Основніспособи словотвору в сучасній українській мові
Вічним двигуном умові є словотвір, який діє без перепочинку щохвилини, щосекунди. Двигунсловотвору діяв, діє і діятиме повсякчас, поки з'являтимуться нові предмети,народжуватимуться нові слова і мислі. Іван Вихованець
Комунікативнарозминка.
На засіданнікруглого столу мовознавці провідних вищих навчальних закладів обговорюють проблему«Літературна мова у просторі національної культури». Тебе і твоїх однокласниківтеж запросили взяти участь. Продовжіть дискусію. Які питання українськоїлітературної мови в культурному житті народу є, на ваш погляд, найперспективнішіі найболючіші?
Лариса ІванівнаШевченко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історіїукраїнської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
— Йдеться пролітературну мову як критерій, що ідентифікує українців як націю, еволюційно тацивілізаційно сформовану етнічну і духовну цілісність серед народів світу.Сьогодні ми маємо започаткувати цикл проблемних зустрічей, присвяченихстатусу, нормі, функціям мови, вербалізації нашої культурної свідомості таприсутності в духовному просторі України літературної мови…
Світлана ЯківнаЄрмоленко, доктор філологічних наук, професор, завідувач завідувач відділустилістики і культури мови Інституту української мови НАН України.
— Сьогоднівідбувається не тільки демократизація суспільства, а й демократизаціялітературної мови. Мабуть, коли ми говоримо про культивовані норми, прокультуру мови, маємо говорити й про поняття моди. Окрема проблема – це культивуваннянорми літературної і вироблення термінологічних стандартів у певнійгалузі…
Лариса МаксимівнаПаламар, доктор педагогічних наук, професор Київського національногоуніверситету імені Тараса Шевченка.
-Якби ми того нехотіли, у зв'язку з глобалізацією є тенденція до поширення одиниць розмовноїмови…
Флорій СергійовичБацевич, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загальногомовознавства Львівського національного університету імені І.Я.Франка.
— Говорячи пролітературну мову, про зміни, які відбуваються в ній, мабуть, треба говорити іпро зрушення і в граматиці української мови, яка дуже активно переймає аналітизм…
О. Тараненко,доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального таукраїнського мовознавства Київського національного лінгвістичного університету.
— Якщо українціне будуть культивувати національну мову, то українська мова й далі буде розчинятисяв могутньому океані російської мови…
Л. Мацько, докторфілологічних наук, професор, завідувач кафедри стилістики української мовиНаціонального педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
— У суспільствіінтерес до української мови зростає…Поширюймо нашу мову територіально вусіх регіонах України, в усі прошарки суспільства, види ЗМІ, в усі життєвіситуації…
Л. Шевченко,доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії української мовиКиївського національного університету імені Тараса Шевченка.
— Поки нам болитьукраїнське слово, поки ми дискутуємо, шукаючи найбільш раціонального і фахововиваженого розв'язання питань буття літературної мови в сучасному світі – живенаша мова, живе в нашому слові український народ, і має перспективу національнафілологія.
◊«Розшифруйте» підкресленіслова. Про що і про кого йдеться? Що вам відомо про діяльність цієї організаціїчи особистості? Виконайте морфемний аналіз виділених слів. Знайдіть у текстіслова, утворені шляхом осново- чи словоскладання.
У лінгвістичнійлітературі існує кілька визначень поняття “спосіб словотворення”. Ми обираємо визначення,яке пропонує мовознавець Іван Іванович Ковалик:
Способисловотвору — структурно різні шляхи і прийоми творення нових слів урезультаті використання всіх наявних у цій мові словотворчих ресурсів.
Іван ІвановичКовалик (1907–1989) — доктор філологічних наук, професор, фундатор українськоїдериватологічної школи, автор праць «Про деякі питання слов’янськогословотвору» (1958), «Вчення про словотвір» (1958) та ін.
Способисловотворення поділяються на морфологічні і неморфологічні. Способисловотворення встановлюються відповідно до того, які засоби використовуютьсядля вираження словотвірного значення похідного слова.
До морфологічних способіввідносять способи творення слів, при яких похідне слово утворюється задопомогою морфем. Сюди належать суфіксальний, префіксальний, постфіксальний,суфіксально-префіксальний та ін.
Донеморфологічних способів відносять морфолого-синтаксичний, лексико-семантичний,лексико-синтаксичний способи.
Прокоментуйтетаблицю. З'ясуйте, у чому суть постфіксального способу? У чому різниця міжосновоскладанням і зрощенням? У поданих прикладах визначіть граматичну і твірнуоснови.
Таблиця 1 — Творенняслів в українській мові
Спосіб словотвору
У чому полягає спосіб творення
Приклади
Морфологічний
суфіксальний
префіксальний
постфіксальний
префіксально-суфіксальний
суфіксально-постфіксальний
префіксально-постфіксальний
префіксально-суфіксально-постфіксальний
безсуфіксний
складання (осново-
і словоскладання)
нове слово утворюється за допомогою суфіксів;
нове слово утворюється за допомогою префікса;
нове слово утворюється за допомогою постфіксів;
похідні слова утворюються одночасним приєднанням до твірної основи префікса і суфікса;
до твірної основи одночасно приєднуються суфікс і постфікс –ся;
творення похідних, при якому до твірної бази одночасно приєднуються префікс і постфікс –ся;
нове слово утворюється шляхом одночасного приєднання до твірної основи префікса, суфікса і постфікса –ся;
нове слово утворюється за допомогою нульових суфіксів;
нове слово утворюється шляхом об’єднання в одне ціле двох чи більше основ або слів за допомогою інтерфіксів о, е або сполученням компонентів із сурядним зв’язком;
шляхом скорочення твірних слів,
враховуються то букви, то звуки
низьк-ий → низьк-о
день → перед-день
знати → знати-ся
сніг → за-сніж-и-ти
гнізд-о → гнізд-и-ти-ся
кричати → роз-кричати-ся;
щедр-ий → роз-щедр-и-ти-ся
добирати → добірØ
сухофрукти, працездатний,
чорно-синій
педучилище,
ДАІ, АТС
Неморфологічні
морфолого-синтаксичний
лексико-синтаксичний
(зрощення)
лексико-семантичний
охоплює похідні слова, які виникають унаслідок переходу слів або словоформ з однієї частини мови до іншої;
спосіб творення нових слів шляхом зрощення двох або більшої кількості слів одного словосполучення;
спосіб, при якому звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, але набуває нового значення
біг-ом (ім.) і бігом (присл.).
добра ніч → добраніч, не чуй вітер → Нечуйвітер (прізвище).
свобода (воля) і “Свобода” (назва газети)
Способисловотвору, які ґрунтуються на використанні афіксів для творення похідних,називаються афіксальними. Якщо афікси при творенні похідного участі неберуть, це безафіксні способи словотворення. Наприклад: словоскладання,абревіація, нульсуфіксація та ін.
Прочитайте текст.Визначте його стильову приналежність. Що нового ви дізнались? Що вам відомо продотримання мовної культури у зарубіжних країнах? Знайдіть на сайтах Інтернетуінформацію про німецького філософа Г. Гадамера, якою можна доповнити цей текст.
Встановіть твірніоснови та словотворчі чи формотворчі афікси у підкреслених словах. Запишітьвиділені слова у вигляді словотворчого ланцюжка, щоб кожне попереднє слово булотвірним для наступного. Назвіть слова, утворені префіксально-суфіксальнимспособом, а також шляхом осново- чи словоскладання.
Випишіть слова,де пропущені літери, поясніть орфограми. Виконайте синтакчиний аналізостаннього речення.
У США, в д…ржаві, яку визнають центром світової лінгвістики, виховання високої мовноїкультури є пр…ор…тетним. С…нат пильно стежить за розвитком англійс…коїмови як єдиної офіційної мови. З метою досягн…ння високих стандартівякості освіти 48 штатів у 2000 році запровадили підсумкове тестува…нявипускників. Підвищені вимоги до володіння нормативним англійс…ким мовленнямзумовили появу числе…них радіомовних студій, мовознавчихінститутів, де працюют… над технологією виправлення небажаного акценту длязабезпечення успішної професійної кар…єри. Тим часом від американс…ких мовознавцівлунає засторога: «чим чистішою стає мова і чим більше вона обмежуєтьсяколом інтелектуальної еліти, тим швидше зростає ймовірність відчуженнявід неї решти населення».
У Франціїтеж добре шануют…ся мовно-культурні цінності. Це підтверджують і слова мовотворцяЖана Дютура: «Якщо існує загроза для мови народу, це означає, що є загрозаі для існування держави». І дотепер захист і розвиток націонал…ноїмови узакон…но у сфері мовної політики. Відомо, що авіакомпанію BritishAirways, яка друкувала авіаквитки англійс…кою мовою, у 1977 р. було притягнутодо судової відповідальності та сплати величезного штрафу за нев…конання цьогозакону.
Щорічно в державіпроводят…ся Націонал…ні диктанти; систематично розглядают…ся звіти уряду промовну ситуацію у Франції. А гімн Франції – «Марсел…єзу» згіднодержавних настанов напам…ять мають знати навіть шестирічні мовці.
Рідне мовотворення культивують у Німеччині.Кодифікована літературна мова завойовує провідне місце в німец…комусуспільстві. Тут добре пам…ятають застереження німец…кого філософа Г.Гадамерапро те, що саме “… в рідній мові струменит… уся близькість до свого, у ній — звичаї, традиції і знайомий світ” (О.Семеног «Культуромовна підготовка взарубіжній школі»).
Центральне місцев системі українського словотвору, як і словотвору інших слов’янських мов,займає афіксація. Найбільша кількість неологізмів (учені називають до 56відсотків) утворюється суфіксальним способом. Особливо розвинена вона віменниках і прикметниках.
При твореннііменників значну активність виявляють зокрема суфікси‑ість, -ств-,-ізм, -ацій-, -нн-, -енн-, -ик-, -ник: заідеологізованість, позаблоковість,спонсорство, бестселерство, кравчукізм, ваучеризація, клонування,роздержавлення, бомжик, бюджетник.
Що означають ціслова? В яких стилях вони вживаються? Від яких слів утворилися? Знайдіть узасобах масової інформації приклади речень з поданими словами.
Серед чинниківутворення нових слів лінгвісти називають розширення кола позначуваних об’єктів.Наприклад, „Словник української мови” в 11 томах (К., 1970-1980) подавлексему стиліст тільки зі значенням „той, хто володіє мистецтвомлітературного стилю, майстер літературного стилю”.
Яке сьогоднізначення цього слова? Наведіть приклади слів, де суфікси набули нової якості.
В яких стилях використовуються слова, подані нижче? Яким способом вониутворені, яких значень словам надають суфікси?Побудуйте гумористичний діалог із залученням цих слів.
Чубище, ручисько, кулацюга, каменюка, кулацюра, костуряка, котяра,костомаха.
Сьогодні стали доволівживаними відносні прикметники, утворені за допомогою суфіксів ‑н- (-ичн-/‑ічн-,-альн-, -ивн-), -ов-, -ев, -ськ-. Яких значень словам надають суфікси? В якихгалузях виробництва, техніки, науки, освіти тощо функціонують ці слова? Виділітьтвірні основи.
Про одне із слів підготуйтеповідомлення, скориставшись тлумачними словниками.
Дивідендний, ексклюзивний,бартерний, інавгураційний, менеджментний, чартерний; демпінговий, маркетинговий,пейджинговий, попсовий, трастовий, файловий авдиторський, продюсерський.
Цікаво знати
Словник української мови свого часу зафіксував переносне значенняфізичного терміна резонанс „відгомін, відгук, дія як відповідь нащо-небудь”. Проте похідні від нього прикметники зафіксовано в цьому джерелітільки в прямих значеннях, успадкованих від твірного слова, пор.: резонансначастота „частота резонансу – різкого зростання частоти коливань”. Натомістьзасвідчені в сучасних публіцистичних текстах сполуки з цими прикметниками назразок резонансний фільм, роман, концерт, засвідчують їхнє вживання впереносному значенні „який має гучний розголос, викликає активну реакціюсуспільства, можливо, навіть з відтінком скандальності”. У такому новомузначенні прикметник резонансний синонімізуються зі словами гучний,скандальний, сенсаційний, приголомшливий і новотвором піарний.
З’ясуйте, від яких основ і за допомогою яких суфіксівутворено подані слова.
Веселіти, білити, гаряче, гарно, ясніше, яснішати,конкретизувати, начитаний, переписуючи, Ольжин, Андріїв, сторожова, лисичий,четвертувати, передмова, матусенька, мовленнєвий.
Зразок: без межі →безмежний, горд-ий → горд-и-ти-ся. кричати → роз-кричати-ся;щедр-ий → роз-щедр-и-ти-ся
Префіксприєднується не до основи, а до граматично оформленого слова, тому похідніслова, утворені префіксальним способом, належать до однієї і тієї ж частинимови, що й мотивуючі. Під час префіксації не спостерігається помітнихфонетичних змін. Лише окремі префікси української мови мають варіанти з-, зо-: мліти→ зо-мліти, рвати → розі-рвати (роз-розі) та ін.
У часи швидкого оновленнялексичного складу української мови префікси (питомо українські й запозичені)активно включаються в процес творення слів. До того ж у неологізмах іншомовніпрефікси мають набагато вищу частотність, ніж питомі. Чому?
Доведіть це. Випишітьз газет і журналів, інтернет-видань приклади речень зі словами, що мають префіксианти-,-, екс-, супер-, пост-,недо-,не-,зверх-,поза-,над-, не-,перед-, за-,з- .
Зразок: Однак ужеввечері цю скромну, на думку західних антиглобалістів, забаву…центральні телеканали оголосили масовими заворушеннями(Політика ікультура, 18-24.01.2003, с. 15).
Префікс без-(російська паралель без- (бес-) — дуже давній у нашій мові і надзвичайнопродуктивний. Багато слів з цим префіксом є точними відповідниками російських,тож перекладачам клопоту не завдають. Особливо це стосується слів іншомовногопоходження: безаварійний, безатомний, безапеляційний, безідейний,безініціативний тощо. Але є такі слова, до яких треба бути значнопильнішими.
Перекладітьподані слова. Скористайте при потребі словниками.
Безбоязненный,безбрачный, безвестный, безвкусица, безвредный, безвылазный, беззлобный,безмерный.
До вашоїуваги!
Пояснення цих таінших слів ви можете знайти також і у книзі «А українською кажуть так…» (Одеса,2008). Автори – В. Островський, Г. Островська. Подаємо уривок з книги:
Щеодна типова неправильність у сучасному слововжитку — безкоштовний.Пишуть: «Виділено кілька безкоштовних путівок для літнього відпочинкудітей». Або: «В їдальні № 10 організовано безкоштовні обіди дляпенсіонерів».
Щобзрозуміти неправильність, розгляньмо антитезу «коштовна річ — безкоштовнаріч». «Коштовна річ» — це (кожному зрозуміло) річ, яка має своюціну. «Безкоштовна річ» — це (знов таки кожному зрозуміло) річ, якажодної ціни не має.
Теперспитаймо себе: дітям виділено путівки, які жодної ціни не мають? Неправда.Путівки ціну мають, але батьки, що посилають дітей на літній відпочинок, за нихне платять. Отже, путівки безплатні. Так їх і треба називати.
У реченнізнайдіть улюблений префікс автора. Яке його значення? Якого відтінку він надаєсловам?
Ректор– це найкращий лектор, найкращий науковець, найкращий організатор,найбойовитіший захисник їхніх інтересів і… найгірший диктатор. Усе це,поєднане в одній людині, уможливлює педагогічний авторитет (І.Зязюн).
Найбільш продуктивним притворенні неологізмів-прикметників лінгвісти вважають префіксально-суфіксальнийспосіб словотвору. Регулярно використовуються такі морфеми: анти-… -н-, -ов-, -івськ-;, без — … -н-; між — … -н-, -івськ-; перед-… -н-; під-… -н-; поза-… -н- (-ичн-); пост — … -ськ-, -ницьк-, -ов-.
Утворіть слова на основітаких пар.
Поміркуйте наднаведеними словами. У їх складі є префікси. Чи можна вважати, що ці словаутворилися префіксальним способом?
Викуп, викрут,виплеск, вимір, з’їзд, відклик, відкол, відкуп, від’їзд, відплив, засланець,засідання, начитаність, нашивка.
Прибезсуфіксальному способі шляхом усічення частини твірної основи відприкметників, дієприкметників, дієслів утворюються тільки іменники (блакитний→ блакить, зарослий → зарослі; ходити →хід, вибирати → вибори). Це відбувається як безфонетичних змін (бігати → біг, насипати → насип),так і з фонетичними змінами, які полягають здебільшого в чергуванні голоснихабо приголосних (вивозити → вивіз, зав’язати →зав’язь). Допоміжним засобом безсуфіксного творення іменників можевиступати також перенесення наголосу: закликáти → зáклик.
Прочитайте текст.Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. Які метафоричні іметонімічні образи створює письменник? З якою метою?
Чи є у віршіслова, утворені безсуфіксним способом? Яке їх смислове і стилістичненавантаження?
Поясніть уживаннятире в реченнях.
… Ятут родивсь. І просто жив. І горе знав. І щастя пив. І в сизу паморозь ожин Заперший полудень ступив.
І также просто, слід у слід, За предком звіривши ходу, Як мій безсмертний, чеснийрід, Свої натруджені складу.
Скажулиш: де б ти не ходив, Та – хай засвідчує перо! – Що не знайти дивніше з див, ЯкУкраїна і Дніпро (Б. Олійник).
Визначте, якимшляхом утворилися подані похідні слова.
Збоку,листуватися, добудитися, звітуватися, знизу, любуватися, вгорі, вдуматися,золотавитися; осмілитися, усамітнитися, спереду колоситися, загулятися, скупитися,спізнитися, по-нашому, женихатися, родичатися, солідаризуватися, виспатися,приземлитися, розпогодитися.
При постфіксації(постфіксальному способі словотворення) формантом є постфікс (-ся,-сь, -будь, -небудь, -то), що приєднується доцілого слова. Постфікси, змінюючи лексичне значення похідного слова, незмінюють його частиномовну належність, наприклад: знати (дієсл.) →знати-ся (дієсл.); де (присл.) → де-сь (присл.), де-небудь(присл.). Цей спосіб функціонує у сфері дієслова, рідше – займенника,прислівника.
Прочитайте текст.Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. Правопис яких сліввикликає у вас здивування? Чому автор вживає такі слова? Що вам відомо проавтора цього тексту?
Поміркуйте, якутворилися підкреслені слова? Яке їх смислове навантаження?
Державністьукраїнської мови покликала до життя цілу низку лексикографічних праць.Укладання лексикографічних словників – це словотворчість: попередніполітичні режими робили все, щоб українська мова не мала практичного вжитку в техніці,медицині, діловому світі, фінансах, природничих науках. Ця політика призвела дотого, що українську наукову та спеціальну термінологію належно і якісно нерозроблено. А це значить, що сучасні автори термінологічних праць мусятьвеликою мірою вдаватися до словотворчости.
Якщо деякутермінологію можна запозичити з «допогромних» (до 1933 р. і «донезалежницького»(до 1991 р.) видань, то тисячі термінів, що виникли за кілька останніх роківпотребують свого втілення в українську мовну плоть.
Лексикографічні праці – словники – містятьтисячі слів. І в такому «натовпі» серед «новоспечених» термінів трапляютьсяі словесні шедеври. І словесні покручі.
Наше завдання –знайти шляхи й засоби, щоб покручів було якнайменше, а шедеврів якнайбільше(С.Караванський. Пошук – це творчість). С. Караванський
Це важливо
Зкінця 80-х років ХХ ст. в Інтернеті (сайт — http:// www.m-w.com/thesaurus.htm)функціонує електронний варіант найбільш повного тлумачного словника англійськоїмови Merriam-Webster’s collegiate dictionary, який оновлюють щодня. Цей словникподає найповнішу інформацію про нові слова. Електронна словникова статтявключає: реєстрове слово із транскрипцією, що передає вимову й наголошування,та поділом на морфеми; частиномовну характеристику; етимологічну довідку прослово; дату фіксації (для найновіших – день, місяць, рік); систему значень ізмінімальною текстовою ілюстрацією до кожного з них. Окрім того, подано синонімита антоніми до слова в кожному із значень, що сприяє повному їх тлумаченню.
Словоскладання- це поєднаннякількох слів в одному складному слові. Утворюються на основі словосполученьприкладкового типу і виражають одне поняття. Наприклад: салон-перукарня,далеко-далеко, лікар-онколог, фільм-опера.
У межах цьогоспособу словотвору на сьогодні помітно активізувалися іншомовні елементикореневого походження:авіа-, арт-, біо-, гео-, енерго-, кіно-, макро-,міні-, парто-, психо-, теле-, термо-, транс-, -крат, -кратія, -фобія, -фоб.Серед них є такі, що набули статусу пре- або постпозитивної частини складних слівпротягом останніх років: веб-, відео-, еко-, євро-, нарко-, -шоу, -мен.Власне українські основи: багато-, взаємо-, державо-, україно — берутьучасть у творенні нових композитів із нижчою частотністю. Уновотворах-прикметниках складання найчастіше супроводжується суфіксацією.
Розподіліть абревіатури за словотвірними типами. Чи чиможна перевірити ці слова за морфемним словником? Яке призначення морфемногословника? Підготуйте повідомлення про одне із слів з морфемного словника.
Вуз, ВАК, дот, рагс, АПН України, США, начдив, ООН, завуч,універмаг, агітпункт, стінгазета, зарплата, райвно, військкомат, ХДУ.
Условнику Полюга Л.М. Словник українських морфем подано понад 45 000 слівз різних галузей знань, поділених на морфеми.
Описаномайже всі відомі в українській мові префіксальні, суфіксальні та кореневіморфеми, наведено приклади слів, утворених нерегулярним способом, чергуваньголосних і приголосних, компоненти складних слів.
Новотворамиостанніх років можна вважати такі слова, як євробанк, євробанкноти,євровалюта, євровізи, єврозона, євроімідж, євроінтеграція, євроклас, євроколія,єврократи, єврокубок, європарламент, європоцентризм, європростір, євросоюз,євротунель, євроуніверситет, євроодяг, єврокухня, євродискотека. У цютематичну групу природно вписується неологізм євро як назвагрошової одиниці.
Однакв окремих утвореннях не відчувається логіки. Про які слова в цьому випадкуйдеться?
Тенденція до економії засобівмовного вираження — значний стимул до появи таких слів, як подані нижче. В якихфункціональних стилях української мови вони вживаються? Що означають?
страхагент;політтехнолог, турагент, арт-дилер, автодилер; офіс-менеджер,креатив-менеджер, топ-менеджер, бренд-менеджер.
Складіть із цимисловами речення, увівши також і такі сполуки: наше майбутнє, майбутній рік, учений,учений чоловік, прибулі з інших країн, сходив вздовж і впоперек, кінець місяця,кінець села, приїхав на вихідні, сидяча робота, цілий світ, певна мелодія,прибіг стрілою, народу – сила.
Знайдіть уреченні слова, утворені морфолого-синтаксичним способом. Поясніть йогорізновиди.
Морфолого-синтаксичнийспосіб має кілька різновидів:
1) субстантивація– явище переходу слів з різних частин мови в іменники: майбутнє, чайна,бобові, вихідні;
2) ад’єктивація– перехід у прикметники: учений, освічена людина, сидяча робота;
3) прономіналізація– вживання в ролі займенників: цілий світ (у зн. весь), певна мелодія(у зн. якась);
4) адвербіалізація– перехід у прислівники: часом, стрілою, йти не поспішаючи;
5) нумералізація– перехід у числівники: тисяча, сила;
6) інтер’єктивація– перехід у вигуки: Боже, горенько, Матінко моя та іншірізновиди.
“Цей спосібназивається морфолого-синтаксичним тому, що в процесі його реалізаціїновоутворене слово набуває нових морфологічних категорій і як таке виконує новісинтаксичні функції у реченні” (Іван Ковалик).
Прочитайте текст.Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. За що болить душа вавтора? Яка ваша думка стосовно українського радіомовлення? Які радіопередачіви найчастіше слухаєте? Які радіопередачі присвячуються питанням мовноїкультури? Що цікавого ви для себе почули в таких передачах?
Знайдіть слова,утворені неморфологічними способами словотвору? Яке їх смислове навантаження?Яким способом утворилося підкреслені слова?
Виконайтеморфемний і словотвірний аналіз виділених слів.
Громадськемовлення має відповідати інтересам всієї, у нашому випадку – української,громади. Ми працюємо в Європейській мовній спілці і бачимо, скількиздійснюється різноманітних заходів щодо обміну програмами, європейськимицінностями. І цей програмний продукт, передусім, має саме національно-ідентичніособливості. Це наше майбутнє.
Змістовненаповнення українського ефіру – одна з дуже серйозних загроз для нашогосоціуму. Що я маю на увазі, говорячи про змістовне наповнення? Насамперед –духовність, за духовністю – ідеологія, за ідеологією – світогляд, засвітоглядом – патріотизм, за патріотизмом – розуміння інтересів своєї держави.Хто б тут не жив – українці, татари чи росіяни, – але всі ми маємо любити цюземлю, цей край, його історію. Це зрозумілі речі, які не вимагають жоднихдискусій.
Неможу тут не назвати бодай кілька наших знакових передач: «Відверто івголос!», «Тиждень», циклові програми під загальною назвою «Радіородина»,історико-драматичний радіосеріал «Пам’ятаймо!», радіожурнал«Слово», передачі «Золоті ворота», «Українськіскрижалі», «Сторінки класики» тощо. Українське радіоздійснює найрізноманітніші акції – мистецькі, просвітницькі. Серед них –Загальноукраїнський радіодиктант національної єдності, спрямований самена молодь. У ньому щороку беруть участь тисячі слухачів. Радіодиктант відбувсявже ввосьме, і ми сподіваємося, що рано чи пізно він по-справжньому об’єднаєукраїнську націю довкола того, що робить націю нацією, – довкола державноїмови. Сподіваємося, що наш радіодиктант писатимуть усі державні діячі на чолі зпрезидентом України і прем’єр-міністром, як це щороку відбувається в тійже Польщі (В. Набруско «Національнийінформаційний простір: виклики і перспективи»).
Увага! Не можна плутатисловотворчий аналіз з морфемним. При словотворчому аналізі не може бутиелементів морфемного і навпаки. Ці два види аналізу переслідують різну мету,тому їх треба чітко розмежовувати.
Спосіб словотворувстановлюється на основі визначення того, як утворене похідне слово. Напр.: якщослово утворене за допомогою словотвірного суфікса зелений →зеленіти, то спосіб творення дієслова зеленітивизначається як суфіксальний; якщо слово утворене поєднанням двох основ задопомогою інтерфікса (природничий і географічний→ природничо-географічний), то визначаєтьсяспосіб творення основоскладання з інтерфіксацією.
Лексико-семантичнимспособомутворюються переважно іменники, серед них: терміни: лопатка;найменування нових предметів, понять: супутник; власні назви (закладів,установ, періодичних видань, дитсадків, цукерок тощо): “Киянка” (назвашвейної фабрики), “Дзвін” (журнал).
Поміркуйте, яким способом утворилися прізвища.
Панібудьласка, Нетудивітер, Затуливітер, Вернигора,Нагнибіда, Перебийніс, Убийвовк, Нетудихата, Держиморда.
Знайдіть слово,утворене лексико-синтаксичним способом.
Безмежний,вищезазначений, птахоферма, китолов, восьмиструнний.
Лексико-синтаксичнийспосіб, або зрощення, – це спосіб творення нових слів шляхом зрощення двох абобільшої кількості слів одного словосполучення: добра ніч →добраніч, не чуй вітер → Нечуйвітер (прізвище).
До речі, слово спасибіпоходить від давніх слівспаси і бог. Слово «добрий»походить від індоєвропейського слова «dhabh» – «форма, посуд,рiч, знаряддя, iнструмент». З цього семантичного комплексу кореня доб-,розширеного суфіксами -р(о), випливає значення спільнослов'янського іменника«добро» — «майно», «щастя» і прикметника«добрий» — «заможний, знатний, родовитий». Тобто маємо цілковитезлиття афіксальної морфеми з кореневою. Мова йде про опрощення.
Учені-мовознавціконстатують, що у процесі історичного розвитку мови морфологічна будова словамогла змінюватися, чим зумовлені такі явища, як опрощення, перерозклад,ускладнення. Основними причинами називають зникнення з мови спорідненихнепохідних слів, фонетичні зміни у структурі слова, зміни у семантиці слівнепохідних і похідних.
Опрощення(спрощення) — цезміна у морфемній структурі слова, внаслідок якої у процесі розвитку мовипохідна основа, що мала у своєму складі афікси, перетворюється на непохідну,кореневу. Наприклад: жир — жи+р, дар – да+р, подушка (відпо- + душ (завтра(від за- + утра +а).
Перерозклад– цетака зміна в морфемній структурі слова, внаслідок якої звуковий елемент однієїморфеми переходить до сусідньої морфеми і у складі похідного слова змінюютьсямежі між твірною основою і словотворчим афіксом: праслов. рука-мъ, рука-ми,рука-хъ (у сучасній мові звук а став усвідомлюватись як закінчення);не-доварений і недо-варений, з-невіра і зне-віра.
Первісна основа годувальн-икбула прикметникового походження, межі афікса помінялися, коли основа сталадієслівною годува-льник.
Суфікси – ільник,-ність, -енець, -івець, -лець сформувалися внаслідок перерозкладу: попільник,готовність, біженець, жилець; між префіксом і основою: Приперерозкладі основа залишається подільною, але ускладнюються афікси.
Ускладнення – це перетворення колисьнепохідної основи, що не членувалась на морфеми, у похідну. Це явищездебільшого спостерігається у словах запозичених, які за аналогією до сліврідної мови починають членуватися на морфеми: хімій-а (з грецькогохємейа) під впливом споріднених слів членується хім-ій-а, хім-ік,хім-ізація.
Неподільна основаслова електрик-а після появи слів електрифікація, електроносії таінших стала поділятися на електр-ик-а.
Кожен із цих процесіввідіграє важливу роль у розвитку словотвірної системи української мови: завдякиопрощенню в українській мові з’являються нові кореневі морфемиі зникають непродуктивні афікси; перерозподіл зумовлює формування похідних афіксіві твірних основ нової структури; ускладнення сприяє засвоєнню українською мовоюіншомовних морфемних ресурсів.
Прокоментуйтедіалог дідуся й онучки. Який виховний прийом використав дідусь?
Знайдіть слова, вяких зафіксовані історичні зміни в морфемному складі слова.
Маленькій Іринцітреба рано-рано вставати, до школи йти – а не хочеться, ой як не хочеться!
Увечері запитуєІринка у дідуся:
- Дідусю,чого вранці вставати не хочеться? Навчіть мене, дідусю, спати так, щоб хотілосявставати і до школи йти...
- Цеподушка у тебе ледача, — відповідає дідусь.
- А що ж їйзробити, щоб ледачою не балу?
- Знаю ясекрет, — пошепки сказав дідусь. – Ось якраз тоді, коли вставати не хочеться,візьми подушку, винеси на свіже повітря і добре вибий її кулачками – вона і небуде ледачою.
- Справді?– зраділа Іринка. – Я так і зроблю завтра.
Ще ні світ нізоря, а до школи треба збиратися. Не хочеться вставати Іринці, та треба жнарешті подушку провчити, лінощі з неї вибити. Схопилася Іринка швиденько,одяглась, взяла подушку, винесла у двір, поклала на лавку – і кулачками її,кулачками. Повернулась у хату, поклала подушку на ліжко і посміхається.
Кішка на порозінявкає, за вікном завірюха, а дідусь у вуси посміхається...(В.Сухомлинський)
Рефлексія ісамоперевірка
Яке з наведенихслів поділене на морфеми неправильно: пере-стриб-ува-ти, со-вість,перед-ов-ич-к-а, за-гроз-а?
В якому із слівсуфікс –ин- не має значення одиничності: цибулина, картоплина,хатина, жарина.
В якому знаведених слів спосіб словотворення визначено неправильно: щоденик – префіксально-суфіксальний;передплатник – суфіксальний; винахідник – суфіксальний; заклад– нульова суфіксація.
Тема длярозмови.Які освітянські газети ви читаєте? Чи знайомі ви з газетою «Освіта»? У цьому тижневикузавжди можна знайти корисну інформацію для вчителя і філолога. Відомийукраїнознавець Петро Кононенко написав статтю, присвячену головному редакторущотижневика «Освіта» Ользі Степанівні Коноваленко.
Ознайомтеся зуривком статті. Якою ви уявляєте головну героїню? Іван Вихованець пише про те,шо «вічним двигуном у мові є словотвір». А яким має бути сучасний редактор,журналіст, учитель, філолог? Це теж двигун, рушій? Підтвердьте або спростуйтедумку, виконавши огляд кількох газет «Освіта».
Кожна людина –окремий світ. Але світи є різні: маленькі й великі; романтично-високі йприземлено-низькі; осяяні величчю і красою й блякло-похмурі; сповнені людськоготепла і холодні байдужістю… Аналогічно і з людьми: вони є джерелами радості,мудрості, любові, а є свідченнями, що ніщо на землі не є вічним. Як і громадилюдей: є рушії історії, а є, за словами Т. Шевченка, «капустаголовата...»
Коли зустрінетесяз Ольгою Коноваленко, одразу відчуєте: людина – це таки світ вічності й добра,бо вона – справжня! – безмежна глибиною почуттів, мірою всезагального інтересу,системного мислення і – осяйної любові. Несподіваної, як на наш«ринковий» час, любові: до цього суперечливого світу, до людей, допраці, до високого мистецтва й незмірне важких, рутинних умов реалізаціїобов'язків, до колег і дітей. До перемог над обставинами і над собою. Іособливо до України...
Завдання додому.
Напишітьтвір-роздум «Мусимо бути європейцями на ґрунті українському». У роботі використайтеслова, утворені шляхом різних способів словотвору.
Стилістичневикористання засобів словотвору. Синонімія словотвірних афіксів
Янародився в україномовному світі, і найперші для мене слова були словамиукраїнськими. Я їх чув від Мами, Батька, братів, друзів. Для мене, малого, весьземний світ був українським. Що з того, що тепер я знаю кілька мов і користуюсяними щоденно (така вже в мене робота)? Вони ніколи не замінять мені РідноїМови, в якій за кожним словом тягнеться багатющий шлейф асоціацій, емоцій,спогадів, подій, людей!.. С. Ткаченко
Комунікативнарозминка.
Словоможе бути бадьоре, дотепне, пестливе, привітне, сентиментальне, сердите,вразливе, необережне, жорстоко-точне, смарагдове, смугляве. Продовжіть цей ряд,прочитавши рядки з творів.
Люлі, люлі,люлечки, шовкові вервечки, мальовані бильця, пішли до Кирильця (з колискової).Жили собі мишка-шкряботушка, жаба-скрекотушка та зайчик-лапанчик (з українськоїнародної казки). Приплентався до лікаря поважний дядило … (П.Глазовий).
Скористайтесятакож «Словником етіптетів української мови» за редакцією Світлани Єрмоленко(К., 1998). Поміркуйте, що саме в цих реченнях, у словах створює відповіднийнастрій? Яких значеннєвих відтінків надають суфікси? Обговоріть це в класі.
Українськамова відзначається багатством словотворчих ресурсів, які володіть яскравимстилістичним забарвленням. Це зумовлюється розвинутою системою українського словотвору,продуктивністю оцінних афіксів, які надають словам різноманітних експресивнихвідтінків.
Середсловотворчих засобів найактивніше використовуються з інформаційно-експресивноюта естетичною метою суфікси, префікси, складні форми. Стилістичний інтересвикликають слова, що набувають з допомогою афіксів стилістичного забарвлення (синулечка(зменш.-пест.), уживаються в розмовному ( гречка — гречиха), жаргонному мовленні ( мультфільм- мультик, мультяшка), використовуються як джерело мовленнєвоїекспресії в публіцистичному (державити, націєтворчий) стилі чивиступають авторським новотвором (впередзорець, марнотратник). Цінністьстилістично забарвленого слова залежить від семантики твірної основи, значеннямовотворчого засобу та загальної наснаженості контексту.
Прочитайтетекст, написаний студентами-філологами про викладача і відомого вченого –дериватолога Василя Ґрещука. Визначіть його стильову приналежність, основнудумку авторів. Як схарактеризовано розділ мовознавства – словотвір? А яким вамвидається словотвір – нудним чи цікавим? Від кого або від чого це залежить? Якрозкривається образ мовознавця? Які риси притаманні вченому? Які частини мовинайчастіше використані в тексті?
Здійснітьредагування тексту. Замініть деякі слова і словосполучення прислівниками, прицьому збережіть зміст тексту. Яких семантичних, смислових відтінків додаютьприслівники? Яким способом вони утворені? Яких семантичних відтінків надаютьафікси у підкреслених словах?
Удитинстві, коли в людині з дивовижно легко виявляються найрізноманітнішіталанти, він теж був сповнений всіляких поривів і бажань. Тим паче, що вдався вбатька, який (хоч мав усього чотири класи) був майстром на всі руки і виконувавроботу не будь-як.
Устудентські роки подався в напрямі сухої й нудної для стороннього окалінгвістики, де його чекали ще нудніші словотвірні гнізда, ланцюжки,парадигми. Причому в досягненні цілі виявляв неабияку наполегливість івпертість.
З’ясувалося,що «суха й нудна» теорія словотвору має свої приваби й цікавість.Важлива не так наукова проблема сама по собі, а спосіб її розв’язання. Цедоводить, власне, наукова продукція Василя Грещука та його багатолітній досвідвикладання в Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника.
Безперечно,що навчальні курси, які читає професор Грещук, не з простих, та для спраглихзнань вони відкривають невичерпні джерела наукових пошуків і самореалізації. Томуй багато охочих продовжувати розпочату ним справу. …Багато хто з аспірантівзізнається, що лекції й семінарські заняття з курсів дериватології й загальногомовознавства спричинили зміну пріоритетів.
Звичайно, наврядчи зумів би Василь Грещук досягти таких успіхів, якби доля не звела його свогочасу з унікальною людиною й глибоко ерудованим вченим Іваном Коваликом, піднауковим керівництвом якого захистив кандидатську дисертацію. Професорзацікавив його проблемами дериватології і навчив наукової етики. Повагу івдячність до вчителя професор Грещук зберіг на все життя (Р.Піхманець,Н.Пославська «Магічна сила словотвору»).
Довідка
Цілком, виключно,відколи, всупереч, змалечку, назавжди, пліч-о-пліч, день за днем.
З якимизначеннями використані словотворчі засоби в поданих словах? Від яких слів вониутворилися? З підкресленими словами складіть речення.
Володарка, скрипаль, нишком,беркутівець, красень, колотнеча, приватизатор, крадькома, зухвальство,узбіччя, мереживо, суглинок, ринковість, обмаль, інтернетник,комп'ютеризація, мерс.
Серед афіксальнихіменників переважають назви осіб, що постали внаслідок використанняпродуктивних суфіксів -ик, -ач, -ець, -ист/-іст, -атор, -к-, а такожсуфіксоїдів -ман, -фоб на означення діяча – за професією, характером поведінки,поглядами, видом занять, за належністю чи прихильним ставленням до певногоідеологічного, суспільно-політичного напрямку, за процесуальною або внутрішньоюознакою. Наприклад: скрябінець, нобеліст, приватизатор, візажистка,погодоман, націєфоб.
Новою тенденцієюв мові публіцистики є активізація суфіксального творення іменників-агентивів наоснові власних назв, переважно прізвищ і назв організацій та абревіатур,здебільшого звукових і літерних. Наприклад: симоненківець, беркутівець,есендівець/СНДівець.
Помітноактивізувалося творення іменників за допомогою суфіксів -ізацій-/-изацій-для номінування важливих опредметнених дій, процесів, станів сьогодення.Наприклад: суверенізація, маргіналізація, соборизація.
Інтенсифікуваласятакож деривація слів із загальним значенням абстрактної ознаки, яку передаютьтакі суфікси, як -ість, -изм/-ізм, -щин-, -ств-/-цтв- тощо. Наприклад: ринковість,солідаризм, азійщина, європейство.
Помітно зрослакількість відприкметникових іменників, що утворені за допомогою нульовоїсуфіксації. Наприклад: солдат або офіцер федеральних військ – федерал,муніципальний працівник – муніципал.
Новим явищем вукраїнській мові кінця ХХ ст. є продукування розмовних субстантивівбезпосередньо від іменних основ унаслідок усічення останніх. Наприклад: педуніверситет– педунівер, машина марки “Мерседес” – мерс, фестиваль – фест.
Які значеннянадають словам наявні в них словотворчіелементи?
мегапроект, суперзірка, проурядовий, псевдоблагодійник, квазіеліта, постчорнобильський, офіціоз, заідеологізованість, позаблоковість, спонсорство,бестселерство, кравчукізм, ваучеризація, клонування, роздержавлення, бомжик,бюджетник, супербагатій, наддержава.
Корисно знати
Які похідні можнаутворити від англіцизму мітинг? Сучасна українська граматична нормазначно суворіша до активних дієприкметників на –уч(ий)/-юч(ий), що призвело допасивізації, а то й вилучення з лексикону і їхніх форм-універбатів напозначення особи. Отже, слово мітингуючий, як і інші активнідієприкметники-субстантиви, вживані в розмовній практиці радянського часу, назразок виступаючий, відпочиваючий, головуючий, завідуючий, керуючий,потопаючий, приїжджаючий тощо, неухильно поступаються або й уже поступилисямісцем іменникам чи віддієслівним прикметникам-субстантивам на зразок мітингар,мітингувальник; промовець, доповідач, оратор; відпочивальник, відпочивалець;голова; завідувач; керівник; приїжджий, прибулець; потопельник та ін.
Отже, від слова мітингможливі утворення мітингар, мітингувальник, цілком імовірні *мітингарство,мітингарський, мітингарськи, *по-мітингарськи (-ому) або *мітингувальництво,*мітингувальницький, *мітингувальницьки, *по-мітингувальницьки (-ому)
(Є.Карпіловська «Тенденції розвиткусучасного українського лексикону»).
Серед тенденційсучасного українського словотворення відомий мовознавець Олександр Стишовназиває тенденцію творення нових слів на базі питомих способів словотвору ісловотворчих засобів, наголошує на відродженні значної кількості питомихмотиваційних основ держава, незалежність, тризуб, етнос, соборність, віра,Бог. Зокрема лінгвіст фіксує словотвірну парадигму слова держава –державити, державництво, державознавець, державотворець, державотворчий.
Продовжіть цейряд, прочитавши текст. Визначіть стильову приналежність тексту. Що вам відомопро Михайла Гушевського? На основі історичних матеріалів та Інтернет-ресурсівнапишіть коротке повідомлення «Михайло Гушевський – державобудівник».
Визначте спосібсловотвору підкреслених слів, з'ясуйте особливості їх написання. Виконайтефонетичний, морфемний і словотвірний аналізи виділених слів.
Якісторик-державник Михайло Грушевський формувався певною мірою і в результаті тапід впливом дослідження української словесності, вивчати яку забов’язав себе щезустрічаючи свій 15 новий рік від народження, а напередодні 16 новогороку додав собі обов`язок – вивчати й рідну історію.
Наступноюнадзвичайно важливою можна вважати ідею М. Грушевського про націєтворчуроль літературної мови. Світовий, а особливо західноєвропейськийсуспільно-історичний досвід показував, що нації розвиваються з розвиткомнаціональних культур і національних мов. Іншого не дано.
МихайлоГрушевський був визначним стилістом – теоретиком і практиком. Він бачив ірозумів, що в ситуації бездержавності і територіальної роз`єднаностіукраїнських земель і заборони української мови, (коли, як писав П.Житецький, “з60-х років минулого віку ми вже не маємо ні одної теоретичної праці, писаноїкнижною, малоруською мовою”), були відсутні життєво-вирішальнічинники для висхідного розвитку української літературної мови. Вона не зможезадовольняти інтелектуальні потреби суспільства, якщо не буде повносило функціонуватив ньому, якщо не виробляти в ній науковий, діловий, публіцистичний стилі.
Історико-мовознавчі погляди МихайлаГрушевського, його мовотворча діяльність мали значний вплив навироблення єдиної української літературної мови (що на той час ще небуло таким очевидним фактом, як нині), в якій злилися західний і східний плинмови, на прискорений розвиток і унормування української мови у 20-их — 30-их роках, зрештою й на удержавлення української мови у незалежній Україні(Л.Мацько «Михайло Грушевський про українську мову»).
Яке стильовезабарвлення характерне для цих прикметників? За допомогою яких словотворчихзасобів вони утворюються? Складіть тези для теленовин, використовуючи поданіслова.
Іміджевий,кілерський, бартерний, новоєвропейський, східновекторний, постприватизаційний,післяреферендумний.
Високоюсловотвірною продуктивністю відзначаються відносні прикметники із суфіксами -н-,-ов-/-ев-, -ськ-, що утворилися переважно від іншомовних субстантивів (екзистенційний,пейджинговий, МВФівський), а також композити, сформовані на основіпідрядних словосполучень (високопосадовий, тіньоринковий, ).
Помітно зрослапродуктивність запозичених та деяких питомих префіксів і префіксоїдів, особливосупер-, пост-, анти-, про-, над-, після- тощо (супервинахідливий,пострадянський, антирухівський, проринковий, надінтегрований, післязастійний, ).
Розгалужений словотвірнегніздо складають слова спонсор – спонсорський, спонсорство, спонсорів,спонсорка, спонсоровий, спонсорувати, заспонсорувати, проспонсорувати,спонсоризація.
На основіматеріалів електронних засобів масової інформації складіть словникові статті доцих слів.
Поміркуйте,чи можливі такі слова? Якого значення надає префікс най-? В яких стиляхможливе використання поданих слів?
наймасовішіфільми, найкоханіша дружина, найрейтинговіші трансляції, найрозрекламованішийкандидат, найспортивніше село.
Сучаснамовленнєва практика вносить суттєві корективи у префікс най-. Слова зцим префіксом надзвичайно активні у всіх стилях. Вражає легкість, з якоюутворюються слова з най- від найнесподіваніших прикметників, — наголошуємовознавець Олександра Сербенська і наводить приклади з газет:
Протягомсеми десятиліть населенню накидають переконання про великоросійський народ якнайінтернаціональніший, готовий все зробити заради відродження і розквіту іншихнародів (газ.). Цензура не прихована, а найсправжнісінька (газ.). Явищепікардійців, мабуть, одне з найсуперечливіших в українській естраді (газ.).
Здопомогою таких утворень привертають увагу слухача.
Придумайтерекламу вашої школи, вашого міста, газети вашого міста тощо, використовуючиСлова з цим префіксом най-.
„… кожнийписьменник, особливо талановитий, виробляє собі свою окрему мову, має своїхарактерні вислови, звороти, свою будову фраз, свої улюблені слова. Письменник,у якого нема своєї індивідуально забарвленої мови, — слабкий письменник, вінпише безбарвно, мляво і не може числити на довшу, тривку популярність”, — писавІван Франко.
Індивідуальнийстиль (ідеостиль та ідіолект) – це така системність виразових засобів мовиокремого письменника, діяча культури чи іншого індивіда, яка вирізняє, виділяєйого мову серед інших мовців.
Доведіть думку автора,проаналізувавши мову і стиль тексту. З'ясуйте метафоричний образ дорогиу різних ментальних і часопросторових вимірах: українському, американському,японському; дитячому, юнацькому, дорослому, зрілому; соціально-політичному інародному; хліборобському, мистецькому, дипломатичному. Поміркуйте, яксловотворчі засоби урізноманітнюють художню палітру письменника.
Стугонить дорога.Справді мовби нічого вже для нас не існує, тільки ця швидкісна траса, їїнескінченність, її гудучий, зникаючий у темряві бетон. Гуде й гуде піднами серед досвітніх просторів, розшматовує тумани, розтинає навпіл зорянітауни і сіті, влітає в стугонливі тунелі й стрілою вилітає з них… При виїздіз міста перед нами виникла ціла сув’язь доріг, вони тут сплелисягігантським вузлом, – суцільний який ієрогліф із заліза й бетону!...
Естакади, віадуки, химерна геометріядорожних споруд. Дуги доріг вигинаються увсебіч, діляться і єднаються,поскручувавшись, мов рептилії, проходячи одна крізь одну і зновупружинно випростовуються, шукаючи простору, невідь – звідки виникаючи, невідь –куди ведучи…
Дорога має свій голос.… Ні вдень,ні вночі не знаючи спокою, дорога все жене йжене себе кудись.
— І тутнічогенька собі Гася, — всміхається у далеч траси Заболотний – Кінця – краю їйнемає… Вона єднає, вона й розлучає. Про щось запитує, на щось відповідає. Іщо цікаво: для всіх існує вона – як небо і як повітря… Будь ласка: мчатьсятут містери добрі й недобрі, білі, чорні, старі, молоді. Правдиві, брехливі.Сучасні донкіхоти й, може, сучасні собакевичі. Поруч у потоці летить витонченадуша й рило свиняче, зірка екрана й гангстер, геній і вбоге ніщо… Для всіхвона, друзі, ця траса летюча, для всіх (О.Гончар «Твоя зоря»).
У пошукахвиражальних засобів художнього мовлення письменники створюють індивідуально-авторські/>неологізми, що зазвичай пов'язано з використанням словотворчихресурсів рідної мови. Наприклад: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно(П.Тичина).
Уведенняоказіоналізмів у контекст зумовлюється різними причинами: прагненням авторанадати текстові більшої експресивності, створити точні і влучні назви, рідшевони виконують суто номінативну функцію. Наприклад: додосвітки,надсмеркання, поранок, безока, паніготь (В.Стус); окрилля, смарагди,чуприння, сколих, сприть (Яр Славутич), плинь (П.Филипович), лагідь(Юрій Клен), літоросль ( М.Зеров).
Майже у кожноїлюдини є якісь особливі «запашні», «смачні» слова, що запам’яталися здитинства. Нині вони вже й вийшли з ужитку, а гріють душу. Скажімо чи знаєтеви, що горобчика можна назвати ще й ремезом. А що означає ремезувати?Ось як про це розповідає письменник Володимир Гаранін.
Прочитайте текст.Визначте основну думку автора. Поміркуйте над значенням виділених слів. Укладітьсловотвірний ряд до слова ремез.
Слово«ремезувати» я вперше почув від свого діда Івана.Пам'ятаю, він щось майстрував у клуні, половина якої правила йому за майстерню,і мені дуже хотілось теж щось робити. На моє прохання він сказав:
— Добре, ось тобі молоток, ось тобі цвяхи. Сідай он на ту колоду і забивай цвяхи.
Янамагався все робити так, як дід, але перестарався і добре таки вгатив молоткомпо пальцях. Вони зразу посиніли, але я і не пікнув. Дід все те бачив і, неповертаючи голови, мовив собі у вуса:
Якбия вмів ремезувати,
Тозбудував би собі й хату…
Мені,звичайно, у ту мить було не до тих дідових слів, а якби й до них, то я все одноне зрозумів би їх. Але головне було у тому, що я, як виявилось потім,запам'ятав їх. Власне, я їх і не пам'ятав, вони просто зберігалисьзаконсервованими десь у якійсь далекій комірчині, і потрібен був поштовх, щобвони звідти вискочили. І таке сталося!
Пройшлобагато років, давно відійшов у вічність мій дід...
Якосьсухої й теплої пізньої осені я очищав від опалого листя й бур'яну садок (був ятоді у дев'ятому класі) і в гущавині молодняка, що вигнався за літо ледь не надва метри, побачив опустіле гніздечко. Я потрусив гілочками, але воно міцнотрималось.
— То ремезик там жив! — сказала мати.
— Що це ще за диво? — запитав я, а в моїй уяві, мовблискавка, виникла умить дідова майстерня, мої сині пальці і його вірш з дивнимсловом "ремезувати".
— Ремезик? — перепитала мене мати, — так це такий собігоробчик. Він так і зветься: ремезик.
Ярозповів мамі про ту далеку оказію і запитав, що ж означає слово«ремезувати»?
— Ну ось ви сказали, що ремезик — це такий собі горобчик, — домагався я свого, — а ремезувати — що це? Га?
— А-а-а-а, ти ось про що! Так це так дід сказав… казав, щотреба, мовляв, добре колеса ремезувати — тоді служитимуть довго.
— Тобто, — не вгамовувався я, — треба робити колеса ретельно, щоб міцними були йслужили довго?
— А я про що тобі кажу? — здивовано відказала мати.
Цеслово означає ось що: зробити щось ладно, ловко, добре, до пуття.
Тавсе те забулося… Зникло… Вивітрилось… У 1993 році моя мати відійшла увічність… Та збереглись мої неоковирні, наївні і до болю близькі учнівськіщоденники. Знову поштовх! — і неначе недавно, лише вчора те відбувалось! Вонозримою картиною засвітилось на екрані моєї уяви...
Звертаюсьдо сучасних словників — є! Як я зрадів: є! Є пташка рЕмез! Є! Є! Є!Заглядаю у енциклопедичні видання: Ремез Євген Якович — український математик;Ремезовський Йосип Давидович — український історик. Іду далі. Та слова «ремезувати»нема. Але надія не згасає, жевріє, немов вогник у мокрому осінньому листі:тремтячими руками розкриваю «Словник...» Бориса Грінченка.
Божемій! Є!
Не перестаюдивуватись великою грінченківською мудрістю!
Необійшов увагою наш народ цю пташечку, що є супутником на нелегких житейськихдорогах. В одній з пісень мовиться:
Ойремезе, ремезочку,
Немости гнізда над Десною,
Десна- весна — вода прибуває,
Вонатвоїх діток витопляє:
Помостигніздечко в степу при долині,
Взеленій діброві на дубині,
Декозак лежить,
Кіньвороний стоїть...
Важкосказати, чи справді ім'я малесенької пташечки подарувало нам таке«смачне» слово — «ремезувати»? Можливо, так. Адже цяпташечка так майстерно, «ловко, добре, ладно, до пуття» будуєсвоє гніздечко, що спостережливе око українця перенесло ступінь пташиноїдовершеності на свої власні вироби ( з радіопередачі «Слово»).
У «Словаріукраїнської мови» Б. Грінченка наведено вживані й сьогодні в окремих місцевостях слова.Поясніть значення цих слів. Які словотворчі засоби використані для утворенняцих слів? Чи функціонують вони тепер?
матінкувати,матеркувати, маткувати, безматній, пані- матка; дідовід, дідовник, дiдизна,дідичність, дiдiвщина; дiдiвство; дiдичанка; дiдиччун; дiдичня; дідизний;дідинець; бабкуватий, бабити, бабитися, бабякь, бабинець, розбабка, бабизна,бабівщина, бабниця, бабіти; братанъ, братани, братана, братак, братня, братиця,братовизна, братки, братщина, братiвщина; дiтвага, дiтва, дiтваччя, дiтко,дiтний, дитинець, дитун.
На сьогодні активізувалисявіддієслівні обрядові назви із суфіксом -ин- оглядини,змовини, заручини, пострижини, хрестини; із суфіксом -к-: досвітки,зажинки, обжинки.
Запишіть від своїх рідних один зобрядів, що збережений у вашій сім'ї.
Яким чином афіксизмінють забарвлення слова «довгий»? Згрупуйте подані слова заспільністю виконуваних функцій: довжина, зріст, тривалість у часі.
довжелезний,довженний, довжезний, довгуватий, довгенький, задовгий, довгий, довгуватий.
Заповніть таблицю,записавши в одну колонку слова, що виступають словотвірними синонімами, у другу- паронімами. Перевірте за словником паронімів. Укладіть словникову статтю допари ефектний– ефективний.
Зразок:словотвірні синоніми пароніми виноградний — виноградовий вільний — вольовий
Судний – судовий; безвинний – невинний; безкорисний – некорисний; індукційний – індуктивний; музичний- музикальний, ефектний – ефективний; парубоцький — парубочий, погідний — погожий, мідний — мідяний, рутовий — рутяний, тигровий – тигрячий; терплячий — терпеливий, гранястий — гранчатий – гранчастий; емоційний – емоціональний;меланхолійний – меланхолічний; борщовий – борщевий; гарнесенький — гарнісінький– гарнюсінький; вечірній – вечоровий; зеленкуватий – зеленкавий; щербатий – щерблений; дівчачий– дівочий.
Активно вживанимив українській мові є такі моделі словотвірної синонімії прикметників:
іменникова основа+ -н- і -ов-; -н- і-ив-(-лив-); -ат- і-ист-; -ат-, -ист- і-уват-; -н- і-ськ-; -ов- і-ськ- (-івськ-); -ськ-(-цьк-) і-ий; -н- і-ий; -н- і-ан-; -ов-(-ев-) і-ан-; -ов-(-ев-) і-ач-; -ин- і-ач- (архетипний — архетиповий, оманний — оманливий,біблійний — біблійський (біблейський), банковий – банківський);
прикметниковаоснова + -есеньк-, -усіньк-, -ісіньк-, -іськ-, -ісічк-; -еньк-, -оньк-;-уч-, -ущ-, -ач-, -ащ- (теплісінький — тепліський — теплісічкий;слабенький — слабонький; злючий — злющий, добрячий — добрящий, важенький- важкенький);
дієслівна основа+ -н- і-ив-(-лив-); -уч- і-лив-; -к- і-лив- (облесний- облесливий, п’янкий — п’янливий, скрипучий — скрипливий).
Середприкметникових словотвірних синонімів типовими для української мови є пари зпрефіксами без — і не — (безграмотний — неграмотний), по — і після — (повоєнний — післявоєнний), якнай — і щонай — (якнайповніший — щонайповніший), проти — й анти — (противірусний- антивірусний), не — й а — (несиметричний — асиметричний).
Які з поданихслів частіше вживані в сучасній українській мові? Перевірте засловниками-довідниками з культури української мови? З останніми двома напишітьвітальну листівку «Шануймося, друзі!»
інтенційний,екзистенційний, категорійний, трансцендентний, синхронний, діахронний чиінтенціональний, екзистенціональний, категоріальний, трансцендентальний,синхронічний, діахронічний; шанобливий і шановний.
Рефлексія ісамоперевірка
Запишітьречення, вставивши відповідне слово з виділених.
1. Підняти всіхжителів узбережжя для рятівних (чи: рятувальних) робіт на бродах.
2. Інженерзорганізував рятівничу (чи рятувальну) команду з дачників. 3.З'явився над морем літак, сипнув на воду два рятувальних (чи рятівних)круги і полетів у напрямі берега (А.Шиян). 4. Рятувальна (чи рятівна)експедиція вдруге вивозила людей (М. Трублаїні). 5.… Крок за крокомвідступали на Каховку, до рятівних (чи рятувальних) дніпровськихпереправ (О.Гончар). 6.Раніше ми були тільки науково-дослідною групою, а тепервзяли на себе ще й функцію рятувальників (чи рятівників) (Ю.Бедзик). 7. У моторці, яка обігнала наш катер, були рятувальник (чи рятівник)і лікар. 8. Тихович сердечно подякував своєму рятівникові (чи рятувальнику)(М. Коцюбинський). 9. Пароплав! Це слово було на устах у кожного, йогоповторювали пошепки, як найдорожче ім'я, очі людей хотіли прозирнути темряву,щоб побачити свого рятівника (чи рятувальника) (О. Довженко).
Тема для розмови.
Янародився в україномовному світі, і найперші для мене слова були словамиукраїнськими. Я їх чув від Мами, Батька, братів, друзів. Для мене, малого, весьземний світ був українським. Що з того, що тепер я знаю кілька мов і користуюсяними щоденно (така вже в мене робота)? Вони ніколи не замінять мені РідноїМови, в якій за кожним словом тягнеться багатющий шлейф асоціацій, емоцій,спогадів, подій, людей!.. Так написав письменник Сергій Ткаченко. А яка вашадумка стосовно цього міркування?
Сергій Ткаченко — кандидат філологічних наук, письменник, автор численних наукових статей іпублікацій із проблем шекспірології, перекладознавства, мистецтвознавства,біблієзнавства, політології та літературознавства, надрукованих у вітчизнянихта іноземних виданнях. Багато років живе у США.
Завданнядодому
Виконайте аналізсловотвірних елементів у вірші Івана Драча «Бабусенція».
Ой оце чуднедівчатонько, ой-я, Щосуботоньки їде з містонька До бабоньки, до бабусеньки, ой.Лишає свої інфузорії-туфельки, Скидає свої лаковані туфельки, Одягає куфайчаткопорване, ой-ой-оєчки. У бабцюлі, у бабусеньки, ой, Взува старі чоботи-шкарбани,Бабчині чоботи-чоботищеньки. Наносить води повну балію — Ще відро, ще відро, щевідеречко, Та в баняки, банячища, ой, Та любисток зімліє в горнятах, Аж зімлієбабусина хата, ой-ой-ой, Хата, хатуся, хатинонька, Хатусенька, Хата Стріхівна,ой.
Бабусенько, бабулиня,бабусенція. Ой гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-єчки.- Ляпотить, хлюпотить уночовоньках Дівулиня, дівчина, дівогоренько, А бабуся так і вештається, ой-я, Абабище все шупортається, ой-я, З кочергами, з баняками, банячищами… Внучка,внученька, студентонька Спить у баби на ряднищі, на рядні Під кожухом,кожушиськом, кожушариськом. На лежанці в цмоки цмокає, аж оєчки. (Випадає їйказьонний дім, І валет бубновий в нім, Туз хрестовий заберу, Швидше вже самапомру...) А дівуля, дівчинина, дівувальниця До кожуха, кожушенька так ігорнеться, А бабуся, бабулиня, бабусенція До дівчиська, дівчиииська так ітулиться — Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка, Бабумамця, бабутатко,бабусонечко…