Вступ
Технічнийпрогрес є безупинним рухом. Розвиток людства не міг би проходити без втілення вїх життя новітніх методів і технологій. В останні десятиліття найбільш стрімкоі революційно проходить розвиток новітніх комп’ютерних та інформаційних систем,який веде за собою глобальну автоматизацію. Підприємства, установи та іншіоб’єкти переходять на автоматизовану роботу, що значно полегшує працю простихлюдей та веде до зниження затрат на виробництво тих чи інших продуктів чи благ.Автоматизація торкнулась і баз даних працівників різних структур. Саме томупотреба у розробці автоматизованих баз даних є доволі великою.
Вмайбутньому проекті розглянемо роботу та побудову автоматизованої бази данихдля продавця-консультанта магазину з продажу побутової техніки.
Метоюданої дипломної роботи є розробка автоматизованої бази даних в середовищіMicrosoft Visual FoxPro 7.0.
CУБДFoxPro (Microsoft) має виключно високі швидкісні характеристики. Набір команд іфункцій відповідає всім сучасним вимогам до представлення і обробки даних.Надається можливість використовувати максимально зручний інтерфейс.Підтримуються різноманітні багаторівневі меню, робота з комп’ютернимманіпулятором (мишкою) та з вікнами. Дані можуть бути представлені у виглядітаблиці, саме так вони представлені в даній роботі. Наявність у FoxPro мовипрограмування дозволяє створювати складні системи обробки даних, орієнтованіпід конкретно поставлені завдання
Декількароків тому бази даних були орієнтовані насамперед на професійних програмістів,а не звичайних користувачів. Основним споживачем таких систем буввійськово-промисловий комплекс. З часом бази даних як і всі інформаційнітехнології починають застосовуватись практично у всіх сферах людськоїдіяльності банківській, акціонерних товариств, приватних компаній. Людирозуміють, що інформація – це гроші. Її втрата або несвоєчасне одержання можутьдорого коштувати. Саме цим можна пояснити настільки бурхливий рістінформаційних технологій і стрімкий розвиток системуправління базами даних (СУБД).
Першісистеми керування базами даних з'явилися в середині шістдесятих і підтримували ієрархічнумодель даних, у якій між записами існували відносини предок /нащадок. Через короткий час, були розроблені мережеві бази даних,в основу яких була закладена значно більш складна мережева модель. У кожної зцих моделей були свої плюси і мінуси, що зіграли ключову роль у розвитку реляційноїмоделі.
У1970 році стаття наукового співробітника компанії IBM доктора Е.Ф. Коддапро реляційні моделі даних зробила революцію в підході до збереження й обробкиінформації. На основі цієї моделі в сімдесяті роки були розроблені першіреляційнібази даних, а в даний час вони розглядаються як стандарт длясучасних комерційних СУБД.
Уреляційних базах даних вся інформація зведена в таблиці, рядки і стовпці якихназиваються записами і полями відповідно. Ці таблиці одержали назву реляцій,тому модель стала називатися реляційною. Записи в таблицях не повторюються.Їхня унікальність забезпечується первинним ключем, що містить набір полів, якіоднозначно визначають запис. Для швидкого пошуку інформації в базі данихстворюються індекси по одному або декільком полям таблиці. Значення індексівзберігаються в упорядкованому виді і містять посилання на записі таблиці. Дляавтоматичної підтримки цілісності зв'язаних даних, що знаходяться в різнихтаблицях, використовуються первинні і зовнішні ключі. Для вибірки даних здекількох зв'язаних таблиць використовуються значення одного або декількохспівпадаючих полів. [1]
Сучасневиробництво немислимо без систем різного ступеня складності, що управляютьпевними процесами. Але будь-якій системі, що управляє, необхідне відповіднеінформаційне і програмне забезпечення, інакше вона не зможе продуктивнопрацювати. Якщо розглядати інформаційне забезпечення (бази даних), то сучаснийринок програмного забезпечення може запропонувати досить великий вибір системуправління базами даних (СУБД), орієнтованих на різних користувачів: віддрібних підприємців до крупних підприємств і корпорацій. Наш вибір FoxPro обумовленийперш за все різносторонністю цієї СУБД, зручністю як для розробника додатків,так і для звичайного користувача. Наявність в ній мови програмування дозволяєстворювати складні системи обробки даних, орієнтовані на конкретні завдання інавіть під конкретного користувача. З іншого боку, в ній відбиті і в різніймірі використовуються багато сучасних технологій програмування: ActiveX, COM,SQL, ODBC, OLE, DCOM, API і ISAPI, і багато що інше. При всьому цьому воназберегла сумісність із старими версіями під DOS, створеними ще фірмою FoxSoftware. Якщо ще додати, що FoxPro реалізований також в середовищах Macintochі Unix, то наш вибір стає обґрунтованим.
Завданнямданої дипломної роботи є побудова бази даних і виконання над нею заданихоперацій. База даних і таблиця були створені за допомогою діалогових вікон, аоперації з базою даних виконані за допомогою програм.
Уданій дипломній роботі розглянуте питання реалізації реляційної бази даних, щомістить дві таблиці. Поставлене завдання реалізації самої бази даних, а такожінформаційних запитів до неї в СУБД FoxPro. База даних і таблиця були створеніза допомогою внутрішніх візуальних засобів вибраної СУБД, а інформаційні запитиоформлені у вигляді окремих програм, що входять в проект Visual FoxPro.
1. Інформаційні системи ти засоби їхпрограмної реалізації
База даних – це єдине, централізоване і певним чиномвпорядковане сховище даних певної предметної області, тобто якоїсь галузівиробничої чи невиробничої сфери, яка займається вирішенням задач певногонапрямку. Наприклад, завод, фабрика, магазин, кур’єрська служба. Отриматидоступ до певних баз даних за допомогою спеціальних програм, які одержали назвусистем управління базами даних (СУБД).
Як приклад бази даних можна навести бібліотеку, картотекувідділення міліції, журнал академгрупи, відеокасети певної камери спостереженнята ін.
Бази даних мають декілька рівнів представлення. Найнижчий – цефізичний, на якому дані представляються байтами на певних типах пристроїв длязапам'ятовування. Фізичний рівень представлення інформації у базах данихдоступний тільки для вузького кола спеціалістів.
Термін«інформація» означає пояснення, викладання, повідомлення. Відомо багатовизначень цього поняття, які даються за різних підходів до нього в різнихнаукових галузях. Наприклад, під інформацією розуміють ті відомості, якізменшують ступінь невизначеності нашого знання про конкретний об’єкт.Кібернетика, для якої інформація є центральним поняттям, визначає його якспіввідношення між відомостями (даними) та їх одержувачами. У такому разі підвідомостями розуміють будь-які дані, які містять знання відносно будь-кого ібудь-чого.
Утеорії інформаційних систем обробки даних інформація ототожнюється з будь-якимивідомостями (даними), тобто тлумачиться як сукупність відомостей про будь-кого.При кібернетичному підході інформацією є лише нові, корисні, вагомі длякористувача відомості, і задача полягає в їх здобутті. Природно, що такаінформація має потенційно міститися в згаданих відомостях. В іншому випадкуніякої інформації одержати не вдасться. При підході о інформації з позиціїтеорії автоматизованої обробки даних задачі надається інший відтінок із «сирої»інформації здобути «готову».
Розглянутіпідходи до поняття інформації можна використовувати не лише при аналізі різнихоб’єктів, а й при дослідженні однієї загальної проблеми, наприклад, управліннянародним господарством. Необхідно лише чітко визначити, який зміст вкладаєтьсяв інформацію. Кожна наукова галузь, а також людська практика пов’язані зі «своєю»інформацією. Залежно від того чи іншого тлумачення інформації застосовуєтьсявідповідний апарат аналізу. [3]
Широке коло користувачів працює з базою даних за допомогою зручнихзасобів, тобто готової оформленої оболонки, що не викликає труднощів при роботіта не потребує знань формування інформації на фізичному рівні (про цеговорилося вище).
Таким чином, в базах даних дані розробляються і зберігаються якєдине ціле в інтересах розв'язування всіх задач предметної області.
Кожна програма вибирає із бази лише ті дані, які потрібні тількидля даної задачі. Наприклад, для нарахування заробітної платні учителям будутьвибрані прізвища учителів, їх кваліфікація, педагогічний стаж, навчальненавантаження, а для програми складання розкладу – прізвища учителів, їхнавчальне навантаження та ін.
Відмітимо ще одну важливу перевагу використання баз даних, якаполягає у тому, що забезпечується незалежність прикладних програм від даних. Цеозначає, що зміни в даних не викликають за собою необхідність змін у програмі.Аналогічно зміни у логіці програми не викликають необхідності зміни механізмудоступу до даних. Тут, звичайно, необхідно виключити випадки видалення із базитих даних, які використовує власна програма. При звичайному ж використаннінаборів даних будь-яка зміна в даних вимагає внесення змін у відповіднупрограму, і навпаки.
Функцію забезпечення незалежності даних від програм реалізуєсистема управління базами даних.
Таким чином, база даних містить інформацію, необхідну длярозв'язування цілого комплексу задач даної установи, підприємства та ін. Базаданих може поповнюватися новими даними, а раніше введені дані можутьзмінюватися або зовсім видалятися. При цьому зміни в базі даних не вимагаютьвнесення змін у прикладні програми. [2]
/>В проекті передбачено можливістьзручного редагування та видалення непотрібних даних.
Всяка прикладна програма є відображенням якоїсьчастини реального світу і тому містить його формалізований опис у виді даних.Великі масиви даних розміщають, як правило, окремо від коду програми, щовиконується, і організують у виді бази даних. Починаючи з 60-х років для роботиз даними стали використовувати особливі програмні комплекси, названі системамикерування базами даних (СУБД). Системи керування базами даних відповідають за:
• фізичне розміщення даних і їхніх описів;
• пошук даних;
• підтримка баз даних в актуальному стані;
• захист даних від некоректних відновлень інесанкціонованого доступу;
• обслуговування одночасних запитів до даних віддекількох користувачів (прикладних програм).
Базаданих – це організована структура, призначена для зберігання інформації. У сучасних базахданих зберігаються не тільки дані, але й інформація.
Цетвердження легко пояснити, якщо, наприклад, розглянути базу даних облікутоварів на складі. Доступ до цієї бази можуть мати декілька працівників. Крімданих, база містить методи й засоби, що дозволяють кожному зі співробітниківоперувати тільки даними, які входять до бази. У результаті взаємодії даних, щовтримуються в базі, з методами, доступними співробітникам, утворюєтьсяінформація, яку вони споживають і на підставі якої в межах власної компетенціїроблять введення й редагування даних.
Зпоняттям бази даних тісно зв'язане поняття системи керування базоюданих.Це комплекс програмних засобів, призначених для створення структури нової бази,наповнення її вмістом, редагування вмісту й візуалізації інформації. Під візуалізацієюінформації бази розуміється відбір відображуваних даних відповідно до заданогокритерію, їхнє впорядкування, оформлення й наступна видача на пристрої виводуабо передача по каналах зв'язку[3].
Всвіті існує безліч систем керування базами даних. Незважаючи на те що вониможуть по-різному працювати з різними об'єктами й надають користувачеві різніфункції й засоби, більшість СКБД опираються на єдиний устояний комплексосновних понять. Це дає нам можливість розглянути одну систему й узагальнити їїпоняття, прийоми й методи на весь клас СКБД.
Відразу пояснимо, що якщо в базі немаєніяких даних (порожня база), то це однаково повноцінна база даних. Цей факт маєметодичне значення. Хоча даних у базі й немає, але інформація в ній все-таки є –це структура бази. Вона визначає методи занесення даних і зберігання їх у базі.Найпростіший «некомп'ютерний» варіант бази даних – діловий щоденник, у якомукожному календарному дню виділено по сторінці. Навіть якщо в ньому не записанорядків, він не перестає бути щоденником, оскільки має структуру, що чітковідрізняє його від записних книжок, робочих зошитів й іншої паперовоїпродукції.
Базиданих можуть містити різні об'єкти. Основними об'єктами будь-якої бази даних єїї таблиці. Найпростіша база даних має хоча б одну таблицю. Відповідно,структура найпростішої бази даних тотожно дорівнює структурі її таблиці.
Структурудвовимірної таблиці утворять стовпці й рядки. Їхніми аналогами в найпростішійбазі даних є поля й записи. Якщо записів у таблиці поки немає, виходить, їїструктура утворена тільки набором полів. Змінивши склад полів базової таблиці(або їхні властивості), ми змінюємо структуру бази даних й, відповідно,одержуємо нову базу даних[1].
Полябази даних не просто визначають структуру бази – вони ще визначають груповівластивості даних, записуваних в осередки, що належать кожному з полів:
· Ім'я поля – визначає, як варто звертатися до даних цього поля приавтоматичних операціях з базою (за замовчуванням імена полів використовуютьсяяк заголовки стовпців таблиць).
· Тип поля – визначає тип даних, які можуть утримуватися в даномуполі.
· Розмір поля – визначає граничну довжину (у символах) даних, якіможуть розміщатися в даному полі.
· Формат поля – визначає спосіб форматування даних в осередках, щоналежать полю.
· Маска введення – визначає форму, в якій вводяться дані в поле(засіб автоматизації введення даних).
· Підпис – визначає заголовок стовпця таблиці для даного поля (якщопідпис не зазначений, то як заголовок стовпця використовується властивість Ім'яполя).
· Значення за замовчуванням – те значення, що вводиться в осередкиполя автоматично (засіб автоматизації введення даних).
· Умова на значення – обмеження, використовуване для перевіркиправильності введення даних (засіб автоматизації введення, що СКБД, як правило,для даних, що мають числовий тип, грошовий тип або тип дати).
· Повідомлення про помилку – текстове повідомлення, що видаєтьсяавтоматично при спробі введення в поле помилкових даних.
· Обов'язкове поле – властивість, що визначає обов'язковістьзаповнення даного поля при наповненні бази.
· Порожні рядки – властивість, що дозволяє введення порожніхстрокових даних (від властивості «Обов'язкове поле» відрізняється тим, щоставиться не до всіх типів даних, а лише до деяких, наприклад до текстового).
· Індексоване поле – якщо поле має цю властивість, всі операції,пов'язані з пошуком або сортуванням записів за значенням, що зберігається вданому полі, істотно прискорюються. Крім того, для індексованих полів можназробити так, що значення в записах будуть перевірятися по цьому полю нанаявність повторів, що дозволяє автоматично виключити дублювання даних.
Оскількив різних полях можуть утримуватися дані різного типу, то й властивості полівможуть розрізнятися залежно від типу даних. Так, наприклад, список вищевказанихвластивостей полів відноситься в основному до полів текстового типу. Поля іншихтипів можуть мати або не мати ці властивості, але можуть додавати до них ісвої. Наприклад, для даних, що представляють дійсні числа, важливою властивістює кількість знаків після десяткової коми. З іншого боку, для полів,використовуваних для зберігання малюнків, звукозаписів, відео кліпів й іншихоб'єктів OLE, більшість вищевказаних властивостей не мають змісту[6].
Таблицібаз даних, як правило, допускають роботу з набагато більшою кількістю різнихтипів даних:
· Текстовий – тип даних, використовуваний для зберігання звичайногонеформатованого тексту обмеженого розміру (до 255 символів).
· Числовий – тип даних для зберігання дійсних чисел.
· Поле Мемо – спеціальний тип даних для зберігання більших обсягівтексту (до 65 535 символів). Фізично текст не зберігається в полі. Вінзберігається в іншому місці бази даних, а в полі зберігається покажчик нанього, але для користувача такий поділ помітний не завжди.
· Дата/час – тип даних для зберігання календарних дат і поточногочасу.
· Грошовий – тип даних для зберігання грошових сум. Теоретично, дляїхнього запису можна було б користуватися й полями числового типу, але длягрошових сум є деякі особливості (наприклад, пов'язані із правиламиокруглення), які роблять більш зручним використання спеціального типу даних, ане настроювання числового типу.
· Лічильник – спеціальний тип даних для унікальних (не повторюваниху полі) натуральних чисел з автоматичним нарощуванням. Природне використання – дляпорядкової нумерації записів.
· Логічний – тип для зберігання логічних даних (можуть прийматитільки два значення, наприклад Так чи Ні).
· Гіперпосилання – спеціальне поле для зберігання адрес URL Web-об'єктівІнтернету. При щиглику на посиланні автоматично відбувається запуск браузера йвідтворення об'єкта в його вікні.
· Майстер підстановок – це не спеціальний тип даних. Це об'єкт,настроюванням якого можна автоматизувати введення даних у поле так, щоб невводити їх вручну, а вибирати їх зі списку, що розкривається.
Базиданих – це теж файли, але робота з ними відрізняється від роботи з файламиінших типів, створюваних іншими додатками. Всю роботу з обслуговування файловоїструктури бере на себе операційна система. Для бази даних пред'являютьсяособливі вимоги з погляду безпеки, тому в них реалізований інший підхід дозбереження даних[15].
Базиданих – це особливі структури. Інформація, що в них утримується, дуже часто маєсуспільну цінність. Нерідко з однією й тією же базою працюють тисячі людей повсій країні. Від інформації, що втримується в деяких базах, може залежатиблагополуччя великої кількості людей. Тому цілісність вмісту бази не може й неповинна залежати не від конкретних дій якогось користувача, що забув зберегтифайли перед вимиканням комп'ютера, не від перебоїв в електромережі.
Проблемабезпеки баз даних вирішується тим, що в СКБД для збереження інформаціївикористовується подвійний підхід. У частині операцій, як звичайно, бере участьопераційна система комп'ютера, але деякі операції збереження відбуваються вобхід операційної системи.
Методично правильно починати роботу золівцем й аркушем паперу в руках, не використовуючи комп'ютер. На даному етапівін просто не потрібний. Неоптимальні рішення й прямі помилки, закладені наетапі проектування, згодом дуже важко усуваються, тому цей етап є основним.
Технічнезавдання на проектування бази даних повинен надати замовник. Однак для цьоговін повинен володіти відповідною термінологією й знати, хоча б загалом,технічні можливості основних СКБД. На жаль, на практиці таке положеннязустрічається не завжди[1].
З'ясувавши основну частину даних можнаприступати до створення структури бази, тобто структури її основних таблиць:
1. Робота починається зі складання основного списку полів – він моженараховувати десятки й навіть сотню позицій.
2. Відповідно до типу даних, розташовуваних у кожнім полі, визначаютьнайбільш підходящий тип для кожного поля.
3. Далі розподіляють поля основного списку по базових таблицях. Напершому етапі розподіл роблять по функціональній ознаці. Ціль – забезпечити,щоб введення даних в одну таблицю проводилося, по можливості на одному робочомумісці.
4. У кожній з таблиць задається ключове поле. У якості такоговибирають поле, дані в якому повторюватися не можуть. Наприклад, для таблиціданих про книги таким полем може служити інвентарний номер книги. Якщо втаблиці взагалі немає ні яких полів, які можна було б використати як ключові,завжди можна ввести додаткове поле типу Лічильник – воно не може міститиповторюваних даних по визначенню.
5. За допомогою олівця й паперу розкреслюють зв'язки між таблицями.Таке креслення називається схемою даних. Існує кілька типів можливихзв'язків між таблицями. Найпоширенішими є зв'язки «один до багатьох» й «один доодного». Зв'язок між таблицями організується на основі загального поля, причомув одній з таблиць воно обов'язково повинне бути ключовим, тобто на стороні«один» повинне виступати ключове поле, що містить унікальні, неповторюванізначення. Значення на стороні «багато хто» можуть повторюватися.
6. Розробкою схеми даних закінчується «паперовий» етап роботи надтехнічною пропозицією, після чого час приступати до безпосереднього створеннябази даних.
Варто пам'ятати, що по ходу розробкипроекту замовникові неодмінно будуть спадати на думку нові ідеї. На всіх етапахпроектування він прагне охопити єдиною системою всі нові й нові підрозділи йслужби підприємства. Можливість гнучкого використання його побажань багато вчому визначається кваліфікацією розроблювачів бази даних. Якщо схема данихскладена правильно, підключати до бази нові таблиці неважко. Якщо структурабази нераціональна, розроблювач може отримати серйозні труднощі й ввійти всуперечність із замовником. Протиріччя виконавця із замовником завжди свідчатьпро недостатню кваліфікацію виконавців. Саме по цьому етап попередньогопроектування бази даних варто вважати основним. Від його успіху залежить,наскільки база даних стане зручною, і чи будуть із нею працювати користувачі.Якщо відзначається, що користувачі бази «саботують» її експлуатацію й воліютьпрацювати традиційними методами, це говорить не про низьку кваліфікаціюкористувачів, а про недостатню кваліфікацію розроблювача бази[8].
На цьому етапі завершується розробкабази даних, і на наступному етапі починається її основне проектування.Із цього моменту варто почати роботу із СКБД.
В якості предметної області длярозробленого проекту реляційної бази даних було вибрано облік побутової технікина складі.
2. Опис предметної області/> 2.1 Постановка задачі
Вихіднідані задачі являють собою записи заданої структури, що повинні вводитися зклавіатури, а потім виводитися у файл даних на магнітний диск. Отже, однієї зпідзадач повинна бути задача створення файлу даних на магнітному диску.
Створенийфайл даних необхідно переглянути на екрані або вивести на друк у виді таблиці зпечаткою заголовка і шапки цієї таблиці. Для цього наступної підзадачею повиннабути задача перегляду файлу даних. Також повинна бути можливість додаваннязаписів у створений файл даних.
Крімтого, для діалогу користувача із системою необхідно створити так називане,«Меню».
Предметскладання бази даних – облік замовлень кур’єрської служби. Складемоконцептуальну модель представлення реальності в базі даних. Згідно умові,єдиною об'єктною множиною є об'єктна множина «друкована продукція». Кожний зцих об'єктів володіє однаковим по структурі безліччю атрибутів (ознак). Кожнийз атрибутів характеризує конкретний об'єкт з якої-небудь сторони: кількість,якість, ціна і т.д.
Таким чином, база даних містить інформацію, необхідну длярозв'язування цілого комплексу задач даної установи, підприємства та ін. Базаданих може поповнюватися новими даними, а раніше введені дані можутьзмінюватися або зовсім видалятися. При цьому зміни в базі даних не вимагаютьвнесення змін у прикладні програми. [2]
Базаданих побутова техніка міститиме такі дані про:
ü Назву продукції, що реалізується;
ü Код продукції;
ü Ціну (за одиницю продукції);
ü Ідентифікаційний номер продукції;
ü Кількість замовленої продукції;
ü Сплачену загальну ціну;
В проектіпередбачено можливість зручного редагування та видалення непотрібних даних. 2.2 Вибір програмного середовища
При виборі програмногосередовища я орієнтувався на такі три причини:
Причина 1. При великійкількості окремих файлів, або деякі з них мають занадто багато інформації, щозаважає роботі з даними. До того ж працювати з такими об’ємами даних недозволяють обмеження по пам’яті програми або системи.
Причина 2. При використанніданих різними способами: для інформації по конкретним домовленостям (наприкладрахунки-фактури), для залікового аналізу (наприклад, щоквартальні звіти прообсяги продаж) або для прогнозування окремих ситуацій. Тому приходитьсярозглядати дані з різних сторін, що суттєво заважає створенню єдиної структури представленняданих, що задовольняє всі ваші потреби.
Причина 3. Є необхідність ввикористанні одних і тих же даних кількома спеціалістами. Скажімо, введенням,оновленням та аналізом інформації займаються різні люди. Якщо в електроннутаблицю або документ вносити зміни одночасно може тільки одна людина, то зтаблицею в базі даних можуть працювати одразу декілька користувачів. При цьомугарантується, що вони завжди мають справу з останніми версіями даних.
Саме тому я і вибравсередовище Microsoft FoxPro.
3. Опис створення програми3.1 Проектування баз даних
З розвитком комп'ютерної техніки зросласкладність інформаційних систем і обсяги баз даних[11]. У даний часрозробка таких систем – це задача для колективів розроблювачів, що вимагаєспеціальних методик і інструментів. Розробку інформаційних систем прийняторозбивати на наступні етапи:
• етап аналізу предметної області (зовнішнійрівень проектування);
• етап проектування (інфологічний рівень проектування);
• даталогічний етап;
• етап тестування і супроводу.
Розроблювачповинний враховувати процеси, що відбуваються в реальному житті. Тому методикаорганізації вихідних матеріалів проекту повинна дозволяти як можна більш швидкевнесення змін у готовий проект. Чималу роль тут грає і виразна документованістьпроекту.
Проектуваннябази даних повинне починатися з аналізу предметної області, у результаті якогостворюється її опис. Цей опис може виконуватися за допомогою звичайної мови,таблиць, графіків і т. п.
Всяка прикладна програма є відображенням якоїсьчастини реального світу і тому містить його формалізований опис у виді даних.Великі масиви даних розміщають, як правило, окремо від коду програми, щовиконується, і організують у виді бази даних. Починаючи з 60-х років для роботиз даними стали використовувати особливі програмні комплекси, названі системамикерування базами даних (СУБД). Системи керування базами даних відповідають за:
• фізичне розміщення даних і їхніх описів;
• пошук даних;
• підтримка баз даних в актуальному стані;
• захист даних від некоректних відновлень інесанкціонованого доступу;
• обслуговування одночасних запитів до даних віддекількох користувачів (прикладних програм).
З розвитком комп'ютерної техніки зросласкладність інформаційних систем і обсяги баз даних[11]. У даний часрозробка таких систем – це задача для колективів розроблювачів, що вимагаєспеціальних методик і інструментів. Розробку інформаційних систем прийняторозбивати на наступні етапи:
• етап аналізу предметної області (зовнішнійрівень проектування);
• етап проектування (інфологічний рівеньпроектування);
• даталогічний етап;
• етап тестування і супроводу.
Розроблювачповинний враховувати процеси, що відбуваються в реальному житті. Тому методикаорганізації вихідних матеріалів проекту повинна дозволяти як можна більш швидкевнесення змін у готовий проект. Чималу роль тут грає і виразна документованістьпроекту.
Проектуваннябази даних повинне починатися з аналізу предметної області, у результаті якогостворюється її опис. Цей опис може виконуватися за допомогою звичайної мови,таблиць, графіків і т. п.
/>Зовнішній рівеньпроектування
Назовнішньому рівні проектування перш за все потрібно вивчити функціонуванняоб’єкта управління і визначитись, які саме дані доцільно зберігати в базі.Результатом такого проектування є перелік задач, що мають розв’язуватисьсистемою, та перелік атрибутів, що мають зберігатись в БД для успішноїавтоматизації поставлених задач[2].
Проектуванняна цьому рівні не виключає елементів надлишковості, неузгодженості ідублювання.
Існуєдва підходи для проектування на цьому рівні:
– відзапиту;
– відпредметної області.
Припроектуванні від запиту вивчають всі потреби користувачів та створюють відповіднусистему. Таке проектування здійснюється швидко і не потребує значних затрат.Але при зміні потреб користувачів доводиться змінювати систему.
Припроектуванні від предметної області вивчають всю предметну область та створюютьзагальну систему. Таке проектування здійснюється довше і вимагає значнихзатрат, але створена система стійка до вимог користувачів.
Напрактиці комбінують ці два підходи, тобто вивчають потреби користувачів тарозробляють ширшу систему для врахування змін потреб, що можуть відбутисьнайближчим часом.
/>Інфологічний рівеньпроектування
Нарівні інфологічного проектування будується інформаційна логічна модельпредметної області (модель даних). Тут відбувається структуризація даних, в якійусуваються елементи надлишковості, неузгодженості і дублювання та відображенняінформаційної особливості об’єкта управління без врахування обмежень конкретноїСУБД. Для проектування БД необхідний деякий загальний підхід, який з самогопочатку гарантує нам надійність зберігання даних і простоту маніпуляції ними.Такий підхід назвемо моделлю даних.
Структура БД визначається покладеної в її основумоделлю даних. Існують різні моделі баз даних, наприклад реляційна модель, графовамодель, мережева модель і інші. Найбільш розповсюдженої в даний час є реляційнамодель даних.
При реляційному підході дані представляються увигляді двовимірних таблиць – найбільш природному для людини. Розглянемоосновні поняття реляційних баз даних.
Тип даних – це поняття має такий же зміст, як і вмовах програмування. Всі існуючі сучасні бази даних підтримують спеціальні типиданих, призначені для збереження даних цілого типу, дробового з крапкою, щоплаває, символів і рядків, календарних дат.
Домен – це потенційна безліч значень простоготипу даних, вона має подібність з підтипом даних у деяких мовах програмування.Домен визначається двома елементами – типом даних і логічним вираженням, щозастосовується до даних. Якщо результат цього вираження дорівнює значенню «істина»,то екземпляр даних належить домену[9].
Відношення – це двовимірна таблиця особливоговиду, що складається з заголовка і тіла.
Заголовок– це фіксована безліч атрибутів, кожний з яких визначений на якомусь домені,причому між атрибутами і визначальними доменами існує взаємно однозначнавідповідність.
Приведені вище поняття є теоретичними івикористовуються при розробці мовних засобів і програмних систем реляційнихСУБД. У повсякденній роботі замість них використовуються їхні неформальніеквіваленти:
· відношення – таблиця;
· атрибут – стовпчик або поле;
· кортеж – запис або рядок.
Таким чином, ступінь відношення – це числоколонок у таблиці, а кардинальне число – кількість рядків.
Для даного відношення завжди існує набіратрибутів, що однозначно ідентифікують кортеж. Такий набір атрибутівназивається ключем.
Ключ повинний задовольняти наступним вимогам:
• повинний бути унікальним;
• повиннийбути мінімальним, тобто видалення будь-якого атрибута з ключа веде до порушенняунікальності.
На практиці як первинний ключ часто застосовуютьспеціальний числовий атрибут – автоінкрементне поле, значення якого можегенеруватися тригером або спеціальними засобами, визначеними в механізмі СУБД.
Засновник реляційного підходу Дейт установив, щореляційна модель складається з трьох частин:
• структурної;
• маніпуляційної;
• цілісної.
У структурній частині моделі фіксуютьсявідношення, як єдина структура даних, використовувана в реляційної моделі
У маніпуляційній частині фіксуються два базовихмеханізми маніпулювання реляційними базами – реляційна алгебра і реляційнечислення.
Під цілісною частиною розуміють якийсь механізмзабезпечення цілісності даних. Цілісна частина укладає в собі дві основнихвимоги цілісності реляційних баз даних – цілісність сутностей і цілісність попосиланнях[4].
Вимога цілісності сутностей полягає в тому, щобудь-який кортеж будь-якого відношення повинний бути відмінним від будь-якогоіншого кортежу цього відношення, тобто іншими словами, будь-яке відношенняповинне мати первинний ключ. Ця вимога повинна виконуватися, якщо виконуютьсябазові властивості відносин.
Вимога цілісності по посиланнях полягає в тому,що для кожного значення зовнішнього ключа, що з'являється у відношенні, щопосилається, у відношенні, на якому веде посилання, повинний найтися кортеж зтаким же значенням первинного ключа, або значення зовнішнього ключа повиннебути невизначеним (тобто ні на що не вказувати).
Описанів даному пункті основні поняття не відносяться до якої-небудь конкретноїреалізації бази даних, а є загальними для них усіх. Таким чином, ці поняття єосновою визначеної загальної моделі, що називається реляційною моделлю даних.
Напідставі моделі даних складемо словник даних. Словник даних – це система, вякій зберігаються відомості про об'єкти, їх атрибути, про значення і форматипредставлення даних. Опишемо призначення і властивості полів реляційної таблиці«товари».
– Найменуваннятовару. Служить первинним ключем, по якому можна дістати доступ до будь-якогорядка таблиці. Тип даних – строковий (Character), довжина – 20 символів. Ширинаполя – 20 символів. Можливі значення – назви товарів, що мають відношення доофісу.
– Ціна одиницітовару. Зберігає ціну певного виду товарів. Тип даних – грошовий (Currency)точністю до 2 знаків після коми. Ширина поля – 7 символів. Можливі значенняобмежені шириною поля.
– Кількістьодиниць товару. Зберігає число одиниць товару, що знаходяться в даний момент наскладі. Тип даних – цілий (Integer). Ширина поля – 4 символи. Можливі значенняобмежені шириною поля.
– Одиницявимірювання. Зберігає назву одиниці вимірювання товару. Тип даних – строковий(Character), довжина – 15 символів. Ширина поля – 15 символів. Можливі значення– відповідно до першого поля таблиці.
– Датанадходження. Зберігає число, місяць і рік надходження товару. Тип даних – вираздати (Date). Ширина поля – 8 символів. Можливі значення записуються у форматі:мм/дд/гггг, де мм – номер місяця (01..12), дд – день (01..31), гггг – номерроку.
– Фірмавиробник.Зберігає назву фірми виробника товару. Тип даних – строковий (Character),довжина – 20 символів. Ширина поля – 20 символів. Можливі значення – різні’.
– Постачальник. Зберігаєномер партії завозу товару. Тип даних – строковий (Character), довжина – 11символів. Ширина поля – 11 символів. Можливі значення не обмежені.
При проектуванніреляційної бази даних необхідно вирішити питання про найбільш ефективнуструктуру даних. Основні цілі які при цьому наслідуються:
Ø забезпечення швидкого доступу до даних в таблицях
Ø виключення непотрібне повторення даних, яке може стати причиноюпомилки при вводі і нераціонального використання дискового простору
Ø забезпечення цілісність даних таким чином, щоб при зміні однихоб’єктів автоматично відбувалися відповідні зміни в зв’язаних з ними об’єктами
Процесзменшення надлишковості інформації в базі даних називається нормалізацією. Втеорії нормалізації баз даних розроблені досить формалізовані підходи дорозбиття даних, які володіють складною структурою.
Теоріянормалізації оперує з п’ятьма нормальними формами таблиць. Ці форми призначенідля зменшення надлишкової інформації від першої до п’ятої нормальної форми.Тому кожна наступна форма повинна задовольняти умовам попередньої і деякимдодатковим умовам. При практичному проектуванні баз даних четверта і п’ятаформи зазвичай не використовуються.
Першанормальна форма таблиці
Таблицяв першій нормальній формі повинна задовольняти такі умови:
Ø Таблиця не повинна мати записи що повторюються
Ø В таблиці повинні бути відсутніми групи полів що повторюються
Ø Рядки повинні бути невпорядковані
Ø Стовпчики повинні бути не впорядковані
Длязадоволення умови 1 кожна таблиця повинна мати унікальний індекс. Умова 2 поступаєвидалення груп що повторюються.
Друганормальна форма таблиці
Протаблицю кажуть що вона знаходиться в другій нормальній формі, якщо:
· Вона задовольняє вимогам першої нормальної форми
· Любе не ключове поле однозначно ідентифікується повним наборомключових полів
З приведеноговище означення слідує, що поняття другої нормальної форми застосовуване тількидо таблиць, які мають складовий індекс.
Третянормальна форма таблиці
Протаблицю кажуть, що вона знаходиться в третій нормальній формі, якщо вона задовольняєвимогам другої нормальної форми.
Жоднез не ключових полів таблиці не ідентифікується з допомогою іншого не ключовогополя.
Зведеннятаблиці до третьої нормальної форми має на увазі розділення таблиці з ціллюрозміщення в окрему таблицю (або декілька таблиць) стовпчиків, які не залежатьвід повного ключа. В результаті такого розбиття кожне з не ключових полівповинне стати незалежним від якого небуть іншого не ключового поля.
Структурабази містить 12 інформаційних об’єктів різних типів, що дає можливістьвідображати повну інформацію як про саму службу, так і про продукцію, якареалізується.
Кодипродукції та міститимуться в полі серійнийном в таблицях замовників тапродукції;
Назватовару, що реалізується міститиметься в полі Товар, а ціна одиниціданого продукту (в гривнях) в полі ціна;
Назвапідприємства чи установи, що виробляє продукцію міститься в полі Виробниктаблиці замовників;
Кількістьзамовленої продукції(штук) відображена в полі кількпродаж;
Вищеописані дані зручно вводяться та редагуються у відповідних формах. Крім тогокористувач може переглянути вже введені дані в загальному вигляді.
СередовищеMicrosoft Visual FoxPro 8.0 дає програмісту можливість виконувати поставленізавдання як самостійно, так і за допомогою великої кількості «помічників».
3.2 Створення таблиць
Данів майбутню базу завантажуватимуться з 2 основних таблиць (Table1.dbf, Table2.dbf). Розглянемоструктуру кожної з них.
Структуратаблиці Table1.dbf
/>
Яквидно з структура таблиці Table1.dbf має вигляд:
Ім’я поля
Тип даних
Ширина поля
Індекс
Знаків після коми
Значення поля Товар Character 30 + Назва товару Виробник Character 20 + Фірма виробник техніки Параметри Character 10 Розміри або параметри техніки Номер Numenic 3 + Табельний номер Кільктовар Numenic 2 + 2 Кількість товару Ціна Numenic 7 Ціна техніки Закупці на Numenic 7 2 Закупочна ціна техніки Дата завозу 8 + Дата завозу товару
Структуратаблиці Table2.dbf
/>
Яквидно з структура таблиці Table2.dbf має вигляд:
Ім’я поля
Тип даних
Ширина поля
Індекс
Знаків після коми
Значення поля Товар Character 30 + Назва товару Виробник Character 20 + Фірма виробник техніки Параметри Character 10 Розміри або параметри техніки Номер Numenic 3 + Табельний номер Кільктовар Numenic 2 + 2 Кількість товару Ціна Numenic 8 Ціна техніки Закупці на Numenic 8 2 Закупочна ціна техніки Дата завозу 8 + Дата завозу товару
УVisual FoxPro7.0. вся інформація зберігається в базі даних, що складається зтаблиць, відносин між таблицями, індексів, тригерів і збережених процедур.Кожна таблиця має унікальне ім'я і зберігається в окремому файлі, найменуванняякого збігається з ім'ям таблиці. Створений файл має розширення DBF.
Кожнастворювана таблиця може мати зв'язані з нею індекси, використовувані дляупорядкування даних і швидкого пошуку необхідних записів, причому одна таблицяможе мати кілька індексів.
Длязбереження значень полів типу Memo і General застосовуються окремі файли. Memo-полючи таблиць містять текстову інформацію, а полючи типу General використовуються,як правило, для збереження двійкової інформації і даних інших додатків, щопрацюють у середовищі Windows.
УVisual FoxPro реалізовані тригери, що дозволяють централізовано оброблятиподії, що виникають при будь-яких змінах у базі даних. Також можна створюватизбережені процедури, що є частиною бази даних і можуть використовуватися приописі таблиць, для перевірки введених даних, визначення значення зазамовчуванням і т. п.
Надзвичайнозручним і корисним засобом доступу до бази даних є представлення даних.Представлення даних дозволяють поєднувати дані таблиць і відображати них убільш зручному виді. Ви можете вибрати тільки цікавлячі вас поля таблиць,об'єднати кілька полів в одне поле, обчислити підсумкові значення і задати новіімена полів таблиці. Як правило, кількість представлень у базі даних набагатоперевершує кількість таблиць. В міру експлуатації бази даних їхня кількістьбезперервно росте. У багатьох інформаційних системах доступ до даних, включаючиперегляд, додавання і редагування, здійснюється тільки за допомогоюпредставлень даних. Цей підхід дозволяє здійснити гнучке керування доступом доінформації. При використанні представлень для вибірки даних у формах, звітах,при створенні запитів і в програмах застосовуються ті ж правила, що і длятаблиць. Редагування даних, включених у представлення, можливо тільки за певнихумов. Наприклад, у тому випадку, якщо воно створено на основі тільки однієїтаблиці.
Длявідображення і редагування даних використовуються форми, звіти, запити іпрограми. При створенні форм, звітів і запитів застосовуються конструктори.Тому ці компоненти часто називають конструкторськими об'єктами. Форми і звіти єскладеними об'єктами, тому що вони складаються з більш дрібних об'єктів (такихяк полючи, кнопки, діаграми, рамки, OLE-компоненти і т. п.), щоназиваються об'єктами інтерфейсу.
Формивикористовуються для перегляду або введення даних у таблиці. Дані можна вводитибезпосередньо в таблиці, але використання форми є більш швидким і більшефективним способом уведення. Форма містить деякі або всі поля таблиць, у яківи вводите інформацію. Для створення форм ви можете використовувати майстерстворення форм або конструктор форм. Майстер форм містить цілий ряд шаблонів,що визначають співвідношення між таблицями, що поміщаються у форму, видвідображення даних і порядок розміщення полів. Для створення складних формзастосовується конструктор форм.
Звітивикористовуються для печатки, що утримується в базі дані інформації. Прикладамизвітів є прайс-лист товарів, список покупців, оборотна складська відомість. Якправило, звіти створюються в тому випадку, якщо інформацію необхідно передаватикому-небудь у друкованому виді. Для створення звітів у Visual FoxPro, як і дляформ, використовуються майстер і конструктор звітів. За допомогою майстразвітів ви можете швидко створити власний звіт на основі наявних шаблонів.Застосування конструктора звітів дозволяє створювати звіти довільноїскладності, включаючи багаторівневе угруповання даних і розміщення полів, щообчислюються.
Запитиє засобом вибірки даних з однієї або декількох таблиць. У Visual FoxPro длястворення запиту ви можете використовувати як конструктор запитів, так іспеціалізована мова Structured Query Language (SQL). Результати виконаннязапиту можуть відображатися у формі, виводитися у виді звітів і діаграм абозберігатися в зазначеній вами таблиці.
Програми,написані мовою Visual FoxPro, є об’єктно-орієнтованими. За допомогою них виобробляєте події у формі, створюєте об'єкти, здійснюєте різні обчислення,керуєте базою даних. Для зручності роботи ви можете об'єднати програми вбібліотеки.
Длястворення форм у Visual FoxPro можна використовувати не тільки базові класи,але і створювати власні. Наприклад, ви можете визначити клас форм, у якомузаданий визначений колір тла і стандартний набір кнопок для керування даними.Щоб стандартизувати розробку, корисно мати один або кілька користувацькихкласів для кожного базового класу. Класи, створені в Visual FoxPro,зберігаються в бібліотеках класів.
Дляоб'єднання компонентів створюваного додатка використовується проект, у якийвключаються всі перераховані компоненти. Використання проекту спрощує розробкудодатка і його супровід.
Коженкомпонент зберігається в окремому файлі, причому імена файлів, що містятьосновні компоненти, ви задаєте самостійно, а найменування файлів, що містятьоб'єкти, зв'язані з таблицею, збігаються з ім'ям таблиці. У залежності від типуоб'єкта, що утримується в ньому, Visual FoxPro автоматично привласнює кожномуфайлові розширення, що допомагає в ідентифікації об'єкта. [1]
Прирозробці системи всі форми продукції та замовників були зв’язані між собою поіндексу. Усі елементи зв’язані з базою (відповідні поля при зміні записівзавантажуються синхронно в усі поля).
Кнопки на формахавтоматично пов’язані із записами. Розглянемо зокрема подію при натискуванні накнопку «Наступний запис» форми table1. Як бачимо, виконуєтьсякоманда 1. buttonset1.cmdNext.click що присвоює елементам, які відображаютьінформацію, наступний запис (для кожного поля свій)3.3 Складання програмних запитів до бази даних
Приступимо до програмноїреалізації бази даних. Взагалі слід зазначити, що в Visual FoxPro існують 2шляхи реалізації майже будь-якого завдання: візуальний і програмний. У першомувипадку необхідні дії виконуються за допомогою команд меню самого FoxPro іспеціалізованих майстрів. У другому – за допомогою вбудованої мовипрограмування, успадкованого ще від ранніх версій. У всіх випадках микористуватимемося другим способом, окрім самого створення бази даних. Річ утому, що на першому етапі необхідно створити так званий проект Visual FoxPro,до складу якого надалі входитимуть всі без виключення використовувані намикомпоненти. Для більшої наочності бажано створювати проект «вручну». Крім того,існують 2 види таблиць FoxPro: вільні і зв'язані, тобто що входять до складубаз даних. Наша таблиця відноситься до другого типа, тоді як команда CREATETABLE створює вільну таблицю. З урахуванням цього, створення бази данихпроведемо візуально, а вся решта маніпуляцій – програмно.3.4 Пошук записів за допомогою циклів WHILE іSCAN
Дляпослідовного пошуку найпершого запису бази даних, що задовольняє заданій FOR-умовіі до тих пір, поки дотримується WHILE-умова (якщо є), застосовується командаLOCATE. Для продовження пошуку, початого командою LOCATE, застосовується командаCONTINUE.
Реалізація ітераційних циклів,тобто циклів з наперед відомою умовою їх закінчення і невідомим числомповторів, виконується наступною інструкцією:
DO WHILE
ENDDO
Дляпослідовного перегляду бази даних, пошуку всіх записів, що задовольняють умовамі виконання над знайденими записами яких-небудь операцій, служить команда SCAN.
SCAN [][FOR ]
ENDSCAN
3.5Формування звітів
Формуваннязвітів для такого проекту є вкрай необхідним, адже саме в звітах виводитьсяповна інформація по проекту. Крім того звіти є можливість роздрукувати і тимсамим завершити повний цикл розробки бази даних – від проектування до виведеннякінцевої сукупної інформації.
Длястворення звітів в середовищі розроблений дуже зручний майстер звітів. Спочаткувін надає користувачу вибір: звіт з однієї таблиці чи декількох таблиць. Післяцього користувач вибирає таблицю(таблиці), дані з якої відображатимуться узвіті. Після добавлень полів, які виведуться у звіті можна вибрати поле поякому сортуватимуться результати у звіті. Далі вибираємо бланк для звіту, видсторінки звіту (книжна чи альбомна), індексовані поля. Після цього зберігши всераніше введене ми отримуємо файл звіту (розширення для файлів звітів – *.frx).
Вданому проекті створимо два звіти по двох основних таблицях.
Першийзвіт створимо по таблиці комп’ютерної техніки Table1.dbf.
Виберемовідповідну таблицю і добавимо поля, які відображатимуться в звіті.
/>
Вибираємополе, по якому сортуватимуться всі дані в звіті (в нашому випадку це поле Товар)
/>
Вибираємовид відображення звіту
/>
Вибираємоформат сторінки звіту (в нас – альбомна)
/>
Встановлюємоіндексовані поля
/>
Післячого, зберігши і відкоригувавши деякі мітки в звіті отримуємо повністюпридатний для друку документ
/>
Аналогічноформуємо звіти для продукції, що реалізується
/>3.6 Робота зпрограмою
Головнеменю складається з таких пунктів. Розглянемо детальніше кожен з пунктів іподії, що він викликає.
/>
Пунктменю File – містить стандартний набор процедур відповідних цьому пункту.
/>
Пунктменю «Menu» відкриває наявні форму проекту, з яких користувач маєдоступ у всі розділи проекту. При натисканні даної кнопки виконується командапереходу до форми:
doform…
Іншимваріантом виконання цієї команди є комбінація клавіш Ctrl-M.
Пунктменю Servis – містить сервісні функції роботи з календарним планом,калькулятором та видаленням записів.
/>
- Edit – застосовується для роботи не тільки з текстом, але й іншимиоб’єктами;
/>
- View – містить команду «Панель інструментів»
/>
- Tools – використання різноманітних інструментів;
/>
- Program – використовується для роботи з програмою;
/>
- Window – використовується для роботи з вікнами;
/>
- Help – використовується для отримання допомоги;
/>
- Pro avtor – виводить вікно про автора програми;
/>
- Exit – здійснює вихід у системне меню.
Призапуску проекту запускається головне меню з якого користувач вибираєвідповідний розділ проекту.
/>
Кодпрограми program1.prg має вигляд:
Setdate german
Menu1.mnx
Коди іншихпроцедур наведені в додатку.
Дляорганізації виведення та редагування даних будемо застосовувати форми та звіти.Для формування форм будемо використовувати майстри, що дозволить зекономити часта зменшити кількість помилок.
Формибудемо розробляти за допомогою майстрів форм, що дозволяє значно спроститироботу та виключити помилки.
Розробкаформи за допомогою майстра включає в себе декілька кроків. Перш за всесередовище FoxPro робить запит який тип форми створювати: на формі можнавідображати дані з однієї таблиці, або з двох зв’язаних таблиць. Для форм, яківідображаються дані з двох таблиць буде два кроки, щоб вказати таблиці зданими.
/>
Далімайстер пропонує вибрати поле, за яким сортувати дані при виводі, такожвідображаються проіндексовані поля таблиці.
Залишилосьзмінити заголовки текстових полів, замінивши назви, згенеровані FoxPro напотрібні нам. Для всіх форм встановимо такі загальні властивості:
AutoCenter-true– при виведенні, форма буде знаходитись посередині екрана.
BorderStyle-1(fixed size) забороняє зміну розміру форми.
MaxButton-false– робимо недоступною кнопку максимізації вікна.
Данийпроект складається з 19 форм. Одні з них створені за допомогою майстра форм, аінші створені звичайним методом.
Розглянемоосновні форми:
Форма1.scx створена для перегляду, сортування та пошуку даних.
Формабула створена звичайним способом. сучасні та інтуїтивно зрозумілі користувачу.
Форма1.scx створена для відображення наявних в базі даних товарів побутовоїтехніки.
ФормаTable1.scx являється формою,що служить для добавлення та зміни даних по продукції яку реалізує дана служба.Користувач в кожному новому записі може добавити інформацію про назвупродукції, її код та ціну за одиницю продукції, вводити новий товар таредагувати існуючий.
Формастворена за допомогою майстра форм.
ФормаTable1.scx служить длявідображення бази даних наявної продукції, що реалізується.
Формаavtor.scx – це форма якамістить основну інформацію про автора програми.
VisualFoxPro складається з окремих компонентів, що використовуються для збереженняінформації, її відображення і редагування.
Висновки
У курсовійроботі були розглянуті прийоми проектування і реалізації реляційних баз даних ітаблиць в СУБД Visual FoxPro 6.0. Була спроектована структура реляційноїтаблиці, в неї були внесені дані за допомогою спеціальних запитів. Операції надданими таблиці були виконані програмним шляхом за допомогою створенняавтономних модулів *.prg, що входять до складу проекту Visual FoxPro.
Автоматизаціята інформатизація торкнулася всіх сфер людської діяльності. Завдання покладеніна автоматизацію – полегшення умов праці звичайних людей. Автоматизація базданих значно полегшує роботу відповідних підрозділів, робить її швидшою,якіснішою та ефективнішою.
Відомі два підходи до організації інформаційних масивів: файловаорганізація та організація у вигляді бази даних. Файлова організація передбачаєспеціалізацію та збереження інформації, орієнтованої, як правило, на однуприкладну задачу, та забезпечується прикладним програмістом. Така організаціядозволяє досягнути високої швидкості обробки інформації, але характеризуєтьсярядом недоліків.
Характерна риса файлового підходу – вузька спеціалізація як обробнихпрограм, так і файлів даних, що служить причиною великої надлишковості, тому щоті самі елементи даних зберігаються в різних системах. Оскільки керуванняздійснюється різними особами (групами осіб), відсутня можливість виявитипорушення суперечливості збереженої інформації. Розроблені файли дляспеціалізованих прикладних програм не можна використовувати для задоволеннязапитів користувачів, які перекривають дві і більше області. Крім того, файловаорганізація даних внаслідок відмінностей структури записів і форматів переданняданих не забезпечує виконання багатьох інформаційних запитів навіть у тихвипадках, коли всі необхідні елементи даних містяться в наявних файлах. Томувиникає необхідність відокремити дані від їхнього опису, визначити такуорганізацію збереження даних з обліком існуючих зв'язків між ними, яка бдозволила використовувати ці дані одночасно для багатьох застосувань. Вказаніпричини обумовили появу баз даних.
База даних може бути визначена як структурна сукупність даних, щопідтримуються в активному стані та відображає властивості об'єктів зовнішнього(реального) світу. В базі даних містяться не тільки дані, але й описи даних, ітому інформація про форму зберігання вже не схована в сполученні «файл-програма»,вона явним чином декларується в базі.
База даних орієнтована на інтегровані запити, а не на одну програму, яку випадку файлового підходу, і використовується для інформаційних потреббагатьох користувачів. В зв'язку з цим бази даних дозволяють в значній міріскоротити надлишковість інформації. Перехід від структури БД до потрібноїструктури в програмі користувача відбувається автоматично за допомогою системуправління базами даних (СУБД).
Список використаноїлітератури
1. Попов А.А. Створення додатків для FoxPro 2.5/2.6 в DOS іWINDOWS. – М.: Видавництво «Калашников і До», 1997. – 660 с.: илл.
2. FoxPro. Language Refrence. – Microsoft Corp., 1994.
3. Пінтер Ліс. Розробка додатків в Microsoft FoxPro 2.5. – М.: ТООЭдель, 1995.
4. Дейт К. Руководство пореляційній СУБД DB2. – М.: Фінанси і статистика, 1988.
5. Вейскас.Д, В26 Эффективнаяработа с Мicrosoft Access 97 – Спб: ЗАО «Издательство Питер», 1999. – 976 с.: ил.
6. Кауфельд. Дж, К45 FoxPro для«чайников». – К.: «Диалекика», 1995. – 264 с., ил.
7. Microsoft Excel для Windows 95.Шаг за шагом: Практ. Пособ\Пер. с англ. – М: Издательство ЭКОМ, 1997. –432 с.: ил.
8. Селиджтаун.М, В26 «FoxPro 2.5Практическое пособие» – М: изд. «Москва-Пресс», 1994. – 296 с.: ил.; 3-еИздание.
9. Лемашко Е.В., Романчуков В.Г. Программирование всистеме команд СУБД семейства Fox: учебное пособие / ГАУ, М., 1998.
10. Компьютерныйпрактикум. Программирование в среде Турбо-Паскаль и СУБД типа Fox. Методическиеуказания к выполнению курсового проекта. /Сост.: О.Н. Леонова,И.А. Несмеянов; ГАУ, М., 1998.
11. Антифеев Дм.Д. Современные средства построениякорпоративных систем поддержки принятия управленческих решений «Терн», М., 2001
12. Рогач І. Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А.Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Нанч. посібник. – 2-гевид.,
13. Савчук Т.О. Організація баз даних і знань.Вінниця: ВДТУ, 2000 р.
14. Кельдер Т.Л. Системи обробки економічноїінформації. Курс лекцій. // Електронна версія – www.zsu.zp.ua/lab/mathdep/mme/ІV/soeі/іndex.htm
15. Степанов Ю.Л. Разработка приложений базданных для СУБД Sybase SQL Anywhere. Санкт-Петербургский филиал Военного университетаПВО. Электронная версия – www.cіtforum.elcat.kg/database/sql_any/іndex.shtml