ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Переклад як лінгквокультурне явище
1.1 Теоретичні проблеми перекладу
1.2 Екстралінгвістичні аспекти перекладу
Розділ 2. Основні проблеми перекладу текстів зюриспруденції
2.1 Юридичний переклад та його особливості
2.2 Порівняльна характеристика англосаксонської іромано-германської правової системи
2.3Культурологічні і соціологічні аспекти перекладу юридичного тексту
Розділ 3. Основні проблеми перекладу текстів зюриспруденції
3.1 Переклад прислівників herein/therein і подібних
3.2 Особливості перекладутермінологічної синонімії юридичної літератури
3.3 Прийоми перекладу текстів з юриспруденції
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Переклад текстівюридичної тематики справа досить складна. Насичені вузькоспеціальноютермінологією, правознавчі тексти потребують від перекладача не лише високогорівня кваліфікації у знанні граматики і лексики мови, обізнаності у галузіюриспруденції, але і знання культури народу носія мови перекладу. Мова – це нелише засіб спілкування нації, але і вмістище культурологічної, соціологічної іісторичної інформації про народ. Головну роль у зв'язку з цим, відіграє нетільки володіння соціальними знаннями правових норм, юридичної термінології,судово-процесуальних систем, але і особистісні якості перекладача, оскількипереклад будь-якого тексту передбачає взаємодію суверенних національних мов, і,відповідно, культурних концептів.
Тема дослідження – культурологічніта соціологічні аспекти перекладу текстів з юриспруденції.
Актуальністьдослідження зумовленатим, що на сьогодні питання розгляду мови у аспекті її взаємодії з культурою ісуспільством є, з одного боку, недостатньо поширеним і розкритим, а з іншого,тим, що переклад галузевих текстів саме з точки зору їх кореляції зкультурологічними і соціологічними аспектами життя є важливою проблемоюперекладацької діяльності.
Метадослідження – розкрити культурологічні та соціологічні аспекти перекладу юридичної літератури,і на прикладі оригінальних текстів з англійської юриспруденції показати, задопомогою яких прийомів перекладач повинен передавати усі особливості культуримови носія мовою перекладу. Реалізація поставленої мети передбачає вирішеннянаступних завдань:
1) охарактеризуватиосновні проблеми перекладу, пов’язані зі специфікою культурних і соціальнихявищ, які безпосередньо відображені у мові народу;
2) уточнитивизначення явища перекладу юридичної літератури і охарактеризувати йогоособливості;
3) встановити,які саме культурологічні і соціологічні аспекти мають враховуватися під час перекладутекстів з юриспруденції;
4) розкритипроблему перекладу синонімічної лексики, якою насичена юридична література;
5) назватиосновні прийоми перекладу правознавчих текстів з урахуванням їх соціокультурнихособливостей;
6) на основіконкретних прикладів показати проблеми перекладу, пов’язані ізкультурологічними та соціологічними аспектами.
Об’єктомдослідження єсоціологічні і культурологічні аспекти англомовного середовища якекстралінгвістичні фактори текстової організації у галузі юриспруденції.
Предметдослідження становлять особливості перекладацьких стратегій у віднайдені способіввідтворення культурних і соціальних явищ в українських перекладах англомовноїюридичної літератури.
Фактичнимматеріалом дослідження послужили тексти з оригінальної юридичної літератури ізперіодичних видань та їх переклади. Теоретичною базою даного дослідження сталинаукові праці відомих вчених, таких як, А.С. Вагапов, В.С. Виноградов, С.В.Власенко,М.Г. Гамзатов, Т.В. Губаєва, Ю.М. Лотман, В.Н. Комісаров, О. Кононов, В.О.Навроцький, В.Ф. Назаров, А.Д. Швейцар, Є. В. Щєпотіна.
Для розв’язанняпоставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження.Основними методами дослідження зазначеної теми послужили описовий і зі ставнийметоди, а також комплексний контекстуально-перекладознавчий аналіз.
Науковановизна здобутихрезультатів полягає в тому, що на основі ретельного опрацювання зібраногоматеріалу зроблено спробу розкрити проблему перекладу з урахуваннямкультурологічних і соціологічних особливостей юридичних текстів. Упершезвертається особлива увага перекладачів на те, що, окрім досконалого володінняіноземною мовою, юридичний переклад потребує вузькоспеціальних знань і широкогоспектру додаткових знань про країну, її культуру, особливості історичногорозвитку та соціальну організацію суспільства. На основі вивчення науковихджерел з перекладознавства, лінгвокультурології, юридичної лінгвістики і інших лінгвістичнихдисциплін зібрано, охарактеризовано і проілюстровано на прикладах основніперекладацькі прийоми відтворення соціокультурних явищ англомовних правовихтекстів в українських перекладах.
Теоретичнезначення дослідженняполягає в тому, що його результати становлять певний внесок у розвитоктеоретичних аспектів перекладознавства, пов’язаних з екстралінгвістичнимифакторами розвитку мови, які включають – культурологічні і соціологічніособливості народу носія мови перекладу, і зокрема жанрово-стилістичних теоріїперекладу.
Практичнацінність роботивизначається тим, що її результати можна застосовувати для розв’язанняпрактичних проблем, пов’язаних з англо-українським перекладом текстів зюриспруденції. Запропонований аналіз опрацьованої літератури може бутивикористаний у подальших наукових дослідженнях перекладу галузевої літератури,а саме для вивчення впливу екстралінгвістичних факторів на мову, і урахуванняцього явища під час перекладу.
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕКЛАДЯК ЛІНГВОКУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ
1.1Теоретичні проблеми перекладу
Поширеною єдумка, що успіх перекладацької діяльності залежить в першу чергу відкваліфікації і таланту перекладача, від того, наскільки добре він володієіноземною і рідною мовою, тобто від чинників суб'єктивних. З даної точки зорунавчання перекладачів може обмежитися практичними курсами іноземної і рідноїмови. Проте при такому підході поза увагою залишається цілий ряд об'єктивнихчинників, до яких входять і лінгвокультурні аспекти перекладацької діяльності.
Мова – це те, щолежить на поверхні буття людини в культурі, тому починаючи з XIX ст. проблемавзаємозв'язку, взаємодії мови і культури є однією з центральних в мовознавстві.Перші спроби вирішення цієї проблеми убачають в працях В.Гумбольдта (1985),основні положення концепції якого можна звести до наступного: 1) матеріальна ідуховна культура утілюються в мові; 2) всяка культура національна, їїнаціональний характер виражений в мові за допомогою особливого бачення світу;мові властива специфічна для кожного народу внутрішня форма (ВФ); 3) ВФ мови –це вираження «народного духу», його культури; 4) мова єопосередкована ланка між людиною і навколишнім світом[7, с.112]. КонцепціяВ.Гумбольдта отримала своєрідну інтерпретацію в роботі А. А. Потебні «Думкаі мова», в роботах Ш. Баллі, Же. Вандрієза, И. А. Бодуєна де Куртене,Р.О.Якобсона і інших дослідників.
У лінгвістиці XXIст. активно розробляється підхід, в якому мова розглядається як культурний коднації, а не просто засіб комунікації і пізнання. Фундаментальні основи такогопідходу були закладені працями В.Гумбольдта, А.А.Потебні і інших учених.Наприклад, В. Гумбольдт стверджував: «Межі мови моєї нації означають межімого світогляду» [7, с.111]. Мова не тількивідображає реальність, але інтерпретує її, створюючи особливу реальність, вякій живе людина [14, с.6]. А. М. Хайдеггер,видатний мислитель нашого часу, назвав мову «будинком буття». Тому ілінгвістика, як наука про мову, займає авангардні методологічні позиції всистемі гуманітарного знання і обійтися без її допомоги при вивченні культуринеможливо.
У зв’язку з цимперед перекладачем, як людиною, яка виступає транслятором особливої інформаціїпро культуру та етнос носія, постають нові задачі. А саме, досконале оволодінняне лише граматикою та лексикою мови перекладу, але і специфічними, властивимитільки даному народу носію мови, знаннями про культурні і соціальні особливостікраїни. Тому у даному розділі ми розглядаємо переклад у контексті культури.
Навколишній світ,духовне життя і поведінка людей відбиваються в свідомості людини в певнихкогнітивних структурах, які, у свою чергу, реалізуються і структуруються вмовних категоріях і формах. Формування і розвиток когнітивних і мовних структурвідбувається не тільки під впливом зовнішніх чинників (інших елементівкультури), але і під дією своїх внутрішніх законів, що визначають існування когнітивнихі мовних систем як цілісних утворень.
Переклад у питомомурозумінні цього слова означає точну передачу смислу тексту вихідною мовоюзасобами мови перекладу, тобто в ідеалі під час перекладу не повинне з'явитисянове повідомлення. М. Л. Гаспаров підкреслює, що «процес перекладускладається з двох етапів: розуміння і оформлення». Переклад в даномурозумінні цього слова – ідеал, якого дуже важко досягти. Тож для виявлення йогомеж і умов ми будемо використовувати три рівні аналізу: філософсько-лінгвістичний,культурологічний і мовний.
1.Філософсько-лінгвістичний рівень. Переклад здійснюється з однієї природної мовина іншу. Ю. М. Лотман підкреслює, що природні мови є вельми недосконалимизасобами передачі інформації, на відміну від штучних – код відправника і кодадресата не співпадають один з одним, але більш менш відповідають один одному:„Умовою адекватного перекладу є максимальна відповідність кодів передачіповідомлення".
2. Культурнийрівень аналізу допомагаю зрозуміти, чому природні мови, які є кодами передачіінформації можуть лише частково відповідати одна одній, але не співпадати. Моває носієм культури, а культура кожного народу на цивілізаційному рівні маєвласну, відмінну від інших понятійну систему. Переклад текстів одногосуспільства мовою іншого може бути адекватний, якщо ці суспільства відносятьсядо однієї цивілізації. Переклад текстів однієї цивілізації мовою іншої не можебути адекватний через відмінність понятійних систем.
3. Мовний рівень.Переклад з однієї мови на іншу можливий, якщо в мові оригіналу є поняття, якіеквівалентні і відповідні поняттям мови перекладу, і смисл поняття мовиоригінала і мови перекладу співпадає.
Переклад — цемовний контакт і одночасно явище білінгвізму. Але цей особливий випадокбілінгвізму на перший погляд може здаватися нецікавим, бо він далековідхиляється від норми. Білінгвізм професійного перекладача – це не тількизнання двох мов, але і уміння знаходити і співвідносити комунікативнорівноцінні засоби цих мов з урахуванням особливостей конкретного актуспілкування, а також знання принципів, методів і прийомів, що створюють такеуміння. Постійний контакт двох мов в процесі перекладу створює умови длясвідомого або несвідомого внесення змін до мови перекладу під впливом мовиоригіналу[16, с.37].
При цьомунедостатньо кваліфіковані перекладачі часом порушують норми і узус мови вперекладі, створюючи так звану «перекладацьку мову», яка неодноразовопіддавалася критиці, особливо в області художнього перекладу. Для дослідженнязакономірностей перекладацької діяльності великий інтерес представляютьособливості мови, прямо або побічно обумовлені культурою носіїв мови[15, с.37].
Переклад –складне багатогранне явище, що вимагає від фахівця не тільки бездоганногознання мови, але і уміння розрізняти смислові, стильові відтінки писемного абоусного мовлення; знання історії мови і, відповідно, розвитку культурисуспільства. Володіння фоновими знаннями про культуру, менталітет іетнологічний розвиток народу носія мови є невід’ємною складовою успішної праціперекладача.
1.2Екстралінгвістичні аспекти перекладу
У створеннялінгвістичної бази сучасного перекладознавства важливий внесок робить ісоціолінгвістика, яка вивчає різні аспекти проблеми «мова і суспільство».Особливу цінність для теорії перекладу становлять два взаємодоповнюючі підходидо цієї проблеми. З одного боку, мова розглядається як єдинасоціально-культурне утворення, що відображає особливості певного етносу якносія своєї культури, яка виділяє його серед інших культур. З іншого боку,вивчаються різні види варіативності в мові, пов'язані з неоднорідністю ібагатогранністю суспільного життя, існуванням соціальних, професійних ібагатьох інших відмінностей між людьми в рамках однієї і тієї ж культури.
У теоретичномуплані нове трактування поняття «культура» отримало подальший розвитоку двох напрямах. З одного боку, почала формуватися нова наукова дисципліна «культурологія»як важлива частина глобальної науки про людину. З іншого боку, традиційнапроблема «мова і культура» отримала нову значущість і масштабність.Мова як знаряддя вербальної комунікації є найважливішою частиною культури, івсі особливості його структури і функціонування можуть вважатися проявамикультури відповідного мовного (або етнічного) колективу[15, с. 41].
Для дослідженнязакономірностей перекладацької діяльності великий інтерес становлятьособливості мови, прямо або опосередковано зумовлені культурою носіїв мови [11, с.64]. Подібні особливості можутьвиявлятися на різних рівнях мовної структури, у правилах вербальноїкомунікації, у способах опису позамовної реальності. Легко демонструється соціально-культурнадетермінованість словникового складу мови.
У англійськійкультурі особливе значення має слово «noon» – 12 година дня, якіслугують основною точкою відліку часу. Це не тільки середина дня (midday), алеі кінець ранку (morning), який триває з півночі, частково перекриваючи і темний(night) і світлий (day) час доби. До цієї точки відліку прив'язаний і особливийчас прийому їжі – «lunch» – на відміну від головного ритуалу прийомуїжі – «dinner», в середині або в кінці дня. Після головної точкивідліку починається «afternoon» (post meridiem), начебто другаполовина дня, яка триває до заходу сонця (before sunset or nightfall). Але «nightfall»– це ж, настання ночі (або, точніше, темряви), першу частину якої, мабуть,складає «evening», оскільки вона ж може називатися «night».Англійський чай (tea) подається начебто ближче до вечора або в кінці другоїполовини дня (in the late afternoon), але є ще «supper», який їдятьувечері (якщо «dinner» з'їли в середині дня) або пізно вночі. Вцілому, утворюється своєрідна картина доби, характерна для англійськоїкультури. Вирішальну роль відіграють соціально-культурні чинники під час формуванняу комунікантів фонових знань, без яких неможлива інтерпретація мовних висловів.
Крім того, різнікультури завжди впливали і продовжують впливати одна на одну. Характер пізнаннядійсності залежить від мови, якою мислить суб'єкт, що пізнає світ. Людичленують світ, організовують його в поняття і розподіляють значення так, як ценав'язується їм мовою. Пізнання не має об'єктивного, загальнолюдськогохарактеру: схожі явища складаються в різні картини через відмінності умисленні, спричинені відмінностями мов. Звідси витікає, що повневзаєморозуміння між представниками різних культур, які говорять різними мовами,принципово неможливе: мови споруджують між мисленням людей різної культурибар'єр [15, с.46]. Але мовні бар'єри, все ж таки, не перешкоджають контактамміж культурами. В умовах взаємозв'язку і взаємозалежності сучасного світу різнікультури не ізольовані одна від одної, а постійно контактують і взаємодіють.Представники однієї культури стикаються з особливостями інших культур прибезпосередньому спілкуванні з носіями цих культур у себе в країні і поза їїмежами або отримують відповідну інформацію усно чи письмово, з екрану, згазетних сторінок, з літературних творів і інших джерел. До таких джерел, якісьогодні набули значного поширення і належать переклади. Розкриваючисвоєрідність і багатогранність культурних цінностей, звичаїв і традицій,переклади сприяють взаєморозумінню і взаємоповазі, збагачують культуру кожногонароду, роблять великий внесок у розвиток його мови, літератури, науки ітехніки. Важливу роль відіграють переклади в культурі мови перекладу. Відомо, щобагато національних мов і культур формувалися під впливом перекладів, головнимчином, з античних мов (Римська імперія під впливом культурного спадку ДавньоїГреції).
Але існує ще одинважливий аспект, який не можна оминути – існування єдиної культури і спільноїмови зовсім не означає однорідність культурно-мовного колективу. Для кожногосуспільства характерна наявність численних територіальних, соціальних,професійних, вікових і інших відмінностей, які знаходять віддзеркалення вособливостях застосування мовних засобів окремими групами людей [11, с.70]. Перш за все, відмінності увживанні засобів мови пов'язані з мешканням людей, які спілкуються однією ітією ж мовою, в різних країнах або навіть, в різних частинах однієї країни.Так, існують британський, американський і австралійський варіанти англійськоїмови і різновиди німецької мови в Німеччині, Австрії і Швейцарії, іспанськоїмови в самій Іспанії, на Кубі і у ряді країн Латинської Америки. В межах однієїкраїни можуть існувати деякі відмінності у мові жителів окремих територій – такзвані територіальні діалекти. Англійська мова в північно-східних штатах СШАвідрізняється від мови жителів південних штатів або штатів Середнього Заходу, анімці в Баварії говорять не так, як жителі Берліна. Для теорії перекладуіснування територіальних діалектів представляє інтерес, головним чином, узв'язку з практичними проблемами, які вони створюють для перекладача.Використання в оригіналі форми таких діалектів може мати двоякий характер. Зодного боку, діалект може бути різновидом мови, що використовується в процесіспілкування, тобто виступати як початкова мова. З іншого боку, діалектні формиможуть уживатися з метою мовної характеристики окремих персонажів.
Отже, приперекладі, слід звертати особливу увагу не тільки на граматичні конструкції,але і на культурологічні і соціологічні особливості народу носія мови.Необхідно володіти достатньо широкою базою фонових знань. Особливу увагу, підчас перекладу, слід приділяти явищам або поняттям, що наявні у культурі носіївмови оригіналу, але відсутні у культурі носіїв мови перекладу, такі явища іпоняття потребують не лише особливих навичок від перекладача, але і постійногопоповнення запасу різногалузевих знань і розширення власного кругозору. Цестосується і перекладу науково-технічної літератури, зокрема юридичної, якамістить велику специфічних, властивих лише певній країні понять, особливостей.
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ З ЮРИСПРУДЕНЦІЇ
Незнаннязакону не звільнює
відвідповідальності.
А от знаннянерідко звільнює.
Станіслав ЄжіЛець
2.1 Юридичнийпереклад та його особливості
Юридичнийпереклад — це переклад текстів, що відносяться до області права івикористовуються для обміну юридичною інформацією між людьми, які спілкуються різнимимовами. Оскільки право є наочною областю, пов'язаною з соціально-політичними ікультурними особливостями країни, юридичний переклад є складним завданням. Дляадекватної передачі юридичної інформації мова юридичного перекладу повинна бутиособливо точною, ясною і достовірною [4, с.130].
Залежно від типуюридичних документів, що перекладаються, юридичний переклад підрозділяється на:
• перекладзаконів і нормативно-правових актів і їх проектів;
• перекладдоговорів;
• перекладюридичних висновків і меморандумів;
• перекладапостілей і нотаріальних свідоцтв;
• перекладустановчих документів юридичних осіб;
• перекладдовіреностей;
Юридичнідокументи і теоретичні роботи повинні перекладати тільки професійніперекладачі, що спеціалізуються на юридичному перекладі. Як правило, вони маютьвідповідну юридичну освіту або, як мінімум, значний досвід перекладів юридичноїтематики. Помилки у перекладі тексту договору можуть призвести, наприклад, доспричинення матеріального збитку і пред'явлення судового позову, за що несевідповідальність перекладач.
При перекладітексту з області права перекладачеві не можна забувати наступне. Початковийтекст організований відповідно до правової системи, наявної у конкретній країні,що знаходить своє віддзеркалення у юридичних формулюваннях цього тексту, атекст перекладу призначений для використання в рамках іншої правової системи зхарактерними саме для неї юридичними формулюваннями.
Крімтермінологічних лакун, або відсутності відповідних лексичних еквівалентів,перекладачеві слід пам'ятати, що текстові конвенції в початковій мові частозалежать від культурних особливостей і можуть не відповідати конвенціям текступерекладу. У мовних конструкцій, як зазначає Гамзатов, характерних для вихідноїмови, немає прямих еквівалентів у мові перекладу. У зв'язку з цим до завданьперекладача входить віднайдення конструкцій в мові перекладу, які маютьфункції, аналогічні функціям конструкцій початкової мови [12].
Як робочі джерелаінформації перекладачі юридичних текстів часто звіряються з юридичнимисловниками, особливо з двомовними. До них слід відноситися з обережністю,оскільки більшість двомовних юридичних словників — низької якості, і їхвикористання може привести до помилок в перекладі. При цьому з метою юридичногоперекладу на загальні двомовні словники взагалі не можна спиратися [4, с.131].
Неодмінним етапомпроцесу юридичного перекладу документів є редагування тексту перекладу іншоюособою, бажано юристом, або консультативний переклад.
Відмінною рисоюперекладу текстів з юриспруденції є юридично завірений переклад. Юридичнозавірений переклад — переклад, виконаний сертифікованим перекладачем абозавірений в нотаріальному порядку.
Здійснюючипереклад юридичного тексту, перекладач навмисно відступає від структурної ісмислової відповідності між двома сторонами комунікації на користь їхрівноцінності в плані дії [4, с.133]. Юридичний документ, письмовий носійперекладної юридичної інформації, має текстові особливості, своєрідний мовневираження. Не дивлячись на наявні суперечності в поглядах учених-лінгвістів і юристів,більшість погоджуються з тим, що будь-який текст має лексичну, логічну іграматичну основи, певним чином організований з метою передачі інформації.Немає сумніву, що юридичні тексти у перекладі з іноземної мови мовою перекладунезалежно від їх функціонального призначення і прагматичної ролі мають такі жоснови.
Юридичнийпереклад, як і будь-який переклад галузевої літератури потребує значної базизнань перекладача та обізнаності, у різних сферах діяльності і науковихгалузях. Особливо, якщо справа стосується перекладу текстів англійської мовиукраїнською і навпаки, адже Україна і Великобританія (і звичайно ж США)належать до різних правових систем. Україна належить до романо-германської абоконтинентальної юридичної системи, а Великобританія і США до англосаксонської.Це зумовлено особливостями географічного положення, історичного розвитку і культурнихтрадицій країн, і як наслідок юридичні документи – контракти, договори, угоди, домовленості– значно різняться за своєю структурою і відрізняються вживаною лексикою,існуючими поняттями тощо. Тож у наступному підрозділі ми більш детальнорозглянемо головні відмінності правових систем обох країн.
2.2 Порівняльнахарактеристика англосаксонської і романо-германської правової системи
Не може існуватижодної юридичної норми, яка б не входила до певного інституту і до певноїгалузі права. На формування і розвиток системи права впливають система джерел,форма права, правові ідеї, принципи, політичні цілі і завдання. Тому в різнихкраїнах при одному типі держав можуть скластися різі системи права [6, с.115].
Правова системасуспільства –це система всіх юридичних явищ, що існують у певній державі або вгрупі однотипних держав [21, с.89].
На сучасномуетапі розвитку людства можна виділити наступні правові системи:
1. Романо-германськийтип правової системи (країни континентальної Європи: Італія, Франція, Іспанія,Португалія, Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін.).
2.Англо-американський тип правової системи (Англія, Північна Ірландія, США,Канада, Австралія, Нова Зеландія, деякою мірою — колишні колонії Британськоїімперії (нині 36 країн є членами Співдружності) та ін.).
3. Змішаний типправової системи виник на стику двох класичних типів правової системи:романс-германської та англо-американської і має специфічні риси.
4. Релігійно-традиційнийтип правової системи.
Роблячипорівняння романо-германської та англосаксонської правових систем, слідвідмітити, що в обох цих правових системах в основу було покладено варварськета римське право. Але вплив останнього в Англії був мінімальним, на відміну відкраїн континентальної Європи. Саме тому в Англії право базувалось не на теорії,а правовій практиці, отже – стало прецедентним. Іншим важливим джереломанглосаксонської правової системи (поряд з правовим прецедентом) стали указицентральної влади, оскільки тут в середні віки зберігалась сильна центральнавлада, в той час як на континенті запанувала феодальна роздробленість. Тобтоісторичні відмінності обумовили формування особливостей кожної з цих правовихсистем.
Прецедентне правоАнглії, яка стала батьківщиною англосаксонської правової системи, суттєвовплинуло на правовий розвиток багатьох країн світу. Воно стало пануючим у США,Канаді, Австралії, Індії, Новій Зеландії та інших країнах (переважно у колишніханглійських колоніях).
До особливостейанглосаксонської правової системи належить наявність двох видів норм:законодавчих та прецедентних. Перші являють собою (як і в романо-германськійправовій системі) загальні правила поведінки. Водночас другі (прецедентні) –становлять певну частину судового рішення з конкретної справи. Англійськіюристи відносять до прецедентної норми („ratio decidendi"), по-перше,юридичні висновки зі справ, а, по-друге, аргументацію, мотиви рішення. Ці дваелементи становлять сутність рішення. Решта являє собою „похідне висловлювання"(„obiter dictum")[21, с. 92].
Так уВеликобританії, де і було засновано англосаксонську систему права, рішення інстанціївищого порядку – палати лордів – обов'язкові для всіх інших судів. Апеляційнийсуд, який складається з двох відділень (цивільного і кримінального),зобов'язаний дотримуватися прецедентів палати лордів і керуватися своїми власними,а його рішення обов'язкові для всіх судів нижчого порядку. Верховний судзв'язаний прецедентами обох інстанцій вищого порядку, його рішення обов'язковідля всіх підпорядкованих інстанцій, а також впливають на розгляд справ увідділеннях Верховного суду [18, с.154].
Як ірешта країн романо-германської правової системи, Україна є країноюкодифікованого права (причому протягом останнього десятиліття відбулосьоновлення кодексів – замість старих, заснованих на соціалістичній правовійсистемі, було створено нові, засновані на принципах романо-германського права).Ще однією рисою, яка засвідчує, що система права в Україні на принципахромано-германської правової системи є верховенство закону, який є головнимджерелом права. Тенденції України до євроінтеграції також мають бути пов’язаніз приведенням її законодавчої бази у відповідність до європейських стандартів –тобто до сучасної концепції романо-германської правової системи.
Отже, правовісистеми України і Великобританії значно відрізняються, що безпосередньо відображаєтьсяв юридичних документах і текстах правознавчого характеру. В даний час,англійське право має потрійну структуру: загальне право – основне джерело,право справедливості, що доповнює і корегує, і статутне право – писане правопарламентського походження. В той час, як юристи континентальної Європирозглядають право як сукупність перед встановлених правил, для тих, хто належитьдо англосаксонської системи – це в основному те, до чого прийде судовийрозгляд. На континенті юристи перш за все цікавляться тим, як регламентованадана ситуація; у англосакській системі – увага зосереджується на тому, в якомупорядку вона повинна бути розглянута, щоб прийти до правильного судовогорішення. Приналежність до різних правових систем зумовлює наявність значнихвідмінностей у юридичних текстах, з чим і доводиться мати справу перекладачеві.Отже, перекласти текст юридичної тематики, означає не лише дати еквівалентинаявні в словнику іншомовним термінам, а передати зміст, смисл документу такимчином, щоб він був зрозумілим читачеві, який не володіє мовою оригіналу і незнає всіх тонкощів правової системи країни мови оригіналу.
2.3Культурологічні і соціологічні аспектиперекладу юридичного тексту
Розгляд факторівперекладу будь-якого тексту в умовах міжкультурної комунікації будується зурахуванням основних особливостей мовної культури, типу і механізму соціальногокодування рідної і іноземної мов. Такий підхід дозволяє виявити нову точку зоруна рішення практичних завдань, пов'язаних з проблемами перекладу, наприклад,юридичного тексту. Головну роль в зв'язку з цим відіграє не тільки володіннясоціальними знаннями правових норм, юридичної термінології,судово-процесуальних систем, але і особисті якості перекладача, оскількипереклад будь-якого тексту передбачає взаємодію суверенних національних мов, і,відповідно, культурних концептів. Для досягнення адекватного перекладунеобхідно володіти специфікою образів і пов'язаних з ними програм діяльностітих типів культур, між якими ведеться комунікація [27, с.31].
Емпіричним шляхомдоведено, що ті або інші фрагменти дійсності, зв'язків відносин знаходятьвіддзеркалення в мові як суспільному явищі. Прикладом цього може служити судовамова, яка є розрізнювальним фактором національних культур. Так, в СШАсудово-юридична тематика є основною складовою частиною масової культури цієїкраїни. Американський громадянин на підсвідомому рівні вірить в справедливістьі стабільність своєї правоохоронної системи. Українським громадянам в своючергу, для досягнення максимально наближеного і адекватного сприйняття чужоїлінгвокультурної спільноти, необхідно стати учасником комунікативного процесу,за допомогою текстів-перекладів відповідної юридичної тематики. Саме переклад єоднією з форм взаємодії культур, він створює уявлення про чужу культуру.
На думку чеськихлінгвістів В.Матезіуса і В.Прохазки, переклад – це не тільки зміна мови, але іфункціональна заміна елементів культури. Така заміна не може бути повною,оскільки вимогу «переклад повинен читатися як оригінал» навряд чиможливо виконати в повному обсязі, оскільки вона передбачає повну адаптаціютексту до норм іншої культури.
Щостосується саме юридичних перекладів, то при аналізі можливостей еквівалентногоперекладу юридичної інформації з однієї мови на іншу спадають на думку словаславетного французького вченого Р. Давіда, який, порівнюючи між собою поняттяанглійського і французького права, зазначав: «На рівні понять ми такожбудемо частково дезорієнтовані після того як не знайдемо в англійському правітаких понять, як батьківська влада, узуфрукт, юридична особа, підробка,непереборна сила тощо. Проте ми зустрінемо такі незнайомі поняття, як довірчавласність, зустрічне задоволення, естоппель, треспас та інші, які нам ні про щоне говорять. Не відповідаючи жодному із знайомих нам понять, термінианглійського права не перекладаються на інші мови, як і терміни флори та фаунирізних кліматів. Коли ці терміни бажають перекласти за будь-яку ціну, їхнійсмисл, як правило, втрачається…»[12]. Проте слід наголосити на тому, що ці слова класика зіставного праватрохи застаріли, адже більшість із наведених ним термінів сучасним правознавцямиіз країн як загального, так і континентального права знайома і зрозуміла безперекладу.
Моваправа як спеціальна «субмова» має свій власний зміст і низкуспецифічних якостей, що відрізняються залежно від мовної системи. Тим не менше,переважна більшість особливостей будь-якої мови пояснюється впливом історичних,культурних, соціальних та політичних факторів на її носіїв. Проте, незважаючина такі особливості, перед перекладачем постає завдання виконати переклад ідонести до рецептора перекладу інформацію, викладену в оригіналі, адже йому неможна отак просто сказати: «Це не перекладається». Сучасні процесиглобалізації певною мірою «стирають» зазначені культурні, соціальніта історичні особливості, що полегшує роботу перекладача, але це не означає, щойому (перекладачеві) не потрібно знати всі ці особливості [4, с.135].
Різні видиперекладацької діяльності в неоднаковій мірі зберігають близькість до перекладуі, відповідно, відтворюють оригінал з більшою або меншою повнотою. Оскількидосягнення ідеального перекладу є не зовсім можливим, то перекладачевідоводиться йти на різного роду компроміси. «Ступінь же реальногонаближення двомовної комунікації з перекладом до комунікації одномовною,природно, залежить від майстерності перекладача, але також і від рядуоб'єктивних обставин. До таких, в останню чергу, відносяться властивостітексту, що перекладається, і спосіб виконання перекладу» [27, с. 32]. Наприклад, юридичний документ єособливим перекладом, де мова повинна забезпечувати реалізацію суспільногопризначення і відповідності правовому узусу.
Вивченнялексичного складу законодавчих текстів обмежується проблемами термінології,оскільки юридична термінологія вважається основним, найбільш інформативнимпластом лексики мови законодавства, що сприяє точному і чіткому формулюваннюправових розпоряджень.
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ З ЮРИСПРУДЕНЦІЇ
Більшість юридичних термінів
і понять не можуть бути прямо
перекладені іноземною мовою,
оскільки це призведе доплутанини.
Адріан Т. Нортон
3.1 Переклад прислівниківherein/therein і подібних
Під час перекладутекстів юридичної тематики перекладач стикається з великою кількістюзайменників, які властиві лише певним галузям науково-технічної літератури. Доних відносяться наступні займенники: herein, hereof, hereby, therein тощо. Ці прислівники у словникуподаються з відміткою канц., арх., книж., офіц., і з повною впевненістю можнадодати юр. Адже вживання прислівників такого типу є ще однією особливістюангломовної юридичної літератури. Вони вживаються за наступним загальним правилом– поєднання прислівника here з прийменниками завжди відноситься до документа,що розглядається (контракту, договору, закону, гарантії), а поєднанняприслівника there з прийменниками – до найближчого, логічно пов’язаного іменника. Отже наведемоприклади:
1) Pursuant to Article 5.9 hereof, the duration of the Licence forany Significant Gas Discovery Area shall he extended up to a period equal to theapplicable Retention Period.
Згідно з Статею 5.9 даної угоди, дія ліцензії для будь-якої площіз Великими Відкритими Запасами Газу продовжується на період, що дорівнює ПеріодуУтримки.
2) Contractor hereby agrees to pay to Company as compensation fornonperformance an amount of Ten Thousand Dollars($10,000) for every Work Unit notaccomplished during relevant Phase.
Згідно даної угоди, Підрядсик погоджується виплачувати Компанії уякості компенсації за невиконання контрактних забов’язань суму у десять тисяч доларів закожну Одиницю Роботи, не виконану протягом відповідного Етапу.
3) All Crude Oil and Condensate produced and saved from the Contract Area shallbe measured at the applicableMeasurement Point and allocated as set forth hereinafter.
Уся Неочищена Нафта і Конденсат, здобуті і збережені на контрактнійПлощі, вимірюються на відповідному Вузлі Обліку і розподіляються, як цевикладено далі у даній Угоді.
4) If the Minister refuses to issue a reconnaissance permit, the Ministermust, within 30 days of the decision, in writing notify the applicant of thedecision and the reasons therefor.
Якщо міністр відмовляє у видачі ліцензії на геологічне вивчення, вінповинен не пізніше 30 днів із дня прийняття рішення про відмову у письмовійформі повідомити заявника про своє рішення і його підстави.
Зауважимо,що переклад therefor і thereto потребує особливої уваги, так як ці прислівники можутьзаміщувати слово, що заходиться поруч і ті слова, що знаходяться попереду:
1) If it isnecessary forthe achievement of the objects referred to in section 2 the Minister may, inaccordance with section (5) of the Constitution, expropriate any land or any right thereinand pay compensation in respect thereof.
Якщо це необхідно для досягнення цілей, згаданих у розділі 2, Міністрможе відповідно до розділу (5) конституції провести відчуження будь-якої земліабо будь-якого права відносно такої землі і виплатити компенсацію у відношеннітакої землі.
2) The Contractor shall submit following matters to the ManagementCommittee for review and approval: (a) annual work programme and budgetstogether with employment plan for Petroleum Operations and any modification orrevisions thereto.
Підрядчик представляє на розгляд і затвердження Наглядової Ради наступніпитання: (а) річну програму робіт і річні кошториси разом з планом використанняі підготовки кадрів для Нафтових Робіт і будь-які зміни або поправки до них.
Тож, перекладачу слід бути уважним під час перекладу прислівників типуherein/therein, і вміти чітко визначити про який саме іменник йдеться мова, доякого предмету обговорення в реченні, або в тексті в цілому відноситьсяприслівник даного типу. Вживання застарілих канцелярських прислівників євідмінною рисою саме англомовної (англосаксонської) юридичної літератури.
3.2 Особливості перекладу термінологічної синонімії понять юридичноїлітератури
Як ми ужезазначали раніше, в англомовних країнах широко використовується прецендентнеправо. У результаті чого, рішення, винесене з приводу будь-якої справи, єобов’язковим для всіх судів рівної і нижчої інстанції при розгляді нимианалогічних справ. Так як у рішеннях, прийнятих у різний час при розглядіаналогічних справ, використовуючи різні поняття, укладачі законів і контрактів,перераховують усі поняття, що зустрічаються в прецедентах.
Наведемо такийприклад:
This actincludes the regulations and term or condition to which any permit, permission,license right, consent, exemption, approval, notice, closure certificate,management plan, or directive issued, given, granted or approved in terms ofthis Act, is subject.
Дійсний Законвключає в себе нормативні акти і будь-які умови, предметом яких є будь-якіліцензії, дозволи, ліцензійне право, угода, привілея, санкція, повідомлення, свідоцтвопро завершення робіт, план управління або директива, випущені, видані, наданіабо затверджені згідно до дійсного Закону.
Технічномуперекладачеві дуже рідко вдається уникнути необхідності перекладати той чиінший контракт. Дуже часто логічний ціпок близьких за значенням термінівзустрічається при перекладі англомовних контрактів українською мовою. Тутперекладач повинен бути досить уважним і детально розібратися, що означає тойчи інший термін в англійському прецедентному праві [9, с. 230].
The Partiesintend this indemnity to apply to all such claims and losses described abovebased on any theory of liability, including negligence, negligence per se,gross negligence, statutory, premises, or strict liability of any Party.
Так у наведеномуприкладі, зустрівшись з рядом близьких понять, перекладач без особливогонапруження, розуміє, що перед ним три види відповідальності і три видинеобережності. Всі шість елементів ряду – різні правові доктрини, принципи,критерії. Так, стосовно необережностей, то одні з них розглядаються узвичайному суді, а інші – у суді присяжних. Для англосаксонського прецедентногоправа – це дуже важливо, адже вони розглядаються у рамках різних правовихдоктрин. Проаналізувавши речення можемо дати наступний переклад:
Сторони маютьнамір застосовувати дану гарантію на відшкодування витрат до всіхвищезазначених вимог і збитків, заснованих на будь-яких принципахвідповідальності, включаючи відповідальність за необережність; відповідальністьза відсутність звичайної міри дбайливості; відповідальність за грубунеобережність; відповідальність, передбачену законом; відповідальність, узв'язку із приміщенням, яке займають; і об'єктивну відповідальність будь-якої зсторін.
Різні поняття (ітерміни, що відображають ці поняття) у словниках представлені синонімічнимирядами. Складність перекладу близьких, але все ж таки різних юридичних понятьполягає в тому, що їх синонімічні ряди містять близькі значення. Так, терміни tax, duty і levy мають у своїх синонімічних рядахспільне значення податок. Таким чином. Перекладачу доводиться мати справуодночасно і з синонімією, і з багатозначністю термінів, а тому, зіткнувшись із ланцюжкомтермінів, він повинен проявляти певну рішучість, обираючи для кожної ланкиланцюжка найбільш вдалий, на його думку, український еквівалент.
Наведемо прикладданої ситуації. Зустрівшись з ланцюжком багатозначних термінів (наприклад,taxes, duties, imposts, levies, assessments, charges and user fees), перекладачзвертається до словників і прагне визначити для кожного терміну значення (виділеноу прикладі напівжирним), що відрізняє його у даному ланцюжку (контексті) відзагального для синонімічних рядів значення (виділено підкресленням):
Tax– податок;
Duty– митний збір, податок,збір (екон. сл.); мито, збір, податок (юр.сл.);
Impost– податок, подать,мито, митний збір;
Levy– збір, податок(ек.сл.); обкладання, стягування (юр.с.);
Assessment– обкладанняподатком, розмір податку (ек.сл.); сума податкового обкладання, податок,збір (юр.сл.);
Charge– платня, збір, тариф,нарахування (ек.сл.); нарахування, збір, податок (юр.сл.);
Fee– збір, комісійний збір, платаза послуги (ек.сл.); членський внесок, грошовий збір (юр.сл.);
Тепер перекладачможе дати, переклад ланцюжка: податки, мито, податі, збори, обкладення, тарифиі платежі за користування.
Contractorshall relinquishthe remainder of the Original Contract Area, onor before the expiration of the Exploration Period. ...Such surrendershall comply with the relinquishments of Article 4.5....No relinquishmentor surrender shall relieve Contractor of any obligations to makepayments due prior to such relinquishment or surrender.
Кожне слово окремо означає «відмову від прав на що-небудь», «здачу,віддачу чого-небудь власникові». Запропонуємо один з можливих варіантівперекладу:
Підрядчик здаєзалишок Початкової Контрактної площі не пізніше дня завершення ПеріодуРозвідки. …Така відмовавідправ повиннавідповідати ділянкам, щоздаються згідно з статтею4… …Жодні здачаділянок або відмовавідділянок не звільняє Підрядчика від будь-яких забов’язань по строкових платежах,що належали до вказаних сдачіабо відмови.
Але передперекладачем постає ще більш складне завдання – переклад пар термінів, близькихза значенням. Розглянемо на прикладі двох пар, що часто зустрічаються уюридичній літературі, — terms and conditions та in good order andcondition. Тема перекладу першої пари викликала жваву дискусію на одному зінтернетівських форумів. На інтернетівському форумі під назвою «Швидкадопомога перекладачеві» перекладачка цілком резонно запитала: "«Termsand conditions» — дуже «вони» люблять, щоб ці два слова разом вживалисяв договорах і угодах… А як перекласти українською, щоб були теж два слова,сполучені союзом?" Посипалися поради, при цьому були запропонованіабсурдні «терміни і кондиції» і «тимчасові і матеріальні умови»,потім начебто правильні «терміни і умови», і нарешті словниковий відповідник«умови і положення договору». І лише один учасник досить резонновідмітив: «А навіщо вам два слова-то? „Умови“ і все.… Умовивже включають і терміни, і схеми платежу, і базиси постачання, і т.п.». Цядумка викликала гнів іншого учасника, який вважає, що кожне слово вангломовному юридичному має особливе семантичне навантаження. Звернемося до коментарююриста:
В українському праві положення договорувключають в себе права і обов'язки договірних сторін, які у вжитку називають «умовами»,при цьому порушення будь-якого положення призводить до певних санкцій, штрафів,але не означає автоматичного розірвання договору. У англосакському праві такеположення розбивається на два види: ухвала (term) і умова (condition), причомупорушення term приводить до того або іншого примушення його виконати, а осьпорушення condition спричиняє за собою автоматичне розірвання договору.
Звідси можназробити однозначний вивід: хоча багатьом перекладачам пара terms andconditions представляється такою, що складається з двох синонімів,переводити її слід як «ухвали і умови», а не як «умови».
Розглянемо щеодин випадок синонімії. З одного боку, існують такі вирази, як in goodorder, in good condition і in good repair, кожний з яких нерідкоперекладається як «у справному технічному стані». З іншого боку, зрозуміло,що «порядок» і «стан» – абсолютно різні поняття. З’ясуємо,який відтінок повідомляє order, стоячи поряд з condition у словосполученні ingood order and condition. Тут нам допоможе вимога, що пред'являється припередпродажній підготовці автомобіля: Tighten any loose bolts and generallyensure parts are in good order.
Спочаткудоведеться визначити точне значення начебто зрозумілого словосполучення andgenerally. З БАРС виявляється, що generally – це: 1. зазвичай, як правило;2. у загальному розумінні, взагалі; 3. широко, повсюдно; в більшості випадків.При цьому слово «взагалі» входить до словосполучення «взагалікажучи» (generally speaking). Набравши в Google «And generally»,ми знаходимо декілька текстів, явно вказуючих на те, що and generally, – ценаше українське "і взагалі" (найбільш близьке англійському withoutgoing into particulars). Ось ці тексти:
· Januarywas a month of temperature extremes and generally a month of.
· belownormal rainfall.
· Thepaper is carefully edited and generally free of errors in mechanics,
· usage,grammar, and spelling.
· Themedicine enhances bloodcirculation tothe brain, improves memory, andgenerally aids in release ofstress and tension.
Тепер перекладемонаведену вище вимогу:
Підтягнути усіослаблені болтові з’єднання і взагалі впевнитися, що деталі знаходяться ingoodorder.
Можна, звичайно,припустити, що під good order мається на увазі «справний стан деталей».Але цей варіант представляєтся маловірогідним, оскільки навряд чи можнапереконатися в ході передпродажної підготовки у справному стані усіх новихдеталей. У цьому можна переконатися під час обкатки машини. А ось що дійснопотребує перевірки, так це підтяжка всіх кріпильних деталей і укомплектованість.Тому автор книжки «Ремесло технічного перекладача» бере на себевідповідальність запропонувати переклад in good order українським словосполученням«у повному комплекті». А отже, пару in good order and conditionслід перекладати «в повному комплекті і справному стані».
Наявність, так званих,близьких за змістом понять в англомовній юридичний літературі, є ще однієюсоціокультурною особливістю, яку обов’зково слід враховувати під час перекладу. Адже, як мивже зазначали європейська і англосаксонська системи права значно відрізняютьсяодна від одної. Тому, слід обов’язково перевіряти чи слова англійськоїюридичної лексики вжито синонімічно, і вони мають однакове семантичненавантаження, чи їх слід перекладати як близькі, а не ототожнені, для передачіточної інформації, зазначеної у вихідному варіанті тексту (документу).
3.3 Прийомиперекладу текстів з юриспруденції
Юридичні текстихарактеризуються наявністю складних термінів, які часто розкривають поняття, властивеправовій системі лише конкретної країни. У зв’язку з цим існують ряд основних прийомів перекладу юридичноїлітератури.
Під адекватним(точним, правильним) відповідником ми маємо на увазі не якийсь особливий типвідповідника, а найбільш прийнятний варіант перекладу мовної одиниці вконкретній ситуації або в конкретному мовному оточенні (лінгвістичномуконтексті) [27, с. 35]. Адекватним в цьому сенсіможе бути або постійний еквівалентний відповідник (verdict – вироу; eye-witness– очевидець, plaintiff – позивач), або одна з варіантних відповідностей (law –1. закон; 2. право; правознавство, законознавство, юриспруденція; 3. загальнеправо; 4. професія юриста; 5. суд, судовий процес; 7. юстиція, юрист. Це можебути і якась нова мовна одиниця, відсутня в словнику і виступаюча якконтекстуальна заміна (barrister — баррістер, адвокат, що має право виступати увищих судах).
Складніше зваріантними відповідниками. Англійське слово court, наприклад, налічуєчотирнадцять значень загальновживаного характеру і вісім значеньтермінологічного правознавчого характеру. У електронному юридичномуангло-російському словнику «Контекст» представлено понад п'ятсотсловосполучень з цим словом. Приблизно так само розподіляються значенняросійських слів і словосполучень в російський-англійському словнику того жвидання.
От як визначаєслово «law» відома електронна енциклопедія Wikipedia:
Law— in politics and jurisprudence,is a set of rules or norms of conduct which mandate, proscribe or permitspecified relationships among people and organizations, intended to providemethods for ensuring the impartial treatment of such people, and providepunishments of/for those who do not follow the established rules of conduct.
Право(у політиці і юриспруденції)- зведення правил або норм поведінки, які регулюють відносини між людьми і організаціямиз метою забезпечення неупередженого відношення до них, і передбачаютьпокарання відносно тих, хто не дотримує встановлені правила поведінки.
Тут слово lawвжито у понятійному значенні, яке в російській мові має декілька відповідностей- законодавство, юриспруденцію, правознавство, законознавство. Всі вонисинонімічні і можуть бути вжиті замість слова «право».
Але більшістьвипадків підбору лексичних відповідників залежно від контексту правознавчихтекстів залежить від культурологічних і соціологічних факторів. У різнихетнічних спільнотах спостерігаються абсолютно різні, іноді несумісні підходи доявищ і предметів [27, с.34]. Наведемо приклади:
1). What willbe held to be ‘just and reasonable’ must depend upon the particular facts ofeach case.
Те що судвизнає справедливим і розумним, повинно залежати від конкретних фактів кожноїсправи.
2). Theliability of the carrier is to three exception at common law. The first is the‘act of God’, by which is understood some unforeseen accident of natural causewhich could not have been prevented by any reasonable foresight.
Відповідно дозагального права, перевізник звільняється від відповідальності в трьохвипадках. По-перше, в умовах форс-мажору, (стихійного лиха), під якимрозуміються непередбачені обставини природного характеру, які не моглизапобігти за допомогою розумної передбачливості.
Існує декількаспособів перекладу юридичних термінів, один з яких еквівалентність. Суть його полягаєу підборі наявного в мові перекладу відповідника, загально прийнятого дляконкретного терміна, який відображає реалію зазначену в мові оригіналу.Наприклад:
1) Trial — in law, a judicial examination of issues of fact or law for determining therights of the parties involved.
Суд(у юриспруденції) — судовийрозгляд деталей справи або закону для встановлення прав залучених сторін.
2) In theU.S., the president, vice president, and other federal officers,including judges, may be impeached by the U.S. House of Representatives.
У США ПалатаПредставників може піддати імпічменту президента, віце-президента і інших федеральнихчиновників, включаючи суддів.
3) TheConstitution's separation of the legislative, executive, and judicial branchesof government, the checks and balances of each branch against the other, andthe explicit guarantees of individual liberty were all designed to strike abalance between authority and liberty.
Розділеннязаконодавчої, виконавчої і судової гілок влади, передбачене Конституцією,взаємний контроль і збереження рівноваги між ними, а також чіткі гарантіїособистих свобод — все це було розроблено з метою підведення балансу між владоюі свободою.
4) Attorneysfor the plaintiff and the defendant make opening statements to a judge or jury,then the attorney for the plaintiff makes his case by calling witnesses, whomthe defense attorney may cross-examine.
Адвокатипозивача і відповідачавиступають зі вступним словом перед суддею або присяжними, потім адвокатпозивача висловлює свою позицію і викликає свідків, яких адвокат захисту можепіддати перехресному допиту.
5) Thecourts are the branch of government that must make decisions aboutproblems of civil and criminal law with fairness and strength. Otherwise somepeople would be tempted to take the law into their own hands, creating a socialatmosphere of violence and anarchy.
Суд— це гілка влади, якаповинна приймати рішення по питаннях цивільного і кримінального права справедливоі твердо. Інакше деякі люди захочуть узяти правосуддя в свої руки істворити тим самим атмосферу насильства і анархії.
У наведенихприкладах адаптивного перекладу фрагментів юридичного тексту інформаціяпередається за допомогою засобів іншої мови. При виконанні перекладу правовихдокументів особлива увага повинна приділятися безеквівалентній лексиці,оскільки у всіх мовах існують слова і стійкі словосполучення іноземної мови, щоне мають більш менш повних відповідників у вигляді лексичних одиниць. Під впливомекстралінгвістичних факторів, а саме культурологічних і соціологічних аспектів,у мові перекладу з’являються нові слова, які відображають ті поняття, щоіснують у вихідній мові, але не властиві мові перекладу[27, с.31]. Таким чином,наступним поширеним методом є запозичення. Багато еквівалентних відповідників,що відображають англійські реалії і створені свого часу перекладачами, міцноувійшли до вживання і стали невід’ємною частиною української мови якзапозичення.Наприклад, barrister — баррістер, це адвокат, що має правовиступати у вищих судах; solicitor – солісітор, адвокат, який веде справи усудах графств і готує матеріали для баррістеров; bill – біль, законопроект.
1) Barristersengage in advocacy (trial work), and only they may argue cases before a highcourt.
Баррістеризаймаються адвокатськоюдіяльністю (беруть участь в судовому розгляді), і лише вони можутьаргументувати судові прецеденти у Верховному Суді.
2) Solicitor — British lawyer who advises clients, represents them in the lower courts, andprepares cases for barristers to try in higher courts.
Соліситор— юрист, адвокат уВеликобританії, що дає поради клієнтам, представляє їх в судах нижчої інстанціїі готує поділа для баррістера для ведення справи в судах вищої інстанції.
3) In certain circumstances a Billmay become law without the concurrence of all the component parts ofParliament.
За певних обставин Білль можестати законом без складників парламенту.
4) Asolicitor, acting under a general retainer, has an implied authority to acceptservice of process for his client…
Соліситор,який діє на підставі загального договору з адвокатом, має повноваження брати насебе обслуговування клієнта в ході судового розгляду, що береться до уваги.
З іншого боку не всі існуючі поняття у англійськійюридичній літературі можна передати за допомогою запозичення, тобто прийомутранслітерацію приклади, якого наведені вище. Тоді перекладач звертається доприйому описового перекладу, при застосуванні якого не обійтися без додатковихекстралінгвістичних знань з галузі права, та культурологічних особливостейнароду. Наведемо приклади:
Venire –категорія осіб, що можуть виконувати функції присяжних:
1)The juriesare selected from a larger panel of citizens, commonly known as the venire.
Судовіприсяжніобираються з широкого кола громадян, зазвичай відомого як категоріяосіб, що можуть виконувати функції присяжних.
Vior dire – допитприсяжних для виявлення їх можливої упередженості:
2) Theprospective jurors are generally subject to further interrogation about theirpossible biases. In Englandjurisprudencethis examination is known as viordire.
Передбачуваніприсяжні зазвичай піддаються подальшому допиту на предмет їх можливоїупередженості. В англійській юриспруденції ця процедура носить назву viordire.
Достатньо поширеним методом є прийом калькування, дляпередачі реалій існуючих у вихідній мові. Прийом калькування – перекладанглійського слова чи словосполучення за його частинами з наступним складаннямцих частин. Такий переклад відтворює англійське слово дослівно. Наприклад:
1) The Privy Councildeveloped from a small groupof royal advisers at court into the chief source of executive authority.
Таємна Радарозвинулася з маленької групи королівських радників у суді, сьогодні є головнимджерелом виконавчої влади.
2) The officeof Privy Councilor is an honorary one, conferred, for example, on formerPrime Ministers.
Місце ТаємногоЧлена радника є почесним, він радиться, наприклад, з колишнімиПрем'єр-міністрами.
3) Newlegislation in Britain usually starts in the Houses of Lords, in each house a bill isconsidered in three stages, called readings.
Новезаконодавство у Великобританії, розпочинається у Палаті Лордів, у кожнійпалаті, закон проходить три етапи, так звані читання.
З вищенаведенихприкладів можна побачити, що способи і прийоми перекладу юридичних документівможуть варіюватися і комбінуватися, залежно від наявності в тексті мовиперекладу юридичної термінології, будови речення, наявності союзів і вставнихслів, лінгвокультурологічних особливостей іншомовного тексту і т.п. Також слідпам'ятати, що існує маса документів, які призначені не для юристів, а длялюдей, які можуть не зрозуміти юридичну термінологію і лексику, що також слідвраховувати при перекладі.
Однією з проблем,що вимагають детального вивчення в теорії перекладу залишається проблема виборуадекватного відповідника під час перекладу з однієї мови на іншу, в даномувипадку. Приведені нами приклади наочно демонструють складність проблеми, що вимагає,крім знання двох мов і обізнаності у юридичній галузі (правознавчійкомпетентності), підготовленості в області теорії перекладу і володінняпрактичними перекладацькими навиками. Розглянуті приклади дозволяють зробити висновокпро те, що вибір прийнятного варіанту перекладу визначається наявністю абовідсутністю еквівалента в мові перекладу.
Стосовно методуописового перекладу, калькування і транслітерації, то до них слід вдаватися,лише переконавшись, що в українській мові дійсно відсутні еквівалентні абоваріантні відповідники для даної англійської лексичної одиниці і не можнавикористовувати інші методи перекладу. Головне, при виборі найбільш прийнятноговідповідника слід підходити до проблеми творчо і професійно, з урахуваннямперекладацьких традицій і виходячи із загальноприйнятих норм, а також з оглядуна культурологічну та соціологічну маркованість юридичних текстів, що даєпідставу для вибору саме цього варіанту перекладу.
ВИСНОВКИ
юридичнийпереклад синонімічний лексика
У роботі подано вирішення актуальної наукової проблемиперекладу юридичної літератури у контексті культурологічної і соціологічноїкореляції мови і культури народу. Дослідження дало змогу дійти таких висновків:
1. Переклад –складне багатогранне явище, що вимагає від фахівця не тільки бездоганногознання мови, але і уміння розрізняти смислові, стильові відтінки писемного абоусного мовлення, а також знання історії мови і, відповідно, розвитку культурисуспільства. Володіння фоновими знаннями про культуру, менталітет і етнологічнийрозвиток народу носія мови є невід’ємною складовою успішної праці перекладача.Особливу увагу, під час перекладу, слід приділяти явищам або поняттям, щонаявні у культурі носіїв мови оригіналу, але відсутні у культурі носіїв мовиперекладу. Такі явища і поняття потребують особливих навичок від перекладача.
2. Юридичнийпереклад – це переклад текстів з галузі права, який включає переклад юридичнихдокументів, нотаріальних довіреностей, угод, висновків тощо. Юридичнийпереклад, як і будь-який переклад галузевої літератури потребує значної бази знаньперекладача та обізнаності у різних сферах діяльності і наукових галузях. Перекладтекстів з юриспруденції, передбачає володіння не лише англомовною юридичноютермінологією і глибоку обізнаність у галузі права, але і знання культурнихтрадицій народу, особливостей соціального та історичного розвитку. Передперекладачем англомовної юридичної літератури українською мовою постає і щеодна складність, зумовлена, тим що у Великобританії та Україні працюють правовісистеми різних типів.
3. Емпіричнимшляхом доведено, що ті або інші фрагменти дійсності, зв'язки, віднoсини знаходять віддзеркалення в мовіяк суспільному явищі. Так само і мова права як особлива «субмова» маєсвій власний зміст і низку специфічних якостей, що відрізняються залежно відмовної системи. Переважна більшість особливостей будь-якої мови пояснюєтьсявпливом історичних, культурних, соціальних та політичних факторів на її носіїв.Вивчення лексичного складу законодавчих текстів обмежується проблемамитермінології, оскільки юридична термінологія вважається основним, найбільшінформативним пластом лексики мови законодавства, що сприяє точному і чіткомуформулюванню правових норм.
4. В англомовнихкраїнах широко використовується прецедентне право, у результаті чого рішення зприводу будь-якої справи винесене раніше є обов'язковим, тому при майбутньомурозгляді аналогічних справ укладачі законів і контрактів перераховують усіпоняття, що зустрічаються у прецедентах. Так при перекладі юридичних документівперекладач часто стикається із рядом понять, які є близькими за значенням, алепри цьому несуть різне семантичне навантаження. Наявність, так званих, близьких за змістом понять вангломовній юридичний літературі, є ще однією соціокультурною особливістю, якуобов’зково слідвраховувати під час перекладу.
5. Під часперекладу англомовних юридичних текстів перекладач звертається до наступнихприйомів: підбір відповідного еквіваленту, описовий переклад, калькування, транслітерація.Якщо для терміну або поняття, що перекладається існує словниковий відповідник,загальноприйнятий і затверджений нормами права, перекладач не повинен вводитинове поняття. Для перекладу реалій слід застосовувати прийом калькування,транслітерації або описового перекладу, що особливо актуально для юридичноїлітератури з огляду на її соціокультурну маркованість.
6. На основіконкретних прикладів взятих з оригінальних текстів англомовної юриспруденції минаочно проілюстрували застосування прийомів перекладу на практиці та показали впливекстралінгвістичних факторів на правознавчі тексти.
У результатіпроведеного дослідження ми досягли поставленої мети, розкривши культурологічніта соціологічні аспекти перекладу юридичних текстів і визначили основніперекладацькі прийоми правознавчих текстів.
Важливовідзначити, що дана тема сьогодні є актуальної і потребує постійногодослідження, вдосконалення і універсалізації. Слід пам’ятати, що будь-який народ постійнорозвивається у культурному, соціальному та історичному плані, як наслідоквносяться певні зміни стосовно юридичної літератури, а особливо поява новихеквівалентів перекладу, тому необхідно відповідально і ретельно підходити доперекладу правознавчих текстів.
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
І. Наукові праці
1. Борисова Л.І. Основні проблеми науково –технічного перекладу. – М.: МГУ, 1983. – 232 с.
2. Вагапов А. С. Відбір адекватного лексико-фразеологічного відповідника під час перекладу англійських правознавчих текстів. – zhurnal.lib.ru/w/wagapow_a_s/my-art.shtml
3. Виноградов В. С. Общие лексические вопроси.– Москва, 2004. – 236 с.
4. Власенко С. В. Перевод юридического текста:когнитивные особенности номинации и реалии-профессионализмы в языковой пареанглийский-русский//Филологические науки в МГИМО. Сборник научных трудов. – М.:МГИМО(У), 2005. – №21. — С. 129—140
5. Гамзатов М.Г. Политико-правовой аспект переводаюридической терминологии//Вторые Федоровские чтения. Университетскоепереводоведение. – 2-ое изд. – СПб.,2001. – 184 с.
6. Губаєва Т.В., Малков В.П. Словесність в юриспруденції як учбовадисципліна//Держава і право. – 1996. –№12. – С. 108 – 116.
7. Гумбольдт В. Язык и философия культуры. – М.:Прогресс, 1985. – 456 с.
8. Карабан В. І. Переклад англійської наукової ітехнічної літератури. – М., 2002 р. – 548 с.
9. Климзо Б. Н. Ремесло технического переводчика. –М.: Р. Валент, 2006. – 286 с.
10. Комиссаров В. Н. Общая теория перевода. – М., 1999. – 368 с.
11. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. –М.: ЭТС, 2001. – 424 с.
12. Кононов О. С. Знову про проблеми юридичного перекладу.– www.justinian.com.ua/author.php?id=556
13. Латышев Л. К. Технология перевода. – М., 2001. –278 с.
14. Лотман Ю. М. Несколько мыслей о типологиикультур//Язык культуры и проблемы переводимости. – М., 1987. – С. 3 – 12.
15. Маслова В. А. Лингвокультурология: Учеб. пособиедля студ. высш. учеб, заведений. – М.: Издательский центр «Академия»,2001. – 208с.
16. Мунэн Ж. Теоретические проблемы перевода. Переводкак языковой контакт//Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. – М., 1978.– С. 36 – 41.
17. Назаров В. Ф. Курс юридичного перекладу. – М.:МГУ, 2000. – 166 с.
18. Олійник А.Ю., Гусарєв С. Д., Слюсаренко О. Л.Теорія держави і права: Навчальний посібник. – К., 2001 – 320 с.
19. Петухов С.В., Бурукина О.А. Особенности перевода английскихи русских юридических текстов на современном этапе // Третьи Федоровскиечтения. Университетское переводоведение. – СПб., 2002. – С. 44 – 72.
20. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческаяпрактика. – М., 1974. – 240 с.
21. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. – 2-евид. – Х.: Консул, 2005 – 656 с.
22. Федоров А.В. Введение в теорию перевода. – М.: Издательство литературы наиностранных языках, 1953. – 336 с.
23. Федотова И.Г. Юридические понятия и категории в английском языке. – Обнинск, 2002.– 223 с.
24. Хайруллин В. И.Перевод научного текста:Лингвокультурный аспект. – М.: ВЦП, 1992. – 144 с.
25. Швейцер А. Д. Перевод в контексте культурнойтрадиции. – М., 1988. – 215с.
26. Швейцер А. Д. Теория перевода: статус, проблемы,аспекты. – М.: Наука, 1988. – 215 с.
27. Щепотина Е.В. Лингвокультурные факторы переводаюридического текста//Коммуникация и социальная среда. – Воронеж, 2002. – С. 30– 37.
28. Якобсон Р. О лингвистических аспектах перевода//Вопросы теории перевода взарубежной лингвистике. – М., 1978. – С. 16 – 24.
***
29. Phil Chavanne. Techniques of Legal Translations. – www.buzzle.com/articles/techniques-of-legal-translations.html.
ІІ. Довідкова література
30. Додонов В.Н., Румянцев О. Г. Энциклопедическийюридический словарь. – К., 2001. – 337 с.
31. Карабан В. І. Англо-український юридичний словник. – Вінниця: Нова книга,2004. – 1088 с.
32. Климзо Б. Н. Русско-английский словарьобщеупотребительных слов и словосочетаний научно-технической литературы. – М.:ЭТС, 2002. – Т.1. – 648 с.
33. Словник лінгвістичних термінів / Упоряд.: Д.І. ганич, І.С.Олійник. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с.
34. Цимерман М. Англо-русский юридическийсловарь переводчика – М.: Наука, 1993. – 401с.