Загальнi економiчнi основи товарного виробництва, його еволюцiя

Контрольна робота з основ економчно теор Тема 5. Загальн економчн основи товарного виробництва, його еволюця. План. 1. Товар та його властивост. 2. Товарне виробництво та його ознаки. 3. Закон вартост найважливший закон товарного виробництва. 4. Еволюця товарного виробництва. 1. Товар та його властивост.

Поняття товар центральним поняттям вс економчно теор. За визначенням А.В.Калини, В.В.Осокно товар це подукт виробництва або дяльност людини, створений для задоволення якихось потреб за допомогою обмну. З цього визначення випливають дв властивост товару, дв його сторони споживна вартсть та здатнсть обмну одного товару на нший230. Споживна вартсть, тобто здатнсть товару задовольняти т чи нш потреби це яксна сторона товару. характеризують

певн вдмнн риси. Споживна вартсть товару ма бути продуктом прац, людсько дяльност. Якщо якась корисна рч не результатом тако дяльност наприклад, вода у природному джерел, то ця рч не ма споживно вартост товару. Споживна вартсть товару завжди ма суспльний характер, адже задовольня потреби ринку, а отже, суспльства. Споживна вартсть товару надходить у споживання тльки за допомогою обмну, купвл-продажу. Продукти натурально феодально ренти, незважаючи на свою кориснсть, привласнювалися феодалом

безкоштовно, без екввалентного обмну, отже, не мали споживно вартост товару. Дал, споживна вартсть товару завжди ма сторичний характер, тобто виника, розвиваться зника пд час виникнення й розвитку товарного виробництва кожного окремого товару. Два товари обмнюються на ринку через те, що пересклися потреби х власникв. Отже, споживна вартсть товару як економчна категоря виража ринков вдносини мж товаровласниками з задоволення

хнх потреб. Друга властивсть товару, що виплива з його визначення, поляга в його здатност обмнюватися на нший товар. Пдставою ц властивост вартсть певного товару. Якщо споживна вартсть це кльксна сторона товару, то вартсть яксною стороною. Вона визначаться витратами прац, капталу, фзичних духовних сил людини, його знаннями, досвдом майстернстю, потрбними для виготовлення даного товару. Обмн одного товару на нший можливий за умови рвност цих витрат

на х створення, тобто рвност х вартостей. Обмн товарв вдбуваться в певнй пропорц. Наприклад, якщо при бартерному обмн обмн без посередництва грошей одна одиниця деякого товару обмнються на чотири одиниц накшого товару, то мж ними, таким чином, встановлються певна пропорця. Таке спввдношення, в якому дин товар обмнються на нший, називаться мновою вартстю. Отже, вартсть товару виявляться на ринку за допомогою мново вартост.

Мнова вартсть уявля собою форму прояву вартост товару на ринку. Вартсть товару як економчна категоря також виража ринков вдносини мж товаровласниками мж продавцем покупцем по витратах прац, капталу та нших видаткв на виробництво х товарв 231. В кожному товар втлються праця, витрачена на його виробництво. Праця, втлена в товар, ма подвйний характер. З одного боку, це конкретна праця, тобто праця якогось

певного виробника того чи ншого фаху. З другого боку, це абстрактна праця, тобто певна частка сукупно прац всх членв суспльства. Конкретна праця створю таку властивсть товару, як споживна вартсть, абстрактна праця створю ншу властивсть вартсть. 2.Товарне виробництво та його ознаки. .Ф.Борсов зазнача, що товарне виробництво така система органзацйно-економчних вдносин, за яко корисн продукти створюються для хнього продажу на ринку1103.

Система товарного виробництва ма три найважливш специфчн ознаки - вдкрите господарство - розподл прац - непрям звязки. Ц ознаки визначають вдповд на основн проблеми будь-яко економчно системи що створювати, як застосовувати для цього фактори виробництва для кого призначаються вироблен продукти. Розгляну докладнше кожну з вищезгаданих основних рис товарного господарства. По-перше, товарне виробництво грунтуться на суспльному подл прац, що склався мж окремими господарськими

одиницями. Розвиток подлу прац передбача прогрес виробництва зростання квалфкац вмння працвникв, а також винайдення машин, що полегшують скорочують працю, дозволяють однй людин виконувати роботу деклькох. Збльшення виробництва благ на спецалзованому пдпримств створю можливсть необхднсть обмнювати х надлишок на масу корисних речей, створених на ншому виробництв. Ще один з класикв полтично економ Адам Смт високо оцнював значення подлу прац для зростання добробуту

всх одноосбних власникв Кожен працвник може мати значну кльксть продуктв сво прац понад ту кльксть, яка необхдна для задоволення його власних потреб оскльки вс нш працвники опиняються в такому самому становищ, вн виявляться спроможним обмняти бльшу кльксть свох продуктв на бльшу кльксть виготовлених ними продуктв Цит.за1104. Таким чином, можна зробити висновок, що товарне господарство да широкий простр загальному економчному закону подлу прац. У вдповдност до цього закону економка прогресу внаслдок дедал

яксншо диференцац трудово дяльност. Зрештою виника деклька форм подлу прац 1 мжнародний подл порац мж кранами 2 загальний мж великими секторами нацонально економки промисловстю, сльським господарством тощо 3 особливий подл всередин секторв на окрем галуз види виробництва 4 одиничне всередин пдпримств на окрем пдроздли. Звичайно, одинична диференцаця прац на пдпримств, пов язана з незакнченим виготовлення якось частини готового продукту, не може породжувати товарного обмну,

Такий обмн виника внаслдок нших видв подлу прац. Мжнародний подл прац породжу зовншню торгвлю, загальний та особливий внутршню торгвлю. По-друге, товарне господарство уявля собою вдкриту систему органзацйно-економчних вдносин. За умов тогварного виробництва працвники створюють корисн продукти не для власного споживання, а для продажу ншим людям. Весь обсяг новостворених речей за звичай виходить за меж кожно виробничо одиниц надходить на ринок для задоволення попиту покупцв.

По-трет, товарному господарству притаманн непрям, опосередкован зв язки мж виробництвом споживанням. Вони розвиваються за формулою виробництво обмн споживання. Виготовлена продукця спочатку надходить на ринок для обмну на нш вироби чи на грош й тльки потрм потрапля у сферу споживання. Ринок пдтверджу або не пдтверджу необхднсть виготовлення даного виду продукц. Саме за допомогою ринкового обмну встановлюються економчн вдносини мж виробниками споживачами товарв.

Отже, розвиток подлу прац, вдкритсть ринковий характер господарських зв язкв зняли т перешкоди для прогресу економки, на як приркало натуральне господарство. Потенцйн можливост протилежного йому товарного виробництва так, що йому властивий закон розширеного вдтворення 1105. 3. Закон вартост найважливший закон товарного виробництва. Закон вартост завжди д там тод, де коли д товарне виробництво.

Змст закона виявляться в його трьох основних вимогах. 1. Вартсть товару утворються суспльно необхдними витратами прац, капталу, знань, фзичних духовних сил людини у процес суспльно необхдно дяльност 2. Витрати, видатки на створення товару повинн вдповдати суспльно необхдним нормам, перевищення яких веде до збитково дяльност, а зниження доодержання вищого прибутку. 3. Обмн товарв послуг вдбуваться на засадах екввалентност, на пдстав обмну рвновеликих вартостей 2 34.

Закон вартост вдгра велику роль у товарному виробництв, виступаючи його об ктивним регулятором. Поряд з цим законом регулятивну функцю щодо товарного виробництва вдграють закон попиту, закон пропозиц, закон спввдношення попиту пропозиц, становлячи разом механзм ринкового цноутворення. Закон попиту поляга в тому, що мж попитом цною встановлються прямий зв язок. накше кажучи, чим вище попит на даний товар, тим вище його цна, тому що заради придбання товару покупц згдн сплатити вищу цну.

Закон пропозиц виявляться у протилежнй залежност товару та його цни. Чим бльше пропозиця, чим бльше даного товару на ринку, тим нижче його цна. Таким чином, за товарного виробництва цна викону нформацйну функцю якщо цна товара на ринку вище за його вартсть, то це нформу виробникв, що товару вироблено недостатньо, що його реалзаця вигдна, тод товаровиробники збльшать його виробництво. Якщо ж цна товару нижче за його вартсть, то це нформу виробникв,

що цього товару вироблено бльше, нж потрбно для задоволення попиту на нього. Тод реалзаця товару ста збитковою, виробники роблять висновок, що необхдно скоротити виробництво. Таким чином, закон вартост примушу виробникв скорочувати чи припиняти виробництво одних товарв збльшувати, розширяти виробництво нших. Регулюючи обсяг розвиток виробництва, закон вартост регулю обг товарв. Таким чином, закон вартост у взамод з ншими законами виеону функцю об ктивного регулятора виробництва

обгу товарв послуг 235. Регулюючи товарне виробництво, закон вартост встановлю пдтриму його певну пропорцйнсть. В ринковй економц жоден державний орган не вказу виробников скльки яких товарв треба виробляти. Втм ус необхдн товари в продажу. Цей достаток забезпечу саме закон вартост за допомогою механзму коливання цн товарв навколо х вартост. Виробники, скорочуючи чи збльшуючи виробництво тих чи нших товарв, таким чином вносять змни у структурну пропорцйнсть товарного виробництва.

Кожен з виробникв д самостйно, отже досягти стйкою пропорцйност бува неможливло. Тому необхдна пропорцйнсть виявляться вдносною, вона досягаться через постйну непропорцйнсть, як середнй структурний стан товарного виробництва в безмежному океан порушення необхдних пропорцй. Закон вартост стимулю пдвищення продуктивност прац розвиток продуктивних сил. Цю функцю вн викону за допомогою механзму спввдношення ндивдуально суспльно вартост товару на ринку

утворення надприбутку 235. Даний процес можна розглянути на наступному приклад. ндивдуальнавартстьСуспльна вартстьНадприбуток12 3123 34-1 В даному приклад три селянськ господарства виробляють м ясо припустимо, яловичину з рзною ндивдуальною вартстю вд 2 до 4 гривень за 1 кг. Але на ринку яловичина продаватиметься за суспльною або ринковою вартстю 3 гривн за 1 кг. Тод перший виробник одержить 1 гривню надприбутку на кожному клограм, тобто позитивну рзницю мж суспльною

ндивдуальною вартстю яловичини 4-31. В цьому селянському господарств ндивдуальна вартсть яловичини нижче за суспльну тому, що продуктивнсть прац вище за середньосуспльний рвень лпш корми, передова агротехнка, сумлннше працвники. Трет селянське господарство ма вд мну рзницю мж суспльною та ндивдуальною вартстю 3-4-1, тобто воно працю збитково, ма збитки 1 гривня на кожному клограм м яса, тому що в ньому продуктивнсть прац нижче за середньосуспльний рвень грш корми, вдстала агротехнка, недбал працвники.

Цьому господарству загрожу розорення, якщо воно не вживе негайних ефективних заходв з пдвищення продуктивност прац. Другий виробник посда золоту середину, але й вн мусить потурбуватися про пдвищення продуктивност прац, щоби не опинится у третй груп виробникв. Перший виробник, щоби зберегти можливсть одержання надприбутку, ма пдтримувати високий рвень продуктивност прац. Отже, закон вартост в умовах ринку невблаганно диференцю виробникв за доходами, за х добробутом, подляючи х на бдних та багатих, на пдпримцв найманих робтникв 236. 4.

Еволюця товарного виробництва. Товарне виробництво снувало вже 5-7 тисячолть тому, за часв первсного суспльства. Тою чи ншою мрою воно було поширене в рзних соцально-економчних системах. Так, автори посбнику Украна свт, характеризуючи економку Стародавньо Грец, звертають увагу нате, що широкого розмаху набули у грецьких мстах грошовий обг товарне виробництво 3,16. Щодо нашо крани, то тут вже на початку

Х ст. з являться тенденця товарного ремесла, коли предмети вироблялися не тльки на замовлення, а й на продаж 3,71. Отже, снують спльн для рзних сторичних епох причини виникнення товарного виробництва. Першою з цих причин слд вважати суспльний подл прац, який змнються у вдповдност до вдосконалення знарядь прац. Технчний прогрес не ма часових меж, отже необмеженим розвиток подлу прац в суспльств, а отже вдосконалення товарного виробництва. За сучасних умов науково-технчна революця спричинила появу нового, поглибленого

подлу прац подетального виготовлення складних виробв на рзних заводах, мж якими склалися взамн торговельн вдносини. У другй половин ХХ ст. для багатьох пдпримств стала характерна не спецалзаця на виготовленн одного виду продукц, а диверсифкаця виробництво деклькох товарв. Другою причиною появи товарного виробництва господарське вдокремлення виробникв, кожен з яких займаться виготовленням якогось певного товару. Такий вид органзацйно-економчних вдносин органчно доповню суспльний

подл прац. Людина обира якийсь вид роботи перетворю його на самостйну дяльнсть. Це, звичайно, пдсилю залежнсть цього товаровиробника вд нших, спричиня необхднсть обмнюватися рзнордною продукцю та встановлювати господарськ зв язки за допомогою ринку. В цьому раз вдпада всякий позаекономчний примус до прац. Працвник сам вдчува потребу матеральну зацкавленсть в тому, щоби збльшити яксно полпшити виготовлення

корисних речей. Господарське вдокремлення виробникв пов язано з формами власност на засоби виробництва. Воно найбльш простим навть абсолютним, коли товаровиробник це приватний власник. Меншою мрою воно досягаться, коли якесь майно даться в оренду тимчасове володння користування. Тод орендар набува права тимчасово володти розпоряджатися чужим майном. Проте слд зазначити, що приватна власнсть сама по соб не породжу товарно-ринкового господарства.

Це помтно на прикладах рабовласницького та феодального суспльств, коли попри снування в обмежених масштабах товарного виробництва панвним у суспльств залишаться натуральне. .Ф.Борсов зауважу, що виробництво товарв не може нормально розвиватися в межах загально спльно власностЯка утрудню господарське вдокремлення виробникв корисних речей, х вльну пдпримницьку дяльнсть. Воно повнстю паралзуться, коли держава ста диним власником засобв результатв виробництва 1106.

Зважаючи на ступнь розвитку вдносин власност органзацйно-економчнг вдносини можна видлити два види товарного виробництва просте товарне виробництво та розширене розвинуте товарне виробництво. сторично першим було просте товарне господарство, Вже в давнину та за часв середньовччя ним займалися селяни та ремсники, як використовували при виготовленн продуктв свою працю порвняно прост знаряддя. Тод через ниьку продуктивнсть прац працвникв сфера товарного виробництва обгу була розвинута недостатньо

почасти снувала поряд з натуральним виробництвом, яке посдало панвне положення в економц. Другим з явилося розширене товарне виробництво, засвдчивши, таким чином, появу капталстично системи економки, при якй наста кнець пануванню натурального, вс продукти перетворюються на товари. За розширеного товарного виробництва предметом купвл-продажу ста робоча сила людей. Розвинуте товарне виробництво швидко прогресу за умов класичного капталзмув межах приватнокапталстичного

привласнення. В ХХ ст. розвиток товарного виробництва вдбувався також за умов акцонерно, кооперативно та нших форм колективно власност. Впродовж ХУ-ХХ ст. розширене товарне виробництво поступово набуло загального характеру. Вс створен корисн предмети мали форму товара. Проте в другй половин ХХ ст. пд впливом науково-технчно революц державного втручання в господарське життя в економц кран Заходу виокремився нетоварний сектор.

До нього увйшли виробництва тих продуктв послуг, реалзаця яких вдбуваться без допомоги ринку. Прикладами цих виробництв фундаментальн науков дослдження, безкоштовн види освти та нших послуг, галуз вйськово-промислового комплексу т Роль неринкових форм нацонального багатства в суспльств чимдал зроста. Зрештою,сучасна економка змшаною в тому вдношенн, що подну товарн як провдн визначальн та нетоварн зв язки 1106. Список використано лтератури. 1. Борисов

Е.Ф. Экономическая теория Учебник. М. Юристъ, 1997. 568 с. 2. Калина А.В Осокна В.В. Економчна теоря практика господарювання Навч. посбник. 2-ге видання. К. МАУП, 1998. 308 с. 3. Украна свт. сторя господарства вд первсно доби перших цивлзацй до становлення ндустрального суспльства Навчальний посбник для вузв Б.Д.Лановик, З.М.Матисякевич,

Р.М.Матейко, О.Д.Зубалй, В Гринчуцький, Я.С.Глогусь, В.Л.Андрущенко, Л.А.Родонова, О.В.Богонс. За загальною редакцю заслуженного працвника народно освти Украни професора Б.Д.Лановика. К. Генеза, 1994. 368 с.