ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА
БОРИСОВ ОлексійОлександрович
Концептуально-семантичніособливості вираження емоційного концепту «страх» засобами сучасної англійськоїмови
Науковий керівник
ЛЕВИЦЬКИЙ Андрій Едуардович,
доктор філологічних наук, професор
Житомир– 2010
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУПРОЗДІЛ 1. Лінгвокогнітивні ОСНОВИ АНАЛІЗУ англомовних засобів ВИРАЖЕННЯЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ
1.1Теоретичнізасади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів
1.1.1 Когнітивнийпідхід до розгляду проблеми співвідношення мови та мислення
1.1.2 Концептяк об’єкт мовознавчих розвідок
1.1.3 Особливостівербалізації фрагментів концептуальної картини світу
1.1.4 Основнінапрями концептуального аналізу лексики
1.2 Емоції:мовна та концептуальна репрезентація
1.2.1 Представлення емоцій у лексико-семантичнійсистемі мови
1.2.2 Емоційна концептосфера як структурна одиницяконцептуальної картини світу англомовного суспільства
1.3 Місце емоційного концепту СТРАХ вангломовній емоційній концептосфері
1.3.1 Лінгвопсихологічні передумови формуванняконцепту СТРАХ
1.3.2 Семантична структура емоційного концепту СТРАХ усучасній англійській мові
1.3.3 Аксіологічні особливості емоційного концепту СТРАХВисновки до першогорозділу
РОЗДІЛ2. конЦЕПТУАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ особливостіВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ страх засобами сучасної англІЙСЬКОЇ Мови
2.1Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові
2.2Прототипова організація номінативного простору “страх” у сучасній англійськіймові
2.3Лексико-семантична парцеляція номінативного простору “страх” у сучаснійанглійській мові
2.3.1Субстантивне ЛСП “страх”
2.3.2Прикметникове та прислівникове ЛСП “страх”
2.3.3Дієслівне ЛСП “страх”
2.3.4Фразове представлення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови
2.3.4.1Клішовані словосполучення
2.3.4.2Фразеологізми
2.3.4.3Паремії
2.4Стилістична організація номінативного простору “страх” у сучасній англійськіймові
Висновкидо другого розділу
РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХУ СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ
3.1 Особливості концептуальної репрезентаціїстраху в художньому мовленні
3.2 Реалізація компонентів емоційного концептуСТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
3.2.1Представлення слоту ЗАГРОЗА емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
3.2.1.1 Лінгвокогнітивний аспект реалізаціїслоту ЗАГРОЗА
3.2.1.2Концептуально-семантичний аспект втілення слоту ЗАГРОЗА
3.2.2 Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концептуСТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
3.2.2.1Підслот ЕКСПІРІЄНЦЕР
3.2.2.2Підслот СТАН СТРАХУ
3.2.2.3Підслот СИМПТОМ
3.2.3 СлотРЕАКЦІЯ емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
3.3 Особливостітропеїчних засобів представлення емоційного концепту СТРАХ у сучаснійангломовній художній прозі
3.3.1 Порівняння
3.3.2 Метафора
3.3.2.1 Антропоморфна метафора
3.3.2.2 Зооморфна метафора
3.3.2.3 Натурморфнa метафора
3.3.3 Метонімія
3.3.4 Оксюморон
3.3.5 Епітет
Висновкидо третього розділу
ЗАГАЛЬНІВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОКЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОКДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОДАТКИ
ДОДАТОКА. Загальний фрейм ЕК СТРАХ в англомовній картині світу
ДОДАТОКБ. Загальна якісно-референційна модель структури ЕК СТРАХ
ДОДАТОК В. ЕК СТРАХ в англійськійконцептуальній та мовній картині світу
ДОДАТОКД. Ядерно-периферійна структура ЕК СТРАХДОДАТОК Е. Парцеляція ЛСП “страх” сучасної англійськоїмови
ДОДАТОК Ж. Представлення парцел ЛСП “страх” одиницями різнихлексико-граматичних класів
ДОДАТОКЗ. Репрезентація слотів фреймової структури ЕКСТРАХ у семантичній зоні парцел ЛСП “страх”
ДОДАТОК К. Типологія видів загроз уконцептуальній картині світу англомовного соціуму
ДОДАТОК Л. Різновиди страху в англомовній картині світу
ДОДАТОК М.Структура асоціативного простору ЕК СТРАХ в англомовній картині світу
ДОДАТОК Н.Деталізованафреймова структура ЕК СТРАХ в англомовній картині світу
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬЕК – емоційний концепт
ЕКС – емоційнаконцептосфера
ККС –концептуальна картина світу
КС –концептосфераЛСВ – лексико-семантичний варіант
ЛСП –лексико-семантичне поле
КА –концептуальний аналіз
МКС – мовнакартина світу
СА – семантичнийаналіз
СД – синонімічнадомінанта
СР – синонімічнийряд
ТГ – тематичнагрупа
ФО –фразеологічнаодиниця
Adj – adjective – прикметник
Adjem – emotive adjective – прикметник ЛСП “страх”
Adv – adverb – прислівник
Advem – emotive adverb – прислівник ЛСП “страх”
N – noun–іменник
Nem – emotive noun– іменник ЛСП “страх”
Prep – preposition – прийменник
V – verb – дієслово
Ved – participle II – дієприслівник
Vem – emotive verb – дієслово ЛСП “страх”
Ving– participle I – дієприкметник
O.E. – OldEnglish – давньоанглійськамова
O.H.G. – Old High German – давньоверхньонімецька мова
O.Icel. – Old Icelandic – давньоісландська мова
O.N. – Old Norse – давньоскандинавська мова
O.S. – Old Saxon – давньосаксонська мова
ВСТУП
Одним із приоритетних напрямів лінгвістичних досліджень у рамкахкогнітивно-дискурсивної парадигми є вивчення взаємозв’язку мовної системи таемоційної сфери свідомості людини, що зумовлено визнанням активної участіемоцій у перебігу індивідуальної когнітивної діяльності. Проникненняемоційності в пізнавальну та номінативно-комунікативну діяльність людини пояснюєтьсятим, що, об’єктивно відбиваючи дійсність, свідомість сполучає відображеніобрази з суб’єктивно-емоційним ставленням до них [168, с. 9-10; 222, с. 5; 242,с. 104; 349, с. 7-9]. Однак, емоції не тільки регулюють процеси сприйняттяй інтерпретації дійсності особистістю [153, с. 32; 365, с. 15]: вони самістають об’єктом відображення, організовуючись у свідомості індивіда у виглядііндивідуально та колективно обумовлених когнітивних структур знання – емоційнихконцептів (ЕК), які здатні отримувати втілення у семантиці мовних одиниць [152;205; 217; 297; 347; 395; 398; 432].
Серед найважливіших концептів у структурі англійської концептуальноїкартини світу (ККС) виділяється ЕК СТРАХ, що концентрує інформацію про емоціюстрах та способи й засоби її вербальної репрезентації [434, с. 105]. З оглядуна те, що однією з основних проблем лінгвістики є дослідження тематичноорганізованих груп одиниць, структурованих на основі польового принципу у межахінтерпретаційного поля певного концепту [3; 4; 34; 53; 61; 125; 219; 225; 229;244; 284], інтерес представляє вивчення номінативного простору “страх” сучасноїанглійської мови, конституенти якого відбивають різноманітні категоріальніаспекти ЕК СТРАХ. Опис структурованого ним семантичного фрагменту сучасноїанглійської мови дозволяє глибше пізнати загальні механізми і принципивербального втілення емоційних смислів взагалі й страху зокрема, розкритисистемні закономірності одиниць на позначення ЕК СТРАХ, сприяє розширенню межнаукового знання про концептуальну та мовну (МКС) картини світу англомовноїспільноти.
Особливості вербалізації ЕК СТРАХ лексичними тафразеологічними засобами вивчалося переважно у порівняльному аспекті наприкладах сучасних російської та французької [269], російської та англійської[52; 104], російської, української та білоруської [185], російської,української та англійської [300], української та німецької мов [310]. Окремопроводився аналіз внутрішньої форми номінантів різновидів страху у сучаснійпольській [9] та у сучасній українській мові, зокрема, у зіставленні з їхнімисучасними англійськими вербальними корелятами [279].
У семантичномупросторі німецької мови проведено розвідки з виявлення смислової структуриконцепту емоції страх [50; 151], а також розглянуто особливості йогокогнітивної взаємодії з темпоральними концептами та наступної мовноїманіфестації отриманих концептуальних конфігурацій [299]. На матеріалі одиницьсучасної англійської мови було проаналізовано та змодельовано структуру ЕКСТРАХ у вигляді прототипових сценаріїв, скриптів ситуації виникнення тапереживання емоції [395; 427; 430], розглянуто текстове втілення ЕК [246],виявлено механізми та принципи ідіоматичного представлення розглянутогоконцепту [320], встановлено корпус метонімічних та метафоричних репрезентантівЕК СТРАХ [347; 430]. У межах лексичної семантики вивчаласьлексико-фразеологічна група дієслів представлення поняття “страх” у російській[261] та в англійській мовах [330], субстантивне функціонально-семантичне поле“страх” у сучасній англійській мові [117; 418], розглядався аксіологічнийаспект семантики англомовних одиниць представлення ЕК СТРАХ [27; 418].
Незважаючина численність лінгвістичних розвідок, спрямованих на вивчення ЕК СТРАХ усучасній англійській мові, проведений аналіз зазначеного концепту здійснювавсяна обмеженому корпусі засобів його репрезентації. Крім того, не проводилосявиявлення організації останніх у межах категоріально розгорнутого номінативногопростору. Досі бракує робіт з фреймового моделювання розгорнутої деталізованоїструктури ЕК СТРАХ, а також виявлення закономірностей представлення різних їїділянок номінативними та комунікативними засобами сучасної англійської мови.
Актуальність дисертаціїзумовлюється загальною антропоцентричною спрямованістю сучасних лінгвістичнихстудій на вивчення та опис вербалізованих фрагментів емоційного світу людини.Своєчасним є також залучення лінгвокогнітивного підходу до аналізу англомовнихрепрезентантів певних емоційних концептів.
Зв’язок роботи знауковими темами.Дисертація виконана в межах комплексної наукової теми Міністерства освіти інауки України “Когнітивно-комунікативний аспект вивчення лексичного складуанглійської мови”, що розробляється кафедрою англійської філологіїЖитомирського державного університету імені Івана Франка (тему затверджено вченою радою Житомирського державногопедагогічного університету імені Івана Франка 25 березня 2002 р., протокол №9).
Об’єктом дослідженняє засоби реалізації ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.
Предметомвивчення виступають структурні,семантичні, ономасіологічні, лінгвокогнітивні та стилістичні аспекти засобіввираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.
Мета дослідження полягає у виявленні таописі засобів вираження ЕКСТРАХ у сучасній англійській мові.
Поставлена метадосягається вирішенням таких основних завдань:
– уточненням поняття “емоційний концепт”;
– визначенням місця ЕК СТРАХ у концептуальній картині світу англомовноїспільноти;
– виявленням корпусу номінативних одиниць сучасної англійської мови напозначення ЕК СТРАХ;
– встановленням структурних, семантичних, ономасіологічних та стилістичних особливостейангломовних одиниць, що вербалізують ЕК СТРАХ;
– висвітленням принципівлексико-семантичної організації одиниць, які позначають ЕК СТРАХ у сучаснійанглійській мові;
– виявленням структури ЕК СТРАХ, фрагменти якої знаходятьвідображення у семантиці одиниць сучасної англійської мови;
– уточненням аксіологічної значущості вербалізованого ЕК СТРАХ в англомовній картині світу;
– окресленням кола концептуальних корелятів ЕК СТРАХ, що залучаються доформування його асоціативно-образної структури засобами сучасної англійськоїмови.
Мета тазавдання роботи зумовили вибір основнихметодів дослідження,серед яких використовувалися: гіпотетико-дедуктивний метод, який визначив добір фактичного матеріалу; метод аналізу словникових дефініцій,застосований для виявлення особливостей мовних засобів репрезентації ЕК СТРАХ усучасній англійській мові; компонентний аналіз, здійснений длявстановлення семантичного обсягу одиниць сучасної англійської мови, яківживаються для номінації страху, а також його різновид – метод сітьовогомоделювання, залучений з метою максимально повного та наочного відтвореннясемантичних складників структури лексичного значення і встановлення йоговзаємозв’язків з іншими одиницями на позначення страху в сучасній англійськіймові; ономасіологічний аналіз використано для встановлення відношеннялексичної одиниці до позначеного фрагменту об’єктивної реальності;польовийпідхід – для виявлення ядерно-периферійної (прототипової) та тематичностратифікованої (парцельованої) організації лексичних одиниць різноїчастиномовної приналежності на позначення страху в сучасній англійській мові; кількіснийаналіз, застосованийдля визначення співвідношення одиниць утематичній та ядерно-периферійній зонах номінативного простору ЕК СТРАХ; концептуальнийаналіз (а саме, фреймове моделювання) реалізований длявизначення семантичної структури ЕК СТРАХ; контекстуальний аналіз,спрямований на визначення змісту номінативних одиниць на позначення страху, щовикористовуються у текстах сучасної англомовної художньої прози.
Матеріаломдослідження слугували 39лексикографічних джерел різних типів, а також 68 сучасних художніх прозових творів британськихта американських письменників загальним обсягом 12394 сторінки. У результатінаскрізної суцільної вибірки було виявлено 3225 лексичних одиниць сучасноїанглійської мови, які позначають ЕКСТРАХ, та 783 текстові фрагменти описупереживання страху персонажами проаналізованих творів.
Науковановизна роботи полягає утому, що в ній уперше визначено та проаналізовано особливості польовоїрепрезентації ЕК СТРАХ одиницями різних лексико-граматичних класів сучасноїанглійської мови. Новим у роботі є конструювання якісно-референційної моделісемантичної структури ЕК СТРАХ, яка виступає матрицею побудови значеньрізнорівневих компонентів на позначення аналізованого ЕК; тематична сегментаціязмісту ЕК СТРАХ; виявлення місця одиниць на позначення ЕК СТРАХ у межахангломовної картини світу. Новим також є представлення сценарного розгортанняфреймової моделі концепту в сучасній англомовній художній прозі та встановленнябазових концептів-корелятів, які відбивають способи осмислення емоції страхангломовною спільнотою.
Теоретичназначущістьполягаєу подальшій розробці окремих питань теорії номінації, зокрема, механізмів тапринципів іменування таких абстрактних феноменів, як емоції. Висновки щодоструктурних та семантичних властивостей мовних одиниць представлення ЕК СТРАХ всучасній англійській мові, а також системності їхньої організації та специфікифункціонування у творах сучасної англомовної художньої прози є внеском у теоріюконцептуальної та лексичної семантики.
Використанняметоду концептуального аналізу для опису польової організації вербальнихзасобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові сприяє збагаченню таподальшому розвитку теорії польового моделювання у лінгвістичних розвідках. Встановлення асоціативно-образногопростору концепту може бути внеском у теорію концептуальної метафори.Запропонована у роботі методика дослідження ЕК СТРАХ може бути використана длявивчення мовного втілення низки інших емоційних концептів, що зумовленозагальною тенденцією у сучасному мовознавстві до розкриття механізміврепрезентації внутрішнього світу за посередництва номінативних одиниць.
Практичнезначення дослідженнявизначається тим, що його матеріали та результати можуть використовуватись укурсах лексикології (розділи “Семантична структура слова”, “Ономасіологія”,“Фразеологія”), стилістики англійської мови (розділ “Стилістична диференціаціяанглійської мови”), а також у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, емотіологіїта інтерпретації тексту.
Науковановизна отриманих результатів може бути узагальнена в наступних положеннях,які виносяться на захист:
1. Вербалізований емоційний концептє складнимдинамічним структурно-смисловим конструктом людської свідомості, який зберігаєдосвід етнокультурного, соціокультурного та індивідуального характеру мовця провиокремлений фрагмент емоційного буття людини та відбивається у семантичномупросторі мови. Представлений засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ єодним з базових концептів національної ККС, комплексним соціокультурнодетермінованим когнітивним утворенням, яке фіксує знання про базову людськуемоцію страх та локалізується у негативній асоціативно-образній зоніанглійської ККС. Аналіз семантики різнорівневих мовних засобів позначення ЕКСТРАХ виявив, що він структурується як складна ядерно-периферійна конфігураціязнань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознакивиникнення, переживання та усунення емоції страх. Якісна характеристика ЕКдоповнюється його референційним аспектом, який відтворюється при виділенні вструктурі концепту СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ, СТАТАЛЬНОГО та РЕАКЦІЯ. Зазначені семантичніаспекти утворюють підґрунтя побудови якісно-референційної моделі структури ЕКСТРАХ, яка виступає концептуальною основою формування значень одиниць напозначення зазначеного ЕК.
2. У межах англомовної картини світу фрагмент, щопредставляє ЕК СТРАХ, вибудовується на основі польового принципу організаціїлексики різних лексико-граматичних класів, утворюючи цілісний, ієрархічноструктурований номінативний простір одиниць на позначення страху. Номінантиемоції страх об’єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення,яке найбільш чітко актуалізується в сучасній англійській мові через лексему fear, що виступає архілексемою, ім’ямномінативного простору “страх” і представляє його ядро. Вказаний простірутворюється під час співположення іменникового, прикметникового,прислівникового та дієслівного частиномовних лексико-семантичних полів (ЛСП).Локалізація одиниць у межах номінативного простору ЕК СТРАХ визначається місцемінгерентної семи у ядерно-периферійній структурі їх значення та належністю достилістичних пластів лексики. Окрім ядерної зони, структура простору “страх”включає перехідну зону, ближній, далекий та маргінальний шари периферії.
3. Субстантивне ЛСП “страх” сучасної англійської мови,яке визначає побудову полів іншої частиномовної належності, формується навколоосновного синонімічного ряду (СР) ЛСП “страх”, очолюваного архілексемою fear,та складає базу логічної структури номінативного простору “страх”, найбільшконцентровано відбиваючи ядро ЕК СТРАХ. У межах цього ряду, виділяються СР зісвоїми вторинними домінантами anxiety, worryта fright,аналіз яких виявляє ряд дистинктивних семантичних ознак, що уточнюютькомпоненти основного СР. Виділення основних домінант сприяє розумінню того, щов англійській ККС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), виступає архіконцептомвідносно своїх складників – концептів ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY)та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT).
4. Референційно близькі елементи ЛСП “страх” сучасноїанглійської мови об’єднуються у парцели – дрібні тематичні угрупуваннялексичних одиниць, основу яких складають виділені в межах усього полясинонімічні ряди. Серед реконструйованих парцел виявлено: СТАН СТРАХУ (36,4% аналізованих одиниць), ЗАГРОЗА (21,5%), СИМПТОМСТРАХУ (21,4%), АГЕНС (9,7%), РИСИХАРАКТЕРУ (10%), ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ (0,6%), ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%) та РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%). Зазначенісегменти представляють зони концептуальної диференціації ЕК СТРАХ, щовизначають ономасіологічні схеми об’єднаних у парцели лексичних одиниць.
5. Семантична структура ЕК СТРАХ, що є концептуальнимпідґрунтям парцеляції ЛСП “страх” сучасної англійської мови, включає декількавеликих інформаційних блоків: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ (з царинами ЕКСПІРІЄНЦЕР,СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), РЕАКЦІЯ, а також КОМПАРАТИВНИЙ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙта АКСІОЛОГІЧНИЙ блоки. Виділені блоки об’єднуються у єдину інформаційнуконфігурацію, яка у термінах фреймової семантики моделюється у виглядіконцептуальної мережі шляхом поєднання базових предметного, посесивного,таксономічного, акціонального та компаративного фреймів. Представлена модельпояснює особливості формування семантики корпусу номінацій ЕК СТРАХ, дозволяєвстановити їхнє розташування в межах ядерно-периферійної та тематичної структурномінативного простору “страх”.
6. Образний аспект ЕК СТРАХ формується на основізв’язку подібності або суміжності, встановленого метафоричним та метонімічниммапуванням емоційної сфери. Компаративне розширення слотів актуалізується черезсистему таких засобів вторинної номінації, як клішовані словосполучення,фразеологічні (пареміологічні) одиниці, а також наявних у текстах сучасноїангломовної художньої прози тропеїчних засобів. Серед тропів виділяютьсяпорівняння, метафора, метонімія, епітет, оксюморон, побудова яких залучаєпроектування на ЕК структур таких корелятивних концептів, як ЖИВА ІСТОТА,ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ,ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), АРТЕФАКТ, ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, СТИХІЯ, РЕЧОВИНА,ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, що мотивують вербальне оформлення мовнихзасобів вторинного означування ЕК СТРАХ.
7. Втілена у засобах сучасної англійської мовифреймова структура ЕК СТРАХ організує усю сукупність знань про емоцію страх імає здатність розглядатись як сценарій, будучи введеною доконцептуально-семантичного простору мовленнєвого твору. Таке динамічнепредставлення фреймової моделі концептуалізованого страху реалізується якпослідовне розгортання у межах визначених просторово-часових умов ланцюгаподій, що складають емоційну ситуацію небезпеки. Остання, виступаючи семантичнимсубстратом описів ситуацій переживання індивідом страху в сучасних англомовнихпрозових художніх творах, витлумачується нами як фрагмент тексту,концептуальним корелятом якого виступає ЕК СТРАХ.
Структурароботи. Дисертація загальним обсягом 252 сторінки(з них 191 с. тексту) складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьохрозділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списківвикористаної літератури (435 позицій), лексикографічних праць (39 позицій),джерел ілюстративного матеріалу (68 позицій) й додатків (11 позицій). У текстідисертації наведено одна схема та одна таблиця.
Уперелікуумовних скорочень наводяться вжиті у дисертації скорочення.
Увступіобґрунтовується актуальність дослідження, визначається мета й завдання роботи,її теоретичне та практичне значення, вказуються методи дослідження,сформульовано положення, що виносяться на захист.
Упершомурозділі “Лінгвокогнітивні основианалізу англомовних засобів репрезентації емоційного концепту СТРАХ” представленотеоретичні підвалини лінгвістичного аналізу номінативних одиниць сучасноїанглійської мови на позначення ЕК СТРАХ. Уточнюється поняття “емоційнийконцепт”, його місце у складі ККС та МКС; у світлі засад когнітивноїлінгвістики викладаються основні положення теорії поля; висвітлюютьсякогнітивні проблеми кореляції мовних і концептуальних структур знання проемоцію страх; встановлюються теоретико-методологічні принципи моделюванняструктури ЕК СТРАХ; обґрунтовується аксіологічний статус вербалізованого ЕКСТРАХ як одного з базових конституентів англомовної картині світу.
Удругомурозділі “Концептуально-семантичні особливості репрезентації ЕК СТРАХзасобами сучасної англомовної картини світу” аналізуються структурні,семантичні, ономасіологічні та стилістичні особливості засобів вираження ЕКСТРАХ у сучасній англійській мові. Встановлено основні складові семантичноїструктури ЕК СТРАХ та шляхи їхньої вербальної маніфестації одиницями різнихлексико-граматичних класів сучасної англійської мови; виявлено основні принципивираження досліджуваного концепту засобами вторинної номінації.
Утретьомурозділі “Способи репрезентації емоційного концепту СТРАХ у сучаснійангломовній художній прозі” досліджено мовленнєві прояви репрезентації ЕКСТРАХ засобами сучасної англійської мови у прозовому художньому тексті;проведено аналіз лексико-синтаксичних засобів вираження розглянутого концепту;виявлено основні шляхи його вербального та невербального вираження умовленнєвих творах; здійсненодеталізацію смислової структури розглянутого ЕК у текстах англомовної художньоїпрози; встановлено корпус тропеїчних засобів передачі образного осмисленнястраху засобами сучасної англійської мови.
Узагальнихвисновках підводяться підсумки проведеного дослідження, окресленіперспективи подальшої роботи.
Списоквикористаних джерел включає 435 наукових праць, а також 39 лексикографічних джерел. Список джерелілюстративного матеріалу включає художні твори сучасних британських таамериканських письменників, у тому числі вміщені на веб-сторінках мережіІнтернет, загальною кількістю 68 позицій.
Додатки містять таблиці, в яких відображено переліксем ядерно-периферійної структури вербалізованого ЕК СТРАХ, особливостікореляції її частин з парцелами номінативного простору “страх”, представленнятематичних зон поля одиницями різних лексико-граматичних класів. Побудованісхеми відбивають місце ЕК СТРАХ у англійській концептуальній та мовній картинахсвіту, його семантичну структуру, фреймове представлення концепту, тематичнустратифікацію номінативного простору “страх”, різновиди загрози, корелятивнийпростір ЕК СТРАХ.
РОЗДІЛ 1ЛінгвокогнітивніОСНОВИ АНАЛІЗУангломовних засобів ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ
Сучасналінгвістика все частіше звертається до вивчення мовної репрезентаціївнутрішнього світу людини, зокрема її емоційної сфери. Людина є не тількимислячою, але й глибоко емоційною істотою. Саме тому емоційність не може незалишити слід у мові, адже емоційні стани, зумовлюючи когнітивні процесилюдини, безпосереднім чином втручаються в її номінативно-комунікативнудіяльність.
Першийрозділ дослідження має на меті закласти теоретичні підвалини подальшоголінгвістичного аналізу англомовних засобів представлення ЕК СТРАХ, томувважаємо за доцільне висвітлити в ньому проблему кореляції мовних і концептуальнихструктур знання про емоцію страх, визначити місце ЕК СТРАХ у структуріангломовної ЕКС та ККС, розробити методику аналізу засобів його вираження усучасній англійській мови, синтезувавши окремі методи й методики лінгвістичногоаналізу, що використовуються у сучасному мовознавстві.
1.1 Теоретичні засади лінгвістичного дослідженнявербальних засобів представлення концептів
Вихід наперший план когнітивно-дискурсивної парадигми наукових досліджень і, якнаслідок, поява когнітивної лінгвістики передбачає переведення сучаснихмовознавчих пошуків у площину, що спирається на якісно новутеоретико-методологічну платформу [96, с. 3; 163, с. 10-18; 180, с. 13; 425, с.9]. Зокрема, визначилася установка на розгляд мови як відображення взаємодіючихструктур людської свідомості, мислення й пізнання та на визнання нерозривногозв’язку когніції та комунікації [30, с. 18; 144, с. 17-18; 168, с. 11; 183, с.5; 219, с. 19-20; 388, с. 10].
Тому досфери когнітивної лінгвістики потрапляють питання про те, яким чиномздійснюється зв’язок мови зі світом, як мовні вирази, одиниці, категоріїпов’язані зі сприйняттям оточення, як вони відбивають його пізнання, якструктури мовного знання репрезентуються у свідомості та беруть участь упереробці та комунікації інформації[91, с. 24; 165, с. 7-8; 169, c.340; 205, c. 60-61; 306, с. 66-67; 390, c. 22]. Аналіз мови стає невіддільним від розкриття закономірностейрозумових процесів з розпредмечування, структурації та класифікаціївластивостей і функцій речей, образи яких перехоплюються, зупиняються,фіксуються вербальними формами [4; 148, с. 16; 160, с. 32-36; 211, с. 462; 264,с. 97-99; 431, c. 48].
У руслікогнітивного підходу формується активне розуміння того, що саме мовазабезпечує найкращий доступ до внутрішнього світу людини, до структур їїдосвіду, які не спостерігаються безпосередньо. Наші уявлення про навколишнюдійсність об’єктивуються у мові та створюють базу для аналізу тих процесів, щомають місце у людській свідомості та мисленні [259, с. 109; 266, с. 59; 334, с.4-5; 386, с. 105; 390, c. 124; див. також 66, с. 336; 257, с. 91-92]. Такимчином, дослідження мовних одиниць ставить за мету аналіз тих ментальнихрепрезентацій знання, які корелюють з ними на рівні свідомості.
Поряд зкогнітивністю одним з аспектів нової парадигми виступає дискурсивність.Сутність цього принципу полягає у тому, що встановлюється розуміння мови якфеномену, який слугує передачі знання від однієї людини до іншої, від одногопокоління до іншого [166, с. 13; 204]. Отже, для аналізу та опису мовних явищвраховується виконання мовою когнітивної та комунікативної функцій і ставитьсямета їхнього вивчення у постійній взаємодії й узгодженні між собою.
Зазначенийпідхід дозволяє також зрозуміти, що саме від знання про мовну систему (мовнезнання) та знання про світ (енциклопедичні знання) залежить успішністьмовленнєвої комунікації [106, с. 51; 293, с. 22]. З цим пов’язано активізаціюпошуків у напрямку вивчення ролі концептів у дискурсивній практиці людини.Досліджуються засоби репрезентації концептів різнорівневими одиницями мови тамовлення [65; 77; 145; 175; 347; 369], їхня смислова структура [50; 151; 216;297], текстотворчий потенціал [73; 115], особливості індивідуальноїконцептуальної картини світу [138; 139] тощо.
Досліджуючивербальні засоби представлення концептів, лінгвісти-когнітологи керуютьсятакими теоретико-методологічними принципами, як антропоцентризм,експланаторність, функціоналізм та експансіонізм [див., напр., 91; 158; 164,168; 258; 303]. Останні виявляються в тому, що обираючи об’єктом аналізу мовніодиниці у їх реальному функціонуванні, науковці намагаються пояснитилінгвістичні факти та процеси, залучаючи широке коло даних інших, частонелінгвістичних дисциплін. Антропоцентризм як центральний принцип сучасноголінгвістичного дослідження полягає у тому, що наукові об’єкти вивчаютьсяпереважно за їхньою роллю, призначенням і функцією у розвитку людськоїособистості в умовах складних взаємин з навколишнім світом [27, с. 206; 94, с.3; 167, с. 14-16]. За таких настанов переосмислюються сутність, природа,функції мови, її трактування виходить за рамки суто раціонального,прагматичного призначення.
Отже, уцентр уваги лінгвіста потрапляє суб’єкт – носій мови, який пізнає оточуючийсвіт, мислить, оцінює, відчуває. Його особливості як Homo sapiens “олюднюють”мову, привносячи в неї інформацію про досвід осмислення та освоєння оточення[110, с. 19; 148, с. 3; 258, с. 6; 265, с. 9-10; 346, с. 475-476; 433, с.267-269]. При цьому, у фокусі когнітивних досліджень опиняється не тільки і не стількиіндивідуальна мовна компетенція, скільки використання мови на рівні спільнот таетносів.
У руслікогнітивно зорієнтованих досліджень мова розглядається як “вмістилище духународу”, рефлексія його національної ментальності, найважливіша складова частинайого культури [3, с. 56-59; 85, с. 322; 142, с. 76-78; 317, с. 3; 390, с. 14]. Як явище духовної культури нації мова виступає тієюконсолідуючою основою, що об’єднує народ, зберігає його єдність, із покоління впокоління передає накопичений колективний досвід, відбиває систему національнихціннісних орієнтацій [172, с. 13; 386, с. 74]. Ось чому вивчення феноменів мовиздійснюється з урахуванням духовних набутків етносу, світовідчуття тасвітогляду не тільки окремого індивіда, але й того мовного колективу, до якоговін належить.
Отже, процесномінативної діяльності, за допомогою якої відбувається виокремлення певнихфрагментів дійсності, їхнє називання та формування понять про них у формірізноманітних номінативно-комунікативних засобів, виступає одним з головнихзасобів пізнання світу, його відображенні у світогляді нації. Цим й обумовленінаявні тенденції у розвитку сучасних лінгвістичних досліджень, сутність якихвиявляється у пошуку пояснень того, як у мовних, зокрема лексичних, одиницяхвідобразилось бачення світу людською свідомістю.
1.1.1 Когнітивний підхід у розгляді проблемиспіввідношення мови та мислення
Питаннявзаємодії мови та мислення є одним з головних для лінгвістики з найдавнішихчасів [див., напр., 296; 333, с. 6-21]. У його розв’язанні вчені виділяють двілінії: лінгвофілософський напрям, що вивчає зв’язки між мовою таформально-логічним мисленням, і лінгвокогнітивний, який спрямовує свої зусилляна аналіз взаємодії мови та когнітивної системи індивіда, відводячи у ньомуособливу роль сприйняттю [265, с. 11-16].
У рамкахкомунікативно-когнітивного підходу одиниці номінації розглядаються як сутності,у яких об’єктивовано єдність мислення та комунікації [195, с. 10; 293, с. 8].Увага при цьому зміщується на дослідження зв’язку когнітивних структур знання зактуально виявленими у процесі спілкування мовними знаками, що логічноприводить до вивчення проблем мови та мислення [94; 270].
Аналізуючизв’язок мови та мислення, слід мати на увазі, що мислення є активним процесомцілеспрямованого, опосередкованого й узагальненого відображення істотнихзв’язків і закономірностей світу й утримання знань про них у понятійній сферісвідомості [142, с. 22; 428, c. 152; 449, с. 228-229]. Остання є вищою формоюпсихічного відображення дійсності нервово-мозковою системою людини, що несе усвоїх структурах привласнений суб’єктом суспільний досвід як раціонального, такі чуттєвого відображення дійсності [146, с. 37; 247, с. 8].
Мисленнєваактивність полягає в маніпулюванні наявними систематизованими та упорядкованимизнаннями, активації підрозділів усього концептуального апарату людини, якийзнаходить відображення у цілісній глобальній моделі буття [179, с. 114]. Об’єктивацію засвоєних знань виконує мова, адже для своговираження мислення повинно наділятися мовною формою [66, с. 277; 388, с. 16;404, с. 8]. Проте, думка не просто виражається у слові, а й відбувається уньому [66, c. 284; 159, c. 20].Вона втілюється у слові не стихійно, а усвідомлено, що зумовлює удосконаленнявираження думки й самого слова [272, c. 83; див. також 236].
У зв’язкуз цим мову визнають як унікальну природну динамічну когнітивно-комунікативнусистему [109, с. 218; 148, с. 7; 174, с. 31; 390, с. 19; 404, с. 4]. Фіксуючи результати когнітивноїдіяльності свідомості, мова виступає знаряддям інтерпретації людиною якнавколишнього середовища, так і самої себе на всіх етапах пізнання [187, с.153; 189, с. 356; 214, с. 103; 228, с. 133; 258, с. 7].
Необхідністьі значущість мови у процесі інтерпретації світу зумовлені можливістю включеннясистемно організованої інформації до соціальної діяльності лише у тому випадку,коли ця інформація отримує форму, придатну для чуттєвого сприйняття татрансляції [139, с. 22]. Сам мисленнєвий акт (пошук значущого) та акткомунікації (означування) виступають функціонально різними аспектами єдиногопроцесу формування смислу висловлення [190, с. 184; див. також 94, с. 5; 406,с. 16]. Таким чином, одиниці мови й мова в цілому визнаються підсумком роботисвідомості людини, спрямованої на різнобічне відображення та осмисленняоточуючого світу, а також на передачу певного обсягу комунікативно значущоїінформації.
Мова граєпершочергову роль на всіх етапах пізнання. В антропологічно спрямованійпарадигмі мовознавчих досліджень головною дистинктивною рисою осмислення світулюдською свідомістю вважається “втіленість”. Її сутність полягає в тому, щобаза, на якій ґрунтується мислення людини, заснована на чуттєвості, рухахнашого тіла та фізико-соціальному досвіді людини [265, с. 25; 391, c. 15; 396, c. 555]. Будь-яке знання встановлюється в межах горизонтів, відкритихсприйняттям с позицій тіла [94, с. 62; 163, с. 82]: “відчуття є однією зплощин нашого контакту з сущим, структурою свідомості” [211, с. 257], причомусаме тіло детермінує приписування значень не лише природному об’єкту, але йтаким культурним об’єктам як слова[там само, с. 273].
З іншогобоку, чуттєве сприйняття, яке допомагає суб’єктові усвідомлювати себе у певномупросторі та часі, виявляється опосередкованим мовою. Вона є своєрідною призмою,крізь яку людина бачить дійсність, проектуючи на неї досвід своєї суспільноїпрактики [187, с. 153; 214, с. 103].
Базуючисьна структурації об’єктивної реальності у свідомості [386, с. 88], мова, і першза все, її лексико-семантична система, виконує функцію дискретизації тасистематизації інформаційного континууму [146, с. 46; 219, с. 44].Систематизація словникового складу має, хоч і опосередковано, важливевідношення до сприйняття світу через призму усталених категорій і понять [160,с. 149]. Саме вона приводить до утворення значних організованих діляноклексикону: синонімічних рядів, лексико-семантичних, лексико-фразеологічних,лексико-граматичних полів, синтаксичних синонімів тощо [263, с. 12], яківідбивають розуміння людиною взаємозв’язків природних сутностей і процесів,закономірностей буття оточення та самої людини в ньому. Дослідження цьогокогнітивного феномену розкриває нам шлях до знань, представлених уномінативному просторі мови, а отже, дозволяє побачити, як членується таосмислюється у ньому дійсність.
Підсумовуючивказане вище, можна твердити, що сучасна мовознавча думка проводить чітку межуміж мовою та мисленням людини, акцентуючи їхній тісний зв’язок та вплив одне наодного. Процес формування людського мислення, тобто мислення поняттєвого,узагальнюючого та абстрагуючого, відбувається тільки за посередництва природноїмови. З іншого боку, мислення визнається джерелом походження, функціонування тарозвитку мови, одиниці якої виступають засобом формування та передачі людськоїдумки.
Окресленерозуміння закоріненості мови та мовлення у сфері свідомості визначаєспрямованість сучасних лінгвістичних досліджень на розкриття тих феноменівмислення, які стоять за мовними явищами. Мовні одиниці вважаютьсявербалізаціями різноманітних ментальних структур представлення різних типівзнань, у зв’язку з чим ці структури потрапляють до фокусу уваги численнихмовознавчих пошуків [див., напр., 12; 29; 31; 124; 150; 158; 161; 165;433].
1.1.2 Концепт як об’єкт мовознавчих розвідок
Процеспізнавальної діяльності індивіда передбачає накопичення ним нової інформації тавідповідну її модифікацію [164, с. 23; 230, с. 20; 431, c. 134]. У людськійкогніції закладені універсальні пізнавальні стратегії, що вміщені у мозкуіндивіда й задані самою його біологічною структурою, забезпечуючи нормальнеіснування особи в оточуючому інформаційному просторі [160, с. 34].
Колийдеться про отримання, переробку, збереження й використання знань, формуваннядумки та оцінки оточуючого світу, й наступного отримання ними фізичноїоболонки, “тіла знака”, припускають одночасно існування різних форм їхньоїрепрезентації в мозку людини у вигляді певних структур свідомості [91, c. 24;390, c. 124]. Такими структурами виступають концепти – “кванти знання”[108, с. 29; 162], що зорієнтовані на відображенняонтології світу у зв’язку з потребами соціальної дійсності [30, с. 22; 144, с.17; 338, с. 108], дозволяють пов’язати смисл слова у словнику та у процесікомунікації [107, с. 99].
Базовакатегорія концептуальної семантики–концепт трактується як ідеальнасутність, що формується в свідомості людини у вигляді глобальної, певним чиноморганізованої, різносубстратної розумової одиниці [262, с. 4-5; 383, c. 3; 400, с. 19], багатомірне ідеалізованеутворення [195, с. 16], яке втілює культурно зумовлені уявлення етносу про світ[100, с. 100; 278, с. 111-112] та може опредметнюватись системою мовнихзасобів. Концепт розглядається як репрезентант інформації –досвідно-енергетичного кванту, який надходить до свідомості людини у виглядірізного роду інформаційних енергем, із яких він формується [134, с. 51; 276, с.259].
Семантичноконцепт являє собою деяку абстракцію, що узагальнює значення ряду своїхреалізацій. До семантичної структури концепту належать усі ознаки поняття (ядроконцепту), а також його вихідна форма (етимологія), стиснена до основних ознакзмісту історія, сучасні асоціації, уявлення, оцінки, переживання тощо [107, с.93; 205, c. 28; 292, с. 43]. Така ментальна структура включає також усюкомунікативно значущу інформацію (інформацію про системну значущість знакаконцепту), когнітивну пам’ять слова (його смислова наповненість, яка корелює зпершопризначенням знаку та ціннісними орієнтирами етносу) та прагматичнийкомпонент (пов’язаний з ілокутивною та експресивною функціями мови) [65; 123,с. 6-10].
Усвідомості людини концепт породжується на основі результатів практичноїдіяльності, пізнання та оцінки об’єктивного світу [238, с. 19; 421, с. 448;428, c. 46]. При цьому будь-який концепт виникає у формі образу, який здатенпросуватися ступенями абстракції. Коли кількість його ознак збільшується, тобтозбільшується рівень абстракції, чуттєвий образ поступово перетворюється наобраз розумовий [263, c. 70].Такий принцип формування ментальної репрезентації знань про світ дозволяєрозглядати концепт як “поглинаючу польову структуру” [124, с. 150], до якоївходять різні аспекти знання і досвіду, у тому числі, світоглядний,раціональний, емотивний, культурологічний.
Концепт якневід’ємна частина світогляду певного етносу є “згустком культури” віндивідуальній свідомості [292, с. 43; 395, с. 105], тим,у вигляді чого культура входить у ментальний світ особистості. Крім того, запосередництва концепта людина поринає у культуру, і, навіть, може впливати нанеї [12, с. 11; 57, с. 97; 65; 188,с. 4-5].
Утвореннята розвиток концептів є результатом мисленнєвого конструювання предметів таявищ. Зазначений когнітивний процес кваліфікується як концептуалізація[30, с. 21; 144, с. 17; 258, с. 16-18]. Характеризуючисьбагатоканальністю й цілісністю отримання та переробки інформації [78, с. 25],вона спрямована на виділення у свідомості суб’єкта пізнання мінімальнихзмістових одиниць досвіду, які піддаються омовленню.
Концептуалізаціязнаходиться у тісному зв’язку з культурними схемами, які були сформованіетносом у процесі його історичного розвитку, обумовлюючись такими факторами якобразне сприйняття, фізична взаємодія, ментальні образи та роль реалій укультурі [78, с. 30; 174, с. 48], та забезпечується роботоюсенсорно-рецептивної, логіко-поняттєвої, емоційно-оцінної та ціннісно-моральноїсфер свідомості [143, с. 168].
Оскільки вутворенні концептів беруть участь попередньо осмислені дані, концептуалізаціяспирається на такий когнітивний процес, як категоризація [30, с. 23-24;280; 369, с. 63; 410, с. 223-224]. Під категоризацієюрозуміють поділ зовнішнього та внутрішнього світів людини на категорії, яківідображають знання про сутність її існування, а також віднесення досформованих категорій явищ, об’єктів та процесів, що мають певні схожості [11,с. 28; 168, с. 96; 331, с. 145; 386, c. 76-77; 400, с. 17; 413, с. 739]. Вона стає унікальним засобомотримання та утримання якомога більшого обсягу інформації, витрачаючи при цьомумінімум когнітивних зусиль [20, с. 23-24; 338, с. 110], а також забезпечує нашепросторове та часове орієнтування та ефективну інтерпретацію інформації прооточення, оскільки “канонізує” перцептивний досвід, задаючи першопочатковіпараметри осмислення реальності [20, с. 24; 400, с. 17-18; 410, c. 223; 414, с.262-263; 428, c. 122]. Розуміння ж ментальних образів вимагає виділення смислівта їхньої вербалізації [139, с. 21].
Категорії,що оформлюються у процесі пізнання світу й зазнають подальшої вербальноїманіфестації, відтворюють властивості як конкретних, так і абстрактнихсутностей світу та відношення між ними у всезагальній та найбільшконцентрованій формі [29, с. 9; 428, c. 121]. Утворення категорій пов’язано зформуванням прототипу, навколо якого вона будується [103, с. 75; 416, с.213; 429, с. 14]. Прототип є концептом, що являє собою сукупність ознак,які дозволяють об’єднати споріднені поняття, виділити родо-видовіпротиставлення та проміжні категорії, що їх пов’язують [258, с. 7-8; 277, с.44; 366, c. 63; 400, c. 17-19; 419, с. 69]. Виявляючи риси“фамільної подібності” з собою нового об’єкта категоризації, прототипвідповідає за його віднесення до заданого прототипового класу [35, с. 263-264;410, c. 224; 413, с. 739; 416, с. 213].
Межі міжкатегоріями є розмитими та рухомими, що є закономірним наслідком природилюдського сприйняття та осмислення світу [408, с. 402-403; 425, с. 60-63; 430,с. 19]. Ця особливість уможливлює міграцію периферійних членів категорії, яка,з одного боку, забезпечує взаємозв’язок окремих категорій, а з іншого –пластичність загального категоріального апарату людини, пристосованого допотреб як наївного, так і наукового осмислення світу.
Використанняу процесі інтерпретації дійсності прототипів як інструментів, за допомогою якихлюдина здатна справлятися з нескінченною кількістю стимулів, що поступають зоточення, складає значну частину усієї її когнітивної діяльності [90, с. 58-67;380, с. 212; 419, c. 68]. Виконуючироль фільтрів, через які йде потік нової інформації, прототипи беруть участь уїї ідентифікації та категоріальному розподілі, весь час оновлюючись,поповнюючись новими даними. Враховуючи зазначене, їх можна віднести доконцептів-аналізаторів [243, с. 101-106], які задають напрямки когнітивногоопанування буття людиною та фіксування результатів когніції у системі мови.
Предметнийсвіт, осягнутий людиною на поняттєвому рівні, в ідеальній формі існує в системімовних значень [139, с. 21], які виступають засобом семантичноїінтерпретації поняттєвого світу [94, с. 4; 163, с. 61]. Значення слова виступаєлінгвістичним відбитком, концептуально конгруентним, але не повним двійникомпоняття, що є своєрідним прототипом, навколо якого формується концепт [201, с.90; 205, c. 27-28; 231, с. 352]. Таким чином, значення мовних знаківпов’язується зі своєю понятійною основою, що робить можливим реконструкціюконцепту під час аналізу семантики його мовних репрезентацій.
Під часопису вербально представлених концептів слід враховувати їхню неізольованістьвідносно один одного [96; 107; 243], що ставить питання вивчення загальноїорганізації системи концептів у свідомості людини.
1.1.3 Особливості вербалізації фрагментівконцептуальної картини світу
Однією зголовних функцій концептів є інтерпретація отримуваних даних. Концептиутворюють інформаційну базу мислення [75, с. 38; 107, с. 157; 179, с. 124],певний концептуальний каркас свідомості, що уможливлює подальший процескогнітивного опанування дійсності [281, с. 107]. Світ “фільтрується” усвідомості особистості крізь концептуальні площини – “згустки” структурованоїінформації, що стосуються окремих ділянок досвіду про світоустрій та місцелюдини у ньому [95, с. 50]. Результатом такої фільтрації стає упорядкована увигляді системи взаємопов’язаних змістів свідомості носіїв мови концептуальнакартина світу (ККС) [142; 206, с. 59; 243, с. 7; 342, с. 167-168; 386, c.79].
ККС єсистемою інформації про дійсний чи можливий світи, яка постійно знаходиться устані розвитку та оперативної мобільності за рахунок безперервного пізнанняіндивідом об’єктивної реальності [188, с. 9; 243, с. 7; 251, с. 47; 295, с.22]. Обробка та зіставлення даних, що надходять різними каналами і томуналежать різним модальностям, відбувається на концептуальному рівні свідомості[22, с. 196; 148, с. 12; 296; 388, с.16]. Окрім інтелектуального компоненту, спосіб інтерпретації дійсностііндивідом значною мірою залежить від його емоційно-ціннісного ставлення донавколишнього світу [139, с. 21].
СистемністьККС маніфестує системність пізнання світу: її компоненти, категоризованілюдською свідомістю, встановлюють постійні зв’язки, переплітаються та взаємодіютьміж собою, утворюючи сукупність знань з “каталогізованою” структурою [107,с. 154; 161; 263, с. 67]. Остання не є гештальтною. Ментальнірепрезентації подібних реалій об’єктивного світу, утворюють у межах ККСнескінченну кількість великих за обсягом угрупувань концептів – концептосфер(КС), зумовлюючи, таким чином, складноструктуровану, негомогенну природу ККС.
Аналізостанніх наукових досліджень з когнітивної лінгвістики [87; 188; 243; 263; 390та ін.] дозволяє стверджувати, що термін “концептосфера” може використовуватисяу широкому та вузькому смислі.
У першомувипадку КС як структуроване національно та культурно обумовлене знання людейпро світ, що є представленим у семантичному просторі мови етнокультурноїспільноти, фактично дорівнюється колективній або індивідуальній ККС [37, с. 140-141; 87, с. 16; 124, с. 150; 188, с. 5;208, с. 151; 262, с. 19; 267, с. 97; 390, с. 17].
Ми розглядатимемо КС у вузькому сенсі – як складову ККС,котра являє собою комплекс знань, тематично відділений від інших областейзнання [99; 140, с. 132; 185, с. 273]. Будучи частиною ККС, концептосферавиділяється за тезаурусним принципом, тобто принципом співвіднесеності з певноюсферою буття соціуму на конкретному етапі його історичного розвитку [75, с.113]. Через це функціональним призначенням КС стає формування семантикилінгвістичних одиниць, використовуваних для номінації деякої поняттєвооднорідної ділянки досвіду [114, с. 86].
Неуніфікованість термінології, що вживається у сучаснихмовознавчих розвідках, дає підстави констатувати наявність різних авторськихтермінів на позначення описаної структури досвіду. Перш за все, поняття КСкорелює з поняттям ментального простору – концептуальної царини, якавикористовується для об’єднання інформації того чи іншого різновиду [22, с.196; 202, с. 22; 378, с. 16-22].Функціонуючи як ментальний простір, КС являє собою середовище концептуалізаціїта мислення і характеризується сегментованістю, існуванням різних конфігураційсвоєї структури, створенням дискурсу тощо [60, с. 42; 346, c. 32; 378, с. xvi-xvii]. Отже, як закодованасоціокультурна інформація концептуальна сфера виступає у якості “семантичногоінвентарю культури”, який зумовлює характер здобуття й організації новогознання та досвіду [32, с. 9; 139, с. 18].
Будучиодним із способів зберігання знання у пам’яті, КС являє собою асоціативнуорганізацію зв’язків, точки перехрещення яких є вузлами або концептами [227, с.83; 378, с. 16]. Збудження кожного вузла призводить до збудження асоціативнопов’язаних з ним концептів. Інакше кажучи, якщо у мисленні людинивстановлюється місце відповідної структури значення, то одночасно здовготривалої пам’яті активуються усі асоціативно пов’язані з нею відомості тафакти [229, с. 43; 369, c. 57].
Такимчином, КС становить інтерпретаційне поле окремого концепта, що об’єктивнозумовлене природою останнього, адже головною властивістю концептів є їхнянеізольованість, зв’язаність з іншими подібними структурами знання. Будь-якийконцепт може висвітлюватися на тлі КС, або її структурної одиниці – домену.Домен є зв’язаною областю концептуалізації – базою, відносно якої профілюєтьсяпевна семантична структура [270, с. 350; 375, c.24-25; 402, с. 488]. Зазначена структура виступає у ролікогнітивного контексту, або сукупності фонових знань, стаючи необхідноюпередумовою для оформлення змісту мовного знака в процесі комунікації таподальшої найбільш адекватної інтерпретації цього змісту [99, с. 10; 380, с.193; 401, с. 147]. Таким чином, актуалізований у свідомості носія мови концептможе профілюватися на базі одного домену або декількох – матриці доменів, чиКС.
ПоняттєваКС організована ієрархічно, за гіперо-гіпонімічним принципом [402, с. 60-61], коли один концепт асиметрично передбачає наявність іншогоконцепту як частини своєї характеристики [99, с. 19; 267, с. 102]. Відповідно,концепти займають більш високі та більш низькі рівні у концептуальнійорганізації КС [401, с. 148], обґрунтовуючи той факт, що кожен з її наступнихрівнів звужує попередній, але при цьому, одночасно, розширює його [188, с. 5].Із зазначеного випливає, що семантичні фрагменти КС характеризуються різнимступенем узагальненості і знаходяться один з одним у класифікаційнихвідношеннях, які створюють її неповторну структуру.
На“дрібнозернистому” рівні матриця КС являє собою особливу конфігурацію базовихфреймів, які, взаємодіючи, утворюють інтегративний фрейм, найбільшими вузламиякого виступають домени [99, с. 17]. Зазначені фрейми демонструють найбільшзагальні принципи категоризації й організації вербалізованої інформації. Це– інформація онтологічного плану про предмети оточення, їхнівластивості та реляції [98, с. 117].До базових типів фреймових структур відносяться предметноцентричний,таксономічний, акціональний, посесівний (партонімічний) та компаративний фрейми[96, с. 3-11; 97, с. 16-22; 98, с. 117].
Предметноцентричний фрейм визначається як система пропозицій, у якій до логічного суб’єктуХТОСЬ / ЩОСЬ приєднуються декілька предикатів, які характеризують суб’єкт закількісним, якісним, локативним, темпоральним, оцінним параметрами. Фрейм,конституенти якого є предметними сутностями ХТОСЬ / ЩОСЬ, котрі є об’єднанимиродо-видовими відносинами має назву таксономічний. В акціональномуфреймі декілька взаємодіючих у певному просторі та часі предметів ХТОСЬ / ЩОСЬнаділяються семантичними ролями, які відбивають діяльнісний характер відносинміж ними: агенс, пацієнс, інструмент, адресат, бенефіціант, причина, наслідок,результат тощо [97, с. 19; 380, с. 48-49; див. також 435]. Посесивнийфрейм відбиває зв’язок між предметами ХТОСЬ / ЩОСЬ, який реалізується черезвідношення володіння, представленого у вигляді предикату “мати”. Цейфрейм має три різновиди: 1) власник – власність, 2) контейнер – наповнення [див. 1] 3) ціле – частина (партонімічний фрейм).Базовий компаративний фреймілюструє відношення подібності міжпредметними сутностями, яка базується на зближенні концептів у мисленні людини[99, с. 117].
Поєднуючисьміж собою у різних комбінаціях, залежно від комунікативного контексту, базовіфрейми структурують КС у вигляді мережі взаємопов’язаних слотів. Таким чином,вони використовуються як своєрідні будівельні блоки для конструюванняментального остову КС тієї чи іншої області людського досвіду. Кожна окремасфера концептуалізації внутрішньо передбачає кількість таких блоків та їхніякісні властивості [99, с. 10]. Тим самим задаються основні напрямки якпоняттєвої стратифікації КС, так і шляхи інтерпретації значень мовних одиницьвідповідної ділянки семантичного простору мови.
Ураховуючивсе вищезазначене, вважаємо за доцільне представити власне формулюваннявизначення терміну “концептосфера”. Під концептосферою розуміємо певнеієрархічно організоване відкрите угрупування концептів, яке відтворює ту чиіншу сферу буття соціуму у конкретний відрізок історичної реальності та отримуєсвоє втілення у семантичному просторі мови певної етнокультурної спільноти.
Мова класифікує явища об’єктивного світу і приводить знанняпро нього у систему – мовну картину світу [86; 142; 163; 251; 260; 295;318; 356]. Під МКС розуміють сукупність зафіксованих в одиницях мови уявленьнароду про дійсність на певному етапі його розвитку [263, с. 89], тобтоздійснюване у лексичному та граматичному складі мови, зображення всьогоіснуючого у вигляді цілісного та багатокомпонентного світу, який у своїй структурій у зв’язках своїх частин віддзеркалює людину, її матеріальну та духовнужиттєдіяльність, простір та час, у яких вона існує тощо [3, с. 56-59;135,с. 225-226;260, с. 193; 317, с. 3; 365, с. 15; 424, с. 87]. Такимчином, МКС має глибоко укорінений антропоцентричний характер, виступаєсвоєрідною призмою, крізь яку людина бачить світ і яка визначає її ставлення доцього світу [76, с. 143;128, с. 80-81; 205, c. 61; 215, с. 161; 303, с.3].
МКС та ККСявляють собою спосіб існування лексики у свідомості носія мови [125, с. 274].Окремі концепти, домени, на тлі яких вони висвітлюються, сукупністьконцептосфер, що складають ККС, знаходять свого відображення у цілісних номінативнихпросторах, які виступають структурними елементами національної МКС.Номінативний простір виступає як відображення ознак реалій та їхніх лексичнихінтерпретацій [225, с. 109]. Способом упорядковання одиниць у межах просторіввиступають ієрархічно організовані угрупування лексичних засобів – лексико-семантичніполя [109, с. 230; 133, с. 98; 301, с. 385], відповідно відрізняючисьміж собою різним ступенем складності та обсягом семантичної референції.
Насучасному етапі розвитку науки про мову ЛСП визначається як угрупуванняодиниць, які відносяться до однієї частини мови та об’єднуються на основівираження спільної семантичної ознаки (архісеми), що підводиться під деякупоняттєву категорію [34, с. 11; 61, с. 4; 84, с. 9; 156, с. 158; 263, с. 33].Семантичною основою поля є система уявлень людини про об’єктивну дійсність,тобто система концептів, пов’язаних з відображенням того чи іншого фрагментакартини світу, репрезентованого одиницями ЛСП. Тому ЛСП розглядається якосновна структурна одиниця МКС, яка може бути представлена у вигляді сукупностірізних об’єднань слів і системи відношень між ними у певному номінативномупросторі, що відбивають закріплене у ККС осмислення людиною світу та себе вньому.
Зв’язокслів ЛСП здійснюється за посередництва ядерних (прототипових) елементів –центрального слова та найтіснішим чином пов’язаних з ним слів-ідентифікаторів,оскільки для них характерна максимальна концентрація базисних ознак, щовизначають якісну специфіку даної єдності одиниць [34, с. 39-41; 288].Периферію ЛСП формують одиниці з більш конкретним значенням, у той час як доядра включаються лексеми з більш абстрактною семантикою. Та лексична одиниця,яка серед них характеризується найбільш регулярним та систематичнимвикористанням унаслідок найбільшої спеціалізованості у вираженні конкретногозначення та найбільш однозначною його передачею [84, с. 10],а, отже, у загальному вигляді здатна відображати зміст усього поля, виступаєйого іменем та визначається як домінанта ЛСП (архілексема). Значення домінантиє носієм тієї інваріантної ознаки, яка формує усе поле і визначає значення усіхінших елементів, що містять, окрім інваріантних, також набір диференційнихсемантичних ознак [284, с. 44].
Номінативніодиниці одного частиномовного розряду усередині встановленої лексичноїпарадигми утворюють просте ЛСП; підключення до нього різних частин мови даєрозгорнуте ЛСП, визначаючи обсяг номінативного простору певного концепту [156,с. 159; 269, с. 16].
Ім’я полявербалізує конкретний концепт, якій виступає об’єднуючим началом для усіх слів,що його актуалізують [263, с. 39]. Концепт закріплює неоднорідність відповідноїонтологічної сфери через систему субфреймів (слотів) своєї фреймової структури,що певним чином проектується на структуру ЛСП.
Існуваннябудь-якого семантичного поля передбачає наявність всередині його своєрідноїпарцеляції – областей, зон, або парцел. Парцели являють собою дрібнітематичні угрупування лексичних одиниць, чиї значення дозволяють специфікуватиряд понять, які включаються до загальної категорії, що виступає поняттєвоюосновою ЛСП [69, с. 663; 125, с. 220; 209, с. 48].
Починаючивід ядра ЛСП, яке об’єднує навколо себе найбільш тісно пов’язані з ним лексичніодиниці, парцели розповсюджуються потім до периферії поля, захоплюючи різніобласті пов’язаних з даним ядром парадигматичних та синтаксичних відносин [125,с. 240; 229, с. 20]. На межах парцел категоріальні зв’язки послаблюються, алезалишаються достатньо сильними для збереження єдності поля [125, с. 220].
Парцелирепрезентують субфрейми (слоти та підслоти) концепта, що вербалізується черезЛСП. Елементи цих семантичних зон, номінуючи загальну категоріальну сутність,одночасно репрезентують різноманітні категоріальні смисли, які утворюють єдинусемантичну сітку [125, с. 220; 181, с. 71]. Отже, парцели є семантичнимикорелятами концептів вищого рівня специфікації, набір яких складає семантичнуструктуру фрейму усього ЛСП. Крім того, парцеляція ЛСП відбувається зареференційним принципом і відображає намагання мовних засобів, об’єднаних уполе, до експлікації різних граней концепту.
Структурасубфреймів концепту визначає організацію парцел поля-репрезентанта, якастосується елементів парцел та зв’язків між ними. Найчастотнішим типомвідносин, виявлених між одиницями парцел, є синонімія [312, с. 23; 360, с. 382;392, c. 61], одним з різновидів якої вважається гіперо-гіпонімія [79, с.13-14; 231, с. 453]. Концептуальні основи синонімії полягають у наявностіваріативності лексичного представлення для одного й того ж елемента фреймовоїструктури концепту (однофреймова синонімія), або в наявності семантичноблизьких слів, що вербалізують різні фрейми (міжфреймова синонімія) [17, с. 12;325, с. 113; 412, c. 350].
Синонімиобох типів утворюють синонімічні ряди (СР) – семантичні системи, якіоб’єднуються на базі інтегральних семантичних ознак (архісем), що у своємуфункціонуванні експлікують відношення ієрархічності таких систем, втілюютьпринципи мовної інваріантності та виявляють відмінності з іншими рядами одиниць[269, с. 16; 293, с. 20; 411, c. 60-63]. У ролі архісем функціонують дифузніширокозначні лексеми, які виступають синонімічними домінантами (СД) [153, с.241], що очолюють відповідні синонімічні ряди. СД як опорне значення міститьембріональну структуру усієї синонімічної групи та являє собою стабільне ядропевної сукупності ознак [229, с. 24; 263, с. 45].
Одночасно, синоніми можуть вступати в антонімічнівідносини з лексемами тієї ж самої парцели або виявляти протилежні поняттєвіознаки з одиницями інших сегментів ЛСП. Антоніми виступають мовнимирепрезентантами різнополюсних слотів фреймової структури одного і того самогофрейму.
Окрімзазначених об’єднань лексики у межах парцел можуть виявлятися тематичні групи(ТГ) – угрупування лексем, що характеризуються наявністю екстралінгвістичноїобумовленості та змішаним типом лексико-семантичних зв’язків між їхнімиелементами [181, с. 72; 201, с. 278; див. також 361].
Такимчином, польова структурація МКС відтворює зв’язки та відношення між мовою тадійсністю, що проявляється як у способах взаємодії полів, так у їхнійвнутрішній організації у межах структурованих ними номінативних просторів.Розуміючи під ЛСП ієрархічно організовану сукупність номінативних одиниць, щооб’єднуються між собою на підставі спільного для них інваріантного значення, мивважаємо його підґрунтям концепт, будова якого визначає парцеляцію ЛСП та йогостосунки у межах МКС.
1.1.4 Основні напрями концептуального аналізу лексики
Основнимметодом дослідження мовних одиниць у когнітивній лінгвістиці є концептуальнийаналіз (КА) [96; 158; 163; 270; 302; 326; 341; 379; 389; 397; 403], якийспрямовано на розкриття механізмів мовної діяльності у її нерозривному зв’язкуз мисленням та реальністю [94, с. 5].
КА лексикибазується на традиційному семантичному аналізі (СА) [162], який розглядаєсутність лексичного значення як інгредієнта мовної структури та спрямовує увагуна роз’яснення семантики знаку, на експлікацію зв’язку між ним та об’єктамиоточуючої дійсності. У рамках когнітивної лінгвістики значення перестаєрозглядатися як сутність, яка складається з елементарних семантичних ознак,упорядкованих ієрархічно за родо-видовим принципом [78, с. 109-110; 289; 313;359]. Воно описується як структура, яка складається з двох рівнів: зовнішньої,поверхневої семантики та глибинного семантичного (концептуального) рівня мовниходиниць [24, с. 8-9]. Дослідженню підлягає саме концептуальнийпрошарок семантики – рівень ментальних сутностей, які структурують таобумовлюють зміст лексичних одиниць [382, с. 25; 389, с. 3].
Під часпроведення КА семантичні компоненти значення співвідносяться між собою таоб’єднуються у складі цілісної моделі – концептуальної структури. Таким чином,СА дає дослідникові той матеріал, який підлягає подальшому аранжуванню у складішуканої концептуальної моделі [228, с. 38-39]. Отже, на відміну від СА, КАпов’язаний з усвідомленням сутності самого вербалізованого концепту, що стоїтьза лексичною одиницею, із встановленням засобу організації концепту в мисленніта з розробкою принципів концептуального моделювання значення [262, с. 5].
Складність такого підходу полягає у тім, що слово, яке представляєконцепт у мові, фіксує у своєму лексичному значенні лише його окремий аспект[78, с. 22], декілька основних концептуальних ознак. Вони є релевантними дляповідомлення, і, у такий спосіб, лексична одиниця виступає “міткою”вербалізованого концепту. До того ж, відобразити в узусі концепт у всіх йогонюансах є практично неможливим, а деякі його ознаки, шари високого рівняабстракції взагалі не підлягають мовній експлікації [264, с. 96-97]. Через цевербалізований концепт співвідноситься більш ніж з однією лексичною одиницею, ілогічним завершенням його аналізу стає співвіднесення концептуальної структурифрагмента дійсності з планом вираження сукупності синонімічних засобів, щоописують заданий фрагмент у мові [65].
Аналізментальних репрезентацій у лінгвістиці спирається, на дві лінії:а) розгляд того, як вживаються слова, що відповідають конкретному поняттю;б) зіставлення засобів визначення поняття та непрямих його характеристик [90,с. 58]. До числа найбільш розповсюджених на сучасний момент методиклінгвістичного дослідження концептів відноситься, насамперед, компонентнийаналіз семантики ключового слова – імені концепту, а також аналізсинонімів і дериватів ключового слова, аналіз сполучуваності ключовогослова, виявлення концептуальних зв’язків через аналіз словників тезаурусноготипу, аналіз паремій і афоризмів на позначення концепту, аналіз текстівтощо [65; 262, с. 5-7; 357, с. 19-24].
Через те,що методика КА ще не є остаточно розробленою, існує декілька підходів домоделювання структури концептів, які різняться залежно від способуінтерпретації концепту, його призначення та вживання. Тому в дослідженнівикористовується комплексний підхід до аналізу концепту СТРАХ, який полягає упоєднанні ряду різних методик, розроблених у рамках фреймової семантики [213;287; 325; 409], прототипової семантики [56; 397; 416] та теорії концептуальноїметафори [368; 385; 396].
Методфреймової семантикиконцептуально-семантичногодослідження лексики передбачає встановлення та структурацію тієї концептуальноїділянки досвіду, на фоні якої висвітлюється значення слова [30, с. 62; 435].Фрейми трактуються як ментальні моделі, які існують у феноменологічному полілюдини. Вони представляються як схемні структури, що засновані на вірогіднихданих про стереотипну ситуацію, знання яких забезпечується вербалізованимиконцептами [87, с. 69; 197, с. 153; 304, с. 181; 367, c. 11; 409, с. 355]. Фрейми зберігають інформацію про досвід пережитих уминулому подій, предписують комунікантам шляхи їх використання у знайомихситуаціях [213, с. 7; 337, с. 51].
Фрейм маєпропозиційну організацію. Пропозиція є особливою формою репрезентації знання,базовою когнітивною одиницею зберігання інформації, яка відіграє головну роль упородженні та інтерпретації мовленнєвої діяльності особи [197, с. 120; 380, с.8; див. також 88, с. 58; 287, с. 228-271]. У зв’язку з тим, що суб’єкт можерозширюватися декількома предикатами, у фреймі виокремлюються вершинні вузли,що містять фіксовану інформацію про конкретну ситуацію та вузли нижчих рівнів зінформацією, яка є обов’язковою для уточнення конкретних понять [409, с. 355;419, c. 65]. По мірі накопиченняінформації слоти фрейма поповнюються даними, які у процесі структураціїформують свого рода субфрейми. Приєднання до останніх інших споріднених фреймівприводить до формування структури у вигляді ієрархічно розгалуженої мережі, якаіснує у пам’яті як результат того, що різні фрейми включають один і той самиймовний матеріал [див. 326; 369].
Важливучастину методологічного апарату когнітивної лінгвістики складає теорія прототипів[326; 410; 414; 416], у рамках якої мовне значення розглядається як прототип,що є результатом категоризації фрагмента оточуючого світу [163, с. 142].Залучення апарату прототипової семантики під час аналізу змісту вербальнихрепрезентантів певного концепту дозволяє розглянути та змоделювати йогоструктуру як складну, багаторівневу організацію взаємопов’язаних смислів,встановити його концептуальний перетин з іншими категоріями та визначити заступенем його семантичної “розвиненості” його статус у відбитої свідомістюмоделі світу, закріпленої у системі мови окремої спільноти.
З метоюінтерпретації значення номінативних та комунікативних одиниць, що фіксуютьконфігурацію різноманітних фреймових структур, одною з яких є компаративнийфрейм, нами залучається теорія концептуальної метафори [379, с. 25; 396,с. 5; 399, с. 204].
Концептуальнаметафора розглядається як іманентна властивість образно-асоціативного способумислення людини, і проявляється у здатності проводити інтелектуальні, емоційні,перцептивні аналогії та тотожності між системами понять різних областейсвідомості [179, с. 148; 198, с. 171-175; 248, с. 41],і що є найголовнішим – виводити з них певний смисл [8,с. 373; 319, с. 68; 432, с. 116]. Метафори, таким чином, постають не тільки інструментомвираження ідей за допомогою мови, а виступають способом осмисленняконцептуалізованих реалій буття [68, с. 11-12; 368, c. 225-226; 430, c. 118].
Концептуальнаметафора розглядається як базова структура розуміння, що дозволяє осмислитидеяку область дійсності – область-мету (референтний концепт) – у термінахпоняттєвих структур, які склалися на базі досвіду, отриманого в іншій області –області-джерелі (корелятивний концепт) [9, с. 368; 74; 398, с. 221; 399, c. 203-207; 426, c. 9].Співвідношення між референтом та корелятом – підґрунтя метафори, що відповідаєза створення гносеологічного образу відображуваної метафорою дійсності [132;268, с. 141; 377], визначається як співположення [399, с. 245], яке на рівнікомунікації передає необхідний обсяг інформації у найбільш експресивній формі [179, с. 148].
Область-джерело– інтуїтивно зрозуміле, що носить конкретний характер, пов’язане зсенсомоторним, фізичним або просторовим досвідом індивіда такультурно-специфічними моделями, сформованими у колективної свідомості соціуму[368, c. 211;399, c. 207; 428, c. 158]. Реципієнтна зона, яка осмислюється в термінах області-джерела,зазвичай має абстрактний характер та встановлюється на основі досвіду йасоціативного переосмислення людиною оточуючого світу [16, с. 75; 379, с. 37]. Мовна метафора є поверхневим проявом когнітивногоспівположення двох концептуальних царин [105, с. 192; 307, с. 26; 343, с. 355;344, с. 82-84] є своєрідним ключем для розуміння глибинної метафори, і, такимчином, через неї – способом пізнання основ мислення [428, c. 15].
Отже,концепти визнаються основними структурами репрезентації знань про людину тасвіт, що утворюються у свідомості в процесі категоризації та концептуалізації.Їхній опис як дискретних ментальних одиниць, які визначають семантичнуструктуру мовних засобів, залучає усі вищезазначені методики, якими ми будемооперувати під час вивчення та моделювання ЕК СТРАХ.
1.2 Емоції: мовна та концептуальна репрезентація
Інкорпоруючидосвідно-практичні, життєві та культурні стереотипи, ККС індивіда водночас єнаскрізь пронизаною емоціями [295, с. 21]. Природно, що одним з центральних їїфрагментів є концептуальна ділянка знань про емоційну сферу життя. “Емоції єядром людини, мовної особистості” [353, с. 63]. Вони постійно супроводжуютьіндивіда, беручи активну участь у процесі пізнання оточуючої дійсності йобумовлюючи усі інші види його діяльності та поведінку [15, с. 22; 223, с. 65;351, с. 11].
Проблемапредставлення емоцій засобами національної мови стала об’єктом інтенсивнихдосліджень у когнітивній лінгвістиці [59; 151; 221; 350; 355; 395; 398; 434].Проте, вплив емоцій як соціально-культурного феномену на семантичну організаціюзнань, даних у вербальній чи концептуальній формі, є недостатньо дослідженоюпроблемою [247, с. 48; 294, с. 61-62]. Отже, вивчення феномену емоцій,відбитого у концептуальних і мовних структурах репрезентації знань, є кроком допояснення відображення людиною світу в її мові та свідомості.
1.2.1 Представлення емоцій у лексико-семантичнійсистемі мови
Емоції єособливими психофізичними станами організму, які відображають ставлення людинидо самої себе й оточення у формі інтенцій, безпосередніх переживань, відчуттівприємного чи неприємного, задоволення чи незадоволення, що обумовлюєтьсявідношенням об’єктивних властивостей світу до потреб та мотивів діяльностііндивіда [113, с. 27-28; 192, с. 8; 224, с. 202; 226, с. 436; 323, с. 216].
Переживанняможуть мати як позасвідомий, так і “усвідомлений” характер, хоч і не завждипіддаються вербалізації [349, с. 220]. Зареєстрованісвідомістю емоційні процеси визначаються як певний тип емоцій, результатом чогоє знання особи про свій стан [271, с. 55]. Проте, мислення фіксує лише тісоціально значимі емоції, які відрізняються тривалістю та частотністю, і самевони репрезентуються мовними засобами [70, с. 40; 263, с. 39].
Аксіомоюсучасної науки стало визнання єдності та взаємодії емоцій та когніції [100, с.8; 168, с. 269; 376, c. 173; 405,с. 248]. Емоція виступає як необхідний елемент перцептивно-когнітивнихпроцесів; її вплив на когнітивну сферу свідомості, що не завжди має визначенийхарактер, виявляється як у трансформаціях когнітивних процесів, так і вконкретних діях індивіда [323, с. 216; 367, c. 10]. Когніція викликає емоції тому, що вона емоціогенна, а емоції викликаютькогніцію, оскільки втручаються у всі рівні когнітивних процесів [352, с. 31;396, с. 54].
Когнітивнимвизнається зв’язок емоційного стану та його причин [64, с. 227; 401, с. 114]:емоція виникає як результат способу конструювання та інтерпретації ситуації, щоїї викликала [245, с. 274; 427, с. 85]. Причому, визначальним моментом увиникненні емоцій є фіксація свідомістю оцінки її явища-стимулу, яка детермінуєтональність цієї емоції [63, с. 145; 224, с. 201-202; 271, с. 7].
Оцінка євизначальним моментом в осмисленні світу на основі системи цінностей соціуму таіндивідуальної оцінної картини світу [27, с. 14-15]. Воназумовлює те, що емоції виступають найбільш глибинними формами категоризації,які окреслюють загальні контури ККС та МКС, які вибудовуються свідомістю.Викликаючи зміни стану свідомості індивіда, емоційні стани визначаютьсуб’єктивні простір і час, у яких вибудовується ККС, впливають на вибірковістьяк у сприйнятті об’єктів, подій, явищ навколишнього й уявлюваного світу, так іїхніх ознак, що безпосередньо позначається на характері номінативній діяльностілюдини [69, с. 646; 247, с. 331-332].
Тим самимемоції імпліцитно задають критерій істинності світовідчуттів особи і впливаютьна продуктивність її когнітивної діяльності. Ці зміни, у свою чергу, не можутьне відбитися на змісті когнітивних структур отриманих індивідом знань, щозгодом знайдуть своє втілення у конкретній мовнійсемантиці, і, таким чином, приведуть до зрушення в розвитку значень одиницьмови [113, с. 27-35; 271, с. 357; 349, с. 9-11].
Більшістьемоцій відрізняється груповим характером, який проявляється у стягуваннізначної кількості подібних за якістю емоцій навколо базової емоції більшзагального характеру. До базових відносяться страх, гнів, сум та радість [59, с. 117; 113, с. 34; 271, с. 168; 468, с.216-217]. Ці емоції є відносно простими, гештальтними, і, виконуючи роль прототипів,використовуються у ролі системи відліку для більш маргінальних емоцій [429, с.186]. Такі емоції називають гіперкогнітизованими, тобто такими, щовідрізняються детальною розробленістю когнітивної структури та великоюкількістю мовних одиниць, які представляють їх у мові [100, с. 17; 222, с. 61;354, с. 43].
Іншоюособливістю емоцій, що складають одну групу, є інтенсивність та здатність до інтенсифікації.Об’єктивно виміряти цей показник емоційного стану неможливо, але уявлення пробільш сильні та слабкі емоції нерозривно пов’язане з самим їх існуванням [64,с. 237]. Інтенсивність емоцій відображається у семантиці іменних емотивів. Воназдатна змінюватися, фіксуючи ознаку градуйованості у значенні емотивнихпредикатів. Це вказує на дві особливості емоційних станів: їхню зміну за силоюна протязі часу та на суб’єктивність в оцінці спостерігача [354, с. 49]. Таким чином, емоції характеризуються кількісно, що даєможливість виділити різні групи (кластери), всередині яких емоції відрізняютьсяінтенсивністю і можуть бути представлені як похідні деякої базової емоції.
Емоціївідрізняються і за якісними ознаками, які виявляються у внутрішніхвідчуттях суб’єкта та у зовнішньому вираженні емоційного стану [64, с. 238; 70,с. 43]. Найяскравіше ця різниця проявляється між такими емоційними станами як“емоції” та “почуття”. Власне емоція характеризується високою інтенсивністю,непостійністю, швидкоплинністю [354, с. 50]. Вона з’являється як миттєвий,інтуїтивний акт непов’язаний з розмірковуванням [63, с. 145, 113, с. 50].Почуття розвинулись на базі емоцій, їхнє існування більш обумовлено інтелектомта культурою конкретного соціуму. Вони – найвищий продукт суспільно-історичногорозвитку людини, образу її життя, взаємовідносин та основних напрямківдіяльності [193, с. 8-9; с. 58; 222, с. 58; 223, с. 65].Почуттям притаманна середня інтенсивність і довготривалість, що й даєможливість свідомого осмислення та певного контролю над ними [71, с. 53].
Яксоціальний феномен емоції виражаються вербальними та невербальними(паралінгвістичними) засобами. У спілкуванні вербальний і невербальний кодипоєднуються та складають єдиний комунікативний процес [120, с. 135; 141, с.3-7]. Така інтегрованість детермінована об’єктивними обмеженнями на процескомунікації в плані вираження думок, ідей, інтенцій учасників.
Невербальнезнакове оформлення емоцій є переважно акціональним. Середкінесичних невербальних засобів вираження різноманітних емоцій виділяютьсяжести (значущі рухи тіла), міміка (значущі рухи м’язів обличчя), постава людського тіла, хода, контакт очима, виразиобличчя, різні наявні ззовні психофізіологічні симптоми [21,с. 60; 365, с. 18]. Здебільшого цісимволи культурно універсальні, завдяки ідентичності природно-біологічних,фізіогномічних реакцій людей різних етносів на однакові стимули [120, с.135-136; 151].
Незважаючина яскравість кінетичної репрезентації емоції, їх важко передати, невикористовуючи для цього вербальні засоби [151]. Томуособливої ваги в експлікації емоційного боку життя людини набувають мовні тамовленнєві засоби репрезентації емоцій.
Системавербальних засобів представляє соціальні та індивідуальні емоції, почуття,психічні переживання як ціннісні етноспецифічні явища людського буття [62, с.35; 207, с. 96-97; 364, с. 8; 434]. Мовні знаки можуть називати емоції,описувати або виражати їх [349, с. 97-98]. Таким чином,завдяки своїй різноманітній функціональній спрямованості мова обслуговує як сферимовленнєво-мисленнєвої та комунікативної діяльності, так і емоційного життялюдей.
Номінантиемоцій створюють особливу ділянку лексичного складу мови – емоційнийлексикон [222, с. 62]. Вони кваліфікуються якасоціативно-емотивні, тому що не виражають емоцію, а слугують лише індикацієюпоняття про неї, протиставляючись власне емотивній лексиці, яка спрямована набезпосереднє вираження емоцій [152, с. 47; 254, с. 40]. Емоції виражаютьсяінтонацією, лексичними засобами (вигуками, словосполученнями тощо), успеціалізованих типах речень емотивного характеру [69, с. 645; 297, с. 71]. Однак, людина не завжди може виразити свої емоційніпереживання засобами мови. Сфера емоцій ширша й багатша за ті словесні форми, уяких її прагнуть відобразити [192, с. 20].
Емоціївиступають не тільки як об’єкт відображення, але як фактор, який обумовлюючипроцес пізнання світу людиною, детермінує, визначає мову, її змістовну сторону[76, с. 143; 148, с. 14]. Вони сприяють розв’язанню, початку мовленнєвого акту,одночасно стимулюючи та підтримуючи процес комунікації [179, с. 77]. Водночас,мова є засобом емоційного впливу на людину [221, с. 8]. Емоційно-експресивнийаспект висловлення орієнтується як на його продуцента, так і на реципієнта: упершому випадку, мовець намагається якнайяскравіше виразити своє ставлення доподії, що, у свою чергу, сприяє переконанню, впливу на вольову сферу іншогокомуніканта [69, с. 646].
У процесімисленнєво-мовленнєвої діяльності, когнітивна домінанта визначає концепт, якийвербалізується, емоційна – конкретну одиницю певного ЛСП емоцій. Отже, емоціївиконують роль своєрідного лексичного фільтра. Одночасне вираження в мовнійодиниці когнітивної та емоційної домінант – ще один прояв універсальногопринципу економії в людській діяльності, зокрема – комунікативної [121, с. 37].Крім того, багатозначність висловлювання, яка розвивається на базі йогоемоційного переосмислення, з одного боку, є невід’ємною частиною внутрішньогосвіту людини, а з іншого – забезпечує входження таких висловлень до соціальноїпам’яті суспільства [207, с. 97].
Отже,емоції є необхідним елементом людської життєдіяльності, який визначає всіпроцеси та явища індивідуальної дійсності, а тому є високо параметризованоюділянкою свідомості, що знаходить своє вираження в мові через значеннярізнорівневих одиниць, обумовлює процеси номінації та комунікації.
1.2.3 Емоційнаконцептосфера як структурна одиниця концептуальної картини світу англомовногосуспільства
Окрема КСє складовою частиною національної ККС, представляючи певну сукупність знаньданого народу про деякий аспект його матеріального та духовного життя. Емоціїяк найважливіші прояви внутрішнього психічного життя людей категоризуються,утворюючи на ментальному рівні свідомості емоційну КС. Концептосфера емоцій,або емоціоконцептосфера (ЕКС) – це світобачення, спроектоване емоційною сфероюсвідомості індивіда [321, с. 65-66; 430, c. 139]. Її можна розглядати як результат семіозису, процесу означуванняемоційних когніцій людини при засвоєнні нею оточуючого світу [150, с. 26; 374, c. 167; 401, с.149-150].
ЕКС єцілісним, холістичним когнітивним утворенням високого рівня абстракції.Загальновизнаний розподіл усіх емоцій на позитивно та негативно марковані,обумовлює факт того, що ЕКС виступає тією базою, на фоні якої профілюютьсядомени позитивної та негативної тональності, у структурі яких, у свою чергу,знаходять своє вираження усі вербально втілені концептуалізації різноманітнихемоцій.
Ядро ЕКСскладають ментальні репрезентації знання про власне емоції як факти проявудіяльності емоційної сфери людини. До її периферійної зони включається такожінформація про усі сфери буття людини, які так чи інакше зумовлюють їїфункціонування або осмислюються через призму її існування. Цей факт свідчитьпро накладання ЕКС на інші ділянки ККС індивіда, а отже, про її детермінуючуроль у свідомості особи: усі концепти є “емоційними” з точки зору того, щонічого не може бути осмислено (проконцептуалізовано та прокатегоризовано) безпрямого чи непрямого втручання у когніцію емоційної сфери свідомості [153, с.32; 395, с. 152]. Тож, емоції є тим “цементом”, який скріплює ККС представниківбудь-якої мовної спільноти.
ЕКС єдинамічною лабільною семіотичною системою, історично-соціальним утворенням,розвиток якого зумовлений як екстралінгвістичними, так і власне лінгвістичнимичинниками [151; 222, с. 63]. Лінгвістичними факторами, які визначають розвитокЕКС у діахронії культури, є асиметрія мовного знака, розширення регістрівлюдського спілкування, соціальна, стилістична диференціація мови [179, c. 76]. Основними екстралінгвістичнимифакторами, що визначають формування та трансформацію ЕКС є ускладненняпрактичної діяльності людини, поява теоретичного знання як способу освоєннялюдиною світу, соціалізація особистості людини, моральна орієнтація суспільнихінститутів [151].
Переважначастина ЕКС є вербалізованою. Вона знаково оформлюється різноплановими мовнимизасобами, переважно вторинної номінації – метафорою та метонімією: усіабстрактні концепти, у тому числі й емоційні, є метафоричними за своєю природою[400, c. 3]. Широке використаннязасобів вторинного означування емоцій зумовлено великою розповсюдженістю тапродуктивністю таких типів номінації у мові на її сучасному етапі розвиткувнаслідок, з одного боку, бідності прямих позначень психічного світу людини, аз іншого боку – архетиповості когніцій людини [131, с. 41; 153, с. 118].
Непряміномінації емоцій є процесом і результатом оцінного переосмислення вже існуючихмовних реалій. В основі сучасного позначення емоцій лежать переноси найменуваньреальних фрагментів світу (фізіологічні реакції організму людини, її фізичнідії, явища природи, міфологічні образи тощо) на психічну діяльність людини[222, с. 64; 395, с. 152-153; 427, c. 80].
ОрганізаційноЕКС являє собою сукупність ієрархічно упорядкованої множини вербалізованих задопомогою лексичних та фразеологічних засобів емоційних концептів (ЕК) –“квантів” структурованого знання про емоційне життя індивіда, які знаходятьсяодин з одним у складних структурно-семантичних та функціональних відношеннях[153, с. 60]. Тому для дослідження природи ЕКС надзвичайно важливо проникнути всутність ЕК, описати і відобразити їхні складові, проаналізувати ті мовнізасоби, якими вони репрезентуються. Такий опис потребує врахування існуючих усоціокультурному житті спільноти психологічних, соціологічних і семіотичнихфакторів, що у сукупності утворюють загальнокультурний фактор, який детермінуєформування та функціонування концептів як когнітивно-культурних явищ [151].
Одним зядерних концептів у структурі ЕКС є ЕК СТРАХ, що акумулює знання про базовуемоцію, без якої не є можливим саме існування людини. Опису сутності,семантичних, структурних та функціональних особливостей зазначеного концептуприсвячено наступний параграф.
1.3 Емоційний концепт СТРАХ як фрагмент англомовноїкартини світу
Вивченнятакого фрагменту англомовної картини світу, яким є ЕК СТРАХ, бачиться нами,перш за все, у розкритті його природи як інформаційного згустку, сформованого врезультаті пізнання індивідом внутрішнього та зовнішнього проявів емоції страх.Під час реалізації окресленої мети ми беремо до уваги гетерогенну природузнання про вказану емоцію, що вважаємо за підставу для проведення аналізусемантичної структури досліджуваного ЕК у різновимірних площинах.
1.3.1 Лінгвопсихологічні передумови формуванняконцепту СТРАХ
Емоціястрах є одним з найважливіших компонентів ЕКС людини, який обумовлює процеспізнання та орієнтації людини у світі [354, с. 53; 426, с. 228],характеризуючись біологічними, психологічними та соціокультурними вимірами[448, с. 402]. Страх є фундаментальною властивістю людської істоти, природноюуніверсальною базовою емоцією, що відображає інстинкт самозбереження і відіграєпровідну роль у забезпеченні життєдіяльності людини [113, с. 34; 193, с. 6-7;203, с. 72-73; 271, с. 168; 434, с. 14-15].
Функціональнепризначення страху полягає у тому, що він виявляється у вигляді афективнозагостреного сприйняття загрози для життя, благополуччя чи самопочуття людинита активної чи пасивної реакції на несприятливі фактори навколишньогосередовища [67, с. 12; 83, с. 84-85; 200, с. 12-13]. Погляд на світ крізьпризму небезпеки приводить до специфічного викривлення дійсності, щобезпосередньо позначається на характері її сприйняття індивідом, вірноїінтерпретації ним подій, вдалого вибору шляхів подолання труднощів та збагненнянеприємної й шкідливої для організму емоції [67, с. 4]. При цьому, крімпрототипового “перспективного” прочитування страху як реакції на загрозливумайбутню подію, він може поставати як “ретроспективна” емоція, що виникає прирозумовому відтворенні вже пережитої у минулому небезпеки [див. 427, с. 82].
Отже,першопричиною появи страху є фізичне чи ментальне сприйняття певного стануречей, яке категоризується свідомістю як небезпечна ситуація, що не відповідаєпотребі людини у почутті безпеки [203, с. 72; 279, с. 12; 383, c. 16; 427, с. 82]. Зазначена оцінка зумовленатим, що виникає неузгодженість між змістовним компонентом установки та образомреальної ситуації – когнітивний дисонанс, який переживається як стандискомфорту [324, с. 7-9]. Останнійнеминуче тягне пошук можливостей повернення почуття безпеки та спокою [208, с. 156].
Станстраху безпосередньо виявляється у мимовільних нейрофізіологічних танейромоторних реакціях індивіда. До них відносяться, наприклад, такі симптомияк неможливість сконцентруватися, зниження тонусу мускулатури, збільшеннячастоти серцебиття, що відображає неспокій, дискомфорт, зміни у міміці тапантоміміці, мимовільні мовленнєві вигуки тощо [3, с. 367; 468, с. 44-45]. Ці симптомиє підставою для класифікації емоції як неприємної, такої, що приноситьневдоволення, у більшості випадків дезорганізує діяльність індивіда, івідповідно оцінюється ним як негативна.
Післяпервинної інтуїтивної оцінки обов’язково з’являється більш усвідомленаінтелектуальна оцінка як самої небезпеки, так і свого психофізіологічного тафізичного стану [275, с. 572]. Оцінка тягне за собою появу осмисленого бажанняприпинення впливу несприятливого фактора, яке здійснюється через більш глибокийаналіз можливих шляхів виходу із ситуації та вироблення плану дій [193, с. 34;274, с. 188]. Кристалізація замислу детермінується тим, як суб’єкт обмірковуєплан та приймає початкове та кінцеве рішення відносно тих кроків, що приведутьдо бажаного результату. Сама емоція та оцінка сприяють формуванню інтенції,відмічають початок та кінець вольового акту.
На виходіз ситуації відбуваються повністю чи частково усвідомлені та контрольовані діїта мовні реакції суб’єкта на фактор, що викликає страх: адаптація до навколишніхумов чи боротьба, або, навпаки, повне підкорення цьому емоційному переживанню знаступними негативними або позитивними для індивіда наслідками [13, с. 100;329, с. 10; 345, с. 160-161; 393, с. 12]. При цьому людина спирається на минулезнання [64, с. 216; 142, с. 10; 349,с. 43].
Специфікареакції людини на загрозу та виникнення емоції страх визначається рівнем їїсоціалізованості у межах конкретного етносу. Страх – базова емоція, яка, маючибіологічний вимір, соціально конструюється і набуває відповідних культурниххарактеристик [279, с. 12; 434, с. 305]. Йдеться пронакладання суспільних обмежень на способи емоційної експресії, усвідомлювані тамимовільні дії індивіда, спрямовані на знаходження виходу із створеної ситуації[190, с. 664-665], серед яких чільне місце посідає вираження реакції на страходиницями національної мови [351, с. 5]. При цьому, соціальна детермінаціяпояснює походження емоції, культурно-історична детермінація визначає форми їївираження та способи регуляції [222, с. 71], і ці знання включаютьсябезпосередньо до структури ЕК.
Отриманийдосвід структурується у свідомості людини у вигляді прототиповоїлінгвопсихологічної моделі [див. також 255, с. 12-13; 430, c. 140-142] емоції страх, що описуєтьсяфіксованим набором подій: 1) небезпечна ситуація; 2) власне емоція страх тамимовільні реакції індивіда; 3) певним чином усвідомлені дії й мовні реакціїлюдини [395, с. 150; 427, c. 81-84].Зазначена модель узагальнює знання, що формують інформаційний стрижень ЕК СТРАХі знаходять репрезентації різнорівневими лінгвістичними та комунікативнимизасобами. Тому аналіз останніх дає змогу “проникнути” до структуридосліджуваного концепту, виявити суттєві та додаткові фрагменти його смисловогонаповнення.
1.3.2 Семантична структура емоційногоконцепту СТРАХ у сучасній англійській мові
Дослідженняемотивної лексики, так само, як різновекторний аналіз емотивного мовленнясвідчить про те, що в ЕК відбиваються та осмислюються різноманітні фрагментиемоційної сфери людського буття [28; 71; 151; 221]. Репрезентації у мовіконкретного етносу зазнають сконцентровані у відповідних ЕК знання про емоції,що є соціалізованими у конкретній культурі.
Зважаючина багатоаспектність феномену емоцій і, відповідно, інформативну насиченістьзнання про нього, що акумулюється та структурується концептом, вербалізованийЕК можна визначити як складний динамічний структурно-смисловий конструктлюдської свідомості, специфіка якого обумовлюється єдністю етнокультурного,соціокультурного та індивідуального досвіду мовця про певну емоцію [50, с. 5; 65; 124, с. 21; 151; 298, с.51-52].
Широтаобсягу та різнорідність семантики ЕК ставлять питання про виявлення тамоделювання лінгвоконцептуальної архітектоніки зазначених концептів.Розв’язання поставленої проблеми пов’язане з рядом труднощів, що зумовлюютьсяабстрактністю сфери емоцій, яку вони концептуалізують [321, с. 65-66].Абстрактність та континуумність ЕКС спричиняють постійний пошук індивідуальноюта колективною свідомістю способів мовного вираження емоцій, що зумовлює строкатістьвідповідного фрагменту МКС, мозаїчність мотивації номінантів емоцій, широкезалучення засобів їхнього непрямого позначення. Аналіз останніх, спрямований навиявлення загальних принципів осмислення та мовної репрезентації ЕКС,відрізняється високою трудомісткістю.
У пошукувідповіді на поставлене питання, ми виділили два критерії щодо диференціаціїфіксованого в інформативній структурі ЕК СТРАХ знання: якісний тареференційний. Перший стосується “модусності” знання як такого, що відноситьсядо поняттєвої, образної та інших сфер свідомості. Другий акцентує прив’язаністьфрагментів досвіду до структурних елементів акту переживання емоції страх.
Аналізсемантики ЕК СТРАХ за якісним параметром ґрунтується на тому, що, будучимаркерами емоційної сфери людини [322, с. 25], ЕК відбивають інформацію проемоційно-особистісні якості та психофізичні стани індивіда, фізіологічніреакції організму, здійснюють активну інтерпретацію навколишньої реальності вментальному світі людини [395, c. 150].
Описуючиінформативну структуру ЕК, Дж.Лакофф і М.Джонсон висунули припущення про йогодіадну структуру, що складається з інгерентного неметафоричного скелетуконцепту та набору конвенційних метафор, які семантично різноманітно“облачають” цей скелет [175, с. 491; 400, c. 128]. З іншого боку, такі вчені,як С.Г.Воркачов, В.І.Карасик, М.О.Красавский, дотримуються думки про тріаднуархітектоніку ЕК. Структура ЕК підрозділяється на поняттєву складову(відбиваєйого ознакову та дефініційну структуру), образну складову (фіксує когнітивніметафори, що підтримують концепт у мовній свідомості) та ціннісну складову(етимологічні, асоціативні параметри; місце імені ЕК в лексичній системі тааксіологічному тезаурусі конкретної мови) [65; 124, с. 9-10; 151].
Синтезподаних підходів до аналізу структури вербалізованого ЕК результується увиділенні прототипових та непрототипових аспектів у кожній зі складовихтріадної моделі концепту. Так, вважаємо, що у поняттєвій складовій ЕК можнавиділити ряд дистинктивних (прототипових) ознак, які подаютьузагальнену сутність емоції, відбитої в ЕК, та ряд додаткових ознакрізного ступеня конкретизації, які специфікують дистинктивні.
Образнаскладова ЕК включає образність, пов’язану з людиною, що переживає певну емоцію,та з ситуацією, в якій вона переживається. Симптоматика емоції – асоціаціяконкретної емоції з набором сенсорно-перцептивних та моторних реакційорганізму, що її маніфестують, а також знання про прототипові ситуації, якісупроводжують або провокують її виникнення, дає підстави розвести 1) перцептивнийобраз емоції як пучок прототипових її симптомів різних модальностей(виразні рухи, характерний вираз обличчя, внутрішні відчуття тощо) на фоніхарактерної ситуації, та 2) асоціативний образ емоції, який формується врезультаті її осмислення шляхом метонімічного та метафоричного мапування [396].
Значущаскладова ЕК містить уявлення про універсальну оцінку емоції якпозитивної чи негативної, закріплену в ККС англомовної спільноти, та нехарактернуїї оцінку як результат індивідуальних переживань окремого емоційногостану у певній ситуації й усвідомлення амбівалентності емоцій. Ураховуючизазначене, у структурі ЕК виділяємо ядро як прототиповий, “інгерентнийскелет” знання про емоцію, та периферію, до складу якої включаємо усіінші знання. Застосувавши розроблену стратифікацію семантики ЕК додосліджуваного ЕК СТРАХ, можемо змоделювати його структуру у вигляді рівневоїсхеми, горизонтальний напрям якої відбиває його тріадну структурацію, авертикальний напрям – діадну (див. Таблиця 1.1).
Ядро ЕКСТРАХ складає емоційне поняття, що формується на перцептивних образах таоцінці. Периферія формується по мірі “занурення” концепту в англомовнийкультурний простір, коли емоційне поняття про страх сполучається з розгорнутимоцінним досвідом індивіда, детермінованим світобаченням етносу, та обростаєдодатковими ознаками [151], які відтворюють вірогідний характер світу,вписуються у глобальну систему його зв’язків як компонент сумарного знання [22,с. 193; 231, с. 23-25; 238].
Таблиця 1.1
Рівнева модель структуриЕК СТРАХ
Структура ЕК СТРАХ
Якісні складові
Поняттєва
Образна
Ціннісна
Ядро ЕК
дистинктивні ознаки емоції страх
перцептивний образ емоції страх
універсальна оцінка емоції страх
Периферія ЕК
додаткові ознаки емоції страх
асоціативний образ емоції страх
нехарактерна оцінка емоції страх
Крім того,до семантики ЕК потрапляють асоціативні образи, які супроводжують це поняття тайого оцінку [217, с. 68; 395, c. 150]. Отже, когнітивні,психологічні та соціокультурні характеристики є головним чинником формуваннясмислової сутності ЕК СТРАХ у англійській ККС.
Аналізінформаційної структури ЕК СТРАХ за референційним принципом дає підставидля дискретизації окремих частин концепту відповідно до ряду подій, описаних упопередньому підрозділі прототипової лінгвопсихологічної моделі страху. ЕКявляє собою поняття, що представляє ситуацію, у якій суб’єкт переживає певнийемоційний стан [327, с. 190]. Референтна ситуація визначається яклокалізований у людській (особистісній чи суспільній) сфері фрагмент оточуючоїреальності, в якому втілюється певне просторово-часове співположення об’єктів,що здатні симультанно сприйматися індивідом [19, с. 17-18; 118, с. 158-159].Категоризовані ситуації характеризуються стереотипністю та стандартністю,відбиваючи соціально значущу інтерпретацію інформації [391, с. 192; 422, с.68]. Найпростішими елементами ситуації є події, до яких відносять природніфактори, а також акти поведінки людини (дії, поступки, стани, зміни тощо) [7,с. 103; 69, с. 335; 87, с. 82]. Вони фіксуються свідомістю людини як результатпізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови [423, с. 855].
Наконцептуальному рівні свідомості емоція представляється як ланка розгорнутогопричинно-наслідкового ланцюга, що включає три події: 1) подія, яка викликалаемоцію; 2) власне емоція; 3) реакція. Для опису трьох фундаментальних моментівситуації виникнення та переживання індивідом емоції страх, найбільш вдаловиявляється залучення фреймової структури, оскільки саме фрейм створюєлогічно завершену схематизовану “картину” у процесі пізнання стереотипноїситуації, фіксуючи у своїй структурі характерні особливості ряду схожихситуацій, вказуючи на вербалізовані ділянки виділеної області знань [30, с. 62;367, c. 13; 430, с. 211]. Фреймімплікує комплексну ситуацію; його можна співвіднести з кадром, до якогопопадає все, що є типовим та суттєвим для даної сукупності обставин [30, с.55]. У нашому випадку, на увагу заслуговує зауваження Ч.Філлмора про те, щолексичні одиниці, які позначають емоції можуть бути обхвачені одиничнимифреймами [325, с. 199].
Фрейм ЕКСТРАХ, який містить дані декларативного характеру, відображає постійні танезмінні риси ситуації виникнення страху: поява ЗАГРОЗИ зумовлює виникненняСТРАХУ, який виявляється у фізіологічних та поведінкових РЕАКЦІЯХлюдини (див. Додаток А). Зазначені інформаційні блоки розподілені по терміналахфрейму, які корелюють з відповідними актуалізованими концептами. Під чассприйняття ситуації ці концепти активізуються разом з тими зв’язками, щоіснують між ними, і по мірі заповнення терміналів у свідомості людинивідтворюється фрейм ситуації, яка виникла [98]. Пов’язані між собою концептиутворюють інформаційну сітку, яка визначає спосіб користування фреймом таприйоми його застосування.
Синтезотриманих в результаті проведеного двоспрямованого аналізу структури ЕК СТРАХдає змогу твердити, що кожен з виділених її референційних блоків містить знаннярізної якості, що відносяться як до ядра, так і до периферії. Зазначене далоґрунт для побудови якісно-референціїної моделі семантичної архітектоніки ЕКСТРАХ, горизонтальна будова якої відповідає якісному розподілу знання прострах, а вертикальна – референційному (див. Додаток Б).
Підсумовуючизазначене вище, ми розглядаємо архітектоніку ЕК СТРАХ як складнуядерно-периферійну конфігурацію знань про прототипові та непрототиповіпоняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усуненняемоції страх. Зазначена конфігурація складає концептуальне підґрунтя, на якомувибудовується ядро значення різнорівневих одиниць-репрезентатів зазначеного ЕКв сучасній англійській мові. Вона ж бере участь у формуванні ментальнихпросторів, які конструюються під час сприйняття фрагментів англомовних текстів,що описують ситуацію переживання героєм стану страху.
1.3.3 Аксіологічні особливості емоційного концептуСТРАХ
Якщоінформативна структура ЕК “відповідає” за денотативний аспект значення йогономінантів, то їхній конотативний аспект фіксує місце концепту в англійськійККС. Статус у ній ЕК СТРАХ обумовлюються відношенням етносу до корелюючоїемоції. Йдеться про те, що маючи біологічне підґрунтя, страх отримуєсоціалізовану, національно-культурно обумовлену форму прояву, яка цілкомбазується на національно специфічному, оцінному відношенні людини доемоцій як соціалізованого феномену [100, с. 42-43; 151; 222, с. 71]. Будучиосновою ЕК СТРАХ, зазначена емоція проектує особливості свого переживання найого семантичну структуру. Зокрема, соціалізованість страху, прояви якого єзначною мірою нормативно детермінованими, зумовлює статус досліджуваного ЕК яксутності глибоко аксіологічної, такої, що демонструє зв’язаність своїхзначеннєвих елементів з національно забарвленими соціальними догмами таправилами, котрими емоція страх засуджується, а отже, повинна бути стримана іподавлена [155, с. 224; 173, с. 109; 434, с. 305].
ЕК СТРАХвиступає домінантою серед ключових концептів у концептуальній картиніангломовного світу [354, с. 53; 434,с. 37-45]. Подібні концепти мають безпосереднє відношення до мотиваційногорівня індивіда і тісно пов’язані з його ціннісними установками. Вонизнаходяться у центрі ККС і впливають на організацію інших концептів [див.33, с. 33]. До того ж, ключові концепти культури передаютьспецифіку образу життя та способу мислення народу, визначають його найчастотніші,культурно-значущі стани, отже, вони являють собою безцінні ключі до розуміннякультури [130, с. 180; 301, с. 384]. Цей факт визначає оціннусуспільно-культурну значущість ЕК СТРАХ, яка зумовлюється його активнимфункціонуванням у плані детермінування процесів пізнання мовцями оточуючогосвіту, усіх інших видів діяльності, у тому числі й творчої [448, с. 402].
Статус ЕКСТРАХ в оцінному тезаурусі англійської мови, який як системно структурованамережна модель плану змісту предметної сфери найбільш адекватно відбиваєієрархію цінностей мовної спільноти [27, с. 14; 418, с. 228], визначаєтьсянасамперед загальнооцінними концептами ДОБРО та ЗЛО, що є концептами вищогоступеня абстракції [27, с. 110]. СТРАХ маркується як концепт негативної длялюдини емоції, що закріпилося у таких світоглядних настановах англомовногосоціуму, як 1) раціональний аналіз і пояснення емоції страх;2) контролювання й активний, вольовий вплив на неї і на несприятливіподії, що відбуваються; 3) придушення мимовільної виразної поведінки [434, с.260]. Крім того, страх є фактором, що не сприяє оптимізації процесу комунікації[347, с. 9].
Вказане єпідґрунтям локалізації ЕК СТРАХ у негативно забарвленій частині ядра оцінноготезауруса англійської мови [29, с. 95-96], невід’ємною складовою якого виступаєнегативний домен ЕКС як безпосередній фон для профілювання зазначеногоконцепту. Проте, периферія ЕК СТРАХ проникає у позитивну частину ЕКС, фіксуючийого конструктивний характер в плані виживання та орієнтації людини вприродному та соціальному оточенні, а також каталізуючу роль у її творчійдіяльності [448], що відбивається як у науковій КС, так і в мовленнєвійпрактиці англомовної спільноти (див. Додаток В).
Такимчином, ЕК СТРАХ виступає як ретельно розроблений культурно та соціально детермінованийбазовий структурант ККС представників англомовної спільноти, локалізований унегативно забарвленій царині її аксіологічного тезаурусу. Архітектонікадосліджуваного концепту включає широкий спектр ознак фізичного, психологічного,когнітивного, соціального й національно-культурного характеру, якірозподіляються за ядерною та периферійною зонами, детермінуючи конфігураціюзначення його численних різнорівневих мовних репрезентантів.
Висновки до першого розділу
1. Різнорівневі одиниці мови є результатом пізнання та емоційно-оцінногоосвоєння свідомістю навколишнього світу. Представляючи в мові різноманітніконцептуальні структури, мовні одиниці забезпечують доступ до ментального світумовців. Ментальні репрезентації онтологічно подібних реалій об’єктивного світуутворюють у межах ККС нескінченну кількість великих за обсягом угрупуваньконцептів – КС. КС – ієрархічно організоване відкрите угрупування концептів,яке відтворює ту чи іншу сферу буття соціуму у конкретний відрізок історичноїреальності та отримує своє втілення у семантичному просторі національної мови.КС, їхні структурні одиниці – домени, виступають базою для висвітлення таінтерпретації окремих концептів, які стоять за фізичним тілом мовних знаків,вживаних у комунікації.
2. Складові частини ККС – сукупність концептосфер, домени, концепти –знаходять своє відображення в одиницях МКС, об’єднаних у лексико-семантичніполя. ЛСП тлумачиться як ієрархічно організована сукупність номінативниходиниць, що об’єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення,відтворюючи у мові певну поняттєву категорію та виявляючи парадигматичнізв’язки різного типу. ЛСП включаються до цілісних номінативних просторів мовноїсистеми, виступаючи способом упорядковання лексичних одиниць у їхніх межах.Номінативний простір розглядається як результат лексичної інтерпретації реалійсвіту. Конститутивними елементами ЛСП є парцели – дрібні тематичні угрупуваннялексичних одиниць, які представляють окремі субфрейми вербалізованого концепту.
3. Процес лінгвокогнітивної інтерпретації дійсності так само, як іномінативна та комунікативна діяльність людини, зумовлюються її емоційноюсферою. Емоції виступають найбільш глибинними формами категоризації, визначаючизагальні контури ККС, яка вибудовується свідомістю. З іншого боку, як елементбуття особи емоції виступають об’єктом пізнання та номінації, що знаходить своєвираження в мові через значення її різнорівневих мовних одиниць.
4. Когнітивною репрезентацією емоції є ЕК, під яким розуміється складне,динамічне структурно-смислове, етнічно та культурно зумовлене, ментальнеутворення, що базується на понятійній основі, включає образ та оцінку людиноюпевного емоційного фрагменту світу та може бути втілене у семантиці мовнихзасобів. ЕК є маркерами емоційної сфери індивіда, відбиваючи йогоемоційно-особистісні якості та стани, здійснюючи емоційно активну інтерпретаціюреальності в ментальному світі людини. Сукупність емоційних концептів утворюєЕКС – динамічну семіотичну систему, яка відбиває знання про емоційне життялюдини. Розподіл усіх емоцій на позитивно та негативно марковані, зумовлює факттого, що емоційна концептосфера виступає базою, на фоні якої висвітлюютьсядомени позитивної та негативної тональності. В їх структурі знаходять своєвираження усі втілені у системі мови концептуалізації різноманітних емоцій,зокрема ЕК СТРАХ.
5. ЕК СТРАХ є базовим концептом англійської ККС. Він виступає як квантструктурованого соціокультурного знання, що відбиває знання про емоцію страх.Ядерна частина ЕК знаходиться у негативній асоціативно-образній зоніангломовної картини світу. Проте, периферія ЕК СТРАХ проникає у позитивнучастину ЕКС, фіксуючи його конструктивний характер в плані виживання таорієнтації людини в природному та соціальному оточенні, а також каталізуючуроль у творчій діяльності особистості, що відбивається в мовленнєвій практиціангломовної спільноти.
6. Структура ЕК СТРАХ моделюється у вигляді складної ядерно-периферійноїконфігурації знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісніознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Референційний аспектЕК, що відтворюється при виділенні в структурі концепту СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ,РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНОГО блоку доповнює встановлену якісну конфігурацію знання.Блоки містять інформацію різної якості, що належить ядру та периферії. Виділенісмислові грані ЕК є підґрунтям для побудови якісно-референційної моделісемантичної структури ЕК СТРАХ. Відповідна конфігурація виступає матрицеюпобудови значень номінантів аналізованого концепту в сучасній англійській мові,і виступає підґрунтям семантичних та структурних зрушень, що відбуваються вутвореному ними номінативному просторі ЕК СТРАХ.
Наведеніположення розділу та результати дослідження відбито у двох публікаціях автора [45;46].
РОЗДІЛ 2. Лінгвокогнітивні особливості вираження екстрах засобами сучасної англІЙСКОї МОВИ
Змодельованау попередньому розділі загальна інформаційна структура ЕК СТРАХ є тимконцептуальним “каркасом”, який лежить в основі значення всіх одиниць, щопредставляють цей ЕК у сучасній англійській мові. Традиційне ономасіологічнедослідження номінантів ЕК СТРАХ дає змогу констатувати, які саме номінативнізасоби обирає англомовна спільнота для позначення в мові ділянки досвіду,пов’язаного з переживанням індивідом емоції страх. Проте, така констатація неможе задовольнити вимоги сучасної лінгвістики, оскільки питання стоїть провиявлення та побудову деталізованої структури вербалізованого концепту яквідображення фрагменту світу, побаченого очима національної мовної особистості[179, с. 123; 201, с. 153].
Когнітивно-орієнтованеономасіологічне дослідження мовних засобів репрезентації ЕК СТРАХ, сутністьякого спрямована на об’єктивацію знань тієї концептуальної структури, щознаходить відображення в семантичній структурі номінативної одиниці [89, с.18], необхідно виступає двонаправленою процедурою. З одного боку, виконуєтьсясемасіологічний аналіз виділеного фрагменту лексикону з метою виявленняструктури вербалізованого ним концепту. З іншого – модель структури концептувикористовується як інструмент пояснення явищ і перетворень, наявних всемантиці досліджуваного корпусу його репрезентантів [168, с. 9-11; 278, с.109-110; 339, с. 56-58].
Отже,пропоноване ономасіологічно спрямоване лінгвокогнітивне дослідження засобівмовної експлікації ЕК СТРАХ, має користуватися складною комбінацією описанихвище методик дослідження концептуально-семантичної структури номінативноїодиниці, що у загальному вигляді трактується як концептуальний аналіз. Зокрема,моделювання інформативної структури ЕК СТРАХ виконується в термінах фреймовоїсемантики [98; 380]. Йому передує СА аналіз лексеми fear як найбільш узагальненого позначенняконцептуалізованої англомовною спільнотою емоції страх, що має виявитиспецифіку наповнення вершинних вузлів модельованої фреймової структури.Використовуючи СА інших одиниць номінативного простору “страх”, маємо на метівстановити номенклатуру фрагментів їхніх значень, що заповнюють слоти фрейму нарізних рівнях генералізації. Деталізована структура ЕК СТРАХ дозволяє виявитиконцептуальні основи організації частиномовних ЛСП “страх”, механізміввторинного означення концепту, встановлення сполучуваності одиниць на йогопозначення та їхніх взаємозв’язків у межах лексико-семантичної системианглійської мови.
2.1 Номінативнийпростір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові
Для вичерпногоопису ККС англомовної спільноти виявляється необхідним проведення аналізуокремих фрагментів її МКС, одним з яких є номінативний простір “страх”.Зазначена номінативна царина є цілісною структурою, яка утворюється під часвзаємодії субстантивного, прикметникового, прислівникового та дієслівноголексико-семантичних полів “страх”. Представлений ЛСП “страх” різноїчастиномовної належності, що визначають смислові межі сформованого ними простору,останній структурується за аналогічним принципом організації полів. Томувиявлення системних закономірностей між одиницями ЛСП “страх” сприятимепізнанню механізмів побудови номінативного простору ЕК СТРАХ.
Поява значноїкількості різноспрямованих досліджень елементів ЛСП “страх” [див. 3; 26; 50;55; 418; 430; 434 та ін.] пояснюється високою біологічною та соціальноюзначущістю емоції страх, наявністю її численних різновидів. Семантика такиходиниць розглядається як результат категоризації мисленням мовців відповіднихемоційних проявів свідомості та фіксація категоризації зазначеної ділянкидосвіду у вигляді ЕК СТРАХ.
СА лексеманглійської мови, які репрезентують емоцію страх, показав, що спільне дляелементів ЛСП “страх” поняття у найбільш “чистому” вигляді представлено вархілексеміfear[див. також 59, с. 67]. Вона є домінантою та ідентифікатором поля,оскільки поняття, нею зафіксоване, тією чи іншою мірою представлено удефініціях усіх представників поля та їх ЛСВ.
Ім’яемоції – знакове утворення, що фіксує собою концепт не тільки як когнітивнуструктуру, але і як “згусток культури” [292, с. 43]. Вивчення знака емоції яккогнітивно-культурного феномена є лінгвосеміотичним способом декодування самогоконцепту, визначення та побудови його концептуальної структури [151].
Визначеннясемантики fear якбазової номінанти емоції страх є, на наш погляд,проблематичним унаслідок абстрактності відповідного денотату. Крім того,незважаючи на потяг лексикографів до уніфікації й регулярності опису одиницьлексичного поля, різні лексикографічні рішення відрізняються відмінностями укатегоріальному статусі відповідної інформації про оточуючий світ та етапами їїусвідомлення як окремої чи нової категорії [201, с. 95; 332, с. 170]. Саме томудля аналізу дефініцій ми застосовуємо синтезуючий підхід, який полягає увиведенні єдиного загального значення лексичної одиниці на основі визначень,приведених у декількох словникових джерелах. Такий підхід дозволяє більш повнота точно представити зміст психічних понять, багато з яких є онтологічноблизькими одна до одного. Отримана симбіозна дефініція є розширеним варіантомтлумачення лексеми, характеризуючись семантичною достатністю та інформаційноюнезаяложеністю [153, с. 190].
Аналізсловникових дефініцій лексеми fear дозволив виділити наступні основні змістові ознаки ядра ЕК СТРАХ:fear is an unpleasant, painful emotionor feelingcaused by the nearness or possibility of impending dangerto oneself or others who are important accompanied by a desire to avoid or to escapeit [452, с. 261; 454, с. 903; 458, с. 578; 461, с. 973; 465, с. 522; 470, с. 340].
Усемантиці аналізованої лексеми міститься загальна родова сема “емоція”або “почуття” (emotion or feeling), яка вказує на відповідну денотативну сферу свідомості людини, репрезентованоюсуперординатною (найбільш високого рівня узагальнення) категорією ЕМОЦІЯ [430,с. 139]. Усі інші видові семи слугують для конкретизації значення лексеми.Серед видових компонентів виділяються: сема “характер емоції” (painful), яка взаємодіє з семою ‘негативнаоцінка’ (unpleasant – неприємна), “небезпека / загроза” (danger – небезпека, загроза), “симптом емоції” (desire to avoid or to escape it – бажанняуникнути чи ухилитися від загрози), “характер небезпеки / загрози”(nearness of impending danger – неминуча: реальна / близька; possibility of impending danger – можлива / неминуча), “об’єкт загрози”(oneself or somebody who is important – індивід / близькі йому люди).
Внутрішняформа ЕК СТРАХ, яка виявляється в результаті етимологічного аналізу йогоключового слова, за лексикографічними даними, зазнала певних змін.Етимологічною основою лексеми fear є германський корінь*fer,щоозначало “небезпеку, шкоду”,O.E. fer: suddencalamity, danger “раптове лихо, небезпека; власне страх”, якевідповідаєO.S. far: ambush “пастка”; O.N. far “шкода, розпач, обман”; O.H.G. fara “небезпека, переляк”, O.Icel. far “зло, шкода, нещастя” [451, с. 41; див. також 363, с. 78;438, с. 128; 472, с. 682]. Порівняння сучасної дефініції слова fear таподаних давніх його відповідників указує на те, що раніше у ядерній зоні ЕКСТРАХ локалізувалася інформація про небезпеку, що є причиною виникнення страху,у той час, як зараз центральними є знання про власне ознаки емоційного стануіндивіда.
Напідтвердження такого висновку вважаємо за доцільне навести думкуВ.В. Левицького, який стверджує, що сучасне значення слова fear пов’язаноз грецьким peira (*peria) “досвід” та латинським experiri “пробувати, випробувати”[450, с. 159]. Таким чином, в структурі ЕК СТРАХ відбулися акцентні зсуви, щоспричинили перекомпонування ядерно-периферійних елементів.
У сучаснійанглійській мові категоріально різні аспекти одиниці fear фіксуютьсяпохідними словотвірними одиницями, які експлікують:
– станіндивіда: синонімічні прикметники fearful (ЛСВ1) та fearsome (ЛСВ1) –full of fear; frightened that something might happen (повний страху; наляканий тим, що щось може трапитись)[455,c. 572; 458, с. 579] та лексема fearable – to be frightened (наляканий)[453, c. 115]; іменниковісиноніми у ЛСВ2 fearsomenessта fearfulness – quality or state of being affected with fear (станналяканості)[453, c.115; 455, c. 572; 458, с. 579];
– рисихарактеруіндивіда: прикметникfearless – not afraid of anything (безстрашний, безбоязкий)таіменник fearlessness – (безстрашність, безбоязкість)[455,c. 572; 458, с. 579];
–негативну оцінність об’єкта загрози: fearful (ЛСВ2 та ЛСВ3) –extremely bad; very frightening (надзвичайнопоганий; дуже лякаючий); fearsome – very frightening (дужелякаючий)[455, c. 572;458, с. 579];fearable –giving cause for fear [453, c. 115]тасубстантивні синоніми у ЛСВ 2 fearfulness, fearsomeness – quality of being fearsome (моторошність,жахливість)[453, c.116];
– манеру поведінки: fearfully – in a way that shows you are afraid ((діяти,вести) певним чином, виявляючи свій страх)[455, c. 572; 458, с. 579] або fearfully, fearsomely – in a fearsome manner (загрозливо, шляхом навіювання страху)[453, c. 115](негативна маркованість)та fearlessly – in a way that shows you are not afraid ((діяти, вести) певним чином, не виявляючи страху)(позитивнамаркованість) [455, c. 572; 458,с. 579].
Семантичнаструктура одиниць на позначення емоцій містить також аксіологічні семи,внаслідок оцінювання афектованою особою певного фрагменту оточуючого світу тасамої ролі конкретної емоції у її життєдіяльності, зокрема у конкретномупросторово-часовому відрізку. У семантиці лексем номінативного простору ЕКСТРАХ, окрім денотативних ознак, виділяються семи оцінного характеру, щосвідчить про наявність конотативного аспекту значення. Під конотацією розуміємосемантичну сутність, яка узуально або оказіонально входить до значення мовноїодиниці та виражає оцінне та стилістично марковане відношення суб’єкта мовленнядо дійсності при її позначенні у висловленні, яке отримує на основі цьогоекспресивний ефект [239, с. 130; 305, с. 10; 320, с. 7; 328, с. 26]. Конотація у формі негативної оцінки, що фіксується диференційними семами unpleasant таpainful (emotion / feeling)лексемиfear, супроводжуючимасив одиниць ЛСП “страх”, має не чітко експлікований характер (за виключенням лексемдальньої та маргінальної периферії), тому вказаний корпус відноситься нами до умовнонейтральної лексики. У словникових тлумаченнях лексеми fear та номінацій усіх інших форм емоції нефіксується її позитивна роль як сигналу небезпеки та потреби її усунення чиуникнення. Тому позитивна оцінна сема, яка відображає надзвичайну значимістьстраху у житті людини, знаходиться на периферії ЕК СТРАХ (див. Додаток В).
Отже,зазначені родова та диференційні ознаки, притаманні лексемі fear, включаючи оціннікомпоненти, є прототиповими для осмислення емоції страх. Тому, зазначеналексема позначає центральний член концептуально-семантичної структури ЕК СТРАХ,і, відповідно, є центром ЛСП “страх”, яке групує лексичні мовні засобипредставлення відповідного концепту в сучасній англійській мові.
Під часвстановлення та опису організаційних зв’язків, якими характеризуються емотивиномінативного простору ЕК СТРАХ, ми дотримуємося думки про те, що базисніномінанти емоцій мають лінгвістичний статус гіперонімів, інші номінанти емоційоднієї онтології виступають у якості гіпонімів [153, с. 244], виявляючи, такимчином, відносини синонімії між одиницями одного чи сусідніх рівнів ієрархії[79, с. 15]. Така позиція ґрунтується на тому, що на відміну від об’єктівнавколишнього світу, які, завдяки своїй конкретності, вписуються у природнутаксономію олюдненого свідомістю буття, емоційні стани, що не мають дискретноїприроди, характеризуються дифузністю, мінливістю своїх ознак, перетіканням уінші стани, а значить, складністю свого усвідомлення та іменування [див. 100,с. 54]. Тому абстрактність емоцій, схоплена семантикою емотивних номінантів,дає привід говорити інші способи розміщення таких номінацій у лексиконі мови.
Отже, враховуючите, що архілексемою поля виступає дифузна широкозначна одиниця, яка вказує наденотативну належність аналізованих слів [153, с. 241], констатуємо виконаннялексемою fear ролі гіпероніму щодо всіх інших синонімічних їй та одинодному номінантів стану страху. Йдеться про концептуальні структури значеньсинонімів, що позначають форми прототипової емоції страх. Концентруючисьнавколо страху, вони відрізняються інтенсивністю переживань та власнимиякісними ознаками [71, с. 85; 119, с. 93; 354, с. 49]. Зазначені синонімивисокого рівня абстракції, вказуючи на складний та специфічний об’єктдослідження [222, с. 66], виконують роль согіпонімів або еквонімів – одиницьодного класу, які включають смисловий зміст гіпероніма та протиставляються одинодному відповідними диференційними семами [231, с. 450].
Інформаційнаструктура ЕК СТРАХ включає інші сформовані навколо його поняттєвого ядрасубконцепти. Набір таких ЕК нижчого рівня генералізації визначає комплекснийхарактер концепту, що є відображенням вищеописаної кластерності емоції страх.Відповідно, значення еквонімічних репрезентантів субконцептів, що беруть участьу структуруванні ЕК СТРАХ, містять архісему ‘fear’, відрізняючись рядомузуально детермінованих видових сем [див. 79, с. 14; 201, с. 133].
Назви кластерних емоцій ЛСП “страх” сучасної англійськоїмови виступають своєрідними стрижневими елементами, перетворюючи його наупорядковану сукупність поняттєво пов’язаних одна з одною синонімічнихугрупувань лексем. Серед них виділяється основний СР, який складає базулогічної структури номінативного простору, оскільки найбільш адекватновідображає його основну поняттєву категорію [125, с. 111; 140, с. 135]. Лексемаfear виступає родовою щодоінших синонімічних одиниць, стилістично нейтральною одиницею, якавикористовується для дефініції емотивів страху різних частин мови, відображаєнайбільш узагальнене значення та характеризується як найбільш частотна завживанням у текстах порівняно з іншими, близькими за значенням одиницями [26, с.253; 104, с. 88; 117, с. 130].
Отже, саме fear очолює основний СР, сформований на основітаких стилістично нейтральних іменних лексем (загальна кількість – 30 одиниць),як:fear (fear:dread, apprehension, anxiety(ЛСВ2), fright, trepidation (ЛСВ2),fearsomeness, fearfulness, consternation, awe, horror, terror, dismay,alarm, panic, foreboding, unease / uneasiness, phobia, agoraphobia,claustrophobia, hydrophobia,jolt,tremor (ЛСВ3),frisson (ЛСВ2), hysteria(ЛСВ2),misgiving, misdoubt (ЛСВ3), chill(ЛСВ3), wobble(ЛСВ2)) [див. 456; 457; 464; 469; 471; 473].
Усерединіосновного СР виділяються ряди синонімів на чолі з вторинними СДanxiety(усього 15 одиниць) (anxiety:angst,trepidation(ЛСВ1),agitation(ЛСВ1),qualm(ЛСВ1),concern(ЛСВ1),fretfulness, unease/ uneasiness(ЛСВ2),restlessness(ЛСВ1),suspense(ЛСВ1), frenzies (ЛСВ1), heartache(ЛСВ2), leaden (ЛСВ2), turmoil (ЛСВ3)) та СД fright(5 одиниць) (fright:scare, nervousness(ЛСВ3),timorousness(ЛСВ2), nerves(ЛСВ2)) [див. 456; 457; 464; 469;473].
Найбільшийвторинний СР складають одиниці з СДworry (41 одиниця) (worry:agitation(ЛСВ2),nervousness(ЛСВ2),qualm(ЛСВ2),anguish (ЛСВ2), concern(ЛСВ2),fret, trouble(ЛСВ2),nervosity, bother(ЛСВ2),strain(ЛСВ1),tension, tenseness, hypertension(ЛСВ2),anguish(ЛСВ2),stress,unease/ uneasiness(ЛСВ1),flutter(ЛСВ1),suspense(ЛСВ2),fuss,disturbance(ЛСВ3),pulsation(ЛСВ2),stir,ripple(ЛСВ3),distress(ЛСВ2),upset(ЛСВ2),premonition(ЛСВ2), paranoia,embarrassment, excitement/ excitableness/ excitability, harassment(ЛСВ3),discomfort(ЛСВ3), hypochondria, nerves(ЛСВ1), obsession (ЛСВ2),vexation, preoccupation(ЛСВ2), perplexity(ЛСВ2)) [див. 456; 457; 464; 469;473]. Аналіз вторинних домінант констатує ряд дистинктивних ознак, якіуточнюють компоненти основного СР, і, у такий спосіб виявляють відмінності міжіншими підгрупами.
Значна кількість синонімічних одиниць чотирьох СР напозначення емоції страх підкреслює той факт, що страх є гіперкогнітизованоюемоцією з детальною розробленою когнітивною структурою [354, с. 43]: вангломовній ЕКС та МКС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), виступає архіконцептом(прототипом) щодо таких його базових складників, як концепти ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT). Семантична спільність тавідмінність одиниць зазначених СР дозволяє розглянути ЕК СТРАХ у всьомурозмаїтті притаманних йому ознак та властивостей.
Крімномінантів емоційних станів, ЛСП “страх” включає найрізноманітніші одиниці,значення яких містить сему ‘fear’. Такі одиницілокалізуються на різних ділянках ЛСП, і, подібно до емотивів, вступають упарадигматичні відносини з його елементами, відбиваючи зв’язаність царин ККС.Отже, аналізоване лексико-семантичне поле конституюється номінативнимиодиницями, в яких міститься безпосередня або непряма вказівка на поняття“страх”.
2.2 Прототипова організація номінативного простору“страх” у сучасній англійській мові
Відправноюточкою для побудови номінативного простору ЕК СТРАХ, представленого розгорнутимЛСП “страх” англійської мови, слугують іменникові номінації емоцій на чолі зіменником fear. Вибір дляаналізу структури ЛСП “страх” субстантивно виражених номінацій емоцій природнозумовлений їхнім категоріальним статусом, оскільки вони корелюють з“предметами” абстрактного світу [151].
Частиномовнаприналежність лексичної одиниці є концептуальною за своєю суттю: вона відбиваєстатус тієї когнітивної структури, яка стоїть за словом та сформувалася упроцесі категоризації людиною оточуючого світу на рівні повсякденної свідомості[163, с. 181]. Когнітивна структура відповідає за те, як було осмисленопозначуване, обумовлює вибір його мовної форми [401, с.5-10] та виступає у ролі концепту-зразка або прототипу категорії, на якийорієнтуються усі члени певного лексико-граматичного розряду [163, с. 142-143].Тому КА одиниць поля різної частиномовної належності уможливлює висновки прорізні у поняттєвому плані грані ЕК СТРАХ.
Длявизначення складу ЛСП “страх” залучаються методи аналізу словникових дефініцій,компонентного аналізу, зокрема сітьового моделювання як одного з йогорізновидів. Метод аналізу словникових дефініцій використовувався длявизначення обсягу інтенсіоналу досліджуваних слів, в якому реалізується базовийконцепт категорії – ЕК СТРАХ. Він націлений на розподіл одиниць за відповіднимипоняттєвими парцелами. Застосування методу компонентного аналізу [див.133, с. 110] дозволило встановити семантичну структуру одиниць на позначення ЕКСТРАХ, розгорнути та пояснити їхнє значення, виділити в них спільні компоненти,на основі яких слова об’єднуються у ЛСП “страх”, а також видові семи, що єнеобхідними для зіставлення значень усередині СР.
Уведення удослідження сітьового методу як одного з варіантів СА зумовлено тим, щосаме він дає достатню можливість для виявлення та вивчення конституентів ЛСП“страх” з урахуванням їхніх системних властивостей та структурних відносин.Семантична сітка фіксує сукупність лексичних значень та кожне значення окремо,репрезентує структуру внутрішньої форми семантики одиниць, а також усібезпосередні та опосередковані зв’язки між значеннями, ієрархію елементівсистеми тощо [129, с. 99; 286, с. 5].
Сітьове моделюваннявикористовує прийоми компонентного аналізу. Для представлення системисемантичних зв’язків та семантичної структури лексеми, використовується граф,який є способом зображення зазначених зв’язків [231, с. 332; 285, с. 21].Вершини графа як певної конфігурації семантичної сітки значення лексемивідповідають значенням безпосередніх та опосередкованих семантичних складників(БСС та ОСС). Його ребра наочно відтворюють семантичні зв’язки між значеннями. Значення одного слова єбезпосередньою або похідною від значення іншої одиниці. Це графічновідображається у вигляді стрілки, яка з’єднує семантичний компонент тасемантичний деріват, що міститься у складі семантичної структури похідної одиниці(див. Рис. 2.1):
/>
Рис.2.1. Семантичне коріння ЛСВ 1 сowardice
Створеннясемантичної сітки починається з розчленування словникової дефініції набезпосередні складники. У складі кожного такого складника виділяються фрагментиз номінативним значенням, які при виділенні на кожному наступному етапі,виступають як БСС виявленого раніше номінативного фрагменту та ОСС певногослова [82, с. 38; 285, с. 14]. У процесі бінарного членування номінативниходиниць найбільш частотними відносинами є інклюзивні відносини. Завдяки нимздійснюється перехід від одного рівня до іншого у системі ієрархії понять [129,с. 102]. Процедура аналізу закінчується на тому рівні семантичних складників,де було виявлено центральну одиницю – ідентифікатор поля, тобто лексему fear(простий семантичний складник, якийне підлягає значущому для нашого дослідження розкладанню), або якщо визначенняявляють собою тавтологічне коло [див. 81, с. 49]. Таким чином, структуракомпоненту відображається у семантичному корінні значення слова
Так, аналізуючидефініцію значення ЛСВ1 лексеми сowardice–aqualityofbeingnotbraveenoughtofight[459, с. 322; 461, с. 198] (див. рис.2.1.) виділяємо два семантичні складники aqualityта beingnotbraveenoughtofight. Вони виступають БСС у семантичномукорінні цього ЛСВ, яке відповідно виступає їхнім семантичним компонентом. Ці складники являють собою вершини, зяких починається будова усього графа. Кожну вершину можна розкласти на наступніБСС, які виступають у якості ОСС відносно основної вершини сітки – сowardice.
Виконаний шляхомсітьового моделювання СА дефініції показав, що значення ЛСВ 1 сowardice містить: два БСС першогорівняaquality таofbeingnotbraveenoughtofight; два ОСС другого рівня beingnotbraveenoughтаfight; два ОСС notbrave (brave– notafraidinadangerous(difficult) situationespeciallywhenotherpeoplewouldbeafraid)[456, с. 146; 459, c. 161] таenough третього рівня; дваОСС четвертого рівня notafraidтаinadangerous/ difficultsituationwhenotherpeoplewouldbeafraid; два ОСС п’ятого рівня filledwithта fear.
Встановленнянаявності семи ‘fear’ у структурізначення одиниці є підставою для віднесення останньої до ЛСП “страх”. Причому,рівень СА, на якому було виявлено компонент ‘fear’ уструктурі значення слова відображає, як правило, ту семантичну зону (ядро чиодну з областей периферії), де знаходить своє місце окрема одиниця поля: чимбільше у семантиці лексеми диференційних ознак уточнюють більш загальну, упорівнянні з ними, сему‘fear’, тим далі відядра семантичного поля розташовується певна лексема. СА номінантів емоції страхдозволяє виділити такі радіальні шари ЛСП “страх”: ядро, перехідну зону, ближнюта далеку периферію та маргінальний шар.
Кожна зуказаних зон містить одиниці різної частиномовної належності. При цьому, кістякномінативного простору “страх” утворюється іменниками, адже саме вонипозначають центральну ділянку ЕК СТРАХ. Такі частини мови, як прикметник,прислівник, дієслово пов’язані словотворчими відносинами з поправкою налексико-граматичну категорію, уточнюють ознаки кожного шару іменників поля[269, с. 20] за рахунок категоріально притаманних ним додаткових семантичнихкомпонентів. Отже, розгорнуте ЛСП “страх” утворюється накладанням одне на однечастиномовних полів, які маючи єдину ядерно-периферійну структуру, наповнюютьїї категоріально різними елементами. Оскільки організація поля задаєтьсяіменниками, проілюструємо на їньому прикладі прототипову будову ЛСП “страх”.
Належністьодиниці певній зоні ЛСП обумовлюється кількістю ознак, закріплених в їїсемантичній структурі; межи між зонами є нечіткими та розмитими. Специфіка ядравизначається ім’ям ЛСП, яке є словом-ідентифікатором поля. В сучаснійанглійській мові одиниці поля “страх” групуються навколо лексеми fear,що виступає головним представником їхнього інтегрального прототипового значенняі складає ядро ЛСП. Разом з іменником fear до ядерної зони входитьдієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемами відповідно дієслівного таприкметникового ЛСП “страх”.
Перехідна зона знаходиться між центром тапериферією. Зазначена зона представлена другорядними засобами вираженнякатегорії СТРАХ. Її конституюють ті лексеми, в ЛСВ яких містяться усі основнісемантичні ознаки поля та одна чи дві диференційні ознаки; одиниці єобов’язковими для поля та виконують функцію ЛСП найбільш однозначно [див. 53,с. 50]. Іменні емотиви номінують емоцію страх безпосередньо через базовийконцепт [117, с. 130]. Такими лексичними одиницями єanxiety,apprehension,fright,dread,terror(кількість – 5), тлумаченняяких вибудовується навколо архілексеми fear, наприклад,terror– averygreat fear(дуже сильний страх)[452,с. 1509; 457, с. 261], apprehension– feelingoffear, anxietyorworryaboutthefutureevil(почуття страху, тривоги чи занепокоєння, що викликано майбутньоюбідою)[452, с. 54; 457, с. 261].
До ближньоїпериферії ЛСП “страх” входять номінативні одиниці, які характеризуютьсяявним відхиленням своїх значень від семантики ядра та перехідної зони [229, с.50]: через залучення 3-4 диференційних сем до прототипового набору основнихознак, або при наявності 1-2 диференційних сем за відсутності декількохпрототипових [53, с. 50]: dismay(ЛСВ1)– astrongfeelingoffear, worryanddiscouragementcausedbysomethingunpleasantorunexpected (сильне почуттястраху, занепокоєння та збентеження, що викликано чимось неприємним чинесподіваним)[457, с. 256; 459, с. 404; 461, с. 248]; flutter– astateofnervousexcitement, confusion(почуття нервовогозбудження чи збентеження)[459, с. 542; 461, с. 331; 462, c. 618]. Відповідні лексемихарактеризуються меншою у порівнянні з ядром та перехідною зоною частотоювживання, стилістичною нейтральністю, відсутністю обмежень використання [263,с. 126].
Дальняпериферійна зона складається з одиниць, які втрачаютьряд базових ознак, залишаючи лише одну з них у якості родової, при цьомунабуваючи інших 3-4 семантичних компонентів. Такі номінації мають низькучастоту вживання, виділяються своєю багатозначністю [263, с. 126]. Серед рядубагатозначних одиниць виділяються ті, чиї ЛСВ, що експлікують fear, не є основними вїхній смисловій структурі. До дальньої периферії відносимо, наприклад, jolt (ЛСВ3)– a sudden strong feeling that doesn’t last long, especially fear or surprise (раптове сильне короткочасне почуття, особливо страху чи подиву)[459, c. 773; 461, c. 457], qualm – a sudden feeling of anxiety and doubt because you are not sure that what you are going to do is right (раптове почуття тривоги та сумніву як результат невпевненості управильності запланованих дій) [452, с. 1175; 458, с. 1340].
ПериферіяЕК, яка зумовлює побудову периферії ЛСП-репрезентанта, формується множиноюобразно-оцінних конотацій, своєрідними колективно-індивідуальними результатамимисленнєвої діяльності певного соціуму [153, с. 102].Отож, догрупи лексем периферії, на відміну від попередніх, також увійшли слова зістилістичними та експресивно-емоційними обмеженнями, включаючи фразеологічніномінативні одиниці, наприклад: funk (collоquial)(ЛСВ1)– a state of great paralysing fear (станвеликого паралізуючого страху)[452, с. 590; 455, с. 636; 461, с.350]; unquiet(literary)– a state of worry, restlessness, unease (стан тривоги, занепокоєння, хвилювання)[459, с. 1573; 461, с. 440].
Маргінальний шар периферіїперехрещується з периферією інших полів у наслідок накладання певних частинрізноманітних концептосфер – фактор, який обумовлює наявність міжпольовихзв’язків у семантичному просторі мови. У цій зоні розташовуються елементи, уяких родова ознака поля ‘feeling’ та видова – ‘fear’відходятьдо периферії їхньої смислової структури, характеризуючи новий денотат. До цьогошару ЛСП відносимо одиниці з низькою частотою / обмеженою сферою вживання:застаріли лексеми або ті, що відрізняються стилістичними та емоційно-оціннимисемами [229, с. 50; 263, с. 126], наприклад, архаїчні номінації страху типу fearedness (obsolete) – conditionofbeingfrightenedorafraid(станналяканості) [453, c. 115], fearlac(obsolete) – fear, terror[453, c. 116], affright (obsolete) – asuddenterror (раптовийжах) [455, с. 27], діалектичні різновиди fear, наприклад,feart(Scottish) – feelingorshowingfear (почуттяабо прояв страху) [453, c. 682].
Компонентнийаналіз номінантів емоції страх дозволив встановити набір диференційнихсемантичних елементів, які додаючись до архісеми формують значення всіхіменників на позначення емоційних станів, пов’язаних зі страхом. Серед нихвиділяємо семи, що указують на (див. Додаток Д):
· “характер небезпеки /загрози”:
а) “визначенамайбутня / теперішня небезпека”: dread – a feelingofgreatfearoranxiety, especiallyinthefaceofimpendingdanger (почуття сильного страхучи тривоги, особливо перед неминучою небезпекою)[452, с. 430; 457,с. 256; 461, с. 264]; fright– greatandsuddenfeelingoffearwhensomethingsurprisesyouunpleasantly (велике та раптовепочуття страху, (що виникає) коли дещо неприємно дивує)[452, с.582; 457, с. 261; 461, с. 345];
б) “невизначенамайбутня небезпека”: foreboding– afeelingofunreasonablefearthatsomethingbadisgoingtohappensoon(почуття безпідставного страху проте, що незабаром відбудеться щось погане)[458, c. 629; 461, c. 337]; anxiety– worry(ЛСВ2) oruneasinessofmind(ЛСВ3)causedbyuncertaintyaboutthefuture(занепокоєння чи ментальнезбентеження, що викликано невпевненістю у майбутньому)[452, с. 54;457, с. 256; 461, с. 34];
в) “природний/ соціальний тип небезпеки”: trepidation(ЛСВ1)– anxietyaboutwhatyouaregoingtodooraboutsomethingthatisgoingtohappen (тривога з приводунаступних власних дій або за те, що збирається відбутися)[452, с.1560; 458, с. 1773]; stress–acontinuousworriedornervousfeelingaboutworkorpersonallifethatstopsyourelaxing(тривале почуття нервовостічи занепокоєння з приводу роботи чи приватного життя, яке не дає розслабитися)[458, с. 1643; 459, с. 1419];
· “характер емоції”:
а) “характервиникнення”:panic– asuddenuncontrollablequicklyspreadingfearorterror(раптовий, безконтрольний страх /жах, що швидко розповсюджується)[452, с. 1037; 458, с. 263]; phobophobia(formal)– abnormalfearofdevelopmentofphobia(ненормальний страх розвитку фобії)[455, с. 1203];
б) “характерпротікання”: consternation(ЛСВ1) – worryorfearthathindersorthrowsintoconfusion(почуття занепокоєння чи страху,що заважає чи спричиняє замішання)[452, с. 301; 455, с. 341]; frisson(French)– asuddenstrongphysicalfeelingoffear(сильне раптове фізичне почуттястраху)[459, c. 568];
в) “інтенсивність”:terror– averygreat fear(дужесильний страх)[452,с. 1509; 457, с. 261]; unease/ uneasiness(ЛСВ3) – afeelingofslightfearaboutsomething(почуття незначного страху щодочогось)[458, с. 1806; 459, с. 1565; 461, с. 437];
г)“тривалість”:stress–acontinuousworriedornervousfeelingaboutworkorpersonallifethatstopsyourelaxing(тривале почуття занепокоєннячи нервозності, що спричинено роботою або приватним життям, що не даєрозслабитися)[458, с. 1643; 459, с. 1419]; jolt(ЛСВ3)– asuddenstrongfeelingthatdoesn’tlastlong, especiallyfearorsurprise (раптове сильнекороткочасне почуття, особливо страху чи подиву)[459, с. 773; 461,с. 457];
д) “обумовленість/ безпідставність виникнення емоції”: phobia– amorbidpathologicalirrationalfearanddislike (патологічний,нездоровий, нелогічний страх та ворожість)[452, с. 1075; 462, с.867];fret–continuousunnecessaryworryandunhappiness(тривале непотрібне занепокоєннята незадоволення)[457, с. 644; 459, с. 566];
є) “комбінаторнийхарактер”: horror– afeelingofextreme/ intensefearandshock, oftenmixedwithdisgustanddisapproval(почуття інтенсивного / надмірногостраху та шоку, часто з відразою та несхваленням)[457, с. 263; 459,с. 702; 461, с. 412],upset – afeelingofsadness, worryandunhappinessorangercausedbyunexpectedproblem(почуття суму, тривогита незадоволення чи гніву, що викликано нежданою проблемою) [457, с. 1820;459, с. 1581].
Отже, семантичніознаки номінантів емоцій ЛСП “страх”, конкретизують зміст таких компонентів, як“характер небезпеки / загрози”, що реалізується у вигляді комбінаціїтаких параметрів, як визначена / невизначена; майбутня / теперішня небезпека,та “характер емоції”, яка актуалізується через семи “характервиникнення”, “характер протікання” (акцентує психофізіологічні ознаки проявуемоції), “інтенсивність переживання емоції” (надзвичайно висока / висока /низька), “тривалість у часі” (короткотривалість / довготривалість),“обумовленість / безпідставність”, “комбінаторний характер емоції”.
Причому, чим менша кількість сем входить до семантичної структурилексеми, тим вона є більш абстрактною та розташовується ближче до ядра. Цейфакт пояснюється тим, що диференційні ознаки звужують область референціїлексеми: чим їх більше, тим меншим виявляється семантичний простір, якийпокривається одиницею. Ось чому кожен СР ЛСП “страх”, об’єднуючи одиниці,різновіддалені від ядра, “пронизує” усі шари його радіальної структури.
Сказанепроілюструємо на прикладі СР з домінантою anxiety(ЛСВ1). СР групує 13 одиниць,що локалізуються у трьох прошарках ЛСП “страх”. СД входить до перехідної зониЛСП як номінант різновиду емоції страх, що демонструє архісему ‘fear’вже на першому рівніграфу свого тлумачення: anxiety(ЛСВ1)– feelingoffear, worryoruneasinessofmindcausedbyuncertaintyaboutthefuture(почуття страху, занепокоєння чихвилювання, спричиненого невизначеністю майбутнього)[452, с. 54;455, с. 70; 457, с. 256].
Одиниці СР anxiety(ЛСВ2), trepidation(ЛСВ1),agitation(ЛСВ1),concern(ЛСВ1),unease, uneasiness(ЛСВ2),worry (кількістю 7) – розміщені взоні ближньої периферії, вибудовуючи своє значення за допомогою такихдиференційних сем, як “невизначена майбутня небезпека”: anxiety(ЛСВ2) – worryoruneasinessofmind(ЛСВ3)causedbyuncertaintyaboutthefuture(занепокоєння чи ментальнезбентеження, що викликано невпевненістю у майбутньому)[452, с. 54;457, с. 256; 461, с. 34], “визначена майбутня / теперішня небезпека”: trepidation(ЛСВ1)– anxietyaboutwhatyouaregoingtodooraboutsomethingthatisgoingtohappen (тривога з приводунаступних власних дій або чогось, що має відбутися)[452, с. 1560;457, с. 1773],concern(ЛСВ2)– anxietyaboutsomethingimportant(тривога з приводу чогосьважливого)[457, с. 256; 461, с. 174], “характер протіканняемоції”: agitation(ЛСВ1)– afeelingofanxietywhenyoucan’tthinkcalmly(почуття тривоги, при якомунеможливо спокійно думати) [452, с. 29; 458, с. 30] та “комбінаторний характеремоції”: worry – afeelingofanxietyandunhappiness causedbyproblemsorunpleasantthings (почуття тривогита незадоволення, спричиненого проблемами чи неприємними речами)[452,с. 1689; 457, с. 261].
У зону далекоїпериферії увійшли такі члени СР, як angst, qualm, restlessness(ЛСВ1),suspense(ЛСВ1),fretfulness (5 одиниць), значення якихзалучає такі диференційні семи, як “невизначена майбутня небезпека”: suspense (ЛСВ1)– afeelingofanxietywhenyoudon’tknowwhatwillhappennext(почуття тривоги, викликаненевідомим для тебе розвитком подій) [458, с. 1675; 459, с. 1449], “визначенамайбутня / теперішня небезпека”:angst– astrongfeelingofanxietyandunhappinessbecauseyouareworriedaboutyourlife, futureoryouractionsinaparticularsituation(сильне почуття тривоги танезадоволення унаслідок занепокоєння життям, майбутнім, власними діями у певнійситуації) [459, с. 46; 458, с. 50], “низька / висока інтенсивність”:angst– astrongfeelingofanxiety(сильне почуття тривоги)[458,с. 50; 459, с. 46], “характер виникнення” (qualm – asuddenfeelingofanxietyanddoubtbecauseyouarenotsurethatwhatyouaregoingtodoisright (раптове почуття тривогита сумніву як результат невпевненості у правильності власних дій) [452, с.1175; 458, с. 1340], “характер протікання емоції”: fretfulness– astateofanxietyshownincomplainingandinabilitytorelax(стан тривоги, що виражається ускаргах та нездатності розслабитися) [458, с. 644], “комбінаторнийхарактер емоції”:qualm– asuddenfeelingofanxietyanddoubt(раптове почуття тривоги тасумніву)[452, с. 1175; 458, с. 1340], “тривалість у часі”: restlessness(ЛСВ1)– continuousagitationwhenyouareunwillingtokeepstillorstaywhereyouare(тривале хвилювання, під час якогонеможливо залишатися у спокої чи на одному й тому ж місці) [455, с. 1372;458, с. 1403; 459, с. 1209]. Наведені одиниці СР з СД anxiety(ЛСВ1) складають його“кістяк”. При цьому серед них виділяється одиниця worry, яка сформувала власний СР умежах головного, і таким чином перетворилась на вторинну СД. СР з СД worryоб’єднує 48 одиниць, кількісно розширюючиголовний СР і так само, як і останній, локалізуючи свої елементи у різних шарахпериферійної зони ЛСП “страх”.
Таким чином,різнокатегоріальність та різноманітність семантичного наповнення ЕК СТРАХмаксимально адекватно актуалізується у сучасній англійській мові одиницямирозгорнутого ЛСП “страх”. Вказане ЛСП представляється комплексомвзаємопов’язаних елементів, які містять у своєму значенні локалізовану урізноманітних шарах його ядерно-периферійної структури сему ‘fear’. Місце указаної семи визначаєдистанційованість одиниці від ядра ЛСП, а саме приналежність до перехідноїзони, ближньої, далекої чи маргінальної периферії. З іншого боку, більшістьчленів ЛСП “страх” організуються у СР, що розповсюджуються від ядра черезпериферійні шари, розсікаючи інформаційну структуру поля на тематичні сектори,які ми витлумачуємо як парцели.
2.3 Лексико-семантична парцеляція номінативного простору “страх” усучасній англійській мові
Парцели ЛСП “страх” утворюються на основі принципуінваріантності, причому на відміну від поля, об’єднання одиниць у парцелузабезпечує не архісема, а одна з видових, субкатегоріальних сем їх значень[284, с. 44]. Завдяки здатності відтворювати своєю семантикою спільнийпоняттєвий конструкт [див. 53, с. 42-43], елементи парцел уможливлюютьмоделювання концептуальної структури ЕК СТРАХ, окремі субфрейми якого “задають”ономасіологічні схеми об’єднаних у парцели номінативних одиниць. Отже,семантика одиниць окремої парцели спирається на єдину концептуальну структуруяк частину загальної інформаційної конфігурації ЕК СТРАХ.
2.3.1 Субстантивне ЛСП “страх”
Лексико-семантичнийкаркас номінативного простору “страх” утворюють 292 стилістично нейтральнихіменникових лексем, закріплених в узусі сучасної англійської мови. СА дав змогувиділити ряд парцел ЛСП “страх” (див. Додаток Е), а саме:
СТАНСТРАХУ. Парцела є представленою:
– назвамиосновних форм страху, згрупованими навколо СД fear, anxiety, fright, worry (кількість – 91 одиниця);
– антонімічний основним номінаціям страху СР (19 лексем) з СД calmness– a state of being relaxed and quiet, nervous or upset (станрозслаблення та спокою від нервозності чи збентеження) [458, c. 211].
Концептуально-семантичнетлумачення цієї зони враховує те, що за номінантом емоційного стану стоїтьситуація небезпеки, макроролями якої виступає стан страху, людина, охопленастрахом (експірієнцер [340, c.167-168]) та загроза – причина страху. СА номінантів емоції показав, щоанглійській лексикон фіксує наявність розгалуженої системи назв його форм, якізнаходяться у гіперо-гіпонімічних відносинах з лексемою fear, функціонуючи як еквоніми. Тому,концептуальну ділянку, що вербалізується іменниками парцели СТАН СТРАХУ, можназмоделювати у вигляді фреймової мережі [(ЩОСЬ / ХТОСЬ 1: агенс (загроза) дієТАК) з результатом (ХТОСЬ: експірієнцер (людина) знаходиться в (ТАКИЙЩОСЬ: контейнер (страх) / рід має (ТАКИЙ ЩОСЬ: вид (форма страху))))],у якій взаємодіють акціональний і таксономічний фрейми.
СИМПТОМСТРАХУ. До парцели входить тематична група (ТГ)одиниць зі значенням “психофізіологічні ознаки під час переживаннястраху”. У її межах виділяється:
– СР з 17синонімічних одиниць на чолі з домінантоюshake – lots of quick small movements up and down or side to side because of fright (великакількість маленьких раптових рухів догори чи донизу або вперед чи назад черезпереляк) [455, с. 1724; 459, с. 1303; 461, с. 279];
– ТГ зі значенням “просодичні зміниу мовленні”, представленого 6 одиницями типу:quaver– asoundofunsteadyvoicebecauseonefeelsnervousorafraid[458, c. 1342; 459, c. 1154], twitter– arapidtalkthroughnervousnessorexcitement[458, с. 1792] та ТГ одиниць з 4одиниць зі значенням “зміна у шкіри обличчя”, наприклад, gauntness (ЛСВ2) – greatthinnessandpaleness, especiallybecauseofillnessorcontinuedworry (велика худорлявість таблідість, особливо через тривале занепокоєння)[458, c. 667];
– ТГ(кількість 4 одиниці) зі значенням “психоемоційний / психофізичний станлюдини, спричинений страхом”: СР з СД shock (ЛСВ2)– the feeling of surprise and disbelief you have when something very unexpected happens, especially something bad or frightening (почуття подиву та невір’я, яке переживаєтьсяпід часвиникнення чогось неочікуваного, особливо того, що лякає)[455, с.1490; 458, с. 1516] та 4 одиниці типу anguish(ЛСВ2) – great mental or physical suffering caused by worry (велике ментальне або фізичнестраждання, спричинене занепокоєнням)[461, с. 30; 458, с.50]; knot (ЛСВ1) – an unpleasant tightfeeling caused by fear (неприємне міцне почуття, що викликано страхом)[459, c. 790].
Концептуально-семантичнаструктура, яка обслуговує подану ділянку досвіду структурує інформацію провідчуття експірієнцера та діяльність його окремих частин та органів, щокваліфікується нами як симптом страху, виходячи з визначення симптому якбудь-якого маркера невидимого стану чи процесу [459, c. 1457; 460, c. 1555; 462, c. 1211]. З огляду на зазначене, її фреймове представлення має вигляд:[ХТОСЬ: експірієнцер відчуває ТАКЕ ЩОСЬ 1 (відчуття) має (ТАКИЙЩОСЬ 2: частина(орган / частина тіла)діє ТАК)].
ЕКСПІРІЄНЦЕРСТРАХУ. Парцела складається лише з одного СР з СД fearer(той,хто постійно боїться або нервує), який об’єднує з 10 номінантів осіб зхронічним відчуттям страху / форми страху: СР з СД fearer– one who is always afraid or nervous (той,хто постійно боїться або нервує)[455, 578; 453, c. 115], worrier – the type of person who worries a lot, even when they do not need to (людина, яка багато, протебезпідставно тривожиться, нервує) [458, c. 1907]. Концептуально-семантичне тлумачення парцели можна представитипредметним фреймом [ХТОСЬ: експірієнцер (людина) існує ТАК ЗАРАЗ], якиймістить знання про детерміноване страхом існування експірієнцера на протязідеякого часу.
АГЕНС. До парцели входять назви особи, яка виконує певні дії в ситуаціїнебезпеки. Імена діяча концептуалізують знання про ситуацію дії таінтерпретуються відповідно до особливостей виконуваної діяльності та характеруучасті в ній самої людини [162,с. 62; 253, с. 128]. Поданий критерій дозволяє виділити серед імен діячааналізованої парцели номінації осіб щодо особливостей поведінки в ситуаціїнебезпеки:
– СР (15 одиниць, з них 1 нейтральна) з СД coward – onewhoisnotbraveenoughtofightordosomethingdifficult/ dangerous;lackingcourage(людина, яка є не достатньосміливою, щоб боротися чи виконати щось важке чи небезпечне; той, кому недостає хоробрості)[458, с. 363; 459, с. 322; 461, с. 198];
– СР (9 лексем) з СД hero – amanwhoisadmiredfordoingsomethingextremelybrave (той, хто відрізняєтьсясміливими діями) [455, с. 740; 458, с.762]. На концептуальномурівні подані одиниці виявляють схему [(ТАКИЙ(ХТОСЬ: агенс (загроза)) спричиняє (ХТОСЬ:пацієнс (людина) дієТАК) ТУТ].
РИСИХАРАКТЕРУ. Парцела включає номінації рис характеру тавольових якостей людини, обумовлених страхом: СР з домінантами cowardice та courage. Маючи протилежні значення,антонімічні СД зі своїми рядами синонімів, існують у протилежно маркованихаксіологічних площинах ЛСП “страх”.
Лексема cowardice– astateorqualityofbeingnotbraveenoughtofightordosomethingdifficultordangerous; lackofcourage(стан або якість, яка виявляєтьсяу недостатній сміливості для боротьби чи для виконання чогось складного абонебезпечного;недостаток хоробрості)[455, с. 367; 458, c. 363; 459, с. 322; 461, с. 198]очолює ряд з 7 синонімів, з них 2 нейтральні одиниці.
СР на чоліз лексемою courage – mental or moral strength to confront and withstand danger, fear or difficulty; very brave and determined (ментальна або моральна сила зустрітита протистояти небезпеці, страху, труднощам)[455, с. 365; 458, с.358; 459, с. 319]складається з 38 одиниць.Концептуально-семантичне представлення значень лексем цих СР можна представитиу вигляді: [(ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК) з результатом(ТАКИЙ ХТОСЬ: експірієнцер / вміст контейнеру (людина) перебуває у(ЩОСЬ: контейнер (форма страху / стан спокою)) діє ТАК)].
ЗАГРОЗА. Лексичні одиниці парцели утворюють декілька угрупувань, у якіоб’єднують різнорідні (живі / неживі, реальні / нереальні об’єкти чи ситуації)номінанти загрози:
– СР з СД alarmist– one who raises alarm, makes people frightened or worried on a very slight ground in an unnessary way (той, хтопіднімає тривогу, лякає чи бентежить людей занайменьшого приводу без усілякоїнеобхідності) [459, c. 32;460, c. 39] (5 стилістичнонейтральних лексем);
– СР (8 одиниць) з СД fearfulness (ЛСВ2) – ability to cause or likely to cause fear (здатність (загрози) викликати страх)[458, с. 157], наприклад, frightfulness (ЛСВ2) – ability to cause or likely to cause fright (здатність (загрози) викликати переляк);
– СР з СД intimidator– someone who frightens especially to compel doing something or deter by threats (той,хто загрожує, викликаючи страх чи переляк заради досягнення своїх цілей)[455, с. 826] (6 одиниць) та СР (5 одиниць) з СД intimidation – a process of frightening or threatening someone into making them do what you want(залякуваннячи погрози з метою змусити когось робити те, чого ви бажаєте)[455,с. 853];
– ТГ (7 стилістично маркованих номінацій), зі значенням “той, хтозалякує людей”: prowler(informal)– a person who follows someone or hides near their house, especially at night, in order to frighten (особа,яка слідує за іншими або ховається біля дому, особливо у ночі, з метою когосьналякати)[458, с. 1320], goon(informal)– a violent criminal who is paid to frighten or attack people (закоренілийзлочинець, якому платять з метою залякування людей чи нападу на них)[458,с. 701];
– 5 ТГ зі значеннями “ситуація, яка викликає страх” (17 одиниць, 2стилістично забарвлених), наприклад, scare (ЛСВ2) – a situation in which a lot of people become frightened [458, с. 1463], “проблема, яка викликає страх” (5 лексем),наприклад, worry – a problem that you are anxious about or are not sure how to deal with [458, с. 1907], “об’єкт / істота /неістота, яка викликає страх” (11 лексем, з них 3 стилістично забарвлених),наприклад, об’єкт – опудало: scarecrow– an object in the shape of a person that a farmer puts in a field to frighten birds away [458,с. 1464]; міфологічна істота – монстр: monster– an imaginary or ancient creature that is large, ugly and frightening [458, с. 1064]; привід: phantom – a frightening and unclear image of a dead person [458, с.1228]; “ментальна хвороба / стан, що викликає страх”(4одиниці), наприклад, neuroses – a mental illness that makes someone unreasonablyworried or frightened (ментальна хвороба, яка змушує людину безпричинно занепокоюватися аболякатися) [458, с. 1113]; “інформаційна загроза”(6 одиниць), наприклад,фільм чи оповідання: spine-chiller– a story or film is very frightening in a way that people enjoy [458, с. 1593]; оповідання про привидів: ghost story– a story about ghosts that is intended to frighten people[458, с. 678]та “неспецифікована загроза” (10 одиниць),наприклад, тотем: totem– something that istreated with a lot of respect or fear [458, с. 1755], джерело страхів:bugbear –something that makes peoplefeel annoyed or worried [458, с. 192].
Концептуальнетлумачення смислової структури зазначених груп слів представлено фреймом [(ТАКИЙЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК) з результатом (ТАКИЙ ХТОСЬ)].
ВИДИДІЯЛЬНОСТІ. Парцела формується з СР (5 одиниць) з
– СД alarmism – persistent tendency or habit to raise alarm needlessly (постійнатенденція чи звичка піднімати тривогу безпідставно) [460, c. 39; 467, c. 52], наприклад, scaremongering – the practice of deliberately making people worried or nervous, especially in order to get a political or other advantage; alarmism (практиканавмисного створення атмосфери нервозності чи збентеження особливо з метоюотримання політичних або іншого роду переваг; панікерство) [458, с. 1464;467, c. 2659];
– СД reassurance (СРз 3 одиниць) –something that is said or done which makes someone feel calmer and less worried or frightened about a problem (дещо, що говориться або робиться длятого, щоб заспокоїти когось та допомогти менш нервувати чи лякатись певноїпроблеми)[458, с. 1367] та 2 лексеми bravado та machismo– behaviour that is deliberately intended to make other people believe you are brave and confident (показна хоробрість) [458,с. 175]. Концептуально-семантична структура парцели має вигляд: [ТАКИЙ (ЩОСЬ /ХТОСЬ: агенс (загроза)) спричиняє (ТАКИЙ ХТОСЬ: пацієнс / агенс (людина)діє ТАК з результатом (ТАКИЙ ЩОСЬ 2)].
РЕЗУЛЬТАТИДІЯЛЬНОСТІ. Склад парцели утворюється з ТГ 6 лексем ззагальним значенням “хоробрий вчинок або дія”, наприклад, exploit– a noble or heroic deed (шляхетний чи героїчний, хоробрий вчинок)[455, с. 552; 458, c. 549]; derring-do– very brave actions like the ones that happen in adventure stories (дуже хоробрі дії подібно тим,які здійснюються у пригодницьких оповіданнях)[455, с. 552; 458, c. 549]. Схема такої семантичної структури маєвигляд [ТАКИЙ ХТОСЬ: агенс (людина) дієТАК з результатом(ТАКИЙ ЩОСЬ)].
Подані парцели ЛСП“страх” вербалізують фрагменти КС ЛЮДИНА. Їх перелік відтворює зониконцептуальної диференціації ЕК СТРАХ (див.Додаток З). Виведені шляхом КА іменниківконцептуальні структури парцел ЛСП “страх”, дають змогу судити про структурувиявлених референційних блоків інформаційної структури ЕК СТРАХ. Таким чином,можемо констатувати, що БЛОК ЗАГРОЗИ моделюється у вигляді акціональногосубфрейму [ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК на(ХТОСЬ: пацієнс) з ЩОСЬ: результат].
СТАТАЛЬНИЙБЛОК, зберігаючи інформацію про людину в стані страху,підрозділяється на дві ділянки. Перша фокусує симптоматику страху іконфігурується у вигляді посесивно-акціонального фрейму [ХТОСЬ: експірієнцер /ціле відчуває (ТАКЕ ЩОСЬ 1 (відчуття)) має (ТАКИЙ ЩОСЬ 2:частина(орган / частина тіла)діє ТАК))], посесивний фреймякого фіксує зміни у роботі органів / частин тіла переляканої людини, у той часяк акціональний акцентує сприйняття індивідом деяких відчуттів, що такожманіфестують наявність емоції страх.
Другаділянка СТАТАЛЬНОГО БЛОКУ ЕК СТРАХ висвітлює переживання індивідом самоїемоції. Вона може бути представленою як посесивний субфрейм [ХТОСЬ: вміст контейнеру (людина) перебуває у ЩОСЬ: контейнер(форма страху / стан спокою) ТУТ / ЗАРАЗ], у якому людинаосмислюється як вміст контейнеру, яким виступає емоція страх або стан спокоювід страху.
БЛОКРЕАКЦІЇ на виникнення страху містить інформацію продії індивіда, що відчуває страх та про обумовлені цими діями риси характеру. Узв’язку з цим його концептуальна структура має вигляд акціонального субфрейму[ТАКИЙ ХТОСЬ: агенс (людина) діє ТАК з результатом(ТАКИЙ ЩОСЬ (вчинок))].
Такимчином, іменникове ЛСП “страх” загальною кількістю 357 одиниць (без врахуваннянадслівних одиниць, сленгізмів), з яких 292 стилістично нейтральних лексем,розчленовується за референційним параметром на 7 парцел, кожна з яких фіксуєокрему ділянку (слот та підслот) семантичної структури ЕК СТРАХ. Наведеніфреймові моделі найбільших концептуальних блоків ЕК СТРАХ окреслюють вершиннуконфігурацію загальної інформаційної структури концепту. Встановленнюособливостей специфікації слотів субфреймів слугуватиме КА інших елементіввиявлених парцел ЛСП “страх”.
2.3.2 Прикметникове та прислівникове ЛСП “страх”
Лексичніодиниці, які належать до розряду прикметників, виражають властивості, ознакиабо якості предметів, явищ, процесів дійсності і, таким чином, відносяться доознакових імен [231, с. 243; 319, с. 197; 361, с. 130]. Семантична категорія,яка лежить в основі значення прикметника характеризується як “ознаковість” або“атрибутивність” [10, с. 35; 159].
Категоріяатрибутивності характерна також для дієприкметників і дієприслівників, усемантиці яких вона взаємодіє з категорією акціональності, а також дляприслівників, чия семантика вибудовується на комбінації різного родуатрибутивних, акціональних та субстанціональних ознак. Атрибутивні слова немають єдиного концептуального тлумачення, концептуальні конфігурації, якілежать в їхній основі, відрізняються за перспективізацією загальноїконцептуальної моделі власне прикметників та пов’язані з концептуальнимпредставленням дієслів або субстантивів.
ПрикметникиЛСП “страх” є якісними за характером своєї семантики, відрізняючись високимступенем абстрактності свого значення [361, с. 45].Характеризуючи реалії світу, вони деталізують, уточнюють або специфікуютьуявлення про них. Якісні прикметники є негомогенними за своєю смисловоюструктурою, адже, окрім когнітивного компоненту, який репрезентує власне ознакупевної сутності, до них включені також суб’єктивні та оцінні модальні ознаки[64, с. 65; 163, с. 239; 319, с. 200; 329, с. 21-32; 361, с. 22]. Отже, якісніприкметники об’єднують два аспекти – визначають власне ознаку і визначають їїоцінку [див. 64, с. 65; 125].
Унаслідоктого, що семантика атрибутивних слів на позначення ЕК СТРАХ, відображає ознакуоб’єкта пізнання, а не сам об’єкт, то й концептуальна структура, яка стоїть зацими значеннями, дещо відрізняється від організації концептуальної схемиіменників. Вершиною фрейму ЕК СТРАХ залишається ХТОСЬ: (пацієнс) людина, алеінформація про форму страху міститься вже не в слоті ЩОСЬ: результат (страх), ау вузлах ТАКИЙ, ТАК: [(ТАКИЙ ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза)) дієТАК з результатом (ХТОСЬ: пацієнс (людина) є ТАКА(діє ТАК))].
Представленаконцептуальна структура варіюється у концептуально-семантичному тлумаченнірізних парцел атрибутивного ЛСП “страх”, що групують прикметники з семою ‘fear’, а саме (див. Додаток Ж):
СТАНСТРАХУ. Парцела складається з:
– СР з СД afraid– filled with fear (наповнений страхом)[455, c. 1667] (19 одиниць, з них 4 стилістичномаркованих лексеми);
– СР (26 лексем, з яких 3 стилістично забарвлених) СД frightened– filled with fright (переляканий, наляканий)[455, c. 628];
– СР (33 лексеми, з яких 7 стилістично марковані) з СДanxious– fearful, worried or uneasy in the mind caused by uncertainty about the future ((той,що) побоюється (наляканий), стурбований або стривожений)[455, с.70; 452, с. 54; 457, с. 256];
– СР (з 20 одиниць, 5 з яких стилістично маркованих) із СД shocked– feeling surprised and upset by something very unexpected and unpleasant(здивованийта збентежений з приводу чогось неочікуваного та неприємного)[458,с. 1516];
– СР (36 одиниць, з них 3 стилістичних) з СД worried–feeling anxious and unhappy by problems or unpleasant things (стривожений та нещасливий через проблеми або неприємні речі)[458, с. 1906]. До складу останнього СД входить СР з вторинною СД nervous, яка у ЛСВ 2 має значення “tense” – feeling or showing nervous unease accompanied by an inability to relax ((той,що) почуває або виявляє нервову стривоженість разом із нездатністю розслабитися)[455, c. 1667], у якому, окрімвнутрішнього переживання тривожних станів, виявляються також зовнішніфізіологічні ознаки їх прояву, що реалізується у 25 одиницях, з них 9стилістично маркованих.
До цієїпарцели включаються також антонімічні до вищеописаних СР: СР з СД fearless– not afraid of anything (безстрашний)[458,с. 579] (14 одиниць, з них 6 стилістично забарвлених); СР з СД unworried(ЛСВ1)– not worried (незанепокоєний, нестурбований)(23 лексеми, з них 4 стилістичні забарвлені одиниці); СР з СД unworried(ЛСВ2)– calm (спокійний) (14 синонімів, з них 2 маркованих); ТГ 3 антонімівзі значенням “not shocked”, наприклад, unfazed (ЛСВ2)– not shocked by a difficult situation or by something bad that has happened (нешокований тяжкою ситуацією або чимось поганим, що трапилося)[458, с. 1807].
Архісема “набутий”,яка об’єднує одиниці зазначеної парцели ЛСП “страх” вказує на внутрішнійдинамізм самої ознаки, на її процесуальний характер [361, с.62]. Прикметники, які позначають якість як пасивну ознаку “у стані страху”,імплікують сему “тривалість ознаки”: anxious, worried, solicitous, upset, uneasy тощо “занепокоєний,збентежений, схвильований” (“пролонгований стан”) vs.horrified, petrified, aghast, terror-stricken, panic-stricken тощо “наляканий, переляканий, охопленийжахом, панікою” (“короткочасний стан”).
Тлумаченняконцептуальної структури семантики цих одиниць можна представити у виглядіпропозиції [ХТОСЬ: експірієнцер / вміст контейнеру (людина)перебуває в ЩОСЬ: контейнер (форма страху / стан спокою)].
СИМПТОМСТРАХУ. До парцели належать 7 синонімічних прикметниківз СД shaky (ЛСВ1) – making small sudden movements from side to side or up and down especially because one is frightened ((той, що) здійснює невеличкіраптові рухи вперед чи назад або догори чи донизу через переляк) [455, с.1667], а також:
– ТГ (4одиниці) зі значенням “зміни у голосі”, наприклад,wobbly – voice is weak and shakes, especially because you feel frightened or upset (слабкий,нерівний голос, особливо через переляк чи стривоженість) [458, c. 1897];
– ТГ (2одиниці) зі значенням “зміна у диханні”, наприклад, breathless (ЛСВ3)– having difficulty breathing, especially because you are frightened ((той,що має) труднощі з диханням особливо через переляк)[458, c. 180];
– ТГ (14одиниць) зі значенням “зміни у поведінці під час переживання страху”: hysterical(ЛСВ2) – behaving in an uncontrolled way because you are extremely excited, afraid, or upset ((той, що) поводиться неконтрольовано через те, щовін є надмірно збудженим, переляканим або збентеженим) [459, c. 706];
– ТГ (15одиниць) зі значенням“зміни кольору / виразу обличчя”, наприклад,ashen– looking very pale because you are ill, shocked or frightened (блідийчерез хворобу, шок або переляк)[458, c. 73];
– ТГ (3одиниці) зі значенням“ступор від страху”, наприклад, rigid– unable to move because of a strong emotion such as fear or anger ((бути)нездатним рухатись за причини сильної емоції, такої як страх чи гнів)[459,c. 1223];
– ТГ (3одиниці) “психофізичний стан”, наприклад, одиниця anguished(ЛСВ2) – greatly mentally or physically suffering caused by worry ((той,хто) страждає ментально або фізично через біль або занепокоєння)[452,с. 49; 458, с. 50]; weak-kneed– feeling weak from fear or excitement(слабкий від страху чи збудження)[459, c. 1621];
– ТГ (4одиниці) “зміни у мисленнєвій активності / нераціональна ментальна установка”,наприклад, prejudiced– someone who is prejudiced has an unreasonableopinion or feeling about someone or something, especially fear of a particular group of people ((той, хто) має необґрунтовану думкуабо почуття про щось / когось, особливо страх перед окремою групою людей)[459, c. 1109].
Уфреймовій структурі, яка служить концептуально-семантичним тлумаченням одиницьпарцели, здійснюється фокусування на вузлах ТАКИЙ та діє ТАК: [ТАКИЙ ХТОСЬ2: експірієнцер / вміст контейнеру (людина) перебуває в ЩОСЬ 2:контейнер (форма страху / стан спокою) дієТАК)].
ЗАГРОЗА. Виділяємо ряд прикметників з семою “каузація страху”.Вонивиникають у ситуації відношення предмета до людини, що реалізується як впливоб’єкта / суб’єкта на особу та відображається в архісемі “каузуючий” [361, с. 70]. Парцела будується з СР з 19 номінаціями на чолі з СД fearful (ЛСВ1)– inspiring, causing or likely to cause fear ((те, що) вселяє страх, викликає абоімовірно може викликати страх)[453, c. 116; 455, с. 572] та СД frightening– causing fright ((те, що)спричиняє переляк)[455, с. 628] (46 лексем) і СР (26 лексем) з СДworrying– making you being worried ((те, що) змушує почувати себезанепокоєним) [455, с. 1907]; СДshocking– very surprising, upsetting and difficult to believe (дуже несподіваний, тривожний та важкий для того, щоб повірити)[458, с. 1516] (32 одиниці).
До складупарцели включаються також ТГ (6 одиниць) зі значенням “making you feel nervous”, наприклад,unsettling – making you feel nervous or worried ((те,що) змушує нервовувати)[458, c. 1816] та ТГ (4 одиниці) зі значенням “making you feel anxious”, наприклад, charged (ЛСВ2)– making people feel very anxious and is likely to cause arguments or violence((те,що) викликає у людей тривогу тавірогідно викличе суперечку абонасильство) [458, c. 248].
Відмінноюрисою семантики таких номінацій є те, що певна форма страху людинибезпосередньо вказує на особливості впливу загрози. На концептуальному рівні цевідображається таким чином: [ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) дієТАК (лякає) спричиняє ХТОСЬ: пацієнс (людина) є ТАКА (перелякана)].
Середприкметників, які відтворюють якість як активну ознаку “каузуючий страх”,виділяємо лексеми з семою “постійний характер ознаки”, наприклад, fearful, terrible, horrible, awesome, dreadful (страшний,жахливий) та “раптовий характер ознаки”, наприклад, awe-inspiring, terrifying, horrifying, eerie, ghastly (страхаючий, (те, що) лякає, жахаючий).
РИСИХАРАКТЕРУ ОСОБИ. Семантична група “схильність достраху” виявляється в номінативних одиницях, що належать до ознакових іменкатегорій суб’єктних властивостей живих істот. Виявлено СР (з 49 лексем, з них17 стилістично забарвлених), який очолюється СД cowardly – is not brave enough to fight or do something difficult / dangerous;lacking courage (недостатньо сміливий, щоб боротися чи виконати щось важке чи небезпечне; (той,кому) не достає хоробрості)[455, с. 367; 458, с. 363; 459, с. 322;461, с. 198]; СР з СДcourageous – having mental or moral strength to confront and withstand danger, fear or difficulty; very brave and determined ((той,що) має ментальну або моральну силу протистояти та протидіяти загрозі, страхучи труднощі; дуже хоробрий та рішучий)[455, с. 365; 458, с. 358;459, с. 319] (61 синонім, з них 28 стилістично забарвлених) таСР 3 з СДreckless– not caring or worrying about the possible bad or dangerous results of actions ((той,що) не замислюється чи не хвилюється про можливі погані чи небезпечнірезультати своїх дій)[458, с. 1371] (18 одиниць, з них 4стилістично забарвлених).
Концептуально-семантичнетлумачення одиниць парцели має вигляд: [(ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) дієТАК) спричиняє (ТАКИЙ ХТОСЬ: експірієнцер / вміст контейнеру(людина) перебуває у (ЩОСЬ: контейнер (форма страху / станспокою)) дієТАК)].
Протиставленняза семантичними компонентами “активність / пасивність”, “каузативність/ некаузативність” спостерігається також у прислівників, щоутворюються від прикметників та дієприкметників ЛСП “страх” [269, с. 162] і,позначаючи непредметні ознаки, встановлюють контакт з кількісним аспектомсемантики дієслова [7, с. 207]. На рівні фреймової структури їх значенняактуалізується слот ТАК (“певним чином”) у пропозиціях: [ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс(загроза) діє ТАК] та [ТАКИЙ ХТОСЬ 2: експірієнцер-агенс (людина)діє ТАК].
Некаузативністювідмічені такі лексеми, як uneasily, apprehensively, fearfully, terrifyingly (збентежено, нерішуче, боязко, жахаючи / загрозливо). У контексті висловлення такі прислівники можуть бути заміщенііменниковим словосполученням Prep+Nem (синтаксична функція обставиниспособу дії), наприклад, in fear (у страху)[459, c. 510], with dismay (із сильним страхом)[455, c. 449].
У сучаснійанглійській мові спостерігається тенденція втрати прислівниками на позначеннястрах свого основного номінативного значення характеристики дії “чином, якийнавіює страх” та їхнє вживання у значенні міри та інтенсивності [9, с.107-108]. Використання прислівників-інтенсифікаторів зі значенням найвищогоступеню інтенсивності, що вказує на підсилення ознак одиниць різноїчастиномовної належності, які виражають якість, свідчить про витіснення чипригнічення як денотативного аспекту значення, так і емоційно-оцінногокомпоненту конотації лексеми [5, с. 113-114].
Донайбільш вживаних прислівників з підсилювальною експресивністю належать awfully, terribly, horribly, dreadfully, terrifically, frightfully.Послаблення значення, яке співвідноситься з поняттям “страх” у цихприслівників, передбачено ЛСВ відповідних прикметників [269, с. 164].Використання саме цих одиниць у якості інтенсифікаторів пояснюється тим, щолексеми, від яких вони утворились, номінують найбільш значущі форми страху,котрі відрізняються надмірною інтенсивністю впливу на мотиваційну сферу особи.
Отже,загальна кількість лексем, які входять до атрибутивного поля “страх” (безврахування фразеологічних, сленгових одиниць) нараховує 819 одиниць. Відповідно, вони розміщуються по парцелах СТАН СТРАХУ, РИСАХАРАКТЕРУ, СИМПТОМ СТРАХУ та ЗАГРОЗА, реалізуючи у своїй семантиці таки семи як“каузативність / некаузативність”, “активність / пасивність” та“постійний / тимчасовий характер емоції”.
2.3.3 Дієслівне ЛСП “страх”
Дієслівнілексеми – номінативні одиниці, у значенні яких фіксуються та закріплюютьсякатегоріальні ознаки дії, стану, відношення [319, с. 139]. У семантичномузмісті дієслів знаходиться сема “дія”, яка відноситься до розряду архісем [27,с. 210-211]. З позицій когнітивно-дискурсивної парадигми дієслово як предикатпередає конкретну концептуалізацію події, об’єктивовану у формі речення [136,с. 114-115], яке репрезентує певний предметно-акціональний фрейм – конвенційнуконцептуальну структуру, що містить інформацію як про саму подію, так і проформу її мовної маніфестації. Позначене дієслівними предикатами емоційнепереживання передається як динамічний процес[256, с. 189], якийконцептуалізується у вигляді структури з двома обов’язковими учасниками –експірієнцером, що переживає емоцію, та її причиною [див. 245, с. 278].
Захарактером семантичних відношень у складі ЛСП “страх” виділяють каузативнідієслова з категоріальним значенням “спонукати переживати страх”,тобто ті, які виражають вплив та термінальний стан страху. Каузативні дієсловавказують на те, що суб’єкт дії – агенс не співпадає з особою, яка переживаєстрах; при некаузативності – агенс та експірієнцер, охоплений емоцією,збігаються [269, с. 111; див. також 231, с. 438; 256, с. 189].
ЛСП“страх” об’єднує дієслова дії, стану, відносин. Емоційний стан страхупредставлено основним СР з СД to fear:to apprehend, to dread, to misdoubt, to panic, to misgive (ЛСВ3), panic (загальною кількістю – 6).
ДЛ цьогоСР належать парцелі СТАН СТРАХУ. Вони характеризуються суб’єктноюспрямованістю, вміщуючи категоріальну сему ‘fear’ (боятися). Суб’єкт, який є носієм цього стану експлікуєтьсялише у мовленні. Тлумачення концептуальної структури таких дієслів представленоу вигляді пропозиції [(ХТОСЬ: вміст контейнеру (людина)) перебуває у (ЩОСЬ:контейнер (форма страху))], наприклад, to dread – to fear greatly (сильно боятися)[455, c. 477]; to apprehend – to anticipate especially with anxiety, fear or unease (передчуватищось з тривогою, страхом чи занепокоєнням)[455, с. 75].
До парцелитакож відноситься СР (12 лексем) з домінантою toworry (ЛСВ1) – to be anxious or nervous about someone or something so that you think about them a lot (бутистривоженим чи нервувати про щось чи когось, думаючи багато про це) [452, c. 965; 455, c. 1860; 458, c. 1907],наприклад, to jitter (ЛСВ1)– be nervous (нервувати)[455, c. 1850].
Середдієслів з категоріальною семою “рух” – парцела СИМПТОМ СТРАХУ –виділяємо такі угрупування одиниць:
– СД to shrink– to move back and away from something especially because you are in fear or frightened (рухатися назад та геть від чогось,особливо через страх чи переляк)[458, c. 1506] складається з 12 одиниць;
– СР(включає 9 дієслів) очолюється лексемою to shake(ЛСВ1)– to make small movements from side to side or up and down especially because one is frightened (здійснювати невеличкіі рухи з боку на бік чи вперед-назад, особливочерез переляк)[455, с. 1724];
– ТГскладається з 8 лексем, які об’єднуються за загальним значенням “to move (forward)” (рухатись уперед), наприклад, to slink– to move somewhere quietly and secretly, especially because you are afraid (рухатисьдесь тихо та секретно, особливо через переляк)[458, c. 1555], to stampede– when people suddenly start running together in the same direction because they are frightened and excited (раптово через страх масово переміщуватись в одному напрямку)[458, с. 1612];
– ТГ зі значенням“внутрішні психофізіологічні зміни” включає 5 одиниць, наприклад, toknock– heartitisbeatinghard, especiallybecauseyouareafraid (серце швидко б’ється,особливо через переживання страху)[458, с. 891], toknot– togetanunpleasanttightfeeling, causedbyfearornerves(переживати неприємне здавленепочуття, яке викликано страхом або нервами)[459, c. 790];
– ТГ іззагальним значенням “зміна коліру / виразу обличчя” складається з 9одиниць, наприклад, to blanch– to turn pale because you are frightened or shocked (збліднути від переляку чи шоку)[458, с. 144] (сема “змінакольору шкіри”), to widen (eyes) –to open eyes more, especially because you are surprised or frightened (розкрити очі ширше, особливо через переляк)[458, с.1886];
– ТГ зізначенням “особливості поведінки”об’єднує 8 одиниць, наприклад, to hover – to stay nervously in the same place, especially because you are waiting for something or are not certain what to do (залишатисянервово на тому ж самому місці, особливо через очікування на когось або відсумнівів про те, що слід робити далі)[458, с. 792];
– ТГ зізначенням “мимовільні рухи частин тіла” включає7 одиниць,наприклад, to twiddle – to move or turn something around with your fingers many times, especially because you are nervous (багаторазів ворушити або перевертати щось пальцями рук, особливо через нервовий стан)[458, с. 1791];
– ТГ складаєтьсяз 8 одиниць зі значенням “зміни у інтелектуально-вольовій сфері”, наприклад,to bound – tosuddenlydecidenottodosomethingbecauseyouarefrightened(раптово через переляк вирішити неробити чогось) [458, с. 169];
– ТГ з 3одиниць зі значенням “зміни у діяльності залоз внутрішньої секреції”,наприклад, to sweat (ЛСВ3) –to have drops of salty liquid coming out through your skin because you are frightened (через переляк каплі соленої рідини проступають крізь шкіру тіла)[458, с. 1678].
До парцели СИМПТОМСТРАХУ також відноситься ТГ, що складається з
– СР із 3номінацій (scream, shriek, squeal) на чолі з СД toscream– tomakealoud, highnoise, orsaysomethinginaloud, highvoice, becauseyouareexcited, frightened, angryorinpain (продукувати гучний,високий звук або говорити щось гучно, високим голосом через збудження, перелякгнів або біль) [455, с. 1471];
– ТГ з 14одиницями зі значенням “зміни у голосі / говорінні”, наприклад, toquaver– asoundofunsteadyvoicebecauseonefeelsnervousorafraid (звучання нерівногоголосу через знервованість чи страх) [458, c. 1342; 459, c. 1154] (сема “характеристикаголосу”); totwitter– totalkrapidlythroughnervousness orexcitement (швидко говорити через хвилювання чи страх) [458, с.1792; 468, c. 431] (сема “швидкістьговоріння”);
– ТГ “зміни у мовленнєвійдіяльності” зі значенням 7 одиницями типу totitter– tolaughquietlyinahighvoice, especiallybecauseyouarenervous (тихо сміятися високимголосом, особливо через переляк)[458, c. 1744], towhimper(ЛСВ2)– a smallsoundoffear(тихо скрикнути від страху)[458, c. 1880].
Дієсловаусіх 3 СР та 1 ТГ репрезентується фреймом [(ХТОСЬ: вміст контейнеру (людина) перебуваєу ЩОСЬ: контейнер (форма страху) відчуває ЩОСЬ 2 (симптом)дієТАК)].
Наступнеугрупування дієслів, яке тісно пов’язане з виникненням емоційного стану страхута пов’язаних з ним фізичних реакцій організму, являють собою об’єктні дієслова“дії” парцели ЗАГРОЗА. Так, СД to frighten– to make someone afraid, to fill with a sudden feeling of fear (налякати когось, наповнити раптовимпочуттям страху)[455, с. 628; 458, с. 646], яка репрезентує набірпрототипових ознак для інших 27 синонімів ряду, відтворює семи “цілеспрямованість”,“інтенсивність”, “темпоральність” (“раптовість”).
Усерединізазначеного СР виділяємо вторинну домінантуto intimidate– to frighten especially to compel or deter by threats (залякувати, особливо за допомогою погроз для того, щоб примуситикогось щось виконувати або припинити чиюсь діяльність) [455, с. 826], якаочолює групу ДЛ, що належать до семантичного типу “емоційна поведінка” (сукупнакількість 15 одиниць) та представляють спільні з двома першими рядамикатегоріальні семи “каузативність”, “цілеспрямованість”. Вонивідрізняються архісемою “манера поведінки / антисоціальна дія” тавміщують сему негативної оцінки діяльності індивіда, яка в їхньому значеннівиходить на перший план: [ХТОСЬ / ЩОСЬ поводиться ТАК]. Наприклад, to browbeat – to intimidate or bully, especially in an arrogant manner (залякуватичи стращати, особливо у гордовитій манері) [455, c. 204].
Виділяємотакож два антонімічних ряди:
– СР з СД(3 одиниці, 1 маркована) to discourage – to make someone losethe courage or confidence to do something (вимусити когось втратитихоробрість або впевненість у чомусь)[458, c. 444];
– СР з СДto assure (8одиниць) – to tell someone that something will definitely happen or is definitely true so that they are less worried (розповістикомусь, що дещо обов’язково трапиться або є безсумнівною правдою з метоюзмусити їх менш нервувати)[458, c. 77].
Каузативнимхарактером семантики відрізняється СР парцели на чолі з СД to worry (ЛСВ 2) – to make someone anxious or nervous about something (змусити когось почувати себе стривоженим чи знервованим щодо чогось)[452, с. 965; 458, с. 1907], яка об’єднує 29 номінативних одиниць та СД to shock – to make someone feel very surprised and upset, and unable to believe what has happened (змусити почувати когось дужездивованим та стривоженим та нездатним повірити у те, що трапилось)[458,с. 1516] з кількістю 16 лексем.
Концептуальнасхема трьох зазначених СР дієслів представлена у виглядіакціонально-партонімічного фрейму: [(ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК)з результатом (ХТОСЬ: пацієнс / контейнер (людина) має ЩОСЬ:вміст контейнеру (форма страху)) діє ТАК)]. Наприклад, to terrify – to fill with terror (наповнитижахом)[455, с. 1670], todismay – to fill with sudden fear,anxiety or discouragement(наповнити раптовим страхом, тривогою та нудьгою) [455, с. 453].
Виділяємогрупу дієслів парцели РИСИ ХАРАКТЕРУ ЛСП “страх”, що позначаютьвиявлення якостей характеру людини, яка потрапляє у ситуацію небезпеки тавідчуває страх. На концептуальному рівні семантика цих одиниць репрезентуєдодаткові до “емоційного смислу” ознаки, які є одним із чинників виникнення улюдини таких рис характеру, як сміливість та боягузтво.
СР на чоліз СД to brave – to endure or face something / somebody without showing fear (витримуватиабо протистояти комусь або чомусь, не виказуючи страху) [462, c. 133]складається з 13 лексeм, якіоб’єктивують своїми значеннями позитивну морально-психологічну оцінкусоціоцентричних дій та характеру суб’єкта, що протистоїть небезпеці та страху,наприклад, to dare– to be braveenough to do something that is risky or that you are afraid to do (бутидостатньо хоробрим для того, щоб робити щось ризиковане або те, чого боїшсяробити) [458, c. 395].Тлумачення цих ДЛ репрезентується акціонально-посесивним фреймом [(ТАКИЙХТОСЬ: контейнер (людина) має ЩОСЬ: вміст контейнеру (форма страху)) дієТАК)].
Виділяємо також іншу категорію егоцентричних та соціоцентричних оціннихдієслів сфери “моральний вплив” парцели АГЕНС, які репрезентують дію,спрямовану власне на самого суб’єкта / суб’єктів, чи на оточуючих з метоюпозбавитися (ситуативних) проявів боягузтва та активізувати вольові якості дляпротистояння загрозі. До них належить СР з 13 лексичних одиниць домінанти to nerve(oneself) – to force (oneself) to be brave enough to do something difficult or dangerous (примусити себе / когось бути сміливим для здійснення чогось важкогочи небезпечного)[458, с. 1102]. Лексеми to embolden, to hearten, to inspire, to reassure, to encourage, to rally [464, с. 88],які є синонімами цього ряду, відрізняються диференційною семою “соціоспрямованість”.
Дієсловатаких семантичних типів можуть бути представлені у вигляді: [ХТОСЬ 1 здійснюєемоційно-моральний вплив на ХТОСЬ 1 для ЩОСЬ: мета] або [ХТОСЬ 1здійснює емоційно-моральний вплив на ХТОСЬ 2 для ЩОСЬ:мета], які уточнюють структуру [ХТОСЬ діє ТАК].
До дієслівсфери людських стосунків, у яких розкривається опосередковане ставленняодного суб’єкта до іншого відносяться лише 3 дієслова: to fear (ЛСВ3) у значенні to have areverential awe of somebody or something (мати страх, змішаний з повагою, перед кимось / чимось) [455,с. 512]; to awe– to have an emotion compounded of dread, veneration and wonder, inspired by authority or by something sacred or sublime (матизмішане почуття жаху, поваги та захоплення, яке викликане владою або чимосьсвятим чи піднесеним)[455, с. 108]; to dread– to regard with awe (розглядати зі змішаним почуттям страху, поваги та захоплення)[455, с. 477]. Семантика цієї групи дієслів є представленою пропозицією[ХТОСЬ1 ставиться до ХТОСЬ 2 / ЩОСЬ 2 ТАК].
Отже,дієслівні лексичні одиниці (загальною кількістю 350 одиниць), які реалізують усвоїй частиномовної семантиці ЕК СТРАХ, відбивають семи “цілеспрямованість”,“каузативність / некаузативність”, “антисоціальна дія”, “егоспрямованість /соціоспрямованість”, “манера поведінки”, атакожознаки ЕК “психофізіологічнийсимптом прояву страху”, наприклад, “спосіб говоріння”, “переміщення упросторі” та відносяться до дієслів з переважно негативним оціннимзначенням та розподіляються по групах за категоріями дії, стану або поведінки.
Концептуально-семантичнийаналіз слів неіменникових частин мови дав змогу уточнити фреймову структуру ЕКСТРАХ, отриману після проведення аналізу іменників ЛСП “страх”. Так, блокЗАГРОЗА доповнився слотом ТАКИЙ, який демонструє якісний характер загрози: [ТАКИЙЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК на ХТОСЬ: пацієнс з ЩОСЬ:результат].
СТАНСТРАХУ СТАТАЛЬНОГО блоку, збагатився вузлами, що зберігають інформацію проставлення експірієнцера до причини його стану – [ХТОСЬ: вміст контейнеру(людина) перебуває у ЩОСЬ: контейнер (форма страху / стан спокою) ставитьсядо ЩОСЬ / ХТОСЬ: причина ТАК ТУТ / ЗАРАЗ].
Дофреймової моделі БЛОКУ РЕАКЦІЇ увійшла інформація про мету діяльності індивідау стані страху – [ТАКИЙ ХТОСЬ: агенс (людина) діє ТАК для ТАКЕ ЩОСЬ:мета з результатом ТАКИЙ ЩОСЬ (вчинок)].
Отриманіконцептуальні структури виступають базою для побудови значень слівнихрепрезентантів ЕК СТРАХ різної частиномовної належності. Проте, ЕК омовлюєтьсяне тільки слівним, але й надслівним видами номінацій [153, с. 107; 155, с.184], аналіз яких надасть змоги уточнити як змодельовану структуруконцепту, так і змістовне наповнення її окремих вузлів.
2.3.4Фразове представленняномінативного простору “страх”сучасної англійської мови
Звернення доаналізу одиниць синтагматичного рівня обумовлено тим, що саме він дає матеріалдля висновків стосовно тих “абстрактних “фактів” парадигматичного рівня, якінеможливо спостерігати, але знання про які допомагає глибше проникнути уконкретні мовні явища [209, с. 105; 218, с. 13; 310, с. 146]. Розгляд дистрибутивнихта контекстуальних зв’язків основних номінантів ЕК у рамках мікро- тамакроконтексту дозволяє виявити додатковий набір релевантних ознаквербалізованого ЕК: значення одиниць у словосполученнях збагачується за рахунокактуалізації кореферентних концептів, що стоять за ними [202, с. 15; 365, c. 98].
Одним з найбільшважливих видів лексико-синтагматичного сполучення слів у мовленні є словосполучення[179, с. 51-58; 209, с. 69], когнітивно-дискурсивне утворення [214, с. 15],складний номінативний комплекс з денотативною ремою та роздільнимнеідіоматичним характером номінації [127, с. 74], у якому центральне поняттяуточнюється за допомогою інших, що були привнесеними для утворення певнихлексичних взаємовідносин [362, с. 33].
Словосполучення на позначення ЕК СТРАХ утворюється завдяки реалізації номінантамирізних зон ЛСП “страх” здатності вступати у синтаксичні відносини зрепрезентантами інших КС англійської ККС. Дослідження валентності ключовиходиниць іменного ЛСП “страх” дозволяє виявити моделі їхньої сполучуваності,цілісність яких будується на основі семантичних і категоріальних ознак й маєформу дистрибутивних формул підрядних та предикативних словосполучень [365, с.134]. Останні відносяться до наступних типів: 1) вільні, які створюються упроцесі мовлення відповідно до синтаксичних норм мови; 2) фразеологічні,фіксовані одиниці мови, які вводяться в мовлення як готові утворення та 3)конвенційні – сталі “формули” або кліше, які відрізняються від фразеологічнихвідсутністю цільності номінації, ідіоматики [209, с. 73-74].
Звернемосядо розгляду клішованих словосполучень неметафоричного характеру на позначенняЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.
2.3.4.1 Клішовані словосполучення
Клішеоб’єднують у собі два нероздільних компонента: когнітивно-психологічний таповедінковий, що виявляються, з одного боку, в упорядкуванні та категоризаціїними ситуацій спілкування, з іншого – в мовному кодуванні комунікативнихситуацій для надання мовцю саме тих вербальних компонентів, які якнайбільшглибоко відображають усі аспекти його думки [155, с. 230-256; 304, с. 180-181].
Зафіксованіу словнику сполучуваності та тлумачних словникових джерелах клішовані(конвенційні) сполучення номінантів ЕК СТРАХ представлені прикметниковими /прислівниковими, дієслівними, прийменниковими та іменниковими сполученнями,конституентами яких виступають номінанти емоційної сфери (у моделяхсловосполучень умовно – Adjem/ Advem, Vem, Nem).
Аналіз атрибутивних конструкцій з модифікаторами, щовиражають якість чи властивість типу Adj+Nem (a groundless fear), Ved+Prep+Nem(paralyzed with fear) та Ving+Nem (a lingering fear) дозволяє виділити певний набір ознакЕК СТРАХ. Атрибутивні сполучення поміщають у фокус уваги безпосередньо самоб’єкт; при цьому, в ньому виділяється лише особливо значуща в момент мовленнядля продуцента висловлення семантична ознака [18, с. 44]. Відповідні ознакикатегоріально відмінні одна від одної, реалізуючи квантитативну чи квалітативнувизначеність страху [див. 50, с. 10-15; 299, с. 13-14; 310, с. 146-148].
Категорія якості пов’язана збуттям предмету (субстанції), охоплюючи його цілком та будучи невід’ємною віднього. Якісна визначеність предметів та явищ номінації є тим, що робить їхстійкими, розмежовує та створює нескінчене розмаїття буття [449, с. 150]. Томуякісні параметри, маніфестованої в дистрибуції певної форми страху, спрямованіна уточнення його сутнісної природи: a grave, mortal, inarticulate, groundless, idle (fear) [439, с. 95], a nasty fright [439, с. 103], an indescribable / unspeakable (horror) [439, с. 122].
Категорія кількості складається з субкатегорійвеличина, міра, ступінь, множина тощо [62, с. 139; 449, с. 150-151]. Зкатегорією кількості тісно пов’язана категорія простору, щорозглядається як синтез категорій предмету, форми та кількості [62, с. 140].Простір передбачає категорію часу, яка виражаючи послідовність існуванняявищ, є суттєвим параметром дискретизації універсуму [106, с. 66].
У словосполученнях на позначення ЕК СТРАХ семи кількісної міри,що відображають ступінь градуальності прояву ознаки, виражаються прикметниками a strong (fear) [439, с. 95], the deepest / the worst / the greatest (fear) [458, с. 575], a sheer (terror) [458, с. 1712], a sudden (fear) [439, с. 95], a daily / constant (fear) [439, с. 95], a lingering (fear) [439, с. 95].
Наведені приклади експлікованих ознак дозволяють зробитидекілька висновків. Перш за все, прикметники та прислівники-репрезентанти ЕКСТРАХ фіксують у мови “втілене” розуміння емоції страх [див. 400]. Як показав аналіз досліджуваних словосполучень, таке осмисленнястраху ґрунтується, насамперед, на отриманому в процесі інтеракції індивіда здійсністю сенсомоторному, фізіологічному та інтелектуальному знанні. Увзаємодії такі сегменти знання формують цілісну інформаційну мережу, якавизначає смислове наповнення слоту ТАКЕ пропозиції [ЩОСЬ: контейнер (формастраху) є ТАКЕ] СТАТАЛЬНОГО субфрейму ЕК СТРАХ.
Сфера фізичного знання проемоцію страх зберігає інформацію про його можливі кількісно-якісні властивості.Серед них виділяємо такі фізичні ознаки як:
· інтенсивність, яка метафорично передається через концепти РОЗМІР: the greatest(fear) [458, с. 575], a great anxiety [439, с. 10], ВИСОТА: a high anxiety [439,с. 10], СИЛА: a strong fear [439, с. 95]; ГЛИБИНА: the deepest fear,a deep-seated fear [458, с. 578], a deep anxiety [439, с. 10];
· спосібвиникнення, представлений концептами ШВИДКІСТЬ таРАПТОВІСТЬ: a sudden fear [439, с. 95];
· темпоральність, реалізовану через концепти ЦИКЛІЧНІСТЬ: a daily fear,НЕЗМІННІСТЬ:a constantfear [439, с. 95].
Сферазнання про фізіологічний бік переживання страхумістить інформацію про зміни у нормальній діяльності різноманітних органівлюдського тіла. Він є джерелом утворення словосполучень, які об’єктивують фізіологічніознаки відповідного стану, що часто приписуються самому страхові. Так,профілюючись на тлі субфрейму ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ, актуалізується просодичнийпараметр страху: an inarticulate (нечленороздільний, безслівний) horror[439, с. 95], an unspeakable (невимовний, словесно невиражений) horror[439, с. 122]; якщо ж базою для профілювання виступає субфрейм НЕВЕРБАЛЬНИЙСИМПТОМ, висвітлюється його соматичний параметр: paralyzed with fear(закам’яніти від страху) [458, с. 578].
Сфера інтелектуального знанняпро страх вміщує інформацію, яка базується на логічній оцінці, що виражаєціннісне ставлення суб’єкта мовлення до певної якості об’єкта номінації [137,с. 106; 317, с. 54], відбиваючи, зокрема, його погляд на бажаність чинебажаність протікання певного явища. До релевантних ознак дистрибуцій, щорепрезентують зазначений сегмент ЕК СТРАХ, відносяться інтелектуальнівластивості, які формуються шляхом апеляції до концепту ІНТЕЛЕКТУАЛЬНАДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ. Наприклад, groundless fear (необґрунтованість) [439, с. 95], an irrational fear (ірраціональність)[458, с. 578], idle fear (безцільність) [439, с. 95]; a grave fear(ворожість) [439, с. 95], a nasty fright (огидність) [439, с. 103], amortal fear (смертельність) [439, с. 95], an indescribable fear(непередаваність) [439, с. 122], a sheer terror [458, с. 1712], astark terror (абсолютність) [439, с. 250]; the worst (оцінність зашкалою) [439, с. 95].
Вербальнаманіфестація прояву сутності страху націлена на передачу низки показників, якібули асоціативно приписані йому наївною колективною свідомістю англомовногосоціуму на основі перцептивного досвіду. Інакше кажучи, наведені традиційнінадфразові номінації емоції страх або її форм створювались на основіметафоричного осмислення страху в термінах деяких об’єктів та речовин зпритаманними їм властивостями.
Усвідомленнястраху у ролі предметної сутності здійснюється за рахунок того, що наментальному рівні, залучений для осмислення ЕК СТРАХ компаративний фрейм,актуалізує предметноцентричний фрейм концепту іншої онтології, слоти якогопроектуються на структуру ЕК СТРАХ, характеризуючи емоцію страх за кількісним,якісним, буттєвим, локативним, темпоральним та оцінним параметрами. Такіпараметри представляють засіб мисленнєвої дискретизації цілісного предметногообразу [94, с. 16].
Унаслідок тривалого використання образністьметафоричних описівстраху поступово була втрачена, залишилася лише сама метафорична модельпобудови певного виразу. Такі загальномовні метафори є стертими, скам’янілими ідо засобів словесної образності відносяться умовно. Тим не менш, завдяки своїйтрадиційності та автоматичності у вживанні вони є найціннішим матеріалом длявиявлення концептуальних структур фрагментів наївної картини світу [див. дет. 23,с. 68; 430, с. 116-118], у нашому випадку – ЕКС.
Концептуальний аналіз атрибутивних дистрибуційрепрезентантів ЕК СТРАХ показав, що вони структуруються такими концептуальнимиметафорами:
· СТРАХ –ПРЕДМЕТ: a high anxiety [439, c. 10], groundless fear [439, c. 95], a sheer terror [458, c. 1712];
· СТРАХ –ЖИВА ІСТОТА: a strong / lingering fear [439, c. 95];
· СТРАХ –КОНТЕЙНЕР: the deepest fear [458, c. 578];
· СТРАХ –ВОРОЖА СУТНІСТЬ: paralyzed with fear (закам’яніти від страху) [458, c. 578].
Перші три наведені метафори акцентують самототожнє буттястраху як такого. Остання виступає підставою приписування страху семантичноїролі агенса, який уявляється як деяка невизначена сутність, що заважаєнормальному переміщенню людини у просторі.
Таким чином, значний корпус атрибутивних словосполученьсучасної англійської мови на позначення ЕК СТРАХ, закріплюють у своїй семантиціосмислення емоції страх шляхом проектування на неї ознак дискретних елементівпредметного світу.
Доатрибутивних словосполучень відносяться також одиниці у яких атрибут власновідбиває форму страху, що охоплює індивіда; вони структуруються за моделями: Adjem+(Рrep)+(V) Ving(somebody / something),наприклад, afraid (to do) of (doing) something, afraid for somebody/something [458, c. 26]; Ved+V(Ving) (somebody / something), наприклад, alarmed to see / hear [458, c. 34], scaredof (doing) [458, c. 1464], Ved +Prep, наприклад,dismayed at / by [458, c. 448], disturbed by / about / at [458, c. 454].Адвербіальні одиниці структуруються за схемоюAdv+Ving(Ved),наприклад, seriously / deeply / greatly disturbed [458, c. 454], highly strung [458, c. 767].
Щодо інших типів словосполучень, які позначають в англійській мові ЕК СТРАХ, то результати їх аналізу полягають унаступному. Прийменникові узуальні словосполучення організуються за структурамиРrep+Nem(in horror) та Prep+Nem+Prep(in awe of). Ці одиниці номінації страху актуалізують двіонтологічні концептуальні метафори:
· СТРАХ –КОНТЕЙНЕР: out of fear (через страх) [439, c. 95], in horror (у жаху)[458, с. 785], in awe of (у благовійному страху) [439, c. 17];
· СТРАХ –ПРЕДМЕТ: under an apprehension (у побоюванні) [439, c. 12], without fear (без страху)[458, c. 578].
Основнимимоделями дієслівнихдистрибуцій лексем-репрезентантів емоції страх є: V+Nem to inspire fear [439, c. 95], V+(one’s / somebody’s)+(N)+(Prep)+Nem(to confirm one’s fears [439, c. 95; 458, c. 578], fall prey to fear [458, c. 578], V+Prep+(somebody’s)+Nem to be / livein fear [458, c. 578], be beside yourself with excitement /worry [458, c. 578], Nem+V anxietyknots [458, c. 55], worries besiege [458, c. 1907], Vem+Adj+(Prep)+(N) feelsick with fear, fear the worst [458, c. 578], Vem+(Prep)+Ving+somethingdread doing something [458, c. 476], worry at something / somebody [458, c. 1907], V+Adjemfeel / get nervous[458,c. 1102],V+Vemed beawed by something [458, c. 89],V+Advemscare easily [458, c. 767],Vem+N+(Ving)dread the thought / prospect of (doing) something [458, c. 476].
У контекстах, де лексичні одиниці на позначення ЕК СТРАХ виступають якдодатки перехідних дієслів, емоція страх чи її форми виявляються найбільшяскраво усвідомленими у ролі статичної сутності-пацієнса, що зазнає впливунавколишнього світу. Людина здатна впливати на страх фізичним таінтелектуально-психологічним способами. Страх можна: “відкинути, розсіяти”:dismiss / dispel [458, с. 578; 459, с. 510], “перебороти,перемогти”: conquer / overcome [439, с. 95; 459, с. 510]; “втихомирити,умиротворити”: calm / sooth [459, с. 510], “заспокоїти, пом’якшити”:allay / alleviate [439, с. 95; 459, с. 510], “полегшити”: ease/ assuage [459, c. 510]; “збудити,викликати,запалити”: arouse / kindle [439, c. 95], “вселити, прищепити”: instill/ inspire [458, с. 578]; “виразити,показати”: show / express[439, с. 95]. При здійсненні процесу метафоризації ЕК СТРАХ основою уподібненнявиступають статичні (квантитативні та квалітативні) ознаки корелюючихконцептів, які співвідносяться зі слотами ТАКИЙ, СТІЛЬКИ, ТУТ фрейму ЕК СТРАХ.Отже, поданий матеріал дає змогу виділити такі концептуальні метафори, як СТРАХ– ЖИВА / ВОРОЖА ІСТОТА, СТРАХ – СТИХІЯ та СТРАХ – ПРЕДМЕТ.
У ряді дієслівних словосполучень страх як динамічнасутність може осмислюватись в ролі агенсу. У такому розумінні він виступаєодним з представників категорії руху, що розкриває будь-яку взаємодіюматеріальних об’єктів [55, с. 99; 449, с. 83]. Асоціативно приписані страхудинамічні ознаки, розкриті слотами ІСНУЄ / діє ТАК, активізуються у зоні ТУТ таЗАРАЗ.
Семантична роль агенсу приписується страхові у словосполученніparalyzed with fear (закам’яніти від страху) [458, с. 578], у якому вінуявляється як деяка невизначена ворожа сутність, що заважає рухатися людині,для чого підключається метафора ВОРОЖА СУТНІСТЬ. Вступаючи в суб’єкт-об’єктнівідносини з людиною, вона виявляє суб’єкт-об’єктну зону залученогопредметно-акціонального фрейму, що представляє страх крізь його спів-буття зіндивідом та зону суб’єктну, яка подає емоцію крізь її негативну оцінкуспостерігачем.
Страх-агенс, неконтрольований та неприборканий, знаходитьрепрезентації у таких словосполученнях, як panic spreads [439, с. 175], panicsubsides [439, с. 175], fears grow [458, c. 717], fear haunts[458, c. 745], побудованих наконцептуальних метафорах СТРАХ – СТИХІЯ / ВОРОЖА СУТНІСТЬ / ЖИВА ІСТОТА. Отже,відособленість страху від людини підтверджується існуванням прийменникових таіменних словосполучень з номінантом концепту СТРАХ.
Субстантивні словосполучення, утворені за моделлю smb’sN+and+Nem (smb’s hopes and fears) [458, с. 578]реалізують ознаку “одночасність” переживання протилежних станів.Словосполучення зі структурою Nem+Prep+N (fear of heights)[462, с. 555], (Prep)+Nem+Prep+(Ving / Ved)+(smth) (a fear of the unknown, for fear of (doing) something) та Nem+Prep+(someone’s) N (fear for someone’s life) [459, с. 510]концентруютьувагу на причинах виникнення страху, відбиваючи осмислення страху у семантичнійролі наслідку / результату.
Семантикасубстантивних словосполучень актуалізує ряд концептуальних метафор:
· СТРАХ – СТИХІЯ: an uprushof fear – a sudden strong feeling of fear [459, с. 1581];
· СТРАХ – ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН: acloud of fear [459, с. 280]; a contagion of fear [458, c. 335];
Спираючись на категорії простору та часу, свідомість мовцяздійснює метафоризацію просторових та темпоральних параметрів ЕК СТРАХ,дозволяючи реципієнту виокремити низку якісних та кількісних ознак метафоричноконцептуалізованої емоції страх та сформувати її образ у вигляді цілісноїстатичної сутності. Залежно від того, чи виявляється у словосполученні семантичнаознака “рух” (“динамічність” / “дієвість”), тобто спостерігається залучення дометафоричного осмислення страху додаткової категорії руху, можна говорити пропредставлення страху у ролі деякої динамічної або статичної сутності, що існуєу певних просторово-часових рамках.
Розподіляючи клішовані надслівні одиниці по парцелах, виявляємо тойфакт, що найбільшу кількість словосполучень містить парцела CТАН СТРАХУ (усього 125 одиниць, з них 24іменникових, 43 прикметникових та 58 дієслівних словосполучень), ЗАГРОЗА(усього 65 одиниць, з них 24 іменникових, 10 прикметникових та 31 дієслівнихсловосполучень) та СИМПТОМ (усього 38 одиниці, з них 5 іменникових, 13прикметникових та 20 дієслівних словосполучень). Значно менш приходиться напарцели АГЕНС (23 дієслівні одиниці) та РИСИ ХАРАКТЕРУ (усього 16 одиниці, зних 8 прикметникових та 8 дієслівних одиниць).
Отже, усі потенційно можливі метафоричні образи страху (смисловенаповнення образно-ціннісного боку ЕК СТРАХ) структуруються у межах двох“концептуальних стрижнів”: СТРАХ – ОБ’ЄКТ ДІЇ та СТРАХ – СУБ’ЄКТ ДІЇ. Прицьому, у межах першої концептуальної царини, спираючись на категорії просторута часу, свідомість продуцента висловлення здійснює метафоризацію просторовихта темпоральних параметрів ЕК СТРАХ та формує образ страху у вигляді цілісноїстатичної сутності. Друга царина акцентує осмислення страху із залученнямкатегорії руху, що дозволяє говорити про представлення страху у ролі деякоїдинамічної сутності, що існує у певних просторово-часових межах.
2.3.4.2 Фразеологізми
Найбільш експресивно, стилістично різноманітно та семантично адекватнорезультати пізнання й інтерпретації емоційного стану страху закріплена вусталених словосполученнях – фразеологічних одиницях (ФО), які є матеріальнимизнаками національного буття, що відображають та характеризують специфіку етносув його культурно-історичному становленні [2, с. 52-53; 170,с. 8-25; 194, с. 79; 273, с. 28].
Більшучастину ФО, що входять до ЛСП “страх”, складають номінативні (власнефразеологізми) та комунікативні (паремії) одиниці [171, с.13]. У руслі когнітивних розвідок їхнє вивчення здійснюється за рахунокзалучення до опису денотативного аспекту значення емпірично засвоєних мовцямифонових знань про характер відповідного фрагменту емоційного світу людини [291,с. 30-31; 320, с. 1; див. також 169, с. 241; 184, с. 95-96; 400, c. 68].Основою конотативного компоненту їхньої семантики виступає образнагештальт-структура – редукований образ, квазіденотат, який співвідноситься не зпозначенням ФО, а з його подобою, виступаючи, таким чином, емоціогеннимстимулом та впливаючи на психологічну сферу учасників комунікації [100, с. 189-191; 179, с. 234; 239, с. 130].
ЕК СТРАХ,будучи сутністю високого ступеня абстракції, є широко представленим у сучаснійанглійській мові ідіоматичними засобами, які уможливлюють фіксацію результатівосмислення емоції страх у найприроднішій для англомовного етносу формі. КАангломовних фразеологічних засобів репрезентації ЕК СТРАХ дає підстави віднестианалізовані ФО до дальньої (СТАН СТРАХУ) та крайньої периферії (парцели СИМПТОМСТРАХУ,ЗАГРОЗА, РИСИ ХАРАКТЕРУ,АГЕНС) ЛСП “страх”.До парцели СТАН СТРАХУ належать 102 ФО (з них 75 дієслівних, 17іменникових, 9 прикметникових, 1 фразеологічна структура), до парцел АГЕНСта ЗАГРОЗА відповідно 150 (56 прикметникових, 30 іменникових та 56дієслівних, 8 фразеологічних структур) та 69 (13 іменникових, 12прикметникових, 41 дієслівних, 3 фразеологічні структури) фразеологізмів.Найбільша кількість ФО (232 одиниць парцели СИМПТОМ СТРАХУ:129дієслівних, 49 прикметникових, 39 іменникових одиниць, 13 фразеологічнихструктур) представляють психофізіологічні ознаки людини, охопленої страхом.Парцела РИСИ ХАРАКТЕРУ налічує45 одиниць (з них 27 дієслівних, 7прикметникових, 9 іменникових одиниць, 2 фразеологічних структури).
Вершиноюфразелогічно репрезентованого фрейму ЕК СТРАХ є центральний слот ХТОСЬ, якиймаркує носія емоції страх, виступаючи в одній з семантичних ролей: ХТОСЬ:контейнер (to throw a scare into somebody)[437, с. 659], ХТОСЬ:вміст контейнеру (to stand in awe), ХТОСЬ: агенс (to take the alarm [437,с. 37]), ХТОСЬ: пацієнс (to strike terror into somebody [441, с. 594]).Здебільшого зазначений слот не підлягає експлікації, якщо ж він вербалізується,то за посередництва особових займенників (he, it) таузагальнено-особових займенників (somеbody, someone) або присвійнихзайменників (someone’s, his) тощо.
Зі слотом ХТОСЬ: людина пропозиційно пов’язаним предикативним зв’язкомє слот ТАКИЙ (якість об’єкта), який експлікується ФО парцели СТАН СТРАХУ. Вінмістить інформацію про характеристику об’єкта-носія страху: somebody is troubled / worried / frightened (душа не на місці) [441, с. 201]; to be (become) petrified (paralysed, frozen) with fear / horror (заціпеніти від жаху)[441, с. 260]. При цьому навербальному рівні можуть вживатися лексеми, які указують на міру та ступіньвиявлення ознаки: to frighten (scare) somebody to death (налякатикогось до смерті)[437, с. 659; 441, с. 594].
Середрепрезентацій слоту ТАКИЙ виділяються вторинна номінація, утворена за допомогоюконцептуальної метафори ЛЮДИНА – ТВАРИНА.Найбільшчастотні анімалізми у складі ФО, що позначають прототипові психофізичні реакціїлюдини, риси характеру, особливості поведінки у небезпеці, представлені такиминомінаціями як a chicken, a lion, a rabbit, a cat тощо. Перенесенняознаки з тварини на людину має переважно пейоративне забарвлення та спрямоване,як правило, на дискредитацію об’єкта номінації [14, с. 115; 250], пор.: one has the soul of a rabbit [441, с. 319], as timid as a hare [436, с. 406], as nervous as a cat [436, с. 402], але as bold as a lion [436, с. 398].
Модусіснування суб’єкта знаходить відображення у слоті (існує) ТАК. ФО, які“акцентують увагу” на слоті, відображають спосіб концептуалізації страхулюдською свідомістю через приписування страху ролі контейнеру. При цьомуреалізації знаходить концептуальна метафора СТРАХ –КОНТЕЙНЕР: to hold in awe (навіювати побожний страх)[437,с. 55; 441, с. 370]; to fall into fear (перелякатися)[437, с. 37], to keep somebody in God`s fear (залякувати)[441, с. 594].
Задопомогою поданої метафори страх осмислюється яквмістилище, замкнутий простір, до якого потрапляє людина самостійно або підтиском загрози. Наприклад, дієслівні лексеми to hold та to keep ускладі зазначених вище ФО, у значенні яких реалізується семантична ознака“вплив”, характеризуються семантичною спрямованістю дії суб’єкта на об’єктвпливу. На рівні мови такі ФО структуруються як фрази типу V+Prep+N, V+Participle I. Зазначеніодиниці належать парцелам СТАН СТРАХУ та АГЕНС.
До останньої включаються ФО, які відображають діяльність людини,охопленої страхом, детерміновану характеристиками особи, наприклад, to make no bones about something, to put one’s foot down (діяти тверде та рішуче), to show the white feather (виявити боягузтво),to turn coward (накивати п’ятами) [441, с.178]. Слот (діє) ТАК містить інформацію про відповідні одиниці цього типу.
Аналіз фразеологічної соматики на рівні внутрішньої форми англійськихФО [237; 309], виявляє домінуючу роль тілесності в процесі пізнання йопредмечування суспільством ЕК СТРАХ, що й обумовлює факт найбільшоїчисельності корпусу фразеологізмів, які належать парцелі СИМПТОМ СТРАХУ таметонімічно позначають емоцію страх. Під час опису певного фрагменту ЕКСіндивіда механізм метонімізації проявляється таким чином: певнафізіологічна ознака організму як результат впливу на людину конкретної емоціїстає об’єктом фразеологічної номінації, і у процесі використання відповідної ФОця ознака за допомогою асоціативного зв’язку актуалізує у свідомості ціліснийобраз відповідної емоції (концептуальна метонімія СТРАХ – ФІЗІОЛОГІЧНИЙСИМПТОМ) [3, с. 462; 52, с. 86]. Причому, концептуальна метафори та метонімія,які використовуються для розуміння таких ЕК не є довільними: вони мотивуютьсянашою фізіологією, зокрема нервовими процесами [52, с. 81; 385, с. 260-261; 398, с. 221; 399, с. 245].
Таким чином, спираючись на контекст висловлення, враховуючи культурніасоціації та активізуючи фонові знання, людина без зайвих зусиль здатна виявитивідповідний референт – певну форму страху – який є імпліцитно представленим уметонімічному виразі. Отже, фізіологічні ознаки, які входять до складу ЕК СТРАХу вигляді партонімічного фрейму ([ХТОСЬ: ціле має СТІЛЬКИ ТАКОГО ЩОСЬ:частина]), відбивають побутове сприйняття емоції людиною та стають когнітивнимстимулом для розгортання метонімії у процесі вторинної номінації.
Значенняряду ФО одночасно створюється перехресною дією концептуальних метафоричних таметонімічних процесів, що спричиняє виникнення певного метоніміко-метафоричного“зрощення” (метафтонімія [368, c. 241]). “Зрощений” ментальний простірструктурується фреймом, який має креативний характер, будучи холістичноюсутністю, що сама здатна виступати об’єктом та засобом концептуалізації йозначування мовними засобами [122, с. 182-187].
Значення ФО, що фіксують фізіологічні зміни усередині організмулюдини, пов’язані з: 1) появою неприємного відчуття холодупо всьомутілу, або локалізованого у певному органі чи частині тіла;2)порушеннямнормальногозорового сприйняття дійсності; 3) змінами у сердцевійдіяльності; 4) дисфункцією в інтелектуальній діяльності людини; 5) змінами унервовій системілюдини:
1)неприємне відчуття холодуу тілі або певному органі / частині тіла,наприклад, somebody’s blood freezes, somebody’s bloodturns to ice (кров застигає в жилах) [441, с. 298];get cold feet (труса праздновать) [441, с. 621]; somebodyis chilled to the bone (заклякнути) [441, с.193]. Когнітивнаметафора, яка також бере участь у формуванні семантичної структури цих ФО, маєвигляд СТРАХ – ХОЛОД;
2) порушення зорового сприйняття: greenspots dance before somebody’s eyes (в очах потемніло, позеленіло)[441, с. 117]; everything swam before somebody’s eyes, somebody grew blindwith something [441, с. 532-533]. Осмислення емоцій через концепти СВІТЛОта КОЛІР є важливим аспектом їх концептуалізації. При цьому страх як негативнаемоція концептуалізується як темна [3, с. 372; 8, с. 108]: everything isgoing dark before somebody’s eyes [441, с. 117];
3) зміни у функціонуванні серця, яке, подібно добарометру, чутливо реагує на появу страху, осмислюючись метафорично у роліМЕХАНІЗМУ: one‘s heart failed one, one’s heart missed a beat (душа уп’ятах), ЖИВОЇ ІСТОТИ: one’s heart leaped into one’s mouth (тоскно на серці)[441, с. 204]; somebody’s heartis uneasy (nervous) (душа не на місці) [441, с. 203];ПРЕДМЕТУ: one’s heart slipped down to one’s boots (душа у п’ятах) [441, с. 292];
4) повне або часткове пригнічення локалізованої у мозку інтелектуальноїдіяльності людини, усіх когнітивних процесів: to frighten (scare) somebody (be frightened) out of one’s wits, to scare somebody out of his senses (вщент перелякати) [437, с. 659];
5) зі змінами у нервовій системі людини, яка“відповідає” за емоційно-вольову сферу – страх руйнує витримку людини під часнебезпеки або не здатен подолати стійкість характеру людини: one’s nervesare shattered, one’s nerves are stretched to breaking (розторсанінерві), але(one has) nerves of steel (сталеві нерви)[441, с. 373, с. 464];
Значення ФО відбивають зовнішні прояви відчуттястраху індивідом: 1) ступор тіла людини; 2) розслаблення чи напруження м’язівніг; 3) зміни дихальної діяльності; 4) зовнішній вияв відчуття холоду; 5) рухи очей;6)зміна кольору шкіри; 7) “рух” волосся на голові; 8)мімовільний рух щелеп; 9) потіння; 10) дисфункція мовленнєвої діяльності. Отже,ФО фіксують:
1)заціпеніння (ступор), яке охоплює усе тіло(м’язи) людини, наприклад, scare somebody stiff (нагнатиостраху)[441, с. 594; 437, с. 659];to grow dumb (настрахати) [437,с. 659];turn to stone, to be (become) petrified (paralysed / frozen) withfear / horror (зацепініти від жаху)[441, с. 260];
2)раптове почуття слабкості вногах, колінках, втрата рівноваги аждо обморочного стану, чи, навпаки, активізація даної частини тіла виражаєтьсязначенням наступних ФО: somebody’s knees shake; somebody’s legsgave way under him (підлога захиталася / ноги подламалися)[441,с. 381];one is weak at the knees; one can hardly stand (ноги недержать) [441, с. 381];one is staggering; one stumbles atevery step (ноги плутаються (з переляку))[441, с. 380-381];take to one`s heels; show a clean pair of heels (п’ятаминакивати) [441, с. 383];
3) зміниу функціонуванні дихальної системи організму людини: be afraid tobreath (боятися чмихнути)[441, с. 49];bate (catch,hold) one’s breath (затаїти подих)[441, с. 214];
4) зовнішній вияв неприємного відчуття холоду у формі тремтіння,ознобу, мурашок по тілу людини: tremble like an aspenleaf, to quake in one’s boots (тремтіти як осика)[441,с. 319];it makes one’s flesh / skin creep; it gives somebody theshudders (кидати в дрож) [441, с. 193]; fear makes one`s fleshcreep; one gets chill bumps [441, с. 356-359];it sends a chill up anddown one`s spine [441, с. 356](мурашки побігли по по спині (потелу, по шкірі));
5) зміназвичайного положення очей: somebody’s eyes shiftuneasy; somebody’s eyes are popping out with fear (очіна лоба повилізали)[441, с. 108];to wide one’s eyes seeing smth(повитріщати очі) [441, с. 110];
6) образна основа фразеологізмів фіксує яскраві ознакизміни кольору шкіри: as white as a sheet (as a ghost, ashes, death,milk, driven snow, chalk); to turn (go) grey (білий як стіна, як смерть)[441, с. 53, 335];
7) “рух”волосся на голові: one’s hair stand on end (волосся повставало)[441, с. 87];
8) стук зубівлюдини від страху: one is shivering so bad he cannot keep his teethtogether; one cannot stop his teeth chattering (стукати зубами відстраху) [441, с. 242];
9)потіння як результат діяльності залоз внутрішньої секреції: coldsweat, gipsy sweat, to throw somebody into a sweat (a perspiration) (вкритисяпарою)[441, с. 457];
10)діяльність мовних органів, тобто особливості протікання мовленнєвоїдіяльності індивіда, охопленого страхом чи будь-якою з його форм (активізаціячи уповільнення аж до повного припинення мовленнєвих актів), наприклад, somebody’s speech is slurred (incoherent) [441, с. 699];to swallow one’s tongue (язик плутається, не ворушиться) [441, с. 701];somebody has lost control of his/her tongue [441, с. 200], somebody’s tongue stuck(cleaved) to the roof of one’s mouth (язиквіднявся) [441, с. 699].
Слотиакціонального фрейму [ХТОСЬ] ДІЄ, ТАК, (на) ЩОСЬ: пацієнс, (через) ЩОСЬ:причина, (заради) ЩОСЬ: результат вербалізуються рядом ФО парцели ДІЯЛЬНІСТЬЛЮДИНИ: escape with a fright (легко відкараскатися)[441,с. 253]; present a bold front [441, с. 200]; because of mortaldread (заради страху іудейски) [441, с. 593]; to summon (screwup) one’s courage, recover one’s spirits (збиратися з духом)[441,с. 201]. Своєю семантичною структурою вони репрезентують безпосередньо різніформи страху, які переживає людина, та її дії щодо виходу з ситуації небезпеки,що склалася, а також причини та наслідки таких дій.
Якчастковий випадок подібних одиниць виокремлюються фразеологізми, які є мовнимвиявленням самої емоції [ХТОСЬ вимовляє ЩОСЬ]: How perfectlyterrible! (Жах, та й годі!) [440, с. 279], God bless me! Mercy on us!(Господь милуй!) [440, с. 84]; (Good) (gracious) Heavens! Oh, dear! (батюшки!)[440, с. 40].
Знанняпро загрозу, яка діє на індивіда, породжуючи ситуацію небезпеки, що має своїмрезультатом виникнення у індивіда емоції страх, акумулюються в інформаційномуслоті ХТОСЬ / ЩОСЬ: агенс (загроза).Ці знання представлені значеннямиФО парцели ЗАГРОЗА, які характеризують або загрозливі дії інших людей,або небезпеку з боку певних реальних чи уявних предметів, явищ, подій тощо, якіздатні викликати страх:somebody shudders at the mere thought of it (в дрож кидає від однієї згадки про щось)[441, с. 193].
У роліагенса, що спричиняє певні зміни у стані та поведінці індивіда може виступатисам страх як такий, набуваючи характеристик живої істоти, часто ворожої повідношенню до людини (парцела СТАН СТРАХУ). У таких ФО актуалізуєтьсяконцептуальна метафора СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА: fear has big / (hundred) eyes; fear is liable to make one see all sort of things; fear breeds terror (у страха великі очі) [441, с. 594]; fear eats one’sheart out (на душі тоскно)[441, с. 292].
Убільшості ФО акцентуються наслідки дії небезпечних факторів, у той час як самазагроза залишається неексплікованою і реконструюється на основі звернення дозагального фрейму ЕК СТРАХ. Проте, у концептуальному фрагменті даного ЕК, якийзберігає блок інформації про дію загрози, страху може бути приписана рольінструменту впливу на особу-пацієнс [340, с. 176]. Таким чином, вербалізаціїнабуває слот ХТОСЬ / ЩОСЬ: інструмент впливу (парцела ЗАГРОЗА),наприклад: to strike with awe (навіювати жах) [437, с. 55].
Отже,страх концептуалізується за допомогою концептуальної метафори СТРАХ – ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ): to throw a scare into somebody (налякати)[437, с. 659; 441, с. 594]; to strike terror into somebody’sheart (лякати, залякувати) [437, с. 659], to put the fear(the fear of God) into somebody (залякати) [441, с. 593]. Уцих виразах страх може розглядатися як сутність, яка заповнює людину,реалізуючись у метафорі СТРАХ – ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ.
З іншогобоку, ця ж сама концептуальна метафора використовується для осмислення страху,безвідносно до того чи виконує він роль інструменту впливу на особу: thereis no fear (немає приводу для занепокоєння) [441, с. 353], withoutfear or favour (неупереджено)[441, с. 353], формуючи слотіснує ТАК предметного фрейму істоти чи неістоти.
Такимчином, КА семантичних структур корпусу ФО на позначення емоції страх, виявивтой факт, що інформація про емоцію на концептуальному рівні може заповнюватислоти різноманітних фрагментів фрейму ЕК СТРАХ, а, отже, у свідомості вонанаділяється різними семантичними ролями. У низці ФО страх на концептуальномурівні представляється у ролі 1) агенса, 2) контейнеру, 3) вмісту контейнеру, 4)предмету: об’єктів (СТРАХ – ПРЕДМЕТ / ІНСТРУМЕНТ), явищ оточуючої дійсності (СТРАХ– ХОЛОД) або живих істот (СТРАХ – ЖИВАІСТОТА).
Виявленіпід час дослідження способи метафорично-метонімічної концептуалізації емоціїстрах вважаємо прототиповими для англомовної спільноти і домінантними дляпобудови образно-аксіологічної складової ЕК СТРАХ, яка є одним з базовихкомпонентів як фразової, так і пареміологічної семантики.
2.3.4.3 Паремії
Ціннісні характеристики окремого концепту яскравопредставляються засобами пареміологічного фонду мови, який максимальнолаконічно, точно й виразно передає найбільш цінний життєвий і суто національнийзміст народу, що визначається його національною свідомістю [54, с. 144; 241, с.48-49; 263, с. 129].
Пареміявизначається як усталений, ритмічно організований образний вислів, що маєклішовану метафоричну форму, є узагальненням багатовікового досвіду народу,відрізняється своєю повчальністю та вживається у мовленні з метою засвідченняпозитивної або негативної оцінністі певної сфери людської діяльності [102, с.379; 170, с. 210; 191, с. 379]. У семантиці паремій віддзеркалюється системаморально-етичних норм та стереотипів, вироблена багатовіковим соціальним буттяметнічної спільноти [111, с. 28-29; 196, с. 80; 314, с. 202], завдяки чому вонинабувають здатності регламентації різного роду міжособистісних стосунків у суспільстві[171, с. 251; 232, с. 311; 308, с. 74]. Отже, аналіз паремій має сприяти розуміннюкультури народу, осягненню його ментальності, ступеня асимілювання нимзагальнолюдських цінностей, рівня аксіологічності концептів його ККС.
КА досліджуваного корпусу паремій дозволяє твердити, що підчас їхнього утворення активується інформація різних субфреймів ЕК СТРАХ, асаме: СТАН СТРАХУ (26 одиниць): Fear is stronger than love [474, c. 206]; When we have gold we are in fear, when we have none we are in danger [474, c. 255]; СИМПТОМ СТРАХУ (16 одиниць): I shall quakefor fear when you die of old age [474, c. 152]; One was thought to be brave because he was afraid to run away [474, c. 64]; АГЕНС (17 одиниць): Cowards die many times before their death [474, c. 120], A man of courage never wants weapons [474, c.395]; Fear may force a man to cast beyond the Moon [474, c. 206]; РИСИ ХАРАКТЕРУ (42 одиниці): Discretion is the better part of value [474, c. 310]; More wit less courage [474, c. 429]; ЗАГРОЗА (32 одиниці):The only thing we have to fear is fear itself [436, с. 316],One honest man scared twenty thieves [474, c. 471].
Лінгвокогнітивний підхід до вивчення паремій дозволяє розглядати їх яксталі базові структури свідомості, що за рахунок об’єктивної фіксації знань,досвіду та особливостей когнітивної діяльності мовців стають яскравим маркеромзасвоєння поняття мовною спільнотою [196, с. 80; 373, с. 174-175]. Аналізконцептуальної семантики досліджуваних одиниць показав, що під час їїформування наївна англомовна свідомість осмислює страх у різних іпостасях,через що йому приписується ряд семантичних ролей: 1) причина чи 2) результатвиникнення ситуації; 3) агенс; 4) контейнер або 5) наповненняконтейнеру; 6) деяке ціле, що має частини або як 7) частинацілого:
1)паремії, у яких страх виступає причиною, реалізує акціональнийфрейм [ЩОСЬ1 (страх) спричиняє ЩОСЬ2 (ситуація)].Ситуація, до якої потрапляє індивід, може відображати його дії або стан. Отже,окреслений вище фрейм реалізується в двох різновидах, які виникають завдяки діїпринципу “висвітлення / затемнення”, що виокремлює одну з двох можливихфреймових реалізацій. З огляду на це, представляється можливим виділитивсередині даної групи дві підгрупи паремій:
а)паремії,у яких стверджується, що наявність / відсутність страху є умовою виникнення /не виникнення певного внутрішнього чи зовнішнього стану суб’єкта, наприклад, He that fears doesn’t live [442, c. 36]; Fear kills more than illness [436, с.316]. На концептуальному рівні вони є представленими предметно-акціональнимфреймом [ЩОСЬ: причина (страх) спричиняє ХТОСЬ: людина стає ТАКИЙ(стан)]. Наприклад, He that fears, is assured [474, c. 134]=FEAR causes that SOMEONE is ASSURED (страхспричиняє те, що хтось є впевненим у собі).
б)паремії, що зображують ситуації, коли страх як рушійна сила викликає увідповідь певні дії індивіда, або, навпаки, позбавляє останнього можливостей їхздійснення, наприклад, He that is afraid of every grass must not sleepin a meadow [474, c. 3]; To fright the bird isnot the way to catch her [474, c. 239]; One was thought to be brave because hewas afraid to run away [474, c. 64], He that fears danger in time seldom feels it [474, c. 134], які вербалізують акціональну фреймову структуру [ЩОСЬ: причина(страх) спричиняє ХТОСЬ: людина діє ТАК].
2)одиниці, в яких страх подано як результат дії певних факторів, на рівніфреймової структури представляють ситуацію в рамках акціонального фрейму:[ХТОСЬ1 / ЩОСЬ1: причина спричиняє ЩОСЬ2:результат (страх)], наприклад, Burn not your house to fright away the mouse [474, c. 72]; More frightened than hurt [474, c. 426]; I fear Greeks even when bringing gifts [447,c. 99]; He is afraid of his own shadow [474, c. 310]. Дляприкладу, розглянемо прислів’я Menfeardeath зточки зору того, яким чином в ньому осмислюється страх. Перефразовуючицюпаремію, отримуємо актуалізацію акціонального фрейму: Men fear death = DEATH causes (one’s) FEAR (смертьспричиняє страх).
Отже,проаналізовані групи одиниць демонструють бачення страху англомовним суспільствомв термінах причиново-наслідкового зв’язку, коли емоція осмислюється у роліпричини певної ситуації, чи як наслідок дії деяких факторів.
3)Осмислюючи ситуацію виникнення страху, англомовна спільнота може наділятиостанній рисами агенсу, здатного виконувати дії в межах акціональногофрейму [ХТОСЬ: агенс (страх) діє ТАК]. Відповідна концептуалізаціястраху відбувається завдяки проектуванню на нього якостей живих істот, зокремалюдей, звірів та птахів. Така інтерпретація емоції здійснюється завдяки діїконцептуальної метафори СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА: Fear has long legs [474, c. 206];Fear has a quickear [447, c. 33], яка укогнітивному просторі англомовних ПП може специфікуватися за допомогоючастинних метафор СТРАХ – ЛЮДИНА: Foolish fear doubles danger [442, c. 36]; Fear keeps the garden better than the gardener[474, c. 328] та СТРАХ – ТВАРИНА: Fear lends wings [474, c. 206].
МетафораСТРАХ – ЖИВА ІСТОТА регулює введення до акціональної фреймової моделі паремійгрупи слотів компаративного фрейму, які доповнюють її до структури [ХТОСЬ(страх) є подібним до ХТОСЬ (істота) існує ТАК / діє ТАК].
4)Концептуальна метафора СТРАХ – КОНТЕЙНЕР реалізується у пареміях Better pass a danger than be always in fear [474, c. 134];Better hazard once than be always in fear [474, c. 43] та має вигляд [ЩОСЬ: контейнер (страх) містить ТАКИЙХТОСЬ: наповнення (людина)], де страху приписана роль контейнеру.
5) Страхможе концептуалізуватися у свідомості людини у ролі сутності, яка заповнюєсобою людину, її душу або серце. У такій паремії, як Love is full of busy fears [474, c. 384], емоціястрах на концептуальному рівні представляється як вміст, що заповнюєсобою контейнер. Концептуально-семантична структура паремії – результатпереміщення інформації в межах вище наведеної посесивної структури: [ТАКИЙХТОСЬ: контейнер (людина) містить ЩОСЬ: наповнення (страх)].
6) Вангломовній картині світу, емоція страх може розглядатися як ціліснасутність, що складається з певної кількості частин, наприклад, Fears are divided in the midst [474, c. 384]. Концептуально-семантична структура має вигляд партонімічногофрейму [ЩОСЬ:ціле (страх) має ЩОСЬ: частини], який включаєпредметні сутності, співвіднесені між собою як ціле та його частина.
7) У низціпаремій страх концептуалізується як одна з частин цілого, наприклад, уприслів’ї Fear is one part of prudence [474, c. 384] страх –частина образно переосмисленої людської якості – обачності. Структурапартонімічного фрейму даного типу паремій має вигляд: [ЩОСЬ:ціле маєЩОСЬ: частина (страх)].
Низкупаремій побудовано на основі декількох концептуалізуючих принципів, тому ціодиниці не можуть бути віднесені лише до однієї класифікаційної групи.Наприклад, прислів’я He that lives ill, fear follows him [474, c. 36] може бутивіднесеним до груп паремій, де страх суміщує ролі агенсу й результату .
Такимчином, аналіз паремій, які виражають ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові,показав, що вони виступають одним з найкращих інструментів розкриттяпоняттєвого, образного та культурно-ціннісного боку концепту. Спостереження запареміологічним матеріалом з позиції аксиологічної значущостіконцептуалізованої у англійській ККС емоції страх дає підстави підтвердитипревалюючу негативну оцінність її структури. Значно менше висвітлюється йогоадаптивна цінність. Образна грань ЕК розкривається його метафоричноюконцептуалізацією, яка має національно-специфічне забарвлення і відображаєтьсячерез маркер подібно у фреймовому блоці структури концепту.
2.4Стилістичнаорганізація номінативного простору“страх”
У сучаснійанглійській мові ЕК СТРАХ представлено значеннями різноманітних одиниць тасловосполучень ЛСП “страх”, які належать до різних стилістично маркованих шарівлексики. Стилістична значущість проявляється у відхиленні від нейтральногодля певного пласту мови способу вираження думки [305, с. 129]. Достилістично маркованого вокабуляру відносяться спеціальна літературно-книжналексика (архаїзми, історизми, поетизми, неологізми, варваризми, термінитощо) та спеціальна (нестандартна)стилістично знижена лексика– такі лексичні одиниці, які знаходяться за межами літературної норми(колоквіалізми, сленгізми, діалектизми, вульгаризми, професіоналізми,неологізми тощо) [5, с. 246-248; 293, с. 42; 384, c. 70-72; див. також 201, с. 197].Через стилістичну конотативність такі одиниці мають обмежену сферу та частотувживання, а отже, знаходяться на периферії ЛСП “страх”.
Корпус лексемномінативного простору ЕК СТРАХ сучасної англійської мови, які належатьлітературній та розмовній мові складає близько 247 одиниць, з нихнайчисленнішим виявилось субстантивне ЛСП “страх”.
До спеціальноголітературно-книжного пласта лексики на позначення ЕК СТРАХ відносяться 157одиниць. Серед них виділяємо лексеми архаїчні, наприклад, affright (archaic) – asuddenterror (раптовий жах) [455, с. 27], діалектичні,наприклад, feart(Scottish)– feelingorshowingfear [453, c. 682], застарілі, наприклад, fearbabe(obsolete)– athingfitonlytofrightenababy[453, c. 115], поетичні, наприклад, recreant(poetic/ formal) – acowardlyperson(боягузлива людина)[455,c. 1346], неологізми,наприклад, ceramophobiac– apersonwhoisafraidofcrockeryandotherearthware(людина, яка боїться глиняного та іншого виду посуду)[445, c. 63].
До зазначеноголексичного масиву примикають також загальні літературні лексеми,наприклад, офіційні – solicitude(formal) (ЛСВ2) – anxiety, concern(почуття тривоги, занепокоєння)[455, с. 1538; 462, с. 1131], книжні – dart(literary) (ЛСВ4) – asudden, quickandusuallyshortfeelingoffear (раптове, швидке тазазвичай коротке почуття страху)[459, c. 351], craven (formal) – completelylackingcourage ((той, у кого) повністювідсутня хоробрість) [458, c. 367].
Серед загальнорозмовної лексики (загальна кількість 90 одиниць) на позначення певногоаспекту ЕК СТРАХ відмітимо, наприклад, номінації palaver(informal) – unnecessarytroubleandanxietythatmakessomethingseemmoreimportantthanitreallyis(непотрібні хвилювання та тривога,яке робить щось більш важливим, чим воно є насправді)[458, c. 1188], flap(informal) – asituationinwhichpeoplefeelveryworriedaboutsomething(ситуація, у якій люди є дужезанепокоєними чимось)[458, c. 607].
Семантикастилістично забарвлених одиниць ЛСП “страх” дає змогу уточнити концептуальніскладники фреймової структури ЕК СТРАХ. Висвітлення окремих слотів фрейму, якфакт “зупинки уваги” на окремому боці об’єкта номінації, обумовлює вибірзвукової форми слова-назви.
Залежно від того,слот якого субфрейму знаходить репрезентації у семантичній структурі слова,аналізовані одиниці розподіляються по парцелах:
– парцела АГЕНСнаповнюється іменниковими синонімами (кількістю 75) з СД coward, наприклад, rabbit, baby, scaredycat[475, с. 88] та ТГ сленгових одиниць(кількістю 17) із спільним значенням “хоробра людина” типу bold-face[472, с. 271], lion-heart [472, с. 324], ironside [472, с. 483];
– парцела РИСИХАРАКТЕРУ розкривається прикметниками (кількістю 21) на чолі з СД courageous типу plucky(informal, oftenusedinnewspapers)– braveanddetermined(хоробрий та рішучий)[455,c. 1256],game, gritty[475, с. 88], прикметниковимисловосполученнями типу brave and bold [463, с. 130] та композитнимиприкметниками кількістю 21 типу yellow-bellied, candy-assed [475, с. 89] (домінанта cowardly); іменниками на позначеннярис характеру людини, яка діє у стані страху: СД courageз СР із12 одиниць, наприклад,spunk [458, с. 1604], pecker [463, с. 864] та СР з СДcowardice(7 лексем), наприклад, yellow[458, с. 1916];
– парцела СТАНСТРАХУ об’єднує іменникові одиниці (125 сленгових лексем),наприклад, СД fear, anxietyвідповідають the willies, botheration, worriment, antsinоnе'spants, kickintheass [475, с. 89], bluefear – extremefear(надмірний страх) [470, с. 102], frigtener (scare)[463, с. 102], дієслівні лексеми (кількістю 64 та 6 ЛСВ), наприклад, tofrigtenerson– tobe scared(бути наляканим), pissinone’sshits, putthechillon(перелякатися до смерті) [475, с. 346], havequalmsabout(feeluneasy) [443, с. 178], прикметникові(кількістю 277, з них 46 ЛСВ), наприклад, shittingbreaks(terrified) [475, с. 399], goose-bumpy(afraid) [475, с. 11], freewheeling(informal) – notworriedaboutrulesorwhatwillhappeninthefuture (нестривожений правиламиабо тим, що відбуватиметься у майбутньому)[458, c. 642];
– парцела СИМПТОМСТРАХУ представленаіменниковими (сленгових – 17), наприклад,holler, blow(a scream) [475, с. 348], yawp, ruckus(acry) [475, с. 92]; прикметниковими(сленгових одиниць – 21), наприклад, sticky, drippy, stinky(sweaty) [475, с. 392]; rattleboned, peaked (gaunt) [475, с. 177] та дієслівнимилексемами (одиниць сленгу – 35), наприклад, clear (literary) – ifyourfaceorexpressionclears, youstoplookingworried(якщо обличчя світліє, цеозначає, що особа перестає нервувавати) [458, c. 274]; tohavethecoldshivers, havetheshivers (toshake) (тремтіти) [475, с. 355]; tocrymeariver, toboo-boo(to cry) (плакати) [475, с. 92];
– парцела ЕКСПІРІЄНЦЕРскладається з 10 іменникових лексичних одиниць, які складають ТГ зізначенням “особа, яка переживає певну форму страху”, наприклад, panicker – amanshowingneedlessanxietybeforehand (людина, яка заздалегідьвиявляє непотрібну тривогу) [463, с. 852], panic-merchant – apersongiventopanic (особа, яка піддається паніці)[463, с. 852];
– інформація пронебезпеку експлікується лексемами парцели ЗАГРОЗА, а саме: 1) іменникамиТГ з 21 одиниць зі значенням “дещо, що викликає страх”, наприклад, murder, pisser (дещо, що викликає жах,переляк)[475, с. 170], loud-mouth (bully) (той, що залякує з певною метою)[463, с. 702], fearbabe(obsolete) – athingfitonlytofrightenababy[453, c. 115], horrorscope – frighteninghorrorscopereading (читання “гороскопужахів”, яке викликає жах) [463, с. 571];
2) прикметниками(загальна кількість 47), наприклад, hairy, yickly (жахливий) (СД frightening) [475, с. 124];
3) дієсловамиСР (46 дієслівних лексем (37 ЛСВ) з СД tointimidate(загрожувати, лякати): makeonejumpoutofone’sskin, strikeallofaheap [475, с. 218] та СР з СД tofrighten(38 лексем (24 ЛСВ)), crapout, shit, chilloff[475, с. 173],toaffright (archaic) – tofrighten, alarm (залякувати, стривожити)[455, c. 27].
Значнучастину стилістично маркованої лексики, яка відтворює периферію ЕК СТРАХ,складають лексеми зниженого тону, зокрема сленгізми. Під сленгомрозуміємо історично сформований, активно функціонуючий у межах окремихсоціальних груп шар лексики, який складається з розмовних неформальних,нестандартних, неспеціальних слів та словосполучень з претензією на новизну таоригінальність, переважна більшість з яких мають свої лексичні еквіваленти устилістично нейтральній лексиці мови [199, с. 23; 335, с. 17], відрізняючисьвід нейтральних синонімів специфічним набором конотацій [27, с. 179].Функціонування сленгової лексики у сфері усного неформального спілкування, якевідрізняється надзвичайно високим ступенем емоційної насиченості, детермінованеїї грубуватою фамільярністю, зневажливістю, жартівливістю, іронічною абопрезирливою забарвленістю [27, с. 179; 60, с. 149; 80, с. 77; 371, с. 222-223].
Нестандартні оцінні іменники, прикметники та дієслова сленгу, щопозначають та переважною більшістю негативно кваліфікують емоцію страх, а такожті моральні якості людини, її характер, поведінку, які виявляються в індивідапід час переживання ним страху, складають одну з найбільш чисельних групвокабуляру англійської мови. У корпусі досліджуваних лексем ЛСП “страх” классубстантивних сленгових одиниць нараховує 237 лексем, з них 73 ЛСВ, кількістьприкметників сленгу поля та ЛСВ дорівнює 298, з них 230 ЛСВ, дієслівні лексемипредставлені 85 одиницями та відповідно 68 ЛСВ (загальна кількість 153);виділяємо також 13 синтаксичних сленгових структур.
Механізмиутворення сленгізмів відтворюють той тип мотивації, який лежить в основі формуваннясемантичної структури таких одиниць. Метафора та метонімія єактивно задіяними під час утворення усіх сленгізмів з семантичною тасинтаксичною мотивацією [80, с. 78; 407, с. 230-236]. Наприклад, відчуття, щосупроводжує переживання тривоги (anxiety), з одного боку, метафоричноконцептуалізується, як щось неприємне, свербляче, що відбивається условосполученні pins and needles [475, с. 20]; з іншого боку – це відчуттяяк внутрішній симптом репрезентує тривогу метонімічно. До лексем сформованих зацим принципом належать також assholepuckering wind (trepidation) [475, с.409], trouble in River City (dismay) [475, с. 116],cliff-hanging (anxiety) [475, с. 20], on the ragged edge (anxious) [475, с. 20]. Такі лексеми, як goose bumps [475, с. 158], cold creeps [475, с. 20],the shivers [475, с. 124], тощо, що позначаючи симптоми страху, тривоги,побоювання, метонімічно заміщують одиниці fear, anxiety, dismay відповідновиступають їхніми стилістичними синонімами.
Одним знайбільш помітних шляхів позначення розмаїття відчуттів під час переживаннястраху, якостей характеру людини у сфері сленгу є антономазія, абовикористання власних імен [5, с. 86; 407, с. 233]. Останні в такій ситуаціїномінації втрачають властивість відповідати своїм істинним референтам, а їхнєвживання у новій для них функції стає можливим за рахунок встановленняасоціативних зв’язків між конкретним референтом і притаманними йомухарактеристиками [178, с. 302-303]. Наприклад, історично ім’я та прізвище Caspar Milquetoast [475, с. 89], вочевидь малодушноїта боягузливої людини, метафорично використовуються як сленгізм для позначенняіндивіда, що відрізняється зазначеними якостями.
Продуктивнимспособом творення сленгізмів на позначення емоції страх виступає конверсія,що являє собою семантико-синтаксичне перетворення, унаслідок якого беззастосування лінійних словотворчих засобів нове слово утворюється без зміниформи вихідного, при цьому змінюючи свою парадигму за рахунок закріплення засобою нової синтаксичної функції [178, с. 254; 186, с. 127; 220; 315;336]. Прикладом конверсії у сфері сленгового словотворення може слугуватиутворення іменників thefidgets, thetrembles, thequivers, theshivers(anxiety) [475, c. 20]. З точки зору дериватології, виникнення подібних номінаційпредставляє інтерес, оскільки дає змогу побачити взаємодію декількохсловотвірних засобів, а також розкрити семантичний потенціал формотворення.Утворення одиниць типу thetremblesє глибоко детерміноване когнітивною діяльністю людини. В їхнійконцептуальній структурі знаходить своє відображення знання про симптоматикунервових станів людини, вказівка на які відбувається завдяки дії концептуальноїметонімії: тремтіння як симптом стає метонімічною назвою стану. Образнийкомпонент значення номінативної одиниці (дрібні численні рухи тіла, якетремтить (tremble)) проектується на мовнізасоби, обґрунтовуючи вибір для оболонки мовного знака форми множини іменника.
Низка одиницьсленгу, які реалізують у своєму значенні ЕК СТРАХ, утворюються тільки шляхомсуфіксації, найчастіше використовуючи суфікси-ed, -y, -less, які, приєднуючись до основи,переводять слово в інший частиномовний розряд:
– суфікс -y може приєднуватися до основиіменника: antsy, nervy(anxious) [475, с. 20], shaky(fearful) [475, с. 20], rabbity(apprehensive) [475, с. 22], goose-bumpy[475, с. 11], дієслова: jumpy, wimpy(fearful) [475, с. 22], spooky(dreadful) [475, с. 124], прикметника: scaredycat(coward) [475, с. 88];
– суфікс -lessвказує на те, чого лишається людинапід час переживання страху, наприклад, scaredwitless[475, с. 89], scaredspitless[475, с. 11], gutless[475, с. 173];
– такі прикметники, як clutchedup[475, с. 173], pucker-assed[475, с. 158], spooked[475, с. 22], які через метафоричнуметонімію, характеризують стан людини під час небезпечної для неї ситуації,були утворені на зразок дієприкметника ІІ, реалізуючи у своїй структурі суфікс -ed.
Окрім афіксальнихсленгізмів, існують складні одиниці, які утворилисявнаслідок діїпроцесу синтаксичної деривації. Композити-сленгізми можуть мати своїмискладниками одиниці різного стилістичного забарвлення. Виокремлюємо таківипадки: 1) складна сленгова одиниця складається із лексем розмовного абонейтрального стилів мовлення, які у процесі словотвору метафорично та / чиметонімічно переосмислюються, наприклад, all-overs(fear) [475, c. 158], lily-liver(coward) [475, с. 88], wetrag(timid) [475, с. 403]; 2) композитнийсленгізм утворюється за допомогою двох елементів, один із яких є сленгізмом, аінший – нейтральною одиницею або колоквіалізмом, наприклад, pucker-assed, asshole-sucking (apprehensive) [475, с. 22]; 3) структура складнихслів містить одиниці, які належать виключно сленгу thejim-jams(nervous) [475, с. 264], theheebie-jeebies(nervous) [475, с. 20].
Серед різноманітних типів словотворення у сфері сленгуномінуючого ЕК СТРАХ звертають на себе увагу випадки скорочення, абревіації,редуплікації, які відрізняються експресивністю своєї форми [220, с. 41-44]. Наматеріалі вибірки словників спостерігаємо функціонування скороченихсленгових одиниць на позначення емоції страх, які утворилися шляхомвідокремлення частин складніших сленгізмів, при цьому зберігаючи той зміст,який вони мали у повному складі [див. 178, с. 291-299], наприклад, antsinоnе'spants– ants(anxiety) [475, с. 20], pinsandneedles– pinsабо needles(fear) [475, с. 158], abuginоnе'sears– bug(alarm) [475, с.14], tigerbythetail– tiger(phobia), beeinоnе'sbonnet– bee(phobia) [475, с. 292].
Єдинийвипадок абревіації представлено сленговою одиницею D&D (deaf and dumb) [475,c. 346], яка виступає синонімом доприкметників afraid, apprehensive, terrified та scared. Таке морфологічне перетворення відрізняється більшою експресивністюзначення у порівнянні з основою, яка його мотивує.
Серед сленговихпредставників ЛСП “страх” знаходимо декілька прикладів існування більш складнихсинтаксичних структур, а саме лексикалізованихречень,наприклад, Iamshaking!(courageous) [475, с. 88], He’sgonnahavemepopped(threat) [475, с. 401], Whoismindingthestore? (dismay) [475, c. 116].
Таким чином,аналіз семантики стилістично забарвлених репрезентантів ЕК СТРАХ показав, щодальня та маргінальна периферія ЛСП “страх” формується архаїчними, застарілими,неологічними, діалектичними, термінологічними, поетичними, офіційними такнижними лексемами, а також розмовними та сленговими одиницями. Останніскладають основну масу зафіксованих стилістично забарвлених номінацій страху,що акцентують інформацію про власне стан страху та його фізіологічні симптоми,нюанси небезпечних для людини феноменів оточення і про якості характеру людини,що має досвід переживання емоції страх. КА їхньої семантики показав, що у сферінестандартної стилістично зниженої лексики сучасної англійської мови осмисленнястраху відбувається за участі концептуальних метонімії та метафори, якісвідчать про потенційну здатність слотів фреймової моделі ЕК СТРАХ дорозширення вузлами посесивного та компаративного фреймів.
Висновки до другого розділу
1. В англомовній картині світу фрагмент, в якому знаходить своєвідображення семантична структура ЕК СТРАХ, структурується на основі польовогопринципу організації лексики різної частиномовної належності. Зазначена ділянкаМКС визначається як цілісний, ієрархічно побудований номінативний простіродиниць на позначення страху. Відповідні лексичні одиниці різних функціональнихстилів мови, клішовані, фразеологічні, пареміологічні словосполучення містять усвоєму значенні інгерентну сему ‘fear’ і на цій підставі об’єднуються у номінативний простір ЕК. Останнійутворюється накладанням одне на одне чотирьох частиномовних полів, які маючиєдину ядерно-периферійну структуру, наповнюють її категоріально різнимиелементами. Розміщення вказаних одиниць у межах номінативного просторувизначається місцем архісеми у ядерно-периферійній структурі їх значення, атакож наявністю показників стилістичної маркованості.
2. У сучасній англійській мовііменникове ЛСП “страх”, яке детермінує побудову полів іншої частиномовноїналежності, складається з упорядкованої сукупності поняттєво пов’язанихсинонімічних угрупувань лексем на позначення різновидів страху. Основним СР ЛСП“страх”, який складає базу логічної структури номінативного простору “страх”,найбільш концентровано відбиваючи ядро ЕК СТРАХ, є ланцюжок синонімів,абстрактних стилістично нейтральних іменних лексичних одиниць, очолюванийархілексемою fear. У межах ряду, виділяютьсяСР з домінантами anxiety, worryта fright, аналіз яких констатує ряд дистинктивних ознак, котріуточнюють компоненти основного СР. Виділення основних домінант сприяє розуміннютого, що в англомовній ЕКС та МКС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), є як архіконцептом відносно такихбазових складників, як ЕК ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT).
3. Структура ЛСП “страх” включає ядро,марковане архілексемою fear, перехідну зону та декілька шарів периферії. Специфіка ядра визначаєтьсяім’ям ЛСП, яке є словом-ідентифікатором поля. В англійській мові одиниці поля“страх” групуються навколо лексеми fear, що виступає головнимпредставником їхнього інтегрального прототипового значення і складає ядро ЛСП.Разом з іменником fear до ядерної зони входить дієслово fear таприкметник fearful, які виступають архілексемамивідповідно дієслівного та прикметникового ЛСП “страх”.
4. Родова стилістично нейтральна одиницяfearмаксимально точно відбиває ядернуділянку ЕК. У семантиці аналізованої лексеми міститься загальна родова сема“емоція” або “почуття”, яка вказує на денотативну сферу свідомості людини. Серед видових компонентіввиділяютьсяознаки “емоція”, “характер емоції”, “симптом емоції”, “негативна оцінка”,“небезпека / загроза”, “характер небезпеки / загрози”, “об’єкт загрози”. Компонент “небезпека / загроза”деталізується у семах “визначена майбутня / теперішня небезпека /загроза”, “невизначена майбутня небезпека / загроза” та “природний / соціальнийтип небезпеки / загрози”. Семантичний параметр “характер емоції страх”конкретизується у таких семах: “характер виникнення”, “характер протікання”,“інтенсивність емоції”, “тривалість емоції”, “обумовленість / безпідставністьвиникнення емоції”, “комбінаторний характер емоції”.
5. Поряд із встановленнямядерно-периферійної організації ЛСП “страх”, виділяється його тематичнапарцеляція, основу якої складають наявні в межах усього поля СР. Переліквідтворених лексичних угрупувань складається з таких парцел, як: СТАН СТРАХУ,СИМПТОМ СТРАХУ, ЗАГРОЗА, ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ, РИСИ ХАРАКТЕРУ, АГЕНС, ВИДИДІЯЛЬНОСТІ та РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ. Парцельовані ділянки категоріально різнихЛСП “страх” як складників номінативного простору “страх” маніфестують зониконцептуальної диференціації ЕК СТРАХ – субфрейми, що “задають” ономасіологічнісхеми об’єднаних у парцели лексичних одиниць.
6. КА лексики номінативного простору ЕКСТРАХ дозволяє твердити, що основними когнітивними операціями, які берутьучасть в їх утворенні, виступають метафоричне та метонімічне мапуванняемоційної сфери. Композиція якісних та кількісних ознак емоції, виявлених вході аналізу англомовних лексем, дозволяє зафіксувати її образ у виглядіцілісної сутності з набором статичних та динамічних властивостей, запозичених утаких корелятивних концептів, як ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, КОНТЕЙНЕР, ВМІСТКОНТЕЙНЕРУ, ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), ВОРОЖА СУТНІСТЬ, СТИХІЯ, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН.
7. У семантиці різнорівневих мовнихзасобів представлення ЕК відбивається концептуальне представлення емоції страхяк ланки причинно-наслідкового ланцюга, що включає три події: 1) загроза; 2) власне емоція; 3) реакція, що розгортаються у деяких просторово-часовихумовах. Для опису ситуації виникнення та протікання страху застосовується фреймоваструктурація ЕК СТРАХ, а саме його представлення через інтегративний фрейм,який може бути розбитим на декілька субфреймів: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ субфрейм(зі слотами ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), субфрейм РЕАКЦІЯ (див. ДодатокА), а також слоти КОМПАРАТИВНИЙ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ та АКСІОЛОГІЧНИЙ.
8. ЕК СТРАХ моделюється увигляді предметно-подійового фрейму, до структури якого у певних випадкахперспективізації підключається партонімічний фрейм, найбільш чітко відбиваючипрототипову ситуацію переживання людиною емоції страх, структуруючи інформаціюпро причини аналізованої емоції, характер її протікання та певний тип реакціїна неї. Побудована фреймова конфігурація дозволяє пояснити особливостіформування значень одиниць на позначення ЕК СТРАХ, їхнє розташування в межах(ядерно-периферійної, тематичної) структури ЛСП “страх”.
9. Синтез даних, отриманих вході КА нейтральних одиниць та стилістично маркованих засобів репрезентації ЕК,дав змогу не тільки виявити три його інформативні блоки, які є свідченнямрозбиття загальної фреймової структури ЕК СТРАХ на декілька субфреймів, але йвстановити набір мінімальних концептуальних складників, на які ці субфреймидиференціюються. Поєднання отриманих конфігурацій з урахуванням данихпсихологічних досліджень про емоцію страх має репрезентувати загальнуконцептуальну структуру ЕК СТРАХ ККС англомовного суспільства. Перелік слотівзагальної фреймової структури ЕК СТРАХ включає:
· Слот ЗАГРОЗАпредставлений предметно-акціональною структурою [((((ТАКИЙ ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс(загроза) діє ТАК) з ЩОСЬ: мета) за допомогою ЩОСЬ:інструмент) для ЩОСЬ: результат) на ХТОСЬ: пацієнс)]. Вузол ЩОСЬ/ ХТОСЬ: агенс містить онтологічну інформацію про загрозу (істоту / неістоту).КА лексичних репрезентантів ЕК СТРАХ показав, що цей слот предикативнопоєднується з вузлом ТАКИЙ, у якому містяться якісні ознаки, що обумовлюютьспосіб існування пацієнса (in danger). Вузол ТАКИЙ розкриває різні типизагроз: теперішня / майбутня; визначена /невизначена, постійна /непостійна,природна / соціальна. Вузли ЩОСЬ:мета, ЩОСЬ: інструмент, ЩОСЬ: результат представляють додаткову інформацію прохарактер дії загрози.
· СТАТАЛЬНИЙ слот, що містить різнорідну інформаціюпро переживання індивідом стану страху. СТАТАЛЬНИЙ слот (субфрейм) складаєтьсяз ряду підслотів, які структурують великі масиви знань про специфіку емоціїстрах, її різновиди, симптоматику страху та його носія:
1) підслот ЕКСПІРІЄНЦЕРструктурує різнорідну інформацію проособу у ситуації небезпеки у вигляді предметно-посесивного фрейму [СТІЛЬКИТАКИЙ ХТОСЬ: експірієнцер / контейнер / вміст контейнеру (людина) існуєТАК знаходиться у /вміщує ТАКИЙ ЩОСЬ: контейнер / наповнення(страх)]. Подана структура демонструє амбівалентність осмислення англомовноюспільнотою страху як контейнеру, що охоплює еспірієнцера, перетворюючи його навміст контейнеру, або в ролі сутності, що потрапляє всередину людини чизаповнює її як контейнер. Зазначене обумовлює семантико-синтаксичну будовунадслівних репрезентацій ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові. Вузол ХТОСЬ:експірієнцер зазнає кількісно-якісного уточнення. Причому, вузол СТІЛЬКИобумовлює вибір форми однини чи множини іменників та дієслів. Вербальнарепрезентація вузла ТАКИЙ відбиває різнорідні біофізичні, психічні та соціальніознаки особи-експірієнцера.
2) підслотСТАН СТРАХУакумулює знання про страх, йогорізновиди та характеристики. Модель слота, що є таксономічним фреймом [ЩОСЬ:рід (страх) має ТАКЕ ЩОСЬ: вид], виступає генератором великої кількостіодиниць, що об’єднуються у СР, інтеграція яких відбувається на базі слоту ТАКЕ;
3) підслот СИМПТОМконцентрує дані про психофізіологічні проявиемоції страх. Його структура [ХТОСЬ: експірієнцер відчуває ТАКЕ ЩОСЬ:відчуття має ТАКЕ ЩОСЬ: частина (частина тіла, орган) діє ТАК сигналізуєпро ЩОСЬ: стан (страх)] зберігає знання про ті частини тіла та органилюдини, які є афектованими страхом, та про ті зміни, які відбуваються в них.Поєднання цієї інформації про обумовлює той факт, що експлікація симптомунеодмінно відсилає до відповідної форми страху, на чому будується семантикавеликої кількості стилістично забарвлених мовних сполук, типу goose bumps, pins and needles тощо.
· Слот РЕАКЦІЯ має вигляд [ТАКИЙ ХТОСЬ:експірієнцер-агенс діє ТАК на ХТОСЬ: агенс (загроза) / ЩОСЬ: стан(страх) / СТІЛЬКИ ТАКИЙ ХТОСЬ: пацієнс) за допомогою ЩОСЬ: інструмент зЩОСЬ: мета для ТАКИЙ ЩОСЬ: результат (вчинок)]. Слот містить різнобічнухарактеристику дій індивіда (ХТОСЬ: експірієнцер-агенс) в ситуації небезпеки, маючисвоїми репрезентаціями слівні та надслівні одиниці парцел ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ,РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ та РИСИ ХАРАКТЕРУ ЛСП “страх”.
· КОМПАРАТИВНИЙ субфрейм структурується якпредметно-посесивний фрейм [ХТОСЬ / ЩОСЬ: ціле (істота) має ЩОСЬ:частина існує ТАК) діє ТАК], який створює “другий поверх”фреймової моделі ЕК СТРАХ, приєднуючись на основі асоціативного зв’язкуподібності (подібно) до будь-якого з вищевказаних субфреймів. Такимчином уможливлюється компаративне розширення будь-якого слоту загальноїфреймової моделі ЕК СТРАХ, яке має своїм результатом появу численнихметафоричних репрезентацій останнього.
· ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙслот[ТУТ /ЗАРАЗ] відбиває просторово-часові умови виникнення ситуації небезпеки дляіндивіда, який в межах ЛСП “страх” експлікується лише у невеликої кількостіодиниць, але має набувати великого значення під час розгортання опису ситуаціїу тексті.
· АКСІОЛОГІЧНИЙ слот фіксує оцінку емоціїангломовною свідомістю, яка прототипово визначається як негативна. Оціннийпараметр ЕК СТРАХ детермінує оформлення конотативного компоненту значення своїхангломовних репрезентантів.
Наведенірезультати дослідження відбито у семи публікаціях автора [38; 39; 41;43; 44; 47; 49].
РОЗДІЛ3. СПОСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ
Дослідження лексичних засобів представлення концептів передбачає аналіз одиниць різнихмовних рівнів, а також різноманітних текстових фрагментів [див. 263, с. 5-10]. Для вивчення ЕК особливо цінним єрозгляд функціонування їх репрезентантів у межах індивідуально-авторськихтекстів, оскільки знання про емоції, фіксуючись мовними знаками, найбільш повной адекватно втілюються у семантичнуструктуру тексту [72, с. 104-106; 254, с. 41] у вигляді емоцій автора таперсонажів [365, с. 52].
Тому у роботі аналіз фрагментів сучасних англомовних прозових творів має на метіуточнення набору квантитативних та квалітативних ознак ЕК СТРАХ для подальшої деталізації його смисловоїструктури; аналіз будови та семантики лексико-синтаксичних засобів експлікаціїконцепту; виявлення засобів невербального втілення ЕК; з’ясування специфіки розгортання фреймової структури досліджуваного ЕКу просторі англомовного художнього твору; встановлення корпусу тропеїчнихзасобів передачі гештальтного осмислення страху.
3.1 Особливості концептуальноїрепрезентаціїемоції страх ухудожньому мовленні
Художній текст являє собоюнайважливішу одиницю комунікації, яка породжується мовцем з метою передачіпевної логіко-предметної інформації [155, с. 24]. Процес опануванняцією інформацією, яка включає, зокрема, знання про емоційну сферу людини,супроводжується у читача зверненням до власного емоційногодосвіду, активацією енциклопедичних знань та знань попередньо отриманих від автора. Прицьому реципієнт тексту здатен нетільки зрозуміти загальний предметний зміст, але й виявити найбільш значущіпереживання, які є опредмеченими в ньому [72, с. 106; 115, с. 74-75].
Будучи одним з найважливіших фрагментів англійської ККС, до концептуально-семантичної структури сучасних художніх текстівпотрапляє великий обсяг знань про емоцію страх. Їхня актуалізація у тексту відбувається шляхом введення описів ситуаційпереживання страху персонажами твору, в яких вони вимушені діяти залежно відсвітосприйняття, переконань, почуттів, емоцій.
Відображенав тексті ситуація переживання індивідом страху кваліфікується нами як емоційнаситуація. Під емоційною ситуацією розуміємо фрагмент тексту,концептуальним корелятом якого виступає ЕК [див.,напр., 72, с. 106-107; 177, с. 12-13; 327, с. 190-191]. Виділення у тексті таких ситуацій ґрунтується на загальному знанні комунікантів про прототипові ситуації, пов’язані зпереживанням людьми емоцій, а також підключенням тієї інформації, яка може бутипов’язана з конкретним емоційним досвідом. У відповідних текстових фрагментах відбуваєтьсявербалізація окремих слотів інформаційної структури ЕК СТРАХ. При цьому під часнаративного розгортання вони приймають форму прототипового емоційно-подієвого сценарію або фреймів-сценаріїв девіантних емоційних ситуацій [92, с. 32-33; 56, с. 63-64; 417, с. 422]. Сценарій є динамічноюпохідною фрейму, яка відбиває послідовність подій у певному соціокультурномуконтексті, характеризуючись рольовими та часово-просторовими ознаками [96, с.8; 430, c. 213-214]. Така концептуальна структура розглядається як засібідентифікації та розуміння нескладних життєвих сюжетів і тому складається здекількох етапів: в ньому є зав’язка, кульмінація сюжету та розв’язка [30, с.59].
Побудована на матеріалі лексики фреймова модель є статичною. Динамічний характер тексту зумовлює прочитування моделі у її динаміці, тобто у вигляді сценарію:“Ми будуємо сценарії по мірі того, як в цьому виникає необхідність, у процесіінтерпретації мовлення, для того, щоб здійснити інтерпретацію повідомлення,використовуючи при цьому власний досвід” [197, c. 155].
У нашомувипадку, це означає, що завдяки лінійності мовлення як природного обмежувачаодночасної появи різних мовленнєвих синтагм, текстовий уривок, у якомузафіксована ситуація переживання страху, не дозволяє реципієнту відтворитиодночасно всю фреймову структуру. Свідомість читача ніби “лине” впродовжпослідовно актуалізованих у фрагменті тексту слотів фреймової структури ЕКСТРАХ, підключаючи під час осмислення компонентів пропозицій фонові знання тапоступово розгортаючи її у фрейм-сценарій концептуалізованої емоції. Отже,сценарне представлення ЕК СТРАХ є плідним для аналізу текстових фрагментівопису діяльності індивіда під впливом небезпеки.
Отже, для осягнення відображеного у тексті емоційногосмислу потрібно змоделювати загальну концептуальну структуру знання, якавідбиває осмислений фрагмент дійсності та здатна залучаться для подальшоїінтерпретації отриманих даних [92, с.32; 119, с. 92; 205, c. 40]. Для цього потрібно виділити та поєднати для розгляду усіелементи тексту, які несуть інформацію про емоції персонажів: нейтральні способи вираження та опису емоцій та стилістичнізасоби їхньої репрезентації ухудожньому тексті [177, с. 12].
Перейдемо до розгляду вербалізованих ключових конституентівЕК СТРАХ, об’єктивованих у текстах сучасних англомовних художніх творів номінативно-комунікативнимінвентарем творчої свідомості як відображення узуальних аксіолого-семантичнихпараметрів концепту в ЕКС та ККСангломовного соціуму.
3.2 Реалізація компонентів фреймовоїструктури емоційного концепту СТРАХ у художньому тексті
На матеріалілексикографічних даних було виведено загальну концептуально-семантичнуструктуру ЕК СТРАХ у вигляді фреймової моделі, яка включає три блоки ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНИЙблок даних проемоційну ситуацію страху (див. пункт 1.3.2).Текстова семантика завдяки своєму природному динамізму є джереломінформації про слоти, які не актуалізуються або не є чіткоексплікованими у значеннях одиниць лексичного рівнясучасної англійської мови. Перш за все, йдеться про ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот, щозберігає інформацію про просторову та часову локалізації як первинних ознакбудь-якої ситуації [31, с.15; 149, с. 95-96]. Темпоральна локалізаціяпроцесу, яка здійснює одночасно актуалізацію просторової локалізації, єобов’язковою для структуруваня тексту, обумовлюючи подальше розгортання сюжету [31, с. 16], тому текстові описи емоційноїситуації небезпеки обов’язково репрезентують ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот ЕКСТРАХ, що виконує роль рамки, всередині якої розгортаються події, наприклад, “Iwasputonakitchenfatigue: ajobeveryprisonerdreaded… Workinginthekitchenintheheatandtheghastlystinkofrotteningmeatwasanexperiencetoturnthestrongeststomach” [482, c. 38]. У цьому фрагменті локативністьслоту реалізується лексемою kitchen(кухня),темпоральність (а саме день) імплікується контекстом –в’язні працювали лише у день.За обставин, які у процесі наративногорозгортання тексту змістовно оформлюються як слот ЗАГРОЗА, у в’язниці людипочували страх перед роботою на кухні: [ХТОСЬ 1: агенс-експірієнцер (в’язень – everyprisoner)уявляє (ХТОСЬ 1:агенс(в’язень)діє ТАК (working)) ТУТ / ЗАРАЗ: загроза (inthekitchenintheheatandtheghastlystinkofrotteningmeat) спричиняє ЩОСЬ:форма страху (dreaded)].
Референційніможливості тексту, здатного охопити широкий спектр реалізацій прототиповоїситуації, дозволяють відслідкувати нехарактерні її нюанси, периферійні аспекти.Так, згідно з дефініціями номінантів ЕК СТРАХ, його ядерною конотативною семоює оцінний компонент негативного характеру – unpleasant. Аналізілюстративного матеріалу свідчить про функціонування на периферії ЕК СТРАХтакож позитивної оцінної семи, яка фіксується в АКСІОЛОГІЧНОМУ слоті. Страх оцінюєтьсяпозитивно, якщо його переживання надає людині задоволення, як у наведеномунижче прикладі: “Onlytitillation,of course. Give people a comfortablelittle scare on Sunday morning” [523], де переляк від нереальної загрози виступає приємним стимулом у рутині повсякденного життя – пропозиція [ТАКИЙ(comfortable – “+”)ЩОСЬ: форма страху (scare)].
Позитивнаоцінка АКСІОЛОГІЧНОГО слоту корелює зі стенічним характером страху, який здатенактивізувати ментальну чи фізичну діяльність особи. Так, у фрагменті“Hisprinciplefuelwasfear”, hecontinued. “Hegotafraidandoffhewent. He’llprobablylivetillninety” [480, c. 274-275] страхперсонажа (виражений одиницями fear, afraid), став причиною, за якої він вирішив боротися засвоє життя [ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (He) (відчуває ЩОСЬ: страх (afraid) спричиняє) діє ТАК (offhewent)з результатом ТАКИЙ (“+”) ЩОСЬ: результат (He’llprobablylivetillninety)].
До того ж,емоція виступає сильним джерелом задоволення для людей пугнічного типуемоційної спрямованості, для яких життєвою домінантою є небезпека, боротьба таперемога над нею [93, c. 101-102]. У наведеному нижче прикладі Youcouldn’ttalktohimwithoutrealizingthathewasoneofthosemenwhoneverfeelthejoyoflifesointenselyaswhenthebulletsarewhistlingallaroundthem, andthenextmomentmaybetheirlast. Dangerwasastimulanttohim [481, c. 136] страх залишається за “кадром” опису,але він представлен метонімічно, розкриваючи роль небезпеки як фактора наданняпевної насолоди: [ТАКЕ (stimulating) ЩОСЬ: загроза(danger) (спричиняє ЩОСЬ: форма страху (excitement))].
Таким чином,аналіз текстових описів переживанняіндивідом емоції страх дозволяємаксимально повно реконструювати усю інформативну структуру ЕК СТРАХ, а також уточнити інформаційнуконфігурацію кожного з його слотів.
3.2.1 Представлення слоту ЗАГРОЗАемоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
ВербалізованийЕК СТРАХ як когнітивна структуразнання про ситуацію виникнення та переживання емоції страх, необхідним чином включає інформацію про появудеякої події (прояв її наслідків), яка категоризується індивідом як небезпечна[28; 126; 142, с. 10]. Згідно з дефініціями лексеми dangerу тлумачних словниках, для англомовної спільноти небезпека являє собою деякуситуацію, у якій суб’єкт впливу може зазнати шкоди, смерті, втрати, ушкодженнячи руйнування (danger – a situation in which harm, death, loss, damage ordestruction is possible) [459, с. 348]. Отже, небезпека передбачає наявність причиниабо джерела (носія впливу), від якого вона надходить суб’єктові у вигляді загрози [28, с. 5], яка як результат своєї дії моженанести психофізичного, матеріального чи морального збитку людині.
У зв’язку з цим, концептуальна структура емоційноїситуації загрози включає фрагменти, які містять інформацію про ознаки тавластивості загрози, причини її виникнення, а також про наслідкинебезпечної ситуації. У фреймовій семантиці зазначена емоційна ситуаціямоделюється на основі акціонального фрейму як мережа відповідних слотів, коженз яких у разі необхідності знаходить представлення в англомовному тексті.
3.2.1.1 Лінгвокогнітивний аспект реалізаціїслоту ЗАГРОЗА
У тексті небезпечна ситуація описується як здійсненняносієм загрози тиску на її об’єкт. У ролі носія загрози, що експлікує підслот ЩОСЬ / ХТОСЬ:агенс (загроза) виступає:
– жива істота: людина, наприклад, яка (Kurtz) дійснює небажані для іншоїособи-пацієнса (Perlmutter) дії: “Youbetternot, youlizardskinoldfuck.” “Don’tyouworry, laddie”, Kurtzsoothed, andpattedPerlmutter’sshiveringshoulder” [526, c. 536], або тваринний світ, наприклад,природний страх(appaled) ведмедів, зустріч з якими улісі представляє для людиниХТОСЬ: експірієнцер (Jonesy) серьозну небезпеку: “You saw a bear in the night?”Jonesy was both fascinated and appaled” [526, c. 53];
– неживий об’єкт: У ситуації, представленій в уривку “[Bridget Jones] Horrifiedby thought of similar microchip being in own buttocks, particularly inthe mornings” [489, c.93], героїня Бріджит (ХТОСЬ: експірієнцер (Bridget Jones)) охопленажахом ЩОСЬ:форма страху (horrified)через те, що дізналася про існування пристроїв – мікрочипів, які перетворюютьлюдей на подобу машин-роботів та можливістю перетворитися на одну з цих машин.
Концептуальнаструктура пропозиції [ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК] можепредставлятися значеннями стилістично нейтральних одиниць парцели ЗАГРОЗА ЛСП “страх”, наприклад, одиниці bully з СР з домінантою intimidator: “Hi! Hi there, you boys!You stop that! Let ’im alone! Let ’im up! Bullies! Bullies! Two on one!Police! Poleeeece!” [524]; horror з ряду з СДscare“ситуація страху / переляку”:“All around were horror, andthick gloom, and a black sweltering desert of ebony” [507, c. 62].
У тексті різними способами можуть акцентуватисяінші слоти фреймової моделі ситуації небезпеки ЕК СТРАХ. Так, підслот СТІЛЬКИнадає інформацію про те, що носієм загрози може виступати як одиничний індивід/ персоніфікована сутність / ситуація, так і сукупність носіїв впливу. Так,якщо у першому прикладі носій загрози лише один: “I switched Channelsand lurched in horror. It was a trailer for the Ann and Nick show andthere…was my mother, all bouffed and made-up” [489, c. 90], то іншийприклад ілюструє загрозу, яка виходить від певної кількості її агентів –пропозиція: [СТІЛЬКИ ХТОСЬ: агенс (загроза – gangs)] “It was dangerous to go into Warsaw,for Polish hoodlum gangs were constantly on the look out for escapedJews to extort or turn in for reward money” [538, с. 121].
Втілюючись у сюжетну лініюоповідання, загроза відбивається у його тканині різнопланово. Тому в різних текстових фрагментахвисвітлюються різні якісні грані загрози, концептуальним корелятом яких є підслот ТАКИЙ. Своє вербальне оформленнявузол отримує в одній номінації або в окремому фрагменті текста. Длякваліфікації загрози використовуються прикметники парцели ЗАГРОЗА, наприклад, “Iknewthatathousandfearfulaccidentsmightoccur” [502, c. 209], де лексема fearful відображає власне страх (fear), яким імовірно є охоплена діючаособа фрагменту.
На підставі того,на яку сферу людської життєдіяльності – біологічну або соціальну – спрямовано цей вплив, виділяємо два типи загрози (див.Додаток К), що демонструюються підслотом ТАКИЙ ЕК СТРАХ у текстовихфрагментах за допомогою нейтральних або стилістично маркованих одиниць:
· біологічназагроза. Під час військової баталії частинаєврейського війська (half the Haganah force), яка раптово з’являється намісці бою ([СТІЛЬКИ ТАКА (біологічна –dead and wounded) ХТОСЬ: агенс (загроза) дієТАК]), навіює арабам (Arabs) страх (fear,terror) смерті, загрожуючи їх життю: “The Arabs were paralyzed withfear. Ari led half the Haganah force out from the cover of thestockade in a fierce counterattack which littered the field of battle with Arabdead and wounded. Arabs who survived fled back to high ground screamingin terror [538, с. 279];
· соціальназагроза. У нижченаведеному прикладі: “We are all scaredtodeath. Of the two hundred or so people taking the bar examthis outing, at least half finished at Memphis State last month” [502, c. 229] персонажі налякані (scared to death) тим, що нездача іспиту позакінченню юридичної школи не дозволить їм займатись адвокатської практикою, зусіма негативними для карьери наслідками ([ТАКА (соціальна) ЩОСЬ: агенс (загроза– failing the bar exam) діє ТАК]).
Вербальнопредставлений одиницями різних номінативних просторів, які стягує навколо себеЕК СТРАХ, підслот ТАКИЙ містить різноманітну інформацію, дозволяючи конкретизуватитипи загрози залежно від характеру їхнього тиску. Відмічаємозагрозуфізичного, психологічноготапсихофізичного характеру;
· фізична загроза розуміється нами як впливоб’єктів, явищ, процесів на організм людини, що може викликати хворобливівідчуття, завдати шкоди її здоров’ю або матеріальному стану. У прикладі “Theproprietor was daunted by the four men at the door, by theknowledge that they were Reds who had no respect for private property...who would rape his women, who would rob his bank, who would murder him as soonas they look at him” [495, с. 68-69] хазяїн бара (ХТОСЬ: експірієнцер (proprietor) є наляканим (ЩОСЬ: форма страху (daunted)) можливістю як матеріальної шкоди, якуможуть завдати йому більшовики (Reds), так і шкоди здоров’ю його сім’ї (whowould rape his women) та вбивства його самого (who would murder him);
· психічна загроза характеризується тим, щопевний об’єкт чи стан справ викликає у людини неприємні переживання, душевнехвилювання, сум’яття, внутрішній дискомфорт, певну форму страху тощо. Так, уфрагменті “After the third reading, I collect myself and starttaking notes. There might be a hole or two to poke in it. The shock and frightwear off” [502, c. 241] дізнаємося про те, що персонаж твору – адвокат(підслот ХТОСЬ: пацієнс-експірієнцер, від імені якого ведеться оповідь (I)), під час розгляду справи у суді (ЩОСЬ:загроза – thirdreading)спочатку розглядав весь процес для себе як загрозу психічного характеру, урезультаті чого переживав переляк – підслотЩОСЬ: форма страху (fright);
· психофізична загроза об’єднує параметри психічної та фізичної загрози. Так, унаведеному нижчеприкладі персонаж-воїн боїться (ЩОСЬ: форма страху concerned) та не хоче повертатися до домучерез те, що на нього чекають смерть(I’dbe stoned to death) та ганьба(in disgrace): “Zhem… looked very sad and concerned. “I’m in disgracebecause you captured me. No Mngumwa can never go home again if he’s cowardlyenough to be taken prisoner… I’d be stoned to death. They wouldn’tdishonor their steel with my blood” [488, c. 65].
Крім того,залежно від характеру “сприйняття” загрози індивідом-пацієнсом зона слоту ТАКИЙ містить інформацію про два її різновиди:
· дійсна загроза –та, яку людина упевних просторово-часових координатах безпосередньо сприймає за допомогоюорганів чуттів;
· уявна загроза – це загроза, яку індивідуявляє, мислено конструює як можливу на основі власного світоспоглядання.Зазначимо, що дійсна та уявна типи загрози підрозділяються на реальнута нереальнупідвиди. Наведемо деякі приклади.
Уявнанереальна фізична загроза припускає фізичну загрозу, яка уявляється людиною, але не маєоб’єктивних підстав для свого існування. У фрагменті “Charlie Slowe waiteduntil he heard his mother snore before he got out of bed. He was frightened.That it was a crime to steal some of his father’s stock Charlie had no doubt… Tonight he had said he wouldbe in Norwich. But all the same Charlie had no sense of safety as he crept downthe wooden stairs” [496, c. 56-57] особа-експірієнцер (Charlie Slowe)налякан (ЩОСЬ:переляк (wasfrightened)),незважаючи навідсутність загрози– батька (hewould be in Norwich), він думав, що одразу після крадіжки він може понести фізичне (скоріше за все)покарання віднього за її скоєння (that it was a crime to stealsome of his father’s stock), але його страхи є даремними.
Загрозауявнареальнапсихічна“This is better than milk andbiscuits, eh?” – “Yes”, Philip said, but he was scared, scaredfor Baines as much for himself. He could’t help wondering at every bite, atevery draught of the ginger pop what Mrs. Baines would say if she everlearnt of that meal” [497, c. 32], надходить від Місіс Бейнз (ХТОСЬ: агенс (загроза) – Mrs. Baines) та полягає у несхвальномуставленні до вчинку Філіппа ([ХТОСЬ 2: агенс-експірієнцер (Philip) діє ТАК (at every bite, at every draught ofthe ginger pop)]), яке буде обов’язково висловлено нею (підслот ТАКИЙ(уявна реальна психічна загроза) (what Mrs. Baines would say ifshe ever learnt of that meal)), якщо вона про нього дізнається.
Отже, на основізазначеного вищеробимо висновокпро те, що слот ТАКИЙ є складно структурованим вузлом, який уієрархічно-організованій інформаційній сітці репрезентуєсуб’єктивно-інтерпретаційні та об’єктивні відомості про ситуацію небезпеки.
Вузли слоту ЗАГРОЗА ЩОСЬ: мета та ЩОСЬ: результат, що фіксують причинно-наслідковийзв’язок між встановленою суб’єктом загрози ідеальною ціллю своєї діяльності таїї практичним втіленням, виявляють те, що в одних семантичних відрізках текстуїхній зміст збігається. Отже, мета загрози реалізується у бажанихдля персонажа наслідках. В іншихфрагментах ці вузли мають різне семантичне наповнення, що свідчить про деякий результат, відмінний від раніше ідеальнозапланованого.
Аналізуючиприклад, “I[Ari]need forged papers… If youdon’t go along with this I’m going to personally see to it that you’re the lastperson out of the Caraolos detention camp…A faint smile crossed the boy’s [Dov’s]face, and he nodded that he would go to work” [538, с. 39], бачимо, що ХТОСЬ: агент загрози (Ari), якийсподівається на співпрацю із суб’єктом загрози: ХТОСЬ: пацієнс (Dov), успішно досягаєзапланованої мети:ЩОСЬ: мета=результат (he nodded that he would go to work).
У прикладі “Remandyour soul to God, for you will stand before His throne momentarily,” theboy with the red hair said, and clawed for Burt’s eyes. Burt stepped back,pulled the Pensy out of his arm, and stuck it into the red-haired boy’s throat”[508, с. 271] реципієнт впливу (Burt) не виконує вимог (підслот ЩОСЬ: мета (you will stand before Histhrone momentarily) агентазагрози (boy), що втілюється у негативні, зовсім не передбачувані, дляостаннього наслідки: захищаючи своє життя, Burt вбиває його (ЩОСЬ: результат – stuck it into the red-hairedboy’s throat).
Підслот ЩОСЬ: інструмент слоту ЗАГРОЗАнаповнюється інформацією прознаряддя, яке застосовується суб’єктом загрози длявикликання у “жертви” страху та припинення її опору. Так, у наступному прикладіприводиться нематеріальний інструмент – знання про справжнюперсону Дуссандера, яке використовується хлопчиком для досягнення власної мети [ХТОСЬ: загроза (Todd) діє ТАК за допомогою ЩОСЬ: інструмент (knowledge)]:“I don’t wish to speak of it.” –“You will, though. If you don’t, I’ll [Todd]tell everyone who you are”.Dussander stared at him grey-faced” [523].
Як складовізагрози вербалізації піддаються також використані проти людини матеріальні знаряддя, які поділяються на природніоб’єктита наартефакти. У наведеному нижче прикладі, BogsDiamond(ХТОСЬ: носійзагрози) для залякування персонажу твору Andy (ХТОСЬ: пацієнс) використовує артефакт – лезо (ЩОСЬ: інструмент– a pearl-handled razor): “Bogs Diamond steppedin front of him[Andy]...He opened a pearl-handled razor and said, “I’m gonna open my fly now,mister man, and you are going to swallow what I give you to swallow…”[522].
За певнихобставин, які відображаються письменником агент загрози може здійснювати тиск на “потерпілого”опосередковано, через співучасника, відомості про якого представлені слотом ХТОСЬ:помічник ЕК СТРАХ. У наступному прикладі “What’s plan two? I asked.“I’ll [Cressner] call Tony back in fifteen minutes, and hewill remove the… offending substance [heroin]from the trunk ofyour car and drive it back here. If I don’t call, he will get in touchwith the police” [517, с. 185] для забезпеченнясвоєї безпеки та реалізації своїх злочинних намірів Креснер використовуєвласного охоронця Тоні (Tony–ХТОСЬ: помічник).
ВузолХТОСЬ:бенефіціант слотуЗАГРОЗА інкорпоруєінформацію про те, заради кого у певному контексті носій небезпеки спрямовуєсвої зусилля. У наступному прикладі герою Берту загрожують смертю діти-язичники(pagandevil-children), які здійснюють обряджертвопринесення своєму богові – бенефіціанту:“Kill him[Burt]! someone roared, and they [children]came after him… Dreadin his belly, he went on down to the row… “Oh, Vicky, My God–” She had beenmounted on a crossbar… The nude jawbone grinned. The eye sockets seemed tostare at Burt jocularly, as if the onetime minister of the Grace Baptist Churchwas saying: It’s not so bad, being sacrificed by pagandevil-children in the corn, is not so bad” [508, с. 271-276].
Таким чином, підчас аналізу текстових фрагментів, у яких компоненти фреймової структури ЕКСТРАХ отримують своє вербальне втілення нейтральними та стилістично маркованими мовнимизасобами, намибули розширено смислове наповнення вузлів слоту ЗАГРОЗА та визначенозміст встановлених, раніше лише прогнозованих, слотів ЩОСЬ: мета, ЩОСЬ / ХТОСЬ:інструмент / помічник, ЩОСЬ /ХТОСЬ / ХТОСЬ: результат / бенефіціант.
3.2.1.2Концептуально-семантичний аспект втілення слоту ЗАГРОЗА
Слот ЗАГРОЗА ЕКСТРАХ покриває окрему ділянку англомовної картини світу. Йдеться про те, щоангломовна свідомість виділяє у реальному світі такі предмети та явища, якіможуть за певних обставин перетворитись на небезпечні для людини. Знання проперелік таких сутностей світу, їхні загрозливі параметри та властивостізберігаються у такій ділянці ККС англомовного соціуму, якою є вербалізованийслот ЕК СТРАХ.
Емоційна ситуаціянебезпеки, переживання якої є поштовхом для виникнення у людини емоції страх,може приховувати різні типи загроз. У психологічній науці усі стимули, які євідповідальними за виникнення страху підрозділяють на вроджені та культурнодетерміновані [див., напр., 415]. Залежно від того, які саме детермінанти викликають станстраху, він може реалізуватися вигляді своїх різновидів, знання про якізберігається у структурі ЕК СТРАХ у вигляді пропозиції [ТАКИЙ ХТОСЬ / ЩОСЬ:агенс (загроза) викликає ЩОСЬ: стан (страх)] (у розгорнутій фреймовіймоделі ЕК СТРАХ зазначена пропозиція представляється конфігурацією [ТАКИЙХТОСЬ / ЩОСЬ: агенс (загроза) спричиняє ХТОСЬ: експірієнцер знаходитьсяу / вміщує ЩОСЬ: стан (страх)], у якій профілюються слоти загрози тастраху).
До вродженихдетермінант страху відносять такі категорії як інтенсивність, новизна,нестача стимулу та повна відсутність стимуляції, на основі чого є можливимвиділити ряд різновидів страху, як реакцію пацієнса на зазначений вид загрози(див. Додаток Л). Деякі з них мають хронічний характер, розвиваються у фобії –нав’язливі страхи об’єктів, явищ, процесів [див. 468, c. 365].
У сучаснійангломовній художній прозі поширеними є такі різновиди страху:
· страх новизни. У прикладі, для персонажутвору, який веде розповідь від першої особи(I – ХТОСЬ: пацієнс-експірієнцер) снігє новим, зовсім незнайомим лякаючим явищем (ТАКИЙ: новий (hadneverseensnow)), яке через це набуваєвластивостей небезпеки та лякає(ЩОСЬ: вид страху (переляк– nearlydiedoffright): “NextmorningIawoke, lookedoutofthewindowandnearlydiedoffright. My screams brought Atticusfrom his bathroom half-shaven. “The world’s ending, Atticus! Please, dosomething!” I dragged him to the window and pointed. “No, it’s not,” he said.“It’s snowing”...Jem had never seensnow either but he knew what it was” [528, c. 85];
· страх самотності.Відсутністьсупутника життя на протязі довготривалого часу, з пустим, безперспективнимжиттям робить думку героя про втрату коханої нестерпною, жахаючою, тобтовиступає для нього у формі загрози[ЩОСЬ: загроза (losingPhyong) спричиняє ЩОСЬ:форма страху (terrified)]: “Wearefools”, Isaid, “whenwelove. I was terrified of losing her. Waituntil you’re afraid of living ten years alone with no companion and a nursinghome at the end of it… If Phyong left me, would I have the energy to findanother?” [499, c. 115-116];
· страх темряви:“Itwastruethathefeltill, asickemptysensationinhisstomachandarapidlybeatingheart, butheknewthat the cause was onlyfear, fear of the party, fear of being made to hide by himself in the dark,unaccompanied by Peter and with no light to make a blessed breach...“ Iam afraid ofthe dark” [498, c. 47]. У зазначеному фрагменті персонаж починає переживати страх від думки про те, що він може залишитися наодинці у темряві[ЩОСЬ: загроза (dark) спричиняє ЩОСЬ:форма страху (afraid)];
· страх смерті.Загроза позбавлення життяпривела людей у стан сильного страху, жаху [ЩОСЬ: загроза (slittheirthroats) спричиняє ЩОСЬ:форма страху (terrified)]: “EveryonewasterrifiedbythewholeideaoftheGuardsmen. They were certain thatSuleiman would slit their throats when he heard about it” [538, c. 233];
· страх болю.Незважаючина те, що здатність раптового різкого болю викликати страх являє собою великуадаптаційну цінність для людини [113,c. 50], індивід розцінює біль як ворожусилу, боїться його:“She would begin her polio shotsdespite her childish dread of the prick of a needle” [540, c. 505]. У прикладі персонаж виявляє свої дитячі страхи перед болем, якийвикликаний уколом ігли [ЩОСЬ: загроза (the prick of aneedle) спричиняє ТАКИЙ (childish) ЩОСЬ: форма страху (dread)].
· страх висоти.Страх висоти (fear) проявляється, як проілюстрованонижче, у можливості втрати людиною рівноваги – ЩОСЬ: загроза (lostmybalance). Під час знаходження на висотних об’єктах, що спричинитьнегативні для здоров’я та життя наслідки:“Kitty’sface, turneduptowatchme, wasasmallwhiteoval… I could hear my own heartbeat as Ibegan to inch along with my arms held out for balance.Once, a swallow hadswooped close by my head during this part of the adventure, and in drawing backI had almost lost my balance. I lived in fear of the samething happening again” [516, c.283];
· страх води: “He didn’t rush in, thoughevery cell of his body craved water. He felt an unexpected sensation, one hehad never imagined because of the lack of experience. Fearofwater. This hollow between the mountains was deep, and he couldn’t swim. Ifhe went in very far, he might step off a ledge and sink into theblack depths” [488,c. 40]. Унаведеному прикладі персонаж, який не вміє плавати, переживає страх передзагрозливою і тому жахаючою масою води, яка може принести йому смерть [ТАКЕ ЩОСЬ: загроза (blackdepthsofwater) спричиняє ЩОСЬ: форма страху(fear)];
· страх тварин. Люди бояться різноманітнихтварин, комах, рептилій тощо, які пов’язані, насамперед, в уявленні з можливимзавданням болю, нанесенням ран, каліцтвом. У поданому нижче прикладі описуєтьсяжах людини, яка побачила ведмідя [ЩОСЬ: загроза (blackbear) спричиняє (ХТОСЬ:паціенс-експірієнцер (знаходиться у ЩОСЬ: форма страху (terror)) відчуває ЩОСЬ:наслідок (симптом – brokeoff, thespitinhismouthdryinguptosomethingthatfeltlikeanelectricmist))]: “Hebrokeoff, thespitinhismouthdryinguptosomethingthatfeltlikeanelectricmist. A black bear, fatwith its pre-hibernation stuffing, was ambling through the screen of thinsecond-growth trees to his left” [526, c. 124].
Окрім природнихстимулів впливу на людину, страх викликається культурними детермінантами– факторами, що зумовлені вродженими стимулами загрози, та які формують людинуяк носія конкретної культури на певному історичному відрізку часу. Насамперед,йдеться про мораль, етику, право, релігію, тому особа так чи інакше знаходитьсяпід постійним тиском соціального життя, вимоги якого вона виконує длязабезпечення свого безпечного існування. Як компонент знання, вони знеобхідністю включаються до ЕК СТРАХ і знаходять реалізації у фрагментахангломовних художніх творів у вигляді номінації та опису культурно зумовленихрізновидів страху, серед яких зустрічаємо:
· страх прикмет:“Uneasy because he had ignored the omen, he walked on. Forseveral days, he expected something terrible to happen: an attack by one ofthe huge lions, a bite from a snake. But nothing out of the way occurred.After a week he lost his uneasiness” [488, c. 60]. Персонаж твору, будучимарновірною людиною, незважаючи на те, що отримане пророкування наклалозаборону на його дії, йде в супереч йому, переживаючи стурбованість, страх занаслідки свойго вчинку [ЩОСЬ: загроза (ignoring the omen) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (uneasiness)];
· страх Бога.СтрахБога виявляється у порушенні божественних заповітів, що означає здійсненнягріха, призводить до Божого гніву. Релігійний страх стримує набожних людейперед скоєнням “передбачуваних” моральних або фізичних злочинів, є міриломїхніх думок та дій як у прикладі "She came across as a sensible, God-fearing, Bible-quoting patriot, whoraised all those kids with a heavy hand and a swiftkick in the ass” [501], у якому персонаж твору виховує дітей за настановами Біблії:[(ХТОСЬ: загроза (God)) спричиняєТАКИЙ (God-fearing) ХТОСЬ: експірієнцер-агенс(She) впливає ТАК наСТІЛЬКИ ХТОСЬ: пацієнс (kids)];
· благоговійний страх.Цей вид страху виникає під час споглядання людиною чогось значного,загрозливого, того, що вона не здатна цілком осмислити, що викликає потрясіння:“On both sides of the road, spaced every twenty feet, were ten-foot high wooden poles. A human head, in varying stages of rottenness, or a scull, toppedevery pole.Fascinatedandawed,Benoni watched the display of the might of Kaywoo for a long while” [488, c. 72].Почуття, яке охопило героя при спогляданні незвичайного видовища лякання людей[ЩОСЬ: загроза (head, in varying stages of rottenness) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (awe)], кваліфікується автором як благоговійний страх – страх, змішаним зповагою до могутності правителя.
Особаздатна переживати благоговійний страх перед людьми, які відрізняютьсязагадковою натурою, надзвичайно нерядовими ідеями, вчинками: “Often people display a curious respect for a man drunk, rather like the respect of simple races for the insane. Respect rather than fear. There’s something awe-inspiring in one who lost allinhibitions, who will do anything” [480, c. 134];
· фаталістичний страх.Фаталізм є світоглядом, який інтерпретуєреальність як дещо передбаченетрансцендентальними силами, які євираженням надприродних сил чи волі Бога. Для людини з фаталістичними поглядамивиключаються здійснення нових можливостей, і тому неодмінно виникає страх(daren’t go), якщопідкоряючись долі, вона не буде здатною вплинути на існуючий стан справ: “It will be a bad cold if I go to the party. Perhaps I shall die”. “Then you mustn’t go”. But such a rebellionagainst destiny was not in Francis’s power… “I won’t go. I daren’tgo. They will make me hide in the dark. I’m coming”, he called with despair” [498, c. 47];
· страх соціальних відносин.Такий вид страхувиникає у людей у соціумі за умов класової, політичної, релігійноїдискримінації. У наведеному нижче прикладі представлена проблема дискримінації,результатом якої є страх у людей певної національності перед представникамиіншої нації [ЩОСЬ: загроза (gentile) спричиняє ХТОСЬ: пацієнс (a Jew) відчуваєЩОСЬ: страх (fear)]: “David knew how it felt to be a Jew in a world that seemed to have been made for gentiles only. But how, he now began to wonder, how did it feel to be a gentileliving in Eden...How did it feel to walk into Bate’s office without any fearof how you would be received, to put your card down and say, “I have anappointment this morning” [491, c. 81];
· страх соціально-економічного характеру.Для людей проблема матеріального благополуччя, його підтримкивиступає у якості економічної загрози, яка викликає відповідний страх [ЩОСЬ:загроза (threat of hunger) спричиняє ЩОСЬ: страх (fear)]: “They always lived with fearof tomorrow, always with the threat of hunger, of illness,of old age, of dying” [491, c. 16]. Частковим випадком зазначеного страху виступає страх бідності: “What plagued David above everything else was the fearofpoverty there seemed to be no escape from” [491, c. 16-17].
Наведенакласифікація різновидів страху або загрози, що їх викликає, свідчить пронерозривний зв’язок слотів загрози та страху ЕК СТРАХ. Поданий перелік акцентуєтипові сутності та феномени, які з погляду англомовного соціуму мають потенціалперетворюватися на небезпечні для людини у біологічному та соціальному плані.Тим самим, аналіз текстових репрезентацій різновидів страху, що виникає увідповідь на визначені фактори загрози, окреслює типовеконцептуально-семантичне наповнення слоту ЗАГРОЗА. Аналіз контекстуальноїсполучуваності назв страху з низкою номінацій загрози дозволило розширити семненаповнення ближнього імплікаціоналу значення одиниць на позначення ЕК СТРАХ.
3.2.2Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слотуемоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
Одним із базовихструктуроутворюючих компонентів концептуального змісту емоції страх є знання пропсихофізіологічні та фізичні реакції людського тіла, які сигналізують про появута вплив згаданої емоції. Отже, до фокусу уваги попадає комплексний компонентситуації виникнення емоції страх, який відтворює знання про 1) людину-експірієнцера,яка переживає відповідне емоційне ставлення до деякого фрагменту дійсності, 2)визначений контекстом ситуації обсяг інформації про особливості емоційногостану, у якому вона опиняється, та 3) усе розмаїття симптомів організмуіндивіда, що свідчать про перебіг страху.
Підсумовуючивищезазначене, робимо висновок, що на ментальному рівні інтерпретаціївідповідних фрагментів складової “ситуації страху”, йдеться про функціонуваннятермінальних зон ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ та СИМПТОМ структури СТАТАЛЬНОГОслота ЕК СТРАХ.
3.2.2.1 Підслот ЕКСПІРІЄНЦЕР
У центріструктури ЕК СТРАХ природно знаходиться людина, що є “мірилом усіх речей”, відправнимпунктом гносеологічного та практичного освоєння дійсності. Якщо у слоті ЗАГРОЗАлюдина осмислюється у ролі пацієнса, який під впливом деякої небезпеки зазнаєвідчутної зміни свого фізіологічного та психофізичного стану, то у підслотіЕКСПІРІЄНЦЕР СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ акцент зміщується на розгляд цьогосуб’єкта як такого, який у визначених просторово-часових рамках певним чином відчуває,осмислює, переживає свій страх у різних його формах та різновидах. Особаз’являється перед нами у ролі експірієнцера, чиярозумова діяльність є результатом зовнішньої стимуляції сприйнятої дійсності [340, с. 168].
В англомовному художньому тексті вузол ХТОСЬ: експірієнцер (людина) ЕК СТРАХ отримує втілення у семантиці іменників та займенників, а також різноманітних словосполучень. Серед іменнихлексем, уживаних для репрезентації вказаного вузла, виділяються власні та загальніназви у номінативному або генетивному відмінках однини чи множини, пор.: “Francisdidn’t cry out, but the leap of his own heart revealed to Peter a proportion ofFrancis’s terror” [498, с. 54], “Well, yes, he did sometimes think things would go to hell if he lefttown. Sohis was a worrier, what could he say?” [486, с. 139].
Вербалізаціявузла ХТОСЬ: експірієнцер страха відбувається також за посередництва особових та безособових займенників, наприклад, “Her heart wasbeating painfully and she was very anxious. Julia held out awhite thin hand” [478, c. 148]. Крімтого, зазначений слот може бутиманіфестований відад’єктивними іменниками, наприклад, The weary, the hungry, thefrightened were told that the Marshall Plan would bring themtractors and butter and hope [537, c. 468].
На позначення вузла ХТОСЬ: експірієнцер страха вживаються словосполучення різних типів. Так,у наведеному нижче фрагментінаводиться приклад займенникової синтагми, “Forthe most part, all the restlooked very anxious” [500, c. 75], вільноїприкметникової синтагми“The matriculants of theghettos, the concentration camp students, scholars of rubble…Terror-filledfaces, bed-wetters, night shriekers”[538, c. 56].
Вибір формиоднини чи множини іменних та займенникових лексем, які об’єктивують підслот ХТОСЬ: експірієнцер,детермінується підслотом СТІЛЬКИпропозиції [СТІЛЬКИ ХТОСЬ 1: експірієнцер (людина)], наприклад, “Theanxious mother sighed sometimes, but toоk care her sigh should never reachher husband’s ear” [538, c. 339], “They [theGermans]feared the English as they feared no other” [537, 296].
У деяких випадках з метою створення текстовоїдинаміки експірієнцер страху може взагалі не отримувати власної вербалізації: “Alsoworried about how to celebrate a birthday. Size of flat and bankbalance prohibits actual party. Maybe dinner party?…” [489, c. 78].
Знання,сконцентровані у підслоті ХТОСЬ:експірієнцер (людина), неодмінно доповнюються змістом підслота ТАКИЙ, який приписує індивіду певні біологічні тасоціально обумовлені параметри, маніфестуючи на мовному рівні його 1) ментальний або психофізіологічний стан, 2) індивідуальні параметриемоційно-вольової сфери, 3) особливостіжиттєвого досвіду, 4) вік, 5) рід діяльності, 6) соціальну приналежність.
Виникненню та переживанню страху сприяє або перешкоджаєсупутній ментальний або психофізіологічнийпроцес в організмі людини. У наведеному нижчеприкладі, певнідумки персонажу якрезультат типового прояву оцінки певної ситуації, є сприятливим ґрунтом для охоплення його страхом: [ТАКИЙ ([in]thought) ХТОСЬ: експірієнцер (he) відчуває ЩОСЬ: страх(fear)]: “Well, I’llbedamned”. And to himself he thought, maybe hewas. With the thought came the fear, and with it anger, and nowthere was no more restraint as there had been in the past” [491, c. 617].
Виникнення страхузумовлюється емоційно-вольовоюсферою особи [238, с. 394; 342, с. 292]. У прикладі “Johnson was a man of good physicalcourage, but now he felt something turn over in his stomach and try tocrawl away” [526, c. 473] знаходимо інформацію про те, що, хоча персонаж є природно хороброю людиною [ТАКИЙ (ofgoodphysicalcourage) ХТОСЬ: експірієнцер (a man) відчуває ЩОСЬ:симптом страху (somethingturnoverinhisstomachandtrytocrawlaway)], страх здатенохоплювати і такий тип людей.
Життєвий досвід людини, її світоглядні,ціннісні установки сприяють “загартованню” особистості в плані відчуття тапроявів страху. Наприклад, перебування у концтаборах, визначає відноснунечутливість людей до страху [ТАКИЙ (такі, щопройшли концтабори – graduatesof concentration camps) ХТОСЬ: пацієнс (those people) не відчувають ЩОСЬ: страх (fear)]: nothing we can do tofrighten,що справедливо зауважується одним з персонажів:“Then crack down on them,” Caldwell snapped; put the fearofGod into them.” “Freddie, Freddie, Freddie,” Sutherland said in dismay. “Thereis nothing we can do tofrighten those people. They are graduates ofconcentration camps” [538,c. 102].
Виникнення страхузалежить від віку особи, який детермінує вибірковість типу загрози,її адекватнесприйняття та вірну інтерпретацію. Так, людистаршого віку бояться смерті, інфарктів, які безпосередньо ведуть до неї, атому більш піклуються про своє здоров’я:“When he abruptly resigned fromDouglas in 1968, he apparently did so at the age of forty seven because he feareddying. Several of his colleages had recently died of heart attacks and,Thorson, who had some sort of mild heart condition, decided he couldn’t copewith the stress and overwork anymore” [532, c. 170]. У прикладі реалізується фреймоваструктура [(ЩОСЬ: загроза (dying, heartattacks, thestressandoverwork)) викликає ((ТАКИЙ:attheageoffortyseven) ХТОСЬ:експірієнцер-агенс (Торсон –he, Thorson) відчуває ЩОСЬ: страх (feared)) діє ТАК (heabruptlyresignedfromDouglas)].
Потужними суб’єктивнимифакторами, які зумовлюють переживання особоюстраху є її професія,рід діяльності,соціальний статус.Так, неосвіченість людей, якає прямим наслідком їхньогонизького соціального положення є причиною страху перед “загрозливими” соціальнимиінститутами [ЩОСЬ: загроза (insurance companies) спричиняє ТАКИЙ (not educated– fearful) ХТОСЬ: експірієнцер (people)]: “The people who buy thesepolicies are not educated. They are often as fearfulof the lawyers as they are of the insurance companies” [502, c. 132].
Професійна діяльність медиків, їх внутрішній обов’язок перед людьми, передбачає психологічно справлятисяз усіма жахами, що можуть бутинанесені тілу потерпілого, як,наприклад, у фрагменті, у якому медсестра та доктор приймають роди в мертвоїжінки [ЩОСЬ:загроза (weirdly breathing body) діє на СТІЛЬКИ ТАКІ (з медичною освітою) ХТОСЬ: пацієнс(I, nurse) діють ТАК(work)]: “Her [amiddle-aged nurse]face was as pale as milk, and while there was terrorand a kind of superstitious awe on her face as she looked down atthat weirdly breathing [Sandra Stansfield's headless]body, there wasnone of that dazed shock which would have made her difficult and dangerous towork with. “You can get me a blanket” I said curtly. “We've still got a chance,I think...This baby iscoming now” [524].
Соціальний статус є тією“перешкодою, яка стоїть на шляху розгортання” страху. Так, престиж та вольовазагартованість членів Оксфордської університетської команди по регбі недозволяє їм піддаватися та виявляти свої страхи [ТАКИЙ (rugger blue) ХТОСЬ: пацієнс (Nelson) не відчуває ЩОСЬ: форма страху (panic)]:“Mary said:“That’s ridiculous. Nelson wouldn’t do that. He’s a rugger blue. Rugger bluedon’t panic” [492,c. 163].
Отже, за допомогою текстових фрагментів представлення ситуації виникненнястраху, нами була проаналізована смислова наповненість пропозицій [СТІЛЬКИТАКИЙ ХТОСЬ 1: експірієнцер (людина)], яка відбиває різноманітні ознаки слотуЕКСПІРІЄНЦЕР структури ЕК СТРАХ, а саме: кількість експірієнцерів, дані про наявність ментального, психофізіологічного станів, індивідуальні особливості емоційно-вольової сфери, життєвий досвід, вік, ріддіяльності, професійну, соціальну належність, що є необхідною передумовою длярозгляду термінальної зони, визначеною слотом СТАН СТРАХУ.
3.2.2.2Підслот СТАН СТРАХУ
Залежно від структурних складників ЕК СТРАХ,які “висвітлюються” у процесі творчої діяльності автора та втілюються усемантичній тканині тексту, існують різні способи представлення підслоту СТАНСТРАХУ. Вони спрямовані на називання та опис емоції страх, різних її форм тарізновидів, вираження страху через мовлення персонажів. У семантицідосліджуваних художніх текстів відбивається полісемантична концептуалізаціястраху англомовною спільнотою, яка реалізується у межах фреймової моделі ЕКСТРАХ у вигляді приписування страхові семантичних ролей контейнеру: “Although Julia was in apitiablestate of anxiety…she almost smiled at his fatuous irony” [478, c. 144], наповнення контейнеру: “This discovery, communicated throughout the hall in a moment, seemedto instill a suddenfear into their hearts” [544, с. 10], рід / вид:“Brodie looked up quickly from beneath his tuftedeyebrows, not fearing the man but dreading…” [477,c. 286], причина / результат: “Andrew realized with a shiver of apprehension that hehad an outbreak of typhoid fever on his hands” [476, c. 17] та інструмент:“His principle fuel was fear”, hecontinued. “He got afraid and offhe went” [480, c. 274-275].
Знання проформи страху включають дані про їхню кількісно-якісну визначеність, на щоуказують дефініції їх номінацій. Проте, ця інформація може подаватися утексті описово, роздільно оформлено, дозволяючи вивести наповерхню підслоти ТАКИЙ та СТІЛЬКИ.
Характеризуючиемоцію страх, слот СТІЛЬКИ містить інформацію про її кількісні параметри, які розкривають дискретний та континуальнийспособи осмислення природи страху. Параметр дискретності виявляється в тому, щосвідомістю англомовного соціуму страх (форма страху) з метою відтвореннячастотності, регулярності переживання або для підкреслення сили впливу наіндивіда, може дробитися на ряд онтологічно однорідних емоційних переживань,які фіксуються іменною емотивною лексемою у формі множини, наприклад, “Fearsgrown over many years did not loose their holdeasily” [491, c. 319].
Кількіснавизначеність континуальної природи страху підслоту ТАКИЙ відбивається увластивостях інтенсивності та тривалості. Семантичнаознака інтенсивностівідбиває силу переживання емоції [365, с. 121]. Для відображення різного ступеня інтенсивності емоціїзастосовується цілий набір різноманітних засобів та способів інтенсифікаціїемоційної ознаки, дії, стану. У тексті вона виражається імпліцитносемантикою лексем-номінантів страху або експліцитно під час залученняінтенсифікаторів [див. 182]. Так, аналізуючинаведений нижче приклад, відмічаємо різну градуальністьпрояву ознаки у значенні лексем, які позначають такі форми страху персонажів як scared та terrified: “Mafia! With five deadlawyers notched on their belts, they most surely wouldn’t hesitate with numbersix! Her husband! “This is crazy, Mitch.” “Yes, but it’s real.” “I’m scared.” “Iam terrified” [500, c. 249]. У словникових тлумаченнях лексем scared – frightened ofsomething [458, с. 1464] та terrified – very frightened [458, с.1712] спостерігаємо наявність однакового компоненту ‘frightened’,який підсилюєтьсяінтенсифікатором ‘very’ у семантиці другоїлексеми.
У функції інтенсифікаторів лексичних номінантів підслоту ТАКИЙ ЕК СТРАХ виступають слова, що належать до різнихчастин мови. Серед них першорядну роль грають прислівники (включаючинадслівні одиниці), які сполучаючись з дієслівними формами,вказують на:
а) високий ступеньінтенсивності страху: “Rinkerhauers are too deep in their terror toeven notice them”[boys] [526, c. 502]; “Her heart was beating painfullyand she was very anxious” [477, c. 148];
б)надзвичайно високий ступінь інтенсивності страху: far too: “… as I watched, far too afraidto try tostop him, he hacked and hacked and slashed until it was done” [485, c. 24]; deadly:“And for the first time I noticed that beneath his bluff and bluster, he was deadlyafraid” [513, c. 24]; wildly, наприклад, “Ah. Actually, I…” I panickedwildly” [489, c. 9];
в)сигналізують про незначний ступінь інтенсивності страху: almost: “He looked almost frightenedas heslumped down...” [485, c. 10].
Крімприслівників, для передання ступеня інтенсивності страху, що переживається персонажем у англомовній художній прозі, використовуються прикметники, які кваліфікують іменниковіномінації страху. Так само, як і прислівники, прикметники своєю семантикоюуказують на:
а) сильний страх:“The Raider Unit puta fear into the Arabs which was even greater than that of theHusseinis” [538, c.288];
б) надзвичайно сильний страх: “Heknew the girl had an overpowering fear of the realities of lifein Berlin without his protection” [537, c. 362];
в) слабий страх:“Something slipped downher chin, bright and silvery, and with a dim, distant, faraway horrorI realized she was drooling” [514, c. 286].
Серед прикметниковихкваліфікаторів активно вживаються синтетичні та аналітичні форми ступенівпорівняння прикметників, які фіксують кількісне членування однієї й теж самоїякості:“And I have greater fearsthan these, Bones, but I still see only in part” [509, c. 21]. Усі три ступені порівнянняприкметників виступають у своєму роді кількісними розмежувальниками якості, щоє притаманною об’єктові [157, c. 28]. У переносному значенні відповідні кваліфікатори виражаютьемоційну оцінку та емоційне підсилення, змінюючи своє логіко-предметне значення[194, c. 172]: “Mild fear, he amended later” [488, c. 149].
Для позначення різного ступеня інтенсивностіпрояву страху та його форм використовуються різноманітні фразеологічніодиниці,сленгізми, якіокрім денотативної, виконують підсилювальну функцію, наприклад, tofrighten one / somebody to death: “The very sound of the flying bombin itself was enough to frighten one to death” [538, c. 512], “I was still still standing in frontof the open safe, scaredsilly” [482, c. 21].
Серед іншихкваліфікаторів на позначення вузлу ТАКИЙ, який предикується до слоту ЩОСЬ: станстраху, у текстових фрагментах широко вживаються підсилювальні прислівники таприкметники, утворені саме від одиниць, що номінують емоції “групи страх”: “Thepoorthingwasatthemomentfrightfullynervous...” [477, c. 180].
Вираженняінтенсивності страху здійснюєтьсятакож конструюванням певних емоційно-оцінних комунікативних структур, зокрема, порівняння: “Nowshe fearedthis mission as she had fearednone of the others” [538, c. 278].
Неодмінною ознакою вузла ТАКИЙ ЕК СТРАХ є семантичний компонент,який відбиває тривалість страху (форма страху) через залучення різноманітних комунікативних способів її передачі:
1) вживаннясубстантивних словосполучень з прямим номінативним значенням його компонентів,наприклад, “The years of terror were locked deep in her” [538, c. 14]; “First day of New Yearhas been day of horror” [489, c. 10];
2) створенняметафоричних конструкцій:“Fearsgrown over many years did not loosetheir hold easily” [491, c. 319].
Якісні ознакистраху, акумулюючись у підслоті ТАКИЙ, стосуються такихїї характеристик, як:
– рекурентність (відбивається в опозиції“повторюваність / континуальність”), яка передається за допомогою атрибутивнихсловосполучень неметафоричного характеру, наприклад, “There was not such athing as a periodic spy scare in the town. The scare was constant”[543, c. 456];
– характерність певного різновидустраху для визначеного віку особи (зазвичай акцентує крайні зони життєвого циклуіндивіда – дитинство та старість), пор.: “For a moment Henry was frozen withthousands childish horrors” [526, c. 164]; “... he was more afraidof being an old man who is alone …He lived in fear ofbreaking a bone and not being able to get to the telephone” [523];
– новизнаемоції для експірієнцера: “...every knock on the door, every ringof the phone, every footstep brought a new terror he had neverknown” [538, с. 62]; “She had never really been frightenedwith him because he distractedher from her old fears”[491, с. 154].
Таким чином, підслот СТАН СТРАХУ ЕК СТРАХструктурується у вигляді конфігурації вузлів ЩОСЬ, ТАКИЙ та СТІЛЬКИ. Зазначенівузли зберігають знання про страх, який осмислюється у ролі контейнеру, його наповнення, інструменту, результату або причиною стану справ. Широко представлен спектр різноманітних різновидів страху, їхня кількісно-якісна визначеність. Описані концептуалізації страхускладаються концептуально-семантичне підґрунтя використання в англомовномухудожньому тексті як слівних, так і надслівних номінантів емоції страх.
3.2.2.3 Підслот СИМПТОМ
Емоційнеставлення до явищ дійсності розкривається у зовнішньому вираженні або усукупності тілесних сигналів протікання емоцій (мова, міміка, пантоміміка тощо)[254, с. 39; див. також 36]. Будь-які фізіологічні зміни, що з’являються ворганізмі наляканої людини, кваліфікуємо як симптоми страху. Знання просимптоматику страху локалізується в вузлі СИМПТОМ СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО слоту.
Найкращийзасіб передачі емоційних переживань, які являють собою складову частинукультури будь-якого народу, є використання її мовних ресурсів [69, с. 646; 141,с. 7; 254, с. 56; 311, с. 135; 358, с. 61]. Вербальніпрояви емоції страх знаходять представлення у репліках персонажів текстів,зумовлюючи тип та будову речень, підбір лексичних одиниць, вибір граматичнихконструкцій, інтонації тощо.
Емоційне висловлення відрізняється рядом специфічних рисщодо будови. Синтаксис відображає емоціюу формальних структурах висловлення [311, с. 143; 372, c. 50; див. також 100, с. 8-10; 282, с. 183]. Серед експресивів, щовиражають емоцію страх, зустрічаються речення трьох основних комунікативних типів– питальні, розповідні, спонукальні, які часто стають окличними в певномуконтексті через те, що вони виражають сильний ступень емоції [235, с. 36].
Імперативні висловлення, які репрезентуютьрізноманітні бажання як відображення емоційно детермінованого волевиявленняособи, імпліцитно відбивають наявну ситуацію небезпеки, стан страху, супутнідії, можливі наслідки. Основне дієслово може вживатися в них як у стверджувальній, так і узаперечній формі, пор.: “Leave us alone!” I managed to shriek. “Please,leave us alone!” [536, c.47]; “...he wailed in terror. “Mercy! Don’tkill me!”[531, c. 82].
Страх особи можебути репрезентовано у питальних структурах фрагменту тексту. Серед найпоширеніших видів запитань, спрямованих на вираження індивідомстраху, ми виділяємо:
– власнепитання, мета яких інформаційнийзапит про загрозу, власний станстраху та про наступні дії по виходу з ситуації небезпеки, наприклад, “It had to be serious orKatie never would have called him, not after all these months. My God, whatwas it?” He broke out in a cold sweat” [491, c. 181];
– риторичніпитання, експресивна енергія яких виникає внаслідок протиріччя міжсинтаксичною формою та комунікативним змістом, що полягає в оцінюваннівисловленого судження, а не в формально інформаційному запиті [116, с. 66]. Відтворюючи безпорадність та незахищеність особи, високу ситуативну схильність достраху, вони націлені на створенняекспресивного ефекту: “He began to scream, a crazy, whooping sound…“Oh, what ifit gets out? Oh, Jesus, what if –” [519, c. 92].
Спостереженнянад мовним матеріалом виявило тойфакт, що в контексті функцію вираженнястраху можуть брати на себе речення розповідні, однак при цьому ступіньемоційної зарядженості вираження страху стає значно меншим: “… thin streams of blood flowed out of my wrist, as though beingsucked up through invisible straws. “My God,” David whispered in horror”[533, c. 59].
Експресивністьусіх трьох типів речень значно зростає при набутті ними окличності. Специфіка окличнихвисловлень полягає в поєднанні синтаксичних особливостей з набором емотивів,усталених одиниць, яскравим інтонаційним малюнком, залученням до кодифікаціїпросодики графічної семіотики [235, с. 36; 252, с. 117].
Прототиповимиструктурами власне окличних речень, які спрямовані на вираження страху узовнішньому або внутрішньому мовленні персонажу, є структури What + N…!(“Whatimpression of deep awedid it inspire!” [542, c. 128]) та How (Аdj)+V...! (“She paled with apprehension…ina shocked tone she gasped: “Oh, Denis, how could you!” [477, c. 108]).
Однією зособливостей формальної структури емоційного синтаксису є виявлення рядуемоційних конотацій у специфічній комунікативній одиниці – надфразової єдності [384, c. 194]. Надфразова єдність є складним синтаксичним цілим, що утворюється декількома реченнями, пов’язаних єдиною темою – стрижнем тематичного блоку, думкою автора,комунікативною метою [235, с. 37; 406, c. 5]. Відобразити мовними засобами нюанси ситуації виникнення та переживання персонажами страху в одному короткомуповідомленні неє можливим зкомунікативної точки зору, тому її опис здійснюється за допомогою кількохструктурно та семантично взаємозалежних висловлень.Аналіз ілюстративного матеріалу свідчить про те, що умовленні персонажів, яке відрізняється високою емоційною напруженістю внаслідокпереживання ними страху широко використовуються неповні речення, особливістюяких є відсутність головних або другорядних членів речення. Так, характерною рисою емоційного синтаксису є еліпсис. Еліптичніконструкції, які відбивають переривання висловлення персонажівяк результат обмеженого для обміркування та мовноговираження думки часу, яскраво виражають внутрішнє напруження суб’єкта [235, с. 41; 283, с. 71]. Так, у наведеному нижче прикладі представлено вузол СИМПТОМ, що розкривається мовленням персонажу, афектованого жахом: “But the knife is in your lung, and it’s got to come out. You knowthat, don’t you?”“Yes.” Her dark, unseeing eyes looked up at him. “Scared.”[521, c. 141].
Серед іншихвиразних засобів, заснованих на редукції вихідної моделі найчастотнішою є апозіопезис, сутність якогорозкривається в раптовому перериванні висловлення під впливом сильного напливуемоцій [384, c. 234], у тому числі й страху. В емотивно-заряджених висловленняхтакого типу цей стан прототипово передається за допомогою пунктуаційнихмаркерів – тире та трьома крапками: “The mangler killed Mark Jackson. Oh, god it might get out! It…it…We can’t… we…oh –” [519, c. 92].
Під час аналізутекстових фрагментів виявилося, що підслот СИМПТОМ виражається різноманіттям синтаксичних стилістичних засобів, заякими побудовано висловлення персонажу, охопленого страхом. Такі структури відрізняються підвищеноюемотивністю та використовуються автором навмисно з метою створенняекспресивного ефекту. Саме емоційним напруженням пояснюється поява у мовленні значного числа повторів, основнафункція яких полягає в підсиленні емоційного впливу на читача [235, с. 42; див. також 249], наприклад, “I’m afraidof going. I won’t go. They’ll make me hide in the dark. I’ll screamand scream and scream” [498, c. 47]. Наведена СФЄускладнюється стилістичним прийомом полісиндетону, вживаному уостанньому реченні. Такастилістична фігура передбачає використання повторюваних перед кожним наступним реченням, його частиною абокожним словом однакових сполучників, дещо уповільнюючи темп мовлення та надаючи вищеназванимкомпонентом більшої акцентуації та виразності [384, c. 226].
Для опису страхувикористовуєтьсятакож повторенняпочатку речення, частіше за всього підмета, іноді підмета та присудка [235, c. 43]: “He’s [dad] beenon a drynk,” the boy was saying now, “but that ain’t the trouble. It’s…it’s…OhLord, it’s awful!” [510, c. 106].
На основіповторення базується інший стилістичний прийом синтаксису – паралелізм,суть якого полягає відентичній або подібній побудові синтаксичної конструкції двох чи більше речень або їхніх частин, що йдуть одна за одною [384, c. 208]. Так, нижченаведена СФЄ єнасиченою повторами еліптичних структур, які, будучи оформленими у розповіднихреченнях з єдиним нейтральним інтонаційним малюнком, створюють надзвичайнуемоційну напруженість фрагменту: “He turned his attention back to the road just in time to seesomething vanish under the T-Bird’s bumper. “A dog,” he said. “Tell meit was a dog, Vicky.” Her face was pallid, cottage-cheese color. “Aboy. A little boy.” [508, c. 250].
До комунікативниходиниць, які також сигналізують про переживання героєм твору страху, відносяться звертання, які детермінують адресата, виконуюючифатичну функцію[311, с. 165] таспрямовані навиділення ряду його якостей, уточнюютьставлення до нього [235, с. 42]: “I screamed “TRAIN!”“Awwwwww, shit!” Vern screamed. “Run, youpussy!” I yelled, and thumped him on the back”[524].
Маркувати страх уперсонажному мовленні може також лексичне наповнення висловлення. Перш за все,показником переживання персонажем страху слугує ідентифікація наявності емоціїсамим її носієм. У процесі вербальної репрезентації знання про певну формустраху основне навантаження беруть на себе нейтральні одиниці,які складають асоціативно-емотивну лексику ЛСП “страх”, пор.: “Thefearandterrorareplainlyvisibleinhereyes” [502, c. 221]; “Jeez, you scared me” [503, c. 26].
Дляреконструювання інформації слотів ЕК СТРАХ, активно використовується емотивно-оцінналексика різної частиномовної приналежності периферійних зон ЛСП“страх”: “Tell,me, Mary, have you heard anything yet from that foreign study program?” “No,and I’m on pins and needles” [503, c. 54]; “I’m scared, hethought. Sitting here shitscared ina snowstorm” [526, c. 107].
Активно вживають також спеціалізовані засоби маркування емоцій – вигукові слова та конструкції, які слугують для їхнього вираження безпосередньо у конкретнійситуації [69, c. 647; 71, c. 87; 311, с. 164]. У текстах англомовної художньої прози страх виражається двома видамивигуків. Опосередковані однослівні інстинктивні вигуки персонажів типу oh(o-oh, oooh), ah, whoo, why, wow [440, c. 33, 42, 201] детермінуються біологічною природою людини ісупроводжуються невербальною її поведінкою: “Aah!” he shrieked…suddenlyhis body failed to obey his mind”[500, c. 349]. Характерною ознакою прояву страхуперсонажами в англомовних текстах є використання ними усвідомлених прагматичних маркерів типу Oh, dear! My-my! Poor me!Gracious! Christ! Lord think of that! What! [440, c. 37, 40, 84], утворених на базі різних частин мови внаслідок функціональноїпереорієнтації [179, c. 73]. Такі вигукові конструкції функціонують як самостійні інтонаційно оформлені нерозчленовані фрази [440, c.6-7], наприклад, “Holy mother of Jesus, save me!” The old ladywhimpered [531, c.80]; “And began to hack off hisown hand!” – “Oh my God!” [485, c. 24].
Окремою групою одиниць, які виражають страх персонажа, виступають частки, що спрямовані на передачуемоції, волевиявлення, так і на посилення виразності змісту повідомлення [311, с. 171]. У наведеному нижче прикладі заперечнічастки, які контекстуально вказують на страх, разом із графічними засобами (графонами), що представляють переривчастість, різкеуповільнення та прискорення темпу висловлення, створюють нагнітання емоційноїнапруженості героя: “As I was fumbling to unlock the door to his room, Icould hear him screaming inside. “No, don’t – I beg you. Don’t letgo. No! No! No-ooooooooo!” [506, с. 63].
Невербальнізасоби, кодовані номінативними одиницями мови та мовлення, є тими симтомами,які вплітаються в мовне спілкування, та являють собою елементи комунікативногокоду – “емоційної мови” [120, с. 135; 141, с. 18-22; 233, c. 367; 290, с. 135].У англомовних художніх творах знаходять об’єктивації різні фрагментиконцептуальної структури підслоту СИМПТОМ [ХТОСЬ (людина) відчуває (ЩОСЬ(відчуття)) / (має ЩОСЬ: частина (орган тіла)дієТАК)], яка структурує знання як про зовнішні, видимі процеси, щовідбуваються в організмі наляканого індивіда, так і про внутрішнівідчуття-сигналізатори страху. Причому, як свідчить аналізтекстових репрезентацій емоційних ситуацій небезпеки,найбільш часто експлікуються ті симптоматичні показники страху, які безпосередньо доступнідля акустичного та зорового сприйняття.
Фонаційні засоби паралінгвістики виявляються в елементах екстралінгвістичного(паузи, плач, зітхання тощо) та просодичного (темп мовлення, тон, тембр, висотагучності, манера мовлення тощо) характеру [21, с. 60; 71, с. 89-91; 120, с. 156-157]. У тексті висота тону, інтонаційнийконтур, розтягування складів та слів, паузація передаються за допомогою системи графічного запису мови [141, с. 57; 197, с. 114; 311, с. 95]. Так, вербально оформлене емотивне вираженнястану страху персонажа можевідтворюватися трьомакрапками, якіфіксують інтонаційні мовленнєві паузи та незв’язаність мовлення на письмі: “Ashrill, panickedscreamdrifteduptothem...“Who stabbed whom?”he asked very quietly. “Who is dying?”“I… she… Mr. T-T-Toomy –”[521, с. 133], або тире у кінці обірваного речення: “Beaver! Beav, what ––”… Jonesy standingthere utterly defenseless in his shocked horror”[526, c. 190-191]. Надмірна емоційна насиченістьвисловлювання може передаватися також за допомогою великих літер: “HALL, FORGOD’SSAKE–” [509, c.50].
Фонаційні семи, які репрезентують параметри звучанняголосу людини в стані страху, можутьвідтворюватися не тількиза допомогоюграфічних, але і лексичних та синтаксичнихзасобів. Так, існує низкадієслів, у структурі яких функціонує сема інтенсивності фонетичного параметру.Для сучасних англомовних художніх текстах типовими є дієслова,які відтворюють гучність татон голосуразом зтривалістю висловлення, а саме: scream, wail, cry, whimper, whisperтощо. Наприклад, “All he could see inside were thelifeless legs of Captain Smith, and yet he wailed in terror” [531, с. 82]; “In the garden she whispered,pointing outside with a shaking hand. “It’s out there” [494, с. 17].
Меті маніфестації відповіднихфоноартикуляційних сем слугують поєднання дієслів говоріння, з прислівниковимита субстантивними лексичними одиницями у функції “обставиниспособу дії” [див. також 365, с. 85],наприклад, “The story was told nervously,in a low, halting voice”[506, c. 87]; “Don’tact like a lawyer,” he whispersunder his breath… He glances at us with horror” [502, c. 183].
Для підкресленняманери говоріння вживаються атрибути з просодичними семантичнимиознаками перед іменниками або в складі іменногоприсудка: “Canyou do that?” came the quavering reply. “Will he come?” [531, с. 78], “I don’t believe it”, hesaid, frozen with fear.His voice was weak and shrill”[500, с. 234-235].
Особливою експресивною навантаженістю відрізняютьсяречення, які фіксують повну нездатність персонажу до вимовляння будь-якихзвуків взагалі: “Then hismouth opened to scream, but no sound came out”[533, с. 54].
Серед сигналів, які сприймаються оптичноюсистемою індивіда, найбільшу значимість у передачі емоційного станустраху відіграють всілякі рухи тіла. Форми функціонування кінетичних засобів у художньому творівиступають самостійним прийомом, який посилює комунікативну спрямованістьтексту, його вплив на адресата [254, с. 34]. Аналіз паралінгвістичних номінаційемоції страх у текстах сучасної англомовної прози показав, що вони спрямованіна експлікацію зовнішніхтавнутрішніх фізіологічних змін ворганізмі, для чого залучаються як лексичні одиниці англійськоїмови, так і різноманітні стилістичні засоби та прийоми.
Підслот СИМПТОМзберігаєінформацію про змінив організмі людини, що належить різним модальностям. Прицьому, левова частка даних, описаних в англомовних художніх текстах, припадаєна інформацію візуального характеру, що стосується зовнішніхсимптомів страху, локалізованих в різних ділянках людського тіла. Наведемоприклади експлікації інформації підслоту СИМПТОМ, яка не отримала закріплення водиницях номінативного простору ЕК СТРАХ.
Обличчя як каналневербальної комунікації є одним з найголовніших регуляторів комунікативногоакту [316, с. 145]. Під час опису переживання людиною страху увага акцентуєтьсяна таких моментах, як, наприклад, зміна виразу обличчя, що прототипово фіксуєтьсясполученнямexpression of:“Wavedat him and just for split second saw expression of horror crosshis face” [489, c. 94], зміна у положенні губ:“...hislips twitched. The old dreamy terror was on him” [515, c. 155].фіксація виразу очей:“The eyes which stared backat him were wild-trapped animal, wild and haunted” [487, c. 51].
У стані страхуособа не здатна адекватна контролювати свою поведінку, що й виливається у рядіінстинктивних захисних реакціях тіла людини на страх. Так, вербалізаціїзнаходить мануальнакинема: “Huntons eyes bulged madly from his head and his handswere claws”[519, с. 92]; кинема шиї у різних її проявах: “IwassoscaredIcouldn’tmove. I just managed to turnmy head to stare at the close door” [482, c. 20],“His Adams apple was going up and down” [510, c. 106];надмірне виділення слини:“…Hall saw his face gowhite as paper. Spit ran down his chin.“Oh, my God. Dear Jesus”[509, c. 50].
Опис внутрішніхсимптомів страху активно задіює набір метафор, наприклад, відчуття, сконцентровані уживотіпорівнюються зіскипками: “His belly felt suddenly filledwith splinters”[515, c. 153] або образно розглядаються якрезультат сжимання (холодною рукою) внутрішніх органів людини:“Morrisonfeltacoldhandclutchinghisbowels” [486, c. 96]; дії синестезіїпіддаються змінисмакових відчуттів у роті: “Hetasted the bright steel of panic in his mouth” [515, c. 151], де смак уподібнюютьсяяскравомублиску сталі.
Таким чином, у підслоті СИМПТОМ ЕК СТРАХсконцентрована інформація про внутрішні та зовнішні психофізіологічні реакціїлюдського тіла на страх, серед яких виділяються реакції вербальні таневербальні (паралінгвістичні). До об’єктивації симптоматики страху вангломовній художній прозі широко залучаються як лексичні одиниці, так ірепрезентаційні можливості емоційного синтаксису, що супроводжуютьсяфонетичними та стилістичними засобами представлення досліджуваного концепту.
3.2.3 Слот РЕАКЦІЯемоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовнійхудожній прозі
Усвідомленняіндивідом страху тягне за собою низку дій, спрямованих на вихід із ситуаціїнебезпеки. Знання про можливі способи усунення емоції містяться в слоті РЕАКЦІЯдосліджуваного ЕК і репрезентуються в англомовних художніх текстах у виглядіобміркованих вчинків персонажів. Отже, слот РЕАКЦІЯ структурується якакціональний фрейм з прототиповим набором учасників, головним з яких виступає ХТОСЬ(людина), яка знаходячись у стані страху починає діяти безпосередньо наемоцію або на загрозу. При цьому на концептуальному рівні відбувається змінаролей, приписаних учасникам емоційної ситуації небезпеки: людина якпацієнс-експірієнцер отримує роль експірієнцера-агенса, у той час як напацієнса перетворюється загроза чи страх.
Дії людиниполягають у тому, що після вторинної, раціональної оцінки ситуації небезпеки тастраху, вона приймає рішення щодо усунення, уникнення або пасивного сприйняттязагрози. Отже, людина починає поводити себе певним чином, демонструючи рисихарактеру, якості емоційно-вольової сфери тощо. Спосіб виконання дій фіксуєтьсяЕК СТРАХ у вигляді пропозиції [ХТОСЬ: експірієнцер-агенс діє ТАК] слотуРЕАКЦІЯ. Слот діє ТАК репрезентує різноманітне знання про спланованігероями твору способи персонального захисту. Він надає інформації проособливості поведінки людини, яка набуває таких форм, як:
1)протидія загрозі / страху. У наведеному прикладі “You little bastard? Dussander raised one fist over his head. Todddidn’t flinch at all. He stood his ground, eyes shining. “Yeah”, he saidsoftly, “go ahead and touch me. You just touch me once”. Dussander loweredhis head. His lips were quivering” [523] персонаж Тоддне уникає фізичної загрози [ХТОСЬ: загроза (Dussander) діє ТАК (Dussanderraised one fist over his head)ХТОСЬ: пацієнс-агенс(Todd))діє ТАК], протистоїть їй, готовий до дій у відповідь, щоімпліковано реченням You just touch me once;
2)уникнення впливу загрози. Наведений нижче фрагмент, представляючи станстраху персонажа (ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (I)), описує його дії(shot to my feet, I screamed “TRAIN!, began to run)”, спрямовані на уникнення загрози: “I could tastemy saliva, suddenly all electric and sour and thickened to curds alongmy gums. And worst, somehow most horrible at all, I couldn’thear the train yet. It was invisible… We had invited ourselves to our ownfunerals. The last thought broke the paralysis and I shot to my feet.I screamed “TRAIN!” The last of the paralysis fell from me and I began to run”[524];
3) підпаданняпід вплив загрози, яке є вимушеним, коли за певних обставин персонажі неможуть уникнути загрози. Вони мають підкоритися усім можливим наслідкамзагрози, як у прикладі, “Jonesy’s own heart was racing, and he could feel sweatrunning down his face.Nevertheless he stepped into the room” [526, c. 112], де персонаж ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (Jonesy) вимушен шукати джерело загрози, тимсамим підставляючи себе під її вплив;
4) ігноруваннязагрози.В англомовній художній прозі демонструються випадкиінтенційного піддавання персонажа загрозі з метою отримання позитивнихвражень. Серед найпрототиповіших факторів, що змушують людину свідомо наражатисебе на небезпеку, виділяємо пізнавальний інтерес, приємне нервове збудженнятощо. Так, у наступному прикладі представлено різноманітні форми загрози життюгероя (вузли ТАКА ЩОСЬ: загроза – was running aground, being shot up by a naval patrol, or a French plane, having your throat cut by the Vietminh), та мотиви їх ігнорування (вузлиСТІЛЬКИ ЩОСЬ: причина), а саме: інтерес до пізнання дечого нового та бажаннязустрічі для вирішення справ:
– How on earth did you get there?
– … The only real danger was running aground.
– Or being shot up by a naval patrol, or a French plane. Oh havingyour throat cut by the Vietminh. He laughed shyly. “Well, I am hereanyway. You said this place was very interesting, and I really cameto see you” [499, c. 69-70];
5) бравування загрозою. Яскравим прикладомпідтримкі або підвищення свого статусу в ситуації небезпеки слугує бравада,як спосіб поведінки, інтенційно спрямованої на те, щоб приховати передсоціальним оточенням свою невпевненість, страх, здійснюючи ззовні сміливі,іноді безглузді вчинки. Так, приклад “Jump, Zhem”, said Benoni. Zhem’s teeth gleamed in the moonlight as he smiled with bravado or frightand he leaped” [488, c. 120] розкриває нам те, що герой Жем боїться зірватися з висоти, аледемонструє братові свою здатність ігнорувати страх: [ХТОСЬ: експірієнцер (Zhem) знаходиться у ЩОСЬ:форма страху (fright)дієТАК].
Слот діє ТАК також інкорпоруєінформацію про те, яким чином людина впливає на свій страх. До текстовихфрагментів потрапляють описи того, як ХТОСЬ: експірієнцер-агенс власнимивольовими зусиллями, внутрішніми переконаннями самостійно переборює свійстрах, наприклад, “Dinah didn’t think that. Don’tgiveupyourfear… butdon’tgiveintoit, either. Sitstillandtrytoreasonthingsout. But she didn’t like that empty seat, and she didn’t like the silence of the play” [521, c. 20], у якому персонаж (дівчинка Dinah) навіює сама собі непіддаватися страху, виконуючи на концептуальному рівні одночасно роль агенса:[ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (Dinah) (знаходиться у ЩОСЬ: страх (fear))дієТАК:сама].
У подібних прикладах відбувається“роздвоєння особистості” персонажа, що сприймає власну емоцію як дещо відділеневід його “Я”, ворожу сутність, яку індивід переборює силою свого розуму чи воліпор.: “Nonetheless, Ishakeoffmyfear, andstandbeforethejurybox” [502, c. 459].
Аналізприкладів виявив прихований вузол ХТОСЬ:помічник підслотуРЕАКЦІЯ, у якому представлено інформацію про людину, захисту якої шукаєперсонаж, охоплений страхом. У поданому нижче фрагменті “Mary, I’m frightened”, she cried “What’s that noise?…“It’s nothing but the wind”. “But there is no wind at all. Everything is as quite as the grave –and what a colour the sky is! Oh! I’m feared of it, Mary!”…Nessie came closer. “Let me stay with you a little,” she entreated ...If ye let me bide with you that soundwill not seem so fearsome”. She sat down and placed her thin arm around hersister…she took Nessie’s hand and pressedit gently” [477, c. 186] Мері виконує роль помічника, допомогаючи сестрі Нессі подолати їїстрахи.
У текстових фрагментах англомовних художніх творівекспірієнцер-агенс може перетворюватись на помічника, допомагає позбавитисьстраху або небезпечної ситуації іншим її учасникам, які у такий спосібвиступають у ролі бенефіціантів. В уривку “I screamed “TRAIN!”… “Awwwwww, shit!”Vern screamed. “Run,you pussy!” I yelled, and thumped him on the back. “I can’t! I’llfall!” “Run faster!ia wwwwwwwww-SHIT!” [524] хлопчик (вузол ХТОСЬ: агенс –I), рятуючись від потягу,допомагає другові Верну (вузол ХТОСЬ: бенефіціант – Vern) уникнути загрози.
У небезпечній ситуаціїекспірієнцер-агенс може використовувати допоміжні засоби для того, щобпротистояти загрозі. Приклад “But where was Gamera, The Terror from BeyondSpace? As if it had heard his thought – and, Henry realized, that was perfectlylikely – the weasel smashed head first against the rear window… It bared itsteeth. Henry…bared his own in return. It felt good…When he raised thecarbine, the weasel – stupid, perhaps, but not utterly stupid – dove out ofsight… The sound of the gun was defeaning” [526, c. 677] демонструє використання героєм твору – особою-пацієнсом (підслотХТОСЬ: Henry)автомат – ЩОСЬ:інструмент (carbine) для захисту від небезпеки(Gamera,The Terror from Beyond Space).
Крімпредметів оточення, роль інструмента припадає на частини тіла людини.Здебільшого вони не експлікуються у тексті, будучи частиною знання як базиінтерпретації художнього твору. У випадках, коли персонаж намагається захиститисебе, частини людського тіла, задіяні при опору загрозі, набувають інформаційноїваги, репрезентуючись у тексті соматичною лексикою. Найбільш прототиповоговисвітлення отримують руки (ЩОСЬ: інструмент) як найважливіший органпрактичної діяльності індивіда, наприклад, “I looked down at myself and saw the granddaddy of them [leeches] all clinging to my testicles, its bodyswelled four times its normal size…I turned to Chris, tried to speak again,couldn’t, I pointed instead. His cheeks, already ashy, went whiter still… Ireached down again and picked it off and it burst in my fingers” [524].
Такимчином, вербалізований у тексті фрейм [ЩОСЬ: частина (частина тіла) дієТАК] структурує інформацію не тільки про зовнішню симптоматику страху, але йзнання про можливості інтенціонального використання частин людського тіла уролі засобу впливу на загрозу у ситуації небезпеки.
Інформаціяпро вихід із ситуації небезпеки міститься у слоті ЩОСЬ:результат,який відтворює знання про результат дії агенса, наприклад,“The spy, at first terrified, had grown reassured as he found he had to deal with an intoxicated man, and now, with a movement of cat-like rapidity, slipped from the room.” [484, c. 279], у якому переляканий шпигун бежить відможливої небезпеки [ЩОСЬ / ХТОСЬ: загроза (an intoxicated man) спричиняє (ТАКИЙ (first terrified) ХТОСЬ: людина (spy))діє ТАК].
Спосібвиходу з ситуації небезпеки є тим концептуальним підґрунтям, на основі якоговідбувається оцінка емоційно-вольової сфери індивіда. Перш за все, йдеться пропритаманні експірієнцеру риси характеру. Зазначена інформація упаковується увузол ТАКИЙ, що фіксує наявність певних психофізіологічних якостей особи тавизначену спільнотою позитивну або негативну аксіологічність.
Налексичному рівні слот ТАКИЙ маніфестується оцінними одиницями різноїчастиномовної приналежності парцел АГЕНС та РИСИ ХАРАКТЕРУ ЛСП “страх”,наприклад, “All my life I’ve heard I’m supposed to be a coward because I’m a Jew… Every time the Palmach blows up a British depot...he’s winning respect for me. He is making a liar out everyone who tells me Jews are yellow [538, c. 95].
Отже,конфігурація слоту РЕАКЦІЯ ЕК СТРАХ є розгалуженою, включає вузли, які містятьзнання про варіанти поведінки наляканої людини-агенса, що полягають в усуненніабо зменшенні впливу загрози / страху самостійно або за допомогою інструментівта помічників, про бенефіціантів діяльності агенса, а також дані про певнимчином оцінені риси емоційно-вольової сфери особи. В аналізованих текстовихфрагментах вказана інформація репрезентується різнорідними мовними одиницями ірозміщується у фінальних частинах описів ситуації небезпеки.
3.3 Особливості тропеїчних засобів представлення емоційного концептуСТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
Всебічнета адекватне усвідомлення ЕК СТРАХ передбачає структурування зазначеногоконцепту з позицій “втіленого розуміння”. Відповідна інтерпретаціяконцептуалізованої емоції страх полягає у встановленні зв’язків подібності міжспектром соматичної сенсорики страху та якісними й кількісними параметрамиоб’єктів живої та неживої природи. В основі відповідного способу осмисленняконцептів емоцій лежить аналогове осмислення світу людиною, яке трактується яккультурно детерміноване встановлення людиною на основі власного суб’єктивногодосвіду асоціативних зв’язків подібності між конкретними ознаками порівнювальнихсутностей [23, с. 169-171]. Порівняння виступає головноюлінгвокогнітивною операцією у процесі аналогового осмислення дійсності,розкриваючи механізми концептуалізації її людською свідомістю [205, с. 60-61;313, с. 116-119]. Асоціації емпіричної свідомостівиражають складний світ історичного переломлення людського сприйняття тауявлень крізь досвід реального, матеріального та духовного життя народу [153, с. 112; 295, с. 24], що й дозволяє людській свідомості глибшепроникнути у ціннісну та образну структуру концепту. Тому розгортання процесулінгвокреативного мислення під час осмислення ЕК приводить до ототожненняемоції з будь-яким конкретним, доступним спостереженню, явищем дійсності,прояви якого виступають у якості квазісимптомів емоції, представлених у тексті.У цьому випадку має місце перетинання фрейму емоції та фрейму деякого явищареальності, крізь призму якого осмислюється емоційний стан людини [177, с. 13].
Останнійфрейм набуває статусу КОМПАРАТИВНОГО слоту ЕК СТРАХ, через зіставлення йогоінформації з даними субфреймів СТАН СТРАХУ, ЗАГРОЗА, СИМПТОМ та РЕАКЦІЯ.Встановлення зв’язків КОМПАРАТИВНОГО слоту з іншими слотами ЕК визначає системутаких концептуальних тропів як метафора, метонімія, порівняння, оксюморон,компаративний епітет тощо, які базуючись на єдиному процесі аналогії, маютьрізну суть залежно від локалізації концептуального фокусу на структуріобразно-ціннісної грані ЕК СТРАХ.
Навербальному рівні зазначені тропи складаються з елементів знакового утвореннявиразних смислів, що виникають на основі операції трансформації, тотожності таконтрасту, які поєднують елементи в образні структури внаслідок чоговідбувається прирощення виразного смислу [51, с. 367; 112, с. 16]. Під тропамирозуміємо вживання одиниць у невластивих для них переносних значеннях з метоюстворення образності та виразності [5, с. 83; 112, с. 16; 224, с. 14].
Завдякисвоєму смисловому навантаженню тропи утворюють своєрідну образну сітку, крізьяку сприймається світ, а також відтворюють певне суб’єктивне відношення до світу,що зумовлює як характер бачення світу, так і його відчуття [51, с. 367]. Вони єодним із найбільш ефективних шляхів викликання емоційного відгуку у читача таактуалізації у його свідомості усього запасу пов’язаних з відображенимденотатом асоціативних зв’язків. Виділення образів страху в текстах сучасноїангломовної художньої прози дозволяє вскрити способи та механізми осмисленнянаціональною спільнотою емоції страх та встановити ряд концептів, які формуютьобразну складову ЕК СТРАХ (див. Додаток М).
Перейдемо дорозгляду основних способів тропеїчного осмислення ЕК СТРАХ у текстах сучасноїангломовної художньої прози, серед яких ми виділяємо порівняння, метафору,метонімію, оксюморон та компаративний епітет.
3.3.1 Порівняння
Когнітивнийпроцес аналогового осмислення людським індивідуумом фрагментів зовнішнього тавнутрішнього світу, зокрема емоційного стану страх, з формальної та смисловоїточок зору найбільш помітно виявляється в тропеїчній природі порівняння, вякому найбільш яскраво та повно позначена сутність переносу значення [112, с.76; 210, с. 75]. Складники порівняння – суб’єкт (comparandum) та об’єкт(comparatum), моделюються шляхом синтезування двох однорідних у деякомувідношенні предметів за інтегральною ознакою (основою – tertiumcomparationis), але порівняльний аналог, тобто об’єкт суб’єкта, поширює цюознаку до гранично можливого у тропеїчному смислі плану [112, с. 86].
Спостереженняза лінгвістичним матеріалом свідчить про те, що КОМПАРАТИВНИЙ блок ЕК СТРАХ,виявляючись на поверхневому семантичному рівні у формі тропеїчного засобупорівняння, підключається для конкретизації та характеризації трьох складовихЕК: слотів ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ та, головним чином, СТАТАЛЬНОГО слоту. У процесімапування якостей, властивостей, дій об’єктів матеріального світу на страх, уфреймі концептуалізованої емоції актуалізуються вузли ТАКИЙ та діє ТАК згаданихслотів, що зазнають компаративного доповнення.
Мовневідображення емоції страх здійснюється через сполученняномінантів страху з лексикою, природно застосовуваною для опису різноманітних“неемоційних” онтологічних сфер дійсності.Тлумачення ЕК здійснюється головним чином за допомогою звертання до таких КС, як ЛЮДИНА, НЕЖИВА ПРИРОДА, ТВАРИННИЙСВІТ. Шляхом аналізу в термінахконцептуальних метафор порівняльних конструкцій, які об’єктивують в текстахсучасних англомовних прозових творів ЕК СТРАХ, стає можливим виділити концепти,що прототипово залучаються для побудови структур зазначених конструкцій. Зміствузлу ЗАГРОЗА формується за допомогою таких корелятивних концептів, як:
· ТВАРИНА: загрозаосмислюється у термінах зооморфізмів, наприклад, уподібнюється кажану: “Then darkness came down like the wings of a batsettled on the landing” [498, с. 54]; або порівнюється з акулою: “Ventura smiled, looking at that moment like a human shark…and Morrison was in that moment as afraid of Ventura as he was theChinese” [486, c. 175].
· ЛЮДИНА. Концептзалучається для утворення порівняння, якщо у ролі його об’єкта виступає людиназ деяким загальновідомим набором рис. Зазначене, зокрема, може реалізуватися втексті через уведення прецедентних імен:“Now they were really impressed. A few appeared to be in awe, as if staring at Joe Namath” [502, c. 19]. У наведеному прикладі,футболіст, що викликає в аудиторії благоговійний страх, порівнюється з ДжоНаматом, видатним американським захисником [466, c. 829].
Зазначеніконцепти, отримавши символічний статус в англомовній КС, залучаються длявказівки на силу впливу та аксіологічний статус загрози.
Для описустану страху, його симптомів та характеристики експірієнцера до складупорівняльних конструкцій вводяться одиниці, які в сучасній англійській мовіпозначають концепти:
· ПРИРОДНИЙФЕНОМЕН: стан страхупорівнюється з затемненням, наприклад, “AndsuddenlyIwasscared. It was as if a shadow hadcrossed some inner sun” [524]; страх уподібнюється до полум’я, наприклад,“Terror, hot terror,began to play about Byrne’s heart like a tongue of flame thattouches and withdraws before it turns a thing to ashes” [486, c. 28];
· ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ: страхвиступає як частина об’єкту живої природи, наприклад,“But the terror still clung to him like a stinking peltand his heart went racing”[513, c. 14]; страх виступає як об’єкт неживоїприроди, наприклад,“I felt my longing, myyearning turn to horror...as white and silent as bones in ashroud” [514, c. 310];
· ТВАРИНА: страхуподібнюється пташці, наприклад,“In the dream, the overpass loomed closer and closer, and you began to feel dread struggling in your throat like a big blackbird” [515, c. 148]; орган тіла, чиї зміни розцінюються як симптом страху,порівнюється з твариною:“For a moment his Adams apple went up and down like a monkeyon a stick” [519, c. 74]; експірієнцер страху прирівнюється до тварини, наприклад,“…I had been afraid not as a man but as a beast” [490, c. 218];
· ЛЮДИНА: симптом страху уподібнюється дії людини, наприклад,“I returned his gaze, feeling achill prickle down my back, it was as if larger, cold, invisible handhad been laid on my spine” [524];
· РОСЛИНА: страхосмислюється у термінах рослинного світу, “All her misgivings had fallen away gently like the petals of an overblown rose” [504, c. 137].
· АРТЕФАКТ: страхпорівнюється з могилою, наприклад,“She looked up atus and grinned. And when she did, I felt my longing, my yearning turn to horroras cold as grave...” [521, c. 131]; занепокоєння розглядається у ролі ножа,наприклад,“Instantly Brodie’s sneer was transfixedby a sudden mortifying apprehension, and a pang shot through him like a knifestab” [477, c. 269]; страх осмислюється як військова зброя, наприклад,“Benoni’s heartbeat fast and his stomach felt as if a dozenbowstrings werevibrating inside it”[488, c. 22].
СТАТАЛЬНИЙфрейм ЕК СТРАХ, який відображається у семантичній структурі номінативниходиниць на позначення різноманітних форм страху, також може виступати наментальному рівні у ролі порівняльного об’єкту для характеризації деякого явищаабо предмета дійсності, підкреслення їх ознак і властивостей:“Even as she spoke I drew near to her, as if in terror”[512, c. 231].
Аналізпорівняльних конструкцій, у яких на концептуальному рівні задіяно підслотРЕАКЦІЯ, виявив наступні концепти-кореляти:
· АРТЕФАКТ: реакціяуподібнюється дії іграшкі: “I’ve never been as scared as I was at that moment...The last thought broke the paralysisand I shot to my feet. I probably would have looked like ajack-in-the-box to anyone watching” [524]; осмислюється, як пристрій у кабіні машиністу: “The girl bolted out of the apartment and started down the stairs,screaming likea train whistle” [482,c. 21];
· ЛЮДИНА: реакціяпорівнюється з рухами хлопчика у воді: “but tomyself I felt like a boy in underwater slow motion…moving slowly…” [524];
· ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН: бігосмислюється як рух вітра: “We decided it’s better for us to flee, and so we did, flying out ofthe place like a windthatsuddenly rashes from nowhere… both damned scaredand enjoing the flight immensely”[524];
· ТВАРИНА: вторинна реакція на страхпорівнюється з рухом змії: “Like a snakecreepingthrough the undergrowth, I sneakinto the law schoolwell past noon” [502, c. 55].
Такимчином, порівняння виступає активним засобом експліцитного тропеїчногопредставлення інформації слотів ЗАГРОЗА, СТАН СТРАХУ та РЕАКЦІЯ. Осмисленняцієї інформації, її конкретизація та образна репрезентація у текстіздійснюється через залучення одиниць представлення концептів ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН,ЖИВА ІСТОТА, РОСЛИНА, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ та АРТЕФАКТ, що є проявом активаціїКОМПАРАТИВНОГО слоту під час асоціативної інтерпретації інформаційногонаповнення інших слотів ЕК СТРАХ англомовною спільнотою.
3.3.2 Метафора
Образнаінтерпретація ЕК СТРАХ у сучасній англомовній ККС та МКС інтенсивноздійснюється за допомогою залучення механізму метафори. Якщо порівняння обмежуєзначення постійної ознаки порівнюваної сутності, формуюючи ілюзорну подібність,то метафора, втрачаючи зв’язок like “подібно”, надаєіманентної характеристики суб’єкту образа [23, с. 31-32]. Редукуванняпорівняння веде до того, що метафора вносить корективи в інтерпретацію тієївластивості, що слугує основою порівняння: знімаються всі обмеження йстворюється ширше семантичне поле асоціації [23, с. 32; 240, с. 68].
Аналізтекстових фрагментів сучасної англомовної прози виявив, що метафоричнійінтерпретації здебільшого підлягає слот СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО субфрейму ЕКСТРАХ, у той час як усі інші вузли субфрейму, а також субфрейми ЗАГРОЗА таРЕАКЦІЯ практично не отримують компаративного розширення такого типу. На нашпогляд, це можно пояснити тим, що головним елементом у зображеній ситуаціїнебезпеки прототипово виступає сам страх, і тому усю міць асоціативного заряду,втіленого у формі метафори, автор твору намагається передати описаному їмстраху. Таким чином, він спрямовує концентрацію уваги читача на образі страху,а потім – на інших конституентах ситуації.
Розглянемо основні способи метафоризації коцептуалізованої емоції страху текстах сучасної англомовної художньої прози.
3.3.2.1 Антропоморфна метафора
Одним із проявів образно-асоціативного способу мислення людини є процесвстановлення аналогій між концептуалізованою сутністю та концептом ЛЮДИНА. Вербально втіленаконцептуальна метафора СТРАХ – ЛЮДИНА активно залучається до процесу осмислення страху через те, що дослідження людиною “поглинаючого” її природногота соціального буття здійснюється тільки при умові йогоспоконвічної антропологізації [176, с. 142; 154, с. 180].Тому ототожнення оточення з людиною було та залишається незмінним прийомом пізнаннята практичного освоєння світу і пояснює появу в описах страху атрибутівантропосемічної семантики.
Антропоморфна метафоризація страху відбувається шляхом приписуванняйому біофізичних, психічних ознак та якостей людини, а також її соціокультурниххарактеристик, конкретизація яких відбувається у межах:
· фізичноїсфери:
– постійні ознаки: “зовнішність”:“Hewinced at the memory of sudden apprehension … naked fear – which hedoubted he’d ever forget” [491, с. 572]; “It seemedthat I heard low, chanting voices, full of hideous yet eager fear” [513, с. 13]; “горизонтальнепереміщення у просторі”: “The sight of swastika and German soldiers opened a flood of memoriesfor Karen, and with them came fear” [538, с. 68];
– тимчасові стани:“надмірна інтенсивністьфізичного стану”:“After the crash Gray went to pieces. For weeks heworked at the office. I used to sit in an agony of fear” [530, с. 166]; “слабка інтенсивністьфізичного стану”: “I no longer felt a twingeof fear” [482, c. 117];
· фізіологічноїсфери: “постійний фізіологічний стан”: “A feeling of dumband woolen horror had risen in my throat” [511, с. 67];“тимчасовий фізіологічний стан”:“My heart palpitated in the sickness of fear” [520, c. 137];“…I had thebile of fear in my mouth again” [482, c. 123];
· емоційно-вольовоїсфери: “психофізичний стан”: “I’m quoting Mme. Agoropolilos who has asort of hysterical fear of them”[479, с. 30]; “… his frenzied terror [513, с. 14];their senile screams expressed nothing butwitched anger and ferocious dismay [486, c. 22];“зацікавленість у виконанні діяльності”: “It seemed that I heard low, chantingvoices, full of hideous yet eager fear” [513, с. 13];
· інтелектуальноїсфери: “порушення інтелектуальної діяльності”:“I dare not to sleep forthe dreams that come, yet not remain awake for what lunatic Terrors maycome”[513, с. 26]; “I hurried upto them in a mad panic”[518, c. 183];
· соціокультурноїсфери: “морально-етичні відносини”: “Нeremembered his dozens of trips to East German cities, where all that greetedhim was fear” [537, с. 368]; “соціально-ієрархічнівідносини”: “Jemal Pasha the Turk… clamped areign of terror on the Jewish community” [538, с. 245].
Вербалізована концептуальна метафора СТРАХ –ЛЮДИНА може отримати вигляд СТРАХ– НЕРЕАЛЬНА СУТНІСТЬ / ПРИМАРА, яка “опускається на серце (осередокпочуттів)”: “...there sat upon my heart an incubusof utterly causeless alarm”[502, с. 110].
Отже, осмислення страхуяк людської істоти залучає знання про різні грані людського буття. При цьому,імплікується різко негативна оцінка емоції англомовним соціумом, яка запосередництва властивих людській істоті параметрів вважає страх потворною (hideous), оголеною (naked), німою (dumb), болісною та неконтрольованою (agonyof, ferocious, frenzied, came, torturesof), ненормальною і незрозумілою (lunatic, mad) сутністю, здатною панувати надлюдським єством (a reign of).Зазначена інформація зберігається у вузлах ТАКИЙ, ТАК: спосіб дії, ТАК: спосібіснування слоту СТАН СТРАХУ ЕК СТРАХ, що встановлює компаративний зв’язок зіслотом ТАКИЙ концепту ЛЮДИНА.
3.3.2.2 Зооморфна метафора
Осмислення страхузалучає не тільки антропоморфну метафоризацію, але й проектування на емоційнусферу людини численних ознак представників тваринного світу. Зооморфізмивводяться в описи емоційної ситуації страху заради указівки на ряд ознак страхучерез приписування йому таких ознак тварин, як “дія”, “рух”, “вплив”, “ворожість”. Зооморфна метафора базується на концептуальнійметафорі СТРАХ – ТВАРИНА, що об’єктивується в тексті шляхомуплетення в його тканину номінацій тварин, їхніх характерних дій, частин тілата інших назв, які пов’язані з їх існуванням [176, с. 140], пор.:“Jim turned the next page,glanced down at school photo of Robert Lawson, then looked again. Terrorsuddenly crept into the pit of his belly and coiled there, warmand hissing”[515, с. 151]. У наведеному описі появи у персонажатексту страху постає у ролі змії за рахунок ознак концепту ТВАРИНА (ЗМІЯ), експлікованих семантикою дієслів tocreep into, to coil, to hiss. Разом із незвичною для неї властивістю – warm, дієслова відбивають типову поведінку істоти, надаючи їй лиховісного, неприємного характеру, підкреслюючи її агресивність танебезпечність,створюючи сильне напруження всередині метафори.
Випадки сутозооморфної метафоризації страху є нечисленними. Як правило, констатувати їїнаявність можна лише тоді, коли письменник однозначно використовує в текстізооморфну лексику (як у вищенаведеному прикладі), або назви тварин, яківиступають донорами ознак, що проектуються на страх. У текстовому фрагменті “God knows how many of the menwere concealing little foxes of terror”[543, с. 457] метафора СТРАХ – ТВАРИНА конкретизуєтьсячерез концепт нижчого рівня ЛИСИЦЯ, що привносить в опис страху ідеюподрібненості, численності та невпинного руху, яка екстраполюючись на страх,прочитується як постійна кількісно-якісна мінливість відчуттів, щосупроводжують жах героя та складності подолання емоції.
Набагато частіше в описах переживання людиною страхувикористовується лексика вживана для називання й опису як тварин, так і людей.Зазначене виявляє той факт, що при осмисленні страху важливим є, перш за все,його концептуалізація як активно діючої сутності, що найкраще втілюється вобразі неспецифікованої істоти [154, с. 184]. Мовленнєві метафори, побудованіна базі концептуальної метафори СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА, умовно відносятьсянами до зооморфних, оскільки прототипової істотою вважається саме тварина(створіння: a creature – a living thing, real or imaginary that can move around such as an animal)[462, c. 273].
Описи страху, дозволяють шляхом аналізу використаних у нихдієслів виокремити низку динамічних ознак страху, а саме: здатність “рости”:“Berliners watched it all happen with growing apprehension” [537,с. 449]; “збільшуватись у розмірі”: “uneasiness steadily increased through the day” [544, с. 12]; “the fear that bulked huge in his own mind” [523], “підійматися”:“She felt fear rising in her” [528, с.367]; “народжувати”: “The line pressed on. A nausea born of fear rackedhim” [538,с. 138]; “вмирати”: “She held him afight until his terror of his injury had passed away” [539, с. 488]; “стрибати”: “suddenapprehension leaped inside of him” [523]; “мучити”: “Each day they were tormented with fear for the lives of Jarahand Ruth” [538, с. 249]; “охоплювати”: He was seized with panic!”[537, с. 606]; “хапати:“Gayly dressed merrymakers suddenly in the grip of terror!” [544, с. 11]; “лишати розуму”: “Iscreamed, out of my senses, maddened with fear” [485, с. 27]; “заважатидумати”: “I couldfeel panic nibbling at the edges of my mind with steel teeth” [518, с. 189-190]; “вриватися”: “stark, searing terror rushingin upon barbaric joy” [544, с. 8], “позбавляти дару мовлення”:“Caldwell’s throat closed with fear”[538, с. 401]; “душити”: “A feeling ofdumb and woolen horror had risen in my throat, woolen and choking”[519, с. 67].
Усі вищезазначеніметафоричні предикати, як правило, вказують на спосіб виконання дії, мають притаманний їм усім загальнийсмисл “завдавати шкоди”, який лежить в основі метафорично осмисленого концепту. Цей смислпов’язано з негативною оцінкою, яка актуалізується у метафорі таспіввідноситься з оцінними семами painful іunpleasant словникової дефініції англійськоїлексеми fear. Тому, можна стверджувати, що в англомовних художніх текстах зооморфніметафори страху об’єктивують концептуальну метафору СТРАХ – ВОРОЖА СУТНІСТЬ, яка також проявляється вописах протидії людини страху: вона з ним “бореться”: Even the most outrageousminxes lose their nerve, wrestling with the first twinges ofexistential angst [489, c. 20];“ловить”:“andeventhosewhoweren’t[infected] caughtthesenseofpanic” [526, с. 456];“не підпускає”: “They managed to keep tension andfearout of Gan Dafna”[538, с. 347].
Наведений перелікдинамічних ознак страху заповнює вузол діє ТАК підслоту СТАНСТРАХУ СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ. Атрибутами метафоричних словосполучень, які представляють “ворожу істоту”, експлікуються також статичні якісніознаки емоції страх вузла ТАКИЙ, що відносяться до:
· фізичної сфери: “інтенсивність”,виражену через розмір об’єкта: “fear bulked huge in his own mind” [523], “гострота”: “something related to horror slice throughhim” [488, с. 149]; “спосіб виникнення”(“раптовість”): “...sudden apprehensionleaped inside of him” [523]; “температура” (“холод”): “icy feargripped his heart” [521, с. 100];
· фізіологічної сфери: “відсутність здатностібачити”: “Blind fear...”[538, с. 552]; “сила”:“It was a...physical fear,stopping up the cars, and dropping clouds before the eyes and filling mouthswith foul tastes” [490, c. 218];
· емоційно-вольової сфери: “жорстокість”: “It was a brutal, overmastering, physicalfear, stopping up the cars”[490, c. 218], “зацікавленість”: “A curious… fear”[517, c. 201];
· соціокультурної сфери: “релігійність”: “A… fetishistic fear [517, c. 201].
Отже, приототожненні страху з деякою істотою метафоричний акцент ставиться,насамперед, на дієслівній маніфестації підслоту діє ТАК.Підслот ТАКИЙ, позначений прикметниками, не відрізняється великим обсягом, відходить на другийплан. У метафорах страху проступає суб’єктивне ставлення творця метафори довибору корелята ЕК СТРАХ у ККС англомовної спільноти.Свідомістю людинистрах осмислюється у ролі тих сутностей, які виглядают неприємними, зловіснимичи виявляють неприкриту агресивність до індивіда. При такому описі на другому планіімпліцитно проступає інформація про незахищеність, безпорадність особи та нічим не лімітовану над ним владуобразновираженогостраху, що є необхідною запорукою створення експресивного ефекту опису ситуації небезпеки.
3.2.3Натурморфнаметафора
Натурморфнаметафора передбачає осмислення референту – ЕК СТРАХ у термінах явищ неживої природи. Для концептуалізації емоції страх залучаються такікорелятивні концепти, як ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТИХІЯ, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, РЕЧОВИНА.
Найбільш поширена метафора СТРАХ – РЕЧОВИНА,яка проявляєтьсячерез приписування страху ознак фізіоморфного характеру. Серед останніх найбільш прототиповими є: “консистенція”: “a trickle of fear”[508, c. 265], “thirst of anxiety”[504, c. 37]; “тип речовини”:“woolen horror”[511, с. 67]; “внутрішня структура”:adiffuse, oppressive fear”[507, c. 84]; “колір”: “cold white terror seized her”[491, c. 174]; “температура”: “coldterrible fear seized me”[491, c. 227], “he was suddenly swept with abone-freezing terror”[519, c. 90], “an icy fear”[521, c. 100]; “hot terror, began to play about Byrne’sheart”[494, c. 28]; “смак”: “a delicious feeling of dreadmixed with anticipation” [526, c. 100]; “the copper taste of fear” [512, c. 231], “запах”:“Kurtz thought hecould smell panic”[526, c. 231].
Осягнення страхуяк речовини передбачає приписування йому її динамічних властивостей, якіпроявляються в “поведінці” речовин у природному середовищі, коли відбуваєтьсяїхня взаємодія. Йдеться про такі проектовані на досліджувану емоцію здатностіречовини, як: “набування форми”:“drops of terror”[482, c. 377], “wave of apprehension”[483, c. 283]; “a lump of dread”[508, с. 259]; “здатність змішуватись з іншимиречовинами”:“childhood mingledfearand hatred”[491, c. 81]; “astonishment tinged with fear” [507, c. 276]; “a mixture ofhorror andexultation”[481, c. 450]; “pure horror” [537, c. 390]; “здатність до проникнення”: “the sense of feartoopervasive to be felt acutely” [491, c.626]; “здатністьрухатися”:“fear crinking up and downher back in cold waves”[484, c. 376]; “здатність нашаровуватись наповерхню об’єктів”: “afilmoffearcloudedhereyes” [477, c. 431].
Сприйняття людиною страху якдеякого ОБ’ЄКТУ ПРИРОДИ відтворює через прикметниковіодиниці просторовіпараметри, як “близькість”: “Bradshaw walked to the library andfound a Bible and in near panic began to read” [538, с. 188], “віддаленість”: “Something slipped down her chin,bright and silvery, and with a dim, distant, faraway horror I realizedshe was drooling” [514, с. 308]; субстантивами відтворюєтьсяпараметр “важкість”: “Mr.Craig… feltahugeburdenofworryliftfromhismind”[535, с. 344].
Закріплена увільних словосполученнях концептуальна метафора СТРАХ – ОБ’ЄКТ ПРИРОДИпередбачає ще один напрямок переосмислення онтологічної сутності страху. Усіпредмети оточуючого світу підрозділяються на предмети первинної та вторинноїприроди, тобто на ті, що належать природному середовищу проживання людини та напредмети, які були з певною необхідністю створені нею самою для свого існування[449, с. 295]. Останні є невід’ємною частиною соціокультурної дійсності людинита створюють ціннісне середовище артефактів.
Відповідно, страхтакож може ототожнюватися з деяким АРТЕФАКТОМ. Встановлено проектування на емоцію таких фізичних ознак корелятивних концептів, як“гострота”: “something related to horror slicethrough him” [488, с. 149], “alancet of fearslide into his belly” [523], “Kitty felt a stab of dismay” [538, с. 62]; “розкладність на частини”: “Part of the Imam’s fearofcivilization derived from civilization’s desire to subjugate his land”[538, с. 562]; “температура”: “I felt my longing, my yearning turnto horroras cold as grave”[514, c. 310].
Оскількиартефакти створюються заради задоволення потреб, осмислення страху у зазначенійролі передбачає приписування йому певних “функціональних властивостей”: “Give people a comfortablelittle scare on Sunday morning”[523], “Britain played on America’s fearof Russian troops gettinginto the Middle East”[538, с. 457].
Залучена до процесу образного осмислення страху,натурморфна метафора, що відбиває співставлення концептів СТРАХ – ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, описує страх як явище природного світу,характерними властивостями якого є: “світловий параметр”: “dark fears”[493, c. 5]; “яскравість”: “Panic...flaredinto their hearts” [544, c. 10]; “звук”: “a soundless thunderclap of shock” [518, с. 195], “buzzingwith alarm”[482, c. 284]; “темпоральність”: “Panic...flaredinto their hearts” [544, c. 10].
Осмислення ЕКСТРАХ як стихії, руйнуючої сили природи акцентує силу емоції страх, щопрактично не контролюється [див. 3, с. 357-361; 6, с. 105]. У цьому випадку,йдеться про комплексну концептуальну метафору СТРАХ – СТИХІЯ, яка,спочатку “наділяє” природну силу ознаками антропоморфного чи зооморфногохарактеру, а потім дозволяє залучити отримані про цю стихію знання до процесуконцептуалізації емоції страх. Унаслідок цього, у тексті зазначена метафораактуалізується лексикою, яка використовується для репрезентації концептівЛЮДИНА та ТВАРИНА, за умови ліквідації в структурі їх значення семи “істота”[112, с. 67]. При цьому в ядрі значення подібних мовних одиниць на переднійплан виходять такі смислових ознаки, як“рух” та “дія”, що уособлюють активне начало емоціїстрах по відношенню до її експірієнцера.
Серед концептівцарини СТИХІЯ, задіяних для усвідомлення сутності СТРАХУ, виділяємо концептиВОДА та ПОВІТРЯ. Так, ВОДНА СТИХІЯ осмислюється як антропоморфізація рідинноїметафори, наприклад,“A torrent of terror wanted to rush in and drownme”[518, с. 189-190], у якому “стихійність”,“спонтанність” емоції та її “незалежність від волі та розумулюдини” відбиваютьсяметафоризованими одиницямиаtorrent“потік”,to rush“ринутися”таto drown“поглинути”, об’єктивуючи концептуальнуметафору СТРАХ – СИЛЬНИЙ ВОДНИЙ ПОТІК.При цьому, уведення до тексту “у чистому вигляді” концептуальної метафори СТРАХ– ЛЮДИНА, яка представлена дієсловом towant“бажати”, створює “ефект мерехтіння”указаних типів метафор, що підкреслює складну для людського розуміння природуемоції страх.
Метафоричнамодель СТРАХ – ВОДНА СТИХІЯ, конкретизована у концептуальній метафорі СТРАХ – ПОВІНЬ, передбачає акцент на “експансії”емоції, що закріплюється дієсловом to flood: “I looked up to see Miss Carolinastanding in the middle of the room, sheer horrorflooding herface” [527, с. 39-40].
Бачення страху якПОВІТРЯНОГО ПОТОКУ акцентує ознаку“горизонтальнийрух”емоції страх, покликанийактуалізувати образ сили, що заважає вільно пересуватися у просторі. Такимчином, у наведенихнижче прикладах, представлено метафоруСТРАХ – ПОВІТРЯНА СТИХІЯ:“A draft of terror blew overhim, as if an inner door hadbeen opened”[517, с. 202],“Hunton sprinkled some of the host. Ashe did so he was suddenly swept with a bone-freezing terror”[519, с. 90].
Одночасне використання водному короткому текстовому відрізку великої кількостіметафор, наприклад, “I could feel panicnibbling at the edges of my mind with steel teeth. A torrent of terror wantedto rush in and drown me.I turned my headaway from him and did deep – breathing, flushing panic away” [518, с. 189-190],які спираються на різні концепти людської свідомості створює максимальнунасиченість, згущеність образу страху, реалізуючи здатність найбільш яскраво таобразно передавати сильне психологічне напруження персонажа.
Отже, аналіз натурморфних метафорстраху дозволив виявити такі закріплені в англомовній свідомості за емоцією страх ознаки, як “динамічність” та “вплив”, які представляютьсяконцептуальними метафорами СТРАХ – СТИХІЯ та СТРАХ – РЕЧОВИНА. Концептуальні метафори СТРАХ –РЕЧОВИНА, СТРАХ – ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТРАХ – ОБ’ЄКТПРИРОДИ та СТРАХ– АРТЕФАКТ спрямовані на експлікацію статичних ознак образно представленоїсутності страху.
концепт страхсемантичний мова
3.3.3Метонімія
Метонімія – тойвипадок імплікаційного суміщення понять у слові, коли вираження поняттяусвідомлюється як вторинна ономасіологічна функція слова, вже “зайнятого” іншимпоняттям [112, с. 93; 245, с. 160]. Завдяки цьому метонімія виконує функціюмоделювання компонентів смислу: приховані компоненти підказуються логікою подій,а точніше процедурою когнітивної реконструкції предиката, який супроводжує цейтип переносу.
На концептуальному рівні базою для такого тропу, якметонімія, є коактивація абстрактних концептів типу ЧАСТИНА-ЦІЛЕ,ПРИЧИНА-РЕЗУЛЬТАТ, що слугують моделюванню фундаментальних перцептивнихінваріантів когніції і виступають тими топологічними константами, якіорганізують взаємодію людини з оточуючим середовищем [122, с. 186]. Так,прототипове метонімічне представлення ЕК СТРАХ у текстах сучасної англомовної художньоїпрози здійснюється через вербалізацію слоту СИМПТОМ: локалізація страху воргані чи частині людини виступає маркером переживання емоційного стану людиноювзагалі, наприклад, “HolyChrist, Beav,” Jonesysaidinalow, awedvoice” [526, c. 109], “Sufferingwasbadenough; allowinghisownterrifiedbodytomockthatsufferingbylockingupandjuststandinghere…” [526, c. 165], “Therewas in his eyes a sort of watchfulness and in his mouth a slight droop ofanxiety” [525, c. 260].
Прототиповимиорганами / частинами тіла людини, у яких зосереджується метонімічнопредставлений страх виступають очі: “Thewomanwalksbehindhim, eyesmoreworriedthanevernow. Almostfrightened” [513, c. 18], груди: “Shehandedhimthecrushedsheetofpaperwhichshehadalldayhiddenagainstherterrifiedbreast” [476, c. 297], розум: “Later, hyped on theclarity that sometimes comes to the horrified mind, he wished he hadshot before he saw the orange cap and the orange flagman’s vest” [526, c. 39], органи мовлення: “He heard the panickedvoice of little Michael [501].
Таким чином, утекстах сучасної художньої англомовної прози метонімічне вираження страху єодним з шляхів репрезентації переосмислення концепту, а отже, одним із ключівпроникнення дослідника до образної структури ЕК СТРАХ. Метонімічний процеспередбачає лімітування інформаційного змісту ЕК, містячи вказівку на один зйого складових компонентів – слот СИМПТОМ, який безпосередньо пов’язується зіслотом СТАН СТРАХУ. Метонімічний механізм осмислення страху реалізується такожв іншому лексико-стилістичному прийомі – оксюмороні, який відбиваєамбівалентність сутнісної природи страху, підкреслюючи усю складність їїконцептуалізації.
3.3.4 Оксюморон
У системітропеїки, що залучається для вираження ЕК СТРАХ, оксюморон виступає одним знайбільш уживаних прийомів у творахсучасної англомовної художньої прози. Оксюморон є найбільш яскравою фігуроюмовлення, яка передає несумісні уявлення про наш життєвий досвід [101, с. 144].Смисловий контраст, який існує у структурі оксюморону та надає експресивностімовленню, виникає внаслідок проектування онтологічних властивостей напротилежні онтологічні властивості іншої сутності [23, с. 178], що на мовномурівні представляється у поєданні протилежних за значенням лексичних одиниць[420, c. 225]. Оксюморон – удосконалена метонімічнаметафора, або метафорична метонімія, проте на відміну від метафори та метоніміїзіставлення понять відбувається в межах одного семантичного поля [23, с. 35]. Така фігура мовлення є своєрідною схемою концептуалізаціїотриманого під час когнітивного опанування навколишнього світу знання прооб’єктивно існуючи фрагменти цього світу [385, c. 394].
Воксюморонних конструкціях, визначення, яке на вербальному рівні передаєсудження протилежне у смисловому відношенні до судження ядра ЕК СТРАХ,створюючи парадоксальний ефект, спрямоване на реконструювання слоту ТАКИЙпропозиції [ТАКИЙ (ЩОСЬ: зміст контейнеру (формастраху))] СТАТАЛЬНОГО субфрейму досліджуваного концепту. Так,у прикладі “That day started like all the others, a deliciousfeeling of dread mixed with anticipation”[526, c. 281] спостерігаємо семантичне “зіткнення” лексем delicious та dread,які активують антонімічні аксиологічні компоненти поєднуваних структурзнання (пор. delicious –“extremely pleasant or enjoyable” [458, c. 414] та dread – “feelingofgreatfear(unpleasant emotion)especiallyinthefaceofimpendingdanger” [459, с.430; 464, с. 256]. При такому зіставленні з’являється новий концепт та виявляються нові властивості таякості референта – форми страху. Такий прийом застосовується для інтенсифікаціїзначення якісної характеристики страху, завдяки чому надає висловлюваннюособливу емоційність та експресивність, пор.: “She remembered reading Dracula long ago, back in high school, the pleasurable terror that had been quite a bit less pleasurable once she was in bed” [526, c. 203].
Посиленаекспресивність досягається також під час застосування підсилювальнихприслівників (прикметників) ЛСП “страх” з метою характеризації будь-якого предметудумки, зокрема емоції страх. Використання прислівників- інтенсифікаторів зізначенням найвищого ступеня інтенсивності свідчить про витіснення абопригнічення як денотативного аспекту, так і емоційно-оцінного компонентуконотативного значення лексеми [5, c. 96].
До найбільшвживаних підсилювальних прислівників та прикметників належать terribly, frightfully, awfully, horribly, які у поєднанні з прикметниками, щомістять “позитивні” семи, створюють оксюморонні конструкції, як у прикладах: “TheprospectofbecomingaHarvardmanseemedterriblyattractive” [532, c. 46]; “Hervoicewascollected, oddlysoothingtohim. “Thatwouldbefrightfullynice” [478, c. 334].
Використаннявказаних інтенсифікаторів з десемантизованим денотативним значенням, зумовленетим, що вони утворилися від основ лексем на позначення найсильніших за ступенемсвого впливу форм страху. Деякі висловлення, побудовані за принципомоксюморону, отримавши широке розповсюдження, втратили свою експресивність,перетворившись у розмовні кліше, наприклад, “It’sawfullyniceofyoutocomearound. I’mafraidit’snotmuchofaplay” [524, c. 180].
Таким чином,оксюморон є одним із найефективніших експресивних стилістичних засобівпредставлення суперечливості природи ЕК СТРАХ. Активну участь в характеризаціїоб’єктів реальності у рамках оксюморонної конструкції беруть “стягнуті” ним нарівні ЛСП “страх” прикметники та прислівники інтенсифікації якісного буттяфеноменів дійсності.
3.3.5 Епітет
Один ізосновних шляхів пізнання та структурування концептуалізованої емоції страхвиявляється у дії тропеїчного механізму епітету. У сучасному мовознавстві підепітетом розуміють експресивно-образне або емотивно-оцінне означення, якевідмічає суттєву для певного контексту рису об’єкта номінації з метою конкретизуванняуявлення про нього [112, с. 26].
Епітетивідносяться до найбільш компактних компаративних тропів у тому сенсі, щовиражаються порівняно невеликими синтаксичними структурами. Функції епітета,який вербалізує ЕК СТРАХ, виконуються прикметниками: “Therealheavyhorrors” Dicksaid” [523], субстантивними одиницями: “Herfacewaspallid, cottage-cheesecolor”[508, c. 251], партиципними формамидієслова: “Ashedidsohewassuddenlysweptwithabone-freezingterror” [519, c. 90]. Епітетні конструкціївідтворюють підслот ТАКИЙ, кваліфікуючого предмети різних слотів ЕК СТРАХ.
На відмінувід логічно-предметної інформації про денотат, епітет є емотивно забарвленим,виступаючи засобом вираження суб’єктивно-оцінного ставлення до об’єкту пізнання[6, с. 88], експлікуючи основні складові ЕК СТРАХ. Так, у прикладах obsessive dread [541, с. 119], wretched fear [526, c. 327],causeless alarm [534, с. 120], clinical awe [524]усі визначення зазначених форм страху, внаслідок узуальності вживання,логічної, пояснювальної інформації про денотат, представленого субфреймом СТАНСТРАХУ, не відносяться до епітетів. Проте, й ті епітети, в яких образністьпоступово втратила свою виразність як результат традиційного означення ЕКСТРАХ, наприклад, deep awe [542, c. 146] або які містять у собі індивідуальнуоцінку певної форми страху, наприклад, inevitable fear [526, с. 447], належать до узуально-асоціативних. До їхнього перелікутакож включаються лексичні одиниці прикметникового поля “страх”, які вказуютьна інтенсивність прояву певного феномена реальності: terrific inrush [476, c. 197], frightfulhazard [476,c. 132], реалізуючи знання слотуЗАГРОЗА ЕК СТРАХ.
Оказіонально-асоціативніепітети функціонують лише у рамках залученого ЕК СТРАХ вербального контексту.Їхня особливість полягає в незвичному накладанні на інтерпретаційне поле ЕКСТРАХ тієї інформації, яку вони “привласнюють” від певного концепту своїмзначенням, унаслідок чого на концептуальному рівні свідомості виникає ефектзіставлення двох онтологічно різних сутностей. Такі компаративні епітетипрагматично орієнтують на сприйняття страху та, фіксуючи імпліцитне значення,відтворюють образне уявлення про нього [112, с. 26].
Серед них дляексплікації образної структури ЕК СТРАХ найбільш активно залучаються метонімічніепітети: “Francisstoodmotionless, retainingthoughafraid, unmovedfeatures” [498, c. 50], “Heonlyhastolookinhereyes, whicharemorefrightenedthangrateful” [513, c. 19], де співставлення йде налогічному відношенні суміжності: почуття страху приписується людським органамтіла; метафоричні епітети: “Theircountenanceexpressedabreathlessterror” [477, c. 260], “Theolddreamyterrorwasonhim” [515, c. 155], “afeelingofstifling,directionlesspanic” [521, c. 184] з розкриттям асоціації наоснові уподібнення страху людині, живій істоті; оксюморонні епітети, наприклад,“Julia, Iwantedtotellyou, MichaelhasengagedEvice. I’mawfullygladit’sfixedup” [478, c. 199], у яких вживаються одиниці зпротилежними за смислом значеннями.
Таким чином,у сучасній англомовній художній прозі порівняння, метафора, метонімія,оксюморон та епітет виступають найбільш продуктивними тропеїчними способамиадекватного усвідомлення ціннісно-образної складової ЕК СТРАХ. Зазначені тропиформують та визначають її структуру, яка базується на асоціативно-образних конотаціях як результаті аналогового зіставлення різних поняттєвих сфер людської свідомості.
Висновки до третього розділу
1. Відображена у текстах сучасної англомовноїхудожньої прози ситуація переживання індивідом страху кваліфікується якемоційна ситуація небезпеки, під якою розуміємо фрагмент тексту, корелятомякого виступає ЕК СТРАХ. Загальна фреймова модель під час наративногорозгортання тексту приймає форму або прототипового сценарію переживання страху,або сценарних фреймів девіантних емоційних ситуацій небезпеки. Вона включаєп’ять складноструктурованих слотів СТАТАЛЬНИЙ, ЗАГРОЗА,РЕАКЦІЯ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ, КОМПАРАТИВНИЙ та АКСІОЛОГІЧНИЙ (див. ДодатокН).
2. Слот ЗАГРОЗА містить інформацію про причину абоджерело небезпеки у вигляді загрози, яка, залежно від типу впливу на індивіда,підрозділяється на біологічну / соціальну, фізичну / психологічну /психофізичну, дійсну / уявну, реальну / нереальну. Підслот ТАКИЙ міститьінформацію про основні види загрози, на основі яких виділяються прототипові дляангломовного суспільства форми страху, наприклад, страх хвороби, старості,смерті, темряви тощо. За рахунок виявлення нових вузлів ЩОСЬ: мета /бенефіціант / помічник вдалося розширити структуру блоку ЗАГРОЗА.
3. У підслоті ЕКСПІРІЄНЦЕР СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХакцент зміщується на розгляд людини як такої, яка у визначенихпросторово-часових рамках переживає свій страх у різних його формах /різновидах. Знання, сконцентровані у вузлі ХТОСЬ: експірієнцер (людина),доповнюються інформацією вузлів СТІЛЬКИ про кількість експірієнцерів та ТАКИЙ –про їхні когнітивні здібності, психофізичний стан, досвід, вік, соціальну,професійну належність.
4. Підслот СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХструктурується конфігурацією вузлів ЩОСЬ, ТАКИЙ та СТІЛЬКИ. У семантицідосліджуваних художніх текстів відбивається полісемантична концептуалізаціястраху англомовною спільнотою, яка реалізується у вигляді приписування страховірізних семантичних ролей контейнер / вміст контейнеру, рід / вид, причина /результат, інструмент. Якісні ознаки емоції страх, акумулюючись у вузлі ТАКИЙ,стосуються таких її характеристик, як “рекурентність”, “залежність різновидівстраху від віку особи”, “новизна емоції”. Вузол СТІЛЬКИ містить інформацію про їїкількісні параметри, які розкривають дискретний таконтинуальний способи осмислення природи страху.
5. У підслоті СИМПТОМ ЕК СТРАХ сконцентрованаінформація про внутрішні та зовнішні психофізіологічні реакції людського тілана страх, серед яких виділяються вербальні та невербальні (паралінгвістичні).До об’єктивації симптоматики страху в англомовному художньому тексті широкозалучаються як лексичні одиниці, так і репрезентаційні можливості емоційногосинтаксису, що супроводжуються фонетичними та стилістичними засобамипредставлення ЕК.
6. Слот РЕАКЦІЯ ЕК СТРАХ структурується якакціональний фрейм з прототиповим набором учасників, головним з яких виступаєХТОСЬ(людина), яка, знаходячись у стані страху, починає діяти на емоцію/ загрозу з метою їх усунення або зменшення впливу. На концептуальному рівнілюдина як пацієнс-експірієнцер отримує роль експірієнцера-агенса, у той час якна пацієнса перетворюється загроза або страх. У тексті слот РЕАКЦІЯзбагачується підслотами ЩОСЬ: мета / результат / інструмент / бенефіціант /помічник, які містять оцінку поведінки індивіда, особливостей йогоемоційно-вольової сфери. В англомовних текстових фрагментах указана інформаціярепрезентується різнорідними одиницями і розміщується у фінальних частинахописів емоційної ситуації небезпеки.
7. У сучасній англомовній художній прозі ЕК СТРАХ знаходить своєвираження у семантиці стилістично нейтральних та стилістично маркованих мовнихзасобів. Останні представлені графіко-фонетичними (тире, три крапки, тип,розмір шрифту, графони), морфологічними (вживання абстрактного імені емоційгрупи “страх” у формі множини, з неозначеним артиклем, без артикля,використання підсилювальних прикметників, ступенів їх порівняння, прислівників,дієслів), лексико-стилістичними (історизми, сленгізми), лексико-синтаксичними(еліпсис, апозіопезис, паралелізм, повторення, полісиндетон, звертання,риторичне питання, модально-емоційне речення) та тропеїчними засобами вираженняЕК.
8. Тропеїчні засоби представлення ЕК СТРАХ у текстахсучасної англомовної прози містять лексеми-репрезентанти концептів, щопов’язуються англомовною свідомістю з ЕК СТРАХ асоціативним зв’язком. Такіконцепти складають КОМПАРАТИВНИЙ слот досліджуваного ЕК, вузли якого здатнізбагачувати компоненти слотів ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ та РЕАКЦІЯ на основі зв’язкуподібності або суміжності. Компаративне розширення слотів актуалізується черезсистему таких тропів як епітет, метафора, метонімія, порівняння, оксюморон,побудова яких залучає проектування на ЕК СТРАХ КС ЖИВА та НЕЖИВА ПРИРОДА. Страхобразно уявляється як деяка сутність з рядом статичних та динамічних ознак,отриманих зі структури неемоційних концептів-корелятів ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА,ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, ПРЕДМЕТ,КОНТЕЙНЕР, ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, РЕЧОВИНА, АРТЕФАКТ, ПРИРОДНИЙФЕНОМЕН, СТИХІЯ, що мотивують вербальне оформлення засобів вторинногоозначування ЕК СТРАХ. Наведенірезультати дослідження відбито у чотирьох публікаціяхавтора [40; 42; 48; 370].
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Сучаснілінгвістичні пошуки у руслі когнітивно-дискурсивної парадигми, з одного боку,спрямовані на вивчення національно-мовного матеріалу з метою виявлення тамоделювання представлених у людський свідомості різних типів знань прооточуючий світ. З іншого боку, вони намагаються пояснити те, яким чиномкогнітивні структури відбиваються в лексичній семантиці, відтворити тімеханізми, завдяки яким вони беруть участь у переробці та комунікаціїінформації.
Поданелінгвокогнітивне дослідження мовних засобів англомовної репрезентації ЕК СТРАХспирається на тезу про те, що національна мова виступає інструментом пізнаннядійсності та втіленням світосприйняття людини, і пов’язана з номінацієюоб’єктів світу, формуванням та передачею думок та емоцій. З огляду на це, під ЕКрозуміємо складний динамічний структурно-смисловий конструкт людськоїсвідомості, який зберігає інформацію про виокремлений фрагмент емоційного буттялюдини та знаходить вираження у семантиці мовних засобів. ЕК як маркериемоційної сфери, відбивають знання про емоційно-особистісні якості тапсихофізичні стани індивіда, інформацію про фізіологічні реакції організму таздійснюють активну інтерпретацію реальності в ментальному світі людини.
Сукупністьієрархічно впорядкованих вербалізованих ЕК визначається нами якемоціоконцептосфера. Ядро ЕКС складають ментальні репрезентації знання провласне емоції як факти прояву діяльності емоційної сфери людини. До їїпозаядерної зони входить інформація про всі сфери буття людини, які так чиінакше детермінують її функціонування або осмислюються крізь призму їїіснування. Цей факт свідчить про накладання ЕКС на інші ділянки ККС індивіда, аотже, про її детермінуючу роль у свідомості особи: емоції є тим “цементом”,який скріплює ККС представників будь-якої мовної спільноти.
ЕКС –цілісний когнітивний конструкт високого рівня абстракції, який локалізується уККС та частково відбивається у національній МКС. Загальновизнаний розподіл усіхемоційних станів індивіда на позитивно та негативно марковані, зумовлює те, щоЕКС виступає базою, на фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативноїтональності. Емоційні домени – фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізаціїрізноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ.
Вербалізованийзасобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ визначається як один з базовихконцептів національної ЕКС, комплексне культурно та соціально детермінованекогнітивне утворення, яке фіксує знання про емоцію страх та локалізується унегативній асоціативно-образній зоні англійської ККС. Специфіка ЕК СТРАХвиявляється у тому, що погляд на світ крізь призму небезпеки приводить доспецифічного викривлення дійсності, що прямо позначається на характері їїсприйняття, адекватної інтерпретації існуючого стану речей, на змісті структуротриманих знань та аспектах актуалізації у номінативних засобах мови,комунікативній діяльності індивіда тощо.
ЕК СТРАХструктурується як складна ядерно-периферійна конфігурація знань про прототиповіта непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживаннята усунення емоції страх. Відповідне представлення конфігурації ЕК за якіснимкритерієм доповнюється його референційним аспектом, який відтворюється привиділенні в структурі ЕК СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНОГО блоку.Зазначена якісно-референційна конфігурація виступає матрицею побудови значеньрізнорівневих номінантів аналізованого ЕК.
У межахангломовної картини світу фрагмент, що представляє ЕК СТРАХ, вибудовується наоснові польового принципу організації лексики різних лексико-граматичнихкласів, утворює цілісний, ієрархічно структурований номінативний простіродиниць на позначення страху. Структурантами простору виступають субстантивне,прикметникове, прислівникове, дієслівне лексико-семантичні поля “страх”, які,відбиваючи різні ділянки інтегрального фрейму ЕК СТРАХ, визначають при цьомумежі його смислового обсягу. Мовні засоби на позначення емоції страхоб’єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення, якеактуалізується в сучасній англійській мові лексемою fear, що виступає ім’ям ЛСП і представляє його ядро. Разом з іменником fear,до ядерної зони входить дієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемамидієслівного та прикметникового ЛСП “страх”.
Архілексемамістить у своєму значенні інгерентну сему ‘fear’, яка є присутньою урізних прошарках ядерно-периферійної структури значень усіх елементів ЛСП“страх”, причому її локалізація є однією з умов, що визначають місце одиниць уструктурі ЛСП. До складу інгерентної семи входять прототипові семантичні ознакиномінантів страху, а саме: семи “небезпека / загроза”, “характер емоції”,“негативна оцінка”, “симптом емоції”; непрототипові компоненти: “характерзагрози”, “об’єкт загрози”, “усвідомлення небезпеки”. Виявлені семантичніознаки периферії значень одиниць ЛСП “страх”, конкретизують зміст прототипових ознак “небезпека /загроза” та “характер емоції страх”. Компонент “небезпека / загроза”деталізується у семах “визначена майбутня / теперішня небезпека /загроза”, “невизначена майбутня небезпека / загроза” та “природний / соціальнийтип небезпеки / загрози”. Семантичний параметр “характер емоції страх”конкретизується у таких семах: “характер виникнення”, “характер протікання”,“інтенсивність емоції”, “тривалість емоції”, “обумовленість / безпідставністьвиникнення емоції”, “комбінаторний характер емоції”.
Субстантивне ЛСП“страх” сучасної англійської мови, яке визначає побудову полей іншоїчастиномовної належності, складається з упорядкованої сукупності поняттєвопов’язаних одна з одною синонімічних угрупувань лексем на позначення різновидівстраху. Основним СР ЛСП “страх”, який є базою логічної структури поля, найбільшконцентровано відбиваючи ядро ЕК СТРАХ, є ряд синонімів, очолюванийархілексемою fear. У його межах, виділяються СР з вторинними домінантамиanxiety, worryта fright, аналіз якихконстатує перелік дистинктивних ознак, котрі уточнюють компоненти основного СР.Виділення домінант сприяє розумінню того, що в англомовній ЕКС та МКСвербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), виступає архіконцептом відносно своїхскладників ЕК ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT).
Номінативнийпростір ЕК СТРАХ, що містить іменникову, прикметникову / прислівникову тадієслівну зони, включає 3225 одиниць (з них 292 іменникових, 510прикметникових, 227 прислівникових та 250 дієслівних стилістично нейтральниходиниць, 267 клішованих словосполучень, 598 фразеологічні одиниці, 133 паремійта 701 сленгізм). Весь масив зазначеної лексики поділяється на 1279 стилістичнонейтральних та 1946 стилістично маркованих номінацій.
Референційноблизькі елементи ЛСП “страх” об’єднуються у парцели – дрібні тематичніугрупування лексичних одиниць, основу яких складають виділені в межах усьогополя СР. Серед парцел, які вербалізують фрагменти КС ЛЮДИНА такі: СТАН СТРАХУ(36,4% аналізованих одиниць), ЗАГРОЗА (21,5%), СИМПТОМ СТРАХУ (21,4%), АГЕНС(9,7%), РИСИ ХАРАКТЕРУ (10%), ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ (0,6%), ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ(0,2%) та РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%). Їхній перелік маніфестує зониконцептуальної диференціації ЕК СТРАХ, що “задають” ономасіологічні схемиоб’єднаних у парцели одиниць.
Семантичнаструктура ЕК СТРАХ є концептуальним підґрунтям парцеляції ЛСП “страх” і включаєдекілька великих інформаційних блоків: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ (з царинамиЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), РЕАКЦІЯ, КОМПАРАТИВНИЙ, АКСІОЛОГІЧНИЙ таЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ блоки. Виділені блоки об’єднуються у єдину інформаційнуконфігурацію, яка у термінах фреймової семантики моделюється у виглядіконцептуальної мережі шляхом поєднання предметноцентричного, посесивного, таксономічного,акціонального та компаративного базових фреймів. Комплексна фреймова модель ЕКСТРАХ є структурою, яка містить вузли (слоти та підслоти) різного рівнягенералізації. Його скелет утворюють слоти, що є фреймовими відповідникамивиділених блоків семантичної структури ЕК. Представлена модель пояснюєособливості формування семантики корпусу номінацій ЕК СТРАХ, дозволяєвстановити їхнє розташування в межах (ядерно-периферійної, тематичної)структури ЛСП “страх”.
СлотЗАГРОЗА містить інформацію про причину або джерело, від якого надходитьнебезпека та про мету, бенефіціантів, помічників, інструментів залякуванняоб’єкта загрози. Слот зберігає дані про типи загроз, серед яких наявнібіологічна / соціальна, фізична / психічна / психофізична, дійсна / уявна,реальна / нереальна загроза, а також про можливі конкретні її втілення. На базіостанніх виділяються прототипові для англомовного суспільства форми страху, якот страх води, висоти, темряви, хвороби, старості, смерті, невідомого тощо.
СТАТАЛЬНИЙслот ЕК СТРАХ має вигляд сукупності трьох підслотів, які містять інформацію проналякану людину, зміни, що відбуваються з її тілом та варіативність емоції, щонею переживається. У підслоті ЕКСПІРІЄНЦЕР акцент зміщується на розгляд людинияк такої, що у визначених просторово-часових рамках певним чином переживає свійстрах у різних його формах. Виявлені у творах сучасної англомовної художньоїпрози знання, що сконцентровані в підслоті, включають кількісні дані проекспірієнцера (-ів) страху, їхню емоційно-вольову сферу, психофізичний стан,освіченість, досвід, вік, соціальну, професійну належність.
ПідслотСТАН СТРАХУ структурується у вигляді конфігурації вузлів, у сукупності якихфіксується полісемантична концептуалізація страху англомовною спільнотою шляхомприписування йому ролей контейнер / вміст контейнеру, рід / вид, причина /результат, інструмент. Серед якісних ознак страху, актуалізованих одиницями ЛСП“страх” у текстових фрагментах, виділяються “рекурентність”, “залежністьрізновидів страху від віку особи”, “новизна емоції”. Кількісна визначеність полягає у дискретному /континуальному способі осмислення страху.
У підслотіСИМПТОМ ЕК СТРАХ сконцентрована інформація про внутрішні та зовнішніпсихофізіологічні реакції людського тіла на страх, серед яких виділяютьсяреакції вербальні та невербальні. До об’єктивації симптоматики страху вангломовному художньому тексті залучаються як лексичні одиниці, так ірепрезентаційні можливості емоційного синтаксису, що супроводжуютьсяфонетичними та стилістичними засобами представлення концепту.
СлотРЕАКЦІЯ ЕК СТРАХ структурується як акціональний фрейм з прототиповим наборомучасників, головним з яких виступає ХТОСЬ(людина), що, знаходячись устані страху, починає діяти на емоцію або на загрозу з метою їхнього усуненняабо зменшення впливу. На концептуальному рівні людина як пацієнс-експірієнцеротримує роль експірієнцера-агенса, загроза або страх перетворюється напацієнса. Вузол РЕАКЦІЯ збагачується підслотами ЩОСЬ: мета / результат /інструмент / бенефіціант / помічник, виявлених у текстових фрагментах, якісупроводжуються оцінкою поведінки індивіда, особливостей його емоційно-вольовоїсфери. В англомовній художній прозі вказана інформація репрезентуєтьсярізнорідними одиницями і розміщується у фінальних частинах описів ситуаціїнебезпеки.
ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙслот ЕК СТРАХ зберігає інформацію стосовно просторової та часової локалізаціїситуації небезпеки. У текстових фрагментах сучасної англомовної художньої прозияк просторова, так і часова визначеність ситуації небезпеки має здатністьдетермінувати характер певної форми емоції, будучи такою, що прототиповостимулює або притупляє відчуття страху.
АКСІОЛОГІЧНИЙслот містить знання про оцінку емоції страх. Мовні та мовленнєві одиниціпереважно позначають страх як негативно забарвлену емоцію, яка породжуєнеприємні та болючі для людини відчуття. Негативне маркування слоту зумовлюєрозміщення ЕК СТРАХ у негативно забарвленій ділянці ЕКС та ККС англомовноїспільноти. Проте, на периферії ЕК, як структури знань про феномен амбівалентноїприроди, знаходяться знання про його позитивну роль, зумовлену креативнимхарактером страху та роллю, яку він грає у самозбереженні індивіда.
Фреймоваструктура ЕК СТРАХ має здатність розглядатись як сценарій, будучи введеною доконцептуально-семантичного простору мовленнєвого твору. Таке динамічнепредставлення фреймової моделі концепту реалізується як послідовне розгортанняу межах певних просторово-часових умов ланцюга подій, що складають емоційнуситуацію небезпеки. Остання, як семантичний субстрат описів ситуаційпереживання індивідом страху в сучасних англомовних художніх творах,витлумачується як фрагмент тексту, корелятом якого виступає ЕК СТРАХ.
У сучаснійангломовній художній прозі ЕК СТРАХ знаходить своє вираження у семантицістилістично нейтральних та стилістично маркованих мовних засобів. Останніпредставлені графіко-фонетичними (тире, три крапки, тип, розмір шрифту,графони), морфологічними (вживання абстрактного імені емоцій групи “страх” уформі множини, з неозначеним артиклем, без артикля, використання підсилювальнихприкметників, ступенів їх порівняння, прислівників, дієслів),лексико-стилістичними (історизми, сленгізми), лексико-синтаксичними (еліпсис,апозіопезис, паралелізм, повторення, полісиндетон, звертання, риторичні питання,модально-емоційні речення) та тропеїчними засобами вираження ЕК.
Аналізмовного та мовленнєвого матеріалу показав, що слоти фреймової моделі ЕК СТРАХмають здатність до свого розширення за рахунок проектування на них структуриконцептів неемоційних концептосфер ККС англомовної спільноти. Такі концептискладають КОМПАРАТИВНИЙ слот ЕК, підслоти якого здатні розширювати компонентиблоків ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ та РЕАКЦІЯ. Компаративне наповнення слотівактуалізується через клішовані одиниці, фразеологічні словосполучення тапареміологічні структури, а також тропеїку сучасної англомовної прози. Побудоваепітету, метафори, метонімії, порівняння та оксюморону здійснюється на основізв’язку подібності, суміжності або контрасту з такими аспектами буття, як ЖИВАта НЕЖИВА ПРИРОДА.
Набірметафор та метонімій, які експлікують ЕК СТРАХ, фіксує результати взаємодіїіндивіда зі світом, визначаючи “втіленість” концепту. Через аналіз контекстіввживання номінацій емоції виявлено, що відповідне осмислення страху ґрунтуєтьсяна досвіді людини, сформованого під час її інтеракції з оточуючою дійсністю. Узв’язку з цим у смисловій структурі ЕК СТРАХ виділяються фізичний,фізіологічний, інтелектуальний та соціокультурний сегменти, які акумулюють таструктурують у своїх межах інформацію соціокультурного та біологічногохарактеру про емоцію страх.
Композиціяякісних та кількісних ознак емоції страх, виявлених в ході аналізу їїангломовних репрезентантів, дозволяє зафіксувати образ страху у вигляді деякоїсутності з набором статичних та динамічних властивостей, запозичених укорелятивних концептів ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, КОНТЕЙНЕР / ВМІСТКОНТЕЙНЕРУ, ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, АРТЕФАКТ, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН,РЕЧОВИНА, СТИХІЯ, ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, які визначають смислову структурузасобів вторинної номінації ЕК СТРАХ.
Зважаючина постійні зміни, що відбуваються у семантичній структурі мови, виникаєнеобхідність діахронічного дослідження семантикі англомовних номінацій ЕКСТРАХ. Перспективним також вбачається контрастивне дослідження репрезентації ЕКСТРАХ в англійській, українській та інших мовах світу з метою виявленняуніверсальних та відмічених національною специфікою його фрагментів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдюкова З.А. Описаниепространства-вместилища через активацию объёмно-пространственного фрейма вофранцузском языке // Коммуникативно-функциональное описание языка. – Уфа:Изд-во Башкирск. ун-та, 2001. – С. 12-16.
2. Аносов К.Г.Фразеологические единицы – как материальные знаки национального бытия //Когнитивная лингвистика конца 20 века. Материалы Междунар. науч. конф. 7-9октября 1997 г. В трёх частях. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ. – 1997. – С. 52-53.
3. Апресян Ю.Д.Интегральное описание языка и системная лексикография. – Т. 2. – М.: Языкирусской культуры, 1995. – 767 с.
4. Аристов С.А., Сусов И.П. Коммуникативно-когнитивная лингвистика и разговорный дискурс: http: // homepages.tversu.ru/~susov/Aristov.htm
5. Арнольд И.В. Стилистикасовременного английского языка (стилистика декодирования). – М.: Просвещение,1990. – 300 с.
6. Арутюнова Н.Д.Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. – М.: Наука, 1974. –383 с.
7. Арутюнова Н.Д. Типыязыковых значений: Оценка. Событие. Факт. – М.: Наука, 1988. – 341 с.
8. Арутюнова Н.Д. Язык имир человека. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 896 с.
9. Аскерова І.А. Внутрішняформа деяких назв СТРАХУ в польській мові // Проблеми семантики, прагматики такогнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – Вип. 13. – К.: Видавничий центр КНЛУ,2005. – С. 19-22.
10. Афанасьева О.В.Понимание прилагательного как признакового слова. Ономасиологический подход кизучению лексики // К юбилею учёного. Сб. науч. тр., посвящённых юбилею докторафилологических наук, профессора, главного научного сотрудника лабораториитеоретического языкознания РАН Елены Самойловны Кубряковой. – М.: МГПУ, 1997. – С. 29-36.
11. Бабушкин А.П.Объективное и субъективное в языке // Общие проблемы строения и организацииязыковых категорий (грамматические, словообразовательные, лексические итекстовые категории): Мат-лы науч. конф. 23-25 апреля 1998 г. – М.: РАН ИЯ, 1998. – С. 28-31.
12. Бабушкин А.П. Типыконцептов в лексико-фразеологической семантике языка. – Воронеж: Изд-воВоронеж. гос. ун-та, 1996. – 104 с.
13. Баженова И.С.Экспрессия эмоций в контексте гендерных исследований // Разноуровневыехарактеристики лексических единиц: Слово в тексте. – Смоленск: СГПУ, 2001. – Ч.4. – С. 100-101.
14. Балабан О.О.Метафоричне перенесення як універсальний спосіб вторинної номінації (наматеріалі української, російської та англійської мов) // Проблеми зіставноїсемантики. – Вип. 5. – К.: КДЛУ, 2001. – С. 114-118.
15. Балли Ш. Общаялингвистика и вопросы французского языка: Пер. с франц. – М.: Изд-во иностр.лит., 1961. – 394 с.
16. Баранов А.Н. О типахсочетаемости метафорических моделей // Вопросы языкознания. – 2003. – №2. – С.73-95.
17. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия РАН. Серия литературы иязыка. – 1997. – Т. 56, №1. – С. 11-21.
18. Баранова К.М. Онекоторых новых путях анализа синонимии // К юбилею учёного. Сб. науч. тр.,посвящённых юбилею доктора филологических наук, профессора, главного научногосотрудника лаборатории теоретического языкознания РАН Елены СамойловныКубряковой. – М.: МГПУ, 1997. – С. 29-36.
19. Барба Л.В. Лінгвокогнітивніособливості текстової ситуації “Злочин – Відповідальність” у різнихфункціональних стилях сучасної англійської мови: Дис.… канд. філол. наук:10.02.04. – К., 1999. – 157 с.
20. Барсук Л.В.Категоризация как психолингвистическая модель // Психолингвистическиепроблемы функционирования слова в лексиконе человека: коллективная монография /Под общей ред. А.А.Залевской. – Тверь: Тверск. гос. ун-т, 1999. – С. 21-55.
21. Бацевич Ф.С. Основикомунікативної лінгвістики. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 342 с.
22. Бєлєхова Л.І. Образнийпростір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дис.… д-ра філол.наук: 10.02.04. – К., 2002. – 476 с.
23. Бєлєхова Л.І. Словеснийобраз в американській поезії: лінгвокогнітивний погляд. – М.: ООО “Звездопад”,2004. – 376 с.
24. Беляевская Е.Г.Семантическая структура слова в номинативном и когнитивном аспектах: Дис.… д-ра филол. наук: 10.02.04. – М., 1991. – 495с.
25. Беляевская Е.Г.Проблема сложения смыслов при формировании семантики идиом (процессфразеологизации в когнитивном аспекте) // Композиционнаясемантика: Мат-лы III-й междунар.шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 4-6.
26. Бєссонова О.Л.Концепты эмоций в структуре оценочного тезауруса английскогоязыка // Лінгвістичні студії. – Вип. 2. – Ч. 1. – Донецьк:ДонНУ, 2003. – С. 256-265.
27. Бєссонова О.Л. Оціннийтезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: Дис. … д-ра філол.наук: 10.02.04. – Донецьк, 2003. – 463 с.
28. Благий Т.Л. Комуникативно-прагматическиеклассы предложений угрозы, страха и опасения в современом немецком языке:Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Иркутск. гос. пед. ин-т иностр.языков. – Иркутск, 1994. – 15 с.
29. Болдырев Н.Н.Категориальное значение глагола как способ концептуализации события //Когнитивная лингвистика конца 20 века.: Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9октября 1997: В 3 ч. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 9-13.
30. Болдырев Н.Н. Когнитивнаясемантика: курс лекций по английской филологии. – Тамбов: Изд-во Тамбовск.ун-та, 2000. – 123 с.
31. Бондаренко А.Ф.Локальное сложноподчинённое предложение (на материале французского языка) // Лексическая и грамматическая семантика романских и германских языков.Романо-германская филология. – Кишинёв: Штиинца, 1989. – С. 15-22.
32. Бондаренко К.М. Картинамира: опыт лингво-когнитивного синтеза // ВісникХарківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. 200-річчя Харківськоїмовознавчої школи. – Харків: Константа, 2004. – №635. – С. 8-12.
33. Бондаренко Я.О. Ключовіконцепти у мовленні акцентуйованих мовних особистостей (на матеріалі сучасноїамериканської художньої прози) // Проблеми семантики слова, речення та тексту.– Вип. 8. – К.: КНЛУ, 2002. – С. 33-39.
34. Бондарко А.В. Теорияфункциональной грамматики. Темпоральность. Модальность. – Л.: Наука, 1990. –264 с.
35. Бондарко А.В. Теориязначения в системе функциональной грамматики: на материале русского языка. –М.: Языки словянской культуры, 2002. – 736 с.
36. Борисенко Н.Д.Гендерний аспект репрезентації персонажного мовлення в англійських драматичнихтворах кінця ХХ століття: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 / КНЛУ. –К., 2003. – 20 с.
37. Борисенкова Л.М. Квопросу о некоторых особенностях немецкой концептосферы // Лексикология истилистика. Современные тенденции развития. К 70-летию В.С.Вашунина иВ.А.Портянникова. – Нижний Новгород: НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 2004. – С.139-147.
38. Борисов А.А. Реализацияконцепта “FEAR” паремиологическими средствами современного английского языка //Языковые категории: границы и свойства: Мат-лы докл. междунар. науч. конф.(Минск, 22-23 марта 2004 г.). – Минск: МГЛУ, 2004. – Ч. 2. – С. 108-111.
39. Борисов А.А. Фреймовоемоделирование эмоционального концепта СТРАХ: опыт концептуально-семантическогоанализа (на материале англоязычных лексикографических источников) // Человек иязыковое пространство: аспекты взаимодействия. – Нижний Новгород: НГЛУ им.Н.А.Добролюбова, 2004. – С. 179-188.
40. Борисов О.О. Когнітивнаметафора як засіб вираження концепту “FEAR” у сучасній англійській мові (на матеріалі оповідань С.Кінга) // Моваі культура. Наукове видання. – Серія Філологія. Лінгвокультурологічнаінтерпретація тексту. – Вип. 6. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2003. –Т. ІІІ/2. – Ч. 2. – С. 338-346.
41. Борисов О.О. Дієслівнілексичні одиниці сучасної англійської мови на позначення емоційного концепту“СТРАХ” (на матеріалі лексикографічних джерел) // Вісник Житомирськогодержавного університету імені Івана Франка: Вип. 17. – Житомир:Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2004. – С. 91-95.
42. Борисов О.О. Невербальнімаркери вираження емоційного концепту “СТРАХ” (на матеріалі сучасноїангломовної художньої прози) // Вісник Житомирського державного університетуімені Івана Франка. – Вип. 16. – Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУімені Івана Франка, 2004. – С. 130-134.
43. Борисов О.О.Особливості сленгової репрезентації ЕК СТРАХ (на матеріалілексикографічних джерел сучасної англійської мови) // Мови у відкритомусуспільстві: Матеріали VРегіональної науково-практичної конференції (Чернігів, 24-25 вересня 2004 р.).– Чернігів: Віст-сервіс, 2004. – С. 3-5.
44. Борисов О.О.Організація мовних засобів концепту СТРАХ у сучасній англійській мові // Наукаі сучасність. Філологія. – Зб. наук. пр. Національного педагогічногоуніверситету ім. М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2004. – Т. 42. – С. 127-135.
45. Борисов О.О.Функціонування концепту “FEAR” усучасній англомовній картині світу // Вісник Київського національноголінгвістичного університету. Серія Філологія. – 2004. – Т. 7, №1. – С. 72-80.
46. Борисов О.О. Емоційнийконцепт СТРАХ як репрезентант емоційної концептосфери англомовного соціуму:аксіологічно-семантичні особливості // Проблеми семантики, прагматики такогнітивної лінгвістики. Зб. наук. пр. – Вип. 6. – К.: Київcький національний університет імені ТарасаШевченка, 2005. – С. 39-44.
47. Борисов О.О.Категоризація емоції страх традиційними словосполученнями сучасної англійськоїмови // Вісник Луганського національного педагогічного університету іменіТараса Шевченка. Філологічні науки. Іноземна філологія. – Луганськ: Вид-во ЛНПУімені Тараса Шевченка “Альма-матер”, 2005. – Ч. 1, №5. – С. 18-25.
48. Борисов О.О.Лексико-синтаксичні засоби вираження слоту ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ емоційногоконцепту СТРАХ (на матеріалі творів сучасної англомовної художньої прози) //Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Вип. 22. –Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2005. – С.100-103.
49. Борисов О.О.Фразеологічні засоби репрезентації емоційного концепту СТРАХ у сучаснійанглійській мові // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики.Зб. наук. пр. – Вип. 14. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2005. –С. 28-33.
50. Бородкина Г.С. Концепты“Angst” и “Freude” в семантическом пространстве языка и его австрийского варианта:Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж,2002. – 22 с.
51. Брандес М.П. Стилистика текста: Теоретический курс. –М.: Прогресс-Традиция, ИНФРА-М, 2004. – 416 с.
52. Будянская О.О., Мягкова Е.Ю. Сопоставление средств описания эмоций в английском и русском языках(на примере страха) // Язык, коммуникация и социальная среда. – Воронеж: ВГТУ,2002. – Вып. 2. – С. 79-87.
53. Вальчук Г.В. Мовневтілення концепту “Європейська Інтеграція”: семантико-когнітивний аспект (наматеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times): Дис.… канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2003. – 211 с.
54. Вансяцкая Е.А., Карташкова Ф.И. Оценочная лексика в текстовых ситуациях, отражающих эмоциональныереакции человека (на материале английского языка) // В.И.Даль в парадигме идейсовременной науки: язык-словесность-самосознание-культура: Мат-лы Всерос. науч.конф., посвящённой 200-летнему юбилею В.И.Даля.: В 2-х ч. – Иваново: Ивановск.гос. ун-т, 2001. – Ч. 2. – С. 144-145.
55. Васильев Л.М.Современная лингвистическая семантика. – М.: Высш. шк., 1990. – 176 с.
56. Вежбицкая А.Культурно-обусловленные сценарии и их когнитивный статус: Пер. с англ. // Языки структура знания. – М.: Наука, 1990. – С. 63-85.
57. Вежбицкая А. Язык.Культура. Познание: Пер. с англ. – М.: Русские словари, 1996. – 416 с.
58. Вежбицкая А.Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ. – М.: Языки русскойкультуры, 1999. – 780 с.
59. Вежбицкая А.Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики: Пер. с англ. – М.:Языки славянской культуры, 2001. – 272 с.
60. Великих О.Ю. К проблеме исследования лексико-семантических групп афро-американского сленга // Концептуальная картина мира и интерпретативное поле текстас позиций лингвистики, журналистики икоммуникативистики: Сб. материалов Всерос. науч.-практ. конф. – Барнаул: Изд-во Алт. ГТУ И.И.Ползунова, 2000. – С. 148-155.
61. Вердиева З.Н.Семантические поля в современном английском языке. – М: Высшая школа, 1986. –119 с.
62. Витгенштейн Л.Философские работы: Пер с нем. – М.: Гнозис, 1994. – Кн. 1. – Ч. 1. – 520 с.
63. Витт Н.В. Об эмоциях иих выражении (к проблеме выражения эмоций в речи) // Вопросы психологии. –1964. – №3. – С. 140-154.
64. Вольф Е.М.Функциональная семантика оценки. – М.: Едиториал УРСС, 2002. – 280 с.
65. Воркачев С.Г.Методологические основания лингвоконцептологии // tpl1999.narod.ru/WEBTPL2002/VORKACHEVTPL2002.HTM
66. Выготский Л.С. Мышлениеи речь. – М.: Лабиринт, 1999. – 352 с.
67. Гагарин А.С.Экзистенционалы человеческого бытия: одиночество, смерть, страх (от античностидо нового времени) (историко-философский аспект). – Автореф. дис. … д-ра филос.наук: 09.00.03 / Екатеринбургск. гос. ун-т. – Екатеринбург, 2002. – 46 с.
68. Гак В.Г. Метафора:универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988.– С. 11-26.
69. Гак В.Г. Языковыепреобразования. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1998. – 768 с.
70. Гамзюк М.В.Відображення емоцій лексичними засобами (на матеріалі німецької мови) // ВісникКНЛУ. Серія філологія. – 1999. – Т. 2, №2. – С. 39-48.
71. Гамзюк М.В. Емотивністьфразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії тадіахронії): Дис.… д-ра філол. наук: 10.02.04. – К., 2001. – 386 с.
72. Гладьо С.В.Семантико-когнітивний аспект показників емотивності англомовного художньоготексту // Вісник КНЛУ. Серія філологія. – 1999. – Т. 2, №1. – С. 104-116.
73. Гладьо С.В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект(на материале современной англоязычной прозы): Дис. … канд.филол. наук: 10.02.04. – К., 2000. – 223 с.
74. Глазунова О.И. Логикаметафорических преобразований // www.philology.ru/linguistics1/glazunova-00.htm
- 08.01.2003.
75. Гнаповская Л.В. Лингвокогнитивныеи лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германскогопроисхождения: Дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. – К., 1999. – 206 с.
76. Голованова А.В.Семантическое поле “труд” в русской языковой картине мира // Житниковскиечтения: межкультурные коммуникации в когнитивном аспекте: Мат-лы Всерос. науч.конф. – Челябинск, 2001. – С. 143-150.
77. Головань О.В.Семантико-ассоциативная структура концепта “ВОЙНА”. – Барнаул: Изд-во АлтГТУ,2001. – 119 с.
78. Голубовская И.А.Этнические особенности языковых картин мира. – К.: Издательско-полиграфическийцентр “Киевский университет”, 2002. – 293 с.
79. Гольдберг В.Б.Контрастивный анализ лексико-семантических групп (на материале английского,русского и немецкого языков). – Тамбов: ТГПИ, 1988. – 56 с.
80. Гончарова Т.И. Про рользооморфізмів у сленгу // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Серія Філологія. Актуальні питання сучасної філології. – Вип. 34.– Харків: Константа. – 2002. – №538. – С. 76-86.
81. Грицьків А.В. Сітковемоделювання як метод лінгвістичного дослідження // Наукові запискиТернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: Мовознавство.– №2. – 2002. – С. 47-52.
82. Грицьків А.В.Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовнихфінансових термінів): Дис.… канд. філол. наук: 10.02.04. – Тернопіль, 2004.– 258 с.
83. Гузенко В.А. Страх какпричина возникновения девиантного поведения // Проблеми девіантної поведінки:історія, теорія, практика: Мат-ли Всеукр. науково-практ. конф. 25-27 листопада 2002 г. – К.: Міленіум, 2002. – С. 84-87.
84. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. – М.:Просвещение, 1969. – 184 с.
85. Гумбольдт В. Избранныетруды по языкознанию: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1984. – 397 с.
86. Даниленко Л.В. Когнитивныеаспекты языковой картины мира в сравнении с научнойкартиной мира // Когнитивные аспекты языкового значения. – Иркутск: ИГЛУ, 1997.– С. 28-38.
87. Дейк Т.А. ван Язык.Познание. Коммуникация: Пер. с англ. – Благовещенск: БГК им. И.А.Бодуэна деКуртене, 2000. – 308 с.
88. Дементьева М.Ю.Представление значений языковых единиц различной структурной сложности науровне фреймовых моделей // Текст и дискурс: традиционный икогнитивно-функциональный аспекты исследования. – Рязань: Рязанск. гос. пед.ун-т им. С.А.Есенина, 2002. – С.57-63.
89. Деменчук О.В. Колоративнакомпозита в англійській мові: когнітивно-ономасіологічний аспект: Дис.…канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2003. – 240 с.
90. Демьянков В.З.Понимание как интерпретирующая деятельность // Вопросы языкознания. – 1983. –№6. – С. 58-67.
91. Демьянков В.З.Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросыязыкознания. – 1994. – №4. – С. 17-25.
92. Демьянков В.З., Воронин Л.В., Сергеева Д.В.,Сергеев А.И. Лингвопсихология как раздел когнитивнойлингвистики, или: Где эмоция – там когниция // С любовью к языку. – М.-Воронеж: ИЯ РАН, Воронеж. гос.ун-т. – 2002. – С. 29-36.
93. Додонов Б.И. В мире эмоций. – К.: ПолитиздатУкраины, 1987. – 140 с.
94. Жаботинская С.А.Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных. – М.: ИЯ РАН, 1992. –216 с.
95. Жаботинская С.А. Квопросу о принципах построения концептуальной модели языковой номинации // Имя:Слово, словосочетание, предложение, текст (именование на различных уровняхязыка). – К.: ИСИО, 1993. – С. 48-56.
96. Жаботинская С.А.Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичністудії. – Вип. 2. – Черкаси: Сіяч. – 1997. – С. 3-11.
97. Жаботинская С.А.Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського ун-ту. СеріяФілологічні науки. – Вип. 11. – Черкаси: Сіяч. – 1999. – С. 12–25.
98. Жаботинская С.А.Ономасиологические модели в свете современных школ когнитивной лингвистики // Слюбовью к языку. – М.-Воронеж: ИЯ РАН, Воронеж. гос. ун-т,2002. – С. 115-123.
99. Жаботинская С.А.Концептуальный анализ языка: фреймовые сети // Мова. Зб.наук. праць. – Одеса: Одеський нац.ун-т, 2003. – С. 1-26.
100. Жельвис В.И. Эмотивный аспект речи.Психолингвистическая интерпретация речевого воздействия. – Ярославль: ЯГПИ им.К.Д.Ушинского, 1990. – 81 с.
101. Жигадло О.Ю. Реалізація основних принципівспілкування у парадоксальних висловлюваннях у художньому дискурсі (на матеріаліанглійської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. СеріяФілологія. – 2004. – Т. 7, №1. – С. 143-149.
102. Жуков В.П. Поговорка // Языкознание. Большойэнциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. – 2-е изд. – М.: БольшаяРоссийская энциклопедия, 1998. – С. 379.
103. Заботкина В.И. Особенности строениялексических категорий // Общие проблемы строения и организации языковыхкатегорий (грамматические, словообразовательные, лексические и текстовыекатегории): Мат-лы науч. конф. 23-25 апреля 1998 г. – М.: РАН ИЯ, 1998. – С. 75-76.
104. Заикина С.В. Понятие СТРАХА в сопоставительнойперспективе // Лингвистические парадигмы: традиции и новации: Мат-лы междунар. симпозиумамолодых учёных “Лингвистическая панорама рубежа веков”, Волгоград, 23-25 мая 2000 г. – Волгоград: Перемена, 2000. – С. 85-89.
105. Зайнуллина Л.М. Когнитивная метафора вразносистемных языках // Композиционная семантика: Мат-лыТретьей Междунар. шк.-семинара по когнитивной. лингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв.ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др. –Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – Ч. 1. – С. 191-193.
106. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека.Психолингвистические исследования. – Воронеж: Изд-во Воронеж.гос. ун-т, 1990. – 205 с.
107. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. –М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1999. – 382 с.
108. Захаров А.С. Когнитивные механизмыязыкотворчества // Композиционная семантика: Мат-лы III-й международной шк.-семинара по когнитивнойлингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.:Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов:Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 29-31.
109. Звегинцев В.А. Язык и лингвистическая теория.– М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. – 248 с.
110. Звегинцев В.А. Мысли о лингвистике. – М.:Изд-во Моск. ун-та, 1996. – 336 с.
111. Зельдина Ю.Б. Соотношение идиом и паремий каклингвистическая проблема (на материале русского языка) // В.И.Даль в парадигмеидей современной науки: язык-словесность-самосознание-культура: Мат-лы Всерос.науч. конф., посвящённой 200-летнему юбилею В.И.Даля. Иваново, 5-7 апреля 2001 г.: В 2-х ч. – Иваново: Иван. гос. ун-т, 2001. – Ч. 2. – С. 26-32.
112. Ивченков В.И. Лингвостилистика тропов ЮрияКазакова. – Минск.: УП Ред. науч.-метод. журн. “Пачатковаяшкола”, 2002. – 112 с.
113. Изард К.Э. Психология эмоций: Пер. с англ. –СПб.: Питер, 2000. – 464 с.
114. Иевлева М.Х. Базисные концепты ментальногомира человека (на материале тавтологий типа жизнь есть жизнь). – Уфа: РИОБашГУ, 2002. – 140 с.
115.Кагановська О.М.Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістикисередини ХХ сторіччя). – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – 292 с.
116.Кагановська О.М. Риторичнезапитання versus концепт: до проблеми асиметрії у когнітивному плані // ВісникХарківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. 200 річчя Харківськоїмовознавчої школи. – №635. – Харків: Константа, 2004. – С. 65-69.
117. Казанцева Е.А. Функционально-семантическоеполе СТРАХА в английском языке // Коммуникативно-функциональное описание языка.– Уфа: Изд-во Башкирск. ун-та, 2001. – С. 129-132.
118. КалашниковаЛ.В. Что такое ситуация с точки зрения когнитивной лингвистики // Аксиологическаялингвистика: проблемы теории дискурса, стилистики,семантики и грамматики. Сб. науч. тр. – Волгоград: Перемена, 2002. – С. 158-162.
119. Калимуллина Л.А. О концептуальном подходе канализу текстового поля эмотивности // Теория поля в современном языкознании. –Уфа: Изд-во Башкирск. ун-та, 2001. – С. 90-94.
120. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізаціїсмислу англійського емоційного висловлювання. – К.: Вид. центр КДЛУ, 2001. –351 с.
121. Каменская О.Л. Языковая личность и речеваядоминанта // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лы Междунар. науч.конф. 7-9 октября 1997 г., В трёх частях. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ, 1997. – С.36-37.
122. Капранов O.П. Взаємодія словотвірних метоніміїта метафори у теорії “концептуальної інтеграції” (на матеріалі похіднихіменників німецької мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київськогонаціонального лінгвістичного університету. – Серія Філологія. – 2002. – Вип. 6.– С. 182-188.
123. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке //Языковая личность: культурные концепты. – Волгоград-Архангельск: Волгоградскийпед. университет им. А.С.Серафимовича, 1996. – С. 3-16.
124. Карасик В.И. Языковой круг: личность,концепты, дискурс. – Волгоград: Перемена, 2002. – 477 с.
125. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковаяличность. – М.: Наука, 1987. – 263 c.
126. Карчевски Р.И. Прагмакоммуникативныехарактеристики языковых средств выражения угрозы в английском языке: Автореф.дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. – Минск, 2005. – 17 с.
127. Квеселевич Д.И. Интеграция словосочетания всовременном английском языке. – К.: Вища школа, 1983. – 83с.
128. Кириозе З.И. О национальной концептосфере //Филология и культура: Мат-лы III-й междунар. науч. конф. 16-18 мая 2001г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова,Т.А.Фесенко, Е.В.Милосердова, В.Б.Гольдберг и др.: В 3 ч. – Ч. 2. – Тамбов:Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2001. – С. 80-82.
129. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц.– Львов: Вища школа, 1988. – 161 с.
130. Клебанова Н.Г. О некоторых особенностяхкультурных концептов в художественных произведениях // Композиционнаясемантика: Материалы Третьей Междунар. шк.-семинара по когнитивной.лингвистике, 18-20 сентября 2002 г. / Отв.ред. Н.Н.Болдырев. – Ч. 1. – Тамбов:Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 180-181.
131. Клобуков П.Е. Метафора как концептуальнаямодель формирования языка емоции // Язык. Сознание. Коммуникация. – 1997. –Вып. 2. – С. 41-47.
132. Кобозева И.М К формальной репрезентацииметафор в рамках когнитивного подхода к языку // kobozeva@philol.msu.ru
133. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. – М.:Едиториал УРСС, 2004. – 352 с.
134. Ковалёва Л.В. Фразеологизм в когнитивномаспекте // Гуманитаризация обучения и актуальные проблемы лингвистики. Межвуз.сб. науч. тр. – Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 2001. – С.51-55.
135. Коваль Н.М. Відбиття розвитку мовної картинисвіту у лексичній системі іспаномовного суспільно-політичного дискурсу // Мовніі концептуальні картини світу. – №7. – К.: Київський університет імені ТарасаШевченка, 2002. – С. 224-230.
136. Козлова Е.А. Глагольная метонимия сточки зрения когнитивно-дискурсивного подхода // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-семинара по когнитивнойлингвистике, 18-20 сент. 2002г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.:Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 3. – Тамбов:Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 193-195.
137. Козловський В.В. Оцінне значення та рисахарактеру мовця (на матеріалі німецького речення непрямої мови) // НауковийВісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Вип. 165-166. – Германськафілологія. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 106-117.
138. Колесник Д.М. Концептуальний простіравторської метафори у творчості А.Мердок: Автореф. дис. … д-ра філол. наук:10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. – К., 1996. – 18 с.
139. Колесник О.С. Мовні засоби відображенняміфологічної картини світу: лінгво-когнітивний аспект (на матеріалідавньоанглійського епосу та сучасних британських художніх творів жанруфентезі): Дис.… канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2003. – 300 с.
140. Колпакова Г.В. Концептосфера в областиантропонимии в немецком и русском языках // Лексикология и стилистика.Современные тенденции развития. К 70-летию В.С.Вашунина и В.А.Портянникова. –Нижний Новгород: НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 2004. – С. 132-138.
141. Колшанский Г.В. Паралингвистика. – М.: Наука,1974. – 80 с.
142. Колшанский Г.В. Объективная картина мира впознании и языке. – М.: Наука, 1990.– 108 с.
143. Корнилов О.А. Языковые картины мира какпроизводные национальных менталитетов. – М.: Изд-во МГУ, 1999. – 341 с.
144. Коровкин М.М. Созидающее сознание: от миравещей к миру слов (когниция, номинация, коммуникация) // Когнитивные аспектыязыкового значения. – Иркутск: ИГЛУ, 1997. – С. 17-27.
145. Космеда Т.А. Мовна свідомість і семантика мови(на прикладі концепта ВОЛЯ у тексті Т.Г. Шевченка) // Семантика мови і тексту:Зб. статей 6-ї Міжнар. наукової конф. 26-28 вересня 2000 р. – Івано-Франківськ:Плай, 2000. – С. 263-268.
146. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.:Видавничий центр “Академія”, 1999. – 288 с.
147. Кошевая И.Г. К проблеме знака и значения вязыке. – М.: МГПИ, 1976. – 143 с.
148. Кравченко А.В Язык и восприятие: Когнитивныеаспекты языковой категоризации. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1996. – 160 с.
149. Крамчанинова О.В. Категорія простору та часу вструктурі дієслов агресії // Проблеми зіставної семантики. – Вип. 6. – К.: Вид.центр КНЛУ, 2003. – С. 95-103.
150. Красавский Н.А. Лингвистические методыисследования эмоциональных концептов // Лингвистические парадигмы: традиции иновации. Материалы международного симпозиума молодых учёных “Лингвистическаяпанорама рубежа веков”. – Волгоград: Перемена, 2000. – С. 18-28.
151. Красавский Н.А. Динамика эмоциональныхконцептов в немецкой и русской лингвокультурах: Автореф. дис.… д-ра филол. наук.– Волгоград, 2001 // http: //www.vspu.ru/~axiology/libr/akd/autoref14.htm.
152. Красавский Н.А. Образная лингвистическаяобъективация базисных эмоций // Житниковские чтения: межкультурные коммуникациив когнитивном аспекте: Мат-лы Всерос. науч. конф. – Челябинск: Челябинск. гос.ун-т, 2001. – С. 46-53.
153. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты внемецкой и русской лингвокультурах. – Волгоград: Перемена, 2001. – 495 с.
154. Красавский Н.А. Русские номинантыэмоций и метафора // Аксиологическая лингвистика: проблемы теориидискурса, стилистики, семантики и грамматики. Сб. науч. тр. – Волгоград:Перемена, 2002. – С. 176-192.
155. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология. – М.: ИТДГК “Гнозис”, 2002. – 284 с.
156. Кронгауз М.А. Семантика. – М.: Рос. гос.гуманит. ун-т, 2001. – 399 с.
157. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическомосвещении. – М.: Наука, 1978. – 115 с.
158.Кубрякова Е.С. Рольсловообразования в формировании языковой картины мира // Роль человеческогофактора в языке: Язык и картина мира. – М.: Наука, 1988. –С. 141-172.
159.Кубрякова Е.С. Возвращаясь к определению знака //Вопросы языкознания. – 1993. – № 4. – С. 18-28.
160. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становлениякогнитивизма: Лингвистика – Психология – Когнитивная наука // Вопросыязыкознания. – 1994. – № 4. – С. 34-47.
161. Кубрякова Е.С. Парадигмы научного знания влингвистике и её современный статус // Изв. АН России. Серия литературы и языка. – 1994. –Т. 53, №2. – С. 3-15.
162. Кубрякова Е.С. Новые пути исследованияфеномена значения в современной лингвистике // Функциональная семантика языка,семиотика знаковых систем и методы их изучения. Тезисы докладов междунар. конф.– Ч. 1. – М.: РУДН, 1997. – С. 60-62.
163. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точкизрения. – М.-Тамбов: РАН ИЯ, 1997. – 327 с.
164. Кубрякова Е.С. Языковое пространство ипространство языка (к постановке проблемы) // Известия РАН. Серия литературы иязык. – 1997. – Т. 56, №3. – С. 22-31.
165. Кубрякова Е.С. О двоякой сущности языковыхкатегорий и новых проблемах в их изучении // Общие проблемы строения иорганизации языковых категорий (грамматические, словообразовательные,лексические и текстовые категории). Материалы науч. конф. 23-25 апреля 1998 г. – М.: РАН ИЯ, 1998. – С. 7-12.
166. Кубрякова Е.С. Об актуальных задачах теориисловообразования (на рубуже веков) // Мат-лы междунар. конф., посвящ. научн.насл. проф. М.Д.Степановой и его дальнейшему развитию. – М.: МГЛУ, 2001. – С.11-18.
167. Кубрякова Е.С. Когнитивная лингвистика ипроблемы композиционной семантики в сфере словообразования // Изв. АН. Сериялитературы и языка. – 2002. – Т. 61, №1. – С. 13-25.
168. Кубрякова Е.С. Язык и знание: На путиполучения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка впознании мира. – М.: Языки славянской культуры, Рос. академия наук. Ин-тязыкознания. – 2004. – 560 с.
169. Куликов В.Г. К вопросу о путях формированияконцептуальных систем в национальных вариантах английского языка // Языки итранснациональные проблемы: Мат-лы Междунар. науч. конф. 22-24 апреля 2004года. / Отв. ред. Т.А.Фесенко: М-во образования и науки Рос. Федерации, Ин-тязыкознания Российской академии наук, Тамб. гос. ун-т им. Г.Р.Державина, Ин-тисследования развития яз. процессов в Австрии и в мире INST (Вена, Австрия). – М.-Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2004. – Т.ІІ. – С. 340-346.
170. Кунин А.В. Английская фразеология. – М.:Высшая школа, 1970. – 343 с.
171. Кунин А.В. Фразеология современногоанглийского языка. – М.: Изд-во Международные отношения, 1972. – 288 с.
172. Курчанова Н.А. Сентенциональный текст вязыковой картине мира. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И.Герцена, 2001. – 132 с.
173. Кустова Л.С. Тайна национального характера. –М.: Изд-во ИКАР, 2003. – 164 с.
174. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов:Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – М.:Прогресс, 1988. – Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. – С. 12-51.
175. Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Чтокатегории языка говорят нам о мышлении: Пер. с англ. – М.: Языки славянскойкультуры, 2004. – 792 с.
176. Лапиня Э.А. Метафора в терминологии микроэлектроники (на материалеанглийского языка) // Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. – С.134-145.
177. ЛевинаО.А. Репрезентация эмоциональных сотояний персонажей в английскомхудожественном тексте (языковые и когнитивные аспекты): Автореф. дис. … канд.филол. наук: 10.02.04 / МГЛУ. – М., 1999. – 30 с.
178. Левицкий А.Э. Функциональные подходы кклассификации единиц современного английского язика. – К.: „АСА”, 1998. – 362с.
179. Левицкий А.Э. Функциональные изменения всистеме номинативных единиц современного английского языка: Дис. … докт. филол.наук: 10.02.04. – К., 1999. – 396 с.
180. Левицкий А.Э. Коммуникативно-когнитивные аспекты номинативной деятельностииндивида // Композиционная семантика: Материалы III-й международной шк.-семинара по когнитивной лингвистике,18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев;Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им.Г.Р.Державина, 2002. – С. 13-15.
181. Левицкий В.В. Типы лексических микросистем икритерии их различения // Филологические науки. – 1988. – №5. – С. 66-73.
182. Левицький А.Е. Неадвербіальні засоби виразуградуальності ознаки в сучасній англійській мові // Взаємодія одиниць різнихрівнів германських, романських і слов’янських мов. – К.: КДПІІМ, 1991. – С.169-173.
183. Левицький А.Е. Основи функціональноїлінгвістики. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2004. – 124 с.
184. Левченко Е.П. Когнитивный аспект анализа ассиметрии фразеологических систем // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лыМеждунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г. В трёх частях. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 95-97.
185. Левченко О.П. Фразеологічна вербалізаціяпсихічних станів (концептосфера СТРАХ) // Проблеми зіставної семантики. – Вип.7. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. – С. 273-279.
186. Лексикология английского языка / Р.З.Гинзбург,С.С.Хидекель, Г.Ю.Князева и А.А.Санкин. – М.: Высш. школа, 1979. – 269 с.
187. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность.– М.: Просвещение, 1969. – 213 с.
188. Лихачев Д.С. Концептосфера русскогоязыка // Известия РАН. Серия литература и язык. – 1993. – № 1. – С. 3-9.
189. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. – М.: Изд-воМоск. ун-та, 1982. – 480 с.
190. Лотман Ю.М. Семиосфера. – СПб.:“Искусство-СПб”, 2001. – 704 с.
191. Луговая А.А. Лингвистический потенциал паремийи изучение иностранного языка // В.И.Даль в парадигме идей современной науки:язык-словесность-самосознание-культура: Мат-лы Всерос. науч. конф., посвящённой200-летнему юбилею В.И.Даля. Иваново, 5-7 апреля 2001г.: В 2-х ч. – Иваново:Иван. гос. ун-т, 2001. – Ч. 2. – С. 377-389.
192. Лук А.Н. Эмоции и чувства. – М.: Знание, 1972.– 77 с.
193. Лук А.Н. Эмоции и личность. – М.: Знание,1982. – 176 с.
194. Лук’янова Г. До питання про класифікаціюфразеологізмів у сучасній англійській мові // Вісник Черкаського університету.Серія філологічні науки. – Вип. 15. – Черкаси, 2000. – С. 79-83.
195. Ляпин С.Х. Концептология: к становлениюподхода // Концепты. – 1997. – Вып. I. – С. 11-35.
196. Магировская О.В. Лингвистические средстваобобщения концепта (на материале английских пословиц) // Композиционнаясемантика: Мат-лы ІІІ-го междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике,18-20 сентября 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова,Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им.Г.Р.Державина, 2002. – С. 80-82.
197. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. – М.:ИТДГК “Гнозис”, 2003. – 280 с.
198. Маккормак Е. Когнитивная теория метафоры. Пер.с англ. // Теория метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 170-192.
199.МаковскийН.М. Английскиесоциальные диалекты (онтология, структура, этимология). – М.: Высш. школа,1982. – 135 с.
200. Мамонтов С.Ю. Страх. Практика преодоления. –СПб.: Питер, 2002. – 128 с.
201. Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология. –К.: Знання, 2004. – 326 с.
202. Манерко Л.А. Теория словосочетания: от внешнейформы к внутреннему содержанию // Материалы Круглого стола. “Проблемы традиционногоязыкознания в новом свете” (3 ноября 1999 г.). – М.-Тамбов: Институт языкознания РАН. – Тамбовск. гос. ун-т им. Г.Р. Державина, 1999. – С.13-17.
203. Маркина Е.А. О концептуальных признакахэмоциональных структур (на примере концепта любви) // Филология и культура: Мат-лы III-й междунар. науч.конф. 16-18 мая 2001г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова,Т.А.Фесенко, Е.В.Милосердова, В.Б.Гольдберг и др.: В 3 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-воТГУ им. Г.Р.Державина, 2001. – С. 72-73.
204. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М.: Высшая школа, 1997. – 272 с.
205. Маслова В.А. Лингвокультурология. – М.:Издательский центр “Академия”, 2001. – 208 с.
206. Маслова В.А. Языковая картина мира и культура// Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9октября 1997 г. В трёх частях. – Ч. 1. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 59-64.
207. Матевосян Л.Б. Толкование эмоциональныхсостояний как ключ к пониманию культур // Филологические науки. – 1999. – №3. –С. 96-101.
208. Мацкевич Е.Э. Концепт желательности вконцептосфере немецкой культуры // Лексикология и стилистика. Современныетенденции развития. К 70-летию В.С.Вашунина и В.А.Портянникова. – НижнийНовгород: НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 2004. – С. 151-153.
209. Медникова Э.М. Значение слова и методы егоописания. – М.: Высшая школа, 1974. – 202 с.
210. Мезенин С.М. Образное сравнение с точки зренияфункциональной перспективы (на материале языка произведений Шекспира) // Учёныезаписки. Синтаксические исследования по английскому языку. – 1971. – Т. 473. –Вып. 2. – С. 75-81.
211. Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття: Пер.з фр. – К.: Український Центр духовної культури, 2001. – 552 с.
212. Микитюк І.М. Функціонування вторинноїкомпозиційно зумовленої номінації у художньому тексті: Автореф. дис. … канд.филол. наук: 10.02.04 / Львівськ. нац. ун-т ім. І.Франка. – Львів, 2003. – 20с.
213. Минский М. Фреймы для представления знаний:Пер. с англ. – М.: Энергия, 1979. – 152 с.
214. Михайлова И.Б. Чувственное отражение всовременном научном познании. – М.: Мысль, 1972. – 277 с.
215. Моисеева В.Л. Состояние лица как фрагментрусской языковой картины мира // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лыМеждунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г., В трёх частях. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 161-162.
216. Мокшина Е.А. Когнитивные структуры в парадигмеэмоций (на материале современного немецкого языка) // Разноуровневыехарактеристики лексических единиц: Сб. науч. ст. по мат. докладов и сообщенийконф. Ч 1. Лексика и Фразеология. Терминология. Смоленск, 19-20 мая 2001 г. – Смоленск, СГПУ, 2001. – С. 27-32.
217. Мокшина Е.А. “Гнев”, “Счастье”, “Печаль” –чувства или эмоциональные примитивы? // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-семинара по когнитивнойлингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.:Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов:Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 67-68.
218. Мокшина Е.А. Когнитивная метафора как средствообъективации эмоциональных концептов “Traurigkeit” и “Gluck” в немецкой,австрийской и швейцарской современной художественной картине мира: Автореф.дис.… канд. филол. наук: 10.02.04/ Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 2003. – 22 с.
219. Морковкин В.В., Морковкина А.В. Русскиеагнонимы (слова, которые мы не знаем). – М.: Ин-т рус. яз. им. А.С.Пушкина,ин-т рус. яз. им. В.В.Виноградова РАН, 1997. – 414 с.
220. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. –Харків: Основа, 1993. – 256 с.
221. Мягкова Е.Ю. Эмоциональная нагрузка слова:опыт психолингвистического исследования. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та,1990. – 108 с.
222. Мягкова Е.Ю. Эмоциональность слова виндивидуальном подходе // Психолингвистические проблемы функционирования словав лексиконе человека: коллективная монография / Под общей ред. А.А.Залевской. –Тверь: Тверск. гос. ун-т, 1999. – С. 56-74.
223. Мягкова Е.Ю. Основания эмоциональности слова// Лингвосинергетика: проблемы и перспективы: Материалы второй школы–семинара 2июля 2001 г. – Барнаул: Изд-во ААЭП, 2001. – С. 64-70.
224. Найссер У. Познание и реальность. Смысл ипринципы когнитивной психологи: Пер. с англ. – Благовещенск: БГК им.И.А.Бодуэна де Куртене, 1998. – 230 с.
225. Недайнова І.В. Вираження типової моделіігрового виду спорту та наслідки його порушення в сучасній англійській мові //Вісник Луганського національного педагогічного університету імені ТарасаШевченка. Філологічні науки. Іноземна філологія. – Луганськ: Вид-во ЛНПУ іменіТараса Шевченка “Альма-матер”, 2005. – Ч. 1, №5. – С. 108-113.
226. Немов Р.С. Психология. Учеб. для студентоввысш. пед. учеб. заведений: В 3‑х кн.: Кн. 1. Общие основы психологии. –М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 688 с.
227. Нефёдов Л.А. Когнитивный подход к изучениюкатегории имплицитности в тексте // Житниковские чтения: межкультурныекоммуникации в когнитивном аспекте: Мат-лы Всерос. науч. конф. – Челябинск,2001. – С. 80-84.
228. Нижевская О.С. Культурологический концепт SOUL / ДУША: опыт концептуального анализа //Мова і Культура. Культурологичний компонент мови. – Вип. 3. – К.: ВидавничийДім Дмитра Бураго, 2001. – Т. 2. – С. 133-139.
229. Нижегородцева-Кириченко Л.А.Лексико-семантическое поле «Интеллектуальная деятельность»: опытконцептуального анализа (на материале существительных современного английскогоязыка): Дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. – К., 2000. – 357 с.
230. Никитин М.В. Основы лингвистической теориизначения. – М.: Высшая школа, 1988. – 168 с.
231. Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. –СПб.: Научный центр проблем диалога, 1996. – 700 с.
232. Николаева Т.М. Грамматическая модель мирапословицы // Филологический сборник (к 100-летию В.В.Виноградова). – М.:Институт русского языка им. В.В.Виноградова РАН. – 1995. – С. 316-325.
233. Николаева Т.М. Паралингвистика // Языкознание. Большой энциклопедическийсловарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. –2-е изд. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – С. 367.
234. Новиков Л.А. Гипонимия // Языкознание. Большой энциклопедический словарь/ Гл. ред. В.Н.Ярцева. – 2-е изд. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – С. 104.
235. Нушикян Э.А. Типология интонации эмоциональной речи. – Киев-Одесса: Вища школа, 1986. – 159 с.
236. Общее языкознание / Н.Б.Мечковская,Б.Ю.Норман, Б.А.Плотников, А.Е.Супрун. – Минск: Вышейшаяшкола, 1983. – 456 с.
237. Оксенчук А.Е. Роль соматических идиом вформировании языковой картины мира // Когнитивная лингвистика конца 20 века.Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997. В трёх частях. – Ч. 1. – Минск:МГЛУ, 1997. – С. 162-167.
238. Ольшанский И.Г. Концепт – Значение –Межкультурная коммуникация. К методологии лингво-когнитивного анализа //Филология и культура: Мат-лы III-ймеждунар. науч. конф. 16-18 мая 2001 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.:Е.С.Кубрякова, Т.А.Фесенко, Е.В.Милосердова, В.Б.Гольдберг и др.: В 3 ч. – Ч.2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2001. – С. 18-19.
239. Оніщенко Н.А. Когнітивна основа конотаціїмеліоративності та пейоративності у ФО німецької мови // Вісник ХНУ ім.В.Н.Каразіна. Серія Романо-германська філологія. Лінгвістичні й дидактичніпроблеми іншомовної комунікації. – Харків: Константа, 2003. – С. 129-133.
240. Опарина Е.О. Концептуальная метафора //Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. – С. 65-78.
241. Орлянская Т.Г. Национальная культура черезпризму пословиц и поговорок (на материале японского, русского и английскогоязыков) // Вестник Московского университета. Лингвистика и межкультурнаякоммуникация. – Серия 19. – № 3. – С. 27-51.
242. Островська О.М. Експресивність та оцінкахудожнього дискурсу // Мова і культура. – Вип. 6. – К.: Видавничий Дім ДмитраБураго, 2003. – Т. 3. – Ч. 1. – Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. –С. 103-108.
243. Павилёнис Р.И. Проблема смысла: современныйлогико-философский анализ языка. – М.: Мысль, 1983. – 286 с.
244. Павлюк О.О. Категоризація негативних моральнихякостей людини у французькій мовній картині світу: Дис.… канд. філол. наук: 10.02.05. – К., 2003. – 229 с.
245. Падучева Е.В. Динамические модели в семантикелексики. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 608 с.
246. Паршина В.П. Семантичні особливості втіленняконцепту СТРАХ у трилерах С. Кінга // Мова і культура. Лінгвокультурологічнаінтерпретація тексту. – Вип. 6. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2003. –Т. VIII. – Ч. 3. – С. 177-185.
247. Петренко В.Ф. Основы психосемантики: Учеб.пособие. – Смоленск: Изд- во СГУ, 1997. – 396 с.
248. Петров В.В. Язык и логическая теория: впоисках новой парадигмы // Вопросы языкознания. – 1988. – №2. – С. 41-45.
249. Петрова Е.Е. Роль лексических повторов ванглоязычном чёрном романе // Studia Linguistica – 11.Проблемы когнитивной семантики. – СПб.: РГПУ им. А.И.Герцена, 2002. – С.138-142.
250. Петрова Н.Д.Лингво-гносеологические основы динамики фразеологической номинации (наматериале английской фразеологии живой природы): Дис. … докт. филол. наук:10.02.04. – К., 1996. – 496 с.
251. Пищальникова В.А. Концептуальная системаиндивида как поле интерпретации смысла художественного текста // Язык. Человек.Картина мира: Мат-лы Всесоюз. науч. конф. – Ч 1. – Омск:Омск. гос. ун-т, 2000. – С. 45-51.
252. Пініч І.П. Вираження емоцій в окличнихвисловлюваннях // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. –2004. – Вип. 4. – С. 116-124.
253. Позднякова Е.М. Nomina agentis: когнитивныепринципы организации категории // Общие проблемы строения и организацииязыковых категорий (грамматические, словообразовательные, лексические итекстовые категории). Мат-лы науч. конф. 23-25 апреля 1998 г. – М.: РАН ИЯ, 1998. – С. 128-130.
254. Позднякова Н.А. Лингвостилистические и композиционные средства передачиэмоционального состояния в художественном тексте (на материале английской прозыХІХ века): Дис.… канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 1997. – 170 с.
255. Покровская Я.А. Отражение в языке агрессивныхсостояний человека (на материале англо- и русскоязычных художественныхтекстов): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.20 / Волгоградск.гос. пед. ун-т. – Волгоград, 1998. – 19 с.
256. Полежаева С.С. Семантико-синтаксическиеотношения в эмотивных конструкциях со значением каузация эмоционального переживания // Мова. Науково-теоретичнийчасопис з мовознавства. Текст і його складники. – 2002. – №7. – С. 189-192.
257. Полюжин М.М. Основные положения когнитивнойграмматики как особого типа описания языка // К юбилею ученого: Сб. науч. тр.,посвященный юбилею доктора филологических наук, профессора, главного научногосотрудника лаборатории теоретического языкознания РАН Елены СамойловныКубряковой. – М.: МГЛУ, 1997. – С. 91-97.
258. Полюжин М.М. Когнітивна парадигмалінгвістичних досліджень // Проблеми романо-германської філології. – Ужгород:Ужгородск. держ. ун-т, 1999. – С. 4-22.
259. Полюжин М.М. Функціональний і когнітивнийаспекти англійського словотворення: Монографія. – Ужгород: Закарпаття, 1999. –240 с.
260. Поплавская А.В. Политический подтекст иязыковая картина мира // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лыМеждунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г., В 3 ч. – Ч. 1. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 193-195.
261. Попова З.Д. Полевые структуры в системе языка.– Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1989. – 197 с.
262. Попова З.Д., Стернин И.А. Понятие “концепт” влингвистических исследованиях. – Воронеж: Изд-во Воронеж.гос. ун-та, 1999. – 30 с.
263. Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки покогнитивной лингвистике. – Воронеж: Истоки, 2002. – 192 с.
264. Попова Т.Г. Семантика слова: когнитивныйаспект // Композиционная семантика: Мат-лы третьей Междунар. шк.-семинара покогнитив. лингвистике, 18-20 сентебря 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев: В 2 ч. – Ч. II. – Тамбов: Изд-во ТГУ им.Г.Р.Державина, 2002. – С. 97- 99.
265. Потапенко С.І. Мовна особистість у просторінедійного дискурсу (досвід лінгвокогнітивного аналізу). – К.: Вид. центр КНЛУ,2004. – 360 с.
266. Потебня А.Ф. Мысль и язык. – К.: Синто, 1993.– 189 с.
267. Приходько А.М. Языковое картированиемира в паттерне “Концептосфера – Концептополе –Концептосистема” // Нова філологія. – №1(21). – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – С. 94-104.
268.Радченко О.Ю. Видиконцептуальної метафори: підстави класифікації // Вісник Харківськогонаціонального університету ім. В.Н.Каразіна. – №586. –Лінгвістичні й дидактичніпроблеми іншомовної комунікації. – Харків: Константа, 2003. – С. 141-144.
269. Расточинская О.В. Сопоставительнаяхарактеристика семантических полей слов со значением СТРАХ во французском ирусском языках: Дис.… канд. филол. наук: 10.02.05. – Смоленск, 1973. – 256 с.
270. Рахилина Е.В. Когнитивный анализ предметныхимён: семантика и сочетаемость. – М.: Русские словари, 2000. – 416 с.
271. Рейковский Я. Экспериментальная психологияэмоций / Пер. с польского и вступит. статья В.К. Вилюнаса. – М.: Прогресс,1979. – 375 с.
272. Рождественский Ю.В. Лекции по общемуязыкознанию / 2-е изд. – М.: Добросвет, 2000. – 344 с.
273. Розгон В.В. Функціонально-семантичнаспіввіднесеність фразеологічних одиниць і лексем // Нова філологія. – № 2 (11).– Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – С. 26-33.
274. Ростоцкая Е.Б. Имплицитные эмоциональныеоценки в побудительных предложениях со значением запрета // Концептуальная картинамира и интерпретативное поле текста с позиций лингвистики, журналистики икоммуникативистики: Сб. материалов Всерос. научно-практ. конф. – Барнаул:Изд-во Алт. ГТУ, 2000. – С. 188-192.
275. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. –СПб.: Питер, 2001. – 720 с.
276. Савенкова Л.Б. Языковое воплощение концепта //Проблемы вербализации концептов в семантике языка и текста: Материалымеждународного симпозиума. Волгоград, 22-24 мая 2003.: В 2-х частях. – Ч. 1. –Волгоград: Перемена, 2003. – С. 258-264.
277. Сакал Т.М. Деякі когнітивні аспектисловотворення в англійській мові // Проблеми романо-германської філології. –Ужгород: Ужгородськ. держ. ун-т, 1999. – С. 44-52.
278. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология. –К.: Изд-во укр. фитосоциологического центра, 2000. – 248 с.
279. Селігей П.О. Внутрішня форма назв емоцій вукраїнській мові: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститутмовознавства ім. О.О.Потебні. – К., 2001. – 20 с.
280. Семантика и категоризация / Р.М.Фрумкина,А.В.Михеев, А.Д.Мостова, А.Н.Рюмина; Отв. ред. Ю.А.Шрейдер. – М.: Наука, 1991.– 168 с.
281. Сёмкина Н.А. Концепты и их связи в тексте //Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования.– Рязань: РГПУ им. С.А.Есенина, 2002. – С. 106-114.
282. Сёрль Дж.Р. Классификация иллокутивных актов:Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1986. – Вып. 17: Теория речевых актов. – С. 170-195.
283. Синеокова Т.Н. Парадигматический поход кизучению синтаксических особенностей речи в состоянии ємоционального напряжения// Филологические науки. – 2003. – №5. – С. 68-75.
284. Скворцов О.Г. Методы исследования лексическихсистем. – Екатеринбург: Изд-во АМБ, 2001. – 142 с.
285. Скороходько Э.Ф. Семантические сети иавтоматическая обработка текста. – К.: Наукова думка,1983. – 218 с.
286. Скороходько Э.Ф. Семантическая сложность слова(термина): сетевые параметры икоммуникативные характеристики //НТИ. Сер. 2. – 1995. – №2. – С. 4-11.
287. Скрэгг Г. Семантические сети как моделипамяти: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 12. – Прикладная лингвистика. – М.: Прогресс, 1983. – С. 228-271.
288. Слепко Г.И. Семантическая структура оценочногослова как полевая структура // Лингвистические аспекты речевой культуры. –Тюмень: Изд-во Тюменск. гос. ун-та, 2000. – С. 118-125.
289. Солодуб Ю.П. Структура лексического значения// Филологические науки. – 1997. – №2. – С. 54-65.
290. Солощук Л.В. Паралингвистические номинации в художественном тексте //Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурноїкомунікації. – Харків: Константа, 1996. – С. 174-175.
291. Старко В.Ф. Фразеологізми як матеріал длявиділення концептуальних ознак (на прикладі концептів ГРА, ИГРА і GAME) // Актуальні проблеми металінгвістики: –Черкаси: Видавничий центр ЧДУ, 2001. – Ч. 1. – С. 30-37.
292. Степанов Ю.С. Концепт // Словарь русскойкультуры: опыт исследования. – М.: Школа “Языки русской литературы”. – 1997. –С. 43–83.
293. Стернин И.А. Лексическое значение слова вречи. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1985. – 160 с.
294. Суворина Е.В. Изучение эмоций в когнитивныхисследованиях // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сентября 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 61-62.
295. Сукаленко Н.И. Отражение обыденного сознания в образной языковой картинемира. – К.: Наук. думка, 1992. – 164 с.
296. Сусов И.П. Введение в теоретическоеязыкознание homepages.tversu.ru/~ips/1_05.htm.
297. Сыромятникова Т.М. Когнитивная метафора«страха» в парадигме Nacht – Angst в художественном дискурсе Г.Гессе //Композиционная семантика: Материалы III-й международной шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 71-72.
298. Сыромятникова Т.М. Эмоция «страха» в парадигмеNacht – Angst в художественном дискурсе Г.Гессе // Язык: вопросы теории и практикипреподавания: Межвуз. сб. науч. тр. – Саратов: Изд-во “Слово”, 2002. – С.51-55.
299. Сыромятникова Т.М. Темпоральные концепты “Zeit”, “Tag”, “Nacht” в аспекте ихвзаимодействия с эмоциональными концептами в художественной картине мираГермана Гесса: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 2003. – 24 с.
300. СысоеваМ.Н. Страх и его выражение фразеологическими средствами русского,украинского и английского языков // Учёные записки Таврического национальногоуниверситета имени В.И.Вернадского. Филологические науки. – 2004. – Т. 17 (56).– №1. – С. 74-79.
301. Тазетдинова Р.Р. Анализ лексических единиц,выражающих ключевой концепт „ЖИЛИЩЕ” в английском языке (на материалелексикографии) // Языки и транснациональные проблемы: Материалы Междунар. науч.конф. 22-24 апреля 2004 года / Отв. ред. Т.А.Фесенко: М-во образования и наукиРос. Федерации, Ин-т языкознания Российской академии наук, Тамб. гос. ун-т им.Г.Р.Державина, Ин-т исследования развития яз. процессов в Австрии и в мире INST (Вена, Австрия). – М.-Тамбов: Изд-во ТГУим. Г.Р.Державина, 2004. – Т. ІІ. – С. 384-391.
302. Талми Л. Отношение грамматики к познанию: Пер. с англ. //Вестник Московского университета. – Серия9. Филология. – 1999. – №1.– С. 91-115.
303. Тараненко О.О. Принцип андроцентризму всистемі мовних координат і сучасний гендерний рух // Мовознавство. – 2005. –№1. – С. 3-25.
304. Тарасова Е.В. Когнитивные основания системнойорганизации речи // Вісник Харьковського державного університету ім.В.Н.Каразіна. – 1999. – №6. – С.174-183.
305. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантикиноминативных единиц. – М.: Наука, 1986. – 136 с.
306. Телия В.Н. О специфике отображения мирапсихики и знания в языке // Сущность, развитие и функции языка. – М.: Наука,1987. – С. 65-87.
307. Телия В.Н. Метафора как модельсмыслопроизводства и её экспрессивно-оценочная функция // Метафора в языке итексте. – М.: Наука, 1988. – С. 26-52.
308. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический,прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Языки русской культуры,1996. – 295 с.
309. Тимошенкова Т.М., Скрыпник И.Ю. Квопросу о соматических фразеологизмах со значением интерперсональных отношений// Мат-ли Міжнар. науково-методичної конф. “Треті Каразінськічитання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції”. – Харків:Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 2003. – С. 174-176.
310. Тимченко Є.П. Ядерні елементилексико-семантичного поля “СТРАХ” у німецькій та українській мові // Проблемизіставної семантики. – Вип. 6. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. – С. 144-148.
311. Ткачук В.М. Категорія суб’єктивноїмодальності. – Тернопіль: Підручники й посібники, 2003. – 240 с.
312. Токарев Г.В. Вербализация процессовконцептуализации тематического денотатасинонимическим рядом // ИзвестияВолгоградск. гос. пед. ун-та. Серия филологические науки.– 2002. – №1. – С. 23-29.
313. Толчеєва Т.С. Функціонально-семантичніособливості складних утворень з елементами -looking, -like (на матеріалісучасної англійської та американської художньої прози): Дис. … канд. філол.наук: 10.02.04. – К., 2003. – 177 с.
314. Третьякова Г.Н. Лексическая вариативность иречевое воздействие // Стратегии коммуникативного поведения: Мат-лы Междунар. науч. конф., Минск, 3-4 мая 2001 г.: В 3 ч. – Ч. 1. – Минск: Минский гос. лингв. ун-т, 2001. – С. 202-205.
315. Тропина О.А. Производное слово как особаякогнитивная структура // Когнитивная лингвистика: современное состояние иперспективы развития. Мат-лы Первой междунар. школы-семинара по когнитивной лингвистике. – Тамбов: Изд-во ТГУ, 1998.– С. 146-147.
316. Трусов В.П. Выражение эмоций на лице (по материалам работ П. Экмана) //Вопросы психологии. – 1982. – №5. – С. 144-147.
317. Урысон Е.В. Языковая картина мира vs обиходные представления (модель восприятия врусском языке) // Вопросы языкознания. – 1998. – №2. – С. 3-21.
318. Урысон Е.В. Проблемы исследования языковойкартины мира. Аналогиии в семантике. – М.: Языки славянскойкультуры, 2003. – 224 с.
319. Уфимцева А.А. Лексическое значение (Принципсемиологического описания лексики). – М.: Наука, 1986. – 240 с.
320. Феоктистова А.Б. Когнитивные аспекты семантикиидиом, обозначащих чувства-состояния: Автореф. дис.… канд. филол. наук:10.02.04 / МГОПУ. – М., 1996. – 18 с.
321. Фесенко С.Л. Лингвокультурологическаяспецифика эмоциональных концептов // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-семинара по когнитивнойлингвистике, 18-20 сентября 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.:Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов:Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 64-67.
322. Фесенко Т.А. Эмоциональные концепты вструктуре вербальной модели менталитета // Филология и культура: Мат-лы III-й междунар. научной конф. 16-18 мая 2001 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Т.А.Фесенко, Е.В.Милосердова,В.Б.Гольдберг и др.: В 3 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина,2001. – С. 23-26.
323. Фесенко Т.А. Аффективно-когнитивная ориентацияязыковой личности как основа формирования когнитивных интенций // Языки итранснациональные проблемы: Мат-лы междунар. науч. конф. 22-24 апреля 2004 г. / Отв. ред. Т.А.Фесенко: М-во образования и науки Рос. Федерации, Ин-т языкознания Российскойакадемии наук, Тамб. гос. ун-т им. Г.Р.Державина, Ин-т исследования развитияяз. процессов в Австрии и в мире INST (Вена, Австрия). – М.-Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2004. – Т.ІІ. – С. 215-219.
324. Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса:Пер. с англ. – СПб.: Ювента, 1999. – 318 с.
325. Филлмор Ч. Основные проблемы лексической семантики: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. Пер. с англ. – М.: Радуга, 1983. – Вып. 12: Прикладнаялингвистика. – С. 74-122.
326. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания: Пер.с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1988. – Вып. 23:Когнитивные аспекты языка. – С. 52-92.
327. Филимонова О.Е. Язык эмоций в английскомтексте (когнитивный и коммуникативный аспекты). – СПб.: Изд-во РГПУ им.А.И.Герцена, 2001. – 259 с.
328. Фірсова Ю.А. Фразеологічні одиниці з топонімічнимкомпонентом у німецькій мові: лінгвокультурологічний аспект: Дис.… канд.філол. наук: 10.02.04. – К., 2002. – 194 с.
329. Фомина З.Е. Эмоционально-оценочная лексикасовременного немецкого языка: Автореф. дис.… д-ра филол. наук: 10.02.04 /РАН ИЯ. – Москва, 1996. – 66 с.
330. ФроловаТ.В. Фразеологическое представление эмоций (на примере фразеологическихединиц семантического поля “страх” ) // Вестник Оренбург.гос. пед. ун-та. Естеств. и гуманит. науки. – 2003. – №4 (34). – С. 117-125.
331. Фрумкина Р.М. Психолингвистика. – М.: Издательский центр “Академия”, 2001. – 320с.
332. Харитончик З.А. О метонимическом синкретизме,или тождестве и отдельности лексических значений // Очерки о языке. Теория номинации.Лексическая семантика. Словообразования: Избр. труды. – Минск: МГЛУ, 2004. – С.164-171.
333. Харитончик З.А. Платон и его теория номинации// Очерки о языке. Теория номинации. Лексическая семантика. Словообразования:Избр. труды. – Минск: МГЛУ, 2004. – С. 6-21.
334. Хомский Н. Язык и мышление: Пер. с англ. – М.:Изд-во Моск. ун-та, 1972. – 172 с.
335. ХомяковВ.А. Введение в изучение сленга – основногокомпонента английского просторечия. – Вологда: Вологодск. гос. пед. ин-т, 1971.– 104 с.
336. Худолій А.О. Динаміка функціональних змін умові американської публіцистики кінця ХХ – початку ХХІ століття: Дис.… канд.філол. наук: 10.02.04. – К., 2003. – 275 с.
337. Цурикова Л.В. Проблема естественности дискурсав межкультурной коммуникации. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2002. –257 с.
338. Чаварга Я.М. Полісемія: недостатність мовнихресурсів чи результат когнітивної діяльності людини? // Проблемиромано-германської філології. – Ужгород: Патент, 2002. – С. 103-114.
339. Чеботай В.В. Когнітивна ономасіологія якскладник парадигми когнітивної лінгвітики (на матеріалі назв лікарських рослинукраїнської мови) // Актуальні проблеми металінгвістики. – Черкаси: Видавничийцентр ЧДУ, 2001. – Ч. 1. – С. 57-61.
340. Чейф Л.У. Значение и структура языка: Пер. сангл. – М.: Прогресс, 1975. – 431 с.
341. Чейф Л.У. Память и вербализация прошлогоопыта: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 12: Прикладнаялингвистика. – М.: Радуга, 1983. – С. 35-73.
342. Человеческий фактор в языке: Язык и порождениеречи / Под ред. Б.А.Серебренникова. – М.: Наука, 1991. – 240 с.
343. Ченки А. Семантика в когнитивной лингвистике:Пер. с англ. // Фундаментальные направления современной американскойлингвистики. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – С. 340-369.
344. Черникова Н.В. Метафора и метонимия в аспектесовременной неологии // Филологические науки. – 2001. – №1. – С. 82-90.
345. Чернова С.В. Фрейм “Замысел – ОсуществлениеЗамысла” // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лы Междунар. науч. конф.7-9 октября 1997 г., В трёх частях. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ,1997. – С. 159-163.
346. Чеханова И.В. Национально-культурныеособенности проявления антропоцентризма в английских зоонимах // Языки итранснациональные проблемы: Мат-лы Междунар. науч. конф. 22-24 апреля 2004 г. / Отв. ред. Т.А.Фесенко: М-во образования и науки Рос. Федерации, Ин-т языкознания Российскойакадемии наук, Тамб. гос. ун-т им. Г.Р.Державина, Ин-т исследования развитияяз. процессов в Австрии и в мире INST (Вена, Австрия). – М.-Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2004. – Т.ІІ. – С. 475-480.
347. Шамаєва Ю.Ю. Когнітивна структура концептуРАДІСТЬ (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис. … канд. филол. наук:10.02.04 / Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Харків, 2004. – 20 с.
348. Шамаева Ю.Ю. Когнитивная модель эмоциирадость: этнокультурный аспект // Языки и транснациональные проблемы: Мат-лыМеждунар. науч. конф. 22-24 апреля 2004 г. / Отв. ред. Т.А.Фесенко: М-во образования и науки Рос. Федерации, Ин-т языкознания Российской академии наук,Тамб. гос. ун-т им. Г.Р.Державина, Ин-т исследования развития яз. процессов вАвстрии и в мире INST (Вена,Австрия). – М.-Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2004. – Т. ІІ. – С.536-544.
349. Шаховский В.И. Категоризация эмоций влексико-семантической системе языка. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та,1987. – 188 с.
350. Шаховский В.И. О взаимодействии концепций влингвистике эмоций // Лингвистика: взаимодействие концепций и парадигм. –Мат-лы межведомственной научно-теоретической конф. (Харьков-Сочи, 1991). –Харьков: ХИМЭСК, 1991. – Вып. 1. – Ч. 2 – С. 312–314.
351. Шаховский В.И. О лингвистике эмоций // Язык иэмоции. – Волгоград: Перемена, 1995. – С. 5-13.
352. Шаховский В.И. Эмотивная семантика слова каккоммуникативная сущность // Коммуникативные аспекты значения. – Волгоград:Волгоградск. гос. пед. ун-т, 1990. – С. 29-40.
353. Шаховский В.И. Языковая личность вэмоциональной коммуникативной ситуации // Филологические науки. – 1998. – №2. –С. 59-65.
354. Шаховский В.И., Жура В.В. Дейксис в сфереэмоциональной речевой деятельности // Вопросы языкознания. – 2002. – №5. – С.38-57.
355. Шаховский В.И. Эмоция и концептуализация:концептуализация и лексикализация эмоций (вопросы теории) // Проблемывербализации концептов в семантике языка и текста: Материалы междунар.симпозиума. Волгоград, 22-24 мая 2003 г.: В 2 ч. – Ч. 1. – Волгоград: Перемена,2003. – С. 305-312.
356. Шведова Н.Ю. Теоретические результаты,полученные в работе над “Русским семантическим словарём” // Вопросыязыкознания. – 1999. – №1. – С. 3-16.
357. Шейгал Е.И., Арчакова Е.С. Тезаурусные связи иструктура концепта // Язык, коммуникация и социальная среда. – Воронеж: Воронеж.гос. техн. ун-т, 2002. – Вып. 2. – С. 19-24.
358. Шелгунова Л.М. Способы передачи рече-жестовогоповедения персонажей в повествовании художественного текста // Филологическиенауки. – 1991. – № 4. – С. 61-70.
359. Шмелёв Д.Н. Проблемы семантического анализалексики (на материале русского языка). – М.: Наука, 1973. – 279 с.
360. Шмелёв Д.Н. Полисемия // Языкознание. Большойэнциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. – 2-е изд. – М.: БольшаяРоссийская энциклопедия, 1998. – С. 382.
361. Шрамм А.Н. Очерки по семантике качественных прилагательных (наматериале современного русского языка). – Л.: Изд-во Ленинградск. гос. ун-та, 1979. – 135 с.
362. Шубин Э.П. Некоторые типы атрибутивных синтагм (наматериале английского языка) // Филологические науки. – 1966. – № 2. – С.32-44.
363. Эйтчисон Дж. Лингвистическое отражение любви,гнева, страха: цепи, сети или контейнеры: Пер. с англ. // Язык и эмоции. – Волгоград: Перемена, 1995. – C. 76-91.
364. Языковая номинация. Общие вопросы / Под ред.Б.А.Серебренникова и А.А.Уфимцевой. – М.: Наука, 1977. –359 с.
365. Янова О.А. Номінативно-комунікативний аспект позначення “Усмішки” яккомпонента невербальної поведінки (на матеріалі сучасної англійської мови):Дис.… канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2001. – 190 с.
366. Aitchison J. Words in the Mind: anIntroduction to the Mental Lexicon. – Oxford UK & Cambridge USA: BlackwellPublishers, 1994. – 290 p.
367. Baer E. The Pragmatics of CognitiveFrames: A Case Study // The USSE Messanger. – Vol. 1. – Kharkiv, Kiev:Konstanta Publishers, 2000. – P. 10-23.
368. Barcelona A. Clarifying and Applyingthe Notions of Metaphor and Metonymy Within Cognitive Lingiustics: An Update //Cognitive linguistic research. Metaphor and metonymy in Comparison and Contrast/ Ed. by R.Dirven, R.Porings. – New-York: Mouton de Gruyter, 2002. – Vol. 20. –P. 207-279.
369. Bierwiaczonec B. A Cognitive Study ofthe Concept of LOVE in English. – Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego,2002. – 227 p.
370. Borisov O.O. Peculiarities of the SemeFear Representation in Modern English Oxymorons // Goals for Ensuring Access toHigh Quality Teaching and Learning: Conference Papers. 3-d Tesol-Ukraine Forumfor Students. April 5-6, 2002. – Острог: Вид-во нац. ун-та “Острозькаакадемія”, 2002. – С. 26-27.
371. Bushkova V.V. Metaphor in Slang asReflection of Cultural Peculiarities and Associatoins // Записки з романо-германської філології. – Вип. 13. – Одеса: Фенікс, 2003. – P. 220-229.
372. Bytsenko T., Shevchenko I. The Historyof Expressives in the English Emotional Discourse // The USSE Messanger. –Kharkiv, Kiev: Konstanta Publishers, 2003. – Vol. 2. – P. 46-56.
373. Cieslicka A. Comprehension andInterpretation of Proverbs in Linguistics // Studia Anclica Posnaniensia. Linguistics. – Poznan: Uniwersytet im. AdamaMickiewicza, 2002. – Vol. 37. – P. 173-201.
374. Croft W. The Role of Domains in theInterpretation of Metaphors and Metonymies // Cognitive linguistic research. Metaphor and Metonymy inComparison and Contrast / Ed. by R.Dirven, R.Porings. – N.-Y.: Mouton deGruyter, 2002. – Vol. 20. – P. 161-205.
375. Croft W., Cruse D.A. CognitiveLinguistics. – Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 356 p.
376. Danes F. Cognition and Emotion inDiscourse Interaction: A Preliminary Survey of the Field // Proceedings of theFourteenth International Congress of Linguists / Eds. W.Barner, J.Schmid,D.Viehweger. – Berlin: AkademicVerlag, 1987. – P. 168-179.
377. Dirven R. Metonymy and Metaphor:Different Mental Strategies of Conceptualization // Cognitive linguisticresearch. Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast / Ed. by R.Dirven,R.Porings. – N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2002. – Vol. 20. – P. 75-113.
378. Fauconnier G. Mental Spaces: Aspects ofMeaning Construction in Natural Language. – Cambridge: Cambridge UniversityPress, 1994. – 190 p.
379. Fauconnier, G.,Turner M. The Way We Think. Conceptual Blending andthe Mind`s Hidden Complexities. – Cambridge: Cambridge University Press, 2002.– 440 p.
380. Fillmore Ch.J. Form and Meaning in Language: Papers on Semantic Roles. –Stanford, California: CSLI Publications, 2003. – 311 p.
381. Fomina S. Emotional wertende Lexic der deutschen Gegenwartssprache. – Woronesh: Istoki, 1999. – 208 S.
382. Fodor J. Concepts. Where CognitiveScience Went Wrong. – Oxford: Clarendon Press, 1998. – 174 p.
383. Fodor J., Lepore E. The CompositionalityPapers. – Oxford: Clarendon Press, 2002. – 212 p.
384. Galperin I.R. Stylistics. – M.: HigherSchool, 1977. – 332 p.
385. Gibbs R. Process and Products in MakingSense of Tropes // Metaphor and Thought / Ed. by A.Ortony. – Cambridge:Cambridge University Press, 1993. – P. 252-276.
386. Hudson R.A. Sociolinguistics. –Cambridge: Cambridge University Press, 1996. – 279 p.
387. Jackendoff R. X-bar Semantics // Semantics and the Lexicon. – Dordrecht: DIR, 1993. – P. 15-26.
388. Jackendoff R. Semantics and Cognition(Current studies in linguistic series; 8). – Cambridge, (Mass): The MIT Press,1995. – 283 p.
389. Jackendoff R. Languages of the Mind:Essays on Mental Representation. – Cambridge, (Mass): A Bradford Book, The MITPress, 1996. – 200 p.
390. Jackendoff R. Foundations of Language:Brain, Meaning, Grammar, Evolution. – Oxford: Oxford University Press, 2002. –477 p.
391. Johnson M. Moral Imagination. Implication of Cognitive Science for Ethics.– Chicago and London: University of Chicago Press, 1993. – 287 p.
392. Kaczorowska A. The Relation of Synonymyin English // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica AnglicaLinguistic Theоry andApplications. – Lodz: Wydawnictwo Uniwersytety Lodzkiego, 1998. – P. 61-75.
393. Katzenstein A., Sitte E. Angst:Wesen–Entsstehung–Bewaltigung. – Berlin: VEB Deutscher Verlag derWissenschaften, 1989. – 184 S.
394. Kertesz A. Cognitive Semantics andScientific Knowledge: Case Studies in the Cognitive science of Science. –Amsterdam: John Benjamins Publ. Co., 2004. – 259 p.
395. Kovecses Z., Palmer B.G., Dirven R. Language and Emotion: TheInterplay of Conceptualization with Physiology and Culture // CognitiveLinguistic Research. Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast / Ed. byR.Dirven, R.Porings. – N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2002. – Vol. 20. – P. 133-161.
396. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We LiveBy. – Chicago: University of Chicago Press, 1980. – 240 p.
397. Lakoff G. Women, Fire and DangerousThings: What Categories Reveal about the Mind. – Chicago: University of ChicagoPress, 1987. – 614 p.
398. Lakoff G., Kovecses Z. The CognitiveModel of Anger Inherent in American English // Cultural Models in Language andThought. – Cambridge: Cambridge University Press, 1987. – Р. 195-227.
399. Lakoff G. The Contemporary Theory ofMetaphor // Metaphor and Thought / Ed. by A.Ortony. – Cambridge: CambridgeUniversity Press, 1993. – P. 203-251.
400. Lakoff G., Johnson M. Philosophy in theFlesh: the Embodied Mind and Challenge to Western Thought. – Chicago:University of Chicago Press, 1999. – 624 p.
401. Langacker W.R. Foundations of CognitiveGrammar. – Vol. 1. – Theoretical prerequisites. – Stanford: Stanford University Press, 1987. – 516 p.
402. Langacker W.R. Foundations of CognitiveGrammar. – Vol. 2. – DescriptiveApplication. – Stanford: StanfordUniversity Press, 1987. – 504 p.
403. Langacker W.R. An Overview of CognitiveGrammar // Topics in Cognitive Linguistics / Ed. by Rudzka-Ostyn. – Amsterdam(Phil): John Benjamins Publishing Company, 1988. – Vol. 50. – P. 3-49.
404. Langacker W.R. Lecture given tocelebrate the award of the degree Doctor Honoris Causa of the University ofLodz on 1st October, 2003. – Lodz: Wydawnictwo UniwersytetyLodzkiego, 2003. – 20 p.
405. Lee P. “Feelings of the Mind” in Talkabout Thinking in English // Cognitive Linguistics. – Berlin-N.-Y.: Mouton deGruyter, 2003. – Vol. 14, №2-3. – P.221-249.
406. Mantero M. The Reasons We Speak: Cognition and Discourse in the SecondLanguage Classroom. – Westport (Conn). – L.: Bergin and Garvey, 2002. – 162 р.
407. Matuzkova Y.P., Sarafanuk A.V. Analysisof Semantic Motivation and Word Formation in English Drug-Related Slang // Записки з романо-германської філології. – Одеса: Фенікс, 2003. – Вип. 13. – P.230-238.
408. Miller A.G. Practical and Lexical Knowledge // Thinking. Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge: Cambridge UniversityPress, 1983. – P. 400-410.
409. Minsky M. Frame-system theory // Thinking: Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge: Cambridge UniversityPress, 1983. – P. 355-376.
410. Nelson K. Some evidence for thecognitive primacy of categorization and its functional basis // Thinking. Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge: Cambridge University Press,1983. – P. 223-238.
411. Palmer F.R. Semantics. A New Outline. –Cambridge: Cambridge University Press, 1976. – 164 p.
412. Pustet R. Prototype Effects in Discourceand the Synonyms Issue: Two Lakota Postpositions //Cognitive Linguistics. – Berlin-N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2003. – Vol. 14, №4. – P. 349-378.
413. RehderB. Categorization as Causal Reasoning // Cognitive Science. – 2003. – Vol. 27, №5. – P. 709-748.
414. Robinson A.E. The Сognitive Foundations of Pragmatic Principles: Implications forTheories of Lingustic and СognitiveRepresentation // Language and Conceptualization / Ed. by G.Nuyts andE.Pederson. – Cambridge: CUP, 1999. – P. 253-271.
415. Rogobete D. Dimensions of Fear in NeilGunn`s Fiction // Studii De Limbi Si Literaturie Moderne. – Bucharest: EdituraMirton Timisioan, 2001. – P. 321- 328.
416. Rosch E. Classification of Real-worldObjects: Origins and Representations in Cognition // Thinking: Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge: Cambridge University Press, 1983. – P. 212-223.
417. Schlank C.R., Abelson P.R. Scripts,Plans and Knowledge // Thinking: Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge:Cambridge University Press, 1983. – Р. 421-432.
418. Schmid H.-J. EnglishAbstract Nouns as Conceptual Shells: From Corpus to Cognition. – Berlin –N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2000. – 457 p.
419. Schulte G. An InterdisciplinaryPerspective on the Cognitive Meaning of Linguistic Metaphor, its Interpretationand Computational Representation. – Marburg: MIL, 1997. – 311 p.
420. Shen Y. Cognitive Constraints on VerbalCreativity. The Use of Figurative Language in Poetic Discourse // CognitiveStylistics. Language and Cognition in Text Analysis / Ed. by E.Semino andJ.Culpeper. – Amsterdam (Phil): John Benjamins, 2002. – P. 211-230.
421. Shweder A. Richard Likeness andLikelihood in Everyday Thought: Magical Thinking and Everyday Judgments aboutPersonality // Thinking. Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge: Cambridge University Press,1983. – Р. 446-467.
422. Stanley G.C., Wyer S.R. The Role of Prototypes in the Mental Representation of Temporally Related Events // Cognitive Psychology. – 2002. – Vol. 44, №1. – P. 67-103.
423. Stutterheim C. von, Nusse R. Processesof Conceptualization in Language Production: Language. – Specific Perspectivesand Event Construal // Linguistics. – 2003. – Vol. 41, №5 –P. 851-881.
424. Szczek J., Wysoczanski W. Das sprachlicheWeltbild am Beispiel der deutschen und polnishen Wie-Vergleiche mit Tierbezeichnung in Komponent Bestand // Studia Linguistica. Acta Universitatis Wratislaviensis XXIII. – Wroclaw: WydawnictwoUniwersytety Wratislaviensis, 2004. – P.87-143.
425. Taylor R.J. Linguistic Categorization.Prototypes in Linguistic Theory. – Oxford-N.-Y.: Oxford University Press, 1995.– 312 p.
426. Taylor R.J., Cuyckens H., Dirven R. Introduction:New Directions in Cognitive, Lexical, Semantic Research // Cognitive LinguisticResearch. Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast / Ed. by H.Cuyckens,R.Dirven, R.J.Taylor. – N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2002. – Vol. 23. – P. 1-29.
427. Todorska M. Towards an Analysis of theConcept of Emotion of FEAR in English and Polish – Cognitive Semantics andValencies // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Anglica:Linguistic Theоry andApplications. – Lodz: Wydawnictwo Uniwersytety Lodzkiego, 1998. – P. 77-89.
428. Turner M. Reading Minds. The Study ofEnglish in the Age of Cognitive Science. – Princeton: Princeton University Press, 1998. – 298 p.
429. Ungerer F. The Linguistic and CognitiveRelevance of Basic Emotions // Current Approaches to the Lexicon. –Frankfurt-am-Main: Peter Lang, 1995. – P. 85-209.
430. Ungerer F., Schmid H.J. An Introduction toCognitive Linguistics. – L.-N.-Y.: Longman, 1999. – 306 p.
431. Varela F.J., Thompson E., Rosch E. TheEmbodied Mind. Cognitive Science and Human Experience. – Cambridge – L.: TheMIT Press, 1991. – 308 p.
432. Warren B. An Alternate Account of theInterpretation of Referential Metonymy and Metaphor // Cognitive LinguisticResearch. Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast / Ed. by R.Dirven,R.Porings. – N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2002. – Vol. 20. – P. 113-133.
433. Wierzbicka A. Cross-Cultural Pragmatics.The Semantics of Human Interaction. – Berlin-N.-Y.: Mouton de Gruyter, 1999. –502 p.
434. Wierzbicka A. Emotions Across Languagesand Cultures: Diversity and Universals. – Cambridge: Cambridge UniversityPress, 1999. – 349 p.
435. Zawislawska M. The Meaning of theEnglish Verb see and its Polish “Equivalent” widziezh in aPerspective of Frame Semantics // solaris3.ids-mannheim.de/telri/proceedings/ZAWISLA.html-26.02.2000
ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА
436. Англо-американські прислів’я та приказки /О.Ю.Дубенко. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 416 с.
437. Англо-русский фразеологический словарь /А.В.Кунин. – 4-е изд. перераб. и доп. – М.: Русский язык, 1984. – 944 с.
438. Историко-этимологический словарь английскогоязыка / М.М.Маковский. – М.: Издательский дом “Диалог”,1999. – 416 с.
439. Комбинаторный словарь английского языка /М.Бенсон, Э.Бенсон, Р.Илсон. – М.: Русский язык, 1990. – 286 с.
440. Русско-английский словарь междометий ирелятивов / Д.И.Квеселевич, В.П.Сасина. – М.: Русский язык, 1990. – 400 с.
441. Русско-английскийфразеологический словарь / Д.И.Квеселевич. – 3-е изд., стереотип. – М.: Русскийязык, 2001. – 705 с.
442. Сборник английских пословиц и поговорок /С.Ф.Кусковская. – Минск: Высшая школа, 1987. – 253 с.
443. Словарь американских идиом: 8000 единиц /А.Маккей, Т.М.Ботнер, И.Дж.Гейтс. –СПб.: Лань, 1997. – 464 с.
444. Словарь американского сленга / Р.А.Спиерс (NTC’s Dictionary of American Slang). – М.: Русскийязык, 1991. – 528 с.
445. Словарь новых слов английского языка /Дж.Эйто. – М.: Рус. яз., 1990. – 434 с.
446. Cловарь современногосленга / Т.Торн. – М.: Вече-Персей, 1996. – 583 с.
447. Словарь употребительных английских пословиц:326 статей / М.В.Буковская, С.И.Вяльцева, З.И.Дубянская и др. – М.: Русскиеязыки, 1985.– 232 с.
448. Человек: Энциклопедический словарь / Ю.Г.Волков,В.С.Поликарпов. – М: Гардарики, 1999. – 520 с.
449. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. –4-е изд. – М.: Политиздат, 1980. – 444 с.
450. Этимологический словарь германских языков: в 3томах / В.В.Левицкий. – Черновцы: Рута, 2000. – Т. 1. – 262 с.
451. Этимологический словарь германских языков: в 5томах / В.В.Левицкий. – Черновцы: Рута, 2003. – Т. 5. – 171 с.
452. Collins Cobuild English LanguageDictionary / Ed. by J.Sinclair. – London: Harper Collins Publishers, 1991. – 1703 p.
453. Encarta World English Dictionary / Ed.by K.Rooney. – London: Bloomsbury Publishing Plc, 1999. – 2172 p.
454. Funk and Wagnalls New StandardDictionary of the English Language / Ed. by I.K.Funk. – Toronto: TorontoPublishing House. – 1947. – 2814 p.
455. Longman Dictionary of the EnglishLanguage / Ed. by W.Stuart. – New-York:Penguin Group, 1995. – 1890 p.
456. Longman Language Activator. The World’sFirst Production Dictionary / Ed. by S.Bullon. – Harlow: Longman Group UKLimited, 1999. – 1587 p.
457. Longman Lexicon of Contemporary English/ Ed. by T.McArthur. – Hong Kong: Longman Group, 1981. – 910 p.
458. Longman Dictionary of ContemporaryEnglish. The Living Dictionary / Ed. by S.Bullon. – Harlow, England: PearsonEducation Limited, 2003. – 1949 p.
459. Macmillan English Dictionary / Ed. byM.Runder. – Oxford: Macmillan Publishers Limited, 2002. – 1689 p.
460. New Webster’s Dictionary of the EnglishLanguage / Ed. by E.G.Finnegan. – Delhi: Surjeet Publications, 1988. – 1824 p.
461. Oxford Advanced Learner`s Dictionary ofCurrent English / Ed. by A.S.Hornby. – Oxford: Oxford University Press, 1982. –V. I. – 577 p.
462. Oxford Advanced Learner`s Dictionary ofCurrent English / Ed. by J.Crowther. – Oxford: Oxford University Press, 1998. – 1428 p.
463. Partridge E. A Dictionary ofSlang and Unconventionalized English. – London, Melbourne and Henles: Routledge and Regan Paul, 1984. – 1400 p.
464. Roget’s Thesaurus of English Words andPhrases / Ed. by N.Lewis. – New-York:Penguin Books, Inc, 1978. – 713 p.
465. Standard Desk Dictionary. A Funk andWagnalls Book / Ed. by T.Crowell. – New-York: Published by T.Y.Cromwell, 1977. – 870 p.
466. The Cambridge Encyclopedia / Ed. byD.Crystal. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – 1334 p.
467. The Compact Edition of the OxfordEnglish Dictionary. Complete Text Reproduced Micrographically. – Vol. 1. – A-O. – Oxford: Oxford University Press, 1979. –2048 p.
468. The New Illustrated Medical AIDEncyclopedia. First Aid and Emergencies / Ed. by M.Callahan. – Nashville:Deluxe Edition, Royal Publishers, Inc., 1991. – 647 p.
469. The New Roget’s Thesaurus in DictionaryForm / Ed. by S.Marrow. – New-York:G.P. Putnam’s Sons, Inc., 1972. – 496 p.
470. The Oxford Guide to the English Language/ Ed. by J.M.Hawking. – Oxford: Oxford University Press, 1984. – 577 p.
471. The Pan Dictionary of Synonyms andAntonyms / Ed. by L.Urdang and M.Manser. – London: Pan Books, 1980. – 346 p.
472. The Shorter Oxford English LanguageDictionary based on HistoricalPrinciples / Ed. by W.Little, H.W.Fowler, J.Coulson. – Oxford: Clarendon Press.– 1956. – 2515 p.
473. The Synonym Finder / Prepared byJ.I.Rodale. – Essex: Rodale Press, 1978. – 678 p.
474. The Wordsworth Dictionary of Proverbs /Ed. by G.L.Apperson. – London: Wordsworth Editions Ltd,1993. – 693 p.
475. The Wordsworth Thesaurus of Slang / Ed.by E.Lewin and E.A.Lewin. – Ware: Wordsworth Editions LTD, 1995. – 456 p.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
476. Кронин Дж.А. Цитадель. – Роман. – На англ. яз. – М.: Foreign Languages Publishing House, 1957. – 450 с.
477. Кронин Дж.А. Замок Броуди. – Роман. – На англ. яз. – М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1960. – 694 с.
478. МоэмВ.С. Театр. Книга для чтения на англ. яз. – М.:Междунар. отношения, 1979. – 288 с.
479. УайлдерТ. Избранное. – На англ. яз. – М.: Радуга, 1988. – 383с.
480. Фицджеральд Ф.С. Ночь нежна. – Роман. – Наангл. яз. – М.: Просвещение, 1983. – 400 с.
481. Хемингуэй Э.По ком звонит колокол. – Роман. – На англ. яз.– М.: Прогресс, 1981. – 560 с.
482. Чейз Дж.Х. Легко пришло, легко и ушло /Come Easy– Go Easy.– На англ. яз. – М.: Айрис-пресс, 2003. – 384 с.
483. Bates H.E. Go, Lovely Rose// Английская новелла первой половины XX века / Сост. В.А.Скороденко. – Наангл. яз. – М.: Радуга, 1988. – С. 374-380.
484. Carre J. le Tinker, Tailor, Soldier, Spy. – N.-Y.: Bantam Edition, 1975. – 370 p.
485. CholmondelyM. Let Loose // Повестиужасов. – М.: ООО “Издательство Астрель”: “Издательство АСТ”, 2003. – С. 7-31.
486. ClancyT., Pieczenik S. Net Force: BreakingPoint. – London: Headline Book Publishing, 2000. – 498 p.
487. ConradJ. The Inn of the Two Witches// Английская новелла первой половины XX века /Сборник. Сост. В.А.Скороденко. – На англ. яз. – М.: Радуга, 1988. – С. 8-34.
488. Farmer J.P. The Cache. – N.-Y.: Ace Books,1981. – 292 p.
489.Fielding H.Bridget Jones’s Diary. – London: Picador, 2001. – 310 p.
490. ForsterE.M. The Story of a Panic //Английская новелла первой половины XX века / Сборник.Сост. В.А.Скороденко. – На англ. яз. – М.: Радуга, 1988. – С. 213-235.
491. Freeman C. A World Full ofStrangers. – New-York: A Bantam Book, 1975. – 645 p.
492. Garnett D. Letting Down the Side //Making It All Right. Современный английский рассказ (на английском языке). –Modern English Short Stories. – M.: Progress Publishers, 1978. – P. 156-167.
493. George C.J. My Side of the Mountain.– N.-Y.: Puffin Book, 1988. – 177 p.
494. GiftT. The Demon Dog // Рассказы о привидениях. – М.: ООО“Издательство Астрель”: ООО “Издательство АСТ”, 2003. – С. 9-28.
495.Green G. Brother // Short Stories. – M.: Foreign Languages Publishing House, 1959. – P. 66-76.
496.Green G. I Spy //Short Stories. – M.: Foreign Languages Publishing House, 1959. – P. 56-60.
497.Green G. TheBasement Room // Short Stories – M.: Foreign Languages Publishing House, 1959.– P. 11-44.
498.Green G. The Endof the Party // The Basement Room. Short Stories. – M.: Foreign LanguagesPublishing House, 1959. – P. 44-56.
499.Green G. TheQuiet American. – M.: Foreign Languages Publishing House, 1959. – 179 p.
500.Grisham J. The Firm. –N.-Y: Dell Publishing, 1991. – 501 p.
501.Grisham J. The Last Juror / www.jgrisham.com /thelastjuror.
502.Grisham J. TheRainmaker. – N.-Y.: A Dell Book, 1995. – 598 p.
503. Harrel J. Easy Answers. – N.-Y.: Pocket Books, 1990. – 139 p.
504. Harrel J. Senior Year at Last. – N.-Y.: Pocket Books, 1990. – 153 p.
505. Hise D. van Killing time. – N.-Y.: Pocket Books, 1985. – 312 p.
506. HoodT. Shadow of a Ghost // Рассказы о привидениях. – М.: ООО “ИздательствоАстрель”: ООО “Издательство АСТ”, 2003. – P. 43-65.
507. Jacq C. The Stone of Light. Nefer theSilent. – N.-Y.: Pocket Books, 2001. – 390 p.
508. King S. Children of the Corn // Night Shift.– N.-Y.: Signet, 1979. – P. 250-278.
509. King S. Graveyard Shift // Night Shift. –N.-Y.: Signet, 1979. – P. 35-52.
510. King S. Gray Matter // Night Shift. – N.-Y.:Signet, 1979. – P. 105-116.
511. King S. I am the Doorway // Night Shift. –N.-Y.: Signet, 1979. – P. 61-73.
512. King S. I Know What You Need // Night Shift.– N.-Y.: Signet, 1979. – P. 228-249.
513. King S. Jerusalem’s Lot // Night Shift. –N.-Y.: Signet, 1979. – P. 1-35.
514. King S. One for the Road // Night Shift. –N.-Y.: Signet, 1979. – P. 297-313.
515. King S. Sometimes They Come Back // NightShift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 143-170.
516. King S. The Last Rung of the Ladder // NightShift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 279-291.
517. King S. The Lawnmower Man // Night Shift. –N.-Y.: Signet, 1979. – P. 198-208.
518. King S. The Ledge // Night Shift. – N.-Y.:Signet, 1979. – P. 181-198.
519. King S. The Mangler // Night Shift. – N.-Y.:Signet, 1979. – P. 74-92.
520. King S. Trucks // Night Shift. – N.-Y.:Signet, 1979. – P. 127-142.
521. King S. The Langoliers // Four PastMidnight. – London: Guild Publishing, 1990. – P. 9-217.
522. KingS. Rita Hayworth and the ShawshankRedemption // Different Seasons / artefact.cns.ru/library/
523. King S. The Apt Pupil // Different Seasons /http://artefact.cns.ru/library/
524. King S. The Body // Different Seasons / artefact.cns.ru/library/
525. King S. The Breathing Method // DifferentSeasons / artefact.cns.ru/library/
526. King S. Dreamcatcher. – London: Hodder andStoughton, 2001. – 694 p.
527. Lee H. To Kill a Mocking Bird. – K.:Dnipro, 1977. – 173 p.
528. Lessing D. A Proper Marriage. –London: A Panther Book, 1965. – 380 p.
529. Maugham W.S. The Fallof Edward Barnard // Rain and Other Stories. – M.: Progress Publishers, 1976. –P. 165-213.
530. Maugham W.S. The Razor’s Edge. – М.: Менеджер, 2000. – 320 с.
531. MorrowW.C. An Original Revenge // Повестиужасов. – М.: ООО “Издательство Астрель”: “Издательство АСТ”, 2003. – С.69-86.
532. Nasar S. A Beautiful Mind. – N.-Y.: Simon and Schuster, 1998. – 461 p.
533. O’BrienF.-J. The Beast from Nowhere // Повести ужасов. – М.: ООО“Издательство Астрель”: “Издательство АСТ”, 2003. – С. 51-69.
534. OliphantM. The Open Door // Рассказы о привидениях. – М.: ООО“Издательство Астрель”: ООО “Издательство АСТ”, 2003. – P. 110-131.
535. Pilcher R. Starting Over. – N.-Y.: Time Warner Paperbacks, 2002. – 502p.
536. SavageS. The Cat // Повестиужасов. – М.: ООО “Издательство Астрель”: “Издательство АСТ”, 2003. – Р. 31-51.
537. Uris L. Armageddon. – N.-Y.: Dell Publishing Co., Inc., 1965. – 672 p.538.Uris L. Exodus. –London: Corgi Books, 1974. – 598 p.
539.Williams T. ARecluse and his Guest // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books,1985. – P. 484-493.
540.Williams T. HappyAugust the Tenth // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books,1985. – P. 493-506.
541.Williams T.Portrait of a Girl in a Glass // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books,1985. – P. 115-125.
542.Williams T. TheAngel in the Alcove // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books,1985. – P. 125-133.
543.Williams T. TheKnightly Quest // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books,1985. – P. 421-484.
544.Williams T. TheVengeance of Nitocris // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books,1985. – P. 1-14.
ДОДАТКИ
Додаток А.
Загальний фрейм ЕК СТРАХ вангломовній картині світу
/>
Додаток Б.
Загальна якісно-референційна модель структури ЕКСТРАХ
/>
/>
ЯДРО ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК ЗАГРОЗА
ІНФОРМАЦІЙНИЙ СТАТАЛЬНИЙ БЛОК
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК РЕАКЦІЯ
1- ПОНЯТТЄВА СКЛАДОВА
2 — ОБРАЗНА СКЛАДОВА
3 — ЦІННІСНА СКЛАДОВА
Додаток В.
Ядерно-периферійна структура ЕК СТРАХ
Ядро
ЕК СТРАХ
Родова сема
значення fear
Видові семи значення fear
Емоція /почуття
1. характер емоції
2. об’єкт загрози
3. негативна оцінка
4. небезпека / загроза
5. характер небезпеки / загрози
6. симптом емоції
Периферія
ЕК СТРАХ
Семантичні компоненти стилістично нейтральних одиниць субстантивного ЛСП “страх”
характер емоції:
1. обумовленість / безпідставність
виникнення емоції
2. тривалість
3. інтенсивність
4. характер протікання
5. характер виникнення
6. комбінаторний характер
характер небезпеки / загрози:
1. природний / соціальний тип небезпеки
2. визначена майбутня / теперішня небезпека
3. невизначена майбутня небезпека
Додаток Д.
ЕКСТРАХ ванглійській концептуальній та мовній картині світу
/>
Додаток Е.Парцеляція ЛСП “страх” сучасноїанглійської мови
/>
ДодатокЖ.
Таблиця Ж.1
Представленняпарцел ЛСП “страх” одиницями різної частиномовної
приналежностіна позначення ЕК СТРАХ ПАРЦЕЛА ІМЕННИК
ПРИКМЕТНИК / ПРИСЛІВНИК ДІЄСЛОВО ЗАГРОЗА + + + СТАН СТРАХУ + + + ЕКСПІРІЄНЦЕР + – – СИМПТОМ СТРАХУ + + + ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ + – – РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ + – – АГЕНС + – + РИСИ ХАРАКТЕРУ + + +
ДодатокЗ.
ТаблицяЗ.1
Репрезентаціяслотів фреймової структури ЕК СТРАХ у семантичній зоні парцел ЛСП “страх” БЛОК / ВУЗОЛ ФРЕЙМУ ЕК СТРАХ ПАРЦЕЛА ЛСП “страх”
ЗАГРОЗА:
АКЦІОНАЛЬНИЙ
ЗАГРОЗА
ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ
АГЕНС
СТАТАЛЬНИЙ
ПРЕДМЕТНОЦЕНТРИЧНИЙ:
(СТАН СТРАХУ)
(ЕКСПІРІЄНЦЕР)
ПАРТИТИВНО-АКЦІОНАЛЬНИЙ:
(СИМПТОМ)
СТАН СТРАХУ
ЕКСПІРІЄНЦЕР
СИМПТОМ
РЕАКЦІЯ:
АКЦІОНАЛЬНИЙ
АГЕНС
РИСИ ХАРАКТЕРУ
ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ
РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАРАТИВНИЙ – ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ – АКСІОЛОГІЧНИЙ –
Додаток Л.
Різновидистраху в англомовній картині світу
/>
Додаток М.
Структураасоціативногопростору ЕКСТРАХ в англомовній картині світу
/>
Додаток Н.
Деталізована фреймова структура ЕКСТРАХ в англомовній картині світу
/>