Зіставлення американського та українського студентських сленгів: перекладацький аспект

ДИПЛОМНА РОБОТАСПЕЦІАЛІСТА

ЗІСТАВЛЕННЯ АМЕРИКАНСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКИХСЛЕНГІВ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ
Маріуполь, 2008

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1.МОЛОДІЖНИЙ ТА СТУДЕНТСЬКИЙ СЛЕНГИ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОГО СЛЕНГУ………………………………………………………...6
1.1. Визначення молодіжного тастудентського сленгів ……………………..6
1.2. Варіативність та мінливістьмолодіжного та студентського сленгів …..13
1.3. Джерела виникнення та сферивикористання американського та українського молодіжного та студентського сленгів………………………..15
1.4. Мовні особливостіамериканського та українського студентських сленгів…………………………………………………………………………….20
Висновки до Розділу 1………………………………………………………….28
РОЗДІЛ 2.ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙАНАЛІЗ АМЕРИКАНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО СЛЕНГУ………………………………………………….30
2.1.Перекладацькийаспект спеціальної нелітературної лексики ………….30
2.2.Особливості перекладу американського студентського сленгу………..37
2.3. Аналіз засобів перекладулексичних одиниць американськогостудентського сленгу …………………………………………………………..42
Висновки до Розділу 2…………………………………………………………46
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………51
SUMMARY……………………………………………………………………..55
ДОДАТКИ

ВСТУП
Мова – це той засіб, за допомогоюякого культури виражають себе, свою сутність.Мовавідображає культурно-історичний фон кожної епохи та, як правило, є повністюзрозумілою тільки людям, що живуть в цю епоху.
Сленг молоді найбільш жваво реагуєна всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється впроцесі їх перетворень. Проте на даному етапі розвитку лінгвістики таперекладознавства сленг становить собою ще недостатньо вивчену проблему,яка потребує подальшого дослідження. Отже,дана дипломна робота присвячена особливостям перекладу студентського сленгу.
Різні аспекти сленгу вивчалисятакими дослідниками як Е.Патрідж [43], Г.Менкен [42], І.Гальперін [5],В.Вілюман [4], М.Маковський [21], В.Балабін [1], У.Потятинник [27]. Однак сленгрозглядався переважно в ракурсі лексико-стилістичних характеристик до кінця першоїполовини XX-го ст. На увагузаслуговує той факт, що окремі дослідники ще з кінця XVIII-гост. звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу(наприклад, функціонування в обмежених соціоконтекстах), саме в XX-муст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики – соціальний.
Проте недостатньо уваги приділялосярозгляду сленгу як перекладознавчої проблеми. Томуактуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення специфіки перекладусленгових одиниць американського студентського сленгу.
Об'єктом дослідження виступаютьсленгові вирази американського варіанту англійської мови та їх еквіваленти вукраїнській мові.
Предмет дослідження становлятьособливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійської мови наукраїнську.
Основна метадослідження – зіставлення та розглядособливостей формування, функціонування та перекладу американського таукраїнського студентських сленгів.
Відповідно домети дослідження в роботі ставляться і вирішуються наступні завдання:
1) визначитипоняття молодіжний та студентський сленг в системі загального сленгу;
2) проаналізуватиджерела виникнення та сфери використання студентського сленгу;
3) розглянутиособливості формування та функціонування американського та українськогостудентських сленгів;
4) дослідитипевну вибірку сленгових одиниць американського студентського сленгу з подальшиманалізом засобів їх перекладу.
Методидослідження. В даній дипломній роботівикористовуються такі методи як зіставний, описовий, метод порівняльногоаналізу, метод порівняльно-історичного аналізу.
Матеріалдослідження становить вибірка сленгових одиниць зі словників сучасногоанглійського, американського та українського сленгу, що нараховує 150 одиниць: ГелованіГ.Г., Цвєтков А.М. Російсько-англійський розмовник побутової лексики та сленгу[45], Кондратюк Т.М. Словник сучасного українського сленгу[46], Кудрявцев А.Ю., Куропаткін Г.Д. Англо-російський словник сленгу таненормативної лексики [47], Шестикрилов П.А. Словник новітнього американськогосленгу [48], AytoJ. TheLongman Registerof NewWords [49], SpearsR. A.NTC’sDictionaryof American SlangAndColloquial Expressions [51] та OnlineSlang Dictionary[52].
Теоретичназначущість дипломної роботи полягає у тому, що робота робить внесок вдослідження проблеми взаємовідносин “мова‒суспільство” в контекстіперекладознавства.
Практичнацінність роботи обумовлена можливістю використовувати її результати вперекладацькій та лексикографічній практиці, а також в ході викладання такихдисциплін як теорія та практика перекладу, стилістика та лексикологія.
Роботаскладається зі вступу, 2-х розділів, висновків до кожного розділу, загальнихвисновків, списку використаних джерел та ілюстративного матеріалу та додатків.
У вступі розкривається актуальністьвибраної теми, обґрунтовується вибір об'єкта дослідження, визначається мета тазавдання, проблеми, описується композиційна структура роботи.
В першому розділі розглядаютьсятеоретичні проблеми, які пов’язані з визначенням місця молодіжного тастудентського сленгів в системі загального сленгу, розглядаються варіантимолодіжного та студентського сленгів, їх мінливість на фоні різнихкультурно-історичних епох, приділяється увага розгляду джерел виникнення тасфер використання студентського сленгу, досліджуються та зіставляються основнізасоби формування американських та українських сленгізмів.
В другому розділі розглядаютьсяосновні проблеми перекладу сленгу та представлене дослідження певної вибіркисленгових одиниць з американського студентського сленгу з аналізом засобів їхперекладу на українську мову.
В загальних висновках підбиваютьсяпідсумки щодо проведеного дослідження та визначаються досягнуті цілі,результати зробленого аналізу. Наприкінці роботи подаються списки використанихджерел та ілюстративного матеріалу, які містять 52 джерела.

РОЗДІЛ 1. МОЛОДІЖНИЙ ТА СТУДЕНТСЬКИЙ СЛЕНГИ ВСИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОГО СЛЕНГУ
 
1.1. Визначення молодіжного та студентського сленгів
Проблематика сленгу є предметомпостійного наукового пошуку. Поняття сленгуздобуває все більше уваги сучасної філології [29;54].Різніаспекти сленгу вивчалися в працях Е. Патріджа [43], Г. Менкена [42], І. Гальперіна[5], В. Вілюмана [4], М. Маковського [21], В. Балабіна [1], У. Потятинника[27].
Вагомий внесок у дослідженняамериканського сленгу зробив Г. Менкен [42].Він стверджує, що сленг – категорія загального поширення, щоперебуває за межами загальноприйнятих мовних норм. Г.Менкен, досліджуючиеволюцію сленгу, визначив закономірності, згідно з якими “тривалість життя”одних сленгових одиниць визначається століттями, інші ж “безславно” гинуть,ледь з’явившись на світ [42].
Суттєвим кроком у вивченні питанняненормативної лексики став доробок британського лексикографа Е.Патріджа[43].Е.Патрідж одним із перших порушив питання про статус сленгу. Він простежив культурно-історичніпередумови динамічного розвитку неформального мовлення та популярності сленгуна північноамериканському континенті. Лексикографічна праця ученого, впершеопублікована понад 40 років тому, і надалі є актуальною, позаяк охоплює значнукількість лексичних одиниць англомовного світу, простежує етимологію більшостіз них.Отже,Е. Патрідж [43] і його послідовники Дж. Грінок та Г. Кіттрідж [40] визначаютьсленг як існуючі в розмовній сфері досить неміцні, нестійкі, ніякне кодифіковані, а часто й зовсім невпорядкованій випадкові сукупності лексем, що відображають суспільну свідомість людей,які належать до певного соціального або професійного середовища. Сленгрозглядається як свідоме, навмисне вживання елементів загальнолітературного словникав розмовному мовленні в чисто стилістичних цілях: для створення ефекту новизни,незвичайності, відмінності від визнаних зразків, для передачі певного настроюмовця, для додання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності,стислості, образності, а також щоб уникнути штампів, кліше, щодосягається, як вважають ці дослідники, використанням таких стилістичнихзасобів, як метафора, метонімія, синекдоха, літота, евфемізм.
Дослідник американськоговійськового сленгу В.Балабін виходить із розуміння сленгу як ненормативної,неформальної, стилістично зниженої мови порівняно великого прошарку населення,що використовується з метою здійснення певних мовленнєвих функцій(експресивної, оцінної, корпоративної, пейоративної, евфемістичної тощо) іскладається з одиниць-сленгізмів, що мають різне лексикографічне маркування[1;37].
Досить цікавим є те, що термін сленгувійшов до ужитку в англійській лексикографії ще в кінці XVIII-го– на початку XIX-го ст., але тоді підцим терміном розуміли фонетичні, лексичні, морфологічні та синтаксичнірозбіжності з встановленими мовними нормами. Навіть в ті часи окремі дослідникизвернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу, але тількив XX-муст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики – соціальний. У 1911 р. Г. Бредлі[38] ідентифікував “інтенцію мовця” як важливий фактор у ідентифікації сленгу. Дж.След [44], а за ним Г.Дрейк[39] привернули увагу до психосоціальної мотивації користувачів сленговоголексикону.
У радянській лінгвістиці соціолінгвістичнийпідхід до вивчення питання сленгу розроблений видатним ученим М.Маковським[21].Сленг, за Маковським, — історично складена лінгвосоціальна норма, якареалізується на рівні мовлення (фонетика, граматика, лексика), генетично йфункціонально відмінна від професійних і жаргонних елементів мови; семантикасленгових лексем не завжди сягає стилістичного переосмислення, а слова сленгуне обов’язково використовуються для створення стилістичного ефекту [21;109].
У. Потятинник американський сленгтлумачить як особливий соціостилістичний субваріант ненормативної англійськоїмови у США із наскрізною соціодемографічною дистрибуцією, якийхарактеризується: соціопсихологічною мотивацією вживання; соціостилістичноюзниженістю повідомлення; домінуванням конотативного компонента надденотативним; неодмінно більш чи менш обмеженою функціональністю;неоднорідністю складу; надлексикалізацією певних сфер [27;38].
В.Г. Вілюман[4],довгі роки займаючись проблемою сленгу, в стислих тезах сформулював деякі його особливості,зокрема авторзапропонував розрізняти два види сленгу:
а) загальний сленг – образні словаі словосполучення емоційно-оцінного забарвлення, які знаходяться за межамилітературної мови, загальнозрозумілі і широко поширені в розмовній мові, якіпретендують на новизну та оригінальність і в цих якостях виступають синонімамислів і словосполучень літературної мови;
б) спеціальний сленг – слова ісловосполучення того або іншого професійного або класового жаргону [4;49].
В.А. Хомяков[33]запропонувавбільшрозгорнуте визначення термінів“загальний” та “спеціальний”сленг:
Загальний сленг – це відносностійка для певного періоду, широко поширена і загальнозрозуміла соціальна мовнамікросистема в просторіччі, вельми неоднорідна за своїм генетичним складом іступенем наближення до фамільярно-розмовної мови, з яскраво вираженоюемоційно-експресивною конотацією вокабуляра, що часто представляє насміх надсоціальними, етичними, естетичними, мовними та іншими умовностями іавторитетами.
Загальні сленгізми відрізняютьсявід лексики літературного стандарту етико-стилістичним зниженням різної якості:від жартівливо-іронічної та невимушеної експресіїповсякденного до принизливої експресії суто фамільярного спілкування. Требазазначити, що етико-стилістичне зниження якісно відрізняється від лайливої інепристойної експресії: слова не сприймаються як вульгаризми, але додають мовіколорит фамільярності, хоча існують особливі випадки, коли багато що залежитьвід сфери вживання того або іншого слова, ускладненого “контекстною семантикою”[33;88].
Спеціальний сленг яксоціальна мовна мікросистема вельми неоднорідний засвоїм генетичнимскладом і структурою.Аналіз різних підходів до визначення сленгу і вивчення практичного матеріалуприводить до висновку, що сленгізми характеризуються різнимступенем стилістичного зниження і, отже, відносяться до різнихлексико-стилістичних пластів. Крім того, велика частина сленгізмів функціонує вмові певних соціальних груп, і, навіть перейшовши в загальнонаціональнекористування, сленгізм завжди несе в собі слід свого соціального походження. Спеціальнийсленг — це нестандартний лексикон певної соціальної групи, який може складатисязі стилістично різнорідної нестандартної лексики [33;90].
В англійській лексикографічній літературі молодіжний сленг як правило включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить до загальновживаного просторіччя.
Якщо порівнювати сленг з діалектом,то діалект є більш сталим явищем: основні діалекти, особливо географічні, всукупності своїх фонологічних, граматичних та лексичних компонентів існують вмові давно, в той час як сленгові одиниці недовготривалі. Спільнимдля сленгу та діалектів є те, що вони використовуються переважно в уснійкомунікації [34;28].
Слід також зазначити, що зі сленгомчасто асоціюються такі близькі до нього поняття, як жаргонізми,професіоналізми, арго, вульгаризми, колоквіалізми та кент, між якими важковстановити чіткі межі. “Стертість” межєрезультатом того, що значною кількістю лексичних одиниць оперують у спільномуфункціонально-стилістичному ареалі.
Жаргон є мовою соціальної абопрофесійної групи, яка відрізняється від загальнорозмовної мови особливимскладом слів і виразів. Це умовна мова, зрозуміла тільки в певному середовищі,вона складається з багатьох штучних, іноді умовних слів і виразів.
При зіставленні різних трактуваньтерміну “жаргон” можна виділити дві основні концепції:
1) жаргон —це будь-яка спеціалізована мова: тобто “мова” професій, ремесел,суспільних класів і груп, гібридна мова або діалект;
2) жаргон — це вид фамільярної мовиз пейоративністю, яка властива представникам деяких професій і ремесел.
Корпоративні жаргони — цемікросистеми просторіччя з корпоративно обмеженою лексикою, пейоративнойекспресією й основною емотивною функцією, які використовуються різними групамиза інтересами, які поєднують ці групи поза професійною діяльністю.
Підкреслимо, що на відміну відпрофесійних жаргонів, тісно пов'язаних своїми “виробничими” ядрами ізпрофесійними лексичними системами з однаковою для тих та інших основноюкомунікативною функцією, корпоративні, або групові, жаргони, які є, восновному, своєрідною мовною грою, де, насамперед, проявляється прагнення доекспресії, мають емотивну функцію як основну [34;29-30].
Провести чітку грань між цимипластами лексики дуже важко, оскільки, як указує І. Р. Гальперін, відмінністьміж професіоналізмами та жаргонізмами, між просторіччям та діалектизмамивзагалі важко піддається урахуванню. Він зазначає, що ці відмінності такінезначні в окремих випадках, що деколи здається непотрібним саме розмежування,проте відсутність абсолютного критерію визначення приналежності слова до тієїабо іншої групи не є запереченням існуючих відмінностей. Зпогляду вживання в мові, для жаргонізміві професійного сленгу характерна значно вужча сфера вживання, ніж длязагального сленгу та діалектизмів. Жаргонізми і професіоналізми, як правило,зрозумілі лише окремим групам населення. Їх можна віднести до маловідомогосленгу, до якого, до речі, часто відносять і арго [5;105-106].
У термін арго соціолінгвісти СШАсхильні вкладати поняття особливого вокабуляра групи, об’єднаної спільнимиінтересами, фахом, видами діяльності тощо [41].
Як зауважив В.М.Жирмунський, “арго”— “свого роду пароль”, за яким впізнають один одного декласовані шари, імогутній засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби[8;35].
/>Щодо вульгаризмів, то це лексеми, що мають пейоративне забарвлення іперебувають за межами літературної норми. До них відносять грубі слова тавирази, які зазвичай не вживаються освіченими людьми в товаристві, спеціальнийлексикон, який використовують люди нижчого соціального статусу: в’язні,наркомани, безпритульні і т.д. [12;10].
Диференціаціясленгового лексикону та колоквіалізмів є ще складнішим завданням. Згідно зВ.Кухаренко, колоквіалізми – загальнородова група слів, що позначаютьповідомлення як неформальне, неофіційне та розмовне, і які містять у своємускладі сленг, жаргонізми, вульгаризми та діалектизми [17;30]. Ю.Скребньов розглядає колоквіалізми як слова,забарвлені неформальністю чи фамільярністю [30;65]. Такі визначення все ж не пропонують критеріївчіткого розмежування між колоквіалізмами та сленгом. Головна відмінність міжними полягає в тому, що сленг сигналізує, що учасників комунікації єднає якийсьособливий зв’язок, у той час як колоквіалізми лише позначаютьсоціоситуацію як неформальну [17;31].
Процес віддаленнярозмовної мови в американському варіанті англійської мови від розмовної убританському варіанті, Г.Менкен називав “колоквілізацією” американського варіанту і пророкував, що вінпрогресуватиме [42]. Сучасні тенденції у сфері лексики наамериканському континенті засвідчують слушність міркувань Г.Менкена. Власне цимпроцесом пояснюють “розмитість” меж між колоквіалізмами та сленгом у США [36;32].
Щодо кенту,Е.Патрідж визначав його як технічний термін для позначення вокабулярапредставників злочинного світу [43]. Він вважав, що кент має обмежений ареалпоширення порівняно зі сленгом, оскільки ті, хто користуються ним,зацікавлені у збереженні секретності свого мовного коду,тобто сленг універсальний, у той час як кент соціально і професійно обмежений.С.Флекснер під кентом розуміє розмовну ідіоматику, яка побутує в коліпредставників певної професії, секти, класу, вікової групи чи будь-якоїпідгрупи американської культури [50].
Завдяки такій великій кількості визначальнихознакі умовності поняття «сленг» багато лінгвістів та психологів взагалі вважають закраще обходитися іншими поняттями і не використовують терміну “сленг”. Проте,оскільки майже у всіх американських та англійських словниках помітка sl.(сленг) присутня, перекладачу необхідно знати це поняття, розбиратися в тому,що є сленгом. Самі англійські і американські лінгвісти також усвідомлюють, щопоняття “сленг” є занадто широким, але продовжують користуватися ним завідсутністю іншого [27;49].
З огляду на вищенаведене можнавизначити місце молодіжного та студентського сленгів в системі загальногосленгу.
Молодіжний сленг відноситься до спеціальногосленгу. Студентський сленг є одним з шарівлексики молодіжного сленгу та формується навколо ядракорпоративних жаргонів. Значну частину лексичногоскладу студентського сленгу складають також професійні жаргонізми. Якпрофесійні,так і корпоративні жаргони, у свою чергу, піддаютьсявпливу кенту.
Отже, вищенаведене дозволяє, вслідза вищезгаданими вченими [1; 4;5;21;27;42;43],сформулюватинаступне визначення студентського сленгу: студентськийсленг — це мікросистема просторіччя, досить неоднорідна засвоїм генетичним складом, яка має емотивну та комунікативну функції. Ядростудентського сленгу становлять корпоративні жаргони [7;191].
Оскільки в даній дипломній роботі розглядається студентський сленг, необхідно визначити, у чому полягає відмінність студентського сленгу від сленгів інших типів.
По-перше, дані сленгові слова служать для спілкування людей однієї вікової категорії.
По-друге, студентський сленг відрізняється “зациклюванням” на реаліях миру молоді та студентства. Розглянуті сленгізми відносяться тільки до цього миру, у такий спосіб відокремлюючи його від усього іншого, і найчастіше незрозумілі людям інших вікових категорій. Завдяки знанню такої спеціальної мови, молодь відчуває себе членом замкнутої спільноти.
І по-третє, у числі сленгової лексики нерідко зустрічаються і досить вульгарні слова.
 Таким чином, вищезазначені спостереженняне дозволяють віднести студентський сленг ні до однієї окремо взятої групи спеціальноїнелітературної лексики і змушують розглядати його як явище, якому властиві рисикожної з них [3;37].
1.2. Варіативність та мінливість молодіжного та студентського сленгів
 
Слід зазначити, що будь-яка мова — живе явище, що вербалізує буття конкретної культурно-історичної епохи. Більшість нових сленгових слів виникають та еволюціонують цілком природним чином з конкретних ситуацій. Крім того, кожному новому поколінню також потрібні деякі нові слова, щоб пояснити свій інший погляд на ті, що існували раніше речі. Цей інший погляд відображає, зокрема, і культурно-історичну ситуацію, що змінюється [19;170].
С.Б.Флекснер вважає молодьнайактивнішим елементом, який створює сленг [50]. Отже, надалі в прикладах мибудемо розглядати студентський сленг.
Як нами було зазначено раніше,студентський сленг формується навколо ядра корпоративних жаргонів.Виділяєтьсявеличезна кількість корпоративних жаргонів,серед яких молодіжні жаргони становлять особливий інтерес.Якнайбільш великі, можна виділити жаргони школярів і студентів. Вони ж, у своючергу, розділяються на більш дрібні соціально детерміновані та локальнообмежені корпоративні жаргони.
Прикладом студентських сленгівможуть слугувати корпоративні жаргони студентів Оксфорду та Кембриджу.Теж саме характерно й для американського студентського сленгу, оскільки практичнокожен університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон.Дещоіншаситуація спостерігаєтьсявукраїнськомумолодіжномута студентськомусленгах. Внаслідокзабуття традиційзакритихаристократичнихшкілтавищих навчальних закладів на територіїУкраїнита країн СНД(лише останнімчасом цятрадиція почалавідновлюватися), українські корпоративніжаргониявляють собою відкритіші лексичні системи, ніжанглійськіта американські корпоративні жаргоні і, внаслідок цього, в більшій міріпіддаються впливу інших корпоративних жаргонів. Наособливості корпоративнихжаргонівшкіл тавищих навчальних закладів впливає специфікатих чиіншихнавчальних установ. Відповіднийвплив мають також соціальний статус тих, хто навчається та регіональнірізновиди жаргонів [11;91].
Стосовно інших видівмолодіжного сленгу, можна також відзначити деяку невідповідність міжамериканськими та українськими жаргонами. Сучаснімолодіжні жаргони зазвичай не мають історії, вони змінюють один одного, їхлексикони дуже рухомі. Так, у США за останні 35-40 років виникли популярнийжаргон бітників, що поступився місцем жаргону хіппі; пізніше з'явився жаргонпанків, яппі [36;54].Для України особливим для вивчення нелітературної лексики став початок 90-хроків. У той час як західний світ пережив і вичерпав потужну культурнуреволюцію (увага до соціальних аутсайдерів, неформальних субкультур, сексуальнареволюція, феміністичні рухи), що викинуло на поверхню весь мовний маргінал,для пострадянських країн таким поштовхом стало відкриття незалежності [46;7]. Практичнобудь-якому молодіжному руху відповідає свій корпоративний жаргон.Вшановування того або іншого молодіжного жаргону залежить від капризів моди,зміни захоплень, правового статусу молодіжних організацій, соціальногоположення носіїв даного жаргону і т.д. [36;54].
Яскравимприкладом мінливості сленгу може служити розвиток синонімії. В англійській мовітаким прикладом може виступити ланцюжок синонімів, що позначають “дурний”,“ідіот”, зареєстрованих з 1986 по 1988 роки словником “The Longman Register ofNew Words”: an airhead, а benny, а dickhead, а dink, а dork, а meat-head, аrubblehead [49]. В українській мові на прикладі “Словнику сучасногоукраїнського сленгу” можна простежити наступні синоніми слова “дурний”,“ідіот”, зібрані за проміжок 1998 — 2004 pp.: аут, бізон, ботинок, відстрілок,валянок, дрізд, дурбелик, клавесин, ручник, шлепер [46].
Отже, мінливістьсленгу в цілому не залишає сумніву. Але поза сумнівом також і те, що певначастина лексики є більш, а інша менш мінливою. Виникає питання: які сленгізмиможна віднести до ядра стійких одиниць?
Для цьогозвернемося до дослідження, проведеного Г.Р.Івановою [11;94]на прикладі студентського сленгу Великобританії і США. Для аналізу буловикористано по сто американських і британських сленгізмів. Їх хронологічнаглибина встановлювалася по п'яти тимчасових зрізах: середина XIXст.,кінець XIXст.,початок XX ст.,середина XX ст.,друга половина XXст. Середня хронологічна глибина британського студентського сленгу склала 50років, американського студентського сленгу — 45 років.
Результатидосліджень показали, що найбільш стійкою та історично старою є лексика, щовідображає “професійні” особливості та обов'язки студентів, найменш стійкалексика — та, що пов'язана з побутовою стороною студентського життя, яка є,відповідно, найбільш соціально, економічно й політично обумовленою.
Отже, через свою надзвичайнугнучкість і рухливість, сленг постійно змінюється, з'являються нові слова, авже існуюча лексика може набувати нового значення. Тобто сленг будується як знових, постійно виникаючих у процесі спілкування, так і з відомих слів, але вновому їх застосуванні [2;35].
Так, прирозгляді студентського та молодіжного сленгу в цілому чітко простежуєтьсязалежність деяких мовних явищ від життя суспільства, його історії і конкретнихполітичних, економічних, соціально-культурних та інших позамовних чинників. Цеє характерним як для англійського, так і для українського студентського тамолодіжного сленгів.
1.3. Джерела виникнення та сферивикористання американського та українського молодіжного та студентського сленгів
Передовсім, сленг є засобоммаркування приналежності мовця до певної соціальної групи. Інакше кажучи, сленг– це мовний засіб виокремлення маленької групи у великому суспільстві. Водночасвідділяючись від одних і наближаючись до інших, людина певним чиномсамовиражається.
Окрім цього, літературна мова чидіалект часто не надають можливості висловити думкустислота емоційно. Привабливість сленгу полягає в тому, що його іноді дещо грубуваталексика дозволяє надати мовленню експресивного забарвлення. Це особливо суттєводля молоді [26;28].Молодіжнамова відображає нестійкий культурно-мовний стан суспільства, що балансує награні літературної мови та жаргону [31;10].
Сленг традиційно протистоїтьофіційній загальноприйнятій мові і повністю зрозумілий тільки представникамвузького кола осіб. Однак, при тому, що сьогодні, як стверджують дослідники [19;168],провалля між правильним мовленням і сленгом розширюється з кожним днем узв'язку не лише з демократизацією, а й з вульгаризацією громадського життя,сленг накладає свій відбиток на стиль життя всієї планети.
 Сленг — поняття дуже широкевідносно причин і мотивів його використання. У живому, розмовному мовленніпродукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються:
1) невдоволенням традиційнимисловами і виразами;
2) зіткненням з новими обставинами,для яких наявний лексикон виявляється бідним;
3) прагненням вразити суспільство;
4) бажанням “правдивого,непідробного” спілкування;
5) бажаннямдосягти певного комічного ефекту;
6) бажаннямстворити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивностісленгу [18;57].
До того ж, дуже часто на позначеннянового предмета або поняття мовець не знаходить лексеми в літературній мові таїї діалектах. У цьому випадку використовується сленгова лексика або звичнімеханізми сленгового словотвору. Щоправда, як вже зазначалося, є одна необхіднаумова для виникнення чи функціонування слова саме як сленгізму: цим поняттяммає оперувати тільки певна соціальна група – користувачі сленгу, адже якщо цепоняття або предмет увійде до побуту усього суспільства, слово станенормативним і адаптується в літературній мові[26;27].
Сленг не залишається постійним. Зі зміною одного модного явища іншим, старі слова забуваються, приходять інші. Цей процес проходить дуже швидко. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то в молодіжному, а отже й в студентському, сленгу лише за минуле десятиліття бурхливого світового прогресу з'явилася та пішла в історію неймовірна кількість слів [4;49].
 Вищесказане дозволяє нам визначитисленг, зокрема студентський, як динамічне явище, що постійно розвивається. Томувін має потребу в поповненні. Опираючись на вищенаведене, можна стверджувати,що первинним джерелом поповнення сленгу є самі люди, що користуються сленгом, атакож “знавці”або колекціонери сленгу [9;30]. Крім того,більшість слів, що відносяться до студентського сленгу, є похідними відпрофесійних термінів [7;191].
Невичерпним джерелом сленгу є такожзасоби масової інформації. Порівняно новим явищем стало впровадження сленгу нетільки через бульварні, але й досить респектабельні засоби масової інформації,телебачення та Інтернет. Якщо раніше переважали колоквіалізми та діалектизми,то потім додалися тисячі нових слів, які відображають політичні, історичні ісоціокультурні зміни. В умовах технологічної революції кожне нове явище повиннеодержати своє словесне позначення, свою назву.Фільми,радіо- і телепередачі, пісні, мовлення персонажів деяких авторів — все це єджерелами сленгу [9;110].
Вважається також, що джерелом длясленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніхінтересів, спілкування та родів діяльності [31;124].
Діяльність людини всуспільстві|товаристві| дуже багатоманітна|різноманітна|. Умовно можна виділитиряд|низку| типів діяльності, кожен з яких протікає в специфічній обстановці,передбачає|припускає| вирішення специфічних завдань|задач|. Відомо,що за своєю природою мовлення ситуативне: люди спілкуються в різноманітнихситуаціях. А це, у свою чергу|в свою чергу|, накладає відбитокна характер спілкування і через нього — на характер мовної діяльності. Осьчому|от чому| лінгвістика констатує: “мови|промови| взагалі” не існує,мову|промову| можна представити|уявляти| як ряд|низка| різновидів, кожна з яких,як би мовити, “обслуговує” ту абоіншу сферу діяльності і спілкування [23;33].
Дослідники Ю.І.Пассов [25],В.Л.Скалкін [28], Е.П.Шубін [37],М.Уест [22]визначили типові комунікативні ситуації, що за принципом схожості об'єднуютьсяу великі групи під назвою “сфериспілкування”, тобто, власне, сферивикористання окремих мовних одиниць, в нашому випадку – сленгових конструкцій.В.Л. Скалкін виділяє вісім сфер спілкування, які притаманні будь-якомусучасному мовному колективу:
1)соціально-побутову;
2) сімейну;
3) професійно-трудову;
4) соціально-культурну;
5) сферугромадської діяльності;
6) адміністративно-правову;
7) сферуігор та захоплень;
8) видовищно-масовусферу [28;63].
В цілому ми удаємося до того або іншого мовного різновиду залежно від умов спілкування, від того, які завдання вирішуємо в даний момент: хочемо обмінятися особистими враженнями, повідомити якусь суспільно значиму або наукову інформацію, пояснити її, передати своє (або чиєсь) бачення світу або вплинути якимось чином на думки і відчуття|почуття| інших людей. Залежно від вирішуваних нами завдань|задач| ми і будуємо вислів, який можна віднести до тієї або іншої сфери спілкування, а в деяких випадках, навіть до декількох одночасно.
Кожна із вище наведенихкомунікативних ситуацій передбачає|припускає| такий відбір відомостей,використання таких мовних засобів, які б дозволили якомога краще таточніше|якнайкраще| вирішувати поставлені мовні завдання [28;63-64]. Зважаючина те, що предметом нашого дослідження є сленгові конструкції, а саме ті, щоможна віднести до студентського сленгу, ми можемо додати, що не останню роль увирішенні поставленого мовного завдання грає емоційне забарвлення мовнихзасобів, що використовуються.
 З огляду на вищенаведене виходить,що поділ мови на сфери спілкування стосується мови взагалі, тобто мови якзагального явища. Але оскільки в даній дипломній роботі ми займаємосьдослідженням студентського сленгу, ми вважаємо, що представлені вище сфериспілкування характеризують певні мовні ситуації, що виникають в сленгу, зокремав студентському, і тому в рамках нашої роботи ми вважаємо за можливе розглядатиці сфери саме як сфери спілкування, які притаманні студентському сленгу. Але,як показало наше дослідження, не всі вищезазначені сфери спілкування притаманністудентському сленгу.
Отже, згідно з результатами нашогодослідження, проведеного на основі вибірки сленгової лексики, а саместудентського сленгу, взятої зі словників сучасного сленгу, можна стверджуватинаступне: з вище перелічених восьми сфер спілкування або комунікативнихситуацій студентському сленгу притаманні лише чотири. З них найбільш великою закількістю віднесених до неї лексичних одиниць є професійна сфера спілкування. Слідомза нею, відповідно до кількості лексики, яка входить до її складу, йдесоціально-побутова сфера спілкування. Наступною є видовищно-масова сфера, танайменшою кількістю лексики відзначається сімейна сфера спілкування.
Необхідно зазначити, що, як вже відмічалося нами трохи вище, в деяких випадках одні й ті самі лексичні конструкції можуть відноситися до декількох сфер спілкування одночасно. Саме з таким явищем ми зіткнулись під час проведення нашого дослідження. Певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій. Для підтвердження вищесказаного наведемо декілька прикладів:
Амер. сленг Укр. сленг
air head — порожня голова; балда, вавка в голові;
brain dead — безмозкий, нездатний думати; дуплятор, одоробло, товстолобий;
clam – помилка; глюк, прокол;
dodo — дурень; аут, ботинок, дурбелик;
have a belfry – бути розумним; бути вумним, грамотним;
mind-boggling — дуже важкий для розуміння; вішалка, мозколомний;
rack one’s brain – думати. напружувати мозок.
Отже, хоча в студентському сленгу можуть виникати всі з вищерозглянутих восьми сфер спілкування, в межах розглянутої нами вибірки мають місце лише означені чотири. Тому можна стверджувати, що, як правило, більшість лексики як американського, так і інших, в тому числі українського, студентського сленгів обертається саме навколо зазначених чотирьох.
1.4. Мовні особливості американського таукраїнського студентських сленгів
 
Як зазначалося раніше, молодіжний,а зокрема студентський, сленг по суті являє собою груповий (корпоративний) жаргон.В англійській лексикографічній літературі ця мовна підсистема звичайновключається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить узагальновживане просторіччя. Студентський сленг, як правило, поєднує колективийого носіїв внутрішньогруповими зв’язками[7;191].
 Розглянемо мовні особливості якамериканського, так і українського студентських сленгів, азокрема різноманітні засоби утворення лексичних одиниць, які задовольняютьосновним особливостям даної підмови.
Значну частину одиницьстудентського сленгу представляють ті лексичні одиниці, які фактично єдублетами нейтральних або розмовних одиниць. Ці лексичні одиниці не актуальнідля офіційного спілкування, а є зниженими дублетами-синонімами типу:
/>Ам.:ace boon coon, boogerhead,roaddog= chap, pal, fellow, товариш,приятель,
 bud(dy),guy,chum, mate, friend, associate; друг, компаньйон
Укр.: бандит, битяй, ландорик.таін.
До категорії дублетів-синоніміввідносимо також власно сленгізми, наприклад такі як:
/>Ам.:posse, dogpack, tribe, crew = one's circle of friends;колодрузів.
/>Укр.:брига, орда, френда, шобло.
Ам.:buzz crusher = killjoy; зануда;людина, що отруює
/>Укр:.достоєвський, залупистий, кумар. задоволення іншим.
Ам.:kill, kari = make fun of;підсміюватися.
Укр.:виганятися,дерти лаха, стібатися, тюкати.
Студентська молодь ввела близько30% сленгізмів, які являють собою табуізовану лексику, що відноситься досексуальної сфери [13;10].
Більшу групу студентського сленгустановить лексика, пов'язана з вживанням алкоголю і вечірками:
Ам.:Укр.:
chill — розслабитися; релаксувати;
have arms, chizzil — влаштувативечірку. влаштувати паті.
Особливої уваги заслуговує тачастина студентського сленгу, яка являє собою емоційно забарвлену лексику,найчастіше з глузливою, іронічною або пародійною конотацією, що, загалом,характерно для будь-якого професійного жаргону:
Ам.: Укр.:
beef і problem; геморой і проблема;
mule with a broom і a very uglygirl;мавпа і дуже некрасивадівчина;
fruitі looser, stupid person.валянокі дурень.
Як видно з вищенаведених прикладів,в утворенні цих одиниць значну роль грає метафоричний перенос, який мидетальніше розглянемо далі [13;11].
Значну роль в процесі утвореннянових лексичних одиниць грають запозичення. Студентський сленг проникний длялексики, запозиченої з інших професійних груп, групових жаргонів і арго, та, всвою чергу, служить джерелом запозичень для цих соціальних діалектів.Студентські колективи черпають свої інновації в лексиконах груп, щокористуються популярністю та служать для них поведінковим орієнтиром. Так,чимало сленгізмів було почерпнуто з лексикона наркоманів:
/>Ам.:hooch, tree, buddak, cripps, doobie, hronik, smokey treat; маріхуана.
Укр.:бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, трава, укроп.
/>Ам.:getone's johny, blaze, burn, pull tubes, play monopoly;палити маріхуану Укр.: димити,дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати.[13;11-12].
Можна також привести прикладизапозичень лексичних одиниць інших навчальних закладів в межах однієї країни:
swilge, swiggle — слабка кава здостатньою кількістю цукру, щоб зробити її несмачною.
Неодмінно слід зазначити, щоіснують деякі випадки іноземних запозичень:
chalkie – викладач (впливавстралійського мультиплікаційного персонажу “Old Chalky”) [32;59].
В українському сленгу більшачастина іноземних запозичень – це запозичення з англійської мові. Такі лексичніодиниці не представляють великих складнощів для перекладу.Данийспосіб словотвору органічнопоєднуєтьсяз афіксацією,ітаким чином слово набуває українського “вигляду”:
дрінк — напій;
трабл — проблема;
перенси — батьки.
Досить значна кількість сленгових запозиченьприйшли в українську мову з російськоїта при цьому зберегли своє первинне значення:
тормоз, тусівка, фішка та ін.
Багато сленговихлексичниходиниць є багатозначними:
Ам.:sand — 1) цукор; 2) сіль.
Укр.:грузитися – 1) поводитись неспокійно; 2) сумувати.
Одним із найпоширеніших засобівутворення нових лексичних одиниць є зміна значення первинної лексичної одиниці.У більшості випадків зміна значення спричинена переносом найменування, а саме:
1) метафорою,оскільки метафорика — один з основних засобівсленгового словотвору. Саме за її допомогою утворюютьсянайяскравіші та найуживаніші слова:
/>Ам.:birdcage; студентськийгуртожиток.
Укр.: зоопарк.
/>Ам.:zombie;втомлена людина.
Укр.: доходяга.
В метафориці часто присутнєгумористичне трактування означуваного:
/>Ам.:four-eyes; людина в окулярах.
Укр.: бінокль.
2) метонімією:
Ам.: visit lady Perriam (відвідатиледі Перріам) — піти до туалету (леді Перріам
подарувала коледжу будинок, детепер розташований туалет);
Укр.:Бобик здох – стан морального і фізичного виснаження.
Одним ізхарактерних засобів словотвору,передусім для сленгу, є каламбурна підстановка:
Ам.:braniac – інтелектуал;
Укр.:бухарест–вечірка.
Американському студентськомусленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування такихзасобів словотвору як:
1)конверсія:
shake-up — тренувальний зал длявеликого класу від shake-up — трясти, розворушити;
2) словоскладання:
blue + stocking = bluestocking(“синя панчоха”, вчена жінка) [32;59].
Поряд з лексико-семантичнимсловотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір. Найбільшпродуктивним є афіксальний тип словотвору. При утворенні сленгізміввикористовуються ті ж суфікси, що й у нейтральній лексиці, але в сленгу вониздобувають більш широкий спектр значень.
В американському сленгунайпоширеніший суфікс — суфікс -er. В середині XX ст. цей суфікс став активновикористовуватися в мові студентів Оксфорду, а потім одержав широке поширення ів інших університетах та коледжах:
reader – шпаргалка;
sleeper ‒курс лекцій.
Спостерігається також активнийсловотвір за допомогою типово іншомовних суфіксів, таких як, наприклад: -ateria/ -eteria (ісп.): bookateria — книжкова крамниця; bobateria — дамський салон; — ino (іт.): in gambolino — азартний гравець; lookerino — красуня.
Більш велику групу становлятьдієслова, які вживаються в стійкому сполученні з постпозитивами down, off, out,up, around. Найбільш продуктивні — out і up:
wash out — не скласти іспити, бутивиключеним;
button up — замовкнути, припинитирозмову.
Префіксальний словотвір невластивий для американського студентського сленгу [32;59].
В українському сленговомусловотворі активно використовуються такі суфікси як: -ак: гуртак; -ик: жабник, шаровик;-ло: одоробло, забивайло; -лов (-о): вислово, зависалово, попадалово; -ок:бігунок, сачок; -он: випивон, дурагон; -ха: абітуха, стипуха; -юк: сидюк; -як: движняк,дурняк та ін.
На відміну від американського, вукраїнському сленгу в процесі словотвору використовуються префікси, такі як:-без:безбашний, безверхий; -від:відвисати, відриватись,відморожений; -з:злиняти,зрити, зшизіти; -на: намутити, накирятись;-об:обдовбаний, обдутий; -при:прибитий, прихоботити та ін.
В студентському сленгу проявляєтьсятенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, що виявляється у вживаннікоротких слів і скороченні лексичних одиниць. 12% студентських сленгізмівстановлять слова, що піддаються скороченню [13;11].
Розглядаючи деякі різновидискорочень, особливо варто зупинитися на різних видах абревіатур та усіченихформ, які широко використовуються в студентському сленгу. Можна привестичисленні приклади створення експресивно-забарвлених скорочень, функція якихміняється залежно від конситуації.
1) Усікання слів:
Ам.: Укр.:
soph = sophomore (другокурсник); першокур– першокурсник;
zam = exam (іспит). універ –університет.
В студентському середовищі дужепоширене усікання словосполучення, коли усікається тільки одне зі складовихслів, що несе семантичне навантаження, інше ж — опускається:
Ам.: Укр.:
ret = tobacco cigarette; лаба –лабораторна робота.
2) Ініціальні скорочення.
 Деякі з них мають конспіративнуфункцію:
Ам.: В.D.S. = bigdick syndrome– самовпевнений;
Укр.:О.Т.Л. – обманув товариша лектора.
Іноді вони використовуються з метоюмовної економії:
Ам.:В.F. = best friend –найкращий друг; P.= parent – батько.
Укр.:З.З.З. (правило трьох “зе”)– зазубрив, здав, забув.
 Часто такі форми маютьжартівливо-пародійне забарвлення:
Ам.: LS and players — презирливепрізвисько студентів мічиганського коледжу
літератури, природничих наук імистецтв;
Укр.:О.Б.С. – непевні відомості (дослівно: одна баба сказала).
3) Стягнення.
Досить цікавий вид стягнення приутворенні слів типу:
Ам.: zerology–курс пустих лекцій, які можна не відвідувати;
Укр.:воєнка – військова кафедра у внз.
Вони розрізняються першимикомпонентами. Зміст других повторюється у всіх словах і полягає в натяку наякусь наукову дисципліну [32;59].
Слід також зазначити, що існуєзначна кількість сленгових утворень, до складу яких входять числівники ідесяткові дроби:
Ам.: 42 = cool, hip – кльовий,хіповий;
2,5 — університетський поліцейськийабо охоронець.
Особливе місце серед одиниць сленгузаймає досить велика група сленгізмів, яка представлена вигуками, які надаютьекспресивне забарвлення висловлюванню і слугують для безпосереднього вираженняпочуттів та волевиявлення. Найчастіше вони являють собою короткі вигуки абозвуконаслідування та виражають різні ступені:
1) подиву: Ам.:bonk!, chyaa!, flip mode!, oh my goshness!, shnikies!;
Укр.: отакої!, маєш!, тю!;
2) згоди: Ам.: bet!, dude!, shootsfor real!, ah… ja!; Укр.: полюбе!;
3) незгоди: Ам.: bet!,dude!,negotary!, ta huh!; Укр.: йоб!, фак!;
4) схвалення: Ам.: dig that!,cool!, score!, damm right!; Укр.: клас!, фонтан!, супер!;
5) зніяковілості: Ам.: sqeebs!,erf!; Укр.: йолки!;
6) недовіри: Ам.:badand!; Укр.: розказуй!, та ну!;
7) несхвалення: Ам.:boo!; Укр.: йо-майо!, хана!;
8) схвилювання: Ам.: squish!,woochow!; Укр.: в шоці!, зашибісь!;
9) відрази: Ам.: shiznet!; Укр.:фе!;
10) вираження радості: Ам.:woopty-woo!; Укр.: кул!, ляля!;
11) способів привертання уваги: Ам.:yo!;Укр.:гей!, йо! і т.д.
Крім цього способу вираження емоційіснує понад 100 прикметників з оцінною конотацією, які роблять мову молодіекспресивною та емоційною. Прикладами прикметників з позитивною конотацією єнаступні:
Ам.: awesome, bomb,biggity/diggity, boss, brad, chounch, coolarific, doke, dope,
fantabulous, groovycool, killer,42;
Укр.: забубенний, кльовий, крутий,офігітєльний, суперовий, ульотний і т.д.
Негативну конотацію мають такіприкметники як:
Ам.:bunk, bogus, booty, buttery, doobs, schwag, shady, skadip, jankety;
Укр.: відстійний, гнилий, голімий,гумозний, задрипаний, фіговий і т.д.
Слід зауважити, що більшрозповсюдженою для студентського сленгу є негативна ціннісна орієнтація,загальна для форм внутрішньогрупового спілкування та соціальних ситуаційвикористання сленгу [13;12].
Отже, підводячи підсумки всьомувищесказаному, можна констатувати, що основними засобами утворення новихлексичних одиниць в студентському сленгу є перенос найменування, афіксація тарізні види запозичень [32;59].
Можна також стверджувати, що засобамисловотвору в студентському сленгу можуть бути всі засоби словотворулітературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти [4;50].
Єдина вимога до новоутворенихсленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою таекспресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вониприживуться в студентському середовищі [26;28].
Студентський сленг зайвий разпідтверджує, що структура мови відображає соціальну гетерогенність структурисуспільства. У ньому знайшли втілення багато соціальних процесів ісоціально-психологічні установки суспільства [36;118].

Висновкидо Розділу 1
Сленг – однез найбільш суперечливих мовних явищ.Постаєпитання щодо включення в сленг лише однихвиразних, іронічнихслів, які є синонімами літературнихеквівалентів, або ж ще й всієїнестандартної лексики.
У сленгу розрізняютьзагальний і спеціальний сленг. Зі сленгом часто асоціюються такі близькі донього поняття як вульгаризми, діалектизми, колоквіалізми, кент та жаргон, якийвключає в себе два родові поняття, такі як професійний та корпоративнийжаргони.Навідміну від професійних жаргонів, корпоративні одержують емотивну функцію заосновну, оскільки вони є своєрідною мовною грою, у якій проявляється прагненнядо експресії. Корпоративні жаргони є переважно молодіжними жаргонами. Їх сутьвизначається віковим цензом|єство|, оскільки молоді перш за все|передусім|властивий своєрідний мовний максималізм, прагнення розширити арсенал виразних мовнихзасобів|коштів| |язика| і вийти за межі традиційних граматико-стилістичних| канонів,адже відомо, що в мові|промові| старшого покоління така лексика зустрічаєтьсярідше.
Молодіжний сленг відноситьсядо спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарівлексики молодіжного сленгу та формується навколо ядракорпоративних жаргонів. Значну частину лексичногоскладу студентського сленгу складають також професійні жаргонізми. Якпрофесійні,такікорпоративніжаргони, у свою чергу, піддаються впливукенту.
Студентський сленг —поняття віртуальне, оскільки кожний університет або коледж має свій, відміннийвід інших, лексикон, але поряд з цим існує загальний пласт молодіжноїстудентської лексики.
Сленгове словонароджується як результат емоційного|емоціонального| ставлення|ставлення| того,хто говорить, до предмету розмови|промови|, його прагнення виділитися на тлі|нафоні| співрозмовників|співрозмовників| та відокремитися від буденного.
Сленг змінюється в часіі просторі водночас зі змінами в суспільстві.Джереломдля поповнення сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей,сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності. Зіснуючих восьми сфер спілкуваня не всі, а лише професійно-трудова,соціально-побутова, видовищно-масова тасімейна сфери притаманні студентському сленгу. Вдосліджуваній вибірці певна кількість сленгової лексикихарактеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, асаме професійній та соціально-побутовій, до якихналежить більша частина досліджуваної лексики.
Формування словника“системного” сленгу відбувається за рахунок тих же джерел і засобів, які властиві мові взагалі.Значну частину одиниць студентського сленгу представляють ті лексичні одиниці,які є дублетами нейтральних або розмовних одиниць.Суттєвуроль грають як іноземні запозичення, так і запозичення з мови інших верствнаселення. Метафоричне переосмислення займає централь­не місце у сленговомусловотворі. Спостерігається також метонімічний словотвір. Американськомусленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування такихзасобівсловотвору як конверсія тасловоскладання.Порядз лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічнийсловотвір. Суфіксальнийсловотвір є характерним як для американського, так і для українського сленгу,на відміну від префіксального,властивоготількиукраїнськомусленгу. Тенденція до спрощення, до економіїмовних зусиль, проявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичниходиниць, таких як усікання слів, ініціальні скорочення та стягнення.
Сленг,з його надзвичайним семантичним багатством, з його разючою розмаїтістюасоціацій, являє собою ефективний засіб прояву людиною своєї індивідуальності,передачі своїх думок і почуттів у найрізноманітніших ситуаціях.Найголовнішавимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вонихарактеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це єосновною гарантією того, що вони приживуться в студентському середовищі.

РОЗДІЛ 2.ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ АМЕРИКАНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГОСЛЕНГУ
 
2.1. Перекладацькийаспект спеціальної нелітературної лексики
Існує декількапідходів до класифікації моделей перекладу, один з яких пропонує З.Д.Львовська[20]. Керуючись принципом зв'язку між мовними значеннями та змістом мовленнєвоїдіяльності, всі існуючі теорії перекладу автор поділяє на два основні типи:мовні та комунікативні, припускаючи при цьому належність деяких теорій до такзваних перехідних випадків.
Оскількинелітературна лексика являє собою той шар лексики, що безпосередньо пов'язанийз людським спілкуванням, ми хотіли б детальніше зупинитись, в першу чергу, накомунікативних моделях перекладу. До цієї категорії З.Д.Львовська відноситьтеорію динамічної еквівалентності та теорію рівнів еквівалентності [20;42].
Основним принципомтеорії еквівалентності автор вважає ідею функціонального змісту вихідногоповідомлення, що визначається комунікативною установкою автора оригіналу. Наоснові цієї ідеї автор робить ряд висновків, а саме, необхідність зважати на “особистість”автора оригіналу, оскільки його комунікативна установка є категорієюсуб'єктивною. Отже, завдання перекладача полягає у тому, щоб зрозуміти ізберегти у тексті перекладу цю комунікативну установку, а це можливо лише заумови співвідношення значення тексту чи висловлювання з мовленнєвою ситуацією.Також ця ідея передбачає функціональну еквівалентність тексту перекладу дотексту оригіналу, що визначається не на основі формальної відповідностітекстів, а на основі реакції іншомовного адресата. Тобто, в тексті перекладуреакція адресата має так само відповідати комунікативній установці відправника,як і в тексті оригіналу [20;53].
Зважаючи на те,що розмовна лексика несе на собі чітку експресивно-емотивну ознаку, теоріядинамічної еквівалентності видається нам досить вдалою для застосування приперекладі текстів, які містять сленг. Адже, як зазначає З.Д.Львовська,динамічна модель перекладу включає ряд структурних, семантичних іфункціонально-стилістичних обмежень, що звужують вибір і визначають напрямокперекладацьких перетворень. І серед цих обмежень, в першу чергу, слід зазначитиекспресивні та металінгвістичні характеристики текстуоригіналу,його жанрово-стилістичні особливості, частотність вживання тієї чи іншоїлексичної одиниці в мові перекладу у межах відповідного стилю тощо [20;55].Професор І.В.Корунець [16] вважає,що засоби перекладу залежать від структури, значення та мовного рівня змістовиходиниць. Оскільки переклад є лінгвістичним предметом і він будується назначенні мовних одиниць, то перекладач повинен орієнтуватися у рівнях цихмовних одиниць. І.В.Корунець виділяє наступні мовні рівні:
1)надсинтаксичний (supersyntactic level)- відтворення текстів, абзаців;
2) синтаксичний (syntacticlevel) — відтвореннясловосполучень і речень;
3) лексичний (lexicallevel)– відтворення значень слів, словосполучень, ідіоматичних виразів;
4) морфологічний(morphologicallevel) – відтворенняскладових елементів слова, допомагає відтворити і лексичне значення;
5) фонетичний (phoneticlevel) – відтворення звуківфонетики: всі терміни, географічні та власні назви, реаліїсуспільно-політичного життя відтворюються на фонетичному рівні [16;179].
Залежно відструктури, мовного рівня та мети перекладу І.В.Корунець розрізняє кільказасобів перекладу: буквальний, лексемний, послівний, підрядковий та описовийпереклад [16;180].
Буквальнийпереклад (litteraltranslation) – цетакий переклад, коли відтворюється буквений чи звуковий склад оригіналу.Буквальним перекладом відтворюються одиниці фонетичного та лексичного рівнів.Переважно цим засобом перекладу відтворюються власні та географічні назви,імена та реалії. До буквального перекладу відносяться:
— транслітерування – відтвореннябуквеного складу оригіналу:
BenFranklin — Бен Франклін(стодоларова купюра);
Suzy- Сюзі (доларова монета).
— транскрибування — відтвореннязвукового складу оригіналу:
loser- лузер;
punk- панк;
skinhead- скінхед.
Провіднимзасобом перекладу в сучасній перекладацькій практиці є транскрипція зізбереженням деяких елементів транслітерації. Оскільки фонетичні та графічнісистеми мов значно відрізняються одна від одної, передача форми слова мовиоригіналу на мову перекладу є завжди певною мірою умовною та приблизною:
absurdist- абсурдист (автор твору абсурду);
kleptoctacy- клептократія (злодійська еліта);
skateboarding- скейтбордінг (катання на роликовійдошці).
Длякожної пари мов розробляються правила передачі звукового складу слова мовиоригіналу, зазначаються випадки збереження елементів транслітерування татрадиційні виключення з правил, прийнятих на теперішній час. При розглядіангло-українських перекладів, елементи транслітерації, що найчастіше зустрічаютьсяпри транскрибуванні, виявляються, в основному, при:
1) транслітеруванні деяких редукованих голосних та приголосних,що не вимовляються:
Dorset- Дорсет;
Campbell– Кемпбел.
2)незбереженні подвійних приголосних між голосними та в кінці слів післяголосних:
boss –бос.
3)збереженні деяких особливостей правопису слова, які дозволяють наблизитизвучання слова при перекладі до вже відомих зразків:
Herculesmissile — ракета “Геркулес”;
deescalation- деескалація;
Columbia- Колумбія.
Традиційнівиключення стосуються, головним чином, перекладів імен історичних осіб тадеяких географічних назв, що вже закріпилися в звичаях та в часі:
CharlesI — Карл I;
WilliamIII — Вільгельм III;
Edinborough- Единбург.
— калькування – відтворення незвукового, а комбінаторного складу слова або словосполучення, коли складовічастини слова (морфеми) або фрази (лексеми) мови оригіналу перекладаються відповіднимиелементами мови перекладу:
air head — порожня голова;
bookworm — книжний черв'як;
pass-fail — залік-незалік.
Сутністькалькування полягає у створенні нового слова або сталого виразу в мовіперекладу, що копіює структуру вихідної лексичної одиниці. Саме так робитьперекладач, коли перекладає superpower як наддержава, mass culture як масовакультура, green revolution як зелена революція та ін. У ряді випадківвикористання прийому калькування супроводжується зміною порядку наступностіелементів лексичної одиниці, що піддається калькуванню:
land-basedmissile — ракета наземного базування;
 RapidDeployment Force — сили швидкого реагування.
— напівкалькування– засіб перекладу, коли один зкомпонентів лексичної одиниці, що перекладається, транскрибується абатранслітерується, а інший – перекладається шляхом пошуку відповідногоеквіваленту:
transnational- транснаціональний;
miniskirt- міні-спідниця;
yellowpress — жовта преса [16;183].
Отже, буквальнийпереклад відтворює комунікативно нерелевантні(формальні) елементи оригіналу. Основною причиною використання буквальногоперекладу є бажання відтворити змістові елементи більш високого рівняеквівалентності, не забезпечивши передачу змісту на попередніх рівнях. У такихвипадках буквальний переклад може супроводжуватися поясненнями, що розкриваютьдійсний зміст оригіналу [14;28].
Лексемнийпереклад (verbaltranslation) — дужечасто застосовується перекладачами, студентами, учнями, коли треба відтворитизначення окремого слова [16;184]:
— перекладацький еквівалент– це такий засіб перекладу, що відтворює зміст іншомовного оригіналу на одномуз рівнів еквівалентності. Під змістом оригіналу мається на увазі вся переданаінформація, яка включає як предметно-логічне (денотативне), так і конотативнезначення мовних одиниць, що становлять перекладний текст, а також прагматичнийпотенціал тексту. Перекладацькийеквівалентвикористовується з метою максимальногозбереженнязмісту оригіналупри перекладі, алевкожномуокремому випадку перекладу змістова близькість до оригіналунаближаєтьсядомаксимальної у різнихступенях тазадопомогою різнихзасобів.Критеріємеквівалентностіна рівнімовив певній мірієдвомовнісловники, які за своєюприродоюне можуть враховуватисуто контекстуальні,тобтомовленнєві значенняслів тасловосполучень.Вони встановлюють відповідності міжсловами двохмовлишена рівнімови,а не на рівнімовлення,невраховуючи конкретнийконтекст, або ж встановлюють зазначенівідповідності, спираючись натипові контексти,що регулярноповторюються [14;18]. Наведемо декілька прикладів:
beef– проблема;
bug out– списувати;
bust– невдаха;
clam– помилка;
duckets– гроші;
fress– професор;
kill– підсміюватися;
poop sheet– розклад занять;
pummeled– п’яний;
windy– базікало.
Послівнийпереклад (word-for-wordtranslation) — такийпереклад, коли кожне слово оригінального словосполучення і реченняперекладається і займає те саме місце, що і в оригіналі та має той самийпорядок слів. Найчастіше послівнийпереклад застосовуєтьсявякостіпроміжної стадіїв процесі пошукуоптимального варіантуперекладу.Увипадку, якщо порядок слів у синтаксичній одиниці мови оригіналу і мовиперекладу збігається, то такий послівний переклад є літературним [16;185].
Підрядковийпереклад (interlineartranslation) — такий перекладкомунікативних одиниць чи тексту, у якому сповна відтворюється змісткожногоречення і зміст кожної мовної одиниці оригіналу. Підрядковийперекладшироко практикується у навчальному процесі, на міжвідомчомурівніта при перекладі інструкцій до машин та медичних препаратів [16;185].
Увипадках, коли вживається нова спеціальна лексика і неможливо знайти еквіваленту мові перекладу, виникає питання, як її перекладати. Тоді застосовуєтьсяописовий переклад. Описовий перекладабо експлікація – це такий переклад,коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням, що експлікує(описує) її значення, тобто надає більш-менш повне пояснення значеннявідповідної лексичної одиниці в мові перекладу. За допомогою описовогоперекладу можна передати значення будь-якої лексичної одиниці, що не маєеквіваленту в мові перекладу:
conservationist– поборник охорони навколишнього середовища;
whistle-stopspeech — виступи кандидата в ході передвиборчої агітаційної кампанії.
Припустимо, щонам треба перекласти українською мовою сленгізм fixer.Уцього слова є багато сленгових значень: 1) торговецьнаркотиками; 2) пов'язнийміж гангстерами та урядом. Але останнім часом у слова fixerз'явилосянове сленгове значення — постійнийпост перед будинком консульства, учбового або іншого закладу для веденняцілодобової охорони. Неможливо його перекласти стисло, адже в українській мовівідсутній аналогічний сленгізм.
Наведемо щедекілька прикладів:
prelims — контрольнаробота у вузі;
nongraded- метод навчання без заліків і оцінок;
multiversity/multiuniversity- університет з безліччю факультетів, відділень, курсів, кожний з якихпредставляє собою автономний інститут;
mixed media- доповідь, лекція, повідомлення з використанням декількохдопоміжних засобів (кіно, радіо);
falsemessiah – хтосьабо щось, що не виправдовує сподівань;
2,5 – університетський поліцейськийабо охоронець.
Недоліком описового перекладу є йогогроміздкість та багатослівність. Тому найуспішніше цей засіб перекладувикористовується в тих випадках, коли можна обійтися порівняно стислимпоясненням:
Carowners from the midway towns ran a shuttle service for parents visiting thechildren injured in the accident. – Власники автомашин з міст, що розташованіміж цими двома пунктами, безперервно привозили та відвозили батьків, якінавідували своїх дітей, які постраждали під час аварії.
Підводячипідсумки усьому вищесказаному, треба зазначити, що при перекладі спеціальноїрозмовної лексики необхідно дотримуватися, в основному, двох напрямків — абошукати аналогічну українську лексичну одиницю, що має приблизно таку жекспресивність (еквівалентний переклад), або тлумачити чи роз'яснюватизначення, тобто використовувати описовий переклад.
Дуже явним єнамагання укладачів словниківу деяких випадках обмежуватися стилістичнонейтральними варіантами, що передають лише загальний зміст. Завдання ж з пошукув українській мові достатньо експресивних та образних відтінків сленгізмівпокладається на перекладача.
Деякінеосвідчені перекладачі, орієнтуючись на нейтральні, безжиттєві еквіваленти,уникають пошуків більш емких, точних,виразних народних виразів. Пошук належного співвідношення, як правило, забираєбагато часу і якщо лексикографи і перекладачі щоразу намагатимуться знайтиоптимальний варіант (для десятків тисяч найскладніших випадків), то на іншуроботу у них не вистачить часу [14;34].
Такимчином, проаналізувавши існуючі засоби перекладу, треба зазначити, що правильнийвибір засобу перетворення одиниці оригіналу в одиницю перекладу — одне з основних умов створення адекватного тексту в мові, якою відбуваєтьсяпереклад. В підрозділі 2.3. ми проаналізуємо основні види засобів перекладусленгової лексики з англійської на українську мову.Сленгова лексика представлена у формі вибіркі, що складається з різноманітнихсленгових одиниць і відноситься до єдиного шару лексики ‒до американського студентського сленгу.
2.2. Особливостіперекладу американського студентського сленгу
Найбільшітруднощі при перекладі сленгових одиниць як з іноземної мови на мову перекладу,так і навпаки, полягають в тому, що сленг, особливо молодіжний, а отже йстудентський, є найрухомішим шаром лексики й жоден словник нових слів не взмозі наздогнати розвиток мови в цій сфері. До того ж, багато лексичних одиницьсленгу дуже недовговічні та швидко виходять з вживання. Словники їх просто невстигають зареєструвати. Таким чином, найбільша складність у роботі зі сленгом ‒знаходження сучасних еквівалентів [2;13].Крім того, перекладачі стикаються з низкою інших труднощів, які ми розглянемодетальніше.
Як булоз'ясовано в попередньому розділі, лексичні одиниці професійних жаргонів єнайстійкішими в часі, та й підбір еквівалентів для них здійснюється достатньолегко. Такі лексичні одиниці можна віднести до контекстуально-вільнихсленгізмів. Наприклад:
/>Ам.:phonelab;фонолабораторія.
Укр.:фонка.
/>Ам.:lab;лабораторія.
Укр.:лебка.
Ці слова єлексичними одиницями, що належать до американського студентського сленгу тамають в українському студентському сленгу регулярні еквіваленти. Як правило, цетехнічна лексика та слова-терміни.
У стандартніймові до контекстуально-вільних лексичних одиниць відносяться особисті імена,географічні назви, назви періодичних видань і фірм, назви кораблів, літаків,партій та громадських організацій. Лексичні одиниці, що позначають ці ж явищата поняття, але відносяться до сленгу, є контекстуально-залежними і не маютьрегулярних еквівалентів у мові перекладу [6;41].
Наприклад, словоhorse (n) в сучасному американському студентському сленгу може позначати: 1)героїн; 2) гній; 3) шпаргалка.
Отже, в різнихконтекстах приведене слово матиме різні значення.
Особливості перекладу якамериканського, так і українського студентських сленгів пов’язані також зіснуванням такого “екзотичного” явища як енантіосемія (або внутрішняантонімія), тобто лексичних одиниць, які поєднують у собі протилежні значення[12;17]. Прикладами в американському студентському сленгу можуть виступатинаступні лексичні одиниці:
/>neat;
themost; хтось або щось чудовеабо огидне.
gross.
floor;
bomb;
flop;добре скласти іспит або взагалі його не скласти.
bust;
stump.
З українськогостудентського сленгу можна навести наступні приклади енантіосемії:
/>балда;
баняк;дуже розумний або дуже дурний.
мутант.
Таким чином,треба вибирати необхідний еквівалент виходячи з розуміння контексту.
Припорівняльному аналізі американського та українського сленгів виявляється доситьзначний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не маєеквівалентів у мові перекладу [12;45].Прикладом безеквівалентних одиниць в американському молодіжному сленгу єнаступні слова:
1) rambo — дієслово, утворене шляхом конверсії (N→V) від імені головного герояоднойменного телесеріалу і позначає “знищити”;
2) tupper — tea& supper;
Такого родупоняття не могли виникнути в українській мові внаслідок того, що в українськійкультурі немає традиції щоденного вечірнього чаю, завдяки чому в англійськійкультурі tea став ще однією годиною прийняття їжі разом з breakfast, lunch,dinner та supper.
3) campused-обмеженийтериторією кампусу (територією, що прилягає до університету та включає учбові іжитлові корпуси, торгові точки і підприємства побутового обслуговування).Оскількив україномовній реальності університет являє собоютількиучбові корпуси, зрозуміло, що поняття, виражене прикметником campused,не могло виникнути в українській мові.
Наведемоприклади безеквівалентних одиниць українського молодіжного сленгу:
1) гопота –груба, малоосвічена міська молодь, яка часто знущається над людьми, нездатнимиза себе постояти (поняття виникло в 20-ті роки ХХ ст. в С.-Петербурзі відскорочення ГОП – “ГородскоеОбщество Паразитов” і беззмін увійшлодо українського сленгу);
2) чебурахи –вуха (слово утворене від імені герою популярного радянського мультфільму) таін.
Такимчином,при перекладі студентського сленгу,якийвиник наоснові реалійокремоїкраїни,доводитьсявдаватися до описового перекладу абодо запозичення слівна основі алітераціїзпідрядковимперекладом.
Ще однимз досить цікавих аспектівперекладустудентського сленгу і сленгу взагалієроботазідіомами(фразеологічнимиодиницями).Найкращимзасобом перекладу фразеологізмів є пошук в мові перекладу ідентичної ідіоми.
Наприклад:You maythink so,but Idon'tbuy it.Вцьомуприкладі нас цікавить ідіома,якаозначає“не віритичомусь абокомусь”. Еквівалентомдоданоїідіомиможе виступати український фразеологічнийзворотмолодіжного сленгу“не купитися нащось”.Українськийтаанглійськийідіоматичнівиразиспівпадаютьзасвоїм образнимтапрямим значенням,засвоїм емоційнимхарактером тастилістичнимзабарвленням. Отже, наведена фразаможе звучати українськоюмовою так:Можеш так думати, алемене наце не купити.
Проте списокідіоммови оригіналу, яким відповідають точні еквівалентив мові перекладу дуже обмежений. Утому випадку, коли неможливо знайти ідентичну ідіомув мові перекладу, необхіднопідібратитакий вираз, який мав би таке ж саме конотативне, алевідмінне денотативне значення[10;38].Наприклад:I don't know how I guessed the right answer, it was just a shot in the dark.Відповідноюукраїнською ідіомою молодіжного сленгу в цьому випадку буде — попастипальцем у небо. В наведеномуприкладі змінапрямого значення ідіомине викривляє значення. Тодіукраїнськийваріантбуде мати такий вигляд:Незнаю, як я здогадавсяпроправильну відповідь,япросто попав пальцем унебо.
Можна навести щетакі приклади:
 canit! = bequiet!, stoptalking! – заліпись!, закрийобличчя подушкою!;
shutit! = stoptalking! — засохни!, стулипельку!
Особливийінтерес становить переклад лексичних одиниць, які є запозиченнями та якіфункціонують в мові-реципієнті в якості сленгізмів. Розглядаючи особливостіформування сленгізмів, ми згадували про них, але в рамках даного розділувважаємо за потрібне розглянути їх детальніше. Треба відзначити,щолексичні одиниці, запозичені українським сленгом з англійськоготаамериканського, не становлять особливихтруднощів для перекладу:
bucks–бакси;
guy– гай.
Заостанні10-15років українська мова наповнилася великою кількістю англіцизмів,щообумовленопевнимисоціально-економічними,політичнимитакультурними причинами. Появаімпортнихтоварів в яскравихетикеткахзанглійськиминаписами,різноманітні рекламніролики та зарубіжніфільми,а особливо розвиток сучасних комп’ютерних технологійсприяють процесу запозичення лексичних одиниць, головним чином, з англійськоїмови. Найбільшоговпливуангліцизмівзазнають корпоративніжаргони, що,як вже зазначалося раніше, входять до складу молодіжноготастудентського сленгів.Це пояснюється тим, що сленг взагалі, та студентський зокрема, є найрухливішоюлексичною системою — молоді притаманне особливе відчуття мовного максималізму[10;45]:
хайр– довге волосся;
батл — пляшка;
сліпати – спати;
спікати – говорити.
 Слід додати, що українська мова зїї великою кількістю префіксів, суфіксів та закінчень надзвичайно підходить длясловесного імпорту. Частина англіцизмів прийшла доукраїнської мови без зміни морфемного складу, як напрклад:
father- фазер;
friend-френд.
Інша частиназазналапевних змін, підпорядкувавшисьнормативамукраїнської мови, як,наприклад, в словах:
shoes- шузи;
trousers– траузери;
night– перенайтати.
Наступним англійським словам, яківідносяться до нейтральної лексики, відповідають аналогічні за звучанням словаукраїнської мови, які набули відповідного стилістичного забарвлення тасоціального маркування, зрозумілого лише носіям відповідного жаргону:
old(старий) — олдовий(досвідчений,мудрий);
ask(просити) — аскати(жебрачити);
girl(дівчина) — гьорла(гарнадівчина, подружка);
 boy(хлопець) — бой(грубувато-фамільярнезвертаннядо хлопця, чоловіка).
Отже, в процесі запозиченняукраїнським студентським сленгом англомовних слів, в сферу вживаннявключаються, як правило, не субколоквіальні лексичні одиниці, а словастандартної англійської мови, і тільки в процесі адаптації мовою-реципієнтомвони набувають відповідного стилістичного забарвлення та соціального маркування[10;46-47].
 В рамках розгляду труднощівперекладу сленгізмів слід також відзначити різну кількість сленгових одиниць влексиконі носіїв різних мов. Хоча сленг є універсальним лінгвістичним явищем,зумовленим рядом екстралінгвістичних та лінгвістичних чинників, він займаєрізну роль у житті носіїв різних мов. С.Б. Флекснер оцінює роль сленгу вмовленні середнього американця як приблизно 10% від його вокабуляру, тоді якукраїнський сленг є явищем малорозвинутим та маловивченим, що, відповідно,відображається у мовленні українців та при пошуку відповідного українськогосленгізму при перекладі американського сленгу [27;115].
З огляду на все вищенаведенеочевидно, що переклад лексики, яка не має прямих відповідностей в мовіперекладу, є певною трудністю, але цю трудність можна подолати за допомогоюзасобів передачі спеціальної нелітературної лексики, які ми детально розглянулив попередньому підрозділі.
2.3. Аналіз засобів перекладу лексичниходиницьамериканського студентського сленгу
В даній дипломній роботі мирозглядаємо особливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійськоїмови на українську на прикладі лексичних одиниць, які можна віднести доамериканського студентського сленгу. В рамках нашої роботи ми досліджуємо певнувибірку сленгізмів американського студентського сленгу, яка загальною кількістюнараховує 150 сленгових одиниць (див. Додатки).Вибірка була взята зі словників сучасного сленгу [45; 47;48; 51; 52]. Лексичні одиниці, представлені дляаналізу, були відібрані шляхом пошуку в словниках сленгу потрібної лексики зпоміткою college.
В даному підрозділі перед намистоїть наступне завдання: на основі відібранихсленгових одиниць визначити, які засоби перекладу використовуються приперекладі сленгової лексики, у нашому випадку тієї лексики, яка відноситься доамериканського студентського сленгу.
Отже, проаналізувавши дану вибіркусленгових одиниць, ми дійшли висновку, що укладачісловників, як правило, обмежуються стилістично нейтральними варіантамилексичних одиниць, що передають лише їх загальний зміст. Тому завдання перекладача,який працює з художнім текстом, де зустрічаються дані сленгізми, полягає втому, щоб відшукати еквівалент відповідного сленгізму вмові перекладу, який характеризувався б приблизно однаковою з нимекспресивністю та емоційною забарвленістю. Згідно до проведеного намидослідження, лексичні одиниці, перекладені відповідним перекладацькимеквівалентом в мові перекладу, становлять більшу частину лексики впредставленій вибірці. Проілюструємо ценаступними прикладами:
bunkoff – прогулювати заняття;
cockamamie– нескладний іспит;
condition(n) – незалік;
dog– важкий іспит;
dark side — студентський район;
floppy disc –розумний, старанний студент;
nitpick– не скласти іспит;
pee-head — другокурсник;
reader — шпаргалка;
wiseacre– дуже розумна людина.
Другим засобомперекладу, до якого вдаються перекладачі при перекладі сленгових одиниць, зокремапри перекладі студентського сленгу, є експлікація або описовий переклад. Якпоказало наше дослідження, дуже часто перекладачі змушені йтишляхом тлумачення й роз'яснення значення слова внаслідок того, що, як нами вжезазначалося раніше, в мові оригіналу існує доситьзначний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не маєеквівалентів у мові перекладу. Для підтвердження зроблених нами висновків мивважаємо за потрібне привести кілька найбільш яскравих прикладів сленгізмів,перекладених описово:
be а whiz at something- людина, що швидко вчиться, виключно обдарована в чомусь людина;
campused — обмежений територією кампусу (територією, що прилягає до університету та щовключає учбові і житлові корпуси, торгові точки і підприємства побутового обслуговування);
God sguad — студенти, що спеціалізуються на вивченні релігії;
grunt — студент,якому важливо отримати диплом, а не знання;
Hell Week — тиждень посвячення першокурсників у студенти;
pass-man — студент, який отримує диплом без відзнаки;
sandwich course- практична робота як частина освіти в технічних коледжах;
zerology — курспустих лекцій, які можна не відвідувати.
zonk out — зійтиз котушок від перевантаження або втоми.
Наступнимзасобом перекладу, яким користуються перекладачі при перекладі спеціальноїнелітературної лексики, а отже і при перекладі сленгу, в тому числістудентського, є калькування. Ми маємо відзначити, що відсоток сленговиходиниць, перекладених саме за допомогою калькування є незначним. Принаймні увибірці лексики студентського сленгу, з якою ми працювали при аналізі у нашійроботі, випадків перекладу сленгізмів калькуванням небагато. Наведемокілька прикладів:
air head — порожня голова;
bookworm — книжний черв'як;
pass-fail — залік-незалік.
Необхідно зазначити, що у вибірці,проаналізованій нами в рамках даної роботи, мають місце лише три засобиперекладу а саме: еквівалентний переклад, експлікація або описовий переклад такалькування. Інших засобів перекладу, розглянутих в попередньому розділі,відмічено не було.
Таким чином, наоснові аналізу зробленої вибірки була відмічена закономірність. Прийнявшизагальну кількість лексичних одиниць у вибірці (150) за 100%, ми зробиливисновок, що основним засобом перекладу сленгових конструкцій є пошуквідповідного перекладацького еквіваленту, що складає приблизно 79% відзагальної кількості слів. Всі інші лексичні одиниці були перекладені задопомогою таких засобів перекладу як експлікація або описовий переклад такалькування. Отже, приблизно 19% сленгових конструкцій перекладені описово,і лише 2% сленгізмів були перекладені за допомогою калькування.
Таблиця 2.3.1.
Кількісний аналіз засобів перекладувибірки сленгізмівЗасіб перекладу Кількість слів Відсоткове співвідношення  Еквівалент 118 79%  Експлікація 29 19%  Калькування 3 2%
Підводячи підсумки проведеного намидослідження, ми вважаємо за потрібне відзначити, що, оскількипроведене дослідження відображає загальну тенденцію використання засобівперекладу при перекладі спеціальної нелітературної лексики, в нашій роботі — приперекладі сленгових одиниць американського студентського сленгу, так само як ічастотність застосування тих самих засобів перекладу, ми маємо підставустверджувати, що результати нашого дослідження є об’єктивними відноснозагальної перекладацької практики, яка функціонує в галузі перекладуспеціальної нелітературної лексики.
Висновки до Розділу 2
Студентськийсленгналежить до спеціальної нелітературної лексики, перекладякої, в силу об’єктивних причин, становить певнутрудність. В процесі дослідження вибіркизі студентського сленгу ми спирались на підхід доперекладу спеціальної нелітературної лексики, запропонований І.В.Корунцом.
Специфіка передачі інформації у процесітрансляції сленгової лексики не полягає в точній передачі образу: дослівнекалькування сленгізму не сприйматиметься носіями цільової мови, а інколи можепризвести до повного нерозуміння. Для передачі інформації при адекватномувідображенні мовленнєвої поведінки тих, хто говорить, більш пріоритетним уперекладі є адекватна передача головним чином конотативного значення іззбереженням значення денотативного, що, в свою чергу, дає змогу замінитианглійські сленгізми українськими з відмінними образними значеннями таформальними структурами.
При перекладі сленгізмів як з іноземноїмови на мову перекладу, так і навпаки, основні труднощі полягають у тому, щосленг є найрухомішим шаром лексики і жоден словник нових слів не в змозіназдогнати виникнення та розвитоксленгових одиниць, тому однією з основних труднощів приперекладі|переказі| сленгізмів| є|з'являється| пошук сучасних еквівалентів.
Припорівняльному аналізі американського та українського сленгу виявляється доситьзначний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не маєеквівалентів у мові перекладу.
Сленг є універсальним лінгвістичнимявищем, зумовленим рядом екстралінгвістичних та лінгвістичних чинників, але вінграє різну роль в житті носіїв окремих мов. Український сленг, на відміну відамериканського, є явищем малорозвинутим та маловивченим, що відображається умовленні українців та при пошуку відповідного українського сленгізму приперекладі американського сленгу.
Різна кількість сленгових одиниць,що функціонують в лексиконі українців та американцівта труднощі перекладу контекстуально залежних сленгізмів, сленгізмів-реалійпризводить до низки мовно-специфічних модифікацій та адаптаційних процедур утрансляційному процесі з метою узгодження канонів і нормативів обох систем,результатом яких є часта заміна англійських сленгізмів українськими лексемамита фразеологемами стилістично нейтрального характеру, або використанняописового перекладу.
На основі проведеного дослідженнявибірки сленгізмів зі словників сучасного американськогосленгу була відміченазакономірність, що основнимзасобом перекладу сленгових конструкцій є пошук відповідного еквіваленту (79%),далі за кількістю перекладених лексичних одиниць йде експлікація (19%), ілише незначна кількість сленгізмів була перекладена за допомогою калькування(2%).
Проведене дослідження відображаєзагальну тенденцію використання засобів перекладу при перекладі сленговиходиниць американського студентського сленгу, так само як і частотністьзастосування тих самих засобів. Результати дослідження є об’єктивними відноснозагальної перекладацької практики, яка функціонує в галузі перекладуспеціальної нелітературної лексики.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В даній дипломній роботі булорозглянуто особливості формування, функціонування та перекладу американськогота українського студентських сленгів.
В сучасній англійській мові сленг єактивною складовою живої розмовної мови, представляє значну частину їїсловникового складу, тому що різноманіття інтересів суспільства, оцінка окремихявищ носіями мови, які належать до різних соціальних і професійних груп,знаходить яскраве відображення в сленгу.
В лінгвістиці і дотепер існують сумнівищодо визначення терміну «сленг». Труднощі полягають у критеріях відділеннясленгу від вульгаризмів, колоквіалізмів, жаргону, кенту, діалектизмів.Більшість сленгових конструкцій відрізняються яскраво вираженим пейоративно-стилістичнимзабарвленням, що характеризується негативно-зневажливою експресивно-емоційноюоціночною конотацією.
У сленгу слідрозрізняти загальний і спеціальний сленг. Молодіжний сленг відноситьсядо спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарівлексики молодіжного сленгу. Значну частинуйого лексичногоскладу становлять корпоративні та професійні жаргонізми,які піддаютьсявпливу кенту. Студентському сленгу, як ібудь-якій|усякому| субмові|, властива деяка розмитість меж|меж|. Говорити пройого однорідність неможливо, оскільки|тому що| його утворення не контролюється,імовнанорма здійснює на нього незначний та непрямий вплив. Виокремити студентськийсленг як замкнуту підсистему та як об'єкт спостереження можна лише|тільки|умовно.
Студентський сленг являє собою цікавийлінгвістичний феномен, побутування якого обмежено не лише|не тільки| певнимивіковими рамками, що є очевиднимз|із| самої його номінації, але і соціальними, тимчасовими і просторовими межами.Він існує в студентському середовищі |середовищі|– в окремих більш-меншзамкнутих референтних групах.
Студентський сленг — це лексикон, якийживиться соками загальнонаціональної мови|язика|, живе на її фонетичному іграматичному грунті. Сленг кожної історичноїепохи відображає риси свого часу. Потік цієї лексики ніколи не вичерпується,він лише|тільки| часом міліє|мілішає|, а в інші періоди стає повноводним.
В сленгу відображається спосібжиття мовного колективу, який його породив, часто це| носії мови|язика| з|із|достатньо високим рівнем освіти, які вдаються до його використання лише|тільки|в певній комунікативній ситуації. Найбільш розвиненими сферами спілкування|,притаманними| студентському| сленгу є професійна|, соціально-побутова|,видовищно-масова| та сімейна|.
Студентський сленг єодним з джерел поповнення лексичного складу мови та одним з елементів культурисуспільства. Мовні процеси, що розгортаються в студентському сленгу, роблятьйого природною експериментальною лабораторією для спостереження за мовнимизмінами в соціальному контексті.
Формування лексикону студентськогосленгу відбувається|походить| за рахунок тих же джерел і засобів|коштів|, яківластиві мові|язику| взагалі. Різниця полягає лише|тільки| в пропорціях. Наперше місце за продуктивністю виходять як іншомовні запозичення, так ізапозичення з|із| інших соціальних| угрупувань|. Одиницістудентського сленгу увібрали в себе не тільки жаргонізми маргінальних груп,але і є одним з найбільш потужних каналів їх популяризації та асиміляції взагальному сленгу та – в окремих випадках – у розмовній лексиці літературноїмови. Наступним|таким| потужним|могутнім| джереломформування лексичного складу сленгу є|з'являється| метафорика| та метоніміка|. Лексичніодиниці, утворені шляхом метафоричного або метонімічного переосмислення, частоносять гумористичний|, евфемістичний| характер і, таким чином, затушовуютьнегативну сутність означуваного|. В порівнянні з трьома зазначеними|накликати|,питома вага решти джерел формування лексичного фонду|фундації| студентськогосленгу є незначною. Більшість засобів утворення|створіння| нових словоформ встудентському сленгу збігаються як в англійській, так і в українськіймовах|язиках|. Засобами словотвору встудентському сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, атакож їх сполучення та всі інші можливі варіанти.
Сленг належитьдо спеціальноїнелітературної лексики, при перекладі якої використовуються відповідні засобиперекладу. В даній дипломній роботі було проведенодослідження вибірки сленгізмів зі словників сучасного американськогосленгу, в результаті якого булавідмічена закономірність, що при перекладі сленгунайчастіше доводиться відшукуватиеквівалентний українській сленгізм, що відзначається такою ж експресивністю,або йти шляхом тлумачення і роз'яснення значення, тобто використовуватиописовий переклад. Використовується також такий засіб перекладу як калькування,але відсоток сленгізмів, перекладених за допомогою цього засобу перекладу єнезначним. Найбільш важливими при перекладі сленгових одиниць є фонові знанняпро сленг, тобто інформація про ситуацію вживання відповідного сленгізму
Приперекладі сленгових одиниць важливо вдаватися до ряду трансформацій різногохарак­теру з метою не лише передати екстралінгвістичну ситуацію, вираженуденотативами лексем, але й відтворити палітру значень конотативних, якіяскравіше передають мовленнєву поведінку учасників дискурсу, тому що сленг- явище не тільки мовне, але й соціальне, оскільки студентськийсленг посилює позитивність “неформального” в суспільстві, але в той же часвиражає опозицію загальноприйнятим нормам та положенням як в академічномусвіті, так і в суспільстві в цілому. Головна мета, якій слугує сленг студентів- підтвердження почуття незалежності, групової солідарності.
 Перспективаподальшого дослідження полягає у розгляді інших шарів американськогомолодіжного сленгу, наприклад комп’ютерного, та у його зіставленні зукраїнським сленгом, оскільки сьогодні бурхливий розвиток специфічної сленговоїлексики відзначається саме в сфері розвитку сучасних комп’ютерних технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. –К.:Логос, 2002. — 313с.
2.БеляеваТ.М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка. — Л.:ЛГУ, 1985. — 194с.
3.БереговскаяН.В.Молодежныйсленг:формированиеифункционирование// Вопросыязыкознания. — М.: Наука, 1996. — №3. — C.32-41.
4.Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке// Учен. зап. ЛГПИ им. А.И. Герцена. — Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1955. — т.3. — С.47-50.
5.Гальперин И.Р. О термине сленг //Вопросы языкознания. – М.: Наука,1956. — №6.-С.104-107.
6.ДордаВ.О.Аксіологічніаспекти студентського сленгу США // Вісник СумДУ.–Суми:СумДУ,2006. — №11. – С.39-43.
7. Дорда В.О. Статус студентського сленгу та адгерентних груп англомовної ненормативної лексики // Вісник СумДУ. — Суми: СумДУ, 2006. — №3. – С.188-192.
8. ЖирмунскийВ.М. Национальный язык и социальные диалекты. -
Л.:Худож. лит.,1936. – 215с.
9. Запесоцкий А.С., Фаин Л.П. Эта непонятная молодежь. — М.: Просвещение, 1990. – 145с.
10. ЗацнийЮ.А. Розвиток словникового складусучасної англійської мови. — Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т., 1998.-430с.
11.Иванова Г.Р. Территориальная дифференциация английскогоуниверситетскогосленга:Автореф. дис… канд. филол. наук:10.02.04. — М., 1991. — 115с.
12. Клименко О.Л. Поповненнясловникового складу англійської мови з нелітературних підсистем:Автореф. дис… канд. філол. наук. –Харків, 2000. — 20с.
13.КоловскаяН.А. Особенностифункционирования американского студенческого сленга // Ярославскийпедагогический вестник. – Ярославль: Ярославский гос. пед. ун-тетим. К. Д. Ушинского, 2004. — № 2. – С.9-12.
 14.КомиссаровВ.Н. Теория перевода (лингвистическиеаспекты). — М.: Наука, 1973.– 180c.
15.КопыленкоМ.М. О семантической природе молодежного жаргона // Социально-лингвистическиеисследования. — М.: Наука, 1976. — №5. — С.111-117.
16.КорунецьІ. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця:Нова Книга, 2001. — 448с.
17.Кухаренко В.А. Практикум з стилістики англійської мови (A Book of Practice in Stylistics):Підручник. — 2-ге вид., перегл. та пошир. — Вінниця: Нова книга, 2000. — 160с.
18.ЛаповаЕ.В. О молодежном жаргоне //Русский язык.– Минск: МГПИИЯ им. М.Тореза,1990. — №10.-С.54-59.
19.ЛевиковаС.И.Молодежный сленг как своеобразный способ вербализации бытия // Бытие и язык.-Новосибирск: Наука,2004.- №5.- С.167-173.
20. Львовская З.Д. Современныепроблемы перевода. – М.: URSS,2007. – 220с.
21. Маковский М.М. Языковаясущность современного английского сленга // Ин.яз. в школе. — М.: Просвещение, 1962.- №4. — С.102-113.
22.МиролюбовА.А. МайклУэст и его методика обучения чтению // Ин. яз. в школе. — М.: Просвещение,2003. — №2. — С.46-47, 54.
23. НиколаеваС.Ю. Индивидуализация обучения иностранным языкам. – К.: Вищашкола, 1987. – 140с.
24.Орлов Г.А. Современная английская речь. — М.:Высшая школа, 1991.-254с.
25.ПассовЕ.И. Основы коммуникативной методики обучения иностранному общению. – М.:Русский язык, 1989. – 215c.
26.ПиркалоС.В. Сленг: ненормативно, але нормально//Урок української. – К.:Наук. думка, — 2002.-№2. — С.26-28.
27.Потятинник У.О. Соціолінгвістичні та прагмастилістичні аспекти функціонуваннясленгової лексики (на матеріалах періодики США): Автореф. дис… канд. філол.наук: 10.02.04. — Львів, 2003. — 246с.
28. Скалкин В.Л. Основы обученияустной иноязычной речи. – М.: Русский язык, 1982. – 180c.
29. Скворцов Л.И.Литературная норма и просторечие. — М.: Наука, 1977. – 252c.
30. Скребнев Ю.М.Основы стилистики английского языка. — М.: ООО “Изд-во Астрель”,2000. — 224с.
31.Федорова Л.Л. Современная молодежная речь: норма или антинорма. – М.:Просвещение, 2002. — 321с.
32.Хасанова Е.В. Об источниках и способах образованияшкольного и студенческого сленга (на материале англ. яз.) //Русская и сопоставительная филология. — Казань: Унипресс, 2002. — №2. — С.59.
33.ХомяковВ.А. Введение в изучение сленга – основного компонента английского просторечия.-Вологда:ВГПИ, 1971. — 176с.
34. Хомяков В.А. Нестандартнаялексика в структуре английского языка национального периода: Автореф. дис…канд. филол. наук: 10.02.04. — Л., 1980. — 75с.
35. Чуковский К.И. Высокое искусство. — М.: Советский писатель, 1968. — 384с.
36. Швейцер А.Д. Социальнаядифференциация английского языка в США. — М.: Наука, 1983. — 213с.
37. Шубин У.П. Языковаякоммуникация и обучение иностранным языкам. — М.: Высшая школа,1972.– 196c.
38.Bradley H.Slang //The EncyclopaediaBritannica.–13th ed.– London: TheBritannica, Inc.,1926. — Vol.25.- P.207-210.
39.Drake G.F. The Social Role of Slang // Language: Social PsychologicalPerspectives / Ed. by H.Giles. – Oxford: Pergamon Press, 1980. – P.63-70.
40.Greenough J.B., Kittredge G.L. Words and their Waysin English Speech. – N.Y.: The Macmillian, 1929. – 318p.
41.Holms J. An Introduction to Sociolinguistics. — N.Y.: Longman, 1997. — 412p.
42. MenckenH.L. The American Language. – N.Y.:A.A.Knopf, 1992. — 333p.
43. PartridgeE. Slang Today and Yesterday. — N.Y.: The Macmillian, 1934. — 476p.
44.Sledd J. On Not Teaching English Usage // English Journal. – N.Y.: RandomHouse, 1965. – Vol.54. – P.698-703.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГОМАТЕРІАЛУ
 45.Геловани Г.Г., Цветков А.М. Русско-английский разговорник бытовой лексики исленга. — М.: Просвещение, 1991. – 45с.
 46.Кондратюк Т.М. Словник сучасного українського сленгу. — Харків: Фоліо, 2006. — 352с.
 47.Кудрявцев А.Ю., Куропаткин Г.Д. Англо-русский словарь сленга и ненормативнойлексики. — М.:ООО “Изд-во АСТ”, 2006. — 384с.
 48.ШестикрыловП.А. Словарь новейшего американского сленга. — М.: ООО “Изд-во Астрель”, 2005.- 288с.
 49. AytoJ. TheLongman Registerof NewWords: LongmanGroup UKLimited.-Moscow: RusskiiYazyk, 1990.-314p.
 50.Flexner S.B. New Dictionary of American Slang /Comp. by R.Chapman. — N.Y.: Harper and Row, 1986. — 498p.
51.Spears R.A. NTC’sDictionaryof American Slangand ColloquialExpressions.– N.Y.: McGraw Hill, 2000. – 3rd ed. – 560p.
52.www.onlineslangdictionary.com.

SUMMARY
The subject of theresearch work are the slang units peculiarities and methods of theirtranslation fromEnglish into Russian.
The actual value of theresearch is determined by the necessity to study the specific character of theAmerican student slang translation.
The aim of our researchis to study and compare the peculiarities of composition and functioning aswell as translation of the American student slang with the Ukrainian one.
Meeting this aiminvolves the solution of certain specific problems:
— to determine theconcepts of youth and student slangs in the common slang system;
— to analyze thestudent slang sources of origin and spheres of usage;
— to study thepeculiarities of composition and functioning of the American and Ukrainianstudent slang;
— to study a definiteamount of American student slang units and to analyze the methods of theirtranslation.
Student slang unitsfrom the dictionaries of the English, American and Ukrainian modern slang wereused as a material for research.
The research methods ofthe work are comparative, descriptive, method of contrastive analysis andcomparative historical method.
The aim and the tasksof the paper determined its structure:
Chapter 1. Youth andstudent slang in the common slang system
1.1. Youth and studentslang definition
1.2. Youth and studentslang variability and changeability
1.3. American andUkrainian youth and student slang sources of origin and spheres of usage
1.4. American andUkrainian student slang language peculiarities
Conclusions to Chapter1
Chapter 2. Americanstudent slang translation analysis
2.1. Translation aspectof the specific substandard vocabulary
2.2. American studentslang translation peculiarities
2.3. Translationmethods analysis of the American student slang lexical units
Conclusions to Chapter2
General conclusions
Bibliography
Theoreticalsignificance of the work lies in the fact that it makes a contribution to theresearch of interrelationship “language – society” in terms of theory oftranslation.
Its practical value isdetermined by possibility to use the material of the research in translationand lexicography practiceas well as in the course of teaching such disciplines as theory and practice oftranslation, stylistics and lexicology.
In Chapter 1 of thegiven research work are examined theoretical issues related to definition ofthe youth and student slang place in the common slang system, youth and studentslang variability and changeability at the background of different cultural andhistorical epochs; the attention is paid to the student slang sources of originand spheres of usage; are examined and compared the main methods of Americanand Ukrainian slang units composition.
Chapter 2 of the paperis dedicated to the main problems of slang translation; slang units of theAmerican student slang are studied and the methods of their translation intoUkrainian are analyzed.

ДОДАТКИ
Словникова вибірка американськихсленгізмів з варіантом їх перекладу українською мовою
Американські сленгізми та їх
словниковий переклад
Варіанти перекладу американських
сленгізмів, запропоновані у словнику укр. сленгу асe boon coon — друг, приятель, надійна людина бандит, битяй, ландорик ace into — встигнути на початок заняття   answer off the cuff — відповідати без підготовки імпровізувати air head — порожня голова балда, вавка в голові basics – основні предмети be а whiz at something — людина, що швидко вчиться, виключно обдарована в чомусь людина банш blew out — той, що перебуває в стані сп'яніння під впливом маріхуани закиданий, вгашений, вставлений beef – проблема геморой, заморочка, засада, трабл, щастя bird-brain — нерозумний студент нульовий, стерильний birdcage — студентський гуртожиток гуртак, жабник, зоопарк, притон blow off — ігнорувати або уникати когось ігнорити, забивати, морозитись boogerhead — приятель, друг бандит, битяй, ландорик bookworm — книжний черв’як параграф borough boy — людина з передмістя, провінціал ведмідь, кріпак brain — інтелігентний студент brain dead — безмозкий, нездатний думати дуплятор, одоробло, товстолобий braniac – дужа розумна людина, інтелектуал гуру, динозавр, крокодил bug out — списувати здирати, катати bunk off – прогулювати заняття зривати, косити, пасувати, клеїти пари bust – невдаха квач butterhead — нерозумний студент нульовий, стерильний button up — замовкнути, припинити розмову засохнути, заліпитись, закрити обличчя подушкою buzz crusher — зануда, буркотун достоєвський, кумар cake-eater – ледар халявщик, шаровик campused — обмежений територією кампусу (територією, що прилягає до університету та що включає учбові і житлові корпуси, торгові точки і підприємства побутового обслуговування) chalkie – викладач препод clam – помилка глюк, прокол coach — студент, який не встигає у навчанні ручник cockamamie – нескладний іспит фонарьовий іспит communist – дурний, поганий відстійний, задрипаний, фіговий condition (n) – заборгованість, незалік хвіст condition (v) – перескладати іспит cooked – дуже п'яний вбуханий у дим, п’яний як соловей/як чіп crab – знизити або не поставити оцінку завалити, зарізати crack – псих бамбук, безверхий, відбитий, підорва crack a book — сісти за підручники букви шукати cram — судомисто вчити щось вночі перед іспитом зубрити всю ніч поспіль crap out — не скласти іспит завалити, провалити іспит crew — коло друзів брига, орда, френда, шобло crib sheet — шпаргалка бомба, шпора da nazzis – людина, яка влаштовує скандал на вечірці dark side — студентський район студовий околот dig in – поринути з головою у навчання зависти digithead – той, хто багато працює з комп’ютером dodo — дурень аут, ботинок, відстрілок, дрізд, дурбелик, клавесин, шлепер dog – важкий іспит dogpack – коло друзів брига, орда, френда, шобло dorm – гуртожиток гуртак, жабник, зоопарк, притон down with that — погодитися з кимось або з чимось підписатись duckets — гроші балабас, зюзі, крайти, філки fam – родина false messiah – хтось або щось, що не виправдовує сподівань підлом fixer — охоронний пост перед установою або учбовим корпусом floppy disc – розумний, старанний студент ботан, зубрило, гідроцефал four-eyes — людина в окулярах бінокль fress — професор профа, профура freshman — першокурсник зеленка, мінус, першокур fundamentals — основні предмети gen up – навчитися чомусь нахапатися get one’s johny — палити маріхуану димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати God sguad — студенти, що спеціалізуються на вивченні релігії gooey — подружка, кохана дівчина бамбіна, буся, гьорла, мала grunt — студент, якому важливо отримати диплом, а не знання gun (for smth) – дуже старатися рвати gunner – розумний студент ботан, зубрило, гідроцефал have a ball — розважатися відриватися, дурагонити, зависати, кантуватись have a belfry – бути розумним бути вумним, грамотним have a mike – нічого не робити, ледарювати відвисати, відтопирюватись, пилососити тайгу have arms – влаштовувати вечірку зажигати, закатувати паті Hell Week — тиждень посвячення першокурсників у студенти hit it off – ладнати з кимось hole – гуртожиток гуртак, жабник, зоопарк, притон hooch — маріхуана бадилля, бібліотека, драп, дубас, кукіс, пишна, план, трава, укроп hunker down — підготуватися до іспиту jack-off — ледар халявщик, шаровик jag – 1) випивка; 2) гулянка 1) відкрутка, кір, станція “Бухайлівка”; 2) гульбан, движняк janky – непривабливий квакозябр junior college – технікум технар kegger – вечірка бухарест, доза, паті kill — підсміюватися виганятися, дерти лаха, стібатися, тюкати kiss smb off – відрахувати з університету турнути з універу longhaired – інтелігентний студент loot — гроші балабас, зюзі, крайти, філки lost time – робочий час lunch — звихнутися зійти з котушок, зшизіти make a play for – залицятися, фліртувати волочитися, клеїти mind-boggling — дуже важкий для розуміння вішалка, мозколомний mixed media — доповідь, лекція, повідомлення з використанням декількох допоміжних засобів (кіно, радіо) mug – розумний, старанний студент ботан, зубрило, гідроцефал multiversity/multiuniversity — університет з безліччю факультетів, відділень, курсів, кожний з яких представляє собою автономний інститут nitpick – не скласти іспит завалити, провалити іспит night on the town — вечір розваг суботник nongraded — метод навчання без заліків і оцінок oil it – готуватись до іспиту всю ніч, не заплющюючи очей зубрити всю ніч поспіль P. – один з батьків коркодитель, корень, предок, старий, шнурок pass-fail — залік-незалік passing-belief – дуже важкий для розуміння вішалка, мозколомний pass-man — студент, який отримує диплом без відзнаки pee-head — другокурсник; лижа play monopoly – палити маріхуану димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати plough – не скласти іспит завалити, провалити іспит poindexter – розумний, старанний студент ботан, зубрило, гідроцефал poop sheet – розклад занять pop-test — тест без підготовки pothead — курець маріхуани планокур powder up — багато випити вдушити, вколдирити, накиритись, напитись до вертольотів prelims — контрольна робота у вузі prexy — ректор pull tubes – палити маріхуану димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати pummeled – п’яний на злеті, під газом, синій rack one’s brain – думати напружувати мозок, паритись raize da roof – добре проводити час, розважатися відриватися, дурагонити, зависати, кантуватись rally — проводити вечірку зажигати, фестивалити rave — вечірка бухарест, доза, паті reader — шпаргалка бомба, шпора readingman — студент, який добре вчиться розумник, умняковий rentals – батьки коркодителі, корні, предки, старі, шнурки sandwich course — практична робота як частина освіти в технічних коледжах score — досягти гарних результатів у навчанні scream — дивак номер, прибацаний, фіалки в голові, фрік ship – не скласти іспит завалити, провалити іспит sink one’s teeth into smth — поринати у працю з головою хоботитись sleeper — курс лекцій slip smb five — вдарити по долоні в знак привітання smokey treat – маріхуана бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, трава, укроп spliff – цигарка з маріхуаною джойнт, косяк, ракета, торпеда, хапалка, штакета stamping ground – місце постійної тусовки бордельєро, вислово, зависалово stopout — студент в академічній відпусці super-strap – розумний, старанний студент ботан, зубрило, гідроцефал sweathhog — студент, який не встигає у навчанні ручник talk through one’s hat – багато балакати про щось неважливе язиком молоти techie — студент технічного вузу технар thickhead — дурень аут, ботинок, відстрілок, дрізд, дурбелик, клавесин, шлепер throat — розумний, старанний студент ботан, зубрило, гідроцефал tool – розумний, взірцевий студент ботан, зубрило, гідроцефал tree – маріхуана бібліотека, бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, план, трава, укроп tribe – компанія, коло друзів брига, орда, френда, шобло tumble to smth – розуміти (предмет) варити, вдупляти, волочити wash out – не скласти іспит завалити, провалити іспит wench – подружка, кохана дівчина бамбіна, буся, гьорла, мала windy — базікало баклан, мітла wiseacre – дуже розумна людина, інтелектуал гуру, динозавр, крокодил wonky — розумний, старанний студент ботан, зубрило, гідроцефал wetware — мозок думалка zerology — курс пустих лекцій, які можна не відвідувати zombie — втомлена людина доходяга zonk out – звихнутися від перевантаження або втоми забити баки 2,5 – університетський поліцейський або охоронець.   42 – дуже гарний кльовий, хіповий