Характеристика природного комплекса Черного моря

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ  УКРАЇНИУКРАЇНСЬКА  ГІМНАЗІЯ №1ГЕОГРАФІЯПРОЕКТНА  РОБОТА“ХАРАКТЕРИСТИКА 
ПРИРОДНОГО КОМПЛЕКСУ  ЧОРНОГО  МОРЯ”Вик. учень  4-А  класу
Перчелій  Д.В.
Іллічівськ
2004ЗМІСТ
                                                                                                                                                     стр.
В с т уп.  Г е о г р а ф і ч н е     п о л о ж е н н я.                                                3
Б е р е г и,  о с т р о в и.                                                                            3
Р е л ь єф    д н а    т а  г и б и н а.                                                                        4
Т е м п е ра т у р а     п о в і т р я.                                                                          5
Г е о л о гі я.                                                                                                               6
Г р у н ти     д н а.                                                                                                     7
К л і м ат.                                                                                                                  7
К о л ір    т а    п р о з о р і с т ь     в о д и.                                                             7
Р о с л и н н и й    т а  т в а р и н н и й    с в і т.                                               8  
П р о м и с л о в і с т ь .                                                                                 9
Міжнародно-правовий   с т а т у с   Ч о р н о г о     м о р я.          10
Література.                                                                                                      11
ЧОРНЕ  МОРЕ   —   внутрішнєморе басейну  Атлантичного океану,  що лежить мiж Європою та Aзією. Омиває  береги України,  Росії, Грузії, Румунії,  БолгаріїiТуреччини. На півночі Керченською протокою сполучене  з   Азовським морем,   на   південно-заході протокою   Босфор, Мармуровим морем i  протокою    Дарданеллы — з Середземним   морем.   Простягається    з  заходу  на схід  на  1140 км, з   півночі на  південь—на 611 км.  Крайня північна  точка  саме Чорного  моря  лежит під  46 38”п.н.ш.,  а вершина Днепровскько-Бугського лимана  під  46 59” п.н.ш.,  південна  під  4054” п.н.ш.,  східна  та західна  відповідно  під  2727”  та 41 47”.   Довжина   берегової лінії  близько   4090 км. Площау сучасних  межах   422 тис. км2,  пересічна глибина  1315 м,  найбільша -  2210м.  Найбільша  длина  по  паралелі 42 30”   1130км,  по мередіану  Очаків – Ереглі  611км. Берега  моря  найбільш зближені  в  середній частині,  від  міса Сарич  в  Криму до  мису  Керемпе   на  анатолійському  узбережжі, де  ширина  складає до  263км.
Б е р ег и,   о с т р о в и.  Бе­реги Чорного   моря  розчленовані   мало, переважно  круті,  гористі, лише  на пінічно-західній  низовинні, подекуди   лиманного типу.  Більша частина  берегів  гориста. В  Криму  поряд з  високими  обривами, відвісно  входячих у  море,  можно зустріти  площі  хаотично розташованих  обламків  скель та  обширний   простір оползнів.  В  районі масива  Кара-Даг  - чудернацькі  форми  гротів, високих  скалистих  стін та  абразивних  останців. Поверхня  Керченського  півострова платообразна  та  огорожена серією  морських  терас. На  Таманському  півосторві велика  частина  берегової лінії  проходить  по пересипам,  отгорожуючим  мелководні лимани.  Хребти  Великого Кавказу  придають  узбережжю гористий  вигляд.  Місцями на  склонах  гір збереглись  морські  тераси. Низменні  береги  розповсюджені в  межах  колишніх морських  заливів  (Колхидська низина),  а  також видвинутих  в  море дельт  річок (напр.,  Бзиби). Заливи  (окрім  Цемеської бухти  у  Новоросійську,  бухти Геленджика  та  Батумської) на  Чорноморському  узбережжі Кавказу  відсутні.  Південний берег  моря,  обмежений вдоль  узбережжя  горами Кюре-Даг  и  Понтійськими, особливо  підвищен  у східній  частині.  Біля Синопа  та  на  схід  від нього  иснують  декілька низменних  ділянок  видвенутих дельт  річок  та між  ними  заливи (Синопський  та  Самсунський). Біля  Босфора  береги невисокі,  але  обривисті. Плавна  їх  мережа поступово  стає  дрібноизрізанною  до півночі  та  півнісно-західу,  де до  моря  підходять отроги  Балкан (Бургасский  залив у  Болгарії). 
На  території Румунії  вздовж  берега протягнулись  рівні  платообразні возвишенності  Добруджи,  поступово переходячих  у  низменний простір  дельті  Дунаю. Північно-західні  та  частково північні  береги  Чорного моря  аж  до Південного  берегу  Криму знову невисокі,  сильно  розрізані балками,  оврагами та  річковими долинами,  в гирлі   яких   утворилися  лимани  (напр. Днестровський,  Тілігульский  та ін.),  отгорожені  від моря  повністю  чи частково  пісчаними  косами та  пересипами.
 Р е л ь є ф   д н а    т а   г и б и н а. Haйбiльшi  затоки: Каркінітська    затока,     Ягорлицьказатока, Тендрівська затока,  Каламітська   затока,  Феодосійська   затока,   Цемеська   бухта,   Джарилгацька,    Самсунська,    Ciнопська   та   Бургаська.   Деякі   з  них  відокремлені     від    моря піщаними   косами  (Тендрівська   коса, Кінбурнська коса).   Глибоко у море вдається    Кримський   niвoсmpiв.  Островів   мало,найбільші   —   Зміїний, Березань,   Джарилгач,  Кевкен.  У  Чорне  море впадають  ріки   Дунай, Дністер,  Південний Буг, Дніпро, Pioнi, Єшіль-Ірмак,Кизил-Ірмак та інші. У гирлахдеяких piчок — широкі лимани (Дністровсъкий лиман, Тилігульський лиман, Дніпровсъкий лиман та інші).   У рельєфі   дна Чорного   моря   видiляють   глибоководну  улоговину   глибиноюпонад 2000м, яка оточена смугою материковоїобмілини (шельфу). Ширинашельфу у північно-західних та північно-східнихчастинах моря досягає200 км iбільше, у південних— 2,5—15 км.Дно у межах шельфу вкрите піском, черепашкою, мулом,характерні уламкові відклади, на глибоководних ділянках поширеніпелітовімули та nicки.
Температура     повітря.Температура повітря над акваторією Чорногоморяу лютомувід—1° до +8°, усерпні від +22° до +25°. Кількістьопа-дівзростає з Заходу на Схід від 200 до 2000 мм iбільше на pік. Пересічнарічна температура води до глибини 75 м змінюється від +15°до +7°, з глибиною зростає, досягаючи 6іля дна+9°. Пересічна тумпература води на поверхні у лютому від0° до +8°, у серпні +24, +26°. ЗамерзаєЧорне морелише у холоднізими 6iляпівнічно-західних берегів.
Від 6eperiв  до центральної, частини морясолоність поверхневих вод змінюється від 16,5—17,5%о до 18%о. У шарі від50 до 200 м солоність зростає на 2,5 %0, глибше збільшується поступово, до­сягаючи 6іля дна 22—22,5 %о.   Значний  градієнт Південний Буг, Дніпро, Pioнi, Єшіль-Ірмак,Кизил-Ірмак та інші. У гирлах деякихpiчок — широкі лимани (Дністровсъкий лиман, Тилігульський лиман, Дніпровсъкий лиман та інші).   У рельєфі   дна Чорного   моря   видiляють   глибоководну  улоговину   глибиноюпонад 2000м, яка оточена смугою материковоїобмілини (шельфу). Ширинашельфу у північно-західних та північно-східнихчастинах моря досягає200 км iбільше, у південних— 2,5—15 км.Дно у межах шельфу вкрите піском, черепашкою, мулом,характерні уламкові відклади, на глибоководних ділянках поширеніпелітовімули та nicки.
Температура повітря над акваторією Чорногоморяу лютомувід—1° до +8°, усерпні від +22° до +25°. Кількістьопа-дівзростає з Заходу на Схід від 200 до 2000 мм iбільше на pік. Пересічнарічна температура води до глибини 75 м змінюється від +15°до +7°, з глибиною зростає, досягаючи 6іля дна+9°. Пересічна тумпература води на поверхні у лютому від0° до +8°, у серпні +24, +26°. ЗамерзаєЧорне морелише у холоднізими 6iляпівнічно-західних берегів.
Від 6eperiв  до центральної, частини морясолоність поверхневих вод змінюється від 16,5—17,5%о до 18%о. У шарі від50 до 200 м солоність зростає на 2,5 %0, глибше збільшується поступово, до­сягаючи 6іля дна 22—22,5 %о.   Значний  градієнт   солоності,   а отже iщільності води  перешкоджає  перемішуванню поверхневих та глибинних  вод, зумовлюючи  відcyтність  кисню iзараженість шару води сірководнем з глиб.200 м. Поверхневі тeчії   Чорного  моря  утворюють  систему  замкнутих   циклонічних   кpyгoo6iгiв,   основна з яких проходить вздовжберегів моря проти стрілки годинника,західні  та східні кpyгoo6iги  утворюють внутрішні  циклональні течії.Напрям глибинних течійнайчастіше узгоджується з схе­моюповерхневих течій.   На обмін   вод Чорного моря   icтoтно   впливає двошарова система течії  —поверхнева східна   течія  у  Мармуровеморе   та  глибинна  течія   у   зворотному  напрямі.   Згiнно-нaгiннi   коливання   рівня при штормах досягають   подекуди   1,5 м.
За  характером рельєфу  Чорне  море можливо  розділити  мелководну область  (від  мису Каліакра  до  мису Тарханкут)  та  глибинну (остання  частина  моря). Перша  область  сягає максимуму  ширини  проти Одеси  (більше  200км) та  представляє  собою материкову  обмілину,  обмежену ізобатами  100-120м  та здійснює  плавний  уклін до  центру  моря. Вздовж  гористих  берегів материкова  обмілина  також розвинена,  але  значно слабша  (іноді  всього до  1км).
Материковий  схил сягає  глибин  2000м.  Зазвичай,  схил  крутіший у  верхній  частині а    у  нижній пологий.
Дно  глибоководної облаті  відрізняється  відносно простим  рельєфом.  Найбільна глабина  2245м  лежить під  42 33”  п.н.ш. та  34 25”  с.д. Середня    глибина  моря 1271м.  Об”єм  маси води  537000куб.км.
Г е ол о г і я.    В  геологічному вцдношенні  впадина  Чорного моря  неоднородна.  Мілководна північно-західна  частина  Чорного моря  покриває  ділянку платформи  з  верхнепалеозойською- нижнемезозойською  складчатою основою,  ця  платформа тягнеться  через    степовий Крим – Добуджу  та  окоймляє з  півдня   Російську платформу.  Глибоководна  частина Чорного  моря  являє собою  величезну  западину земної  кори  з плоским  дном  та відносно  крутими    бортами, розташовану  в  межах альпійської  геосинклинальної  облаті. Западина  ця  почала утворюватися  у   кінці палеогена  та  продовжувала формуватися  у  неогене та  четвертичному  періоді, разом  з  підняттям оточуючих  її  гірських хребтів  Кавказу,  Криму та  Малої  Азії.
Г р ун т и     д н а.     Грунти дна  Чорного  моря утворились  в  результаті осадження  виносів  річок, продуктів  знищення  берегів та  органічних  залишок з  маси  води. Крім  того,  велике  значення    має  хімічний  осад  карбонату  кальція. Далі  вони  підлягают складним  хімічним  змінам. Всі  грунти  можна поділити  на  три групи:
·       прибережні  відкладення,
·       відкладення  материкової обмілини  (приблизно  на глибині  від 20-30  до 150м),
·       глибинні  відкладення материкового  склону  та впдини.   
К л і м а т.     Завдяки невеликим  розмірам  Чорного моря  та  його замкненусті  климат  в значній  мірі  обумовлен впливом   оточуючих  просторів суходолу.   Його  континентальність   виявляється у  значних  коливаннях температури  повітря  по сезонам  року  та в  неравномірності  розподілу осадків.
К о лі р    т а    п р о з о р і с т ь     в о д и.  Водні  маси  Чорного моря  складаються  з солених  середземноморських  вод (175кв.км. вна  рік),  впадаючих природною  течією  через Босфорський  пролив,  прісних вод  материкового  стоку (біля  400кв.м.)  та осадків  на  моверхню моря.
Вода  має зелено-синій  колір,  який  з  приближенням до  берегів  стає все  більш  зеленим та  жовто-зеленим.
Донна  рослинність складається  з  водорослей (крупних – до  1,5м,  та мікроскопічних)  та  квіткових рослин,  розповсюдженна  у прибрежній  зоні  на мілині,  приблизно  на глибині  до   50м.
Р ос л и н н и й    т а   т в а р и н н и й    с в і т.    Органічне життя зосереджене   головним   чином    у  поверхневому шарі  води .  У Чорному  морі  налічують   понад 2000 видів  морських   організмів.   3 рибних реcypciв(понад 160 видів   риб)  промислове   значения мають хамса,  ставрида,шпроти, кефаль,  камбала, оселедець, осетрові  (6iлyгa, осетер, сев­рюга).   У мopiєтри види   дельфінів   (промисел  на них забороненоу1966році).   3нерибних pecypciв  найбільше   значення   мають водорості  (філофора, цистозира, зостера)   та безхребетні  (мідії, креветки,  устриці).   Великогозначення   набуває   розвиток  аквакультури  (зокрема,  штучне розведення мідій, форелі),   а  також  акліматизація лосося,  окуня,  далекосхідної   кeфaлi.  
Фауна  Чорного моря  в  основному схожа  з  фауной Средиземного  моря,  але має  деякі  види “каспійського  типу”.  З багатої  фауни  Средиземного моря  (біля 6000 видів)  в Чорному  морі  зустрічаються лише  біля  1500видів, що  обумовлено  в значній  мірі  зниженою солоністю  вод  Чорного моря,    наявністю    сірководню на  його  глибинах та  значними  зимовими охолодженнями.
П р ом и с л о в і с т ь    н а     Ч о р н о м у     м о р і. В  Чорному  морі   відобуваеться  на  рік 2-2,5кг  риби  з гектару.  Існує  можливість більш  інтенсивного  риболовства у відкритих  водах.  По загальній  кількості  розвитку життя  Чорне  море займає    проміжне  положення між  бідним  Средиземним морем  і  багатим Каспійським  морем. 
Здавніхчасів  Чорне   море   мае велике транспортне значення. Голвніпорти вмежах України—Одеса, Іллічівськ,Южний, Миколаїв, Ялта, Керч   та інші,   в  Румунії   —  Констанца;   Болгарії  —  Бургас, Варна; у Туреччині  — Трабзон,    Самсун, Зонгулдак.     Узбережжя Чорного   моря —  важливий   рекреаційний   район.    Широко відомі курортиОдеського ку­рортного району,   Південного бе­рега Криму,   Чорноморського узбережжя  Кавказу в Грузії,   а також Златні Пясиці   й Слинчев Бряг у  Болгарії  та  інші. 
У   вивченні   природних  умов   та   pecypciв  Чорного    моря   важливе  місце      займають   комплексні    дослідження,      зокрема   программи    СКОДЧ   (спільне  комплексне  океанологічне   дослідження   Чорного моря,   здійснене  у  1976—1980 роках), “Моря   СРСР” (розроблена   1981 року).   Проблемами   вивчення Чорного    моря   займається    інститут   океанології   іm.   П.   П.  Ширшова   АН   України,   Морський   гідрофізичний інcmumymАН України,    Біології   південних   морів   інститут   ім.О.О.  Ковалевського  АН  України   та  інші   установи.
Міжнародно-правовий с та т у с Чорногоморя базується на загальновизнаних принципах  міжнародного права, в т. ч. міжнародногоморсъкого права. Має  деякі специфічні  риси, зумовлені географічним положенням Чорного  моря,   сполученого з  іншими   морськими   просторами  тільки   вузькою   смугою  морської  території   Туреччини —  Чорноморсъкими   протоками. 
В Чорному   морі   встановлений  i діє  загальноприйнятий   поділ морських   просторів   на   внутрішні   води,   mepumopiальні   води, прилеглізони та відкритіморя. Bciпричорноморськідержави здійснюють над континентальним   шельфом  свої   суверенні   права для   розвідки та розробки його природних 6агатств.Ширина території вод причорноморських держав разом з прилег-лими зонами не перевищуе 12 морських    миль.На інших просторах діє режим відкритого моря звинятками, встановленими Конвенцією про режим проток1936року.Згідно з Конвенцією з морського права 1982року  частика Чорного моря замежами териториальних  вод може бути розподілена   міжпричорноморськими державами на економічні  зони,  де вони зможуть здійснювати  сувереннні права для  розвідки, розробки  та збереження живих та мінеральних pecypciв, а також юрисдикцію щодо створення штучних oстровів, уста­новок  таспоруд, морських  наукових  досліджень, захисту та збереження морського  середовища.
 Чорнеморе  належить до категорії  так  званих  закритих та напівзакритих морів, відносно якихКонвенція 1982року  вимагає  від   берегових держав співробітництва   між  собою в  здійсненні  їxнix прав та обов'язків   щодо збереження морського середовища  та проведения  морськихнаукових   досліджень   тощо.
Л іmе р а т у р а:
1.     Комплексныеокеанографич