“Опіка і піклування в сімейному законодавстві”
1. Поняття опікиі піклування
Питання опіки тапіклування відноситься як до сімейного, так і цивільного права, тому щоособисті немайнові та майнові відносини громадян з організаціями та між собоюрегулюються та охороняються як сімейним, так і цивільним законодавством.
Для того, щоб громадянинмав змогу вступити на захист своїх порушених особистих та майнових прав, вінповинен володіти цивільною дієздатністю, тобто здатністю своїми діями набуватицивільних прав та приймати на себе обов'язки.
Для того, щоб особа малаздатність здійснювати юридичне значимі дії та нести за неправомірні вчинкивідповідальність, вона повинна повністю усвідомлювати свої дії та бути здатноюними керувати. Тому наявність дієздатності у особи залежить від віку та стануїї здоров'я.
Здатність громадянинасвоїми діями набувати цивільних прав та створювати для себе цивільні обов'язкивиникає у повному обсязі з досягненням повноліття, тобто по досягненнювісімнадцятирічного віку.
Оскільки законодавствоУкраїни в окремих випадках дозволяє вступ до шлюбу до досягнення шлюбного віку,то особи в цьому випадку набувають дієздатності в повному обсязі з часу вступудо шлюбу.
Ті громадяни, які в змозісвоїми діями набувати цивільні права та нести обов'язки, є дієздатними, отже,вони самі і без сторонньої допомоги в змозі ставати на захист своїх прав таінтересів.
У випадках, колигромадяни з тих чи інших причин (неповноліття, хвороба, похилий вік) не маютьможливості самостійно захищати свої права та виконувати обов'язки, над нимивстановлюється опіка чи піклування, і тоді їх інтереси відстоюють опікуни чипіклувальники.
Під встановленням опікичи піклування слід вбачати призначення опікуна чи піклувальника для захисту(охорони) прав та інтересів особи, яка не має можливості повністю або частковосамостійно здійснювати ці функції.
Згідно до статті 128 КпШСУкраїни опіка та піклування встановлюється для виховання неповнолітніх дітей,які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хворобибатьків або з інших причин лишилися без батьківського піклування, а також длязахисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
Опіка та піклуваннявстановлюються також для захисту особистих і майнових прав та інтересівповнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати своїправа та виконувати свої обов'язки.
2. Органи, яківирішують питання про призначення опіки та піклування
Органами опіки тапіклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва та Севастополя,виконавчі комітети міських чи районний у містах, сільських, селищних Раднародних депутатів.
Опіка і піклуваннявстановлюється державною адміністрацією районів, районів міст Києва таСевастополя, виконавчими комітетами міських чи районних у містах, сільських,селищних Рад народних депутатів.
Безпосереднє веденнясправ по опіці і піклуванню покладається на відповідні відділи і управліннямісцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва та Севастополявиконавчих комітетів міських чи районних у містах Рад народних депутатів: щодоосіб, які не досягай 18 років, щодо осіб, визнаних судом недієздатнимивнаслідок душевної хвороби або недоумства; щодо осіб, визнаних судом обмеженодієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами;щодо дієздатних осіб, які потребують піклування за станом здоров'я.
У селищах та селахсправами опіки та піклування безпосередньо займаються виконавчі комітетиселищних та сільських Рад народних депутатів (стаття 129 КпШС України).
Органи опіки тапіклування в своїй діяльності керуються законами України, постановами тарозпорядженнями Кабінету Міністрів України, правилами опіки та піклування вУкраїні, наказами та інструкціями відповідних міністерств, рішеннями місцевихРад та їх виконавчих комітетів і іншими нормативними актами, які маютьвідношення до діяльності органів опіки та піклування.
Органи опіки тапіклування при здійсненні своїх функцій приймають відповідні рішення. Длядопомоги в роботі при органах опіки та піклування утворюються опікунські ради.
Опікунські радистворюються при виконкомах районних, міських, сільських та селищних Раднародних депутатів на час їх повноважень та мають нарадчі функції.
До опікунської радивходять депутати, представники закладів освіти, охорони здоров'я, соціальногозахисту населення.
Опікунська радапопередньо розглядає питання про: влаштування неповнолітніх, які за станомздоров'я потребують догляду та не можуть захищати свої права та інтереси;встановлення опіки над неповнолітніми у віці до 15 років, які лишилися безбатьківського піклування, і над повнолітніми особами, які визнані судомнедієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства; встановленняпіклування над неповнолітніми у віці від 15 до 18 років, над громадянами, яківизнані судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями абонаркотичними засобами, а також над особами, які за станом здоров'я не можутьсамостійно захищати свої права; встановлення опіки над майном підопічної особи;розподілі майна, яке належить неповнолітньому, і встановленню над ним опіки;повернення належного неповнолітнім або недієздатним особам майна, якимнезаконно заволоділи родичі або сторонні особи, відшкодування шкоди, заподіяноїцими особами; стан утримання та виховання неповнолітніх в сім'ях опікунів(піклувальників) і виконання останніми покладених на них обов'язків як опікунів(піклувальників); позбавлення батьків або усиновителів, які ведуть аморальнийспосіб життя та негативно впливають на виховання неповнолітніх, прав навиховання; відібрання неповнолітнього у батьків, якщо подальше перебуваннядитини в сім'ї загрожує її життю, здоров'ю, правильному моральному вихованню;скасування акту усиновлення (удочеріння); повернення батькам дітей особами, якіутримували їх у себе без законних на те підстав.
Крім того, на своїхзасіданнях опікунські ради розглядають та заслуховують:
— інформацію членівопікунської ради про результати обстеження стану утримання, виховання,оздоровлення та медичного обслуговування підопічних у сім'ях опікунів(піклувальників), усиновителів, в державних закладах, куди вони влаштовані; прозбереження та охорону належного підопічним майна; витрачання опікунами пенсій,державної допомоги, аліментів, які отримують підопічні, прибутку від їх майната грошових внесків;
— звіти опікунів(піклувальників) про виконання покладених на них обов'язків по відношенню допідопічних;
— звіти керівників шкіл,шкіл-інтернатів, дошкільних дитячих закладів, будинків-інтернатів, вищих тасередніх спеціальних учбових закладів, різних відомств та профтехучилищ простан утримання, виховання та захисту прав і інтересів неповнолітніх, якілишилися без батьківського піклування, надання їм пільг, передбаченихзаконодавством;
— звіти керівниківпідприємств, установ і організацій, де працюють неповнолітні, які лишилися безбатьківського піклування, про дотримання трудового законодавства.
Відповідно до статті 130КпШС України керівництво органами опіки та піклування і контроль за їхдіяльністю здійснюється обласними, Київською та Севастопольською міськоюдержавною адміністрацією та виконавчими комітетами Рад народних депутатів.
3. Порядоквстановлення опіки та піклування
Згідно до статті 131 КпШСУкраїни опіка встановлюється над. неповнолітніми, які не досягли 15 років талишилися без піклування батьків, а також над громадянами, які визнані судомнедієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства.
Піклування (стаття 132КпШС України) встановлюється над неповнолітніми у віці від 15 до 18 років танад громадянами, які визнані судом обмежено дієздатними внаслідок зловживанняспиртними напоями, наркотичними або токсичними засобами. Піклування також можебути встановлено над особами, які за станом здоров'я не можуть самостійнозахищати свої права.
Опіка та піклуванняможуть бути встановлені й при житті батьків неповнолітніх дітей у випадках,коли батьки позбавлені судом батьківських прав або прийнято рішення провідібрання дитини та передачу її під опіку органам опіки та піклування,незалежно від того, чи позбавлені батьки батьківських прав, чи ні, так якперебування у них небезпечно для дитини; коли батьки психічно хворі, розумововідсталі або знаходяться на тривалому лікуванні у стаціонарному лікувальномузакладі; коли батьки тривалий час не можуть займатися вихованням своїх дітей(засуджені до позбавлення волі, перебувають у тривалому відрядженні); колибатьки непрацездатні та знаходяться на державному утриманні вбудинках-інтернатах для людей похилого віку та інвалідів.
Над повнолітнімидієздатними особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати своїправа та виконувати свої обов'язки, піклувальник може бути призначений тількиза проханням цих осіб.
Опіка і піклуваннявстановлюється за місцем проживання особи, яка потребує опіки та піклування,або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Рішення про встановленняопіки та піклування повинно виноситися не пізніше місячного строку з моменту,коли відповідному органу опіки та піклування стане відомо про необхідністьвстановити опіку та піклування.
Установи і особи, якимстане відомо про неповнолітніх, які лишилися без опікування батьків, або проненалежне виконання батьками (одним з них) обов'язків по вихованню чи прозловживання батьківськими правами, зобов'язані негайно повідомити про це органиопіки та піклування за фактичним місцезнаходженням осіб, які підлягають опіціабо піклуванню (стаття 134 КпШС України). Вони також повинні повідомити проповнолітніх осіб, які потребують опіки чи піклування.
Установами та особами,які при виявленні дітей та осіб, що підлягають опіці або піклуванню,зобов'язані негайно повідомити про це відповідним органам опіки та піклування,є: житлово-експлуатаційні контори, власники або орендарі житлових будинків;органи ЗАГСу; нотаріальні контори; судові органи; органи внутрішніх справ;органи соціального захисту населення; директори шкіл та завідуючі дошкільнимизакладами; лікувально-профілактичні заклади психіатричного профілю; іншіустанови та організації, яким стало відомо про дітей, що лишилися безпіклування батьків, а також повнолітніх осіб, які потребують піклування;близькі родичі та інші особи. (Правила опіки та піклування України — далі:Правила.)
При отриманні відомостейпро неповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, органи опіки тапіклування зобов'язані негайно провести обстеження та в разі виявлення такогофакту забезпечити тимчасове влаштування неповнолітніх до вирішення питання пропризначення опікуна чи піклувальника (стаття 135 КпШС України).
У разі виявленнянеповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, але які мають близькихродичів або інших осіб, які згодні усиновити неповнолітніх, органи опіки тапіклування сприяють оформленню усиновлення в порядку, передбаченому законом.
У випадку неусиновленнянеповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклуваннявлаштовують дітей: у віці від 3 до 16 років — в дитячі будинки або школи-інтернатиорганів освіти; інвалідів з фізичними недоліками, поглиблено розумово відсталихабо психічно хворих — до будинків-інтернатів органів соціального захистунаселення, а з 16 років — до будинків-інтернатів для людей похилого віку таінвалідів у відповідності з затвердженими медичними висновками тапротипоказаннями.
Неповнолітніх, якідосягли 16 років та лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклуваннязобов'язані влаштувати на роботу або навчання у професійно-технічні училища абов інші спеціальні навчальні заклади.
Керування майном, якеналежить особам, над якими встановлена опіка та піклування або які влаштовані удитячі будинки, навчальні заклади та будинки-інтернати для людей похилого вікута інвалідів, здійснюється опікунами чи піклувальниками.
Якщо у особи, над якоювстановлено опіку чи піклування, є майно, яке знаходиться в іншій місцевості,опіка над цим майном встановлюється органами опіки та піклування за місцемзнаходження майна (стаття 136 КпШС України).
Для безпосереднього здійсненняопіки органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник.
У разі призначенняопікуна чи піклувальника приймаються до уваги можливості опікуна(піклувальника) виконувати опікунські обов'язки, відносини між ним тапідопічним. Опікун чи піклувальник призначається переважно із близькихпідопічному осіб чи із числа осіб, призначених громадською організацією, або зчисла інших осіб, з урахуванням їх можливості виконувати опікунські обов'язки істосунків між опікуном (піклувальником) і особою, над якою встановлюється опіка(піклування). Опікун або піклувальник призначається тільки з його згоди (стаття138 КпШС України).
Якщо над дітьми, яківиховуються в державних дитячих закладах, і над особами, які потребують опікичи піклування, та влаштованими до відповідних лікувальних закладів або закладіворганів соціального захисту населення опікуни і піклувальники не призначені,виконання обов'язків опікунів та піклувальників покладається на ці установи.
Призначити опікуна(піклувальника) можливо й після влаштування зазначених вище осіб у відповіднідержавні заклади (стаття 139 КпШС України).
Не можуть бути опікунамиі піклувальниками особи, які не досягли 18 років; визнані у встановленомупорядку недієздатними чи обмежено дієздатними; позбавлені батьківських прав; атакож особи, інтереси яких протирічать інтересам осіб, що підлягають опіці тапіклуванню.
Відповідно до статті 153КпШС України рішення органів опіки та піклування про призначення або звільненняопікунів та піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з іншихпитаннь опіки і піклування можуть бути оскаржені заінтересованими особами чиопротестовані прокурором у встановленому законом порядку.
4. Права іобов'язки, опікунів (піклувальників)
Опікуни чи піклувальникизобов'язані виховувати підопічних, турбуватися про їх здоров'я, фізичний,моральний, духовний розвиток та навчання, готувати їх до праці, захищати їхправа і інтереси.
Опікуни та піклувальникизобов'язані турбуватися про осіб, які знаходяться у них під опікою тапіклуванням, про створення цим особам необхідних побутових умов, догляду талікування. Якщо душевно хворий, що знаходиться під опікою, виявляє небезпекудля себе або оточуючих, його опікун повинен повідомити про це до районного(міського) відділу внутрішніх справ для того, щоб направити його допсихіатричної лікарні на лікування.
Опікуни та піклувальникимають право вимагати по суду повернення їм дітей, які знаходяться у них підопікою та піклуванням, від будь-яких осіб, які утримують у себе дітей беззаконних підстав.
Опікуни та піклувальникимають право розпоряджатися майном підопічних в інтересах останніх.
Як правило, опікунповинен проживати з підопічним і при здійсненні прав та виконанні обов'язківпідопічних укладати угоди від імені і в інтересах підопічних, діючи як йогозаконний представник.
Піклувальники наднедієздатними особами надають цим особам допомогу при здійсненні ними своїхправ та виконанні обов'язків, а також охороняють їх від зловживань з бокутретіх осіб, а піклувальники над неповнолітніми дають згоду на укладення тихугод, які за законом ці особи не мають права укладати самостійно.
Піклувальники надособами, обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями абонаркотичними засобами, дають згоду на укладення цими особами угод і розпорядженнямайном відповідно до правил, встановлених статтею 15 ЦК України.
Опікун не має права бездозволу органів опіки та піклування укладати угоди, а піклувальник — даватизгоду на їх укладення, якщо вони виходять за межі побутових.
Органи опіки та піклуваннямають право, якщо це необхідно для захисту інтересів підопічних, обмежити правокожного з батьків або опікуна (піклувальника) розпоряджатися внеском, зробленимбудь-ким на ім'я підопічного (стаття, 145 КпШС України).
Опікун і піклувальник, їхподружжя та близькі родичі не мають права укладати угоди з підопічним, а такожне мають права представляти осіб, які знаходяться під опікою чи піклуванням уних, при укладенні угод або веденні судових справ між підопічними та дружиноюопікуна (піклувальника) і їх близькими родичами.
Опікун і піклувальник немають права виконувати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватисявід його імені порукою.
Суми, які належатьпідопічним у вигляді пенсій, допомоги, аліментів, інших надходжень або доходіввід майна, яке їм належить, переходять у розпорядження опікуна та витрачаютьсяна утримання цих осіб.
Піклувальник має правоотримувати зазначені суми та витрачати їх на утримання осіб, які знаходяться напіклуванні, якщо цього вимагають їх інтереси.
Заробітком, стипендією,винагородою, отриманими внаслідок здійснення своїх авторських та винахідницькихправ, неповнолітні віком від 15 до 18 років розпоряджаються самостійно, однак вразі наявності достатніх даних орган опіки та піклування може обмежити їх управі самостійно розпоряджатися своїми коштами (стаття 147 КпШС України)....
Обов'язки по опіці тапіклуванню виконуються безоплатно, і дії опікунів та піклувальників можуть бутиоскаржені будь-якою особою, у тому числі й підопічними, до органу опіки тапіклування за місцем проживання підопічного.
Контроль за діяльністюопікунів та піклувальників здійснюється органами опіки та піклування за місцемпроживання підопічного. Працівники цих органів періодично відвідують осіб, якізнаходяться під опікою та піклуванням, за участю громадськості перевіряють, яквиконуються опікуном і піклувальником обов'язки по відношенню до підопічного тадогляду за його майном (пункт 43 Правил).
Органи опіки тапіклування, а після припинення опіки та піклування особа, яка знаходиться підопікою чи піклуванням, мають право вимагати від опікуна або піклувальникавідшкодування майнової шкоди, заподіяної йому несумлінним або недбалимвиконанням опікунських обов'язків (стаття 152 КпШС України).
5. Припиненняопіки і піклування
Згідно статті 154 КпШСУкраїни опікуни і піклувальники ' можуть бути за їх проханням звільнені відвиконання своїх обов'язків, якщо орган опіки та піклування визнає, що данепрохання викликане поважною причиною. Під поважними причинами слід розумітихворобу опікуна або піклувальника, зміну умов їх життя, тривале відрядження.
Оскільки піклувальник надповнолітньою особою, яка має фізичні недоліки, призначається за проханнямостанньої, то за його проханням він в будь-який час може бути звільнений відсвоїх обов'язків.
В силу статті 155 КпШСУкраїни органи опіки та піклування, за своєю ініціативою, за клопотаннямпідопічних, державних або громадських організацій, а також за заявою будь-якихосіб, можуть звільнити опікуна чи піклувальника від виконання покладених нанього обов'язків, коли встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідаєсвоєму призначенню або неналежним чином виконує свої обов'язки.
Зловживання опікунськимиобов'язками, тобто використання опіки з корисною метою і на шкоду підопічного(наприклад, зайняття житлової площі, використання майна, яке лишилося післясмерті батьків) або залишення підопічних без нагляду та необхідної допомоги,тягне за собою кримінальну відповідальність.
Опіка припиняєтьсяавтоматично з досягненням неповнолітніми 15 років, а також у випадку смертіпідопічного.
За рішенням органу опікита піклування опіка припиняється: з поверненням неповнолітніх, яким виповнилося15 років, на виховання батькам; у випадку видужання або значного поліпшенняздоров'я особи, яка була визнана недієздатною, і поновлення її судом удієздатності (стаття 156 КпШС України).
Піклування припиняєтьсяавтоматично без спеціального на те рішення органів опіки та піклування здосягненням підопічним 18 років, при вступі неповнолітньої особи в шлюб,внаслідок смерті особи, яка перебувала під піклуванням.
За рішенням органів опікита піклування піклування припиняється у випадку скасування судом обмеження вдієздатності осіб, які зловживали спиртними напоями або наркотичними засобами,а також, коли відпали причини, які викликали встановлення піклування надособами, які за станом здоров'я не могли самостійно захищати свої права(наприклад, особи вилікувалися від такої хвороби, як сліпота, глухота).
Призначеним опікунам(піклувальникам) для здійснення покладених на них завдань часто приходитьсязалишати свої житлові приміщення і проживати біля осіб, опікунами абопіклувальниками яких вони є. Для цих випадків законодавством (пункт 4 частини 2статті 71 Житлового кодексу України) передбачено, що при залишенні своїхквартир у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна або піклувальника за нимизберігається житлове приміщення протягом всього часу виконання цих обов'язків.Однак права на житлову площу підопічних опікун або піклувальник не набувають,незалежно від тривалості їх проживання на цій житловій площі.
Використаналітература
1. Сімейне право України/ За ред. проф. О.В. Дзери. – К., 1997.