18. Особливостіреалізації фонеми в мовленні. Інваріант, позиційний варіант фонеми. Позиційнічергування звуків
Ми — не УкрАїна,ми — УкраЇна.
Ми — не окраїна,ми є країна.
Ми — не укрАїнці,ми — украЇнці.
(В. Маснюк)
Комунікативнарозминка. Прочитайте рядки з вірша Валерія Маснюка. Чому автор виділив окреміслова й окремі букви? На чо'му і чому' загострює нашу увагу поет? Ваша думкастосовно означеної у тексті проблеми.
Прочитайте текствиразно. Як змінюється значення слів залежно від наголосу, інтонації? Стежте заправильністю вимови голосних і приголосних звуків.
Якщопоспостерігати за власним голосом, можна помітити, що вранці тембр нашого голосум'який, глухуватий. Голос «не прокинувся». Пообіді або ввечері тембрголосу радісний, жвавий. Голос «прокинувся»: він привертає увагу доінформації, викликає бажання слухати. Формувати голос приємного тембрудопомогають скоромовки.
◊Артикуляційний практикум
Прочитайтескоромовки вголос кілька разів. Прискорюйте темп мовлення поступово. Звернітьувагу на відмінності у вимові приголосних.
Тричі чоловікдивним буває: родиться, жениться і помирає.
Материн гнів, яквесняний сніг, рясно впаде, та скоро розтане.
Добрий борщик, тамалий горщик.
Дружба — якдзеркало: розіб'єш — не складеш.
Живуть між собою,як риба з водою.
У Щедрий вечірщедрувати – щастя людям дарувати.
Дарую дуби, що вдіброві, будьте дужі та здорові.
Бувай здоровий,рости великий — до черевика, вiд черевика — до чоловiка, бувай здоровий не саміз собою, а з отцем i з матiнкою, з усiм домом.
◊ Поставтенаголоси у виділених словах. Подайте у фонетичній транскрипції підкресленеслово
Порівняйтевимову слів: із собою, з отцем з братом, з матінкою.
Чи в однаковихзвуках реалізується фонема /з/? Від чого, на вашу думку, це залежить? Назвітьзвуки, в яких вона реалізується?
Зверніть увагу
Як читатискоромовки
Слід починати зповільного темпу, навіть робити короткі паузи після кожного слова; стежити, щоббула найкраща вимова слів. Вимовляти слова трба так, нібито ви на когосьгніваєтесь, і не дуже голосно, отже, надзвичайно виразно вичитуйте йому йогопровини. Далі можна прискорювати темп і доводити до читання швидкого, як тількиможна, але не перестаючи дбати весь час про найбільшу виразність (Д.Ревуцький).
ДмитроМиколайович Ревуцький (1881-1941) – мистецтвознавець, фольклорист, педагог,перекладач, автор праці «Живе слово», підручника з виразного читання дляшколярів.
Отже, звуки – цещось надзвичайне у мові, її «жива плоть і кров», як стверджує А. Матвієнко.
◊Підготуйте усне коротке лінгвістичне повідомлення «Кожен звук промовляє домене»
Фонема здатназмінювати значення або форму слова не тільки тоді, коли заступає іншу фонему, ай приєднавшись до нього: оса – коса, дуб — дуба.
◊ Додайтедо початку кожного слова одну голосну або приголосну фонему так, щоб прозвучалоінше слово. Назвіть пари слів, з'ясуйте їх значення
Вал, кран,снувати, рис, рація, арка, вінок, вісті.
Додайте до кінцякожного слова одну голосну або приголосну фонему так, щоб утворилось іншеслово. Зіставте пари слів, з'ясуйте їх значення.
Гра, буква,роман, дія, четвер, ворота, віра, талан, їжа.
Доведіть, що фонемаяк мінімальна одиниця звукової будови мови служить для розпізнавання ірозрізнення значеннєвих одиниць – морфем і слів.
«Моваіснує тільки в душі», — стверджував Іван О. Бодуен де Куртене. Учений доводив,що будь-який конкретний звук є нетривалим, миттєвим, але люди якимсь чиномзберігають його в пам'яті. Образ звука в пам'яті людини учений назвав фонемою.
Довідка
Iван (Ян) ОлександровичБодуен де Куртене (1845 — 1929) -поляк за походженням, росiйський учений. АкадемікКраківської академії, член-кореспондентом Петербурзької академії наук. Авторпонад шестисот наукових праць. Вільно володів польською, російською,литовською, французькою, німецькою, італійською, писав майже всімаєвропейськими мовами. Читав лекції зі вступу до мовознавства, порівняльноїграматики слов’янських мов, російської граматики, санскриту, німецької мови.
Засновник фонології. Довів, що мова проявляється лише мовній діяльності, отже требавивчати живі мови та діалекти. Тільки за такого підходу можливо усвідомити, якфункціонує мова.
У фонологічній системі українськоїмови функціонують такі 38 фонем:
6 голосних (/а/, /о/, /у/, /е/, /и/,/і/) і 32 приголосні фонеми (/б/, /п/, /м/, /в/, /ф/, /д/, /д'/, /т/, /т'/,/з/, /з'/, /с/, /с'/, /ц/, /ц'/, /дз͡/, /дз͡'/, /л/, /л'/, /р/, /р'/,/н/, /н'/, /ж/, /ч/, /ш/, /дж͡/, /j/, /ґ/, /к/, /х/, /г/)
З-поміж приголосних фонемвирізняються 22 тверді (/б/, /п/, /м/, /в/, /ф/, /д/, /т/, /з/, /с/, /ц/, /л/,/н/, /р/, /ж/, /ч/, /ш/, /дз͡/, /дж͡/) і 10 м'яких (/д'/, /т'/, /з'/, /с'/, /ц'/, /дз͡'/, /л'/, /н'/, /р'/, /j/).
Простежте співвідношення між буквами іфонемами. Укладіть таблицю.
◊ Прочитайте подані нижчеслова. Визначте, якими ознаками різняться фонеми в поданих словах. Для перевіркискористайтеся таблицею
лан – лань, кров– крос, уран – Іран, тіло – сіло;
бити – пити, дах– дух, сад – лад, сон – син;
люк – лук, рот –ром, ліг – літ, кран – крен;
буг — бук, гриб– грип, плід – пліт, казка – каска, везти – вести, мимохідь – мимохіть, вуж –душ, коржі -корчі.
Таблиця Функціїфонемскладальна або конститутивна (від лат. constitutio — складати, утворювати, будова) розпізнавальна, або ідентифікаційна (лат. identicus – тотожний) розрізнювальна, або дистинктивна /диференціальна (від лат. differens — розрізнювати, розпізнавати) фонема виступає будівельним матеріалом для морфем і слів фонема слугує засобом розпізнавання морфем і слів фонема слугує засобом розрізнення морфем і слів
Звук, що єстатистично найуживанішим різновидом фонеми і сприймається слухачем як їїеталон, головний вияв фонеми називається інваріантом.
Для голоснихфонем інваріантом виступає звук на початку слова під наголосом ( /ве'рхній/,/ви'соко/ ) або між твердими приголосними (/а'втор/, / ма'ма/).
Для приголоснихфонем інваріантом виступає звук на початку слова перед голосним, у серединіслова між голосними. Інваріантом можуть бути поряд уживані два дзвінкі чи глухі(нешиплячі чи свистячі): зо'ряний, ши'роко, спита'ти, здобу'ти.
Наприклад,інваріантом фонеми /д]/у слові Дари'нка є [д] приголосний, шумний, дзвінкий,зімкнений, твердий, неносовий.
◊ Прочитайтеречення. На вашу думку, кого називають словесником? Чи змінилося значення цьогослова сьогодні? Поясніть правопис підкресленого слова. Випишіть слова, в якихнаявні інваріанти фонем
Слов′янивірили в магічну силу Слова, називали його символом знання, мудрості,пробудження самосвідомості. З пошани до мудрості саме так – словесником (“майстерговорити”, “велеречива людина») в давні часи називали вчителя рідної мови.
Підготуйтесь доДня учителя. Підберіть вірші про школу, вчителя, учня, рідне слово. Вивчітьодин-два з тих, що припали до душі.
Фонемив мовленнєвому потоці зазвичай не виступають у «чистому» вигляді, тобто лише вголовних виявах. Реалізуючись у звуках, фонеми взаємодіють одна з одною, якнаслідок, зазнають певних змін. Так виникають варіанти фонем.
Зокрема,позиційний варіант фонеми зумовлюється певним фіксованим місцем фонеми у слові– початком, кінцем, серединою, перебуванням чи неперебуванням під наголосом.
Позиційним варіантом фонеми є звук, щочергуючись із головним виявом фонеми, вимовляється у певній, властивій сучаснійукраїнській літературній мові, чітко означеній слабкій позиції.
Так, вукраїнській мові голосна фонема /е/ реалізується в ненаголошеній позиції як[еи] або [ие], що виступають її позиційними варіантами: [виесна'], [виесна'].
Голосна фонема/и/ в ненаголошеній позиції реалізується як [ие] або [еи], що виступають їїпозиційними варіантами: [виесо'кий].
Фонема /о/ вукраїнській мові в ненаголошеній позиції реалізується не тільки в звукові [о]/сон/, /ро'ку/, але й у звуку [оу] [кожу'х], що виступають її позиційнимиваріантом.
Приголоснінабувають відтінку лабіалізованості перед [о],[у].
Позиційнимваріантом є звуковий вияв приголосної фонеми /в/ як [ỹ] після голосногоперед приголосним або на кінці слова: [воỹк, стаỹ, праỹда].
◊ Перепишітьречення. Укажіть, які фонеми в поданих словах виступають у головному вияві, аякі є варіантами. З'ясуйте різновид речення, охарактеризуйте однорідні члениречення
Тепер огонь бувпросто перед ним – живий, неспокійний, чарівний, що вбирає й досі очі своєюпалющою, гнучкою красою, що й досі дає відчути в собі могутність першого інеперевершеного бога. Вогонь! (В.Підмогильний).
У нашій давній,багатій культурі є чимало прикладів уродженого чуття до краси живого слова.Перекази, легенди, казки, приповідки, примовляння, пісні, думи, колядки,щедрівки, наші молитви. У цьому величезному скарбі – мудрість народу, йогопсихологія, філософія.
◊Прочитайте текст. Визначіть його стильову приналежність. Коли може виконуватисядія, про яку йдеться в тексті. Запишіть побажання до свят від своїх рідних дляучасті в конкурсі на кращого знавця народних побажань «Живе слово – мудре слово»
Слова якоїчастини мови/ яких частин мови наявні в тексті? Яка їх функція? Запишіть тексту фонетичній і фонематичній транскрипціях, користуючись таблицею.
Збризну на Вас свяченоюводою,
щоб Ви ніколи незустрілися з бідою.
Кину Вам настежку жита,
щоб Ваша сім'язавжди була сита.
А ще – кількагорошинок,
щоб Ви завждибули на вершині,
жменю ячменю –
щоб Ви були і зріднею.
На стежку ж кинутрохи кропиви,
Щоб жалили ноги,а не душу Ви.
ТаблицяПравила фонематичної транскрипції Правила фонетичної транскрипції
Спосіб запису живої мови, при якому передаються тільки фонеми мови, а не особливості звучання усного мовлення
Запис береться у прямі дужки / /.
запис живої мови, при якому з можливою точністю передається кожен звук з усіма його відтінками.
Запис береться у квадратні дужки [ ].
/с'/ — для позначення м'якості приголосної
-
-
-
-
/г/ — щілинна
/ґ/ зімкнена
Я – /йа/; ю – /йу/; є – /йе/
над голосним для позначення наголосу
| для позначення звичайної паузи
// для позначення тривалої паузи
[еи] – голосний у ненаголошеній позиції
[с'] — для позначення м'якості приголосного
[в’] — для позначення напівм'якості приголосного
[н:] – так позначається подовження звука
[ў], [і] — для позначення нескладових в, і
[дÇж], [дÇз] – для позначення одного звука
[г] — щілинний звук
[ґ] зімкнений звук
Я – [jа]; ю – [jу]; є – [jе]
Я – [а]; ю- [у]; є – [е]: після приголосного:
лялька [л а л к а]
¢ над голосним для позначення наголосу: [чиета¢тие].
| для позначення звичайної паузи: [пишу \читаjу]
// для позначення тривалої паузи
Унікальна івелика сила звукового мовлення, усного слова. Польський письменник АдамМіцкевич писав: «Одного неточного, невдало висловленого або хоча б погановимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати усе враження». Поясніть, як вирозумієте це висловлювання.
◊Прочитайте цитату вголос. Зверніть увагу на підкреслені слова
Іноді –вимовляється як іиноді
Однією зособливостей української мови є чергування /у/ з /в/ та /і/ з /і/. Такічергування залежать від позиції цих фонем у слові і складі і пов'язані здотриманням милозвучності мовлення. Такі чергування називаються позиційними.
Таблиця Позиційнічергування голосних /у/, /і/ з приголосними /в/, / й/Чергування відбувається Приклади Чергування відбувається Приклади
1.Між приголосними, щоб уникнути їх збігу, а також на початку слова вживаємо у, і.
2.Між голосними, щоб уникнути їх збігу, вживаємо прийменник в, сполучник й.
3.Після голосного перед приголосним, залежно від темпу мовлення, вживаємо або в, або у; або і, або й.
4. На початку речення перед приголосним найчастіше вживаємо прийменник у, перед голосним – в.
Спить у кімнаті; викликають учня; город і хата; наш Івасик.
Читала книгу в Олі; Оксана й Олена.
Працювали у полі; працювали в полі;
Читала і писала; читала й писала.
У Києві відбулася зустріч. В автобусі зустрілися.
1.У словах, що вживаються або з початковим в, або тільки з у.
2. у власних іменниках і в словах іншомовного походження.
3.Після паузи – тільки і та у.
4. При зіставленні понять тільки сполучник і.
5. Перед наступним в уживаємо прийменник у незалежно від закінчення попереднього слова.
6. Перед словом, що починається з й, вживаємо і.
Влада, вплив; указ, увага.
Іран, Урал, університет, Власенко
Аж ген стоїть – у неї спитай.
Батьки і діти.
Дивитися у вікно, поставила у воду.
Петро і Йосип. Микола і Євген.
Перепишітьсловосполучення, добираючи з дужок потрібні службові частини мови і частинислів.
Розвага(і, й) втіха; (у, в) степу (і, й) лісі; виконав (у, в) праву, жити (в, у)Україні, прибути (в, у) Алжир, брат (й,і) сестра; пішла (в, у) фотоательє;
◊ Прочитайте текст уголос, дотримуючись правил орфоепії українськоїмови. Як ви розумієте вислів «собор людської цивілізації»? Чи є тексті слова, вяких наявні позиційні вияви фонем
Зверніть увагу на слова, в яких прослідковується позиційне чергування.Виконайте фонетичний і фонематичний аналізи останнього речення. Зробіть фонетичнийі фонематичний розбір підкреслених слів за зразком.
Нині,як ще ніколи в історії, кожен має бути людиною в людстві, щоб кожним нервомвідчувати його болі й тривоги. Нині особливо кожен мусить почувати себеорганічною часткою великого собору людської цивілізації, всім своїм єством бутипружним каменем у цьому соборі, щоб самовіддано тримати на собі його споруду.Бо хай вона де в чім недосконала і вже зістарена, але вона — єдиний храмлюдського духа і нам її добудувати, а не будувати на новому місці (О. Гончар).
Зразокфонетичного розбору
Сміютьсяй плачуть солов’ї (О.Олесь).
1. Сміються.
2. [смі / йу¢/ ц¢: а], /смійут¢с¢а/.
3. 1 склад – прикритий, відкритий,ненаголошений; 2 – прикритий, відкритий, наголошений; 3 – прикритий, відкритий,наголошений
4. /с/ — [с] – приголосний, шумний, глухий,пердньоязиковий, твердий, інваріант;
/м/- [м] – приголосний сонорний, губний, варіант;
/і/- [і ]- голосний переднього ряду, високого піднесення, нелабіалізований,інваріант;
/й/- [й] – приголосний сонорний, середньоязиковий, м’який, інваріант;
/у/- [у ] — голосний заднього ряду, високого піднесення, наголошений,лабіалізований, інваріант;
/т¢/і /с¢/ — реалізуються у [ц¢:]– приголосний, шумний, глухий, передньоязиковий, м’який, подовжений;
/а/- [а] – голосний заднього ряду низького піднесення, нелабіалізований,ненаголошений.
Услові 8 фонем, 7 звуків
Рефлексія ісамоперевірка
1 Поясніть,однаковими чи різними фонемами починаються наведені слова:
витер –вітер, рад – ряд, бік – бик, курка – кюрі, гора- гір
2. Назвіть паруслів, у яких фонема виконує смислорозрізнювальну функцію: а) брав – трав;б)верба — верби; в) нога — ноги.
3. Чимвідрізняються поняття «позиційний варіант фонеми» і «позиційні чергуваннязвуків»?
5.Перепишіть словосполучення, добираючи з дужок потрібні службові частини мови ічастини слів.
Розвага(і, й) втіха; (у, в) степу (і, й) лісі; виконав (у, в) праву, жити (в, у)Україні, прибути (в, у) Алжир, брат (й,і) сестра; пішла (в, у) фотоательє.
Тема для розмови
Без мовногозв'язку з рiдним народом не може бути повноцiнного нацiонально-духовного життяi вираження особистостi. Підтвердженням є також назва нашої мови, що походитьвід давньоруських слів «молвь», «молвити», а ті означають — «освiтитися», «стати духовно чистими». Воiстину, коли«я молюся чужою мовою, то вуста мої моляться, а серцеспить»(Св.Павло). Обговоріть цю проблему в класі.
◊ Завдання додому.Давньогрецький дарамтург Софокл зауважував: «Багато говорити і багато сказати –не одне й те саме». Розкрийте глибину цього вислову. Розберіть речення зачастинами мови. Визначте підметі присудок. Запишіть речення фонетичною іфонематичною транскрипцією. Поясніть наявні позиційні чергування
22. Милозвучністьукраїнської мови. Основні випадки чергування у – в; і –й; з – із- зі(зо). Приставніприголосні. Метатеза
Одним мовам надаєпривабливості їх граматична стрункість, іншим – ясна будова слів чи своєріднаакустичність приголосних або голосних. Українській мові … краси й чарівностінадає …властива їй милозвучність...( Михайло Жовтобрюх)
Давні греки вказувалина гармонійність свого мовлення, а баски, абхази, ірландці і сьогодні гордісвоєю занадто складною вимовою. Давні слов’яни підкреслювали зрозумілість своєїмови. Що впливає на розмаїтість фонетичних характеристик? Що означає такаознака культури мови, як зрозумілість? Яким шляхом це досягається? Як на ціпитання відповідає Михайло Жовтобрюх? Обговоріть це питання в класі.
Михайло Андрійович Жовтобрюх (1905 -1995) — професор, докторфілологічних наук, педагог-лінгводидакт, автор праць і підручників з фонетики іморфології української мови.
◊Прочитайте текст. Визначіть стильову приналежність тексту й основну думкуавтора. Хто для вас виступає еталоном досконалої української мови
Виділіть у тексті фонетичні фрази,синтагми, фонетичні слова. Випишіть слова, в яких наявні фонетичні явища.Поставте наголоси.
Досконалеоволодіння мовою, висока мовленнєва культура досягаються у процесі мовногонавчання і мовного виховання протягом усього життя, від першого крику і доскону. Перші звертання до немовляти – це і перші уроки рідної мови. Матрицярідної мови з материнських уст теплом, ніжністю, ласкою огортає дитину, черезнеї пізнається світ, і це родинномовне пізнання є безперевним. Звучання рідноїмови навколо формує у немовляти звуковий образ рідної ще задовго до того, яквоно почне артикулювати окремі слова. Заговорить, стане закріпляти у свідомостіпредметне значення звукових слів. Засвоєння мови таким природним шляхом йделегко й невимушено. Тому дуже важливо, щоб мати це розуміла і сама знала мову,досконало володіла нею. Ще дві тисячі років тому римський ритор Квінтілан радивдо дітей брати годувальниць із гарною вимовою (Л.Мацько).
◊Прочитайте текст уголос. Чому схвилював вас цей вірш? Які мовні засобивикористав автор для створення звукового фону тексту? Що вам відомо про авторавірша? Підготуйте коротке повідомлення про історію появи цього вірша на основіпублікацій самого автора, представлених на Інтернет-сайтах
Посіяла людствуліта свої літечка житом,
Прибрала планету,послала стежкам споришу,
Навчила дітей, якна світі по совісті жити,
Зітхнула полегко– і тихо пішла за межу.
- Куди цеви, мамо? Сполохано кинулись діти.
Куди ви, бабусю?Онуки біжать до воріт,
- Та янедалечко…, де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти…А ви вже без мене ростіть.
- Та як жебез вас ми? Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас,бабусю, у сон поведе по казках?
А я вам лишаю всірайдуги із журавлями,
І срібло утравах, і золото на колосках.
- Не требанам райдуг, не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви насчекали завжди край воріт.
Та ми ж переробимусю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь,матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вонапосміхнулась, красива і сива, як доля,
Махнула рукою –злетіти увись рушники.
«Лишайтесьщасливі», — і стала замисленим полем
На цілу планету,на всі покоління й віки (Б.Олійник).
Милозвучність абоевфонічність (гр. еuрhоnіа з еu — гарно + рhоnе — звук — приємне звучання) – цездатність фонетичної системи мови до мелодійного звучання, а також до створеннязвукових образів у висловлюванні.
Милозвучністьвиражається у спрощенні груп приголосних (вісник, тижня, серце), появі вставнихголосних (огонь, вітер, рота, лева), приставних голосних (іржа, імла, ішов) іприставних приголосних (вулиця, горіх), зникненні початкових фонем (голка, гра,Гнат).
Відомий історикЮрій Мосенкіс доводить, що серед сучасних слов'янських мов тяжіння дорівномірного чергування голосних і приголосних найяскравіше виявляється вукраїнській мові. Вірогідно, можна припускати трипільське походження звуковихявищ, усвідомлюваних як милозвучність української мови.
◊ Що собоюявляли трипільці, якою змальовують трипільську культуру мовознавці. Підготуйтевиступ до участі в засіданні «круглого столу»
Українськіймові притаманні певні специфічні закономірності, які відрізняють її, зокрема,від російської мови. Однією з таких особливостей є чергування не тількиприйменників у та в, а й префіксів у- та в- для того, щоб уникнути як збігуприголосних, важких для вимови, так і збігу голосних.
Прокоментуйтеуживання прийменників у, в і сполучників і –й у реченнях, керуючись таблицеюпараграфу 18.
Порожніймлин і без вітру меле (Нар. твор.). Задумався дуб темношатий у сяйва холодногогрі (В. Сосюра). Перед нами розляглися поля, рябіючи в очах то зеленими поясамижита, то жовтуватими сходами пшениці, то чорною грудою ріллі (Панас Мирний).Ярослав Мудрий розвинув і удосконалив багато з того, що започаткував Володимир(О. Субтельний). Іній на деревах — на мокре літо і недорід (Нар. твор.). Булосказано, що і йому треба взяти участь у цій роботі. У радісній праці, клопотіщоденному ішла весна, несла радість (В. Козаченко). В землі віки лежала мова іврешті вибилась на світ (Олександр Олесь). Як хороше пройтися тобою, земле моя,особливо в жнивну пору. Коли поля стиха подзвонюють струнами стеблин, коли надгречками гудуть арфи і снують свої струни невтомні бджоли, коли жайворон грає вблакиті на першій скрипці, а соняшники б’ють у литаври (І.Цюпа). У такійпозиції і здебільшого не переходить в й: Сонце підбилося вище і пригрівало (Г.Тютюнник). І от, коли моя добра господиня лягла спати, я оце допіру пішов івзяв їх (три золоті десятки) (В. Підмогильний).
Варіантиув — уві — вві поширені лише в художньому та розмовному мовленні, а в іншихстилях вживається у або в.
Прийменникиз — із уживаються здебільшого паралельно. Варіант з виступає найчастіше міжголосними, перед чи після голосного.
Прийменникіз здебільшого вживається після голосного кінцевої частини слова перед с, ш абоперед сполученням приголосних на початку наступного слова.
Наприклад:У неспокійній ночі Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги(М.Коцюбинський).
Зі вживається перед сполученнямприголосних на початку слова незалежно від паузи та закінчення попередньогослова.
Наприклад:Улянка підвелась, підхопила книжки і, перейшовши через струмок по сухійдеревині, звернула зі стежки (І. Цюпа). Зі школи на майдан вивалила дітвора (А.Головко).
Варіантзо вживається і в конструкціях на означення приблизної кількості: днів зо три,разів зо два.
Чергуванняіз — зі (зо) має певні семантичні відмінності: причинові та просторові відношенняпередаються частіше сполученням зі + іменник: зі злості, зі (зо) сміху, зі (зо)сну, зі столу, зі сходу; означальні відношення або просторові, спрямованіназовні, передаються сполученням із + іменник: вправи із синтаксису, завдання ізстилістики.
◊Поясніть потребу авторів у вживанні саме таких прийменників
Вінкожному якраз ув очі каже сміло (І. Франко); Засіяла зірка уві млі (П.Воронько); Він тремтів та схоплювався з лави, як хто ввіходив до хати (М.Коцюбинський). Діти стояли мовчки і не зводили очей із своєї веселої їдальні(О. Копиленко); Сподівалася тільки на себе, на свій легкий норов, на добрудушу, яка мала тепер поєднати в собі, може, й зло разом із добром (П.Загребельний); І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Т.Шевченко).
◊Прочитайте текст. Якого він стилю? Які особливості цього стилю? Доберітьзаголовок. Проведіть спостереження над інтонуванням речень
Випишітьз тексту слова, в яких наявні історичні і позиційні чергування. Подайтефонетичною транскрипцією перше речення. Знайдіть слово/слова, де наявніприставні звуки, поясніть їх значення
Пізньоїосені ми сумовито прислухаємось до жалібних покликів, що падають на нас ізнеба, спостерігаємо за польотом птахів, які віщують наближення холодів. Мизнаємо? Птахи летять у вирій. А що це за таємничий край? Де він?
Завіруванням наших давніх предків, у Всесвіті існує острів – першоземля богів ісвіту. Там живуть боги, його населяють душі померлих, туди злітаються, тікаючивід холодів, птахи. Назвали цей острів Ирій. Пізніше на початку слова, як і вбагатьох інших українських словах, з'явилась приставна /в/. І тепер восениптахи летять і летять у вирій.
Тослово вирій, розповідаючи про вірування прадавніх українців, розкриває намтаємницю не тільки свого значення, а й голосної фонеми /и/. Виявляється, вонабула колись повноправнішою, могла стояти і на початку слова. Не так давновимова початкового и в багатьох словах була нормативною. Та й сьогодні изберігає надії повернути втрачені права. (Г. Передрій. Т. Карпенко).
Слова,які починалися на голосний а, е, у ще в давньоукраїнській мові дісталипротетичний й: ягня (пор. старослов'янське агньць), Європа, юшка (пор.російське уха).
Пізнішев українській мові перед голосними з'явилися приставні звуки: в передпочатковим у та і, рідше перед о (вулиця від давнього улиця, око — вічі, осі —вісь; г перед а та о (гострий від давнього острий (пор. латинське асег),гарбуз.
Появапочаткового (протетичного) і в таких словах, як імла, іржа, зумовленапрагненням усунути збіг приголосних в одному складі: ім-ла, ір- жа.
Метатеза — це упереставляння звуківчи складів у словах, зумовлене асиміляцією або дисиміляцією: ведмідь – рос.медведь,срібло – рос.серебро бодня — бондар.
◊Приставні приголосні і метатеза властива різним українським говорам: Гоксана,гулик, юлиця, госінь, гобідати, узький, оріх. Запишіть ці слова літературноюмовою
◊Прочитайте виразно вірш. Яка історія цього вірша? Хто написав музику до цьоговірша?
Якіфонетичні засоби увиразнюють текст? Випишіть з тексту слова, де наявне чи можливеспрощення, приставні звуки, поясніть уживання прийменника в, сполучника і.
Ойти, дівчино,
згоріха зерня,
Чомтвоє серденько –
колючетерня?
Чомтвої устонька –
тихамолитва,
Атвоє слово гостре,
якбритва?
Чомтвої очі
сяютьтим чаром,
Що тозапалює
серцепожаром?
Ох,тії очі темніші ночі,
Хто вних задивиться,
йсонця не хоче!
І чомтвій усміх –
длямене скрута,
Серцебентежить,
якбуря люта?
Ойти, дівчино, ясная зоре!
Тимої радощі, ти моє горе!
Тебевидаючи,
любитимушу,
Тебекохаючи,
загублюдушу
(І.Франко).
Рефлексіяі самоперевірка
1.Чому важлива така риса мови, як милозвучність?
2.Коли не відбувається чергування у – в; і –й?
3.Перекладіть слова з російської мови. Прокоментуйте зміни в написанні.
Встретилисьна улице, столовое серебро, острые ощущения, исчезнуть во мле, покрыласьржавчиной, игра в шахматы, накололась иголкой, старый бондарь, вкусный арбуз,большой орех, сильный огонь, моя отчизна, столовое серебро.
Темадля розмови
«Не цурайтесярідної мови, не забувайте її – це так мало! Треба ще й плекати її, правильнокористуватися нею», — стверджує Дмитро Білоус. Як ви розуміє цей заклик поета?Які ваші пропозиції стосовно правильного користування мовою .
Домашнєзавдання
Зіркоюв Україні і далеко за її межами вважали співака-тенора Анатолія БорисовичаСолов'яненка. Що вам відомо про його творчість? Важливе місце в репертуаріпосідали пісні та романси на тексти Тараса Шевченка. Незмінний успіх у слухачівмав романс Я.Степового «Ой три шляхи» на слова Т. Шевченка. Проаналізуйте звуковуорганізацію тексту цієї пісні.