Бюджетная система Украины

Бюджетна система Украни це об днання всх ланок державного бюджету на диних принципах. Правов засади бюджетно систем становлять Конституця Украни, виданий на основ Закон Про бюджетну систему Украни, нш законодавч акти. Економчною основою бюджетно системи Украни виступа виступа народногосподарський комплекс.

Складовими елементами бюджетно системи структура, принципи побудови органзаця функцонування. Структура бюджетно системи визначаться бюджетним устром. Вн грунтуться на адмнстративно-державному устро Украни. Бюджет Украни об дну 13,3 тис. самостйних бюджетв. Бюджетна система Украни складаться з державного бюджету

Украни, республиканського бюджету Автономно Республки Крим та мсцевих бюджетв. Сукупнсть усх бюджетв, що входять до складу бюджетно систем Украни, зведеним бюджетом Украни. Вн використовуться для аналзу визначення засад державного регулювання економчного соцального розвитку Украни. Бюджет Автономно Республки Крим об дну республканський бюджет та бюджети районв мст республканського пдпорядкування

Автономно Республки Крим. До мсцевих бюджетв належать обласн, районн в мстах, селищн та сльськ бюджети. Бюджет област об дну обласний бюджет, бюджети районв мст обласного пдпорядкування. Бюджет району мстить районний бюджет, бюджети мст районного пдпорядкування, селищн та сльськ бюджети. Останн створюються за ршенням районних, мських Рад народних депутатв за наявност необхдно фнансово бази. Районн та мськ Ради визначають доходи вдповдних селищних сльських бюджетв.

Бюджет мста, яке ма районний подл, об дну мський бюджет та бюджети районв, що входять до його складу. Бюджетний устрй це органзаця принципи побудови бюджетно системи, структури, взамозв язок мж окремими ланками бюджетно системи. Вн визначаться державним устром адмнстративно-територальним подлом Украни. Бюджетний устрй грунтуться на принципах дност, повноти, достоврност, гласност, наочност та самостйност усх бюджетв, що входять до бюджетно системи Украни.

Принцип дност бюджету означа снування диного розрахунку доходв видаткв кожно ланки бюджетно системи. днсть бюджетно системи повинна забезпечуватися диними правовою базою, бюджетною класифкацю, формами бюджетно документац, погодженими принципами бюджетного процесу, грошовою системою, соцально-економчною полтикою, наданням необхдно статистично та бюджетно нформац з одного рвня бюджету ншому. Принцип повноти поляга у вдображенн в бюджет всх доходв видаткв.

Принцип достоврност це формування бюджету на основ реальних показникв, науково обгрунтованих нормативв та вдображення у звт про виконання бюджету тльки тих доходв та видаткв, як результатом кнцевих касових операцй банкв. Принцип гласност забезпечу висвтлення в засобах масово нформац показникв бюджетв звтв про х виконання. Принцип наочност це вдображення показникв бюджетв у взамозв язку з загальноекономчними показниками в Укран за межами шляхом використання засобв максимально нформативност результатв порвняльного

аналзу, визначення темпв пропорцй економчного розвитку. Державний бюджет Украни, республканський бюджет Автономно Республки Крим, обласн, мськ, районн, районн в мстах, селищн, сльськ бюджети самостйними. Самостйнсть бюджетв забезпечуться наявнстю власних доходних джерел правом визначення напрямв х використання вдповдно до законодавства. Провдне мсце в бюджетнй систем

Украни належить державному бюджету. Державний бюджет це система грошових вдносин, що виникають мж державою з одн сторони та пдпримствами, органзацями, установами, населенням з ншо сторони. За допомогою цих вдносин формуться, розподляться та використовуться центральний фонд державних фнансових ресурсв це головний фнансовий план держави на поточний рк, який ма силу закону. За матеральним змстом це центральний державний фонд грошових коштв.

За соцально-економчним змстом це основний засб перерозподлу нацонального доходу. Бюджет складаться з двох взамопов язаних частин доходв видаткв. Держава регулю вдтворювальн процеси через обидв частини. Бюджет ста важливим нструментом економчно полтики, впливаючи на соцально-економчн процеси длову активнсть, зайнятсть, ринок споживчих товарв. Все це робить бюджет об ктом напружено боротьби через нього задовольняються

нтереси рзних груп бзнесу, вйськовопромислових монополй, профсоюзв. Державний бюджет найдйовшим механзмом здйснення фнансово полтики держави. У доходах бюджету вдображаться податкова полтика держави, а у видатках приортетн напрямки вкладень коштв. Основн напрямки бюджетно полтики визначаються Верховною Радою Украни в спецальнй постанов, яка ма назву бюджетно резолюц.

До проекту Закону про Державний бюджет Украни Кабнет Мнстрв Украни дода технко-кономчне обгрунтування вдрахувань, дотацй субвенцй бюджетам Автономно Республки Крим, областей, мст Кива та Севастополя. Кошти державного бюджету Украни витрачаються лише на цл та в межах, затверджених Законом про Державний бюджет Украни. Збалансовансть бюджетв, як входять до складу бюджетно системи

Украни, необхдною умовою фнансово-бюджетно полтики. Перевищення доходв над видатками становить надлишок, перевищення видаткв над доходами дефцит бюджету. При визначенн розмру дефциту бюджету кредити позики в джерело доходв не враховуються. Дефцит бюджету покриваться за рахунок внутршнх державних позик, позик ноземних держав та нших фнансових нституцй. В цлому частка загальнодержавного бюджету

Украни досить значна на 2001 рк його сума плануться на рвн 33 млрд. грн тод як сума консолдованого бюджету плануться на рвн 41 млрд. грн. Це да пдстави говорити про високий рвень централзац в розподл та перерозподл фнансових ресурсв. У зв язку з цим зролста актуальнсть проблеми подальшого пошуку оптимального спввдношення мж державним мсцевими бюджетами. До мсцевих належать обласн, районн, мськ, селищн та сльськ бюджети. Це фонди фнансових ресурсв, що зосереджен в розпорядженн мсцевих

Рад народних депутатв та органв мсцевого та регонального самоврядування. Компетенця кожного з них в галуз бюджету розмежована. Всього бюджетв в Укран понад 13 тисяч. Найчисельнша група це сльськ, селищн та мськ бюджети. Система мсцевих бюджетв сну у всх кранах свту. Проте розвиток функц зумовлен рядом нацональнх, полтичних, економчних та нших факторв. Найбльший вплив мають економчн та полтичн фактори.

У промислово розвинених кранах м належить значна роль в економчному соцальному розвитку. Так, у США, Япон, Нмеччин з мсцевих бюджетв фнансуться бля 40 всх бюджетних витрат цих держав. Бльшу частину видаткв направляють на утримання закладв освти, охорони здоров я соцального забезпечення, органв правопорядку, будвництво мсцевих шляхв тощо. Майже в усх кранах свту бюджетн видатки подляють на поточн та каптальн витрати.

Вдповдно кожний пдроздл ма сво джерела доходв. Мсцев бюджети затверджуються мсцевими органами до державного бюджету не включаються. У зв язку з цим пошук форм методв змцнення фнансово незалежност органв мсцевого самоврядування досить актуальним завданням. Тут ма бути щонайменше дв мети. Госпрозрахунков ланки економки повинн мати нормальн умови для господарсько дяльност та бути зацкавленими у кращому використанн всх видв ресурсв, а мсцев Ради у стабльному економчному зростанн та пдвищенн ефективност

всх видв дяльност. Цього можна досягнути, якщо основу доходно частини бюджетв становитимуть платеж за ресурси. Такий пдхд економчно обгрунтований, оскльки забезпечу реалзацю права власност мсцево Ради на ресурси, надан в розпорядження користування суб ктам господарювання. Прив язка доходв мсцевого бюджету до платежв за ресурси створю умови, за яких мсцев Ради увйдуть до системи ринкових вдносин як рвноправний партнер.

Важливо, що платеж за ресурси запобгатимуть марнотратству при х використанн, а мсцев Ради будуть зацкавлен в розширенн вдтворення ресурсв та посиленн контролю за х використанням. Мсцев Ради народних депутатв самостйно визначають напрями використання коштв свох бюджетв. Ц бюджети мстять видатки на фнансування пдпримств та органзацй мсцевого господарства, на фнансування здйснюваних мсцевими органами заходв у сфер освти, культури, охорони здоров я, фзично культури, соцального

забезпечення, на утримання мсцевих органв влади та управлння. На сьогодншнй день залишаться проблема ефективного використання бюджетних коштв в умовах адмнстративно реформи. Досить велика сума бюджетних коштв витрачаться на утримання апарату управлння. Аналзуючи ц витрати у динамц, спостергаться тенденця до х пдвищення якщо у 1991 роц витрачалося 1.2 ВВП, то в 1998 роц 3.3 . Центральний апарат Президента склада 1000 осб,

Кабнету Мнстрв 900. В Укран нараховуться близько 80 мнстерств комтетв в тому числ держкомтети, вдомств, агенств, головних управлнь. Така структура управлння державою неефективна, вона породжу бюрократизм не да можливост оперативно виршувати питання. Вдповдно до Закону Украни Про держбюджет на 1999 рк трати на державне управлння скорочен на 80 млн. грн. До реч, аппарат Президента США налчу 430 осб мнстри, клерки, чиновники на 250 млн. чоловк населення.

В Угорщин, де населення 10 млн. чол аппарат Президента склада всього 33 чиновника. В областях Украни, де чисельнсть населення склада вд 800 тис. до 3 млн. чол аппарат управлння нарахову кльксть в межах 400-500 чиновникв, кожний з яких ма вд 3 до 9 заступникв, персональн машини. Кабнети, секретарв, помчникв, найсучасниш комункацйн засоби. В Укран вдповдно до Указу Президента проведен адмнстративн реформи, спрямован на скорочення клькост

мнстерств, комтетв та управлнь, але помтного результату поки що не вдчуваться. Що стосуться державного бюджету за 1999 рк, то номнальн доходи зросли на 22 . Навть за такого рвня номнального зростання державного бюджету встановлен Законом на 1999 рк доходи були недовиконан на 4.05 млрд. грн. 17, а планов показники, на основ яких були розроблен лмти видаткв на 11,3 2522 млн.грн

Рзке погршення в останн мсяц року ситуац з надходженнями до державного бюджету готвкових коштв та неможливсть здйснювати запланован обсяги запозичень на зовншньому та внутршньому ринках призвели до стрмкого скорочення рвня фнансування видаткв, що, в свою чергу, погршило показник фнансування, який скоротився у листопад до 72,3 визначеного лмтами обсягу. Проведення в грудн взамозалкв на суму 406,8 млд. грн. дало змогу в грудн вийти на рвень фнансування у розмр 121,5, а за результатами року на 95,7.

Доходи державного бюджету за 1999 рк становили 19,8 млрд. грн. номнально зросли порвняно з минулим роком на 3,6 млрд. грн. 22, що в реальному вимр вдповда 2 падння. У цлому 1999 рк характерзуться нервномрнстю виконання доходно частини державного бюджету. Якщо у 1998 роц псля найскладнших перших мсяцв року ситуаця стаблзувалася утримувалася в певних межах 7,5 8,6 рчного виконання в мсяць, то на початку 1999 року не вдалося зберегти минулорчних досягнень.

Практика 1999 року довела, що застосування щорсткого адмнстрування з боку Державно Податково Адмнстрац, митниц, Фонду Державного Майна дало змогу забезпечити надходження до бюджету запланованих обсягв доходв. Бльш детальнше зупинюся на проект Держбюджету-2001 року. Суттвих змн по вдношенню до Держбюджету-2000 не вдбулось.

Якщо виключити доходи вд приватизац та державних цльових фондв, а також врахувати нфляцю, то реальн доходи консолдованого бюджету в 2001 роц зменшаться на 7,5 у порвнянн з 2000 роком. Таким чином, уряд при прогноз росту ВВП на 4 збереженн дючих налогових ставок передбача подальше погршення стану укрансько економки та неспроможнсть пдпримств виконати налогов зобов язання в повному обсяз навть за даними офцйно статистики 56 промислових пдпримств збитков.

Уряд намагаться пдвищити доходну частину бюджету шляхом пдвищення плану по неподатковим платежам у консолдованому бюджет з 9,7 до 17,5 млрд. грн. Таке велике збльшення бюджетних доходв плануться досягти перш за все за рахунок надходжень вд приватизац та паливно-енергетичного комплексу. Якщо така тенденця збережеться, то наступного року Бюджет недоотриму тльки за цими двома статтями бля 7 млрд. грн.

Реальн видатки Бюджету-2001 з врахуванням нфляц у порвнянн з Бюджетом-2000, за прогнозом уряду, будуть зменшен на 3,9 . При цьому уряд намагаться пдтримати декларац про самий соцальний Бюджет плану збльшити видатки на соцальний захист соцальне забезпечення на 1,5 млрд. грн. 24. Ц грош воно плану направити в основному на покриття видаткв за оплату житлово-комунальних послуг,

як за вимогою МВФ в цьому роц були суттво збльшен. Крм того, не передбачен видатки на покриття заборгованостей, як виникли у попередн роки по зарплат робтникв бюджетних установ, грошовому забезпеченню та ншим соцальним виплатам поточний борг склада бльш 2 млрд. грн На цьому фон видатки силовим установам плануться збльшити у 1,5 рази. На 600 млн. грн. плануться збльшити видатки на утримання держапарату.

У проект Бержбюджету-2001 з явилась нова стаття у розмр 2,2 млрд. грн. иновацйне нвестування пдпримств, як мають стратегчне значення для економки та безпеки держави. Хто як буде визначати перелк цих пдпримств Краще було б залишити ц кошти у пдпримств, а не вдбирати оборотн засоби пдпримств, а потм перерозподляти х серед приортетних пдпримств. наче кажучи, уряд пропону зберегти полтику перерозподлу коштввд прибуткових пдпримств до збиткових, тим самим знищюючи будь-як

передумови для довгострокового економчного зростання. Несбалансовансть державних фнансв приведе до скритого дефциту Бюджету у розмр 4 ВВП. На обслуговування державного боргу у 2001 роц уряд плану видлити з Бюджету 6,4 млрд. грн. Дореч, проект Держбюджету-2001, який базуться на старй податковй баз, МВФ задовольня, оскльк Фонд категорично проти зниження податкових ставок, передбачених у проект

Податкового кодекса. Якщо всеж-таки Президент погодиться пдписати Держбюджет-2001, який базуться на старй налоговй баз, для промисловцв та пдпримцв це буде означати подальшу стагнацю та згортання бзнесу. ЛТЕРАТУРА 1. Василик О.Д. Державн фнанси УкраниНавч. пос. К. вища школа,1997. 383 с. 2. В. Скаршевский. Такой же обман. Бизнес 39 402, 25.09.2000, с.

12 14.