Правове регулювання біржової діяльності

--PAGE_BREAK--9)    порядок і умови застосування санкцій, встановлених фон­довою біржею;
10)             порядок припинення діяльності.
              У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосу­ються створення і діяльності фондової біржі.
              Правила фондової біржі є локальним нормативним актом, що регламентує її діяльність, пов’язану з торгівлею цінними папера­ми. У зв’язку з цим правила повинні передбачати:
1)     види угод, що укладаються на фондовій біржі;
2)   порядок торгівлі на фондовій біржі;
3)   умови допуску цінних паперів на фондову біржу;
4)   умови і порядок передплати на цінні папери, що котиру­ються на фондовій біржі;
5)   порядок формування цін біржового курсу та їх публікації;
6)   перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі;
7)   обов'язки членів біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їх діяльності;
8)   систему інформаційного забезпечення фондової біржі;
9)   види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір пла­ти за них;
10)        правила ведення розрахунків на фондовій біржі;
11)        інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.
         Державне регулю­вання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цін­них паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійс­нюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних па­перів у межах своїх повноважень, визначених чинним зако­нодавством.
              Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в частині здійснення контролю за діяльніс­тю фондових бірж:
§  здійснення державного регулювання та контролю за ви­пуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території Ук­раїни, додержання законодавства у цій сфері;
§  захист прав інвесторів шляхом застосування заходів що­до  запобігання   і   припинення  порушень  законодавства  на ринку цінних паперів,  застосування у межах повноважень санкцій за порушення законодавства;
§  узагальнення практики застосування законодавства Ук­раїни з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, роз­роблення пропозицій щодо його вдосконалення.
              Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань:
·        реєструє правила функціонування  організаційно-оформлених ринків цінних паперів;
·        встановлює порядок та видає дозволи на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, на депозитар­ну, реєстраційну, розрахунково-клірингову діяльність з цін­ними паперами та інші передбачені законодавством спеціаль­ні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів професій­ної діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює ці дозволи (ліцензії) у разі порушення вимог законодавства про цінні папери;
·        встановлює порядок складання звітності учасників рин­ку цінних паперів відповідно до чинного законодавства Ук­раїни;
·        визначає за погодженням з Міністерством фінансів Ук­раїни, а щодо діяльності банків на ринку цінних паперів —також з Національним банком України особливості ведення обліку операцій з цінними паперами;
·        встановлює порядок і здійснює державну реєстрацію фондових бірж та призначає державних представників  на фондових біржах;
·        встановлює вимоги та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних папе­рів відповідно до чинного законодавства;
·        координує роботу по підготовці фахівців з питань фон­дового ринку, встановлює кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які здійснюють професійну діяльність з цінними паперами, та проводить сертифікацію фахівців;
·        розробляє і організовує виконання заходів, спрямова­них на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери.
              Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральнимиорганами виконавчої вла­ди, відповідними органами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і відповідними органа­ми самоврядування.
      Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право:
1)     у разі порушення фондовою біржею законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі зупиняти тор­гівлю на фондовій біржі до усунення таких порушень;
2)     проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяль­ності фондових бірж;
3)     надсилати фондовим біржам обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів від­повідно до чинного законодавства;
4)     надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення;
5)     надсилати матеріали в органи Антимонопольного комі­тету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
6)     розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти;
7)     порушувати питання про звільнення з посад керівників фондових бірж та інших установ інфраструктури фондового ринку у випадках недодержання ними чинного законодавства України, з метою захисту інтересів інвесторів та громадян;
8)     призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фон­дових бірж, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу на певний термін для захисту держави, інвесторів;
9)     здійснювати сертифікацію програмного забезпечення та встановлювати вимоги до програмних продуктів на фондово­му ринку;
10) вилучати під час проведення перевірок на строк до 3 діб документи, що підтверджують факти порушення ак­тів законодавства про цінні папери.
              Законодавство передбачає особливі умови припинення діяль­ності фондової біржі. Її діяльність припиняється у тому разі, ко­ли число членів біржі стає меншим за 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців.
              Оскільки фондова біржа є акціонерним товариством, її діяль­ність припиняється відповідно до законодавства України про господарські товариства.

2.   ПРАВОВЕ   РЕГУЛЮВАННЯ   БІРЖОВОЇ  ТОРГІВЛІ
2.1.  Учасники біржової торгівлі
            
 Біржові торги підкоряються загальним вимогам договорів купівлі-продажу, але відображають особливість біржового товару, виду біржі.
              Правове регулювання біржових торгів здійснюється на підставі затверджуваних рішеннями біржових рад (комітетів) правил, які є основним документом. Разом з тим, наказом Міністерства сільсько­го господарства та продовольства України, Міністерством економі­ки України і Міністерством фінансів України №103/44/62 від 3 квітня 1996 р. затверджено «Типові правила біржової торгівлі сільськогос­подарською продукцією», де вказано, що ці правила є основним до­кументом, який регулює порядок здійснення біржових операцій сто­совно торгівлі сільськогосподарською продукцією та встановлюють правила поведінки учасників торгів, посадових осіб і працівників бірж, визначають зміст біржових угод та гарантії їх виконання. Вони є обов'язковими для всіх бірж, що створені відповідно до Закону України «Про товарні біржі» та зареєстровані відповідно до ст.8 За­кону України «Про підприємництво», на які поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1995 р. № 768 «Про заходи про розвиток ринку сільськогосподарської продукції в Україні». Біржова  торгівля  здійснюється  шляхом   проведення  біржових операцій членом біржі:
-   по заказу клієнта, від свого імені і за свій власний рахунок або
від свого імені за рахунок клієнта (брокерська діяльність);
-   від свого імені та за свій рахунок для власних потреб або з ме­тою подальшої перепродажі (брокерська діяльність).
              До участі в біржових торгах допускаються брокери, що діють на підставі довіреностей, виданих їм в установленому порядку юриди­чними та фізичними особами та мають право ведення брокерської діяльності на відповідній біржі. Брокери на підставі договорів на на­дання клієнтам брокерських послуг здійснюють для них угоди торгівлі-продажу як на самій біржі, так і поза її межами від імені члена чи клієнта біржі та за їх рахунок (додатки № 1, 2, 3,4 ). Брокер може здійснити угоду і за влас­ні кошти чи кошти брокерської контори. Брокери бірж, як правило, це юридичні особи, що придбали місце на біржі, з правом ведення торгів в окремій ячейці (секції, товарній ямі), чи на біржі в цілому.
              Брокер — професійний торговець, посередник, який виступає в якості агента у відношеннях між товаровласником та споживачем (чи навпаки). Брокери — фізичні особи, зареєстровані на біржі відпо­відно до її статуту. В їх обов'язки входить виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, по здійсненню біржових операцій шляхом пошуку контрактів та подання здійснюваних ним операцій для реєстрації на біржі. Кількість брокерів на біржі визначається бір­жовим комітетом. Брокери отримують винагороду у вигляді комі­сійних. На фондовій біржі в якості брокера виступає ділер– юридич­на чи фізична особа, що здійснює виключно торгівлю-продаж цінних паперів та валюти з метою їх подальшої купівлі-продажу по більш високій чи низькій ціні. Відповідно ділер є членом фондової біржі і веде на ній операції від свого імені та за свій рахунок. В більшості брокерських контор ділери можуть здійснювати і брокерські опера­ції. Свій прибуток ділер формує за рахунок різниці курсів продавця та покупця чи за рахунок зміни курсу із плином часу.
              Брокери та ділери повинні бути добре обізнані в кон’юнктурі ринку (динаміці цін, можливостях купівлі та збуту продукції, її котировці, техніці біржового спілкування та оперативного, спілкування зі своїм клієнтом). Як правило, вони спеціалізуються на окремому виді біржового товару.
              Брокери вправі упевнитись в наявності та якості запропоновано­го товару, а також у платоспроможності покупця, пропонувати аль­тернативні умови контрактів, здійснювати інші дії, що не суперечать інтересам їх клієнтів. Брокери можуть мати помічників, які знаходяться в залі і відповідають за вузький асортимент товарів в секції, але не беруть участі в угодах.
              Брокерам забороняється розголошувати комерційні таємниці про здійснювані за їх участю біржові операції клієнтів, одночасно обслугову­вати двох та більше клієнтів, інтереси яких співпадають.
              Оскільки на Україні біржовий ринок та ринок біржових послуг сформований не повністю, то участь в біржових торгах може прийняти і укласти угоду як продавець, так і покупець, особисто чи через біржового маклера.Так, при продажі нерухомості (особливо квартир), участь бро­керів в таких угодах є чисто формальною.
              Брокерська контора — спеціалізована посередницька ор­ганізація, що має статус юридичної особи та здійснює пошук контрагентів, формує свою постійну клієнтуру і від їх імені через брокерів здійснює угоди. Виключним правом організації бро­керських контор користуються лише члени біржі.
              До учасників біржових торгів на біржі відносяться біржові маклери — представники біржі, що ведуть торги в секціях (ямах) та реєст­рують біржові угоди. Біржові маклери, як працівники біржі ведуть біржові торги, фіксують усні згоди брокерів на укладення угоди на визначених умовах. Вони мають право призупинити торги, але не більше чим на 10 хвилин. Маклер — біржовий посередник, який за дорученням і за кошти клієнтів виконує від імені біржі роботу по узгодженню умов угоди, її оформленню та реєстрації. Маклер безпо­середньо організовує та інколи веде торги в секціях бірж, оформляє угоди та контролює виконання сторонами договірних зобов'язань, керує самими торгами. Він приймає участь в експертизі та котировці товару, що надійшов на біржу. Маклери повинні мати достатній до­свід комерційної діяльності, біржової справи.
              На постійно діючих біржах у біржових маклерів можуть бути по­мічники, які власне і ведуть торги та секретаріат. Якщо біржовий маклер може проводити торги лише в одній секції, то старший мак­лер — в будь-якій із них. Він має також і контрольні повноваження по нагляду за належним виконанням маклерами своїх обов'язків, пра­вильністю ведення торгів. В разі виявлення суттєвих порушень вста­новленого порядку проведення біржових торгів старший маклер вправі припинити їх проведення.
              Співробітники біржі: члени котировочної комісії, біржового арбі­тражу, розрахункової палати та інші не мають права здійснювати угоди та вмішуватися в їх проведення. Президент (голова) біржі, співголова чи віце-президент та відповідальний представник біржо­вого комітету у випадках спеціально оговорених правилами біржової торгівлі мають право оперативного втручання в хід проведення торгів, включаючи їх припинення і закриття операційного залу. Інші ж особи, в тому числі і ті, кому видані разові перепустки, можуть бути присутні при біржових торгах, але втручатися в їх проведення не мо­жуть. Інших особам забороняється бути присутніми на торгах та операційних зонах. Час, що відведений для біржових торгів, не може використовуватись в інших цілях — вирішення питань, об’яви чи роз­повсюдження інформації, що не відноситься до торгів.
              Члени біржі та її засновники користуються правом безкоштовно­го входу та участі в торгах, а інші учасники повинні сплатити відпо­відну плату.
              Порядок допуску в торговельний зал біржі відвідувачів та пред­ставників засобів масової інформації визначається біржами само­стійно. Відвідувачам заборонено прямо або опосередковано вмішу­ватися в хід біржових торгів. При необхідності маклер може прийня­ти рішення про видалення відвідувачів з залу.

2.2. Біржовий товар
             
До участі в біржових торгах допускаються реальний та заплано­ваний до виробництва товар чи контракти. На фондових біржах до­пускаються до участі в торгах цінні фондові папери, а на валютних – відповідно валюта та девізи (допоміжні засоби) — доручення на пе­реказ коштів, чеки, векселі та акредитиви. Товарна продукція, що допускається до торгів, повинна бути відповідного стандарту, якості. Реальний товар може бути допущений до торгів, якщо його якість задовольняє вимогам біржової товарно-експертної (котиру­вальної) комісії. Якщо товар продається за зразком або описом, то вся партія товарів (лот) повинна їм відповідати. В тому разі, якщо відповідно до встановленого законному порядку передбачені обов'язкові вимоги щодо якості товару, то продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим обов'язковим вимогам. Якість товару визначає­ться згідно встановлених вимог щодо його стандартизації (міждер­жавні стандарти, державні, галузеві стандарти, технічні умови). За угодою між сторонами може бути переданий товар, який відповідає підвищенним вимогам щодо якості в порівнянні з обов'язковими (нормативними).
Якість реального товару визначається шляхом його попередньо­го огляду за зовнішнім видом, по даним біржової експертизи, по зразкам, стандартам, описам. Якщо на біржовий товар встановлено гарантійний термін, то він починає спливати з моменту передачі товарів покупцеві, якщо інше не встановлено договором. Але якщо покупець позбавляється мож­ливості використовувати такий товар за вини продавця чи обставин, що не залежать від нього, гарантійний строк починає спливати лише з усуненням перешкоджаючих причин. В разі виявлення у продано­му товарі недоліків, що перешкоджали використанню його за при­значенням, то за умови сповіщення продавця про виявлені недоліки вказаний термін спливає лише з моменту усунення в установленому порядку цих недоліків.
    продолжение
--PAGE_BREAK--              Комплектність товару визначається специфікацією, договором сторін. Якщо ж договором така комплектність не передбачена, то продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обігу, або іншими звичайними вимогами. В тому разі, коли продавець зобов’язаний передати поку­пцеві певний набір товарів у комплекті, повинна бути виконана умо­ва про комплект товарів і відповідно договір рахується виконаним з моменту передання всього комплекту, якщо договором не передба­чено інше.
 Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зо­бов’язання, біржовий товар повинен бути в тарі чи упаковці. Виклю­чення стосується лише товарів, які за своїм характером не потребу­ють затарювання чи упаковки. При цьому тара і упаковка товарів суб’єкта підприємницької діяльності повинна відповідати встанов­леним вимогам.
              Біржовий товар в разі необхідності повинен містити відомості про його номенклатуру та асортимент.
              Угоди з реальним товаром можуть стосуватися:
         1) товару, що знаходиться під час торгів на території біржі в на­лежних їй приміщеннях, чи складах;
          2) товару, що в день торгів до їх закінчення повинен прибути на біржу, що підтверджується відповідним документами;
           3) товару, що на час торгів знаходився у вказаному продавцем місці (на складі, транспортному засобі), що підтверджується відповід­ними документами — складським свідоцтвом чи подвійним складсь­ким свідоцтвом; перевізними (транспортними) документами;
           4) товару, що на момент біржових торгів чи укладення угоди зна­ходиться в дорозі на адресу біржі;
            5) товару, що знаходиться на складах продавця і може бути відгружений в будь-який строк.
              В залежності від ціни реального товару, біржовий товар може бути по ціні, що зафіксована в момент укладення угоди чи по довідковій ціні, зафіксованій в момент відкриття чи закриття біржі. При обігу на біржі товарів і сортів товару, що проходять котировку укла­дення угод по довідковій ціні здійснюється з урахуванням цін, скидок та надбавок до них відповідно до відхилення від середньої якості.
              Загалом ціни на біржі формуються вільно, їх рівень визначається на кожний вид товару співвідношенням попиту та пропозиції на даний мо­мент біржових торгів. На біржі використовуються такі поняття цін, як ціна продавця (ціна пропозиції), ціна покупця (ціна попиту), ціни біржо­вих угод, котировочні ціни. Відповідно ціною продавця визнається та, що вказана учасником торгів в заявці на продаж, а також названа в ході торгів з метою стимулювання продажі. Ціна покупця також вказується покупцем в заявці, або називається в ході торгів при обговоренні про­позиції продавця. Ціна біржової угоди є останньою із названих покуп­цем (продавцем) під час біржових торгів на конкретну позицію товару і зафіксована маклером. Котировочна ціна — ціна визначена котировочною комісією біржі шляхом аналізу цін біржових угод, цін продавців, та цін покупців на підставі єдиних критеріїв та спеціальних методів.
              Розрізняють котировку офіційну та неофіційну (довідкову). Перша проводиться у відношенні цін біржових угод на визначені біржею гру­пи товару стандартної якості (наприклад, при торгівлі сільськогоспо­дарською продукцією) з єдиним базисом поставки після кожного бір­жового торгу — вона будується на об'єктивних коливаннях цін на протя­зі біржового дня (сесії). Друга проводиться на підставі аналізу всіх цін (попиту, пропозицій, угод) з урахуванням оцінки котировочною комі­сією кон’юнктури попиту та пропозицій по трьом напрямкам:
-         по цінам продавців (котировочна ціна пропозицій);
-         по цінам покупців (котировочна ціна попиту);
-    по найбільш типовій на біржі в конкретний період часу ціні на конкретний вид (групу) товару (котировочна ціна біржі).
              Довідкова котировка може проводитись на підставі результатів декількох біржових торгів. Результати котировки не можуть бути оскаржені членом біржі та змінені за рішенням біржового комітету. Вони періодично поновля­ються, та доводяться до відома заінтересованих осіб, в тому числі шляхом видання спеціальних бюлетеней біржової інформації, або через засоби масової інформації.
              Затрати по збереженню товарів в приміщеннях біржі, за загальним правилом, до його продажі відносяться на продавця, а після продажі — на покупця, якщо інше не передбачено умовами контракту.
              Ф'ючерс — угода за умови передачі покупцеві товару в майбут­ньому. При цьому товару на момент укладення угоди в природі не існує, а лише планується до виробництва. Під ф’ючерсним контрактом розу­міється стандартний документ, що посвідчує зобов’язання придбати  (продати) цінні папери, товари або засоби у визначений час і на ви­значених умовах в майбутньому з фіксацією цін на момент виконан­ня зобов’язань сторонами контракту. При цьому встановлено, що відмовитися від виконання ф’ючерсу можливо лише за умови згоди іншої сторони, чи у спеціально встановлених цивільним законодавс­твом випадках. Покупець ф’ючерсного контракту вправі продати його на протязі терміну дії іншим особам без узгодження такої угоди із продавцем контракту, що споріднює його із договором факторингу.
              До ф’ючерсів відноситься і опціон — стандартний документ, який посвідчує право придбати чи продати цінні папери (товари, засоби) на визначених умовах в майбутньому, з фіксацією ціни на час укла­дення самого опціону чи на час такого придбання. За рішенням сторін контракту старший продавець опціону несе безумовне і безвідкладне зобов’язання стосовно продажі цінних паперів (товарів, засобів) на умовах укладеного опціонного контракту. Покупець має відносну автономію і вправі відмовитись в любий час від придбання опціону.
              Фондовий дериватив– це також стандартний документ, що посвід­чує право продати чи купити цінний папір на обумовлених умовах в майбутньому. Але на відміну від ф’ючерса та опціону правила випуску та обігу фондового деривативу встановлюються державним органом, на який і покладаються функції регулювання ринку цінних паперів. Ва­лютний дериватив– стандартний документ, який посвідчує право про­дати чи купити на обумовлених умовах валютну цінність в майбутньо­му, а товарний дериватив– такий же документ, що посвідчує право ку­пити (продати) біржовий товар крім цінних паперів, на обумовлених умовах в майбутньому.
              В широкому понятті і ф’ючерс, і опціон і форвардний контракт – теж стандартний документ, що посвідчує зобов’язання з придбання чи відчуження цінних паперів, товарів чи засобів у визначений час і на визна­чених умовах в майбутньому, із фіксацією цін такої продажі під час укладення контракту, — відноситься до деривативів. Тому з точки зору податкового законодавства можна стверджувати, що предме­том ф’ючерса є дериватив, але не варто міняти встановлену та за­гальновживану термінологію.
              Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ст.1 За­кону України «Про цінні папери і фондову біржу»)
          Ф’ючерсна торгівля має ряд специфічних ознак:
      1) фіктивний характер угод — практична відсутність товарообігу, оскільки зобов'язання сторін по угоді може припинитися шляхом зворотнього продажу ф'ючерсного контракту з виплатою різниці в цінах;
      2) переважно непрямий зв'язок з ринком реального товару, напе­ред визначені та уніфіковані споживчі вартості товару;
      3) повна уніфікація умов по кількості дозволеного до продажу то­вару, місця та строків поставки;
      4) можливість заміни контрагентів по угоді, оскільки вони укладаються не між сторонами, а їх брокерами та розрахунковою палатою.
              Біржова торгівля на сьогодні в розвинутих країнах є домінуючою і майже повністю витіснила торгівлю реальним товаром. Товарні біржі об’єднують торговців, маклерів, транспортні та переробні фірми і в основному зайняті розробкою типових контрактів та збором інформацій про ринки окремих видів товарів: зерна, масла.
              Порядок та умови укладення ф’ючерсних контрактів на більшос­ті бірж визначаються спеціальними правилами.
  2.3.  Порядок та умови проведення біржових торгів
           
  Біржове законодавство визначає біржові угоди як операції, що відповідають цілому ряду встановлених умов:
         — являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін допущених до обігу на біржі товарів;
         — учасниками таких угод виступають члени біржі;
         — якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пі­зніше наступного за здійсненням угоди дня.
              Порядок та умови проведення біржової торгівлі в загальному визначаються чинним законодавством України та деталізуються за­твердженими самими біржами правилами.
              Згідно зі ст.281 ГК України правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим біржовою радою. Вони є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржо­вих операцій, ведення біржової торгівлі. В правилах такої торгівлі в обов'язковому порядку повинні бути визначені строк та місце прове­дення біржових операцій, склад учасників біржових торгів і сукуп­ність вимог, що ставляться до них, порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; порядок надання та розмір плати за користуван­ня послугами біржі, відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі та інші положення, встановлені органами управління біржі. Законо­давством встановлено цілий ряд застережень щодо біржових угод. Так, на товарній біржі забороняється купівля-продаж товарів (конт­рактів) однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін; будь-які погоджені дії учасників бір­жової торгівлі, які мають своєю метою або можуть привести до змі­ни чи фіксації поточних біржових цін, поширення брехливих відомос­тей, що можуть привести до штучної зміни кон’юнктури.
              В залежності від ступеня закритості біржі, до торгів на ній допус­каються тільки брокери, що пройшли відповідну підготовку та зареє­стровані на біржі (закрита біржа), чи інші відвідувачі, (відкрита бір­жа). Члени біржі подають в загальний (організаційний) відділ біржі відомості про брокерів, уповноважених вести біржові операції. До­пуск брокерів до ведення таких операцій може здійснюватись шля­хом придбання брокерського місця. Важливою умовою участі броке­рів у біржових сесіях є дотримання гідності, стилю біржі та підприє­мницької етики з метою підтримання ділової репутації.
              До участі в біржових торгах допускаються лише зареєстровані на даній біржі брокери. До початку біржової сесії клієнт брокера надає йому замовлення в якому міститься вся необхідна інформація про майбутню угоду. Брокер вправі провіряти цю інформацію, як і фі­нансово становище клієнта. Якщо брокер погодився представляти інтереси клієнта, то останній повинен видати йому довіреність на право здійснення угод а також перечислити на банківський рахунок брокера гарантований внесок, який встановлюється у відсотках від оціночної вартості угоди.
              Не пізніше чим за день до торговельної сесії, брокер повинен отримати від клієнта банківське підтвердження переведення на його рахунок такої суми. Продавець сповіщає брокеру бажану та міні­мальну продажну ціну, а покупець своєму брокеру — бажану та мак­симальну ціну товару. Клієнт також повинен укласти з брокером до­говір — доручення чи договір на брокерське обслуговування. Таким чином брокер може представляти інтереси клієнта на біржі за наяв­ності договору на брокерське обслуговування, довіреності на веден­ня справ від імені клієнта та банківського документа, що стверджує перечислення гарантійного взносу.
              Брокер повинен скласти 2 копії карточки-заказу на продаж, одну з яких він передає потім біржовому маклеру, що веде торги, а друга остається у нього.
              Біржова торгівля ведеться як правило по одному виду товару, в од­ному місці (товарній секції, товарній ямі) і в один і той же час. Торги веде маклер та оператор, який фіксує всі укладені угоди в своїй товарній секції. Службовці розрахункового відділу біржі допомагають брокерам оформляти укладені ними на біржі угоди.
              Класично біржові торги починаються по сигналу (дзвінок) і веду­чий торгу запрошує брокера-продавця на подіум для подачі однієї копії заказу на продаж. До неї заносяться данні про порядковий но­мер торгів чи номер торгів на цей день, час, символ секції. Брокер, а частіше на біржах — ведучий торгу об'являє лот і пропонує його про­дати. При цьому повідомляються всі суттєві умови угоди — назва то­вару та його сорт, ціна за одиницю, кількість, номенклатура, дата поставки та інші умови. Зацікавлені в придбанні товару брокери мо­жуть цю інформацію уточнити шляхом запитань до продаючого брокера. Вони можуть назвати свою ціну, за яку вони могли б отри­мати товар як в сторону підвищення, так і в сторону зниження стар­тової ціни. Якщо брокер бажає купити товар по запропонованій ціні, він підіймає витягнуту руку долонею до себе і викликає «куплю». В тому разі, коли запропонована ціна та оголошені інші умови сприй­маються, брокер на подіумі підіймає витягнуту руку долонею до по­купця і у відповідь кричить «продаю». Після цього покупець підхо­дить до подіуму і записує данні про себе, ставить підписи на обох копіях карточки-замовлення. З цього моменту між сторонами і ви­никають відповідні права та обов’язки. Одна з підписаних картонок дається оператору для комп’ютерної обробки, а інша остається у бро­кера — продавця для обліку його угод. Брокер покупця повинен зафіксу­вати укладену ним угоду в своїх документах.
              Якщо пропозиції щодо придбання товару не надходять, то веду­чий приймає міри до стимулювання торгів, наприклад, шляхом об’яви найвищої пропозиції. В разі відсутності пропозицій торги по даному лоту об’являються закритими і лот з торгів знімається і може бути в подальшому виставлений повторно в цей же біржовий день після торгів по всім лотам, або в послідуючий. Брокерам нада­ється час для осмислення пропозицій, обговорення умов біржового контракту в межах 3-5 хвилин.
              Якщо на лот (частину лоту) претендують одночасно декілька по­купців, то між ними ведеться боротьба шляхом підвищення покупної ціни. Після закінчення торгів брокери повинні підтвердити укладені угоди в розрахунковій групі по відповідній кліринговій процедурі, що проводиться по кожному туру торгів.
              Кліринг угодискладається з трьох етапів. На першому угоду під­тверджує брокер-продавець, який повинен подати в розрахункову групу екземпляр підписаної продавцем карточки-замовлення на продаж, довіреність на представлення інтересів продавця на біржі, банківське підтвердження про перечислення гарантійного внеску, підписаний брокером договір, та мати при собі печатку брокерської контори чи фірми.
              На другому етапі брокер покупця повинен подати в розрахункову групу довіреність на право ведення справ від імені клієнта, документ з банку, що підтверджує сплату гарантійного внеску, завірені брокером реквізити його клієнта та мати при собі таку ж печатку.
              На третьому етапі обидва брокери за допомогою службовців розрахункової групи узгоджують умови контракту і підписують його. Підписи на контракті скріплюються печатками і контракт реєструє­ться на біржі. Після цього контракти тиражуються в необхідній кіль­кості і передаються брокерам. З обох брокерів біржі справляється комісійний збір, як правило у фіксованому чи відсотковому виражен­ні від вартості контракту.
              Після цього біржова угода підлягає виконанню. При цьому біржа контролює лише сплату. Оплату укладеної угоди може проводити і брокер покупця.

ВИСНОВКИ               Реальний стан на біржовому ринку такий, що найменша кількість підприємств реально використовує біржову інформацію у процесі прийняття управлінчиських рішень. Втрата такого важливого інформаційного джерела негативно вплине на динаміку розвитку галузей та їх біржових структур. Разом з тим гибкість такого фінансового інструмента, як біржа, дозволяє значно поліпшити становище у галузі.               Якщо урахувати, що у світовій практиці об’єми біржових операцій перевищують об’єми небіржових угод, то можливо припустити, що перспективи розвитку біржового ринку в Україні  великі. Питання лише у тому, як швидко вони зможуть реалізуватися, в частковості це залежить від рішення проблеми інформаційного обміну між біржею і підприємствами галузі. Хотілось би вірити, що біржова торгівля отримає розвиток у нашій країні і з часом зможе стати реальним регулятором цін на товарних ринках країни.
    продолжение
--PAGE_BREAK--