Міжнародна підприємницька діяльність

ЗМСТ Вступ 1.Суть та форми мжнародно пдпримницько дяльност. 1.1 Визначення поняття мжнародна пдпримницька дяльнсть4 1.2 Суб кти та види мжнародно пдпримницько дяльност.4 1.3 Рвн та форми нтернацоналзац мжнародного бзнесу.2.Спльн пдпримства як основна форма мжнародного пдпримництва. 2.1 Поняття мжнародне спльне пдпримство.2.2 Класифкаця мжнародних спльних пдпримств10 2.3

Спльн пдпримства в Укран 3. Регулювання мжнародного бзнесу. 3.1 Мета та рвн регулювання мжнародного пдпримництва3.2 Регулювання мжнародного бзнесу в Укран 15 Висновки Розрахунково-практична частина. Список використано лтератури. Вступ Пдпримницька дяльнсть основою економки будь-яко розвинено ринково крани.

В процес розвитку виробництва пдпримство може досягти того рвня, на якому воно здатне виробляти бльше, нж того потребу внутршнй ринок. На цьому етап для даного пдпримства доцльним вихд на зовншн ринки товарв та послуг, тобто включення в мжнародну пдпримницьку дяльнсть. На сучасному етап розвитку свтового господарства, на якому воно характеризуться процесами нтеграц та глобалзац, мжнародна пдпримницька дяльнсть набува все бльшого бльшого розмаху.

Тому проблема розвитку та регулювання мжнародно пдпримницько дяльност набула зараз крайньо актуальност. Особливо гостро ця проблема стоть перед постсоцалстичними кранами з перехдною економкою, в тому числ перед Украною. Ефективна участь цих кран в свтових економчних процесах безпосередньо повязана з нормальним розвитком хньо зовншньоекономчно дяльност. Тож головною метою дано курсово роботи осягнення сут мжнародно пдпримницько дяльност. Дана мета ма бути досягнена через виконання конкретних завдань, а саме 1.

Визначення поняття мжнародно пдпримницько дяльност 2. Виокремлення форм мжнародно пдпримницько дяльност 3. Аналз основно форми мжнародно пдпримницько дяльност - спльних пдпримств 4. Аналз рвнв регулювання мжнародно пдпримницько дяльност. 1.Суть та форми мжнародно пдпримницько дяльност. 1.1

Визначення поняття мжнародна пдпримницька дяльнсть Мжнародна пдпримницька дяльнсть мжнародний бзнес, мжнародне пдпримництво стала в останнй час об ктом багатьох дослджень. С.Ф. Покропивний визнача як дяльнсть, що здйснються через науково-технчну, виробничу, торговельну, сервсну та ншу взамокорисну спвпрацю субктв господарювання двох чи бльше кран мжнародних партнерв4. В ншому джерел мжнародна пдпримницька дяльнсть визначаться як сфера виробничо-господарсько

дяльност, пов язано з мжнародною виробничою науково-технчною кооперацю, з експортом та мпортом товарв та послуг19. Ще в ншому джерел мжнародна пдпримницька дяльнсть вважаться науково-технчним, виробничим, торговельним, сервсним та ншим спвробтництвом господарських суб ктв двох або бльше кран, що в сучасних умовах пов язано з мжнародною торгвлею товарами послугами та мжнародним рухом використанням факторв виробництва8. 1.2 Суб кти та види мжнародно пдпримницько дяльност.

Субктами мжнародно пдпримницько дяльност учасники, як спроможн ефективно працювати задля реалзац власних бзнесових нтересв. Законом Украни Про зовншньоекономчну дяльнсть субктами тако дяльност визнаються5 v фзичн особи - громадяни Украни, ноземн громадяни та особи без громадянства, як мають цивльну правоздатнсть дздатнсть згдно з законами Украни постйно проживають на територ Украни v юридичн особи зарестрован як так в Укран як мають постйне мсцезнаходження на територ

Украни пдпримства органзац та обднання всх видв, включаючи акцонерн та нш види господарських товариств, асоцац, сплки, концерни, консорцуми, торговельн доми, посередницьк та консультацйн фрми, кооперативи, кредитно-фнансов установи, мжнародн обднання, органзац та нш, в тому числ юридичн особи, майно таабо каптал яких повнстю у власност ноземних субктв господарсько дяльност v обднання фзичних, юридичних, фзичних юридичних осб, як не юридичними особами згдно з законами

Украни, але як мають постйне мсцезнаходження на територ Украни яким цивльно-правовими законами Украни не заборонено здйснювати господарську дяльнсть v структурн одиниц ноземних субктв господарсько дяльност, як не юридичними особами згдно з законами Украни фл, вддлення, тощо, але мають постйне мсцезнаходження на територ Украни v спльн пдпримства за участю субктв господарсько дяльност

Украни та ноземних субктв господарсько дяльност, зарестрован як так в Укран як мають постйне мсцезнаходження на територ Украни v нш субкти господарсько дяльност, передбачен законами Украни. До видв зовншньоекономчно дяльност, як здйснюють в Укран субкти ц дяльност, належать5 Ш експорт та мпорт товарв, капталв та робочо сили Ш надання субктами зовншньоекономчно дяльност Украни послуг ноземним субктам господарсько дяльност,

в тому числ виробничих, транспортно-експедицйних, страхових, консультацйних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнацйних, управлнських, облкових, аудиторських, юридичних, туристичних та нших, що прямо виключно не заборонен законами Украни надання вищезазначених послуг ноземними субктами господарсько дяльност субктам зовншньоекономчно дяльност Украни Ш наукова, науково-технчна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та нша коопераця

з ноземними субктами господарсько дяльност навчання та пдготовка спецалств на комерцйнй основ Ш мжнародн фнансов операц та операц з цнними паперами у випадках, передбачених законами Украни Ш кредитн та розрахунков операц мж субктами зовншньоекономчно дяльност та ноземними субктами господарсько дяльност створення субктами зовншньоекономчно дяльност банквських, кредитних та страхових установ за межами Украни створення ноземними субктами господарсько дяльност зазначених установ на територ

Украни у випадках, передбачених законами Украни Ш спльна пдпримницька дяльнсть мж субктами зовншньоекономчно дяльност та ноземними субктами господарсько дяльност, що включа створення спльних пдпримств рзних видв форм, проведення спльних господарських операцй та спльне володння майном як на територ Украни, так за межами Ш пдпримницька дяльнсть на територ Украни, повязана з наданням лцензй, патентв, ноу-хау, торговельних марок та нших нематеральних обктв

власност з боку ноземних субктв господарсько дяльност Ш аналогчна дяльнсть субктв зовншньоекономчно дяльност за межами Украни Ш органзаця та здйснення дяльност в галуз проведення виставок, аукцонв, торгв, конференцй, симпозумв, семнарв та нших подбних заходв, що здйснюються на комерцйнй основ, за участю субктв зовншньоекономчно дяльност органзаця та здйснення оптово, консигнацйно та роздрбно торгвл на територ

Украни за ноземну валюту у передбачених законами Украни випадках Ш товарообмнн бартерн операц та нша дяльнсть, побудована на формах зустрчно торгвл мж субктами зовншньоекономчно дяльност та ноземними субктами господарсько дяльност Ш орендн, в тому числ лзингов, операц мж субктами зовншньоекономчно дяльност та ноземними субктами господарсько дяльност Ш операц по придбанню, продажу та обмну валюти на валютних аукцонах, валютних бржах та на мжбанквському

валютному ринку Ш роботи на контрактнй основ фзичних осб Украни з ноземними субктами господарсько дяльност як на територ Украни, так за межами роботи ноземних фзичних осб на контрактнй сплатнй основ з субктами зовншньоекономчно дяльност як на територ Украни, так за межами Ш нш види зовншньоекономчно дяльност, не заборонен прямо у виключнй форм законами Украни. Посередницьк операц, при здйсненн яких право власност на товар не переходить

до посередника на пдстав комсйних, агентських договорв, договорв доручення та нших, здйснюються без обмежень. 1.3 Рвн та форми нтернацоналзац мжнародного бзнесу. Теоря практика мжнародного бзнесу передбачають певн рвн та форми нтернацоналзац рзних субктв зовншньоекономчно дяльност. До першо найнижчо за рвнем нтернацоналзац форми пдпримницько дяльност належить виконання окремих зовншньоекономчних операцй експортно-мпортних, лзингових, посередницьких, а також консультацйних маркетингових

послуг. Друга форма пдпримницько дяльност мжнародного характеру охоплю рзномантну промислову кооперацю науково-технчну науково-дослдн, проектно-конструкторськ й випробувальн роботи, виробничу, збутову, сервсну псляпродажне технчне обслуговування ремонт виробв тривалого користування. Вона також характеризуться порвняно невисоким рвнем нтернацоналзац пдпримств та органзацй. Вдносно високий рвень нтернацоналзац субктв господарювання репрезенту спльне пдпримництво, що здйснються

через створення функцонування спльних пдпримств, лцензування та управлння за контрактом. Четвертою формою мжнародно пдпримницько дяльност з найвищим рвнем нтернацоналзац субктв господарювання комплекси територально-виробничих багатостороннх економчних звязкв прикордонна та прибережна торгвля, формування консорцумв, реалзаця концесйних договорв тощо. Практична реалзаця окремих форм мжнародно пдпримницько дяльност досягаться двома способами перший без

створення ново юридично особи тльки на пдстав економчно угоди контракту другий з заснуванням нового спльного пдпримства чи зарубжно фл представництва як субкта мжнародного бзнесу. На пдстав розмежування субктв господарювання за ознакою форм власност розрзняють два типи мжнародного бзнесу приватний державний. Приватний бзнес здйснюють фзичн та приватн юридичн особи. Державний бзнес здйсню держава та представники. За галузево-технологчною функцональною ознаками виокремлюють

так основн види мжнародного бзнесу промисловий, аграрний, будвельний, торговельний, транспортно-комункацйний, фнансовий. В сучасних умовах найбльш швидко розвиваються так види мжнародного бзнесу як промисловий, торговий фнансовий. Головною рушйною силою розвитку мжнародного бзнесу економчн нтереси субктв мжнародних вдносин, як можна обднати у так три групи економчн нтереси окремих держав та х пдпримств, економчн нтереси мжнародних економчних органзацй, економчн нтереси нтеграцйних обднань.

Економчн нтереси спонукають названих субктв мжнародних економчних вдносин до розвитку мжнародного бзнесу, оскльки вн да можливсть розширювати продаж товарв, отримувати доступ до нових технологй, джерел сировини та робочо сили , як наслдок, одержувати бльш висок прибутки. Розрзняють два механзми здйснення економчних нтересв субктв мжнародних економчних вдносин механзм погодження механзм реалзац. Механзм погодження поляга у виробленн конкретних стратегчних принципв, форм та методв

здйснення економчних нтересв. Вн знаходить сво виявлення у полтичних, економчних та правових документах, як регламентують процес погодження економчних нтересв субктв мжнародних економчних вдносин. Механзм реалзац поляга у впровадженн тих чи нших погоджених ршень у практику мжнародних економчних вдносин. На реалзацю економчних нтересв субктв мжнародного бзнесу роблять вплив дв групи факторв загальн, до яких вдносяться географчн, сторичн, полтичн, економчн, правов, соцальн культурн умови конкретн,

до яких вдносяться швидксть пристосування виробництва до змни попиту, розмр виробництва, кльксть покупцв, обсяг закупвл продукт, рвень конкуренц, транспортн виграти. Зрозумло, що вс ц фактори рзними в рзних кранах та регонах можуть дяти в протилежних напрямках. Розвиток мжнародного бзнесу здйснються на мета мета макро- мкрорвн. На мегарвн, тобто на рвн спвтовариства, обднаного в систему 00Н, формуються найбльш загальн положення

щодо сут та змсту мжнародного бзнесу. На метарвн тобто на регональному мждержавному - загальн положення 00Н пристосовуються до особливостей регонального й мждержавного спвробтництва, адже не секрет, що, скажмо у кран Захдно вропи проблеми розвитку мжнародних економчних звязкв нш в порвнянн проблемами постсоцалстичних кран Схдно вропи. Це ж саме можна сказати й про крани Африки, Аз, Америки. На макрорвн тобто на рвн економки окремо взято крани мжнародний бзнес вдобража

особливсть органзацйно-економчних правових вдносин т чи ншо крани, суспльно-економчний полтичний устрй, традиц, географчн та природноклматичн умови. 2.Спльн пдпримства як основна форма мжнародного пдпримництва. 2.1 Поняття мжнародне спльне пдпримство Мжнародним спльним пдпримством МСП вважаться органзацйно-правова форма поднання зусиль рзнонацональних партнерв у сферах нвестування, управлння, виробництва продукц чи надання послуг, торгвл, використання доходв, розподлу пдпримницьких

ризикв тощо4. Мотивацйний механзм заснування МСП створються на макро- та мкрорвн нацонально системи господарювання. Мотиваця формування функцонування МСП як форми реалзац стратег виходу на внутршнй та зовншнй ринки обумовлються1 зниженням питомих нвестицйних ресурсв пдпримницького ризику 2 розвитком пдпримницького потенцалу конкретного субкта господарювання 3 реалзацю переваг меншо вартост основних чинникв виробництва насамперед можливстю активзац маркетингу та започаткування нових каналв збуту товарв,

можливстю проникнення на новий територальний сегмент втчизняного свтового ринкв. Мотиваця безпосереднх партнерв базуться на узгодженн хнх виробничо-економчних, маркетингових, екологчних та мджевих нтересв. Попередн переговори щодо створення МСП, як правило, завершуються пдписанням партнерами протоколу про намри, в якому мають бути зазначен а загальн обсяги виробництва поставок продукц на внутршнй та зовншнй ринки б розмр статутного фонду

з виокремленням часток партнерв у ньому спввдношення мж власними й позиченими коштами можливий банк-кредитор в наявнсть мсцево квалфковано робочо сили та потреба в залученн ноземного персоналу г органзаця продажу виробв, псляпродажного технчного обслуговування та тривалсть останнього д трансферт репатраця прибутку ноземного партнера. Домовленсть партнерв про заснування МСП обовязково деталзуться в процес складання технко-економчного обрунтування.

Основним установчим документом для створення МСП служить його статут, що ма визначати предмет цл дяльност, мсцезнаходження, склад засновникв розмр статутного фонду часток партнерв у ньому, порядок його формування склад компетенцю органв управлння, порядок прийняття ршень процедуру припинення дяльност лквдац. Псля завершення переговорв пдписання установчих документв здйснються рестраця МСП у вдповдному орган загальнодержавного управлння.

Для рестрац МСП подаються так документи 1 письмова заява встановленого зразка 2 згода обласно мсько держадмнстрац кервного органу втчизняного учасника на створення МСП 3 нотарально засвдчен коп установчих документв 4 обрунтування ефективност й валютно окупност дяльност нового МСП 5 документи, що пдтверджують рестрацю ноземного партнера як юридично особи. 1.2 Класифкаця мжнародних спльних пдпримств. Мжнародн спльн пдпримства класифкуються в залежност вд

форм органзац структури безпосереднх учасникв, джерел та способв вкладання коштв у статутний фонд, виду дяльност. За формою органзац розрзняють спльн пдпримства, що створен на контрактних засадах, пдпримства, що створен на органзацйно-правовй баз крани, що прийма. За структурою безпосереднх учасникв розрзняють спльн пдпримства, де засновниками тльки фзичн особи, тльки юридичн особи, фзичн та юридичн особи. За джерелами способами вкладання коштв у статутний фонд

спльн пдпримства подляються на8 Ш т, що заснован на рвних частках партнерв Ш т, в яких переважа частка ноземного партнера Ш т, в яких частка ноземного партнера менша Ш т, що створен за участю лише приватного капталу Ш т, що створен за участю приватного державного капталу Ш т, що створен за участю нацональних мжнародних органзацй Ш т, що створен на власн кошти Ш т, що створен на позичен кошти.

За видом дяльност прийнято розрзняти спльн пдпримства нновацйн, виробнич, закупвельно-збутов, комплексн. Спльн пдпримства можуть функцонувати у клькох формах, а саме у форм 1. акцонерного товариства 2. змшаного товариства 3. товариства з обмеженою вдповдальнстю 4. повного товариства. Акцонерне товариство англ public чи joint stock company вдрзняться вд нших видв господарських товариств тим, що його каптал розбитий на деяку кльксть рвних неподльних частин пав-акцй. акцонерним товариством

визнаться товариством, статутний фонд якого роздлений на визначене число акцй рвне номнальнй вартост, що несе вдповдальнсть за своми обовязками тльки власним майном. СП у форм змшаного командитного товариства явля собою обднання деклькох фзичних чи юридичних осб, створене на пдстав договору мж ними для спльно господарсько дяльност. Спльне пдпримство у форм товариства з обмеженою вдповдальнстю англ corporation - також найбльш часто

застосовувана при створенн СП органзацйно-правова форма. Воно явля собою обднання громадян чи юридичних осб для спльно господарсько дяльност. Воно юридичною особою, д на пдстав статуту, затверджуваного його учасниками, ма власне найменування з вказвкою органзацйно-правово форми. Розходження мж змшаним товариством ТОО поляга у вдсутност розподлу засновникв на повних товаришв командитиств в обумовленому цю однорднстю

характером хньо вдповдальност перед кредиторами пдпримства. СП у форм повного чи товариства суспльства з необмеженою вдповдальнстю англ. general partnership - це обднання деклькох громадян чи юридичних осб для спльно господарсько дяльност на пдстав договору мж ними. 1.2 Спльн пдпримства в Укран. Спльне пдпримництво як форма мжнародного бзнесу характеризуться порвняно високим рвнем нтернацоналзац вдносин. Однак в нашй держав воно поки що не одержало широкого

розвитку. Так, в другй половин 90-х рокв на територ Украни дяло понад 3 тисяч спльних пдпримств рзно галузево-функцонально спрямованост. Причому переважна частина з них функцону у промисловост створена на двостороннй основ. У створенн мжнародних пдпримств на територ Украни взяли участь понад 40 кран свту. Найбльшу кльксть спльних пдпримств створили США, Нмеччина,

Швейцаря, Австря, Польща, Угорщина, Болгаря, таля, Канада. Створен за х участю пдпримства пдпримствами прямого нвестування, тобто такими, в яких ноземному нвестору належить не менше 10 загального обсягу статутного фонду. Як свдчить статистика, саме в таких пдпримствах задяно понад 60 загального обсягу прямих ноземних нвестицй в Украну. Щодо створення спльних пдпримств за кордоном, то

Украна знову ж таки робить лише перш кроки. В кнц 90-х рокв з 100 млн. дол. загального обсягу прямих нвестицй з Украни приблизно 25 млн. дол. були задян у спльних пдпримствах . Зрозумло, що за таких обставин частка укранського капталу в статутному фонд кожного такого пдпримства незначною, а тому й втчизнян учасники мжнародного бзнесу не можуть суттво впливати на полтику пдпримства-резидента. Хоча в Укран вже намтилися певн тенденц щодо розвитку

МСП. Основними з них треба вважати4 активзацю, що постйно зроста, кльксного розвитку рзно-профльних спльних пдпримств з частковим чи повним ноземним капталом переважання партнерв з промислове розвинених кран, що пояснються передовсм стратегчною орнтацю таких держав, а також достатнстю й мобльнстю хнього капталу експортного спрямування створення МСП переважно на двостороннй основ та для здйснення промислово дяльност надто обережне ставлення ноземних партнерв до вкладання великих за обсягом нвестицй у спльне

пдпримництво за браком надйних гарантй хнього правового захисту вдносно активнша участь у заснуванн МСП малих зарубжних фрм компанй, що вддають перевагу швидкй вддач невеликих нвестицй або комерцйному зиску вд разових операцй зосередження МСП передовсм у науково-технчних виробничо-промислових центрах регонах Украни. Вд експорту, що виступа в якост одн з форм зовншньоекономчно дяльност, спльне пдпримництво вдрзняться тим, що воно форму партнерство ноземно мсцево фрми, у результат якого створюються виробнич

потужност. Якщо зовншня торгвля експорт товару, то спльне пдпримництво явля собою експорт за рубж нацонального капталу. Необхднсть створення СП в Укран обумовлена тим, що спльне пдпримництво сприя входженню крани в систему свтового економчного господарства, а також вдгра значну роль у формуванн ринково нфраструктури. Для СП характерн бльш передова технологя, висока продуктивнсть прац, висока фондовддача високий рвень заробтно плати, що вплива на укранську економку. Дяльнсть мжнародних спльних пдпримств приносить певну

користь як безпосереднм партнерам, так х кранам. Для кран базування головного пдпримства, як беруть участь у створенн спльного пдпримства шляхом застосування пдпримницького капталу за кордоном, а ними головним чином промислове розвинут крани, створення спльного пдпримства, вигдне тим, що да можливсть виршувати певн полтичн, ресурсн, загальноекономчн питання. Крани, на територ яких базуться спльне пдпримство, мають можливсть збльшувати сво матеральн та фнансов

ресурси, розвивати нацональну науково-дослдну базу, запозичувати передов технолог та управлнський досвд, збльшувати експортн надходження у вигляд податкв на прибутки спльних пдпримств, пдвищувати квалфкацю працюючих. Для безпосереднх партнерв створення спльних пдпримств корисне тим, що да можливсть виршувати виробничо-економчн та маркетингов проблеми в кнцевому рахунку одержувати бльш висок прибутки. 3. Регулювання мжнародного бзнесу 3.1 Мета та рвн регулювання мжнародного пдпримництва.

Регулювання мжнародного пдпримництва, здйснюване переважно через належну органзацю зовншньоекономчно дяльност субктв господарювання, ма таку множинну мету5 1 стимулювання прогресивних структурних змн в економц, зовншньоекономчних звязкв субктв пдпримницько дяльност 2 створення сприятливих умов для нтеграц економки Украни в систему свтового подлу прац та максимально можливе наближення до ринкових структур розвинутих кран 3 здйснення захисту економчних нтересв

Украни в цлому конкретних субктв зовншньоекономчно дяльност зокрема 4 надання однакових можливостей для ефективного господарювання всм субктам пдпримницько дяльност. Окрем функц регулювання мжнародно пдпримницько дяльност практично здйснюють державн органи законодавчо та виконавчо влади. Регулювання мжнародно пдпримницько дяльност здйснються на трьох рвнях нацональному, мжнародному наднацональному. Система регулювання мжнародно пдпримницько дяльност на нацональному рвн

охоплю так складов4 1 форми ноземних нвестицй грошов кошти в ноземнй валют, рзномантн майнов та нтелектуальн цнност, цнн папери, торгов марки тощо 2 вимоги до результатв дяльност ноземного партнера масштаби дяльност, частка ринку, рвень мпортно технолог, професйна пдготовка кадрв 3 трансферт прибутку ноземного нвестора обовязкове створення резервного фонду з зберганням його в банку крани, що прийма фксаця розмру трансфертного капталу прибутку вдповдно до правил валютного регулювання та угод про валютне спвробтництво 4 нвестицйн

пльги та обмеження субсид, пльгов позики, звльнення вд податкв та хн часткове повернення, застосування прискорено амортизац 5 гарант дотримання прав ноземного партнера залучення у втчизняне правове поле збереження снуючих пльг протягом нвестицйного циклу вдмова вд заходв конфскацйного характеру. Зазвичай на мжнародному рвн регулюються4 1 дентифкаця нвестицй та нвесторв визначення не тльки усталених форм нвестицй, а й тих, що можуть зявитися псля укладання угоди або пдписання договору зазначення тих

юридичних осб, як вважаються нацональними субктами господарювання крани-учасниц вдповдно угоди 2 умови мпорту й заохочення ноземного капталу полтика вдкритих дверей держав-партнерв у спльнй пдпримницькй дяльност зобовязання крани, що прийма, стосовно стимулювання ноземних нвестицй 3 переказування коштв фксаця краною базування достатнх гарантй щодо безперешкодного переказування коштв у встановлен термни 4 розвязання суперечок господарського та фнансового характеру дрбних компетентним судовим чи адмнстративним

органом крани, що прийма складнших Мжнародним центром урегулювання нвестицйних суперечок 5 норми поведнки ноземних партнерв загальн поняття, принципи норми, яких мають дотримувати ноземн пдпримц та як сприяють створенню позитивного мджу зарубжного партнера. На наднацональному рвн в рамках нтеграцйних утворень регулювання мжнародно пдпримницько дяльност здйснються вдповдно до угод договорв, що фксують взамовдносини мж багатьма кранами. Таке поточне регулювання вдбуваться у тм раз, коли забезпечуються вльний рух капталв

гармонзаця економчно полтики кран-учасниць. При здйсненн регулювання мжнародного бзнесу використовуються адмнстративно-правов, економчн та соцально-психологчн методи. Адмнстративно-правов методи регламентують господарську дяльнсть, форму власност на засоби виробництва та результати дяльност, механзм розвязування конфлктних ситуацй в судовому порядку тощо. Економчн методи проявляються в результат реалзац пдпримницько дяльност шляхом надання кредитв дотацй,

здйснення вдповдно податково та митно полтики. Соцально-психологчн методи регулювання мжнародного бзнесу становлять собою формування певно деолог, громадсько думки щодо мсця та рол мжнародного бзнесу в суспльному вдтворенн. Назван методи регулювання мжнародного бзнесу в тй чи ншй кран, в той чи нший перод можуть використовуватися в рзному спввдношенн. Проте незалежно вд того, якому з них тимчасово надаться перевага, вс вони покликан сприяти субктам мжнародного бзнесу у пднесенн його ефективност.

Тльки завдяки комплексному застосуванню адмнстративно-правових, економчних та соцально-психологчних методв регулювання субкти мжнародного бзнесу мають можливсть реалзувати закони та нормативно-правов акти щодо мжнародного пдпримництва, на належному рвн здйснювати прогнозування, планування, фнансування, цноутворення та аудит, сповна використовувати соцально-економчн чинники активзац основно продуктивно сили суспльства - працвника. 1.2 Регулювання мжнародного бзнесу в

Укран. Регулювання зовншньоекономчно дяльност в Укран здйснються з метою8 Ш забезпечення збалансованост економки та рвноваги внутршнього ринку Укран Ш стимулювання прогресивних структурних змн в економц, в тому числ зовншньоекономчних звязкв субктв зовншньоекономчно дяльност Украни Ш створення найбльш сприятливих умов для залучення економки Украни в систему свтового подлу прац та наближення до ринкових структур розвинутих зарубжних кран.

Регулювання зовншньоекономчно дяльност в Укран здйснються5 Украною як державою в особ органв в межах х компетенц недержавними органами управлння економкою товарними, фондовими, валютними бржами, торговельними палатами, асоцацями, сплками та ншими органзацями координацйного типу, що дють на пдстав х статутних документв самими субктами зовншньоекономчно дяльност на пдстав вдповдних координацйних угод, що укладаються мж ними. Регулювання зовншньоекономчно дяльност в

Укран здйснються за допомогою5 1. законв Украни 2. передбачених в законах Украни актв тарифного нетарифного регулювання, як видаються державними органами Украни в межах х компетенц 3. економчних заходв оперативного регулювання валютно-фнансового, кредитного та ншого в межах законв Украни 4. ршень недержавних органв управлння економкою. як приймаються за х статутними документами в межах законв Украни 5. угод, що укладаються мж субктами зовншньоекономчно дяльност

як не суперечать законам Украни. Украна самостйно форму систему та структуру державного регулювання зовншньоекономчно дяльност на територ. Державне регулювання зовншньоекономчно дяльност ма забезпечувати5 1. захист економчних нтересв Украни та законних нтересв субктв зовншньоекономчно дяльност 2. створення рвних можливостей для субктв зовншньоекономчно дяльност розвивати вс види пдпримницько дяльност незалежно вд форм власност та вс напрями використання доходв здйснення нвестицй 3. заохочення конкуренц та лквдацю

моноползму в сфер зовншньоекономчно дяльност. Держава та органи не мають права безпосередньо втручатися в зовншньоекономчну дяльнсть субктв ц дяльност, за винятком випадкв, коли таке втручання здйснються згдно з цим та ншими законами Украни. Найвищим органом, що здйсню державне регулювання зовншньоекономчно дяльност, Верховна Рада Украни. До компетенц Верховно Ради Украни належать5 1. прийняття, змна та скасування законв, що стосуються зовншньоекономчно дяльност 2.

затвердження головних напрямв зовншньоекономчно полтики Украни 3. розгляд, затвердження та змна структури органв державного регулювання зовншньоекономчно дяльност 4. укладання мжнародних договорв Украни вдповдно до законв Украни про мжнародн договори Украни та приведення чинного законодавства Украни у вдповднсть з правилами, встановленими цими договорами 5. встановлення спецальних режимв зовншньоекономчно

дяльност на територ Украни 6. затвердження спискв товарв, експорт та мпорт яких пдляга лцензуванню або забороняться. Кабнет Мнстрв У крани 5 вжива заходв до здйснення зовншньоекономчно полтики Украни вдповдно до законв Украни здйсню координацю дяльност мнстерств, державних комтетв та вдомств Украни по регулюванню зовншньоекономчно дяльност координу роботу торговельних представництв Украни в ноземних державах прийма нормативн акти управлння з питань зовншньоекономчно дяльност у випадках,

передбачених законами Украни проводить переговори уклада мжурядов договори Украни з питань зовншньоекономчно дяльност у випадках, передбачених законами Украни про мжнародн договори Украни, забезпечу виконання мжнародних договорв Украни з питань зовншньоекономчно дяльност всма державними органами управлння, пдпорядкованими Кабнету Мнстрв Украни, та залуча до х виконання нш субкти зовншньоекономчно дяльност на договрних засадах

вдповдно до сво компетенц, визначено законами Украни, вносить на розгляд Верховно Ради Украни пропозиц про систему мнстерств, державних комтетв вдомств - органв оперативного державного регулювання зовншньоекономчно дяльност, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабнету Мнстрв Украни, як вона ма згдно з законами Украни забезпечу складання платжного балансу, зведеного валютного плану

Украни здйсню заходи щодо забезпечення рацонального використання коштв Державного валютного фонду Украни. Нацональний банк Украни5 здйсню збергання використання золотовалютного резерву Украни та нших державних коштовностей, як забезпечують платоспроможнсть Украни представля нтереси Украни у вдносинах з центральними банками нших держав, мжнародними банками

та ншими фнансово-кредитними установами та уклада вдповдн мжбанквськ угоди регулю курс нацонально валюти Украни до грошових одиниць нших держав здйсню облк розрахунки по наданих одержаних державних кредитах позиках, провадить операц з централзованими валютними ресурсами, як видляються з Державного валютного фонду Украни у розпорядження Нацонального банку Украни здйсню нш функц вдповдно до Закону Украни Про банки банквську дяльнсть та нших законв

Украни. Нацональний банк Украни може делегувати виконання покладених на нього функцй банку для зовншньоекономчно дяльност Украни. Мнстерство зовншнх економчних звязкв торгвл Украни5 забезпечу проведення дино зовншньоекономчно полтики при здйсненн субктами зовншньоекономчно дяльност виходу на зовншнй ринок, координацю х зовншньоекономчно дяльност, в тому числ вдповдно до мжнародних договорв Украни здйсню контроль за додержанням всма субктами зовншньоекономчно дяльност чинних законв

Украни та умов мжнародних договорв Украни проводить антидемпнгов, антисубсидицйн та спецальн розслдування у порядку, визначеному законами Украни викону нш функц вдповдно до законв Украни Положення про Мнстерство зовншнх економчних звязкв торгвл Украни. Державна митна служба Украни5. здйсню митний контроль в Укран згдно з чинними законами Украни. Антимонопольний комтет

Украни5 здйсню контроль за додержанням субктами зовншньоекономчно дяльност антимонопольного законодавства. Мжвдомча комся з мжнародно торгвл 5 здйсню оперативне державне регулювання зовншньоекономчно дяльност в Укран вдповдно до законодавства Украни прийма ршення про порушення проведення антидемпнгових, антисубсидицйних або спецальних розслдувань та застосування вдповдно антидемпнгових, компенсацйних або спецальних заходв. До органв мсцевого управлння зовншньоекономчною дяльнстю належать5 мсцев

Ради народних депутатв Украни та х виконавч розпорядч органи територальн пдроздли вддлення органв державного регулювання зовншньоекономчно дяльност Украни. Процес нтернацоналзац пдпримств кран вдбуваться за участю рзних мжнародних органзацй. До основних мжнародних органзацй фнансово-економчного спрямування, що здйснюють певну сукупнсть функцй стосовно регулювання спльно пдпримницько дяльност, належать Ш Банк мжнародних розрахункв БМР сприяння спвпрац центральних банкв кран свту здйснення мжнародних фнансових

операцй Ш Мжнародний банк реконструкц та розвитку МБРР спецалзована установа 00Н, основною метою дяльност яко надання позик кредитв кранам-членам 00Н Ш Мжнародний валютний фонд МВФ сприяння розвитку мжнародно торгвл й валютних операцй, надання коштв у ноземнй валют Ш Мжнародна фнансова корпораця МФК фля Мжнародного банку реконструкц розвитку для нвестування приватного сектора економки Ш Рада 00Н з промислового розвитку

ЮНДО сприяння всебчному розвитку виробничо сфери кран-членв 00Н Ш вропейський банк реконструкц та розвитку БРР фля МБРР з обслуговування кран вропи. Висновок Отже, виконавши ряд завдань, поставлених перед даною курсовою роботою, ми можемо зробити клька висновкв, а саме 1 мжнародна пдпримницька дяльнсть становить собою дяльнсть, що здйснються через науково-технчну, виробничу, торговельну, сервсну та ншу взамокорисну спвпрацю

субктв господарювання двох чи бльше кран мжнародних партнерв 2 субктами мжнародно пдпримницько дяльност фзичн особи, фрми, сплки пдпримцв, представники держав, мжнародн органзац, спльн пдпримства та транснацональн компан 3 основними формами сучасного мжнародного бзнесу експорт та мпорт товарв та послуг, господарська дяльнсть за кордоном банквськ операц, аренда, прокат, лзинг, страхування та менеджмент, нвестицйна дяльнсть, спльне пдпримництво, а також коопераця в галуз науково-технчно, виробничо, збутово та сервсно дяльност.

4 найбльш поширеною серед форм мжнародного бзнесу спльне пдпримництво. Мжнародне спльне пдпримство становить собою форму спвробтництва партнерв рзних кран стосовно нвестування, управлння, виробництва продукц, реалзац товарв та послуг, розподлу прибуткв та ризикв. 5 розвиток мжнародного бзнесу обумовлю необхднсть снування ефективного регулювання його на державному, нацональному на наднацональному рвнях. Метою такого регулювання забезпечення збалансованост сфер та

галузей крани в умовах максимально свободи мжнародного руху товарв та факторв х виробництва стимулювання розвитку зовншньоекономчних звязкв субктв пдпримницько дяльност створення передумов для широко нтеграц нацонально економки у свтове господарство захист нацональних економчних нтересв в цлому окремих субктв мжнародного бзнесу зокрема створення рвних можливостей усм субктам мжнародного бзнесу. На державному рвн регулювання мжнародного бзнесу здйснюють законодавч та виконавч органи влади.

В нашй кран це Верховна Рада Украни, Кабнет Мнстрв Украни, Нацональний Банк та нш органи. На мжнародному рвн регулювання бзнесу здйснються мжнародними органзацями, передусм такими як Мжнародний валютний фонд МВФ, Свтовий банк, Мжнародна органзаця прац, Мжнародна фнансова корпораця МФК, Рада 00Н з промислового розвитку ЮНДО, вропейський банк реконструкц та розвитку

БРР. На мжнародному рвн регулюються умови експорту-мпорту товарв факторв х виробництва, здйснення спльно пдпримницько дяльност, правила переведення платежв коштв у крану базування, порядок розвязання суперечок господарського фнансового характеру, норми поведнки ноземних партнерв тощо. Регулювання мжнародного бзнесу на наднацональному рвн здйснються в межах нтеграцйних обднань. Крани-учасниц заключають вдповдн угоди щодо здйснення спльного пдпримництва утворюють вдповдн наднацональн

нститути по регулюванню спльно пдпримницько дяльност. СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ 1. Бойчик М, Харв П.С Хопчан М Економка пдпримства. -Львв В-во Сполом 1998 212 с. 2. Грузинов В.П. Экономика предприятия и предпринимательство. -М. Софит, 1994. 3. Грузинов В.П Грибов В.Д. Экономика предприятия

М. Финансы и статистика, 1999. 4. Економка пдпримства Пдручник За ред. С.Ф. Покропивного. -К.КНЕУ,2000 с.51-57 5. Закон Украни Про зовншньоекономчну дяльнсть 6 Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, 3. Залога. Державне регулювання економки За ред. д-ра екон. наук, проф. акад. АН Вищо школи

Украни .Р. Михасюка Льввський нацональний унверситет м Франка, Львв Льввськ технолог, 1999. -640с. 7. Кругман П.Р Обстфельд М. Международная экономика. Теория и политика М. Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ,1997. -799 с. 8. Кукурудза Мжнародна економка. Матерали до лекцй та семнарв

Черкаси РВВ ЧДУ, 2000 с.166-175. 9. Ломакин В.К. Мировая экономика Учебник для вузов М. Финансь, ЮНИТИ, 1999 727 с. 10. Международные экономические отношения Под ред. проф. Е.Ф.Жукова М. ЮНИТИ-ДАНА, 1999 485с. 11. Овчинников Г.П. Международная экономика Учебное пособие СПб. Изд-во

Михайлова В.А 1999 390 с. 12. Основи економчно теор Пдручник У 2 книгах. Кн.2 За ред. Ю.В. Нколенка 2-ге вид. перероб. доп К. Либдь, 1998 с. 211-261 13. Основы предпринимательской деятельности Под ред. В.М. Власовой М. Финансы и статистика, 1996 496 с. 14. Розмщення продуктивних сил Пдручник За ред. В.

В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова К. Товариство Знання, КОО, 1998. 15. Румянцев А.П Румянцева Н.С. Мжнародна економка короткий конспект лекцй К. МАУП, 1999 с.90-93 16. Савченко А.Г Пухтавич Г.О Ттьонко О.М. Макроекономка Пдручник К. Либдь, 1999 с. 219-242 17.

Спиридонов И.А. Мировая экономика Учеб. пособие М. ИНФРА-М, 1999 256с. 18. Хасбулатов Р.И. Мировая экономика М. ИНСАН, 1994. 19. Экономика предприятия Учебник для вузов Л.Я. Аврашков, В.В. Адамчук , О.В. Антонова и др. Под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Швандера 2-е издание перераб. и доп

М. Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998 С. 670-703