Міністерство освіти і науки України
Національний транспортний університет
Кафедра проектування доріг
Методичнівказівки
Практичнірекомендації з дисципліни “інженернівишукування”
КиївНТУ 2009
Інженернівишукування – комплексна дисципліна, яка вивчає такі види інженерних вишукуваньяк економічні, екологічні, архітектурно – містобудівні, геодезичні, геологічні,гідрометричні, меліоративні, транспортні, розглядає соціальні, демографічні,історико–архітектурні вишукування тощо. Основною концепцією є визначеннявишукувань як збору та систематизації інформації про стан середовища длямайбутнього будівництва. Мета вивчення дисципліни полягає в отриманні знань просклад та методи проведення відповідних вишукувань, уміння аналізувати одержанірезультати, вирішувати практичні задачі.
На практичнізаняття по курсу “Інженерні вишукування” виносяться задачі, пов’язані зекономічними (тип І), транспортними (тип ІІ) та інженерно-геодезичними (типІІІ) вишукуваннями.
I. Тип 1
Задачі типу 1розв`язуються на основі матеріалів економічних вишукувань. Завдання полягає утому, щоб побудувати найкоротшу (оптимальну) пов’язуючи мережу, визначитидодаткові вузлові точки та додаткові ланки
Вихідні дані :
1) розташуваннякореспондуючих точок ( рис. 1 )
2) матрицятранспортних зв`язків ( табл. 1 )
4 О
О 2
6 О 3 О
5О О 1
Рис. 1 Планрозташування кореспондуючих точокТаблиця 1. Матрицятранспортних зв`язків Кореспондуючі точки 1 2 3 4 5 6 1 Х
19,0
-
17,0
90
32,0
75,2
27,0
18,3
34,2
- 2 Х
18,0
120,1
22,8
19,1
34,8
-
33,2
35,0 3 Х
16,8
79,8
16,6
27,5
18,0
43,9 4 Х
26,4
-
15,6
30,2 5 Х
15,2
37,4 6 Х
В чисельникуприведені відстані між кореспондуючими точками в км, в знаменнику – вантажонапруженістьміж цими точками, тис.т / рік .
Побудовунайкоротшої по в’язучої мережі починають із кореспондуючої точки, яка маєнайінтенсивніші транспортні зв`язки: åQмах. Для цього визначають сумарнийобсяг вантажних перевезень для кожної кореспондуючої точки і визначають ту, дляякої він виявляється максимальним. Схема для визначення сумарних вантажнихперевезень для кожного з кореспондуючих пунктів приведена в табл. 2.
Скажімо, дляточки 3:
åQз = 90 + 120,1 + 79,8 + 27,5+ 43,9 = 361,3 (тис.т)
Для нашогоприкладу
åQз = åQмах
В табл. 3 зведенірезультати попередніх підрахунків.
Таблиця 2. Схемавизначення сумарних вантажних перевезень Кореспондуючі точки 1 2 3 4 5 6
åQ
(тис.т) 1
/>
/> Х
/>
/>
/>
/>
/> 183,5 2
/> Х 174,2 3
/> Х 361,3 4
/> Х
/>204,3 5
/> Х 83,2 6
/>Х 146,5
Таблиця 3. Сумарнийобсяг вантажних перевезеньКореспондуючі точки 1 2 3 4 5 6
åQ
(тис.т) 1 Х
/>
/>
/>
/>
/> 183,5 2 Х
/>
/>
/>
/> 174,2 3 Х
/>
/>
/> 361,3 4 Х
/>
/>
/>204,3 5 Х
/> 83,2 6 Х 146,5
åQмах. = åQ 3 = 361,3 тис.т.
До найкоротшої (оптимальної)пов’язуючої мережі відбирають ланки згідно із алгоритмом, де критерієм ємінімум питомих дорожньо-транспортних витрат, грн/т:
L = l [(aД / Q )+ bT], (1)
де l –довжина ланки, км;
а, b –коефіцієнти, які залежать від щорічного приросту вантажонапруженості та термінуперспективного проектування;
Д – дорожнівитрати, пов`язані з будівництвом чи реконструкцією дороги, тис. грн / км;
Q – перспективнавантажонапруженість на ланці, тис. т.
Т – транспортнаскладова собівартості перевезень, грн / т.км.
Для спрощеннярозрахунків при відборі ланок до найкоротшої пов’язуючої мережі користуютьсяпоказником мінімальної приведеної довжини. км / тис. т:
L = l / Q або L =l min / åQ, (2)
де l min –мінімальна довжина ланки, км;
åQ – сумарна вантажонапруженістьна ланці, тис.т/ рік.
Відбір ланок донайкоротшої пов’язуючої мережі складаєтся з (n–1) циклів, кожен з яких полягаєу визначенні приведених довжин, їх порівнянні та виборі найкоротшої ланки.Кожному циклу розрахунків надається шифр відповідно до номеру початковоїкореспондуючої точки.
Якщо у вихідніймережі є дороги з твердим покриттям, їх автоматично включають до найкоротшоїпов’язуючої мережі.
Перший циклрозрахунків починають з кореспондуючої точки, яка має найінтенсивнішітранспортні зв`язки, тобто, з точки 3 ( табл.3 ). В таблиці 4 приведеніобчислення для 3-ї точки — цикл 3 ( Ц-3 ). Значення відстаней між точкою 3 таіншими точками записані в рядку l, кількість вантажів, які перевозять – в рядкуQ. За даними рядків l і Q визначають приведені довжини відстаней між точкою 3та іншими кореспондуючими точками, які записують в рядок L. Аналіз рядка L показує,що мінімальна приведена довжина дорівнює 0,150 і відноситься до точки 2. Вона іприєднується, як найближча, до точки 3, утворюючи фрагмент найкоротшоїпов`язуючої мережі (3-2). В наступних обчисленнях точки 3 і 2 вже нерозглядаються.
Таблиця 4. Циклобчислень Ц-3Ц-3 1 2 3 4 5 6 l 17,0 18,0 X 16,8 16,6 18,0 Q 90 120,1 X 79,8 27,5 43,9
lmin 17,0 18,0 X 16,8 16,6 18,0 åQ 90 120,1 X 79,8 27,5 43,9 L 0,189 0,150 X 0,210 0,603 0,410 (3) (3) (3) (3) (3)
В наступномуциклі (табл. 5) визначається точка, яка є найближчою до визначеного фрагменту(3-2). Для цього необхідно визначити приведені довжини від інших кореспондуючихточок для фрагменту (3–2) — цикл 2 (Ц–2).
Рядки l та Qциклу Ц-2 заповнюються аналогічно табл.4. Рядок l min заповнюють, порівнюючидовжини від усіх кореспондуючих точок, ще не включених до мережі, до точок 3 і2, які вже складають фрагмент мережі: записується менше значення. Наприклад:відстань від точки 2 до точки 1 складає 19,0 м, а від точки 3 до точки 1 – 17,0 м ( табл. 3). Тож в рядок l min циклу Ц–2 записуємо менше значення 17,0 м, яке відповідає відстані до точки 3, що фіксуємо в нижньому рядку — ставимо індекс (3). Індекс(3) вказує на те, що найкоротша відстань від точки 1 до фрагменту 3-2визначається ланкою 3-1. Аналіз вантажних перевезень показує, що між точками 1і 3 потрібно перемістити 90 тис. т, а між точками 1 і 2 вантажі непереміщуються (табл. 3). Отже, сума вантажів, які треба перемістити між точкою1 і ланкою 3-2, складає 90 тис. т. Між точками 4 і 3 переміщується 79,8 тис. т., міжточками 4 і 2 — 19,1тис.т. Отже, сума вантажів, які підлягають переміщенню міжланкою 3-2 і точкою 4, складає 98,9 тис. т. Визначені значення записуються врядок åQ.
На основівизначених найкоротших відстаней та сумарних обсягів перевезень визначаютьсяприведені довжини, які записуються в рядок L.
Таблиця 5. Циклобчислень Ц – 2.Ц — 2 1 2 3 4 5 6 l 19,0 X X 22,8 34,8 33,2 Q - X X 19,1 - 35,0 l min 17,0 X X 16,8 16,6 18,0 åQ 90 X X 98,8 27,5 78,9 L 0,189 X X 0,170 0,603 0,228 (3) X X (3) (3) (3)
В такій жепослідовності розглядаються інші кореспондуючі точки
Обчислення,наведені в табл. 5, показують, що найменшою приведеною довжиною є L = 0,170,яка відноситься до точки 4. Отже, точка 4 приєднується до найкоротшої пов’язучої мережі, поєднуючись з точкою 3 (що зафіксовано в останньому рядкутабл. 5) і в подальших обчисленнях не розглядається. Утворився наступнийфрагмент мережі (2-3-4).
В таблицях 6, 7та 8 наведені розрахунки для наступних циклів обчислень, які виконуютьсяаналогічно до попередніх .
Таблиця 6. Циклобчислень Ц – 4.Ц — 4 1 2 3 4 5 6 l 32,0 X X X 26,4 15,6 Q 75,2 X X X - 30,2 l min 17,0 X X X 16,6 15,6 åQ 165,2 X X X 27,5 109,1 L 0,103 X X X 0,603 0,143 (3) X X X (3) (4)
Таблиця 7. Циклобчислень Ц –1Ц — 1 1 2 3 4 5 6 l X X X X 27,0 34,2 Q X X X X 18,3 - l min X X X X 16,6 15,6 åQ X X X X 45,8 109,1 L X X X X 0,363 0,143 (3) (4)
Таблиця 8. Циклобчислень Ц – 6.Ц — 6 1 2 3 4 5 6 l X X X X 15,2 X Q X X X X 37,4 X l min X X X X 15,2 X åQ X X X X 83,2 X L X X X X 0,182 X (6)
В результаті проведенихрозрахунків отримані ланки найкоротшої пов’язуючої мережі (табл.9 ), яка показана на рис. 2.
Таблиця 9. Ланкинайкоротшої (оптимальної) по в’язучої мережі№ п/п Шифр ланки 1 3 – 2 2 3 – 4 3 3 – 1 4 4 – 6 5 6 – 5
/>/> 4 О
/> О 2
/>/>6 О 3 О
5 О О1
Рис. 2. Найкоротша( оптимальна) пов’язуюча мережа
Після побудовинайкоротшої (оптимальної) пов’язуючої мережі з`являється основа, яка дозволяєвирішувати питання про розміщення додаткових вузлових точок. Ланки найкоротшоїпов’язуючої мережі зв`язують міжсобою кореспондуючі точки, в яких сходяться або перетинаються різні маршрути.Ці ж точки є вузлами поєднання окремих ланок мережі. Але на практицівиявляється доцільним влаштовувати примикання доріг і в інших точках, якізвуться додатковими вузловими точками. Ознакою необхідності такої додаткової вузловоїточки є наявність гострого кута, утвореного ланками мережі. Для того, щобвизначити додаткові вузлові точки, визначають кут примикання за формулою:
сos α = [(Q1– Q2 ) Tосн] / [Qn F ( Q n ) Tпід ] (3)
F( Q n )= 1 + (a Д) / (Q n b Tпід ), (4)
де Q1,Q2,- кількість вантажів, які підлягають переміщенню відповідно праворуч і ліворучвід примикання по головній ланці, тис. т.
Qn –кількість вантажів, які підлягають переміщенню по під`їзній ланці, тобто сума Q1і Q2, тис.т.
Тосн,Тпід – транспортна складова собівартості перевезень, відповідно поголовній ланці та ланці, прийнятій під`їзною, грн./ Т км;
а та b –коефіцієнти, які враховують ефективність капіталовкладень, враховані в табл.10.
Для полегшеннявиконання обчислень за наведеними формулами складається таблиця 10.
Таблиця 10. Таблицявизначення аД та bТ
Категорія
дороги
Інтенсивність
руху, N
авт / добу Вантажонапруженість,Q, тис.т. Дорожні витрати, приведені до звітного року, Д, у.о. / км
Транспортна складова собівартості перевезень, Т ,
у.о ./ т.км аД вТ 1 > 10000 9893 1493 0,02 522,5 0,0406 2 10000 — 3000 9893 -2968 786 0,04 275 0,0812 3 3000-1000 2968 — 989 538 0,06 188,3 0,1218 4 1000-150 989 — 150 237 0,08 82,9 0,1624 5 Вантажонапруженістьпідраховується за формулою:
Q = Nв ДКп Кв Вср f, (5)
де Nв — кількість вантажних автомобілів транспортного потоку, авт / добу,
Д –кількість робочихднів на рік, Д = 320;
Кп –коефіцієнт використання пробігу автомобілями;
Кв — коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля;
Вср –середня вантажопідйомність автомобілів,
Вср =(В1Р1 + В2Р2 + … ВnPn) / ( P1 + P2 +…+ Pn), (6)
B 1-…Bn– вантажопідйомність кожної марки автомобіля, т ;
P1 … Pn–відсоток автомобілів певної марки в потоці; %;
f — коефіцієнтнеоблікованих перевезень, f = 1,1 – 1,2 .
Значення D та Т,наведені в табл. 10, прийняті відповідно до нормативних та статистичних даних(надалі при розрахунках використовуються дані табл.10).
Вантажонапруженість,відповідно до категорій доріг, визначають в наступній послідовності. Скажімо,для дороги I-ої категорії при інтенсивності N = 10000 авт/добу і 65 % вантажнихавтомобілів у транспортному потоці (згідно з завданням ), інтенсивністьвантажного потоку :
/>
Середня вантажопідйомністьавтомобілів відповідно до формули ( 6 ) :
Bср =( 7 33+ 4 25+ 3,5 7) / ( 33 + 25 +7 ) = ( 231 +100 + 24,5 ) / 65 = 5,47 т
Вантажонапруженістьрозраховується за формулою ( 5 ) :
QI =6500 ×320 ×0,85 ×0,93 ×5,47 ×1,1 = 9893392 т
Для II категорії:
/>
QII =1950 ×320 ×0,85 ×0,93 ×5,47 ×1,1 =2968018 т
Для III категорії:
/>
QIII =650 ×320 ×0,85 ×0,93 ×5,47 ×1,1 =989339 т
Для IV, V категорій:
/>
Q= 98× 320 × 0,85 × 0,93 × 5,47 × 1,1 =149162 т
Відповіднізначення Q заносяться в табл.10.
Додаткові вузловіточки слід шукати в тих випадках, коли ланки, які сходяться в кореспондуючійточці, утворюють гострий кут. Ця обставина є зовнішньою ознакою, яка умовнополегшує пошук вузлових точок.
На рис.3 показанеможливе розташування вузлової точки 7, якщо вантажі переміщуватимуться з точки3 в точку 6 за маршрутом 3-7, 7-6, а не 3-4, 4-6
/> /> 4
7 3
6
Рис. 3. Схема довизначення положення вузлової точки
Відповідно дорис.3, праворуч від точки примикання 7 будуть переміщуватися вантажі :
Q1 = Q3-4+ Q2-4 + Q1-4 = 79,8 + 19,1 +15,2 =174,1 тис. т
Ліворуч від точки7 будуть переміщуватися вантажі :
Q2 = Q3-6+Q2-6 +Q1-6 +Q3-5 +Q2-5+Q1-5=43,9+35,0+0+27,5+0+18,3=124,7 тис. т
Qn = Q1+Q2 = 174,1 + 124,7 = 298,8 тис. т.
За даними табл.10Q n відповідає вантажонапруженості для дороги 4-ої категорії,відповідно для 4-ої категорії приймаються за даними табл.10 і значення аD і bT, які потрібні для розрахунків.
Тоді за формулою (4):
F (Qn)= 1 + />
Обчислюємозначення кута примикання a ( формула 3 ) :
cos a = [| 174,1 – 124,7 | 0,10 ] / ( 298,8 2,71 0,08 ) = 0,075 ;
a = 85 o 42` .
Значення Тоснта Тпід в формулі ( 3 ) беруться із табл.10 відповідно до різниці | Q1 — Q2|, якій відповідає Тосн= 0,10 для 5-ої категорії дороги, та зна-чення Qn, якому відповідає Тосн= 0,08 для 4-ої категорії дороги. Кут a відкладається між ланками(3-4) та (4-6) простою побудовою. Своєю вершиною кут a направляється в сторонубільшого вантажопотоку. Ланка (4-6) механічно ділиться на дві ланки: (4-7) та(7- 6 ), довжина яких визначається за масштабом і, відповідно, складає 5,0 км та 10,6 км. Отже, замість ланки (3-4) утворилася нова ланка (3-7) завдовжки 15,8 км.
Для визначеннянеобхідності додаткових ланок виконують перевірку :
lф / li-j>[ 1+ />], (7)/>
де lф,li-j — довжина відповідного маршруту за ланками найкоротшої пов’язуючоїмережі та довжина додаткової ланки, км;
Q – кількістьвантажів, які необхідно перевезти між точками, тис. м;
Кпр –коефіцієнт прискорення перевезень, Кпр = 0,7 – 0,8.
Якщо ліва частинанерівності є більшою за праву – додаткова ланка приймається, якщо ні – в нійнемає необхідності. Можливі додаткові ланки для побудованої найкоротшої пов’язуючої мережі вказані на рис. 4.
/> 4
7 2
6
3
5 1
Рис. 4. Схема мережііз можливими додатковими ланками.
Необхідністьвведення додаткових ланок розглядається для кожного окремого незамкненогоконтуру найкоротшої пов’язучої мережі. Розглянемододаткову ланку між точками 3 та 6, відстань між якими 18,0 км, а вантажонапруженість 43,9 тис. т. При відсутності дороги між точками 3 та 6 вантажі міжними слід перевозити по ланках 3-7 і 7-6, довжиною відповідно 15,8 км та 10,6 км, тобто довжина маршруту за ланками найкоротшої пов’язучої мережі: lср =15,8км+ 10,6км = 26,4км.
Тоді ліва частинанерівності (7):
lф / l3-6= 26,4 / 18 =1,46 ;
Права частинанерівності (7):
/>
Оскільки 1,46
Розглянемододаткову ланку між точками 3 та 5, відстань між якими l 3-5 =16,6км, а вантажонапруженість 27,5т. За відсутності дороги між точками 3 та 5вантажі між ними будуть перевозитися за маршрутом 3-7, 7-6, 6-5, довжиною lф= 15,8км + 10,6км + 15,2км = 41,6 км.
Ліва частинанерівності (7): lф / l3-5 = 41,6 / 16,6 =2,50 ;
права частинанерівності (7) :
/>
Оскільки 2,50
Розглянемододаткову ланку між точками 1 та 5, відстань між якими l1-5 = 27,0км, а вантажонапруженість 18,3тис.т. За відсутності дороги вантажі слідперевозити за маршрутом 1-3, 3-7, 7-6, 6-5, довжина якого lф =17,0км + 15,8км + 10,6км + 15,2км = 58,6 км.
58,6 / 27,0/> />[ 1+ />] ;
2,17
Розглянемододаткову ланку 2-4, l2-4 = 22,8км; вантажонапруженість 19,1 тис. т.
lф = l2-3+ l3-7 + l7-4 = 18,0км + 15,8км + 5,0км = 38,8км
38,8 / 22,8/> />[ 1+ />] ;
1,7
Остаточний вигляддорожньої мережі приведений на рис.5
Додаткова ланка1-2 не розглядається, оскільки по ній не здійснюються перевезення (табл. 1).
/> 4
7 2
6
3
5 1
Рис.5. Остаточнийвигляд раціональної дорожньої мережі.
II. Тип 2.
Задачі типу 2 –це задачі, які виникають при обробці даних та аналізі результатів транспортнихвишукувань, а саме – вимірювання миттєвих швидкостей. Результати визначеннямиттєвих швидкостей записуються у вигляді таблиці 11. Завдання полягає увизначенні швидкостей 15%, 50% та 85% забезпеченості.
Таблиця 11.Розподіл миттєвих швидкостей руху
Види транспортних
засобів (ТЗ) Швидкості руху, км / г
Всього
ТЗ
15
20
20
25
25
30
30
35
35
40
40
45
45
50
50
55
55
60
60
65
65
70
70
75
75
80
80
85 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Легкові авт. 5 7 9 10 15 20 18 20 16 17 10 7 5 2 161 Вантажні авт 2 8 10 7 8 5 3 3 2 2 1 - - - 51 Автопоїзди 2 2 1 2 3 2 1 - - - - - - - 13 Автобуси 1 2 3 4 5 7 8 5 1 - - - - - 36 Мотоцикли - 1 1 1 - - - - - - - - - - 3 Транспортний потік, авт. 10 20 24 24 31 34 30 28 19 19 11 7 5 2 264 Частість,% 4 8 9 9 12 13 11 10 7 7 4 3 2 1 100
Підраховуютьсякількість автомобілів кожного виду (стовпчик 16), кількість та відсотокавтомобілів, які рухаються в кожному із швидкісних діапазонів (стовп. 2-15) длятранспортного потоку. Результати підрахунків заносяться в табл. 12.
Таблиця 12. Аналізшвидкостей руху
Швидкості
руху, км / г
Частота ,
кільк. авт. Частість, %
Накопичена
частість, % 15 – 20 10 4 4 20 – 25 20 8 12 25 – 30 24 9 21 30 – 35 24 9 30 35 – 40 31 12 42 40 – 45 34 13 55 45 — 50 30 11 66 50 – 55 28 10 76 55 — 60 19 7 83 60 – 65 19 7 90 65 – 70 11 4 94 70 – 75 7 3 97 75 – 80 5 2 99 80 – 85 2 1 100
S 264 100
На основі данихтабл. 12 будується кумулятивна крива, за якою визначаються швидкості 15%, 50%, та 85% забезпеченості .
Щоб побудуватикумулятивну криву, по осі ординат відкладають накопичену частість, % ( рис.6 ), а по осі абсцис – швидкості руху.
Кумулятивна кривадає можливість проаналізувати швидкісну структуру транспортного потоку,визначивши швидкості 15%, 50% та 85% забезпеченості, які вважаються,відповідно, мінімальною, середньою та максимальною (або швидкістю організації руху)швидкостями транспортного потоку.
Для того, щобпобудувати кумулятивні криві окремо для легкового, вантажного та інших транспортнихпотоків, відповідно підраховується кількість автомобілів, що рухаються в данихшвидкісних діапазонах (%) окремо для кожного з видів транспорту, якірозглядаються.
/>Рис. 6. Кумулятивна крива: V15, V50, V85 – швидкості 15%, 50% та 85% забезпеченостідля транспортного потоку.
/>
III. Тип 3
Задачі типу 3виникають при роботі з картами на стадії підготовки до геодезичних вишукуваньчи при складанні планів та карт на основі геодезичних вишукувань
а) Визначити зточністю до 0,1 промилі похил лінії АБ, якщо на карті М 1: 10000 АБ = 1,5 см, а висота перерізу рельєфу 2,5 м. Точки А і Б розташовані на сусідніх горизонталях.
/>Горизонталі
Б1
i =?
l Б
Рис. 7. Рисунокдо задачі 3а :
При М 1: 10000 –в 1см 100м. Отже, перевищення в 2,5 м відбувається на відрізку довжиною: L =100м х 1,5 = 150 м.
Визначаємо похил:
/>, /> = />= 0,0166 /> 17 %0
б) Визначитивисотну відмітку точки К, яка знаходиться на відрізку АБ. Довжина АБ на картіскладає 12мм, КБ = 9мм. Точка А лежить на горизонталі 25,0м, а точка Б нагоризонталі 27,5м.
/>
KK
25,0
27,5
Рис. 8. Рисунокдо задачі 3б .
Перевищення міжгоризонталями ББ1 = 27,5 – 2.5,0 = 2,5м
На карті АК = АБ– КБ = 12мм – 9мм = 3мм ;
Позначимо: Б1Б= H; К1К = h ;
/>; h = />.
Висотна відміткаточки К: Hк = АА + h ;
HК =25,0м + 0,625м = 25,625м .
в) Визначитимасштаб карти, на якій довжина відрізка АВ становить 1 см, різниця висотних відміток між кінцями відрізку – 1,0 м, а похил лінії АВ становить 20%0
/>/> В
/> h=1,0 м А х х = 1,0 / 0,02 = 50 м;
h/x = 20%0,
х = 1,0 / 0,02 = 50 м;
якщо 50 м на карті відповідають 1 см відповідно до умови задачі, то масштаб карти становить 1:5000.
Отже, М 1:5000.
Контрольні запитання докурсу «Інженерні вишукування»
1. Види інженерних вишукувань
2. Окреслити місце економічних вишукувань в загальнійсхемі проектно-вишукувальних робіт.
3. Які завдання економічних вишукувань ?
4. Окреслити місце технічних вишукувань в загальнійсхемі проектно-вишукувальних робіт.
5. Яке завдання технічних вишукувань ?
6. Якою є послідовність виконанняпроектно-вишукувальних робіт ?
7. Визначення економічних вишукувань та мета їхпроведення.
8. Склад економічних вишукувань
9. Періоди проведення економічних вишукувань.
10. Якими є джерела інформації при проведенні економічнихвишукувань ?
11. Що таке дорожні витрати ?
12. Що таке транспортні витрати ?
13. Показники порівняльної та загальної економічноїефективності.
14. Якою є умова оптимальності дорожніх мереж?
15. Якою є послідовність визначення конфігураціїдорожніх мереж ?
16. Економічні вишукування як основа економічногопроектування.
17. Транспортні вишукування як складова економічнихвишукувань.
18. Склад транспортних вишукувань.
19. Як проводиться облік руху транспортних потоків ?
20. Встановлення (вишукування) основних характеристиктранспортних потоків.
21. Якими є методи визначення інтенсивності та складуруху ?
22. Визначення перспективної інтенсивності руху.
23. Визначення приведеної інтенсивності руху.
24. Швидкості руху.
25. Що таке миттєва швидкість, яка її відмінність відінших швидкостей ?
26. Як визначити середню швидкість транспортного потокута швидкість організації руху ?
27. Що таке швидкості руху транспортного потоку 15%,50% та 85% забезпеченості, як вони визначаються?
28. Визначення швидкості сполучення, встановленоїшвидкості.
29. Визначення технічної, експлуатаційної швидкостейруху.
30. Послідовність проведення технічних вишукувань
31. Види технічних вишукувань
32. Підготовчий період технічних вишукувань
33. Польовий період технічних вишукувань
34. Камеральний період технічних вишукувань
35. Особливості технічних вишукувань при різних формахрельєфу
36. Особливості технічних вишукувань на перетинах доріг
37. Особливості та склад технічних вишукувань мостовихпереходів
38. Основні документи, які треба отримати в результатівишукувань мостового переходу
39. Що таке ситуаційний топографічний план ?
40. Що таке крупномасштабний топографічний план ?
41. Яка мета проведення інженерно-геодезичнихвишукувань ?
42. Склад інженерно-геодезичних вишукувань.
43. Опірні геодезичні мережі.
44. Які особливості дорожніх інженерно-геодезичнихвишукувань ?
45. Трасування та закріплення основних елементів трасина місцевості.
46. Які особливості складання пікетажного журналу прирізних формах рельєфу ?
47. Як виконується нівелювання та висотне закріпленнятраси ?
48. Як виконується нівелювання поперечників?
49. Окреслити особливості інженерно-геодезичнихвишукувань мостових переходів.
50. Яким є склад інженерно-геологічних вишукувань ?
51. В чому полягають польові інженерно-геологічнівишукування ?
52. Електророзвідувальні та сейсмоакустичні методигеологічних вишукувань.
53. Які особливості інженерно-геологічних вишукуваньмостових переходів?
54. Як проводяться вишукування місцевихдорожньо-будівельних матеріалів?
55. Який склад інженерно-гідрометричних вишукувань ?
56. Як проводяться водомірні спостереження?
57. Які є методи промірювання глибин на річках ?
58. Як визначається швидкість течії ?
59. Як визначаються витрати в заданому перерізі?
60. Який склад екологічних вишукувань ?
61. В чому полягає мета розробки та який склад ОВНС ?
62. Як визначити концентрацію у повітрі шкідливихречовин від руху транспортних потоків?
63. Як визначити вплив шкідливих речовин від рухутранспортних потоків на стан здоров’я населення ?
64. Як визначити забруднення довкілля відпрацьованимигазами ?
65. Яким є вплив транспортного шуму на стан здоров’янаселення?
66. Як визначаються рівні транспортного шуму ?
67. Якими можуть бути заходи по зниженню рівнівзагазованості, транспортного шуму ?
68. Аеровишукування та методи їх проведення.
69. Передбудівні вишукування.
70. Особливості вишукувань при реконструкції.
71. Експлуатаційні вишукування.
72. Особливості містобудівних вишукувань.
73. Проаналізувати взаємозв`язок різних видів інженернихвишукувань
Контрольні задачі до курсу«Інженерні вишукування»
1. Визначити кутповороту траси, якщо правий по ходу кут становить 190 градусів.
2. Визначитипікетажне положення точки К, якщо похил АК складає 20‰, а пікетажне положеннят.А: ПК8+16. Висотні відмітки початку і кінця відрізку, відповідно: />
3. Визначити кутповороту траси, якщо правий по ходу кут становить 60 градусів.
4. Визначити кутповороту траси, якщо правий по ходу кут становить 320 градусів.
5. Визначитивисотну відмітку точки Р, що знаходиться на відрізку АВ, довжина якого на картістановить 17 мм, довжина ВР на карті – 6 мм. Кінці відрізка А та В знаходяться на горизонталях, відповідно, 22,5 та 25,0 м. Навести рисунок.
6. Визначитимасштаб карти, на якій похил відрізка АБ, кінці якого розташовані на сусідніхгоризонталях, складає 5‰ при висоті перерізу рельєфа 2,5м. Довжина АВ на карті– 1см. Навести рисунок.
7. Визначитиперспективну інтенсивність руху, якщо інтенсивність в період вишукувань складає120 авт/г, коефіцієнт щорічного прирощення інтенсивності – 0,5, а перспективнийперіод – 20 років.
8. Визначитиінтенсивність руху в період 15.00-16.00, якщо при визначенні інтенсивності рухув період 10.00-11.00 того ж дня вона складала 500 авт/г, а коефіцієнти годинноїнерівномірності є наступними: К10-11 = О,71; К15-16 = 1,65.
9. Визначити приведенуінтенсивність руху транспортного потоку, якщо фактична інтенсивність складає370 авт/год, визначений під час спостережень склад руху: легкових автомобілів – 70%, вантажних до 2 т–20% (коефіцієнт приведення 1,5); автобусів – 8% (коефіцієнт приведення 2,5);тролейбусів – 2% ( коефіцієнт приведення 3,0).
10. Визначититехнічну швидкість на маршруті довжиною 10 км, якщо ходовий час руху складає 20 хв., ачас затримок – 5 хв.
11. Визначити технічну швидкістьна маршруті довжиною 15 км, якщо ходовий час руху складає 0,25 год., а час затримок – 5 хв.
12. Визначитиексплуатаційну швидкість на ділянці, якщо відстань між її та кінцевими пунктамискладає 15 км, ходовий час руху 25хв., час на планові та позапланові зупинки 15 хв., часобороту в кінцевих пунктах 7 хв.
13. Визначитишвидкість сполучення на ділянці, якщо відстань між її початковим та кінцевимпунктами складає 25 км, ходовий час руху 25хв., час на планові та позапланові зупинки — 12 хв
14. Побудувати тадати оцінку кривій розподілу швидкостей руху та кумулятивній кривій, одержанимна основі нижче наведеного розподілу миттєвих швидкостей руху транспортногопотоку в умовах міста: Швидкість, авт/год 15-20 20-25 25-30 30-35 35-40 40-45 45-50 50-55 55-60
/>60-65 65-70 Кількість автом. 10 12 16 20 25 27 26 21 15 10 7
15. Визначитисередню швидкість та швидкість організації руху для транспортного потоку наоснові вказаного вище розподілу миттєвих
Література
1. А.Я. Хом’як. Інженерні вишукування у транспортному будівництві. – К: Знання,2007 – 348 с.
2. Автомобільні дороги. ДБН В.2.3-4:2007. — К.: Мінрегіонбуд України,2007. – 91 с.
3. Інженерні вишукування для будівництва. ДБН А.2.1-1-2008. — К.:Мінрегіонбуд України, 2008. – 64.
4. О.А. Білятинський, В.И.Заворицький, В.П. Старовойда, Я.В. Хом`як. Проектування автомобільних доріг,частина I. -К.: Вища школа, 1997. – 518 с.
5. О.А. Білятинський, В.П.Старовойда, Я.В. Хом`як. Проектування автомобільних доріг, частина II.- К.:Вища школа, 1998. – 412 с.
6. Н.Г. Видуев, Ю.В. Полищук. Инженерныеизыскания. К.: Вища школа, 1979. – 269 с.
7. Я.В. Хомяк. Проектирование сетейавтомобильных дорог.- М: Транспорт, 1983. – 207 с.
8. Г.А.Федотов. Автоматизированное проектированиеавтомобильных дорог. — М: Транспорт, 1986. — 317 с.
9. Гарбук С.В. Космические системыдистанционного зондирования Земли. – М: «СканЭкс», 1997 – 205с.
10. Иванов В.Н. Методика и аппаратурадля исследования транспортно-эксплуатационных характеристик комплексаавтомобиль-водитель-дорога (в целях повышения безопасности движения исовершенствования методов проектирования элементов систем этого комплекса). –М: Высшая школа, 1971. – 123 с.
11. В.Солуха. Оцінка впливу об’єктівбудівництва на навколишнє середовище згідно з ДБН А.2.2.-1-95. — К.:«3нання», 2000. — 111 с.