Міністерство освіти і науки України/>/>/>Курсоваробота
Автоматизація та інтеграція інформаційних технологій у систему шкільнихбібліотек району
Виконавець:
Чуєнко К.П.
Науковий керівник:
Скрипник М.І.
2009
/>/>/>Зміст
Вступ
РозділІ. Стан шкільних бібліотек на сучасному етапі
1.1Стан бібліотечної справи в Україні
1.2Мета і значення автоматизації шкільних бібліотек
РозділІІ. Основні шляхи автоматизації шкільних бібліотек району
2.1Створення шкільного медіацентру: проблеми і шляхи.
2.2Довідково-інформаційне обслуговування: нові технології.
2.2.1Для чого потрібна автоматизація?
2.2.2Етапи впровадження засобів автоматизації
2.2.3Типовий каталог шкільної бібліотеки – новий етап в автоматизаціїкаталогізування.
2.2.4Програмне забезпечення.
Висновки
Списокскорочень
Список використаної літератури
Вступ
Актуальністьтеми курсової роботи пов'язана з тим, що в наш час процес автоматизації пов’язанийне лише з виробничою, технічною і технологічною сферами діяльності людства, алеі з інформаційним простором. В школі головним інформаційним центром єбібліотека. Вже складно уявити життя суспільства без таких понять як Інтернет, медіазасоби і т.д. Автоматизація найбільше торкнулася інформаційної сфери, тому щосаме величезне перенасичення інформації у світі має потребу у швидкому пошуку,відборі й зберіганні, а так само в забезпеченні доступу до неї споживачів.Бібліотеки як основні інформаційні центри мають першими випробувати на собіпроцес автоматизації. Тим паче, що вітчизняна освіта і так вже дуже відстала вцьому плані від світових тенденцій і загального прогресу.
Автоматизаціябібліотек дозволяє працівникам бібліотечної сфери позбутися від багатьохрутинних процесів, що забезпечило найбільш швидке, повне і якісне забезпеченнякористувачів інформацією, потоки якої з кожним роком (у наш час із кожноюгодиною) збільшуються.
Метакурсової роботи – розкрити сутність процесу автоматизації системи шкільнихбібліотек району на сучасному етапі.
Для реалізаціїпоставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
1. Проаналізуватисучасний стан автоматизації бібліотек різних видів та статусів.
2. З’ясуватиособливості автоматизації для шкільних бібліотек.
3. Окреслитиосновні шляхи інтеграції інформаційних технологій в систему шкільних бібліотек.
4. Розкритипроблеми створення шкільного медіацентру.
5. Визначитиосновні етапи автоматизації довідково-інформаційного обслуговування.
Об'єктомдослідження є процес автоматизації. Ми розглянемо один із елементів цьогопроцесу, а саме автоматизацію освіти, зокрема шкільних бібліотек, що і є предметомдослідження.
Курсова роботаскладається із двох розділів.
У першомурозділі зроблений загальний огляд стану автоматизації українських бібліотекзагалом і в розрізі шкільних бібліотек зокрема.
У другомурозділі окреслені конкретні шляхи автоматизації шкільних бібліотек. Розглядаєтьсядва аспекти інтеграції інформаційних технологій в шкільні бібліотеки: створенняшкільного медіацентру як основи роботи сучасної бібліотеки; автоматизація довідково-інформаційногообслуговування, процес створення електронних каталогів у бібліотеці та основніетапи створення автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем. В цьому жрозділі визначені основні особливості використання різного програмногозабезпечення, на основі якого створюються шкільні АБІС в Україні.
/>Розділ І. Стан шкільних бібліотек насучасному етапі
1.1Стан бібліотечної справи в Україні
В останнєдесятиліття і в професійних колах, і в суспільній думці домінують двіпротилежних тези про стан бібліотек.
Теза перша — бібліотеки в Україні гинуть.
Теза друга — бібліотеки в Україні активно розвиваються.
Навряд чи існуютьтакі об'єктивні критерії й методи аналізу діяльності бібліотек, використовуючиякі можна було б поставити короткий і зрозумілий усім діагноз тому, що ж,дійсно, відбувається сьогодні в наших бібліотеках?
Розвитокбібліотечної справи й бібліотечного обслуговування в Україні відзначенийсерйозними протиріччями – безсумнівними досягненнями в одних напрямках івтратами в інших, активізацією одних бібліотек і згасанням інших. Закономірно,що в нас є бібліотеки слабкі, умираючі, що не відповідають ніяким, навіть самимзаниженим, вимогам. Зараз, коли припинилося регулярне фінансування, заповнюватифонди стало нема чим, єдиним рішенням проблеми став доступ до додаткових джерелінформації. Відбувається еволюція соціальної ролі бібліотек. Змінюються традиційнівнутрібібліотечні технології, форми бібліотечного обслуговування населення,характер взаємодії з органами влади, різними соціальними групами. Дотрадиційних функцій просвітительського характеру, збереження й збільшеннякультурної спадщини додаються функції інформаційних центрів, що надають доступдо національних та всесвітніх інформаційних мереж і банків.
Що відбудеться збібліотеками в умовах інтеграційних процесів?
Крок за кроком,поступово наша країна входить в інформаційне суспільство. Це стосується нетільки самих великих федеральних і обласних бібліотек, але й міських і навітьсільських. Бібліотеки усе більше й більше насичуються технікою. Тутвідчуваються різкі контрасти. На фоні передових технологій і розширення послугу великих бібліотеках, багато бібліотек, особливо сільські, не мають навітьтелефону, не говорячи вже про ПК, розмножувальну техніку, і вираз «Організаціялокальної мережі» звучить для їхніх співробітників незвично й лякаюче.
Донедавнапозиції бібліотек як суспільного інституту здавалися непорушними йневразливими. Незважаючи на можливі недоліки в роботі конкретних книгосховищ,бібліотека як соціальний інститут була єдиною установою, що професійнозаймається збором, систематизацією, зберіганням і доведенням інформації до споживачів.Ця історично сформована монополія гарантувала бібліотеці міцне місце втрадиційній системі інформаційних комунікацій: ні в якому іншому місціпотенційний читач не міг одержати доступу до професійно обробленого й ретельнозбереженого інформаційного масиву.
Інтернет-технологіїпривели до ліквідації монополії бібліотеки на володіння даними всистематизованому вигляді. Різке підвищення ролі, а отже й вартості інформаціїпривело до утворення величезного числа великих корпорацій і дрібних фірм, щовиконують по суті традиційні бібліотечні функції стосовно до документів,представлених в електронному вигляді. Фірми, що спеціалізуються наінформаційному обслуговуванні, доставляють свій товар прямо на робочий стілклієнта. Роблять це досить оперативно, у більшості випадків забезпечуючивисокий ступінь повноти й ролевантності даних і належний рівень комфорту.
Перерозподілфункцій і відповідно ролей у системі інформаційних комунікацій, обумовленийтехнологічними реаліями часу, – процес об'єктивний і неминучий. Епоха, колиосновний обсяг знань людства зберігався в друкованих документах, підходить докінця. Це пояснюється такими споконвічними недоліками паперових видань якнеможливість містити в собі всі види даних, включаючи анімацію, звук і відео,висока вартість їхнього виробництва й поширення, швидка застарілість інеможливість швидко актуалізувати матеріал.
Однаккомп'ютерні технології й Інтернет відкрили нову сторінку і в розвиткубібліотек. Її співробітники не вправі відставати від рівня знань користувачів восвоєнні нових інформаційних технологій. Сучасні засоби автоматизаціїдозволяють знайти найкоротший шлях до змісту книги, зробити її більше доступноюдля читання і як наслідок ефективніше використовувати закладені в ній знання.Бібліотека як суспільний інститут має реальні шанси не тільки вижити, але йпроцвітати в інформаційну еру, якщо зробить невід'ємною рисою своєї діяльностіроботу із цифровими масивами даних, що повинна вестися одночасно в декількохнапрямках.
Першийпов'язаний з наданням читачам доступу до цифрових масивів, що існують за межамибібліотеки. Реалізація його пов'язана із забезпеченням читачам доступу доІнтернету і їхнє кваліфіковане консультування при пошуку інформації вкіберпросторі. У цьому напрямку простежується продовження ролі бібліотеки якінформаційного посередника в умовах, що змінилися. Другий напрямок включаєнадання в мережі власних даних і налагодження обслуговування користувачів черезІнтернет. Ця лінія одержує втілення в створенні бібліотечних веб-серверів, зрозміщенням на них корисної інформації, включаючи власні електронні каталоги йповні тексти документів у цифровому вигляді. До цього напрямку належить ірозвиток системи електронної доставки документів, коли книги і періодичнівидання із фондів бібліотек пересилаються віддаленому користувачеві на йоговимогу в електронному вигляді.
Інакшекажучи, послуги реальних бібліотек у системі електронних комунікацій повиннібути затребувані й конкурентоспроможні в порівнянні з послугами, наданими чистовіртуальними інформаційними службами.
Отже,поняття «сучасна бібліотека» має широкий смисл. Її основнавідмінність від «традиційної бібліотеки» у використанні нових методівбібліотечного обслуговування на базі інформаційних технологій. Але якщо великібібліотеки вже досягли певних успіхів на цьому шляху, то малим, а надтосільським бібліотекам до цього ще дуже далеко.
1.2Мета і значення автоматизації шкільних бібліотек
Навчальнабібліотека – найстарший тип бібліотечної установи. Протягом всього навчаннявона є головним помічником учнів у підготовці і навчанні. Педагогічніпрацівники поспішають у бібліотеку за методичною літературою, консультаціями,новітніми публікаціями. Не слід забувати, що часто в селі шкільна бібліотека єєдиним джерелом для учнів знайти цікаву пізнавальну книжку для проведеннязмістовного дозвілля.
Економічнаситуація в країні порушила роками сформовану систему обслуговування. Сьогодні,коли централізоване комплектування майже не ведеться, назріла необхідністьпошуку додаткових джерел фінансування та переходу бібліотек на нові технологіїзабезпечення інформаційних потреб користувачів.
Процеси впровадження засобів сучасної обчислювальноїтехніки й нових інформаційних технологій в усі сфери людської діяльності в Україніінтенсивно просувається. У ході розвитку інтернет-технологій бібліотеки, яксховища знань і інформації, що є найважливішими факторами розвитку економіки,неухильно знижують свою значимість. Сьогодні бібліотеки в першу чергу мають орієнтуватисяна користувача, а не тільки займатися формуванням своїх фондів. Це доситьпоказова переорієнтація центрів ваги у внутрібібліотечній діяльності. Дійсно, вепоху повного централізованого фінансування і комплектування бібліотеки булипереважно стурбовані тим, щоб одержати більше засобів і поповнити фондинепотрібною їм літературою, автоматично вважаючи, що вона потрібна читачеві.
Усучасних умовах грошей в сільській школі або немає, або дуже мало. Зазвичаймова йде лише про виживання школи (зарплата, опалення і т.д.). Централізованонадходить надзвичайно мало літератури, причому вибір її також від самоїбібліотеки не залежить і мало орієнтований на її потреби. Тому «орієнтаціяна користувача» стає основою стратегії й тактики, як процесівкомплектування бібліотечних фондів, так і обслуговування читачів. Останнєозначає, що без автоматизації й при тому комплексної, не обійтися, оскількитільки вона здатна забезпечити рішення завдань оптимального формування,використання й керування фондами, а також створити користувачам комфортні умовироботи з інформацією.
Автоматизаціярозуміється як застосування програмно-технічних засобів, економіко-математичнихметодів і систем керування, частково або повністю звільняючих людину відвиконання рутинних операцій у процесах збору, перетворення, передачі йвикористання інформації.
Метоюавтоматизації є підвищення продуктивності й ефективності праці, поліпшенняякості інформаційної продукції й послуг, усунення одноманітних трудомістких імонотонних операцій.
Які в інших сферах людської інформаційної діяльності, бібліотечній практицівластиві всі основні переваги автоматизації:
- усунення рутинних ручних операцій,неминучих при обробці інформації;
- істотне прискорення процесів обробки й перетворенняданих;
- підвищення точності облікових і звітнихданих;
- розширення можливостей організації йрізнобічного використання інформаційних ресурсів за рахунок, зокрема,використання високоорганізованих структур даних і систем керування ними;
- вивільнення часу працівників для рішеннятворчих завдань.
Однак,у бібліотечні технології автоматизація вносить також ряд додаткових переваг,добре відомих всім працівникам автоматизованих бібліотек.
Бібліотекаявляє собою місце, що містить інтелектуальні цінності суспільства. Передача цихцінностей зростаючому поколінню є основним завданням школи. Отже, бібліотекавідіграє надзвичайно важливу роль у навчально-виховній роботі навчальногозакладу. Автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів покликанавирішувати такі завдання, як полегшення бібліотечної праці, підвищенняпродуктивності, поліпшення обслуговування читачів.
Цілямиавтоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів у бібліотеці також можутьслужити:
- скорочення трудозатрат на виконаннятехнологічних операцій, пов'язаних з комплектуванням, організацією йвикористанням фондів і БД, довідково-інформаційним обслуговуванням іінформаційним забезпеченням користувачів системи;
- розширення складу надаваних користувачампослуг, зокрема, шляхом включення в роботу бібліотек нетрадиційних для нихпослуг інформаційного забезпечення й довідкового обслуговування, пов'язаних зпідготовкою, веденням і оперативним наданням фактографічної інформації;
- підвищення комфортності роботикористувачів, персоналу бібліотеки;
- розширення можливостей бібліотечного й бібліографічногообслуговування.
Бібліотеку давноперестали розглядати як стародавній будинок, у якому порошаться книжки. Отже,дійсно назріла необхідність зміни ролі бібліотеки, вона повинна перетворитися вцентр інформаційного й комунікативного забезпечення людей.
РозділІІ. Основні шляхи автоматизації шкільних бібліотек району
На жаль,впровадження нових інформаційних технологій у шкільні бібліотеки поки доситьпроблематично. Більшість сільських бібліотек на сьогоднішній день взагалі немають комп'ютерів. Можна виділити два основних напрямки автоматизації шкільнихбібліотек:
- забезпеченнядоступу користувачам (як учням, так і педагогам, а можливо навіть широкомузагалу) до загальних пошукових систем в Інтернеті та створення шкільногомедіацентру.
- формуванняй актуалізація бібліотечних інформаційних ресурсів, і в першу чергу електроннихкаталогів і об’єднання шкільних бібліотек району в локальну мережу для передачіданих між бібліотеками; автоматизація довідково-інформаційного обслуговування;
2.1Створення шкільного медіацентру: проблеми і шляхи
Сьогодні,в епоху глобальної інформатизації освіти, питання зміни системи роботи шкільнихбібліотек стає особливо актуальним, тому що ні для кого не є секретом украйзапущений стан цієї важливої інституції.
Упошуках рішення наболілої проблеми — що ж робити зі шкільними бібліотеками? — одні приходять до рішення трансформувати їх в шкільні бібліотечно-інформаційніцентри, а інші проповідують ідеї ліквідації шкільних бібліотек шляхомоб'єднання їх з масовими бібліотеками, принаймні на селі.
Залишаючиосторонь ідеї ліквідації шкільних бібліотек як класу, розглянемо проблеми, щовиникають у зв'язку зі спробами створення шкільних бібліотечно-інформаційнихцентрів.
Доситьцікаву думку з цього приводу висловив завідувач відділом комп'ютеризаціїДержавної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.А. Сухомлинского,кандидат технічних наук Юрій Артемов. Він запропонував деякі можливі моделі йшляхи інформатизації шкільних бібліотек. Спробуємо стисло передати зміст даноїпраці.
Чи повинен бути комп'ютер у шкільній бібліотеці тількизасобом автоматизації праці шкільного бібліотекаря чи ж основою для створенняшкільного інформаційного центра?
Знайтивідповідь на це, здавалося б, елементарне питання зараз як ніколи актуально узв'язку з масовим надходженням комп'ютерної техніки в школи України. На жаль, ушкільні бібліотеки ця техніка практично не потрапляє. Бібліотекарям приходитьсядоводити необхідність комп'ютеризації шкільних бібліотек, але не завжди цевдається, тому що задовільної відповіді на питання – навіщо шкільній бібліотецікомп'ютер – немає. Є думки.
Відповіднодо одної з них, комп'ютер у шкільній, як і у всякій іншій бібліотеці, потрібнийдля автоматизації бібліотечних процесів: комплектування, каталогізації, книговидачі,адміністрування баз даних і т.п. При цьому головним вважається створенняадекватної автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи (АБІС).
Щостосується спеціалізованого програмного й технічного забезпечення(комп'ютерів), то тут все ясно. Гірше йдуть справи з інформаційнимзабезпеченням. Якщо мова йде про велику університетську бібліотеку, то проблемз адаптацією програмного й створенням інформаційного забезпечення, як правило,не виникає. Але, якщо говорити про шкільну бібліотеку, де працює одинбібліотекар, і то найчастіше на половину ставки, то проблеми можуть вирости донездоланних розмірів.
Тожчи є автоматизація процесів бібліотечної діяльності в школах першочерговою?Адже досвід показує, що спочатку в умовах звичайної школи спроби автоматизаціїбібліотечної праці ведуть не до скорочення трудових витрат, а, навпаки, доїхнього стрімкого збільшення.
Відповіднодо іншої думки, комп'ютер необхідний шкільній бібліотеці для організації вшколі сучасного інформаційного центру. Це, в основному, пов'язане із двомааспектами.
По-перше,у світі з'явилися й широко поширюються навчальні посібники й матеріали нанових, так званих мультимедійних, носіях, де завдяки цифровому представленнюінформації вдалося об'єднати текст, багату кольорову графіку й анімацію на CD іDVD-дисках. У шкільній практиці з'являються он-лайнові навчальні програми йусілякі тренажери. Учні із задоволенням користуються цими засобами дляпоглибленого вивчання шкільних предметів і індивідуального придбання необхіднихнавичок. Це підвищує мотивацію до навчання, сприяє реалізації нових парадигматичнихзмін у системі освіти: індивідуалізації й гуманізації процесу навчання.
По-друге,реалії сучасного світу вимагають, щоб кожен учень умів шукати й знаходити усвітовому інформаційному просторі як можна більше повну інформацію з питання,що його цікавить, для того, щоб глибоко вивчити пропонований матеріал івиробити власну думку. Це в дорослому житті допоможе йому стати повноправнимгромадянином інформаційного суспільства.
Але йучитель повинен мати можливість доступу до світових інформаційних ресурсів. Вінповинен уміти користуватися електронними каталогами великих публічних інаукових бібліотек, базами даних в Інтернеті. Для цього шкільні бібліотекистають абонентами електронних каталогів великих бібліотек, підписуються наелектронні журнали, телеконференції й бази даних. Інтернет і медіатеки врозвинених країнах давно вже стали невід'ємною частиною шкільної бібліотеки.
Уцілому такі перетворення сприяють реалізації принципово нових шкільнихтехнологій, ідей дистанційного навчання, відкритої і безперервної освіти, щоотримують останнім часом широке поширення у світі.
Аналізіснуючого досвіду дозволяє виділити три основні моделі, відповідно до якихстворюються бібліотечно-інформаційні центри.
- комп'ютернийклас і персональні комп'ютери в бібліотеці існують незалежно один від одного;
- комп'ютернийклас використовується в першій половині дня для проведення уроків, а в другій — як складова частина бібліотеки;
- у школііснує єдиний інформаційний центр — при бібліотеці.
Розглянемоці три моделі детальніше.
Перша з них, назвемо її «радикальною»,базується на використанні навчальних комп'ютерних класів у школі.
Відповіднодо цієї моделі в школу надходить навчальний комп'ютерний клас і деяка кількістьнавчальних комп'ютерних програм на компакт-дисках. Все це хазяйство природнимшляхом потрапляє в руки вчителя інформатики. Поступово довкола нього формуєтьсяколектив ентузіастів-предметників, які готують власні комп'ютерні програми,досліджують інформаційний простір Інтернету в пошуках цікавих матеріалів,створюють власні бази даних, допомагають учням готувати реферати, роботи дляучасті в олімпіадах і конкурсах. Цей центр орієнтований на використання,головним чином, нових форм і нових джерел інформації. Шкільна бібліотека прицьому як би виноситься за рамки інформатизації. Учень або вчитель, що бажаєотримати інформацію, природно звертається за нею в медіацентр.
Згодомвиявляється, що учні цієї школи звикли до схоплювання поверхневої інформації, уних відсутні здібності систематично працювати з товстою книгою, а, отже, іглибокі знання.
У ційситуації в школі виникнуть два інформаційних центри: один, вузькоспеціалізований, при кабінеті інформатики, і другий — при бібліотеці, тобто посуті — жодного. Більш того, комп'ютерний клас у другій половині дня буде абопростоювати, або буде переданий в оренду комерційній організації.
Друга модель, назвемо її «синтетичною»(так званий «шведський варіант»), призначена для нечисленних шкіл.Відповідно до цієї моделі навчальний комп'ютерний клас у першій половині дня використовуєтьсявчителями-предметниками для проведення уроків, а в другій — бібліотекою дляіндивідуальної роботи учнів.
Відповіднодо другої моделі потрібно виділити для бібліотеки приміщення в безпосереднійблизькості від комп'ютерного класу — буквально за скляною стіною. Крім того,навряд чи директор школи віддасть таку чутливу сутність як комп'ютерний клас уруки одночасно двом хазяїнам: бібліотекареві й учителеві інформатики. Так щотакий варіант, швидше за все, варто розглядати як тимчасовий і нежиттєздатний.
Третя модель, назвемо її «органічною»,базується на інформатизації власне шкільної бібліотеки, на створенні в нійкомп'ютеризованого читального залу, відповідних баз даних, виходу в Інтернет ісистеми електронної доставки документів.
Відповіднодо цієї моделі предметні кабінети повинні оснащуватися такими комп'ютернимизасобами, які пристосовані переважно для колективної роботи. Комп'ютеризованийчитальний зал бібліотеки, навпроти, повинен бути пристосований переважно дляіндивідуальної роботи учнів і вчителів. Це не означає, звичайно, що навчальнікомп'ютерні класи предметних кабінетів не можуть бути використані вчителями длядодаткових позаурочних занять. Точно так само комп'ютеризований читальний залбібліотеки, може бути використаний для проведення уроків. Відповідно до цієїмоделі шкільна бібліотека перетвориться в шкільний медіацентр, або шкільнийбібліотечний інформаційний центр.
Головнимиперешкодами на шляху поширення цієї моделі в Україні є інерція, розкрученаіндустрія комп'ютерних класів і кадрові проблеми. У той же час аналіз доступноїлітератури дозволяє зробити висновок, що в США і Європі саме ця модель єпереважною, а рішенню кадрових проблем присвячені зусилля численних асоціаційшкільних бібліотек.
Третійваріант є найбільш кращим. Він передбачає оптимальне використання персональнихкомп'ютерів у школі. Адже урок — це предмет колективної праці, а персональнийкомп'ютер тому й називається персональним, що він призначений винятково дляіндивідуальної роботи. Головне ж, на жаль, полягає в тому, що в Україні доцього варіанта ні психологічно, ні професійно не готові ні вчителі інформатики,ні бібліотекарі.
Томуварто очікувати, що в Україні в школах послідовно будуть застосовуватися всі цімоделі. Треба тільки, щоб зміни моделей відбувалися на принципах варіативностій толерантності. Щоб лише ступінь професійної й інформаційної готовності впливавна зміну моделей, і щоб ніякі особисті пристрасті й комерційні інтереси неперешкоджали природному ходу процесу.
2.2Довідково-інформаційне обслуговування: нові технології
інформаційнийшкільний бібліотека читальний зал
Ресурсисоціальної інформації досить великі. Однак, одна з інформаційних, соціальних,економічних і культурних проблем полягає в тім, як знайти, одержати потрібнуінформацію.
Іншими словамице проблема розриву між інформацією, що накопичується, і її використанням. Принаявності в суспільстві багатьох мільярдів документів, мільйонів баз даних,людина часто не одержує відповіді на своє питання (запити, на які потенційноможна надати інформацію). Можна назвати різні причини, чому це відбувається: всезростаючий обсяг інформації, з якою важко впоратися, низький рівень технічноїоснащеності бібліотек; слабка інформованість читачів, їх низька інформаційнакультура (невміння сформулювати запит, здійснювати пошук і т.п.), а такожнедостатня кваліфікація бібліотечних працівників.
Діяльність, щозабезпечує задоволення інформаційних потреб людей, є інформаційнеобслуговування (інформаційний сервіс).
2.2.1Для чого потрібна автоматизація?
Розвиток нових технологій в новому,постіндустріальному суспільстві, масове використання ресурсів Інтернет уповсякденному житті і навчанні привели до істотних змін як у уявленнях людейпро навколишній світ, так і в освітній діяльності.
Інтенсивневпровадження інформаційних технологій в освіту багато в чому змінило напрямокобслуговування читачів: за останні десять років потреба в інформації наелектронних носіях значно зросла. Тому необхідні нові підходи для організаціїдовідкового обслуговування, переосмислення його місця й ролі в загальнійструктурі бібліотеки. Використання електронних каталогів дозволяє здійснюватишвидкий пошук по кожному з елементів опису документа або їхніх комбінацій, атакож виконувати складні читацькі запити.
Сьогодніінформація стає одним з основних продуктів діяльності людини. Традиційнокористувачі звикли до думки, що в бібліотеці можна одержати будь-якуінформацію. Тепер, в умовах інформаційного перенасичення, бібліотеці усескладніше виконувати основні функції: фондоутворення, інформаційно-бібліографічней абонементне обслуговування. Поліпшити збір, зберігання й забезпечення доступудо інформації бібліотека зможе тільки за умови зміни її технічного оснащення.
Впровадженняінформаційних технологій у діяльність бібліотек приводить до значногозбільшення доступу й реалізує основні критерії якості інформаційногообслуговування – повноту й оперативність одержання даних. Тому одним з найбільшперспективних напрямків розвитку бібліотек визнане використання електроннихресурсів: бази даних, у тому числі повнотекстові; організація віддаленогодоступу; оптимізація електронних ресурсів довідково-пошукового апарату і т.п.
Наскільки жнеобхідно обзаводитися обчислювальною технікою, і, взагалі, що нам можуть датиавтоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (АБІС)?
Найчастішеприводиться наступний аргумент – підвищення швидкості пошуку інформації.Насправді це не головне. Зрештою, у невеликому масиві даних шкільних бібліотекручний пошук займає не занадто багато часу.
Більш істотнінаступні можливості:
- одноразове введення даних ібагатоцільове їхнє використання для пошуку документів, друку підібраноїінформації, передачі масивів даних іншим школам, підготовки видань і т.д.;
- багатоаспектний пошук даних по різнихознаках і їхніх сполученнях без формування додаткових картотек і покажчиків;
- пошук у каталогах інших бібліотек ізведених каталогах, що здійснюється з дисплея свого комп'ютера;
- автоматизований облік і веденнястатистики у всіх процесах, включаючи обслуговування читачів;
- надійне зберігання бібліотечнихкаталогів у декількох копіях;
- скорочення витрат на комплектуванняфондів і обробку вхідних потоків документів;
- розширення сфери послуг за рахунокзалучення нових інформаційних джерел.
На практиці цеозначає виконання автоматизованої обробки нових надходжень у бібліотеку;звільнення співробітників від ряду рутинних робіт по підготовці картотек,видань, списків, звітної документації; створення бази даних про надходження;здійснення операцій по створенню й копіюванню тематичних архівів літератури.Завдяки автоматизації можна виконувати предметний пошук інформації із запитівчитачів, обслуговування баз даних інформаційних і періодичних виданьбібліотеки, ведення масиву бібліографічних описів журнальних статей, пошукзаписів по ключових словах, створення електронних довідників, контроль завиданою літературою: облік читачів і їхніх формулярів; автоматичний запис уформуляр читача виданої літератури; контроль строку повернення книг. А головне –забезпечення читачам своєї бібліотеки виходу у вітчизняний і світовийінформаційний простір.
Які ж самефункції шкільних бібліотек доцільно автоматизувати?
В АБІС звичайновиділяються наступні функціональні розділи:
- каталогізація, електронний каталог (ЕК),довідково-бібліографічне обслуговування;
- бібліографічне обслуговування на основівикористання баз даних інших ЭК в Інтернеті;
- підсистема обслуговування читачів;
- комплектування, включаючи книгообмін;
- реєстрація періодичних видань і веденнявідповідного ЭК;
- міжбібліотечний абонемент;
- автоматизована підготовкабібліографічних видань, включаючи каталожні картки;
- підсистема керування (облік, статистика,і т.д.).
Обмеженістьфінансування змушує зробити вибір убік автоматизації найбільш важливих функцій.Як правило, бібліотека зупиняється, у першу чергу, на створенні ЕК з функціямикомплектування і книгообміну.
Незважаючи нате, що впровадження комп'ютерних технологій – пріоритетний напрямок діяльностібібліотек, існує чимало проблем, пов'язаних з автоматизованим обслуговуваннямспоживачів. Найгостріша – недостача техніки й засобів на її придбання, а такожспівробітників для введення інформації. Сьогодні для підвищення ефективностіінформаційно-бібліографічної діяльності необхідні висококваліфіковані кадри,які досконало володіють комп'ютерами.
Але наявністьвисококваліфікованих кадрів, оснащення бібліотек засобами автоматизованогопошуку, переробка, передача й поширення інформації уможливить підключення їх донаціональних і міжнародних банків і баз даних, що дозволить перетворити шкільнібібліотеки в справжні центри, що забезпечують доступ до світових інформаційнихресурсів споживачів на будь-якому рівні.
Соціальнийаспект доступності інформації в цей час досить актуальний: більшість сільськогонаселення не мають змоги користуватися Інтернетом; існують проблеми доступностіінформації для соціально незахищених верств населення. Вільний доступ доінформації сприяє адаптації в суспільстві цих груп населення, вирівнюваннюінформаційно-культурного потенціалу сільського та міського населення,конкурентоспроможності випускників сільських шкіл.
Створеннянових поколінь обчислювальної техніки, постійне вдосконалення програмнихпродуктів, можливість перекладу традиційних джерел інформації на електронніносії, нові методи електронної передачі інформації в сполученні з гіпертекстомі можливістю графічного надання інформації, робота по створенню ЭК, a такождосвід роботи в міжнародних інформаційних мережах через Інтернет визначили ряднових тенденцій організації довідково-бібліографічного обслуговування, до якихможна віднести:
- розширення меж довідковогообслуговування за рахунок поступової інтеграції функцій пошуку інформації,надання повного тексту документа, оформлення замовлень і передачі заявок услужби міжбібліотечного абонемента й доставки документів;
- розширення можливостей обслуговування йнадання графічної інформації, доступної в результаті перекладу на електронніносії фотографій, картографічних видань, рукописів, архівних матеріалів,спеціальних колекцій;
- підвищення оперативності обслуговуванняза рахунок переваг автоматизованого пошуку;
- розширення тимчасових рамокобслуговування, раніше обмежених режимом роботи бібліотеки, до 24 годинногодоступу до електронних масивів у плині всього тижня в режимі віддаленогодоступу;
- посилення навчальної функції в загальнійструктурі довідково-бібліографічного обслуговування, що пов'язане знеобхідністю ознайомлення користувачів зі специфікою структури й пошуковихможливостей різних баз даних, використання методів пошуку через інтернет-мережув режимі віддаленого доступу.
Узв'язку з цим перед шкільною бібліотекою встає ряд завдань, від рішення якихзалежать ефективність обслуговування. До першорядного можна віднести: уведенняв експлуатацію мережного доступу; подальше навчання персоналу й активізаціюдіяльності бібліотекарів по освоєнню нових баз даних і пакетів прикладнихпрограм./>2.2.2 Етапивпровадження засобів автоматизації
I. Автоматизація процесів вхідної обробкимасивів документів (функції обробки документів, створення на поточних потокахбази даних, запису читачів). Масиви документів визначають види документів, дляяких складаються записи (бібліографічні, про одиниці зберігання, про партнерівпо книгообміну і т.д.). Кожний запис складається з набору елементів.
Способомзображення складу елементів кожного виду записів є формат. Його функція –кодування елементів записів. У бібліотечних системах багатьох країнвикористовуються формати типу MARC (формати машиночитаемої каталогізації) врізних модифікаціях. Розроблений також міжнародний комунікативний форматUNIMARC для обміну бібліографічними записами між бібліотеками різних країн. ВАБІС нашої країни використовуються різні варіанти цих форматів, UKMARC, RUSMARCі UNIMARC.
II. Нарощування парку комп'ютерів івибіркова обробка фондів документів для прискореного формування ЭК, службових ікористувацьких баз даних. При цьому продуктивність обробки зростає в 2-3 рази йвище через відсутність необхідності роздруківки каталожних карток, використаннякооперації в обробці ретроспективи з іншими бібліотеками.
III.Установка й освоєння засобівавтоматизованого зовнішнього зв'язку, початок їхнього використання для рішеннявнутрібібліотечних завдань, початок підготовки потенційних користувачів донових для них послуг і інформаційної продукції.
IV.Установкай використання засобів автоматизації на ділянках обслуговування читачівбібліотеки.
V. Обробка й впровадження комплекснихорганізаційно-технологічних засобів забезпечення й керування роботою АБІС,відпрацьовування організації й технології виконання робіт персоналом системи йпідготовка відповідних рішень і документації.
VI.Повномасштабневпровадження АБІС і його експлуатація.
VII.РозвитокАБІС.
2.2.3Типовий каталог шкільної бібліотеки –новий етап в автоматизації каталогізування
Середетапів створення АБІС слід особливу увагу звернути на створення електронногокаталогу, оскільки цей процес для шкільних бібліотек має свої особливості,відмінні від бібліотек загального користування.
Стрімкийрозвиток автоматизації бібліотечних процесів, створення електронних каталогівставить перед бібліотечними працівниками нові завдання – запровадженнятехнологій корпоративної каталогізації, методик запозичення бібліографічнихзаписів із зовнішніх баз даних. Це дозволить уникнути дублювання процесів пристворенні бібліографічних описів, скоротити затрати на обробку документів,забезпечить економію кадрових ресурсів і технічних засобів.
Особливоактуальні питання корпоративної каталогізації для шкільних бібліотек, якіформують свої фонди переважно однаковими документами відповідно до щорічного«Переліку програм і підручників», рекомендованого Міністерствомосвіти і науки України для використання в середніх навчальних закладах.Безумовно, створення в Україні Центру корпоративної каталогізації з єдиноюсистемою лінгвістичного та методичного забезпечення полегшить роботу шкільногобібліотекаря з навчальною літературою, сприятиме формуванню повноціннихкаталогів. Таким прикладом є OCLC (США), LibWeb (Росія).
Нарегіональному рівні перші спроби вирішити ці питання зробила Рівненська обласнауніверсальна наукова бібліотека (РОУНБ) ще у 2005 році. Підготовлений у 2004році РОУНБ «Типовий каталог шкільної бібліотеки» (ТКШБ) звів домінімуму ручні процеси бібліотечного працівника. Типовий каталог містить 1208бібліографічних описів, записаних в інтерфейсі АРМ «Каталогізатор»програми ІРБІС, і надається в користування бібліотекам.
Створенняповноцінних каталогів навчальної літератури дає можливість не лише зробитишвидкий пошук необхідної інформації, але й оперативно відібрати літературу навилучення відповідно до списку, який подає Міністерство освіти і науки України,зробити аналіз стану укомплектованості підручниками різної тематики бібліотекрайону чи окремої школи, відібрати і видрукувати список рекомендованоїлітератури за будь-якою темою, скласти рекомендаційний посібник новихнадходжень тощо.
Приступитидо створення ЕК з використанням ТКШБ, створеного РОУНБ можуть будь-які шкільнібібліотеки України, які мають автоматизоване робоче місце (АРМ) і на першийперіод демоверсію ІРБІС. Для зручності вона записана на CD-ROM і легковстановлюється. На допомогу бібліотекарю підготовлено інструкцію формуваннякаталогів на основі ТКШБ. Практика показала, що в перший рік роботи можнауспішно використовувати демоверсію (300 бібліографічних записів), адже щорічнінадходження до шкільної бібліотеки в середньому складають до 100 назв, 500-800примірників.
Зрозуміло,що запропоноване рішення є проміжним і потребують розвитку, але це перший кроку діяльності бібліотек на сучасному етапі. Та чи не найголовнішим вавтоматизації бібліотечних процесів є подолання бібліотечними працівникамипсихологічних бар'єрів, розуміння того, що електронний каталог у бібліотеці –це завдання не майбутнього, а вже сьогодення.
/>2.2.4 Програмнезабезпечення
І нарештіпереходимо від теорії до практики. До вибору програмного забезпечення, яке впершу чергу повинне реалізувати наступні функції АБІС:
- обробку, зберігання бібліографічної йфактографічної інформації, її пошук по будь-яких елементах записів і їхніхсполучень;
- підтримку ієрархічних класифікацій ітезаурусів і використання зафіксованих у них значеннєвих відносин міжпошуковими ознаками при тематичному пошуку;
- підготовку матеріалів длябібліографічних видань, добірок матеріалів у вигляді списків, фактографічних ібібліографічних записів, відсортованим по індексах якої-небудь класифікації йалфавіту;
- висновок даних про зайнятість екземпляравидання, здійснення замовлення одиниці зберігання читачем безпосередньо прироботі з ЭК з автоматичним формуванням читацької вимоги;
- фіксацію видачі й повернення одиницьзберігання з паралельною зміною даних про їхнє місцезнаходження й відомостей учитацькому формулярі про отримані документи;
- наявність довідкових текстів дляситуацій, які можуть викликати утруднення в користувача;
- уведення записів про документи, щозамовляються, і облік надходження їх у бібліотеку;
- видачу результатів пошуку на екран і напринтер у прийнятій формі;
- завантаження даних з текстових файлів івивантаження записів з бази даних у текстові файли;
- захист бази даних від несанкціонованогодоступу;
- відновлення бази даних у випадкуаварійної ситуації.
Кожна бібліотекавибирає найбільш підходяще для себе програмне забезпечення. Серед українськихрозробників найбільш відомі ПП «Політек-софт» (продукт «Бібліограф»),ЗАТ «УФД» (Бібліотека-УФД) та Харківський Національний університетвнутрішніх справ (UNILIB). На російському ринку представлений значно ширшийвибір розробок програмних комплексів: ГІВЦ (Головнийінформаційно-обчислювальний центр), що виконав такі розробки АБІС, як "Ас-Бібліотека", «АБІС-Бібліофіл», «Бібліотека для сліпих»;Библиотека з природничих наук Російскої Академії наук («SOLAR», «Сочі»,«DIISKAT»); ГПНТБ Росії («АС ГПНТБ», "ІРБІС" іін.); «Відкриті бібліотечні системи» (РУСЛАН) та ін. Не слід залишатипоза увагою і зарубіжних виробників (Франція, Ізраїль, бюро ЮНЕСКО та багатоінших).
Комплексипрограмних засобів складаються з модулів ПО (програмного забезпечення)автоматизованих робочих місць (АРМ). Тобто створюються АРМи, які забезпечуютьвиконання наступних функцій: комплектування, обробка, обслуговування абонементай ін. Залежно від обраного комплексу програмних засобів.
При виборі програмногозабезпечення АБІС слід також звернути увагу на особливості шкільних сільськихбібліотек, які відрізняють їх від інших видів бібліотек:
- невеликий книжковий фонд;
- розділення фонду підручників та іншоїлітератури;
- вся робота проводиться одним, частонекваліфікованим працівником;
- переважна повторюваність фондів у різнихбібліотеках району.
Проведемоневеликий аналіз деяких вітчизняних АБІС.
Найпоширенішоюсеред українських бібліотек є російська система "ІРБІС". Системапризначена для автоматизації традиційних бібліотечно-інформаційних технологій умалих і середніх бібліотеках. Дана система є досить функціональною, ізабезпечує реалізацію майже всіх функцій, потрібних шкільним бібліотекам.Розробник даної АБІС має своє представництво в Україні, яке проводить підтримкусвого продукту на всіх етапах його впровадження. До недоліків даної системиможна віднести надлишковість і складність освоєння для нефахівців, що єсуттєвою проблемою для масового впровадження в систему шкільних бібліотек.
Система UniLib,розроблена Харківським науково-дослідним інформаційно-комп'ютерним центромНаціонального університету внутрішніх справ призначена для автоматизаціїбібліотечних процесів обслуговування читачів, а також комплектування, обліку таобробки літератури. Дана система відрізняється зручністю і простотоюкористування в поєднанні з повнотою функціональних можливостей. З недоліківсистеми слід зазначити деяку її недоробленість, зв'язану з прагненням авторівпостійно удосконалювати своє творіння.
Система "УФД/Бібліотека",розроблена ЗАТ «Український фондовий дім», має забезпечитиавтоматизацію основних виробничих циклів: Каталогізація видань — облік фонду — аналіз стану фонду; реєстрація читачів та організацій МБА; пошук документів — замовлення — комплектація — видача — повернення. На жаль, дана система не даєможливості реалізувати багато функцій, специфічних для шкільних бібліотек, хочаі має деяку надлишковість в інших функціях.
Російська система"МАРК-SQL" (ЗАО НПО «Информ-система») свого часушироко впроваджувалась в мережу шкільних бібліотек Росії. Серед плюсів даногопродукту можна відзначити те, що він спеціально розроблений для використання вшкільних бібліотеках, а отже якнайкраще підходить для використання в закладахосвіти. Розробка супроводжується досить докладною інструкцією. Але є і значнінедоліки: перший — підтримка даного продукту на Україні не проводиться, другий– система пристосована до російських стандартів, які не підходять дляукраїнських бібліотек. Аналогічний висновок можна зробити про ще одну російськурозробку – "Шкільна бібліотека" (ООО «ФинПромМаркет – XXI»).
ПП «Політек-СОФТ»займається розробкою програмного забезпечення для навчальних закладів України.Однією з розробок підприємства є пакет програм "Бібліограф",призначений для використання у бібліотеці навчального закладу. Головною йогоособливістю є простота та наявність необхідних бібліотекарям та читачамфункцій. Пакет «Бібліограф» вирізняється серед інших подібних системвідсутністю функціональної та інформаційної надлишковості. Система дозволяє вкороткий термін сформувати електронний каталог, організувати пошук тазамовлення літератури читачами і розпочати реєстрацію видачі та повернення книгта періодики. Програми пакету мають зручну та детальну довідкову систему, якадопоможе швидко навчитись ефективно їх використовувати. Недоліком системи є те,що даний продукт не підтримує пошук у каталогах інших бібліотек і зведенихкаталогах району, хоча в останній версії програм з’явилася можливість побудовикорпоративної мережі бібліотек-клієнтів ПП «Політек-СОФТ» за зразком "ІРБІС-Україна"з метою обміну бібліографічними описами.
Є йінші конкурентноспроможні АБІС, огляд яких може зайнняти багато часу.Конкретний вибір програмного забезпечення найкраще вирішувати безпосередньошколам, у кожному конкретному випадку відповідно до власних потреб і ресурсів.Проте, питання про спеціалізовану АБІС для шкіл постійно ставиться на порядокденний.
Завдякивпровадженню АБІС і наявності доступу до інформаційної мережі будь-якабібліотека може стати віртуальною бібліотекою, тобто вона зможе не тількинадати інформацію про документи, але й тексти самих документів умашиночитаємому вигляді. Віртуальні бібліотеки, поєднуючись у єдину глобальнуструктуру – електронну бібліотеку району, будуть забезпечувати інтерактивнийдоступ будь-якому споживачеві до інформаційного ресурсу в будь-якій формі вбудь-якому місці.
Отже,автоматизація бібліотечних процесів, створення локальної мережі, дозволяютьмаксимально повно, оперативно, точно задовольняти інформаційні потреби читачів,підвищувати їхню інформаційну культуру — це і є основна мета будь-якоїбібліотеки.
Висновки
Бібліотекамналежить важлива роль у процесі навчання – роль інтелектуальних посередників,які відбирають, організують, зберігають інформацію й забезпечують до неїдоступ.
Використаннятрадиційних форм поширення інформації сьогодні не може забезпечити необхідногорівня бібліотек. Бібліотеки мають активно вивчати й впроваджувати новітехнології, які дозволяють значно підвищити інформаційний статус бібліотеки.
Найбільша роль у цей час приділяється розвиткунових інформаційних технологій, заснованих на використанні можливостейобчислювальної техніки й комп'ютерних мереж. Одним з найважливіших завдань шкільноїбібліотеки в таких умовах є створення автоматизованої системи інформаційногозабезпечення навчального процесу, тобто надання необхідної інформації учням,викладачам як на друкованих, так і на інших видах носіїв. У сучасних умовахосновою такої системи є новітні комп'ютерні інформаційні технології, які широковпроваджуються в традиційні бібліотечні процеси.
Бібліотекаповинна стати не тільки джерелом ідей, думок, технологій у вигляді журналів,дисертацій, книг, каталогів і ін., але й автоматизованим інформаційним центром,що обслуговує користувачів у локальному й мережному режимах, центромвпровадження нових інформаційних технологій, творцем власних баз даних ікомплексів автоматизованих послуг завдяки розробці й впровадженню АБІС.
Існує дваосновних напрямки автоматизації шкільних бібліотек:
- створення шкільного медіацентру іззабезпеченням широкого доступу користувачам до загальних пошукових систем вІнтернеті.
- введенняАБІС, на основі яких будуть створюватися електронні каталоги і об’єднанняшкільних бібліотек району в локальну мережу для передачі даних міжбібліотеками; автоматизація довідково-інформаційного обслуговування;
Зрозуміло, через недостачу фінансових засобівцей процес буде проходити поступово, накопичуючи досвід і створюючи електронниймасив документів. Але це єдиний шлях для виживання шкільних бібліотек в умовахстрімкого зростання об’ємів інформації і посилення значення оперативностіпошуку.
Список скорочень
АБІС — автоматизована бібліотечно-інформаційнасистема
АРМ — автоматизоване робоче місце
ББК — бібліотечно-бібліографічна класифікація
БД — база даних
ЕК — електронний каталог
ІРБІС — Інтегрованабиблиотечно-інформаційна система,що розвивається
МБА — міжбібліотечний абонемент
ПК — персональний комп'ютер
ТКШБ – типовий каталог шкільної бібліотеки
Список використаної літератури
1. Андрєєва И.А. На порозі радикальнихзмін.- // Бібліотека.- 2004.-№1.-с. 49-52.
2. Бібліотечна справа: Термінологічнийсловник.- 3-е изд.- М., 1997.-168с.
3. Бібліотечні програми в Україні // www.idea.com.ua/forum/viewtopic.php?t=24
4. Бєляєва И.Р., Самойлова Л.І. Бібліотекавузу — центр поширення знань, духовного й інтелектуального спілкування //Університетська книга. -2006.-№6.-С. 31-34
5. Довідник бібліотекаря /Під. ред А.Н.Ванеева, В.А. Минкиной.- Спб.: Изд-У Професія, 2000
6. Довідник бібліографа /Наук. ред. А.В. Ванеев,В.А. Минкина.- Спб., Професія, 2003.- 560с.
7. Волкова Т.И., Ермикова Л.В. Комп'ютернітехнології в бібліотеці // Університетська книга. — 1995. — № 12
8. Воройский Ф.С. Розробка засобів організаційно-технологічногозабезпечення АБИС // НТВ. — 2001. — № 9. — С. 71-86
9. Гончаров М.В. Нові інформаційнітехнології, як новий шанс для бібліотек // НТВ. — 1998. — № 2
10. Гуро Е.Н. Працювати з новимитехнологіями // Мир бібліографії.-2005.-№ 2. — С. 50-51
11. Євстигнєєва Г.А. Інтернет для роботибібліографа // НТБ.- 2001. — № 11.- С. 23-28
12. Забєліна Н.А. Бібліотека новоготисячоріччя: принципи й форми роботи //НТБ.-2001.-№ З.-С. 30-36
13. Каптерев А. Від комп'ютерної грамотності– до комп'ютерної культури.//Бібліографія.- 1998.- №5.- с. 3-8
14. Кожевникова Е.С. Інформатизаціябібліотек: проблеми й перспективи. Соціально психологічний аспект //НТБ.-2001.-№ 10.-С. 34-38
15. Комин К.К. Інформаційна цивілізація: майбутнєабо реальність //Бібліотекознавство.-2000.-№ 6.-С. 34-43
16. Лавренова О.А. На шляху до електронноїбібліотеки // НТБ.-2001.-№ 2.-С. 85-90
17. Ленский Б.В. Електронне видання,електронна бібліотека, електронний каталог // Бібліографія.-1999.-№ 5.- С.140-145
18. Маркова В. Розставання без сліз // Бібліотека.- 2002.-№ 1 .-С. 38-39
19. Маршак Б.І. Універсальний підхід доавтоматизації бібліотек // НТБ.-1999.-№ 1.-С. 99-106
20. Мелентьєва, Ю.П. Сільська бібліотека:проблеми розвитку й перспективи: Науково-методичний посібник. — М.: ВидавництвоЛибирея, 2003.- 96с.
21. Михнова, І.Б. Бібліотека якінформаційний центр для населення: проблеми і їхнє рішення. Практичнийпосібник.- М.: Видавництво Либерея, 2000.- 128с.
22. Новосьолова, О.Е. Професійний успіх –якісне обслуговування // Світ библиографії- 2002.-№2.- с. 43-44
23. Рощин А.Л. Автоматизація бібліотек насучасному етапі. — М., 2006
24. Свислий А.И. Вступаємо в електронну еру// Мир бібліографії.-2000.- № 6,-С. 14-19
25. Типовий каталог шкільної бібліотеки — новий етап в автоматизації каталогізування // www.idea.com.ua/forum/viewtopic.php?t=198
26. Фонотов М. І з'явиться всесвітнябібліотечна система. — // Бібліотека.-2003.-№2.-с. 9-11.)
27. Юрій Артемов. Навіщо шкільній бібліотецікомп’ютер? // www.idea.com.ua/forum/viewtopic.php?t=130