Вербальні характеристики концептів "good" and "evil"

Дипломна робота
Вербальні характеристики концептів«good» and «evil»

Зміст
Вступ
1.Особливості мовної концептуалізації світу
1.1Мовна та концептуальна картина світу
1.2Концепт як одиниця інформації про світ
1.3Морально-оцінні категорії «добро» і «зло» як предмет лінгвокогнітивного вивчення
2.Концепти «добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу(у порівнянні з українською)
2.1Асоціативний експеримент як ефективний метод дослідження
змістуконцепту та його структури
2.2Структура концептів «good»/ «добро»
2.3Структура концептів «evil»/ «зло»
2.4Моделювання концепту
Висновки
Списоквикористаних джерел
Додатки
мова концепт good evil добро зло
 

Вступ
 
В основі вивчення будь-якого предмету або явища знаходитьсяпевна парадигма, яка визначає науковий напрям дослідження. Зміна наукової парадигмисучасної лінгвістики в бік антропоцентризму призвела до появи досліджень, які реалізуютьсяна стику з іншими дисциплінами.
Дана наукова робота виконана в руслі міждисциплінарного підходуна основі досягнень сучасної лінгвістики, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики,лінгвокультурології. У дослідженні розглядаються вербалізовані асоціативні реакціїяк мовні форми відображення знань у людській свідомості. Звернення до мови на сьогоднішнійдень є найлегшим способом доступу до людської свідомості, вивчення якої допомагаєз’ясувати особливості світогляду певної етнічної групи.
Одним із основних принципів когнітивного підходу до вивченнямовного матеріалу в цілому є думка про те, що неможливо вивчати мову у відриві відкогнітивної діяльності, пам’яті, уваги, соціальних зв’язків особистості та іншихаспектів досвіду (Дж. Лакоф, А. Вежбицька, Н. Арутюнова, Р. Лангакер та ін.).
Представники когнітивної лінгвістики вважають, що кожна моваеквівалентна певній системі концептів, за допомогою якої носії мови сприймають,структурують, класифікують та інтерпретують інформативний потік, який надходитьіз навколишнього світу.
Таким чином, основним поняттям, оперативною одиницею когнітивноїлінгвістики є концепт – категорія ментальна, що дає простір для її тлумачень (Попова,Стернін). У нашому дослідженні, слідом за представниками когнітивної лінгвістики(О.С. Кубрякова, Н.Н. Болдирев, З.Д. Попова, Й.А. Стернін), під концептом розумієтьсяодиниця оперативної свідомості, яка відбиває зміст отриманих знань, досвіду, результатівусієї людської діяльності та результатів пізнання нею навколишнього світу у виглядіпевних одиниць – “квантів” знання. Головна роль, яку відіграють концепти у мисленні,– це категоризація, “важливий спосіб упорядкування інформації,яку отримує людина”[19, 57]. У нашомудослідженні сукупність вище наведених принципів являє собою когнітивний підхід довивчення мовних форм відображення знання. Проблема вивчення структури та змістуконцепту через мовну репрезентацію специфічних для певного мовного колективу ознакконцепту на сьогоднішній день активно вивчається.
Наше наукове дослідження являє собою опис структури та змістуконцептів «добро» та «зло», об’єктивованих в англійській та українській мовах словамиgood and evil, добро та зло відповідно,та зіставлення вербальних характеристик цих концептів з метою виявлення спільнихта відмінних рис у моделі концептів, обумовлених специфікою світогляду американцівта українців, а також їх культурними відмінностями.
Актуальність теми. Актуальністьнашого дослідження зумовлена потребою у всебічному висвітленні ключових концептівсвітової культури, до яких можна віднести концепти «good» and «evil» в американському варіантіанглійської мови та «добро» і «зло» в українській мові, результати якого сприятимутьоптимізації міжкультурного діалогу.
Підвищений інтерес до вивчення людини як мовної особистостістав поштовхом до вивчення універсальних форм зберігання знання, однією з яких єконцепт. Дана робота актуальна тому, що у ній аналізуються репрезентанти «віковічних»концептів добро та зло, представленні сучасними носіями англійської та українськоїмов. Це дозволяє виявити деякі особливості національного менталітету та моральніустановки різних лінгвокультур.
Стан розробки проблеми. Дослідникивідзначають високий рівень інтересу до вивчення понять «добро» і «зло», про це свідчатьчисленність їх інтерпретацій в різних науках. Разом з тим визнано й той факт, що«добро» і «зло» як феномени мовної картини світу певного народу на сьогодні вивченіще недостатньо. Крім Лисицької О.П., питання мовної репрезентації добра досліджувалиО.А. Егорова, А.Д. Шмельов, Л.В. Лотря, Ю.М.Караулов та А. Вежбицкая.Концепт зла в сучасній культурі досліджував Федоров Ю.В. Однак дотеперішні дослідження булиобмежені, як правило, аналізом семантики окремих мовних репрезентантів концептута вивченням концептів «добро», «зло» на матеріалі однієї мови. Постала потребадокладно розглянути мовно-когнітивне представлення концептів «добро», «зло» у зіставномуаспекті.
Наукова новизна дослідження визначаєтьсяпоставленою метою та обумовлена принципами когнітивного підходу до опису мовноїсемантики. В дослідженні аналізується новий емпіричний матеріал, отриманий в ходіасоціативного експерименту, вперше виявляються та аналізуються вербальні характеристикиконцептів«good» and «evil», «добро» і «зло». Описструктури концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» в термінах ядра, ближньоїта дальньої периферії дозволив вперше виявити спільне та відмінне у розумінні універсальнихпонять «добро» і «зло» носіями англійської та української мов. Реконструкція польовоїмоделі концепту дозволила зробити висновок про пересувні межи та про мінливістьознак всередині концепту. Це свідчить про те, що концепт – це «живе» утворення,яке постійно розвивається та збагачується.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідженнявиступають концепти «good» and «evil», «добро» і «зло», як когнітивні структурита як універсалії людського мислення та, зокрема, як феномени національної картининосіїв англійської та української мов.
Предмет дослідження. Предметом дослідженнявиступають вербальні характеристики концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» .
Мета роботи. Метою роботи є описструктури і змісту концептів «добро» і «зло» на основі мовних реакцій реципієнтів– носіїв англійської та української мов, отриманих під час проведення вільного асоціативногопсихолінгвістичного експерименту, та виявлення універсальних та специфічних рисв моделі досліджуваних концептів як проявів відмінностей у менталітетах американціві українців.
Мета передбачає розв’язання наступних завдань:
· описати когнітивну структуру знань, представлену морально-оціннимикатегоріями «добро» і «зло»;
· виявити експериментально мовні засоби означення та відображенняетичних уявлень представників двох лінгвокультур, співвіднесених з поняттями «добро»і «зло»;
· проаналізувати та описати структуру концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» ;
· виділити на основі експериментально отриманих данихядерні та периферійні ознаки концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» ;
· провести аналіз еквівалентних концептів «добро» і «зло»,вербалізованих в англійській та українській мовах словами good та evil, добро і зло; встановити їх асоціативну відповідністьта розбіжності;
· встановити в рамках когнітивного підходу специфіку мовнихрепрезентацій об’єктів і феноменів навколишнього світу представниками різних лінгвокультурнихсоціумів.
Методи дослідження. При дослідженніконцептів «good» and «evil», «добро» і «зло» були використані вільнийасоціативний психолінгвістичний експеримент, описово-аналітичний та зіставний методи.
Матеріаломдля аналізу обрано системні засоби мовного вираження концептів «добро» і «зло»: лексемиі фразеологічні одиниці в англійській та українській мовах. У дослідженні використанодані вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту.
Теоретична цінність роботи полягаєу подальшому розвитку загальних положень когнітивної лінгвістики, лінгвокогнітивногометоду досліджень, та інтерпретаційного аналізу. Уперше багатогранні та складніконцепти «добро» і «зло» проаналізовано з позицій когнітивної семантики на матеріалідвох, неспоріднених мов, на базі даних вільного асоціативного психолінгвістичногоексперименту.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використанів подальших наукових дослідженнях концептів, у тому числі пов’язаних з концептом«добро» і «зло» або подібних до них будовою. Конкретні результати дослідження можутьзнайти використання в курсах з когнітивної лінгвістики, етики, лінгвокультурології,в укладанні інтегральних, зіставних, мовно-культурних словників та словників концептів,а також при укладанні рекомендацій щодо оптимізації між культурного спілкування.
Обсяг і структура роботи. Роботаскладається зі вступу, двох розділів та висновків (59с.), списку використаної літератури(55 позиції на 5с.) та додатків (18с.) загальний обсяг роботи 82 сторінки.
Перший розділ «Особливості мовної концептуалізації світу» присвяченийдослідженню проблеми концепту в когнітивній лінгвістиці. У другому розділі «Концепти«добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу (у порівнянніз українською)» ми аналізуємо структуру та зміст концептів «добро» і «зло» в американськіймовній картині світу у порівнянні з їх еквівалентами в українській мовній картинісвіту на основі експериментально отриманих даних, та моделюємо концепт в термінахядра та периферії.
 

1. Особливості мовної концептуалізації світу
 
1.1 Мовна та концептуальна картини світу
Розширення меж лінгвістичної науки відбулось завдяки залученнюсуспільного контексту знань про внутрішній світ людини, центр лінгвістичних досліджень,таким чином, зсунувся в сферу когнітивних інтересів. Когнітивний підхід до вивченнямови полягає на сьогоднішній день у тому, що людина як носій певного досвіду тазнань відіграє важливу роль у формуванні мовних значень. Саме аспект когніції, коливажливі структури знань об’єктивовані в мовній формі, визначає ряд завдань когнітивноїлінгвістики, однією з яких є «вивчення відображеної в мові системи знань» [4, 3].
Мова – основна форма, у якій відображені наші уявлення про світ,вона також є найважливішим інструментом, за допомогою якого людина отримує і узагальнюєсвої знання, фіксує їх та передає соціуму. Людина як суб’єкт пізнання є носієм певноїсистеми знань, уявлень міркувань щодо об’єктивної дійсності. Ця система має різніназви – картина світу, концептуальна картина світу, модель світу, образ світу –та розглядається в різних аспектах.
Термін «картина світу» можна віднести до фундаментальних, яківідображають специфіку людини, її існування в світі, взаємостосунки зі світом, найважливішіумови її існування в світі. В свідомості людей, які належать тому чи іншому національномуколективу, складається та передається із покоління в покоління свій образ картинисвіту, навколишньої об’єктивної дійсності. Картина світу, на думку багатьох лінгвістів,– вихідний глобальний образ світу, який репрезентує сутнісні властивості світу урозумінні її носіїв, лежить в основі світогляду людини та є результатом усієї їїдуховної активності. «Картина світу – створений людиною суб’єктивний образ об’єктивноїдійсності – це не дзеркальне відображення світу, а завжди певна його інтерпретація»[28, 37].
 Ціннісний образ світу складають два основних типи картини світу– концептуальний та мовний. Концептуальна картина світу значно ширша від мовної, тому що в її створенні беруть участь різні типи мислення, в тому числі невербальні.
Поняття «концептуальна картина світу» досліджується різниминауками, кожна з яких розглядає сутність цього явища в рамках своїх проблем та категорій.У лінгвістиці вона отримала назву картина світу (Б.О. Серебренніков, О.С.Кубрякова).Лінгвістика встановлює зв'язок картини світу з мовою, вивчає способи фіксації мисленнєвогозмісту засобами мови. Мова – це не лише частина картини світу, як одна з презентованиху свідомості семіотичних систем, але й на ній формується мовна картина світу. Нарешті,за допомогою мови знання, отримані індивідом, мають можливість брати участь у комунікативнихпроцесах, перетворюючись в інтерсуб’єктивні. Вчені вважають, що мова завжди булаі залишається єдиною та універсальною мисленнєвою базою, на якій вибудовуються різніконцептуальні системи.
Поняття мовної картини світу базується ще на ідеях В. фон Гумбольдтата неогумбольдтіанців (Л. Вайсгерберг та ін.) про внутрішню форму мови, з одногобоку, та на ідеях американської етнолінгвістики, зокрема так званій гіпотезі Сепіра– Уорфа, – з іншого.
Сучасні уявлення про мовну картину світу у викладі Ю.Д. Апресянавиглядають таким чином. Кожна мова віддзеркалює певний спосіб сприйняття та концептуалізаціїсвіту. Відображені в ній значення створюють цілісну систему поглядів, свого родупевну колективну філософію, яка стає обов’язковою для всіх носіїв мови. Властивийпевній мові спосіб концептуалізації дійсності – частково універсальний, частковонаціонально специфічний, тому носії різних мов можуть бачити світ по-різному, крізьпризму своїх мов. З іншого боку, мовна картина є «наївною» в тому сенсі, що в багатьохвипадках вона відмінна від «наукової» картини [1, 43].
Отже ідея мовної картини світу включає в себе дві пов’язаніміж собою, проте відмінні думки: 1) картина світу, яку пропонує мова, відмінна від«наукової» (для позначення цього явища використовується термін «наївна картина світу»)та 2) кожна мова «малює» свою картину, яка відображає дійсність не так.як це роблятьінші мови.
Реконструкція мовної картини світу – одне з основних завданьсучасної лінгвістики. Дослідження мовної картини світу проводяться в двох напрямахвідповідно до зазначених вище двох складових цього поняття. З одного боку, на основісистемного семантичного аналізу лексики певної мови реконструюється цілісна системауявлень, відображена в цій мові, безвідносно до того, чи є вона специфічною дляцієї мови або універсальною, тобто відображає «наївний» світогляд у протиставленні«науковому». З іншого боку, досліджуються окремні, лінгвоспецифічні концепти, характернілише певній мові.
Останнім часом набув актуальності метод, що інтегрує обидвапідходи. Його метою є відтворення мовної картини світу, спираючись на комплексний(лінгвістичний, культурологічний, семіотичний) аналіз лінгвоспецифічних концептівв міжкультурній перспективі (роботи В.Ф.Старко, Н.Д.Арутюнової, А. Вежбицкої, О.Д.Шмельова та ін.)
Звідси можна зробити висновок про те, що існує певна домінанта,яку визначають національні, культурні та соціальні традиції, саме вона дає можливістьвиділити в загальній мовній картині світу її ядерну, загальнозначущу частину. Маємона увазі той факт, що мовна картина світу є «прихованим регулятивом поведінки ічерез розвиток відповідного концепту формується культурно-національний стереотип»[10, 40].
Культура народу вербалізується в мові, саме мова акумулює ключовіконцепти культури. Створена мовою картина світу – це суб’єктивний образ об’єктивногосвіту, вона несе в собі риси людського світосприйняття, тобто антропоцентризму,який пронизує всю мову.
Тоді концепти, ніби згустки національно-культурних смислів,«ланки культури», за словами Ю.С. Степанова. Їх вивчення допомагає виявити особливостісвітосприйняття народу, уявити концептуальну та національну картини світу.
 
1.2 Концепт як одиниця інформації про світ
Представники когнітивної лінгвістики вважають, що кожна моваеквівалентна певній системі концептів, через яку носії мови сприймають, структурують,класифікують та інтерпретують потік інформації, що надходить з оточуючого світу.
Головна роль, яку відіграють концепти в мисленні, – це категоризація,яка дозволяє групувати об’єкти, що мають спільні риси, у відповідні класи. Такимчином, одним із компонентів, які виступають посередниками у мисленнєвому процесі,що відбувається не просто в формах думки, а есплікується в вербальних формах, є, на думку вчених, концепт. Концепти (поняття) – це дискретні складові свідомості,які групуються у складні структури, так звані понятійні категорії.
У російській лінгвістиці термін «концепт» отримав статус базисноготерміну ще наприкінці XIX ст.., і з того часу з’явилась велика кількість його визначень. Термін «концепт»,його сутність та структура розглядаються в роботах Ю.Д. Апресяна, Н.Д. Аротюнової,Ю.С. Степанова, О.С. Кубрякової, О.О. Леонтьєва, Й.А. Стерніна та ін.
Ще на початку століття вчений С.О.Аскольдов-Алєксєєв вказавна те, що концепт у свідомості людини виконує специфічну замісну функцію: «…концептє мисленнєве утворення, яке заміщає в процесі думки безліч предметів того самогороду… Не слід, однак, вважати, що концепт завжди виступає в ролі замісника реальнихпредметів. Він може бути замісником деяких сторін предмету або реальних дій… Нарешті,він може заміщати різного роду хоча б і вельми точні, але чисто мисленнєві функції» [32, 56].
Розвиваючи це твердження, Д.С. Ліхачов зауважив, що концепт« являє собою сукупність всіх значень і понять, що виникають під час проголошенняй осмислення певного слова у свідомості індивіда. Концепт можна визначити як системууявлень, образів та асоціацій, які народжуються під час свідомого та несвідомогосприйняття інформації та асоціювання» [25, 5].
Концепти зводять усі існуючі явища та факти навколишньої дійсностідо єдиного поняття. Таким чином, на думку багатьох вчених, у концепті сконцентрованобагатовіковий досвід, культура та ідеологія народу, які синтезуються та фільтруютьсяв тезаурусі мовної особистості. Концепт можна визначити як одиницю, за допомогоюякої ми мислимо про світ, «як ланку між мисленням та мовою» (С.А. Борисова), «комплексну мисленнєву одиницю» (Й.А.Стернін) «спосіб бути означеним у мовіобразу, уявлення про світ» (М.В. Піменова) «оперативну змістову одиницю пам’ятіментального лексикону, концептуальної системи мозку, усієї картини світу» (О.С.Кубрякова);концепт – це «всі знання людини про об’єкт, в усій екстенції його значень (В.Н.Телія). Людина подумки співвідносить необхідний їй концепт з рядом взаємопов’язанихконцептів. Концепт, який людина відшукує, займає певну ланку в свідомості людинита, якщо це необхідно, включається в існуючу класифікацію.
Згідно думки багатьох вчених, концепт являє собою не чітко структуровануорганізацію, а є польовим утворенням, в якому існує базовий шар, представлений певнимчуттєвим образом, який формується на рівні універсально-предметного коду свідомості(Й.А. Стернін). Базовий шар, або ядро концепту, як правило, представлений ключовимилексемами. Ближню периферію концепту утворюють стилістично нейтральні й доволі частотніза використанням лексеми. Дальня периферія концепту складається зі стилістично маркованої,зрідка вживаної лексики.
Дослідники вважають, що доволі складною є проблема типологіїконцептів. Загалом виділяють такі типи концептів: конкретно-чуттєві образи, поняття,уявлення, схема, прототип, пропозиційна структура (пропозиція), фрейм, сценарій(крипт), гештальт [32, 4]. А.П. Бабушкінзапропонував наступну класифікацію концептів, розділивши їх на мисленнєві картинки,схеми, гіпероніми та лексико-структуровані концепти, фрейми, інсайти, сценарії та«калейдоскопічні» концепти. А.П. Бабушкін розглядає концепт як «будь-яку дискретнуодиницю колективної свідомості, яка віддзеркалює предмет реального або ідеальногосвіту та зберігається у національній пам’яті носіїв мови у вигляді пізнаного вербальноозначеного субстрату» [3, 95-96]. Далі автор пише: «Кожна концептуальна одиницязаймає відповідну ланку в національно обумовленій «концептосфері» … Колективнийхарактер концептів пояснюється єдністю світу, який пізнає індивідуальна свідомістьносія мови, хоча формування того чи іншого концепту в голові людини залежить відрівня її знань конкретного предмета думки…» [3, 96].
Ряд взаємообумовлених концептів являє собою «концептосферу».Поняття «концептосфера» має яскраво виражену багатошарову структуру. Поле, де відбувається«ідентифікація» того чи іншого явища, – поле когнітивного/індивідуального, свідомогота/або несвідомого, іншими словами – не «реальна дійсність», а культурний смисловийпростір. Кожний окремо виділений концепт буде мати свою «концептосферу», яка в своючергу, буде одним із складових елементів загальної концептосфери особистості і всьогонароду. Елементи концептосфери не можуть існувати окремо один від іншого та характеризуютьсядинамічністю структури та взаємопроникненням.
Для того, щоб отримати уявлення про зміст концепту в свідомостімовця, необхідно розглянути всю сукупність мовних засобів вираження концепту, атакож тексти, в яких розкривається зміст концепту. На думку вчених, неможливо датиповний опис концепту, це завжди буде лише частина концепту, тому що жоден концептне може бути відображений у мовленні повністю. З.Д. Попова та Й.А. Стернін вважають,що концепт – це результат індивідуального пізнання, узагальнення, категоризаціїта являє собою нечітко структуровану об’ємну одиницю, та «жоден дослідник, жоденлінгвістичний аналіз не може виявити та зафіксувати повністю всі засоби мовної тамовленнєвої репрезентації концепту в мові, завжди що-небудь залишається незафіксованимта, відповідно, не уточненим» [32, 14].
Припущення про те, що концепт має багатошарову та багатокомпонентнуорганізацію, яка проявляється через аналіз мовних засобів її репрезентації, можназробити враховуючи польову організацію значення слова, а саме архісему в ядрі, диференційнісеми у ближній периферії та приховані семи дальньої периферії.
Таким чином, виділяються наступні структурні компоненти концепту: ядро, під яким розуміємо сукупність прототипних когнітивних шарів з найбільшоючуттєво-наочною конкретністю; когнітивний шар, як сукупність когнітивних ознак,які являють собою дискретну одиницю концепту на певному рівні абстракції; когнітивнийсектор – сукупність когнітивних ознак у структурі когнітивного шару які являютьсобою характеристики окремого аспекту, сторони когнітивного шару концепту; когнітивнийпараметр – група близьких за змістом когнітивних ознак, які можна виділити в структуріконцепту; когнітивна ознака, як мінімальний структурний компонент концепту, якавіддзеркалює окрему рису, або ознаку концепту; когнітивна категорія – когнітивнаознака, яка проходить через усі сектори і є узагальнюючою [32, 60].
Відповідно, концепт складається з компонентів(когнітивних ознак),які утворюють різні концептуальні шари, де кожен наступний шар, по відношенню допопереднього, характеризується більшим рівнем абстрактності. Периферія на думкуЙ.А. Стерніна складається зі слабо структурованих предикацій, що відображають інтерпретаціїокремих концептуальних ознак та їх сполучень у вигляді стверджень настанов свідомості,що обумовленні в певній культурі менталітетом різних людей [32, 61].
Кожний концепт, виражений вербальними засобами, має певну семантичнуформу, детерміновану його семантичними значеннями, яка характеризується етнокультурноюобумовленістю, оскільки «в ній відображені всі конототивні, модальні, емоційні,експресивні, прагматична та інші оцінки, все індивідуальне, властиве цій мові» [28,35].
Ми уявляємо концепт як складне утворення, тобто як сукупністьконцептуальних ознак, організованих у структуру і таких, що складають зміст концепту,тобто як множину уявних ознак та сукупність аспектів дійсності, які впливають нанаші відчуття(емоційно-оцінні характеристики), які складають концепт. Ми погоджуємосяз думкою дослідників, щодо існування двох планів у концепті – когнітивного, якийвідображає фрагмент об’єктивної дійсності, та прагматичного, що містить суб’єктивно-емоційнуоцінку людиною фрагменту навколишньої дійсності. Когнітивний план, або презентаціясмислової специфіки концепту базується на певних знаннях про світ. Вказана складоваконцепту є основною ознакою, “активним” шаром концепту, що існує для всіх людей, які послуговуються цією мовою [38, 48].
Ю.Д. Апресян виділив три основні частини прагматичної інформації:ставлення до дійсності, до змісту повідомлення та до адресата [1, 8]. Застосувавши цю формулу до результатів нашого дослідження, можемо сказати,що прагматичний план концепту – це компонент концепту, який символізує ставленнямовця до дійсності та до змісту повідомлення. Ідея виокремити прагматичний планконцепту виникає, якщо під концептом розуміти безмежно складну структуру, яка вбираєв себе весь запас лінгвістичних та екстралінгвістичних даних.
Вважаємо, що на мисленнєву одиницю, яка кодує концепт в універсальномупредметному коді індивіда, нашаровується базовий шар, актуальний для всіх носіївцієї мови. Цей шар перекриває ядро та ближню периферію концепту, складається з концептуальнихознак, які в середині цього шару утворюють різні шари. Навколо базового шару знаходитьсядальня периферія концепту, яка складається з другорядних, менш значущих концептуальнихознак, та інтерпретаційного поля.
Структуру, як внутрішню організацію концепту, як сукупністьусіх ознак, властивих тому чи іншому концепту, ми сподіваємось дослідити за допомогоювільного асоціативного психолінгвістичного експерименту. Вважаємо, що мовні реакціїреципієнтів, отримані в ході експерименту, являють собою достовірний матеріал дляопису структури та моделювання концепту. На нашу думку, реконструювати структуруконцепту можна шляхом виявлення всіх можливих ознак концепту, які можуть бути об’єднаніза спільним для них зв’язком з вихідним словом.
Незаперечним є той факт, що саме в слові відображається знанняпро концепт, що саме мова є тим джерелом, з якого ми отримуємо знання про концепти.Оскільки слово, або лексема, є одиницею вивчення когнітивної організації концептівв їхньому мовному вираженні, проблема значення слова отримує нове звучання.
1.3 Морально-оцінні категорії «добро» і «зло» як предметлінгвокогнітивного вивчення
Об’єктивний світ сприймається людиною з точки зору його ціннісногохарактеру. «По суті все різноманіття предметів людської діяльності, суспільних відносинта включених в цей круг природних явищ може сприйматися в якості об’єктів ціннісногоставлення, тобто оцінюватися з погляду етичних категорій добра та зла, істини тане істини, краси чи потворності, дозволеного або забороненого, справедливого танесправедливого тощо» [43, 345].
Ціннісний аспект тісно пов'язаний з пізнавальною діяльністюлюдини, «в самих ціннісних категоріях відображені орієнтації знань, інтересів тауподобань різних суспільних груп та особистостей» [43, 345].
Важливою складовою ціннісних відношень у суспільстві є цінніснаорієнтація особистості. Одним із найважливіших компонентів змісту ціннісних орієнтаційіндивіда є його моральні переконання та принципи поведінки. Ціннісна орієнтаціяособистості є підставою для вирішення складних питань, в тому числі питання виборуміж добром і злом.
Образ світу індивіда зумовлюється « способом життя» в предметномусвіті» [23,10]. Предметнийсвіт, навколишня дійсність, сприймаються як культурно-історичне буття людини, асприйняття й усвідомлення людиною світу виявляється, таким чином, похідним від культурно-історичногобуття [31,12].
Хоча поняття «добро» і «зло» є абстрактними, за ними прихованопредметну дію, ставлення індивіда до інших людей, особистісна оцінка навколишньоїдійсності. Іншими словами, все різноманіття предметної діяльності людини може виступатив якості «предметних цінностей» як об’єктів ціннісного відношення.
Ціннісні відношення закріплені в мовних структурах. Оцінка,як ціннісний аспект, присутня в різних мовних виразах. «Слово «оцінка» використовуєтьсязазвичай для означення встановлення ціннісного відношення між суб’єктом та предметом.Під цінністю, зазвичай розуміємо все те, що є об’єктом прагнень, потреб, бажань,інтересів тощо» [22, 25]. Оцінка, як правило, надається за різними ознаками, основнасфера оцінних значень пов’язана з ознакою «гарне» – «погане». Людина неоднозначноставиться до навколишнього світу. оцінює світу термінах, притаманних її системіцінностей.
Вибір морально-оцінних категорій, представлених у свідомостіконцептами «добро» і «зло», для дослідження базується на тому, що ці поняття можнавіднести до невеликої кількості загальних понять, які притаманні всім людям, аджеці поняття присутні в усіх культурах. Поняття «добро» і «зло» належать «персонально-ціннісних»категорій, вони існують у свідомості кожної людини, кожної групи людей у кожногонароду, тобто ці поняття – загальнолюдські [42, 15]. Однак межі цих понять відносні та залежать від багатьох факторів: відособистого та культурного досвіду індивіда, від ступеня розвитку суспільства танауки та ін. Той факт, що більшість концептів не має чітко окреслених меж, говорить,перш за все, про те, що немає чіткості у рамках людського мислення.
Слід також зазначити, що поняття «добро» і «зло» знаходятьсяв опозиції та являють собою філософську дилему. Ця дилема базується на світогляднихпозиціях, тому ми можемо сказати, що це питання тісно пов’язане з мораллю, культуроюта національною свідомістю.
В рамках різних релігій та систем поглядів поняття «добро» і«зло» розглядаються з різних позицій: наприклад, з позиції походження добра і зла,з позиції зв’язків між цими двома поняттями, з позиції ставлення людини до добраі зла та ін. Із наведених вище рівнів дослідження цього питання, нас, перш за все,цікавить ставлення людини до добра і зла, тому що ці поняття тісно пов’язані з системоюпоглядів людини, в залежності від чого людина вибудовує своє ставлення до явищ навколишньоїдійсності.
Морально-оцінні категорії «добро» і «зло» базуються на особистісномута груповому розумінні тих або інших явищ, відповідно до цього усвідомлення відбуваєтьсяперенесення понять безпосередньо на що-небудь, як, наприклад, на особистість, народ,владу, релігію та ін. Виходячи з особистісного усвідомлення того, що є добром, ащо злом, відбувається розуміння того, що коїться в світі.
Федоров Ю.В. цілком справедливо зауважив, що «простір діалогуцивілізацій у всесвіті насичений особливими «тонкими» видами соціокультурних імпульсів,інтерпретувати які, мобілізуючи раціональні типи знання, практично неможливо: їхвитоки приховані в глибинах людського духу, у таємницях культури…» [42, 7].
Наша внутрішня картина світу. наша система цінностей, наше уявленняпро гарне чи погане, наші життєві висновки віддзеркалюються в мові. Перед нами стоялозавдання прослідкувати, які характеристики морально-оцінних категорій «добро» і«зло» відображені у свідомості носіїв англійської та української мов та репрезентованіу мові.
Поняттєві категорії«добро» і «зло» у вищому ступені релевантніяк для носіїв англійської, так і для носіїв української мови. Сама наявність слівдобро і зло в українській мові та good і evil в англійській вказує на наявність відповідних концептіву концептосфера цих культур. Аналіз концептів «добро» і «зло» передбачає зверненнядо світогляду людини, тому що ці концепти лежать в основі світогляду та, певноюмірою, «створюють» особистість.
Дані концепти протилежні за змістом і утворюють антонімічнупару. Добро і зло – це, ніби, дві сторони однієї медалі. Саме тому дослідження характеристикпоняття «зло» може дати більш чітке уявлення про поняття «добро» і навпаки.
Отже, в основі нашого дослідження лежить думка про те, що концепти«добро» і «зло» універсальні та вербалізуються в усіх мовах, однак специфічні вкожній культурі. На нашу думку, відображення цих концептів у лексичних одиницяхвідбувається в американській та українській лінгвокультурах по-різному.
Примітним є той факт, що А. Вежбицька вважає «гарний» та «поганий»– елементарними концептами, що «належать універсальному «алфавіту людської думки»;і мають відповідники в усіх мовах світу» [7, 20].
Будь-яку культуру можна описати через «ключові слова». Які вбираютьв себе ключові для цього суспільства концепти. «У використанні таких слів, як обов’язок,провина, виправдання, гарний, правильний та ін., можна шукати ключ до етичних уявленьтого чи іншого народу» [2, 24].
Ми вважаємо важливим вивчення характеристик морально-оціннихкатегорій «добро» і «зло» та аналіз вербальних репрезентантів концептів «добро»і «зло», представлених сучасними носіями англійської та української мов. Це ті причини,які спонукали нас до вивчення змісту концептів «добро» і «зло», представлених уконцептосферах носіїв англійської та української мов, а потім здійснити лінгвокогнітивнийаналіз з метою виявлення національної специфіки змісту концептів та виявлення спільнихрис та розбіжностей у семантичному змісті цих концептів.

2. Концепти «добро» і «зло» в англійській(американський варіант) мовній картині світу (у порівнянні з українською)
 
2.1 Асоціативний експеримент як ефективний метод дослідженнязмісту концепту та його структури
З’ясування змісту концепту тісно пов’язане з методом, який дозволяєцей зміст встановити. Методика лінгвокогнітивного аналізу, обрана нами в якостіметоду дослідження, передбачає два основні напрями: логічний шлях від змісту домови та від мови до змісту [38, 93].Обраний нами другий напрямдозволяє реконструювати відповідні концепти за набором семантичних ознак, які з’ясовуютьсяза допомогою експериментальних психолінгвістичних методів, зокрема, вільного асоціативногоексперименту. Експериментальний метод дозволяє виявити актуальний зміст концептуу вигляді сукупності концептуальних ознак, організованих у структурі, до складуякої входять ядро концепту, ближня периферія, дальня периферія та інтерпретаційнеполе концепту.
Дослідники вважають, що мовна здатність мовця базується на асоціативно-вербальніймережі, яка розглядається як один із засобів репрезентації мови. Д.О. Добровольськийта Ю.Н. Караулов відзначають, що асоціативно-вербальна мережа додатково має однуважливу особливість, а саме – психологічну реальність. Асоціативно-вербальна мережафіксує психологічно релевантні зв’язки у відношеннях, які не відображені у системнійта текстовій іпостасях мови [13, 69].
Метод асоціативного експерименту досить давно використовуютьу лінгвокогнітивних дослідженнях. Особливістю такого експерименту є те, що він даєвагомі результати для характеристики асоціативних смислових зв’язків та можливістьдетально дослідити семантичне поле пред’явленого слова. Результати асоціативнихекспериментів допомагають досліднику з’ясувати, яким чином та які мовні форми тачи інша лінгвокультура накладає на сприйняття навколишньої дійсності.
Асоціативний експеримент відображає певну лінгвістичну реальність,яка складається в тому, що між словами в мові існують різноманітні асоціації. Асоціації,які виникають у людини під час пред’явлення їй слова, являють собою невід’ємні складовімислення та дозволяють встановити ментальну сутність морально-оцінних понять. Асоціація– це зв'язок між певними об’єктами та явищами, в основі якого лежить особистий,суб’єктивний досвід. Досвід цей може співпадати з досвідом культури, до якої вонаналежить, проте в той же час завжди залишається особистим, вкоріненим у минуломуокремої особистості.
На думку Лурія, асоціативні відповіді не бувають випадковими,їх можна поділити на «зовнішні» та «внутрішні за типами асоціативних зв’язків. «Під«зовнішніми» асоціативними зв’язками ми розуміємо «асоціації за суміжністю», під«внутрішніми» зв’язками ми розуміємо такі зв’язки, які виникають внаслідок віднесенняслова до певної категорії [27, 92]. Асоціативні стійкі зв’язки між словами та словосполученнями,які існують у нашій свідомості, утворюють відтворювані в експерименті ланцюжки,які інколи називають «ментальним тезаурусом».
Отже, в основі будь-якої мови лежать асоціативні зв’язки, «підчас використання мови у звичайних умовах, представники мовної спільноти не створюютьмову, а відтворюють ті сполучення, які чули в певних умовах та які в цих ситуаціяхприродно (для цього суспільства) використовуються. Іншими словами, мовець у більшостівипадків відтворює ті словосполучення, які були створені до нього в певному суспільствівідповідно до потреб суспільного життя» [6, 59].
Після встановлення асоціативних зв’язків між словами, можнавизначити особисту семантику слів, виявити закономірності зберігання лексики в пам’ятілюдини, виявити ступінь актуальності вербальних зв’язків всередині мови, усталенув традиції систему оцінок, які лежать в основі сприйняття дійсності носіями тієїчи іншої мови.
Процес асоціювання включає в себе операцію добра слова. Л.В.Сахарний, під час аналізу принципів механізму пошуку та вибору в асоціативному полі,зауважив, що «спочатку вибір здійснюється серед найбільш частотних, «центральних»найменувань, потім – все більш периферійних, та, відповідно таких, що викликаютьслабші асоціації» [34, 128]. На думку дослідників, асоціативне поле дозволяє виділитияк область загальнолюдського змісту, з суттєвою перевагою в ній універсальних, зточки зору когнітивно-семантичних та логічних відношень між словами, так і області,з переважною більшістю культурно-обумовлених зв’язків між лексемами.
У кожного народу уявлення про добро та зло, «як і будь-яке ключоведля культури поняття, вкорінене в свідомості від народження, та відображається словесно-образно» [32, 64]. Припускаючи, що в означенні понять «добро»і «зло» існують різні думки та, відповідно, спостерігається концептуальне різноманіттяв характеристиці понять «добро» і «зло», нами був проведений вільний психолінгвістичнийасоціативний експеримент з носіями англійської та української мов, для якого булообрано два слова-стимула good, evil та, відповідно, добро,зло.
З метою перевірки гіпотези про те, що зміст концептів «добро»і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям табазисними уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, булопроведено лінгвокогнітивний аналіз мовних реакцій реципієнтів – носіїв англійськоїта української мов, отриманих у результаті асоціативного експерименту. Вербалізованіреакції, отримані від інформантів, дозволяють зробити висновки про те, які ознакислова-стимула виявились для них більш актуальними та інтерпретувати отримані асоціатияк відображення тих чи інших концептуальних ознак концепту.
За умовами експерименту, респондентам було запропоновано відповістина питання анкети, де вони мали записати 5 перших слів-реакцій (словосполучень),які спадають на думку, на пред’явлене слово-стимул добро та зло для носіїв українськоїмови та слово good і evil для носіїв англійськоїмови. В експерименті взяли участь 200 осіб: 100 американців та 100 українців, вікреципієнтів – від 16 до 60 років. Отримано 200 асоціативних реакцій, з яких 200перших реакцій.
 
2.2 Структура концептів «good»/ «добро»
Отримані в ході асоціативного експерименту мовні реакції американськихреспондентів на слово-стимул good були розподілені на 4 тематичні групи на підставіїх екстралінгвістичної спільності: група морально-етичної лексики; група суб’єктивно-психологічноїлексики; група релігійно-філософської лексики; група прагматичної лексики.
Тематичну групу морально-етичної лексики складають асоціати,які відображають головні загальнолюдські цінності: моральні та етичні. Good дляамериканців передає сукупність моральних цінностей (61 відповідь), моральних якостейособистості (57 відповідей), найвищі цінності (10 відповідей), стосунки між людьми,турботу про інших (16 відповідей), сприяння іншим (щедрість) (32 відповіді), а такожнорму поведінки (31 відповідь). Загальна кількість реакцій складає групу з 214 відповідей.
Групу суб’єктивно-психологічної лексики складають асоціати 112відповідей, пов’язаних із суб’єктивною оцінкою, представленою з різними стилістичнимита експресивними відтінками, враховуючи негативну оцінку – поганий. В рамках цієїгрупи ми виділили три види оцінок, в термінах яких респонденти описують свої асоціати:емотивна оцінка (43 відповіді), етико-моральна (34 відповіді), естетична оцінка(17 відповідей). Добро як ступінь вияву позитивної якості визначили 17 чоловік.
Релігійно-філософська лексика складає окрему тематичну групуасоціатів. Асоціати, що увійшли до складу цієї групи (42 відповіді), відбиваютьсвітогляд і світовідчуття людей, засноване на вірі в існування Бога. В цьому випадкудобро для носіїв англійської мови представлене як релігійна складова їхньої свідомості.
До тематичної групи прагматичної лексики ми віднесли 132 відповіді.Які можна схарактеризувати як символічні, асоціати, пов’язані з діяльністю людини,з її оцінкою навколишнього світу і її інтересами, а також гастрономічними уподобаннями.Отримані реакції відображають соціальну орієнтацію і соціальну активність людини.
Всередині вище зазначеної групи ми виділили наступні смисловіряди: персоніфікація добра (4 відповіді), персоніфікація добра в термінах родиннихзв’язків та дружніх стосунків (37 відповідей), асоціати, які описують явища природи(7 відповідей); символічні асоціати (10 відповідей), асоціати, пов’язані з суспільноюта політичною діяльністю (21 відповідь), добро, як насолода життям (15 відповідей),асоціати пов’язані з життєвими уподобаннями індивіда (20 відповідей), добро як сенсорнаоцінка (8 відповідей), літературні асоціати (5 відповідей), асоціати, що не увійшлидо жодної групи (5 відповідей). Всього було отримано 500 відповідей.
Результатом першого етапу аналізу концепту good в американській лінгвокультуріє висновок про те, що в цьому концепті носії англійської мови виділяють такі смисли:моральна норма, емотивна оцінка, віра в Бога, родинні зв’язки, соціальні потреби.
На другому етапі аналізу ми перейшли до узагальнення окремихасоціатів і формулювання конкретних когнітивних ознак у рамках відповідних смисловихрядів. Слід зауважити, що ми аналізуваливсі отримані асоціати, включаючи одиничні. Зазвичай, одиничні асоціати складаютьдальню периферію та інтерпретаційну частину концепту. Типовими для певної лінгвокультуривважаються ознаки концепту властиві більшій частині її представників.
Таким чином, результатом другого етапу когнітивної інтерпретаціїє опис структури концепту в термінах ядра, ближньої периферії, дальньої периферіїта інтерпретаційного поля. Це ще раз підкреслює той факт, що концепт має польовуструктуру. В основу виділення ядра та периферії досліджуваних концептів були покладенінаступні критерії: частотність репрезентації одиниць, що здійснюють базову вербалізаціюконцепту, рівень абстрактності значення відповідного репрезентанта, загальновідомістьта ін.
Отже, структура концепту «good» за результатами нашого аналізу виглядає наступним чином:
ядро: honest – 42, kind – 37, generous – 32, God – 26, family – 18, nice – 18, well-behaved – 15, caring – 15;
ближня периферія: pleasant – 14, love – 14, enjoyment – 13, helpful – 12, happiness– 12, friends – 10, compassion – 9, virtuous – 8, food – 8;
дальня периферія: fair – 5, trustworthy – 5, pure of heart – 5, right – 5, positive – 5, children – 5, healthy – 4,taste – 4, good job – 4, wonderful – 4, peace – 4, excellent – 4, selflessness –4, sun – 3, truthful – 3, Mother Theresa – 3, angels – 3, success – 3, smile – 3,truthful – 3, warm – 3, willingness to help other people – 2, it is good to be alive– 2, a positive world view – 2, well – 2, not excellent – 2, best for all – 2, ok– 2, opposite of bad – 2, good-better-best – 2, humility – 2, white – 2, polite – 2, peaceful – 2, patience – 2, goodmorning – 2, good work – 2, my country – 2, freedom – 2, harmonious – 2, bad – 2,friendly – 2, comfortable – 2, thoughtful – 2, sunshine – 2, vocation – 2, education– 2, life – 2, hope – 2, humor – 2, good thought – 2, a good boy – 2, Jesus – 2,religion – 2, light earth – 1, welldone – 1, a job well done – 1, have a good: day, time, life – 1/3, a good day –1, a good weather – 1, decent – 1, likeable – 1, valuable – 1, useful – 1, conversation– 1, strong – 1, terrific – 1, warm heart – 1, innocence – 1, neat – 1, cool – 1,exciting – 1, interesting – 1, satisfactory – 1, of high quality – 1, absence ofbad – 1, correct – 1, I will take it – 1, good and plenty – 1, it is difficult tobe good – 1, I’ve had better – not the best – 1, emotionally acceptable – 1, a personwho thinks of others before yourself– 1, holy – 1, blessed – 1, Heaven – 1, Madonna-like– 1, my parents, wife, mother, husband – 1/4;
інтерпретаційна частина концепту: good as gold – 3, golden rule – 2, makes one feel enriched inside – 1;
Третім етапом аналізу є обчислення відсоткової кількості реакцій,які складають тематичні групи, від загальної кількості реакцій (перше число в дужках),а потім процентної кількості асоціацій від загальної кількості реципієнтів (другечисло в дужках). Цей етап аналізу концепту є завершальним під час моделювання структуриконцепту.
Тематична група морально-етичної лексики 214 відповідей (42,8%):моральних якостей особистості – 57 відповідей (10,4%; 57%) найвища цінність – 10відповідей (2%; 10%)сукупність моральних цінностей – 61 відповідь(12,2%; 61%), стосункиміж людьми, турботу про інших – 16 відповідей(3,2%; 16%), сприяння іншим (щедрість)– 32 відповіді (6,4%; 32%), а також норму поведінки – 31 відповідь(6,2; 31%).
Груп суб’єктивно-психологічної лексики 112 відповідей(22,4%):емотивна оцінка – 43 відповіді(8,6%; 43%), етико-моральна – 34 відповіді(6,8%; 34%),естетична оцінка – 18 відповідей(3,6%; 17%) добро, як ступінь вияву позитивної якості– 17 відповідей(3,4%; 17%).
Група релігійно-філософської лексики – 42 відповіді(8,4%).
Тематична група прагматичної лексики – 132 відповіді(26,4%):
персоніфікація добра – 4 відповіді(0,8%; 4%), персоніфікаціядобра в термінах родинних зв’язків та дружніх стосунків – 37 відповідей(7,2%; 37%),асоціати, які описують явища природи – 7 відповідей(1,4%; 7%); символічні асоціати– 10 відповідей(2%; 10%), асоціати, пов’язані з суспільною та політичною діяльністю– 21 відповідь(4,2%; 21%), добро, як насолода життям – 15 відповідей(3%; 15%), асоціатипов’язані з життєвими уподобаннями індивіда – 20 відповідей(4%; 20%), добро як сенсорнаоцінка – 8 відповідей(1,6%; 8%), літературні асоціати – 5 відповідей(1%; 5%), асоціати,що не увійшли до жодної групи – 5 відповідей(1%; 5%).
Когнітивні ознаки за ступенем яскравості вияву ознаки були розподіленівсередині структури концепту і були наведені у вигляді ядра концепту, його ближньоїта дальньої периферії та інтерпретаційного поля та було підраховане їх відсотковеспіввідношення. До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношеннівід загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 37% до 15 % (перше число% від загальної кількості реакцій, друге число % від загальної кількості реципієнтів):
 ядро: honest – (8,4%; 42%), kind – (7,4%; 37%), generous – (6,4%; 32%), God – (5,2%; 26%), family – (3,6%; 18%), nice – (3,6%; 18%), well-behaved –(3%; 15%), caring– (3%; 15%);
ближня периферія: pleasant – (2,8%; 14%), love – (2,8%;14%), enjoyment – (2,6%; 13%), helpful – (2,4%; 12%), happiness– (2,4%; 12%), friends – (2%;10%), compassion – (1,8%; 9%), virtuous – (1,6%; 8%), food – (1,6%; 8%);
дальня периферія: fair – (1%; 5%), trustworthy, pure of heart, right, positive, children, healthy(0,8%; 4%), taste, good job, wonderful, peace, excellent,selflessness, sun – 3(0,6; 3%), truthful,Mother Theresa, angels, success, smile, truthful, warm, willingness to help otherpeople – 2(0,4%; 2%), it is good tobe alive, a positive world view, well, not excellent, best for all, ok, oppositeof bad, good-better-best, humility,whit, polite, peaceful, patience, good morning, good work, my country, freedom,harmonious, bad, friendly, comfortable, thoughtful, sunshine, vocation, education,life, hope, humor, good thought, a good boy, Jesus, religion, light earth – 1(0,2%; 1%), well done, a job well done, have a good: day, time, life, a good day,a good weather, decent, likeable, valuable, useful, conversation, strong, terrific,warm heart, innocence, neat, cool, exciting, interesting, satisfactory, of highquality, absence of bad, correct, I will take it, good and plenty, it is difficultto be good, I’ve had better – not the best, emotionally acceptable, a person whothinks of others before yourself, holy, blessed, Heaven, Madonna-like, my parents,wife, mother, husband;
інтерпретаційна частина концепту: good as gold – 3(0,6; 3%), golden rule – 2(0,4%; 2%), makes one feel enriched inside – 1(0,2%; 1%).
За даними аналізу і відсоткового співвідношення асоціатів мидійшли висновку, що ознаками концепту «good» для когнітивної свідомості представників американської лінгвокультуриє: honesty, kindness, nice God, family, care, help, generosity, well behaved, pleasing, happiness, love, friends, enjoyment, virtuous, compassion, taste.
У підсумку, можна сказати, що в концепті «good» носії англійської мови виділяють наступнізначення: моральна норма, емотивна оцінка, віра в Бога, родина, суспільні потреби,норму суспільної поведінки.
Аналіз вербальних репрезентантів концепту «добро» виявив, щомовні реакції, отримані від українських інформантів на слово-стимул добро, можутьтакож бути розподілені за тематичними групами на основі їх екстралінгвістичної спільності.Ми виділили 3 тематичні групи, властиві представникам української лінгвокультури:група морально-етичної лексики; група суб’єктивно-психологічної лексики; група прагматичноїлексики.
Тематичну групу морально-етичної лексики (184 відповіді) складаютьасоціати, які відображають найвищі загальнолюдські цінності. Під добром носіям українськоїмови розуміють найвищу цінність (3 відповіді), сукупність моральних цінностей (41відповідь), моральні якості особи (67 відповідей), характеристику людини (16 відповідей),характеристику стосунків між людьми (32 відповіді), добрі вчинки (22 відповідь),щедрість (6 відповідей).
Вважаємо, що в рамках цієї групи як носії англійської мови,так і носії української мови визначають добро, як щось, що відповідає моральномузакону особистості. Зазначене поняття пов’язується інформантом з моральними цінностями,а також з модальністю необхідності.
До групи суб’єктивно-психологічної лексики (120 відповідей)увійшли емотивні асоціати (77 відповідей), етико-моральні асоціати (22 відповіді),естетичні (8 відповідей), асоціати, що відображають стан душі (13 відповідей).
До тематичної групи прагматичної лексики (190 відповідей), семантикаякої містить прагматичний фактор, увійшли асоціати пов’язані з природними явищами(28 відповідей), з політичною та суспільною діяльністю людини в світі (9 відповідей),символічні асоціати (58 відповідей), релігійно-філософські (6 відповідей), інтелектуальніасоціати(14 відповідей), добро як насолода ( 3 відповіді), персоніфікація добрав термінах родинних та дружніх взаємин(43 відповіді), соціальні асоціати (9 відповідей),а також літературно-фольклорні асоціати (20 відповідей). Індивідуальні асоціати,що не увійшли до жодної групи складають 3 відповіді.
Результатом першого етапу аналізу концепту «добро» в українськійлінгвокультурі є висновок про те, що носії української мови в концепті «добро» виділяютьнаступні значення: моральна норма, добрі вчинки, «емотивне добро», родина, природніявища, соціальні потреби, літературне добро.
На другому етапі ми узагальнили асоціати та сформулювали когнітивніознаки, що дало нам можливість описати структуру концепту термінах ядра,
 ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційногополя.
Таким чином, структура концепту «добро»,за результатом аналізу мовних реакцій носіїв української мови, сформувалася наступнимчином:
ядро: порядність – 29, кохання (любов) –29, добродушність – 22, добрі вчинки – 18, щастя – 17;
ближня периферія: сонце – 16, мама – 15,радість – 15, посмішка – 14, доброзичливість – 13, добра людина – 13, тепло – 12,піклування (турбота) – 11, доброта – 8, світло – 7, щирість – 7, спокій – 6, людинолюбство– 6, природа – 6;
дальня периферія: мир – 5, діти – 5, співчуття– 5, шляхетність – 5, друзі – 5, краса – 5, затишок – 5, безкорисливість – 5, справедливість– 4, свобода – 4, Бог – 4, душа – 2, людяність – 4, бабуся – 4, розум – 4, родина– 4, багатство – 4, гармонія – 4, чуйність – 4, благо – 3, надія – 3, гарний – 3,сердечність – 3, щедрість – 3, творчість – 3, мудрість – 3, чистота – 3, добрийдень – 3, тато – 2, материнська любов – 2, здоров'я – 2, розумний – 2, близькі люди– 2, сонячні промені – 2, робота – 2, небо – 2, добродушна людина – 1, інтелігентність– 2, дідусь – 2, почуття – 2, добра людина не може бути байдужою до горя іншого– 2, добрі стосунки – 2, дружба – 2, вдячність – 2, хоробрість – 2, повага – 2,взаєморозуміння – 2, увага – 2, вміння пробачати – 2, велич душі – 2, сміх – 2,білий колір – 2, творити добро – 2, казка – 2, благочинність – 2, серце – 2, з доброїволі – 1, альтруїзм – 1, меценатство – 1, любов і повага до інших – 1, доброта іпіклування матері – 1, впевненість – 1, увічливість – 1, терпіння – 1, донька –1, дім – 1, ніжність – 1, сестра – 1, коханий – 1, зорі – 1, спів птахів – 1, ласка– 1, життя – 1, дар – 1, абстрактне поняття – 1, оптимізм – 1, кошеня – 1, соціальнийзахист – 1, пільги – 1, податки – 1, культура – 1, істина – 1, задоволення – 1,бажання – 1, приємні відчуття – 1, стан душі – 1, фея – 1, ласкавий погляд – 1,рідкісне явище – 1, корисне явище – 1;
інтерпретаційне поле: добро завжди перемагаєзло – 7, добра добувши, кращого не шукай – 3, доброго ранку – 2, не відповідай надобро злом – 1, від злого добра не жди – 1, чим більше добрих людей, тим менше криміналу– 1, добро випромінює світло – 1, добра слава краща за багатства – 1, в старі добрічаси – 1, доброго вам здоров’я – 1.
Третій етап аналізу концепту є завершальним при моделюваннійого структури. Було підраховано процентне співвідношення кількості реакцій, щоскладають тематичні групи, від загальної кількості мовних реакцій ( перше числов дужках), а потім відсоткову кількість отриманих реакцій від загальної кількостіреципієнтів ( друге число в дужках).
Тематична група морально-етичної лексики 184 відповіді(36,8%):
найвища цінність – 3 відповіді(0,6%; 3%), сукупність моральнихцінностей – 41 відповідь(8,2%; 41%), моральні якості особи – 67 відповідей(13,4%;67%), характеристика людини – 16 відповідей (3,2%; 16%), характеристика стосунківміж людьми – 32 відповіді(6,4%; 32%), добрі вчинки – 22 відповіді(4,4%; 22%), щедрість– 6 відповідей(1,2% ;6%).
Тематична група суб’єктивно-психолгічної лексики – 120 відповідей(24%):
емотивні асоціати – 77 відповідей(15,4%; 77%), етико-моральніасоціати – 22 відповіді(4,4%; 22%), естетичні – 8 відповідей(1,6%; 8%), асоціати,що відображають стан душі – 13 відповідей(2,6%; 13%).
Тематична група прагматичної лексики – 192 відповідей (38,4%):
асоціати пов’язані з природними явищами – 28 відповідей (5,6%;28%), з політичною та суспільною діяльністю людини в світі – 9 відповідей(1,8%;9%), символічні асоціати – 58 відповідей(11,6%; 58%), релігійно-філософські – 6відповідей(1,2%; 6%), інтелектуальні асоціати – 14 відповідей(2,8%; 14%), доброяк насолода – 3 відповіді(0,6%; 3%), персоніфікація добра в термінах родинних тадружніх взаємин – 43 відповіді(8,6%; 43%), соціальні асоціати – 9 відповідей(1,8%;9%), а також літературно-фольклорні асоціати – 22 відповідей(4,4%; 20%). Індивідуальніасоціати, що не увійшли до жодної групи складають 4 відповіді(0,8%).
Потім був проведений підрахунок процентного співвідношення когнітивнихознак, розподілених всередині концепту за ступенем яскравості і поданих у виглядіядра, ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля. До ядрами віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні до загальної кількостіреципієнтів варіюється від 29% до 17% ( перше число в дужках – % від загальної кількостіреакцій, друге число – % від загальної кількості реципієнтів):
ядро: порядність(5,8%; 29%), кохання (любов) (5,8%; 29%), добродушність(4,4%; 22%), добрі вчинки(3,6%; 18%), щастя(3,4%; 17%), мама(3,2%; 16%);
ближня периферія: сонце(3,2%; 15%), радість(3%; 15%), посмішка(2,8%;14%), доброзичливість(2,6%; 13%), добра людина(2,6%; 13%), тепло(2,4%; 12%), піклування(турбота)(2,2%; 11%), доброта (1,6%; 8%), світло(1,4%; 7%), щирість(1,4%; 7%), спокій(1,2%;6%), людинолюбство (1,2%; 6%), природа (1,2%; 6%);
дальня периферія: мир(1%; %5), діти, співчуття, шляхетність,друзі, краса, затишок, безкорисливість, справедливість (0,8%; 4%), свобода, Бог,людяність, бабуся, розум, родина, багатство, гармонія, чуйність, благо (0,6%; 3),надія, гарний, сердечність, щедрість, творчість, мудрість, чистота, добрий день,душа (0,4%; 2%), тато, материнська любов, здоров'я, розумний, близькі люди, сонячніпромені, робота, небо, інтелігентність, дідусь, почуття, добра людина не може бутибайдужою до горя іншого, добрі стосунки, дружба, вдячність, хоробрість, повага,взаєморозуміння, увага, вміння пробачати, велич душі, сміх, білий колір, творитидобро, казка, благочинність, серце, меценатство (0,2%; 1%), альтруїзм, любов і повагадо інших, доброта і піклування матері, з доброї волі, добродушна людина, впевненість,увічливість, терпіння, донька, дім, ніжність, сестра, коханий, зорі, спів птахів,ласка, життя, дар, оптимізм, кошеня, соціальний захист, пільги, податки, культура,істина, задоволення, бажання, приємні відчуття, стан душі, фея, ласкавий погляд,рідкісне явище – 1, корисне явище;
інтерпретаційне поле: добро завжди перемагає зло (1,4%; 7%),добра добувши, кращого не шукай (0,6%; 3), доброго ранку (0,4%; 2%), не відповідайна добро злом, від злого добра не жди, чим більше добрих людей, тим менше криміналу,добро випромінює світло, добра слава краща за багатства, в старі добрі часи, доброговам здоров’я.
Зробивши аналіз кількісного та процентного співвідношення отриманихмовних реакцій, можна зробити висновок, що ознаками концепту «добро» для когнітивноїсвідомості української лінгвокультури є: порядність, кохання, людинолюбство, добродушність,доброзичливість, піклування, співчуття, доброта, щирість, добрі вчинки, добра людина,щастя, мати, радість посмішка,, тепло, світло, спокій, природа, сонце.
Слід також зазначити, що як для носіїв української мови, такі для носіїв англійської мови поняття «добро», перш за все, – це моральні цінностіта моральні якості індивіда. Вважаємо, що представники української лінгвокультурив концепті «добро» виділяють також наступні значення: моральна норма, добрі вчинки,почуття, «символічне добро», «соціальне добро».
Виходячи з того, що слово існує в свідомості людини у виглядіконцепту, в якому закладені семи, що відображають нескінченну кількість якостейпредмета або явища, ми виявили через аналіз мовних засобів його структурні компоненти.
Спираючись на отримані результати можна зробити наступні висновки:1) досліджувані концепти чітко структуровані як свідомості носіїв англійської мови,так і в носіїв української мови та репрезентовані у вигляді когнітивних ознак (таблиця2); 2) як носії англійської мови, так і носії української мови виділяють у концепті«good», «добро» ряд змістів ( таблиця 3), що дають уявлення про основні світоглядніпозиції у розумінні добра; 3) у досліджуваних концептах чітко виділяється ядро таближня периферія (таблиця 1), дальня периферія та інтерпретаційна частина концепту.
 Таблиця 1
Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концептів «good»/«добро».ядро концепту «good» кількість реципієнтів % від заг. кіл-ті відп. % від заг. кіль-ті рец. Ядро концепту «добро» Кіль-ть реципієнтів % від заг. кіль-ті відп. % від заг. кіл-ті рец. honest 42 8,4 42 порядність 29 5,8 29 kind 37 7,4 37 кохання 29 5,8 29 generous 32 6,4 32 добродушність 22 4,4 22 God 26 5,2 26 family 18 3,6 18 мати 16 3,2 16 nice 18 3,6 18 щастя 17 3,4 17 well-behaved 15 3 15 добрі вчинки 18 3,6 18 caring 15 3 15
  Ближня периферія концепту «good» «добро» pleasant 14 2,8 14 сонце 15 3 15 love 14 2,8 14 радість 15 3 15 enjoyment 13 2,6 13 посмішка 14 2,8 14 helpful 12 2,4 12 доброзичливість 13 2,6 13 happiness 12 2.4 12 добра людина 13 2,6 13 friends 10 2 10 тепло 12 2,4 12 compassion 9 1,8 9 піклування 11 2,2 11 virtuous 8 1,6 8 доброта 8 1,6 8 food 8 1,6 8 світло 7 1,4 7 щирість 7 1,4 7 спокій 6 1,2 6 людинолюбство 6 1,2 6 природа 6 1,2 6 /> /> /> /> /> /> /> /> />
Наступним етапом нашої роботи є співставлення виявлених когнітивнихознак концепту.
Спільними ознаками концептів «добро» та «good» для когнітивної свідомості представників українськоїта американської лінгвокультур є: 1) доброчесність – virtue,2) доброта – kindness, 3)порядність(щирість)– honesty, 4)співчуття – compassion, 5) допомога іншим – help, generosity, 6) піклування – care.
Особливими ознаками концепту «добро» є: радість, посмішка, тепло,світло, спокій, мати, природа, сонце; концепту «good»: God, nice, pleasing, friends, enjoyment, taste.
 Таблиця 2ознаки концепту «good» «добро» virtue доброчесність(добродетель) honesty порядність kindness добродушність nice доброзичливість compassion людинолюбство care піклування help добрі вчинки generosity добра людина behavior щастя pleasing радість happiness посмішка loving тепло God світло family спокій friends мати enjoyment природа taste сонце допомога співчуття доброта
 Таблиця 3 значення «good» «добро» моральна норма моральна норма емотивна оцінка добрі вчинки віра в Бога почуття родина «символічне добро» суспільні потреби «соціальне добро» норму суспільної поведінки родина
В українській мовній свідомості поняття «добро» має багате фольклорно-літературневираження. Наявність значної кількості прислів’їв та приказок свідчить про тривалийкультурно-історичний розвиток концепту в свідомості народу.
Спільним в усвідомленні добра носіями англійської та українськоїмов є, по-перше, апеляція до моральних цінностей та моральних якостей особистості.Добро в такому розумінні є добром моральним та етичним. По-друге, розуміння добраяк допомоги, піклування про інших, вчинків та дій, свідомо співвіднесених з моральнимстандартом. По-третє, асоціювання добра з почуттям любові та щастя, які являютьсобою емоційно позитивні переживання. Принцип любові та щастя, як змістової частинипоняття «добро» — це те, що надає всесвіту можливість гармонійно існувати.
Зважаючи на той факт, що як у представників англійської лінгвокультури,так і представників української лінгвокультури існує уявлення про добро, як щосьвисокоморальне, доброчесне, правильне, ми вважаємо, що суттєвою характеристикоюцього концепту є його універсальність.
 Відмінності полягають в наступному. Звертає на себе увагу виділенняносіями англійської мови таких ознак: pleasing (приємне), а отже, цінне лише для певної людини;enjoyment (насолода)– цінність, яка може бути і добром і злом в залежності від ставлення людини до вищогоблага. Ознака радість, яку виділили носії української мови, психологічно близькадо ознак щастя, кохання, happiness,love, пов’язаних з емоційними переживаннями,що містять у собі моральний зміст, який вкладається в рамки означення добра.
Для представників американської культури однією з характеристикдобра є божественне добро, тобто добро, що являє собою шлях до Бога. Бог у душівіруючих виступає втіленням добра. Для сучасних українців значний період масовоїсекуляризації свідомості змінив ціннісну релігійну складову, яку українські респондентине виділяють в якості характеристики добра.
З’ясувалось, що когнітивна ознака родина, яка займає важливемісце у структурі концептів «good»/«добро»,в українській свідомості звужується до ознаки мати; носії англійської мови виділяютьознаку друзів, яка відображає реальну практику спілкування в США «у американцівдружні зв’язки багато чисельні, але не глибокі та не постійні»[18, 15].Для українцівпоняття «друг» вагоміше та підпорядковано деяким умовностям. В свою чергу українціінформанти виділяють в якості ознаки концепту посмішку, яка засвідчує пріоритетдружніх стосунків в українській традиції спілкування. «В западном мире улыбка– формальный знак культуры…у славян – только биологическая реакция на положительныеэмоции» [18, 16].
Численні реакції американських респондентів пов’язані з ознакоюtaste, food. Насправді такі цінності не співвідносяться безпосередньо з добром, однаквони обумовлені психофізичною взаємодією людини та світу та більш-менш виявляютьпевне розуміння добра представника американської лінгвокультури. Яскравим прикладом,що відображає специфіку української національної культури, є образ природи, а самеобраз сонця, який являє собою культурно-міфологічним концептом слов’янської свідомості,а також відчуття тепла і світла, які можна інтерпретувати в рамках концепту «сонце».
Таким чином, добро як явище внутрішнього світу відображаєтьсяв мові за допомогою ознак зовнішнього світу, тобто відбувається уподібнювання (порівняння)добра явищам природи та предметам навколишньої дійсності [29, 118]. Наприклад українціасоціюють добро із сонцем, сонячним світлом, природою (море, ліс і т.д.), гарноюпогодою, чистим небом, землею, пташиним співом, зірками і американці з сонцем, сонячнимсвітлом, гарним небом, гарною погодою, метеликами. Така схожість ми кваліфікувавяк ознаку концепту. Символічні асоціати українських респондентів, на нашу думку,можна інтерпретувати крізь призму фольклорних та міфологічних уявлень. В серединідальньої периферії була виділена група лексики з фразеологічними характеристиками.Найбільш яскраво ця група представлена в мовних реакціях носіїв української мови.
У підсумку можна констатувати пріоритет моральних цінностей,моральних якостей особистості та норм поведінки у визначенні поняття «добро» в обохкультурах, в той час як в українській традиції нормативний зміст концепту «добро»визначається через почуття та образ, а в американській традиції – через оцінку тажиттєві інтереси. Проведений інтерпретаційний аналіз відображає не тільки концептуальністьспільності та відмінності, але й деякі ментальні риси українців та американців.Американці більш раціональні та прагматичні, а українці чуттєві та мрійливі.
2.3 Структура концептів «evil»/ «зло»
У житті поняття добро і зло тісно переплітаються. Ідея зв’язкудобра зі злом проходить через усю історію існування людини. Добро та зло не простовзаємо визначені, пізнаються у єдності, одне через інше, вони функціонально взаємообумовлені:добро нормативно вагоме в протиставленні злу та практично стверджується у запереченнізла [47, 247].
Ми розподілили мовні реакції отримані від американських інформантівна слово-стимул evil за тематичними групами. Їх вийшло 4 для представників американської лінгвокультури:група лексики, яка описує морально-негативні цінності; група суб’єктивно-оцінноїлексики; група релігійно-філософської лексики; група прагматичної лексики.
Тематичну групу, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативніцінності, складають 290 реакцій. Зло носії англійської мови визначають як те, щопротилежне добру, а саме щось погане, лихе (93 відповіді), відсутність моральнихцінностей (56 відповідей), негативні моральні якості (65 відповідей), егоцентризм(13 відповідей), а також щось ганебне у вчинках і мотивах людей та явищах соціальноїдійсності (63 відповіді). Тож, зміст поняття «зло» в рамках цієї тематичної групивизначається американськими реципієнтами як те, що перешкоджає добру, те, що заважаєлюдині творити добро.
Тематичну групу суб’єктивно-оцінної лексики складають асоціації,пов’язані з оцінкою, а також такі, що відображають антипатії людини. Всього цю групускладають 47 відповідей. Релігійно-філософська лексика складає також окрему групу,до якої увійшли асоціації, що описують відхилення від Божественного веління. В ційгрупі 68 відповідей. Всередині тематичної групи прагматичної лексики ми виділилинаступні смислові ряди: персоніфікація зла (23 відповіді) соціальне зло ( 51 відповідь),символічні асоціати (16 відповідей), та асоціати, що не увійшли до жодної групи( 5 відповідей). Загальна кількість асоціацій на слово-стимул зло, отриманих відпредставників американської лінгвокультури становить 500 відповідей.
Перший етап аналізу досліджуваного концепту – це рас поділенняреакцій за тематичними групами та виділення всередині груп смислових рядів, якідають підстави для вважати, що представники американської лінгвокультури виділяютьнаступні смисли в концепті «evil»:відхилення від загальних моральних норм, егоцентризм, ганебне у вчинках людей, оцінка,яка відображає антипатії людини, відхилення від Божественного веління, персоніфікаціязла, «соціальне зло».
Завдання другого етапу аналізу – описати структуру концептув термінах ядра, ближньої та дальньої периферії та інтерпретаційного поля:
Ядро концепту «evil»: bad – 59, Devil – 36, mean – 30, hurtful – 26;
ближня периферія: hate – 18, sinister – 18, cruel – 16, sinful – 15, dishonest –15, dark – 14, immoral – 13, selfish – 13, a person who does bad things – 13;
дальня периферія: uncaring – 9, harmful – 8, deceitful – 7, anger – 7, harm – 7, murder – 6, more than just bad – 6, wrong – 6, heartless – 6, crime – 6, war – 6, unfair – 5, horrible – 5, terrible – 5, unjust – 4, liar – 4, pain – 4, malicious – 4, Satan – 4, sin – 4, negative – 4, inhuman behavior – 4, unworthy – 3, unkind – 3, evil – 3, people – 3, not good – 3, racism – 3, Hitler – 3, greedy – 3, death – 3, dangerous – 2, bad intentioned – 2, hell – 2, man – 2, terror – 2, drugs – 2, suffering – 2, dirty – 2, Jack the Ripper – 2, Osama bin Laden – 2, gang – 2, government – 2, ugly – 2, trickery – 2, untrustworthy – 2, jealous – 2, painful – 2, politics – 2, rage – 2, hateful – 2, breaking common rules of humanity – 2, good – 2, demonic – 2, no concern for others – 2, causing pain – 2, Rasputin – 2, hurt people’s feelings –1, enjoy hurtingothers – 1, thoughtlessof others – 1, inconsiderate – 1, abuse – verbal and physical – 1, suppressing others – 1, causing unhappiness – 1, without shame – 1, lacks conscience – 1, unhappy – 1, frightening – 1, despicable – 1, mafia – 1, empire – 1, tyrant – 1, corrupt – 1, repression – 1, nasty – 1, my mother in law – 1, Saddam Hussein – 1, Stalin – 1, Ivan the Terrible – 1, evil women low – 1, possessed by evil – 1, devilish – 1, destruction – 1, black – 1, thief – 1, violence – 1, slavery – 1, illness – 1, famine – 1, sadness – 1, monster – 1, spirits – 1, witch – 1, cry – 1, cross – 1.
Під час проведення третього етапу аналізу з’ясувалось, що тематичнугрупу, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності, складаютьреакції 290 відповідей (58% від загальної кількості відповідей): протилежне добру,а саме щось погане, лихе – 93 відповіді (18,6%), відсутність моральних цінностей– 56 відповідей (11,2%), негативні моральні якості – 65 відповідей(13%), егоцентризм– 13 відповідей(2,6%), а також щось ганебне у вчинках і мотивах людей та явищахсоціальної дійсності – 63 відповіді(12,6%). Тематичну групу суб’єктивно-оцінноїлексики складають 47 асоціацій (9,4% від загальної кількості відповідей). До групирелігійно-філософської лексики увійшло 68 відповідей (13,6 % від загальної кількостівідповідей). Тематична група прагматичної лексики – 95 відповідей (19%): персоніфікаціязла – 23 відповіді (4,6%), соціальне зло – 51 відповідь (10,2%), символічні асоціати– 16 відповідей (3,2%), та асоціати, що не увійшли до жодної групи – 5 відповідей(1%).
Когнітивні ознаки за ступенем яскравості були розподілені всерединіструктури концепту у вигляді ядра, ближньої периферії та дальньої периферії та булопідраховано їх відсоткове співвідношення від загальної кількості реакцій та загальноїкількості реципієнтів. Близькість концептуальних ознак до ядра концепту свідчитьпро важливість таких ознак для носіїв мови, в той час як віддаленість від ядра вказуєна їх другорядність.
До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношеннівід загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 60% до 25% (перше числоу дужках % від загальної кількості реакцій, друге – % від загальної кількості реципієнтів):
ядро: bad – (11,8%;59%), Devil – (7,2%; 36%), mean – (6%; 30%), hurtful– (5,2%; 26%);
до ближньої периферії ми віднесли реакції, відсоток яких відзагальної кількості реципієнтів варіюється від18% до 13%;
ближня периферія: hate – (3,6%;18%), sinister – (3,6%;18%), cruel – (3,2%;16%), sinful – (3%; 15%), dishonest – (3%; 15%), dark – (2,8%;14%), immoral – (2,6%; 13%), selfish – (2,6%; 13%), a person who does bad things – (2,6%; 13%);
дальня периферія включає в себе реакції, кількість яких складає9% і менше від загальної кількості інформантів і до одиничних реакцій:
дальня периферія: uncaring – (1,8%; 9%), harmful – (1,6%; 8%), deceitful – (!,4%; 7%), anger, harm, murder, more than just bad – (1,2%; 6%), wrong, heartless, crime, war, unfair – (1%; 5%), horrible, terrible, unjust – (0,8%; 4%), liar, pain, malicious, Satan, sin,negative, inhuman behavior, unworthy – (0,6%; 3%), unkind, evil, people, not good, racism, Hitler, greedy, death, dangerous – (0,4%; 2%), bad intentioned, hell, man,terror, drugs, suffering, dirty, Jack the Ripper, Osama bin Laden, gang, government, ugly, trickery, untrustworthy, jealous, painful, politics, rage, hateful, breaking common rules ofhumanity, good, demonic, no concern for others, causing pain, Rasputin, hurt people’s feelings –(0,2%; 1%), enjoy hurting others, thoughtless of others, inconsiderate, abuse – verbal and physical, suppressing others, causing unhappiness, without shame, lacks conscience, unhappy, frightening, despicable, mafia, empire, tyrant, corrupt, repression, nasty, my mother in law, Saddam Hussein, Stalin, Ivan the Terrible, evil women low, possessed by evil, devilish, destruction, black, thief, violence, slavery, illness, famine, sadness, monster, spirits, witch, cry, cross.
Результат аналізу кількісного та відсоткового співвідношеннядозволив зробити висновок про те, що ознаками концепту «evil» для когнітивної свідомості представників американськоїлінгвокультури є: bad/mean, immoral, deceit, dishonest, Devil, sinister, hate, cruel, selfish, hurtful, uncaring, inhuman behavior, crime, darkness; оцінка зла та йогоперсоніфікація.
Смислові ряди концепту носіями англійської мови вибудовуютьсянаступним чином: відхилення від норми, заподіяння шкоди, емотивна оцінка, Диявол,персоніфікація зла, «соціальне зло».
На основі аналізу реакцій, отриманих від українських реципієнтів,на слово-стимул зло, можна зробити висновок про те, що відповіді інформантів групуютьсяв наступні тематичні групи:
тематична група до складу якої увійшли асоціати, що відображаютьморально-негативні цінності; тематична група суб’єктивно-оцінної лексики; тематичнагрупа прагматичної лексики.
У рамках тематичної групи, до якої увійшли асоціати, що відображаютьморально-негативні цінності, можна виділити такі смислові ряди: низька мораль (76відповідей), протилежне добру (7 відповідей), щось аморальне (91відповідей), релігійно-аморальне(10 відповідей), негативні якості людини (30 відповідей), щось погане у вчинкахлюдини, а також погане у явищах соціальної дійсності (60 відповідей).Загальна кількістьреакцій в групі 274.
Тематичну групу суб’єктивно-оцінної лексики складають 67 асоціацій,які пов’язані з оцінкою почуттів і відображають ставлення людини до того, що є зло.
До тематичної групи прагматичної лексики увійшло 159 асоціацій.В рамках цієї групи ми виділили наступні смислові ряди: персоніфікація зла (13 відповідей),символічні асоціати (26 відповідей), природні асоціати (4 відповіді), соціальне зло(94 відповіді), фольклорне зло (15 відповідей), та реакції, що не увійшли до жодноїгрупи (7 відповідей).
 Другий етап аналізу дозволив нам описати структуру концепту«зло» польовим способом:
ядро концепту: злодіяння/лихі вчинки – 47, лиха/зла людина –28, ненависть – 27, заздрість – 22;
ближня периферія: жорстокість – 19, зрада – 18, війна – 17,неправда/обман/брехня – 16, злість – 15, пітьма – 11, підступність – 10, підлість– 10;
дальня периферія: помста – 8, вбивство – 7, гроші – 7, сльози– 7, біль – 7, лихослів'я – 6, агресія – 6, гнів – 6, лють – 6, ницість – 6, блюзнірство– 5, несправедливість – 5, ворог – 5, вбивця – 5, непорядність – 4, жадібність –4, пияцтво – 4, морок – 3, зловтіха – 5, гріх – 4, шкодити – 4, диявол – 4, безсердечність– 4, хвороба – 4, шкода – 4, погано – 4, злопам'ятний – 4, люди – 3, образа – 3,уряд – 3, лихо – 3, хамство – 3, ніч – 3, бюрократизм – 3, голод – 2, неповага –3, тероризм – 2, наклеп – 3, смерть – 3, страх – 3, приниження – 3, коїти лихо –3, чорний колір – 3, наркотики – 2, корінь зла – 2, егоїзм – 2, зловмисник – 2,лиходій – 2, негідник – 2, зарозумілість – 2, байдужість – 2, неприязнь – 2, презирство– 2, нехтування – 2, пекло – 2, ґвалтівник – 2, грязь – 2, США – 2, сила – 2, жах– 2, негода – 2, полум’я – 1, рок – 1, руйнування – 1, злісний – 1, низький – 1,паскудство – 1, небажання допомагати іншим – 1, наче бумеранг – 1, звір – 1, плачдитини – 1, скалічена тварина – 1, сварлива людина – 1, холод – 1, темна вулиця– 1, гроза – 1, темне небо – 1, президент – 1, Ленін – 1, світове зло – 1, геноцид– 1, отрута – 1, тупість – 1, брак розуму – 1;
інтерпретаційне поле: погань – 2, змій – 2, любов зла – 1, темнісили – 1, злидень – 1, мегера – 1, Баба Яга – 2, «редиска» – 1, лють бере – 2, злий,наче собака – 1, буде покарано – 1, злом зла не виправиш – 1, із двох золобирають те, що менше – 1, зло породжує зло – 1;
Заключним, третім етапом моделювання структури концепту ставкількісний підрахунок мовних реакцій (перше число у дужках % від загальної кількостіреакцій, друге число у дужках % від загальної кількості реципієнтів).
Тематична група асоціацій, що відображають морально-негативніцінності – 274 відповіді (54,8%):
низька мораль – 76 відповідей (15,2%; 76%), протилежне добру– 7 відповідей (1,4%; 7%), щось аморальне – 91 відповідей (18,2%; 91%), релігійно-аморальне– 10 відповідей (2%; 10%), негативні якості людини – 30 відповідей (6%; 30%), щосьпогане у вчинках людини, а також погане у явищах соціальної дійсності – 60 відповідей(12%; 60%).
Тематична група суб’єктивно-оцінної лексики 67 асоціацій (13,4%).
Тематична група прагматичної лексики 159 асоціацій (31,8%):
персоніфікація зла – 13 відповідей (2,6%; 13%), символічні асоціати– 26 відповідей (5,2%; 26%), природні асоціати – 4 відповіді (0,8%; 4%), соціальнезло – 94 відповіді(18,8%; 94%), фольклорне зло – 15 відповідей (3%; 15%), та реакції,що не увійшли до жодної групи – 7 відповідей (1,4%; 7%).
 Таблиця 4
Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концептів «зло»/«evil»ядро концепту «зло» кількість реципієнтів % від заг. кіл-ті відп. % від заг. кіль-ті рец. ядро концепту «evil» кількість реципієнтів % від заг. кіл-ті відп. % від заг. кіль-ті рец. злодіяння 47 9,4 47 bad 59 11,8 59 лиха/зла людина 28 5,6 28 Devil 36 7,2 36 ненависть 27 5,4 27 mean 30 6 30 заздрість 22 4,2 22 hurtful 26 5,2 26 Ближня периферія концепту «зло» Ближня периферія концепту «evil» жорстокість 19 3,8 19 hate 18 3,6 18 зрада 18 3,6 18 sinister 18 3,6 18 війна 17 3,4 17 cruel 16 3,2 16 обман/брехня 16 3,2 16 sinful 15 3 15 злість 15 3 15 dishonest 15 3 15 пітьма 11 2,2 11 dark 14 2,8 14 підступність 11 2,2 11 immoral 13 2,6 13 підлість 10 2 10 selfish 13 2,6 13 a person who does bad things 13 2,6 13
Ознаки, що складають ядро та ближню периферію (див. таблицю4), дальню периферію та інтерпретаційне поле були переведені у процентному співвідношеннівід загальної кількості реакцій та від загальної кількості реципієнтів (перше числоу дужках % від загальної кількості реакцій, друге число у дужках % від загальноїкількості реципієнтів).
До ядра ми віднесли реакції, кількість яких в процентному співвідношеннівід загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 50% до 22%:
злодіяння/лихі вчинки (9,4%; 47%), лиха/зла людина (5,6%; 28%),ненависть (5,4%; 27%), заздрість (4,2%; 22%).
До ближньої периферії ми віднесли реакції, % яких від загальноїкількості реципієнтів варіюється від 20% до 10%:
 жорстокість (3,8%; 19%), зрада (3,6%; 18%), війна (3,4%; 17%),неправда/обман/брехня (3,2%; 16%), злість (3%; 15%), пітьма (2,2%; 11%), підступність(2,2%; 11%), підлість (2%; 10%).
До дальньої периферії увійшли асоціати кількість яких становить8% та менше від загальної кількості інформантів і до одиничних реакцій:
помста (1,6%; 8%), вбивство (1,4%; 7%), гроші, сльози, біль,лихослів'я (1,2%; 6%), агресія, гнів, лють, ницість, блюзнірство (1%; 5%), зловтіха,несправедливість, ворог, вбивця, непорядність (0,8%; 4%), гріх, шкодити, диявол,безсердечність, хвороба, шкода, погано, злопам'ятний, жадібність, пияцтво, морок(0,6%; 3%), люди, образа, уряд, лихо, хамство, ніч, бюрократизм, неповага, наклеп,смерть, страх, приниження, коїти лихо, чорний колір, тероризм (0,4%; 2%), голод,наркотики, корінь зла, егоїзм, зловмисник, лиходій, негідник, зарозумілість, байдужість,неприязнь, презирство, нехтування, пекло, ґвалтівник, грязь, США, сила, жах, негода,полум’я (0,2%; 1%), рок, руйнування, злісний, низький, паскудство, небажання допомагатиіншим, наче бумеранг, звір, плач дитини, скалічена тварина, сварлива людина, холод,темна вулиця, гроза, темне небо, президент, Ленін, світове зло, геноцид, отрута,тупість, брак розуму;
Інтерпретаційне поле концепту «зло» представлене фольклорнимиреакціями: погань, змій, темні сили, злидень, мегера, Баба Яга, «редиска», лютьбере, злий як собака, злом зла не виправиш, буде покарано, із двох зол обирають те, що менше, зло породжує зло, любов зла.
Результати аналізу кількісного та відсоткового співвідношенняреакцій дозволили нам зробити висновок про те, що ознаками концепту «зло» для когнітивноїсвідомості представників української лінгвокультури є: брехня, зрада, підступність,підлість, ненависть, заздрість, грубість, жорстокість, злість, гріх, зла людина,злодіяння, пітьма, злочин, війна/тероризм.
Смислові ряди концепту носіями української мови вибудовуютьсянаступним чином: відхилення від моральних норм, заподіяння шкоди, ставлення людинидо сутності зла, символічне зло, «соціальне зло» та характеризують світогляднийнапрям в усвідомленні зла представниками української лінгвокультури (див. таблиця5).
Таблиця 5ознаки концепту «зло» «evil» брехня bad/mean зрада deceit підступність immoral підлість Devil ненависть hate заздрість hurtful жорстокість cruel злість sinister зла людина selfish злодіяння inhuman behavior пітьма darkness злочин crime війна/тероризм uncaring гріх dishonest грубість
Якщо зіставити набір ознак концептів «зло» та «evil» (див. Таблицю 6) можна виділити такі спільніриси та розбіжності в когнітивних ознаках досліджуваних концептів: спільними ознакамиконцептів «зло» та «evil» є: 1) зрада– deceit, 2) підступність – dishonest, 3) жорстокість – cruel, 4) злодіяння –inhuman behavior, 5) злочин – crime, 6) злість – sinister, 7) пітьма – darkness;
Особливими ознаками концепту «зло» є: 1) підлість, 2) заздрість,3) зла людина, 4) війна/тероризм, 5) грубість; концепту «evil»: 1) bad/mean, 2) Devil, 3) selfish, 4) immoral, 5) hurtful, 6) uncaring.
Таблиця 6виділені значення у концепті «зло» у концепті «evil» відхилення від моральних норм відхилення від норми заподіяння шкоди заподіяння шкоди ставлення людини до сутності зла емотивна оцінка символічне зло Диявол «соціальне зло» персоніфікація зла «соціальне зло»
Кількісний і відсотковий аналіз вербальних репрезентантів концептів«evil» та «зло» за тематичними групамита смисловими рядами в зіставному аспекті наведений у зведеній таблиці та діаграмах(див. додаток 1, таблиця 2, додаток 3, діаграми 5-8).
Сучасне розуміння зла як в американській, так і в українськійлінгвокультурах виникло на основі смислового зсуву у бік персоніфікації зла: Hitler, Jack the Ripper, Osama bin Laden, Rasputin, Saddam Hussein, Stalin, Ivan the Terrible; Ленін та соціалізації зла – порівняймо в американській лінгвокультурі:murder 6, crime 6, war 6, pain 4, racism 3, death, terror 2, drugs 2, suffering 2, government 2, politics 2, mafia, gang, empire, destruction, violence, slavery, illness, thief, famine, sadness, repression, law; та в українській лінгвокультурі – соціальнезло: війна 17, вбивство 7, гроші, сльози, біль, агресія 6, ворог 5, вбивця, пияцтво4, хвороба, уряд, бюрократизм 3, смерть, голод 2, тероризм, сила, США, жах, наркотики,президент, світове зло, геноцид.
Ми вважаємо, що в основі цього зсуву лежать сучасні процеси,які відбуваються як у соціальному житті, так в політичній сфері і призводять дозмін у свідомості і відповідно, відбиваються у ментальності людей – свідомість сучасноїлюдини сконцентрована на соціальній складовій дійсності.
Увага як американських, так і українських реципієнтів до дій,які є ганебними як для людини, так і для суспільства в цілому, підкреслює важливуроль людини у його особистій відповідальності за поведінку та мотиви його вчинків.У відповідях американських інформантів наступне відображення evil: hurtful 26, uncaring 9, harm 7, inhuman behavior 4, bad intentioned 2, hateful, no concern for others, breaking common rules of humanity, law breaker, causing pain, hurt people’s feelings, enjoy hurting others, thoughtlessof others, inconsiderate, abuse – verbal and physical, suppressing others, causing unhappiness, causes Troubles
для українців зло це – злодіяння/лихі вчинки 47, шкодити 4,шкода 4, коїти лихо 3, паскудство, образити кого-небудь, усілякі пакості, небажаннядопомагати іншим.
Під час проведення експерименту з’ясувалось, що в американськійта українській лінгвокультурах має місце збіг поведінкових ходів, але разом з тимспостерігається їх різна вербалізація, що характеризується специфічними ознаками,актуальними для носіїв порівнюваних культур. Однак різне словесне позначення явищ,які мисляться однаково не перешкоджає взаєморозумінню у ставленні до аморальногоу вчинках людей, тому що, як американці, так і українці вважають злом скоєння поганихучинків по відношенню до інших.
Виділяючи негативні якості особистості, представники обох лінгвокультурвказують на наявність певної нормативно-ціннісної системи, більше того, визначаютьнормативність і дотримання моральної програми людиною як необхідність. Зло, порокі все, що асоціюється з цими поняттями відкидається моральною свідомістю як українців,так і американців.
Асоціації, які відображають відхилення від релігійних норм,Божого веління, склали велику групу реакцій з 68 відповідей у носіїв англійськоїмови. Devil 36, sinful 15, Satan 4, sin 4, evil 3, hell 2, demonic 2, possessed by evil, devilish. У представниківукраїнської лінгвокультури асоціати релігійного змісту майже відсутні.
В якості ознаки концепту «зло» представники американської лінгвокультури13 інформантів виділяють поведінку, яка в ціннісному плані є егоцентричним, а саменехтування суспільними інтересами, що протистоїть моральній позиції американців– принципу альтруїзму.
Символічні асоціати ( 26 відповідей ), які описують зло як пітьму11, морок 4, ніч 3, чорний колір, грязь 2, полум’я, холод, темна вулиця, рок доситьвагомі для української лінгвокультури. Характеристика поняття «зло» через символу представників української лінгвокультури, на нашу думку, має етнокультурні підставиі може бути інтерпретована крізь призму давніх релігійних вірувань та міфологічнихуявлень. У символічному розумінні зла носіями української мови закріплені узагальненіхарактеристики, стереотипізовані у свідомості та закріплені в народній культурі.
Носії англійської мови (15 асоціацій) також відображають злочерез символ, але кількість реакцій значно менше, ніж в україномовних інформантів:dark 15, black 1.
Україномовні респонденти (17 асоціацій) часто визначають злочерез фольклорну складову, що свідчить про тривалий період культурно-історичногорозвитку ціннісної свідомості народу. В результаті якого в мові сформувалися вирази,які відбивають характерні ознаки та особливості поняття «зло»: любов зла, погань,змій, темні сили, злидень, мегера, Баба Яга, «редиска», лють бере, злий як собака,злом зла не виправиш, буде покарано, «из двух зол выбирают меньшее», зло породжує зло. На нашу думку в основі фольклорної складової в українськихінформантів лежать асоціативні народні уявлення про зло, які відображають міфологічніта казкові уявлення, закріплені в свідомості відповідними образами.

2.4 Моделювання концепту
Моделювання концепту – це, фактично, спроба реконструювати аналогпевного фрагменту дійсності, відображеного у свідомості в формі концептуальногоутворення. « Цей аналог створюється з метою збереження та поширення знань (інформації)про оригінал… та завжди виконує пізнавальну роль, виступаючи засобом пояснення»[43,382].
Під моделюванням, ми слідом за А.А. Леонтьєвим розуміємо конструюванняреального або уявного об’єкту, ізоморфного даному у яких-небудь суттєвих ознаках[23,189].
В нашому дослідженні ми моделювали концепт в термінах ядра,ближньої та дальньої периферії, інтерпретаційного поля (див. схема 1). Ми вважаємо,що на мисленнєву одиницю, яка кодує концепт в універсальному предметному коді індивіда,накладається базовий шар, актуальний для всіх носіїв мови. Цей шар покриває ядрота ближню периферію концепту, складається з компонентів або концептуальних ознак,які в середині цього шару утворюють різні концептуальні шари. Базовий шар оточуєдальня периферія концепту, яка складається з другорядних, менш значимих ознак таінтерпретаційного поля концепту.
Мисленнєву картинку або певний яскравий образ, які кодуютьсяу свідомості людини, розуміємо як чуттєву складову концепту. Зазначений чуттєвийобраз являє собою одиницю універсального предметного коду [19, 187].
Компонент концепту, який описує ставлення мовця до дійсності,до змісту повідомлення, є не що інше, як відображення цього ставлення у виглядіяскраво вираженої оцінки, тобто його оцінна складова або прагматичний компонент.Компонент концепту, який відображає фрагмент об’єктивної дійсності, який базуєтьсяна знаннях людини про світ та актуально існує для носіїв мови, є його смисловоюскладовою, або його когнітивним компонентом. Прагматичний та когнітивний компонентимістять у собі оцінний аспект та аспект актуальності відповідно.
На схемі 1 відображено авторське уявлення моделі концепту, структурнимиелементами якого є:
1. образ/ мисленнєву картинка, одиниця універсального предметногокоду;
2. ядро концепту, базовий шар;
3. ближня периферія концепту;
4. дальня периферія > інтерпретаційне поле концепту;
5. когнітивна рамка;
6. прагматична рамка;
7. модальна рамка = основний зміст концепту.
 Схема 1
/>
Експеримент виявив, що як представники американської, так іукраїнської лінгвокультури демонструють однаковий підхід в усвідомленні моральногозакону або морального добра і зла як ми їх визначили, в ядрі концептів «добро» та«зло» і виявляють можливі відмінності у приєднаних до нього додаткових моральнихположеннях, принципах, оцінках, судженнях, почуттях, які складають периферію концептів.Таким чином, поняття морального закону, моральні уявлення складають спільну частинуконцептів, а саме ядро концепту та базовий шар, в той час, як периферія та інтерпретаційнеполе утворюють варіативну складову концептів. Зазначене нами явище характерне якдля структур концептів «добро» і «зло», так і для структури концептів «good» та «evil».

Висновки
 
Проведене нами дослідження в руслі лінгвокогнітивного підходумало на меті з’ясувати та описати структуру і зміст концептів «добро» та «зло»,а також виявити універсальні та специфічні риси у моделі досліджуваних концептів.З метою перевірки гіпотези про те, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базисними уявленнями індивідівяк членів різних лінгвокультурних спільнот, було проведено лінгвокогнітивний аналізмовних реакцій реципієнтів – носіїв англійської та української мов, отриманих урезультаті вільного психолінгвістичного асоціативного експерименту.
Понятійні категорії «добро» і «зло» релевантні як для носіїванглійської, так і для носіїв української мови. Факт наявності слів «добро» і «зло»в українській мові та «good» і «evil» в англійській мові вказує на присутність відповіднихконцептів у концептосфера цих культур.
Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
· Морально-оцінні категорії «добро» і «зло», які є категоріямиіндивідуальної свідомості, об’єктивуються в мові і віддзеркалюють індивідуальнийта колективний досвід представників лінгвокультурних спільнот.
· Результати нашого дослідження підтверджують принциповеположення про те, що концепти «добро» і «зло», «good» та «evil» включають всі ментальніхарактеристики явищ «добро» і «зло», які відображені в свідомості представниківдосліджуваних лігвокультур.
· Експеримент виявив, що до складу досліджуваних концептіввходять моральні, релігійно-філософські, суб’єктивно-психологічні, прагматичні характеристикивідповідних понять, які відображені в свідомості носіїв англійської та українськоїмови та репрезентовані у вигляді когнітивних ознак концептів.
· Проведений нами асоціативний експеримент дозволив встановитиспільні та відмінні риси в ознаках концептів «добро» і «зло», «good» та «evil»: бути добрим, чесним, щедрим, творити добро, дотримуватися загальноприйнятихнорм моралі є загальнолюдською потребою, актуальною для будь-якого віку та статі,та займає в ієрархії його цінностей чільне місце; не дотримуватися моральних норм,чинити шкоду, бути злим, жорстоким, брехливим, війна, тероризм, злочин описуютьставлення людини до зла та характеризують світоглядне спрямування в усвідомленнізла представниками як американської, так і української лінгвокультури.
· Нами експериментально встановлено, що як носії англійськоїмови, так і носії української мови визначають добро як те, що відповідає моральнимзаконам та пов’язують добро з модальністю необхідності. На базі моральних цінностейпредставники обох лінгвокультур кваліфікують зло як щось аморальне, протилежне добру.Очевидно, що розуміння добра як добра морального представниками американської таукраїнської лінгвокультур є ціннісний вектор у світогляді, який визначає успіх міжкультурноїкомунікації.
· Наше дослідження підтверджує можливість опису концептів«добро» і «зло» на основі виявленої сукупності ознак, що характеризують досліджуваніконцепти. Зазначені ознаки формують структуру концепту в термінах ядра та периферії:чим ближче концептуальні ознаки розташовані до ядра, тим суттєвішими вони є дляносіїв мови, по мірі віддалення від ядра ступень вагомості концептуальних ознакзменшується.
· Всередині концепту відбуваються постійні поняттєві зміничим зумовлена відсутність чітких меж для когнітивних шарів, оскільки вони рухливіта взаємопроникні. Дальня периферія більш схильна до коливань ознак, в той час якядро та ближня периферія більш стабільні та стійкі. Гнучкість та рухливість когнітивнихшарів всередині концепту характеризують його як «живе» утворення, яке знаходитьсяв постійному розвитку та формується в свідомості індивіда в тісному зв’язку зі вжезасвоєними цінностями цього соціуму. Вважаємо, що у реальній дійсності відбуваєтьсярозширення інформаційного потенціалу концепту.
· Експериментально встановлено, що за допомогою вербальнихасоціатів можна встановити характер соціальних змін. Частотні реакції дозволяютьдати оцінку цим змінам. Саме стереотипні частотні реакції відображають суттєві длянаціональної мови лінгвістичні та екстралінгвістичні зв’язки слова. Експериментальнодоведено, що прагматичний компонент, який виявився частиною змістової структуриконцепту, тісно пов'язаний з національним менталітетом.
· Результати експерименту свідчать про те, що обидва концептиє прикладами «фреймового типу» (Ю.С. Степанов). Кожний з них має сукупність актуальнихознак, які складають основний зміст досліджуваних концептів або його «рамку», завдякияким концепт є культурно та соціально вагомим.
· Концепти «добро» і «зло» формуються під впливом не тількиабстрагування і узагальнення явищ навколишньої дійсності, але й чуттєвого досвіду.Різне співвідношення еквівалентних концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» всередині мисленнєвих категорій у американців та українців пояснюєтьсяпевними відмінностями в рівні та об’ємі отриманих індивідом знань.
Отриманий експериментально матеріал дозволяє детально дослідитизміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil», а також зробитидетальний опис моделі досліджуваних концептів. Результати дослідження підтверджуютьдумку проте, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом,світовідчуттям та базовими уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурнихспільнот, сформованих у свідомості через дієвий контакт з навколишнім світом.
Наша робота може бути використана у подальших наукових дослідженняхконцептів «добро» і «зло» та проведенні зіставного аналізу досліджуваних концептіву різних лінгвокультурах. До вивчення зазначених концептів можуть бути також залученілексикографічні данні, данні етимологічного характеру, тексти різних жанрів. Комунікативнийаспект функціонування концептів також становить велике поле для досліджень. Конкретнірезультати дослідження можуть знайти використання в курсах з когнітивної лінгвістики,етики, лінгвокультурології, в укладанні інтегральних, зіставних, мовно-культурнихсловників та словників концептів, а також при укладанні рекомендацій щодо оптимізаціїміжкультурного спілкування.

Список використаних джерел
 
1. Апресян Ю.Д. Эмоциональнаясистема. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросыязыкознания. – 1995. – № 1. – С. 37-65.
2. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека.– М.: Языки русской культуры,1999. – 896 с.
3. Бабушкин А.П. Типыконцептов в лексико-фразеологической семантике. – Воронеж: Издательство ВГУ, 1996.–
4. Болдырев Н.Н. Концептуальноепространство когнитивной лингвистики // http://www.philol.msu.ru.
5. Босова Л.М. Концептуальнаякартина мира как основа понимания смысла речевого произведения // www.dialog-21.ru.
6. Буйнова Р.А. Универсальныеи специфические черты метафоризации // Лингвистические исследования: К 75-летиюпрофессора В.Г.Гака – Дубна: Феникс+, 2001. – С. 49-66.
7.Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредстволексики и прагматики. – М.: Языки славянской культуры, 2001. – 272с.
8. Вежбицкая А.Язык. Культура. Познание. – М.: Русские словари, 1996. – 411с.
9. Великий тлумачнийсловник української мови: Близько 40000 сл. / [Упоряд. Т.В.Ковальова]. – Х.: ФОЛІО,2005. – 766с.
10. Воркачев С.Г.Счастье как лингвокультурный концепт. – М.: Гнозис, 2004. – 240с.
11. Воркачев С. Г.Культурный концепт и значение // Труды Кубанского государственного технологическогоуниверситета. Сер. Гуманитарные науки. Т. 17, вып. 2. – Краснодар, 2003. – С. 268-276.
12. Гачев Г.Д.Национальные образы мира: Космо-Психо-Логос. – М.: Изд. группа «Прогресс»-«Культура», 1995.– 480с.
13. ДобровольскийД.О., Караулов Ю.Н. Ассоциативный фразеологический словарь русского языка. – М.: Помовскийи пертнеры, 1994. – 116с./>
14. Егорова О.А.Вербальные характеристики образа понятия «добро» у представителей американской ирусской лингвокультур// www.ulsu.ru/conference/2006/
15. Залевская А.А. Введение в психолингвистику: [Учеб. длястудентов вузов, обучающихся по филол. спец.] – М.: Рос. гос. гуманитар. ун-т, 2000.– 381с.
16. Зализняк А.А., Левонтина И.Б., ШмелевА.Д. Ключевые идеи русской языковой картины мира: Сб. ст. – М.: Языки славянскойкультуры, 2005. – 544с.
17. Караулов Ю.Н. Русскийязык и языковая личность. – М.: Наука, 1987. – 261с.
18. Кочетков В.В. Социологическийанализ межкультурных различий: Автореф.дис.канд. соц. наук. 20.06.00 /Саратов. гос. техн.. ун-т. – Саратов, 2000. – 22с.
19. Красных В.В.«Свой» среди «чужих»: миф или реальность? – М.: Гнозис, 2003. – 375с.
20. Кубрякова Е.С.,Шахнарович А.М., Сахарный Л.В. Человеческий фактор в языке и речи: Язык и порождениеречи. – М.: Наука, 1991. – 260с.
 21. Логический анализязыка. Образ человека в культуре и языке/ Н.Д. Арутюнова (отв.ред.), И.Б. Левонтина(отв.ред.). – М.: Индрик, 1999. – 422с.
22. Логический анализязыка. Языки эстетики: Концептуальные поля прекрасного и безобразного / Н.Д. Арутюнов(сост., отв.ред.). – М.: Индрик, 2004.– 717с.
23. Леонтьев А.А.Основы психолингвистики: Учебник. – М.: Смысл, 2003. – 286с.
24. Лисицька О.П.Концепты «добро» и «зло» в русской языковой картине мира: автореф.дис.… канд. филол. наук / Харьк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороды. – Харьков, 2001. – 18 с.
25. Лихачев Д.С.Русская культура// www.den-za-dnem.ru.
26. Лотря Л.В. Концептуальнаяоппозиция «добро — зло» в этноязыковой картине мира (на материале русскогои чувашского языков): автореф. дис. … канд. филол. наук / Чуваш. гос. ун-т им.И. Н. Ульянова. – Чебоксары, 2004. – 26 c.
27. Лурия А. Р. Языки сознание. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1979 – 320 с.
28.Маслова В.А. Когнитивная лингвистика: учебное пособие. – Минск: Тетра Систем,2004 – 256с.
29. Новий тлумачнийсловник української мови: У 4 т.: 42000 сл.: [Для студентів вищ. та серед. навч.закладів] / Уклад.: В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – Т.1. – 910с.
30. Панасова Е.П.Концепт «солнце» в русской языковой картине мира: Автореф дис. канд. фил. наук: 10.02.01. – Екатеринбург, 2007. – 26с.
31. Петренко В.Ф.Психосемантика сознания. – М.: Изд. МГУ, 1988 – 207с.
32. Попова З.Д.,Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике. – Воронеж: Истоки, 2001. – 191 с.
33. Роль человеческого фактора в языке:Язык и картина мира. – М.: Наука,1988. – 261с.
34. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику.– Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1989. –181с.
35.Селіванова Олена Олександрівна.Нариси з української фразеології (психокогнітивнийта етнокультурний аспекти). – К.; Черкаси: Брама, 2004. – 276с.
36. Серебренников Б.А. К проблеме «язык и мышление» (всегда лимышление вербально?) // Сравнительное лингвистическое языкознание.– 1977. – № 1. – С. 9-17.
37. Слышкин Г.Г.К проблеме составления лингвокультурологического концептуария // www.vspu.ru
38. Степанов Ю.С. Константы: словарь русскойкультуры. – М.: Академический Проект, 2001. – 989с.
         39. Суворова Л.Я. Синонимия прилагательныхс доминантой «good» в современном английском языке: Автореф.дис… канд. филол. наук 07.02.1989. – Одесса, 1989 – 26с.
40. Телия В.Н. Русская фразеология: Семантический,прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Шк. «Яз. рус. культуры»,1996. – 284с.
41. Теремова Р.М. Российская ментальностьи проблема ее инокультурного восприятия // www.ideashistory.org.ru.
42. Федоров Ю.В. Концепт зла в сучаснійкультурі: Автореф. дис… канд. філософ. наук 09.02.04 / Тавр. нац. ун-т ім. В.І. Вернадського. –Сімферополь, 2002. – 24с.
43. Философский энциклопедический словарь/ Е.Ф.Губский и др. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 574с.
44. Філософський енциклопедичний словник/ В.І. Шинкарук та ін. – К.: Абрис,2002. – 816с.
45. Шишкина С.А. Лингвокогнитивная и культурнаяинтерпретация концепта «интерес» в русском и английском языках // www.tmnlib.ru
46. Шмелев А.Д. Русская языковая модельмира: материалы к словарю. М.: языки славянской культуры, 2002. – 224с.
47. Этика: Учеб. для студентов филос.фак. вузов / Под общ. ред. А.А.Гусейнова, Е.Л.Дубко. – М.: Гардарики, 1999. – 493с.
48. Язык и структуры представления знаний.– М.: РАН, 1992 – 286с.
49. Яковлева Е.С. Фрагменты русской языковойкартины миар. – М.: Гнозис, 1994. – 344с.
50. Gould P. Mental maps. –New York: Random House, 1988. – 213p.
51. Islahi Amin Ahsan. Good and Evil // www.crescentlife.com
52. Johnson-Laird P.N. Mentalmodels. – Cambridge: Cambridge University Press, 1983. – 418p.
53. Rawls, John. A Theory of Justice. – Cambridge: Belknap Press,1999. – 456p.
54. The American Heritage Dictionaryof the English Language: Fourth Edition. New York: Houghton Mifflin Company, 2000– 836p.
55. The Oxford English Dictionary. – New York:Oxford University Press, 2004 – 987р.


Додатки
 
Таблиця 1 Аналіз вербальних репрезентантівконцептів «добро» та «good» за тематичними групами та смисловими рядами Концепт «good» Концепт «добро» тематична група кількість відповідей % від заг. кіл-ті відп. % від заг. кіль-ті рец. кількість відповідей % від заг. кіл-ті відп. % від заг. кіль-ті рец. група морально-етичної лексики 214 42,8 184 36,8 найвища цінність 10 2 10 3 0,6 3 моральні цінності 61 12,2 61 41 8,2 41 моральні якості особистості 57 10,4 57 67 13,4 67 стосунки між людьми, турбота про інших 16 3,2 16 32 6,4 32 сприяння іншим (щедрість) 32 6,4 32 6 1,2 6 норма поведінки 31 6,2 31 22 4,4 22 група суб’єктивно-психологічної лексики 112 22,4 120 24 емотивна оцінка 43 8,6 43 77 5,4 74 етико-моральна 34 6,8 34 22 4,4 22 естетична оцінка 18 3,6 18 8 1,6 8 асоціати, що відображають стан душі 13 2,6 13 добро, як ступінь вияву позитивної якості 17 3,4 17 група релігійно-філософської лексики 42 8,4 група прагматичної лексики 132 26,4 192 38,4 персоніфікація добра 4 0,8 4 персоніфікація добра в термінах родинних зв’язків та дружніх стосунків 37 7,2 37 43 8,6 43 асоціати, які описують явища природи 7 1,4 7 28 5,6 28 символічні асоціати 10 2 10 58 11,6 58 асоціати, пов’язані з суспільною та політичною діяльністю 21 4,2 21 8 1,8 9 добро, як насолода життям 15 3 15 3 0,6 3 асоціати пов’язані з життєвими уподобаннями індивіда 20 4 20 9 1,8 9 інтелектуальні асоціати 14 2,8 14 релігійно-філософські 6 1,2 6 добро як сенсорна оцінка 8 1,6 8 літературно-фольклорні асоціати 5 1 5 22 4,4 22 асоціати, що не увійшли до жодної групи 5 1 5 4 0,8 4
Таблиця 2 Аналізвербальних репрезентантів концептів «зло» та «evil» за тематичними групами та смисловими рядами Концепт «evil» Концепт «зло» тематична група кількість відповідей % від заг. кіл-ті відп. % від заг. кіль-ті рец. кількість відповідей % від заг. кіл-ті відп. % від заг. кіль-ті рец. група асоціатів, що відображають морально-негативні цінності 290 58 174 54,8 щось погане, лихе (протилежне добру) 93 18,6 93 7 1,4 відсутність моральних цінностей 56 11,2 56 91 18,2 91 низько мораль 76 15,2 76 релігійно-аморальне 10 2 10 негативні моральні якості 65 13 65 30 6 30 егоцентризм 13 2,6 13 щось ганебне у вчинках і мотивах людей та явищах соціальної дійсності 63 12,6 63 60 12 60 група суб’єктивно-оцінної лексики 47 9,4 67 13,4 група релігійно-філософської лексики 68 13,6 група прагматичної лексики 95 19 159 31,8 персоніфікація зла 23 4,6 23 13 2,6 13 соціальне зло 51 10,2 51 94 18,8 94 символічні асоціати 16 3,2 16 26 5,2 26 природні асоціати 4 0,8 4 фольклорне зло 15 3 15 асоціати, що не увійшли до жодної групи 5 1 5 7 1,4 7

Додаток 2
 
Діаграма 1 Характеристика концептів «добро»/ «good» у групі морально-етичної лексики
/>
Діаграма 2 Характеристика концептів «добро»/ «good» в тематичній групі суб’єктивно-психологічноїлексики
/>

Діаграма 3 Характеристика концептів «добро»/ «good» в тематичній групі релігійно-філософськоїлексики
/>
Діаграма 4 Характеристика концептів «добро»/ «good» в тематичній групі прагматичної лексики
/>

Діаграма 5 Характеристика концептів «зло»/ «evil» в тематичній групі лексики, що відображає морально-негативні цінності
/>
Діаграма 7 Характеристика концептів «зло»/ «evil» в тематичній групі релігійно-філософськоїлексики
/>

Діаграма 8 Характеристика концептів «зло»/ «evil» в тематичній групі прагматичної лексики
/>
/>Діаграма 6 Характеристикаконцептів «зло»/ «evil» в тематичнійгрупі суб’єктивно-оцінної лексики