Лінгвістичний аналіз засобів характеристики опису місця дії (на матеріалі короткого оповідання кінця ХІХ ст.)

Міністерство освіти і науки України
Харківський державний педагогічний університет
ім. Г.С. Сковороди
Кафедра практики англійського усного та писемногомовлення
Дипломна робота на тему:
“Лінгвістичний аналіз засобів характеристики описумісця дії (на матеріалі короткого оповідання кінця ХІХ ст)
Дипломна робота
студенткифакультету
іноземноїфілології
група 5 а/ф
Науковий керівник:
канд. філол. наук,доцент
Харків – 2004

Зміст
Вступ
1. Аналіз засобів створення описів місця дії у короткихангломовних оповіданнях
Аналіз мовних засобів створення ОМД
Аналіз синтаксичних конструкційОМД
2. Відтворення описових контекстів у перекладі
Поняття перекладу. Основні перекладознавчі категорії
Аналіз перекладів описів місця дії в коротких англомовних оповіданнях кінця ХІХ століття
3. Робота з омд на заняттях з домашнього читання у мовномувузі
Читання як вид мовленнєвої діяльності. Види читання
Розробка вправ для роботи з описами місця дії на заняттях здомашнього читання у мовному вузі (на матеріалі коротких англомовних оповіданьЕ. По “Золотий жук”, “Занепад дому Ешерів", В. Ірвінга “Дольф Хейлігер” та “Г. Мелвіла “Беніто Серено”)
Література
/>Вступ
Предметом даноїроботи є описи місця дії (ОМД), як одного із компонентів тексту. Текст і йогокомпоненти є об’єктом дослідження різних наук: літературознавства,перекладознавства, лінгвістики.
Актуальністьданого дослідження обумовлена необхідністю охарактеризувати місце дії у системіхудожнього тексту з точки зору лінгвістичної, функціональної цінності наматеріалі коротких англомовних оповідань.
Тема даної роботи“Лінгво-стилістична характеристика опису місця дії" на сьогоднішній деньнедостатньо вивчена: немає систематизованої теоретичної бази, а також чіткоїтипології ОМД. Але треба зазначити, що робилися спроби систематизувати та більшдосконально вивчити цей компонент тексту. А.М. Щербина досліджував лінгвістичніособливості ОМД у художній прозі, й визначив лінгвістичний статус опису якфункціонально-смислового типу мовлення [50,114].
До проблемитипології ОМД звертався також В.В. Одинцов, який визначив поняття художнього інехудожнього описів [31,12].
Мета даної роботи — дати характеристику місця дії в коротких англомовних оповіданнях кінця ХІХ сторіччя:“Дольф Хейлігер” Вашингтона Ірвінга, “Занепад дому Ешерів", “Золотий жук"Едгара По, та “Беніто Серено” Германа Мелвіла, визначити їх місце в системітексту та виявити труднощі, що виникають при перекладі.
Виходячи зпоставлених цілей, виділимо такі завдання:
Проаналізуватилексичні та синтаксичні засоби створення ОМД в оповіданнях.
Пояснити функціїОМД в оповіданнях.
провести аналізперекладу ОМД з метою виявлення факторів, які спричиняють труднощі перекладу.
Показати роль ОМДпри навчанні читанню
Розробити системувправ для виявлення та аналізу ОМД і роботи з ними на заняттях з англійськоїмови у мовних вузах.
Теоретичнацінність даної роботи полягає у всеохоплюючому дослідженні функції ОМД якоб’єкту лінгвістики, стилістики, літературознавства та перекладознавства, атакож у виявленні того як саме залежать лінгвістичні засоби зображення ОМД відепохи написання твору, від індивідуальної манери автора, від його життєвогодосвіду.
Практична цінністьроботи полягає у розробці системи вправ для роботи з ОМД в оповіданнях В. Ірвінга,Е.А. По, Г. Мелвіла “Дольф Хейлігер” “Занепад дому Ешерів", “Золотий жук”,та “Беніто Серено”. Також зібраний в роботі матеріал може бути використаний длябільш досконалого вивчення ролі та засобів створення ОМД в коротких англомовнихоповіданнях.
Новизна даноїроботи полягає у тому, що ОМД ще не досліджувалися в обраних нами творах. Щобвиявити індивідуальну авторську манеру, требі з’ясувати особливості ОМД, їхфункції у творі і засоби створення.
Дана роботаскладається з вступу, чотирьох розділів, де розглядається текст як об’єктлінгвістичного аналізу, аналізу засобів створення ОМД та перекладу опису місцядії в коротких англомовних оповіданнях, розробляються вправи для роботи з ОМДна зайняттях з домашнього читання у мовних вузах та висновку.
Використовуємометоди аналізу мовних засобів створення ОМД, аналізу синтаксичних конструкцій,перекладацький, суцільно-вибірковий, порівняльний, статистичних підрахунків.
/>/>1. Аналіз засобівстворення описів місця дії у коротких англомовних оповіданняхАналіз мовних засобів створення ОМД
Аналіз мовнихзасобів створення ОМД у коротких англомовнихоповіданнях підтвердив наявність у них маркованої і немаркованої лексики. Донемаркованої лексики відносимо слова, що використовуються для передачі назвпредметів інтер’єру та явищ природи, які найчастіше вживаються. Маркованалексика — це зображувально — виражальні засоби мови.
Проведений аналізмовних засобів дозволяє відзначити, що для створення ОМД в оповіданняхвикористовується такі тропи: епітети, метафори, порівняння, іронія, цитати,алюзії, а також мовні фігури: риторичні звертання, запити і вигуки, повтори,інверсія та звуконаслідування. Така різноманітність маркованої лексики говоритьпро її важливі функції в ОМД.
Розберемо наконкретних прикладах функції зображувально-виражальних засобів створення ОМД.
Найчастіше вописах зустрічається такий вид тропів як епітет. Більшість епітетів — зображувальні. Їх функції — якомога образніше і точніше змалювати предмети іявища, що зображуються, наприклад: “Wherever he could gain a lookout betweentrees, he beheld heights and cliffs, one rising beyond another, until hugemountains overtopped the whole. There were no signs of cultivation; no smokecurling among the trees to indicate a human residence. Everything was wild andsolitary. (Ірвінг). Опис лісової хащі допомагає яскравіше уявити велич природи,яка оточує головного героя і водночас змальовують його безсилля перед цієювеличчю. Епітети в цьому описі відіграють ще одну функцію: з одного боку, фондикої природи з величезними горами підкреслює напружений, подавлений стангероя, а з іншого — відображує всю недоторкану красу дикого лісу., гір.
Окрім візуальнихзображувальних епітетів, в описах зустрічаються слухові, нюхові, тактильніепітети, спрямовані на всебічне уявлення про описуване. Особливо їх багато вописах інтер’єру, але іноді зустрічаються і в описах природи. Наприклад: “Andnow muttering peals of thunder were faintly heard rolling behind the mountains(Ірвінг).
В оповіданняхтакож багато оцінювальних епітетів, які виражають ставлення автора або героя дозображуваного. або створюють певний емоційний настрій: “ The room in which Ifound myself was very large and lofty. The general furniture was profuse,comfortless, antique, and tattered. I felt that I breathed an atmosphere ofsorrow…”
Порівняння такожвиконують функцію підсилення експресії зображуваного предмету і створюютьемоційний фон опису. Так, змалювання чарівно — містичної ночі увиразнюється задопомогою такого порівняння: “But under the surfaces of the huge mosses ofagitated vapors, as well as all terrestrial objects immediately around us, wereglowing in the unnatural light of a faintly luminous and distinctly visiblegaseous exhalation which hung about and enshrouded the mansion”.
Ще один улюбленийтроп представлених письменників — це алюзії і цитати. Їх в оповіданнях доситьбагато. Алюзії у романі — це найчастіше імена видатних людей, історичних осіб: LordCornbury, Governor Hunter, Hedrick Hudson, Captain Amasa Delano, Valparaiso,King George’s of England etc. Функції алюзій в описах різних різноманітні. Так,алюзія “the Negro Babo showed him a skeleton which had been substituted for theship’s proper figure — head — the image of Cristobal Colon" (По) надаєцьому моменту відтінку урочистості, віри в успіх. Імена історичних осібстворюють історичний і національно-культурний фон описів. Призначення цитат — створити додатковий емоційно-естетичний фон: “As the good old song has it,
“They all with ashout made the elements ring
So soon as theoffice was o’er
To feasting theywent, with true merriment,
And tippled strongliquor gillor” (Ірвінг)
Іноді в данихтворах зустрічаються перифрази. Вони присутні як в описах природи, так і в описахприміщення, образні і логічні, при чому образні переважають. Їх функція — додаткова характеристика описуваного предмета чи явища. Деякі образні перифразидосить оригінальні і яскраві, наприклад: “The sea, though undulated into longroods of swells, seemed fixed, and was sleeked at the surface like waved leadthat has cooled and set in the smelter’s mould. The sky seemed a grey surtout. Highnsof troubled grey fowls, kith and kin with flight of troubled grey vapours amongwhich they were mixed, skimmed low and fitfully over the waters (Мелвіл).
Менше всього в ОМДкоротких оповідань використовується гіпербола: “then having dispatched hissupper, he threw himself on his mattress and endeavored to sleep" (Ірвінг).
Якщо в тропахслово або вираз вживається у переносному значенні і цей переніс створюєконкретно-чуттєве уявлення, то у мовних фігурах, або стилістичних фігурах,слова вживаються у їх переносному значенні. Посилення виразності в нихвідбувається завдяки своєрідній побудові фраз і їх поєднанні. Розберемо кількаперекладів таких фігур, які зустрічаються в описах.
Найчастішезустрічаємо повтори. Функції їх різні у різних описах, наприклад сум головногогероя з приводу занепаду дому Ешерів виражається засобами повторенняконструкції looked upon …, upon …: “I looked upon the scene before me — uponthe mere house, and the simple landscape features of the domain — upon thebleak walls — upon the vacant eye — like windows — upon a few rank sedges — andupon a few white trunks of decayed trees — with an utter depression of soul” (По).В іншому випадку В. Ірвінг підкреслює звичайний обряд відправлення у подорож: “Therewas much leave — taking and kissing of old woman and children, and greatactivity in carrying on board baskets of bread and cakes, and provisions of allkinds" (Ірвінг).
Інодізустрічаються дуже цікаві. Так би мовити, градаційні повтори: “He looked morenarrowly, and saw guns leaning against a tree, and a dead body lying on theground, here was the very foe that had fired at him from the glen” (Мелвіл). Функціяградаційних повторів — зобразити зростаюче емоційне напруження.
Також воповіданнях зустрічається іронія над деякими реальними явищами: “A closet thedoors of which were taken off, contained three whole shelves of books, andsome, too, of mighty folio dimensions, — a collection the like of which Dolphhad never before beheld. As, however, the library did not take up the whole ofthe closet, the doctor’s thrifty housekeeper had occupied the rest with pots ofpickles and preserves; and had hang about the room among awful implements ofthe healing art, strings of red pepper and corpulent cucumbers, carefullypreserved for seed” (Ірвінг).
Окрім повторів нарівні фрази в оповіданнях зустрічаються повтори, які стають стилістичнимприйомом на текстовому рівні. Це насамперед повтори деталей інтер’єру абопейзажу, яким письменниця надає додаткового смислового навантаження (камін,вітер, тощо) так утворюються своєрідні ланцюжки, лейтмотиви, які несуть у собізмістовно — підтекстову інформацію. Одним з таких лейтмотивів у творі Ірвінга“Дольф Хейлігер” став корабель, який згадується в оповіданні три рази. Утворюєтьсяланцюжок, три ланки якого складають пейзажні описи навколо корабля, що несутьЗПІ. Для Дольфа Хейлігера образ корабля став щасливим знаком. Остаточнерозкриття підтекстової інформації відбувається наприкінці роману, коли корабельвисаджує головного героя на землю і він іде до криниці, в якій він знаходитьскарб його пращурів.
І ланка: “Hisdreams were strange and troubled. He thought he was following the old man alongthe side of a great river, until they came to a vessel on the point of sailing;and that his conductor led him on board and vanished. He remembered thecommander of the vessel, a short swarthy man, with crisped black hair” 9Впершекорабель зустрічається в його снах).
ІІ ланка: “Hefound himself near the water’s edge, in a throng of people, hurrying to the pier,where was a vessel, ready to make sail. He was unconsciously carried along bythe impulse of the crowd, and that it was a sloop, on the point of sailing upto the Hudson to Albany (Дивне відчуття, мимо його волі, приводить Дольфа дорічки).
ІІІ ланка: “Besidesthe Indian hangers — on, ht had three or four humble friends among the whiteme, who looked up to him as a patron, and had the run of his kitchen, and thefavor of being taken with him occasionally on his expedition. With a medley ofsuch retainers he was at present on a cruise along the shores of Hudson, in apinnace kept for his own recreation” (Подорож головного героя разом зіндіанцями по річці Гудзон).
Роздуми другаДольфа частково розкривають ЗПІ: “but the old gentlemen assured him it was verycurrently believed by the settlers along the river, that these highlands wereunder the dominion of supernatural and mischievous beings, which seemed to havetaken some pique against the Dutch colonists in the early time of thesettlement".
Легенда такожпідтверджує наявність якоїсь вищої сили в цих місцях: “Some, it said, believedthese mischievous powers of the air to be the evil spirit conjured up by theIndian wizards, in the early times of the province, to revenge themselves onthe strangers who had dispossessed then of their country" (Ірвінг).
Дуже характерноюдля мови описів є також інверсія. Цей прийом наближає до поезії, робить їхліричнішими. Найчастіше інверсії зустрічаються в романі Едгара По “Занепад домуЕшерів” у вірші: “And all with pearl and ruby glowing, was the fair palacedoor” (Мелвіл).
Для підсиленняекспресії та вияву ставлення автора або персонажу до зображуваноговикористовуються риторичні звертання, запитання і вигуки — їх в оповіданняхдосить багато: “Tis he, Amanda! my murdered, unburied friend! ” “And how longhas this been? ” (Мелвіл). “He is the very image of the great Stone Face!"(По). “People, it is true, did talk, but have not people been prone to talkever since the world began? ” (Ірвінг). Звертаннями, риторичними запитаннямиписьменники активізують читацьку увагу, іноді відкривають підтекст оповідання. Бозапитання примушує читача шукати відповіді.
Рідше зустрічаємов ОМД таку фігуру мови, як паралелізм. Паралелізм на рівні речення представленийневеликою кількістю прикладів: “No sooner Dolph received into the doctor’sfamily, than he was put in position of the lodging of his predecessors. It wasa garret-room of the steep-roofed Dutch house, where the rain had pattered onthe shingles, and the lightning gleamed, and the wind piped through thecrannies in stormy weather; and where whole troops of hungry rats gallopedabout, in distance of traps" (Ірвінг). В цьому прикладі все підкреслює недуже вигідне становище головного героя і зіставляється інтер’єр, впливприродних явищ на його помешкання та наявність великої кількості щурів.
Багатопаралелізмів на під текстовому рівні і між окремими над фразовими єдностямирепрезентуючими різні типи контекстів: описи інтер’єру співставляються зпортретними описами, описи природи — з описами внутрішнього світу героїв, різнівиди описових контекстів — з розповідними контекстами і роздумами в оповіданняхбагато ОК, які переплітають різні функціонально-смислові типи мовлення (описи,розповіді і роздуми).
Нетиповими для ОКє звуконаслідування, що зустрічаються лише декілька разів. Це один іздопоміжних засобів увиразнення зображуваного: “He listened and distinctly hearda step on the great staircase. It approached solemnly and slowly,tramp-tramp-tramp!" (Ірвінг, с 56). “Poor!" said Dolph to himself,“it was all a dream" (Ірвінг, с 58).
Поряд із тропами іфігурами мови письменники використовують, найчастіше в описах пейзажів,стилістично марковану лексику. Це слова, що відносяться до поетичних виразів: heights,dale, odor, heaven, oft. Це надає мові описів урочистості й величності.
Проведений аналізлексичних засобів створення ОМД в коротких англомовних оповіданнях початку ХІХст. дозволяє зробити такі висновки:
Романтичність мовитворів виявляється у використанні великої кількості троп, мовних фігур,поетичних слів. Найчастіше вживаними є епітети, порівняння, алюзії, повтори,інверсії, риторичні звертання, запитання і вигуки.
В ОМД наявнілейтмотивні ланцюжки, складені з деталей, які несуть додаткове смислове навантаження.
Характерною рисоюОМД в оповіданнях є переплетення різних функціонально — смислових типів мови (описів,розповідей і роздумів)
Мова ОМД, зокремав описах пейзажів, наближена до мови поетів. Цьому сприяє використанняпоетичної лексики. Підвищеність, урочистість надає описам ліричності,мальовничості, емоційно-естетичної виразності, яка виявляється перш за всезавдяки образності і виразності лексичних засобів їх створення.Аналіз синтаксичних конструкцій ОМД
Аналіз синтаксичноїструктури ОМД в даних оповіданнях дозволяє виділити такі типи синтаксичниходиниць:
Одиночне речення: просте,складносурядне або складнопідрядне
Предикативнаодиниця типу “it is”
Непредикативна (означувальна)конструкція
НФЄ
Наведемо прикладикожної з цих конструкцій:
Одиночне речення:
а) просте: “Thedisease of the lady Madeline had long baffled the skin of her physicians” (По)
б) складносурядне:“She was, in truth, much respected by al the poor people of the place; herhouse was quite a resort of the old wives of the neighbourhood" (Ірвінг).
в) складнопідрядне:“The radiance was that of the full, setting? And blood-red moon, which nowshone vividly through that once barely discernable fissure, of which I havespoken extending from the roof of the building, in a zigzag direction, to thebase” (По).
Предикативнаодиниця типу “it is…”:
“It is separatedfrom the mainland by a scarcely perceptible creek (Мелвіл).
Непредикативнаодиниця:
“I could see darkdraperies, the general furniture, many books and musical instruments layscattered about, but failed to give any vitality to the scene" (Ірвінг).
НФЄ:
“There was thetable on which he had leaned; there was the peg, on which he had hung his hat; andthere was the door, locked preciously as he himself had locked it, with thechair placed against it (Ірвінг).
Частотністьвживання синтаксичних конструкцій для створення ОМД представлена у виглядітаблиці:Всього ОМД З них передані за допомогою: Непредикативна одиниця Предикативна одиниця Одиночне речення НФЄ 49 21% 11% 34% 34% ПР ССР СПР 11% 15% 9%
 
Дані таблицісвідчать про те, що найчастіше вживаними синтаксичними конструкціями у побудовіОМД є одиночні речення (особливо складносурядні) та над фразові єдності.
Згідно ізвизначенням розгорнутих і згорнутих ОМД, можна стверджувати, що 79% ОМД єрозгорнутими, а 21% — згорнутими.
Не досить великийвідсоток розгорнутих ОМД пояснюється тим, що твори невеликі за розміром, хочаОМД виконують важливі текстоутворюючі функції.
Отже можна зробититакі висновки:
1. Вибірсинтаксичних конструкцій залежить від розміру твору та від ідейного задумуписьменника. Недостатньо велика кількість розгорнутих описів обумовленаневеликими розмірами оповідань та особливим значення, яке дані письменникиприділяють ОМД.
Найбільше ОМДзустрічається у Мелвіна та Ірвінга, трохи менше — у По.
2. Характерзв’язків між простими реченнями частіше перелічувальний, ніж причинно — наслідковий, тому ССР переважають над СПР.
Цю особливістьможна простежити в даних творах письменників (По, Ірвінга, Мелвіна), що такожстановить характерну рису романтиків.
2. Відтворення описових контекстів уперекладі/>Поняттяперекладу. Основні перекладознавчі категорії
Перед тим, якпочати аналізувати переклад описових контекстів коротких англомовних оповідань,зупинимося на понятті самого перекладу та його основних категорій, розглянемоособливості художнього тексту як об’єкт перекладу та визначено, у чомуполягають основи та проблеми його перекладу, спираючись на конкретний матеріалвзятих нами перекладів, і з’ясуємо, як реалізувати ці завдання.
За методологічнуоснову нашого дослідження візьмемо порівняння — перекладацький аналіз. Цейметод є дуже ефективним у лінгвістичному дослідженні, оскільки доповнюючи даніконтрактивної лінгвістики дозволяє порівнювати не тільки аналогічні одиницімовних систем, але й мовленнєві висловлювання і цілі тексти.
Таке співставленнядає можливість виділити лексичні угрупування і синтактичні структури мовиоригіналу, які мають більш чи менш прямі відповідності у мові перекладу і частоперекладаються за допомогою звичайної підстановки, та інші структури, перекладяких вимагає суттєвих формальних і семантичних змін, і які через це можутьхарактеризуватися як “труднощі перекладу"
Отже, що несутність перекладу. Так. в себе включає поняття перекладу? Визначення цьоготерміну, що зустрічається в літературі, дасть різноманітно, вони відображаютьзіткнення різних поглядів
Так в одному зранніх досліджень А. Еттінгер дає таке визначення: “… переклад можнавизначити як перетворення знаків чи репрезентацій в інші знаки чи репрезентації.Якщо оригінали виражають якесь значення, то ми звичайно вимагаємо, щоб їхвідображення виражало таке ж саме значення або (що є більш реалістичним) щобвоно по змозі виражало те ж саме значення. Збереження інваріантного значення єцентральною проблемою перекладу з однієї мови на іншу… ” (48, 67-68)
Якщо для Еттінгерацентральною проблемою перекладу є проблема знакових відповідностей, то у визначенніУ. Унтера головна увага приділяється іншому аспекту перекладу. Він пише: “Перекласти- означає замінити формулювання інтерпретації сегменту навколишнього світуіншим. По можливості еквівалентним формуванням. (48, 24)
Безсумнівноюзаслугою цього визначення є те, що на відміну від поданого Еттінгером, якеобмежене рамками мови і міжслівних відношень воно включає один із важливихфакторів, детермінуючих процес перекладу — предметну ситуацію. Співвіднесеністьіз предметною ситуацією є при цьому настільки важливою ознакою перекладу. Щовона відсуває на другий план навіть таку суттєву характеристику якприналежність до класу явищ. Що входять до поняття міжмовної комунікації.
Р. Якобсон бувпершим, хто ввів поняття “внутрішньомовного перекладу”. У статті пролінгвістичні аспекти перекладу (1959 р) виходячи із семіотичного розумінняперекладу як інтерпретації вербального знаку шляхом його транспозиції в іншусистему знаків. Він розрізняє три види перекладу:
внутрішньомовнийпереклад. Або перейменування, — інтерпретація вербальних знаків за допомогоюінших знаків тієї ж мови
міжмовнийпереклад, або власний переклад. — інтерпретація вербальних знаків за допомогоюіншої мови
між семіотичнийпереклад, або трансмутація, — інтерпретація вербальних знаків через невербальнізнакові системи. (48, 69)
Згідно довизначення Ю. Найди і Ч. Тайбера, “переклад полягає у відтворенні мовою — рецептором найбільш близького природного з урахуванням еквіваленту вихідногоповідомлення. По — перше, з погляду значення, а по-друге, з погляду стилю".(48, 70) В цьому визначенні правильно відображені деякі вимоги щодо перекладу: точневідтворення змісту тексту, відмова від буквалізмів. Відповідність нормам мови перекладу,необхідність близькості до оригіналу, примат змісту над формою, передання стилюоригіналу.
Подальший розвитокзв’язку між теорією перекладу і лінгвістикою тексту знаходить своє вираження урозгорнутому визначенні перекладу у В. Вільса: “переклад — це процес обробки тавербалізації тексту. Який веде від тексту вихідною мовою до еквівалентного — поможливості — тексту мовою перекладу і який передбачає змістове і стилістичнеосмислення оригіналу. Переклад є внутрішньо розчленованим процесом, якийохоплює дві основні фази: фазу осмислення. Під час якої перекладач аналізуєвихідний текст з урахуванням його смислової та стилістичної інтенції та фазумовної реконструкції, під час якої перекладач відтворює підданий смисловому і стилістичномуаналізу вихідний текст з оптимальним урахуванням вимог комунікативноїеквівалентності (40, 71)
У визначенні В. Вільсазнаходимо справедливу вказівку на двоетапний характер перекладу. На відміну відінших авторів Вільс не зводить переклад лише до створення кінцевого тексту. Длянього етап осмислення оригіналу (причому осмислення орієнтованого на міжмовнукомунікацію) є складовою частиною процесу перекладу. В цьому визначенні належнаувага приділяється семантиці і стилістиці тексту, їх адекватному відображенні впроцесі формування кінцевого тексту мовою перекладу. Разом з ним в ньомувідсутні важливі позамовні компоненти перекладу (співвідношення двох культур. Двохкомунікативних ситуацій тощо)
Велика кількістьвищезазначених визначень перекладу значною мірою відображує логіку розвиткуперекладознавства — від визначень, в основі яких лежать відношення між мовнимизнаками, до визначень, центральним поняттям яких є текст: від визначень, щозводять переклад до суто мовної операції, до визначень, які беруть до увагипредметну і комунікативну ситуації, від визначень, що розглядають переклад водному аспекті. До визначень, які наближаються до усвідомлення багатовимірності цього процесу.
Уперекладознавстві здавна користуються термінами “еквівалентність” та“адекватність". Що ж позначають і у чому різниця між цими двомаперекладознавчими категоріями? Деякі автори вважають ці поняття синонімічними,інші розрізняють їх за змістом.
У розумінні К. Райсаі Г. Вермеєра термін “еквівалентність” охоплює відношення як між окремимизнаками, так само і між цілими текстами. Еквівалентність текстів ще не означаєсмислової єдності текстів, і передбачає смислові єдності всіх їх сегментів. Прицьому еквівалентність текстів виходить за мовні межі і включає також культурнуеквівалентність.
З іншого боку,адекватністю називається відповідність вибору мовних знаків мови перекладу томувимірові тексту оригіналу, який вибирається за головний орієнтир процесуперекладу. Адекватність — це таке співвідношення вихідного і кінцевого текстів,при якому послідовно враховується мета перекладу (“лінгвістичний переклад",“навчальний переклад” тощо) (48,92).
Говорячи проеквівалентність слід пам’ятати про важливе положення перекладознавства: приматеквівалентності тексту над еквівалентністю його сегментів.
Поняттяеквівалентності нерозривно пов’язано із поняттям інваріанту. Будь-якаеквівалентність передбачає таке відношення між текстом А і текстом В або їхсегментами, при якому зберігається певний інваріант. Найбільш загальним,суттєвим для всіх рівнів і видів еквівалентності є комунікативно-функціональнийінваріант.
Обидві категоріїеквівалентності і адекватність мають оціночно — нормативний характер. Але якщоеквівалентність орієнтована на результати перекладу, на відповідність перекладупевним параметрам оригіналу, то адекватність пов’язана з умовами перебігу міжмовного комунікативного акту, з його детермінантами і фільтрами, і з виборомстратегію перекладу, що відповідає комунікативній ситуації (48,95).
Між поняттями“еквівалентність” і “адекватність" є ще одна принципова різниця. Повнаеквівалентність передбачає вичерпну передачу комунікативного-функціональногоінваріанту вихідного тексту на відміну від цього, адекватність має немаксимальний, а оптимальний характер. Переклад повинен відповідати певнимумовам і завданням. Критерієм адекватності є те, що будь-який відступ відеквівалентності повинен обумовлюватися об’єктивною необхідністю, а не свавіллямперекладача.
В загалі, еволюціялітературних традицій і пов’язана з нею зміна перекладацьких норм суттєво впливаєна уявлення про адекватність перекладу. Саме цим в значній мірі пояснюєтьсянеобхідність у створенні нових перекладів класичних творів, старі переклади вяких довгий час вважалися не перевершеними. Отже, адекватність — поняттявідносне. Переклад, адекватний з позиції однієї перекладацької школи, можевважатися не адекватним з позиції іншої.
Отже, перекладбудь-якого тексту — це дуже складний процес. І він особливо складний, колийдеться про переклад художнього тексту. Це звичайно обумовлено особливостямисамого художнього тексту.
Щоб зрозуміти учому специфіка цього виду творчої роботи, треба з’ясувати особливостіхудожнього тексту як об’єкту перекладацької діяльності.
Вивченняперекладів художньої літератури передбачає глибокий стилістичний аналіз матеріалу,який дозволив би виявити. У чому його індивідуальна своєрідність. Шляхом цьогоаналізу стає зрозуміло. Що своєрідність авторської манери, яка проявляється утворі пов’язана із специфікою літератури як мистецтва. Для літератури якмистецтва матеріалом якого є мова, характерний особливий. Часто безпосередньотісний зв’язок між художнім образом і мовною категорією, на ґрунті якої вінбудується.
Поряд з образністюхудожню літературу від інших творів книжкового слова відрізняє смисловамісткість, яка виявляється у можливості сказати більше, ніж вказує прямезначення слів у їх сукупності, примусити працювати і розум, і почуття, і увагучитача. Смислова місткість літературного твору виявляється у формахреалістичної типізації або в алегоричній інакомовності, або у загальнійбагатоплановості художньої мови.
Ще одна характернариса художньої літератури — це яскраво виражене національне забарвлення змістуі форми, що є в загалі природним для літератури, і як відображення дійсності вобразах, обумовлених нею.
Важливим є такожвідбиток того часу, коли було написано твір — тісний зв’язок між історичнимиобставинами і образами твору, що їх відображають.
Відносно до всіхцих особливостей характерно для художньої літератури. І виявляється на решті,індивідуальна манера письменника.
Специфіка кожноголітературного жанру з характерними для нього мовними стилями, звичайно,відображається на умовах перекладу. При цьому велику роль відіграютьособливості мовного стилю тієї мови, якою перекладається твір.
Все вище зазначенеє кількісними показниками складності проблеми перекладу художніх творів. Якіснавідмінність полягає в тому. Що художня література є мистецтвом. Звідси особливагострота проблема мовної форми, мовної природи образу. І художньо-смисловоїфункції мовних категорій./>Аналізперекладів описів місця дії в коротких англомовнихоповіданнях кінця ХІХ століття
Отже, зупинимосязараз на деяких проблемах перекладу, пов’язаних із специфікою художньоїлітератури. Одна з таких проблем пов’язана із мовною природою художнього образув літературі. Оскільки мистецтво є мислення образами, то образи художньоїлітератури безпосередньо пов’язані із мовною природою художнього образу. В літературізв’язок між образом та мовною категорією тісний і безпосередній, причому саме вхудожній літературі мовна форма може вступати в активну взаємодію із змістомобразу або всією системою образів, зумовлюючи характер їх осмислення. Самепоняття змісту в художній літературі є набагато складнішим. Ніж у літературінауковій або в діловому документі. Воно охоплює не тільки матеріально логічний,не тільки ідейно-пізнавальний бік висловлювання, але й його емоційнунасиченість, його здатність впливати не тільки на розум, але й на почуттячитача. Ця здатність не рідко міститься у стилістичному відтінку слова або уформі розташування слів, або в характері їх поєднання за змістом тощо.
Цим зумовленаскладність винайдення функціональних відповідностей при перекладі, якщо черезмовні умови не має можливості відтворити одночасно і смислову функцію тієї чиіншої граматичної форми або лексико — стилістичну особливість, з одного боку, іречовий зміст даного місця з іншого. Саме в цих випадках з особливою гостротоюпостає питання про вирішення творчих завдань, специфічних для художнього творуперекладу.
До труднощів. Пов’язанихз передачею значення мовної природи образу. Відноситься переклад архаїзмів,діалектизмів, просторіч, тропів та іншої стилістично забарвленої лексики.
Наприклад труднощіпри читані те при перекладі новели “Золотий жук" Е. По викликає широкевживання автором в мовній характеристиці слуги юпітеру фонетико — морфологічнихвідхилень від літературної норми.
Англ. .: “Himsyfe, massa, and spade" (По)
Рос.: «Коса идве лопаты, масса»
Де слово syfeвідповідає англійському “scythe”.
І в цьому творізустрічається дуже багато таких прикладів: “Hab=have", “ob=of", “ting=thing”,“todder=today".
Порівняємо перекладметафори:
Англ.: “the vacanteye — like windows" (По)
Рос.: " Безучастнои холодно глядящие окна"
Хоча у перекладіметафора і відтворюється, але її образність не відповідає оригіналу, бовтрачається (частково або повністю) яскравість образу.
В іншому перекладітруднощі пов’язані з перекладом архаїзмів. Порівняємо:
Анг: “a short — hand mode which the doctor had of providing for useless disciples" (Ірвінг).
Рос: " скораярасправа с нерадивым учеником была в обычае доктора"
Вираз “a short — hand mode” являється архаїзмом. Вживання архаїзму без вказівки на джерела йогопоходження як правило, є стилістичним прийомом. Він є яскравою ознакоюромантичного стилю, а отже й індивідуальної манери автора. В перекладі цейстилістичним не відтворений. Тому можна стверджувати, що у на ведених вищеприкладах лексико-стилістичні засоби перекладу не є адекватними оригіналом, іхоча зміст уривків передано вірно, але образність збідніла.
Для створеннябільшого чи меншого ступеня образної єдності суттєве значення має характерсинтаксичного зв’язку між словами, які є носіями певних образів. Синтаксичнаодиниця художнього мовлення завжди містить риси схожості чи контрасту зоточуючими її одиницями цього ж тексту. Нагромадження схожих між собоюсловосполучень, використання синтаксичних паралелізмів, об’єм фрази, кількістьі розмір періодів, число і об’єм дрібніших відрізків, на які розпадаєтьсяперіод, ступінь рівномірності у чергуванні словесних груп, характер кінцівкикожної фрази — все це відіграє композиційну і ритмічну роль і не може вважатисяза оре ментальний засіб. Який має метою якусь формальну виразність. Закономірністьчергування синтаксичних одиниць, а також пунктуація органічно пов’язані ізсмисловими та емоційними основами усякого ідейно значимого твору.
Отже, відтворенняцих особливостей у перекладі не може буди формальним і механічним. Крім цього,ритм прози може обумовлюватися також емоційним нагнітанням, розподіломемоційної сили, патетичного забарвлення, пов’язаного з тим чи іншим відрізкоммовлення. Тож, все це повинен враховувати перекладач, щоб правильно відтворитиобразність тексту. Прикладом вдалого відтворення синтаксичних особливостей оригіналуможна вважати переклад наступного уривку:
Англ.: “In thecentre stood a claw-footed table, with pestle and mortar, phials and gallipots,and a pair of small burnished scales. At one end was a heavy clothes-press,turned into a receptacle for drugs and compounds; against which hung thedoctor’s hat and cloak, and gold-headed cane, and on the top grinned a humanscull" (Ірвінг)
Рос.: «посрединекомнаты стоял стол на ножках в виде звериных лап, он увидел на нем ступку спестиком, пробирки, аптекарские банки и склянки и сверкающие металлические весы.В одном из углов находился массивный платяной шкаф. Превращенный в складвсевозможных снадобий и лекарств, около него весели докторская шляпа, плащ итрость с золотым набалдашником, с верху скалил зубы человеческий череп».
Перекладач вводитьнові означення: «В одном из углов», «массивный платяной шкаф»,«снадобий и лекарств». Всі ці засоби вдало передають ідею типовостіобстановки кімнати аптекаря.
Дуже цікава зпогляду перекладу є синтаксична будова наступного уривку:
“Everything waswild and solitary. As he was standing on the stage of a precipice overlooking adeep ravine fringed with tress, his feet detached a great fragment of rock; itfell, crashing its way through the tree-tops, down into the chasm. A loudwhoop, or rather yell, issued from the bottom of the glen; the moment afterthere was a report of a gun; and a ball came whistling over his head” (Ірвінг)
Цей уривокпобудований на контрастах: спокій та динаміка:
“Everything waswild and solitary", “A loud whoop", “a report of a gun”
В ньомупротиставляється велич та дикість цього краю пострілу та пронизливого крику. Цейрізкий контраст наче підсвідомо вказує на зміни в житті Дольфа Хейлігера, нащось нове не сподіване.
Але крімвнутрішніх контрастів цей уривок зовні протиставляється всьому описові який єспокійним і статичним. Отже, головним завданням перекладу є відтворенняраптовості, різкої зміни настрою опису:
«Все былопустынно и дико. Стоя у обрыва, над глубоким ущельем, края которого порослилесом Дольф случайно столкнул ногою небольшой обломок скалы, он полетел в низ,с треском ломая верхушки деревьев. Громкий, пронзительный крик донесся снизу,тотчас же прогремел выстрел, пуля просвистела у него над головой».
На нашу думку,перекладач впорався із поставленим завданням.
Інша проблемаперекладу художнього тексту пов’язана із збереженням його смислової місткості.
Смислова місткістьлітературного твору проявляється або як реалістична типізація (коло конкретний окремийобраз набуває узагальненого типового змісті), або як алегорична інакомовність (колиокремий образ має умовний абстрагований зміст), або як більш складна формабагатоплановості (коли зміст твору може одержувати різні тлумачення черезнедомовки або багатозначність розповіді, склад сполучення значень, змістовізсунення тощо). Ця важлива риса відтворюється звичайно через передачу всієїсистеми стилістичних засобів оригіналу в їх функціональній спрямованості.
Порівняємо:
Англ. .: He sathimself down, dripping, disconsolately, on a stone. He perceived a lightgleaming through the trees near the shore, where the winding of the river madea deep bay" (По)
Рос.: «поникшийи подавленный, потерявший всякую надежду, седел он на своем камне. Вдруг междудеревьев он заметил огонек, мерцавшей совсем близко от берега, в том месте, гдеизгиб реки образует просторную бухту». (120)
Майже кожне словооригіналу несе додаткове смислове навантаження. Психологічний настрій героювиражається словами: “dripping", “disconsolately" Але майжебезнадійне становище змінюється з виразом “a light gleaming", яке вертаєнадію, що все ще може бути добре. Цей маленький вогник на підсвідомому рівнівселяє впевненість в світле майбутнє, хоча шлях до нього може бути не зовсімлегкий (“through the trees”). Завданням перекладу було відбити цей натрій задопомогою відтворення образного значення окремих слів. І хоча загальний змістуривку переданий, його колоритність втрачена.
Ще однієюпроблемою художнього перекладу є збереження національно колориту. Збереженнянаціональної своєрідності оригіналу є складним завданням як у плані йогопрактичного вирішення, так і в плані його теоретичного аналізу. Можливостівирішення його на практиці і в теорії пов’язані також і з ступенем реальноіснуючих у перекладача та неуявних (в ідеалі) у читача фонових знань, пор життязображене в оригіналі.
У відношеннінаціонального забарвлення художній образ у літературі обумовлений двобічно: зодного боку, змістом, який він виражає, та з іншого тими мовними категоріями, якіє його основою.
Національнийколорит — цілком конкретна особливість літературного твору, яка може бутивиражена більш або менш яскраво. Виражається він головним чином в образах, якінай безпосередніми відображають матеріальні обставини і соціальні умови життянароду (зокрема в характері і вчинках дійових осіб), або в насиченостіідіоматикою.
У першому випадку,тобто коли йдеться про речовий зміст образів, зокрема сюжетно-тематичногоаспекту літературного твору власне перекладацької проблеми не виникає.
У другому випадку,тобто коли національна специфіка виражається в ідеоматичності тексту, якапоєднується з національною специфікою образів і ситуацій, перекладацькезавдання може бути дуже складним. Чим ближче твір за своєю тематикою донародного життя, а за стилістикою до фольклору тим яскравіше виступає йогонаціональний колорит. При цьому завдання перекладача ускладнюється ще й тим, щонаціональний колорит оригіналу сприймається як щось природне, звичайне дляносіїв цієї мови. Звідси виникає дилема — або показати специфіку і впасти в“екзотику", або зберегти звичайність і втратити специфіку.
Найоптимальнішийваріант вирішення цієї проблеми полягає у використанні двох видів стилістичнихзасобів: безпосередньо народних та побудованих за їх зразком, що не суперечитьісторичним чи національним обставинам, поданим у книзі.
Основною проблемоюпередачі національної специфіки в оповіданнях є відтворення лексики, що міститьнаціонально-культурний компонент. Перекладаючи реалії, перекладачівикористовують такий засіб трансляційного перейменування як транскрипцію (транслітерацію)- при відтворенні топонімів:
Peter de Groodt — Петер де Гродт; Vanderspiegles — Ван дер Шпигали; Hudson River — річка Гудзон; gardenStreet — вулиця Гарден.
Поряд із питаннямпро збереження національної своєрідності оригіналу постає питання про передачуйого історичного колориту. Епоха, у яку створено твір, накладає свій відбитокна художні образи, як їх речовий зміст, так само й на мовне оформлення.
Принцип, за якимздійснюється найкращі вітчизняні переклади літератури минулого, — цевідтворення не реального віку мовних засобів, а їх стилістичної ролі.
Тільки шляхомстилістичних відповідностей оригіналу можливо відтворити історичну перспективута історичний колорит твору, оскільки стилістичні засоби безпосередньо втілюютьті образи, які були специфічними для письменників певної епохи та їх сучасників.Тому питання про передачу історичного колориту оригіналу не обмежується однієюякоюсь категорією мовних елементів (наприклад, архаїзмів), а охоплює всюсистему стилістичних засобів. Поняття “історичної перспективи" або“дистанції часу” передбачає не тільки ступінь хронологічної віддаленості твору,а й уявлення про місце, яке він займав у літературі свого часу, просвітосприймання, ідеологію і політичну позицію автора у відношенні до йогосучасників, про його естетику.
Взагалі історичнийколорит притаманний в більшій мірі розповідним контекстовим та роздумам героїв,які яскраво висвітлюють політичні та естетичні погляди письменників: По,Ірвінга, Мелвіла. Тому передача історичного колориту не є проблемою перекладуописових контекстів. “Історична перспектива" простежується лише в описахприміщень, їх інтер’єру, зовнішнього вигляду, як, наприклад, в опису будинкудоктора: “Fоr this purpose he had purchased a farm, or, as the Dutch settlerscalled it, а bowerie, a few miles from town. It had been the residence of awealthy family that had returned some time since to Holland. A large mansion — house stood in the centre of it, very much out of repair, and which, inconsequence of certain reports, had received the appellation of the Hauntedhouse.
При перекладітреба звернути увагу на такі історичні реалії як “the residence" — “родовегніздо”, “Dutch settlers” — “голландці — колоністи", bowerie — маєток.
На нашу думку,перекладач вдало виконав це завдання:
Рос.: “Это былородовое гнездо богатой семьи, незадолго перед тем выехавшей обратно в Голландию.В центре усадьбы был расположен просторный дом, который, впрочем, обветшал инуждался в ремонте. Об этом доме ходило немало жутких и загадочных слухов, и поэтой причине он получил название «Дом с привидениями».
Одним ізнайсуттєвіших питань перекладу художнього твору є питання про відтворенняіндивідуального авторського стилю у перекладі.
Індивідуальнасвоєрідність авторської манери, так само як і національний та історичнийколорит, не має якогось окремого формально вираженого елементу, а являє собоюскладну систему взаємопов’язаних і взаємодіючих особливостей, що охоплює всютканину твору і відображається у мовних образах. Але індивідуальна своєрідністьможлива тільки на основі певної системи мовних категорій, що їх використовуєписьменник, на тлі національно-обумовлених засобів образності, які складаютьспецифіку даної літератури, і на тлі певної історичної епохи, що стоїть затвором. Інакше кажучи, індивідуальний стиль письменника обумовлений інаціонально, й історично.
Індивідуальнасвоєрідність творчості пов’язана із світосприйняттям автора, з його естетикою,з естетикою літературної школи й епохи. Тим самим вона потребує дослідження якв лінгвістичному, так і в літературознавчому аспекті.
Це одне знайважливіших завдань перекладу художнього твору і, зокрема, перекладу короткихангломовних оповідань. Естетичні погляди романтиків не могли не відбитися навсій системі творів, їх ідейному значенні, тематиці, типах головних героїв,художніх принципах зображення описів, а також на мові творів, їх емоційнійобразній насиченості, на їх урочистості та психологізованості. Проте нехтуваннябагатьма тропами призвело до зміни стильових особливостей мови англійськогоромантизму, а отже були відтворені особливості індивідуальної авторської манери.
Зробившипорівняльно-перекладацький аналіз описів місця в коротких оповіданнях та їхпереклад російською мовою (А.С. Бобович, Н.И. Степула), ми дійшли до висновків:
Адекватністьперекладу передбачає не тільки рівноцінність передачі функції оригіналу, але йеквівалентність у виборі засобів, тобто рівноцінність мови і стилю твору.
Адекватністьперекладу має оптимальний характер. Це зумовлено об’єктивними причинами: різницеюу мовних системах, різницею в культурах народів, а також специфікою самогохудожнього тексту як витвору мистецтва. Все це зумовлює проблеми перекладу,вирішення яких і є завданням перекладознавства.
При перекладіхудожнього твору перекладач повинен передати його національну й історичнуспецифіку, індивідуальну авторську манеру, а також прагнути до щонайточнішоїпередачі образності твору, бо, за висновком Бєлінського, “близькість дооригіналу полягає у відтворенні не літери, а духу твору. Кожна мова має своїтільки їй притаманні засоби, особливості і якості, так, що іноді для вірнішоїпередачі певного образу чи фрази в перекладі їх треба докорінно змінити. Відповіднийобраз, так само як відповідна фраза, не завжди полягає у видимій відповідностіслів: треба, щоб внутрішнє життя виразу перекладу відповідало внутрішньомужиттю оригіналу" (2,341)
Враховуючи всевищесказане, ми вважаємо дані переклади коротких оповідань достатньоадекватними: зміст творів передано вірно, хоча іноді засоби створення ОМД уперекладах не є еквівалентними оригіналу. Не відтворені у перекладах рисиіндивідуальної авторської манери і \літературного напрямку, що призвело дозбіднення стильових особливостей і образності мови перекладів.
3. Робота з омд на заняттях з домашньогочитання у мовному вузі
 Читання як вид мовленнєвої діяльності. Види читання
Завданням цьогорозділу є дослідження ролі ОМД у навчанні читанню на заняттях з домашньогочитання у мовному вузі.
Актуальність цьогодослідження полягає у тому, що на даний момент описовим контекстам, особливоописам місця дії, приділяється мало уваги на уроках іноземної мови у середнійшколі. У вчителів, як правило, не вистачає часу для аналізу стилістичнихзасобів створення пейзажів та інтер’єрів, їх функцій у творі. У школі основнаувага приділяється розповідним контекстам, роль яких є першорядною повідношенню до описових. Багато вчителів не враховують виключну роль описовихконтекстів у розкритті суб’єктивно-авторської модальності всього твору. Цезумовлено ще й тим, що тексти для читання в школі, як правило, спрощені,адаптовані, що веде до втрати великої частини їх естетичної цінності, оскількисаме описи місця дії, які несуть основне естетичне навантаження, як правило,скорочуються або вилучаються.
Отже, мета цьогорозділу — показати цінність ОМД, їх виняткову роль у навчанні читанню талітературознавчому аналізу художнього твору.
Предметом нашогодослідження є такий вид мовленнєвої діяльності як читання.
Як відомо, середформ спілкування виділяють усне мовлення — тобто говоріння і слухання таписьмове мовлення — читання і письмо. Говоріння і письмо відносять до актутворення мовлення, а слухання і читання — до акту його сприйняття і розуміння. Томучитання вважають пасивною формою мовленнєвого спілкування. Причому читанняпасивне тільки тому, що один із тих, хто спілкуються, одержує вже готовіписьмові відомості, а не створює їх. Сприймання і правильне розуміння цихвідомостей вимагають від читача великої психічної активності.
Отже, ізпсихологічного погляду, читання “це процес сприймання і активної переробкиінформації, графічно закодованої згідно з системою тієї чи іншої мови (15,7). Двіосновні ознаки процесу читання, що нерозривно пов’язані між собою, — процессприйняття тексту і процес осмислення прочитаного. Відповідно до цього вміння інавички, що забезпечують процес читання, розподіляють на дві групи:
ті, що пов’язані зтехнікою читання
ті, щозабезпечують обробку змісту
результатомосмислення є розуміння, яке характеризується такими параметра мами як повнота,точність та глибина.
Розрізняють таківиди навчального читання:
оглядове
ознайомлюючи
вивчаюче
пошукове
взагалі, питанняпро види читання є одним з найбільш розроблених на сьогоднішній день, але разомз тим термінологічно найбільш несталим.
Різноманітністьназв можна пояснити тим, що автори пропонують багато різних класифікаційвідповідно до того, що вони виділяють як компонент наукового аналізу.
На думку З.І. Кличнікової,говорячи про види читання, треба розподілити форми процесу і форми умов, прияких відбуваються або від яких залежить читання. Співвідношення форм процесу іумов читання відображене у класифікаційній таблиці видів читання, яку З.І. Кличніковарозробила у своїй книзі. «Психологические особенности обучения чтению наиностранном языке». (15,67-69)

Співвідношенняформ процесу читання і умов діяльності учнівУмови діяльності учнів Форми процесу читання Принципи класифікації діяльності учнів Назва умов діяльності Читання вголос Читання про себе Художнє читання 1 2 3 4 5 Характер діяльності
Навчальна (Навчальне читання)
Звичайна (зріле читання) + + + Мета дії
Пошукова
Обзорна
Деталізуюча
Для задоволення
Для критичного аналізу
-
+
+
+
+
+
+
+
-
+ Роль читання у навчальному процесі
Інформаційна
Тренувальна
Контролююча
+
+
+
+
+
+
-
+
+ Попередня робота вчителя х учнями
Підготовлена
Непідготовлена
Частково підготовлена
+
+
+
+
+
+ + Попередня робота вчителя
Пояснена
Непояснена
Частково пояснена
+
+
+
+
+
+ - Якість матеріалу
Із не усуненими труднощами
З частково усуненими труднощами
З повністю усуненими труднощами
+
+
+
+
+
+ - Кількість матеріалу
Інтенсивна
Екстенсивна
+
+
+
+
+
+ Засіб поводження з текстом
Суцільна
Вибіркова
Комбінована
+
+
+
+
+
+
+
+ Особливості сприйняття
Аналітична
Синтетична
+
+
+
+
-
+ Використання допоміжних засобів
Зі словником
Без словника
Із граматичним довідником
Без граматичного довідника
+
+
+
+
+
+
+
+
-
+
+ Спосіб подавання матеріалу
Непрограмована
Програмована
+
+
+
+ + Місце роботи
Класне (аудиторна)
Позакласне (позааудиторна)
+
+
+
+
+
+ Місце роботи
Лабораторна
Домашня
+
+
+
+
+
+ Організація роботи
Індивідуальна
Групово-хорова
+
+ + + Значимість для діяльності читання
Основна
Допоміжна
+
+
+
+ + Використання читаємого тексту
Ознайомлення
Повторення
+
+
+
+
+
+ Швидкість читання
Повільна
Швидка
+
+
+
+
-
+ Виразність
Імпресивна
Експресивна
-
+ +
-
+
У поданійкласифікації основний поділ відбувається за механізмами читання: читаннявголос, читання про себе, художнє читання. З погляду комунікації вони маютьзначну різницю і виключають одне одного. В той же час характеристики, наведенів таблиці по вертикалі, розкривають деякі ознаки, властиві будь-якому з цихвидів читання. Вони є факторами, що зумовлюють і характеризують ці види.
Вибір формзалежить від цілей настанови і методу навчання іноземній мові. На різних етапахнавчання ці варіанти видів читання повинні розподілятися по-різному.
Однією з найефективнішихформ читання у старших класах та у вищих учбових закладах є домашнє читання. Цяформа використовується особливо тоді, коли об’єм текстів для читання дужевеликий.
Домашнє читаннярозрізняють за матеріалом, що читається:
читання текстів ізпідручника і наступна робота з ними в класі
читання додатковоїлітератури.
Домашнє читанняповинно виконувати такі завдання:
закріпленнянабутих під час класної роботи вмінь і навичок читання
підготовка довиконання повного виду діяльності у класі (читання вголос, усне мовлення,письмо на основі прочитаного)
на нашу думку,домашнє читання є дуже зручним видом читання під час роботи над описовимиконтекстами.
Робота з художнімтекстом є складною справою. Це обумовлено специфікою самого художнього тексту,як витвору мистецтва.
Місце дії у навчанні читанню.
Як відомо, злітературознавчого погляду, текст складається з трьох компонентів:
сюжет
план персонажів
план оточуючогосередовища
Кожен з цихкомпонентів виконує у творі певні функції. В інформаційному плані перші двакомпоненти виконують основну функцію, а третій — допоміжну, але іноді саме планоточуючого середовища містить у собі ЗКІ та ЗПІ або допомагає виявити її вінших контекстах. З естетичного погляду ОМД часто є найцікавішим в творі, бопри їх створенні використовується найбільше тропів та виразних засобі мови. Отже,аналіз художнього твору передбачає аналіз кожного з цих компонентів. Цезазначає А.А. Вейзе у статті «Работа над художественным отрывком назанятиях по домашнему чтению»: ”С початку студенти одержують завданняпередати основний ряд подій уривку. Потім вони дають характеристики дійовихосіб і формулюють основну ідею. В останню чергу проводиться обговореннянайбільш цікавих описів і аналізуються окремі виразні засоби авторської мови”.(4,51)
З одного боку,аналіз ОМД набагато складніший. Ніж аналіз інших контекстів у творі, оскількиописові контексти вміщують художні характеристики, пов’язані з використаннямтропів, переосмислення значень слів і виразів індивідуального авторського слововжитку,які мають метою вплив на уяву читача. З іншого боку, аналіз іншомовного творуускладнюється тим, що крім розуміння мови іншого народу, має бути ще розумінняйого культури. Отже, для аналізу ОМД в іншомовному художньому творі потрібнезнання певних літературознавчих категорій, традиційної стилістики, а такожпевний рівень обізнаності у культурі, звичаях та традиціях іншого народу.
Через брак часу науроці важко охопити весь обсяг аналізу художнього твору, тому ми пропонуємобільшу частину цього аналізу проводити вдома. Для цього треба розробитиспеціальні вправи для роботи над художнім текстом, які допомогли студентамнавчитися аналізувати ОМД і засвоїти деякі літературознавчі категорії.
Вправи для читанняможуть виконувати різні функції: контроль розуміння, вироблення різноманітнихвмінь та навичок.
На нашу думку,найповнішою є класифікація вправ для читання, подана у книзі “Developingreading skills”, яку і вважаємо доцільним привести у цій роботі. (56,12-13)
‘ReadingComprehension — Exercise — Types’
Reading techniques
Sensitizing.
Inference: throughthe context
Inference: throughthe word-formation
Understandingrelations within the sentence
Linking sentencesand ideas: reference
Linking sentencesand ideas: Link-words
Improving
From skimming toscanning
Predicting
Previewing
Anticipation
Skimming
Scanning
How the aim isconveyed
Aim and functionof the text
Function of thetext
Function withinthe text
Organization ofthe text: different thematic patterns
Main idea andsupporting details
Chronologicalsequence
Descriptions
Analogy andcontrast
Classification
Argumentative andlogical organization
Thematization
Understandingmeaning
Non-linguisticresponse to the text
Ordering asequence of pictures
Comparing textsand pictures
Matching
Usingillustrations
Completing adocument
Mapping it out
Using theinformation in the text
Jigsaw reading
Linguisticresponse to the text
Reorganizing theinformation: reordering events
Reorganizing theinformation: using grids
Comparing severaltexts
Completing adocument
Question — types
Study skills: summarizing
Study skills: note-taking
/>Розробкавправ для роботи з описами місця дії на заняттях здомашнього читання у мовному вузі (на матеріалі коротких англомовних оповіданьЕ. По “Золотий жук”, “Занепад дому Ешерів", В. Ірвінга “Дольф Хейлігер” та“Г. Мелвіла “Беніто Серено”)
Вправи, спрямованіна аналіз ОМД, створюються індивідуально для кожного тексту, оскільки в різних творахзасоби створення та структура ОМД різниться. В цій роботі ми наводимо деякіможливі вправи для аналізу ОМД в даних оповіданнях.
Всі вправи ізавдання для ОМД ми вважаємо доцільним поділити на 3 групи:
вправи, спрямованіна аналіз мовних засобів створення ОМД
вправи, спрямованіна аналіз синтаксичних засобів створення ОМД
вправи, спрямованіна аналіз функцій ОМД в оповіданнях
Вправи, спрямованіна аналіз мовних засобів створення ОМД
Знайдіть у текстіі прочитайте вголос такі описи:
опис будинку зпривидами
опис кімнати, дежив Дольф у лікаря
опис місця, деДольф зійшов на берег
опис місцевості,де знаходився будинок Ешерів
опис зливи, якасхоронила в озері дім Ешерів
опис островуВільяма Леграна
Мета: навчитизнаходити межі ОМД і його місце в творі.
Вміння: — вибірковечитання
виразне читання
швидкоорієнтуватися у великому за обсягом тексті
Помніть значенняслів. Знайдіть у тексті речення, в яких вони зустрічаються:
To flourish, aresort, a fireplace, a claw, footed table, a clothes-press, phials, gallipots,a garret-room, hazy, moonlight, sultry, an oar, a sloop, bleak, decayed trees,a mansion, vitality, minute.
Мета: свідомезасвоєння нової лексики. Що містить у собі національно-культурний компонент абоінше стилістичне забарвлення.
Вміння: — пошуковечитання
робота ізанглійським тлумачним словником
Випишіть назвиміст, вулиць, які зустрічаються в оповіданнях. Поясніть їх походження.
Примітка: похоженнядеяких назв пояснюються у творах, наприклад, назва “Garden Street": “…very probably from a garden which may have flourished there some time or other"(Ірвінг). Про походження інших можна здогадатися, наприклад назва міста“Golconda" в переносному значенні означає “джерело багатства".
Мета: свідомезасвоєння власних назв
Вміння: — пошуковечитання
використаннямовної догадки
етимологічнийаналіз слів
Перекладітьукраїнською мовою уривки, відтворюючи якомога точніше їх образність. Порівняйтевласний переклад із літературним перекладом цього твору. Що було найважчим приперекладанні?
It was large, andscanitly furnished; the shutters were closed; but as they were much broken,there was no want of a circulation of air.
Wherever he couldgain a lookout between trees, beheld height and cliffs, one rising beyondanother, until huge mountains overtopped the whole. There were no signs ofcultivation; no smoke curling among the trees to indicate a human residence.
This island is avery singular one. It consists of little else than the sea sand, and is aboutthree miles long. It is separated from the mainland by a scarcely perceptiblecreek, oozing its way through a wilderness of reeds and slime, a favouriteresort of the mursh-hen.
No portion of themasonry had fallen; and there appeared to be a wild inconsistency between itsstill perfect adaptation of parts, and the crumbling condition of theindividual stones.
Мета: звернутиувагу на образні засоби створення описів
Вміння: — навичкихудожнього перекладу
знаходженнястилістичного відповідника мовою перекладу
Знайдіть у текстісиноніми до поданих слів. Поясніть різницю в їх значенні:
Light — gleaming
Forest-wood
House — mansion,residence
Wind — breeze,gall
Shade — Shadow
Fear — phobia
Tidy — neat,comfortable
Мета: навчитирозумінню різниці між синонімами
Вміння: — пошуковечитання
диференціаціязначення синонімів
Знайдіть в описахі наведіть найяскравіші приклади епітетів, метафор, порівнянь, персоніфікаційта інших тропів. Проаналізуйте їх роль та функції в описах.
Мета: навчитизнаходити різноманітні зображувально-виражальні засоби в ОМД
Вміння: — пошуковечитання
розпізнаванняпрямого і переносного значення слів
Вправи, спрямованіна аналіз синтаксичних засобів створення ОМД.
Знайдіть у текстіприклади:
Participle I
Participle II
Gerund
Sequence of tenses
Subjunctive Mood
Clauses of timeand condition
Мета: контрольсвідомого розуміння синтаксичних конструкцій та усвідомлення їх будови; аналізсинтаксичних засобів побудови ОМД.
Виберіть правильнуформу.
When he left thedining-room, he
had proposed toshow him over the rest of the house
proposed to showhim over the rest of the house
had been proposingto show him over the rest of the house
The clouds rolledaway to the east, where they
lay piled in featherymasses
were laying piledin feathery masses
had been layingpiled in feathery masses
Мета: контрользасвоєння певних граматичних правил.
Вправи, спрямованіна аналіз функцій ОМД.
Знайдіть уподаному описів все, що вказує на те, що цей дім був жахливий, незвичайниммісцем яка роль опису?
“The front door ofthe mansion opened with a grating sound, that made the doctor turn pale. Theyentered a tolerably large hall, such as is common in America country-houses,and which served for a sitting room in warm weather. From this they went up awide staircase, that groaned and creaked as they trod, every step making itsparticular note, like the key of a harpsichord. Dolph’s room was large, andscantily furnished; the shutters were closed; but as they were much broken,there was no want of a circulation of air".
Мета: навчитивизначати функцію опису у системі твору через аналіз маркованої лексики.
Знайдіть у текстіопис будинку Ешерів.
А) скажіть, про щоговорить цей опис: його господарів, причин нинішнього стану будинку?
Б) яку функціювиконує цей опис?
Уявіть, що вихудожник. Зробіть словесний опис острова, де мешкав Вільям Легран, так, як биви намалювали його на картині. На яких деталях ви би зосередили свою увагу?
Мета: навчитизнаходити головну деталь, настанова на яку є головною рисою психологічного ОМД.
Наведені вищевправи є допоміжними засобами для роботи з ОМД на заняттях з домашнього читання.Звичайно, типи вправ можуть вирівнюватися відповідно до поставленої мети.
Висновки:
Відповідно допоставленого завдання в цьому розділі досліджувалася роль описів місця дії унавчанні читанню на заняттях з домашнього читання у мовному вузі. ОМДвідіграють вирішальну роль у тексті з погляду на твір як на витвір мистецтва,бо ОМД є носіями суб’єктивної модальності твору, яка реалізується у системізображувально-виражальних засобах. Отже, нехтування аналізом ОМД веде донеповного розуміння стилю автора та індивідуально-авторського задуму.
2. Аналіз ОМД віншомовному творі є дуже складним завданням і вимагає, окрім знання певнийлітературознавчих категорій, ще певну обізнаність у культурі і традиціяхкраїни, чиєю мовою написаний твір. Такий великий обсяг матеріалу не можливообробити на уроці, тому аналіз ОМД краще проводити на заняттях з домашньогочитання, яке є однією з найефективніших форм при роботі з великими за розмірамитекстами.
3. Згідно зпоставленим завданням були розроблені вправи для роботи над ОМД в короткихангломовних оповіданнях початку ХІХ століття. Вправи поділені на три групивідповідно до об’єкту аналізу. Всі вправи спрямовані на розвиток різноманітнихвмінь і навичок роботи з художніми текстами.
Висновки
У зв’язку зпоставленими завданнями, в даній роботі досліджувалися описи місця дії воповіданнях Е. По, В. Іpвінга та Г. Мелвіла, їх значущість як компонентухудожнього тексту, особливості створення та труднощі перекладу, пов’язані зцими особливостями і їх відтворення.
Виконавшипоставлені завдання, ми дійшли таких висновків:
Вибір засобівстворення ОМД залежить від багатьох факторів: часу написання твору,літературного напрямку, естетичних уподобань і життєвого досвіду письменника. Всеце обумовлює індивідуальний авторський стиль.
Характернимиознаками в даних оповіданнях є:
Насиченість ОМДтропами, фігурами мови та зрідка поетичною лексикою. Це надає мові описівурочистості, піднесеності, наближає її до мови поезій.
Наявність ледьмотивних ланцюжків, які виконуються характерологічну функцію і розкривають ЗПІ.
Велика наявністьрозгорнутих описів, не зважаючи на не великі розміри творів.
Фонові функції ОМДпоєднуються із характерологічними і композиційними. Психологізм описів єознакою романтичного стилю. Пейзажі мають виключно естетичну цінність, а такожсприяють реалістичності зображуваного.
Труднощі перекладупов’язані з не достатнім розумінням ролі тих чи інших засобів, їх змістовноїмісткості та образності або з не можливістю відтворити ці особливості мовоюперекладу без певної втрати змісту або форми. На нашу думку, дані переклади (А.С.Бобович, Н.І. Степула) є достатньо вдалими з естетичного погляду, хоча інодівтрачаються риси індивідуальної авторської манери кожного з письменників. Невідтворені риси літературного напрямку, що призвело до збіднення стильовихособливостей і образності мови перекладів.
Враховуючиважливість функції ОМД в даних оповіданнях, можна стверджувати, що ОМДвідіграють виключну роль у навчанні читанню. Їх естетична цінність сприяєформуванню читацьких смаків, їх інформативна місткість допомагає розкритиідейне спрямування оповідань.
Вправи для роботиз ОМД допоможуть виявити національно культурні та історичні особливостіоригіналу, володіти певними вміннями і навичками роботи з художнім твором,краще зрозуміти ідейно-естетичну значимість твору.
Література
1.        Акишина А… А. Структура целого текста. — Высшаяшкола. — 1979 -с.88
2.        Бархударов А… С. Текст как единица языка и единицаперевода (Лингвистика текста: Сб. науч. Тр. Мос. Гос. пед. ин-та иностранныхязыков им.М. Тореза, — с. 19-27.
3.        Белинский В.Г. “Гамлет" в переводе Полевого (Полн.собран. соч. в 12-ти т. — т.3-СПб., 1901
4.        Брондес М.П. Стилистический анализ. — М.: Высшаяшкола, 1972. — с. 190
5.        Быкова И.А. Лингвистические особенности портретаперсонажа в художественной прозе А.П. Чехова. — Ростов, 1988.
6.        Вейзе А.А. Работа над художественным отрывком назанятиях по домашнему чтению (Актуальные вопросы лингвистического иметодического изучения художественного текста: Меж вуз. Сб. науч. тр. — Владимир,1981-с.48-58
7.        Виниградов В.С. Лексические вопросы переводахудожественной прозы. -М., 1978
8.        Гальперин Очерки по стилистике английского язика,-М.1958
9.        Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистическогоисследования. — М., 1981.
10.     Дьяконова Н.Я. Английский романтиум. М, 1978.
11.     Зарубежная литература ХІХ века. Романтиум. — М., 1990
12.     Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. — Львів, 1989.
13.     Зорівчак Р.П. ФО як перекладознавча категорія. — Львів, 1983. і
14.     Кирсанова С.В. Обсуждаем прочитанное. — М., 1991.
15.     Клычникова З.И. Психологические особенностиобучения чтению на иностранном языке. — М.,, 1973
16.     Кобрина Н.А., Корнеева Е.А. Грамматика английскогоязыка (морфология. Синтаксис — Санк-Петербург: Союз. — 2002.
17.     Кожина М.Н. О соотношении типов повествования вхудожественных текстах (Науч. Докл. Высш. школы. Филолог. Науки. — М., 1979. №-5.с.62-69.
18.     Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода. -М., 1980.
19.     Комиссаров В.Н. Теория перевода. — М., 1990.
20.     Копанеев П. Вопросы истории и теориихудожественного перевода. — Минск, 1972.
21.     Куприн А.И. О литературе. — Минск, 1969.
22.     Куропаткин Я.Б. Смысловые отношения междупредложениями и классификация английских микротекстов (Изв. АН СССР. Сер. Лит. Ияз. — 1990. — т.49.
23.     Лапидус Б.А. К теории упражнений (ИЯВШ, вып.10.1975.
24.     Левин Л.К. Бернс на русском языке (Бернс. Стихотворения.- М.,, 1982.
25.     Лотман Ю.М. Структура художественного текста. — М.,1970.
26.     Ляховицкий М.В. Методика преподавания иностранногоязыка. — М., 1981.
27.     Методика викладання іноземних мов. Вип. 20.
28.     Москальская И.О. Текст как лингвистическое понятие(Иностранный язык в школе. — 1978. — №3. — с.9-17.
29.     Мошкин Н.С. Курс лекций по методике преподаванияанглийского языка. — М., 1970.
30.     Новикова М.А. Проблемы индивидуального стиля втеории художественного перевода (стилистика переводчика). — М., 1980.
31.     Одинцов В.В. Стилистика текста. — М., 1980.
32.     Одинцов В.В. Художественное описание (Русский языкза рубежом) б — 1980 №4. с.26.
33.     Попович А. Проблемы художественного перевода — М.,1980.
34.     Практикум по методике преподавания иностранныхязыков. — М., 1985.
35.     Программы восьмилетней и средней школы. Иностранныеязыки. — М., 1985.
36.     Реукер Я.И. Пособие по переводу с английского языкана русский. — М., 1982.
37.     Реукер Я.И. Теория перевода и переводческаяпрактика. — М., 1974.
38.     Россельс В.А. Заботы переводчика классика (Тетрадипереводчика. — М., 1967. Вып.4)
39.     Русский язык. Текст как целое и компоненты текста.- М., 1982.
40.     Русско-украинский словарь в 3-х т. -К., 1969.
41.     Солнцев В.М., Вардуль И.Ф. Лингвистическаятипология — М.: Наука., 1982.
42.     Текст и аспекты его россмотрения — М., 1977.
43.     Тетради переводчика. — М.,, 1989. вып.23.
44.     Федоров А.В. Основы общей теории перевода. -М., 1983.
45.     Фоломкина С.К. О работе над компонентами чтения (ИЯВШ)Вып.14, 1979.
46.     Чеплянська Г.О. Цікаві історії для читання. — Харків:Основа, 2003.
47.     Шанский Н.М. О лингвистическом анализе икомментировании художественного текста (Анализ художественного текста (сб. статей).- М. 1978 Вып.1. с.22-23ы
48.     Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус. Проблемы. Аспекты.- М., 1988.
49.     Щеголева В.А. Роль текстов в процессе обученияиностранным языкам в школе и основные требования к текстам для английскогочтения. Вопросы методики обучения иностранным языкам в средней школе. — М., 1956.
50.     Щербина А.М. О некоторых лингво — стилистическихособенностях описания места действия в художественной прозе: Автореф. Дис. Канд.Фил. Наук. — Х. 1993.
51.     Щербина А.М. Описание места действия в рассказах. И.А.Бунина (Стилистика русского языка) -4.3 — Х., 1993. — с.139-140
52.     Ярцева В.Н. История английского литературного языкаІХ-ХV в. в. — М., 1985.
53.     Ярцева В.Н. Контрастивная грамматика (Язык иобщество). — М., 1981.
54.     Ярцева В.Н. Соотношение общего и частногоязыкознания и проблема двуязычия (Известия АН СССР. Сер. Лит. и яз) — М., 1989
55.     Activities for the advanced class // Ronald Carterand Michael N. Long. Teaching Literature — Longman Group UK limited 1991
56.     Developing reading Skills: A practical guide toreading comprehension exercises. Cambridge University Press
57.     New Webster’s Dictionary of the English language,India; Surject publications, 1989
58.     Reader in Methods of Teaching English — M, 1983 Текстидля аналізу:
59.     Washington Irving. Dolph Heyliger // Edgar AllanPoe. The fall of the House of Eshers. The Gold Bug. // Herman Mellville. BenitoCereno. — M., Progress Publishers, 1978
60.     Ирвинг В. Новеллы. — Государственное издательствохудожественной литературы, 1954
61.     По Э.А. Рассказы — М.: Издательство художественнойлитературы, 1985