ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Фразеологізми сучасної англійської мови
1.1 Поняттяфразеології як лінгвістичної дисципліни
1.2 Фразеологічнаодиниця як основний об’єкт вивчення фразеології
1.3 Видифразеологічних одиниць
1.3.1 Фразеологічні словосполучення
1.3.2 Ідіоми
1.3.3 Кліше
Розділ 2. Проблема фразеології як кореляції між мовоюі культурою
2.1 Фразеологічні одиниці як носіїнаціонально-культурної інформації
2.2 Поняття етнокультурологічної маркованостіфразеологічних одиниць
Розділ 3. Переклад фразеологічних одиниць
3.1 Переклад національно маркованих фразеологічнихкомпонентів англійської мови українською
3.2 Переклад національно маркованих фразеологічниходиниць української мови англійською
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Сьогоднів лінгвістиці приділяється велика увага питанню взаємодії мови і культури.Культура, як і мова, є формою свідомості, що відображає світогляд людини. Моваслужить засобом накопичення і зберігання інформації, вона – вмістище знаньлюдини про світ. Зв'язок лінгвістики із національними культурами незмінний.Дослідження взаємозв'язку мови і культури набуває нового ракурсу розгляду узв'язку з вивченням картини світу і, зокрема, мовної картини світу. Мова – цезнакова система, де зафіксована не тільки реальність, але і символічнийвсесвіт. Фразеологізми здавна вважаються однією зі специфічних рис кожної мови.У нашому дослідженні нас цікавить саме етнокультурологічна маркованість фразеологічниходиниць (ФО), тобто ми будемо вивчати ФО на основі української і англійськоїмов з лінгвокультурологічної точки зору.
Актуальністьдослідження зумовленатим, що на сучасному етапі розвитку лінгвістичних дисциплін велика увага приділяєтьсявивченню мови, саме як вмістищу знань і пам’яті про матеріальні, соціальні,духовні, культурні досягнення і багатства різних народів. Ми живемо в періодактивізації міжкультурного спілкування, саме тому важливим стає не лишедосконале володіння мовою іншого народу, але і знання культури, менталітетуцього етносу. Саме в цьому аспекті фразеологічний склад мови і становить значнуцікавість, потребує уважного вивчення, нових підходів та ідей до вивчення ФО якносія етнокультурологічної інформації про мову до якої належить.
Метадослідження полягаєв дослідженні етнокультурологічної маркованості фразеологізмів на основі українськоїта англійської мови, саме у ракурсі того, що ФО є носіями інформації променталітет, культуру, історичний розвиток народу. Реалізація поставленої метипередбачає наступні завдання:
1) розглянути,що собою являє такий розділ мовознавства як фразеологія, об’єкт та предмет їїдослідження;
2) з’ясувати,що таке фразеологічна одиниця, і в чому полягає її відмінність від іншихлексичних одиниць мови; розглянути основні види фразеологічних одиниць;
3) розкрити,у чому саме полягає проблема фразеології як співвідношення мови і культури,дати визначення фразеології як вмістища духовної культури будь-якого етносу;
4) дативизначення такого понять як маркованість, та розкрити суть поняттяетнокультурологічної маркованості ФО;
5) задопомогою конкретних прикладів розкрити національне забарвлення фразеологічнихкомпонентів на основі спочатку англійської, а потім і української мови, тим самимпоказавши їх маркованість; дати переклад наведених прикладів.
Об’єктомнашої роботиє фразеологія як специфічне явище будь-якої мови у контексті її яскравогоетнокультурологічного і менталітетного забарвлення. Предметом дослідженняє фразеологічні одиниці англійської та української мов як носії інформації проетнос до якого належать та особливості їхнього перекладу.
Фактичнимматеріалом дослідження послужили фразеологізми з усної народної творчостіанглійської та української мови, фразеологізми з творчості В. Шекспіра та Т.Г.Шевченка, та деякі фразеологізми з довідкової літератури, зазначеної у спискувикористаних джерел. Також дослідження проводилося на основі праць наступнихвідомих мовознавців М. Н. Алексєєва, А. І. Альохіна. Н. Н. Амосова, Ш. Баллі,В.В. Виноградов, В. П. Жуков, Р. П. Зорівчак, О.В. Кунін, І. В. Корунець, А.Мейе, В. М. Телія, А. Е. Сепір, А. І. Смирницький, В.В. Шляхова та ін.
Длярозв’язання поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методикудослідження.У роботі використано наступні методи – зіставний,описовий, прийом контекстуального аналізу фразеологічних одиниць.
Науковановизназдобутих результатів полягає в тому, що вперше на основі великоїкількості зібраного матеріалу і його ретельного опрацювання розкрито поняттяфразеології не лише як мовної дисципліни, але і як особливої частини мови, вякій віддзеркалюється особливість її менталітету. Уперше звертається особлива увагаперекладачів і взагалі тих, хто вивчає іноземну мову, на те, що здобуттяфонових знань про носіїв обраної мови є не менш важливим ніж володіння їїграматикою. Подано свій погляд на вирішення актуальної проблеми вивчення фразеологіїяк особливого явища мови і культури в лінгвістиці та лінгвокраїнознавствісьогодні.
Теоретичнезначеннядослідження полягає у тому, що його результати становлять внесок урозвиток теоретичних аспектів лінгвістики, лінгвокультурології, етнолінгвістикита ін. дисциплін, які займаються вивченням не лише мови, але і культури українськихта англійських етносів в цілому.
Практичнацінністьроботи визначається тим, що її результати можна застосовувати длярозв’язання практичних проблем, пов’язаних з англо-українським і українсько-англійськимперекладом фразеологізмів. Також результати дослідження можуть бути використанідля проведення подальших досліджень у даній сфері.
РОЗДІЛ 1. Фразеологізмисучасної української мови
1.1Поняття фразеології яклінгвістичної дисципліни
фразеологічниймаркованість етнокультурологічний переклад
Фразеологія (гр. phrasis – «вираз», logos – «вчення») – розділ мовознавства, який вивчає сталі словосполучення в мові. Фразеологія – це також сукупність сталих словосполучень в мові в цілому, в мові того чи іншого письменника, в мові окремого художнього твору.
Як самостійна лінгвістична дисципліна фразеологія виникла не дуже давно. «Предмет и задачи, объем и методы изучения ее еще недостаточно четко определены, не получили полного освещения» [18, с.37]. Лінгвісти ще недостатньо розробили питання про особливості фразеологізмів у порівнянні з вільними словосполученнями, про класифікацію фразеологічних одиниць та їх співвідношення з частинами мови.
Першим термін «фразеологія» ввів Шарль Баллі, швейцарський лінгвіст французького походження. Він надавав йому таке визначення: «разделу стилистики, изучающему связанные словосочетания» [7, с.58]. Але цей термін не був прийнятий західноєвропейськими та американськими лінгвістами. Ш. Баллі вважається родоначальником теорії фразеології, оскільки він вперше систематизував сполучення слів в своїй книзі «Французька стилістика», в яку він включив розділ про фразеологію.
Основи англійської фразеологїї розроблено Н.М. Амосовою, А.І.Смирницьким, О.В.Куніним та багатьма сучасними дослідниками.
У ширкому розумінні об’єктом вивчення фразеології єфразеологічна система мови, яка включає в себе всю сукупність її фразеологічниходиниць разом з характерними для них закономірностями розвитку.
До завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни належить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї чи іншої мови.
Важливими аспектами дослідження цієї науки є: сталість фразеологічних одиниць, системність фразеології і семантична структура фразеологічних одиниць, їх походження та основні функції.
Фразеологія розробляє принципи виділення фразеологічних одиниць, методи їх вивчення та класифікації.
Фразеологія складається з трьох розділів: ідіоматики, ідіофразеомотики (semi-idiom) та фразеоматики. Такий поділ засновано на різноманітних типах значення фразеологізмів: від більш ускладнених до менш ускладнених.
1.2Фразеологічна одиниця якосновний об’єкт вивчення фразеології
Фразеологічнаодиниця є стійким утворенням. Це твердження ніхто не заперечує. Відомийлінгвіст О.В. Кунін дає таке визначення фразеологічній одиниці: «Фразеологическаяединица – это устойчивое сочетание лексем с полностью или частичнопереосмысленным значением» [13, c.6]. З цього випливає, що головноюособливістю фразеологічних одиниць є їх сталість. Сполучення слів досягаютьсвоєї сталості завдяки багаторазовому повторенню. Сталість ФО заснована нарізноманітних типах незмінюваності тих чи інших елементів при всіх нормативнихзмінах. Першим з них є сталість вживання, коли фразеологізм є одиницею мови, ане індивідуальним утворенням. Показником цього типу є втілення в готовомувигляді. Структурно-семантична сталість доводить, що фразеологічна одиницяскладається не менше, ніж з двох слів, і не володіє типовим значенням, тобто неможе служити прикладом для створення аналогічних ФО за структурно-семантичноюмоделлю.
Крім згаданихвидів сталості О.В. Кунін розглядає ще семантичну сталість. Тут інваріантністьфразеологізму спирається на стабільність переосмислення значення, належністьтотожного значення і лексичного інваріанту у фразеологічних варіантах танаявність семантичного інваріанта при всіх нормативних та оказіональних змінахФО. Повна незамінність компонентів або здатність нормативної заміни компонентівв межах фразеологічної варіантності чи синонімії підтверджує лексичну сталість.Та не можна не згадати і про синтаксичну сталість, тобто про повну незмінністьпорядку компонентів фразеологізму чи незмінність порядку компонентів в межахваріантності, граматична інверсія (наприклад, стилістична інверсія what across he has to bear!).
Показовими щодоцього є слова російського лінгвіста В.В. Виноградова, стововно сталості ФО: «Самфакт устойчивости и семантической ограниченности фразеологических сочетанийговорит о том, что в живом употреблении они используются, как готовыефразеологические единицы, воспроизводимые, а не вновь организуемые в процессеречи» [9, с. 364].
Українські лінгвісти дають таке визначення фразеологізмам: «Сталими називаються такі сполучення слів, які мають смислову єдність, не розкладаються на частини і вживаються в мові як цілісні одиниці» [10, с. 77].
Значення слів іфразеологічних одиниць визначається характером елементів, які входять в їхсклад. Щодо компонентів ФО, то лінгвісти дотримуються протилежних поглядів.Одні розглядають їх як поза словесні утворення, що втратили своє лексичнезначення, яке розчинилося в складі фразеологізму. Інші визнають словеснуприроду цих елементів. Більшість лінгвістів підтримують останню точку зору.
ФО є сполученнямпотенційних слів при повному переосмисленні і сполученням потенційних слів іреальних слів при частковому переосмисленні.
Компонентифразеологічних одиниць прийнято називати лексемами. Вони розрізняються заступенем словесності. Залежно від характеру їх значення виділяють чотири типилексем:
1. Реальні слова– лексеми з буквальним значенням компонентів: better late than never, touchone’s cap.Цього типу відносяться майже всі перші компоненти сталихпорівнянь.
2. Потенційніслова – лексеми з послабленим лексичним значенням і послабленими синтаксичнимифункціями. Потенційні слова зустрічаються в складі повністю або частковопереосмислених мотивованих ФО. Компоненти таких фразеологізмів семантичнозбагачені: keep a dog and bark oneself – виконувати роботу свогопідлеглого (букв. тримати собаку, а самому гавкати),still waters rundeep– під лежачий камінь вода не тече.
3. «Колишні»слова – переосмислені компоненти фразеологічних зрощень наприклад, send smb.to Coventry – бойкотувати проти когось, spick and span–елегантний.
4. Псевдо лексеми(фіктивні). Наприклад, muttonsу звороті let us return to ourmuttons «повернемося до теми нашої розмови» в англійській мові неіснує, а є калькою з французькоїmoutons і зустрічається лише в цьомуфразеологізмі. Псевдо лексеми – дуже рідкісне явище.
Слова в складіфразеологізмів втрачають деякі з їх властивостей, але можуть набувати і нові.Під впливом значення фразеологізму можлива поява нового значення. Наприклад,слово pennyв складі різних ФО набуває значення «невеликасума грошей»: cost a pretty penny– обійтися в копієчку,not have a penny to one’s name – не мати й копійки за душею,turnan honest penny– чесно підробляти.
Фразеологізми неможуть сполучатися або співвідноситися з іншими членами речення, з якимисполучається фразеологічна одиниця в цілому.
1.3Види фразеологічних одиниць
У мовознавців не склалося єдиної думки щодо того, що таке фразеологізми, а також не існує єдності поглядів стосовно їх класифікації. Одні дослідники (В.П. Жуков, В.Н. Телія) включають в склад фразеології всі сталі сполучення, інші (Н.М. Амосова, А.І. Смирницький) – лише певні групи.
Основоположник фразеології Ш. Баллі виділяє лише дві принципово різних групи сполучень:
1) вільні словосполучення, для яких не є характерною сталість і які розпадаються одразу після їх утворення;
2) фразеологічнієдності, тобто сполучення, компоненти яких постійно вживаються в данихсполученнях для вираження однієї і тієї ж самої думки, втративши при цьому своюсамостійність.
Свою класифікацію фразеологізмів з точки зору семантичної злитості їх компонентів запропонував академік В.В. Виноградов. Як відомо, фразеологізми виникають з вільного сполучення слів, яке використовується в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. В залежності від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильне в них переносне значення, В.В. Виноградов і ділить їх на три види: „фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення".
О.І. Смирницький розділяв лише фразеологічні одиниці та ідіоми. Проте в структурному відношенні лінгвіст поділив фразеологізми на одновершинні, двовершинні та багатовершинні в залежності від кількості визначальних слів.
Н.М. Амосова виділяє всього два види ФО – фраземи та ідіоми[3, с.127]. Зважаючи на всі запропоновані лінгвістами класифікації фразеологічних одиниць та спираючись на класифікацію, запропоновану Н.М. Амосовою, ми вважаємо за потрібне виділити такі різновиди:
- фразеологічні словосполучення, або фраземи;
- ідіоми;
- кліше.
1.3.1 Фразеологічні словосполучення (фраземи)
Питаннямдослідження фразем займалося багато лінгвістів, і кожен по-різному трактувавїх. Український фразеолог М.Т. Демський розглядає фразему як словосполучення,яке „за своєю номінативною функцією в багатьох мовах збігається зі словом,оскільки і лексема, і фразема виражають певне поняття і позначають предмети,ознаки, дії"[10, с. 5]. Головна різниця між лексемою і фраземою, на думкулінгвіста, полягає в структурі цих одиниць. Якщо лексема – це цільнооформленаодиниця, значення якої детермінується значенням її морфологічних компонентів,то фразема – нарізнооформлена одиниця, що складається з двох чи більше окремихлексем.
Питаннямдослідження фраземи займався і Савицький В.М., який вважає, що «фразема –це непредикативна двовершинна фразеологічна одиниця, що складається як мінімумз двох самостійних слів і яка в семантичному плані може мати односторонню(фразеологічні єдності) або двосторонню (фразеологічні зрощення або ідіоми)смислову залежність» [9, с. 74]. Зважаючи на всі запропоновані визначення фразем, ми можемоспростити їх і дати їм таке визначення. Фразеологічні словосполучення (фраземи)– це сталі звороти, в склад яких входять слова як з вільним, так і зфразеологічно зв’язаним значенням, наприклад, a bosom friend – закадичнийдруг, a pitched battle – жорстока сутичка, (to have) a narrow escape – дивомврятуватися, to frown one’s eyebrows – насупити брови, Adam’s apple – адамовеяблуко, to pay attention to smb. – звернути на когось увагу та ін. Фраземуще називають одиницею постійного контексту.
На відміну відідіом, фразеологічні словосполучення характеризуються значеннєвим розкладанням[13, с. 75]. В цьому відношенні вони наближаються до вільних словосполучень.Н.М. Амосова стверджує, що «до цього типу належать фразеологізми, що маютьбудову змінних словосполучень з підрядним зв’язком між компонентами» [3, с.56].
1.3.2 Ідіоми
Ідіоми, або фразеологічні зрощення – це абсолютно неподільні, стійкі словосполучення, загальне значення яких залежить від значення слів, що входять в їх склад: kick the bucket (розм.) – померти, протянути ноги, віддати кінці; send smb. to Coventry – бойкотувати проти когось, припинити спілкуватися з кимось; at bay – загнаний, у безвихідній ситуації; be at smb.’s beck and call – бути завжди готовим до послуг; to rain cats and dogs – лити як з відра (про дощ). Н.M. Амосова дає таке визначення поняттю "ідіоми": "…единицы постоянного контекста, в которых указательный и семантически реализуемый элемент нормально составляют тождество и оба представлены общим лексическим составом словосочетания и которые характеризуються целостным значением" [3, с. 72]. Фразеологічні зрощення виникли на основі переносних значень їх компонентів, але як результат ці переносні значення стали незрозумілими з точки зору сучасної мови. Так, в деяких ідіомах виникають некротичні елементи, тобто елементи, що зникли з словникового складу мови і закріплені лише в тій чи іншій ідіомі.
Таким чином, у фразеологічних зрощеннях втрачається зв'язок між прямим та переносним значенням, переносне для них стало основним. Саме тому фразеологічні зрощення складно перекладати на інші мови.
Перед нами особливий вид постійного контексту: в ідіомах немає семантично реалізуючого та ключового слова, і жоден з компонентів не володіє фразеологічно зв’язаним значенням, яке залежить від зв’язку з іншими компонентами. «Создаётся впечатление, что в зависимости от качества компонентов идиома может либо сама выявлять своё целостное значение, либо в семантическом отношении всецело зависеть от какого-то вне её находящегося контекстуального или ситуационного указания» [3, с. 73].
1.3.3Кліше
У сучаснійлінгвістиці великий інтерес викликає проблема мовної клішованості. Мовномукліше відводиться далеко не останнє місце в ієрархії фразеологічних одиниць. Кліше– «застывшие речения, осознаваемые как несвободные (т.е. воспроизводимыецеликом) всеми носителями языка»[21, с. 13].
Взагалі клішеможна дати таке визначення – сталі словосполучення, які відтворюються раз іназавжди в заданій формі. Д.Е. Розенталь так говорить про кліше: «Клише –речевой стереотип, готовый оборот, используемый в качестве легковоспроизводимого в определённых условиях и контекстах стандарта… Клишеобразует конструктивную единицу, сохраняющую свою семантику, а во многихслучаях и выразительность» [28, с. 168]. Найуживанішими кліше ванглійській мові можуть бути такі: to my mind, as for me, in my opinion–по-моєму, на мою думку, щодо мене; according to, in accordance with– відповіднодо; with open arms– привітно, гостинно, as soon as– як тільки,with respect to – з повагою до,eye to eye– віч-на-віч,at least– принаймні тощо.
Побудовависловлювання значно спрощується з використанням клішованих фраз – будь-якихготових, відтворювальних частин висловлювань і навіть цілих висловлювань.
З точки зоруекстралінгвістичних аспектів кліше становлять значний інтерес для нашогодослідження, адже вони є відтворенням стереотипів і моделей поведінки питомої культуриносіїв мови, і не піддаються повній їх інтерпретації при перекладі. Але лишезамінюються наявним у лексичному складі мови перекладу відповідником.
Отже, фразеологія, як і мова в цілому, знаходиться в постійному розвитку і збагаченні. Фразеологічні одиниці заповнюють простір у лексичній системі мови, яка не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною нових сторін дійсності, і в багатьох випадках є єдиним способом позначення предметів, явищ, станів, ситуацій. Утворення фразеологізмів послаблює протиріччя між потребами мислення та обмеженими лексичними ресурсами мови. За допомогою фразеологізмів, які не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, підвищується естетичний рівень мови. Основними видами фразеологізмів є фразеологічні зрощення, праземи і кліше.
РОЗДІЛ 2. Проблема фразеології яккореляції між мовою і культурою
Фразеологическийфонд — это не только языковая, но и культурно-историческая сокровищница каждогонарода
В силу своегосемантического богатства, образности, лаконичности и яркости фразеология играетв языке очень важную роль. Она придает речи выразительность и оригинальность2.1 Фразеологічні одиниці як носії національно-культурноїінформації
Фразеологія, наодностайну думку лінгвістів, вважається найбільш специфічною інаціонально-самобутньою областю мови. Специфіка ФО часто обумовленаекстралінгвістичними чинниками, що «консервуються» в їх образності.Через ФО дослідники можуть отримати особливі відомості про народ — носія мови.Недостатньо знати фразеологічну одиницю, треба знати що за нею стоїть, требарозглядати її у зв'язку з культурою країни, історією народу [10. с. 25].
Особливу роль, на наш погляд, у формуванні мовної картини світу відіграє фразеологія. В образному змісті складу фразеологізмів мови втілене культурно-національне світосприйняття. Адже недаремно ці образи закріпилися в словниках і свідомості людей, зберегли своє значення і актуальність. Ймовірно, цьому послужили близькість образів фразеологічних одиниць до поглядів народу, їх точність і яскравість. Як відзначає В.Н. Телія, „сами фразеологические единицы приобретают роль культурных стереотипов"[22, с.48]. В мові закріпилися і набули значення фразеологізмів саме ті обороти, які асоціюються з культурно-національними еталонами. За системою фразеологічних одиниць стоїть культура[22, с. 49].
Щодо цього, не можна оминути позицію авторів книжки „Лексикологія англійської мови", які зазначають: „Якщо синоніми можна метафорично назвати відтінками і кольорами мовного словника, то фразеологія – це, свого роду картинна галерея, в якій зібрані яскраві та живі картини національних звичаїв, традицій, байок, народних пісень, казок і пам’ять його історії. Тут поруч зберігаються цитати великих поетів та сумнівні мовні „перлини" обивателів, незрілі жарти і сленгові елементи, бо фразеологія є не тільки найяскравішою, але і ймовірно найдемократичнішою областю мовного словника"[5. с. 225].
Таким чином, для комунікації необхідно знати не тільки іноземну мову, але і володіти так званими «фоновими знаннями», які визначаються як обопільне знання реалій і тим хто говорить і тим слухаю, що є основою мовного спілкування. Звідси цілком зрозумілі прагнення і необхідність вивчати національні менталітети, що знайшли своє найбільш значуще і яскраве віддзеркалення в першу чергу в національній мові. „Нельзя понять язык, не имея представления об условиях, в которых живет народность, говорящая на этом языке", — підкреслював А. Мейе[15, с.8]. А. Е.Сепір вважав, що лінгвісти повинні будуть все більше і більше займатися різними антропологічними, соціологічними і психолінгвістичними проблемами, які вторгаються в область мови [19, c. 181].
2.2 Поняття етнокультурологічної маркованості фразеологічних одиниць
С помощью идиом,как с помощью различных оттенков цветов, информационный аспект языкадополняется чувственно-интуитивным описанием нашего мира, нашей жизни
Поняття маркованість має досить широкий спектр відтінків значення. Наприклад за тлумаченням К. Д.Скрипника, автора посібника „Семіотика", поняття маркованості, вперше введене Р. Якобсоном, і може бути віднесене до полюсів парадигматичної опозиції (наприклад, male/ female), ті, парні означаємі (такі, як male/ female) складаються з «немаркованої» форми (в цьому випадку слово male) і «маркованої» форми (в даному випадку слово female). Те, що «марковане» означає відокремлене за допомогою деякої спеціальної семантичної характеристики (в цьому випадку додаванням частинки fe-)[20, с. 109].
Якщо звернутися безпосередньо появи терміна, то він з’являється в лінгвістиці для позначення певної характеристики фонетичного символу (звука) і поширюється на інші сфери, такі як морфологія, синтаксис і семантика[33].
В більш широкому сенсі маркований означає „помічений, відмічений", тобто той що відрізняється від загального, нейтрального певним відтінком значення чи експресивним забарвленням. Стосовно нашого дослідження поняття маркованості набуває в певному сенсі значення – забарвлення, а саме етнокультурологічне забарвлення. Адже ми розглядаємо фразеологію у аспекті кореляції мови і культури, що є предметом вивчення лінгвокультурології.
Це вивчення пропонує новий напрям для дослідження фразеологізму — тобто, лінгвокультурне вивчення, або аналіз фразеологізмів як даних про культуру народу, про певний етнос його національні особливості, відображені у лексичному складі мови.
Існує багато фразеологізмів як в англійській, так і в українській мові, в основі яких лежить певний історичний факт, про який відомо носіям мови, і який неможливо зрозуміти не знаючи історію народу. Наприклад фразеологізм to dine with Duke Humphrey — залишитися без обіду. Одного разу боржники в Лондоні ховалися від своїх кредиторів у Соборі святого Павла, де знаходиться і гробниця герцога Гамфрі; на запитання, де він буде обідати, боржник відповідав, що обідатиме з герцогом, тобто ніде. Або приказка to carry coal to Newcastle, означає робити щось непотрібне, і може перекладатися як в криницю воду лити, або ніхто не возить вугілля в Ньюкасл.
У лінгвістичній літературі розроблено поняття «Локальна маркованість». Локальна маркованість вимірюється співвіднесеністю мовної одиниці до того або іншого варіанту мови. У даній роботі у розумінні маркованості акцент зміщується у бік її екстралінгвістичної обумовленості, а локальна маркованість інтерпретується як властивість даних ФО відображати матеріальні умови життя народу, географію країни, її історії, культуру, її дійсність. Національно-фонова маркованість створює місцевий колорит в семантиці, образності ФО.
Порівняльнийаналіз досліджуваних ФО, що володіють національно-культурним компонентом,указує на можливість їх класифікації на основні групи залежно від сфери життясуспільства, яку вони відображають: 1) ФО, що виникли на основі трудовоїдіяльності різних соціальних груп; 2) ФО, що відображають суспільну систему,соціальну ієрархію в певний історичний період, історичні факти, реалії; 3) ФОтрадиційно-побутового характеру, що виникли на основі побуту, обрядів,ритуалів, відображали звичаї, вдачі, національно-специфічні ситуації; 4) ФЕ, щовідображають географію країни; 5) ФЕ, що виникли з літературних джерел,державних документів, преси.
Найчисленнішими інайрізноманітнішими за внутрішньою структурою своїх одиниць є розрядфразеологізмів, які включають до свого складу власні імена. Сюди входять такіодиниці, як: The man of Destiny – Наполеон, the Iron Lady – МаргаретТетчер, the mistress of Adriatic – Венеція.
Таким чином,національно-культурний компонент ФО або їх етнокультурологічна маркованістьвідображає трудову діяльність, політичний устрій, явища традиційного побутовогохарактеру, реалії дійсності. Локальна маркованість ФО обумовлена тим, що вонитісним чином пов'язані з історією країни, соціальним устроєм, трудовоюдіяльністю людини. Національний менталітет проявляє себе лінгвістично всемантиці тих фонових знань, які вербалізуються в знакових комплексах,комунікативних одиницях, що містять в собі, головним чином, оцінні думки, ічерез лексичне значення відображають асоціативно-образну систему перш за всеморально-етичних уявлень, зафіксованих конкретною мовною системою.
РОЗДІЛ 3. Перекладфразеологічних одиниць
3.1 Переклад національномаркованих фразеологічних компонентів англійської мови українською
Нельзя понять язык, не имеяпредставления об условиях, в которых живет народность, говорящая на этом языке
А.Мейе [15, с.8].
Англійська мовамає тисячолітню історію. За цей час у ній накопилася велика кількістьфразеологічних висловів, які люди визнали вдалими, гарними і влучними. Здопомогою фразеологічних одиниць, які не перекладаються дослівно, асприймаються переосмислено, посилюється естетичний аспект мови. Фразеологічнийсклад сучасної англійської мови надзвичайно великий і різноманітний, тому дужецікаво розглянути переклад і походження якщо не всіх, то принаймні найчастішевживаних фразеологізмів англійської мови.
Найчисленнішими інайрізноманітнішими за внутрішньою структурою своїх одиниць є розрядфразеологізмів, які включають до свого складу власні імена. Розрядфразеологічних одиниць, які є власними назвами, порівняно не чисельний. Сюдивходять такі одиниці, як: The man of Destiny- Наполеон, the Iron Lady — МаргаретТетчер, the mistress of Adriatic-Венеція.
Сюди відносяться такожвласні назви, які стали номінальними, і при перекладі потребують пояснення, іпередаються описовим методом. Вони не є власне фразеологізмами, але набуваютьпевних ідіоматичних рис. [14, с.182]. Наприклад Mrs. Grundy –світ, люди,існуюча мораль., Jack Ketch – кат, Croesus – Крез, надзвичайно багаталюдина, Tommy Atkins – англійський солдат, Yankee – янкі, американець[26,с. 175].
Окрім чистоденотативного онімічного значення, власним іменам у складі фразеологізмувластивий також певний семантичний фон. Наприклад, антропонім Cocker, щовходить до складу фразеологізмів according to Cocker, «точно, за всімаправилами» і not to come up to Cocker «не підлягає підзагальне правило», не просто називає конкретну особу – англійськогоученого, але ще й має метонімічне значення «підручник Кокера, зібранняматематичних правил і формул».
Багато імен, щовживаються у фразеології, зобов’язані своєю фоновою семантикою літературнимджерелам, із яких вони запозичені. Імена можуть відображати характеристикуперсонажа: Cordelia’s gift — тихий, ніжний жіночий голос, what will Mrs.Crundy say — що скажуть люди.
У вивченінаціональної специфіки фразеологічних систем на лексичному рівні привертаєувагу існування не тільки окремих продуктивних компонентів, а й цілих лексико –тематичних груп, довкола яких зосереджена фразотворчість у конкретній мові.
Помітнуфразеологічну групу складають в англійській мові вирази, що мають своїмобразним субстратом погодні атмосферні явища. Завдяки географічномурозташуванню клімат Британських островів відзначається особливою мінливістю.Метеорологічні умови відіграють важливу роль у житті населення, і їхвідображення у мовній творчості цілком закономірне. Смислотворчим компонентомцілого ряду фразеологізмів цієї тематичної групи є Семена «нестійкість,мінливість, ненадійність»: April weather — часта зміна настрою;weather permitting — за сприятливих обставин; as changeable as weather cock — непостійний,мінливий; a fair-weather friend — надійний друг; to keep one’s weather- eyeopen — бути насторожі.
«Національнасвоєрідність внутрішньої форми кожної мови, – зауважує В. М. Мокієнко, – полягаєв тому, що кожний народ по-своєму опановує природу, наближається до неї увідповідності з тим, в яке відношення одна з одною вступають його духовні сили»[16,с. 23].
Важливим аспектомнаціонально – культурної семантики фразеології є ідеографічна спрямованість їїодиниць, їх орієнтація на певні соціальні цінності. Відношення до мовних імовленнєвих відмінностей, які існують між представниками різних соціальнихверств і груп. Відображаючи у значній мірі національну культуру, англійськийфразеологічний фонд являє собою досить неоднорідну і часто суперечливусукупність суджень. Одні з них відображають психологію індивідуалізму – eachfor himself; an Englishman’ s house is his castle – для англійця йогобудинок – це його фортеця, в українській ми маємо відповідник – мійдім – моя фортеця; власництва– possession is nine points of the law –що з возу впало, то пропало, come into possession – розжитися, розбагатіти; схилянняперед багатством, владою грошей, прагнення до збагачення– a lightpurse is a heavy curse – гірш за всі біди, коли не має грошей; money makes themore go; all things are obedient to money; money makes a man free everywhere –гроші дарують людині свободу.
Окреміфразеологізми передають риси національного характеру, якими є, на думку самиханглійців рішучість, непоступливість, готовність боротися до кінця: to setone’s teeth — зціпити зуби.
У сучасній англійській мові існує безліч фразеологізмів, основна функція яких – підсилювати естетичний аспект мови. Багато ФО з’явилися під впливом звичаїв, реалій, історичних фактів, але значна частина англійського фразеологічного фонду так чи інакше виникла завдяки літературним творам. Так твори знаменитого англійського класика У. Шекспіра є одним з найбільш важливих літературних джерел за кількістю фразеологізмів, що збагатили англійську мову. Їх кількість перевищує число сто. Наводимо приклади деяких найбільш поширених шекспірізмів.
Шекспірізми з поеми „Макбет":
· to make assurance double sure — для більшої впевненості;
· the be-all and end-all — те, що наповнює життя сенсом;
· the milk of human kindness жизни-«бальзам доброзичливості» (ірон.), співчуття, людяність.
Поема „Гамлет":
· to be or not to be? – бути чи не бути;
· to cudgel one’s brains – ломати голову надчимось;
· the observed of all observers – потрапити у власну пастку;
· to be hoist with one’s own petard – надати своєчасну допомогу;
· to give pause to – бути наділеним елементарної проникливістю.
Поема „Отелло":
· the green-eyed monster– ревнощі, або „чудовисько з зеленими очима";
· to chronicle small beer – незначні події, займатися дрібницями;
· to wear one’s heart upon one’s sleeve – показувати всім свої почуття;
· moving accident(s) – наперед вирішена справа, упереджена думка;
У сучасній англійській мові також використовуються шекспірізми, до складу яких входять застарілі слова, тобто архаїзми, які ніде окрім даної ФО не вживаються. Наприклад, from whose bourne no traveller returns – там, звідки ще ніхто не повертався (тобто в царстві смерті). Слово bourne є архаїзмом і позначає межу або межу, воно уживається в сучасній англійській мові тільки в рамках даного фразеологізму.
Велика кількість фразеологізмів створених Шекспіром увійшло до загального вжитку, що свідчить і про лінгвістичну геніальність Шекспіра і про його надзвичайну популярність. Саме тому ми вважаємо доцільним навести декілька прикладів шекспірізмів, адже сам така лексика є культурологічно маркованою і має чітке національне забарвлення.
Отже, на прикладі розглянутих фразеологізмів, можна чітко уявити наскільки різноманітні за своєю семантикою і виразністю ФО сучасної англійської мови. Саме фразеологічні одиниці, які мають яскраву етнокультурологічне маркованість, розкривають специфічні національні риси англійців як етносу, їхнього стилю життя, і навіть про особливості погодних умов, клімату країни, включаючи його історію. Завдяки наведеним прикладам, ми бачимо, що англійцям притаманне почуття власності, прагнення до збагачення, необхідною умовою для них є можливість бути незалежними і домагатися свого самостійно. Велика кількість становлять фразеологізмів містить в собі власні назви, власні імена, вони зрозумілими лише англійцям і потребують додаткового пояснення перекладача.
3.2 Переклад національно маркованихфразеологічних одиниць української мови англійською
Аналогічно як ванглійській так і в українській мові існує велика кількість ФО, які маютьяскраве національне та емоційно-експресивне забарвлення і перекладаютьсяанглійською мовою шляхом підбору адекватного еквівалента.
Основним,невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, якій властивівлучність, образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними іпоповнюють фразеологічні запаси мови. Так наприклад з народу походять наступніфразеологізми: ноги на плечі – to go quickly; зуби з’їсти на чомусь – tohave great experience in something; кивати/накивати п’ятами – to run awayquickly [14, с.184]. Якщо перекласти дослівно ці фразеологізми, то носіяманглійської мови буде зовсім не зрозуміло про що мова, адже вони мають чіткенаціональне, культурологічне забарвлення. Фраза „with one’s legs on theshoulders" буде абсолютно не зрозумілою і навіть комічною для англійця,тому необхідно використовувати описовий переклад [14, с.186].
Порядз такими фразеологізмами існує ряд ФО, які мають свої відповідники у мовіперекладу: не знати, нетямити себе, ні бе, ні ме, ні кукуріку – not to knowchalk from cheese; вночі, що сіре те й вовк – all cats are gray in the dark;яка хата, такий тин – like father, like son; клепки бракує – has not all hisbuttons, not a cat’s chance.
Великакількість фразеологізмів походить із української народної творчості, народноїмудрості – гуртом і чорта побереш або гуртом і батька легко бити – manyhands may work light; раз мати народила, раз і вмирати або раз козі смерть чидвом смертям не бути, а однієї не минути – a man can die but once; as well behanged for a sheep as a lamb; тихше їдеш – далі будеш, поспішиш – людейнасмішиш, хто спішить – той людей смішить – haste makes waste/the more haste,the less speed.
Важливоі те, що в українській мові є свої відповідники загальновідомимінтернаціональним ФО. До них відносяться: коси коса поки роса – англ.звучить так – make hay while the sun shines; ні Богові свічка, ні чортовішпичка абоні права, ні гава – в англ. цей фразеологізм не має свогонаціонально забарвленого елемента і походить з іншого джерела – neither fishnor flesh; простягнути ноги – to turn one’s toes up.
З давніх-давеннарод із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудові перлининародної мудрості. Серед фразеологізмів можемо найти такі, що прийшли вукраїнську мову ще із спільнослов’янської і давньоруської: водити за носа– to lead somebody up the garden path, іду на ви – go agreatlength; і засвоєні зовсім недавно: з космічною швидкістю – with a cosmicspeed, потрібний як стоп – сигнал зайцю – as welcome as water inone’s shoes.
Середукраїнських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури: нагороді бузина, а в Києві дядько – cousin several times removed; п’яте колесо до фіри — as welcome as water in one’s shoes; трошки гречки, трошкипроса, трошки взута, трошки боса – образні порівняння: старий, яксвіт — as old as time; чистий, як сльоза – as pure as tear,доброзичливі побажання: великий рости – have good health; будьздорова, як вода, а багата, як земля – be healthy as water and wealthy as earth,припрошування: гостинно просимо – you are welcome; чим багаті, тим іраді – you’re welcome to all we have, різні примовки: скількиліт, скільки зим – haven’t seen you for ages[8, с.135].
Уфразеологізмах відбиті спостереження над оточуючим життям, людьми, природою: жуватижуйку – chew the cud, ruminate, quid; розправляти крила – to spread one’s wimgs;скреготати зубами – to grit one’s teeth, to be just alive, just to keep going;задирати носа –pitch up.
Велику цінністьстановлять прислів’я і приказки, які також належать до фразеології. Вонивсебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу: возвеличуютьдуховні цінності, таврують ганебне, висміюють вади, висловлюють співчуття,поради, вчать, наставляють і виховують людей [11, с. 35].Народнечасове позначення "до третіх півнів" – реалія української мовистосовно англійської. Цей фразеологізм є мальовничім, образним, і водночас,його експресивну семантику можна бодай частково відтворитизасобамианглійської мови, в якій є вислів the morning cock, а до семантичногополя «morning» належать лексеми cockcrow, cockcrowing.
Величезнуспадщину фразеологізмів залишив за собою відомий письменник української націїТарас Григорович Шевченко. Основу Шевченкової мовної творчості разом ізлексикою становить також і народна фразеологія, яка в поета часто зливається зйого власними афоризмами й стає засобом розкриття як художнього, так ісоціально-політичного кредо поета, перетворюється у невід'ємний художнійкомпонент вираження його революційних ідей [12, с.56]. Народні фразеологізми втворах Шевченка часто мають глибоко філософське й разом з тим гостро соціальнезабарвлення. Саме тому необхідно навести декілька прикладів перекладуфразеологічних одиниць англійською мовою у відомих поемах Т. Г. Шевченка „Сон"і „Кавказ" на основі статті О. В. Нікітченко [17, c. 103].
Розкриваючиколонізаційну політику царату Тарас Шевченко в поемі „Кавказ" уживає ФО колотиочі, що означає дратувати когось, не давати спокою, в англ… мовізафіксовано такі еквіваленти – to plague one’s view, to be still an eyesore.Дуже складним є переклад англійською мовою старослов’янських запозичень.Так напр. У рядках із поеми ми бачимо фразеологізм хліб насущний: „Намтільки плакать, плакать, І хліб насущний замістить Кривавим потом іслізьми" [23, І, с. 323]. У збірнику перекладів поеми „Кавказ"фразеологізму хліб насущний відповідає виразу daily bread. Фразеологізмстати на прю – to rise and strive with Thee в англ. набирає стилістичнонейтрального забарвлення, хоча з метою відображення його урочистості івикористовується архаїчна форма займенника „the". Вираз божії глаголи перекладаєтьсяWord of God’s. Цікавим є переклад рядка: „Лягло кістьми людеймуштрованих чимало" звучит у перекладі із збереженнямемоційно-експресивного забарвлення, хоча і сам фразеологізм передається описово– „Many fate has left a soldier’s bones upon those hills"( Багатозалишилося для солдатських кісток на цих пагорбах). [19]
Рядки поеми „Сон":„Всі пузаті до одного в землю провалилися!", пройнятісарказмом, що посилюється просторічним фразеологізмом провалитися в землю –раптово, безслідно зникнути. У перекладі звучить так – „And instantly theydisappeared, Just vanished into air!". Також при перекладі поем Т.Г.Шевченка зафіксовано прямі відповідники усталених виразів, еквівалентних як зазмістом так і за стилістичним навантаженням:
· течуть ріки, Кровавії ріки – riversslow, The blood of men in rivers!
· Просторічний фразеологізм дати дулю –to show a royal fig;
Фразеологічніодиниці в творах Т. Г. Шевченка перекладаються англійською мовою за допомогоюфразеологічних еквівалентів або лексичних відповідників. При цьому в перекладіможе зникати образність, іронія, сарказм і вони стають стилістичнонейтральними. Але саме у творах Шевченка розкривається самобутність українськоїнації і розкривається у широкому сенсі власне етнокультурологічний аспектмаркованості ФО.
Отже, вукраїнської фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу,його історія, культура, суспільні відносини, виробнична діяльність, морально –етичні норми, погляди, вірування, прагнення. У ряді фразеологізмів чуєтьсявідгук боротьби народу з татарськими нападниками, польською шляхтою, згадуютьсячаси козацтва, розкриваються класова невірність, боротьба народу проти панства,бюрократизм чиновників, хабарництво.
ВИСНОВКИ
Під час проведеннями ставили перед собою певні завдання, відповідно до яких наше дослідженнядозволило зробити такі висновки:
1. Фразеологія– це розділ мовознавства, що вивчає сталі словосполучення, які складають значнучастину фонду мови. У широкомурозумінні об’єктом вивчення фразеології є фразеологічна система мови, якавключає в себе всю сукупність її фразеологічних одиниць разом з характернимидля них закономірностями розвитку. Предметом вивчення фразеології є фразеологічнаодиниця. До завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни належить всебічневивчення фразеологічного фонду тієї чи іншої мови. Основоположником фразеологіїяк дисципліни вважається французький лінгвіст Ш. Баллі.
2. Фразеологічнаодиниця є стійким утворенням, стале утворення лексем з повністю або частковопереосмисленим значенням. Цей термін був запропонований відомим дослідникомО.В. Куніним. Головною особливістю фразеологічних одиниць є сталість.Сполучення слів досягають своєї сталості завдяки багаторазовому повторенню.
3. Урезультаті дослідження з’ясовано, що фразеологія на одностайну думку лінгвістіввважається найбільш специфічною і національно-самобутньою областю мови. Самечерез її яскраво виражену приналежність до певного етносу, та культурологічнумаркованість фразеологізмів фразеологія досліджується і такими науками яклінгвокультурологія, етнолінгвістика та інші. У образному змісті складуфразеологізмів мови втілене культурно-національне світосприйняття. Адженедаремно ці образи закріпилися в словниках і свідомості людей, зберегли свійсенс і актуальність.
4. Булоподано визначення поняття – етнокультурологічна маркованість ФО. Національно-культурнийкомпонент ФО або їх етнокультурологічна маркованість відображає трудовудіяльність, політичний устрій, явища традиційного побутового характеру, реаліїдійсності. Національний менталітет проявляє себе лінгвістично в семантиці тихфонових знань, які вербалізуються в знакових комплексах, комунікативниходиницях, що містять в собі, головним чином, оцінні думки, і через лексичнезначення відображають асоціативно-образну систему перш за все морально-етичнихуявлень, зафіксованих конкретною мовною системою.
5. Задопомогою конкретних прикладів, наведених з англійської та українськоїфразеології ми показали етнокультурологічну маркованість фразеологізмів ідовели, що кожна ФО має яскраве національне забарвлення, є емоційно таекспресивно насиченою, розкриває духовний світ носіїв мови, особливості їхньогосвітосприйняття, їхню культуру, реалії дійсності.
Отже, фразеологія– це надзвичайно складне явище, вивчення якого вимагає власного методадослідження, і спеціального багатогранного підходу. Адже фразеологія – це нелише специфічний розділ мовознавства, але і самобутня скарбниця мови, вмістищезнань про історію народу, його культуру та менталітет, а також це показник йогодуховного багатства. На сьогоднішній день проблема вивчення фразеології узазначеному аспекті є дуже цікавою для багатьох як українських так ізакордонних вчених.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
І. Наукові праці
1. Алексеева М. Н.,Афонова Л. Э., Волкова Ж. А. и др. Теория маркированности на разных уровняхязыка: межвузовский сборник научных трудов. – М., 1985. – 150 с.
2. Алёхина А.И. Идиоматика современногоанглийского языка. – Минск: Высшая школа, 1982. – 279 с.
3. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии.– Ленинград, 1963. – 372 с.
4. Аничков И. Е. Труды по языкознанию. – СПб: Наука, 1997 – 512 с.
5. Антрушина Г. Б., Афанасьева О.В., Морозова Н. Н. Лексикология английского языка: Учеб. пособие длястудентов. — М.: Дрофа, 1999. — 288с.
6. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. – Казань, 1989. – 234 с.
7. Балли Ш. Французская стилистика. — М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 435 с.
8. Виноградов В.В. Об основных типахфразеологических единиц в русском языке // Лексикология и лексикография: Избр. тр. – М., 1977 – С. 140-161.
9. Виноградов В.С. Введение в переводоведение.– М., 2001. – 435 с.
10. Демський М.Т. Дієслівні фразеологічні омоніми // Українська мова і література в школі. – 1974. – №3. – С. 35 – 41.
11. Жуков В. П. Семантика фразеологическихоборотов. – М.: Просвещение, 1990. – 160с.
12. Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця якперекладознавча категорія. – Л., 1983, – 172 с.
13. Зорівчак Р. П. Хто започаткував англомовнушевченкіану? // СІЧ. – 2003. – №3. – С. 36– 43.
14. Кунин А. В. Фразеология современногоанглийского языка. Опыт системати-зированного описания. – М.: Международныеотношения, 1972. – 238 с.
15. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу(аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2003. – 448 с.
16. Мейе А. Сравнительный метод в историческомязыкознании // Серия «Лингвистические наследияХХ века». – 2-е изд. – М., 2004 – 104 с.
17. Мокиенко В. М.Славянская фразеология. – М.: Высшая школа, 1989. – 287 с.
18. Нікітченко О. В. Особливості перекладуфразеологічних одиниць англійською мовою в поемах Т. Г. Шевченка „Сон" і„Кавказ" // Культура народів Причорномор’я. Міжкультурна комунікація ікомунікативна лінгвістика. – 2004. – №49. – С. 103 – 105.
19. Пастушенко Л.П. Английские фразеологические единицы в составе фразеологического поля. Дис.… канд. филол. наук. – Киев, 1982. – 289 с.
20. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию икультурологии. – М., 1993 – с. 181-183.
21. Скрипник К. Д.Семиотика: пособие для студентов. – Ростов-на-Дону: РИО Ростовского филиала российскойтаможенной академии, 2000. – 127 с.
22. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. – М., 1996. – 314 с.
23. Телия В.Н.Фразеология в контексте культуры. Научное издание / Отв. Ред. – М.: «ЯзыкиРусской культуры», 1999. – 115 с.
24. Шевчеко Т. Г.Повне зібрання творів: У 6 т. – К.: Видавництво АН УССР, 1964. – Т. 2, 4.
25. Шляхова В. В.Навчання перекладу фразеологізмів // Актуальні проблеми менталінгвістики. —Черкаси, 2001. — Ч.1. — С. 194–197.
26. Чанышева З.З.Этнокультурные основания лексической семантики: Автореф. дис. … канд. филол.наук: 10.02.19/ – Башкирский государственный университет. – Уфа, 2006. – 44 с.
27. Collins V. N.A book of English idioms. – Л.: Учпедгиз, 1950. – С. 115 – 121.
ІІ. Довідкові джерела
27. Англо-українськийфразеологічний словник / Укл. К. Т. Баранців.– К.: Радянська школа, 1969. – 1052 с.
28. Розенталь Д.Е.Словар лингвистических терминов. – М., 1989. – 568 с.
29. Словникфразеологізмів української мови/Укл.В. М. Білоножко та ін. – К.: Наукова думка, 2003. – 1104 с.
30. Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. – 3-е изд. – М.: Русский язык, 2001. – 512 с.
31. MakkaiA. Handbook of Commonly Used American Idiom. – N.-Y.: BARRON’S, 1996. – 338 p.
ІІІ. Інтернет джерела
32. http:// www.analytictech.com
33. http:// www.britannica.com
34. www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp65/knp65_106-107.pdf
35. http:// www.wikipedia.org
36.teneta.rinet.ru/rus/be/belchikov_ocultnconnot.htm