РЕФЕРАТ

На тему: «Організація метеорологічної підготовки в артилерійському дивізіоні (батареї)»

Метеорологічна підготовка здійснюється з метою визначення відхилень метеорологічних умов, які враховуються при визначенні установок для стрільби:

- визначення наземного тиску атмосфери на висоті вогневої позиції Н;

- балістичного відхилення температури повітря в межах висоти траєкторії снаряду Т;

- балістичного вітру в межах траєкторії для ствольної артилерії;

- балістичного вітру в межах пасивної і активної ділянок траєкторії для реактивної артилерії.

Задачу метеорологічної підготовки вирішують метеорологічні станції, метеорологічні пости, які обладнані станцією вітрового зондування, метеорологічні пости дивізіонів (батарей).

Метеорологічну підготовку організують:

- штаб артилерії дивізії;

- штаб артилерійської групи ( дивізіону );

- командир батареї ( СОБ ).

В розпорядженні штабу артилерії дивізії командирам артилерійських груп, артилерійських частин , начальникам артилерії полків вказується : в який час, з яких метеостанцій ( їх умовні номери ), із яких районів, по яким каналам звязку належить організовувати прийом метеорологічних бюлетенів.

У вказівках командира артилерійської групи (частини) повинні зберігатися данні про порядок прийому бюлетенів.

Штаб артилерійського дивізіону організовує прийом бюлетенів “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ” і передачу їх у батареї.

Метеорологічні бюлетені повинні поступати в штаб дивізіону безпосередньо від метеорологічної станції і метеорологічного поста із СВЗ. Коли неможливий такий прямий прийом, то його отримання повинно бути здійснено з вищестоящого артилерійського штабу.

Отримання бюлетеня від метеопосту з СВЗ здійснюють в тому випадку, коли у встановлений термін черговий бюлетень від метеостанції не отриманий.

Метеорологічна станція проводить наземні метеорологічні вимірювання та комплексне температурно-вітрове зондування атмосфери, складає і передає бюлетені “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ”.

Метеорологічний пост з СВЗ проводить наземні метеорологічні вимірювання і вітрове зондування атмосфери, складає і передає бюлетені “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ”. Від метеорологічної станції надходить бюлетень “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ” наступного виду:

“Метео1103-10083-0230-51168-0206-671908-0405-661909-0804-652212-1203-642412-1603-622614-2002-602715-2402-592815-3002-593016-4001-513016-5000-563214-6051-553314-8052-553615-1054-554016-12-544217-14-524418-18-004621-22-024620-26-034618-30-044622-2628”.

Розшифровка бюлетеня.

1-а група - умовне позначення бюлетеня ( метео 11 );

метео-1103 - умовний номер метеостанції ( 03 ) - №3;

2-а група - число місяця (10 )=10-е;

10083 - час закінчення зондування ( 08 )=8 год.;

хвилини в десятках (3 )=30хв.;

3-а група - висота метеостанції над рівнем моря ( 0230 )=230.;

0230

4-а група - відхилення наземного тиску атмосфери на рівні метеостанції 51168 ( 511) = -11 мм. рт. ст.;

- відхилення наземної віртуальної температури повітря ( 68 ) = -18?С;

5-та група - стандартна висота в сотнях метрів

0206 ( 02 )=200м;

- середнє відхилення густини повітря від поверхні

землі до стандартної висоти в відсотках ( 06 ) =

+ 6% ( для зенітної артилерії );

6-та група - середнє відхилення температури повітря від

671908 поверхні землі до стандартної висоти вказа-

ної в 5-й групі ( 67 ) = -17С;

- дирекційний кут напрямку середнього вітру

( звідки дує ) для цієї висоти ( 19 ) = 19-00;

- швидкість середнього вітру в прошарку від

поверхні землі до стандартної висоти ( 08 ) = 8м/с.

Всі наступні чотирьохзначні групи цифр вказують стандартну висоту і середнє відхилення вологості повітря, як в 5-тій групі, а шестизначні групи-середні відхилення температури повітря, напрямок і швидкість середнього вітру, як в 6-тій групі.

Остання група - досягнута висота температурного зондування (26) = 26км

2628 - досягнута висота вітрового зондування ( 28 )=28км.

Від метеорологічного поста з СВЗ поступає бюлетень “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ” такий же як і від метеостанцій тільки з слідуючим індексом: “МЕТЕО 11 СВЗ...”

У випадку відсутності бюлетеня “метеосередній” від метеостанцій і метеорологічного посту СВЗ або коли давність бюлетеня, отриманого від метеостанцій, перевищує 3 години, а бюлетеня, отриманого від метеопоста з СВЗ - 1година, складається наближений бюлетень метеопостом артилерійського дивізіону ( батареї РА ).

Метеорологічний пост дивізіону проводить виміри наземних значень тиску атмосфери, температури повітря швидкості і напрямку вітру, (швидкості і напрямку середнього вітру у прошарку 200м) і складає наближений бюлетень “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ”.

Метеорологічний пост батареї реактивної артилерії проводить наземні метеорологічні вимірювання, визначає балістичний вітер в межах АДТ і при необхідності також складає наближені бюлетені “метеосередній”. Наближений бюлетень використовується тільки підрозділами, до складу яких входить метеопост.

Термін придатності наближеного бюлетеня - 1година.

Наближений бюлетень складається метеорологічним постом для стандартних висот до 4км двома способами:

- при наявності старого бюлетеня “метеосередній” давністю від 3 до 12 годин - за наземними даними з використанням середніх відхилень температури повітря, швидкості і напрямку вітру на стандартних висотах старого бюлетеня “метеосередній”;

- при відсутності бюлетеня - тільки за даними вимірів метеорологічного поста.

Наближений бюлетень використовують при розрахунку установок для стрільби:

- способом повної підготовки, якщо висота входу в бюлетень не перевищує 800м;

- при скороченій підготовці - для всіх висот;

- в гірській місцевості, при необхідності, наближений бюлетень “метеосередній” складають і використовують тільки на рівнинах і плоскогірях ( плато ).

Для вимірювання значень метеорологічних елементів метеорологічний пост має десантний метеорологічний комплект (ДМК) або комплект метеорологічних приладів, який включає в себе:

- барометр-анероїд;

- вентиляційний психрометр або термометр-пращ;

- польовий вітромір або вітрова рушниця ВР-2.

Обробка результатів вимірів метеорологічних елементів на метеорологічному посту проводиться з використанням уніфікованого метеорологічного планшета ( УМП-1 ) або таблиць і бланків.

Розгортання метеорологічного поста і проведення вимірів

Метеорологічний пост розгортається в місці, вказаному начальником штабу дивізіону.

При розгортанні метеопосту вибирають майданчик для установки приладів. Він повинен розташовуватися на відкритій ділянці місцевості. Його віддалення від перешкод ( будівлі, ліс і т.п. ) при вимірюванні вітру повинно бути не менше 10-кратної висоти цих перешкод.

Забороняється розташовувати майданчик поблизу глибоких оврагів, обривів та інших рідких переломів рельєфу.

При розгортанні метеопосту поблизу значної водної поверхні ( річка, озеро, море ) треба ураховувати, що майданчик для установки приладів повинен знаходитись на відстані не менше 100м від урізу води.

Призначення, устрій, розгортання ДМК і проведення вимірів

ДМК призначений для вимірювання в польових умовах наступних наземних метеоелементів:

- атмосферного тиску;

- температури повітря;

- миттєвої швидкості вітру;

- напрямку вітру;

- відносної вологості повітря.

Вимірювання швидкості і напрямку вітру, температури і вологості повітря основане на перетворені метеорологічного елемента в кут повороту безконтактного сельсина-датчика з подальшою обробкою цього кута слідкуючую системою, розташованою у вказівнику метеорологічних елементів.

ДМК складається з наступних основних частин:

- датчика швидкості і напрямку вітру;

- блока датчика температури і вологості повітря;

- вказівника метеорологічних елементів;

- метеорологічної мачти;

- триноги;

- розтяжок;

- зєднувального кабелю довжиною 10м;

- упаковочного контейнера;

- додається компас для орієнтування датчика напрямку вітру по сторонам світу і пенал ЗІП для обслуговування блока живлення.

Розгортання ДМК проводять у наступній послідовності:

- знімають задню кришку упаковочного контейнера і виймають з неї частини мачти;

- збирають ствол мачти з трубок, зєднуючи їх кінцями з однаковим маркуванням, і надівають верхні і нижні розтяжки;

- знімають скоби кріплення датчиків в рамі і виймають датчики з контейнера, збирають датчик швидкості і напрямку вітру і встановлюють його на верхній трубці ствола мачти за допомогою хомутика;

- блок датчиків швидкості і напрямку вітру встановлюють так, щоб буква “С” ( або орієнтований штир ) на стійці блока співпав з буквою “С” на верхній трубці ствола мачти;

- у вибраному місці встановлюють триногу і орієнтують її за сторонами світу за допомогою компаса, який з вивільненою стрілкою утримують над центром триноги і, повертаючи триногу, добиваються співпадання ніжки триноги з буквою “С” з напрямком північного кінця стрілки компаса;

- установлюють мачту в триногу так, щоб буква “С” на нижній трубці мачти співпала з буквою “С” на ніжці триноги і натягують розтяжки за допомогою гвинтової пари, що є в нижній трубці мачти;

- встановлюють датчик температури і вологості повітря на кронштейн мачти за допомогою защіпки;

- зєднують розйоми зєднувального кабелю згідно маркіровки;

- перевіряють працездатність датчика температури і вологості повітря (при видиханні повітря під захисний кожух шкали температури і вологості вказівника метеоелементів повинні плавно переміщуватися і поступово повертатися у початкове положення);

- перевіряють напругу натисненням кнопки “Пуск”;

- перевіряють роботу усіх датчиків шляхом їх почергового підключення.

Примітка: 1. Блок датчиків температури і вологості повітря повинен бути встановлений на мачті не пізніше чим за 10 хв. літом і за 20 хв. взимку до початку вимірів.

2. Вказівник метеоелементів може бути розміщений в окопі, укриті і т. п. на віддалі 10м від метеорологічної мачти.

Вимірювання наземних метеорологічних елементів за допомогою ДМК проводять у наступній послідовності:

1. Наземний тиск атмосфери визначають по шкалі барометру, що розміщена на панелі управління ДМК, за показниками двох стрілок ( маленької і великої ). Маленька стрілка вказує номер шкали з якої необхідно зняти відлики, які знаходяться над великою стрілкою. По великій стрільці зчитують відлік величини наземного тиску з точністю до 1 мм. рт. ст. При необхідності вмикають підсвітку шкали.

2. На панелі управління ДМК ручку перемикання вимірюваних метеоелементів ставлять в положення “Темпер”, натискують кнопку “Пуск” ( час натиснення на кнопку “”Пуск” повинен бути не 4с ) і знімають відлік по шкалі з точністю до 1?С.

3. Напрямок і швидкість наземного вітру за допомогою ДМК визначають як середнє арифметичне значення з 10 відліків напрямку і з 10 відліків швидкості вітру, знятих на протязі 5 хв.

Для вимірювання напрямку вітру:

- ставлять на панелі управління ручку перемикання метеоелементів в положення “Направ”;

- натискують кнопку “Пуск” ( час натиснення кнопки повинен бути не менше 4с. );

- по шкалі відліку виміряних елементів швидко знімають відлік з точністю до 5? і заносять його в бланк спостереження.

Для вимірювання швидкості вітру:

- ручку перемикання вимірюваних метеоелементів ставлять в положення “Скор”;

- натискують кнопку “Пуск”;

- зачекавши не менше 4с, знімають відлік по шкалі з точністю до 1 м /с і записують його в бланк.

Таким же чином проводять 10 вимірів напрямку і 10 вимірів швидкості вітру, приблизно через 15с одне вимірювання після другого, міняючи виміри напрямку і швидкості вітру.

Записані відліки напрямку і швидкості вітру складають окремо і суму ділять на число відліків ( на 10 ).

При північному вітрі, коли відліки напрямку вітру знаходяться відносно нульової поділки справа, до відліків 0?, 5?, 10? і т. д. додають 360?, якщо при цьому середнє значення напрямку вітру виявиться більше 360?, то від нього віднімають 360?.

Напрямок вітру w, виміряний в градусах, переводять в поділки кутоміру шляхом поділу значення напрямку вітру в градусах на 6.

Кінцеві результати округляють до 1-00 і 1 м / с.

Кінцеві значення

- напрямки середнього вітру

365.3-360=5?.3 = 0-90 п.к

- швидкість середнього вітру 7.52 м / с.

Приймають: aw=1-00, w=8 м/с.

Згортання ДМК та укладання елементів ДМК в контейнер проводять в зворотній послідовності:

- відєднують штепсельні розйоми, кабелі живлення;

- виймають з ґрунту, утримуючі, штирі коротких розтяжок;

- обертанням проти годинникової стрілки рукоятки гвинтової пари послаблюють навантаження довгих розтяжок;

- відєднують верхню частину мачти (5,6 і 7 трубки) від нижньої і обережно опускають її вертикально на землю;

- знімають блок датчиків вітру і блок датчиків температури і вологості;

- розбирають ствол мачти, завчасно витягнувши нижню частину мачти з триноги;

- у задню кришку контейнера укладають розібрану мачту (завчасно вставивши трубки одна в одну), триногу, розтяжки, кабель і спеціальний захист з блоку датчиків температури і вологості. Триногу замотують довгими розтяжками.;

- в рамку вказівника метеорологічних елементів укладають і закріплюють спеціальними скобами датчик швидкості і напрямку вітру, при цьому флюгарка з вставленої в неї вертушкою укладається окремо, датчик температури і вологості, зєднувальні кабелі укладаються між датчиками.

Живлення ДМК здійснюється від АКБ, яка складається з чотирьох акумуляторів СЦ-25 (срібно-цинкові), зєднаних послідовно. Номінальна напруга 6В. Контроль напруги проводять по вольтметру, розташованому на пульті управління вказівника метеорологічних елементів.

При падінні напруги нижче 4.5В підзаряджують АКБ.

Призначення, устрій, розгортання метеорологічних приладів і проведення вимірів.

Наземний тиск атмосфери за допомогою барометра - анероїда визначають наступним чином:

- відкривши кришку футляра приборів зчитують покази термометра з точністю до 1оС;

- постукавши по склу приладу пальцями для подолання тертя на вісях передаточного механізму барометра зчитують покази стрілки з точністю до 1 мм рт. ст.;

- в покази стрілки барометра-анероїда вводять поправки із перевірочного посвідчення, визначаючи наземний тиск атмосфери Но.

В перевірочному свідоцтві дані поправки: шкалова, температурна, додаткова.

Шкалова поправка дНш береться по відліку показу стрілки барометра-анероїда.

Температурна поправка дНt вираховується по формулі: дНt=К· t;

- де: К-температурний коефіцієнт, вказаний у перевірочному свідоцтві; мм рт. ст. на 1оС;

Н-температура по термометру барометра-анероїда; град.

Додаткова поправка дНg дається в перевірочному свідоцтві одним числом для будь-якого показу стрілки.

ПРИКЛАД №1. Відлік показу термометру барометра-анероїда=30оС. Покази стрілки Н=762 мм рт. ст. Із перевірочного свідоцтва: дНш =+0.2 мм рт. ст.; дНg=+2.5 мм рт. ст.; К= -0.05 мм рт. ст. на1оС.

РІШЕННЯ:

1. Температурна поправка

дНш = К·t= - 0.05· (+ 30)= - 1.5 мм рт. ст.

2. Сумарна поправка

дН = + 0.2 - 1.5 + 2.5 = 1.2 мм рт. ст.

3. Тиск атмосфери

Но = Н + дН = 762 + 1 =763 мм рт. ст.

Виміри температури повітря проводяться за допомогою вентиляційного психрометру або термометра-праща.

а ) вентиляційний психрометр підвішують на гак-підвіс ( влітку - за 15 хв. до початку спостережень, взимку - за 30 хв.), вкручений в деревяну жердину або прикріплений до штанги вітроміра на висоті 2м, заводять вентилятор і відходять від приладу.

Відлік проводять по будь-якому термометру психрометра через 4хв після заводу вентилятора з точністю до 1оС. При відліку психрометр не знімають з гака і в руки не беруть. Під час відліку вентилятор повинен працювати на повну потужність. Якщо до моменту відліку він починає зупинятися, то необхідно знову завести його і почекати до відліку 1-2хв.

б ) виміри температури повітря за допомогою термометра-праща проводять наступним чином: вибравши місце виміру, становляться обличчям до вітру і обертають термометр-пращ над головою на витягнуту руку на протязі 1-2хв. зі швидкістю приблизно 100 обертів за хвилину. Після цього уповільнюють і зупиняють обертання. Беруть термометр за кінець протилежний резервуару і швидко проводять відлік з точністю до 1оС.

При знятті відліку забороняється торкатися рукою резервуара термометра і дихати на нього.

Виміри напрямку і швидкості вітру проводять за допомогою вітроміра або вітрової рушниці.

а) польовий вітромір складається із рухомої системи, лімба, вертикальної осі. Для роботи вітромір розміщують на металевій складній штанзі. В комплект приладу входить також компас, який служить для орієнтування лімба. Рухома система складається з хвилєобразної флюгарки, противаги і вказівника швидкостей, який вільно обертається на горизонтальній вісі. При зборці вітроміра рухома система надягається на загострений кінець вертикальної вісі. Ось вітроміра повинна при цьому проходити через центральне кільце в нижній частині рухомої системи.

Противага флюгарки служить для врівноваження рухомої системи на осі вітроміру. Крім того противага використовується в якості вказівника при зніманні відліків по лімбу. Флюгарка має вирізи і хвильообразний згиб, який сприяє швидкому встановленню її в напрямку вітру. Вздовж дугового вирізу флюгарки нанесена шкала швидкостей вітру від 0 до 15 м / с (через 1 м/ с ).

Вказівник швидкостей вітру складається з двох пластин, жорстко скріплених між собою під кутом 76о. Пластини вказівника мають облегшуючі вирізи і ребра жорсткості. Нижня пластина має ложкообразну форму.

Внизу на ребрі нижньої пластини зроблений пасок, який служить вказівником для відліку швидкості вітру по шкалі на крилі флюгарки. Верхня пластина являється аеродинамічною противагою зменьшуючою розмах коливань нижньої пластини при поривчастому вітрі.

Лімб призначений для відліків напрямку вітру. Він має форму диску з чотирма вирізами. В центрі диску прикріплена розрізна втулка з пазом, який служить для фіксації положення лімба відносно вертикальної осі. На дискові по окружності нанесена кутомірна шкала з ціною поділки 1-00. Чотири поділки шкали оцифровані числами від 2 до 58, замість 0 на шкалі нанесена буква “С” ( північ ). Лімб одягається на ось шкалою вниз.

Штанга збирається з двох металевих труб, які входять одна в одну до упора і стягуються болтами. Загальна довжина штанги до 3.5м. На нижній трубі маються:

- пята, що перешкоджає повороту і входу штанги в рухлий грунт;

- підніжки, по яким спостерігач може піднятися до вітроміру;

- ремінь для переводу штанги в похідне положення;

- гніздо для штиря з компасом.

До верхньої трубки кріпляться три розтяжки з костилями для забивання в землю. Верхня труба закінчується штирем, на який встановлюється вісь вітроміра.

Компас закріплений на спеціальному штирі, вільний кінець якого має фігурну виточку з прорізом для закріплення в гнізді штанги. Компас на штирі встановлюється так, щоб поділка 1800(30-00) була обернена в сторону вільного кінця штиря. При такому положенні після закріплення штиря з компасом на штанзі напрямок 30-00 лімба компаса буде співпадати з напрямком 30-00 лімба вітроміра.

Установку вітроміра для спостереження проводять в такому порядку:

1. На вибраному для вимірювання вітру місці прокреслюють нижньою половиною штанги як циркулем коло, використовуючи при цьому пяту і верхню підніжку.

2. Верхню трубку встановлюють в нижню до упору і скріплюють обидві половини стяжним болтом.

3. На прокресленому колі забивають в землю костилі на однаковій відстані один від одного.

4. Встановлюють в центрі кола штангу і обертаючи стяжки, зменшують довжину розтяжок, слідкуючи при цьому за тим, щоб штанга стояла вертикально.

5. Виймають з ящика деталі вітроміра і збирають прилад.

6. Взявши вітромір в руку так, щоб рухома система була щільно притиснута до осі, підіймаються по підніжкам штанги і встановлюють вітромір на штирі штанги. Виступ на штирі штанги повинен зайти в проріз трубки осі вітроміра.

7. Виймають з ящика компас із штирем і вставляють кінець штиря в гніздо штанги, позначеної буквою “К”.

8. Відпускають гальма магнітної стрілки компаса .

Орієнтування вітроміра полягає в наданні вітроміру такого напрямку, при якому нульова поділка лімба, тобто буква “С”, була б направлена на північ.

Для орієнтування спостерігач стає біля штанги із сторони, протилежної компасу, і , обертаючи штангу, сполучає північний кінець магнітної стрілки компаса з нульовою поділкою шкали. При цьому нульова поділка лімба вітроміра, тобто буква “С” , буде напрямлена на північ.

На місцевості, де поправка для переходу від магнітного азимуту до дирекційного кута перевищує 1-00 або близька до нього, північний кінець магнітної стрілки компаса сполучають не з нульовою поділкою, а з поділкою шкали, яка відповідає:

§ при додатній поправці - величині поправки;

§ при відємній поправці - доповненого її до 60-00.

Орієнтування вітроміра можна провести за допомогою бусолі. Після орієнтування приладу штанга за допомогою стяжок закріплюється кінцево.

При вимірюванні напрямку і швидкості вітру відлік напрямку вітру роблять по шкалам лімба проти противаги флюгерки вітроміра, а відлік швидкості на крилі флюгарки.

Зняття відліків по шкалам вітроміра здійснюють наступним чином: поглянувши на шкалу лімба, помічають миттєве положення противаги флюгарки, роблять відлік по шкалі, записують його в бланк спостережень. Потім, поглянувши на шкалу швидкості, помічають миттєве положення вказівника швидкості, роблять відлік і записують його в бланк. Подібним чином здійснюють 10 відліків напрямку і 10 відліків швидкості вітру приблизно через 15 секунд один відлік від одного, чергуючи відліки напрямку і швидкості між собою.

Відліки напрямку роблять з точністю до 1-00, а відліки швидкості - до 0,5 м/с. Записані відліки напрямку і швидкості вітру складають окремо і суми ділять на 10 .

Середнє значення напрямку вітру округлюють до1-00, а середнє значення швидкості - до 1 м/с.

б) вітрова рушниця ВР-2 призначена для вимірювання швидкості і напрямку середнього вітру в прошарках атмосфери 50,80,120,200 м. від поверхні землі. За допомогою вітрової рушниці ВР-2 визначається також балістичний вітер в межах висоти АДТ.

В основі методу вимірювання вітру за допомогою вітрової рушниці лежить залежність зносу парашутуючого тіла (вітрової кулі) від швидкості вітру.

Вітрова рушниця ВР-2 складається із ствола з перехідною трубкою і затвором, основою, лімба і візиру.

Ствол рушниці і перехідна труба являть собою одне ціле. На зрізі труби є Г-подібний виріз для фіксування ствола на стійці основи.

Лімб призначений для зняття відліків направлення вітру. Він має форму диску з отвором в центрі. На диску кріпиться втулка з резервним кільцем і зажимним прапорцем, шаровим рівнем, візиром, який може повертатися відносно осі диску. Для фіксування візиру на диску є гвинт що стопорить. По колу диска нанесена кутомірна шкала з ціною поділки 0-25. Оцифрована шкала через 1-00. лімб разом з візиром надягається на ствол рушниці шкалою вверх і закріплюється зажимаючим прапорцем.

Основа рушниці складається із плити, шарової пяти з механізмом фіксації, ричагу і стійки з шліфтом.

Місце розгортання вітрової рушниці вибирають з таким розрахунком, щоб знос куль вітром проходив в бік від вогневої позиції. В напрямку зносу вітрових куль повинна бути відкрита, рівна ділянка місцевості до 200 м., дозволяючи швидко відшукати місце падіння куль.

В вибраному місці вітрову рушницю встановлюють і орієнтують. Встановлення вітрової рушниці для вимірювання середнього вітру в нижньому прошарку атмосфери здійснюють в такій послідовності:

§ вибирають (вирівнюють) площадку радіусом до 1 м.;

§ на площадці встановлюють основу рушниці;

§ стійку основи за допомогою ричагу шарової пяти орієнтовно встановлюють в вертикальне положення;

§ ствол перехідною трубою одягають на стійку і поворотом за годинниковою стрілкою фіксують його на стійці;

§ притримуючи рукою ствол, піднімають ногою ричаг шарової пяти і коливальними рухами ствола виводять рівень на середину;

§ натискуючи ногою на ричаг шарової пяти, закріплюють ствол в вертикальному положенні. При цьому рівень не повинен виходити за межі великого кола нанесеного в центрі рівня.

Орієнтування вітрової рушниці полягає в наданні лімбу такого положення, при якому поділка 30-00 була б направлена на північ.

Орієнтують вітрову рушницю за допомогою бусолі ПАБ-2А , для чого:

§ на віддалені не менше 30 м. від рушниці встановлюють бусоль, орієнтують її по магнітній стрілці і визначають магнітний азимут на рушницю;

§ в отриманий магнітний азимут вводять поправку бусолі і отримують дирекційний кут на вітрову рушницю;

§ встановлюють вказівник візиру на поділку шкали лімбу, що відповідає даному дирекційному куту, і закріплюють візир на лімбу стопорним гвинтом;

§ відстопорюють резервне кільце лімба, затискаючи прапорцем і повертаючи лімб разом з візиром, наводять візир в бусоль. Потім резервне кільце лімба стопорять прапорцем і опускають стопорний гвинт візира. В цьому випадку поділка шкали 30-00 лімба буде обернена на північ, а дирекційний кут, знятий зі шкали на середню точку падіння “вітрових куль”, визначають напрямок “звідки дує вітер”.

Установивши і зорієнтувавши вітрову рушницю підготовляють зондуючи кулі: в денний час - ЗП-2, в нічний - НЗП. Переконавшись, що в напрямку пердбачуємого місця падіння вітрових куль людей немає, по команді “Почати зондування” здійснюють постріл. Після пострілу розрахунок уважно спостерігає за падінням кулі і помічають місце її падіння. В вказаній послідовності здійснюють 4-5 пострілів з проміжком 45-60с. Після кожного пострілу контролюють положення шарового рівня.

Визначають середню точку падіння не менше чим трьох куль і відмічають її віхою. При необхідності здійснюють допоміжний постріл.

Візиром визначають дирекційний кут на віху, а за допомогою мірної стрічки (мірного шнура)вимірюють відстань від рушниці до віхи.

За напрямок середнього вітру (звідки дує) в межах висоти 200 м. приймають значення дирекційного кута на віху.

Швидкість середнього вітру визначають по відстані від рушниці до віхи використовуючи таблицю 1.

Таблиця 1. Швидкості середнього вітру Wу (м/с) і приріст напрямку середнього вітру у (Д.У.) в залежності від зносу вітрових куль Дг зондувальних патронів ЗП-2 і НЗП.

При роботі з вітровою рушницею, як і з всякою вогнепальною зброєю, необхідно суворо дотримуватися заходів безпеки:

§ Особовий склад, обслуговуючий вітрову рушницю повинен бути в касках;

§ Постріл з рушниці стріляючий повинен здійснювати, стоячи на коліні;

§ При використанні набоїв НЗП на місцевості з сухою рослинністю розрахунок повинен мати при собі лопату і підручні засоби для гасіння можливих пожеж.

Складання наближеного бюлетеня “Метеосередній”

Наближений бюлетень складають з використанням устарівшого бюлетеня “Метеосередній” і при відсутності бюлетеня тільки по даним вимірювання метеорологічного поста.

Складання наближеного бюлетеня з використанням устарівшого бюлетеня “Метеосередній"

При складанні такого бюлетеня у ньому не вказується номер метеорологічної станції і середнє відхилення густини повітря від табличних.

В бюлетень записується:

§ дата і час виробництва вимірювань метеорологічним постом;

§ висота метеорологічного посту над рівнем моря (м);

§ відхилення наземного тиску атмосфери (мм.рт.ст.) і відхилення наземної віртуальної температури повітря (град.) на рівні метеорологічного посту;

§ середнє відхилення температури повітря, напрямок і швидкість вітру середнього для стандартних прошарків до висоти 4 км.

Відхилення наземного тиску атмосфери Н0 записується в бюлетень і визначається по формулі:

Н0 = Н0 - 750 .

де Н0 - тиск виміряний метеопостом$

750 - табличне значення наземного тиску.

Відхилення наземної віртуальної температури 0мп записується в бюлетень і визначається по формулі:

0мп = п - 15,9

де п - наземна віртуальна температура;

15,9 - табличне значення віртуальної температури.

Наземна віртуальна температура визначається наступним чином:

0 = t0 + Тv .

де t0 - виміряна наземна температура повітря;

Тv - віртуальна поправка, що визначається по табл. 2.

Таблиця 2. Віртуальні поправки.

Середнє відхилення температури для стандартних висот У до 4000 м, визначають шляхом введення поправки y на відхилення, взяті з бюлетеня "Метеосередній" .

Поправки y визначають по табл.. 3.

Таблиця 3. Поправка y в температуру бюлетеня "Метеосередній" .

Примітка: знаки поправок y такі ж, як знаки 0.

Входом в таблицю є стандартні висоти бюлетеня і різниця відхилень наземної температури, визначеної метеорологічним постом і температурою, вказаною в устарівшому бюлетені "Метеосередній" .

0 = 0мп - 0б.

де 0мп - відхилення наземної віртуальної температури;

0б - відхилення наземної віртуальної температури за устарівшим бюлетенем "Метеосередній".

В залежності від давності устарівшого бюлетеня і засобу вимірювання вітру дані про середній вітер для розміщення в наближений бюлетень визначають наступним чином: для стандартних висот У?У* включно дані про середній вітер визначають за результатами вимірювань метеорологічного посту за допомогою табл..1 та 4.

Таблиця 4.