Види правок у реферативному тексті

Курсова робота
з редагування
ВИДИ ПРАВОК У РЕФЕРАТИВНОМУ ТЕКСТІ

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. РЕФЕРАТ ЯК ЖАНР НАУКОВОГО СТИЛЮ
1.1 Особливості реферативного тексту
1.2 Лексичне, морфологічне та стилістичнеоформлення реферативного тексту
РОЗДІЛ 2. РЕДАГУВАННЯ РЕФЕРАТИВНИХ ТЕКСТІВ ДЛЯСПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ВИДАНЬ
2.1 Види реферативних видань
2.2 Редакторська підготовка реферативних текстів
2.3 Реферативні тексти в системі інформаційнихресурсів країни
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕФЕРАТИВНИХ ТЕКСТІВ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП
 
Актуальністьобраної теми. На сучасному етапі розвитку науки, друкованих видань різнихтипів, зростає роль інформаційних ресурсів країни. Значна увага приділяється якостіцих ресурсів. Серед інформаційних ресурсів чільне місце посідає реферативнаінформація, яка є загальноприйнятою формою обміну науковими досягненнями таспілкування вчених в усьому світі, допомагає зорієнтуватися у потоці науковоїлітератури, одержати найновіші відомості щодо наукових досліджень з певнихгалузей знання.
Реферат – короткийвиклад змісту документа або його частини, що включає основні фактичні відомостій висновки, необхідні для першопочаткового ознайомлення з документом, книгою йдоцільність звернення до нього.
Усвіті існує велика кількість реферативних видань і в друкованому (реферативніжурнали), і в електронному вигляді (бази даних на CD-ROM, бази та банки даних,які функціонують на Web-сайтах та ін.), перевагою яких є наявність гнучкогопошукового механізму.
Правильнеоформлення реферативних текстів, відповідно до норм і стандартів – значнапроблема, яка потребує детального аналізу. На сьогоднішній день, окрім деякихнормативних видань, дослідження, присвячені аналізу реферату як жанру науковогостилю, розглядають переважно особливості написання реферату розгорнутого типу ілише побіжно згадується про реферативні тексти для спеціальних реферативнихвидань. Це й обумовило актуальність обраної теми дослідження.
Метароботи – визначити особливості роботи редактора при підготовціреферативних текстів для публікації в спеціалізованих виданнях. Досягнення метипередбачає розв’язання цілого ряду завдань:
- проаналізувати особливості реферату як жанру наукового стилю;
- вивчити стандарти оформлення реферативного тексту на лексичному,морфологічному, синтаксичному рівні;
- вивчити види реферативних видань, що існують на сучасному етапі вУкраїні та світі;
- проаналізувати правила оформлення реферативних текстів на основіаналізу конкретних реферативних текстів;
- визначення особливостей правок, що вносить редактор при підготовціреферативних текстів до публікації.
Об’єктом нашогодослідження став реферат як жанр наукового тексту. Безпосередньо предметом дослідженняє реферативний текст, призначений для спеціалізованих наукових видань, таредакторська підготовка цих текстів до публікації.
Упроцесі написання роботи ми використовували такі методи дослідження:
описовий
структурний
порівняльний
методдистрибутивного аналізу.
Теоретико-методологічнуоснову роботи складають наукові дослідження таких науковців, як БлюменауД., Соловйов В., Кузнєцов І., Борікова Л., Виноградова Н. Та ін.
Ілюстративнимматеріалом нам послужили навчальні посібники та наукові праці з українськоїмови, методики викладання української мови, математики, економіки та біології.
Роботамає практичне значення. Результати дослідження можуть бути використаніпід час підготовки реферативних текстів до друку. Робота може також бутивикористана під час вивчення редакційної справи у вищих навчальних закладах.
Структурароботи. Відповідно до сформульованої мети наукового дослідження роботаскладається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаноїлітератури, що нараховує 22 позицій.
Увступі обґрунтовується актуальність обраної проблеми, визначається предмет таоб’єкт дослідження, мета та завдання дипломної роботи.
Першийрозгляд носить теоретичний характер. У ньому розглядаються особливості рефератуяк жанру наукового стилю.
Другийрозділ присвячено аналізу інформаційних видань, які існують на сьогоднішнійдень в Україні і світі.
Третійрозділ носить практичний характер. Аналізуються реферативні тексти різнихнаукових видань на предмет правильності оформлення, дотримання стилістичнихнорм.

РОЗДІЛ 1. РЕФЕРАТ ЯК ЖАНР НАУКОВОГОСТИЛЮ
 
1.1 Особливості реферативного тексту
Реферативнийтекст – жанр наукового стилю. Як відомо, основна функція наукового стилю –передача логічної інформації та доказів її істинності, а також новизни тацінності. Другорядною функцією наукового стилю, що випливає з його основноїфункції, уважають активізацію логічного мислення читача / слухача.
Унауковому стилі виділяють 3 різновиди (підстилі):
— власне науковий підстиль (монографія, дисертація, доповідь);
— науково-навчальний підстиль;
науково-популярнийпідстиль.
Науково-навчальнийрізновид наукового стилю, який поєднує в собі риси власне наукового йнауково-популяного викладу. Із власне науковим підстилем його поєднуєтермінологічність, системність у подачі даних, логічність, доказовість. Ізнауково-популярним – доступність, насиченість ілюстративним матеріалом. Дожанрів науково-навчального підстилю відносяться: навчальний посібник, лекція,семінарська доповідь, відповідь на екзамені тощо [7, 59].
Такимчином, науковий стиль реалізується в таких жанрах:
1) усні: реферативне повідомлення, лекція, доповідь;
2) письмові: стаття, монографія, підручник, реферат, анотація тощо.
Уреферативному повідомленні викладається, як правило без суб’єктивної оцінки,зміст одного або декількох книжних джерел.
Реферат(від лат. referio – повідомляю) – короткий переказ змісту наукової роботи,оформлений у вигляді письмової публічної доповіді; доповідь на задану тему,зроблена на основі критичного огляду відповідних джерел інформації (науковихпраць, літератури з обраної проблеми). Реферативний текст є адекватним зазмістом викладом змісту первинного тексту.
Рефератвідображає головну інформацію, подану в першоджерелі. Реферат повинен бутиінформативним, об’єктивно передавати інформацію, відрізнятися повнотою викладу,а також коректно оцінювати матеріал першоджерела.
Розрізняють2 види рефератів: продуктивні та репродуктивні.
Репродуктивнийреферат відтворює зміст первинного тексту. Продуктивний реферат містить творчеабо критичне осмислення реферованого джерела.
Репродуктивніреферати можна поділити на 2 види:
- реферат-конспект
- реферат-резюме.
Реферат-конспектмістить фактичну інформацію в узагальненому вигляді, ілюстрований матеріал,різні відомості про методи дослідження, результати дослідження та можливості їхзастосування.
Реферат-резюмемістить лише загальні положення з обраної теми.
Упродуктивних рефератах виділяють реферат-доповідь та реферат-огляд.Реферат-огляд складається на основі кількох джерел та порівнює різні погляди зданої проблеми. У рефераті-доповіді порід з аналізом інформації першоджерелаподається об’єктивна оцінка проблеми. Цей реферат має розгорнутий характер.
Реферативнийтекст відноситься до репродуктивного виду рефератів, підрозділу –реферат-резюме, оскільки містить узагальнену інформацію щодо літератури з обраноїпроблеми. Наприклад – реферативний текст до „Українсько-російськогословотворчого словника” З.С.Сікорської:
„Словникмістить близько 42 тисяч слів. У ньому розкрито процес словотворення найбільшуживаних слів української мови порівняно з російською, показано спільністьсловотворчих процесів близькоспоріднених мов. Словник прислужиться у вивченнісловотворення, складу слова, а також як довідковий посібник” [19, 2].
Реферативнийтекст має такі ознаки:
1) зміст реферативного тексту цілком залежить від змісту реферованогоджерела;
2) реферативний текст містить точний виклад основної інформації безсуб’єктивної оцінки;
3) реферативний текст має постійну структуру.
Уструктурі реферату можна виділити 3 основних компонента: бібліографічний опис,власне реферативний текст, довідковий апарат.
Реферування– інтелектуальний творчий процес, що включає осмислення тексту,аналітико-синтетичне перетворення інформації й створення нового тексту [2, 137].
1.2 Лексичне, морфологічне та стилістичне оформлення реферативноготексту
Оскількиреферативний текст – різновид наукового стилю, то йому притаманні стильовіособливості наукового стилю мови – узагальненість, об’єктивність, точність талогічність.
Лексикунаукового стилю складають 3 основних пласти:
- загальновживана лексика
- загальнонаукові слова
- терміни.
Убудь-якому науковому тексті загальновживана лексика – основа викладу. У першучергу відбираються слова з узагальненим значенням. За допомогоюзагальнонаукових слів описуються явища й процеси в різних сферах науки татехніки (система, питання, значення). Однією з особливостей уживаннязагальнонаукових слів є їх не однократне повторення у вузькому контексті. Середморфологічних ознак стилю можна виділити те, що серед частин мови переважаютьіменники; часто використовуються абстрактні іменники. Щодо часових форм, сліднаголосити на використанні майже виключно форм теперішнього часу в позачасовомузначенні, що вказує на постійних характер процесу. Переважають безособові предикативніформи (можна стверджувати, був розроблений проект), що сприяє об’єктивностівикладу.
Унауковому стилі має місце книжний, логічний синтаксис. Типовими є ускладнені йскладні конструкції, розповідні речення, прямий порядок слів. Логічна визначеністьдосягається шляхом підрядних сполучників (тому що, так як...), вставних слів(по-перше, таким чином).
Середпростих речень широко вживаною є конструкція з великою кількістю залежних,послідовно перерахованих іменників і формі родового відмінка.
Перерахованівище стилістичні особливості чітко прослідковуються в оформленні реферативноготексту, який через обмежений обсяг має бути лаконічним за викладом, алемаксимально інформативним. Наприклад:
„Унавчальному посібнику висвітлено всі передбачені програмою розділи з курсуметодики викладання української мови в початкових класах.Питання з цього курсу розглянуто під кутом зору підготовкимайбутніх учителів-класоводів до роботи в умовах здійсненняреформи загальноосвітньої школи” [18, 2].
Якбачимо, цей реферативний текст побудовано за стильовими вимогами науковогостилю: речення безособові, що сприяє об’єктивності: граматична основаскладається з присудка, вираженого безособовою формою дієслова – висвітлено,розглянуто. За типом висловлювання речення розповідні, за структурою – прості,з великою кількістю взаємопов’язаних іменників у формі Р.в. (підкреслено утексті) . З погляду морфології переважають іменники.
Підчас роботи над реферативним текстом редактор спеціальних видань, у якихпублікуються реферати, повинен брати до уваги всі особливості оформленнянаукового тексту і вносити лексичні, морфологічні, стилістичні правкивідповідно до норм наукового стилю.

РОЗДІЛ 2. РЕДАГУВАННЯ РЕФЕРАТИВНИХ ТЕКСТІВ ДЛЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХВИДАНЬ
 
2.1 Види реферативних видань
Реферативнітексти створюються для спеціальних інформаційних видань.
Інформаційнівидання – видання, що містять систематизовані дані про опубліковані танеопубліковані роботи у формі, зручній для швидкого ознайомлення, щовипускаються органами наукової та технічної інформації, а також іншимиорганізаціями, які займаються інформаційною діяльністю. Інформаційні видання євторинними на відміну від первинних документів, оскільки відображаютьрезультати усіх сфер суспільної діяльності, де подається інформація.
Первиннийпотік інформації поділяється на:
- опубліковані (періодика, наукові монографії, статті в науковихзбірках тощо)
- неопубліковані (звіти про науково-дослідну роботу, дисертації,автореферати, депоновані рукописи, наукові переклади з іноземних журналів,конструкторська документація).
ДСНДІ– державна система науково-дослідної інформації займаєтьсянауково-інформаційною діяльністю. Діяльність включає в себе: збір,аналітико-синтетичну обробку, пошук, зберігання, розповсюдження інформації.
Аналітико-синтетичнаобробка інформації – творчий процес, що включає осмислення, аналіз, оцінкузмісту документів із метою вилучення необхідних даних.
Автоматичнасистема обробки інформації складається з наступних складових:
- бібліографування
- анотування
- реферування
- підготовка оглядів.
Залежновід характеру інформації і цільового призначення інформаційні виданняподіляються на:
— бібліографічні
— реферативні
— оглядові.
Бібліографічні– видання, що включають лише бібліографічні дані про документи, а також вокремих випадках анотацію.
Реферативнівидання відрізняються тим, що поруч із бібліографічними відомостями подаєтьсякороткий виклад змісту документів.
Реферат – короткийвиклад змісту документа або його частини, що включає основні фактичні відомостій висновки, необхідні для першопочаткового ознайомлення з документом, книгою йдоцільність звернення до нього.
Функціїреферативних видань:
- інформативна
- науково-комунікативна
- орієнтовна
- оціночна (реферуванню підлягають не всі первинні документи, а лишеті, які містять цінну наукову, технічну або іншу інформацію).
Насьогоднішній день існують такі види реферативних видань:
1) реферативний журнал
2) реферативний збірник
3) експрес інформація
4) інформаційний листок
Реферативнийжурнал – періодичне видання журнальної або карткової форми, що містить рефератиопублікованих первинних документів.
Реферативнийзбірник – містить реферати одного документа, опубліковані матеріали можуть бутиперіодичними, неперіодичними й тривалими.
Експрес-інформація– періодичне видання журнальної або листової форми, що містить розширеніреферати найбільш актуальних опублікованих та неопублікованих вітчизняних тазарубіжних документів, що потребують оперативного доведення.
Інформаційнийлисток – неперіодичне видання, у якому міститься реферат, що відображуєінформацію про передове досягнення.
2.2 Редакторська підготовка реферативних текстів
Роботаредактора над реферативним виданням складається з декількох етапів:
1. Оцінка вибору типу реферату
2. Аналіз змісту й структури
3. Оцінка обсягу, мови й стилю
4. Формування основної частини
5. Видавниче оформлення
Залежновід цільової й адресної спрямованості реферати можуть бути інформативні таіндикативні.
Інформативні– реферати, у яких викладено основний зміст первинних документів. Домінуєінформативність. Інформативні реферати включають фактографічну інформацію,служать джерелом даних про наукові факти.
Індикативні– реферати, у яких вказується лише на те, що і як розглядається у тому ждокументі. Домінує описовість, індикативність. Індикативні реферати вказують наосновні аспекти змісту первинних документів, дають характеристику ступенярозробки даних, новизни, повноти висвітлення у першоджерелі.
Уреферативному виданні можуть бути опубліковані реферати, що містять інформацію,яка стосується одного першоджерела або декількох першоджерел.
Цедозволяє виділити реферати:
- монографічні – одноджерельні, що складаються на основі одногопервинного документа;
- зведені – містять відомості з ряду первинних документів з однієїтеми, викладені у вигляді зв’язного тексту. Зведені реферати публікують вреферативних збірниках;
- аспектні – складаються на основі одного або декількох структурнихелементів (розділів, частин, глав) першоджерела.
Заобсягом реферати бувають короткі (обсяг встановлений ГОСТом 7.9.-95) ірозширені, обсяг яких не регламентується, він може складати 10-15%, або всередньому 1/8 обсягу першоджерела. Розширені реферати публікуються векспрес-інформації, а також в реферативному журналі із суспільних наук,культури, мистецтва.
Абсолютнабільшість рефератів має текстову форму. Текстовими слід вважати й ті реферати,у яких поруч із текстом наводяться ілюстрації, таблиці, формули.
Задачаредактора полягає в тому, щоб встановити змістову відповідність реферату йпершоджерела. Для вирішення даної задачі застосовуються критерії семантичноїадекватності (для оцінки точності реферування) і семантичної еквівалентності(для оцінки ступеня повноти відображення змісту першоджерела в рефераті).
Семантичноадекватним вважається такий реферат, у якому в скороченій формі, але безінтерпретацій відтворюється основний зміст документа. Додаткова інформаціядовідкового або оціночного характеру, що вводиться до реферату, не повиннавпливати на його змістову відповідність реферованому документові.
Семантичноеквівалентним вважається реферат, що містить усю інформацію по першоджерелу.Однак такого реферату бути не може, оскільки реферування обов’язково пов’язанез певною втратою інформації [9, 259]. Ці втрати поділяються на три групи:
1. Втратинавмисні, виправдані (коли заради короткого викладу в рефераті свідомовідмовляються від частини інформації першоджерела, як правило, ця інформаціянесуттєва).
2.Втрати навмисні, невиправдані (референт в силу суб’єктивних поглядів абонезгоди з автором уникає важливі в плані науки та практики дані).
3. Втратинавмисні, невиправдані (як наслідок помилок, допущених в результатінеправильного розуміння матеріалу).
Смисловавідповідність реферату першоджерелу оцінюється методом порівняння їх заосновними смисловими аспектами. Смислові аспекти, що заслуговують відображенняв рефераті, можуть бути наступні:
1.Для описових текстів (для технічних наук):
— предмет опису
— його призначення
— сфера застосування
— кимі де розроблений
— конструкція
— технічні та експлуатаційні характеристики
— ефективність використання
— економічні дані.
2.Для розповідних (гуманітарних):
— предмет, подія, явище
— характеристика
— часі місце дії
— умови подій
— результат
— висновки
Редакторпри підготовки реферативного тексту до публікації також має оцінювати реферат зпогляду його структури.
Рефератскладається з трьох частин:
- заголовок
- власне реферативна частина
- довідковий апарат.
Заголовокскладається з власне заголовку та бібліографічного опису першоджерела.
Власнезаголовок не співпадає із заголовком реферованого документу. Якщо заголовокреферату співпадає із заголовком першоджерела, а також у випадку іноземногопершоджерела, бібліографічний опис наводиться повністю слідом за заголовкомреферату.
Власнереферативна частина.Включає в себе основну інформацію, отриману шляхоманалітико-синтетичної переробки змісту першоджерела. Однак порід із текстом,вона може містити формули, таблиці, ілюстрації. Важливим для редакторськоїоцінки є питання – із чого починати виклад власне реферативної частини. Урефераті із суспільних наук, культури, мистецтв на початок реферату вводятьсядовідкові дані, у природничих науках починають із назви проблеми, щовирішується, наукової задачі, теми. Для рефератів, у яких описуються вироби,технологічні процеси, методи дослідження, характерним є початок, у якомувказується призначення предмету опису [13, 86].
Приоцінці об’єму власне реферативної частини, редактор спирається на ГОСТ 7.9-95.Реферат і анотація за цим ГОСТом повинні мати обсяг до 850 знаків.
Довідковийапарат. До довідкового апарату відносять індекс УДК, шифр реферату, довідки пронаявність таблиць, ілюстрацій, посилання референта або редактора.
Роботаредактора над мовою та стилем. Текст реферату відрізняється високоютермінологічністю. Використовувана термінологія повинна бути стандартизованою.Дещо по-іншому використовуються терміни в суспільних науках. Наукові твори зсуспільної області знань характеризуються термінологічною синонімією йневпорядкованістю термінів. Тому у випадку багатозначності термінів, редакторуварто роз’яснити їх значення з яким ці терміни використовуються в авторськомумовленні. Термін або беруть у лапки, або користуються посиланням типу „затермінологією автора”, „за визначенням певної особи”. Більшої уваги редакторавимагає оцінка граматико-стилістичних засобів викладу. Речення повинні бутипростими, завершеними. Іноді замість викладу основних даних обмежуютьсякоротким узагальненням змісту першоджерела, використовуються фрази типу„детально описані”. Зайвими є слова, які на початку реферату дублюють йогозаголовок або передують основному тексту словами типу „у статті розглядається”,вставні слова і слова такого типу, як „відрізняється тим, що”, „вказується,що”, „автор стверджує, що”. „на думку автора”. Початкова фраза виконує своюфункцію лише тоді, коли безпосередньо пов’язана із заголовком реферату,доповнює його[1, 27].
Великезначення з погляду лаконічності мови мають позатекстові засоби (формули,таблиці, абревіатури, буквені позначення, ілюстрації). Формули включають до рефератув тому випадку, коли обійтися без них неможливо, або якщо вони виражаютьосновний результат реферованого документа. Оцінюючи використані в рефератіабревіатури та інші текстові скорочення, редактор має звернути увагу на те,наскільки ясним є їхній зміст із урахуванням контексту. Назви закладів, фірм,організацій, прізвищ подають у рефераті мовою оригіналу, за виключеннямзагальновідомих (ЮНЕСКО). Разом із тим, ГОСТ 7.9-77 допускає наводити поруч ізвеличинами прийнятої системи одиниць значення величин у першоджерелі.
Післязавершення роботи над окремими рефератами перед редактором стоїть задачасистематизації та оформлення матеріалів. Ця робота пов’язана з формуванням іредагуванням апарату видання.
2.3Реферативні тексти в системі інформаційних ресурсівкраїни
Інформаційніресурси — це документи та масиви документів в інформаційних системах(бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах таін.).
Середінформаційних ресурсів чільне місце посідає реферативна інформація, яка єзагальноприйнятою формою обміну науковими досягненнями та спілкування вчених вусьому світі, допомагає зорієнтуватия у потоці наукової літератури, одержатинайновіші відомості щодо наукових досліджень з певних галузей знання.Світовий досвід. У світі існує великакількість реферативних видань і в друкованому (реферативні журнали), і велектронному вигляді (бази даних на CD-ROM, бази та банки даних, якіфункціонують на Web-сайтах та ін.), перевагою яких є наявність гнучкогопошукового механізму. Найпопулярніші з них:
· «Biological Abstracts» — реферативний журнал збіології та суміжних дисциплін, підготовку якого здійснює Інформаційна служба збіології BIOSIS, США. Виходить щомісяця.
· «Chemical Abstracts» — реферативний журнал ізхімії та суміжних дисциплін, підготовку якого здійснює American Chemical Society(США). Виходить щотижня.
· «Computer & Control Abstracts» — реферативнийжурнал з питань кібернетики, комп'ютерного програмування, теорії контролю,інформатики та документознавства, підготовку якого здійснює Institution ofElectrical engineers (США). Щорічно опрацьовується близько 110 тис. публікацій.Виходить щомісяця.
· «Computer and Information Systems Abstracts Journal» — реферативнийжурнал з питань організації комп'ютерних та інформаційних систем,програмування, комп'ютерної математики, використання комп'ютерної техніки урізних галузях, підготовку якого здійснює Cambridge Scientific Abstracts.Виходить щомісяця.
· «Electrical & Electronic Abstracts» — реферативнийжурнал з питань електроніки та електротехніки (електронні матеріали та мережі,напівпровідникова техніка, електричні матеріали, енергетичні системи таапарати), а також суміжних наук. Підготовку його здійснює Institution ofElectrical Еngineers (США). Щорічно опрацьовується близько 140 тис. публікацій.Виходить щомісяця.
· «F & S plus TEXT. Internatiоnal» — БД зекономіки. Виробник — Information Access Company. Опрацьовується понад 1 000видань з питань індустрії, бізнесу, розвитку промисловості, прикладнихтехнологій. Бібліографічні описи супроводжуються розгорнутими рефератами абоповними текстами статей.
· «Index Medicus» – реферативний журнал змедицини, підготовку якого здійснює Національна медична бібліотека США.
· «Math Sci Disk» — БД з математики тасуміжних дисциплін: статистики, економетрії, фізики, біології, комп'ютернихнаук та ін. Виробник — Американське математичне товариство. Бібліографічніописи супроводжуються розгорнутими рефератами.
· «Mathematical Reviws» — реферативний журнал зматематики та суміжних дисциплін, підготовку якого здійснює Американськематематичне товариство.
· «Medline» — база даних з медицини. Виробник — Національнамедична бібліотека США. Бібліографічні описи супроводжуються розгорнутимирефератами.
· «PsycLIT Journal Articles» — БД з психології, підготовкуякої здійснює Американська психологічна асоціація. Опрацьовується понад 1 300наукових журналів 27 мовами з 50 країн світу. Бібліографічні описи супроводжуютьсярозгорнутими рефератами.
· «Solid State & Superconductivity abstracts» — реферативний журналз питань атомної й молекулярної фізики, фізики конденсованих систем, ядерноїфізики, фізики напівпровідників, математичної фізики, підготовку якого здійснюєCambridge Scientific Abstracts.
· «Physics Abstracts» — реферативний журнал зфізики та суміжних дисциплін, підготовку якого здійснює Institution ofElectrical Engineers (США). Щорічно опрацьовується близько 190 тис. публікацій.
· реферативні бази даних Всеросійського інституту наукової татехнічної інформації (ВІНІТІ), які містять описи більше 15-ти млн.першоджерел та є доступними для пошуку в мережі Internet; електроннийреферативний журнал та реферативний журнал (багатогалузевий) у друкованійформі.
· реферативні та бібліографічні видання Інституту науковоїінформації з суспільних наук Російської академії наук (ІНІСН РАН) утрадиційній (друкованій) формі, а також у вигляді БД (на CD-ROM та в мережіInternet) з суспільних та гуманітарних наук.
Необхіднозазначити, що більшість зарубіжних реферативних журналів мають електронніверсії на CD-ROM, а також є доступними у мережі Internet, причому більшість –як бази даних. Наявність розгорнутих рефератів (анотацій), простота тазручність у користуванні, новизна та обсяг інформації, швидкість та гнучкістьпошуку, можливість одержання копій або роздрукування на папері роблятьреферативні бази даних популярними серед широких кіл науковців, дослідників,спеціалістів, студентів та ін.Реферативні видання в Україні
Востанні роки в нашій країні видавались такі реферативні журнали:
· Агропромисловий комплекс України: Реферативний журнал /Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН. Інститут гідротехнікиі меліорації УААН. — Видається щоквартально.
· Депоновані наукові роботи: Реферативний журнал /Державна науково-технічна бібліотека України.
· Держава та право — юридичний реферативний журнал / Одеськанаціональна юридична академія. — Щоквартально. Заявлено та розпочато випуск у2003 р., але НБУВ дане видання поки що не має.
· Джерело = Djerelo: Укр. реферативний журнал / НАНУкраїни. Інститут проблем реєстрації інформації, Національна бібліотека Україниім. В.І.Вернадського. — Виходить щоквартально.
o Сер.1 Природничі науки (виходить з 1999 р.)
o Сер.2 Техніка. Промисловість. Сільське господарство (виходить з1999 р.)
o Сер.3 Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво (виходить з 1999р.)
o Сер.4 Медицина. Медичні науки (виходить з 2004 р.).
· Економіка. Економічні науки: Реферативний журнал /М.І.Сенченко (ред.); Книжкова палата України. — Щомісячник. Представлений наWeb-сайті Книжкової палати як паралельний електронний журнал (електронна копіядрукованого видання) у PDF-форматі.
· Збірник рефератів дисертацій, НДР та ДКР / В. Пархоменко (ред.);Український інститут науково-технічної і економічної інформації.
· Історія. Історичні науки (електронний реферативний журнал уPDF-форматі, Web-сайт Книжкової палати України).
· Медицинский реферативно-обзорный журнал: МРОЖ / Ф.Глумчер(ред.) Ассоциация анестезиологов Украины, Национальный медицинский университетим. Богомольца, Медицинская академия последипломного образования, Институт хирургиии трансплантации органов.
· Політика. Політичні науки: Реферативний журнал /Книжкова палата України; М.І.Сенченко (ред.). — Щомісячник. Представлений такожв електронній формі на Web-сайті КПУ як паралельний електронний журнал уPDF-форматі..
Якщоакцентувати увагу на авторстві реферативних ресурсів зарубіжних країн, то требазауважити, що це, в першу чергу, галузеві асоціаії, науково-дослідні установи,органи науково-технічної інформації, і дуже рідко – наукові бібліотеки(Національна медична бібліотека США). В Україні серед таких бібліотек необхідновиокремити, в першу чергу, Національну бібліотеку України іменіВ.І. Вернадського, яка є провідною бібліотекою нашої країни не тільки якголовне книгосховище, але і в питаннях впровадження інноваційних технологійопрацювання документного потоку, створення та функціонування великої кількостіелектронних баз даних (ЕБД) та представлення найвагоміших з них на Web-сайті зметою популяризації наукового знання та найповнішого задоволення запитівчитачів.
Одниміз найвагоміших електронних ресурсів, створених у НБУВ за участі Інститутупроблем реєстрації інформації (ІПРІ), є «Україніка наукова» –загальнодержавна реферативна база даних, призначена як для інформаційногообслуговування вчених України, так і для представлення української науки усвітовому інформаційному просторі. Це національний ресурс, оскільки основнимзавданням її створення, поповнення та функціонування є досягнення 100 %-говідображення друкованих наукових праць вчених нашої країни з усіх галузейнауки. Окрім популяризації наукового знання вона виконує науково-допоміжнуфункцію — є дієвим інструментом у руках науковців, дослідників, студентів.Реферативна база даних була започаткована 1998 р. і станом на 01.01.2005 р.нараховувала 134 832 записів; щорічне поповнення, починаючи з 2000 р., складаєбільше 20 тисяч записів [9, 162].

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕФЕРАТИВНИХ ТЕКСТІВ
Отже,як ми з’ясували в попередньому розділі, реферативні тексти публікуються вспеціалізованих виданнях, види яких докладно були розглянуті вище. Для аналізуреферативних текстів для нашого дослідження ми взяли стислі реферативні тексти,що містяться на початку або в кінці кожної книги / посібника / наукової працітощо. Реферативні тексти такого плану містять узагальнену інформацію пропершоджерело загалом, тому носять інформативний, оцінний характер. На прикладіреферативних текстів такого плану чітко прослідковуються закони оформленняреферату з погляду структури, оформлення та редагування.
Щодоструктури, усі тексти характеризуються наявністю трьох головних компонентів –бібліографічний опис (вихідні дані першоджерела), власне реферативний текст(обсяг чітко регламентований) та довідковий апарат (зазвичай, це вказівка нате, на яку читацьку аудиторію розрахована книга /посібник /науковедослідження). Наприклад:
(1частина – бібліографічна) Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004. – 640с.
(2частина – власне реферативна частина) „Підручник містить відомості пропоходження, розвиток і структуру сучасної української мови як цілісноїфункціональної системи. Розглянуто її усну (звучання) і писемну (правопис)форми.
Деякімовні явища висвітлено по-новому.
(3частина – довідкова) Для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальнихзакладів. Може бути корисним для тих, хто самостійно підвищує свої знання зукраїнської мови” [22, 2].
Структурноаналізований реферат оформлений правильно. Але в плані змісту є певнінедоречності. Так, речення „деякі мовні явища висвітлено по-новому” слід було бконкретизувати: які саме явища, як саме подані в підручнику з метою точностівисловлювання. Реферативний текст має бути по-максимуму інформативним, а немістити загальні фрази.
Якщопроаналізувати реферативні тексти з різних сфер знань, впадає в око ще однаособливість реферату – специфічна для кожної науки термінологія. Наприклад(терміни підкреслено):
ГаркавийВ.К., Ярова В.В. Математична статистика: Навчальний посібник. – К.:Професіонал, 2004. – 384 с.
Висвітленопредмет, основні категорії, метод і теоретичні основи математичноїстатистики, ряди розподілу та їх характеристики. Розглянуто методиобробки й аналізу статистичної інформації, зокрема вибірковий метод, перевіркистатистичних гіпотез, дисперсійний і кореляційний аналіз, а також багатомірніметоди обробки статичної інформації. Значна увага приділена використаннюкомп’ютерних технологій у математичній статистиці. До кожного розділурозроблено перелік питань для самоконтролю знань студентів [17, 2] (сфера знань –математика).
Українаі світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський. –К.: Либідь, 2002. – 470 с.
Укнизі з’ясовуються місце і роль економіки України в сучасному світовомугосподарстві: визначаються кількісні та якісні параметри економічного потенціалуУкраїни, який зазнав суттєвих трансформацій унаслідок здійснення ринковихреформ та економічної модернізації. Велику увагу приділено обґрунтуваннюпередумов і перспектив участі суб’єктів підприємництва України в міжнародних ринкахтоварів і послуг, капіталів і робочої сили. Окреморозглядаються галузеві виміри взаємодії економіки України зі світовимгосподарством. Геостратегічне становище української економікианалізується в контексті поглиблення регіонального та планетарногоспівробітництва. Поглиблено висвітлення проблем інтеграції України у світове фінансовесередовище [21, 2] (сфера знань – економіка).
СутормінаВ.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 566с.
Упідручнику висвітлено основні теоретичні та практичні проблеми фінансів корпораційу країнах з розвиненою ринковою економікою, проаналізовано трансформаціютеоретичних абстракцій у схеми та моделі управління фінансами. Розглядаєтьсяколо питань, що стосуються управління корпорацією і прийняття фінансовихрішень: складання фінансової звітності та її аналіз, фінансові планування іконтроль, оцінка капіталу, визначення ціни капіталу та його структури, дивідендів,бюджетування капітальних вкладень та ін. Викладення теоретичних проблемсупроводжується прикладами та аналізом ситуацій. Приділено увагу проблемамфункціонування фінансового ринку корпорацій. Пдкреслено значення правовихпроблем фінансових відносин, розкрито зміст корпорацій як суб’єкта права[20, 2] (сфера знань –економіка).
Ботаника:Морфология и анатомия растений: Учебное пособие для студентов пед.ин-тов побиол. и хим. спец. / А.Е. Васильев, А.Г. Еленевский. – М.: Просвещение, 1988. –480 с.
В пособии всоответствии с современными данными представлены субмикроскопическое строение цитоплазмы,структура ядра и пластид, размножение клеток, строение иобразование мембраны. Материалы по анатомии и морфологии вегетативныхорганов высших растений, органов их размножения и циклов воспроизведенияизложен в онтогеническом и эволюционном освещении [16, 2] (сфера знань – біологія).
Спільноюрисою реферативних текстів із будь-якої сфери знань є синтаксичне оформлення.Так, за типом виловлювання речення реферативної частини розповідні. Наморфологічному рівні переважають іменники, що є однією з визначних риснаукового стилю взагалі. За структурним оформленням речення складні. Простіречення ускладнені рядом однорідних членів речення при перерахуванні певнихявищ, фактів, вставними, уточнюючими конструкціями.
Отже,працюючи над реферативним текстом, редактор має слідкувати за манерою викладуматеріалу – недопустимими є суб’єктивність викладу. Необхідно дотримуватисяправил послідовності викладу, чіткості, ясності та логічності думок припередачі матеріалу першоджерела.
Правкареферативного тексту має на меті:
- досягнення єдиного стилю викладу;
- правильність орфографії й пунктуації;
- стилістично коректне оформлення думок.

ВИСНОВКИ
Отже,провівши дослідження з обраної проблеми, можна зробити певні висновки йузагальнення.
Реферативнийтекст – своєрідний жанр наукового стилю мови, розрахований на публікацію вспеціальних виданнях (реферативні журнали, реферативні збірники, інформаційнілистки). Реферати такого роду відіграють інформативну роль (стисле висвітленнязмісту наукових робіт / книг / публікацій тощо), оцінну роль та комунікативнуфункцію. Реферат – стислий виклад інформації першоджерела без суб’єктивнихоцінок та перекручення змісту.
Реферативнітексти оформлюються відповідно до норм оформлення текстів наукового стилю, алемають певні особливості. Загальні вимоги оформлення рефератів викладені в ГОСТі7.9-95. За дотриманням чітких вимог оформлення реферативних текстів маєслідкувати редактор при підготовці реферату до публікації. Він має вноситиправки, спрямовані на скорочення змісту тексту реферату до визначених норм, занеобхідності вносити правку-обробку матеріалу з метою дотримання єдиного стилювикладу, лаконічності й точності. При правці-вичитці мають бути усунені всістилістичні недоречності на лексичному рівні (вживання слів, недоречних длянаукового стилю), граматичному, синтаксичному (структура речень, об’єктивністьвикладу інформації – безособові речення тощо).
Насьогоднішній день в Україні публікується ряд реферативних журналів із різнихнаук. Національна бібліотека України ім. Вернадського – координатор збору,обробки інформації та видання реферативних збірників.
Насучасному етапі розвитку суспільства з’являються електроні бази даних, щомістять бібліографічні відомості опублікованих видань та реферати цих видань,що сприяє швидкому пошуку інформації та зручності в обробці цієї інформації.
Уданій роботі проаналізовані зразки оформлення реферативних текстів із різнихсфер знань (українська мова та методика викладання, математика, економіка,біологія), що подаються на початку наукових книг, підручників. Проаналізованаструктура тексту відповідно до вимог оформлення текстів наукового стилю,проаналізований морфологічний рівень реферативних текстів, лексичне тастилістичне оформлення текстів такого плану.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
 
1. ГОСТ7.9-95.Реферат и аннотация. Общие требования. М., 1997.
2. ГОСТ7.1-2003. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу.– М.: Издательство стандартов, 2004. – 170 с.
3. БарковаО.В. Сетевая технология кооперативного наполнения базы данных «Рефератынаучных изданий Украины» // Науково-технічні бібліотеки в єдиномуінформаційному просторі України: Міжнар. наук.-практ. конф., 13 — 16 черв. 2000р., м. Київ. — К., 2000. — С. 130-136.
4. БлюменауД.И. Проблемы свертывания научной информации. – М.,1982.
5. Борикова Л.В., Виноградова Н.А. Пишем реферат, доклад, выпускнуюквалификационную работу: Учебное пособие. – М.,2000. – 124 с.
6. ВартапетовС.С. Стиль научной речи // Русский язык в школе. – 1998. – №6.
7. ВасильеваА.Н. Курс лекций по стилистике русского языка: Научный стиль речи. – М., 1976.
8. Вейзе А.А. Чтение, реферирование и аннотирование иностранноготекста: Учебное пособие. – М.: Высш.шк., 1985. – 127 с.
9. ЗайченкоН.Я. Стан та перспективи розвитку системи кооперативного реферування в Україні// Наук. пр. НБУВ. — 2001. — Вип. 6. — С. 255-262.
10. Кузнєцов И.Н. Підготовка и оформление рефератов, курсових идипломних работ. – Минск, 2000. – 256 с.
11. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. –К.: Либідь, 1995.
12. СенкевичМ.П. Стилистика научной речи и редактирование научных произведений. – М., 1984.
13. СоловьевВ.И. Составление и редактирование рефератов. – М.,1975.
14. Сорока М.Б. Національна система реферування української науковоїлітератури / НАН України, Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського. – К.:НБУВ, 2002. – 209 с.
15. ЭхоЮ. Письменные работы в вузах: практическое руководство для всех, кто пишетдипломные, курсовые, контрольные, доклады, рефераты, диссертации. – М., 1997. –240с.
16. Ботаника:Морфология и анатомия растений: Учебное пособие для студентов пед.ин-тов побиол. и хим. спец. / А.Е. Васильев, А.Г. Еленевский. – М.: Просвещение, 1988. –480 с.
17. Гаркавий В.К., Ярова В.В. Математична статистика: Навчальнийпосібник. – К.: Професіонал, 2004. – 384 с.
18. Методика викладання української мови: Навчальний посібник / С.І. Дорошенко, М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко. –К.: Вища шк., 1992. – 398 с.
19. Сікорська З.С. Українсько-російський словотворчий словник. – К.:Освіта, 1995. – 256 с.
20. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник. – К.:КНЕУ, 2004. – 566с.
21. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть /А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський. – К.: Либідь, 2002. – 470 с.
22. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.