Підставий строки здійснення ОРД
План:
1. Підстави проведення ОРД.
2. Процесуальні формипроведення ОРД.
3.Процесуальний порядок заведення, продовження й припинення оперативно-розшуковихсправ, строки їхнього ведення.
4.Процесуальне регулювання проведення окремих заходів ОРД.
1. Підстави проведення ОРД
Розглядсоціальної, правової і дійової сутності ОРД визначило об'єктивну потребу врозкритті її процедурних аспектів, що охоплюють законодавчо закріплені норми,які забезпечують у першу чергу:
Ø дотримання гранично чітковстановлених підстав і форм здійснення ОРД;
Ø порядок проведенняоперативно-розшукових заходів, а також застосування оперативних іоперативно-технічних засобів;
Ø використання добутих матеріалів ОРД,а також дотримання при цьому встановленого документообігу;
Ø законність здійснення ОРД;
Ø державний, соціально-правовий захисті особисту безпеку працівників оперативних підрозділів і осіб, залучаємих доОРД.
Очевидно,що мова йде про процесуальну сторону ОРД, що базується не інакше як назаконодавчій основі. Розглянемо основні її структурні складові.
Утеорії ОРД виділяють фактичні й формальні підстави для проведенняоперативно-розшукових заходів.
Фактичні підстави – це об'єктивні безпосередні причини проведення конкретногооперативно-розшукового заходу, матеріалізація у фактичній інформації сукупностівідомостей про ознаки діяння (події, явища), які входять у предмет ОРД.
Фактичні підстави проведення ОРД можна розділити на наступні види:
Ø необхідність рішення завданьпопередження вчинення злочинів (у тому числі й виявлення латентних злочинів);
Ø наявність достовірних фактичних данихпро вчинений злочин;
Ø наявність фактичних даних пробезвісно відсутніх осіб;
Ø необхідність виконання міжнароднихдоговорів і угод.
Фактичну інформацію про ознаки протиправних діянь, що можуть служити підставоюдля проведення ОРД, якщо на даний момент немає достатніх даних для рішенняпитання про порушення кримінальної справи, можна одержати з наступнихджерел:
Ø аналіз і оцінка оперативноїобстановки;
Ø вивчення способу життя осіб, схильнихдо вчинення злочинів (з урахуванням злочинних проявів у їхньому поводженні вминулому);
Ø розгляд причин і умов вчинення вжерозслідуваних злочинів;
Ø вивчення матеріалів кримінальнихсправ, що перебувають у провадженні;
Ø повідомлення ЗМІ й інших офіційнихджерел;
Ø результати оперативно-розшуковихзаходів, проведених як самим оперативним підрозділом, так і результатидіяльності інших державних, у тому числі правоохоронних органів.
Формальні (юридичні) підстави – це передбачені оперативно-розшуковим законодавствомабо нормативними актами оперативного органу підстави проведення ОРД.
У відповідності зі ст. 6 ЗУ «Про ОРД» такими підставами для проведенняОРД є:
1) наявність достатньої інформації, отриманої у встановленому закономпорядку, що вимагає перевірки за допомогою застосування оперативно-розшуковихзаходів і засобів, про:
Ø злочині, що підготовлені або вчиненніневстановленими особами (дана підстава для проведення ОРД фактично пов’язана знеобхідністю розкриття так званих неочевидних злочинів, у тому числі, щоперебувають на стадії вчинення невідомими злочинцями відповідних підготовчихдій, наприклад таких, як відключення на об'єкті проникнення тривожноїсигналізації, закладка на місці наміченого вчинення терористичного актувибухового пристрою тощо);
Ø осіб, що підготовлюють або вчинюютьзлочини (тут мова йде про відомих осіб, що готуються до вчинення злочинів абовже, що їх вчинили);
Ø осіб, що переховуються від органіврозслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
Ø осіб, безвісно відсутніх (це особи,що пропали безвісті, однак не визнані ще такими у встановленому закономпорядку);
Ø розвідувально-підривну діяльністьспецслужб іноземних держав, організацій і окремих осіб проти України;
Ø реальну загрозу життю, здоров'ю,житлу, майну працівників суду й правоохоронних органів у зв'язку з їхньоюслужбовою діяльністю, а також осіб, що приймають участь у кримінальномусудочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів, з метою створеннянеобхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітниківрозвідувальних органів України у зв'язку зі службовою діяльністю цих осіб,їхніх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають абоспівробітничали з розвідувальними органами України, і членів їхніх родин зметою належного здійснення розвідувальної діяльності;
2) запитиповноважних державних органів, установ і організацій про перевірку осіб узв'язку з їхнім допуском до державної таємниці або до роботи з ядернимиматеріалами й на ядерних установках;
3) потребав одержанні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства йдержави.
Данупотребу прийнято відносити, у вузькому змісті слова, до діяльностірозвідувальних служб, що саме по собі так і розуміється. Однак одержаннярозвідувальної інформації займає центральне місце при здійсненні ОРД всімаіншими її суб'єктами, у тому числі з пошуку фактичних даних про злочиннудіяльність окремих осіб і груп. Треба думати, що цю норму законодавецьпередбачив спеціально для того, щоб додати ОРД у цілому розвідувальнийхарактер.
До джерел одержання відомостей про наявність формальних (юридичних)підстав ЗУ«Про ОРД» відносить:
Ø заяви, повідомлення громадян,посадових осіб, громадських організацій;
Ø публікації засобів масовоїінформації;
Ø письмові постанови й дорученняслідчого;
Ø вказівки прокурора;
Ø рішення суду з кримінальних справ,які перебувають у нього у провадженні;
Ø матеріали органів дізнання й іншихправоохоронних органів;
Ø запити оперативних підрозділівміжнародних правоохоронних органів і організацій інших держав;
Ø запити вповноважених державнихорганів, установ і організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, проперевірку осіб у зв'язку з їхнім допуском до державної таємниці й роботи зядерними матеріалами й на ядерних установках.
Деякіавтори в цьому зв'язку думають, що закон тим самим відніс слідчих, прокурорів ісуддів до суб'єктів ОРД. Однак це не так. Інша справа, що законодавець, надаючивиняткового значення матеріалам ОРД у пізнанні істини з кримінальних справ,передбачив допуск слідчих, прокурорів і суддів до матеріалів ОРД і дозволив їмодночасно ініціювати (доручати) її здійснення в рамках кримінальних справ, щоперебувають у їхньому провадженні.
Варто особливо звернути увагу на те, що перелік зазначених вище підстав іджерел їхнього одержання в законі визначається вичерпним образом і закономзабороняється ухвалювати рішення щодо проведення оперативно-розшукових заходівпри їхній відсутності.
Разомз тим, законодавець вправі вносити виправлення, що розширюють або звужуютьпідстави для здійснення ОРД, так само як і джерела відомостей про ці підстави,що, властиво, і спостерігається після прийняття ЗУ «Про ОРД».
2. Процесуальні форми проведення ОРД
Розглядаючицей процесуальний аспект ОРД, варто відразу звернути увагу на те, щозаконодавець відводить йому винятково важливу роль як неодмінній умовідотримання законності при здійсненні ОРД.
Так, у ст. 9 ЗУ «Про ОРД» вказується, що в кожному випадку при наявностіпідстав для здійснення ОРД заводиться оперативно-розшукова справа.
Під оперативно-розшуковою справою розуміється передбачена ЗУ «Про ОРД» формаконцентрації матеріалів оперативно-службового документування з метою збирання,нагромадження, систематизації й аналізу фактичних даних (інформації, пошуковихдоказів), перевірка й оцінка підсумків проведення оперативно-розшуковихзаходів, а також прийняття на їхній основі відповідного рішення посадовимиособами оперативного підрозділу.
Такимчином, заведення оперативно-розшукової справи — це практично реалізованерішення посадової особи оперативного підрозділу почати провадження тієї абоіншої оперативно-розшукової справи.
Оперативно-розшукові справи варто чітко відрізняти від кримінальних справ, тому що, наприклад,наявність оперативно-розшукової справи не тягне яких-небудь юридично значимихнаслідків для осіб, які поставлені на облік по ОРС, а також ці ОРС маютьзакритий (секретний) характер.
Законодавецьне дає чіткої класифікації цих справ, однак, визначаючи строки їхнього ведення(ст. 9-1 ЗУ «Про ОРД»), він диференціює їх стосовно до різних об'єктів ОРД,виділяючи, зокрема:
Ø невстановлених осіб, що підготовляютьабо вчинили злочин;
Ø осіб, у відношенні яких є дані проїхню участь у підготовці або вчиненні злочину;
Ø осіб, у відношенні яких розслідуютьсякримінальні справи;
Ø осіб, що переховуються від органіврозслідування, суду або ухиляються від відбуття кримінального покарання;
Ø безвісно відсутніх осіб;
Ø осіб, у відношенні яких є дані проїхню участь або причетність до терористичної діяльності, терористичній групіабо організації, про матеріальне, організаційне або інше їхнє сприяннястворенню терористичної групи або терористичної організації, а також проздійснення ними розвідувальних заходів в інтересах безпеки суспільства йдержави.
Відповіднодо наведеної диференціації в різних органах, що здійснюють ОРД, допускаєтьсякласифікація оперативно-розшукових справ з використанням умовних найменувань. Воперативних підрозділах системи МВС, зокрема, ведуться оперативно-розшуковісправи, що мають такі найменування:
Ø «Злочин» — відносно невстановлених осіб, щовчинили злочин;
Ø «Захист» — відносно відомих осіб, щопідготовляють або вчинюють злочинні дії;
Ø «Розшук» — у відношенні конкретнихрозшукуваних злочинців або осіб безвісно відсутніх.
Наведенадиференціація оперативно-розшукових справ хоча і є умовною, однак вонавідповідає головним завданням і функціям ОРД, а також основним обов'язкамоперативних підрозділів, викладеним у ст. 7 ЗУ «Про ОРД» (запобігання,припинення, розкриття злочинів, розшук злочинців і безвісно відсутніх осіб).
Якми бачимо, ЗУ «Про ОРД», визначивши в якості загальної форми проведення ОРДоперативно-розшукову справу, одночасно заклав і правові передумови длядиференціації таких справ з двох визначальних критеріїв: функціонального йпредметно-дійового.
За першим критерієм підставами розмежування справ служать диференційовані цілі,завдання, напрямки ОРД. Зокрема, можна говорити про сформовані на сьогодніпевних самостійних функціях ОРД, кожній з яких відповідає своя процесуальнаформа проведення оперативно-розшукових заходів.
За другим критерієм визначаються конкретизовані інформаційно-пізнавальні,аналітичні, і організаційні заходи, а також адекватні згаданим цілям,завданням, напрямкам і функціям заходи й засоби ОРД.
Данийкритерій служить для вибору найбільш доцільних, економічних і ефективнихоперативно-розшукових заходів, засобів і тактики їхнього застосування тощо.
ВОРД існує ще відомче так зване «оперативне фарбування» оперативно-розшуковихсправ («злодії», «грабіжники», «шахраї», «ґвалтівники» тощо), що має восновному оперативно-тактичне значення для розробки відповідних об'єктів упідсумку проведеної «пошукової кваліфікації» діяння.
Всіодержувані з оперативно-розшукової справи оперативно-службові документи(постанови, плани, зведення, рапорти, довідки й ін.), а також інші документи(письмові доручення слідчого, вказівки прокурора й ін.) долучаються доматеріалів справи, систематизуються, підшиваються й вносяться у внутрішній описсправи. Тому що організація й тактика проведення оперативно-розшукових заходівстановить державну й службову таємницю, матеріали оперативно-розшукових справодержують певного грифа таємності, а доступ до них можливий відповідно доправил у рамках дотримання режиму таємності.
Весьпроцес провадження з оперативно-розшукової справи повинен здійснюватисяоперативними працівниками під контролем начальника оперативного підрозділу.Така контрольна функція реалізується в різних формах: шляхом затвердженняпостанов і планів; заслуховування виконавців за результатами проведеної оперативноїроботи за конкретний період часу; перевірки змісту оперативно-службовихдокументів; дачі вказівок про напрямок провадження з кожної конкретноїоперативно-розшукової справи й ін.
Згаданароль оперативно-розшукових справ як гарантія дотримання законності в процесіздійснення ОРД закріплена законодавцем у цілому ряді процесуально-правовихположень.
Зокрема,проведення оперативно-розшукових заходів без заведення оперативно-розшуковоїсправи ЗУ «Про ОРД» не допускається (ч. 3 ст. 9).
Виключеннястановить тільки необхідність перевірки осіб у зв'язку з їхнім допуском додержавної таємниці, а також до роботи з ядерними матеріалами й на ядернихустановках (ч. 4 ст. 9). Причому така перевірка повинна тривати не більшеодного місяця. Ця норма прямо не пов'язана із завданнями боротьби зізлочинністю, але, у той же час, вона націлена на виконання особливої функціїдержави — забезпечення підбору надійних кадрів.
Також,ЗУ «Про ОРД» у ч. 3 ст. 9 чітко визначено, що відносно особи, що підозрюється впідготовці або вчиненні злочинів, переховується від органів розслідування, судуабо ухиляється від відбуття кримінального покарання або безвісно відсутня, ведетьсятільки одна оперативно-розшукова справа.
оперативний розшуковий підстава строк
3. Процесуальнийпорядок заведення, продовження й припинення оперативно-розшукових справ, строкиїхнього ведення
Відповіднодо закону при наявності достатніх підстав, дозвіл на заведенняоперативно-розшукових справ дає тільки керівник оперативного підрозділу, щовідповідає за здійснювані по них заходи ОРД відповідно до діючого законодавства(ч. 6 ст. 9 ЗУ «Про ОРД»).
Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься мотивованапостанова,затверджувана начальником або вповноваженим заступником начальника органу, щомає право на проведення ОРД. У цій постанові відзначаються місце й час йогоскладання, посада й прізвище особи, яка винесла постанову, а також підстава ймета заведення оперативно-розшукової справи (ч. 3 ст. 9).
Урамках зазначених справ планується здійснення оперативно-розшукових заходів ізастосування засобів, розробляються оперативні комбінації, документуєтьсязлочинна діяльність розроблювальних об'єктів тощо. Всі ці заходи здійснюються зсуворим дотриманням оперативно-розшукових строків.
Поняття оперативно-розшукових строків включає тимчасові межі (границі),протягом яких можуть і повинні діяти рішення й (або) відбуватися ті або іншідії.
Більшістьоперативно-розшукових строків призначені для правового регулювання своєчасностідій і рішень опер. працівників (оперативних підрозділів). Частина строківвизначає тимчасові рамки діяльності інших суб'єктів ОРД. Ці строки встановленідля подачі скарг на дії й рішення, що стосуються законних прав і інтересівучасників ОРД і ін.
Призначення всіх оперативно-розшукових строків єдине — забезпечити :
Ø оперативність і ефективність дійсуб'єктів ОРД;
Ø дотримання конституційних прав ісвобод людини й громадянина.
Відомірізні критерії систематизації оперативно-розшукових строків. Так, ці строкирозрізняють залежно від:
Ø безпосереднього відображення в ЗУ«Про ОРД» або їхні визначення іншим способом;
Ø суб'єкта, що їх визначає;
Ø віднесення до оперативно-розшуковихзаходів або інших дій і рішенням;
Ø вирахування строків.
Всі строки в ОРД умовно можна розділити на дві категорії:
Ø строки, частково передбачені в ЗУ«Про ОРД» і розраховані на всі випадки виникнення однорідних правовідносин,включаючи оперативно-розшукові (наприклад, згідно ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про ОРД»співробітництво особи з оперативним підрозділом зараховується в його загальний виробничийстаж у випадку укладання з ним трудової угоди);
Ø строки, що встановлюються оперативнимпідрозділом (опер. працівником), що здійснює оперативно-розшукове провадження,а також іншими посадовими особами (наприклад, слідчий, прокурор, суддя) у рамкахконкретних правовідносин.
Строки ведення оперативно-розшукових справ ЗУ «Про ОРД» установленісуворі й разом з тим неоднакові залежно від категорій цих справ (ч. 1 ст. 9-1),а саме:
Ø відносно невідомих осіб, щопідготовляють або вчинили злочин, тобто з нерозкритих злочинів, а такожвідносно осіб, що переховуються від органів розслідування, суду або ухиляютьсявід відбуття кримінального покарання, — до їхнього встановлення або розшуку,але не більше строків давнини притягнення до кримінальної відповідальності абостроків давнини виконання обвинувального вироку;
Ø відносно осіб, що перебувають підслідством з кримінальних справ, — до набуття законної сили винесеного увідношенні їх вироку, до винесення постанови суду про припинення кримінальноїсправи, до винесення постанови (визначення) суду про застосування до нихзаходів медичного або виховного характеру або до припинення кримінальної справисудом, слідчим, прокурором, органом дізнання;
Ø відносно осіб, безвісно відсутніх — до їхнього розшуку або до набуття законної сили рішення суду про визнання такихосіб безвісно відсутніми або про оголошення їх померлими;
Ø відносно осіб, по яких є дані проїхню участь у підготовці або вчиненні злочину, — до шести місяців;
Ø розвідувальні заходи в інтересахбезпеки суспільства й держави — до їхнього завершення або до вичерпанняможливостей їхнього подальшого здійснення;
Ø відносно осіб, про які є дані проїхню участь або причетність до терористичної діяльності, терористичних груп аботерористичних організацій, а також до матеріального, організаційного або іншогосприяння створенню терористичної групи або терористичної організації — до 5років.
Принаявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, проучасть особи в підготовці або вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину строкведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних,самостійних управлінь МВС, Центрального управління СБУ, головних управлінь,управлінь МВС і податкової міліції ДПА України в АР Крим, областях, містахКиєві й Севастополі, регіональних органів і органів військової контррозвідкиСБУ, Головою Державного комітету зі справ охорони державного кордону Україниабо їхніх заступників (ч. 2 ст. 9).
Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але небільш ніж до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України,Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податковоїадміністрації України — начальником податкової міліції, а також ГоловоюДержавного комітету зі справ охорони державного кордону України й начальникомУправління державної охорони України (ч. 3 ст. 9).
Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ відносноіноземців іосіб без громадянства, підозрюваних у розвідувально-підривній діяльності протиУкраїни, підготовці або здійсненні терористичного акту, понад 18 місяцівздійснює Голова Служби безпеки України за узгодженням з Генеральним прокуроромУкраїни (ч. 4 ст. 9).
Вирахування строку ведення оперативно-розшукової справи починається від дня затвердженняначальником відповідного органу або його заступником постанови про заведеннясправи й закінчується в день затвердження постанови про припиненняоперативно-розшукової справи (ч. 5 ст. 9).
Вирахування зазначеного строку відповідно до ЗУ «Про ОРД» (ч. 6 ст. 9) можеприпинятися, якщо особа, у відношенні якої заведена оперативно-розшуковасправа, тимчасово вибула за межі України або важко занедужала й можливістьпроводити у відношенні неї ОРД відсутня.
Про припинення й поновлення вирахування строку ведення оперативно-розшукової справивиноситься мотивована постанова, що затверджується начальником відповідногооргана або його заступником (ч. 7 ст. 9).
Законодавецьтакож визначив обов'язок, чіткі підстави й процесуальний порядок припинення оперативно-розшуковихсправ. Так, згідно ч. 1 ст. 9-2 ЗУ «Про ОРД» оперативно-розшукову справуповинно бути припинено у випадку:
Ø розшуку особи, що переховується відорганів розслідування, суду, ухиляється від відбуття кримінального покарання, атакож особи, безвісно відсутньої;
Ø набуття законної сили вироку,постанови або визначення суду;
Ø припинення кримінальної справи судом,прокурором, слідчим або органом дізнання;
Ø завершення виконання розвідувальних,контррозвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їхнього здійснення;
Ø спростування у встановленому порядкуматеріалів про злочинну діяльність особи;
Ø виїзду особи на постійне місцепроживання за межі України, якщо неможливо проведення у відношенні неїоперативно-розшукових заходів;
Ø не встановлення у передбачені ЗУ «ПроОРД» строки даних, що вказують на ознаки злочину в діях особи;
Ø виявлення прокурором незаконнозаведеної справи у випадку виконання по ній оперативно-розшукових заходів;
Ø смерті особи, у відношенні якоїзаведена оперативно-розшукова справа.
Про припинення оперативно-розшукової справи складається мотивованапостанова,що затверджується начальником відповідного органу або його заступником.
Причому,якщо по такій справі здійснювалися оперативно-розшукові заходи щодо рішеннясуду, то повідомлення про припинення справи направляється в суд у тридобовийстрок (ч. 2 ст. 9-2). Закон указує також на те, що строки зберігання припиненихоперативно-розшукових справ установлюються відповідно до законодавства України(ч. З ст. 9-2).
4. Процесуальнерегулювання проведення окремих заходів ОРД
Ранішенами були розглянуті загальні процесуальні норми, що встановлюють підстави,строки й порядок здійснення ОРД. Однак законодавець усе більше включається й упроцесуальне регулювання порядку здійснення окремих заходів ОРД.
Зокрема,у ч. 14 ст. 9 ЗУ «Про ОРД» говориться, що оперативно-розшукові заходи,пов'язані з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини або юридичної особи,здійснюються з метою запобігання тяжких або особливо тяжких злочинів, їхньогоприпинення й розкриття, розшуку осіб, що ухиляються від відбуття кримінальногопокарання або безвісно відсутніх, захисту життя, здоров'я, житла й майнапрацівників суду й правоохоронних органів, а також осіб, що приймають участь укримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності протиУкраїни.
Необхідно чітко розуміти, що окремі обмеження прав і свобод людини абоюридичної особи мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватисятільки за рішенням суду.
У випадку оперативної необхідності невідкладного здійснення цих заходів,оперативні підрозділи зобов'язані протягом 24 годин повідомити суд абопрокурора про їхнє проведення й підстави для цього.
Візуальнеспостереження, відповідно до вимог ч. 15 ст. 9 ЗУ «Про ОРД», може проводитися зметою встановлення даних про особу й про його зв'язки у випадку, якщо є факти,що підтверджують, що їм готується або вчинено тяжкий злочин, для одержаннявідомостей, які вказують на ознаки такого злочину, а також для забезпеченнябезпеки працівників суду, правоохоронних органів і осіб, що приймають участь укримінальному судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів цих осіб.
Закріплюється й ряд приватних вимог процесуального характеру, щовідноситься до порядку здійснення окремих заходів ОРД.
Наприклад,законодавчо надане оперативним підрозділам право на виготовлення копійдокументів підприємств, установ і організацій може бути реалізовано лише заумови здійснення даного заходу щодо вимоги керівників цих підприємств, установі організацій. Вилучення ж таких документів може бути здійснено тільки здозволу суду, причому з обов'язковою передачею їхнього опису й відповіднихкопій особам, у яких вони були витребувані (п. 4 ст. 8 ЗУ «Про ОРД»).
Проникненнянегласного працівника в злочинне формування відповідно до закону може бутиздійснене за умови винесення постанови, затверджуваної начальником відповідногооргану (п. 8 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про ОРД»), тоді як негласне проникнення в житло абов інше володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль заперепискою, телефонними розмовами, телеграфною й іншою кореспонденцією можутьбути проведені тільки за рішенням суду, прийнятому по поданню керівникавідповідного оперативного підрозділу або його заступника (ч. 2 ст. 8 ЗУ «ПроОРД»).
Крімнаведених вище норм процесуального характеру, закріплених ЗУ «Про ОРД»,аналогічні норми, що відносяться до процесуального регулювання цієї діяльності,є й у кримінально-процесуальному законодавстві.
Зокрема,у ч. 5 ст. 97 КПК України вказується на те, що заяви або повідомлення прозлочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхомздійснення ОРД. Причому передбачені законодавчими актами України окреміоперативно-розшукові заходи здійснюються в цих випадках з дозволу суду запогодженим із прокурором через подання керівника відповідного оперативногопідрозділу або його заступника.
При застосуванні оперативно-розшукових заходів працівники оперативнихпідрозділів зобов'язані враховувати їхню відповідність ступеню суспільноїнебезпеки злочинних зазіхань і загроз інтересам суспільства й держави.
Усвою чергу, результати ОРД можуть бути приводом і підставами для прийняттяорганами дізнання, слідства, прокурором, судом рішення про порушеннякримінальної справи.
Особливий акцент законодавець зробив на тому, що у всіх випадкахпроведення заходів ОРД із метою одержання інформації забороняєтьсязастосовувати технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, щопригнічують волю або наносять збиток здоров'ю людей і навколишньому середовищу (ч. 16 ст. 9 ЗУ «Про ОРД»).
Література:
1.Долженков О.Ф., Думко А, Ф., Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність якправоохоронна функція кримінальної міліції.- Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000.- 134 с.;
2.Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність. Ч.1: Підручник-Харків: Вид-воНац. ун.-ту внутр. справ, 2002.-336 с.;
3.Вишня В.Б., Захаров В.П., Шинкаренко І.Р. Правове регулювання ОРД ОВС(структурно-логічні схеми): Навч. посіб. –Д.: Юрид. акад. МВС, 2003.- 180 с.;
4.Оперативно-розшукова діяльність: правові основи (структурно-логічні схеми).Навчальний посібник / за ред. проф. Ю.М. Грошевого.- Харків: РВФ Арсіс, ЛТД,2003.- 192 с.;
5.Основы оперативно-розыскной деятельности в Украине (понятие, принципы, правовоеобеспечение). Учебное пособие.- К.: Центр учебной литературы, 2007.- 264 с.;
6.Антонов К.В. Проблемні питання окремих положень Закону України «Прооперативно-розшукову діяльність» // Науковий вісник Дніпропетровськогодержавного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.-2007.- Спец.Випуск № 1 (№ 36) «Актуальні питання протидії злочинності».- С.298-303.;
7.Використання в кримінальному процесі матеріалів оперативно-розшукової діяльностіта гарантії захисту прав і свобод людини: Монографія / В.М. Тертишник, О.В.Негодченко, І.П. Козаченко, К.В. Антонов. — Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС,2004. — 184 с.;
8. Антонов К.В., ТертишникВ.М. Допустимість використання при доказуванні даних, здобутих органамиоперативно-розшукової юрисдикції // Права людини та інформація: Збірникнаукових праць. — К.: НАВСУ, 2001. — С. 115-127;
9.Антонов К.В.Проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності вкримінальному судочинстві // Проблеми оперативно-розшукової діяльності йзабезпечення прокурорського нагляду за іі законністю: Збірник матеріалів міжнародноїнауково-практичної конференції. — Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. — С. 194-208;
10. Антонов К.В. Проблеми зв’язку іспіввідношення оперативно-розшукової і кримінально-процесуальної діяльності //Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ:Збірник наукових праць.- С. 314-322.- 2007.- № 3(34).- 368с.;
11. Антонов К.В. Загальнотеоретичніпоняття оперативно-розшукового забезпечення досудового слідства // ВісникЛуганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.- С.41-50.- Спеціальний випуск. Ч.1.- 2008.-№ 1.- 207с.;
12. Антонов К.В. Теоретичні аспективизначення співвідношення понять «оперативно-розшукова міра» і«оперативно-розшуковий захід» // Науковий вісник Дніпропетровського державногоуніверситету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 16-21.- 2007.- №4(35).- 328с.;
13. Антонов К.В. Проблемні питанняокремих положень Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» //Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ:Збірник наукових праць.- 2007.- Спеціальний випуск № 1 (36) «Актуальні питанняпротидії злочинності».- С. 298-303.- 364 с.;
14.Антонов К.В. Оперативно-розшуковапрофілактика в системі запобіжного впливу на злочинність // Науковий вісникОдеського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С.109-111.- 2007.- № 4.- 328 с.;
15. В. Ченців, К. Антонов, В. Варава.Перебудова правоохоронної діяльності митних органів України в контекстієвропейських стандартів: оперативно-розшукові аспекти // Право України. — 2008.-№ 7.- С. 141-146.
16. Ронин Р. Своя разведка: способы вербовкиагентуры, методы проникновения в психику, форсированное воздействие наличность, технические средства скрытого наблюдения и сьема информации:Практическое пособие.- Мн.: «Харвест», 1998.-368 с.;
17. Антология сыска: от полиции квнешней разведке [В 14 т.] / Отв. Ред.: Ю.И. Римаренко, В.И. Кушерец.- К.:Знания Украины, 2006. Т. 1: Уголовный сыск: документы и материалы (ХІ – нач. ХХ ст.) / Сост.: Ю.И.Римаренко, Е.М. Моисеев, В.Н. Чисников.- 612 с.; Т. 2: Сыск, сыщики и преступный мир / Сост.: Ю.И. Римаренко, Е.М.Моисеев, В.Н. Чисников.(Предисл. В.Н. Чисникова).- 504 с.;
18. Ивахин А.Е., Прыгунов П.Я.Оперативная деятельность и вопросы конспирации в работе спецслужб (Поматериалам открытой печати и литературы). Т. 1.- К.: КНТ, 2006.-408 с.; Т.2.-К.: КНТ, 2006.-224 с.; Т. 3.-К.: КНТ, 2006.-960 с.; Т. 4.-К.: КНТ, 2007.-432с.; Т. 5.-К.: КНТ, 2007.-484 с.; Т. 6.-К.: КНТ, 2008.-608 с.;
19. Погорецький М.А. Функціональнепризначення ОРД у кримінальному процесі: Монографія.- Х.: Арсіс, ЛТД, 2007.-576с.