Тема: Правове регулювання договорів підряду в цивільному праві зарубіжнихкраїн.
План
Вступ
1. Цивільно-правовахарактеристика договору підряду
1.1 Поняття і ознаки договорупідряду
1.2 Істотні умови договорупідряду
1.3 Права і обов'язки сторін в договорі підряду
1.4 Відповідальність сторін за договором. Припинення дії договору.
2. Особливостіправового регулювання договорів підряду в законодавстві різних країн
2.1 Правова база регулюванняукладення договорів підряду
2.2 Порівняння нормативнихджерел регулювання порядку укладення і положень договорів підряду
2.3 Особливості укладеннядоговорів міжнародного підряду
Висновки
Список використаних джерел
договір підряду міжнародний
Вступ
В умовахстановлення в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки, договір підрядустає одним з основних засобів організації відносин між суб'єктами господарчої діяльності,формою і засобом організації господарських зв'язків. Крім того, вихід українськихпідприємств на міжнародний ринок вимагає укладення договорів міжнародного підряду- одного з найбільш складних видів зовнішньоекономічних операцій. Практично повнавідсутність у вітчизняній літературі робіт, присвячених договору міжнародного підряду,не відповідає тому місцю, яке займає даний вид договору у вітчизняній і зарубіжнійдоговірній практиці.
Такимчином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження і порівняння правового регулюваннядоговорів підряду в цивільному законодавстві зарубіжних країн.
Об'єктом дослідженняє цивільне законодавство України та інших країн світу.
Предметом дослідження виступає договір підряду.
Мета курсової роботи — дослідження і порівняння основних положень і характеристикадоговору підряду в законодавствіУкраїни та інших країн. Це зумовлює виконання таких завдань:
ü дослідження правової бази укладення договорів підряду; понять та основнихелементів договору підряду, таких як: характерні ознаки договору підряду та йогорозмежування з іншими видами договорів, зміст договору підряду, права та обов'язкисторін;
ü охарактеризування юридичного змісту договорнихвідносин підряду;
ü розгляд осорбливостей укладеннядоговорів міжнародного підряду.
1. Цивільно-правова характеристика договору підряду
1.1 Поняття і ознаки договору підряду
Поняття договору в зарубіжному праві за своєю суттю незмінно. В більшостівипадків під договором розуміється угода. Відповідно до ст.1101 Цивільного кодексуФранції (ФЦК) [2] договір — це угодапо якому одна або декілька осіб зобов'язуються перед одним або декількома особами,передати, зробити або не робити чого-небудь. В ст.1-201 Одноманітного торговогокодексу США говориться про те, що договір — це правове зобов'язання в цілому, якевитікає з угоди сторін [3, c.32].
Сучасне виробництво включає в якості одного з найважливіших елементівпроведення різноманітних за своїм змістом господарських робіт — виготовлення абозміна матеріальних об'єктів і надання різного роду послуг. Ці цілі реалізуютьсяв рамках договору підряду.
За договоромпідряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник в свою чергу зобов'язується прийнятивиконану роботу і сплатити за неї обумовлену ціну (ст.837 ЦКУ, ст. 1787 ФЦК, §631 НЦУ, ст. 357-363 ШЗЗ, ст. 702 ЦК РФ та ін.) [6, c. 347].
Договірпідряду є консенсусним, відшкодувальним і взаємним.
Договором підряду опосередковуєтся широке коло господарських робіт. Одними з найбільш старих,«класичних» сфер підряду є будівельні роботи по спорудженню різного роду будівельі споруд. В сучасній практиці будівництва виробничих об'єктів, значне місце займаютьдоговори про будівництво «під ключ» (а turn-keycontract), які передбачають зведення повністю готового до експлуатації об'єкту.
Договір застосовується також до відносин по створенню виробів відповіднодо замовлення: машин, обладнання, вузлів, деталей та ін., комплектних об'єктів,транспортних засобів і т. д.
Сферою застосування підряду є надання різного роду технічних послугу зв'язку з постачанням машин і обладнання для промислових та інших об'єктів, якібудуються за допомогою постачальника, — виконання монтажних і шефмонтажних робіт,здійснення технічного обслуговування.
В сучаснийперіод науково-технічної революції все більшого значення набуває підряд на виконаннянауково-технічних робіт — науково-дослідних і проектно-конструкторських, які отрималинайменування «інжиніринг» (engineering). Доречно підкреслити, щодоговір на виконання цих робіт має певні особливості, пов'язані з необхідністю обумовленняпитань надання прав на використання результатів робіт, авторськими правами виконавців,подальшим наданням ліцензій, а також з можливою конфіденційністю результатів тощо.
Нарешті, сферою застосування договору стають іменовані «консалтингом»(consulting) консультаційні і інформаційніпослуги у сфері наукової організації і управління виробництвом і торгівлею, зокремаздійснення інженерного контролю за проведенням робіт, маркетингові дослідження ринкуі т. д.
Характерноюознакою договору підряду є те, що роботи підрядником виконуються на його власнийризик, це означає, що він не має права вимагати винагороди в разі випадкової загибеліпредмета підряду або неможливості завершення робіт без вини сторін (ст. 855 ЦКУ)[1]. Підрядник несе ризик у разі можливих раптових призупинень робіт, їх випадковихпогіршень або подорожчанні тощо. Так, якщо предмет договору підряду до здачі його замовнику випадково загинув або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін,підрядник не має права вимагати плати за роботу. Однак у тому разі, коли загибельпредмета підряду чи неможливість завершення роботи сталися внаслідок недоліків матеріалу,наданого замовником, або через його розпорядження про спосіб виконання робіт, абосталися після настання прострочки в прийнятті замовником виконаної роботи, причому підрядником були додержані вимоги законущодо попередження замовника про недоліки матеріалів та інші суттєві обставини, щозагрожують міцності або придатності виконуваних робіт, і замовник не вжив відповідних заходів, підрядник зберігає правона одержання винагороди за роботу [1].
Договір підряду необхідно відмежовувати від близьких за змістом договорівособистого найму і купівлі-продажу майбутніх речей.
Від договору особистого найму договір підряду відрізняють по трьомознакам. Предметом договору підряду є виконання підрядником роботи по виконаннюзамовлення, результат якої може бути виражений або не виражений в будь-якій матеріальнійформі. Предметом договору особистого найму є праця, здійснення особою, що наймаєтьсяпевної роботи на підприємстві наймача.
За договором підряду підрядник юридично зберігає положення самостійногосподарюючого суб'єкта. Господарська самостійність підрядника полягає в тому, щовін в основному сам організовує свою роботу і визначає способи її виконання. Найманаж особа включається за договором особистого найму до складу персоналу підприємстванаймача, юридично підкоряється встановленому режиму праці і працює під прямим контролемі керівництвом наймача.
Нарешті, оскільки договір підряду направлений на надання замовниковіготового результату роботи, підрядник працює на свій ризик і в основному за свійрахунок. Особа, що працює за договором особистого найму, не несе ризику, пов'язаногоіз здійсненням свого труда.
Практичне значення має також відмежування підряду від договору купівлі-продажумайбутньої речі, бо з урахуванням відповідної кваліфікації відносин застосовуютьсянорми того або іншого договору. Відмежування проводиться перш за все залежно відтого, яка із сторін є власником матеріалу, використовуваного для виготовлення речі.
В усіх країнах суди визнають договором підряду виконання замовленняна виготовлення речі з матеріалу замовника, оскільки постачальник здійснює тоділише роботу відносно чужого об'єкту власності і передає контрагенту результат своготруда.
Якщо ж постачальник виготовляє річ з власного матеріалу за замовленнямконтрагента, то в більшості країн світу визнається договір купівлі-продажу майбутньоїречі. Вирішальне значення надається тому факту, що, застосовуючи у виробництві свійматеріал, постачальник стає власником виготовленого об'єкту і повинен перенестина замовника право власності на річ, яка належить йому, що характерне саме для відносинпри купівлі-продажу [6, c.349] .
На цій позиції стоїть, зокрема, практика Франції, Англії, США і, здеякими обмовками, Німеччини. З цієї ж концепції виходить і Віденська конвенціяООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980р. Згідно п. 1 ст. 3 цієїконвенції, використання при виготовленні або виробництві об'єкту «істотної частини»власних матеріалів надає відносинам сторін характер купівлі-продажу.
Разом з тим суди низки країн, зокрема Франції та Великої Британії,визнають, що у випадку, якщо виробник використовує свій матеріал, але вартість йогов порівнянні з роботою все ж таки незначна, тобто головна частина вартості товаруприпадає саме на роботу по його виготовленню, то в наявності підрядні відносини.
В праві Німеччини проводиться розмежування між виготовленням речі,визначеної родовими ознаками й індивідуально-визначеною річчю. В першому випадкувизнають наявність відносин купівлі-продажу, до них повністю застосовуються відповіднінорми. При виготовленні ж індивідуально-визначеної речі, закон Німеччини виходитьз того, що тут є «перехідний стан» між договором підряду і договором купівлі-продажу.Це отримало своє закріплення у визнанні спеціальної проміжної форми — договору підрядуна постачання (Werklieferungsvertrag). В принципі, права і обов'язкисторін в цьому випадку визначають по нормах, регулюючих договір купівлі-продажу,але застосовують також і норми договору підряду при визначенні відповідальностіза недоліки речі, при встановленні моменту переходу ризику і обов'язків прийняттяпредмету підряду. Проте, якщо одна з сторін є комерсантом, то замовлення на індивідуально-визначенуріч, що підлягає виготовленню, розглядається як договір купівлі-продажу (абз. 2§ 381 НЦУ) [5].
Договір про виконання будівельних робіт в усіх країнах вважається підрядним,незалежно від того, чий матеріал використовує будівельник. Це обґрунтовується тим,що будівля чи споруда є аксесуаром або приналежністю земельної ділянки, яка, якправило, не належить підряднику на правах власності.
Важлива відмінність між купівлею-продажем і підрядом на виготовленняречі в організаційно-правовому плані полягає в тому, що правовідношення, яке заснованена договорі купівлі-продажу, охоплює тільки обіг виготовлених товарів, їх збут (передачуречі у власність однією особою іншій), а засноване на договорі підряду — також безпосередньопроцес виробництва (який здійснюється за участю замовника, який сприяє і дає вказівкипідряднику).
1.2 Істотні умови договору підряду
Договір підряду може укладатися на виготовлення,обробку, переробку, ремонт речі або на виконання інших робіт з переданням їх результату замовникові. В тому разі, коли договором передбачено виготовлення речі, підрядникпісля завершення робіт має передати права на неї замовнику.
Зміст підрядногодоговору визначається його істотними умовами, якими є предмет договору, його ціната строки виконання робіт.
Предметом договорупідряду є індивідуально визначені речі. Договором мають бути чітко визначені їх характеристики, такі як кількість,якість, розміри, інші необхідні характеристики, які, як правило, визначаються на розсуд замовника.
Підрядник повинен виконати підряд так, щоб предмет договору володіввсіма передбаченими за договором якостями і не мав недоліків (дефектів), які б повністюабо частково позбавляли його цінності і придатності до звичайного або прямо передбаченогов договорі використання. Ця вимога сформульована в § 633 НЦУ і є, по суті, загальнимв праві більшості країн [5].
Ціна роботиза договором підряду, як одна з істотних умов, визначається в українськомуцивільному законодавстві відповідно до ст. 843 ЦКУ [1], якою встановлено, що в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Договором може бути визначена сплата ціни у вигляді твердої фіксованоїсуми за всю роботу в цілому або з відсиланням до кошторису, який містить докладнеперерахування робіт з вказівкою ціни кожної з них (а prixfait, lumpsum). За умовами договору ціна може встановлюватися також після закінченняпевного об'єму робіт, що часто практикується в будівельному підряді.
Закон не передбачає для підрядника права вимагати зміни ціни підрядузважаючи на збільшення вартості матеріалів або робочої сили і відповідно відшкодуваннядодаткових витрат. Але тривалі терміни проведення підрядних робіт, особливо в будівництві,різкі коливання цін породили практику включення в контракти обмовки про переглядумов контракту зважаючи на різку зміну первинних економічних умов дії договору (hardshipclause). Сторони зобов'язуються переглядати фінансові умови контракту, тобтойого ціну, а у разі недосягнення угоди — вирішувати суперечку в арбітражному порядку.
Строки початкуі завершення виконання підрядних робіт та терміни передачі результатів робіт замовникує істотними умовами договору підряду. Строки виконання роботи або її окремих етапівмають бути встановлені у договорі підряду (ст. 846 ЦКУ [1]). На практиці при виконанні довгостроковихробіт сторонами часто затверджуються графіки проведення робіт, яких має дотримуватисяпідрядник під загрозою штрафних санкцій або навіть припинення договору.
Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання робіт, підрядник зобов'язаний виконати роботу,а замовник має право вимагати її виконання в розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру, обсягівроботи та звичаїв ділового обороту.
1.3 Права і обов'язки сторін в договорі підряду
Основні обов'язки підрядника полягають у виконанні роботи та передачірезультатів роботи замовнику.
Здійснення підрядником роботи характеризується законом трьома особливостями:
ü виконанням роботи в точній відповідностідо завдання замовника;
ü проведенням роботи на свій ризик;
ü здійсненням роботи під спостереженнямі контролем замовника.
Робота повинна бути виконана в точній відповідності до завдання замовника,в якому визначається, який результат підлягає досягненню. В сучасних умовах виробництваі науково-технічного прогресу, коли підряди характеризуються великими об'ємами робіті складністю їх виконання, завдання формулюються замовником вельми детально. Вонипрописуються в загальних формах в самому тексті договору і деталізовано — в додатках,які складають невід'ємну частину договору.
Підрядне завдання визначає предмет підряду і ті якісні показники, якимивін повинен володіти, тобто техніко-економічні вимоги до об'єкту розробки.
При виконання роботи підрядник не може значно відхилитись від підрядногозавдання без згоди замовника. Якщо ж він допустив істотні відхилення, то замовникмає право відмовитися прийняти роботу і не виплатити винагороди.
Замовник має право в період виконання підряду змінити своє завдання.Підрядник, за загальним правилом, зв'язаний додатковими вказівками замовника, аленеобхідні при цьому додаткові витрати по виконанню підряду несе замовник.
Підрядник бере на себе відповідальність за кінцевий результат роботи,виконуючи її на свій «страх і ризик». Це означає, що до моменту прийняття роботизамовником він несе всі ризики виконання підряду: на нього лягають всі майнові наслідкизагибелі або пошкодження (псування) предмету підряду, виготовленого чи готовогодо здачі, або неможливості виконання підряду. Ризик підрядника полягає в тому, щовін не має права вимагати від замовника винагороди за ту роботу, яка була виконанадо моменту загибелі предмету підряду або його пошкодження або яку стало неможливозавершити.
Підрядник несе майнові наслідки загибелі або пошкодження об'єкту підрядуабо неможливості виконання підряду, які наступили за його власної вини або в результатівипадкових обставин (випадку). Якщо ж зазначені наслідки були викликані замовникомі не можуть бути поставлені в провину підряднику, останній зберігає право вимагативинагороди за виконану роботу, а також відшкодування заподіяного йому збитку, наприкладпри загибелі або пошкодженні об'єкту в результаті використання поставлених замовникомдефектних матеріалів або виконання неправильних вказівок замовника.
Одноманітно вирішується питання про ризик випадкової загибелі або пошкодженняматеріалів, призначених для виготовлення речі. Згідно загальному правилу про несеннявласником ризику випадкової загибелі або пошкодження майна, цей ризик покладаєтьсяв даному випадку на ту сторону — підрядника або замовника, — якій належить матеріал.Виняток становить загибель або пошкодження матеріалів підрядчика при будівельномупідряді, коли ризики покладаються на замовника, бо, будучи завезеними на його ділянку,матеріали розглядаються як приналежність даної ділянки.
Тим не менш, в усіх випадках підрядник звільняється від відповідальностіза ризики, які випадково наступили в період прострочення прийняття замовником предметупідряду, виконаного в строк.
Підрядник здійснює роботу в господарському відношенні самостійно, алепід наглядом і оперативним контролем замовника. Виконуючи завдання, підрядник юридичнозберігає оперативно-господарську самостійність. Він сам організовує роботу, визначаєконкретні шляхи досягнення кінцевого результату, черговість виконання окремих частинроботи, розстановку персоналу та ін. Підрядник обмежений в цьому відношенні першза все змістом замовлення, що визначає техніко-економічні і інші показники, якимиповинен володіти результат роботи, а також засобами його досягнення, зокрема матеріаламиі механізмами, що підлягають використанню.
Господарська самостійність підрядчика проступає і в організації роботипо виконанню підряду. Найчастіше підрядчик виконує роботу власними силами і за свійкошт. Можливість передачі ним виконання робіт третій особі за субпідрядним договоромне регламентується законом. Типовими контрактами часто передбачається заборона підрядникупокладати виконання своїх обов'язків на іншу особу без згоди замовника. За погодженням,підрядник має право передати виконання замовлення повністю або частково одному абодекільком субпідрядникам. Проте в цьому випадку він залишається повністю юридичновідповідальним за виконання договору перед замовником, який не вступає у будь-якіправові відносини із субпідрядниками. Разом з тим, умовами контрактів нерідко допускаєтьсябезпосередня виплата замовником винагороди цим виконавцям робіт по мірі їх виконання.Зважаючи на складність контролю за діяльністю підрядника по виконанню підряду, ціфункції часто покладаються замовником на спеціалізовані фірми інженерів-консультантів,яким за договором надаються спеціальні права.
Умовами підрядного договору часто обговорюється право замовника навипробовування і перевірку вживаних матеріалів, давати вказівки про ліквідацію відміченихнедоліків, вимагати усунення від роботи окремих осіб персоналу або навіть припиненняробіт.
Якщо підрядник не згоден з вказівками замовника як необґрунтованимиі такими, що загрожують міцності, безпеці або іншим сторонам якості робіт, то вінзобов'язаний негайно повідомити про це замовника. При виникненні розбіжностей міжсторонами, вони можуть звернутися за вирішенням суперечки в арбітражний суд, якщоце обумовлено в контракті.
Другий основний обов'язок підрядника полягає в здачі замовнику результатувиконаних робіт — здачі підряду. Вона повинна бути здійснена в належному місці ів належний термін.
За договором на підрядника можуть бути покладені і деякі додатковіобов'язки. До них відносяться наприклад прийняття підрядником на себе всіх витрат,необхідних для виконання договору (видача замовником авансу повинна бути спеціальнообумовлена в договорі), інформування замовника про наявні в переданих йому матеріалахнедоліків, які ускладнюють або виключають виконання робіт на належному рівні.
Основні обов'язки замовника полягають в прийнятті робіт від підрядникаі сплаті винагороди за їх виконання.
Прийняття підряду полягає у фактичному прийманні результату виконанихробіт і оцінці якості. Неприйняття виконаного замовлення в узгоджений термін тягненаслідки, передбачені на випадок прострочення, допущеного кредитором. Зокрема, ризиквипадкової загибелі або пошкодження предмету замовлення переходить на замовника.В разі винного порушення обов'язку по прийманню замовлення, замовник повинен відшкодуватипідряднику збитки, якщо такі наступлять.
Згідно із ст. 1791 ФЦК, § 641 НЦУ, робота може прийматися в ціломуабо по частинах. По умовах крупних контрактів, допускається попереднє і остаточнеприймання. Часткове приймання робіт встановлюється або по періодах виконання договору- календарних термінах, наприклад в підряді на науково-дослідні роботи, або по елементахздійснення робіт, наприклад в будівельному підряді [2; 5].
Інтересам замовника найбільш відповідає оплата роботи після її виконанняв цілому. Проте це правило, передбачене також п. 1 ст. 711 ЦК РФ, є диспозитивним.Замовник може сплатити роботу повністю при укладенні договору або виплатити аванс,провівши остаточний розрахунок після здачі всієї роботи в цілому. Підрядчик же маєправо вимагати виплати винагороди при укладенні договору або авансу тільки у тихвипадках і у розмірі, які передбачені законом або договором підряду.
Винагорода підлягає оплаті на підставі прийняття виконаних робіт абоїї частки. Оплата проводиться, як правило, на підставі перевірки замовником виконанняробіт.
В забезпечення вимоги про сплату ціни, законами визнається за підрядникомзаставне право на виготовлені об'єкти.
За умовами договору, на замовника можуть бути покладені додаткові обов'язки.Так, замовник може прийняти на себе обов'язок по сприянню підряднику у виконанніпідрядних робіт, передати матеріали для виготовлення або будівництва об'єктів, атакож надати технічну документацію, креслення, інструкції для виконання робіт, провестипідготовчі роботи, наприклад по прокладці комунікацій, споруді будівельного майданчиката ін.
В разі невиконання замовником цього обов'язку, підрядник має правопризначити термін і оголосити, що він зажадає припинення договору, якщо обов'язокне буде виконаний в цей термін. В разі неприйняття замовником відповідних заходів,дія договору може бути припинена. Якщо робота не доведена до кінця із-за порушеннязамовником вказаних обов'язків, підрядник може зажадати винагороди за виконану роботу,а при винному порушенні — відшкодування збитків.
В контрактах, складених на базі типових, часто зустрічається умовапро те, що або підрядник бере на себе обов'язок страхування персоналу, або замовникздійснює таке страхування за рахунок підрядника.
1.4 Відповідальністьсторін за договором. Припинення дії договору
Сторонинесуть відповідальність за точне виконання всіх зобов'язань за договором відповіднодо загальних норм зобов'язального права і спеціальними нормами, регулюючими підряд.Останніми приділяється особлива увага питанню відповідальності підрядника за якістьі терміни виконання робіт.
Вимога замовника про розірвання договору допускається, як правило,лише при виявленні істотних недоліків, тобто таких, які перешкоджають використаннюрезультату підряду за призначенням або значно знижують цінність або якість робіт.Так, по ст. 358 ШЗЗ [4] замовник має право відмовитися від приймання замовлення,«якщо робота настільки дефектна або настільки не відповідає умовам договору, щозамовник не може її використовувати або принаймні бути справедливо примушеним доїї приймання». В разі провини підрядчика замовник може вимагати відшкодування збитків,як за невиконання договору.
Підрядчик несе відповідальність за завершення роботи до встановленогодоговором терміну. В разі порушення цього обов'язку, замовник має право стягнутиз підрядника збитки, заподіяні йому простроченням виконання, або вимагати розірваннядоговору. Здійснення права на розірвання договору пов'язується з попереднім повідомленнямпідрядника і наданням йому додаткового терміну. Суди, проте, визнають за можливенегайне розірвання договору за наявності особливої зацікавленості замовника.
В типових проформах контрактів і угодах, що укладаються на їх основі,важливе місце відводиться умовам, що гарантують фінансові інтереси кожній із сторіну разі порушення контрагентом своїх договірних зобов'язань.
В регулюванні підрядних відносин крім підстав припинення договору,що передбачаються загальними нормами зобов'язального права, діє і ряд спеціальнихправил. Враховуючи тривалий характер виконання багатьох робіт і нестійкість господарськогоположення учасників обороту, допускається розірвання підрядного договору за ініціативоюзамовника або підрядчика на будь-якій стадії виконання робіт до їх завершення.
Замовник може відступитися від договору у будь-який час до закінченняйого виконання, не посилаючись на наявність будь-яких особливих мотивів. Це правиловстановлене ст. 1794 ФЦК, § 649 НЦУ або вироблено судовою практикою [2; 5].
Судовою практикою і договорами за підрядником також визнається правовідступитися від договору із збереженням інших правових засобів захисту своїх інтересів.Для цього зазвичай необхідне попереднє сповіщення ним замовника і наявність достатньосерйозних підстав. Такими вважаються, зокрема:
ü невиплата замовником винагородиза виконану частину роботи протягом передбаченого договором терміну;
ü припинення виконання робіт натривалий період часу (іноді прямо визначений в договорі) зважаючи на випадкові абофорс-мажорні обставини, вказівки інженера-консультанта, контролюючого виконанняроботи;
ü ненадання замовником необхідноїдокументації;
ü оголошення замовника неспроможнимі деякі інші.
Закінчуючи перший розділ курсової роботи, можна зробити наступні висновки:
1. За договором підряду відповідно до ст. 837 ЦКУ [1] підрядник зобов'язуєтьсяна свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язуєтьсяприйняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду є консенсуальним, двостороннім,оплатним.
2. Договір підряду регулюється вкраїнах романо-германської системи права нормами цивільних кодексів. В англо-американськійсистемі права норми відносно підряду розроблені в основному судовою практикою, алев США є і спеціальні закони в окремих штатах.
3. Договір підряду, враховуючи його характерні ознаки (підрядник виконуєобумовлену сторонами роботу для замовника), має певні схожі риси з іншими договорами,зокрема трудовим договором та договором купівлі-продажу (поставки), особливо привиконанні робіт з матеріалів підрядника та передачі їх у власність замовника.
4. Зміст підрядного договору визначається його істотними умовами, якими є предмет договору, його ціна та строки виконання робіт. Крім того, договором визначаються права і обов'язкита відповідальність сторін, а також умови припинення дії договору.
2. Особливості правового регулювання договорів підряду взаконодавстві різних країн
2.1 Правова база регулювання укладення договорів підряду
В більшості випадків, загальні положення про договори і зобов'язання,які виникають з договору, містяться в цивільних кодексах різних країн. ФранцузькийЦивільний кодекс (ФЦК) містить розділи «Загальні положення про договори і зобов'язанняз договору», «Про купівлю-продаж», «Про міну», «Про договір найму», «Про договірдоручення на організацію будівництва», «Про позику», «Про зберігання і секвестр»,«Про угоди, пов'язані із здійсненням неподільних прав», «Про ризикові договори»,«Про доручення», «Про поручительство», «Про мирові угоди», «Про заставу» та ін.Німецьке Цивільне укладення (НЦУ) включає розділ третій «Договір» третього розділупершої книги, книгу другу, де в основному містяться правила про окремі договори(купівля-продаж, міна, дарування, наймання, оренда, заїм, договір підряду та ін.).У книзі четвертої Цивільного кодексу Іспанії «Про зобов'язання і договори» окрім загальних положень прозобов'язання, містяться правила про окремі види договорів. Книга четверта Цивільногокодексу Італії містить розділи «Загальні положення про договори» і «Окремі видидоговорів». У книзі шостої Цивільного кодексу Нідерландів є розділ «Загальні положенняпро договори», а в книзі сьомої — положення про окремі договори (купівля-продаж,міна, дарування, оренда, позика, підряд та ін.) [13].
В окремих державах загальні положення про договори, що містяться вцивільних кодексах схильні до сильного впливу з боку підзаконних актів. Так, Цивільнийкодекс Бразилії закріплює можливість активного втручання держави в договірні відносини.
Найчастіше зарубіжне законодавство не робить чіткого розмежування договорівна договори, що реалізовуються в комерційній сфері і договори, що реалізовуютьсяв інших сферах, закріплюючи єдині цивільно-правові форми.
Як сказано вище, договір підряду регулюється в країнах романо-германськоїсистеми права нормами цивільних кодексів (у Франції — ст. 1789-1799 ФЦК; в Німеччині- § 631-651 НЦУ і т. д.). В англо-американській системі права переважну роль відноснопідряду грають норми прецедентного права, але в США є і спеціальні закони в окремихштатах.
Найбільший вираз правовій суті договору підряду і ефективність йогозакріплення як цивільно-правової форми досягнуті в країнах романо-германської правовоїсім'ї. В цілому, зобов'язальне право практично всіх європейських країн в періодсвого формування опинилося під впливом французького і німецького права. Так, НімецькеЦивільне укладення відразу ж після його ухвалення сприйняли в скандинавських країнахяк зразок юридичної техніки і по майнових питаннях, перш за все у відносинах міждвома сторонами. За зразком і подобою Німецького Цивільного укладення були створеніцивільні кодекси Японії, Китаю, Греції, деяких латиноамериканських країн.
Вплив Цивільного кодексу Франції випробували на собі такі держави,як Іспанія, Італія, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Чилі, Швейцарія та інші країни.В Бельгії Цивільний кодекс не дивлячись на реформи 1958 та 1976рр. в своїй основі зберіг положеннязобов'язального права Франції, що містяться в ФЦК [2].
Важливу роль в договірній практиці грають типові договори, особливов будівельному підряді, розроблені національними і міжнародними промисловими організаціямита об'єднаннями підприємців (наприклад FindLaw [15]). Що стосується договорів міжнародногопідряду, то відсутність нормативного (юридично обов'язкового) регулювання договоруна міжнародному рівні певною мірою компенсується безліччю проформ договорів, якірозроблені різними міжнародними організаціями і служать зразком для замовників іпідрядників, які належать до різних країн. Серед таких проформ можна виділити Правовийпосібник ЮНІCТРАЛ по складанню міжнародних контрактів на будівництво промисловихоб'єктів (A/cn.9/ser.b/2) 1987р. [16], розробка якого була обумовлена прагненням полегшити замовникам,особливо з країн, що розвиваються, підготовку відповідних контрактів. Як і всі подібнідокументи, Правовий посібник не має будь-якої юридичної сили і є лише рекомендацієюсторонам контракту. Необхідно відзначити і розроблені Європейською економічною комісієюООН «Загальні умови експортних поставок і монтажу машинного устаткування» (N 574A, 1957р.), «Загальні умови монтажу машинного устаткування за кордоном» (N 574 D,1963р.), які також застосовуються за наявності посилання на вказані Загальні умовив договорі підряду[12].
Крім цивільних кодексів договірні підрядні відносини можуть регулюватисяспеціальними законами, що встановлюють порядок укладення договорів, визначають йогоокремі умови, відповідальність сторін, а також регулюють інші області договірнихвідносин.
2.2 Порівняння нормативних джерел регулювання порядку укладення і положеньдоговорів підряду
В цивільному і торговому праві зарубіжних країн відношення за договоромпідряду регулюються в основному диспозитивними нормами [8, с.372]. Звідси особливого значеннянабувають положення самого контракту, які, проте, формулюються фактично в односторонньомупорядку замовником. Велику роль в області регулювання підрядних відносин в зарубіжнихкраїнах грає також формулярне право.
В країнах романо-германської правової системи підряд розглядаєтьсяяк самостійний вид договору (contratd'entreprise, Werkvertrag), який визначається встановленимив законі ознаками. А в англо-американській системі права підрядні відносини традиційновважаються одним з видів договору особистого найму (contractofworkandlabour), але при цьому істотною особливістю контракту признається певна самостійністьвиконавця роботи, який в зв'язку з цим іменується незалежним контрагентом (independentcontractor) [7, с. 347].
Із здачею-прийманням підрядних робіт в законодавстві різних країн зв'язуєтьсязвільнення підрядчика від відповідальності за недоліки, виявлені у виконаній роботі,проте питання відносно явних і прихованих недоліків вирішується по-різному.
Спеціальні правила про приймання підряду містяться, наприклад, в ст.357 ШЗЗ, в якій указується, що після приймання предмету підряду замовник повиненперевірити його стан «в звичайний термін» і заявити підрядчикові про виявлені недоліки,причому кожна із сторін має право вимагати проведення спеціальної експертизи ізскладанням висновку.
У Франції суди виходять з того, що прийняття замовником виконаних робітзвільняє підрядника від відповідальності за всі явні і приховані недоліки. Цей принципзастосовується до всіх видів підрядних робіт, за винятком робіт будівельного підряду.Проте якщо при виготовленні речі підрядчик використовував свій матеріал, то суди,вбачаючи тут договір продажу майбутньої речі, покладають на виготовлювача, як продавцявідповідальність за приховані недоліки згідно ст. 1463 ФЦК. При будівельному підрядіна підрядника покладається, згідно закону, гарантія за якість робіт терміном в десятьроків, починаючи з дати прийняття об'єкту. Гарантійний термін діє відносно вимог,пов'язаних з прихованими недоліками. Якщо ж збиток був викликаний наміром підрядника,то останній відповідає на загальних підставах в межах 30 років.
В Німеччині прийняття роботи знімає з підрядника відповідальність заявні недоліки. Якщо замовник приймає роботу без обмовок про недоліки, то він втрачаєправо вимагати надалі їх виправлення (§ 640 НЦУ). Відносно прихованих недоліківсуди застосовують правила § 638 НЦУ таким чином. Вимоги замовника погашаються зазакінченням терміну давності, який становить шість місяців по роботах, не пов'язанихз виготовленням матеріальних об'єктів, один рік — по роботах, не направлених настворення нового об'єкту (обробка сировини, виправлення недоліків і ін.), і п'ятьроків — при повному або частковому зведенні об'єктів. Термін обчислюєтьсяз моменту прийняття або завершення робіт (якщо приймання не передбачене). Підрядник,який умисно приховав істотні недоліки при прийманні, відповідає в межах загальноготерміну позовної давності в течії 30 років.
В Англії і США прийняття роботи звільняє підрядника від відповідальностіза явні недоліки. Підрядник відповідає за приховані недоліки в межах загальногошестирічного терміну позовної давності по договорах, якщо вони з'явилися результатомйого недбалості у виконанні своїх обов'язків.
Діють різні форми відповідальності підрядника за якість виконаних робіт.Характерні в цьому відношенні санкції, передбачені законодавством Німеччини і Швейцарії(§ 633-635 НЦУ, ст. 358 ШЗЗ).
За наявності в предметі замовлення неістотних недоліків, тобто таких,які трохи зменшують його цінність або придатність, замовник може вимагати зменшеннярозміру винагороди (зниження ціни) або усунення підрядником за свій рахунок виявленихнедоліків або ж він має право усунути їх своїми силами за рахунок підрядника. Вимогапро усунення недоліків повинна супроводжуватися призначенням додаткового терміну,причому вона може бути висунута і до закінчення всієї роботи. Підрядник може відхилитицю вимогу, якщо усунення недоліків пов'язане з надмірними витратами. В разі провинипідрядника, замовник має право вимагати також відшкодування зазнаних збитків.
2.3 Особливості укладення договорів міжнародного підряду
Договір підряду може кваліфікуватися як міжнародний за наявності однієїз двох умов: комерційні підприємства сторін такого договору — підрядника і замовника- повинні знаходитись на території різних країн або підрядні роботи повинні здійснюватисьна території іншої країни, навіть якщо сторони мають свої комерційні підприємствана території однієї країни. Факт здійснення підрядних робіт на території іншої країникваліфікує договір як «міжнародний», хоча він може і не підпадати під значення зовнішньоекономічноїоперації.
Договорам міжнародного підряду властиві наступні риси:
— комплексний характер, який виявляється в тому, що сторони договору- замовник і підрядник — намагаються врегулювати в договорі всі аспекти своїх взаємин(технічної документації, фінансування проекту, наймання персоналу та ін.);
— тендерна процедура укладення договорів;
— складна система фінансування, яка здійснюється, як правило, шляхомзалучення банківських кредитів і гарантій.
Багато міжнародних підрядних проектів фінансуються крупними міжнароднимифінансовими організаціями, такими, як Всесвітній банк, Європейський банк реконструкціїі розвитку, Азіатський банк розвитку та ін. [17].
Зазвичай договори міжнародного підряду, особливо в будівництві, укладаютьсяв процесі торгів. Організатором торгів і замовником в багатьох випадках виступаютькраїни в особі своїх міністерств і державних компаній, які одержують бюджетне фінансуванняпід конкретний об'єкт. Відносно таких державних утворень проведення тендеру частовимагається законом.
Тендерна документація включає заявку на участь в тендері, вимоги добанківських гарантій виконання зобов'язань підрядником, форми договору підряду,професійні і технічні кваліфікаційні критерії підрядника та ін. Одним з документівпри подачі заявки є бонд (застава, завдаток) в розмірі, визначеному організаторомтендеру, що видається одним з першокласних банків або банком, схваленим замовником,у вигляді безвідзивної банківської гарантії (irrevocablebanker'sguaranteebond).
В складі тендерної документації разом із стандартними документами (технічнезавдання, ціни та ін.) часто потрібно надати гарантійний сертифікат (warrantycertificate) про те, що устаткування, запчастини, матеріали є новими і недефектними.Такий сертифікат зазвичай повинен бути підписаний якою-небудь незалежною міжнародноюекспертною організацією по якості (наприклад SGS, Inspectorate, Alex Stewart, та ін.).
Міжнародною торговою палатою (МТП) були розроблені Уніфіковані правилаМТП по договірних гарантіях 1978 р. (N 325), які містять спеціальні положення протендерну гарантію, тобто зобов'язанні, яке видано гарантом на прохання принципала(учасника торгів) на користь бенефіціара (сторони, що оголосила торги) [12].
Основними структурними елементами договору є предмет, ціна (включаючигарантії оплати), гарантії виконання підрядником договору, відповідальність замовникаі підрядника, гарантійні терміни. Договори можуть також включати розділи про інтелектуальнувласність (право на креслення, документи і інші матеріали), про розподіл ризикувипадкової загибелі об'єкту будівництва, відповідальність за нещасні випадки навиробництві і виплату компенсацій, страхування відповідальності.
Як правило, в міжнародних підрядних договорах є розділ про постачаннянеобхідних для здійснення робіт будівельних матеріалів, машин і устаткування з посиланнямина конкретні базиси ІНКОТЕРМС.
Фінансування робіт за договором міжнародного підряду здійснюється шляхомзалучення банківських кредитів і гарантій. Тендерна документація, як правило, передбачаєнеобхідність надання перспективним підрядчиком банківської гарантії виконання (якправило, першокласного банку) і страхування своєї відповідальності надійним страховиком.Відносини з банками і страховиками не охоплюються конструкцією договору підряду,тому, як правило, регулюються правом банку і страховика відповідно.
Під час виконання контракту, як правило, передбачається необхідністьотримання підрядчиком двох гарантій:
1) гарантії виконання (performancebond) (наприклад, на суму 5%від вартості контракту), яку необхідно отримати для підписання контракту (гарантіявиплачується тільки на вимогу замовника за «невиконання контракту»);
2) гарантії якості товару і належного постачання (banker'sguaranteebond) (наприклад, 10% від вартості устаткування, що поставляється), наданняякої — необхідна умова для отримання коштів з акредитиву. Така гарантія стягаєтьсязамовником в разі непостачання, прострочення в постачанні або постачанні дефектногоустаткування або матеріалів.
Договори міжнародного підряду, а також передуюча їх укладенню тендернадокументація в більшості випадків передбачають розгляд спорів в створюваних сторонамитретейських судах або (що рідше) в державних судах по місцю здійснення будівництва,яке, як правило, співпадає з місцем знаходження замовника, із застосуванням правадержави-замовника.
Часто в тендерах використовується наступне формулювання: «Контрактрегулюється правом держави X (країна замовника). Спори розглядаються в арбітражів країні X. Кожна сторона призначає по одному арбітрові, які обирають третього — суперарбітра або він призначається міністром юстиції країни X» [12].
Тендерна документація може вимагати від учасників створення консорціумів(спільних підприємств) (jointventures) для здійснення проектуза договором міжнародного підряду
Класична схема створення консорціуму — це об'єднання будівельного іфінансового досвіду двох компаній, з яких одна займається безпосередньо будівництвомі підрядними роботами, має відповідні ліцензії і персонал, а інша інвестує грошовікошти.
Закінчуючи розділ другий курсової роботи, ми можемо зробити наступнівисновки:
1. Зарубіжне законодавство не робитьчіткого розмежування договорів на договори, що реалізовуються в комерційній сферіі договори, що реалізовуються в інших сферах, закріплюючи єдині цивільно-правовіформи.
2. Договір підряду регулюється вкраїнах романо-германської системи права переважно нормами цивільних кодексів, ав англо-американській системі права — нормами прецедентного права.
3. В країнах романо-германськоїправової системи підряд розглядається як самостійний вид договору, а в англо-американськійсистемі права підрядні відносини традиційно вважаються одним з видів договору особистогонайму.
4. Укладення договорів міжнародногопідряду має свої особливості, такі як тендерна процедура укладення, банківські гарантії,порядок розгляду спорів.
Висновки
Законодавство зарубіжних країн трактує договір підряду як договір,коли одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати за завданням іншої сторони(замовника) певну роботу і здати її результат замовнику, а замовник зобов'язуєтьсяприйняти результат роботи і оплатити його.
В договорі підряду боржник передає річ у власність кредитора. Протедоговір підряду, який передбачає передачу речі як результату виконаної роботи увласність замовника, направлений на виготовлення речі, яка визначається в моментукладення договору родовими ознаками. Крім того, підрядчик зобов'язаний передатине будь-яку річ, а саме ту, яка з'явилася результатом його роботи. Таким чином,підряд охоплює відносини не тільки товарного обігу, але й виробництва матеріальнихблаг.
В момент укладення договору підряду речі, яка повинна бути переданакредитору, як правило, ще немає в наявності, її тільки належить виготовити.
Підрядні відносини направлені на задоволення індивідуальних потребі вимог замовника. Підряд в першу чергу зобов'язує боржника виготовити річ (виконатироботу), а вже потім її передати.
Договір підряду охоплює правовим регулюванням процес труда. За договоромпідряду задоволення інтересу замовника забезпечується результатом роботи підрядника,тобто основний акцент в регулюванні відносин підряду робиться на регламентацію досягненняі передачі результату труда замовнику.
Нарешті, речі ж, створені за договором підряду, до моменту їх передачізамовникові належать на праві власності підрядчикові.
Відзначимо конститутивні ознаки зобов'язання, які встановлюються договоромпідряду:
-підрядник виконує роботу за завданням замовника з метою задоволеннятих або інших індивідуальних потреб і вимог замовника;
-підрядник зобов'язується виконати певну роботу, результатом якої єстворення нової речі або відновлення, поліпшення, зміна вже існуючій речі;
-річ, створена за договором підряду, належить на праві власності підрядникудо моменту прийняття виконаної роботи замовником;
-підрядник самостійний у виборі засобів і способів досягнення обумовленогодоговором результату;
-підрядник зобов'язується виконувати роботу за свій ризик, тобто вінвиконує роботу своїм утриманням і може отримати винагороду тільки в тому випадку,якщо в ході виконання роботи він досягне обумовленого договором результату;
-підрядник виконує роботу за винагороду, право на отримання якої унього виникає по виконанню і здачі, як правило, всієї роботи замовнику, окрім випадків,встановлених законом або договором.
Списоквикористаних джерел
1. Цивільний кодекс України – К.: Школа, 2003.
2. Code civil. — Édition Dallos, 1995, P. 731.
3. КулагинМ.И. Предпринимательство и право: опыт Запада. — М.: «Дело», 1992, 1992, с.72.
4. АннерсЭ. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. — М.: Наука, 1994,с.380.
5. Германскоеправо. Часть 1. Гражданское уложение / М.: Международный центр финансово-экономическогоразвития, 1996, с.11.
6. Порівняльне правознавство: Курс лекцій / Л. В. Голяк, А. С. Мацко, О. В. Тюріна. — К.: МАУП, 2004.— 200 с
7. Гражданское и торговое правокапиталистических государств/ Отв.ред. Е.А. Васильев. – М.: «Международные отношения», 1993 – 302 с.
8. Гражданское и торговое право зарубежных государств: Учебник / Отв.ред. Е.А. Васильев, А.С. Комаров. 4-е изд. Т. II. М., 2006. С. 294.
9. Бірюков І.А. Цивільне право України. Загальна частина: Навч. посібникдля вузів / В.А.Бірюкова, Ю.О. Заїка, В.М.Співак. – К.: Наукова думка, 2000. – 304с.
10. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. – Кн. 1. Общие положения.– М.: Статут, 2000. – 848 с.
11. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / Зазаг. ред. Я. М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Концерн «ВидавничийДім „Ін Юре“, 2003. – 408 с.
12. Канашевский В.А. Понятие внешнеэкономической сделки в российском праве,доктрине и судебно-арбитражной практике // Журнал российского права. 2008. N 8.
13. Учебно-методическийкомплекс по дисциплине«Основные институты гражданского права зарубежных стран» для студентов специальности«Правоведение»: Новополоцк 2004.
14. Інтернет: www.ebooktime.net/book_227_glava_79_7.1._Німецьке_циві.html
15. Інтернет: forms.findlaw.com/llc_forms.html
16. Інтернет: www.uncitral.org/ pdf/ russian/ texts/ procurem/ construction/ lgconstr-r.pdf
17. Оландер Т.В. Тендерные гарантии в международной практике // Международныебанковские операции. 2009. N 5.