Договір підряду

Зміст
Вступ
Розділ 1.Поняття та основні елементи договору підряду
1.1 Поняття і зміст договору підряду
1.2 Права та обов'язки сторін
1.3 Договір побутового підряду
Розділ 2. Спеціальнівиди договорів підряду
2.1 Договір будівельного підряду
2.2 Підряд на проектні та пошукові роботи
2.3 Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторськихта технологічних робіт
Висновки
Література
Вступ
цивільнийдоговір підряд побутовий
Актуальність темидослідження. Договір підряду, регламентований главою 61 ЦК України, єтрадиційним цивільно-правовим договором, регулювання якого за останній час незазнало істотних змін.
Потрібно звернутиувагу на істотну новелу нового ЦК України, що полягає у виділенні окремого видудоговорів на надання послуг, які раніше охоплювалися нормами договору підряду.Слід зазначити, що традиційно договір підряду розглядався як договір,спрямований на досягнення (виготовлення, перетворення, відновлення, навітьзнищення та ін.) конкретного матеріалізованого результату (об'єкта), однак завідсутності окремого виду договору відносини з виконання робіт і надання послуг(туристичних, медичних, аудиторських тощо), навіть якщо вони і не мали на метістворення матеріалізованого об'єкта, регулювалися нормами договору підряду.
Процес обміну матеріальнимицінностями у цивільному обігу опосередковується з правової точки зору двомагрупами угод:
1) обмін речаминезалежно від того, діяльністю кого вони створені, – такі угодиопосередковуються зобов'язаннями з сплатної реалізації майна (договори купівлі-продажу,міни, поставки тощо);
2) обмінрезультатів праці – такі відносини опосередковуються окремим видом зобов'язань– з проведення робіт, до яких і належить договір підряду.
За договоромпідряду підрядник зобов'язується виконати на свій ризик визначену роботу позавданню замовника з його чи своїх матеріалів, а замовник зобов'язуєтьсяприйняти й оплатити виконану роботу.
Особливостідоговору підряду полягають у тому що: предметом договору підряду є кінцевийрезультат, досягнення конкретного матеріального результату; роботу за договоромпідряду особа виконує на свій ризик з використанням власних матеріалів, абоматеріалів замовника; сторонами договору підряду можуть виступати як фізичні,так і юридичні особи.
Таким чином,викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.
Об'єктомдослідження курсової роботи є цивільне законодавство України.
Предметдослідження – договір підряду.
Метою курсовоїроботи є дослідження основних положень і характеристика договору підряду.
Мета роботизумовлює виконання таких завдань:
– дослідити поняття та основні елементи договорупідряду, такі як характерні ознаки договору підряду та його розмежування зіншими видами договорів; зміст договору підряду; права та обов'язки сторін;договір побутового підряду;
– охарактеризувати спеціальні види договорів підряду– договір будівельного підряду, підряд на проектні і пошукові роботи, підряд навиконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічнихробіт.
Структура будуєтьсявідповідно до поставлених мети та завдань, зумовлене логічним та послідовнимвикладенням матеріалу. Курсова складається зі вступу, двух розділів, які включають підрозділи, висновки, списку використаноїлітератури. Повний обсяг курсової — 33 сторінки, з нихосновного тексту — 28 сторінки, обсяг використаних джерел- 19 найменувань.
Розділ 1. Поняття та основні елементи договору підряду 1.1 Поняття і зміст договорупідряду
Характерні ознакидоговору підряду та його розмежування з іншими видами договорів. За договоромпідряду відповідно до ст. 837 ЦК України [3] підрядник зобов'язується на свійризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язуєтьсяприйняти та оплатити виконану роботу.
Законодавство та підприємницькапрактика розрізняють декілька різновидів договору підряду. До них, зокрема,належить як власне підряд, так і побутове замовлення, підряд на капітальнебудівництво, підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд навиконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічнихробіт тощо. Доречно підкреслити, що договір на виконання науково-дослідних чидослідно-конструкторських та технологічних робіт має певні особливості,пов'язані з необхідністю обумовлення питань надання прав на використаннярезультатів робіт, авторськими правами виконавців, подальшим наданням ліцензій,а також з можливою конфіденційністю результатів тощо.
До підряднихдоговорів можна віднести і виготовлення майнових цінностей за толлінговимисхемами (з давальницької сировини), регулювання яких, особливо в галузізовнішньоекономічних відносин, здійснюється спеціальним законодавством. Середнорм такого законодавства основним є Закон України «Про операції здавальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» [6] від 15вересня 1995 р., згідно з яким до операцій з давальницькою сировиною належатьоперації, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки складаєна менше 20 відсотків загальної вартості продукції.
Договір підряду,враховуючи його характерні ознаки (підрядник виконує обумовлену сторонамироботу для замовника), має певні схожі риси з іншими договорами, зокрематрудовим договором та договором купівлі-продажу (поставки), особливо привиконанні робіт з матеріалів підрядника та передачі їх у власність замовника. Зметою розмежування цих угод доцільно звернути увагу на принципові положення, щовідрізняють одні види зобов'язань від інших.
Так, схожість зтрудовим договором викликана тим, що підрядні роботи також пов'язані з трудовоюдіяльністю. Разом з тим працівником може бути лише фізична особа – громадянин,а підрядником – як підрядна організація, так і громадянин, а в деякихвідносинах – громадянин-підприємець. Однак основною ознакою, що відрізняєпідрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюєтьсяпроцес трудової діяльності, її організація; працівник приймається до штатупідприємства для виконання функцій за конкретною кваліфікацією, професією,посадою; незалежно від результатів праці йому гарантується певна платня, вінмає право на встановлені трудовим законодавством гарантії, компенсації іпільги; ризик загибелі речі працівник не несе тощо.
Прицивільно-правовому договорі підряду процес організації трудової діяльностізалишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріальногорезультату, оплачується не процес праці, а її результат, причому, як правило,після завершення робіт на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт (слідзазначити, що авансування робіт чи поетапна оплата не суперечать чинномузаконодавству і також можуть бути передбачені договором).
Підрядник, навідміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудовогорозпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Відмінність від договорукупівлі-продажу (поставки) виявляється за двома основними критеріями: по-перше,предметом договору підряду є виготовлення індивідуально визначеного виробу,тоді як предметом договору купівлі-продажу, як правило, є речі, щохарактеризуються родовими ознаками; по-друге, умови договору підряду спрямованіперш за все на визначення взаємовідносин контрагентів у процесі виконанняобумовлених робіт, а головним змістом договору купівлі-продажу (поставки) єпередача покупцеві предмета договору.
Характерною ознакоюдоговору підряду є те, що роботи підрядником виконуються на його власний ризик,а це означає, що він не має права вимагати винагороди у разі випадковоїзагибелі предмета підряду або неможливості завершення робіт без вини сторін(ст. 855 ЦК України [3]). Підрядник несе ризик у разі можливих раптовихпризупинень робіт, їх випадкових погіршень або подорожчанні тощо. Так, якщопредмет договору підряду до здачі його замовникові випадково загинув абозакінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має прававимагати плати за роботу. Однак у тому разі, коли загибель предмета підряду чинеможливість завершення роботи сталися внаслідок недоліків матеріалу, наданогозамовником, або через його розпорядження про спосіб виконання робіт, або сталисяпісля настання прострочки в прийнятті замовником виконаної роботи, причомупідрядником були додержані вимоги закону щодо попередження замовника пронедоліки матеріалів та інші суттєві обставини, що загрожують міцності абопридатності виконуваної роботи, і замовник не вжив відповідних заходів,підрядник зберігає право на одержання винагороди за роботу.
Зміст договорупідряду. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку,ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатузамовникові. У тому разі, коли договором передбачено виготовлення речі,підрядник після завершення робіт має передати права на неї замовникові.
Зміст підрядногодоговору визначається його істотними умовами, якими є предмет договору, йогоціна та строки виконання робіт.
Предметом договорупідряду є індивідуально визначені речі, договором мають бути чітко визначені їххарактеристики, такі як кількість, якість, розміри, інші необхідніхарактеристики, як правило, на розсуд замовника.
Відповідно до ст.839 ЦК України [3] підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договоромпідряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановленодоговором. При цьому підрядник відповідає за неналежну якість наданого нимматеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування,обтяженого правами третіх осіб. Матеріал може бути наданий і замовником. Так,згідно зі ст. 840 ЦК України [3], якщо робота виконується частково або вповному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильневикористання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звітпро використання матеріалу та повернути його залишок.
Якщо роботавиконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановленінорми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, атакож відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїхобов'язків [16, с. 94].
Підрядниквідповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недолікамиматеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бутиним виявлені при належному прийманні матеріалу.
Підрядникзобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йомузамовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна (ст. 841 ЦКУкраїни).
Відповідно до ст.842 ЦК України [3] ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження(псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договоромпідряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку– сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором абозаконом.
Закономвстановлюються вимоги до якості роботи. Так, відповідно до ст. 857 ЦК Україниробота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разіїх відсутності або неповноти – вимогам, що звичайно ставляться до роботивідповідного характеру.
Виконана роботамає відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайноставляться, на момент передання її замовникові.
Результат роботи умежах розумного строку має бути придатним для використання відповідно додоговору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Гарантія якостіроботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановленодоговором підряду.
Перебіггарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнятаабо мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду(ст. 860 ЦК України [3]).
До вимог щодоненалежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовуєтьсяпозовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд – три роки від дняприйняття роботи замовником.
Якщо договоромпідряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліківроботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давностіпочинається від дня заявлення про недоліки.
Якщо відповідно додоговору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовноїдавності починається від дня прийняття роботи в цілому (ст. 864 ЦК України[3]).
Ціна роботи задоговором підряду як його істотна умова визначається відповідно до ст. 843 ЦКУкраїни [3], якою встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботиабо способи її визначення.
Якщо у договоріпідряду не встановлена ціна роботи або способи її визначення, цінавстановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються зааналогічні роботи, з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Ціна роботи удоговорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконануним роботу.
Ціна у договоріпідряду може бути визначена у кошторисі (ст. 844 ЦК України). Якщо роботавиконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набираєчинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження йогозамовником.
Кошторис навиконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо іншене встановлено договором.
Зміни до твердогокошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
У разі перевищеннятвердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше невстановлено законом.
Якщо виникланеобхідність проведення додаткових робіт і в зв'язку з цим істотногоперевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчаснопопередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищеннякошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядникможе вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
Підрядник, якийсвоєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизногокошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленоюдоговором.
Підрядник не маєправа вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення уразі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачитиповний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
У разі істотногозростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які малибути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншимиособами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмовизамовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірваннядоговору.
Якщо договоромпідряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів,замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточноїздачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строкабо, за згодою замовника, – достроково (ст. 854 ЦК України) [3].
Підрядник маєправо вимагати виплати йому авансу лише у разі та в розмірі, встановленихдоговором.
У ЦК України єновела, пов'язана з ощадливістю підрядника (ст. 845). Так, підрядник має правона ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості [16, с. 96].
Якщо фактичнівитрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенніціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленоюдоговором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадженнязумовило погіршення якості роботи.
Сторони можутьдомовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.
Строки початку ізавершення виконання підрядних робіт та терміни передачі результатів робітзамовнику є істотними умовами договору підряду. Строки виконання роботи або їїокремих етапів мають бути встановлені у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).На практиці при виконанні довгострокових робіт сторонами часто затверджуютьсяграфіки проведення робіт, яких має дотримуватися підрядник під загрозоюштрафних санкцій або навіть припинення договору.
Якщо у договоріпідряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконатироботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповіднодо суті зобов'язання, характеру, обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. 1.2 Права та обов'язки сторін
Договір підряду єдвостороннім договором, за яким підрядник і замовник набувають певні права таобов'язки.
Основні обов'язкипідрядника визначені нормами ЦК України, до яких слід віднести:
– виконання певної роботи за завданням замовника таздача належно виконаної роботи (ст. 837);
– обов'язок вчасно приступити до виконання роботи тавиконати її в обумовлений строк (ст. 846);
– виконання роботи, визначеної договором підряду, зісвого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст.839);
– якщо робота виконується частково або в повномуобсязі з матеріалу замовника, правильно використовувати цей матеріал, надатизвіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ст. 840);
– обов'язок вживати усіх заходів щодо збереженнямайна, переданого йому замовником, та відповідати за втрату або пошкодженняцього майна (ст. 841);
– зобов'язання своєчасно попередити замовника:
пронедоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;
про те, щододержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результатуроботи;
про наявністьінших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості абопридатності результату роботи (ст. 847);
– зобов'язання передати замовникові разом зрезультатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використанняпредмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такоїінформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, єнеможливим (ст. 861) [16, с. 97].
Наведений перелікне є вичерпним, договором можуть бути передбачені й інші зобов'язанняпідрядника, що витікають із характеру та змісту роботи.
Визначені кодексомі певні права підрядника. Так, зокрема, якщо із закону або договору не витікаєзобов'язання підрядника виконати обумовлену договором роботу особисто,підрядник має право залучити до виконання роботи (або окремих її етапів чивидів) інших осіб – субпідрядників. У цьому разі підрядник виступає генеральнимпідрядником, укладає угоди з субпідрядниками і несе відповідальність завиконання ними своїх зобов'язань перед замовником. При цьому субпідряднідоговори мають за змістом та термінами узгоджуватися з підрядним договором і несуперечити останньому.
Генеральнийпідрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежневиконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником– за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник ісубпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані зпорушенням договорів, укладених кожним з них із генеральним підрядником, якщоінше не встановлено договором або законом (ст. 838 ЦК України).
Слід звернутиувагу на виконання окремих видів робіт, встановлених законом, зокрема ЗакономУкраїни «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від1 червня 2000 р., на які підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержатиспеціальний дозвіл (ліцензію) [4].
Підрядник маєправо не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник ненадав матеріал, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створивнеможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК України).
Підрядник маєправо на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості (ст.845 ЦК України).
Якщо фактичнівитрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенніціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленоюдоговором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадженнязумовило погіршення якості роботи. При цьому сторони можуть домовитися пророзподіл між ними заощадження, отриманого підрядником [16, с. 98].
Підрядник маєправо на притримування результату роботи (ст. 856 ЦК України). Так, якщо замовникне сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові узв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результатроботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майнозамовника, що є у підрядника.
Відповідно до ст.848 ЦК України [3] підрядник має право відмовитися від договору підряду таправо на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчаснепопередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякіснийабо непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи абоне усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результатуроботи.
Якщо використаннянедоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовниказагрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних,санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язанийвідмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.
Якщо замовникпротягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник маєправо після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу,за вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріусана ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором (ст. 853 ЦК України).
Спільними длясторін є зобов'язання щодо дотримання конфіденційності одержаної сторонамиінформації. Так, згідно зі ст. 862 ЦК України, якщо сторона у договорі підрядувнаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про новірішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, атакож відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не маєправа повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони [3].
Певні права йобов'язки за договором підряду покладаються і на замовника за договором.
Основнимиобов'язками замовника є:
– прийняття та оплата виконаної підрядником роботи(статті 837, 853 ЦК України);
– сприяння підрядникові у виконанні роботи увипадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (ст. 850 ЦКУкраїни);
– на вимогу підрядника у встановлений строк здійснитизаміну недоброякісного або непридатного матеріалу, змінити вказівки про спосібвиконання роботи та усунути інші обставини, що загрожують якості абопридатності результату роботи (ст. 848 ЦК України);
– замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконанупідрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявленнядопущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявитипро них підрядникові [16, с. 100] ].
Якщо післяприйняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або іншінедоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття(приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником,він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника (ст. 853 ЦК України).
ЦК Українивстановлюються основні права замовника під час виконання роботи. Так,відповідно до ст. 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який часперевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника [3].
Якщо підрядниксвоєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінченняїї у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договорупідряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під часвиконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином,замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а вразі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду тавимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі зарахунок підрядника.
Замовник має правоу будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду,виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йомузбитки, завдані розірванням договору.
Якщо підрядниквідступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив іншінедоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатноговиправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок зправом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідногозменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
За наявності уроботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотнихнедоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодуваннязбитків (ст. 852 ЦК України).
Відповідальністьсторін за договором підряду. ЦК України встановлюється відповідальність сторіндоговору в разі невиконання або неналежного виконання умов договору підряду.
Статтею 858 ЦКУкраїни встановлюється відповідальність підрядника за неналежну якість роботи.Так, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду,які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною длявикористання відповідно до договору або для звичайного використання роботитакого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором абозаконом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усуненнянедоліків в роботі у розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3)відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усуватиїх встановлено договором.
Підрядник маєправо замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатновиконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданихпростроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути ранішепередану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке поверненняможливе.
Якщо відступи уроботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними татакими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановленийзамовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору тавимагати відшкодування збитків.
Умова договорупідряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботине звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідокумисних дій або бездіяльності підрядника.
Підрядник, якийнадав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно доположень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
У разі невиконаннязамовником свого обов'язку щодо сприяння підрядникові у виконанні роботи підрядниквідповідно до ст. 850 ЦК України має право вимагати відшкодування завданихзбитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строківвиконання роботи або підвищення ціни роботи [3].
Якщо виконанняроботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недоглядузамовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуваннямплати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержавабо міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.
Підрядник маєправо не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник ненадав матеріал, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створивнеможливість виконання договору підрядником.
У разі порушенняпідрядником договору підряду, якщо підрядник відступив від умов договорупідряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник маєправо згідно зі ст. 852 ЦК України [3] за своїм вибором вимагати безоплатноговиправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок зправом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідногозменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
За наявності уроботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліківзамовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ст.853 ЦК України основним обов'язком замовника є прийняття виконаної роботи.Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно додоговору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступіввід умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові [3].
Якщо замовник незробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступивід умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, якийприйняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недолікироботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явнінедоліки).
Якщо післяприйняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або іншінедоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття(приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником,він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
У разі виникненняміж замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їхпричин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати напроведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизоювстановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку міждіями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведенняекспертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизупризначено за погодженням сторін, – обидві сторони порівну.
Якщо ухиленнязамовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи,вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло дозамовника у момент, коли мало відбутися її передання.1.3Договір побутового підряду
Договір побутовогопідряду є різновидом договору підряду, в якому діють в цілому норми, щорегулюють договір підряду з певними особливостями, основними з яких єсуб'єктний склад сторін договору, специфічний предмет та визнання договорупобутового підряду публічним.
Публічний характердоговору побутового підряду відповідно до ст. 633 ЦК України означає, щоорганізація або підприємець, який за родом своєї діяльності надає певніпобутові послуги, звертається з пропозицією про укладення договору доневизначеного кола осіб. Такий характер договору визначає, що, по-перше,підприємець при укладенні договору не має права надавати переваги одній особіперед іншою; по-друге, ціна послуг (товарів) має бути однаковою для всіх;по-третє, за наявності у нього можливості надати такі послуги підприємець немає права відмовитися від них; по-четверте, у разі необґрунтованої відмовипідприємця від виконання робіт замовник має право вимагати відшкодуваннязбитків, завданих неукладенням договору [16, с. 103].
Оскількизамовниками за даним договором завжди є громадяни, а предмет договорупризначений для задоволення їх особистих потреб, на них розповсюджуєтьсязаконодавство про захист прав споживачів, зокрема Закон України «Прозахист прав споживачів» 1991 р. (зі змінами і доповненнями).
Договір побутовогопідряду укладається у формі договору приєднання (основні засади якого визначеніст. 634 ЦК України), тобто договору, умови якого визначені однією зі сторін (уданому разі – підрядником) у стандартних формах (прейскурантах, тарифах напослуги тощо) і можуть бути прийняті іншою стороною лише прийняттям цих умов.Замовник може відмовитися від такого договору, якщо він містить умови, якісуттєво обмежують його права, або відповідальність підрядника, або містить іншінеприйнятні для замовника умови.
Відповідно до ст.865 ЦК України [3] за договором побутового підряду підрядник, який здійснюєпідприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи(замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та іншихособистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконануроботу.
Договір побутовогопідряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовниковіквитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.
Відсутність узамовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків дляпідтвердження факту укладення договору або його умов.
До укладеннядоговору побутового підряду підрядник зобов'язаний надати замовникові необхіднута достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, проціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його проханняінші відомості, що стосуються договору (ст. 868 ЦК України). Підрядникзобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу,якщо за характером роботи це має значення.
Згідно зі ст. 867ЦК України підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договорупобутового підряду додаткових сплатних робіт або послуг. У разі порушення цієївимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг[3].
Замовник має правоу будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутовогопідряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційнороботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, тавідшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконаннядоговору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті.Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.
До реклами таінших пропозицій щодо роботи, яка виконується за договором побутового підряду,застосовуються положення щодо публічної пропозиції.
При здачі робітзамовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхіднододержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої абопереробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовникачи інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог.
Замовник має правовимагати розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків, якщовнаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника,був укладений договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, якімав на увазі замовник.
За договоромпобутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажаннямзамовника – з його матеріалу (ст. 870 ЦК України). Якщо робота виконується зматеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або вповному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержаннізамовником виконаної підрядником роботи. У випадку, передбаченому договором,матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу).Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку,якщо інше не встановлено договором.
Якщо роботавиконується з матеріалу замовника, у квитанції або іншому документі, щовидається підрядником при укладенні договору побутового підряду, вказуєтьсяточне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженнямсторін.
Доречнопідкреслити, що загальні правила підряду щодо ризиків випадкової загибелі абопсування матеріалу розповсюджуються і на договір побутового замовлення – йогонесе сторона, що надала матеріали. Оплата вартості матеріалів замовником неозначає, що на нього покладається ризик випадкової загибелі або псуванняматеріалів. Замовник, який надав матеріал, має право на загальних підставахтакож контролювати ефективність і раціональність його використання таповернення лишку.
У разі допущенняпідрядником істотних відступів від умов договору побутового підряду або іншихістотних недоліків у роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має правовимагати за своїм вибором: 1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалутакої самої якості; 2) розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 872 ЦКУкраїни) [3].
У разі виявленняінших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник маєправо за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумнийстрок або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідногозменшення плати.
Вимога пробезоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутовогопідряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника таінших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонаступником протягомдесяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядкуне передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бутипред'явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й привиявленні їх після закінчення гарантійного строку.
У разі невиконанняпідрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього строку вимагатиповернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат наусунення недоліків.
Вартість робіт,виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін,якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками),тарифами тощо (ст. 873 ЦК України) [3].
Робота оплачуєтьсязамовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовникаробота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду видачеюавансу або у повному обсязі.
Розділ 2. Спеціальні види договорів підряду 2.1 Договір будівельного підряду
Договірбудівельного підряду є різновидом підрядних договорів, і на нього в ціломурозповсюджуються норми законодавства, що регулюють підряд, якщо інше невстановлено окремими законодавчими актами.
Договірбудівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітальногоремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель(зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальнихта інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно зі ст. 875ЦК України договором будівельного підряду визнається договір, за яким підрядникзобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати іншібудівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовникзобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затвердженупроектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається напідрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх [3].
При цьомувласником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їхздачі замовникові є підрядник (ст. 876 ЦК України), який несе ризик випадковогознищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до його прийняттязамовником, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали відзамовника (ст. 880 ЦК України) [3].
Згідно з ЦКУкраїни на підрядника покладається обов'язок укласти договір страхуванняоб'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договоромбудівельного підряду.
З огляду наскладність та тривалість виконання робіт за договором будівельного підрядуособлива увага в ньому приділяється порядку і процесу визначення ціни договору,яка встановлюється на підставі затвердженої замовником проектно-кошторисноїдокументації. Так, згідно зі ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язанийздійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектноїдокументації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться доробіт та кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядникзобов'язаний виконати всі роботи, визначені у проектній документації та вкошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановленодоговором будівельного підряду.
Договоромбудівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисноїдокументації, а також має бути визначено, яка зі сторін і в який строкзобов'язана надати відповідну документацію.
Підрядник, якийвиявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи інеобхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшеннякошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.
У разі неодержаннявід замовника у розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядникзобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цимзупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків,якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Якщо підрядник невиконав цього обов'язку, він позбавляється права вимагати від замовника платуза виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків,якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника,зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення абопошкодження об'єкта будівництва.
Замовник має правовносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під часїх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, завартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і незмінюють характеру робіт, визначених договором.
Внесення допроектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт,вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни,допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має правовідмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ст. 878 ЦК України)[3].
Матеріально-технічнезабезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановленодоговором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладенийобов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням,електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.
Підрядник, якийзобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несеризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій)або устаткування без погіршення якості робіт.
У разінеможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування,наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник маєправо відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робітпропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритихцією сумою (ст. 879 ЦК України).
Підрядник маєправо залучити до виконання окремих видів робіт субпідрядника на загальнихзасадах договору підряду. Взаємовідносини між ними в будівництві регулюютьсявідповідно до Положення про взаємовідносини організацій – генеральнихпідрядників з субпідрядними організаціями, затвердженого Науково-технічноюрадою Державного комітету України у справах містобудування й архітектури(протокол від 14 грудня 1994 р. № 4) [16, с 110].
Оплата робітпровадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт),якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Частодоговорами передбачається поетапна оплата виконаних робіт.
У разі руйнуванняабо пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливувстановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також уразі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, щоне залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника платуза роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.
У разінеобхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовникзобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи тавідшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.
Відповідно до ст.881 ЦК України на підрядника покладається обов'язок страхування об'єктабудівництва [3].
Сторона, на якупокладається обов'язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку,встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючивідомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.
Недоліки робіт абовикористовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника (абосубпідрядника), мають бути усунені підрядником за його рахунок.
Замовник має правоз метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свогоімені відповідних рішень укласти договір про надання такого виду послуг ізспеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорібудівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста.
Основнимобов'язком замовника за договором підряду, у тому числі й будівельного, єприйняття та оплата виконаних робіт. Так, відповідно до ст. 882 ЦК України замовник,який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт,виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбаченодоговором, – етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Замовникорганізовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше невстановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представникиорганів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках,встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Прийняття робітможе здійснюватися після попередніх випробувань, якщо це передбачено договоромбудівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому разі прийняттяробіт може здійснюватися лише при позитивному результаті попередньоговипробування.
Замовник має правовідмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключаютьможливість використання об'єкта для вказаної у договорі мети та не можуть бутиусунені підрядником, замовником або третьою особою.
Основнимзобов'язанням підрядника за договором будівельного підряду є якісне виконанняробіт у встановлений договором строк. Підрядник відповідає за недолікизбудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за іншіпорушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованихпоказників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання абоненалежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядниксплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки вповному обсязі.
Суми неустойки(пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт,повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленогодоговором граничного терміну (ст. 883 ЦК України) [3].
Підрядник гарантуєдосягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документаціїпоказників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягомгарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником,якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
Нарівні звідповідальністю підрядника ЦК України встановлена відповідальність замовника.Так, згідно зі ст. 886 цього Кодексу у разі невиконання або неналежноговиконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачуєпідрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовуєзбитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не зйого вини.2.2Підряд на проектні та пошукові роботи
Договір підряду напроектні та пошукові роботи є різновидом підрядних договорів, і на нього вцілому розповсюджуються норми законодавства, що регулюють підряд, якщо інше невстановлено окремими законодавчими актами.
Договір підряду напроведення проектних та пошукових робіт відповідно до ст. 887 ЦК України [3] єдоговором, за яким підрядник зобов'язується розробити за завданням замовникапроектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, азамовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
До проектних робітдля будівництва належать роботи зі складання схем та інших матеріалів щодорозвитку й розміщення галузей економіки та промисловості, техніко-економічнихобґрунтувань проектування й будівництва підприємств (споруд), зекспериментального проектування, вивчення та узагальнення вітчизняного йзарубіжного досвіду проектування та будівництва, з розробки нових нормативнихдокументів і державних стандартів з проектування, будівництва, архітектури,кошторисних нормативів, схем генеральних планів промислових вузлів; зіскладання схем і проектів районного планування, проектів планування та забудовиміст, селищ міського типу, сільських населених пунктів, роботи з проектуваннядля впровадження у виробництво прогресивних технологічних процесів.
Проектноюдокументацією визнаються затверджені текстові та графічні матеріали, якимивизначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні,технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
За договоромпідряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язанийпередати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані,необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання напроектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. Уцьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердженнязамовником [16, с. 114].
Підрядникзобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних данихдля проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від нихлише за згодою замовника.
З огляду наспецифічний характер робіт за даним видом договору кодексом досить детальновизначені обов'язки сторін договору.
Так, відповідно дост. 889 ЦК України, якщо інше не встановлено договором підряду на проведенняпроектних та пошукових робіт, замовник зобов'язаний:
1) сплатитипідрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити їїчастинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку,встановленому договором або законом;
2) використовуватипроектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей,встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншимособам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;
3) надаватипослуги підрядникові у виконанні проектних і пошукових робіт в обсязі та наумовах, встановлених договором;
4) брати участьразом із підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації зуповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
5) відшкодуватипідрядникові додаткові витрати, пов'язані зі зміною вихідних даних дляпроектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;
6) залучитипідрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншоюособою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконанихпошукових робіт [3].
Підрядникзобов'язаний:
1) виконуватироботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно здоговором;
2) погоджуватиготову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі потреби – такожз уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
3) передатизамовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошуковихробіт;
4) не передаватибез згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;
5) гарантуватизамовникові відсутність в інших осіб права перешкодити або обмежити виконанняробіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації(ст. 890 ЦК України) [3].
ЦК Українивизначає відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт. Так,відповідно до ст. 891 цього Кодексу підрядник відповідає за недолікипроектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки,виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта,створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатівпошукових робіт [3]. 2.3 Підряд на виконаннянауково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
Поняття підряду навиконання НДР і ДКТР. У сучасних умовах науково-технічного прогресу однією зважливих цивільно-правових форм організації як створення, так і використаннянауково-технічних результатів є договори на виконання науково-дослідних (НДР),дослідно-конструкторських та технологічних робіт (ДКТР).
ЦК Українизазначеним видам договорів присвячує статті 892-900. Сутність договору навиконання НДР або ДКТР полягає у тому, що підрядник (виконавець) зобов'язуєтьсяпровести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок новоговиробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, азамовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її (ст. 892 ЦКУкраїни). Як правило, даний договір охоплює весь цикл проведення науковихдосліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи [3].
Сторони договоруна виконання НДР і ДКТР називаються, подібно до сторін у підрядних договорах,виконавцем і замовником. Замовником може бути будь-яка дієздатна фізична особа,як громадянин України, так і іноземний громадянин, особа без громадянства, атакож будь-яка юридична особа незалежно від її постійного місцезнаходження .
Виконавцем НДР іДКТР можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Фізичні особи або групи осібвиконують переважно невеликі за обсягом науково-дослідні роботи. Щодо юридичнихосіб, то це, як правило, підприємства будь-якої форми власності –науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні організації,академічні наукові установи, навчальні заклади або наукові центри тощо.
Предметом договоруна виконання НДР є проведення наукового пошуку, а договору на виконання ДКТР –розробка конструктивного рішення виробу, створення зразка виробу, що втілює церішення, або нових прийомів, операцій і методів роботи, тобто нової технології.
ЦК Українипередбачено певні гарантії прав сторін на результати зазначених робіт. Так,згідно зі ст. 896 ЦК України замовник за договором на виконання НДР або ДКТРмає право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах,встановлених договором [3].
Виконавець такожмає право використати одержаний ним результат робіт у своїх інтересах, якщоінше не встановлено договором. Одночасно у договорі може бути передбачено правовиконавця передавати результати робіт іншим особам.
На практицінайбільш гострою є проблема прав сторін на охороноздатні результати робіт, якіє об'єктами прав інтелектуальної власності, зокрема на винаходи [14]. Нерідко замовники претендують на автоматичний перехід до нихвиключних прав на всі охороноздатні результати НДР і ДКТР. Однак законодавствовиходить з того, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт,створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовниковіспільно, якщо інше не встановлено договором (ст. 430 ЦК України) [3].
З огляду нанепередбачуваність результатів багатьох НДР і ДКТР виконавець відповідає передзамовником за порушення договору на виконання науково-дослідних абодослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушеннядоговору сталося не з його вини.
Стаття 900 ЦКУкраїни зобов'язує виконавця відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціниробіт, у яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягаютьвідшкодуванню у межах загальної ціни робіт за договором [3].
Упущена вигодапідлягає відшкодуванню у випадках, встановлених законом. Як видно з цієї статті,обсяг відповідальності є обмеженим. Виконавець відшкодовує заподіяні замовникузбитки лише в межах вартості робіт, у яких виявлені недоліки.
Договори навиконання НДР або ДКТР спрямовані на розв'язання важливих наукових проблем упрактичній діяльності замовника силами та можливостями виконавця. Їх предметомє творчий пошук, тому такий договір має стати у майбутньому основнимдокументом, що регламентує відносини науково-технічних організацій іззамовниками науково-технічної продукції.
Висновки
Дослідивши договірпідряду можна зробити наступні висновки:
1. За договоромпідряду відповідно до ст. 837 ЦК України підрядник зобов'язується на свій ризиквиконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язуєтьсяприйняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду є консенсуальним,двостороннім, оплатним.
2. Договір підрядуможе укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або навиконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У тому разі, колидоговором передбачено виготовлення речі, підрядник після завершення робіт маєпередати права на неї замовникові.
3. Предметомдоговору підряду є індивідуально визначені речі, договором мають бути чітковизначені їх характеристики, такі як кількість, якість, розміри, інші необхідніхарактеристики, як правило, на розсуд замовника.
4. Сторонами удоговорі підряду є підрядник (виконуючий роботу) і замовник (кому передаєтьсяготовий результат). Ними можуть бути як юридичні так і фізичні особи. Щостосується юридичних осіб, то вони зв'язані рамками статутної (спеціальної)правоздатності, та обмеженнями, встановленими законодавством щодо певних видівгосподарської діяльності.
5. Ціна в договоріпідряду – це грошова сума, яку замовник зобов'язується оплатити підряднику завиконання роботи. Ціна визначається за згодою сторін шляхом встановлення вдоговорі конкретної суми або способу її визначення. Ціною в договорі підрядуможе виступати не лише грошова сума, а й інше зустрічне надання в натуральнійабо іншій формі.
6. Договір підрядує двостороннім договором, за яким підрядник і замовник набувають певні права таобов'язки.
7. За договоромпобутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність,зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу,призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовникзобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
8. За договоромбудівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановленийстрок об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно допроектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надатипідрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затвердженупроектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається напідрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва,капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств,будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних,пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженнямоб'єкта.
9. За договоромпідряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язуєтьсярозробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та(або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатитиїх.
10. За договоромна виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічнихробіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовниканаукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторськудокументацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийнятивиконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведеннянаукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.
Література
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР).– 1996. – № 30. – ст. 141.
2. Господарський кодекс України. – К.: Школа, 2003. –192 с.
3. Цивільний кодекс України. – К.: Школа, 2003.
4. Закон України«Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня2000 p. // ВідомостіВерховної Ради. – 2000. – № 36. – ст. 299.
5. Закон України«Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду(контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» від 6 квітня 2000 p.
6. Закон України «Про операції з давальницькоюсировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р. (ВВР.– 1995. – № 32. – Ст. 255), з наступними змінами і доповненнями.
7. Бірюков І.А. Цивільне право України. Загальначастина: Навч. посібник для вузів / В.А.Бірюкова, Ю.О. Заїка, В.М.Співак. – К.:Наукова думка, 2000. – 304 с.
8. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства. – Х.: Консум, 1997. –112 с.
9. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга третья:Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – М.: Статут, 2002. – С. 185‑200.
10. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. – Кн. 1. Общиеположения. – М.: Статут, 2000. – 848 с.
11. Гражданское право: Учебник / Отв. ред. Е. А. Суханов. – М.: БЕК, 2000. –Том II, полутом 1. – С. 611-622.
12. Зобов'язальне право: теорія і практика: Навч.посібник / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та ін.; За ред. О.В. Дзери. –К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
13. Кабалкин А.Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания. – М.,1980.
14. Кузнецова Н.С. Подрядныедоговора в инвестиционной деятельности в строительстве. – К., 1993. – С. 48-52.
15. Цвайгерт К., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сферечастного права: Пер. с нем. – Т. 2. – М.: Международные отношения, 1998. – 512с.
16. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.:У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.:Концерн «Видавничий Дім „Ін Юре“, 2003. – 408 с.
17. Цивільне право України. Загальна частина. / За ред.О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової. – К.: Вентурі, 1995.
18. Цивільне право Україні: Навч. посіб. / За ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луць та ін. – Ч. 2. – К.: Юрінком Інтер, 2000. –792 с.
19. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред.Є.О. Харитонова, О.М. Лапітенко. – Х.: Одісей, 2003. – 856 с.