Сутність і поняття фрейму "жіночність"

Зміст
Вступ
Розділ 1. Виділення когнітивнихкомпонентів фрейма «жіночність»
1.1 Поняття “жiночнiсть” у лінгвістиці
1.2 Фреймовийпідхід в дослідженнях семантики
1.3 Виділення облігаторних і необлігаторних компонентів
Розділ 2. Ядро і периферія фрейма “жiночiнсть”
2.1 Природафрейму, його категоризація і типи фреймів
2.2 Ядерніномінації і компоненти фрейма “ жiночнiсть”
2.3 Периферійніномінації і компоненти фрейма “ жiночiсть”
2.4 Емоционально-оценочниєі концептуальні номінації
Розділ 3. Семантичні особливостірепрезентації фрейма
3.1 Метод фреймової семантики
3.2 Семантичний аналіз лексичниходиниць, що складають далеку периферію фрейму “жіночність”
3.3 Семантичний аналіз лексичниходиниць, що складають ближню периферію фрейму “жіночність”
Висновки
Список використаних джерел

Вступ
В сучаснихдослідженнях по лінгвістиці, як, втім, і в інших галузях знань, спостерігаєтьсяпоступове просування до поєднання в одному фокусі власне наукових, філософськихі релігійних уявлень про світ і людину. Показовою віхою зміни парадигми гуманітарногознання є стрімкий розвиток когнітології і її самостійного відгалуження —когнітивної лінгвістики.
Ключовіпозиції когнітивної лінгвістики пов'язані із спільною теорією інформації і їїобробкою людиною. Вона оперує особливими за своєю природою одиницями, які єпровідниками найрізноманітнішої інформації і повністю або частковоматеріалізуються в мові. Для найменування цих одиниць закріпився термін концепт.
Сучасний напрямоклінгвістичних досліджень розглядає мовну діяльність як один з модусів когниції,що становить вершину айсберга, у основі якого лежать когнітивні здібності, щоне є чисто мовними [1, c.306].
Один ізцентральних постулатів когнитивізму — постулат про примата когнітивного[2.с.21] — визначає розгляд концепту в напрямку від ментальних феноменів доспособів їхньої вербалізації, від одиниць концептуальної системи автора — доїхнього мовного втілення.
У більшостіробіт, що зачіпають когнітивний аспект, центральною категорією дослідження єіндивідуально-авторський концепт. Ось чому актуальними є завдання створеннятипології концептів авторської свідомості, виявлення форм їхнього ментальногоуявлення, розгляду їхнього співвідношення з типами ментальних репрезентацій, зодного боку, і з більшими одиницями — когнітивними структурами — з іншого.
В основу нашогодослідження покладена гіпотеза про дворівневу будову індивідуальноїконцептосфери: на першому рівні нами виділяються індивідуальноавторськіконцепти як одиниці поетичної свідомості автора, на другому — когнітивніструктури, що являють собою процес і результат взаємодій між концептами.
Поняттяхудожнього концепту перебуває в стадії осмислення.
У статтіЛ.В.Міллер цей феномен визначається як «складне ментальне утворення, щоналежить не тільки індивідуальній свідомості, але й… психоментальній сферіпевного етнокультурного співтовариства», як «універсальний художній досвід,зафіксований у культурній пам'яті й здатний виступати як фермент і будівельнийматеріал при формуванні нових художніх змістів» [3, c.41-42].
У роботіО.Е.Беспалової під художнім концептом пропонується розуміти «одиницю свідомостіпоета або письменника, що отримує свою репрезентацію в художньому творі абосукупності творів і виражає індивідуально-авторське осмислення сутностіпредметів або явищ» [4, c.6].
Таким чином, прирізних підходах художній концепт може займати нежорстке положення на шкалі«універсальне/індивідуально-авторське».
Вважаємопродуктивним розглядати концепт насамперед як одиницю індивідуальноїсвідомості, авторської концептосфери, вербалізовану в єдиному тексті творчостіписьменника (що не виключає можливості еволюції концептуального змісту відодного періоду творчості до іншого).
Форми уявленняшарів концепту можуть бути різними. Предметний і понятійний шарирепрезентуються через фрейми-структури, що розуміють, слідом за В.В.Червоних[5, c.167], як носії типової, логічно впорядкованої інформації; образний шарадекватно описується за допомогою метафоричних інваріантів, нарешті,асоціативний і символічний шари концепту вимагають для свого розкриття польовоїмоделі.
У даній статті мизупинимося докладніше на питанні про співвідношення понять концепту, з одногобоку, фрейму й поля як когнітивних структур, з іншого боку, а потімпроілюструємо отримані нами теоретичні результати на прикладі концепту«жіночність»
Не будеперебільшенням сказати, що концепт і фрейм є центральними категоріямикогнітивної лінгвістики.
У низці робітспостерігається перетинання об'ємів цих понять. Так, на думку А.П.Бабушкіна,серед інших типів ментальних структур варто виділяти концепти-фрейми, щопредставляють собою сукупність, збережених у пам'яті типових асоціацій [7,c.19].
А.П. Бабушкінрозглядає фрейм як тип концепту (поряд зі схемами, інсайтами, сценаріями,концептами, які логічно конструюються й розумовими картинками), що, на нашпогляд, не цілком коректно. Справа в тому, що типологія, запропонована автором,зводиться фактично до різних типів ментальних репрезентацій: образних,пропозиціональних, змішаних (гештальтам).
У цьому випадкуфрейм, зрозумілий як свого роду «кадр», побачений внутрішнім зором, повиненбути співвіднесений з аналоговими репрезентаціями й виступати в одному ряді з«розумовими картинками» як «мислимий у цілісності його складових частинбагатокомпонентний концепт» [8, c.73].
Данедослідження знаходиться на стику актуальних на сьогоднішній день лінгвістичнихпідходів: когнітивного і гендерного.
Виникнення гендерноїлінгвістики, що вивчає прояв гендерного чинника в одиницях мови, з'явилосярезультатом усвідомлення того факту, що відмінності між статей, що настількизначно проявляють себе в різних структурах суспільного життя вельми своєріднореалізуються і в процесі мовної комунікації. Якщо на перших етапах свогоіснування гендерна лінгвістика зосереджувала на проблемах гендеру переважно васпекті аналізу живої мови представників різної статі то зараз у сфері їїінтересів знаходяться найрізноманітніші питання, що зачіпають зв'язок мови зівсіма видами людської діяльності.
Згідно новимконцепціям основна функція мови полягає не стільки в передачі інформації іздійсненні відзиву до незалежної від нього реальності, скільки в орієнтаціїособи в її власній когнітивній області, тобто мова розглядається як системаорієнтуючої поведінки, де прагматична функція грає вирішальну роль.
Названі фактиговорять про актуальність теми дослідження, яка багато в чому визначаєтьсяякісним зсувом парадигми лінгвістики у бік ментальної семантики. Крім того,сучасній науці властивий антропоцентрізм. Значущість індивідуальних параметрівсуб'єкта, що говорить, у зв'язку з цим істотно зростає. Стать людини — одна зважливих характеристик особи, що багато в чому визначає її соціальну, культурнуі когнітивну орієнтацію в світі, у тому числі за допомогою мови.
Останнім часомособливої значущості набуває вивчення суті і мовної репрезентації концепту“жіночність”. В цьому відношенні особливо сприятливим для аналізу стереотипів,що існують в суспільстві, пов'язаних з даними концептами, виявляється художнійтекст оскільки за його допомогою здійснюється відображення картини світу зівсіма ритуалами, традиціями, тобто всієї структури знань, придбаних людством впроцесі свого існування. Крім того, текст може впливати на модель світу всвідомості реципієнта, змінювати її. Текст при цьому знаходить «социальнуюсилу» [94, з. 105-114].
Виходячи звикладеного, метою дослідження є опис концепту «жіночність» за допомогоюаналізу мовних одиниць різних рівнів з урахуванням особливостей їхфункціонування в художньому тексті.
Відповідно допоставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
1. Виділитикогнітивні компоненти фрейма “ жіночність”, визначити поняття “ жіночність” улінгвістиці.
2. Виділити облігаторніі не облігаторні компоненти.
3. Виділитиядро і периферію фрейма “ жіночність”.
4. Розглянутиядерні номінації і компоненти фрейма “ жіночність” і периферійні номінації ікомпоненти фрейма “жіночність”, а також його емоционально-оціночні іконцептуальні номінації.
5. Виділитисемантичні особливості репрезентації фрейма методом фреймової семантики.
6. Провестисемантичний аналіз лексичних одиниць, що складають периферію фрейма “жіночність”.
Об'єктомдослідження є процес концептуалізації понять “жіночність” у сучаснійанглійській мові.
Людська мова,будучи гнучким засобом віддзеркалення миру, рясніє засобами для передачііснуючих гендерних стереотипів і вербалізації концептів фемінінності.
Основоюдослідження є положення когнітивної лінгвістики про мовну картину світу [34,c.22-28], концепт [21, c.12-34], стереотип [44, c.2-7], а також теорія просоціальну і культурну обумовленість гендеру [3, c.8-23] основні положеннятеорії соціального статусу [18, c.6], теорія значення слова [8, c.45-50],теорія функціональної семантики оцінки [66, c.192].
Матеріалос длядослідження були тексти художніх творів британських і американських авторів XXстоліття (Ст Вулф, Д.Г. Лоренса, У.С. Моема, А. Мердок, Д. Стіл, Ф.С.Фіцджеральда і ін.) що містять понад 2000 контекстів, мовну репрезентаціюконцептів «жіночність» і пов'язаних з ними стереотипів.
Мета і завданнязумовили вживання різних взаємодоповнюючих методів і методик: комплекснаметодика лінгвістичного дослідження, і, зокрема, методика опису культурногоконцепту, що включає аналіз словарних дефініцій, метод компонентного аналізуметоди контрастівного і контекстуального аналізу, метод інтерпретаціїхудожнього тексту.
Наукова новизнапроведеного дослідження полягає в наступному:
— вперше такийопис фрейма за допомогою комплексного аналізу мовних одиниць;
— отримані новідані, що розкривають специфіку фрейма “жіночність” у сучасній англійській мові;
— семантичніособливості репрезентації фрейма “жіночність

Розділ 1. Виділеннякогнітивних компонентів фрейма «жіночність»
 
1.1 Поняття “жiночнiсть” у лінгвістиці
Концепт і фрейм єцентральними категоріями когнітивної лінгвістики. У ряді робіт спостерігаєтьсяперетин обсягів цих понять. Так на думку А.П.Бабушкина, серед інших типівментальних структур слід виділяти концепти-фрейми що є сукупністю типовихасоціацій, що зберігаються в пам'яті [7, c.19]. А.П. Бабушкин розглядає фреймяк тип концепту (поряд із схемами, інсайтамі, сценаріями, логічно сконструйованімиконцептами і розумовими картинками), що, на наш погляд, не цілком коректно.
Річ у тому, щотипологія, запропонована автором, зводиться фактично до різних типів ментальнихрепрезентацій: образним, змішаним (гештальтам). В цьому випадку фрейм, що сприймаєтьсяяк свого роду «кадр», побачений внутрішнім зором, має бути співвіднесений заналоговими репрезентаціями і виступати в одному ряду із «розумовими картинками»як «мислимий, у цілості його складних частин багатокомпонентного концепту» [8,c.73].
Поняття фрейму,спочатку пов'язане із проблемою розуміння й розпізнавання ситуації, потім булорозширено й стало застосовуватися до вивчення особливостей організації мовноїсистеми в цілому.
У середині 70-хроків Ч.Філмором як лінгвістична концепція запропонована фреймова семантика, щорозглядається автором як програма досліджень, що дає спосіб охарактеризуватипринципи створення нових слів і речень, додавання нових значень слів, а такожзбірки значень елементів у ціле [19, с.82].
Досліджуючифрейми як засоби організації досвіду й формування семантики розуміння, Ч.Філморбачив у них (що досить важливо для нашого дослідження) інструменти опису йпояснення мовного матеріалу, стверджуючи, що між мовними одиницями й фреймами єзв'язок [19,c.88].
Нас найбільшецікавить останнє положення, яке дає теорії фреймів концептуальне обґрунтування,що дозволяє простежити реалізацію певного фрейму на язиковому рівні.
Саме такеуявлення фрейму, на наш погляд, лежить в основі аналізу семантики мовниходиниць, привертає до дослідження когнітивних структур, що забезпечують їхнєрозуміння.
Розглядаючикогнітивну сутність мовної одиниці, Н.Ф.Алефіренко виділяє її основнувизначальну — «когнітивну структуру», концепт як «універсальний пакувальнийформат для знань, об’єктивованих мовних одиниць» [20, с.279].
У цей часведеться досить багато дискусій із приводу того, чи вважати концепт і фреймодиницями одного або різних рівнів узагальнення, повними або частковимитермінологічними синонімами, чи розглядати фрейм як тип концепту або навпаки.
Відсутністьзагальноприйнятих визначень пояснюється складністю даних об'єктівкогнитивно-лінгвістичного аналізу, їхньою багаторівневою структурою, зміст якоївиявляється через мовні засоби репрезентації.
Крім того, яксправедливо відзначає О.Н.Прохорова, і даний виявлений зміст буде носитисуб'єктивний характер, тому що він прямо залежить від умов формування змістівслів у кожної конкретної людини [20, с.49].
Погоджуючись ізтим, що між концептом і фреймом існує досить міцний зв'язок, обумовлений,по-перше, тим, що обидва поняття відносяться до рівня репрезентації бази знаньу свідомості людини, по-друге, спільністю їхньої онтології як ментальнихутворень, ми, проте, не проводимо аналогії між ними.
На наш погляд,між концептом і фреймом існує певне й досить значиме розходження: концепт можебути й структурною, і гештальтною (цілісною), і мінімальною (неподільною)одиницею репрезентації бази знань у значенні одиниць мовного рівня.
Фрейм — завждиструктурований і по суті не може бути неподільним. Так, у семантиці мовниходиниць, репрезентуючих той або інший фрейм, значення окремих компонентівзводяться в єдину, комплексну ситуацію, її об'ємне уявлення.
Знання цієїситуації дозволяє цілісно сприймати значення конкретної язикової одиниці.
Крім того, нампредставляється справедливим розгляд фрейму як моделі повсякденного знання проосновні концепти.
Репрезентуючи тойабо інший концепт, мовна одиниця активує й відповідний когнітивний контекст, щонесе інформацію й про зміст, і про структуру досліджуваного концепту.
На наш погляд,тип фрейма як ментальної репрезентації визначається як індивідуальнимиособливостями мовної особи, так і специфікою кодованого представлення.Наприклад, фрейм «жіночність» носить характер гештальта, оскільки дозволяєсистематизувати логічні стосунки .
У когнітивнійінтерпретації поняття фрейма, заслуговує на увагу ще одне трактування, згідноякого фрейм розглядується не як тип концепту, а як форма його ментальноївистави, тобто концептуальна структура, одиниця ментального простору [10,c.124].
Таким чином фреймрозуміється як один із способів ментальної репрезентації концепту: через зверненнядо концептуальної області, в якій цей концепт інтерпретується.
Ми вважаємо, що коректнішетрактувати фрейм не як концепт, а як когнітивну структуру більш високого рівня,тип взаємодії між концептами, як спосіб (форму) організації ментальногопростору.
Питання проспіввідношення фрейма і поля (лексичного, семантичного, понятійного) тіснопов'язане з проблемою співвідношення фреймової семантики і теорії поля влінгвістиці і не раз зустрічалося в зарубіжних дослідженнях.
Так, Ч.Філлмор визначаєпринципову відмінність між двома цими концепціями в тому, що «теорія полявідрізняється від семантики фреймів своєю прихильністю до дослідження груп лексемзаради них самих і інтерпретацією лексико-семантичних областей як власне мовнихфеноменів.
Семантика фрейміврозглядає безліч інтерпретації фреймів як альтернативних «способів бачення речей».Загалом, відмінності визначаються тим, де концентрується пошук структури – умовній системі або назовні неї» [11, c.61].
Між семантичнимполем і фреймом можна визначити, на наш погляд, і інші відмінності:
• фрейм –жорсткіша структура, що відображає типові зв'язки в типових ситуаціях; поле –структура м'якша, ассоциатівно-конкретна, інколи – індивідуальна;
•інтегруючимпочатком у фреймі служить ситуативна близькість, в полі – ассоциатівно-семантична;
•структурнаорганізація фрейма передбачає наявність вузлів (слотів), поля –ядра, центру іпериферії, кордони між якими вельми нечіткі і рухливі;
•лексичнарепрезентація фрейма щонайближче відповідає тематичній групі; ментальна модельсемантичного поля призводить до необхідності введення терміну «концептуальнеполе».
Польовідослідження набули широкого поширення в семантиці художньої мови, де семантичні(у іншій термінології – ассоціатівно-образні, смислові) поля трактуються якзасіб віддзеркалення специфіки авторського стілю, як засіб виходу на мовну іконцептуальну картину миру письменника.
Поняття фреймабуло введене М. Мінським в його роботі “Фрейми для представлення знань” дляпозначення одного із способів представлення стереотипної ситуації (похід вмагазин, вечірка, візит). На думку Мінського, людина сприймає те, щовідбувається в термінах раніше вживаних структур-фреймів. З кожним фреймомпов'язана інформація різних видів: що відноситься до використання даногофрейма; застережлива про те, що може статися далі; приписуюча, що слід зробити,якщо ці очікування не підтвердяться. [8. c. 289].
У концепціяхрізних дослідників поняття, що назване М.Мінським “фрейм”, може називатисяінакше: “скрипт”, “сцена”, “сценарій”, псевдотекст” “план”, “схема”, “основа” ітак далі. Наприклад, А. Вежбіцка використовує термін “культурно-обумовленийсценарій” (cultural script) підкреслюючи таким чином вплив соціокультурнихчинників на сприйняття інформації, що поступає до інтерпретатора. Носії мови,що належать до певної культури, при сприйнятті інформації зазвичай керуютьсяякоюсь підсвідомою нормою. Подібні норми міняються від культури до культури. Усвоїй роботі А. Вежбіцка порівнює західну і східну культурні традиції і їхвплив на сприйняття подій і об'єктів носіями представлених традицій [1. c. 63].
Отже, у кожноїлюдини є визначена “база знань”, якість і об'єм якої залежать від особовиххарактеристик індивіда, а також універсальний (і потенційно не обмежений) набіркогнітивних стратегій операції знанням.
Поняття стратегіїдо цих пір не отримало загальноприйнятого визначення і трактується по-різномурізними дослідниками.
Частина лінгвістів(В.Шмідт, Х. Харніш, Й. Ребайн) розуміють під стратегією якийсь планоптимальної реалізації інтенції автора, що визначає внутрішню і зовнішнюструктуру тексту [11. c. 20-22]. Якнайповніше поняття стратегії розроблене Т.А.ван Дейком і В. Кинчем. У широкому сенсі під стратегією вони розуміють якусьспільну інструкцію для кожної конкретної ситуації-інтерпретації.
Використовуваніпри розумінні тексту стратегії в більшості випадків не є заздалегідьзапрограмованими. Слід зазначити їх гнучкість, залежність від когнітивнихструктур даного індивіда (знання, установки, плани, наміри). За допомогоюстратегій проводиться швидке і ефективне прогнозування найбільш вірогідногозначення мовних подій. [3. c. 164].
Розглянемонаступний приклад:
“Here’s Sir Pitt,ma’am!” — сried out Rebecca.
“My dear, I can’tsee him. I won’t see him. Say I’m too ill to receive anyone.
My womannaturereally won’t bear my brother at this moment,” — said Miss Crawley.
“She’s too ill tosee you, sir” — Rebecca said, tripping down to Sir Pitt [14. c.182].
У даному дискурсікожну нову пропозицію містить референт, тотожний тому, що міститься впопередній пропозіції, це представлене в наступних ланцюжках: референт1(учасник дискурсу, спочатку позначений Sir Pitt);
Sir Pitt — him — him — anyone — my brother — sir — Sir Pitt;
референт 2(участник, першоначально позначений Ma’am)
ma’am — I — I — I- Miss Crawley – she-womannature.
Витягуючи знашого “хранилища знань” фрейм жіночності, ми бачимо, що вживання фрейма “ womannature”є останнім і ваговим аргументом, робиться акцент саме на слабке положенняжінки, її втому, на момент “ жіночність”.
Таким чином, миможемо сприймати даний текст як зв'язний.
Отже, ми розглянулипоняття “фрейм” і фрейм “жіночності” з точки зору когнітивної лінгвістики.
1.2 Фреймовийпідхід в дослідженнях семантики
Провідним напрямкомсьогоднішньої когнітивної лінгвістики є когнітивна семантика, для якоїхарактерне прагнення так чи інакше співвіднести мовні форми з їх ментальнимирепрезентаціями, встановити способи представлення інформації в людськійсвідомості і описати взаємозалежності, що існують між ними і мовою [2, c. 12].
Тому не дивно, щозначна частина робіт з когнітивної лінгвістики присвячена змістовним аспектаммовних форм.
Як і Е. Кибрік, ми вважаємо, що до області семантики (у широкому сенсі)відноситься вся інформація, яку має той хто говорить, при розгорненні вислову іяку необхідно відновити адресатові для правильної інтерпретації цього вислову»[3, c.36].
Для повного і успішнішого дослідження семантики мовних одиниць необхідно надатиенциклопедичну інформацію, тому одним з ключових постулатів когнітивноїлінгвістики А.Н. Баранів і Д.О. Добровольський називають тезис про нерелєвантністьзіставлення лінгвістичного і екстралінгвістічеського знання [4,c.56].
Перспективним методом когнітивного дослідження, що дозволяє описатисемантику мовних одиниць, об'єднуючи мовну і немовну інформацію, є методфреймової семантики. За його допомогою можна спробувати представити когнітивнуструктуру – фрейм, що лежить в основі значення визначеної групи лексем.
Системаасоціативно-семантичного контекстного аналізу текстів розроблена на основіглобальної мультилінгвістичної лексико-семантичної онтологічної бази знаньUkrRusWordNet, що підтримує лексикони української, російської й англійськоїмов.
Функції йпроцедури семантичного аналізу реалізовані на базисі гіпермережі даноїонтології. Процес асоціативно-семантичного аналізу в системі можна умовнопозділити на три етапи:
— перехід відслів і словосполучень речень до відповідних семантичних значень – концептівонтології;
— збіркасемантичних фреймів речень тексту;
— об'єднаннясемантичних структур речень тексту в єдину семантичну мережу тексту.
На першому етапісистема визначає в семантичній мережі онтологічної бази знань концепт, щовідповідає коректному значенню слова або словосполучення в тексті.
Це завданнявирішується пошуком того значення слова з множині можливих альтернативконцептів, що семантично є найбільш близьким до значень слів-сусідів з локальногооточення даного слова.
Ступіньблизькості знаходиться пошуком найкоротшого шляху між концептами в мережіонтології [12, с.2].
Таким чином,обчислюється відстань в онтології між передбачуваним значенням слова йконцептами-значеннями слів найближчого оточення. У системі реалізованаалгоритмічна модель контекстного аналізу.
Другий етап –побудова семантичного фрейму поточного речення вхідного тексту. Він полягає взаповненні слотів фреймової структури речення.
Вибір типу слотадля заповнення значенням концепту слова залежить від синтаксичної позиції цьогослова в граматичній структурі речення. Заповнення слотів виконується шляхоманалізу дерева розбору речення й синтаксичних позицій слів і словосполучень длякожного концепту з використанням семантико-синтаксичних таблицьмодально-рольових відмінків, подібних до відмінків Філмора [33, с.123].
Третя фазазначеннєвого аналізу – об'єднання ізольованих семантичних фреймів речень узв'язну семантичну мережу тексту. Об'єднання двох структур в одну мережувиконується за принципом об'єднання семантично тотожних вершин, тобто якщо вструктурах G1 і G2 є вершини, які посилаються на один семантичний концепт, цівершини поєднуються в одну.
На виході системигенерується семантична мережа вхідного тексту, що містить у вершинах концептитексту, пов'язані дугами семантичних відносин. Подальша значеннєва обробкаотриманої семантичної мережі тексту дозволяє вирішувати широкий клас завданькомп'ютерної лінгвістики.
Бувзапропонований метод моделювання семантичного контексту й обчисленнясемантичної контекстної близькості значень слів з використанням онтологічноїбази знань.
Онтологія єосновою семантичного аналізу, тим семантичним полем, у рамках якого можнаобчислювати значеннєву близькість семантичних інтерпретацій лексем тексту щодонайближчого оточення, тобто контексту.
Це і є відправноюточкою для моделювання такого ключового явища, як язиковий контекст взагалі, іконтекстного аналізу ЕЯ текстів зокрема.
Онтологія єієрархічною семантичною мережею, вершини якої містять концепти (значеннєвіодиниці), а дуги – це семантичні відносини між концептами.
Семантика (зміст)концепту описується його значеннєвими відносинами з іншими концептами мережі.Реляційна позиція концепту в онтологічній мережі описує його семантичнезначення, властивості, відносини з іншими концептами й всі інші характеристики,які можливо передати природною мовою. Онтологічні технології використовуютьлінгвістичні моделі уявлення знань про навколишній світ і предметні галузі дляефективного запису й обробки інформації ЕЯ типу[42.с.18].
Слова йсловосполучення мови зберігаються в лексиконі системи. Кожна лексема в системіпосилається на безліч значень, які їй відповідають у даній мові.
Слово, ужите позаконтекстом, може мати будь-яке значення з безлічі концептів, які прописані йомув онтологічній базі знань. Якщо слово вживається в контексті певного речення,то його значення повинне узгоджуватися зі значеннями слів, які стоять поруч.
Семантичнізначення слів речення повинні створювати значеннєву єдність у структурі семантичногофрейму речення. Тому значення концептів слів, які стоять поруч у реченні,повинні бути семантично якнайближче один до одного.
На вхід блокуконтекстного аналізу подається послідовність слів w1 w2 … wn… Кожному словупослідовності відповідає безліч значень-концептів з онтологічної мережі –{s1i}{s2i} … {sni}...
З кожної безлічів процесі контекстного аналізу необхідно вибрати по одному значенню такимчином, щоб вони перебували на максимально близькій відстані один від одного.Тобто, щоб сума відстаней від кожного концепту до всіх інших була мінімальною[56, с. 70].
Семантичнавідстань між двома концептами може бути проінтерпретована як довжинанайкоротшого шляху між відповідними вершинами в графі онтологічної мережі.
Окремого розглядузаслуговує алгоритм пошуку найкоротшого шляху в онтологічному графі між вузламиконцептів слів. Чи можна будувати шляхи, не з огляду на типи зв'язків-відносинміж вузлами й уважаючи їх однотипними?
Якщо ні, то якіпослідовності типів зв'язків-відносин у шляху можна вважати коректними, а якіні? Залежно від відповіді на ці питання можна запропонувати два підходи довизначення семантичної відстані:
Простий пошукшляху. Тоді вирішується класичне завдання пошуку найкоротшого шляху в графі.Типи зв'язків-відносин не враховуються. Вважається що всі дуги одного типу. Щеодним варіантом цього підходу є числове ранжирування зв'язків-відносин, дедугам різного типу привласнюються різні вагові коефіцієнти, але сам алгоритмпошуку найкоротшого шляху залишається без змін.
Евристичний пошук.При побудові найкоротшого шляху дозволяються тільки деякі послідовності типівзв'язків-відносин (Наприклад, у ланцюжку шляху дозволена послідовність типівзв'язків гіпернімія-голонімія-гіпонімія, і не дозволена послідовність гіпернімія-антонімія-гіпонімія).Такі послідовності пропонується називати евристиками шляхів. Процедура пошукунайкоротших шляхів управляється автоматом евристик, що як фільтр відбираєтільки ті зв'язки-відносини, які відповідають закладеним евристикам.
Коли найкоротшийшлях знайдений, його довжина приймається як семантичну відстань між даною пароюконцептів.
Коли на вхідблоку контекстного семантичного аналізу надходить пари слів W1 і W2, потрібно збезлічей їхніх семантичних значень S1 і S2 вибрати відповідно парі значеньконцептів, який буде відповідати мінімальна семантична відстань, тобтомінімальна довжина найкоротшого шляху в мережі онтології.
Якщо побудуватинайкоротший шлях в онтології між лексемами W1 і W2, він пройде через дану паруконцептів, розташованих ближче всього один до одного. Якщо на вхід надходитьпослідовність із n лексем, то для кожної з них потрібно виконати (n-1) операціюпошуку найкоротшого шляху до лексем-сусідів за даним контекстом.
Тобто при рішеннізавдання контекстного аналізу вхідної послідовності довжиною в n лексемнеобхідно виконати n(n-1)/2 операцій пошуку.
Пошукнайкоротшого шляху між вершинами в графі є алгоритмічно дуже складноюоперацією, тому дана оцінка є, мабуть, украй неприйнятною.
Немаєнеобхідності будувати найкоротші шляхи в онтологічній мережі між всімалексемами вхідного речення. Здійснювати контекстну прив'язку в онтології звизначенням значень концептів лексем потрібно, якщо ці лексеми пов'язанісинтаксичними відносинами в структурах дерева розбору речення.
У випадкуіснування правила, що пов'язує деяку пару слів вхідної послідовності в єдинусинтаксичну групу, дані лексеми пов'язуються побудовою найкоротшого шляху міжними в онтологічній мережі.
Серед безлічейзначень даних лексем вибираються ті вершини-концепти, через які знайдене найкоротшийшлях в онтології.
Таким чином,відпадає необхідність побудови надлишкових ланцюжків найкоротших шляхів міжвсіма словами речення. Перевіряються тільки ті пари лексем, які мають зв'язок усинтаксичній структурі речення.
Результати роботисинтаксичного аналізу враховуються асоціативно-семантичним контекстним аналізомдля оптимізації процесу побудови асоціативних зв'язків контексту між словами йсловосполученнями речення в ієрархічній мережі онтологічної бази знань.Синтаксична структура вхідного речення є фундаментом і каркасом для етапусемантичного аналізу.
Але синтаксичнийаналіз, як правило, не в змозі визначити на рівні граматики однозначнусинтаксичну структуру вхідного речення. Завжди існує кілька варіантів дереввиводу вхідної послідовності речення, але тільки один є найбільш адекватним зпогляду семантичної інтерпретації синтаксичного дерева [69, с.7].
Використовуючиописану техніку контекстного семантичного пов'язування концептів-значень вонтологічній мережі, можна ефективно вирішувати проблеми синтаксичноїструктурної неоднозначності ЕЯ речень.
Для цього валгоритмах побудови дерев виводу речення в місцях утворення альтернативнихзв'язок потрібно з набору варіантів вибирати зв'язок, що поєднує в однусинтаксичну групу найбільш близькі за змістом концепту-значення.
Для цьогопотрібно для кожного синтаксичного зв'язку обчислювати найкоротшу відстань вонтології між концептами-значеннями слів, поєднуваних даним зв'язком. Значеннядовжини знайденого шляху приймається за вагу побудованого зв'язку. Найбільшлегкі зв'язки є більше пріоритетними на наступному етапі побудови дерева.
Таким чином,контекстний семантичний аналіз керує процесом синтаксичного аналізу, асинтаксичний аналіз генерує вхідну структуру для семантичного аналізу.
Ми одержуємо модельлінгвістичного процесора, у якому процеси різного рівня аналізу є не стількипослідовними, скільки взаємодіючими в паралельно-послідовному режимі, причомууправління належить більше високорівневому процесу — семантичному аналізу.
Лексичніодиниці, що репрезентують концепт, відображають зміни, які відбуваються упевній лінгвокультурі та є віддзеркаленням відмінностей, які відрізняють однулінгвокультуру від іншої. С. Г. Воркачов у семантичній структурі концептувиділяє два ряди семантичних ознак: по-перше, семантичні ознаки, спільні дляусіх його мовних організацій, які утворюють його понятійну або прототипічнуоснову, та, по-друге, семантичні ознаки, спільні принаймні для частини йогореалізацій, які відзначені лінгвокультурною, етносемантичною специфікою тапов’язані з ментальністю носіїв мови або з менталітетом національної мовноїособистості [13,c.53].
Аналіз лексичноїструктури концепту полягає у виділенні його ядра (словникового значення тої чиіншої лексеми) та периферії, яку за В.А.Масловою, визначаємо як суб’єктивнийдосвід, різні прагматичні складові лексеми, конотації й асоціації [51, с. 45].Лексична структура концепту розглядається у когнітивних дослідженнях як польоваструктура. При цьому сучасні дослідники вдаються до таких термінів як лексико-семантичнагрупа [13,c.9], абстрактне семантичне поле [14,c.4], концептуальне поле[23,c.2], семантико-тематичне поле [8,c.5] тощо. Польовий підхід до дослідженнялексики широко використовується структурною лінгвістикою. Основною відмінністюкогнітивного підходу до вивчення лексичних полів є зв’язок значення слова зіструктурою знання, що лежить в його основі, в той час як структурна лінгвістиказаймається дослідженням груп лексем заради них самих [30, с. 30].
Вивченнялексичної структури концепту як польової структури передбачає виділення ядернихта периферійних елементів. Ядро концепту визначається як його базовий шар тасукупність когнітивних шарів та когнітивних сегментів у сукупності когнітивнихознак, що їх утворюють. Периферію концепту складає його інтерпретаційне поле –сукупність слабко сконструйованих предикацій, які відображають інтерпретаціюокремих концептуальних ознак та їх сполучень у вигляді тверджень, установоксвідомості, що випливають у даній культурі із змісту концепту.
М. В. Нікітін називаєядро концепту його інтенсіоналом, який вписує концепт у глобальну когнітивнуструктуру знання. Периферійне поле концепту утворюється його імплікаціоналом –сукупністю ознак, з різним ступенем ймовірності пов’язаних з ядром.Імплікаціонал вписує концепт у глобальну структуру знання у її горизонтальному(лінійному) вимірі – як ланку загальної системи зв’язків та взаємодії сутностей[68, с. 54].
Однією з методикконцептуального аналізу є вивчення концепту через лексико-граматичне полелексеми, що його репрезентує [5,c.10]. При цьому під лексико-граматичним полемрозуміють „об’єднання лексем, їх словоформ і дериватів, певним чиномупорядкованих” [5,c.11]. Абстрактний характер концепту зумовлює необхідністьвключення до числа його мовних репрезентантів лексем різного ступенюабстракції. Як зазначає І. А. Стернін, жоден концепт не може бути представленийяк жорстка структура, тотожна значенню слова [75, с. 58].
Базові номінанти,або, за визначенням І. Стерніна, ключові слова-репрезентанти [75, с. 61]концепту „жіночність” є спільними для вікторіанської культури і для сучасногодискурсу. Проте, як зазначає И. Манкевич, відтінки значень, що несутьпрагматичну інформацію, формуються у діахронічній вертикалі дискурсу. тобто вісторичному контексті [52,c.180]. Лексичні одиниці матеріально фіксуютьчисельні культурні трансформації, що відбувається на тому чи іншому етапірозвитку етносу.
Встановленнясемантичного обсягу лексем, що вербалізує концепт, полягає у виявленнідиференційних та контекстуальних семантичних ознак, які створюють у текстірізні конотативні смислові відтінки значення. Крім того, як зазначає И. Манкевич,номінації жіночого роду реалізують цілу низку асоціативних смислів, які неможуть бути кваліфіковані як конотації, оскільки вони не залучені до структуризначення номінації, а набуваються в дискурсі [52, с. 182]. Для аналізу даних,отриманих під час компонентного аналізу, С. А. Жаботинська пропонує концепціюбазових фреймів. Дослідниця виділяє предметний, акціональний, посесивний,таксономічний та компаративний типи фреймів. В результаті інтеграції базовихфреймів виникає міжфреймова сітка, яка відображає структуру лексичного значення[34, с. 84 ]. Дослідниця розглядає базові фрейми як свого роду „будівельніблоки” для ментальної репрезентації тої чи іншої області людського досвіду [34,с. 88].
С. А. Жаботинськавважає, що базові фрейми можуть бути використані в якості універсальногоінструментарію для структуризації інформації, що стоїть як за окремою лексичноюодиницею, так і за лексичним полем [34, с. 91 ].
Визначеннясемантичного обсягу концептуального поля відбувається на основі словниковихдефініцій, проте подібний підхід виявляється недостатнім для вивченняконцептів, що мають складну семантичну структуру, характеризуютьсяуніверсальною та водночас культурно обумовленою природою, розмаїттям авторськихінтерпретацій тощо. До числа таких концептів належить концепт „Жіночність”,який розглядається у даній роботі як такий, що є ширшим та більш абстрактним законцепт „Жінка”. Виявлення корпусу номінантів концепту „Жіночність”ускладнюється тим, що його не можна обмежити лише фемінізмами (що визначаютьсяяк „лексичні та фразеологічні найменування, які поєднані значенням „особажіночої статі” [5, с.416]. В якості номінацій концепту „Жіночність” у нашій роботірозглядаються як лексичні одиниці, що є номінантами жінок, так і лексеми, якіздійснюють референцію до станів, якостей та дій, тою чи іншою мірою пов’язанихз поняттям „жіночність”.
Враховуючисказане вище, концепт „Жіночність” подаємо у вигляді фреймової структури, ядернимиелементами якої є абстрактні іменники зі значенням „жіночність” або „жіноцтво”.Периферійними елементами концепту вважаємо іменники-номінації особи жіночоїстаті, а також прикметники зі значенням „жіночий”, жіночний”, „притаманний жінці”.
Лексичніодиниці, що репрезентують концепт, відображають зміни, які відбуваються упевній лінгвокультурі та є віддзеркаленням відмінностей, які відрізняють однулінгвокультуру від іншої. С. Г. Воркачов у семантичній структурі концептувиділяє два ряди семантичних ознак: по-перше, семантичні ознаки, спільні дляусіх його мовних організацій, які утворюють його понятійну або прототипічнуоснову, та, по-друге, семантичні ознаки, спільні принаймні для частини йогореалізацій, які відзначені лінгвокультурною, етносемантичною специфікою тапов’язані з ментальністю носіїв мови або з менталітетом національної мовноїособистості [22,c.83].
Аналіз лексичноїструктури концепту полягає у виділенні його ядра (словникового значення тої чиіншої лексеми) та периферії, яку за В.А.Масловою, визначаємо як суб’єктивнийдосвід, різні прагматичні складові лексеми, конотації й асоціації [53, с. 245].Лексична структура концепту розглядається у когнітивних дослідженнях як польоваструктура. При цьому сучасні дослідники вдаються до таких термінів яклексико-семантична група [13,c.9], абстрактне семантичне поле [14,c.4],концептуальне поле [23,c.2], семантико-тематичне поле [8,c.5] тощо. Польовийпідхід до дослідження лексики широко використовується структурною лінгвістикою.Основною відмінністю когнітивного підходу до вивчення лексичних полів є зв’язокзначення слова зі структурою знання, що лежить в його основі, в той час якструктурна лінгвістика займається дослідженням груп лексем заради них самих [30,с. 30].
Вивчення лексичноїструктури концепту як польової структури передбачає виділення ядерних тапериферійних елементів. Ядро концепту визначається як його базовий шар тасукупність когнітивних шарів та когнітивних сегментів у сукупності когнітивнихознак, що їх утворюють. Периферію концепту складає його інтерпретаційне поле –сукупність слабко сконструйованих предикацій, які відображають інтерпретаціюокремих концептуальних ознак та їх сполучень у вигляді тверджень, установоксвідомості, що випливають у даній культурі із змісту концепту [75, с. 61]. Н. Н.Нечаев називає ядро концепту його інтенсіоналом, який вписує концепт углобальну когнітивну структуру знання. Периферійне поле концепту утворюєтьсяйого імплікаціоналом – сукупністю ознак, з різним ступенем ймовірності пов’язанихз ядром. Імплікаціонал вписує концепт у глобальну структуру знання у їїгоризонтальному (лінійному) вимірі – як ланку загальної системи зв’язків тавзаємодії сутностей [56, с. 5].
Однією з методикконцептуального аналізу є вивчення концепту через лексико-граматичне полелексеми, що його репрезентує [5,c.10]. При цьому під лексико-граматичним полемрозуміють „об’єднання лексем, їх словоформ і дериватів, певним чиномупорядкованих” [5,c.11]. Абстрактний характер концепту зумовлює необхідністьвключення до числа його мовних репрезентантів лексем різного ступенюабстракції. Як зазначає І. А. Стернін, жоден концепт не може бути представленийяк жорстка структура, тотожна значенню слова [75, с. 58].
Базові номінанти,або, за визначенням І. Стерніна, ключові слова-репрезентанти [75, с. 61]концепту „жіночність” є спільними для вікторіанської культури і для сучасногодискурсу. Проте, як зазначає И. Манкевич, відтінки значень, що несутьпрагматичну інформацію, формуються у діахронічній вертикалі дискурсу. тобто вісторичному контексті [52,c18.7]. Лексичні одиниці матеріально фіксуютьчисельні культурні трансформації, що відбувається на тому чи іншому етапірозвитку етносу.
Встановленнясемантичного обсягу лексем, що вербалізує концепт, полягає у виявленні диференційнихта контекстуальних семантичних ознак, які створюють у тексті різні конотативнісмислові відтінки значення. Крім того, як зазначає И. Манкевич, номінаціїжіночого роду реалізують цілу низку асоціативних смислів, які не можуть бутикваліфіковані як конотації, оскільки вони не залучені до структури значенняномінації, а набуваються в дискурсі [52, с. 182]. Для аналізу даних, отриманихпід час компонентного аналізу, С. А. Жаботинська пропонує концепцію базовихфреймів. Дослідниця виділяє предметний, акціональний, посесивний, таксономічнийта компаративний типи фреймів. В результаті інтеграції базових фреймів виникаєміжфреймова сітка, яка відображає структуру лексичного значення [34, с. 84 ].Дослідниця розглядає базові фрейми як свого роду „будівельні блоки” дляментальної репрезентації тої чи іншої області людського досвіду [34, с. 88].
С. А. Жаботинськавважає, що базові фрейми можуть бути використані в якості універсальногоінструментарію для структуризації інформації, що стоїть як за окремою лексичноюодиницею, так і за лексичним полем [34, с. 91 ].
Визначеннясемантичного обсягу концептуального поля відбувається на основі словниковихдефініцій, проте подібний підхід виявляється недостатнім для вивченняконцептів, що мають складну семантичну структуру, характеризуютьсяуніверсальною та водночас культурно обумовленою природою, розмаїттям авторськихінтерпретацій тощо. До числа таких концептів належить концепт „Жіночність”,який розглядається у даній роботі як такий, що є ширшим та більш абстрактним законцепт „Жінка”. Виявлення корпусу номінантів концепту „Жіночність”ускладнюється тим, що його не можна обмежити лише фемінізмами (що визначаютьсяяк „лексичні та фразеологічні найменування, які поєднані значенням „особажіночої статі” [5, с.416]. В якості номінацій концепту „Жіночність” у нашійроботі розглядаються як лексичні одиниці, що є номінантами жінок, так ілексеми, які здійснюють референцію до станів, якостей та дій, тою чи іншоюмірою пов’язаних з поняттям „жіночність”.
Враховуючисказане вище, концепт „Жіночність” подаємо у вигляді фреймової структури, ядернимиелементами якої є абстрактні іменники зі значенням „жіночність” або „жіноцтво”.Периферійними елементами концепту вважаємо іменники-номінації особи жіночоїстаті, а також прикметники зі значенням „жіночий”, жіночний”, „притаманнийжінці”.

1.3 Виділенняоблігаторних і не облігаторних компонентів
Фрейм єструктурою знання, організованого “навколо” деякого концепту [1,c.16], івключає облігаторні (достеменні для всіх ситуацій) і факультативні (заповнюванізалежно від ситуації) компоненти і ознаки. Окрім вищезгаданих позитивних рисосновною перевагою фреймової теорії для справжнього дослідження є відмічена Н.А.Бердяевим можливість фокусувати увагу людини на будь-якій частині фрейма, асаме можливість «наближати до себе» або «віддаляють від себе» ті або іншіділянки фрейма залежно від ситуації [9,c.349].
У нашому випадкуоблігаторними компонентами, тобто достовірними для всіх ситуацій є всікомпоненти, пов’язані з фреймом “ жіночність”.
1. Особа жіночоїстаті, лексема, антонімічна до man:
Of course, I knowthat, as a rule, sensible men fall in love with the most sensible womenof their acquaintance [81,c.338].
Tom was almostready to rush away, with that impatience of painful emotion which makes one ofthe differences between youth and maiden, man and woman. [82,c.406].
Pardon the wrongwhich a desperate man is forced to commit, and pity a miserable,miserable woman [88,c.265]
Як зазначалосявище, woman також вживається у значенні „жіноцтво”, що синтаксично передаєтьсяшляхом вживання цієї номінації без артиклю у виразах sort of, kind of:
'Maggie is not the sort of woman Stephen admires [84,c.425].
[…] she is a very decent kind of woman, Ibelieve" [84, c.245].
У порівнянні зwomanномінація ladyє більш інформативною, оскільки включає яксоціальні, так і особистісні характеристики жінки. До того ж ladyвтілюєодне із ключових понять британської культури та може розглядатися якетнокультурний компонент концепту „Жіночність”. Номінація ladyвключаєтакож оцінний компонент, оскільки є еталоном, з яким порівнюють жінку.
Лексема ladyвиступає у таких значеннях:
1. Особажіночої статі, яка має аристократичне походження:
Nevertheless itwas hard to account for this behaviour of a lady greatly his friend andadmirer, a lady of birth [82, c.436].
2. Жінка, що маєналежне виховання, відрізняється гарними манерами:
I have the honourand happiness of presenting Miss Amelia Sedley to her parents, as a young ladynot unworthy to occupy a fitting position in their polished and refined circle[88, c.2].
3. Особа жіночоїстаті незалежно від походження, евфемізм woman:
Becky!” said MissJemima to a young lady of whom nobody took any notice and who was comingdown stairs with her own bandbox [88, c.5].
«And wheredid you leave Miss Middleton when you went to buy the bun? You should neverleave a lady; and the street of a country town is lonely at that earlyhour. Crossjay, you surprise me.» [86, c.303].
Також, не облігаторнихкомпонентiв. Номінації lass, maid, female, gentlewoman розглядаються в якостірегулярних периферійних елементів ЛСП “Woman”, оскільки вони регулярновживаються для позначення особи жіночої статі. Ці номінації (крім female ) не єхарактерними для сучасного дискурсу, отже, на відміну від ядерних номінацій, їхпотрібно розглядати в якості культурно детермінованих компонентів концепту„Жіночність”. Загальна частота регулярних периферійних номінацій увікторіанських романах становить 163, при цьому найбільш частотною є lass,найменш частотною – gentlewoman.
Номінація lass вживається для номінації дівчини переважно умовленні простих людей та передає позитивне ставлення мовця до референта. Вавторських висловлюваннях номінація lass також передає позитивне ставленняавтора до дівчини, що підкреслюється вживанням lass з оцінними прикметниками,які передають привабливу зовнішність, юність, свіжість, здоров’я та приємнийхарактер референта (hearty-looking, bonny-cheeked, rosy-cheeked, buxom-looking,fresh-cheeked, cheery ):
'Well, Bessy Cranage is a hearty-looking lass, I daresay she'll come round again, Joshua [81, c.66].
A buxom-looking lassof sixteen, with bright eyes and purple cheeks, came to answer the knock [88,c.562].
I rememberthinking what a pretty lass she was, as she sat on a low stool by Mary[84, c.8].
[…] he spied hisonly daughter, a bonny lass of thirteen or so (Mary Barton, c.).
But thatbonny-cheeked lass was blest with an elasticity of spirits that securedher from any rankling grief [87, c.268].
Once more she wasa fresh-cheeked lass of eighteen; she was at evening church, and thehectic writing-master and she were quavering out of the same psalm-book [88, c.137].
This might havebeen, but for you, a cheery lass [88, c.73].
[…] a rosy-cheekedlass coming singing into the room [88, c.418].
Лексема maid(en),подібно до lass вживається для номінації молодої жінки:
[...] though you might conjure up the image of a lovelywoman, she would not in the least resemble that distracting kitten-like maiden[82, c.90].
[...] she was notquite a common village maiden [85, c.107].
Номінація femaleвживається для позначення особи жіночого статі, щоб уникнути вікових та іншихконотацій. Цій номінації надається превага, коли вік жінки неможливо визначитиз її зовнішнього вигляду:
Mesrour conductsthe slave-merchant into my lord’s presence: he brings a veiled femalewith him [89, c.470]
Femaleвживається, коли йдеться про будь-яку жінку взагалі, зокрема про представницюпевної національності:
[…]and a politepublic will no more bear to read an authentic description of vice than atruly-refined Englishor American female will permit the wordbreeches to be pronounced in her chaste hearing [88, c.209].
The house wasfilled with familiar British faces, and those toilettes for which the British femalehas long been celebrated [88,c.264].
This is a speciesof dignity in which the high-bred British female reigns supreme[45,c.290].
Pitt Crawleydeclared her behaviour was monstrously indecorous, reprobated in strong termsthe habit of play-acting and fancy dressing, as highly unbecoming a British female[49,c.509].
The continental 'female'is quite a different being to the insular 'female' of the same age andclass: I never saw such eyes and brows in England [35, c.100].
Урахуванняісторичного чинника дозволяє визначити зміни, які відбувалися у лексичнійструктурі концепту „Жіночість” протягом Вікторіанської епохи. Як зазначає О. С.Бондаренко, лексичні одиниці, що входять до структури концепту, володіютьвластивістю бути одночасно як стійкими, незмінними, так і рухливими, тобтоздатними еволюціонувати відповідно до вимог певної ситуації [13, с. 19]. Ключовими подіями, яківплинули на лексичну структуру концепту „Жіночість” є передусім є виникненнясуфражистського руху у 1850-60рр, відкриття вищих освітніх закладів для жінок(Queen’s College у 1848 р., Bedford College у 1849 р., перший жіночий коледж уКембриджі у 1869 р.), поява періодичних видань для жінок (“The Englishwoman’sJournal” у 1857, “The Alexandra Magazine” у 1869 ) та праць з соціальної таправової проблематики (“The Education and Employment of Women” Джозефін Батлер(1868), “On the Subjection of Women” Джона Стюарта Міла (1869) тощо).
З метоюдослідження діахронічних змін у структурі концепту було здійснено порівняльнийаналіз частотності та конотативних значень лексем-репрезентантів концепту„Жіночість” у творах 1840 р. (початок Вікторіанської епохи), 1850-60 рр. (такзване „високе” Вікторіанство) та 1890-1900рр. ( період пізнього Вікторіанства).
Діахронічний аналізтворів свідчить про підвищення статусу референта-жінки, стосовно якоївживається номінація woman, з одного боку, та зниження статусу референта, якийномінується lady.
Номінація lady,що переважає у творах початку Вікторіанства, є третьою за частотністю упорівнянні з lady та girl у творах 1850-60 рр., при цьому найбільш частотною узазначених творах є номінація woman ( мал. А. 2.7.- А. 2.8 додатку).
Для творів пізніхвікторіанців характерна нейтралізація соціальних конотацій lady. Так, наприклад, у свідомостіперсонажів У. Теккерея, становище гувернантки несумісне зі статусом lady, в тойчас як для героїв Дж. Мередіта не характерні подібні переконання:
A governess is all verywell, but I’d rather have a lady for my sister-in-law. I’m a liberalman; but I’ve proper pride, and know my own station: let her know hers.”(VanityFair, c.52).
«I had a governess,a learned lady, who taught me in person the picturesqueness ofgrumpiness (The Egoist, c.378).
Крім того,номінація lady у значенні „дружина” зустрічається тільки у творі У.Теккерея.
У творах пізніхвікторіанців womanу порівнянні з lady передає надзвичайно високий статус референта-жінки.Паралельне вживання lady та woman підсилює соціальний контраст між референтами,щодо яких вживаються ці номінації:
Self-sacrificingas her mood might be Tess could not well go further and cry, ''Marry one ofthem, if you really do want a dairywoman and not a lady; anddon't think of marrying me!'' (Tess of the d’Urbervilles, c.180).
Прицьому woman оцінюється більш позитивно, ніж lady:
The perfect woman,you see, was a working woman; not an idler; not a fine lady; butone who used her hands and her head and her heart for the good of others (Tessof the d’Urbervilles, c.336).
У творах Т. Гардіта Дж. Мередіта жінка-референт набуває надзвичайно високого статусу. Найбільшекспліцитно це виявляється у випадках, коли woman вживається у значенні„втілення жіночих якостей”:
She was no longerthe milkmaid, but a visionary essence of woman-a whole sex condensed intoone typical form (Tess of the d’Urbervilles, c.167).
Якщо у Т. Гардіжінка отримує високу оцінку з боку автора та персонажів-чоловіків, то у Дж.Мередіта ця номінація вживається у мовленні жінки по відношенню до самої себеабо до інших жінок. Таке вживання номінації свідчить про високу самооцінкуреферента, усвідомлення власної жіночої природи:
Laetitia's bosomswelled upon a mute exclamation, equivalent to: „Woman! woman!snared ever by the sparkling and frivolous! undiscerning of the faithful, themodest and beneficent!“(The Egoist, c.381).
»Thedifference! the difference!" told her she was woman and never couldsubmit (The Egoist, c.240).
У творіпредставника пізнього Вікторіанства Дж. Мередіта помітні тенденції донейтралізації соціальних конотацій. Водночас зазначені тенденції характерніздебільшого для мовлення високоосвічених людей та аристократії, в той час середпредставників нижчих соціальних верств (робітників та селян) та певною міроюсереднього класу родинне походження залишається важливим чинником, що впливаєна вибір лексеми для номінації жінки.
Аналіздіахронічних змін частотності периферійних номінацій жінки свідчить прозменшення частотності номінацій lass та female з одного боку та збільшеннячастотності номінації maid(en) з іншого (мал. А.2.9. – А.2.11 додатку).
У творах пізніхвікторіанців, зокрема Т. Гарді підкреслюється неприйнятність номінації жінкилексемою creature. Вживання поряд з creature номінації woman підкреслює високуоцінку референта, що номінується woman:
Tess was no insignificantcreature to toy with and dismiss; but awoman living her preciouslife-a life which, to herself who endured or enjoyed it, possessed as great adimension as the life of the mightiest to himself (Tess of the d’ Urbervilles,c.198).
He went to the stoneand bent over her, holding one poor little hand; her breathing now was quickand small, like that of a lesser creature thana woman (Tess of the d’Urbervilles, c.505).
Діахронічнийаналіз романів свідчить про збільшення частотності лексеми feminine (мал.А.2.12 додатку).
Як зазначалосявище, лексема feminine не тільки здійснює референцію до жіночої статі,але й має оцінні конотації. У творах пізніх вікторіанців зазначені конотації єнайбільш вираженими, саме в цих творах feminine є якісним прикметником:
Laetitia wasinvited here to show her the example of a fixed character—solid as any concretesubstance you would choose to build on, and not a whit the less feminine"(TheEgoist, c.404).
Наприкінцівікторіанської епохи feminine набуває значення „жіночний”. На синтаксичномурівні це виявляється зокрема у вживанні лексеми у функції предикатива:
Then it wouldgrow lighter, and her features would become simply feminine (Tess of thed’ Urbervilles, c.168).
[…] and hisoriginal conclusion that she was essentially feminine, in other words, aparasite and a chalice (The Egoist, c. 68).
She was feminineindeed, but she wanted comradeship, a living and frank exchange of the best inboth, with the deeper feelings untroubled (The Egoist, c.81-82).
У творах пізніхвікторіанців зустрічаються номінації концепту „Жіночість”, притаманні тількицим творам. Крім прикладів, наведених у п. 2.3., потрібно відзначити такілексеми:
— прислівники femininely (Т.Гарді), womanly ( Дж. Мередіт):
When they reachedthe door Tess femininely glanced back to discern the effect of that kissof charity (Tess of the d’ Urbervilles, c.274).
«Because it– it isn't a correct one.» she femininely murmured (Far From theMadding Crowd, c.165).
[…] she began tospeak to herself, and all the health of her nature made her outcry womanly:«If I were loved!» (The Egoist, c. 132).
The idea drew himto picture her doatingly in her young matronly bloom ten years after marriage:without a touch of age, matronly wise, womanly sweet: perhaps with acouple of little ones to love, never having known the love of a man(The Egoist,c.258).
— абстрактний іменник (the)feminine (Дж. Мередіт) у значенні „жіноче начало”:
He desired toshape her character to the feminine of his own (The Egoist, c.70).
Laetitia's habitof wholly subservient sweetness, which was her ideal of the feminine(The Egoist, c.379)
— похідні від прикметникаfeminine(ultra-feminine, unfeminine)
Privately he didso; and he was constituted by his extreme sensitiveness and taste for ultra-femininerefinement to be a severe critic of them during the carnival of egoism, thelove-season. (The Egoist, c.141).
[…]I set my capat him, and there's my flat confession, and highly unfeminine it is (TheEgoist, c.411).
— дієслово womanize.Простежуючи етимологію цього слова, И. Манкевича зазначає, що у ХІХ ст.womanize означало „знаходити ужину”, а у сучасному дискурсі воно передаєнегативно-оцінне значення „мати багато сексуальних партнерів” [52, с.187]. Втіму творі Дж. Мередіта зафіксовано випадок індивідуально — авторського вживанняwomanize:
He wasdissatisfied, and to her hearing it was hardly in the tone of manliness that heentreated her to reassure him; he womanized his language (The Egoist,c.59).
Отже, зміни, щовідбулися у лексичній структурі концепту „Жіночість” (підвищення статусуреферента – жінки, поява нових лексичних одиниць, що містять сему „жіночість”,набуття прикметником feminine значення „жіночний” та збільшення йогочастотності у творах кінця Вікторіанства) пов’язані зі змінами у вікторіанськомусуспільстві, зокрема з розвитком феміністичних тенденцій.
Таким чином, в першомурозділі ми розглянули, проаналізували і виділили наступні моменти:
1. виделіликогнітивні компоненти фрейма “жiночнiсть” і визначили його поняття влінгвістиці;
2. розглянулифреймовий підхід в дослідженнях семантики;
3. виділилиоблігаторні і не облігаторні компоненти.

Розділ 2. Ядроі периферія фрейма “ жiночiнсть”
 
2.1 Природафрейму, його категоризація і типи фреймів
Фрейм формується або декількомапредикатами при одному суб’єкті [12, с.92], або шляхом встановлення реляцій міждекількома суб’єктами об’єднаними у рамках стандартної ситуації.
Згідно з теорієюЧ. Філмора, ці реляції визначають специфіку семантичних ролей, або глибиннихсемантичних відмінків, що приписуються суб’єктам .
По суті такийфрейм є не що інше, як фреймова решітка, де інформація сконцентрована у вузлах(слотах) і реляційних дугах, що об’єднують ці вузли [9, с.89].
Таким чином,взаємозв’язок понять фрейму, пропозиції та решітки полягає в тому, пропозиціїта решітки можуть формувати фрейм, а декілька фреймів можуть утворюватиміжфреймову решітку.
Подальша розробкапоняття фрейму приводить до введення в ужиток термінів «схема» і «схемата».Схема – це узагальнення декількох фреймів, їх своєрідний гіперонім.
Як відзначаєР.Лангакр, схема являє собою «крупнозернисту» репрезентацію. Схемата ж,навпаки, є «мілкозернистою» репрезентацією, більш детальний фрейм. Йогодеталізація забезпечується за рахунок проекції концептуальної структури наконкретну життєву ситуацію.
На відміну відбільш абстрактної схеми, схема та наближена до візуального образу, вонаструктурує образ у просторі [6, c.360].
Прикладомконцептуального аналізу у термінах фреймів-схем може бути, виявленняінформаційних структур, що відстежуються у лексико-граматичних (частиномовних)і лексичних сигніфіккативних значеннях мови, в той час як концептуальний аналізденотативних, зв’язаних з мовленнєвою ситуаціях значення слова передбачаєзвернення до більш конкретних фреймів-схемат.
Що стосуєтьсяпонятійних категорій, представлених у семантиці мовних одиниць більших, ніжслово, то тут більш релевантними одиницями концептуального аналізу стають, план,сценарій та скрипт.
Ці поняття такожасоціюються з фреймом, але на відміну від нього дані структури представленнязнань є не статичними, а динамічними, не потенційними, а актуалізованими умисленнєво-мовленнєвій діяльності.
За визначенням Т.Фесенко, даним у зв’язку з характеристикою живої та неживої природи існує дваосновних шляхи (механізми) виникнення упорядкованості: статистичний механізм,що створює «порядок з безладу», та новий механізм що створює «порядок зпорядку» [84, c.17].
Ця жзакономірність простежується і у семантиці знаків мови: у семантиці слова маємісце первинне упорядкування інформації, створення «порядку з безладу» наоснові певної концептуальної структури (фрейму); у семантиці речення та одиницьбільш високого рівня мовної ієрархії має місце відтворення «порядку з порядку»на основі іншої концептуальної структури, в рамках якої актуалізована семантикаслова.
При визначенніфрейму вказується на те, що до його складу входять як декларативні, так іпроцедурні знання [89, c.22].
Тобто фрейм, як«застигла» структура (сховище інформації), включає також і знання про те, яккористуватись цим фреймом і що слід робити, якщо при обробці за його допомогоюконкретних даних очікування не підтвердяться [92,c.91-92].
Процедурні знаннястають свого роду «інструкцією» по використанню фрейму. З огляду на це не єпомилковим ототожнити процедурні знання з концептуальним планом. Завизначенням Р.Богранде, план представляє собою узагальнену модель, що включаєконкретну цільову установку [80,c.164].
Кожен фрейм можемати декілька таких цільових установок. Реалізація кожної з них перетворюєфрейм у сценарій.
Згідно звизначенням Т. А. Ван-Дейка і В. Кінча, сценарій – це така утворення сукупністюпропозицій модель, кінцеві позиції якої не заповнені, їх заповненнявідбувається «по умолчанию». тому сценарій є застосовним до різних ситуацій, уяких термінальні позиції і заповнюються конкретною інформацією
Слід відзначити,що серед фреймів, включених до однієї схеми може бути найбільш типовий.Аналогічно серед концептуальних планів також є найбільш вживаний.
Подібназакономірність зафіксована лінгвістикою у теорії фонеми, де обґрунтовуєтьсяіснування інваріанту фонеми, її варіантів – алофонів. У теорії морфеми такожіде мова про існування у її складі інваріантного, найбільш вживаного морфа ійого аломорфів.
Дане явище,спроектований на концептуальні моделі, дає змогу припустити можливістьіснування у складі концептуальної схеми інваріантного фрейма, що включаєінваріантний план (в результаті – інваріантний сценарій) [18,c.8]
Ця сутність маєназву скрипт під яким, наприклад, Р. Абельсон розуміє структурованізнання, що мають під собою соціальні обґрунтування і співвідносні зістереотипними ситуаціями, які є часто та регулярно відтворюваними [7,c.6].
За Дж. Тейлором,скрипти відносяться до базового рівня подій, який структурується відповідно донайбільш очікуваної послідовності підпорядкованих одна одній дій актантів[95,c.87-88].
Відповідно доіснування фреймів-схем та фреймів-схемат, існують скрипти-схеми таскрипти-схемати. Існуюча в мові узагальнен модель речення виглядає у цьомувипадку як скрипт-схема, а ця ж модель, отримуючи конкретне лексичне наповненняу мовленні – як скрипт-схемата.
Ідея типовогофрейму та типового плану фактично випливає з розробки концептуального аналізуейдетичного напрямку, характерного для прототипічної семантики. Згідно зположеннями прототипічної семантики, понятійна категорія задається найбільштиповим цілісним представником категорії, який і стає ядерним, центральнимелементом.
Інші жпредставник категорії розміщуються у зонах ближньої та дальної периферії, узалежності від того, наскільки вони схожі з прототипом як «кращим » зразкомкласу.
Сутність,найменша близька до прототипу, стає проміжним феноменом, що належить одночаснодо двох різних категорій. [87,c.70].
При виокремленніпрототипічних категорій, на відміну від об’єктивної класифікації понять,проявляється спосіб осмислення світу людиною через призму суб’єктивногодосвіду, що набуває значимості при категоризації явищ. [92,c.76].
На сучасномуетапі розвитку когнітивної лінгвістики логічний та ейдетичний напрямконцептуального аналізу є взаємопов’язаними. Відправним положенням для їхоб’єднання стає визнання того факту, що холістичні концепти, що формуютьпрототипічну категорію, мають певні закономірності своєї організації, своїінформаційні моделі [15,c.77], і виступають у ролі своєрідних «скелетів»образу.
На думкуД.Лакоффа модель протитипу є центральною, моделі периферійних членів категоріїпредставлені трансформаціями центральної моделі. Ці трансформації мають абовелику узагальненість порівняно з моделлю прототипу (трансформаціягенералізації), або включають додаткові понятійні сутності, відсутні уцентральній моделі (трансформація специфікації).
Прирізноманітності ментальних репрезентацій, відображених у семантиці одиниць мовита мовлення, не дивно, що дослідниками пропонуються різні терміни дляпозначення відповідних концептуальних структур.
Звернення допроблеми типології фреймів виводить на перший план наступні питання:
1) про кількістьфреймових типів;
2) стосовно тихконцептів, які є складовими фреймів і в термінах котрих можуть бутипроаналізовані інші концепти;
3) стосовнореляцій, які встановлюються між конституентами фреймів.
«Базові операціїмови є в основному, операціями простими, надзвичайно простими інебагаточисельними, які постійно повторюються по відношенню до власнихрезультатів». Природа цих операцій обумовлена певними можливостями мислення.
Саме базовіоперації, яким людське мислення зобов’язане своїми можливостями, лежать воснові структури мови [51,c.55].
Таким чином,логічно припустити, що кількість фреймових типів обмежена.
Стосовно того,які концепти складають типові фрейми – це концепти, об’єктивовані у понятійнихкатегоріях систем частин мови:
ХТОСЬ/ЩОСЬ-предмет(іменники, ТАКИЙ-якість (прикметники)), СТІЛЬКИ-кількість (числівники таквантифікатори), ІСНУЄ ТАК – буття (стативи та дієслова/ІСНУЄ ДІЮЧИ – дія(дієслова), ТАК – спосіб буття (прислівники), ТАК-оцінка (прислівники; ТУТ/ТАМ– місце (прислівники, ЗАРАЗ/ТОДІ – час (прислівники) [23,c.19].
Прийнявшиприпущення, згідно з яким конституентами типових фреймів є понятійні сутності,об’єктивовані у категоріальних значеннях частин мови, спід зазначити, якіреляції можуть встановлюватись між цими сутностями. Тип фреймової структуризалежить від того, які слоти вона включає і як ці слоти між собою пов’язані.
С.А.Жаботинськавиділяє 5 фреймових типів: предметноцентричний фрейм, акціональнийфрейм, партонімічний фрейм, гіпонімічний фрейм, асоціативний фрейм.
1.Предметноцентричний фрейм.
Фрейм даного типуявляє собою систему пропозицій, де до одного й того ж логічного суб’єктуХТОСЬ/ЩОСЬ примикають декілька логічних предикатів, які характеризують об’єктза кількісним, якісним, акціональним, вокативним, темпоральним та оціночнимпараметрами.
Дані параметри єспособом мисленнєвої дискретизації цілісного предметного образу. Композиційниймалюнок, що визначає спосіб його прочитування, задається на основі фреймовоїмоделі, у якій представлена система багаторівневих пропозицій.
Предикатипропозицій, що співвідносяться з предметом або безпосередньо або опосередкованоналежать до трьох зон предметної рефлексії: об’єктної, яка представляє буттяпредмету як такого (предикати першого порядку), суб’єкт-обєктної, щопредставляє предмет через його спів-буття з суб’єктом-спостерігачем (предикатидругого порядку), і суб’єктної, що представляє предмет через його оцінкуспостерігачем (предикати третього порядку).
У предикатахвідображений порядок нарощування інформації про об’єкт по мірі йогоспоглядання. Отримання цієї інформації є відповіддю на питання як традиційні:ЩО/ХТО?, ЯКИЙ, СКІЛЬКИ?, ЩО РОБИТЬ(ІСНУЮЧИ)?, ЯК (ІСНУЄ)?, ДЕ (ІСНУЄ)?, КОЛИ(ІСНУЄ)?, ЯК (ОЦІНЮЄТЬСЯ)?
Системапонятійних категорій як розгорнутий комплекс ознак, необхідних для об’єктиваціїпредметної сутності, ілюструє сформульоване Ю.С.Степановим положення про існуваннятрьох основних функцій мови: номінації – присвоєння імені об’єкту, предикації –приведення у зв’язок один з одним предмета та його ознаки, локації – фіксаціїназваного у просторі та часі стосовно самого мовця (суб’єкта). Первинний апаратлокації заданий комплексом «я – тут – зараз». Відношення «я – тут – зараз» ізситуації говоріння переносяться на будь-яку іншу ситуацію, стаючи стосовно неївідношеннями «він – там – тоді » [25,c.67].
У предметноцентричній фреймовій моделі категорія буття (ІСНУЄ) представляє і само тотожнебуття предмета і його інобуття, або спів-буття з іншими предметами у контекстіситуації.
Ця категорія можебути предикатом лише у тому випадку, коли вона асоціюється зі спів-буттям, зподією, у межах якої буття предмета проявляється у якомусь зі своїх аспектів(ІСНУЄ ТАК).самототожне ж буття не вичленяється з категорії предмета у якостіознаки, або самостійного предикату.
Порівняємо точкузору М.В.Нікітіна «Існування речі не входить у число її онтологічних ознак.Існування онтологічної ознаки – у її приналежності речам. Річ проявляє себе вознаках, ознаки проявляють себе у речах» [4,c.34].
Предметноцентричнийфрейм ілюструє нерозривність образів об’єкта та суб’єкта, об’єктивованих усистемі частин мови. Суб’єктні оцінки пронизують усі класи слів, що знаходитьвідображення у граматичній категорії ступенів порівняння у прикметників таприслівників, у граматичних категоріях часу та способу у дієслова, а також улексичній семантиці одиниці різних класів, значення яких включають конототивнийкомпонент.
Фрейм якконцептуальна структура передбачає співіснування декларативних та процедурнихзнань.
Тбто, кожен фреймсупроводжується набором концептуальних планів-установок, які задають напрямоксканування, або послідовного «прочитування » фрейму, його розгортання усценарій.
Тповий сценарій єскрипт. У сценарії та скрипті елементи упорядковуються у лінійному ланцюзі.Сценарії та скрипти об’єктивовані у синтаксисі мови, де є канонічні моделіречень, а також моделі, що відхиляються від канону і призначаються для зміниінформаційного фокусу. У англійській мові моделлю-скриптом, що ілюструєпослідовність, упорядкованість усіх слотів, що входять у фрейм, є наступною:
{ТАК [[ (СТІЛЬКИ(ТАКОГО (ЩОСЬ)) ІСНУЄ] ТАК] ТУТ-ЗАРАЗ]}
оцінка (кількість– якість: предмет ) (інобуття: спосіб — місце — час)
Fortunately, twobest doctors went quickly there yesterday.
(на щастя, дванайкращих лікарі виїхали швидко туди вчора).
Предметноцентричнийфрейм застосовується при аналізі лексичного та граматичного матеріалу. У лексиціця модель обумовлює спосіб аранжування семантичних компонентів значення. Уграматиці (у синтаксисі) вона забезпечує аранжування словесно маркованихсмислів у тих реченнях, де розповідається про одного учасника подій, проіснування предмета у певних просторово-часових рамках.
Цей предмет,виступаючи у ролі логічного суб’єкта пропозиції, лишається незмінним, єаргументом. Предикати ж пропозиції можуть бути різноплановими, змінними,виступаючи тим самим у ролі функції аргументу. Відношення, що зв’язують конституентипредметноцентричного фрейму суть екзистенція ознаки. Інші типи фреймівмоделюють відношення інакшого порядку – між декількома предметними сутностями,включеними у склад цілісної інформаційної структури.
2.Акціональнийфрейм.
Конституентамифрейму даного типу є декілька предметів ЩОСЬ/ХТОСЬ, ЯКІ НАДІЛЯЮТЬСЯСЕМАНТИЧНИМИ РОЛЯМИ. ЗА ВИЗНАЧЕНННЯМ ч.Філмора, ці ролі суть «глибиннісемантичні відмінки»: агент, інструмент, паціенс, адресат, бенефіціант, мета,причина, наслідок, результат і.т.д. [7,c.99].
Семантичні ролівідображають характер відношень між предметними сутностями, серед яких однав,наділена роллю агенса є центральною. Предмет-агенс є головним учасником події,оскільки розподіл ролей між іншими учасниками події залежить від виконуваноїагенсом дії.
Якщо у предметноцентричному фреймі у фокусі уваги перебував сам предмет (і зв’язки міжпонятійними конституентами фреймової структури установлювались «від предмета»),то у акціональному фреймі акцент зміщується на взаємодію одного предмета з іншимипредметами. Спосіб цієї взаємодії і визначає характер зв’язку між складовимифрейму.
Акціональнийфрейм також застосовується для аранжування елементів значень у лексичних таграматичних одиницях мови. Наприклад, англ. florist
(той/агенс/, хтоторгує квітами/паціенс/); пор. укр. квітникар. Синтаксис забезпечує відповіднеслівне розгортання: Хтось (дехто, людина) торгує квітами. Акціональний фреймможе використовуватися і для аранжування змісту у тексті. [29,c.80].
Наявність уфреймовій структурі елементів ХТОСЬ/ЩОСЬ передбачає можливість можливість їхрозгортання у предметноцентричний фрейм, де кожна з предметних сутностейнаділяється відповідними параметрами. Наприклад, англ..sixer (старший бойскаут,який керує шістьома молодшими скаутами) – структура: СТІЛЬКИ ТАКОГО ХТОСЬ-агенсдіє на СТІЛЬКИ ТАКОГО ХТОСЬ-паціенс.
2. Партонімічнийфрейм.
Концептуальнаструктура включає предметні сутності ЩОСЬ/ХТОСЬ, які співвідносяться між собоюяк ціле і його частина. Зв’язок, який встановлюється між предметами, є відношенняволодіння, або екзистенція частини: ЩОСЬ: ціле має ЩОСЬ: частина;ЩОСЬ-1 є частина ЩОСЬ-2. частина, яка містить дискретні елементи, може, у своючергу, мислиться як ціле.
Партонімічнийфрейм має понятійну суміжність з предметно центричним фреймом: наявність упредмета певної частини може мислитись як якість даного предмету (ЩОСЬ є ТАКЕ:має частину).
Дане аранжуванняконцептів прослідковується у значеннях лексичних одиниць типу англ… arm-chair(стілець, який має підлокітник = крісло). Виділяючи партитивні відношення улексичній семантиці поряд з родово-видовими відношеннями, М, В, Нікітінвідзначає, що партитивні відношення, які поки що недостатньо досліджені,відіграють надзвичайно важливу роль у світі, у свідомості та у мові.
У мові відношення«частина-ціле» глобальні, вони поширюються на весь словник і організовують йогоу цілісні партитивні структури (4,88). Такі структури можуть лежати в основіорганізації лексико-семантичних полів. Ці ж структури простежуються і усемантиці синтаксису, де вони отримують специфічне переломлення у конструкціяхз іменами- міронімами: a drop of water (крапля води), a slice of bread(шматочок хліба), a sack of apples (мішок яблук) [31,c.8-80]
Предметніконцепти, які входять до складу патронімічного фрейму, можуть бути розгорнуті упредметно центричні фреймові структури. Пор.: англ… four-wheeler (автомобіль,що має чотири колеса) – структура ЩОСЬ: ціле має СТІЛЬКИ ЩОСЬ: частина; укр…Червона Шапочка: структура ХТОСЬ має ТАКЕ ЩОСЬ: частина.
4.Гіпонімічнийфрейм.
У даній структурі,що отримала досить повний огляд у лінгвістичних роботах, предметні сутностіЩОСЬ/ХТОСЬ об’єднуються родо-видовими відношеннями. Тип зв’язку можна визначитияк відношення включення ознаки, або екзистенцію видових розбіжностей: ТАКЕЩОСЬ: рід включає ТАКЕ ЩОСЬ: вид; ТАКЕ ЩОСЬ-1 є вид ЩОСЬ-2. на відміну відвідношень між сутностями партитивнного фрейму – відношень, які також можнаохарактеризувати як включення (частини в ціле), — зв’язки між елементамигіпонімічного фрейму виявляють не співпідпорядкування предметів, а співпідпорядкування ознак: ознаки роду включаються у ознаки виду.
У родовійсутності цих ознак меньше, у зв’язку з чим відповідне поняття має широкийекстенсіонал, поширюючись на різні види предметів. У видової сутності до ознакроду приєднуються свої власні ознаки, що звужує екстенсіонал поняття. Якщо вид,у свою чергу, підрозділяється на підвиди, він може мислитись як рід.
Гіпо-гіперонімічнийфрейм структурує інформацію, представлену у лексиці і в граматиці мови. Улексиці він простежується у розширенні та звуженні значення слова, а також ворганізації лексико-семантичних полів.
У синтаксисіданий фрейм обумовлює аранжування смислів у реченнях типу Собака є твариною; Цятварина є собакою. При порівнянні з партитивними відношеннями Собака має хвіст,але не Хвіст є собакою.
Гіпо-гіперонімічнийфрейм може демонструвати співвідношення між предметними сутностями, щозіставляються за різними категоріальними параметрами (кількість, якість,буття/дія, спосіб буття, місто, час), представленими у предметноцентричномуфреймі.
5.Асоціативнийфрейм.
У всіх попередніхтипах фреймів були виявлені різновиди відношень суміжності: зв'язок міжелементами, що входять у фрейм був обумовлений онтологією буття предметногосвіту, де предмети мають певні характеристики (предметно-центричний фрейм),діють один на одного (акціональний фрейм), є цілісностями, що містять частини(патронімічний фрейм) і групуються у класи за своїми ознаками (гіпонімічнийфрейм).
У мисленні і вмові такі відношення призводять до появи метонімічних переходів від одногоославленого концепта до іншого. Асоціативний фрейм ілюструє відношенняподібності, яке базується не стільки на «стані речей» в онтології, скільки назближенні концептів у мисленні самої людини.
Таке зближення єасоціативний зв'язок, присутній у концептуальній метафорі і об’єктивований уметафорах і порівняннях мови. Схожість та подібність можуть бути або відміченілюдиною у предметному світі, або ж бути плодом людської уяви, тобто можутьвстановлюватись людиною довільно.
Відповідно доспостережень психологів, діти дошкільного віку мають труднощі при сприйняттіметафори, оскільки вона не має безпосередньої предметної детермінованості[32,c.3].
Не виключено, щоасоціативна фреймова модель формується на пізній стадії онтогенезу. Образністьже дитячого мислення може засновуватись на фреймових моделях чотирьохпопередніх типів.
Якщо ЩОСЬ-1 єконцептуальним референтом (мислимий предмет), а ЩОСЬ-2 – концептуальний корелят(предмет, який задано для порівняння), то основою для встановлення їхподібності стає один або декілька параметрів, представлених упредметноцентричному фреймі.
З наведених вищеспостережень очевидна основоположна роль предметноцентричного фрейму, зарахунок якого розгортаються інші фреймові структури. При концептуальномуаналізі мовного матеріалу таке розгортання, як правило, є необхідним. Більштого, при побудові концептуальних моделей, призначених для аналізу конкретногоемпіричного матеріалу, розглянуті типи фреймів можуть комбінуватись один зодним, утворюючи інтегративні концептуальні моделі.
В якості прикладурозглянемо реконструкцію такої моделі (Схема 1) для багатозначного слова сhair(інтеграція предметноцентричного, гіпонімічного та акціонального фреймів):
ХТОСЬ ІСНУЄ ДІЮЧИТУТ
/>(2) Chair (1) Chair
/>включає
/>ТАКИЙ ХТОСЬ ІСНУЄ ДІЮЧИ
(4) Chair (3)Chair
/>на
СТІЛЬКИ ХТОСЬІСНУЄ ТУТ
(5) Chair (6)Chair
Схема 1
(1) Chair –предмет меблів, на якому сидять.
(2) Chair –людина, яка головує (як правило, сидячі на стільці), керуючи ким-небудь.
(3) Chair –завідувач кафедрою, який керує групою викладачів.
(4) Chair –посада професора (яку, як правило, має завідувач кафедрою).
(5) Chair – групавикладачів, підрозділ професорсько-викладацького складу. (6) Chair –приміщення, де знаходяться члени кафедри.
Фномен полісеміїпов'язаний з переміщенням словесного знаку з однієї ділянки концептуальноїмоделі на іншу. При цьому модель мотивує причини такого переміщення. Напрямизміни значення знаку, що спостерігається у межах типових фреймів, єрегулярними, тобто відстежуються у семантиці цілої низки одиниць мови. Кожний злексико-семантичних варіантів слова має свої синоніми, у зв’язку з чим фрагментнаведений вище інтегративної концептуальної структури (слоти 2-6) може служитиосновою для аранжування тематичних парцел у складі лексико-семантичного поля.
2.2 Ядерніномінації і компоненти фрейма “ жiночнiсть”
Зокрема,Е.Г.Бєляєвська використовує термін «лексичний фрейм» для описуструктури лексичного значення слова. У даному контексті структура значеннялексичної одиниці визначається як — «комплекс знань про позначуваний,фіксуємий у мовному коді» [11, с. 22].
Е.Г.Бєляєвськавідзначає можливість виділення у фреймі двох рівнів — «зовнішньоїсемантики» і «сутності значення». Останній рівень автор визначаєяк «когнітивну модель» — «максимально узагальнене, схематизованеуявлення про концептуальну підставу значення, що виділяє в значенні найбільшважливі, вузлові моменти» [11, с. 23-24].
Складністьструктури лексичних фреймів визначає існування деяких специфічних властивостейостанніх. Однією найбільш важливою, багато в чому визначальною інші властивостіфрейму відмітною ознакою є наявність у ньому «фокуса» і«периферії».
У даномудослідженні як фокус фрейму слідом за Е.Г… Бєляєвською ми будемо розглядатиетимологічно перше, основне значення лексичної одиниці.
Когнітивна модель«сконцентрована» у фокусі фрейму, і являє собою свого роду значеннєвеядро окремо взятого слова, однак, ті або інші її елементи проявляються вкожному з периферійних значень лексичної одиниці. Разом з тим, на думку низкидослідників, у міру «видалення» значення від фокуса ступіньконцентрації когнітивної моделі в ньому знижується.
Таким чином,виявлення когнітивної моделі дозволяє визначити ознаку, покладену в основувторинної номінації, і привласнити будь-якому знову виниклому предмету абоявищу реальної дійсності адекватне їхнім властивостям назву.
У процесістворення висловлення лексичні фрейми слів, що сполучаються, взаємодіють,причому їхні фокуси зміщаються, а периферійні значення відлінгво-когнітивної моделі й «уподібнюються» один одному.
У результатізагальний зміст фрази може «ускладнюватися» з появою тих або інших,властивих лише народу-носієві даної мови, асоціацій, зверхфразових значень,незвідних до простої суми змістів складове дане висловлення слів.
Так виникаєвідбивана в рамках художнього тексту своєрідна картина світу, що сполучає всобі як авторські, індивідуальні, так і загальнонаціональні риси.
На думку рядудослідників, картина світу як унікальний психолінгвістичний феномен можевиступати у двох своїх іпостасях: «концептуальної» і«мовної». Концептуальна картина світу розглядається як «системапресупозицій і імплікацій особистості, що співвідносить із тлом невисловленихдопущень і практик» [17, с. 81].
Таким чином,концептуальна картина світу, по суті, являє собою загальну «когнітивнумодель» системи мови: і та й інша не дані у відчуттях і існують лише нарівні підсвідомості. І та й інша лежать в основі номінації одного явища, абовсієї сукупності явищ дійсності.
Результатом актуалізаціїконцептуальної картини світу на «зовнішньому» рівні є мовна картинасвіту — «мовна свідомість, прямо пов'язана з асоціативно-вербальноюмережею мови» [17, с. 80].
Іншими словами,мовна картина світу являє собою «набір» всіх лексичних одиниць даноїмовної системи.
Стосовно дохудожнього образу, що розгортається в тексті, концептуальна і мовна картинисвіту виступають як рівні відповідно внутрішньої й зовнішньої семантики, тобтояк а) свого роду макрокогнітивна модель образу, що відображає авторську концепціютексту, і б) як набір мовних складові побудови образу — мовні засоби дляпередачі задуму відправника повідомлення.
Як відзначаютьдеякі дослідники, структура мовної картини світу повторює структуру лексичногозначення кожного складового її слова й включає «ядро» і«периферію» змісту [7, с. 130-187].
При цьому як ядровиступає сукупність етимологічних фокусів лексичних фреймів з великим ступенемконцентрації когнітивних моделей. На периферії перебувають контекстуальнізначення, що відображають індивідуальні особливості стилю творця тексту.
Оскільки мовнакартина світу служить джерелом інвентарю для створення художнього образу, можнаприпустити, що художній образ так само має фреймову структуру — ядро йпериферію.
У випадкурозгляду «статичного» художнього образу, тобто способу-архетипу,узятого поза конкретним літературним твором ядром буде слугувати сукупністьосновних, споконвіку властивих уявлень про образ даного народу.
При цьому впроцесі відображення даних уявлень у мові, на рівні «зовнішньої семантики»,для опису будуть використовуватися значення, що становлять фокуси лексичнихфреймів, з високим ступенем концентрації в них когнітивних моделей.
На периферіїстатичного способу-архетипу перебувають риси, що надають йому кожним з йогоносіїв мови, що розглядають, відповідно до тих або інших особливостей його(носія мови) індивідуального стилю. У цьому випадку для опису образу будутьвикористовуватися значення, що належать до периферії концептуальної і мовноїкартин світу, іншими словами, значення, «вилучені» від фокуса фрейму,що є метафоричними стосовно денотата й, тим самим, передавальні йогоіндивідуальне, авторське трактування.
Ядро вербальновираженого концепту містить смисловий елемент-домінанту, який найбільш очевиднорепрезентує зміст концепту. В якості ядра концепту „Жіночність розглядаємоабстрактні іменники зі значенням „жіночність ” та „жіноцтво ” (у дужкахвказується частотність вживання у романах): woman (10), womankind (10),girlhood (7), womanliness (5) maiden (4), girlishness (2), maidenhood (2).
Лексема womanhood реалізує у творах зафіксовані у сучаснихсловниках значення: 1. the state of being a woman, not a man or a girl 2.formal women in general. При цьому у романах експліцитно виражена сема„дорослість ”. Отже, основними значеннями womanhood є:
1.Дорослий стан жінки:
A dispositionnaturally simple and demanding protection; a long course of poverty andhumility, of daily privations, and hard words, of kind offices and no returns,had been her lot ever since womanhood almost, or since her lucklessmarriage with George Osborne [67,c.551].
Ever since her womanhoodalmost, had she not been persecuted and undervalued? [34, c. 584].
Though unsophisticated in the usual sense, she was notincomplete; and it would have denoted deficiency of womanhood if she hadnot instinctively known what an argument lies in propinquity[57, c.311].
Ця лексемапозначає набуття дівчиною якостей дорослої жінки:
One wouldcertainly suppose her to be farther on in life than her seventeenth year — perhapsbecause of the slow resigned sadness of the glance, from which all search andunrest seem to have departed, perhaps because her broad-cheated figure has themould of early womanhood [78,c.305].
Перетвореннядівчини на жінку метафорично зображується за допомогою виразів зі значенням„пробудження ”, „перехід в інший стан ”.
[…] that sense of helpless dependence on another's feelingwhich awakens the clinging deprecating womanhood even in the shallowestgirl that can ever experience it[45, c.216].
Being graceful and interesting, standing moreover on themomentary threshold of womanhood, her appearance drew down upon her somesly regards from loungers in the streets of Chase borough [89, c.76].
2. Усі жінки взагалі, жіноцтво.
To the aesthetic, sensuous, pagan pleasure in natural lifeand lush womanhood which his son Angel had lately been experiencing inVary Vale […] [45, c.203].
При цьому по відношенню до однієї жінки як представниціжіноцтва вживаються вирази bit of womanhood, piece of womanhood, що містятьіронічні конотації:
'Here's a delicate bit of womanhood, or girlhood,coming to receive a prize, I suppose,' said Mr Gawain. 'She must be one of theracers in the sacks, who had set off before we came' The 'bit of womanhood'was our old acquaintance Bessie Carnage[24, c. 266].
However, stick to me, and neither this haughty goddess,dashing piece of womanhood (Far From the Madding Crowd, c.338).
Лексема womankind, що в деяких контекстах є синонімомwomanhood, реалізує значення, що відповідає сучасному women considered togetheras a group:
''I wish half the women in England were as respectable asyou,'' he said, in an ebullition of bitterness against womankind ingeneral [92, c.308].
To lose faith in womankindis terrible [89, c.373].
Had it not beenfor his devotion to his house and name, never would he have stood twice thevictim of womankind [92, c. 56].
So he allowed his mind to be occupied with her, deeming hispreoccupation to be no more than a philosopher's regard of an exceedinglynovel, fresh, and interesting specimen of womankind [90, c.166].
У деякихконтекстах womankind має значення „жіноцтво ”, „певна група жінок ”:
“Poor Becky, poorBecky!” said Emma. “How thankful, how thankful I ought to be;” (though I doubtwhether that practice of piety inculcated upon us by our womankind inearly youth, namely, to be thankful because we are better off than somebodyelse, be a very rational religious exercise [90, c.644].
But thecircumstance was sufficient to lead him to select Tess in preference to theother pretty milkmaids when he wished to contemplate contiguous womankind [92,c.155].
Ця лексема такожпередає іронічні конотації у випадках, коли вона вживається у значенні „стать,протилежна чоловічій ”:
The franticefforts which they make to enter this circle, the meanness’s to which theysubmit, the insults which they undergo, are matters of wonder to those who takehuman or womankind for a study [91, c. 357].
Last January, rid of all mistresses — in a harsh, bitterframe of mind, the result of a useless, roving, lonely life — corroded withdisappointment, sourly disposed against all men, and especially against all womankind(for I began to regard the notion of an intellectual, faithful, loving woman asa mere dream), recalled by business, I came back to England [90, c.309].
У Т. Гардіwomankind зустрічається поряд із авторським синонімом contra kind:
[…] «but thevillainy of the contra kind.» I said (meaning womankind), “keeps'em out"[92, c.145].
За диференційноюсемою „вік ” лексемам womanhoodтаwomankind протиставляєтьсялексема girlhood, яка передає значення „період життя, коли жінка є дівчиною ”(the period of her life when a woman is a girl).
She hadoccasionally caught glimpses of these men in girlhood, looking overhedges (Tess of the d’Urbervilles, c.354).
From her girlhoodupwards she had had experience among the sick and the mourning (Adam Bede, c.118).
She was slender,and apparently scarcely past girlhood (Wuthering Heights, c.25).
На відміну відwomanhood, яке означає щойно набутий жінкою стан, girlhood передає стан, якийминув та який вона згадує з ностальгією:
She was busyknitting; her eyes thus drawn from me, I could gaze on her withoutinterruption. I did mightily wonder how she came there, or what she could haveto do among the scenes, or with the days of my girlhood [91, c.218].
Alice lay, asbefore, without pain, or at least any outward expression of it; but totallyunconscious of all present circumstances, and absorbed in recollections of thedays of her girlhood, which were vivid enough to take the place ofreality to her [90, c.238].
Лексема girlhoodтакож асоціюється з емоційністю референта:
She soon becameaware of the present state of Mary's feelings, but she thought they merelyarose from the changeableness of girlhood [90, c.124-125].
Лексема maidenзустрічається тільки у творі Дж. Мередіта, де вона вживається стосовноповедінки дівчини, роблячи акцент на її невинності;
She retreated asyoung ladies should ever do, two or three steps, and he would not notice thatshe had become an angry Dian, all arrows: her maiden in surrenderingpleased him [87, c.489].
У творі такожзустрічається антонімічна лексема maiden, яка вербалізує невластиву дівчиніповедінку:
You, father! youhave driven me to maiden![87, c.264].
У порівнянні злексемами womanhoodтаwomankind лексема womanliness міститьвиразніші оціночні конотації, які переважно є позитивними (luxuriant, handsome).Крім того, womanliness передбачає наявність зовнішніх ознак, які вказують наперетворення дівчини у жінку (bouncing):
It was a feeblerrelief, a feebler triumph she felt now, but the great dark eyes and the sweetlips were as beautiful as ever, perhaps more beautiful, for there was a moreluxuriantwomanliness about Hetty of late [86, c.343].
As she walkedalong today, for all her bouncing handsome womanliness, you couldsometimes see her twelfth year in her cheeks, or her ninth sparkling from hereyes; and even her fifth would flit over the curves of her mouth now and then[89, c.13].
Дівчина моженабути якостей, які позначає лексема womanliness, навіть у дитячомувіці, що є вказівкою на її занадто дорослу, невластиву віку поведінку:
'I certainly wasrather struck and surprised with her manner that day; its womanlinessmade me smile[89, c.570].
Однією із сутожіночих якостей, на наявність яких вказує womanliness, є жіноча інтуїція:
[…] she had toomuch understanding to be entirely governed by her womanliness, had toomuch womanliness to use her understanding to the best advantage [89,c.179].
Лексемаgirlishness, подібно до maiden, зустрічається тільки у Дж. Мередіта та єсинонімом до maiden у значенні „ якість, притаманна юній дівчині ”. Обидвілексеми мають експліцитні позитивні конотації:
High breeding didnot freeze her lovely girlishness.—But Willoughby did [48, c. 258].
[…]inkissing her she marvelled at her gentleness and girlishness [48,c.90].
That fairchildish maiden had ceased [48, c.131].
Лексемаmaidenhood вживається тільки у творі Т. Гарді у значенні „дівочість”:
Nature, in herfantastic trickery, had set such a seal of maidenhood upon Tess'scountenance that he gazed at her with a stupefied air (Tess of thed’Urbervilles, c. 304).
The recuperativepower which pervaded organic nature was surely not denied to maidenhoodalone (Tess of the d’Urbervilles, c.126).
Крімпроаналізованих вище абстрактних іменників, в якості ядерної номінації концепту„Жіночність” розглядаємо лексему woman у значенні „втілення жіночих якостей”. Уцьому значенні woman виступає в якості абстрактного іменника, що награматичному рівні виражається таким чином:
— у вживанні безартиклю:
She was no longer the milkmaid, but a visionary essence of woman-awhole sex condensed into one typical form [76, c.167].
Women of mixedessences shading off the divine to the considerably lower were outside hisvision of woman [55, c.140].
— вживанні зwoman прислівники, що утворюють ступені порівняння та прислівника enough:
Being more finely formed, better educated, and, though theyoungest except Retty, more woman than either […] [67, c.176].
Given once, thepure bashful maiden was too modest, too tender, too trustful, too weak, too muchwoman to recall it (Vanity Fair, c.160).
[…] unless MadameBeck had been less than woman, it could not well be otherwise[45, c.122].
Tess was womanenough to realize from their avowals to herself that Angel Clare had thehonour of all the dairymaids in his keeping […] [90, c.180].
Ядерні номінаціїконцепту подаємо у вигляді фреймової структури (мал. 2.1). Центральнимкомпонентом фрейму є референт-жінка. Номінації концепту утворюють слоїти, якірепрезентують жіночі якості ( „ЩОСЬ якість ”), приналежність до групи („належить до ЩОСЬ) та темпоральні ознаки („існує ТОДІ час). Яквидно з наведеної фреймової моделі, більшість контекстуальних значеньвідображають оцінні характеристики жінки (girlhood, maiden, girlishness,maiden, maidenhood, womanhood, womanliness).
2.3 Периферійніномінації і компоненти фрейма “ жiночiсть”
Периферіюконцепту „Жіночість” утворюють фрейми „Жінка” та „Жіночий”.
Фрейм „Жінка”утворюють номінації, які здійснюють референцію до осіб жіночої статі. Врезультаті аналізу романів було виділено такі види номінацій:
1) ядерні номінаціїжінки (woman, girl, lady)
2) регулярні периферійніномінації (maid(en), lass, gentlewoman, female)
3) емотивніномінації (wench, minx, vixen, hussy), що передають оцінне ставлення автора абоперсонажів до референта жіночої статі.
4) контекстуальніномінації, гендерна референція яких виявляється лише у контекстах (creature,thing).
Номінації lass,maid, female, gentlewoman розглядаються в якості регулярних периферійнихелементів ЛСП “Woman”, оскільки вони регулярно вживаються для позначення особижіночої статі. Ці номінації (крім female ) не є характерними для сучасногодискурсу, отже, на відміну від ядерних номінацій, їх потрібно розглядати вякості культурно детермінованих компонентів концепту „Жіночість”. Загальначастотність регулярних периферійних номінацій у вікторіанських романахстановить 163, при цьому найбільш частотною є lass, найменш частотною –gentlewoman (мал. А.2.2. додатку) [76,c.90].
Номінація lass вживається для номінації дівчини переважно умовленні простих людей та передає позитивне ставлення мовця до референта. Вавторських висловлюваннях номінація lass також передає позитивне ставленняавтора до дівчини, що підкреслюється вживанням lass з оцінними прикметниками,які передають привабливу зовнішність, юність, свіжість, здоров’я та приємнийхарактер референта (hearty-looking, bonny-cheeked, rosy-cheeked, buxom-looking,fresh-cheeked, cheery ):
'Well, Bessy Cranage is a hearty-looking lass, I daresay she'll come round again, Joshua [88, c.66].
A buxom-looking lassof sixteen, with bright eyes and purple cheeks, came to answer the knock [76,,c.562].
I rememberthinking what a pretty lass she was, as she sat on a low stool by Mary[82, c.8].
[…] he spied hisonly daughter, a bonny lass of thirteen or so (Mary Barton, c.).
But thatbonny-cheeked lass was blest with an elasticity of spirits that securedher from any rankling grief [60, c.268].
Once more she wasa fresh-cheeked lass of eighteen; she was at evening church, and thehectic writing-master and she were quavering out of the same psalm-book[87, c.137].
This might havebeen, but for you, a cheery lass [85, c.73].
[…] arosy-cheeked lass coming singing into the room [85, c.418].
Лексема maid(en),подібно до lass вживається для номінації молодої жінки:
[...] though you might conjure up the image of a lovelywoman, she would not in the least resemble that distracting kitten-like maiden[87, c.90].
[...] she was notquite a common village maiden [89, c.176].
Номінація femaleвживається для позначення особи жіночого статі, щоб уникнути вікових та іншихконотацій. Цій номінації надається превага, коли вік жінки неможливо визначитиз її зовнішнього вигляду:
Mesrour conductsthe slave-merchant into my lord’s presence: he brings a veiled femalewith him [91, c.493].
Femaleвживається, коли йдеться про будь-яку жінку взагалі, зокрема про представницюпевної національності:
[…]and a politepublic will no more bear to read an authentic description of vice than atruly-refined Englishor American female will permit the wordbreeches to be pronounced in her chaste hearing [94, c.620].
The house wasfilled with familiar British faces, and those toilettes for which the British femalehas long been celebrated [84, c.264].
This is a speciesof dignity in which the high-bred British female reigns supreme [103,c.260].
Pitt Crawleydeclared her behaviour was monstrously indecorous, reprobated in strong termsthe habit of play-acting and fancy dressing, as highly unbecoming a British female[102, c.509].
The continental 'female'is quite a different being to the insular 'female' of the same age andclass: I never saw such eyes and brows in England [110, c.100].
Номінаціяgentlewoman є частковим синонімом до lady, оскільки вживається лише повідношенню до жінки середнього класу:
'As she alwaysdoes — an English, middle-classgentlewoman; well, though gravelydressed, habitually independent of pretence, constitutionally composed andcheerful' [98, c.286].
Важливою умовою,яка дає право жінці номінуватися gentlewoman є належне виховання та перед усімгарні манери:
“Gentlewomanof agreeable manners, and accustomed to the best society, was anxious to” [97,c.395].
Rebecca wasdriving, and at once recognized the gentlewoman with agreeable manners[94, c.395].
Номінаціяgentlewoman характерна лише для вікторіанського дискурсу, тому конотації, яківона передає, потрібно розглядати в якості культурних конотацій Вікторіанства.Якості справжньої gentlewoman перераховуються у листі – характеристицівипускниці пансіону для дівчат, наведеному у творі У.Теккерея:
Those virtueswhich characterise the young English gentlewoman, those accomplishmentswhich become her birth and station, will not be found wanting in the amiableMiss Sedley, whose industry and obedience have endeared her to her instructors,and whose delightful sweetness of temper has charmed her aged and her youthfulcompanions [90, c.2].
Отже, периферійніномінації, що здебільшого не є притаманними сучасному дискурсу, репрезентуютьдеякі шляхи концептуалізації жіночості, які були характерними лише длявікторіанської епохи.
Фрейм „Жіночий”утворюють прикметники, що містять сему „жіночий”, або „жіночний”(у дужкахвказується кількість вживання у романах): feminine (74), female (74), girlish(21), womanly (13), maiden(ly) (12), ladylike (5), womanish (1).
Периферійнимикомпонентами фрейму „Жіночий” є прикметники girlish, womanly, maiden(ly),ladylike, womanish.
Лексема girlishмає значення „притаманний дівчині”, „схожий на дівчину”:
Through the doorway she saw against the declining light afigure with the height of a woman and the breadth of a child, a tall, thin, girlishcreature whom she did not recognize in the twilight till the girl said''Tess!'' [98, c.438].
Where is Harriet?I wish Harriet would come to me,' said the girlish voice, faintly [97,c.346].
The intruder wasMrs. Heathcliff. She certainly seemed in no laughing predicament: her hairstreamed on her shoulders, dripping with snow and water; she was dressed in thegirlish dress she commonly wore [81, c.150].
Контекстуальнийаналіз дозволяє виявити такі асоціативні смисли girlish:
– невинність,ніжність:
[…] she looked the image of youthful innocence and girlishhappiness [97, c.22].
She spoke withhesitation, yet with sweet, simple, girlish tenderness [82, c.342).
There was not the slightest promise of love towards him inher manner; it was nothing more than the sweet girlish tenderness shehad shown him when she was twelve: perhaps, she would never love him — perhapsno woman ever could love him:
You — every woman older than herself must feel for such asimple, innocent, girlish fairy a sort of motherly or elder-sisterlyfondness. Graceful angel! [82, c.195).
Catherine and hewere constant companions still at his seasons of respite from labour; but hehad ceased to express his fondness for her in words, and recoiled with angrysuspicion from her girlish caresses.
'Ay, flirtation! That might be an innocent girlishwile to lure on the true lover; but what I refer to was not flirtation: it wasa look marking mutual and secret understanding — it was neither girlishnor innocent. [82, c.295].
- емоційність:
«She was weeping,» Miss Isabel murmured to him."Girlish enough," he said [91, c.175].
It is a mere girlish outbreak which, I am sure, willnot be permanent.'' [98, c.209].
And then thebride sent him back to Madame Beck, and she took me to herself; and proceededliterally to suffocate me with her unrestrained spirits, her girlish,giddy, wild nonsense [96, c.632].
'But my father'svery much vexed, I dare say?' he added, looking at Maggie, and thinking thather agitated face was only part of her girlish way of taking things [96,c.190].
- недосвідченість,наївність:
[…] these things will summon a little of the too ready,traitorous tenderness into a woman's eyes, compelled as she is in her girlishtime to learn her life-lessons in very trivial language [83,c.429].
It might seemsingular that Nancy- with her religious theory pieced together out of narrowsocial traditions, fragments of church doctrine imperfectly understood, and girlishreasonings on her small experience [89,c.189].
— мрійливість:
[…] think of her girlishfancy that Arthur was in love with her, and would marry her, as a folly ofwhich she was timely cured [80, c.338].
— марнославство:
She hated the writer of that letter — hated him for the veryreason that she hung upon him with all her love — all the girlishpassion and vanity that made up her love. [83, c.320].
Even now, that she is walking up and down with a littletriumphant flutter of her girlish heart at the sense that she is lovedby the person of chief consequence in her small world [97, c.377].
And being reallyfully as much inclined to laugh as scold — for I esteemed it all girlishvanity – I at length relented in a measure, and asked[…] [97. c.194].
У творахвікторіанців зустрічаються прикметники maiden та maidenly. При цьому обидвілексеми реалізують значення „притаманний молодій дівчині”. Необхідно зазначити,що лексема maiden зустрічається також у значенні „неодружений” (maiden aunt), усполученнях maiden name, maiden speech. Таке вживання maiden не є об’єктомнашого дослідження, а прикметники maiden та maidenly розглядаються у роботі якдва варіанти однієї й тієї ж лексеми.
Лексемаmaiden(ly) є близькою за значенням до girlish та характеризує молоду дівчину:
She had nodisinclination, though she had a maidenly desire to see a little of theworld—grace for one year, she said [91, c.62].
She is confused;she speaks in maiden fashion.
Асоціативнимисмислами maiden(ly) є невинність, чистота, скромність:
Maidenly modesty(and truelove is ever modest) seemed to oppose every plan she could think of [100, c.124].
Perhaps someinfatuated swain has ere this mistaken insensibility for modesty, dulness for maidenreserve, mere vacuity for sweet bashfulness, and a goose, in a word, for a swan…
She restrainedherself; chiefly, after the first bridling of maidenly timidity [88,c.185].
[…] she had feltherself sufficient to herself, and had in the independence of her girlish heartfancied there was a certain degradation in renouncing the simplicity of a maidenexistence to become the humbler half of an indifferent matrimonial whole…
[…] the Cambridgelads and their pale-faced tutor avoided with maiden coyness [85, c.599].
Якості, якіописуються за допомогою maiden, асоціюються з юністю та невеликимжиттєвим досвідом, наївними уявленнями про кохання:
[…] he saw thatshe had become deeply serious, and he felt her love of the boy to be maternal,past maiden sentiment …
The sanctuary ofher chamber, the pure white room so homely to her maidenly feelings,whispered peace, only to follow the whisper with another that went through herswelling to a roar…
«No,»she answered faintly and sadly; for Halifax was all the same to her heart asthe Antipodes; equally inaccessible by humble penitent looks and maidenly tokensof love [83, c.133].
Лексема womanly єконтекстуальним антонімом maiden(ly). За допомогою вживання цих лексем в одномуреченні робиться акцент на „дорослих” якостях референта:
He fancied thateverything relating to himself excited maidenly curiosity, womanlyreverence….
Ця номінаціяпередає такі якості як стриманість, серйозність, наполегливість, здатність досамоконтролю:
[…]she wasprofessing to hem[…] swerving from her control — inflicted a deeper stab thanusual; but still silent, diligent, absorbed, womanly …
With her fathershe really was still a child, or child-like, affectionate, merry and playful.With me she was serious, and as womanly as thought and feeling couldmake her [86, c.395].
В усіх контекстахwomanly має виразні позитивні конотації:
''Do I realize solemnly enough how utterly and irretrievablythis little womanly thing is the creature of my good or bad faith andfortune? [97, c.278].
Лексема womanlyздійснює референцію до найкращих та найцінніших жіночих якостей (patience, devotedness,seriousness, tenderness, reverence, dignity):
'Well, Polly, you must persuade Miss Snowe to undertake bothyou and me, to make you steady and womanly, and me refined and classical…
[…] still happierbecause he observed in her a more subdued air, something that he interpreted asthe growth of womanly tenderness and seriousness…
He was answeredby Miss de Bassompierre in quite womanly sort; with intelligence, with a mannernot indeed wholly disindividualised …
«I don'twant to repeat anything.» said Liddy, with womanly dignity of adiminutive order [89, c.189].
Якості, щопозначаються лексемою womanly, є еталонними якостями вікторіанської жінки.Отже, відсутність або наявність у жінки цих якостей визначає ступінь їїнаближення до ідеалу жіночості:
Her tranquil,tender affection for Philip[…] the fact that in him the appeal was morestrongly to her pity and womanly devotedness than to her vanity or otheregoistic excitability of her nature….
I have thoughtseveral times since, that she was a bit quieter, and more womanly-like;more gentle, and more blushing, and not so riotous and noisy…
Womanly вказує нанаявність у референта таких якостей як доброта, материнські почуття:
Maggie was nother pet child — and, in general, would have been much better if she had beenquite different; yet the womanly heart, so bruised in its small personaldesires, found a future to rest on in the life of this young thing [83, c.281].
Лексема ladylikeмає значення „притаманний справжній леді”, „схожий на леді”:
''You are best for'n,'' said Marian. ''More ladylike,and a better scholar than we, especially since he had taught 'ee so much …
'And herhandwriting? It must be pretty, light, ladylike, I should think…
[...] a ladylikeyoung woman, somewhat interesting, though, perhaps, a trifle guindeé andprudish [98, c.381].
Ladylike такожпередає іронічне ставлення до деяких жіночих якостей:
What is there ina pair of pink cheeks and blue eyes forsooth? these dear Moralists ask, andhint wisely that the gifts of genius, the accomplishments of the mind, themastery of Mangnall’s Questions, and a ladylike knowledge of botany andgeology [80, c.98].
Номінаціяwomanish зустрічається тільки у Т. Гарді, де вона виступає в якості антоніма доmannish:
«I hope I amnot a bold sort of maid – mannish?» she continued with some anxiety.«O no, not mannish; but so almighty womanish that 'tis getting onthat way sometimes [81, c.190].
Фреймоварепрезентація сполучуваності периферійних номінацій фрейму „Жіночий” зіменниками подана на мал. 2.4.
Вивченнясполучуваності периферійних номінацій фрейму „Жіночий” з абстрактнимиіменниками, що позначають якості характеру, дозволяє отримати уявлення про те,які саме жіночі якості та характеристики у вікторіанській ментальностівважались суто жіночими.
Як видно знаведеної фреймової моделі, більшість іменників, що виступають у сполученнях зприкметниками фрейму „Жіночий”, мають позитивні конотації та позначаютьнайбільш цінні людські якості (purity, devotedness, modesty ). „Неідеальними”якостями жінки є марнославство (folly, vanity), заздрісність ( jealousy) тацікавість (curiosity). В цьому зв’язку видається цікавим звернути увагу навипадки вживання зазначених прикметників з заперечним суфіксом un-: unwomanly,unfeminine,unmaidenly. Такі прикметники виступають в якості негативниххарактеристик та виражають осуд, несхвалення „нежіночної” жінки або вчинку,невластивого жінці:
And then go homeand groan over the Spanish ladies who take delight in bull-fights — 'such unfemininecreatures!».
It was thewhisperings of her womanly nature that caused her to shrink from any unmaidenlyaction, not Margaret's counsel [98, c.164].
Вікторіанцізасуджують надмірну хоробрість та зухвалість жінки. У романі “The Mill on theFloss” номінація unwomanly, вжита у сполученніз іменникомboldness,має негативні конотації та імплікує суспільне ставлення до жінки, яка тікає зчужим нареченим:
Maggie hadreturned without a trousseau, without a husband — in that degraded and outcastcondition to which error is well known to lead […]. Could anything be moredetestable? — A girl so much indebted to her friends — whose mother as well asherself had received so much kindness from the Deanes — to lay the design ofwinning a young man's affections away from her own cousin who had behaved likea sister to her? Winning his affections? That was not the phrase for such agirl as Miss Tulliver: it would have been more correct to say that she had beenactuated by mere unwomanly boldness and unbridled passion. [94, c.503].
Жіночою якістю,яка не викликає осуд та вважається природною, є якості, протилежні зухвалості,такі як збентеженість, зніяковіння:
Bathshebademurely regarded a contemptible straw lying upon the ground, in a way whichsuggested less ovine criticism than womanly embarrassment [89, c.143].
Отже, як показуєаналіз, прикметники, що вживаються для позначення жіночих якостей, маютьпередусім оцінні конотації та визначають ставлення автора та персонажів допроявів жіночості у референта.

2.4 Емоционально-оценочниєі концептуальні номінації
До номінаційжінки та жiночiсть належать також емотивно-оцінні номінації wench (87) hussy(9), minx (8), vixen (2). Зазначені номінації імплікують оціннеставлення автора та інших персонажів до референта. При цьому hussy, minx таvixen передають такі якості як винахідливість, підступність, небезневинність,що підсилюється їх сполученням з оцінними прикметниками artful, impudent, wild,guilty, hardened, dirty, bad:
I think I haveyour gauge,”— the little artful minx! (Vanity Fair, c.43).
Miss Clapp, grownquite a young woman now, is declared by the soured old lady to be an unbearableand impudent littleminx (Vanity Fair, c.476).
What an honestand good-natured soul she is! said another. What an artful little minx! said athird (Vanity Fair, c.488).
And that minx,Catherine Linton, or Earnshaw, or however she was called – she must have been achangeling — wicked little soul! ( Wuthering Heights, c.38).
I assure you itis excellent fun, and I did it partly to spite that minx, Paulina, andthat bear, Dr. John (Villette, c.630).
Rebecca was anartful little hussy of whom she had always had her suspicions (VanityFair, c.147).
“Give up yourkeys, you hardened hussy”, hissed out the virtuous little lady in thecalash (Vanity Fair, c.387).
Dost thou knowwhere he is, thou bad hussy, with thy great blue eyes and yellow hair,to lead men on to ruin? Out upon thee with thy angel's face, thou whitedsepulchre (Mary Barton, c.213).
Mary Barton! thedirtyhussy! to bring my Jem into trouble of this kind (Mary Barton,c.211).
Емотивнаномінація wench зустрічається переважно в якості ніжного звертання до дівчинита передає позитивну оцінку референта з боку мовця:
'I wish Dinah 'ud come again now, for she'd be a comfort toyour aunt when you're gone. What do you think, my wench, o' going to seeher as soon as you can be spared, and persuading her to come back wi' you?(AdamBede, c.349).
'Come, my wench,' said Mr Poyser, when Hetty camedown, 'come and kiss us, and let us wish you luck' (Adam Bede, c.324).
Margaret, wench!why she's been gone to Wilson's these two hours (Mary Barton, c. 201).
Come in, wench!"said her father[103, c.66].
'You got the letter, then, my wench?'[103,, c.225].
Номінація minx іноді передає симпатію до референта,акцентуючи при цьому такі якості як винахідливість, сміливість.
The little minxhad found a black gown of her aunt's, and pinned it close round her neck tolook like Dinah's, had made her hair as flat as she could, and had tied on oneof Dinah's high-crowned borderless net-caps [86, c.222].
Номінація hussyвживається у мовленні персонажів вякості засудження поведінки дівчини, про що свідчить вживання прикметників знегативно-оцінним значенням:
'Sorry? yis; I'm fonder on her nor she deserves — a littlehard-hearted hussy, wanting to leave us i' that way [98, c.325].
''How darest th' laugh at me, hussy!'' she cried.
''You artful hussy! Now, tell me-didn't you make thathat blow off on purpose? I'll swear you did!'' [89, c.66].
Номінація vixen в ролі контекстуальної номінації жінкизустрічається тільки у творі У. Теккерея.
[…]he did notmarry his wife till a short time before her death: and what a queer little wildvixen his daughter was [85, c.174].
On George’sintercourse with Amelia he put an instant veto—menacing the youth withmaledictions if he broke his commands, and vilipending the poor innocent girlas the basest and most artful of vixens. [86, c.162].
Отже, вивченняемотивно-оцінних номінацій є шляхом вивчення індивідуальної концептуалізаціїжіночості.
Доконтекстуальних номінацій жінки та жiночiсти відносимо лексеми creature таthing, які в певних контекстах здійснюють референцію до осіб жіночої статі.
Зазначені лексемимають конотації позитивної оцінки та співчуття до референта як з боку автора,так і інших персонажів. Ця лексема зустрічається з прикметниками позитивноїоцінки ( good, pretty, happy):
“Mr. Osborne,”said Dobbin, with a faltering voice, “it’s you who are insulting the best creaturein the world [90, c.214].
Depend upon it,he meant a good creature, who had no joy but in the happiness ofthe loved ones whom she contributed to make uncomfortable, putting by all thetid-bits for them, arid spending nothing on herself [98, c.52].
«She was as pretty a creature as ever the sunshone on» [97, c.6].
She was a happy creature, and an angel, in those days [93,c.183].
Was it possible to quarrel with a creature who hadsuch eyes [87, c.418].
Вживання creatureв якості самономінації передає низьку самооцінку референта. При цьому лексемаcreature виступає у сполученні з прикметниками humble, foolish, unanswering,portionless:
She trembled forthe future. How shall I be a companion for him, she thought,—so clever and sobrilliant, and I such a humble foolish creature?
George […] roseimmensely in the opinion of the youth of the corps, by his gallantry inmarrying this portionless young creature.
[…]by contrast with an unanswering creature likeherself, he might perhaps realize in Miss Dale's greater accomplishments andher devotion to him the merit of suitability [88, c.154].
«Mary,»- beginning to speak again, — «did yon ever hear what a poor creature Iwere when he married me? [97, c.112].
Лексема thingпередає співчуття до референта з боку автора та інших персонажів, виступаючи усполученнях з прикметниками poor, little:
And she turnedaway her head. Amelia began to give way to that natural infirmity of tearswhich, we have said, was one of the defects of this silly little thing [98,c.4].
The poor thingdiscovered her loss directly — she screamed out — 'Oh, he's dead, Heathcliff!he's dead!' And they both set up a heart-breaking cry [85, c.50].
Подібно доемотивно-оцінних номінацій, вживання контекстуальних номінацій визначаєтьсясуб’єктивним чинником та є свідченням індивідуального ставлення до жінки.
Подання концепту„Жіночість” у вигляді фреймової структури дозволяє виділити ядерні номінаціїконцепту, які репрезентують абстрактні іменники зі значенням „жіночість” та„жіноцтво”, а також периферійні елементи, до яких належать іменники-номінаціїжінки та прикметники зі значенням „жіночий”, „жіночний”, „притаманний жінці”.Всього було проаналізовано 27 лексичних одиниць.
Концептуальнеядропредставлене іменниками womanhood, womankind, girlhood,maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood, які у певних контекстах єбезпосередніми номінантами концепту (womanhood, womanliness) або маютьабстрактне, узагальнююче значення. В якості ядерного елемента концепту „Жіночість”розглядається також іменник woman, який у певних контекстах має ознакиабстрактного іменника та передає значення „втілення жіночих якостей”[31,c.45-48].
Варто зазначити,що деякі з наведених іменників ((un)maidenliness, girlishness, maidenhood) зустрічаютьсятільки у творах пізніх вікторіанців, що свідчить про тенденції до філософськогоосмислення жінки та жіночості. Водночас зазначені номінації не характерні длясучасного дискурсу. Також треба зауважити, що ключова для сучасних гендернихдосліджень лексема femininity не зустрічається у вікторіанських романах.
Контекстуальнийаналіз ядерних номінацій концепту „Жіночість” дозволив виділити синонімічніпари womanhood – womankind, girlhood -maidenhood, girlishness – maidenliness,та антонімічні опозиції womanhood – girlhood, в яких лексеми протиставляютьсяза семою „вік”.
Вивченняконтекстуального оточення ядерних номінацій концепту, зокрема їхсполучуванності з оцінними прикметниками, дозволяє говорити про експліцитніпозитивні конотації зазначених номінацій (напр., сполучуванність зприкметниками lovely, fair, childish, luxuriant, handsome, а такожвживання у метафоричних виразах “ […]awakens the clinging deprecatingwomanhood”, “momentary threshold of womanhood”.
До периферійнихелементів концепту „Жіночість” відносимо фрейм „Жінка”, якийскладаютьномінації, що здійснюють референцію до осіб жіночої статі. Номінації woman,lady, girl є ядерними елементами фрейму, оскільки характеризуються найбільшоючастотністю. Зазначені номінації утворюють антонімічні пари woman- lady ( заознакою „ родинне походження” ) та woman — girl (за ознакою „ вік”). Номінація womanреалізує такі асоціативні смисли „розвинена фігура”, „життєвий досвід”,„материнський досвід”. З номінацією lady асоціюються як позитивні („увага доінших, приємний характер, охайність”), так і негативні ознаки (зарозумілість,егоїзм, бездушність, байдужість, бездіяльність). Крім того, у творах жінокгероїні асоціюють леді з такими ознаками як приваблива зовнішність, дорогийодяг. Асоціативними смислами girl є „свіжий вигляд”, „недосвідченість,наївність”, „інфантильність” [66,c.78].
У творах пізніхвікторіанців спостерігається підвищення статусу референта, що позначаєтьсяномінацією woman та нейтралізація соціальних конотацій lady.
До периферійних номінаційфрейму „Жінка” належать: а) регулярні номінації (maid(en), lass,gentlewoman, female); б) емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy); в)контекстуальні номінації (creature, thing).
Номінаціїmaid(en), lass, gentlewoman становлять особливий інтерес, оскільки не єхарактерними для сучасного мовлення та містять оцінні (передають ставленнямовця до референта жіночої статі) та соціальні конотації (maid(en) та lassхарактеризують мовлення простих людей, номінація gentlewoman виступає в якостісиноніму lady, проте у ній відсутня сема „родинне походження”). У жіночихтворах номінація female є відносно нейтральною, в той час як у чоловічих вонамає іронічне забарвлення. Історичний аналіз частотності номінацій maid(en),lass, gentlewoman свідчить про зменшення частотності номінацій lass та female,з одного боку, та збільшення частотності номінації maid(en). Крім того, длятворів пізніх вікторіанців не характерне вживання gentlewoman.
Емотивно-оцінні номінації характеризують здебільшого неавторське, а персонажне мовлення. При цьому ці номінації мають переважнонегативні конотації (крім номінації wench) [78,c.99].
Контекстуальні номінації жінки мають конотації позитивноїоцінки та співчуття до референта як з боку автора, так і інших персонажів.Проте наприкінці Вікторіанства в зв’язку з підвищенням статусу референта, щономінується woman, номінація creature вважається такою, що принижує жінку.
Ще одним фреймом,який утворює лексичну структуру концепту „Жіночість”, є фрейм „Жіночий”, якийскладаютьприкметники, що містять сему „жіночий”, або жіночний:feminine, female, girlish, womanly, maiden(ly), ladylike.
Лексеми feminineта femalе є найбільш частотними, а отже, розглядаються в якості ядернихелементів фрейму „Жіночий”. Зазначені номінації у певних контекстах єсинонімами та вказують на стать референта. Але зазначена функція більшхарактерна для female, в той час як feminine частіше вказує на приналежністьреференту жіночої статі предмету, явища або якості. Крім того, саме цяномінація вживається у значенні „жіночний” та має оцінні конотації. Це значенняfeminine експлікується у творах пізніх вікторіанців, де спостерігаєтьсязбільшення його частотності, а також вживання у функції предикатива та набуттяfeminine ознак, характерних для якісних прикметників.
Як видно зфреймової моделі, що відображає сполучуваність периферійних компонентів фрейму„Жіночий” з іменниками, прикметники зі значенням „жіночий” здебільшогоздійснюють референцію до позитивних жіночих якостей. Антонімічні лексемиunwomanly, unfeminine дають уявлення прo нетипові жіночі якості [35,c.60].
Більшість лексем, що утворюють лексичну структуру концепту„Жіночість”, функціонують у сучасному дискурсі. Проте конотації, які реалізуютьці лексеми у творах вікторіанських письменників, не завжди відповідаютьконотаціям, характерним для сучасного мовлення. Деякі номінації, зокрема,gentlewoman та lass сьогодні вважаються застарілими, деякі – такі як lady,втратили сьогодні більшість конотацій, притаманних вікторіанському періоду та євідносно нейтральними, деякі, зокрема maid, навпаки, мають сьогодні ненейтральні, а піднесені конотації.
У цілому динамікарозвитку лексико-семантичної структури концепту „Жіночість” відображає зміни усоціальному, культурному та економічному житті Великобританії.

Розділ 3. Семантичніособливості репрезентації фрейма
 
3.1 Методфреймової семантики
Фреймовасемантика (frame semantics, frame-and-scene analysis) – загальна назва для дужерізних типів формалізованого опису діяльності людини у контексті ситуації. Вякості лінгвістичної концепції Фреймова семантика запропонована Ч.Філлмором[83, с.75], і з'явилася як продовження відмінкової граматики. У Фреймовоїсемантики значення слів, словосполучень, пропозицій, тексту і так даліспіввіднесені зі сценами в рамках загальної теорії семантичного знання[85,c.143].
Фреймовасемантика використовується в граматичному описі, в штучному інтелекті і вкомп'ютерній лексикографії. Фреймова семантика на початку 1980-х рр.представлялася як програма досліджень в галузі емпіричної семантики, що надаласпосіб охарактеризувати принципи створення нових слів і пропозицій, додаваннянових значень слів, а також „збірки“ значень елементів тексту в цілезначення [82, c.111].
У когнітивнійінтерпретації поняття фрейму заслуговує увагу ще одне трактування, відповіднодо якого фрейм розглядається не як тип концепту, а як форма його ментальногоуявлення, тобто концептуальна структура, одиниця ментального простору [10.с.8].
Таким чином,фрейм розуміється як один зі способів ментальної репрезентації концепту: черезвідсилання до концептуальної галузі, у якій цей концепт інтерпретується.
Ми вважаємо, щокоректніше трактувати фрейм не як концепт, а як когнітивну структуру більшвисокого рівня, тип взаємодії між концептами, як спосіб (форму) організаціїментального простору.
Питання проспіввідношення фрейму й поля (лексичного, семантичного, понятійного) тіснопов'язане із проблемою співвідношення фреймової семантики й теорії поля влінгвістиці й не раз зачіпалося в закордонних дослідженнях.
Так, Ч.Філморубачає принципове розходження між двома цими концепціями в тому, що «теоріяполя відрізняється від семантики фреймів своєю прихильністю до дослідження груплексем заради них самих і інтерпретацією лексико-семантичних галузей яквластиво мовних феноменів.
Семантика фрейміврозглядає безліч фреймів інтерпретації як альтернативні «способи баченняречей».
Загалом,розходження визначаються тим, де концентрується пошук структури — у мовнійсистемі або поза нею» [11, c.61].
Між семантичнимполем і фреймом можна постулювати, на наш погляд, і інші відмінності:
• фрейм — більштверда структура, що відбиває типові зв'язки в типових ситуаціях; поле — структура більш м'яка, асоціативно-конкретна, іноді — індивідуальна;
• інтегруючимпочатком у фреймі слугує ситуативна близькість, у поле — асоціативно-семантична;
• структурнаорганізація фрейму припускає наявність вузлів (слотів), поля — ядра, центра йпериферії, межі між якими досить нечіткі й рухливі;
• лексичнарепрезентація фрейму ближче всього відповідає тематичній групі; ментальнамодель семантичного поля приводить до необхідності введення терміна«концептуальне поле».
Польовідослідження отримали широке поширення в семантиці художнього мовлення, десемантичні (в іншій термінології — асоціативно-образні, значеннєві) поля трактуютьсяяк засіб відображення специфіки авторського ідиостилю, як способу виходу намовну й концептуальну картину світу письменника.
У публікаціяхН.С. Болотнової і її учнів асоціативно-значеннєві поля тексту розглядаються якодин зі способів репрезентації авторських концептів [12.с.16].
Вважаємо такийпідхід абсолютно правомірним, якщо прийняти, що асоціативно-значеннєві поля єодиницями плану виразу. Що стосується концептуальних полей, то вони, за нашимуявленням, є найбільш великими ментальними утвореннями, що включають у свійсклад як різні типи когнітивних структур, так і різні форми ментальнихрепрезентацій.
Якщоспіввідносити фрейм і концептуальне поле як різні типи когнітивних структур, тосаме ступінь типовості/індивідуальності асоціацій, їх раціональний/емоційнийхарактер можуть стати тією границею, що маркірує фреймові й польові утворення.
Фреймовасемантика підкреслює непреривність, а не розриви, у переході від мови додосвіду [82, c.111].
Основніположення [80, c.28-29]:
1.Розумність (intelligence) — прояв роботи невеликої кількості механізмівзагального (логічного) висновку з великими обсягами досить конкретних іспеціальних знань.
2.Цей процес супроводжується використанням „бібліотеки фреймів“,пакетів знань, що дають описи типових об'єктів і подій. Такі описи містять іабстрактну схему — кістяк для опису довільного одиничного випадку, — і безліч»дій за замовчуванням" (defaults) для типових членів класу.
Діїза замовчуванням дозволяють інформаційній системі заповнювати відсутні деталі,породжувати очікування й зауважувати відхилення від рутинних станів справ. Такдодаються свіжі знання в базу даних [19, c.56] при урахуванні поточного станусистеми знань у цілому. Формальний апарат фреймів включає метамову системи, наякому по ходові логічного міркування виробляються судження про стан системи.
Фреймовіконцепції дозволяють моделювати розуміння [9,c.437]. Останнє прирівнюєтьсянабору наступних дій: активація фрейму, висування на перший планфрейму-кандидата й конкуренція фреймів. Починаючи інтерпретувати текст, миактивізуємо певну контурну схему, у якій багато позицій («слоти») щене зайняті.
Більшепізні епізоди тексту заповнюють ці прогалини, уводять нові сцени, якікомбінують в різні зв'язки — історичні, причинно-наслідкові, логічні й т.ін.Інтерпретатор поступово створює внутрішній світ, із просуванням по тексту усебільше конкретизуємий залежно від підтверджуваних або очікувань, що відхиляють.
Цейвнутрішньотекстовий світ залежить від аспектів сцен, звичайно (або ніколи) утексті експліцитно не описуваних [75,c.125]. Прототипічні сцени становлятьбагаж знань людини про світ. Засвоюючи значення, спочатку як би приклеюютьярлики до цілих сцен, після чого — до частин знайомих уже сцен, а потімоперують: а) репертуаром ярликів для схематичних, або абстрактних, сцен і б)ярликами для сутностей або дій, сприйманих незалежно від тих сцен, у яких вонивперше зустрілися [75, c.127].
Поданняпро те, як відбувається активація фрейму, мінялися; ця еволюція поглядів [19,c.438], виглядала як зміна чотирьох періодів:
1.Перші роботи розглядали цю активацію як перенесення інформації між двома базамиданих:
— довгострокової, утримуючої все, що відомо системі, і розбитої на фрейми, прямийдоступ до частин яких неможливий; інформація, що міститься в фреймі, що активується,переноситься в другу базу даних;
— оперативної, де кожний факт індивідуально індексований так, щоб допускатишвидку обробку інформації.
Придеактивації факти втрачають індекси (отримані по ходу активації), на щовитрачається час, обчислювальне як лінійна функція від числа фактів, щододають. Оскільки активація деяких понять вимагає активації підпорядковуючих (вієрархії категорій) фреймів, загальне число фактів може бути дуже великим.
2.Пізніше [19] був прийнятий на озброєння протилежний прийом. Як і раніше є двібази даних, але фреймова інформація ніколи не переноситься з однієї в іншу.Одна база містить фреймове знання, а інша — інформацію конкретно до даноготексту. Активація вимагає тільки додавання імені фрейму до списку вжеактивованих фреймів і відбувається досить швидко.
Алешвидкість обробки досить велика: щоб з'ясувати факт, потрібно переглянутикожний гіпотетично пропонований фрейм порізно, а необхідний час прямопропорційний числу активних фреймів.
3.Центральна база даних містить всю фреймову інформацію, як істотну, так інесуттєву для сприйманого тексту [79], [75]. Немає операцій безпосередньоїактивації: пошук даних у великій базі підтримується чисто апаратними засобами[13, с.979] типу паралельних процесорів. Такі системи набагато могутніші, ніжлюдські здатності, які моделюються.
4.Всі фреймові дані зберігаються в одній і тій же базі даних.
3.2Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають далеку периферію фрейму“жіночність”
До далекоїпериферії зараховуються лексичні одиниці, що не містять у своїх дефініціяхслів, які вказують на значення «жіночність» або будь-який ядерний компонентописуваного фрейму, але, проте, у певній ситуації здатні йменувати жіночністьабо її основні елементи, співвідносячись із загальним фреймом «жіночність»/«жінки»у певному контексті при активізації ключових слотів даного фрейму або всієїструктури цілком. Сегмент далекої периферії фрейму «жіночність» містить подібнелексичне наповнення із фреймом «жіночність», але його відмінною рисою є слова,що вказують на негативне відношення англійців до жінки – girlish, womanly,maiden(ly), ladylike, womanish.
Лексика, щопредставляє жінку в співвідношенні із чоловіком.
Like allself-resvectine modern women, she is struggling to balance her post-
feminist independenceand economic power with the human, not just female,
need to love andbe loved [15,c.67].
As any woman, shewas fascinated by such a handsome man, and in 1932
contrivedameeting with him [17,c.24].
Обумовленілексеми, що є найбільш частотними компонентами плану вираження далекоїпериферії й стосовні до тендерної тематики, у силу певних соціально-історичнихумов, впливають на формування уявлень і пов'язані з певним образом, передаютьсвою конотацію їй периферії фрейму «жіночність». Зокрема, негативна конотацияслова баба відображається у фразеологізмах з даною лексемою.
Щодо далекоїпериферії із ключовим словом lady варто відзначити, що поряд з позитивноюконнотацією у деяких фреймах, як, наприклад, у випадку із фреймом one's goodlady, що позначає дружину, далека периферія із цим лексичним компонентом носитьі зневажливу конотацію:
She may in herdreams see her husband as head of state, but she is too
intelligent toplay the First Lady card [16,c.78].
She only pretendsto be accomplished, but she would never be such because
Of her background– army lady. [26,c.7].
I don't see whatis good in her — nothing but a canny Foxy lady [14,c.56].
Наприклад,прецедентні феномени a lady not for turning і Mrs. Grundy доповнюють широкопредставлені в англійській семантиці такі жіночі якості як сила йпедантичність.
У результатіпроведеного дослідження далекої периферії фрейму, виявляються відразу йзагальні, і специфічні для російської й англійської лінгвокультур образніскладового концепту «жіночності».
Зокремавстановлюється, що як для російської, так і англійської лінгвокультурхарактерний образ, пов'язаний із силою, рішучістю в характері жінки, щопідтверджують наступні приклади:
What’s ahappiness – to cry! — говорила героїня Едуардо де Феліпі — але, «залізналеді » Фелумена Мартурано [45,c.67].
Даний образстворюється також метафорами, які є похідними наведеного фрeйму — красуня іззалізними кигітками; триматися на сталевому стрижні; м'яка тітонька, що уякийсь момент стає сталевою.
Позитивний образсильної жінки формує й відоме прецедентне висловлення з поеми Н.Некрасова:
Швидше за все,отут виявляється старожитня національна традиція: російські жінки завждивідрізнялися приголомшливою працездатністю, відданістю справі, самопожертвою:«коня на скаку зупинить, в палаючу хату ввійде». — це про них[43,c.55].
Більше варіативніза своєю внутрішньою формою далека периферія фрейм англійської мови, щоконструюють дану якість сили, впевненості в характері жінки. Крім англійськогоiron lady, що має еквівалент із аналогічною конотацією у російській мові,внутрішня форма даних фрейму пов'язана:
— з військовоютематикою:
Sucha battle axe!She was so determined, persistent! A hell of a worker! [32,c.5].
Three babies-allher boys-had not managed to weighed own the coltish
Body of thesometime Goal Attack [12,c.78]
— з предметамиодягу:
With homes in NewYork, L A, France and Lond onto maintain and away of
life that allowsher to be a stranger to iron or the mop, Joan Collins may be
called fist in avelvet slove [19,c.22].
She wears thetrousers [5, c.23].
Даний образстворюється також вираженням to posses genuine girl power і прецедентнимвисловленням a lady not for turning. Джерелом даного прецедентного висловленняє назва роману М. Фрая «Lady not for burning», зміну приписуютьМ.Тетчер.
Групу лексем знегативною коннотацією у далекій периферії фрейму становлять, наприклад,лексеми, що конструює залежність жінки від чоловіка, на що вказують наступніфразеологізми англійської й російської мов:
Не married thestupid little ebassase of his,Diana,who really wasn't even
worth shootingErrol for [17,c,8].
«Marriage inmodern times,»Keith went on,«is regarded as a partnership
Of equals and nolonger one in which the wife must be the subservient chattel of
the husband [20,c.27].
1 can't say thatshe is a truly trophy wife — she has made a fascinating
сarrier as ajournalist [22, c.34].
When I marry, Iam not fancy being called Mrs. Thing, clad bimbo or
something [52, c.22].
 
3.3 Семантичнийаналіз лексичних одиниць, що складають ближню периферію фрейму “жіночність”
До ближньоїпериферії належать лексеми, що містять значення «жіночність»/«жінка» або один зядерних компонентів фрейму, зазначені хоча б в одному з використаних намисловників, але не як основне значення.
Такими одиницямидля фрейму «жіночність» є лексеми, що заповнюють комірки слотів female, maiden,woman, lady і лексика супутнього субфрейму
Як видно, жіночітвори характеризуються нижчою частотністю lady, що пов'язане передусім зособливостями сюжету творів, зокрема з низьким соціальним статусом більшостігероїнь. У творах жінок відображаються жіночі уявлення про lady, зокрема мріїмолодих дівчат, що прагнуть досягти цього статусу. У жіночих творах, на відмінувід чоловічих, більш експліцитно виявляються асоціативні смисли lady, пов’язаніз зовнішніми характеристиками:
а) привабливазовнішність:
'Why, Cathy, youare quite a beauty! I should scarcely have known you: you look like a ladynow. Isabella Linton is not to be compared with her, is she, Frances?[37.c.57].
З іншого боку,врода не є лексемою ближньої периферії яка ідентифікує жінку як lady:
[…]you are genteelenough; you look like alady, and it is as much as ever I expected of you:you were no beauty as a child» [39,c...93].
б) дорогий одяг:
'You'd do nothingwith it, mum — you'd give it to the cook, I know you would — an' it 'ud be apity — she'd look too much like a lady in it — it's unbecomingfor sarvants [18,c. 32].
He had found outthe dream in which she was living — that she was to be a lady in silksand satins [21,c.300].
And nothing couldbe as it had been again: perhaps some day she should be a grandlady,and ride in her coach, and dress for dinner in a brocaded silk, with feathersin her hair and her dress sweeping the ground [45,c.152].
…the last timeshe set eyes on her was last Tuesday, when she came down stairs, dressed in herSunday gown, and with a new ribbon in her bonnet, and gloves on her hands, likethe lady she was so fond of thinking herself"[52,c...6].
Дорогий одяг бувпоказником статку, який, на думку дівчини, неодмінно асоціювався зі становищемlady:
I used to fancy Icould like to be a lady, and rich, and never know want any more [56,c.307].
Номінація ladyвживається в контекстах, пов'язаних з вихованням дівчинки та дорослої дівчини:
'O dear, O dear,Maggie, what are you thinkin' of, to throw your bonnet down there? Take itupstairs, there's a good gell, an' let your hair be brushed, an' put your otherpinafore on, an' change your shoes — do, for shame; an' come an' go on withyour patchwork, like a little lady' [62,c.10].
Відсутністьналежного виховання іноді робить неможливим для жінки перетворення на lady:
I wasn't broughtup to be a lady, and I can't turn my mind to it. I like the workingfolks, and their houses, and their ways [26,c.20].
З іншого боку,виховання може виправдовувати інші недоліки lady, такі як невисокий рівеньосвіченості:
There is hardly aservant-maid in these days who is not better informed than Miss Nancy; yet shehad the essential attributes of a lady — high veracity, delicate honourin her dealings, deference to others, and refined personal habits[32, c.114].
Обов'язковими дляледі є знання французької та вміння вишивати:
[…]haveyoulearntFrench?"«Yes, Bessie, Icanbothreaditandspeakit...»«Andyoucanworkonmuslinandcanvas?» «Ican.» «Oh,youarequitealady, MissJane![34, c.93].
Отже, у творахавторок lady має швидше оцінні, а не соціальні конотації.
Найбільшчастотною ближньою периферійною номінацією в чоловічих романах є maid(en), утой час як у жіночих найбільшою частотністю характеризується номінація lass .
Високачастотність номінації lass у жіночих романах зумовлена особливостямидіалектного мовлення персонажів творів “Mary Barton” та “Wuthering Heights”. У згаданих творахця ближня периферія зустрічається в якості діалектного синоніма girl та незавжди має виражені позитивні конотації:
Ay, she was afarrantly lass; more's the pity now» [26, c.6].
I remembered howold Earnshaw used to come in when all was tidied, and call me a cant lass[38, c.59].
В інших творахжінок lass зустрічається в якості звертання та передає позитивне ставлення мовця додівчини:
'Why, Hetty, lass,are ye turned Methodist?’[22, c.223].
'You'd bettertake the things off again, my lass; it hurts your aunt to see 'em.'[41,c.224].
Зазначенаномінація не зустрічається в романі „Villette”, що. очевидно, пов'язано знаціональними особливостями персонажів, більшість з яких не є англійцями.
Номінаціяmaid(en) у творах чоловіків має яскраво виражені позитивні імплікації, акцентуючи такі якостіжінки як чистота, невинність, вихованість:
Given once, thepure bashful maiden was too modest, too tender, too trustful, too weak,too much woman to recall it [32, c.160].
That she, a younglady, maiden, of strictest education, should, and without his teaching,know that wives ran[26, c.185].
У творах Т. Гардіномінація maid(en) є найбільш частотною в порівнянні з іншими творами (58випадків вживання). Ця номінація вживається у творі по відношенню до молодоїдівчини в якості синоніма girl:
“I don't knowwhat a maid can say stupider than that” [29, c.38].
Подібно до girlmaid(en) вживається для позначення особи, молодшої за віком, ніж та, щономінується woman:
Jack lying a'moststifled inside the churn, and the poor maid — or young womanrather-standing at the door crying her eyes out [17, c.171].
Вживання лексемmaid(en) та woman по відношенню до одного і того ж референта імплікує такожнаявність або відсутність сексуального досвіду в жінки. Це значення лексемиmaid(en) реалізується в заголовках розділів роману “Tess of the d’Urbervilles”:The Maiden, Maiden No More, The Woman Pays, що відображає зміни в життігероїні.
У зазначеномуромані maid(en) вживається у звертаннях персонажів до молодої дівчини, прицьому зменшувальна форма maidy передає позитивне ставлення персонажів додівчини. Подібне вживання maid(en) не характерне для інших романів:
''And you, maidyTess, you wasn't well a day or two ago-this will make your head achefinely! Don't do any more, if you feel fainty; leave the rest to finish it.''[41,c.179].
''Why, maidy''(he frequently, with unconscious irony, gave her this pet name) [41,c.93].
''You can milk'em clean, my maidy? I don't want my cow going azew at this time o' year.''[67,c.139]..
У жіночих творах maid(en)вживається як синонім до girl та не завжди передає позитивні конотації:
How he had lefthis own rank, and dared to love a maiden of low degree; and oh! stingingagony of all — how she, in return, had loved him![71,c..156-157]..
Was not StephenGuest right in his decided opinion that this slim maiden of eighteen wasquite the sort of wife a man would not be likely to repent ofmarrying?[43,c.378]..
Номінація femaleу чоловічих творах має іронічні конотації:
One was a talland commanding middle-aged female, with features and a complexionsimilar to those of the clergyman of the Church of England by whose side shemarched, and the other a stunted littlewoman with a darkface[2,c.546]..
I must put onethere-one that it will be good for dangerous young females like yerselfto heed. Will ye wait, missy?'' [32,c.102]..
And this female,shaped by that informing hand, would naturally be in harmony with him, from thecentre of his profound identity to the raying circle of hisvariations[67,c.140].
У жіночих творахномінація female є відносно нейтральною та вживається по відношенню до типовоїпредставниці певної нації, вікової категорії, родини тощо:
But not even adirect argument from that typical Dodson female herself against hisgoing to law [43,c.159]..
Maggie Tulliver,you perceive was by no means that well-trained, well-informed young person thata small female of eight or nine necessarily is in these days [56,c.111].
[…]andwhenhehadprofitedsowellbyAdam'slessons in carpentering and turning, as to embarrass every female in thehouse with gifts of superfluous thread-reels and round boxes[32,c.163]..
Для жіночихтворів характерне більш широке вживання оцінних номінацій (95 у жінок та 10 учоловіків).
Отже, ближняперіферия у фреймі жіночості пов'язані передусім з сюжетними та жанровимиособливостями творів. Крім того, визначальними рисами жіночих романів, упорівнянні з чоловічими, є акцент на негативних конотаціях периферійних таемотивно-оцінних номінацій.

Висновки
Як відомо, нашеуявлення про світ детерміновано національною культурою, особливостямисоціалізації, особистим і суспільним досвідом, системою накопичених знань.Результати по знання й взаємодії з навколишнім світом виражаються в певнійконцептуальній системі — концептосфері — сукупності концептів нації,репрезентумих за допомогою національної мови.
Концептуальнасистема носіїв мови, за словами Д. П. Горянського, являє собою систему інформації,що включає «знання й думки про дійсне й можливе положення справ у світі».
Основною одиницеюконцептуальної системи є концепт, ментальна сутність,«квант» знання, що береучасть у формуванні й передачі інформації.
Ю. С. Степановвизначає концепт як «пучок» уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, щосупроводжує слово».
Незважаючи навідсутність єдиного розуміння концепту, для нас принципово важливим є наступніхарактеристики концепту.
По-перше, концептскладається з концептуальних ознак (компонентів), тобто, він має складнуструктуру, у якій розрізняється центр (ядро) і периферія.
Ядро, як правило,представлено базовим шаром, що складається з наочнопочуттєвих образів, більшабстрактні ознаки складають периферію.
По-друге, концептвідрізняється багатошаровістю. Складність і багатошаровість концептувиражається в тому, що в його структуру входять елементи не тількираціонального освоєння дійсності, але й емоційного, у силу чого «… концепти нетільки мисляться, вони переживаються.
Вони — предмет емоцій,симпатій і антипатій, а іноді й зіткнень». Важливо також відзначити ще однухарактеристику концепту — «розмитість і імовірнісна структура концепту».
Концепт якодиниця структурованого знання має не жорстку організацію, оскільки «концептувесь час функціонує, актуалізується в різних своїх складових частинах іаспектах».
Для наспринципове значення має положення про особливу роль концептів як основнихосередків культури в ментальному світі людини: концепти — це «згустки»культурного середовища у свідомості людини, «те, у вигляді чого культуравходить у ментальний світ людини».
У когнітивнійлінгвістиці є свій об’єкт дослідження – вербалізована інформація, тобто тойконцептуальний простір людського мислення, з яким співвідносяться одиниці мовиі мовлення.
Сформульованаосновна проблема, що вимагає вирішення: це виявлення способів отримання,переробки, збереження та використання вербалізованої інформації. Матеріаломдослідження є семантика мовних та мовленнєвих одиниць, у якій відображені,зафіксовані результати когнітивних процесів.
Для повнотинаукової парадигми, що дозволяє визначити її як парадигму закритого типу,необхідна ще одна складова – розроблений методологічний апарат дослідження. Укогнітивній лінгвістиці цей апарат у цілому визначається як концептуальнийаналіз, на основі якого можуть бути виявлені інформаційні блоки та їх реляції,що формують «внутрішній лексикон» як упорядковану мовну картину світу. Підостанньою розуміється існуюче у мисленні знання Про мову як семіотичну системуі В мові, тобто відображені у семантиці знання про світ [24,c. 94].
Незважаючи на те,що концептуальний аналіз визнано основним методом, що використовується укогнітивній лінгвістиці, його остаточна розробка поки що далека від завершення.
Існуютьрізні трактовки категорії концепт Е.С. Кубрякова визначає концепт як фрагментсвіту, зв’язаний когнітивною структурою, що виступає у ролі групи концептів,які у свою чергу, підводячись під тло знаку, виступають у ролі значення слова[19,c.45].
Існуєточка зору, що поняття концепт є родовим по відношенню до його компонентів(таким як візуальний образ, вербальний образ, знак) і що воно корелює зтерміном поняття; адже навіть за своєю внутрішньою формою в мові слова концептта поняття однакові (концепт – калька з латині conceptus — поняття).
Відмічено,що концепт, значення то поняття – це сутності, які не піддаються прямомуспостереженню, а отже, ми лишень спів ставляємо наші уявлення з цього приводу[97,c.36].
Якправило, у повсякденному науковому спілкуванні концепт вживається як синонімпоняття і трактується «як думка, що містить в узагальненій формі предмети таявища дійсності шляхом фіксації їх властивостей та відношень» ], але мидотримуємось думки, що концепт та поняття – це нетотожні категорії. По-перше,вони належать до різних наук: перше запозичено з логіки та філософії, в друге –з математики. По-друге, поняття має логічну та раціональну основу, концепт –сублогічну [75, c.287].
Поняттяпевним чином відображає об’єктивну дійсність і передається у певній логічніймисленнєвій формі, концепт пов'язаний з різними мовними вираженнями, наприклад,іменами, дескрипціями.
Поняттярепререзентує найбільш загальні, істотні, необхідні та достатні ознаки, аконцепт може відображати одну або декілька ознак об’єкта, причому ці ознакиможуть бути будь-якими, не обов’язково істотними.
По-третє,поняття полягає у певному об’ємі змісту, тоді як концепт має більш складнуструктуру. З одного боку, він включає в себе все, що складає зміст поняття, а зіншого він також охоплює весь зміст слова і все те, що робить його фактомкультури, тобто етимологію, історію, асоціації та оцінку [20,c.43]. Такимчином, концепт ширше ніж поняття, оскільки крім поняття він включає уявлення таобрази, які асоціюються з цим поняттям.
Співвідношенняконцепту та значення визначається їх категоріальним статусом. Концепти – цеявища мисленнєвого порядку, які є основною формою вираження процесів мислення,тобто являють собою той фонд, з якого вибираються одиниці для здійсненнямисленнєво-мовленнєвого процесу.
Навідміну від концепту, значення – це явище мовного характеру [9,c.88].
Інакшекажучи, значення слова – це вказівка на «ті предмети, до яких слова …застосовуються відповідно до норм мови, а концепт – це смисл слова» [20,c.44].Адже значення є спробою відобразити загальне уявлення про зміст того чи іншогоконцепту, окреслити його відомі межі і представити окремі характеристики данимсловом. Інакше кажучи, у значенні слова відображена лише частина концепта, асаме загальновідома частина.
Всилу наукової традиції розрізнення поняття (логіка) та лексичного значення,виникла необхідність у появі нового терміну, яким і став концепт, що охоплюєпоняття і значення. Виходячи з вищесказаного, концепт – це не нова назва ужевідомої сутності, а нова категорія, поява якої символізує відхід мовознавствавід вузько лінгвістичних методів та звернення до психології. Виникнення даноїкатегорії свідчить про те, що лінгвістична наука змінила свій курс і спрямувалаувагу на суб’єкт мовної діяльності – людину, набуваючи такої ознаки як антропоцентричність.
Очевидним є те,що концептуальний аналіз є логічним продовженням семантичного аналізу. Їхвзаємозв’язок обумовлений спільним предметом – мовною та мовленнєвоюсемантикою. На думку А.А. Уфімцевої, найкраще визначення семантики булозапропоноване М.В. Нікітіним: «значення – це концепт зв’язаний знаком».
Якщоконцептуальна класифікація враховує природу речей, структуру дійсності,членування свідомості, обумовлене структурою людської діяльності, то семантичнакласифікація є та ж сама понятійна класифікація, але з огляду на знак, навтілення понять у певній знаковій формі [88,c.4] Але в той же час задачісемантичного аналізу та концептуального аналізу дещо відмінні.
При семантичномуаналізі розглядається співвідношення концептів зі знаками, розподіл концептівміж знаками. Концептуальний аналіз іде глибше, у структуру самоговербалізованого концепта, ставлячи за мету уяснення того, як він бувсформований, чим він відрізняється від інших концептів, як він структурований іякі системні зв’язки йому властиві [46,c.85].
Концептуальнийаналіз можна розуміти двояко – як аналіз самих вербалізованих концептів і якпевний спосіб дослідження, тобто аналіз за допомогою концептів, аналіз, що маєконцепти своїми кінцевими одиницями (на відміну, наприклад, від компонентногоаналізу, спрямованого на виявлення елементарних семантичних ознак).
Оскільки увнутрішньому лексиконі концепти упорядковані в ієрархічній гіпо-гіперонімічнійсистемі, то можна стверджувати, що концептуальний аналіз є аналіз однихконцептів за допомогою інших.
Під базовимтерміном «(вербалізований) концепт» у когнітивній лінгвістиці розумієтьсябудь-яка оперативна одиниця мислення, яка може мати або не мати під собоючіткої логічної форми. Це може бути поняття, образ, схема дій, гештальт абокартина.
Головне у тому,що людина використовує дану холі стичну сутність для осмислення буття. Якодиниця пізнання світу концепт може мати різну ступінь інформативноїнасиченості, залишаючись при цьому цілісним утворенням, що здатнепоповнюватись, змінюватись, чи відображати людський досвід.[91,c.77].
Проблемацілісності концепту, що належить до будь-якого рівня абстракції, розглядаєтьсяв двох існуючих у когнітивній лінгвістиці взаємопов’язаних ракурсахконцептуального аналізу. Видається можливим визначити ці ракурси як логічний таейдетичний.
Таке визначеннявідповідає філософській концепції А.Ф. Лосєва, у якій іде мова щодо проявудумки (ідеї) у двох основних формах – ейдос як нерозчленована цілісність ілогос як цілісність розчленована та структурована [90,c.109].
Логічнийаналіз концепта спрямований на встановлення закономірностей його внутрішньої організації,моделювання взаємозв’язків між елементами, що входять до його складу. Саме цейтип аналізу практикується у дослідженнях структур вербалізованих знань (пропозицій,фреймів, скриптів та ін.).
Ейдетичнийаналіз концепту у більшій мірі концентрується на його сутнісній природі, тобто на тому,як той чи інший цілісний концепт існує у мисленні – чи то ізольовано від іншихконцептів (Аристотелеві категорії), чи то у вигляді відносно сфокусованихсутностей, «розмитість» меж яких обумовлює плавний перехід одного концепту вінший (прототипічні категорії). Цей тип досліджень очевидний у набираючій нинісилу прототипічній семантиці.
Подання концепту„Жіночність” у вигляді фреймової структури дозволяє виділити ядерні номінаціїконцепту, які репрезентують абстрактні іменники зі значенням „жіночність” та„жіноцтво”, а також периферійні елементи, до яких належать іменники-номінаціїжінки та прикметники зі значенням „жіночий”, „жіночний”, „притаманний жінці”.Всього було проаналізовано 27 лексичних одиниць.
Концептуальнеядропредставленеіменниками womanhood, womankind, girlhood, maidenliness, womanliness,girlishness, maidenhood, які у певних контекстах є безпосередніми номінантамиконцепту (womanhood, womanliness) або мають абстрактне, узагальнююче значення.В якості ядерного елемента концепту „Жіночність” розглядається також іменникwoman, який у певних контекстах має ознаки абстрактного іменника та передаєзначення „втілення жіночих якостей”.
Варто зазначити,що деякі з наведених іменників ((un)maidenliness, girlishness, maidenhood)зустрічаються тільки у творах пізніх вікторіанців, що свідчить про тенденції дофілософського осмислення жінки та жіночності. Водночас зазначені номінації нехарактерні для сучасного дискурсу. Також треба зауважити, що ключова длясучасних гендерних досліджень лексема femininity не зустрічається увікторіанських романах.
Контекстуальнийаналіз ядерних номінацій концепту „Жіночність” дозволив виділити синонімічніпари womanhood – womankind, girlhood -maidenhood, girlishness – maidenliness,та антонімічні опозиції womanhood – girlhood, в яких лексеми протиставляютьсяза семою „вік”.
Вивченняконтекстуального оточення ядерних номінацій концепту, зокрема їхсполучуванності з оцінними прикметниками, дозволяє говорити про експліцитніпозитивні конотації зазначених номінацій (напр., сполучуванність зприкметниками lovely, fair, childish, luxuriant, handsome, а такожвживання у метафоричних виразах “[…]awakens the clinging deprecatingwomanhood”, “momentary threshold of womanhood”.
До периферійнихелементів концепту „Жіночність” відносимо фрейм „Жінка”, якийскладаютьномінації, що здійснюють референцію до осіб жіночої статі. Номінації woman,lady, girl є ядерними елементами фрейму, оскільки характеризуються найбільшоючастотністю. Зазначені номінації утворюють антонімічні пари woman- lady ( заознакою „ родинне походження” ) та woman — girl (за ознакою „вік”). Номінація womanреалізує такі асоціативні смисли „розвинена фігура”, „життєвий досвід”,„материнський досвід”. З номінацією lady асоціюються як позитивні („увага доінших, приємний характер, охайність”), так і негативні ознаки (зарозумілість,егоїзм, бездушність, байдужість, бездіяльність). Крім того, у творах жінокгероїні асоціюють леді з такими ознаками як приваблива зовнішність, дорогийодяг. Асоціативними смислами girl є „свіжий вигляд”, „недосвідченість,наївність”, „інфантильність”.
У творах пізніхвікторіанців спостерігається підвищення статусу референта, що позначаєтьсяномінацією woman та нейтралізація соціальних конотацій lady.
До периферійнихномінацій фрейму „Жінка” належать: а) регулярні номінації (maid(en),lass, gentlewoman, female); б) емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy);в) контекстуальні номінації (creature, thing).
Номінаціїmaid(en), lass, gentlewoman становлять особливий інтерес, оскільки не єхарактерними для сучасного мовлення та містять оцінні (передають ставленнямовця до референта жіночої статі) та соціальні конотації (maid(en) та lassхарактеризують мовлення простих людей, номінація gentlewoman виступає в якостісиноніму lady, проте у ній відсутня сема „родинне походження”). У жіночихтворах номінація female є відносно нейтральною, в той час як у чоловічих вона маєіронічне забарвлення. Історичний аналіз частотності номінацій maid(en), lass,gentlewoman свідчитьпро зменшення частотності номінацій lass та female, з одного боку, тазбільшення частотності номінації maid(en). Крім того, для творів пізніхвікторіанців не характерне вживання gentlewoman.
Емотивно-оцінніномінації характеризують здебільшого не авторське, а персонажне мовлення. Прицьому ці номінації мають переважно негативні конотації (крім номінації wench).
Контекстуальніномінації жінки мають конотації позитивної оцінки та співчуття до референта якз боку автора, так і інших персонажів. Проте наприкінці Вікторіанства в зв’язкуз підвищенням статусу референта, що номінується woman, номінація creatureвважається такою, що принижує жінку.
Ще одним фреймом,який утворює лексичну структуру концепту „Жіночність”, є фрейм „Жіночий”, якийскладаютьприкметники, що містять сему „жіночий”, або жіночний:feminine, female, girlish, womanly, maiden(ly), ladylike.
Лексеми feminineта femalе є найбільш частотними, а отже, розглядаються в якості ядернихелементів фрейму „Жіночий”. Зазначені номінації у певних контекстах єсинонімами та вказують на стать референта. Але зазначена функція більшхарактерна для female, в той час як feminine частіше вказує на приналежністьреференту жіночої статі предмету, явища або якості. Крім того, саме цяномінація вживається у значенні „жіночний” та має оцінні конотації. Це значенняfeminine експлікується у творах пізніх вікторіанців, де спостерігаєтьсязбільшення його частотності, а також вживання у функції предикатива та набуттяfeminine ознак, характерних для якісних прикметників.
Як видно зфреймової моделі, що відображає сполучуваність периферійних компонентів фрейму„Жіночий” з іменниками, прикметники зі значенням „жіночий” здебільшого здійснюютьреференцію до позитивних жіночих якостей. Антонімічні лексеми unwomanly,unfeminine дають уявлення прo нетипові жіночі якості.
Більшістьлексем, що утворюють лексичну структуру концепту „Жіночість”, функціонують усучасному дискурсі. Проте конотації, які реалізують ці лексеми у творахвікторіанських письменників, не завжди відповідають конотаціям, характерним длясучасного мовлення. Деякі номінації, зокрема, gentlewoman та lass сьогоднівважаються застарілими, деякі – такі як lady, втратили сьогодні більшістьконотацій, притаманних вікторіанському періоду та є відносно нейтральними,деякі, зокрема maid, навпаки, мають сьогодні не нейтральні, а піднесеніконотації.
У цілому динамікарозвитку лексико-семантичної структури концепту „Жіночість” відображає зміни усоціальному, культурному та економічному житті Великобританії.

Списоквикористаних джерел
 
1. АбрамоваЮ. В. Роль компаративного фрейма в вербализации концепта „женщина” (наматериале английских пословиц) // Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер.: Філол. науки –2004. – № 3(62). – С. 5 — 9.
2. Агеев В.С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопр.психологии. – 1987. – № 2. – С. 152 — 158
3. АграновичС. З., Саморукова И. В. Типы художественного сознания и мировоззренческий потенциалмифа // Проблема художественного язика. – Самара, 1996. – Вип.2. – С.25 — 56.
4. АрнольдИ. В. Потенциальные и скрытые семы и их актуализация в английскомхудожественном тексте // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. ст. /Науч. ред. Бухаркин П. Е. – СПб.: Изд- во С. Петерб. ун-та, 1999. – С. 54 — 66.
5. АрутюноваН. Д. Язык и мир человека. – М.: Языки рус. культуры, 1999. – 896 с.
6. АрхангельськаА. М. Маскулінність та фемінність як соціокультурні категорії на тліслов’янського антропонімікону // Мовознавство. –2006. – № 1. – С. 83 — 92.
7. БардинаН. В. Языковая гармонизация сознания. – О.: Астропринт, 1997. – 272 с.
8. Барт Р.Семиотика. Поэтика: Избр. работы / Пер. с фр. – М.: Прогресс – Универсус, 1994.– 616 с.
9. БердяевН.А. Экзистенциальная диалектика божественного и человеческого // Диалектикабожественного и человеческого. – М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005. – С. 341-501.
10. БессоноваО. Л. Мужская и женская этика как основание гендерной оценки // Наука ісучасність: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. – К.: Логос,2001. – С. 3 -13.
11. БєлявськаА. Д. Лінгвістичні перспективи і прогнози у ХХІ столітті // Лінгвістика ХХІстоліття: нові дослідження і перспективи / НАН України. Центр наук. дослідж. івикладання інозем. мов. –К.: Логос, 2006. – № 1. – С. 22-33.
12. БогдановичГ. Ю. Культурология, лингвокультурология, этнопсихолингвистика vsполилингвокультурология // Культура народов Причерноморья. – 2002. – № 34. – С.12-17.
13. БондаренкоО. С. Концепти „чоловік” і „жінка” в українській та англійській мовній картинісвіту: Автореф дис.… канд. філол наук. – Донецьк, 2005. – 19 с.
14. БондаренкоО. С. Полісемія лексичних одиниць гендерної семантики в українській таанглійській мовах // STUDIA GERMANICA ET ROMANICA: Інозем. мови. Зарубіж. літ…Методика викл. – 2005. – Т. 2, № 3(6). – С. 58 – 68.
15. БорисоваТ. С. Лінгвостилістичні засоби створення образу стереотипного персонажу ( наматеріалі англомовної пригодницької прози ХІХ –ХХ ст. ): Автореф. дис… канд.філол. наук. – О., 2002. – 20с.
16. БулановичН. О. Контраст як змістова категорія тексту // Англістика та американістика:Зб. наук. пр. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2006. – Вип. 3. – С.18 — 22.
17. БураковаМ. Маскулинность и феминность: конструирование « настоящих» мужчин и женщин[Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http // www. erivila. iatp. by / g_centre/ another / article 18. html. – Назва з екрану. – Дані відповідають 2006 р.
18. ВасюкВ.В. Концепт «женщина» в статике и динамике фразеологии английского языка[Электрон. ресурс]: Дис. …канд. филол. наук: 10.02.04. – М.: РГБ, 2002.
19. ВежбицкаяА. Семантические универсалии и описание языков / Под ред. Т.В. Булыгиной. – М.:Языки рус. культуры, 1999. – 780с.
20. ВиноградовВ. В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. – М.: Изд-во АН СССР, 1963.– 254 с.
21. ВишняковаО. Д. Язык и концептуальное пространство: на материале совр. англ. яз. – М.:МАКС пресс, 2002. – 379с.
22. ВоркачевС. Г. Лингвоконцептология и межкультурная коммуникация: истоки и цели // Филол.науки. – 2005. – № 4. – С. 76 — 83.
23. ВоробьевВ. В. Лингвокультурология: теория и методы. –М.: Изд-во РУДН, 1997. – 332 с.
24. ГомілкоО. Відмова від тіла: метафізична помилка сучасного фемінізму // Філос. думка. –2001. – № 1. – С. 91 — 101.
25. ГородецькаО. В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу ХХ ст.:Дис.… канд. філол. наук. – К., 2002. – 182 арк.
26. ГумбольдтВ. фон. О различии между полами и его влиянии на органическую природу //Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. – М.: Прогресс, 1985. – С. 142-160.
27. ГундороваТ. Femina Melancholica: Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської.– К.: Критика, 2002. – 272с.
28. ДмитриеваМ. Н. Гендерная терминология: национальное vs. интернациональное // Культуранародов Причерноморья. – 2004 – Т.1, № 49. – С. 131-135.
29. ДолговаИ.А. Способы выражения концепта «толерантность» в английской паремиологии //Единицы языка и их функционирование: Межвуз. сб. науч. тр. – Саратов: Науч.книга, 2005. – Вып. 11. – С. 107 — 110.
30. ДоронінаТ. О. Соціокультурна специфіка наукової категорії „гендер” та її значення всучасному українському суспільстві // Гендерний розвиток у суспільстві:(конспект лекцій). – 2-е вид. – К.: ПЦ „Фоліант”, 2005. – С. 284 — 351.
31. Дорош О.Лінгвокогнітивний і комунікативний аспекти авторського жіночого мовлення вроманах Маргеріт Дюрас: Автореф дис.… канд. філол наук. – К., 2006. – 20 с.
32. ДудоладоваО. В. Динаміка мовної репрезентації гендера в англійському публіцистичномудискурсі (2-га пол. ХХст. – поч. ХІХ ст.): Автореф. дис.… канд… філол.наук: 10.02.04. / Харк. нац. ун-т ім. Н. В. Каразіна. – Х., 2003. – 20с.
33. ЕмірсуїноваГ. І. Лексикон сучасного фемінізму ( на мат. англ… мови): Автореф. дис.… канд. філол. наук. – К., 2003. – 19 с.
34. ЖаботинскаяС. А. Концептуальный анализ языка: Фреймовые сети // Проблеми прикладноїлінгвістики. – О.: Вид-во Одес. нац. ун-ту ім. І.І. Мечнікова, 2004. – С.81-92. – ( Сер. „Мова”; № 9).
35. ЖеребкинаИ. Феминистская философия 90-х годов: репрезентация «друговости» // Вісн. Харк.нац. ун –ту. – Х., 2004. – № 499. – С. 62 — 67.
36. ЗапольскихС. П. Рівні відтворення концепту „козацтво” в англомовних перекладах ( наматеріалі перекладів творів М. С. Грушевського // Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер.:Філол. науки. – 2004. – № 3(62). – С. 165 — 171.
37. ЗборовськаН. Феміністичний триптих Євгенії Кононенко в контексті загальноукраїнськоїпроблематики // Слово і час. – 2005. – № 6. – С. 57 -73.
38. ІвакінаІ. В. Жіночі типи в російському. романі 1860-х рр.: Автореф. дис… канд.філол. наук, – Х., 2004. – 17 с.
39. ІващенкоВ. Компоненти змістової культури концепту як одиниці етнокультури // Укр. мова– 2004 – № 4. – С.18 -28.
40. КагановськаО. М. Когнітивний аспект проблеми „градації” текстових концептів ( на матеріалісучасної французької прози ) // Вісн. Запоріз. держ. ун-ту. – 2000. – № 1. – С.55 — 62.
41. КарасикА.В. Лингвокультурные характеристики английского юмора: Автореф. дис. … канд.филол. наук. – Волгоград, 2001. – 23 с.
42. КардапольцеваВ. Н. Особенности конструирования и репрезентации женственности в русскойкультуре нового и новейшего времени [Электронный ресурс]: Дис. …д-ракультурологических наук: 24.00.01. – М.: РГБ, 2006.
43. КисельоваА. Гендер у художньому тексті: Дослідження впливу статі автора та персонажів налексику літературного твору (на матеріалі дієслів у романах Дж. Джойса та В.Вульф) // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 156:Герман. філол.– С. 126 — 137.
44. КубряковаЕ. С. Образы мира в сознании человека и словообразовательные категории как ихсоставляющие // Изв. РАН. Сер. лит. и яз. – 2006. – Т. 65, № 2. – С. 3 — 11.
45. КузнєцоваІ. В. Гендерні особливості презентації персонажів художнього твору: предметно –лінгвістичний аспект // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка. – Житомир,2004. – Вип. 17: Філол. науки. – С.172 — 174.
46. ЛакоффДж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении –М.: Языки славянской культуры, 2004. – 792с.
47. ЛапшинаМ. Н. Семантическая деривация в когнитивном аспекте: Автореф. дис. …д-ра филол.наук. – СПб., 1996. – 32с.
48. Левин Ю.И. Структура русской метафоры / Избр. труды. Поэтика. Семиотика. – М.: Языкирусской культуры, 1998. – С. 457- 464.
49. Летова А.Д. Лингвокультурологический концепт «Английская национальная личность» всопоставительно-контрастивном описании афористики [Электрон. ресурс] Дис.…канд. филол. наук: 10.02.20. –з М.: РГБ, 2005.
50. Лившиц В.Е. Интертекстуальностьв рассказе А.С.Байятт «A Lamia In the Cevenness» [Электрон. ресурс] –Режим доступу: http. // www. k.su.ru./fil/kn2/index.php?sod=32 – Назва зекрану. – Дані відповідають 26.07.2006.
51. МалышевскаяД. Базовые концепты культуры в свете гендерного подхода (на примере оппозиции„Мужчина/ Женщина”) // Фразеология в контексте культуры. – М.: Языки рус.культуры, 1999. – С. 180 — 184.
52. МанкевичИ. А. Художественный текст как источник культурологической информации // Худож.текст и культура: Матеріали. междунар. наук. конф., 2-4 окт. 2003 г. – Владимир, 2004. – С. 180 — 187.
53. МасловаВ. А. Когнитивная лингвистика: Учеб. пособие. – Минск.: Тетрасистемс, 2004. –256 с.
54. МітосекЗ. Структуралістські орієнтації в літературознавчих дослідженнях // Література.Теорія. Методологія / Пер. с пол. С. Яковенка. – К.: Вид. дім„Київо-Могилянська академія”, 2006. – С. 198 — 216.
55. Мітчел Д.Психоаналіз і фемінізм: радикальна переоцінка психоаналізу Фройда / Пер. зангл. І. Добропас і Т. Шмігер. – Л.: Астролябія, 2004. – 480 с.
56. НечаеваН. А. Идеал женщины в структуре гедерных картин мира // Гендерные тетради. –СПб., 1999. – Вып. 2. – С. 5 — 7.
57. ОгарковаГ. А. Вербалізація концепту „кохання” в сучасній англійській мові: когнітивнийта дискурсивний аспекти: Автореф дис.… канд. філол наук / 10.02.04. – К.:Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. – 20 с.
58. ОмельчукО. Фемінний ідеал та феміністичний інтерес у критичному дискурсі „Літературно-наукового вісника” / „Вісника” ( 1922 – 1939) // Сучасність. – 2005.– № 7-8. – С. 105 — 113.
59. ОпаринаЕ. О. Язык – текст – культура // Дискурс, речь, речевая деятельность:функциональные и структурные аспекты: Сб. обзоров / РАН ИНИОН. Центр гуманитар.науч. – информ. исслед. Отд. языкознания. – М., 2000. – С.152 — 169.
60. ПавличкоС. Джон Фаулз. Життя як магічний театр. // Павличко С. Зарубіжна література:Дослідж. та критич. статі. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2001. –С.359 – 391.
61. ПавличкоС. Роман Джона Фаулза „ Деніел Мартін” і традиції англійської романтичної прози// Павличко С. Зарубіжна література: Дослідж. та критич. статі. – К.: Вид-воСоломії Павличко „Основи”, 2001. – С. 511 — 539.
62. ПасковаН. А. Концепт „Женщина” в текстах среднеанглийского периода [Электронныйресурс]: Опыт семантической реконструкции на основе произведений Дж. Чосера:Дис. …канд. филол. наук: 10.02.04. – М.: РГБ, 2003.
63. ПироженкоО. Г. Когнітивні та комунікативні аспекти вербалізації концепту неправди удіалогічному дискурсі ( на матеріалі сучасної англійської мови: Автореф. дис.… канд… філол. наук: 10.02.04. / Харків. нац. ун-т ім… В. Н. Каразіна. –Х., 2001. – 20с.
64. ПогребнаВ. Л. Проблеми фемінізму в російській критиці і романах письменниць 2- ї пол.ХІХ ст.: Автореф.дис.… канд. філол наук. – К., 2004. – 14 с.
65. ПотебняА. А. Мысль и язык. – К.: Синто, 1993. – 192 с.
66. ПроскурнинБ. Почему Джордж Элиот недооценена в современной России, или о пользезарубежного взгляда на англистику // Вопр. лит. – 2005. – № 2. – С. 261 — 273.
67. ПузиренкоЯ. В. До проблеми номінації осіб жіночої статі в українській мові (гендернийаспект) // Наук. зап. Нац. ун-ту „ Києво-Могилянська Академія”. – 2001. – Т.18.– С.37 — 39.
68. Рубчак М.Християнська Богородиця чи Берегиня? Фемінізм на противагу вічно жіночому //Філос. думка. – 2000. – № 1. – С. 110 — 127.
69. СазановичЛ. В. Концептуальные модели репрезентации генерализованных мужских и женскихобразов в американском песенном фольклоре // Вісн. держ. Черкас. ун-ту ім. Б.Хмельницького. Сер.: Філол. науки. – Черкаси, 2003. – Вип. 44: – С. 66 -73.
70. СарапінаЛ. Г. Концептуальна та семантична природа лексеми „політика” в українськомугазетному публіцистичному стилі // Вісн. Черкас. держ. ун-ту ім. Б.Хмельницького. Сер.: Філол. науки. – Черкаси, 2002. – Вип. 29. – С. 26 — 33.
71. СлышкинГ. Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентных текстов всознании и дискурсе. – М.: Academia, 2000. – 128 с.
72. Старко В.Ф. Концепт ГРА в контексті слов’янської і германської культур ( на матеріаліукраїнської, російської, англійської та німецької мов ): Автореф. дис.… канд.філол. наук / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К., 2004. –16 с.
73. Старух О.В. Постфемінізм та проблема полісуб’єктивності жіночого „я” у прозі О. Забужко// Питання літературознавства: Наук. зб. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 8 (65).– С. 100 — 106.
74. СтепановЮ. С. В трехмерном пространстве языка: семиотические проблемы лингвистики,философии, искусства. – М., 1985. – 335 с.
75. Стернин И.А. Методика исследования структуры концепта // Методологические проблемыкогнитивной лингвистики / Под ред. И. А. Стернина. – Воронеж: Изд-во Воронеж.гос. ун-та, 2001. – С. 58 — 65.
76. Стешин ІД. Художнє втілення феміністичної ідеї в найновішій британській і українськійпрозі ( А.Картер, О. Забужко): Автореф.дис.… канд. філол наук. – Тернопіль,2002. – 18с.
77. Таран Л.Жіноча роль (Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі кінця ХІХ –початку ХХ століття ) // Сучасність. – 2005. – № 7-8. – С. 128 – 139.
78. ТарасенкоИ. В. Женское начало в культурных реалиях ХХ века: Дис. …канд. филол. наук. –Х., 2001. – 167 л.
79. Телия В.Н. Русская фразеология: семантический, прагматический и лингвокультурологическийаспекты. – М.: Языки русской культуры, 1996. –286 с.
80. ТерещенкоН. М. Статево – рольова структура жіночої тілесної ідентичності: Автореф. дис.… канд… психол. наук. – Х., 2003. – 19с.
81. ТопоровВ. Н., Толстая С. Н. Концепт движения в языке и культуре / РАН; Ин-тславяноведения и балканистики. Отдел этнолингвистики и фольклора. Отделтипологии и сравнительного языкознания. – М.: Индрик, 1996. – 383 с.
82. Улюра Г.Проблема феміністського тексту і письменницького іміджу жінки – авторки всучасних українських та російських літературах // Сучасність. – 2005. – № 7-8.– С. 115 — 127.
83. Фаулз Дж.Кротовые норы / Пер. з англ. И. Бессмертная, И. Тогаева. – М.: Махаон, 2002. –640 с.
84. ФесенкоТ. А. Концептуальное моделирование как метод изучения ментальной реальностичеловека // Язык, сознание, коммуникация: Сб. ст. – М., 2000. – Вып. 12. – С. 5- 8.
85. ФілоненкоС. О. Концепція особистості жінки в українській прозі 90-х років ХХст. (феміністичний аспект) // Автореф. дис… канд. філол. наук. – Дніпропетровськ,2003. – 17 с.
86. ХалееваИ. И. Гендер как интрига познания // Гендер как интрига познания. – М.: Изд-во«Рудомино», 2000. – С. 9 — 17.
87. ХименкоС. А. Особливості моделювання концептуального поля актанта – матері як інформаційногоядра концепту „материнство” // Вісн. Житомир. держ. ун –ту ім. І. Франка. –Житомир, 2004. – Вип. 17. – С. 256 -258
88. Хьюит К.Джордж Елиот и ее роман «Миддлмарч» // Вопр. лит. –2005. – № 2. – С. 236 — 260.
89. Цапок О.М. Мовні засоби репрезентації концепту „краса” в поезії українськихшістдесятників: Дис… канд.філол. наук. – Черкаси, 2003 – 191 с.
90. Чала Ю.П. Відтворення культурно-маркованих знаків Вікторіанської доби в українськихперекладах: Автореф. дис.… канд. філол. наук: 10.02. 16. / Київ. нац. ун-тім. Тараса Шевченка. – К., 2006. – 20 с.
91. ЧерданцеваТ. З. Метафора и символ во фразеологических единицах // Метафора в языке итексте. – М.: Наука, 1988. – С. 78 — 92.
92. ЧибышеваО. А. Концепт «Женщина» в русской и английской фразеологии [Электронныйресурс]: На материале предметных фразеологизмов, именующих женщину: Дис. …канд.филол. наук: 10.02.20. – М.: РГБ, 2005
93. ШевченкоИ. С. Ментальный мир и дискурс викторианской женщины //Материалы Третьеймеждунар. конф. «Гендер: Язык, Культура, Коммуникация». – М.: МГЛУ. – 2003. –С. 125 – 126.
94. Шилина А.Г. К вопросу о структуре и формировании терминосистемы гендерных исследований[Електорн. ресурс]. – Режим доступу: http: // www.philol.msu.ru / 2004 / ru/abstracts. – Назва з екрану. – Дані відповідають 2006 р.
95. Шиліна А.Г. Лінгвогендерна інтерпретація лексичного і граматичного потенціалу науковогостилю сучасної російської мови: Автореф. дис.… канд. філол. наук. –Сімферополь, 2002. – 19 с.
96. Этизагадочные англичанки?.. / Пер. с англ., сост. и предисл. Е. Ю. Гениевой. – М.:Рудомино, Текст, 2002. – 509 с.
97. ЯковенкоЕ. Г. Сердце, душа, дух в английской и немецкой картинах мира (опытреконструкции концептов) // Логический анализ языка. Образ человека в культуреи языке / Отв. ред. Н.Д. Арутюнова, И. Б. Левонтина. – М.: Изд-во «Индрик»,1999. – С. 39 — 57.
98. Яценко М.А. Семантико – прагматический анализ средств вербализации концептов «мужчина» и«женщина» на словообразовательном уровне английского языка // Нова філологія:Зб. наук. пр. – Запоріжжя: Вид-во Запоріз. нац. ун-ту, 2004. – № 1 (20). – С.50 — 55.