Організація та функціонування довідково-пошукового апарату інформаційних установ на прикладі Рівненської

Зміст
Список скорочень
Вступ
Розділ 1. Загальні питання організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ
1.1 Поняття, функції і принципи організації довідково-пошукового апарату
1.2 Структура довідково-пошукового апарату
Розділ 2. Нові підходи до організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ
2.1 Використання Інтернет в якості довідково-пошукового апарату інформаційних установ
2.2 Локальні автоматизовані інформаційно-пошукові системи
2.3 Напрямки розвитку довідково-пошукового апарату РДОБ
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Список скорочень слів і словосполучень, які вживаються в тексті
Автоматизоване робоче місце (АРМ)
База даних (БД)
Бібліографічні посібники (БП)
Відділ обслуговування документами іноземними мовами (ВОДІМ)
Довідково – бібліографічний фонд (ДБФ)
Довідкові видання (ДВ)
Довідково — пошуковий апарат (ДПА)
Електронна картотека статей (ЄКС)
Електронний каталог (ЕК)
Електронні інформаційні ресурси (ЕІР)
Інформаційне обслуговування (ІО)
Інформаційні ресурси (IP)
Інформаційно-бібліографічний відділ (ІБВ)
Інформаційно-пошукова система (ІПС)
Картотека газетних та журнальних статей (КГЖС)
Пошуковий апарат (ПА)
Рівненська державна обласна бібліотека (РДОБ)
Систематична картотека статей (СКС)
Вступ
Актуальність дослідження зумовлена тим, що одним з вагомих чинників наукового поступу, розвитку науково-технічної сфери є відповідне інформаційне забезпечення носіїв та виконавців ідей, розробників та втілювачів наукових проектів, фахівців науково-виробничої сфери. Щороку зростає національний і світовий інформаційний потік, обсяги наукової інформації, змінюються умови їхнього використання, соціокультурне і технологічне середовище. Інформація все більше набуває рис ресурсу вартісного та соціально значущого, зростає й суспільна потреба в ній. Проблема інформаційного забезпечення суспільства сьогодні розглядається як соціально-економічна[26,2,3].
Сьогодні вільний доступ до інформації є однією з основних засад демократичного устрою. Наша країна поступово інтегрується до європейської спільноти. Цей процес, безперечно, вплинув і на динаміку розвитку внутрішнього інформаційного середовища. В таких умовах стратегічним завданням для нашого суспільства є створення ефективно діючої системи документальних комунікацій: адже інформаційні ресурси у сучасному світі — це основа економічного розвитку та політичної активності держави[26,2,3].
Роль посередника між постійно зростаючим масивом інформації та членами суспільства традиційно належить інформаційним установам. Саме вони повинні сприяти створенню умов, за яких документальна інформація в Україні стане максимально доступною, організованою та керованою.
Потужний потенціал для забезпечення розвитку системи інформаційного обслуговування створено завдяки новим технологічним досягненням. На їх базі стало можливим здійснити комплексну автоматизацію завдань розробки, узгодження, розповсюдження, пошуку та архівного зберігання інформаційних документів.
Сучасний довідково-пошуковий апарат (ДПА) інформаційних установ — це не лише механізм, функціонування якого забезпечує процес інформаційного обслуговування споживачів. Він дає можливість інформаційним установам оперативно взаємодіяти з соціальним середовищем, корегувати свою діяльність, забезпечувати розвиток самого ДПА відповідно до актуальних тенденцій на ринку інформації.
Розвиток інформаційних технологій, зростання попиту на інформацію, з одного боку, та постійне збільшення її обсягів і кількості, з іншого, призвели до того, що традиційні підходи до організації роботи ДПА інформаційних установ стають недостатньо ефективними. Виникає об’єктивна потреба в системному дослідженні ДПА конкретних інформаційних установ, розробці нових універсальних концепцій його організації, впровадженні та апробації сучасних моделей ДПА на практиці.
Розробленість проблеми. В цілому тема дипломної роботи є достатньо розробленою. Зокрема, визначення поняття „довідково-пошуковий апарат інформаційної установи” подаються в існуючих державних стандартах, у статтях із фахових періодичних видань та видань, що продовжуються. Дослідження проблем функціонування пошукового апарату інформаційних установ здійснювали такі фахівці як: Т.Ф. Берестова[2, 3], А.В. Єгоричева, Д.Я. Коготков[26], І.Г. Моргенштерн[28,29], Ю.Н. Столяров, Я.Л. Шрайберг[44,45], Д.С. Черьошкін[41], Г.Л. та інші.
Мета дипломної роботи: полягає у вивченні питань, організації і трансформації довідково-пошукового апарату інформаційних установ та визначенні напрямів його вдосконалення і подальшого розвитку.
Об’єкт дипломної роботи –довідково-пошуковий апарат інформаційних установ.
Предметом дипломної роботи є організація довідково-пошукового апарату інформаційних установ.
Основні завдання дипломної роботи:
визначити функції і принципи організації довідково-пошукового апарату;
розкрити структуру довідково-пошукового апарату інформаційних установ;
показати новітні технології, що використовуються в організації довідково-пошукового апарату;
встановити можливості Інтернет у підвищенні ефективності функціонування довідково-пошукового апарату;
визначити напрямки вдосконалення і перспективи розвитку довідково-пошукового апарату.
Методи дослідження проблеми – науковий аналіз і синтез, системний підхід, бібліографічний, групування, узагальнення матеріалу.
Наукове і практичне значення дослідження – визначається у відображенні трансформації довідково-пошукового апарату інформаційних установ, пов’язаної з досягненнями сучасної науки та використанням новітніх інформаційних технологій, показом шляхів вдосконалення його організації та перспективних напрямків розвитку в Рівненській ДБО.
Джерельна база дослідження. Проаналізовано результати функціонування ДПА різних інформаційних установ. Вивчено наукові праці провідних українських та зарубіжних дослідників, які висвітлюють організацію довідково-пошукового апарату інформаційних установ, здійснено аналіз планів і звітів Рівненської державної обласної бібліотеки.
Практичне значення – результати, отримані в процесі проведення дослідження можуть служити рекомендаціями щодо вдосконалення довідково-пошукового апарату інформаційних установ та технологічних процесів його організації.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота побудована в логічній послідовності і складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
У вступі обґрунтовуються актуальність теми, стан її розробки, визначається об’єкт, предмет, мета і завдання дипломної роботи.
В першому розділі розглядаються питання організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ, його значення та функції, а також вимоги до організації ПА.
В другому розділі розглядаються теоретичні питання поєднання традиційних та новітніх інформаційних технологій в процесі організації ДПА інформаційних установ та аналіз організації довідково-пошукового апарату Рівненської державної обласної бібліотеки, його значення в обслуговуванні користувачів.
У висновках представлені узагальнення щодо організації та забезпечення функціонування ДПА, пропозиції щодо його вдосконалення.
Список використаної літератури містить сорок шість (46) публікації по профілю теми дослідження.
В додатках подається схема ПА та приклади використання його на сучасному етапі.
Розділ 1. Загальні питання організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ
1.1 Поняття, функції і принципи організації довідково-пошукового апарату
Головна мета функціонування інформаційних установ — полягає у забезпеченні споживачів необхідною інформацією, надання їм доступу до інформаційних ресурсів.
Процес широкого, інтенсивного впровадження сучасних технічних засобів та інформаційних технологій у сферу інформаційної діяльності спричинив не тільки якісний поштовх в інформаційному обслуговуванні споживачів інформації. Під його впливом відбуваються зміни в концептуальному відображенні бібліографії. Традиційні бібліографічні терміни набувають нового змісту, відповідного до сучасних реалій. Ще однією характерною рисою сучасної теорії бібліографії є виникнення нових термінів для позначення не поширених раніше явищ (віртуальний ДБА, електронна бібліотека, бібліографічна база даних та ін.) або альтернативних старим, що стають занадто вузькими для відображення певного поняття. --PAGE_BREAK--
Дискусійне питання щодо терміну «Довідково-бібліографічний апарат (ДБА)» (або «Довідково-пошуковий апарат (ДПА)») не є новим. Але проблема його вирішеннястала особливо актуальною в наш час, коли ДБА зазнав системних змін — структурних та функціональних.
Вперше стандартизоване визначення терміна «ДБА» дав ГОСТ 7.26 — 80 («Библиотечное дело»). На нього ж посилається ГОСТ 7.0 — 84 («Библиографическая деятельность»). Це ж визначення ввійшло і в друге видання термінологічного словника «Библиотечное дело» (М., 1986): «Сукупність довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів і картотек, призначених для пропаганди творів друку та інших документів і цілеспрямованого керівництва читанням»[26]. Д.Я. Коготков відзначає в ньому вплив часу: наприклад, словосполучення «творів друку та інших документів» або терміни «пропаганда» і «цілеспрямоване керівництво читанням»[26]. Сьогодні термін «документ», що позначає інформацію, зафіксовану на якому-небудь матеріальному носієві, не викликає заперечень, і немає необхідності у використанні терміна «твори друку», які включає в себе поняття «документ». Пішла в минуле обов'язкова ідеологічна спрямованість роботи бібліотеки, у тому числі й ДБА, та по-іншому осмислюються «пропаганда і керівництво читанням».
У виданні «Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знания» (М., 1995), підготовленому БЕН РАН, визначення не дуже змінене: на перше місце (перед «пропагандою») винесена нова функція — «для пошуку інформації»[38]. Трете видання термінологічного словника «Библиотечное дело», випущеного РДБ (М., 1997), дає наступне визначення ДБА: «сукупність довідкових і бібліографічних видань, неопублікованих бібліографічних посібників, бібліотечних каталогів і картотек, призначених для пошуку бібліографічної та фактографічної інформації, пропаганди літератури»[10]. Недосконалість стандартизованих визначень — це одна з головних причин появи різноманітних поглядів на визначення ДБА.
Д.Я. Коготков пропонує своє формулювання: «ДБА — складна інформаційно-пошукова система, призначена для пошуку і видачі бібліографічної та фактографічної інформації»[26]. Істотною відмінністю цього визначення, поданого в Держстандарті, є уточнення, що в ДБА можна відображати не тільки документи чи відомості про них, але й фактографічну інформацію.
В інформатиці використовується термін "інформаційно-пошукова система" (ІПС). Він визначається як логічна система, призначена для пошуку та видачі інформації (у документальному чи іншому вигляді). Зближення термінології, що має поширення в бібліографічній науці та інформатиці, відбиває реально існуючу тенденцію інтеграції бібліотечної справи, бібліографії та науково-інформаційної діяльності. З формулюванням, запропонованим Д.Я. Коготковим, важко не погодитися ще й тому, що, визначаючи термін «ДБА», І.Г. Моргенштерн ще в 1982 р. не обмежував функції ДВА тільки видачею бібліографічної інформації: «ДБА — документальна ІПС, яка використовується з метою оптимізації пропаганди, пошуку і видачі бібліографічної, бібліотечної і фактографічної інформації[29]» (Бібліографічна інформація – це інформація про документ, бібліотечна — відомості про наявність або місцезнаходження документів, фактографічна — конкретні факти, цифри).
Сучасних вчених і практиків вже перестало задовольняти не тільки визначення ДБА, але і сам термін «довідково-бібліографічний апарат». Впровадження нових інформаційних технологій у значній мірі змінило бібліотечну практику, внаслідок чого дуже багато явищ перестали укладатися в рамки звичних термінів. Тому з'являються нові терміни без достатнього теоретичного обґрунтування. Наприклад, як синонім терміна ДБА вже довгий час (всупереч ГОСТ 7.26 — 80 і 7.0 — 84) використовуються такі словосполучення, як довідково-інформаційний, інформаційно-бібліографічний, інформаційно-пошуковий апарат. Сьогодні з'явився ще й такий термін — «довідково-інформаційний банк»[10].
Не вніс ясності стосовно терміну та визначення «ДБА» і новий ГОСТ 7.0 — 99 «Информационно-библиотечная деятельность, библиография»[9]. У розділі "Інформаційні технологи11 термін «ДБА» використовується для визначення системи бібліотечних каталогів і картотек, які є частиною ДБА, котрий у свою чергу, визначається так: «довідково-пошуковий апарат, що включає бібліографічні посібники». Для наукової терміносистеми синонімія — не кращий варіант, хоча, по суті, синонімічність термінів «ДБА» і «ДПА» можна визнати. Навіть якщо взяти широке розуміння бібліографічних посібників (карткові й електронні, представлені у вигляді друкованих книжкових блоків і бібліографічних баз даних), то в даному визначенні знову називається не сутність явища, а вид інформаційного ресурсу, який є його складовою частиною. Далі, для типів бібліотек використовуються зовсім інші терміни: наукова бібліотека діє на основі інформаційно-пошукового апарату, а довідкова — на основі довідково-пошукового апарату.
«Сучасні тенденції розвитку традиційного ДБА і, тим більше, „комп'ютерних“ пошукових систем показують збільшення в них частки фактографічної (повнотекстової та ін.) інформації та зменшення частки бібліографічної, тому відмова від терміну „бібліографічний“ усуває це протиріччя. Крім того, вже сьогодні навіть традиційний ДБА дає відображення не тільки документів, що знаходяться в конкретному фонді, але і тих, що ніколи не були і не будуть придбані бібліотекою. Електронні ресурси вже стали невід'ємною частиною пошукового апарату будь-якої інформаційної установи, у тому числі й бібліотеки. Тоді закономірно виникає питання — навіщо ж будувати термінологічні перешкоди на шляху інтеграції бібліотечної справи, бібліографії та науково-інформаційної діяльності, зберігаючи термін, архаїчний за звучанням і змістом?
Альтернативним варіантом вирішення даної проблеми Т.Ф. Берестова вважає введення у сферу інформаційної діяльності терміну „пошуковий апарат“ (ПА). Свою позицію вона аргументує тим, що »… По-перше, він збігається з назвою функції (пошукової), яку більшість дослідників визнають головною, а іноді єдиною. По-друге, зараз при глибокій інтеграції бібліографічної діяльності, бібліотечної справи й інформатики, коли формується єдина терміносистема, важливо знайти терміни, зрозумілі всім учасникам цього процесу: споживачам інформації, практичним працівникам і вченим-теоретикам"[5].
Т.Ф. Берестова пропонує наступне визначення ПА: «Пошуковий апарат — це засіб доступу до інформації, що існує в різних документальних формах»[5]. Розвиток технічних засобів приводить до того, що сьогодні використовується інформація, різна за змістом та цільовим призначенням: друкована, звукова, образотворча, зафіксована на різноманітних носіях, різна за знаковою природою. Будь-який з цих видів інформації піддається аналітико-синтетичній обробці: бібліографічному опису, класифікуванню, предметизації, реферуванню і т.д. Аналітико-синтетична обробка інформації, яка додає їй ознаку вторинності, — найпоширеніший, але не єдиний спосіб забезпечити ідентифікацію документа при пошуку. Дуже часто пошук йде за текстом первинного джерела з використанням ключових слів. Така можливість успішно реалізується на базі сучасних гіпертекстових систем. Тому, Т.Ф. Берестова не бачить необхідності у визначенні пошукового апарату конкретизувати види інформації, які можна відшукати з його допомогою. Усе різноманіття інформації у визначенні відбити неможливо, а при зосередженні на яких-небудь видах визначення завжди буде неповним. На її думку, «зайве вказувати на комунікативні властивості пошукового апарату, тому що цими властивостями володіє в першу чергу розшукувана інформація, саме вона дозволяє створювати комунікацію». Таким чином, Т.Ф. Берестова вводить в науковий обіг термін «ПА», який, з одного боку, надає можливість уникнути синонімії у терміносистемі, що характеризує інформаційну сферу, а з другого, — розкриває основну функцію явища.
В цій роботі ми будемо оперувати терміном, запропонованим Т.Ф. Берестовою, як таким, що найбільш точно визначає об'єкт дослідження і відповідає сучасному стану розвитку інформаційних установ.
Одним із вузлових теоретичних питань, які стосуються організації пошукового апарату інформаційних установ є визначення його функцій.
Найбільше докладно термін «ДБА» та його функції вивчав І.Г. Моргенштерн, провівши теоретичний аналіз довідково-бібліографічного апарату в 1982 р. Більшість положень даного дослідження й сьогодні зберігають своє значення. І.Г. Моргенштерн вважав, що визначення терміна не можна зводити до переліку його основних частин. Сутність ДБА, як і будь-якого іншого явища, з'ясовується при розгляді основних функцій (тобто його призначення).
І.Г Моргенштерн виділяв такі функції: ідейно-виховну, орієнтаційно-ознайомчу, комунікативну, але головною вважав пошукову[29]. Пізніше він прийшов до висновку, що пошукова функція є єдиною для ДБА. На погляд Т.О. Берестової, немає особливої різниці між орієнтаційно-ознайомчою і комунікативною функціями. «Комунікація» — це повідомлення, зв'язок. Знайомство" — установлення зв'язку, перший крок до комунікації. У терміна «орієнтація» є два значення, що придатні для даної ситуації:
а) вміння розібратися в навколишньому середовищі;
б) напрямок діяльності у визначеному напрямку.
Орієнтація передує власне комунікації як передумова, і тому краще виділяти її не як самостійну дію, а як обов'язковий елемент комунікації.
Довідково-бібліографічний апарат — явище вторинне. Традиційний ДБА містить до 90% і більше бібліографічної інформації, що акумулюється в каталогах, картотеках, бібліографічних і довідкових виданнях. Бібліографічна інформація є основним складовим елементом, «атомом» традиційного ДБА. Природно, що йому притаманні й аналогічні функції: пошукова, комунікативна та оцінююча.
В бібліотеці ДБА — ключ до фонду первинних документів, який розкриває його в різних аспектах: авторському, персональному, за видами документів, за змістом (у систематичному, предметному, тематичному аспектах) і, таким чином, забезпечує пошук інформації. Відповідно до генетичної структури бібліографічної інформації О.П. Коршунова, пошукова функція є вихідною, основною суспільною функцією. О.П. Коршунов, екстраполюючи функції бібліографічної інформації на ДБА в цілому, зробив висновок: ДБА повідомляє споживачу про існування і зміст документів, що наявні в бібліотеці, представляє їх у визначеній системі і тим забезпечує орієнтацію в документальних потоках і масивах, тобто зв'язок, комунікацію в системі «документ — споживач». Це положення дуже близьке за змістом до висновків І.Г. Моргенштерна: адже зв'язок між елементами «документ» та «споживач» найповніше реалізується у процесі пошуку документальної інформації. (13, с. 34-35).
Д.Я. Коготков також визначає пошукову функцію ДБА як головну[26]. Але він, на відміну від І.Г. Моргенштерна, не погодився із протиставленням термінів «ДБА» і «довідково-пошуковий апарат» (ДПА). Як синонім ДБА термін ДПА використовується не тільки працівниками служб науково-технічної інформації, але досить часто і бібліотекарями. Відповідно до ГОСТ 7.27 — 80 «Научно-информационная деятельность», «Довідково-пошуковий апарат — це сукупність упорядкованих масивів вторинних документів, призначених для пошуку науково-технічної інформації»[26]. Вторинні документи — це і є бібліографічні видання. Дане визначення ДПА також вказує на його головну функцію — пошукову. Фактично, згідно з Д.Я. Коготковим, ці два терміни є синонімами.
Щоб ДПА міг виконувати свої функції, ефективно використовуватися і в обслуговуванні користувачів, і у внутрішній роботі інформаційної установи, він має відповідати певним вимогам. Ці вимоги можна розглядати як принципи організації ПА. Загальними принципами організації ДПА інформаційних установ є наступні:
Науковість — відповідність довідково-пошукового апарату сучасному розвитку науки, він має пропагувати прогресивні наукові теорії, досягнення передової суспільної думки, прогресивне мистецтво. Крім того, самі каталоги необхідно створювати на основі найновіших досягнень теорії і практики каталогізації, точно і багатоаспектно відображати документи.
Доступність — довідково — пошуковий апарат повинен бути доступним у користуванні і принципах організації матеріалу в різних структурних підрозділах. Вимога доступності означає можливість користування ДПА всіма користувачами інформаційної установи. Документи мають розташовуватись у приміщенні інформаційної установи так, щоб ними було зручно користуватись, користувачів слід проінформовувати про наявність фондів.
Доступність передбачає також, що побудова і структура ДПА має бути зрозумілою користувачам, незалежно від їхньої підготовки та освітнього рівня. Немає сумніву, що в інформаційних установах, які обслуговують різні групи споживачів не може бути однакових каталогів, у різних інформаційна установах їх організовують, враховуючи освітній рівень, підготовку психологічні особливості основного контингенту користувачів. Доступності ДПА сприяє його оформлення, наявність допоміжних покажчиків, робота інформаційних працівників щодо формування навичок роботи з ним.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Оперативність — дана вимога полягає у наданні споживачам оперативної інформації з тих питань, що їх цікавлять.
З вимогою доступності тісно пов'язана вимога відповідності змісту і побудови ДПА інтересам і потребам користувачів інформаційної установи. ДПА має також задовольняти вимоги повноти та багатоаспектності відтворення фонду, щоб давати відповідь на якомога більше запитів користувачів.
1.2 Структура довідково-пошукового апарату
У структурі довідково-пошукового апарату інформаційних установ виділяють такі основні частини, як: (див. додаток № 1.)
довідково-бібліографічний фонд;
фонд виконаних довідок (або фонд неопублікованих бібліографічних посібників)
система каталогів та картотек;
ДБФ – це частина фонду та пошукового апарату інформаційних установ, що включає матеріали керівного та наукового характеру, довідкові видання та бібліографічні посібники необхідні для виконання всіх процесів інформаційної роботи[6].
Структура довідково – бібліографічного фонду: (див. додаток № 2.)
Матеріали керівного і загальнонаукового характеру.
Дана частина ДБФ являє собою зібрання керівних документальних органів державної влади та управління всіх рівнів, творів видатних діячів суспільного та літературно-оглядового характеру, в якій зафіксована значна кількість науково обґрунтованих фактів, що можуть зацікавити споживачів інформації.
До даної частини ДБФ включають такі матеріали, як поточні інформаційні бюлетені, які видає Верховна Рада України, інформаційні документи різних міністерств та відомств, збірник розпоряджень президента України, тематичні збірники законів та постанов Кабінету Міністрів, видання документів різних партій, рухів та громадських організацій.
Довідкові видання – це видання, що містять короткі відомості наукового чи прикладного характеру, розміщення послідовності зручній для їх швидкого пошуку не призначені для суцільного читання.
ДВ вміщують різноманітні видання з певних галузей, тем, які використовуються при виконанні фактографічних довідок, в деяких випадках тематичних довідок для цього використовують при статейні списки літератури в довідкових виданнях.
За змістом і характером довідкового матеріалу довідкові видання поділяють на енциклопедії, довідники, словники.
Бібліографічні посібники являють собою множину бібліографічних записів, що об’єднані призначенням, змістом, формою та іншими ознаками.
Ці посібники займають важливе місце в ДБФ в будь-якій установі. Вони є основними засобами бібліографічного пошуку. БП використовуються в довідково-інформаційному обслуговуванні в режимі запит – відповідь, та інформуванні споживачів.
Основне призначення видавати інформацію про документи, які можуть бути і відсутні у фонді певної інформаційної установи.
Фонд БП складається з ядра і доповнюючих частин. Ядром фонду БП є універсальні БП, що мають широке цільове та читацьке призначення. Доповнювати ядро фонду БП повинні галузеві і тематичні БП, що розраховані на користувачів певних інформаційних установ. У сучасних умовах широкого розповсюдження набули БП, що функціонують в автоматизованому режимі. Вони забезпечують більш оперативний пошук інформації.
Фонд виконаних довідок – частина пошукового апарату інформаційної установи, що являє собою зібрання копій раніше виконаних письмових бібліографічних і фактографічних довідок[6].
Довідки поділяються на типи:
Тематичні довідки, що вміщують перелік документів з теми, яка цікавить споживача інформації.
Уточню вальні довідки, які пов’язані із уточненням елементів бібліографічного опису, що відсутні або спотворені у запиті споживача інформації.
Адресні довідки – встановлені із бібліографічних джерел відомості про наявність чи точну адресу зберігання в конкретному фонді.
Фактографічні довідки вміщують відомості з питань, які цікавлять споживачів.
Система каталогів і картотек – частина пошукового апарату інформаційних установ, що являє собою сукупність планомірно організованих та взаємопов’язаних каталогів і картотек, які доповнюють одне одного.
У роботі обласної універсальної наукової бібліотеки важливе значення має створення бібліографічних картотек, які є складовою її довідково-пошукового апарату (ДПА), призначеного для інформування користувачів як про склад і зміст фонду бібліотеки, так і взагалі про існування документів або певної інформації. Створення та використання ДПА — необхідна умова задоволення інформаційних потреб користувачів інформаційної установи.
Бібліографічні картотеки посідають особливе місце в складі ДПА. Вони є частиною «системи каталогів і картотек», де на першому місці знаходяться бібліотечні каталоги, що відображають склад бібліотечного фонду і таким чином забезпечують можливість його використання. Безумовно, бібліотечним каталогам приділяється значна увага як з боку практичних працівників бібліотеки, так і в навчальному, методичному, організаційному забезпеченні процесів каталогізації. Бібліографічні картотеки, що являють собою другу частину згадуваної системи, менше привертають увагу як організаторів бібліотечної справи, так і дослідників. Частіше за все інформація про бібліографічні картотеки обмежується їх переліком. У навчальній літературі цей перелік дається в дуже узагальненому вигляді (лише визначається, до якого виду належить та чи інша картотека і коротко повідомляється про методику її складання). В описах досвіду роботи інформаційних установ та в методичних рекомендаціях для інформаційних працівників складання бібліографічних картотек розглядається найчастіше, як підготовча частина бібліографічної роботи, головна ж увага надається інформаційному обслуговуванню користувачів.
Між тим, складання бібліографічних картотек забирає значну частину робочого часу працівників інформаційних установ і є головним засобом підготовки бібліографічної інформації, потрібної користувачеві. Від стану картотек значною мірою залежать оперативність і якість інформаційного обслуговування користувачів, а в кінцевому підсумку — повнота використання користувачами документного фонду, задоволення інформаційних потреб користувачів установи.
Розділ 2. Нові підходи до організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ
2.1 Локальні автоматизовані інформаційно-пошукові системи
За умов активного використання Інтернету як єдиного комунікаційного середовища, інформаційні матеріали в цифрових форматах набувають підвищеного попиту серед користувачів. Це забезпечує якісне вдосконалення системи інформаційного обслуговування, яке базується саме на використанні електронних інформаційних ресурсах інформаційних установ.
Новим станом у розвитку пошукових систем – є система автоматизації інформаційних установ ІРБІС. Її основними характеристиками є:
Робота в локальних мережах будь-якого типу без обмеження кількості користувачів;
Повна інтегрованість в корпоративні бібліотечні системи;
Засоби підтримки Web-технологій і протоколу Z39.50;
Повна сумісність з форматами UNIMARC, USMARC та RUSMARC;
Підтримка будь-якої кількості баз даних;
Технологія автоматичного формування словників з реалізацією швидкого пошуку за усіма елементам опису і їх сумісність;
Засоби для ведення авторитетних файлів, алфавітно-предметного покажчика до УДК/ ББК;
Підтримка традиційних „паперових” технологій: від друкування листків замовлення і книги сумарного обліку до друку всіх видів каталожних карток;
Підтримка технології використання штрих-кодів;
Підтримка повних текстів, графічних даних та інших зовнішніх об’єктів (в тому числі ресурси Інтернет);
Засоби для перекладу інтерфейсів на інші мови;
Широкий набір сервісних засобів, які забезпечують зручність і наочність інтерфейсів;
Широкі можливості для адаптації до умов роботи конкретної установи;
Відкритість – яка дозволяє користувачу самостійно вносити зміни: від вхідних і вихідних форм до розробки оригінальних пропозицій.[44,45]
Уміння використовувати можливості глобальних комп'ютерних мереж підвищує оперативність та забезпечує повноту задоволення інформаційних потреб користувачів інформаційної установи.
Це, в свою чергу, вимагає постійного вивчення потреб користувачів, цілеспрямованого та скоординованого комплектування новими зарубіжними БД на компакт-дисках, обміну з іншими інформаційними установами та органами науково-технічної інформації, формування довідкового фонду на основі оптимального комплексного поєднання друкованих джерел та нетрадиційних інформаційних ресурсів.
Найбільш активно використовуються при задоволенні інформаційних потреб користувачів такі бази даних:
„Комп'ютерна правова бібліотека”
Складається з окремих баз даних «Закон», «Податки в Україні», «Міжнародні угоди», «Кодекси», «Різне» (нині це понад 29 тисяч документів), кожна з яких відповідає певному напряму в правовому просторі, об'єднаних однією програмою. Актуалізація здійснюється щодня за модемним зв'язком. Пошук можливий як в окремій базі, так і в усій системі одночасно здійснюється за такими критеріями: вид документа, слова з назви, орган, що видав документ, галузь законодавства, ключові слова тощо. Всі пошукові поля мають словники, які допомагають чітко сформулювати запит. Тексти, які мають зміни й доповнення, зберігаються у БД повністю, і користувачі можуть переглянути всі зміни документів, аж до початкового варіанту.
Виробник — Інформаційно-аналітичний центр «Ліга». м.Київ.
„Закон”
База даних містить в собі повні тексти документів, прийнятих Верховною Радою України (за період з травня 1990 p.), Президентом України (з 1991 p.), Кабінетом Міністрів України (з 1992 р. до теперішнього часу).
„Податки в Україні”
База даних складається з таких документів: роз'яснення, листи та інструкції Головної державної податкової інспекції, листи та телеграми Національного банку, Міністерства фінансів України та інші документи, які не пройшли реєстрацію у Міністерстві юстиції України; документи фінансового права, прийняті вищими органами влади, міністерствами та відомствами та зареєстровані Мінюстом України.    продолжение
--PAGE_BREAK--
„Кодекси”
База даних вміщує повні тексти всіх діючих на даний момент Кодексів України.
„Різне”
База даних складається з документів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, що стосуються призначень та звільнень посадових осіб; нагородження відзнаками, орденами та медалями; присвоєння рангів, класних чинів, військових, спеціальних та почесних звань тощо.
„Міжнародні угоди”
База даних містить дво- та багатосторонні угоди, конвенції України з країнами світу та СНД.
„Книжкова спадщина України”
(електронна енциклопедія)
Енциклопедія подає інформацію про пам'ятки східнослов'янської писемності й українського друку (рукописи, перші друковані книги, рідкісні та цінні видання); осіб, діяльність яких сприяла зародженню і розвитку української книжкової культури (літописців, друкарів, книгознавців тощо), організації, що забезпечували створення та збереження рукописів і стародруків (монастирі, друкарні, бібліотеки); тлумачення термінів книго-, літературо- й мовознавства та інформатики, що використовуються при роботі з історико-культурними фондами бібліотек, архівів і музеїв. Формат кожного запису включає основну назву об'єкта чи суб'єкта, відсилки від назви, текстову інформацію довідкового характеру, джерела відомостей (бібліографію), пошукові терміни (ключові слова).
Виробник — Відділ електронних каталогів НБУВ.
За останні декілька років глобальна інформаційна мережа Internet змінила підходи до багатьох аспектів людської діяльності. Так, більшість власників засобів масової інформації (ЗМІ) розуміють, що, не зайнявши належного місця в комп'ютерних мережах, які стрімко розвиваються, вони можуть втратити багато можливостей. Перша з них — не відстати від інших у застосуванні новітніх інформаційних технологій. Друга — не втратити певний відсоток аудиторії, яка у професійній діяльності частіше користується мережею Internet, ніж звертається до інших засобів отримання інформації. Третя перевага — використати можливість просування, рекламування продуктів своєї діяльності у світовому масштабі.
Таким чином, зараз відбувається активна інтеграція ЗМІ в глобальне середовище Internet, і в мережі вже сформувався певний сегмент, представлений інформаційними сайтами або web-сторінками газет («Факты и Комментарии», «Кореспондент», «День» та ін.), журналів («Огонек», «Політика і культура», «Навколо світу» та ін.), радіо («Хіт-FМ», «Мелодія», «Русское радио» та ін.) і телевізійних компаній («1 + 1», "Інтер", " НТВ" та ін.). Значну ж частину електронних публікацій в Internet складає електронна періодика.
Вживаючи поняття «електронне видання», мають на увазі як мінімум три поняття: рівнозначні електронні видання (електронні версії традиційних друкованих) — найпоширеніший термін; оригінальні (ті, що видаються тільки в електронному вигляді); інтегровані (такі, що видаються у двох виглядах — електронному і традиційному, і доповнюють один одного). Визначальні частини термінів, такі як електронний (еlectronic-), мережевий (networked-), онлайновий (оn-1іnе-), Internetний (Internet -), вебівський (Web) — взаємозамінюють одна одну та характеризують форми, у яких поширюються видання. Варто зупинитися на терміні електронне видання, який є найпоширенішим.
Так, спочатку в мережі Internet з'явилися переважно електронні аналоги паперових версій, тобто рівнозначні електронні видання (газети «День», «Галицькі контракти», «Комсомольская правда» та ін.). Зараз кількість виключно електронних періодичних видань поступово перевищує кількість паперових версій, тобто з'являються оригінальні видання, або віртуальна періодика («Українська правда», «Кореспондент», «Газета.Ру» та ін.). Особливо це характерно для західних ЗМІ. Зовсім нове явище для сегменту ЗМІ в Internet — онлайнові агенції новин: «ForUm», «МіgNews», «ЕІVistі» та ін.
З метою вивчення пошукового апарату в мережі Internet були проаналізовані три українські інформаційно-пошукові системи: «МЕТА-UKRAINЕ.соm», «search. AVANPORT.соm», «www.UAPORTAL.соm» і три російські: „www.APORT.ru", «www.YANDEX.ru», «www.RAMBLER.ru».
Аналіз і порівняння пошукових систем проводилися за такими критеріями як:
Наявність окремого розділу, посилання на ЗМІ;
Інформаційне наповнення такого розділу;
Широта охоплення посиланнями сформованого глобальній мережі сегменту;
Зручність пошукової системи з погляду користувача, який намагається знайти в Internet будь-яке періодичне видання або, наприклад, сайт радіостанції.
МЕТА — українська пошукова система. Офіційне відкриття серверу відбулося у листопаді 1998 року. Українську систему мета-пошуку в мережі Internet створили спеціалісти Національного технічного університету «XПІ», м. Харків.
Назва пошукової системи
Назва та кількість посилань на ЗМІ в Internet
Наповнення та характеристика посилань






МЕТА
Новини — 73 посилання
Новини, пошта, форуми, каталоги, чати, політ. портали. Також є посилання на он-лайн агенції новин (МіgNews, ЕІVisti), на українську мережу новин. Присутнє тут і посилання на сайт «Подробности» (ТБ)




ТБ — 61 посилання
Окремо винесені сайти телекомпаній «1+1», «СТБ», а також сайти окремих телепрограм «Магнолія ТV», «Парк автомобільного періоду», «Територія А», (знову продубльоване посилання на сайт «Подробности»)




Радіо — 52 посилання
Сайти радіостанцій (наповнення: новини, форуми, чати, рейтинги), сайти окремих радіопередач, узагальнюючі сайти (на яких зібрані координати, посилання на інші сайти)






Центральні газети — 56 посилань
а) газети, журнали Києва б) каталог україномовної преси в) також віртуальна преса (без розподілу на віртуальні та рівнозначні видання)




Регіональні газети — 98 посилань
Розподіл, аналогічний розділу «Центральні газети», тільки наповнення — виключно регіональна преса




Журнали — 89 посилань
Преса України — список посилань на видання, які мають електронну версію (www.press.org.ua)




Internet -видання — 54 посилання
Виключно он-лайн видання: спостерігається перехресне дублювання з розділом «Новини» (тут знову подано МіgNews, ForUm, UA-Today, ELVisti, Версии.соm)




Журналістика — 19 посилань
Посилання на періодику, словники репортера, організації, іншу корисну інформацію для журналістів




Передплата — 9 посилань
Сайти періодичної преси — з кур'єрською доставкою, книготоргівля
ВИСНОВКИ ТА ЗАУВАЖЕННЯ до структури та контенту пошукової системи
1.У пошуковій системі посилання на «ЗМІ» винесено в окремий розділ
2.Розділ «ЗМІ» пошукової системи МЕТА охоплює переважно російський та український сегменти Internet -преси
3.3 точки зору користувача система МЕТА побудована достатньо зручно для здійснення пошуку
4.Разом з тим, матеріал не завжди згрупований логічно, тобто присутні перехресні та повторювані посилання, а також недоцільне розділення на ЦЕНТРАЛЬНУ та РЕГІОНАЛЬНУ пресу
АВАНПОРТ — українська інформаційно-пошукова система. У листопаді 2000 року було зібрано колектив фахівців для втілення нової Internet -ідеї. Автори системи умовно поділили користувачів на групи за інтересами і для кожної з них розробили декілька проектів: «Новини», «Авто», «Укроаська», «Аджоб», «Асерч», «СЛЕ». Офіційну роботу в мережі пошукова система розпочала у лютому 2001 року.
Назва пошукової системи
Назва та кількість посилань на ЗМІ в Internet
Наповнення і характеристика посилань


Он-лайн-видання — 100 посилань
Віртуальні ЗМІ




Журнали — 123 посилання
Змішане подання мережевих та аналогів паперових видань




Інформагенції — 25 посилань
Змішане подання: і віртуальні агенції — StatusQuo, Україна Он-лайн, і ті, які існували до інтеграції в Internet і раніше використовували в роботі телекси та факси: УНІАН, Інтерфакс     продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
Продубльовані розділи «Періодичні видання» й "Інформагенції":
а) Газета.Ру, Утро.Ру, Известия.Ру
б) стрічки новин Лента.Ру
в) Нац. Служба новин
г) ІТАР-ТАСС — новини он-лайн
ВИСНОВКИ ТА ЗАУВАЖЕННЯ до структури та контенту пошукової системи
1.Посилання на «ЗМІ» — як підрозділ у розділі «Суспільство і політика»
2.Розділ «ЗМІ» має глибоке, на відміну від інших пошукових систем, інформаційне наповнення
3.Охоплення — в основному, російський сегмент Internet-преси та частково — український
4.Є зручне (з точки зору користувача) територіальне групування інформації (за регіонами, містами та державами)
5.Зайвих розділів немає, однак розділ «Мережеві ЗМІ» практично повністю дублює посилання двох інших розділів
АПОРТ — російська інформаційно-пошукова система. З 1996 року АПОРТ є торговою маркою, зареєстрованою ТОВ «ТелеРосс», що входить до групи компаній холдингу «Голден Телеком». Як стверджують автори АПОРТу, щорічно пошукову систему відвідують 327 мільйонів користувачів.
Назва пошукової системи
Назва та кількість посилань), на ЗМІ в Internet
Наповнення і характеристика посилань










АПОРТ
Головні розділи: Авто видання — 75 Друковані та електронні видання — 3065
Радіо — 425 Телебачення — 969 Інформагенції та сервери — 480 Стрічки новин — 115 Світ ЗМІ — 244 Реклама у ЗМІ —165 Каталоги та посилання — 57 Довідкова інформація — 46 Чати й форуми — 86
1.В окремий розділ виділені АВТОМОБІЛЬНІ ВИДАННЯ (зміст: електронні версії паперових видань для автомобілістів, он-лайн-журнали «Автоспорт», репортажі з виставок, новини, огляди авторинку)
2. До кожного розділу подасться підкаталог. Видання поділяються на:
— Воєнні — правові
— вузівські — рекламно-комерційні — ділові та фахові — релігійні
— комп'ютери та — емігрантські інформаційні технології — огляд преси
— Культура та мистецтво — віртуальні ЗМІ — Літературно-художні — газети
— Освіта — журнали
— Партійні та профспілкові — передплата й доставка
ВИСНОВКИ ТА ЗАУВАЖЕННЯ до структури та контенту пошукової системи
Пошукова система має найглибше охоплення сегменту в мережі ЗМІ. Має місце георгафічне групування матеріалу (за містом, державою чи континентом — Росія, Австралія та Океанія, Азія, Америка, Європа). Присутні досить зручні уточнення для кожного видання — чи це електронний аналог, чи це он-лайн видання. Відмінне від інших пошукових систем групування матеріалу з тематичним підкаталогом до кожного розділу. Разом із тим, недоцільне, на думку автора, виділення в окремий розділ «Автомобільних видань».
РАМБЛЕР — російська пошукова система, яка з'явилась у 1996 році та стала однією з перших у мережі, її засновником є ВАТ «Рамблер Internet Холдінг». З 1998 року Рамблер визнано системою, у якої найбільша кількість відвідувачів. З 2000 року Рамблер вийшов на міжнародний Internet -ринок, і має свій аналог у Німеччині.
Назва пошукової системи
Назва та кількість посилань на ЗМІ в Internet
Наповнення і характеристика посилань
РАМБЛЕР
Окремо винесеного розділу ЗМІ або НОВИНИ в цій пошуковій системі немає. Пошук необхідного сайту газети чи журналу можна здійснити за допомогою пошукового рядка, що вбачається незручним для користувачів, особливо тих, хто мало знайомий з правилами навігації в мережі
Отже, у кожній з пошукових систем є окремий розділ, який має назву «ЗМІ» або «ЗМІ і новини» (за винятком російської пошукової системи Рамблер, де для пошуку необхідної інформації, у тому числі і мас-медійної, потрібно користуватися пошуковим рядком, що вбачається у певній мірі незручним для користувача).
Далі розділ «ЗМІ» поділяється на підрозділи (у кожної пошукової системи такий поділ майже ідентичний): кожна з проаналізованих пошукових систем має підрозділи: ГАЗЕТИ, ЖУРНАЛИ, ТЕЛЕБАЧЕННЯ, РАДІО, ІНФОРМАГЕНЦІЇ, СТРІЧКИ НОВИН та ПЕРЕДПЛАТА. Стає розповсюдженим явище окремо виносити ЕЛЕКТРОННІ, МЕРЕЖЕВІ ЗМІ або Internet-ВИДАННЯ. Варіюється лише назва цих підрозділів та незначною мірою — їхнє наповнення.
Розробники пошукових систем, які намагаються бути оригінальними, додають такі посилання як ЖУРНАЛІСТИКА або НАВКОЛО ПРЕСИ, де концентрують, інформацію на допомогу репортерам; в окремий розділ виносять ПОЛІТНОВИНИ, ВИДАВНИЧІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ТЕЛЕ- та РАДІООБЛАДНАННЯ, а також ЧАТИ та ФОРУМИ. Крім того, у розділ «ЗМІ» потрапляє таке посилання як НОВИНИ та ПОГОДА (з точки зору користувача, воно доцільне, оскільки інформацію про погоду також можна розглядати як новини, але з точки зору логіки групування інформації такий розділ зайвий, тому що дублює зміст інших розділів. Крім того, на більшості коректно побудованих Internet-сайтах інформація про погоду подається окремо від новин і виноситься на головну сторінку окремим розділом).
Широта охоплення сегменту ЗМІ в Internet різна. З проаналізованих найглибша — у російського АПОРТ.РУ. Тут тільки головних підрозділів у розділі ЗМІ нараховується 11, і до кожного з розділів створений тематичний підкаталог. Але назвати це перевагою проблематично, тому що така кількість посилань лише ускладнює пошук необхідного ресурсу.
Недоліки, характерні для всіх проаналізованих інформаційно-пошукових систем, з точки зору відображення електронних ЗМІ:
1. Нелогічне групування матеріалу;
2. Перехресні та повторювані посилання на один і той же ресурс у різних розділах;
3. Нерідко один розділ практично дублює посилання іншого чи всіх інших або деякі посилання не відповідають тематиці розділу, до якого віднесені (можливо, помилково)
4. Наявність у розділі ЗМІ зайвої, на погляд автора, інформації: наприклад, про погоду.
Для того, щоб структурування та відображення ЗМІ у пошукових системах Internet було коректним, слід об'єднати зусилля й професійне вміння фахівців у сфері журналістики та інформатики.
Пошук інформації в Інтернеті за допомогою спеціалізованих серверів на перший погляд може показатися досить вузькою темою, що цікава лише для професіоналів. Дійсно, пересічні користувачі цієї комп'ютерної мережі (особливо новачки) інколи виявляють чудеса винахідливості, добуваючи цікаві мережеві адреси з книг і журналів (звичайно застарілих), у приятелів, з реклами. При цьому дуже І рідко користуються численними і різноманітними пошуковими системами, спеціально призначеними для зручного орієнтування в Ітернеті і миттєвого одержання найновішої довідкової інформації
Майже кожний вихід в Інтернет варто починати з візиту на ту або іншу пошукову систему. Навіть, якщо у користувача є певне уявлення про наявність документів в мережі за цікавою для нього темою, хороший предметний або індексний каталог першим повідомить його про такі новинки, про які іншими шляхами дізнатися можна набагато пізніше або взагалі не дізнатися. Що робити зі знайденою інформацією, залежить від індивідуальності користувача і кола його інтересів. Розглянемо, як влаштовані різні види пошукових інструментів, як ними користуватися і чого можна посягти за їх допомогою. Інструментів для пошуку інформації в Інтернеті, побудованих за різними принципами і завданнями, існує чимало. Але всіх їх об'єднує то, що вони розташовані на спеціально виділених Мережевих комп'ютерах з потужними каналами зв'язку, обслуговують щохвилини величезну кількість відвідувачів і вимагають від своїх власників значних затрат на підтримку і відновлення. Проте, майже всі вони відповідають на запити користувачів цілком безкорисливо, а платять за це спонсори і рекламодавці. За масштабами впливу на мережеве суспільство пошукові системи, без сумніву, є одними з наріжних каменів Інтернету.
2.2 Використання Інтернет в якості довідково-пошукового апарату інформаційних установ
Усе ширшого розповсюдження в інформаційних центрах України набувають нетрадиційні носії інформації. Вони значно доповнюють та розширюють їхній інформаційний потенціал та перелік послуг, що надаються користувачам. Характерною ознакою цього є збільшення інформації в електронному вигляді. Цьому сприяє розвиток інформаційних технологій, що базуються на використанні засобів комп’ютерної техніки та комунікаційного зв’язку.
Інформаційні установи стають виробниками власних електронних інформаційних ресурсів на базі масивів бібліографічної, реферативної, аналітичної інформації формуються різноманітні інформаційні продукти: електронні каталоги, бібліографічні покажчики та реферативні видання в електронному вигляді, створюється наукова і методична література. Здійснюється робота з оцифровування першоджерел з фондів інформаційних установ.
Отже, розглянемо більш докладно сучасний ресурс вторинної інформації, який має прийти на зміну традиційним формам каталогів та картотек, — електронний каталог.
Internet, що є гігантським сховищем різних відомостей, являє першорядну цінність для усіх видів інформаційної роботи. Бібліографічний пошук не є винятком. Інформаційний працівник, що одержав доступ до Internet, за рахунок колосального інформаційного потенціалу мережі розширює свій інструментарій у десятки разів. Навіть невеликі за масштабом і складом ПА інформаційні установи отримують можливість успішно й у максимально стислий термін виконувати достатньо складні запити універсальної тематики. Internet дозволяє за півгодини «просканувати» найавторитетніші бібліографічні джерела світу і на їхній основі скласти змістовний список літератури.
Важливою складовою бібліографічних ресурсів Internet є електронні каталоги інформаційних установ. В даний час в мережі їх існує більш 1000 — від найбільших книгосховищ світу до міських публічних бібліотек. Велику їхню частину складають каталоги інформаційних установ (насамперед, бібліотек) Сполучених Штатів. Достатньо великий перелік бібліотечних серверів можна одержати за допомогою довідника пошукової системи Yahoo (http://www.yahoo.com), вибравши з основного меню підпункт Libraries («Бібліотеки») у розділі References («Довідкові джерела»). З меню можна обрати бібліотеки визначеної країни чи галузі. Найбільш інформативними, після зведених каталогів національних бібліотек, є каталоги бібліотек великих університетів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Доступ до каталогів, що раніше надавався через спеціальний додаток telnet, останнім часом здійснюється за допомогою традиційного Web-інтерфейсу (застосовуються також протокол Z 39.50). Це звільняє користувача від необхідності встановлювати додаткове програмне забезпечення і створює більше зручностей при роботі.
Серед каталогів бібліотек закордонних країн, що мають web-інтерфейс, найпомітнішою є база даних Бібліотеки Конгресу США, яка надає доступ до відомостей про більш ніж 27 мільйонів одиниць інформаційних носіїв (http://lcweb.loc.gov/ homepage/online.html). Переліки бібліотечних каталогів, що володіють web-інтерфейсом та підтримуються Бібліотекою Конґресу США, подано за адресою http://lcweb.loc.gov/z3950/gateway.htminother. Серед них багато україномовних та російськомовних матеріалів, описаних методом транслітерації (наприклад "bibliotechni katalogy"). Меню формування запиту пропонує широкий перелік критеріїв пошуку. Крім простого пошуку за автором, заголовком, назвою серії, предметними і географічними рубриками та класифікаційним індексом, система забезпечує багатоаспектне сполучення цих параметрів за рахунок логічних операторів. Це дозволяє конкретизувати запит, заздалегідь відфільтрувати результат від інформаційного шуму.
Ще більшими можливостями володіє експериментальна пошукова система Бібліотеки Конґресу США (http://lcweb2.loc.gov/resdev/ess). З її допомогою можна також визначати видові межі документів (наприклад, тільки книги), мову видання, дату і місце виходу у світ, видавництво, жанр. У такий спосіб можна скласти запит на літературу по конкретній темі, видану в зазначеному часовому проміжку (наприклад 1994-1997 pp.), визначеною мовою.
Результати пошуку містять повний опис джерел, аналогічний тим, що містяться на традиційних каталожних картках, включаючи автора, повний заголовок, місце і рік видання, відомості про редакторів, укладачів і перекладачів, кількість сторінок і предметні рубрики. При наявності джерела, що цілком відповідає тематиці, за якою ведеться пошук, варто скористатися функцією "Browse the shelf («Переглянути полицю»). Вона надає інформацію про те, яка ще література по даній тематиці є у фонді бібліотеки. За вимогою користувача отримані результати можуть бути відправлені на його адресу електронною поштою.
У Сполучених Штатах добре розроблені web-інтерфейси мають також каталоги бібліотек великих університетів:
• Карнегі-Меллон (http://webcat.library.cmu.edU/uhtbin/cgisirsi/5/1/1),
• Берклі (http://melvyl.ucop.edu/),
• Санта-Корнель (http://library.comell.edu/catalog).
На Європейському континенті серед каталогів, що мають web-інтерфейс, найпомітнішим є каталог Британської бібліотеки (http://opac97.bl.uk), зведений каталог найбільших університетів Англії й Ірландії СОРАС (http://copac.ac.uk/copac), зведений каталог бібліотек Швеції — LIBRIS (http://www.libris.kb.se/english/quick.search.html), Бельгії — LIBIS (http://access.libis.kuleuven.ac.be/libisipac/v3), Норвегії — BIBSYS (http://www.bibsys.no/search). Усі вони мають англомовні інтерфейси, що дозволяє проводити пошук за традиційним набором ознак, серед яких автор твору, заголовок, ключові слова і предметні рубрики. Конкретна методика користування кожним з цих каталогів викладена в спеціальних файлах допомоги.
З каталогів інших континентів виділяються каталог Національної бібліотеки Австралії (http://ilms.nla.gov.au) і зведений каталог університетських бібліотек Зеленого континенту UNILINC (http://graeae.unilinc.edu.au/MARION), що мають дружні інтерфейси і солідне інформаційне наповнення.
Варто мати на увазі, що користування каталогами бібліотек більшості європейських країн ускладнено через наявність у їхніх алфавітах специфічних букв з діакритикою (над- та підстрокові знаки), яких немає в стандартній латинській клавіатурі. Крім того, електронні каталоги закордонних країн містять відомості винятково про видання в цілому і практично не відображають інформацію про статті з журналів і збірників.
В останні роки свої каталоги у Всесвітній павутині стали надавати і деякі російські бібліотеки та частково українські, їх загальний і постійно поповнюваний перелік міститься в «Російській довідковій бібліотеці» (http://www.openweb.ru/windows/ stepanov/library.htm). На жаль, вітчизняні та російські каталоги ще не володіють достатнім інформаційним потенціалом, тому що в більшості випадків відбивають лише надходження за останні 5-6 років.
Одним з найбільш фундаментальних на пострадянських теренах є каталог ДПНТБ Росії (http://www.gpntb.ru/win/search/opac-001.html). Його творці сконструювали прийнятний інтерфейс і забезпечили достатні можливості пошуку. Можливий пошук за автором, заголовком, ключовим словом, роком видання і навіть за рубрикою класифікації. Результати пошуку можуть видаватися в короткій і повній формі. Перша містить лише відомості про автора, заголовок і вид документа; друга — всі елементи бібліографічного опису, включаючи предметні рубрики та шифри зберігання. Результати, за бажанням користувача, можуть видаватися блоками від 10 до 100 описів. Даний каталог відображає літературу переважно технічної і природничо-наукової тематики.
Найбільшим російським каталогом літератури універсального змісту, доступним через Internet, є каталог Наукової бібліотеки МДУ (http://www.lib.msu.su:8001/ svecgi.htm). У ньому відбито більш 140 тисяч описів книг останніх років видання. Пошук допускається поки лише за трьома параметрами: автор, заголовок і ключове слово. Знайдені результати видаються групами по п'ять записів. Щоб одержати наступних п'ять описів необхідно клацнути мишею на відповідний покажчик унизу кожного блоку.
Опис літератури з усіх галузей знань можна знайти також в каталозі Нижегородської обласної бібліотеки (http://www.nounb.sci-nnov.ru — див. додаток №3). На сьогоднішній день він містить відомості більш ніж про 40 тисяч книг, що надійшли в бібліотеку починаючи з 1991-92 років. Допускається пошук практично за всіма основними параметрами включаючи автора, заголовок, рік видання, ключові слова, індекси Універсальної десяткової та Бібліотечно-бібліографічної класифікацій.
З українських бібліотек показовим є досвід Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (НБУВ). З 1998 року ця інформаційна установа для оперативного забезпечення універсальних інформаційних потреб своїх користувачів надає доступ до електронних інформаційних ресурсів в середовищі Internet на власному web-сайті (http://www.nbuv.gov.ua— див. додаток №4). Універсальні у видовому та тематичному аспектах інформаційні ресурси сайта — це результат сукупної діяльності усіх підрозділів НБУВ, які використовують комп'ютерні технології з метою створення бібліотечної складової національних інформаційних ресурсів. Серед основних інформаційно-ресурсних компонентів сайту є електронний каталог поточних надходжень (www.nbuv.gov.ua/scripts/tools/isearh3.exe), котрий відбиває український обов'язковий примірник документів та отриману бібліотекою іноземну літературу з 1994 року.
Електронні каталоги більшості українських бібліотек поки що не відіграють суттєвої ролі в інформаційному обслуговуванні користувачів, оскільки вони відображають незначну частину бібліотечних фондів. При цьому такі каталоги функціонують як правило лише в локальних комп'ютерних мережах бібліотек, віддалені абоненти часто не мають он-лайнового (on-line — у вільному перекладі з англійської «у прямому інтерактивному доступі») доступу до їхніх бібліографічних ресурсів. Лише декілька українських бібліотек (серед них — Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н.К. Крупської, Центральна міська бібліотека ім. Лесі Українки м. Києва й Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія») мають добре налагоджену ефективну систему організації і поновлення бібліографічних інформаційних ресурсів на власній web-сторінці та забезпечують режим он-лайнового доступу до своїх електронних каталогів, які поки що відбивають тільки певну частину бібліотечного фонду (переважно літературу, що надійшла за останні декілька років).
Крім бібліотечних каталогів, великий масив інформації міститься в бібліографічних базах даних, що, на відміну від каталогів, можуть відображати відомості про окремі статті з періодичних видань і збірників.
На сьогодні в Internet представлена велика кількість бібліографічних баз даних, головна цінність яких полягає в тому, що вони відображають відомості не тільки про видання в цілому, але і про окремі аналітичні матеріали, тобто про конкретні статті з журналів і збірників. Створення і підтримка таких баз в актуальному стані вимагає систематичних і, до того ж, дуже значних витрат. На Заході їх ведення з наступним продажем інформації традиційно є прибутковим бізнесом. В Internet опубліковано практично всі найвідоміші бази, серед яких, наприклад, гігантський потенціал компанії Knight Ridder Information, що включає понад 250 різних баз або відомий LEXIS/NEXIS, однак користування ними здійснюється за плату. Бібліографічні бази даних, надані в Internet для безкоштовного користування, здебільшого є своєрідними «побічними продуктами» різних комерційних проектів, пов'язаних з інформаційним обслуговуванням або — результатом некомерційних наукових розробок.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Найпотужнішою серед бібліографічних баз даних є UnCover — єдина велика база універсального профілю (http://uncweb.carl.org:80/cgi-bin/unCover). UnCover утворився як побічний продукт комерційного/підприємства, що спеціалізується на доставці споживачам повних текстів документів, у тому числі і статей із журналів і збірників. Тому більшість бібліографічних записів у UnCover містять відомості про плату за можливе пересилання повного тексту даного джерела, включаючи вартість відправлення матеріалу по факсу й оплату авторського права.
При початковому вході в UnCover надається можливість визначити конкретну сферу своїх інтересів — так називаний «профіль», орієнтуючись на який пошукова система надалі буде підбирати дані. Можна, звичайно, і не визначати конкретну тематику, оскільки в реальних умовах запити можуть бути з будь-якої галузі знання. Пошукові можливості від цього не знижуються. Методика пошуку дуже проста (завдяки максимально полегшеному дружньому інтерфейсу). Пошук може вестися за прізвищем автора, ключовими словами чи назвою періодичного видання. Отримані в результаті пошуку бібліографічні записи містять повний набір всіх елементів, необхідних для ідентифікації документа.
Серед галузевих і тематичних бібліографічних баз даних безумовний інтерес являє знаменита MEDLINE, безкоштовний доступ до якої за рахунок спонсорської підтримки можливий відразу на кількох web-вузлах. Серед них – сервер Національної медичної бібліотеки США (http://www.nlm.nih.gov/databases/freemedl.html), сервери компаній HealthGate Data Corp. (http://www.healthgate.com/ HealthGate/MEDLINE/search.shtml) і HealthWord Online (http:// www.healthy.net/library/search/medline.htm). Найбільші можливості дає форма запиту на сервері HealthWord Online. Багаторівневе меню дозволяє оперувати ключовими словами у всіляких комбінаціях, обмежувати джерела за датою публікації, мовою викладу, видом видання і навіть віковою групою пацієнтів, що дуже важливо для медичних джерел. Якість бібліографічних записів MEDLINE, які містять також великий обсяг відомостей про публікації з російської медичної періодики, можна вважати зразковою для більшості бібліографічних БД: всі описи включають численні класифікаційні рубрики, а переважна кількість супроводжується розгорнутими рефератами.
Крім перерахованих, в Internetпредставлений також ряд переважно англомовних тематичних БД. До таких відносяться, наприклад, бібліографічні бази даних із проблем фізики високих енергій (http://www.spires.slac.stanford.edu/find/hep), штучного інтелекту (http://www.ai.univie.ac.at/biblio.html), інформатики (http://liinwww.ira.uka.de/ bibliography). Повний їхній перелік міститься на сайті «Російської довідкової бібліотеки» (http://www.openweb.ru/windows/stepanov/library.htm).
Серед інших бібліографічних продуктів значну цінність являє цілий комплекс баз даних на сервері компанії «Интегрум-Техно» (http://www.integrum.ru/win/ databases). Він містить БД Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки, що включає більш ніж 600 тисяч бібліографічних записів, введених в автоматизовану ІПС ЦНСГБ із середини 80-х років минулого століття. Пошукова система «Интегрум-Техно» володіє достатньо широким набором параметрів для складання пошукового образу документа з можливістю сполучення ключових слів за допомогою логічних операторів (І, АБО, НЕ), пошуку за цілим словосполученням, обмеження за датою та ін. В отриманих результатах віднайдений термін позначається червоним кольором, що полегшує швидке визначення ступеня релевантності конкретного документа.
З деякою умовністю, до бібліографічних може бути віднесена база даних на сервері «Парк» (http://www.park.ru/INFO— див. додаток №5). Представлена там «Картка запиту» дозволяє робити повнотекстовий пошук у матеріалах більш ЗО російських періодичних видань, що знаходяться на цьому сервері, а також у повідомленнях інформаційних агентств. Серед видань — такі широко відомі газети як «Русская газета», «Аргументы и факты», «Московские новости», «Новая газета», «Общая газета», журнали «Итоги», «Финансист», «Эксперт» та багато інших. Пошук може здійснюватися за заголовком статті або за її повним текстом з можливістю введення цілих фраз і обмеженням за датою публікації. Результати пошуку видаються у вигляді, відмінному від стандартного бібліографічного опису, однак достатньому для ідентифікації статті. За додаткову плату можуть бути надані і повні тексти статей. Схожі можливості є також і на сервері американської компанії Russianstory (http://www.russianstory.com/ rover). Відмінності полягають лише в переліку газет.
На сьогодні український Інтернер-ринок бібліографічних баз даних та відповідна сфера обслуговування споживачів інформації не можуть складати конкуренцію ресурсам російського сегменту глобальної мережі. Ведення бібліографічних баз даних і надання до них доступу в режимі он-лайн пов’язано з великими фінансовими витратами, які не під силу вітчизняним бібліотекам та іншим бюджетним організаціям.
Прискорений розвиток інформаційної індустрії зумовлює також істотні зміни в характері роботи й змісті професійних функцій фахівцям інформаційної сфери, яким доводиться засвоювати нові, ефективніші технології пошуку та обробки документів, ширше застосовувати для задоволення потреб користувачів нові інформаційні технології, орієнтувати їх у світових інформаційних ресурсах та реальних можливостях їх використання.
Новітні інформаційні технології такі як Internet, лазерні компакт-диски, загальнодоступні інтерактивні каталоги розширюють можливості інформаційного обслуговування. Для задоволення запитів користувачів усе ширше використовується віртуальний довідковий апарат, який містить сукупність довідкових і бібліографічних джерел, що знаходяться за межами інформаційної установи і використовуються в режимі віддаленого доступу. Колосальні інформаційні ресурси, джерела глобальних комп'ютерних мереж стають реально доступними та дають можливість значно доповнити і розширити свій інформаційний потенціал.
2.3 Напрямки розвитку довідково-пошукового апарату Рівненської державної обласної бібліотеки
ДПА РДОБ забезпечує оперативний доступ як до ресурсів даної установи, так і до ресурсів інших інформаційний центрів.
З початку 90-х років, у зв'язку з оновленням усіх сфер суспільно-економічного життя країни, суттєво змінилися умови функціонування інформаційних установ. Змінився характер читання, склад користувачів інформації, інформаційні послуги.
Загальна економічна криза викликала зміни в мережі інформаційних установ області, читацькому контингенті, негативно вплинула на фонд: зменшилися надходження до бібліотеки первинних і вторинних джерел інформації. Тому працівникам бібліотеки необхідно було осмислити своє місце в даній ситуації, проаналізувати наявні бібліографічні ресурси та створити умови для їх розвитку.
З 1991р здійснюється комп’ютеризація бібліографічної діяльності РДОБ. Розпочато її з формування електронного каталогу, нових надходжень, і продовжено під час реалізації проекту „Створення автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи держаних бібліотек” (1992-1995рр., базова інформаційна установа – Херсонська ОУНБ). З 1993р. формується електронна картотека статей (ЕКС).
Охарактеризуємо наявні картотеки ДПА РДОБ, визначивши проблеми їх створення і використання, перспективи подальшої роботи в даному напрямку.
З 1993 року значний вплив на організацію бібліографічних картотек здійснює автоматизація бібліографічних процесів. З створенням ЕКС як сукупність автоматизованих баз даних про статті за 1993, 1994, 1995, 1996 рр. Підготовка бібліографічної інформації для ЕКС вплинула на методику бібліографування і на склад системи бібліографічних картотек (деякі з картотек, заснованих раніше, в умовах автоматизованого пошуку за багатьма ознаками в ЕКС виявилися непотрібними).Тому останнім часом відбулися зміни в системі картотек: деякі з тих, що існували раніше, залишилися у законсервованому вигляді; інші продовжують поповнюватися. Разом з тим створюються нові картотеки чи розділи в заснованих раніше. На даний час СКС не є єдиною за структурою, вона складається з кількох окремих частин, що відрізняються за змістом, методикою їх поповнення, редагування та іншими особливостями. Перша частина — це СКС, яка створювалася до 1992 року включно. Вона включає журнальні та газетні статті переважно 1988-1991 рр., опис яких здійснено на друкованих картках централізованого видання. Значна частина цих статей має на даний час лише історичне значення, як явище свого часу. Вона ще користується попитом у споживачів, тому і залишається у законсервованому стані (не поповнюється і не редагується). Обсяг цієї частини — 80 ящиків, приблизно 68 500 карток. Можна передбачити, що в майбутньому треба буде вивчити, які розділи картотеки зберігають свою цінність, які ні, і позбавитися від останніх. Безумовно, ця робота потребує значного часу і кваліфікованого підходу, щоб не втратити інформацію, потрібну споживачам, і в той же час звільнити ПА бібліотеки від зайвої інформації.
Друга частина — це СКС актуального значення, що створюється і ведеться в наш час, починаючи з 1993 року. Вона включає картки з описами журнальних і газетних публікацій, статей чи тез доповідей з наукових збірників або видань., що продовжуються, які надходять у РДОБ. Відбір публікацій для відображення в СКС та їх опис у рукописній формі здійснюється, головним чином, працівниками інформаційно-бібліографічного відділу. Крім того, поповнення СКС здійснюється працівниками відділу обслуговування користувачів технічними документами та відділу обслуговування користувачів документами сільського господарської тематики, які розписують спеціальні періодичні видання, що надходять у ці відділи.
Обов'язково розписуються закони України і постанови Верховної Ради, укази Президента і постанови Кабінету Міністрів відразу ж після їх опублікування в періодичних виданнях.
Все це свідчить про те, що СКС є важливим засобом розкриття змісту значної частини фонду РДОБ.
В зв'язку з одночасним введенням цієї інформації в електронну картотеку статей виникла потреба в розширенні відомостей про документи, що подаються в бібліографічному записі: крім звичайного аналітичного бібліографічного опису після назви в дужках подаються короткі анотації; після опису вказано тематичні рубрики. Це дозволяє вести пошук документа в ЕКС не тільки за його назвою чи автором, але й за іншими словами, що відображають зміст документа. Карткова СКС створюється, з одного боку, як перед машинна версія ЕКС; з другого боку, вона є самостійною, відрізняється від ЕКС способом групування і можливостями пошуку, характерними для систематичного групування.
СКС, яка за призначенням повинна відображати найновіші публікації, має бути завжди актуальною, потребує постійного, систематичного редагування з метою її уточнення формулювань назв розділів і рубрик, контролю за наповненням розділів і деталізації їх при накопиченні значної кількості карток за роздільником. Крім того, вилучаються матеріали, застарілі за змістом, такі, що не відповідають сучасним політичним і правовим реаліям.     продолжение
--PAGE_BREAK--
РДОБ веде електронну картотеку статей, реалізовану на комп'ютерах ІВМ-286 та ІВМ-386 за програмою «Бібліотека», розробленою Всеросійським технічним університетом ім. Баумана. Складено «Положення про електронну (автоматизовану) СКС». Інформацію для включення в ЕКС готують усі працівники інформаційних установ, переглядаючи періодичні видання, що надходять у бібліотеку, окремі видання, які продовжуються, і неперіодичні збірники. Бібліографічні записи виконуються на картках, призначених для карткової СКС, але перед включенням їх у СКС вносяться в комп'ютер. Це дає можливість здійснювати пошук публікацій за прізвищами авторів, за назвою твору, за окремими визначальними словами, що є у назві чи в анотації, або в тематичній (предметній) рубриці. Так можливий пошук за персоналіями, за жанрами творів (у т.ч. — пошук рецензій). Отже ЕКС здатна замінити не тільки традиційну СКС, але й інші картотеки: персоналій, рецензій., назв творів художньої Літератури, жанрову картотеку художньої літератури.
Хронологічне охоплення документів в ЕКС — з 1993р. до нашого часу. Щороку картотека поповнюється на 13-14 тис. описів, отже на кінець 2003р. включає близько 50 тис. описів.
Матеріали з актуальних тем, виявлені за допомогою ЕКС та електронного каталогу, при необхідності роздруковуються на принтері у вигляді випереджувальних тематичних довідок, які пропонуються споживачами.
Безумовно, за ЕКС — майбутнє. Але воно залежатиме не тільки від зміцнення матеріально-технічної бази бібліотеки, потрібні дослідження, щоб визначити, можливості забезпечення повноти пошуку інформації в ЕКС, уникнення суб'єктивності в формулюванні тематичних рубрик, врахування переваги систематичної класифікації і забезпечення пошуку за індексами класифікації.
Серед бібліографічних картотек, які велися ІБВ РДОБ до 1992р., є низка таких, що більше не поповнюються, тому що їх замінює ЕКС. Це — картотека назв творів художньої літератури, опублікованих у періодичних виданнях (побудована за жанрами), картотека рецензій на галузеву літературу і тематична картотека «Бібліотечна справа». Незважаючи на припинення поповнення новими даними, деякі з вищезгаданих картотек зберігають своє довідкове значення.
Література краєзнавчого змісту відображається в РДОБ у зведеному краєзнавчому каталозі, який за назвою є «каталогом». Зведений краєзнавчий каталог, продовжує поповнювати раніше створену краєзнавчу картотеку.
У наш час сектор краєзнавчої літератури і бібліографії РДОБ створює лише тимчасові щоквартальні краєзнавчі картотеки «Новини краєзнавчої літератури». Така картотека є підготовчим матеріалом для поточного бібліографічного покажчика з аналогічною назвою, після чого матеріали картотеки вливаються у зведений краєзнавчий каталог.
Відділ обслуговування документами іноземними мовами (ВОДІМ), створений в 1975р., має багатий досвід складання картотек. Специфікою відділу є обслуговування тих, хто вчить і тих, хто вивчає іноземні мови. Тому до складу ДПА відділу поряд з алфавітним і систематичним каталогами ввійшли такі картотеки, як картотека літератури з методики викладання іноземних мов, країнознавча картотека (про країни, мова яких вивчається), картотека розмовних тем та інші. Ці картотеки є повсякденним засобом обслуговування споживачів, без їх використання було б складно задовольнити їх різноманітні потреби.
В 1993 році для потреб користувачів працівники ВОДІМ створили картотеку «Мовознавство», де почали розписувати різноманітні періодичні та неперіодичні видання, зокрема, неперіодичні збірники, зміст яких в каталогах не розкривається. На даний час обсяг картотеки — 2 ящики, близько 1 800 карток. Картотека доповнює відповідні розділи СК і СКС, де література про наукове пізнання іноземних мов відсутня або відображена недостатньо.
Отже склад бібліографічних картотек ВОДІМ, свідчить про те, що його працівники знаходяться в постійному пошуку, вдосконалюють наявні картотеки і створюють нові.
Враховуючи зростаючі потреби користувачів бібліотеки, ВОДІМ розуміє необхідність створення картотек, присвячених слов'янознавству та вивченню слов'янських мов. Для цього потрібно збільшити штат відділу, залучити до роботи знавців слов'янських мов.
Необхідність багатоаспектного відображення літератури іноземними мовами та її пошуку за різними ознаками свідчить про те, що для її відображення доцільно скористатися можливостями ЕОМ, тобто створювати машинозчитувальну базу даних про літературу іноземними мовами, або електронну картотеку, здатну замінити кілька карткових картотек.
Іншими відділами бібліотеки також створюються картотеки, потрібні для обслуговування користувачів.
Відділ обслуговування користувачів документами сільськогосподарської тематики крім того, що бере участь у створенні СКС та ЕКС, веде тематичні картотеки: «Підприємства АПК на шляху до ринку» (приблизно 300 карток на журнальні статті 1991-2003рр.), «Кактуси» (близько 200 карток на публікації 1968-2003 років) та ін.
Отже сучасний стан бібліографічних картотек РДОБ свідчить про те, що робота з картотеками є важливою складовою інформаційної роботи бібліотеки в цілому. Картотеки надають користувачам бібліотеки потрібну їм інформацію, підготовлену у випереджувальному режимі, що забезпечує оперативність і повноту задоволення інформаційних запитів. Звичайно, є певні проблеми як у стані окремих картотек, так і в координації змісту різних картотек, у створенні системних зв'язків між окремими картотеками, а також із системою каталогів. Усунення цих недоліків, а також вивчення інформаційних потреб користувачів установи і створення нових картотек з метою їх задоволення є перспективними напрямками роботи інформаційної установи.
Електронний каталог (ЕК) ведеться відділом комплектування і обробки документів за період з 1991-2003рр. його обсяг склав 129,6 тис. записів. Частково введено дані про ретроспективну частину фонду (з 1998р.; масив з карткового алфавітного каталогу від „А до К” ). З 1992-2003рр. формування ЕК відбувалось за програмою Херсонської ОУНБ. Відбивалися текстові і образотворчі неперіодичні видання, крім літератури іноземними мовами, що обробляються відповідним відділом. Відомості про документи в каталозі відповідають стандартному набору елементів бібліографічного опису. Крім того, зазначено: індекс класифікації за ББК, предметні рубрики і ключові слова, визначені при обробці документа, інвентарний номер документа; дані про кількість примірників того чи іншого видання та їхній розподіл по відділах. Цих відомостей достатньо для ідентифікації документа і пошуку його за різними параметрами. Але бажано додати дані про видання творів художньої літератури, жанр твору і його теми, що дозволило б замінити традиційну жанрову картотеку і тематичну картотеку художньої літератури.
Пошук документів за ЕК здійснюють інформаційні працівники. Використовуються, в основному, пошук за автором, за будь-яким словом із назви, із предметної рубрики, чи ключовим словом. Пошук за індексом ББК дає за свідченням бібліографів занадто велику кількість записів, які доводиться переглядати візуально, що значно сповільнює одержання потрібної інформації.
З 2002 року здійснюється перехід на ведення каталогу за програмою ІРБІС. Обробляються нові надходження, що на даний момент складають окрему базу даних. Йде процес освоєння програми і її адаптації до потреб Рівненської державної обласної бібліотеки. Особливі труднощі викликає відсутність словника предметних рубрик українською мовою і відображення реалій сучасного життя України у таблицях класифікації, розрахованих тільки на Росію.
Електронну базу даних статей можна також називати електронною картотекою статей, хоч деякі фахівці виступають проти застосування слова „картотека”, а пропонують використовувати словосполучення „база даних”.
Ускладнення проблем книгопостачання, компенсується якісними змінами інформаційних технологій, зокрема, можливостями віддаленого доступу до бібліографічних БД світу, повнотекстових БД, документальних БД на оптичних носіях. В 1999 році інформаційна установа придбала у видавничому підприємстві «Бібліотека офіційних документів» при Управлінні справами Верховної Ради України інформаційно-пошукову систему «Законодавство», яка допомагає швидко знайти потрібні документи, видрукувати їх, показати їх зв'язок з іншими нормативними актами. Користувачі мають можливість переглянути історію змін документа, дізнатись, в яких офіційних виданнях він був опублікований тощо.
Актуалізація бази здійснюється щоденно. Нові нормативні акти надходять через електронну пошту.
З початку 2000 року бібліотека отримала доступ до мережі Інтернет. В бібліографічному відділі з цією метою обладнано АРМ, проведено навчання працівників. Підвищенню якості обслуговування читачів сприяла б координація і кооперація інформаційних установ обласного центру у створенні інформаційних ресурсів, зокрема комплектування довідково-інформаційними виданнями, бібліографічними посібниками, фондами лазерних компакт-дисків, документами на магнітних носіях на основі ретельного вивчення інфраструктури регіону, інформаційних потреб користувачів.
РДОБ свою діяльність спрямовує на підвищення акумулювання, формування, створення, обробку, передачу і використання різноманітної інформації, розширення інформаційного сервісу, який відповідатиме запитам та інтересам споживачів. Пріоритетними напрямками діяльності бібліотеки є формування інформаційної системи регіону, тобто реалізація програми „Створення регіонального інформаційного порталу та інформаційних центрів на базі публічних бібліотек”[6].
Бібліотека активно працює над поповненням своєї web-сторінки в мережі Internet, адреса: http// libr.rv.ua. на якій представлені розділи про бібліотеку, ресурси, проекти, портали, бібліоnet, віртуальну добірку гостьова книга. На основі інформаційних ресурсів запропоновано широке коло нових послуг для своїх користувачів. В продовж року активно використовується Internet-місце (8 користувачів на день безкоштовно), для пошуку інформації в всесвітній мережі.
В бібліотеці здійснюється робота з поштовим сервером, актуалізація листування, отримання пошти Інтернет. Фізична типологія мережі, що використовується в РДОБ – зіркоподібна, є 3 концентратори,1 – маршрутизатор, 1 сервер – який є одночасно і шлюзом, і маршрутизатором, на ньому міститься операційна система Free BSP, на якій знаходиться сайт бібліотеки, планується створити новий сервер „Рівненський інформаційний портал” при підтримці системи Linux.
Отже, РДОБ адаптує свою інформаційну діяльність до нових умов функціонування, перетворюючись таким чином на потужний інформаційний центр регіону. Проведений аналіз ДПА РДОБ свідчить про те, що протягом останніх років його структура зазнала суттєвих змін. На базі сучасних високотехнічних платформ з’являються нові автономні та локальні інформаційні підсистеми (ЕКС, повнотекстова ІПС „Законодавство”, комп’ютерна система БД „Ліга: Закон”, довідкові видання на СД). У багатьох аспектах інформаційної діяльності вони кооперують з традиційними елементами ПА, а в окремих випадках – АІПС займають домінуюче положення (гіпертекстові системи, проблемно-орієнтовані ІПС, повнотекстові БД тощо).
Використання сучасних інформаційних технологій в процесі організації ДПА РДОБ значно розширюють інформаційний потенціал даної установи.
Висновки
Проведене дослідження дозволяє зробити висновки про те, що у сучасних умовах відбувається перехід до глобального телекомунікаційного середовища існування та обігу інформації. В даних умовах формується якісно нова структура організації довідково-пошукового апарату (ДПА) інформаційних установ. З появою нових елементів значно розширилось і функціональне призначення ДПА. На практиці через причини економічного характеру та внаслідок відсутності або недосконалості концепції розвитку ПА конкретної інформаційної установи цей процес, як правило, мало керований.
Сучасний ДПА інформаційних установ являє собою відкриту, динамічну систему, яка має тісний детермінований зв'язок із зовнішнім інформаційним середовищем та великий потенціал розвитку, через що аспектів її вивчення дуже багато. Таким чином, виникає потреба в об'єктивній оцінці змін, що відбуваються з ДПА, створенні гнучкої, керованої теоретичної моделі, яка б відображала не тільки поточний стан системи, але й тенденції та перспективи її розвитку.
ДПА виконує пошукову, комунікативну та оцінюючу функції. Головною серед них є пошукова.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Загальними принципами організації ДПА інформаційних установ є науковість, доступність, оперативність. Вони визначають вимоги щодо створення та забезпечення функціонування ДПА.
Структура ДПА складається з трьох основних частин: довідково-бібліографічного фонду; фонду виконаних довідок; системи каталогів і картотек.
Потрібно зазначити, що на сучасному етапі немає єдиного погляду на структурні та функціональні особливості теоретичної моделі ДПА.
В умовах інформатизації і поширення електронних інформаційних ресурсів з’явились нові підходи до організації ДПА інформаційних установ, пов’язані з використанням автоматизованих технологій. На основі електронних інформаційних ресурсів в інформаційних установах створюються локальні інформаційно-пошукові системи ( електронні каталоги, електронні картотеки, електронні інформаційні видання, бібліографічні покажчики, реферативні журнали, огляди тощо), автоматизовані бази даних і т.д. В значній мірі розширюють інформаційні можливості ДПА установ глобальні мережі, зокрема Інтернет. Складовою частиною їх інформаційних ресурсів є електронні каталоги і картотеки, бази даних інформаційних установ багатьох країн світу. Створюється віртуальний ДПА, який забезпечує пошук і доступ до найвіддаленіших, найбільших вітчизняних і зарубіжних фондосховищ інформаційних ресурсів.
На основі використаних публікацій у дипломній роботі визначено ряд загальних тенденцій, які впливають на особливості організації та розвитку ДПА.
По-перше, змінюється видовий склад вторинної інформації, якою оперує ДПА, відбувається збільшення частки фактографічної та кон'юктурно-комерційної інформації.
По-друге, трансформується структура ДПА, з'являються нові, поки що автономні локальні підсистеми, що включають універсальні та галузеві бібліографічні і повнотекстові бази даних. Інтеграція ДПА з світовими інформаційними ресурсами засобами глобальної комп'ютерної мережі породжує принципово нове явище у його структурі — віртуальний ДПА
По-третє, змінюються підходи у відображенні інформації в ДПА. Зміст інформації, що збирається у ДПА, визначається специфікою регіону, яка відображається в рівні розвитку регіональних ринків, промисловості, у функціонуванні систем освіти, права та соціального захисту тощо. Крім того, з'являються нові жанри інформаційних видань, змінюються форми поширення та презентації вторинної інформації. В умовах ринкових відносин політика випуску інформаційних видань набуває нового змісту, сучасні інформаційні установи намагаються більш чітко та оперативно орієнтуватися на потреби споживачів інформації.
Актуальність відібраного матеріалу та наукову об'єктивність висновків, зроблених в дипломній роботі, підтверджують результати практичного дослідження, проведеного на базі Рівненської державної обласної бібліотеки (РДОБ).
Вирішення основних завдань дипломної роботи сприяло пошуку оптимальних шляхів удосконалення довідково-пошукового апарату РДОБ. Такими шляхами насамперед є:
Проведення прогностичних досліджень з метою вивчення відповідності структури ДПА інформаційним потребам користувачів. Постійно розробляти його науково обґрунтовану модель.
Налагодити чітку систему управління бібліотечним фондом та ДПА на основі сучасних технологій і методів, що дозволить залучити до оцінки стану фонду великі обсяги інформації, оперативно приймати і реалізовувати управлінські рішення.
Поліпшити кількісний і якісний склад ДПА.
Постійно удосконалювати систему каталогів і картотек як частину довідково-пошукового апарату інформаційної установи, що являє собою сукупність планомірно організованих та взаємопов’язаних каталогів і картотек, які доповнюють одне одного.
Ретельно вести „фонд виконаних довідок” як частину ДПА інформаційної установи, що включає зібрання копій раніше виконаних письмових бібліографічних довідок.
Ширше впроваджувати в роботу автоматизовані технології, створювати на їх основі АРМ. Створити на базі фонду бібліографічні та повнотекстові бази даних з профільних тем.
Посилити використання фонду споживачами інформації за допомогою функціонування ДПА.
Підвищити професійний рівень всіх працівників, які забезпечують створення та ПА для задоволення інформаційних потреб користувачів.
Нова стратегія формування ДПА інформаційних установ України в поєднанні з пропонованими шляхами їх удосконалення дозволить створити у РДОБ ефективну базу документних інформаційних ресурсів, забезпечити користувачам широкий вибір інформаційних послуг, повніше реалізувати свій інформаційний потенціал для задоволення інформаційних потреб користувачів і покладених на неї завдань
В кінцевому результаті ДПА вітчизняних інформаційних установ має трансформуватися з пасивного інструмента пошуку документованих знань в активний елемент системи їх розповсюдження.
Список використаної літератури та неопублікованих документів
Про інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради Украни.- 1992.- №48.- С.1444-1462
Про науково-технічну інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради.- 1993.- №33.- С.843-851
Антоненко І. Барнова О. Електронні ресурси, як об’єкт каталогізації, історія питання, термінологія, форматне забезпечення // Бібліотечний вісник. – 2005. — №2. – С. 11-22
Баран Х.В. Новые возможности поиска информации // Мир библиографии.― 1998.― №1. — С. 14-21.
Берестова Т.Ф. Когда тесно в старом термине // Мир библиографии.― 2001.― №2, С. 33-38.
Берестова Т.Ф. Когда тесно в старом термине // Мир библиографии.― 2001.― №3, С. 19-21.
Бінько І. Інформаційний простір України: Стан та тенденції розвитку // Бібліотечний вісник.- 2001.- №2.- С.15-18
Библиотечно-библиографическая классификация: Таблицы для обласных библиотек. Вып. 1-4. — М., 1980-1982
Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения: ГОСТ 7.0-99. — Введ. 07.01.2000.- Минск, 1999.- 23с.
Библиотечное дело. Информационно-поисковые языки. Термины и определения: ГОСТ 7.26-80.- Введ. 07.01.1997.- М., — 33с
Поиск и распространение информации: Термины и определения: ГОСТ 7.73 – 96.- Введ. 01.01.1998.- Минск, 1996.- C.15
Дацькова Н.С. Друковані та електронні каталоги бібліотек як джерело бібліографічного пошуку // Наукові праці Національної б-ки України ім. В.Вернадського. — К., 2001. — Вип. 6. — С. 492—497
Добко Т.В. Довідково-бібліографічне обслуговування в електронну еру: розвиток навігаторської функції // Бібл. вісн. — 2005. — №1.—С. 2—7
Добко Т.В. Інформаційні ресурси довідково-бібліографічного обслуговування: стан та проблеми використання // Бібліографознавство.: теорія і практика. — К., 1997. — С. 46—56
Добко Т.В. Тенденції розвитку довідково-бібліографічного обслуговування // Наукові праці Нац. б-ки України ім. В.Вернадського. – К., 2000. — Вип. 5. — С. 128—136
Доповнення і виправлення до «Бібліотечно — бібліографічної класифікації: Таблиці для обласних бібліотек»: Рекомендації / Держ. б-ка України; Склад.: С.І. Анісімова, Т.І. Вилегжаніна, Г.М. Марченко, Л.В. Матвієнко. — К., 1992.-31с.
Видання. Основні види. Терміни та визначення: ДСТУ 3017-95.-К.: Держстандарт України, 1995.- 45с.;
Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення: ДСТУ 2392-94.- К.: Держстандарт України, 1994.-54с.
Ільганаєва В.О. Бібліотечна освіта в контексті організації інформатизації суспільства // // Бібліотечний вісник.- 1993.- №1-2.- С.28-30
Єрхов А. Інформаційний пошук у мережі INTERNET: використання „класичних” сервісів// Бібліотечний вісник.- 2005.- №2.- С.36-38;
Егорьичев А.В., Шрайберг Я.Л. Моделирование и библиотека // Науч. и техн. б-ки.- 1985.- №2.- С.13-18
Звіт про роботу Рівненської державної обласної бібліотеки за 2003 рік.- Рівне, 2004.- 59с.
Карачинська В.Г., Удалова О.В.Бібліотечні каталоги. — К; 1994. — 165 с
Коржавін К. Просте рішення для персональних баз даних// Вісник Книжкової палати.- 2001.- №3.- С.23-25
Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / Г.М. Швецова-Водка, Г.В. Сілкова, Л.О. Черепуха та ін.- К., Кн. Палата України, 1998.- С. 24-25
Коготков Д.Я. СБА:определение, состав, функции //Библиография. — 1997. -№4. -С. 49-54
Моргенштерн И.Г. Автоматизированый библиографический поиск: идея сверхпрограммы//www.nlr.ru:8101/tus/inv/25271099
Моргенштерн И.Г. Аппарат. Но какой? //Науч. и техн. б-ки. — 1997. — №8. -С. 47-51
Моргенштерн И.Г. Справочно-библиографический аппарат библиотеки //Сов. библиогр. — 1982. — №2. -С. 34-42
Організація систематичної картотеки статей: Метод, рекомендації/ Держ. б-ка України; Підгот. Л.О. Горогоцька. — К;, 1993, — С.17
Основні висновки дослідження „Електронні інформаційні ресурси бібліотек України” / Нац. парлам. б-ка України.- К., 2002.- С.22
Пошукова система WinSPIRS. Інструкція користувача/ Нац. б-ка України ім. В.Вернадського; наук. ред. Т.В.Добко, авт.-уклад. В.А.Шкаріна. — К., 2000. — С.52
Петров В. Інформаційна революція та іі вплив на еволюцію бібліотек // Бібліотечний вісник. — 2001.- №2.- С.18-20
План роботи Рівненської державної обласної бібліотеки на 2003 рік. — Рівне. 2004.- С.53
Регіональна бібліотека в сучасному соціально-культурному контексті: До 60-річчя від дня заснування Рівненської державної обласної бібліотеки: Зб. статей і тез доп. наук-практ. конф.- Рівне: Волинські обереги, 2002.- 122с.
Снурнікова Ю. Аналіз пошукових систем INTERNET з точки зору відображення електронних засобів інформації // Вісник Книжкової палати. — 2005.- №11.- С.23-26
Терент’єва Т.П. Удосконалення системи каталогів і картотек обласних юнацьких бібліотек України // Бібліотекознавство і бібліографія.— Харків, 2002.— Вип.42. — С.20-25.
Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знания.- М., 1995 — С.73
Толковый словарь по основам информационной деятельности/ Под ред. Н.Н. Ермошенко.- К., 1995
Толковый словарь по основам информационной деятельности/ Под ред. Н.Н. Ермошенко.- К., 1997
Черешкін Д.С., Смолян Г.Л. О формировании информационного общества в России // М., 1998.- №1.- С.8-13
Швецова-Водка Г. Обласна бібліотека як центр комп’ютерної бібліографії: здобутки і проблеми // Бібліотечна планета.-2003.-№4.-С.16-18
Шкаріна В.А. Бази даних EBSCO Publishing на CD-ROM: Система пошуку / Нац. б-ка України ім. В.Вернадського; наук. ред. Т.В. Добко— К., 2001. — С. 52
Шрайберг Я.Л., Воройский Ф.С. Автоматизированные библиотечно-информационные системы России.- М.: Либерея, 1996.- С. 271
Шрайберг Я.Л. Основные положения и принципы разработки автоматизированных библиотечно-информационных систем и сетей: Учебно-практическое пособие.- М.: Либерея, 2001.- С. 104
. Шрайберг Я.Л. Осторожно: автоматизация и рядом Интернет. Не носите розовых очков // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 3-й Междунар. конф.- М., 1996.- Т.1.- С.139-145
Додатки
Додаток № 1
Структура пошукового апарату
Додаток № 2
Структура довідково-бібліографічного фонду
/>/>/>