2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
„Охорона праці в галузі”
Тема: “Робоче місце оператора ЕОМ”
Виконав:
студент VI курсу
групи ЗПЗ-81 ФІТІС
Грубнік С.А.
Перевірила:
викладач
Пшенишна Н.М.
План.
1. Безпека життєдіяльності .....................................................
2
1.1. Мета і зміст БЖД: ............................................................
2
2. Характеристика умов праці оператора ЕОМ. ....................
4
3. Вимоги до виробничих приміщень. ....................................
5
3.1 Колір і коефіцієнти віддзеркалення. ..................................
5
3.2 освітлення. .........................................................................
6
3.3 Параметри мікроклімату. ..................................................
7
3.4 Шум і вібрація. ..................................................................
8
3.5 Електромагнітне і іонізуюче випромінювання. .................
9
4. Ергономічні вимоги до робочого місця. ............................
11
5. Режим праці. ..........................................................................
14
6. Список використаної літератури. ........................................
15
1. Безпека життєдіяльності
З розвитком науково-технічного прогресу важливу роль грає можливість безпечного виконання людьми своїх трудових обовязків. У звязку з цим була створена і розвивається наука про безпеку праці і життєдіяльності людини.
Безпека життєдіяльності (БЖД) - це комплекс заходів, направлених на забезпечення безпеки людини в середовищі проживання, збереження його здоровя, розробку методів і засобів захисту шляхом зниження впливу шкідливих і небезпечних чинників до допустимих значень, вироблення заходів по обмеженню збитку в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій мирного і військового часу.
1.1. Мета і зміст БЖД:
виявлення і вивчення чинників навколишнього середовища, що негативно впливають на здоровя людини;
ослаблення дії цих чинників до безпечних меж, або виключення їх, якщо це можливо;
ліквідація наслідків катастроф і стихійних лих.
Коло практичних задач БЖД перш за все обумовлене вибором принципів захисту, розробкою і раціональним використовуванням засобів захисту людини і природного середовища від дії техногенних джерел і стихійних явищ, а також засобів, що забезпечують комфортний стан середовища життєдіяльності.
Охорона здоровя працівників, забезпечення безпеки умов праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму складає одну з головних турбот людського суспільства. Звертається увага на необхідність широкого вживання прогресивних форм наукової організації праці, зведення до мінімуму ручної, малокваліфікованої праці, створення обстановки, що виключає професійні захворювання і виробничий травматизм 1.
На робочому місці повинні бути передбачені заходи захисту від можливої дії небезпечних і шкідливих чинників виробництва. Рівні цих чинників не повинні перевищувати граничних значень, обумовлених правовими, технічними і санітарно-технічними нормами. Ці нормативні документи зобовяжуть до створення на робочому місці умов праці, при яких вплив небезпечних і шкідливих чинників на працюючих або усунений зовсім, або знаходиться в допустимих межах.
2. Характеристика умов праці оператора ЕОМ.
Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності працівників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивною, напруженою, вимагаючою значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це зажадало комплексне рішення проблем ергономіки, гігієни і організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку.
В даний час компютерна техніка широко застосовується у всіх областях діяльності людини. При роботі з компютером людина піддається дії ряду небезпечних і шкідливих виробничих чинників: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного і іонізуючого випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики і ін. 2.
Робота з компютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на мязи рук при роботі з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і розташовує елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози людини-оператора.
В процесі роботи з компютером необхідно дотримувати правильний режим праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках.
3. Вимоги до виробничих приміщень.
Таблиця 1.1 Параметри мікроклімату для приміщень, де встановлені компютери
Період року |
Параметр мікроклімату |
Величина |
|
Холодний |
Температура повітря в приміщенні Відносна вологість Швидкість руху повітря |
22.24°С 40.60% до 0,1м/с |
|
Теплий |
Температура повітря в приміщенні Відносна вологість Швидкість руху повітря |
23.25°С 40.60% 0,1.0,2м/с |
Таблиця 7.2 Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані компютери
Характеристика приміщення |
Обємна витрата свіжого повітря, що подається в приміщення, м3 /на одну людину в годину |
|
Обїм до 20м3 на людину 20.40м3 на людину Більше 40м3 на людину |
Не менше 30 Не менше 20 Природна вентиляція |
Для забезпечення комфортних умов використовуються як організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року і доби, чергування праці і відпочинку), так і технічні засоби (вентиляція, кондиціонування повітря, опалювальна система).
3.4 Шум і вібрація.
Шум погіршує умови праці здійснюючи шкідливу дію на організм людини. Працюючі в умовах тривалої шумової дії випробовують дратівливість, головні болі, запаморочення, зниження памяті, підвищену стомлюваність, пониження апетиту, болі у вухах і т.д. Такі порушення в роботі ряду органів і систем організму людини можуть викликати негативні зміни в емоційному стані людини аж до стресових ситуацій. Під впливом шуму знижується концентрація уваги, порушуються фізіологічні функції, зявляється стомленість у звязку з підвищеними енергетичними витратами і нервово-психічною напругою, погіршується мовна комутація. Все це знижує працездатність людини і її продуктивність, якість і безпеку праці. Тривала дія інтенсивного шуму [вище 80 дБ] на слух людини приводить до його часткової, або повної втрати 5.
В табл. 1.3 вказані граничні рівні звуку залежно від категорії тяжкості і напруженості праці, що є безпечними відносно збереження здоровя і працездатності.
Таблиця 1.3 Граничні рівні звуку, дБ, на робочих місцях.
Категорія напруженості праці |
Категорія тяжкості праці |
||||
I. Легка |
II. Середня |
III. Важка |
IV. Дуже важка |
||
I. Мало напружений |
80 |
80 |
75 |
75 |
|
II. Помірно напружений |
70 |
70 |
65 |
65 |
|
III. Напружений |
60 |
60 |
- |
- |
|
IV. Дуже напружений |
50 |
50 |
- |
- |
Рівень шуму на робочому місці математиків-програмістів і операторів відеоматеріалів не повинен перевищувати 50дБ, а в залах обробки інформації на обчислювальних машинах - 65дБ. Для зниження рівня шуму стіни і стеля приміщень, де встановлені компютери, можуть бути фанеровані звукопоглинальними матеріалами. Рівень вібрації в приміщеннях обчислювальних центрів може бути понижений шляхом встановлення устаткування на спеціальні віброізолятори.
На електронно-променевій трубці кінескопа є потенціал близько 20 000 вольт (в 100 разів вище напруги в мережі). Цей потенціал створюється між екраном дисплея і обличчям оператора, і розганяє порошинки, що осіли на екран, до величезних швидкостей. І ці порошинки, як кулі, врізаються в шкіру того, хто сидить перед екраном.
Є наступні способи боротьби з цим явищем:
Зниження кількості пилу в приміщенні. Зокрема, в компютерних класах украй небажане вживання крейди, оскільки крейда поступово переходить з дошки на обличчя дітей шляхом розгону статичними полями. Зверніть увагу - хороший компютерний клас обладнаний маркерною дошкою, кондиціонером і пиловловлювачем, а іноді "Люстрою Чижевського". Ці пристрої знижують кількість пилу в приміщенні, а "Люстра Чижевського" ще і пригнічує статичні поля.
Високочастотні електромагнітні поля. Їх дія порівнянна з радіацією, але, на щастя, вони дуже швидко зменшуються з відстанню, елементарно екрануються і управляються. Основне їх джерело - відхилююча електромагнітна система кінескопа. В сучасних моніторах все випромінювання відводиться вгору і часткове назад. Вперед не випромінюється нічого. Тому приміщеннях компютерну техніку розставляють уздовж стін так, щоб люди не могли знаходитися біля їх задніх стінок. А ось нахилятися над монітором, щоб подивитися на нього зверху, не рекомендується.
Низькочастотні електромагнітні поля. Низькочастотні електромагнітні випромінювання дотепер не вважалися шкідливими, оскільки від компютера вони нижче, ніж, скажімо, від електричної праски. Проте за даними PC Week за 2000 лютого витікає, що взаємодія власних полів монітора і зовнішніх електромагнітних полів може викликати інтерференцію, через яку зображення на екрані починає мерехтіти, викликаючи погіршення зору і головний біль.
Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітора компютера представлені в табл. 1.4.
Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці оператора компютера звичайно не перевищує 10мкбэр/ч, а інтенсивність ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань від екрану монітора лежить в межах 10.100мВт/м2.
Таблиця 7.4 Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань.
Найменування параметра |
Допустимі значення |
|
Напруженість електричної складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора |
10В/м |
|
Напруженість магнітної складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора |
0,3А/м |
|
Напруженість електростатичного поля не повинна перевищувати: для дорослих користувачів для дітей дошкільних установ і що вчаться середніх спеціальних і вищих учбових закладів |
20кВ/м 15кВ/м |
Для зниження дії цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори із зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99, TCO-03), а також дотримувати регламентовані режими праці і відпочинку.
4. Ергономічні вимоги до робочого місця.
Проектування робочих місць, забезпечених відеотерміналами, відноситься до числа важливих проблем ергономічного проектування в області обчислювальної техніки.
Робоче місце і взаємне розташовує всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця програміста повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.
Ергономічними аспектами проектування відеотермінальних робочих місць, зокрема, є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг, вимоги до того, що розташовує документів на робочому місці (наявність і розміри підставки для документів, можливість різного розміщення документів, відстань від очей користувача до екрану, документа, клавіатури і т.д.), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого столу, можливість регулювання елементів робочого місця 6. Головними елементами робочого місця програміста є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.
Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібне для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.
Моторне поле - простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини.
Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх в плечовому суглобі.
Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними предплечьями при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.
Оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності:
Дисплей розміщується в зоні а (в центрі);
Системний блок розміщується в передбаченій ніші столу;
Клавіатура - в зоні г/д;
«миша» - в зоні в справа;
Сканер в зоні а/б (зліва);
Принтер знаходиться в зоні а (справа);
Документація: необхідна при роботі - в зоні легкої досяжності долоні - в, а у висувних ящиках столу - література, невживана постійно.
На рис. 2.2 показаний приклад розміщення основних і периферійних складових ПК на робочому столі програміста.
1 - сканер, 2 - монітор, 3 - принтер, 4 - поверхня робочого столу
5 - клавіатура, 6 - маніпулятор типу «миша».
Для комфортної роботи стіл повинен задовольняти наступним умовам 6:
висота столу повинна бути вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;
нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був вимушений підтискати ноги;
поверхня столу повинна володіти властивостями, що виключають появу відблисків в полі зору програміста;
конструкція столу повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менше 3 для зберігання документації, лістингів, канцелярських обладнань).
висота робочої поверхні рекомендується в межах 680-760мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути біля 650мм.
Велике значення надається характеристикам робочого крісла. Так, висота сидіння над рівнем підлоги, що рекомендується, знаходиться в межах 420-550мм. Поверхня сидіння мяка, передній край закруглює, а кут нахилу спинки - регульований.
Необхідно передбачати при проектуванні можливість різного розміщення документів: збоку від відеотерміналу, між монітором і клавіатурою і т.п. Крім того, у випадках, коли відеотермінал має низьку якість зображення, наприклад помітні мигтіння, відстань від очей до екрану роблять більше (біля 700мм), ніж відстань від ока до документа (300-450мм). Взагалі при високій якості зображення на відеотерміналі відстань від очей користувача до екрану, документа і клавіатури може бути рівним.
Положення екрану визначається:
відстанню прочитування (0,6.0,7м);
кутом прочитування, напрямом погляду на 20 нижче горизонталі до центру екрану, причому екран перпендикулярний цьому напряму.
Повинна також передбачатися можливість регулювання екрану:
по висоті +3 см;
по нахилу від -10 до +20 щодо вертикалі;
в лівому і правом напрямах.
Велике значення також надається правильній робочій позі користувача. При незручній робочій позі можуть зявитися болі в мязах, суглобах і сухожиллях. Вимоги до робочої пози користувача відеотерміналу наступні:
голова не повинна бути нахилена більш ніж на 20,
плечі повинні бути розслаблені
лікті - під кутом 80.100,
передпліччя і долоні рук - в горизонтальному положенні.
Причина неправильної пози користувачів обумовлена наступними чинниками: немає хорошої підставки для документів, клавіатура знаходиться дуже високо, а документи - низько, нікуди покласти руки і кисті, недостатній простір для ніг.
В цілях подолання вказаних недоліків даються загальні рекомендації: краще пересувна клавіатура; повинні бути передбачені спеціальні пристосування для регулювання висоти столу, клавіатури і екрану, а також підставка для рук 6.
Істотне значення для продуктивної і якісної роботи на компютері мають розміри знаків, густину їх розміщення, контраст і співвідношення яскравості символів і фону екрану. Якщо відстань від очей оператора до екрану дисплея складає 60.80 см, то висота знака повинна бути не менше 3мм, оптимальне співвідношення ширини і висоти знака складає 3:4, а відстань між знаками - 15.20% їх висоти. Співвідношення яскравості фону екрану і символів - від 1:2 до 1:15 2.
Під час користування компютером медики радять встановлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Фахівці також вважають, що верхня частина відеодисплея повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина дивиться прямо перед собою, його очі відкриваються ширше, ніж коли він дивиться вниз. За рахунок цього площа огляду значно збільшується, викликаючи обезводнення очей. До того ж якщо екран встановлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це значить, що очі не закриваються повністю, не омиваються слізною рідиною, не одержують достатнього зволоження, що приводить до їх швидкої стомлюваності.
Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, позитивно впливаючою на продуктивність праці.
5. Режим праці.
Як вже було неодноразово відзначено, при роботі з персональним компютером дуже важливу роль грає дотримання правильного режиму праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках 2.
В табл. 1.5 представлені відомості про регламентовані перерви, які необхідно робити при роботі на компютері, залежно від тривалості робочої зміни, видів і категорій трудової діяльності з ВДТ (відеодисплейний термінал) і ПЕВМ (відповідно до СанПіН 2.2.2 542-96 «Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів, персональних електронно-обчислювальних машин і організації робіт»).
Таблиця 7.5 Час регламентованих перерв при роботі на компютері
Категорія роботи з ВДТ або ПЕВМ |
Рівень навантаження за робочу зміну при видах роботи з ВДТ |
Сумарний час регламентованих перерв, мін |
||||
Група А, кількість знаків |
Група б, кількість знаків |
Група В, годинника |
При 8-годинній зміні |
При 12-годинній зміні |
||
I |
до 20000 |
до 15000 |
до 2,0 |
30 |
70 |
|
II |
до 40000 |
до 30000 |
до 4,0 |
50 |
90 |
|
III |
до 60000 |
до 40000 |
до 6,0 |
70 |
120 |
Примітка. Час перерв даний при дотриманні вказаних Санітарних правил і норм. При невідповідності фактичних умов праці вимогам Санітарних правил і норм час регламентованих перерв слід збільшити на 30%.
Відповідно до СанПіН 2.2.2 546-96 всі види трудової діяльності, звязані з використанням компютера, розділяються на три групи:
група а: робота по прочитуванню інформації з екрану ВДТ або ПЕВМ з попереднім запитом;
група б: робота по введенню інформації;
група в: творча робота в режимі діалогу з ЕОМ.
Ефективність перерв підвищується при поєднанні з виробничою гімнастикою або організації спеціального приміщення для відпочинку персоналу із зручними мякими меблями, акваріумом, зеленою зоною і т.п.
6. Список використаної літератури.
1. Мотузко Ф.Я. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1989. - 336с.
2. Безопасность жизнедеятельности. /Под ред. Н.А. Белова - М.: Знание, 2000 - 364с.
3. Самгин Э.Б. Освещение рабочих мест. - М.: МИРЭА, 1989. - 186с.
4. Справочная книга для проектирования электрического освещения. / Под ред. Г.Б. Кнорринга. - Л.: Энергия, 1976.
5. Борьба с шумом на производстве: Справочник / Е.Я. Юдин, Л.А. Борисов; Под общ. ред. Е.Я. Юдина - М.: Машиностроение, 1985. - 400с., ил.
6. Зинченко В.П. Основы эргономики. - М.: МГУ, 1979. - 179с.
! |
Как писать рефераты Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов. |
! | План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом. |
! | Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач. |
! | Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты. |
! | Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ. |
→ | Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре. |
Реферат | Формы правления в учении М. М. Щербатова |
Реферат | «композиционные пломбировочные материалы» |
Реферат | Баренц Виллем |
Реферат | Новейшие достижения в информатике |
Реферат | Книга Оссовской "Рыцарский этос" |
Реферат | Лабораторные работы по Exсel |
Реферат | СССР в Великой Отечественной войне |
Реферат | Сад камней. |
Реферат | NATO And Cold War Essay Research Paper |
Реферат | City Of Ladies Essay Research Paper Christine |
Реферат | Московское Княжество (1276-1462) |
Реферат | Альтмаркское перемирие |
Реферат | Инструмент интеллекта |
Реферат | Зундская пошлина |
Реферат | Оды похвальные и оды духовные |