Відтворенняанглійською мовою кольорової
палітри оповіданьМ. Коцюбинського
ПЛАН
Вступна частина
Розділ 1 Загальна характеристика кольороназв
Розділ 2 Характеристика кольорової палітриоповідань М. Коцюбинського
Розділ 3 Перекладознавчий аналіз кольороназв в оповіданнях М.Коцюбинського та методів їх перекладу на англійську
3.1 Переклад словесних образів з колірнимкомпонентом
3.2 Переклад кольороназв граматичної категоріїіменника чи дієслова
3.3 Переклад кольороназв з етнокомпонентом
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУПНА ЧАСТИНА
Темоюданої наукової роботи є аналіз кольороназв в оповіданнях М. Коцюбинського ташляхи їх перекладу на англійську мову.
Актуальністьданої роботи зумовлена відсутністю достатньої кількості робіт, присвячених перекладознавчомуаналізі кольороназв.
Метароботи полягає у визначенні особливостей кольорової палітри М. Коцюбинського тааналіз методів її перекладу на англійську мову. Загальна мета дослідженнязумовлює потребу розв’язати такі завдання:
· Висвітлення поняття кольороназвата визначення основних підходів до класифікації даного поняття;
· З’ясування можливих стратегійперекладу кольороназв та зіставлення їх з методами перекладу, що буливикористані перекладачами А. Містецьким, А. Микитяком та Л. Андрусишином.
Об’єктом дослідження даної роботи є лексикана позначення кольору в оповіданнях М. Коцюбинського, а предметом аналізу єспецифіка відтворення кольороназв у художньому перекладі.
Новизнаданого дослідження полягає у необхідності встановлення нового критичногопогляду на особливості кольорової палітри М. Коцюбинського та шляхів їхперекладу на англійську.
Багатоаспектністьроботи зумовила комплексний характер методики дослідження. У даній роботі булозастосовано методи лінгвістичного та перекладознавчого аналізу, зокремаконтрастивний аналіз, компонентий аналіз, структурний та семантичний аналіз, таметод використання словникових визначень.
Матеріалом дослідження слугує близько 120 прикладів уживань кольороназвв оповіданнях М. Коцюбинського «На камені», «Цвіт яблуні», «Persona Grata»,«Коні не винні», «Intermezzo», «Подарунок на іменини», «Поєдинок».
Наукова робота складається з вступної частини, трьох розділів,висновку та списку використаної літератури.
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЬОРОНАЗВ
Кольороназви – один із найдавніших пластів лексики, чіткоокреслена в мові група прикметників, які означають кольори [13, с. 115]. Вонихарактеризуються місткою семантичною структурою та великою стильовою активністюв художньому тексті. Попри ізоморфність та універсальність колірноїхарактеристики як такої, її трактування та важливість окремих колірнихконцептів у різних культурах виявляють і конвергентні, і дивергентні ознаки.Саме конотативна значущість лексем, зумовлена культурноюнадбудовою концептів, і викликає особливий інтерес філологів [6, с. 1].
Філологічні дослідження колористики мають тривалуісторію та представлені різними підходами, методами і завданнями. Аналізлексико-семантичної групи кольору проводиться на матеріалі багатьох мов у такихнапрямах: зв’язок і взаємодіяміж концептуалізацією кольору носіями мови і розвитком словника кольороназв умові (Б.Берлін, П.Кей,), колір у світлі психолінгвістики (О.П.Василевич,Р.М.Фрумкіна,), структурний і семантичний аналіз кольоропозначень (А.П.Кириченко,Т.В.Пастушенко), історія виникнення та розвитку колірних лексем (М.І.Чикало,О.М.Дзівак), кольоропозначення у художньому мовленні (Д.Ален, Г.Еліс,А.П.Критенко, І.М.Бабій) та ін. [6, с. 1].
Серед лінгвістів немає єдиної точки зору щодо того, які самелексичні одиниці відносити до групи кольороназв. Так, О.І. Кулько виділяє двісемантичні групи: власне колоративи (червоний, кораловий, блакитний та ін.) та додатковіхарактеристики кольору (світлий, темний, густий, тьмяний та ін.). У групівласне колоративівавтор виділяє первинні (значення кольору є основним, прямим: синій, жовтий) тавторинніколоративи (значення кольору є переносним: вишневий, кораловий) [14, с. 224].
І. Бабій стверджує, що кольороназви утворюють якісно ікількісно розвинену лексико-семантичну групу, до якої входять назви основнихкольорів (ядро системи) та усі існуючі в мові колірні лексеми, що вказують нарізні ступені вияву колірної ознаки, на інтенсивність колірного тону,змішування кольорів та ін. (периферія системи) [1, c. 5]. Дослідниця виділяєдва типи кольороназв [1, c. 6]:
1) Назви, що позначають конкретну колірну ознаку предмета чиявища об’єктивної дійсності. Ця група охоплює невмотивовані (білий, жовтий, сірий та ін.) та вмотивованіз погляду носіїв мови кольоропозначень (малиновий, калиновий, пшеничний та ін.); назви,що вказують на ступінь вияву колірної ознаки (жовтавий), складнікольороназви (синьо-жовтий).
2) Назви, що характеризують забарвлення предмета, не вказуючина конкретний характер кольору. Серед них можна виділити кольороназви, щовизначають ступінь насиченості, інтенсивності кольорів (ясний, темний);що вказують на спосіб поєднання кількох невизначених кольорів у певній формі (рябий,картатий); назви, що виражають відтінки забарвлення реалій (соковитий,свіжий); назви, що вказують на суб’єктивну оцінку певного колірного тону (ніжний,крикливий) та ін.
Щодо класифікацій кольоропозначень в працях на матеріаліанглійської мови, найчастіше можна зустріти такі групи кольоронайменувань: basiccolor terms: black, white, grey, red, blue, orange, yellow, green, purple,pink, brown; nonbasic, які за теорією Берліна-Кея не увійшли до 11 basiccolor terms: crimson, scarlet, blond, khaki, bluish, gold, silver [19, с. 15].
В англійській мові кольороназви можуть бути виражені лише двомачастинами мови: прикметниками (blue, red) таприслівниками (light, bright). В українській мовікольороназви можуть належати до різних частин мови: прикметники (жовтий,голубий), прислівники (яскраво, світло), іменники (синь) тадієслова (посиніти)[1, с.7].
Кольороназвиу художньому тексті слугують надзвичайно багатогранним і змістовим образнимзасобом. Письменники активно використовують колірні лексеми для створенняпейзажних картин та зображення складних почуттів героїв. Кольоропозначення у своїйбільшості несуть важливу етнокультурну інформацію. Кожен народ виробляє своєуявлення про значущість кольору, створює власні колірні символи та образи. Саметому особливості перекладу кольороназв – проблема досить складна і важлива дляадекватного відтворення образних та стилістичних якостей оригіналу [7, с. 350].
РОЗДІЛ 2ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЬОРОВОЇ ПАЛІТРИ ОПОВІДАНЬ
М. КОЦЮБИНСЬКОГО
М.Коцюбинський був винятковим письменником з чітко вираженим особистим стилемнаписання, специфічною рисою якого був особливий характер його епітетів тапейзажів, що виражали тонку гру фарб та відтінків. М. Коцюбинський вважав, щописьменник повинен знати фарби та колір так, як художник. За його словами,колір повинен допомагати слову [15, c. 67]. М. Коцюбинський називав свої оповідання«акварель», «образок», що підтверджує глибоку насиченість його творів кольором,який набуває символічного характеру.
Кольорив оповідання М. Коцюбинського часто набувають нових конотацій, а іноді і новихзначень. Таке перекручування реальності притягує уваги читачів і створює новіяскраві словесні образи.
М.Коцюбинський вживав кольороназви з багатьох причин. Він був майстром епітетів ізавжди влучно описував своїх героїв, так, що читачі запросто вловлювали усюсутність їх характерів. Майже всі позитивні герої М. Коцюбинського – люди знароду, гноблені й волелюбні [5, с. 29]. Зображуючи таких людей письменник використовує багато світлихкольорів, здебільшого білий та рожевий. Візьмемо приклад з оповідання «Накамені»:
“Вонаначе ненароком висунула з-під фередже білий, випещений вид і поклала зфарбованим нігтем палець на повні рожеві уста” [11, с. 290].
Золотийколір в оповіданнях М. Коцюбинського асоціюється з добром. Багато своїх героїньвін освітлює золотом. Наприклад:
“Перше,що він побачив, — се ясне, як льон, волосся. Біла хустинка сповзла з нихна плечі, і тонкі волосинки світились, як золоті” [10, с. 18],“Ні, стоїть тихо, дивиться просто, а золоті волосинки сяють круг лоба” [10,с. 18].
Доволінезвично в оповіданнях М. Коцюбинського жовтий колір набуває негативної оцінкита викликає неприємне ставлення читачів до героя. Це можна проілюструвати наприкладі новели «Pesona Grata», де центральний персонаж твору Лазар –грабіжник і вбивця – потрапляє в тюрму. Він зображений як людина груба,жорстока, здібна на найганебніші вчинки, і в оповіданні він оточений жовтимкольором:
“Вхвилях спочинку сідав десь оддаль, клав жовте обличчя на жовту руку,примружував очі і прислухався” [10, с. 17], “Лаявсь, не хтів вставати, ісвітло лампи різало очі. Однаймусивзвестися, довгонатягавчоботи, одягавжовтусорочку” [10, с. 17].
М.Коцюбинський використовував кольороназви для зображення складних почуттів тапереживань своїх героїв. Це можна побачити на прикладі оповідання «Цвітяблуні», де письменник передає відчуття центрального персонажа, в якого помираєєдина донька, через опис навколишнього середовища:
“Моялампа під широким картоновим абажуром ділить хату на два поверхи – вгорітемний, похмурий важкий, під ним – залитий світлом, із ясними блисками і зсіткою тіней… За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю, а моя хатаздається мені каютою корабля, що пливе десь у невідомому чорному морі разом зомною, з моєю тугою і моїм жахом” [11, с. 330].
М.Коцюбинський був майстром пейзажів. Опис природи посідає чільне місце воповіданні-акварель «На камені»:
“Вглибоких долинах, зелених од винограду і повних сизої імли, тіснились кам'янігромади, рожеві од вечірнього сонця або синіючі густим бором. Круглі лисогори,мов велетенські шатра, кидали од себе чорну тінь, а далекі шпилі,сизо-блакитні, здавались зубцями застиглих хмар. Сонце часом спускало з-за хмару імлу, на дно долини, скісні пасма золотих ниток — і вони перетинали рожевіскелі, сині ліси, чорні важкі шатра та засвічували вогні на гострих шпилях” [11,с. 285].
Проаналізувавши120 прикладів вживання лексики на позначення кольору в оповіданнях М.Коцюбинського «На камені», «Цвіт яблуні», «Persona Grata», «Коні не винні», «Intermezzo», «Подарунок наіменини», «Поєдинок» ми виявили, що кольороназви становлять досить складнупроблему для перекладачів, особливо в тих випадках, коли вони утворюютьсловесні образи, або коли кольороназви української мови належать до тихграматичних категорій, що не є властивими для кольороназв англійської мови.
РОЗДІЛ 3 ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙАНАЛІЗ КОЛЬОРОНАЗВ В ОПОВІДАННЯХ М. КОЦЮБИНСЬКОГО ТА МЕТОДІВ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ НААНГЛІЙСЬКУ
3.1 Перекладсловесних образів з колірним компонентом
ПрофесорР. П. Зорівчак визначає словесний образ як складну семантичну структуру, якаутворюється внаслідок несподіваного сполучення двох чи більше лексем, щоутворюють нову смислову образність, новий смисл. Необхідна умова місткостісловесного образу – свіжість асоціацій [4, c. 219].
Словесніобрази з компонентом кольору – надзвичайно місткі утворення, що поєднуютьпредметно-логічну зорову інформацію зі складним переплетенням асоціативнихзв’язків, символічного навантаження та особливостей оригінального авторськогосвітобачення. У творенні колірних словесних образів найчастіше застосовуютьтакі трохеїчні засоби та фігури мовлення: епітет, порівняння, метафора,метонімія, гіпербола [9, с. 33].
Семантичнаструктура словесних образів доволі складна. Перший смисловий шар виражаєтьсясполученням лексем певної граматичної та словотвірної структури. Черезнесподівану сполучуваність цих слів порушується семантичне поле, і від значеннякожної з лексем «відшаровуються» окремі семантичні компоненти, які формуютьчуттєво-уявний образ з певною денотативною образністю, на основі якої виникаєсмислова образність. На цей двоплановий смисл «нашаровуються» новіфункціонально-стилістичні та емоційно-експресивні конотацій, які і складаютьдругий смисловий шар [4, c. 219]. Коли ми аналізуємо словесні образи з колірним компонентом,важливо визначити, який колір було виражено у першому смисловому шарі іпрослідкувати, чи збережений цей колір у другому смисловому шарі.
Давайтерозглянемо кілька прикладів уживання кольороназв для створення словеснихобразів в оповіданнях М. Коцюбинського. Найчастіше письменник створював яскравісловесні образи шляхом порівняння. Наприклад:
Аліскинув на пісок свою ношу і знов скочив у море, занурюючи мокрі рожеві литки в легкуй білу, як збитий білок, піну, а далі миючи їх у чистій синій хвилі [11, с. 284].
Самеслово «піна» викликає у читачів уявлення про щось легке та пухке. Більше того,дана лексема імпліцитно містить сему білого кольору. Письменник підкресливтрадиційні уявлення про піну, порівнявши її зі збитим білком. Кольороназва«білий» не складає значних труднощів для перекладу, проте лексема «білий» та«білок» створюють алітерацію, яку неможливо відтворити в англійськомуперекладі. Отож, словесний образ містить семи кольору у першому та другомусмислових шарах, і це необхідно зберегти в перекладі. А. Містецькийзапропонував такий переклад:
Allidropped his burden on the sand and leaped back into the water, plunging his wetpink calves into the light foam the colour of the beaten white of an egg,which washed them off in the clean blue waves [18, с. 16].
Вданому перекладі відразу можна помітити неточність, адже перекладач зіставляєпіну зі збитим білком лише в аспекті кольору (“colour of the beatenwhite of an egg”), уникаючи, таким чином, конотацій легкості тапухкості. Переклад втрачає експресивність також через те, що повторення семантичногокомпоненту білого кольору було упущено.
ПерекладА. Микитяка також не відтворює усіх конотацій оригіналу:
Alithrew down on the sand his load of salt and leaped into the water again, hiswet red calves diving into the light foam that was whipped like the white ofan egg, and gradually washing them in the pure blue waves [17, с. 78].
Перекладачфактично не зумів відтворити сенс білого кольору взагалі, адже лексема “white” вжита в якості іменника,а отже не викликає яскравого образу кольору. Більше того, А. Микитяк змінивграматичну структуру речення, замінив порівняння підрядним реченням, тим самимвідхилившись від бажаного ефекту. Як висновок, словесний образ в перекладі нетакий яскравий, як в оригіналі.
Розглянемоще один приклад колірного словесного образу, утвореного на основі порівняння:
У дверях з'явилась Сусанна. Прикриваючи парою страви вид, м'який і білий, як зсирового тіста, вона проплила од порога до столу, мов літня хмара, в своїх муслінах, пояких лізли урозтіч якісь безглузді лапаті квітки [10, с. 259].
Один з центральних персонажів оповідання «Подарунокна іменини» – Сюзанна – зображена з негативної точки зору: вона лінива танеохайна. Тим не менше, автор проймається симпатією до жінки. В даному прикладіМ. Коцюбинський порівнює її обличчя з м’яким тістом. Таке порівняння викликаєобраз обличчя з пухкими щоками, з нечітко вираженими рисами, обличчядобродушної людини. Проте варто зауважити, що М. Коцюбинський з обачністювикористав кольори. Він уникає звичних епітетів «рум’яний» та «рожевий»для вираження жіночої краси. Натомість обличчя жінки біле. Переклад нестановить значних труднощів і обидва перекладачі справилися з завданням. А.Містецький запропонував такий переклад:
Susanaappeared in the doorway. Her soft and doughy white face enveloped in thevapors of the steaming food, she floated from the threshold to the table like asummer cloud in her muslins adorned with a pattern of absurdly large flowers [18, с. 171].
Перекладачвніс зміни до структури речення і замінив порівняння епітетом. Але опис жінкизагалом було передано вірно. Лексему «білий» було перекладено прямимвідповідником «white», а епітет «doughy face» є доволінезвичним і створює яскравий словесний образ в англійській мові. Тим не менше,дане речення в оригіналі є більш емфатичним через використання в ньому порівнянняз відокремлений означенням («вид, м'який ібілий»). Більше того, українська лексема «вид» належить до високихпластів мови. Перекладач міг досягнути такого ж ефекту, зберігши початковуконструкцію порівняння та вживши слово «countenance», що є формальнимвідповідником до лексеми «face». Наприклад: «her countenance, soft and white, like a piece of dough.»
3.2 Переклад кольороназв граматичної категорії іменника абодієслова
Перекладачі можуть зіткнутися з труднощамиперекаду кольороназв тоді, коли вони належать до такої граматичної категорії,що не є властива кольороназвам англійської мови, а саме до категорії іменникачи дієслова. Розглянемо такий приклад:
Широкий двір зеленів моріжком [10, с. 282].
Thebroadyardwascoveredwithgreengrass [18, с. 213].
Реченняоригіналу становить великий інтерес у зв’язку з двома лексемами: «моріжок – густамолода трава» та «зеленіти», які не мають прямих відповідників ванглійській мові. Більше того, слово «моріжок» активувало семуяскраво-зеленого кольору. Перекладу А. Містецького бракує експресивностіоригіналу, проте такі втрати були неминучими. Єдиним можливим рішенням могло ббути вживання лексеми «vibrant», яка б підсилила сему кольору.
Внаступному прикладі ми побачимо уживання кольороназви в категорії іменника:
Водчинені вікна й двері на довгу, з колонками, веранду так і перлась яснаблакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом [11, с. 283].
Іменник«блакить» одержує значення конкретного об’єкта, а отже сприямається читачамияскравіше, аніж вираз «блакитне море». Більше того, М. Коцюбинський уживстилістичний засіб персоніфікації, що створює яскравий словесний образ:«блакить перлась». На нашу думку, обидва перекладачі вдало відтворили образ:
The limpid blue of the sea, protracted to infinityby the blue sky, seemed to flow into the open windows and doors and ontothe long slender-columned veranda (А. Містецький) [18, с. 14].
The bright azure of the seaseemed to flowunbrokenly into the open windows and doors, and merged with the blue skyinto a seeming endlessness (A. Микитяк) [17, с. 77].
Обидваперекладачі субстантивували прикметник, а отже відтворили граматичну категоріюкольороназви та усі пов’язані з нею конотації. А. Містецький вжив лексему «the blue» і підсилив їїприкметником «limpid», який образно вживається для позначення чогосьпрозорого, світлого. А. Микитяк відтворив вислів лексемою «the azure»,яка натякає на блакитний колір, та додав підсилюючий прикметник «bright».Даний переклад можна вважати менш влучним, адже М. Коцюбинський невипадкововикористав слова «блакить» і «блакитний». Алітерацію було відтворено у лише уперекладі А. Містецького («blueofthesea», «bluesky»).
3.3 Переклад кольороназвз етнокомпонентом
Складність перекладу кольороназв можу бутизумовлена наявністю в них етнокомпоненту. Етнокультурні семи сталих колірнихепітетів є надзвичайно ваговими. Вони є втіленням узуальної мовної образності.Такі епітети фактично перестають позначати колір у конкретному візуальномусмислі. Вони виражають головну рису, сутність об’єкта; як засіб денотації вонистворюють стабільні назви певний елементів навколишнього світу так, як цезакріплено у свідомості носіїв мови [9, с. 337].
Давайтерозглянемо приклад уживання кольоназви з етнокомпоненом в оповіданні М.Коцюбинського «Intermezzo»:
“Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини,налитої зеленим хлібом” [10, с. 45].
“My days flow amidst the steppe, amidst a valleycovered with green corn” [18, с. 113].
М. Коцюбинський ужив епітет «зелений хліб», маючи на увазізелені колоски пшениці, хліб на стадії дозрівання, що є надзвичайно важливимперіодом для кожного українського селянина. В перекладі А. Містецького булозбережено сему зеленого кольору, однак лексему «хліб» було замінено накукурудзу – «corn», яка є характернішою для англомовного світу. Українуз давніх-давен знали як годувальницю хлібом. Для англомовної частини світуосновний врожаєм завжди була кукурудза. Перекладач звернувся до стратегіїодомашнення, тим самим упускаючи український етнокомпонент. З точки зорувірності перекладу, дане рішення не є правильним. Однак даний перекладнаближений до сприймання цільової аудиторії.
ВИСНОВКИ
В даному дослідженні було зроблено спробупроаналізувати кольорову палітру оповідань М. Коцюбинського та виділити основнітруднощі для перекладачів при відтворенні кольороназв англійською мовою.
Аналіз кольорової палітри оповідань М.Коцюбинського допоміг нам виявити, що багато лексем на позначення кольору вжитов прямому денотативному значенні. Однак, в багатьох прикладач семи кольорупереходять у периферію, і кольороназви уживаються, щоб викликати у читачів рядасоціацій та яскраві словесні образи. Доволі часто кольороназви в оповіданнях М.Коцюбинського одержують нові, додаткові конотації, не закріпленні в свідомостіносіїв мови, що вимагає детального аналізу контексту, в якому вони були вжиті.
Проаналізувавши 120 прикладів уживання лексем напозначення кольору в оповіданнях М. Коцюбинського, ми виявили наступні труднощідля перекладу:
1) Словесні образи з колірним компонентом;
2) Кольороназви граматичної категорії іменникаабо дієслова;
3) Кольороназви з етнокомпонентом.
Детальний аналіз перекладів виявив, що більшістькольороназв було відтворено вірно, конотації та образність було збережено.
Серед стратегій, що використовувалисяперекладачами оповідань М. Коцюбинського можна виділити такі:
1) Калька, або по компонентний переклад кольороназв;
2) Упущення кольороназв в цільовому тексті;
3) Заміна оригінальної колірної лексеми на іншу вцільовому тексті.
Підсумовуючи усе вищезгадане, слід зауважити, щопереклад кольороназв вимагає відповідної уваги, обачності та старання з бокуперекладачів, оскільки колірні лексеми часто можуть уживатися не в денотативномузначенні, а набувати несподіваних конотацій. Більше того, поняття кольору можемати різне осмислення у різних культурах, адже колір – це ефективний прийомсимволізму, і слугує основою для створення яскравих епітетів, фразеологічниходиниць та колокацій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бабій І.М. Семантика, структура та стилістичні функції назвкольорів у сучасній українській мові (на матеріалі малої прози В. Стефаника, М.Коцюбинського, М. Хвильового): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.02 /НАН України, Ін-т укр. мови. – К., 1997. – 21 с.
2. Гуменецька А. Кольоризми в поезії Тараса Шевченка // ЗапискиНаукового товариства імені Шевченка. – Том ССХХХІХ. – Праці Філологічноїсекції. – Львів: Наукове товариствоімені Шевченка, 2000. – С.212-229.
3. Заханевич В.М. До семантичної і граматичної характеристики дієслівтипу білити, біліти, білішати // Мовознавство. – 1972. – №1. – С. 77-82.
4. Зорівчак Р.П. Семантична структура словесного образу: дометодології перекладознавчого аналізу // Іноземна філологія. Українськийнауковий збірник. – 1999. – Вип. 111. – С. 218-224.
5. Єрмакова С.Д. Мовні засоби характеристики персонажів у творах М.Коцюбинського // Українська мова і література в школі. – 1981. – №6. – С.29-34.
6. Ковальська І.В. Кольористика як перекладознавча проблема // Автореф. дис…канд. філол. наук: 10.02.16 / Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 19 с. —укp.
7. Ковальська І.В. Кольоропозначення якпроблема перекладу (на матеріалі української та англійської мов) // Науковізаписки Кіровоградського державного педагогічного університету імені ВолодимираВинниченка.– Серія:“Філологічні науки”. – Випуск 22. Частина І. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.В.Винниченка, 2000. – С.284-290.
8. Ковальська І.В. Особливості відтворення словесного образу зколірним компонентом (на матеріалі української та англійської мов) // Іноземнафілологія. – 1999. – Вип. 111. – С. 257-261.
9. Ковальська І.В. Словесні образи зколірним компонентом як перекладознавча проблема (за матеріалами української таанглійської мов) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Том ССХХХІХ. – Праці Філологічноїсекції. – Львів: Наукове товариствоімені Шевченка, 2000. – С.332-353.
10. Коцюбинський М.М. Твори в 2 т. – К.: Наук. думка, 1998. – 491 с.
11. Коцюбинський М.М. Тіні забутих предків / Худож.-оформлювач І.В. Осипов. – Харків:Фоліо, 2008. – 350 с. – (Укр. класика).
12. КритенкоА.П. Колір і барви в поезії Тараса Шевченка // Мовознавство. – 1967. — №4. – С.63-74.
13. КудряО. Похідні ад’єктивні одиниці зі вторинним колоративним значенням в українськійта англійській мовах: семантичні групи та механізми їх словотворення //Лінгвістичні студії. – 2009. – Вип. 18. – С. 114-118.
14. Кулько 2004: Кулько О.И.Колоративы и обозначения цвета в рекламе // Русская и сопоставительная филология:состояние и перспективы: Международная научная конференция, посвященная200-летию Казанского университета (Казань, 4-6 октября 2004 г.): Труды иматериалы / Под общ. ред. Галиуллина К.Р. – Казань: Изд-во Казан.ун-та, 2004. – C. 224-225.
15. Мирошниченко В.В. Средства воссоздания пейзажа М.Коцюбинского в английских переводах // Теория и практика перевода. – 1981. –Вып. 5. – С. 66-72.
16. Словник української мови: В 11 т./ За ред. Білодіда.– К.: Освіта, 1970 – 1980.
17. Luchkovich, Michael Their Land: an anthology of Ukrainian short stories. / Editedby Michael Luchkovich. Preface by Clarence A. Manning. Introduction by LukeLuciv. Biographical sketches by Bohdan Krawciw. Jersey City, N.J.: SvobodaPress, 1964. – 325 p.
18. Mikhailo Kotsyubinsky The Birthday Present and other stories/ Kiev: Dnipro Publishers, 1973. – 225.
19. Wyler S. Colour and language: colour terms in English. –Tubingen: Narr, 1992. – 364 p.
20. Little W. The Shorter Oxford English Dictionary on HistoricalPrinciples. In 2 vol. – Oxford, 1973.