/>МIНIСТЕРСТВО ФIНАНСIВ УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА ФIНАНСОВААКАДЕМІЯ
/>Кафедра загальноекономічних дисциплін
КУРСОВА РОБОТА
З КУРСУ
“РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ”
на тему: “КУРОРТНО-ТУРИСТИЧНИЙКОМПЛЕКС УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ”
/>Виконав:
/>Студент І курсу
/>Групи Ф-12
ФПМС
Полоз С.М.
Науковий керівник:
Круль Г.В.
Чернівці – 2008
/>ЗМІСТ
Вступ 3
РОЗДІЛ І. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯРЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, ЙОГО ВИДИ ТА СТРУКТУРА 6
1.1. Загальна характеристикакурортно-туристичної діяльності України...............................................................................................................6
1.2. Суть та структура рекреаційноїдіяльності в Україні.............................8
РОЗДІЛ ІІ. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОЇДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 13
2.1. Основні передумови розвиткурекреаційної діяльності в Україні..............................................................................................................13
2.2.Оцінка природних рекреаційнихресурсів України...............................14
РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОВНИХРЕКРЕАЦІЙНИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ 18
3.1. Характеристика Карпатськогорекреаційного району..........................18
3.2. Рекреаційне природокористуванняв Чернівецькій області.................21
3.3. Характеристика Причорноморськогорекреаційного району...............23
РОЗДІЛ ІV. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТАПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 26
4.1. Головні проблемирозвитку.....................................................................26
4.2. Перспективи розвитку туризму вУкраїні..............................................28
Висновки 32
Список використаної літератури 35
Додатки
ВСТУП
Туризм на початкуXXI століття характеризується як один із видів економічної діяльності, щострімко і динамічно розвивається, випереджаючи за темпами зростання доходів віднафтовидобутку і автомобілебудування.
Світоватуристична індустрія пережила справжній бум у ювілейному 2000 році та утримуєтемпи зростання кількості туристів і надходжень від туристичної діяльності внаступних роках XXI століття.
З кожним рокомчисло подорожуючих збільшується на 5-7% і вже досягло 700 млн. чоловік в рік.Прибутки від туризму також сягнули рекордної відмітки і щороку складаютьблизько 500 млрд.$.
Такі вражаючірезультати 2000-го і наступних років були досягнуті завдяки великій кількостізнаменних подій, таких, як ювілей християнства, літні Олімпійські ігри в Сіднеїта зимові в Солт-Лейк-Сіті, Європейський та Світовий чемпіонати по футболу таінші.
Феноменальнийуспіх туризму ще і в тому, що в його основі лежить задоволення постійнихлюдських потреб і потягу до пізнання навколишнього світу. Це пізнання черезтуризм стало можливим завдяки підвищенню в багатьох країнах життєвого рівнянаселення, розвитку транспорту, інформаційних та інших технологій, і в ціломузавдяки глобалізації.
У сучасному світісформувалося нове ставлення до туризму — для багатьох це уже не розкіш, априродна необхідність. В деяких, особливо європейських, країнах навітьсформувалось таке поняття, як «право на туризм», яке відображене вГлобальному етичному кодексі туризму, прийнятому Всесвітньою туристичноюорганізацією.
Як сфераекономічної діяльності туризм, з одного боку, визначається попитом іспоживанням відвідувачів, а з другого боку, він відноситься до товарів іпослуг, які виробляються з метою задоволення цього попиту. Таким чином, туризмохоплює широкий діапазон видів діяльності, в тому числі міжнародний івнутрішній транспорт, громадське харчування, розваги, послуги туроператорів і турагентів та інші.
В наш час майжевсі регіони світу продемонстрували значне зростання обсягів туризму. Разом зтим події 11 вересня 2001 в США, нестабільна ситуація на Близькому Сході, подіїв Югославії, Македонії та інші мали негативний вплив на сферу туризму не тількив цих регіонах, а й у всьому світі.
Незважаючи на це,довгострокові перспективи розвитку галузі і надалі залишаються оптимістичними.Результати проведених досліджень ВТО передбачають, що туристичний рух до 2020року зросте до 1,6 млрд., туристів за рік, які витрачатимуть 2 трильйонидоларів США, або 5 млрд. в день.
Від перших днівсвоєї незалежності Україна впевнено стала на шлях створення власної туріндустрії, проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку економіки.
У таких складних умовахперехідного періоду український туризм з року в рік працює динамічно таприбутковіше, нарощує обсяги виробництва товарів і послуг, підвищує якість ікультуру обслуговування.
Згідно з оцінкамиМіністерства економіки України продукти та послуги, пов'язані з діяльністютуристичної галузі, становлять близько 10% валового національного продукту, аза загальними оцінками, близько 15% робочої сили в Україні зайнято втуристичному бізнесі та супутніх галузях.
Об’єктом даноїроботи стає саме курортно-туристичний комплекс. Метою написання курсовоїроботи є дослідження особливостей і перспектив розміщення продуктивних сил курортно-туристичногокомплексу.
Основні завдання:розкрити суть та структуру курортно-туристичного комплексу України; виділитиосновні передумови розвитку; охарактеризувати головні рекреаційні райони;визначити проблеми та перспективи розвитку.
Курсова роботаскладається із вступу, чотирьох розділів, висновків, що підсумовують їх, спискувикористаної літератури та додатків.
У кожному розділіописується один із аспектів функціонування рекреаційної діяльності в Україні.Так, перший розділ розкриває роль та структуру рекреаційногоприродокористування, адже в Україні туристична діяльність сприяє розвитку тихтериторій, де є рекреаційні ресурси і немає перспектив розвитку промисловості,створюючи таким чином нові робочі місця, зростання доходів населення, одночаснозабезпечує збереження пам'ятників історії, архітектури, культури; другий вміщуєв себе передумови розвитку, зокрема природно-рекреаційний потенціал; у третьомурозділі дається характеристика головним рекреаційним районам; у четвертому –аналізують проблеми та розробляють перспективи розвитку даного виду діяльностів Україні, бо незважаючи на всі політичні та соціально-економічні негараздиостанніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарстваУкраїни, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощуєобсяги виробництва туристичного продукту.
Туризм в Україніможе і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповненнядержавного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінноговідпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурноюспадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.
/>РОЗДІЛ І. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯРЕКРЕАЦІЙНОГО
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ,ЙОГО ВИДИ ТА СТРУКТУРА
1.1.Загальна характеристика курортно-туристичної діяльності України.
Прогнози щодопозитивних тенденцій розвитку туризму в кінці XX ст. та на початку XXI ст.виправдалися. Протягом 2008 року зареєстровано 11,9 млн. відвідань Україниіноземцями (річний приріст дорівнює 6,2%). В тому числі 5,8 млн. туристичнихпоїздок (приріст 31,8%) та 5,6 млн. одноденних поїздок (зменшення на 17,7%).
В порівнянні з2007 роком в мотивації в'їзду іноземних громадян до України в 2008 роцівідбулися структурні зміни, причиною яких було значне зростання (+57%, або 1,5млн. осіб) приватних туристичних поїздок одночасно з різким падінням обсягівтранзиту (-54% або 2,6 млн. осіб). В порівнянні до 2007 року транзитний потік зРосії скоротився у 2,9 рази, з Білорусії — у 6,2 рази, з Вірменії у 4,9 рази, зГрузії у 5,6 рази.
За схемоюрозрахунків, рекомендованою ВТО, іноземні відвідувачі залишили близько 2,5 млрд.,доларів США протягом свого перебування в Україні у 2008 році.
У свою чергугромадяни України в 2008 році здійснили 15,6 млн. закордонних поїздок (прирістсклав 16,4%), в тому числі 9,4 млн. туристичних (приріст 8,0%), решта — одноденні відвідання.
Аналогічно до багатьохєвропейських країн, де найбільш потужними є туристичні потоки між сусіднімидержавами, для України сукупна частка туристичного обміну з Росією, Білоруссюта Молдовою протягом останніх років коливається близько 65% від загальнихобсягах тур потоків.
Поряд з цим,сусідні країни забезпечують і потужні потоки одноденних відвідувачів.
Поїздки міжсусідніми державами і надалі будуть значно переважати в структурі міжнародноготуризму.
Розглядаючиструктуру внутрішнього туризму, слід зазначити продовження активної діяльностіу 2008 році туристичних підприємств таких регіонів, як АР Крим, м. Київ,М.Севастополь, Одеська, Донецька, Львівська, Харківська області.
Понад 6,9 млн.населення України здійснили різноманітні подорожі рідним краєм. Близько 16,0млн. відвідувачів зареєстровано музеями України та більше 1,8 млн. екскурсантівна рахунку тур агентств.
Розрахований заметодикою ВТО сукупний обсяг реалізації товарів та послуг різних галузейекономіки, що забезпечують задоволення споживчих потреб іноземних та внутрішніхвідвідувачів України, склав в 2008 році 20,9 млрд, гривень, або 3,9 млрд. дол.США.
Таблиця1.1.
Основністатистичні показники розвитку туристичної галузі
в 2004-2008pp. 2004 2005 2006 2007 2008 Кількість туристів, які в'їхали в Україну, млн.осіб 7,6 6,2 4,2 4,4 5,8 Кількість туристів, які виїхали з України, млн. осіб 10,5 8,6 7,4 8,7 9,4 Кількість внутрішніх туристів, млн. осіб 5,7 5,7 6,4 6,6 6,9 Загальний обсяг туристичних потоків, млн. осіб 23,8 20,5 18,0 19,7 22,1 Приріст до попереднього року,% 10,19 -13,9 -12,2 9,44 12,18
Протягом 2008-гороку туристичні підприємства, готелі та санаторно-курортні заклади України,загальною кількістю 7214 одиниць, реалізували власних послуг на суму близько Змлрд. грн., що дорівнює 1,5% у ВВП України та 3,3% по статті «Виробництвопослуг». Приріст сукупного обсягу реалізації в порівнянні з попереднімроком становив 30%. За останні три роки кількість відвідань України іноземнимигромадянами збільшилась у 2,2 рази, в тому числі кількість іноземних туристівзросла на 38%.
В усьому світівиявляється тенденція до зменшення частки організованого туризму у міжнароднихтуристичних потоках. Все більше людей подорожують, але поповнення їхчисельності відбувається за рахунок тих, хто самостійно організовує своїпоїздки, уникаючи послуг туристичних агентств. Такі можливості створюютьсязавдяки розширенню доступності інформації через Інтернет, спрощенню порядкуперетину кордонів між країнами.
В Україні на фонізростання в'їзного туризму взагалі, частка в ньому організованого туризмузменшується.
У виїзномутуризмі України, обсяги якого збільшились за 2008 рік на 8,7%, прослідковуютьсяпевні закономірності та тенденції.
Найпотужнішіпотоки виїзду українських громадян, як і раніше, зареєстровані в напрямках досусідніх держав. Це є очевидною закономірністю, яка проявляється як утуристичних поїздках, так і в одноденних відвіданнях, левову частку якихскладають транзитні поїздки.
В зв'язку звведенням візового порядку в'їзду до Чехії, Словаччини, а з 2002 року і доБолгарії, туристичний потік в цих напрямках значно скоротився. [7,56]
1.2.Суть та структура рекреаційної діяльності в Україні.
Важливе значеннядля розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму мають туристичніресурси, які є основною метою подорожей. В силу цих обставин вони зумовлюють івизначають найважливіші економічні показники туризму, такі, як кількістьтуристів, ціну на послуги, географію подорожей, їх сезонний розподіл,тривалість перебування та ін.
Туристичніресурси можна розділити на три групи:
1. рекреаційні(природні) ресурси — унікальні явища природи, печери, водоспади, скелі,заповідники, гори, ріки, моря, лікувальні води, кліматичні та бальнеологічні можливості;
2. об'єкти, якіпредставляють історичне та культурне минуле країни, — музеї, пам'ятники іпам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями, життям і діяльністю видатнихпредставників науки, техніки, культури, а також унікальні архітектурні та етнографічніоб'єкти;
3. об'єкти, якідемонструють сучасні здобутки країни в промисловості, будівництві, сільськомугосподарстві, науці і культурі, медицині та спорті.
Під туристичнимиресурсами розуміють сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів,що мають комфортні властивості та придатні для створення туристичного продукту.Як правило, наявність туристичних ресурсів визначає формування туристичногобізнесу в тому чи іншому регіоні.
Україна володієбагатими природно-кліматичними, культурно-історичними танаціонально-етнографічними ресурсами, які створюють передумови для розвиткубагатьох видів туризму. Більшість регіонів України має туристичні ресурси, яківідносяться до всіх трьох груп, що дає можливість виходу на туристичний ринок зприваблюючими туристичними пропозиціями.
Розглянемо першугрупу туристичних ресурсів — рекреаційні.
Рекреаційніресурси — природні й антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, які маютькомфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можутьбути використані з метою відпочинку та оздоровлення людей у певний час та задопомогою існуючих технологій і матеріальних можливостей.
Рекреація — розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальних та емоційних) абодіяльність, спрямована на відновлення продуктивних сил людини.
В Україні значнучастину природного потенціалу складають: рекреаційні ландшафти (лісові,приморські, гірські), оздоровчі ресурси (мінеральні води та лікувальні грязі),природно-заповідні об'єкти (національні природні та регіональні ландшафтніпарки, біосферні заповідники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо),території історико-культурного призначення (пам'ятки архітектури тамістобудування, історико-архітектурні заповідники та ін.).
Це унікальніресурси для перспективного розвитку туризму, зон рекреації і курортів танайбільш збережена частина природного довкілля.
Площа освоєних тапотенційних рекреаційних територій в Україні (без радіаційно забруднених)становить 12,8% території країни і розподіляється відповідно до природнихособливостей семи рекреаційних регіонів: Карпатський, Придністровський,Дніпровський, Донецько-Приазовський, Поліський, Причорноморський, Кримський.При визначенні цих регіонів враховувались наступні фактори:
1) геополітичнеположення (розташування території, наявність трудових ресурсів, транспортнихкомунікацій, джерел сировини, енергії, історія розвитку території, традиції таін.);
2) наявністьрекреаційних ресурсів;
3) стантуристичної інфраструктури;
4) попит нарекреацію та туризм;
5)туристично-рекреаційна політика регіону.
Згідно з оцінкоюландшафтних ресурсів, потенційний фонд природоохоронних, оздоровчих тарекреаційних територій становить 12,1 млн. га, тобто 20% площі територіїУкраїни, що відповідає міжнародним показникам раціонального збереженняприродно-рекреаційних ресурсів. Одноразова місткість ландшафтів України,враховуючи допустимі природоохоронні норми, становить понад 40 млн. чоловік.
Не менш важливемісце у розвитку туризму в Україні займає друга група туристичних ресурсів –культурні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, археології, етнографічніособливості території, що є важливим засобом задоволення потребпізнавально-культурної рекреації. Загальна кількість архітектурно-історичнихпам'яток в Україні становить 48690 об'єктів, їхня цінність та чисельність(насичення, щільність) у межах областей істотно різняться. Найбільшеархітектурно-історичних пам'яток, що охороняються державою і церквою, уЛьвівській області (3934), Київській (2886) та Чернігівській (2859) областях.Найцінніші культурно-історичні ресурси — у Київській, Львівській,Тернопільській, Полтавській, Чернігівській областях, Республіці Крим.
Специфічноюскладовою частиною рекреаційних ресурсів є однорідні (гомогенні) рекреаційніресурси — соціальні і природні об'єкти, явища, події, походження яких тіснопов'язане як з територією України (де вони розташовані або відбувалися), так із територією тієї зарубіжної країни, в межах якої даний об'єкт, явище, подіяпервісно виникли. В Україні виявлена значна кількість таких об'єктів, деякі зних мають світове та європейське значення та унікальний історико-інформаційний,духовно-естетичний, інтернаціональний потенціал.
І нарешті, третягрупа туристичних ресурсів, яка представлена сучасними здобутками світовогорівня в промисловості, сільському господарстві, будівництві, медицині, спорті,науці та культурі.
Багатовекторністьекономічної політики України, європейський вибір, співпраця з Світовим банкомта Міжнародним валютним фондом сприяють розвитку конгресового туризму,проведенню в Україні економічних форумів, наукових конференцій та симпозіумівтощо.
Отже, маючи такийресурсний потенціал, туризм України повинен сприяти зміцненню економіки країни,наповненню державного бюджету, зростанню добробуту українських громадян,збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалусуспільства.
Найголовнішим уефективному використанні рекреаційних ресурсів є наявність туристичноїінфраструктури. Це готелі, мотелі, будинки відпочинку, пансіонати, санаторії,заклади харчування, транспортні засоби, заклади для розваг, атракції та ін. Тутдоцільно відзначити, що на початок 2009 року в Україні налічується 1258підприємств готельного господарства загальною кількістю 100,67 тис. місць. Заформою власності вони розподіляються таким чином: 40% перебувають у державнійта комунальній власності, 57% — у колективній та 3% — у приватній. Рекреаційніможливості України характеризуються також наявністю 3304 санаторно-курортних таоздоровчих закладів різної відомчої підпорядкованості та форм власності, в томучислі: санаторії 487, санаторії-профілакторії — 357, бази та інші закладивідпочинку — 2015, пансіонати відпочинку — 235, будинки відпочинку — 38,пансіонати з лікуванням — 68, інші заклади — 104. [ 10,233]
РОЗДІЛІІ. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
2.1.Основні передумови розвитку рекреаційної діяльності в Україні
Головною рушійноюсилою розвитку туризму в Україні залишаються економічні вигоди, які він надає.Так, туризм стимулює розвиток елементів інфраструктури: готелів, ресторанів,підприємств торгівлі тощо. Він призводить до збільшення доходної частинибюджету за рахунок податків, що можуть бути прямими (плата за візу, митнийзбір) або непрямими (збільшення заробітної плати робітників призводить дозбільшення сум прибуткового податку, що сплачується ними в бюджет). Крім цього,туризм має широкі можливості для залучення іноземної валюти і різного родуінвестицій.
Також він сприяєширшому розвитку економіки, утворюючи галузі, що обслуговують індустріютуризму, забезпечує зростання доходів населення та підвищення рівня добробутунації.
Крім цього, впливтуризму на економічний розвиток виявляється у підвищенні ділової активності ірозширенні виробництва товарів і послуг в результаті збільшенняплатоспроможного попиту за рахунок іноземних та місцевих екскурсантів.
Важливе місцевідводиться туризму у створенні робочих місць і вирішенні проблеми зайнятості.Кількість робочих місць щоденно збільшується, не вимагаючи при цьому великихвитрат. Туризм охоплює багато секторів економіки і цим ускладнює визначенняточної оцінки кількості працівників, зайнятих у сфері туризму. Крім того,вирішення проблеми реальної оцінки ускладнюється ще і певною специфікою праці (сезонність,робота за сумісництвом, тимчасова робота та інше). І все-таки кількістьзайнятих у туристичній сфері постійно зростає.
Туристичнадіяльність — це сфера господарського комплексу, що забезпечує десяту частинусвітового валового продукту. Ця галузь розвивається швидкими темпами і внайближчі роки вона може стати найбільш важливим сектором підприємницькоїдіяльності.
За прогнозами Всесвітньоїтуристичної організації щодо розвитку туризму у світі повною мірою стосуються йУкраїни. Адже вона має надзвичайно вигідне географічне та геополітичнерозташування, розвинену транспортну мережу, володіє значнимиприродно-рекреаційними та історико-культурними ресурсами, населена працелюбнимі гостинним народом. Забезпечити належну віддачу від цього потужного потенціалу,використати його в інтересах активного відпочинку та оздоровлення можна лише заумови чіткої організації туристичної діяльності, зміцнення існуючої тастворення нової матеріально-технічної бази, залучення досвідчених ікваліфікованих кадрів, тобто за умови правильної організації та ефективногоуправління туризмом. [8,91]
2.2.Оцінка природних рекреаційних ресурсів України
Природно-рекреаційніресурси є основою розбудови спеціалізованих закладів короткочасного татривалого розміщення людей з метою задоволення їхніх рекреаційних потреб:лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх, спортивних. Звичайно їх розташовуютьза межами постійного проживання людей, на територіях, що характеризуютьсяпевним рекреаційним потенціалом. Найбільша територіальна концентраціярекреаційної діяльності є характерною для Криму, Карпатського регіону таприморських територій Одеської, Миколаївської, Донецької областей.
Природнірекреаційні ресурси — природні та природно-технічні геосистеми, тіла, явищаприроди, які мають комфортні властивості для рекреаційної діяльності та можутьбути використані для її організації впродовж певного часу. Напрям рекреаційноїдіяльності визначається економічними і соціальними потребами суспільства,загальною культурою населення. Він пов'язаний з обсягом і характером відрізківвільного часу і потребує для реалізації особливих властивостей простору.Рекреаційна діяльність — невід'ємна частина сучасного способу життя. Залучаючиу сферу цієї діяльності природні об'єкти, культурні комплекси, технічні системита інші складові рекреаційного потенціалу, людина знаходить або формує, асуспільство розвиває особливі територіальні рекреаційні системи.
Україна маєрізноманітні природні рекреаційні ресурси (кліматичні, біологічні, гідрологічні,ландшафтні, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі тощо). Характеристикарекреаційних ресурсів містить дані про якість природних умов, площу або об'єм,на які ці якості поширюються, тривалість періоду, впродовж якого виявляють своюдію певні якості.
Загальна площаземель, придатних для рекреаційного використання, Україні становить, 15,6відсотка території, в тому числі рівнинних рекреаційних ландшафтів — 7,1,гірських — 2,3 (у Карпатах — 1,9, в Криму — 0,4). Близько 7,8 млн га відносятьдо умовно придатних для рекреації земель (мають обмежене рекреаційне значення).
Рекреаційні лісистановлять близько 10 відсотків усіх лісів державного лісового фонду.Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використаннялісів, їхніми водоохоронно-захисними властивостями, цілющим впливом на організмлюдини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку,туризму.
Одним знайважливіших чинників лікувальної рекреації є наявність природних мінеральнихвод. За існуючою класифікацією їх поділяють на вісім основних бальнеологічнихгруп: мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей, вуглекислі,сірководневі, залізисті та миш'якові, йодобромні, радонові, боровмісні таслабкомінералізовані з високим вмістом органічних речовин. Практично в Українівиявлені та досліджені майже всі групи мінеральних вод.
Найбільшакількість джерел мінеральних вод зосереджена в західній частині України,зокрема в Закарпатській області. Багато джерел в Луганській. Дніпропетровській,Полтавській, Рівненській областях. Є вони також в Івано-Франківській,Харківській, Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській, Черкаській,Донецькій та Запорізькій областях. Окремі джерела стали основою формуваннятаких відомих курортів, як Хмільник, Трускавець, Східниця, Моршин, Немирів.
Досить значні вУкраїні запаси лікувальних грязей. Зосереджені вони головним чином у південнихта північно-західних областях. На базі грязьових покладів функціонуютьнайстаріші в України грязьові курорти — Бердянськ, Євпаторія, Куяльник, Саки,Хаджибейський тощо. У північно-західних областях поширені торфові грязі. Їхвикористовують на курортах Миргород, Моршин, Немирів, Черче тощо.
До ландшафтнихрекреаційних ресурсів належать гори, які створюють передумови для розвитку різнихвидів рекреаційної діяльності, від спортивних і оздоровчих досанаторно-лікувальних. Гірсько-рекреаційні ресурси зосереджені переважно вКарпатах та Кримських горах. Карпати характеризуються вологим і теплимкліматом, вертикальною зональністю, значною лісистістю (40 відсотків),наявністю сприятливих перепадів висот для організації гірськолижних спусків,лижних полів. У гірських долинах зі сприятливим мікрокліматом функціонують такікліматичні курорти, як Яремча, Ворохта, Космач та ін. Кримські гори заекзотичністю не поступаються Карпатам. Вони так само привабливі для туристичнихпоходів, альпінізму та інших активних видів відпочинку.
Пляжні ресурсизосереджені у приморських територіях Одеської, Миколаївської, Херсонської,Запорізької та Донецької областей, у Криму. Рекреаційна цінність морськогоузбережжя визначається поєднанням сприятливих кліматичних, бальнеологічних таландшафтних ресурсів. Для рекреації можна використовувати близько 1500 км морського узбережжя.
[ 6,140]
РОЗДІЛІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОВНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ
3.1.Характеристика Карпатського рекреаційного району
Карпатськийрегіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області) займаєплощу 56,6 тис. кв. км, де проживає 6,5 млн. чол. Це один з староосвоєнихрайонів, розташований в західній частині України.
Одним зстратегічних напрямків розвитку регіону є пріоритетне освоєння йогорекреаційного потенціалу. Для підтвердження обгрунтованості такого вибору можнанавести наступні основні аргументи:
1. Наявністьприродно-ресурсної бази. В регіоні є понад 800 джерел і свердловин лікувальнихмінеральних вод всіх відомих типів, багато з них унікальні, їх запаси достатнідля щорічного оздоровлення більш як 7 млн. чол. Теперішній рівень їхвикористання не перевищує 15%. Розвідано також значні запаси лікувальних грязейта озокериту. Ці ресурси у поєднанні з сприятливими кліматичними умовами єприродною базою розвитку санаторно-курортної справи.
Карпати маютьпотужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти,рельєф створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати немають альтернативи на Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівнісвітових стандартів.
2. Вигіднегеографічне положення. Регіон розташований в центрі Європи, через ньогопроходять різноманітні зв'язки, а щільна мережа транспортних шляхів єсприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих з багатьох країнсвіту.
3. Фактортериторіальної забезпеченості суспільних потреб в рекреаційних послугах. ВУкраїні фактично є три регіони, умови яких дозволяють задовольнити потреби врекреаційних послугах. Це Кримський, Причорноморський та Карпатський. На фоніперевантаження перших двох і зростаючому попиті Карпати виступають фактичноєдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення наоздоровлення і відпочинок.
4. НаслідкиЧорнобильської аварії. Порівняно високий рівень екологічної безпеки і наявністьвеликих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворюваньобумовлюють потребу в створенні в Карпатах широкої мережі спеціалізованихоздоровниць для населення, яке потерпіло від радіоактивного забруднення.
5. Екологічнийфеномен території. З одного боку, природа Карпат в порівнянні з іншимирегіонами зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан,а також враховуючи винятково важливе клімато- і водорегулююче значення Карпатяк для України, так і для сусідніх європейських держав, гостро стоїть питаннязбереження унікальної природи цього краю. З другого боку, звичайно, призабезпеченні екологічної безпеки Карпат, необхідно створювати туристичнуінфраструктуру, будувати дороги, мости, гірськолижні підйомники та ін., щозалучить велику кількість гостей на відпочинок та лікування в регіон.
Можна навести щецілий ряд інших переконливих аргументів на користь рекреаційної орієнтаціїперспективного розвитку Карпатського регіону.
Природно-ресурснийта історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічнимположенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку системисанаторно-курортного лікування, туризму і відпочинку, орієнтованої як навнутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземних туристів.
Карпатськийрегіон має можливість використовувати для лікування залізисті, бромисті ійодисті, миш'яковисті, родонові та інші мінеральні води, запаси яких практичноне використовуються.
До рекреаційнихресурсів регіону відносяться також озокерит і лікувальні грязі. Бориславськеродовище озокериту — найбільше на Україні. Більша ефективність озокериту впорівнянні з лікувальними грязями пояснюється тим, що при термічній обробціозокерит не губить лікувальних властивостей і його можна застосовувати дляповторного лікування. Щорічно в Бориславському родовищі (Львівська область)добувається близько 700 т медичного озокериту. Запаси родовища, при існуючихобсягах видобутку, забезпечать потреби лікування протягом 100 років.
Ресурсамигрязелікування в регіоні є торф'яні грязі Немирівського, Великолюбінського,Моршинського родовищ, родовище Шкло у Львівській області, родовище Черче вІвано-Франківській області.
Природнийпотенціал рекреації органічно доповнюється багатим арсеналом пам'яток історії,культури, архітектури.
Карпатськийрегіон належить два найбагатших на Україні територій на пам'ятки історії такультури, найстаріші з яких розташовані в районі Дністра та Закарпаття. Натериторії чотирьох областей взято під охорону понад 6 тисяч пам'ятокархітектури ІХ-ХХ ст., серед яких особливе місце займають споруди Львова,Жовкви, Підгірців, Галича, Ужгорода, Мукачева, Хотина, Чернівців та інші.
Світової славиздобула дерев'яна архітектура Карпат XIV-XIX ст. В регіоні знаходиться рядархеологічних пам'яток міжнародного значення — трипільські поселення наДністрі, старослов'янські городища в Стільському, Пліснеську, Звенигороді,Василеві, Непоротові, Рухотині; залишки стародавнього Галича в Крилосі, руїнискельних фортець в Спасі, Уричі, Розгірче, Бубнищі.
В регіонізбереглась багата духовна культура — своєрідні звичаї і обряди, народніпромисли, фольклор буковинців, бойків, лемків, гуцулів.
Таким чиномоцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісніпараметри в поєднанні з географічними і економічними факторами є важливимиоб'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатськогорегіону. Рекреаційно-туристичний потенціал будь-якої території характеризуєтьсянаявністю рекреаційних ресурсів, їх кількістю та різноманітністю. За видами ціресурси можна поділити на кліматичні, ландшафтні, водні, фауністичні,мінералогічні та культурно-історичні, а функціонально вони забезпечуютьлікування, відпочинок, пізнання природи і культурно-історичних явищ вконкретному регіоні. [5,268]
3.2.Рекреаційне природокористування в Чернівецькій області.
Чернівецькаобласть володіє багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів,являючи собою рекреаційний регіон багатопрофільного літнього і зимового,гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку табальнеологічного лікування. Область має сприятливі кліматичні умови, а такожвисокий природно-рекреаційний і курортний потенціал, який багато в чомувизначає соціально-економічний профіль краю та привабливість його як дляукраїнських туристів, так і для іноземців.
Таблиця3.1
Природно-рекреаційні ресурсиЧернівецької області Види ресурсів Одиниці виміру Кількість Ємність, тис.люд.-доз 1 Мінеральні води Джерел 64 220,2 2 Лікувальні грязі Родовищ 7 1700,0 3 Річкові пляжі км 127 7012,5 4 Рекреаційні ліси тис. га 28 2164,4
Туристичнийпотенціал Буковини формується також за рахунок інших складових — історичних таархітектурних пам'ятників, релігійних споруд, пам'яток культури та мистецтва,наявності традиційних народних промислів та ремесел тощо. Чернівецька область — одна з небагатьох областей України, яка володіє архітектурно-містобудівноюспадщиною, вельми різноманітною як в етнічному, так і в хронологічному,стилістичному й типологічному відношеннях. До найцінніших належатьсередньовічні фортеці, муровані та дерев'яні храми унікального«хатнього» типу, окремі будівлі та їх комплекси. В області взято надержавний облік 631 пам'ятку архітектури і містобудування, з яких близько 200 — загальнодержавного значення. Відомо понад 300 нововиявлених пам'яток.Пам'ятники археології включають слов'янські городища ІХ-Х століть тадревньоруські поселення ХП-ХІІІ століть. Споруди культового паломництвапредставлені чи не найдовершенішими зразками [60, 103].
До спискуісторичних міст і селищ увійшли: Вижниця, Кіцмань, Лужани, Путала, Сторожинець,Усть-Путила, Хотин, Чернівці. Найбільший інтерес в екскурсантів викликає самеобласний центр, де сконцентровані найбільш цікаві об'єкти екскурсійного огляду.Головну увагу привертає старе місто, тобто центральна частина; тут виділяєтьсяархітектурний ансамбль Чернівецького національного університету, муздрамтеатр,палац текстильників, приміщення міської ради та облдержадміністрації, соборСвятого Духа та костьол «Серце Ісуса», церква св. Параскеви,римо-католицький храм, будівлі залізничного вокзалу та поштамту і багато інших,не менш цікавих прикладів таланту буковинських, австрійських, румунськихмайстрів. Крім того, в місті діє велика кількість музеїв та меморіальних місць,пов'язаних з життям і творчістю видатних людей Буковини та Західної Європи.
В регіоні доцього часу існують художні промисли з виробництва килимів, вишивання тавиготовлення виробів з дерева. Ці промисли розвинені у центральній,південно-західній і західній частинах Чернівецької області.
Окрім природних,культурно-історичних та релігійно-мистецьких умов, туристично-рекреаційнийпотенціал краю визначають наступні особливості:
1. Зручне тавигідне географічно-транспортне положення, оскільки для України, Буковина єворотами до країн Південно-Східної Європи — через регіон проходять важливіавтомобільні та залізничні шляхи як державного, так і міжнародного значення.Туристи, які рухаються транзитом, досить часто зупиняються в Чернівцях дляотримання різноманітних послуг — харчування, короткочасного проживання,оглядових екскурсій і т.п.
2.Національно-етнографічна особливість регіону, яка проявляється в своєріднійетнографічній культурі. Крім української, тут збереглась російська, румунська,польська, молдовська, вірменська, австрійська культури, відбулося змішуваннянародів.
Це забезпечуєпевні переваги при встановленні економічних та культурних відносин звідповідними країнами.
3. Відносносприятлива екологічна ситуація, оскільки Чернівецька область характеризуєтьсянезначною забрудненістю внаслідок Чорнобильської катастрофи та діяльностіпромислових підприємств. За результатами досліджень, проведених Інститутомреформ, в нашому регіоні найменше здійснюється викидів шкідливих речовин вповітря.
4. Соціально-економічніособливості — край має порівняно низький рівень індустріалізації території, що можесприяти розширенню потенційних можливостей розвитку туристичної індустрії.
Невелика площатериторії, що дає змогу влаштовувати туристичні поїздки в межах 1-2 діб зврахуванням виїзду в сусідні області, які, до речі, багаті на місця культовогопаломництва та пам’ятки природи.[ 4,215]
3.3.Характеристика Причорноморського рекреаційного району
Курортно-рекреаційнегосподарство є одною з найперспективніших ланок економіки Причорномор’я.Сприятливі кліматичні умови причорноморської частини території, численні пляжі,тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів визначають йогодержавне та міжнародне значення. Найбільше значення мають курорти ПівденногоБерега Криму і бальнеологічні курорти Одеси.
В АвтономнійРеспубліці Крим зосереджено 36 % санаторіїв курортного фонду України, понад ЗО% будинків і пансіонатів відпочинку, майже 20 % туристських закладів. Діють 127санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 94 будинки відпочинку і пансіонати, уяких щороку відпочиває понад 1 млн чол. На базі джерел мінеральних водфункціонують санаторії в Євпаторії, Саках, Феодосії. Практичне значення маютьтермальні води Тарханкутського півострова, лікувальні грязі численних солонихозер. Сформувалися рекреаційні райони: Ялтинський, Євпаторійський,Феодосійський.
В Одеськійобласті — 43 санаторії і пансіонати з лікуванням, 16 будинків і пансіонатіввідпочинку, турбази і дитячі табори. Функціонують курорти: Аркадія, ВеликийФонтан, Кароліно-Бугаз — Затока, Куяльницький та ін. Всі вони в Одеськомурекреаційному районі.
Закладивідпочинку Миколаївської області розташовані головним чином у курортних зонахОчакова та Миколаєва. Є 4 санаторії і пансіонати з лікуванням, 17 будинків тапансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори. Херсонськаобласть має значні можливості для розвитку курортного господарства та масовоговідпочинку в долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжях Каховського водосховища,Дніпровського лиману, Чорного та Азовського морів, але вони використовуютьсянезначною мірою. Функціонують курорти Гола Пристань, Скадовськта курортнамісцевість Арабатська Стрілка. В області — 8 санаторіїв та пансіонатів злікуванням та 38 будинків і пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку тадитячі табори.Причорноморський економічний район — один з найбільших центрівтуризму міжнародного значення. Численні пам'ятки історії, архітектури,археології, екзотичні природні об'єкти, м'який клімат зумовлюють розвитокпішохідного, автомобільного, водного, гірського та інших видів туризму. [2,324]
РОЗДІЛIV. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
4.1.Головні проблеми розвитку
До головнихпроблем даної галузі слід віднести наступне: по-перше це відсутність належногоінвестування та зацікавленості з боку держави; по-друге це екологічні проблеми.Останній фактор є характерним, перш за все, у зв'язку з аварією наЧорнобильській АЕС в 1986 р. Інститутом Вивчення Вільного Часу відзначено, що в1985 році екологічні проблеми хвилювали лише 30% потенційних туристів (накінець 90-х — вже 57%). Тут дається взнаки негативний вплив аварії на ЧАЕС.Кількість іноземних туристів, що відвідали Київ у 1986 році, знизилась більш ніжв 5 разів в порівнянні з 1985 роком, і тільки нещодавно їх число почалопоступово зростати. Негативний ефект екологічного чинника посилюється ще й тим,що він носить довгостроковий характер, адже зміна свідомості суспільствавідбувається набагато повільніше, аніж ліквідація наслідків екологічноїкатастрофи.
Більшістьготелів, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, баз відпочинку та туристичних базбудувались за проектами, що сьогодні не відповідають міжнародним стандартам.Мережа їх активно формувалась у період масового туризму, з інтенсивноюексплуатацією та несвоєчасним капітальним і поточним ремонтом, що призвело дозначного зносу цих будівель та оснащення.
На початок 2009року в Україні функціонують 2,7 тис. туристичних підприємств, що становить 64%від загальної кількості тих, які отримали ліцензію на туристичну діяльність.Більше половини (52%) діючих туристичних підприємств сконцентровано у трьохрегіонах: м. Київ (25%), Автономна Республіка Крим (18,%), Одеська область(9,0).
Але тількинаявності інфраструктури, призначеної для туризму, недостатньо, її необхіднорозглядати в широкому значенні, основні елементи якої повинні виконувати нетільки винятково рекреаційну функцію, а й служити провідним фактором піднесеннявсього соціально-економічного життя країни.
Це має бутиінфраструктура загального користування, що повинна відповідати світовимстандартам і зорієнтована на всіх мешканців України та її гостей.
В рекреаційнійінфраструктурі, одне з ключових місць належить транспортній системі. Питанняохоплює проблему транзитних перевезень, організацію залізничного сполучення,розвиток автомагістралей, повітряного, морського, річкового транспорту.
Україна маєрозвинуту мережу автомобільних доріг і залізниць, аеропортів, річкових іморських портів. Авіаційний, автомобільний, залізничний, річковий і морськийтранспорт здатні забезпечити перевезення туристів з резервом транспортнихпотужностей на деяких видах транспорту.
Транспортні шляхиУкраїни повинні відповідати міжнародним вимогам та надавати можливість здійснюватиперевезення швидко, безпечно, надійно, комфортно. Саме вони є першою ланкоютуристичного потоку іноземних громадян в Україну. Взаємодія двох галузей — транспорту і туризму — допоможе кожній з них у короткі терміни вирішитибільшість питань, зокрема розбудови туристичної інфраструктури за напрямкаминаціональної мережі транспортних коридорів із залученням приватного капіталу(національного і закордонного).
В Україніприйнята Програма функціонування національної мережі міжнародних транспортнихкоридорів, її реалізація дозволить вирішити проблему облаштування доріг,створити сприятливі умови для розвитку туристичної індустрії.
Не менш важливоюскладовою інфраструктури є існуюча мережа прикордонних переходів з країнами — сусідами, її розширення та сервісне облаштування.
Неможливийрозвиток туризму без системи зв'язку і комунікацій, функціонуваннярізноманітних служб сервісу, розвитку громадського харчування і побутовогообслуговування, організації культурно-розважального обслуговування.
Актуальною дляУкраїни залишається проблема водопостачання і каналізації населених пунктів, і,в першу чергу, рекреаційних центрів.
Проблемаінфраструктурного облаштування території України може бути вирішена лишезавдяки інвестуванню в її розбудову великих коштів, в тому числі з бокуцентральної та місцевих влад, її розв'язання можливе лише в контекстіпрактичних дій по економічному піднесенню країни. [10,233]
4.2.Перспективи розвитку туризму в Україні
Розвиток туризмув Україні суттєво впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля,зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народногоспоживання, і є одним із найбільш перспективних напрямків структурноїперебудови економіки.
За підрахункамиВсесвітньої Туристичної Організації, у 2008 році за кількістю прибуттівіноземних туристів Україна займала 22 місце у світі (5,8 млн. осіб, щостановить близько 1% від світових туристичних прибуттів). За прогнознимирозрахунками щодо розвитку в'їзного туризму в Україні до 2009 року, йогочисельність зросте до 9,3 млн. осіб; прогноз на 2010 рік — 12,1 млн. осіб;прогноз на 2020 рік — 15,0 млн. осіб.
Як і для багатьохєвропейських країн, де найбільш потужними є туристичні потоки між сусіднімидержавами, так і для України, на перспективу, сукупна частка туристичногообміну з Росією, Білоруссю та Молдовою коливатиметься в межах 60% в загальнихобсягах тур потоків.
Окрім цього,сусідні країни забезпечуватимуть і потужні потоки одноденних відвідувачів,зокрема транзитних, чисельність яких щорічно збільшуватиметься.
Говорячи проперспективи розвитку туристичної індустрії в Україні на наступні десять років,перш за все, необхідно підкреслити, що сучасний туризм — це та сфера економікиі життєдіяльності суспільства в цілому, яка в тій чи іншій мірі інтегруєпрактично всі галузі. Саме це і визначає одне з перших місць, яке займає туризму світовій економіці. Саме цей фактор повинен стати головним у формуваннінового державного підходу до туризму, як тієї галузі, пріоритетний розвитокякої може позитивно вплинути на економічний і соціальний стан країни в цілому,стимулювати ряд важливих галузей економіки, сприяти зміцненню новогопозитивного іміджу України на світовій арені.
Стратегічноюметою розвитку туристичної індустрії в Україні можна визначити створенняконкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту, здатногомаксимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити націй основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересівпри збереженні екологічної рівноваги та історико-культурного довкілля.
Нарощуваннятемпів та підвищення ефективності роботи підприємств сфери туризму, становленнятуристичної галузі як однієї з провідних галузей вітчизняної економікистримується невирішеністю низки питань, розв'язання яких потребує державногорегулювання та підтримки виконавчих органів влади.
На думку одного зпровідних спеціалістів туризму Роберта А. Браймера, у теперішній час найбільшгальмівним фактором у розвитку туризму на суспільному рівні є відсутність увагита підтримки з боку політиків та громадської влади. Коли на туризм не зважають,його доходи не визначені, відсутнє ретельне планування та, як наслідок,відсутній і розвиток. Як тільки буде глибока зацікавленість на законодавчомурівні, поєднання зусиль для піднесення статусу індустрії туризму на більшвисокий рівень не тільки у вигляді декларацій, а й конкретних заходів щодовстановлення та підтримки економічних зв'язків, почне ефективно діяти маркетингу сфері туризму, відтоді можна розраховувати на видимі результати".
Перспективнийрозвиток туризму в Україні суттєво вплине на зайнятість населення. Якщо в 2010році кількість працівників у туристичній галузі складатиме 169 тис. чоловік, азайнятість в туризмі з урахуванням інших галузей (транспорт, торгівля, зв'язокта ін.) та тимчасової зайнятості протягом активного туристичного сезону — 2,79млн. осіб, то вже в 2015 році ці показники складатимуть відповідно 220 тис.осіб і 3,63 млн. осіб.
Подальшийрозвиток демократії, політична стабільність, визначення пріоритетних напрямківекономічного розвитку, майбутній вступ України до НАТО та ЄС — все цезабезпечить створення високоприбуткової туристичної галузі, яка задовольнитьпотреби внутрішнього та міжнародного туризму, з урахуванням природно-кліматичного,рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалукраїни, її національних особливостей.
Поступовезбільшення кількості працюючих, забезпечення більш високого доходу на кожногочлена сім'ї, підвищення тривалості оплачуваної відпустки та гнучкість робочогочасу поступово розширять такі сегменти туристичного ринку, як поїздки з метоювідпочинку і в період відпусток, відвідування тематичних парків і культурнихзаходів, здійснення ділових поїздок, короткочасних подорожей і маршрутіввихідного дня тощо.
Одним ізнайважливіших чинників, що впливає на розвиток як внутрішнього, так іміжнародного туризму, є добробут населення. Туристичний ринок дуже відчутний дозмін в економіці. За стабільних цін зростання особистого споживання на 2,5%,збільшує витрати на туризм на 4%, а зростання особистого споживання на 5%,збільшує витрати на туризм на 10%.
Щорічнезбільшення доходів громадян України приведе до більш інтенсивної туристичноїдіяльності і, зокрема, до збільшення кількості споживачів з високими доходами.В майбутньому населення України буде характеризуватися як таке, що маєпідвищену якість життя. Відпочинок, подорожі, мистецтво, культура станутьосновними елементами, які заповнять вільний час людини. [13,28].
ВИСНОВОК
Україна володієбагатими природно-кліматичними, культурно-історичними танаціонально-етнографічними ресурсами, які створюють передумови для розвиткубагатьох видів туризму. Більшість регіонів України має туристичні ресурси, яківідносяться до всіх трьох груп, що дає можливість виходу на туристичний ринок зприваблюючими туристичними пропозиціями.
Поступовотуристичні можливості використовуються політиками, бізнесменами, вченими,спортсменами, артистами, просто рядовими громадянами з усіх країн світу, які приїздятьв Україну з метою вивчення та обміну передовим досвідом в авіабудуванні,металургії, медицині, участі в спортивних змаганнях, проведенні концертнихзаходів та ін. В Україні вже стало регулярним проведення міжнародних інаціональних туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарків, фестивалів,конкурсів, які з кожним роком залучають все більше і більше іноземних гостей.
Отже, маючи такийресурсний потенціал, туризм України повинен сприяти зміцненню економіки країни,наповненню державного бюджету, зростанню добробуту українських громадян,збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалусуспільства.
Проблемаінфраструктурного облаштування території України може бути вирішена лишезавдяки інвестуванню в її розбудову великих коштів, в тому числі з бокуцентральної та місцевих влад, її розв'язання можливе лише в контекстіпрактичних дій по економічному піднесенню країни.
Туристичнадіяльність — це сфера господарського комплексу, що забезпечує десяту частинусвітового валового продукту. Ця галузь розвивається швидкими темпами і внайближчі роки вона може стати найбільш важливим сектором підприємницькоїдіяльності.
Україна маєнадзвичайно вигідне географічне та геополітичне розташування, розвиненутранспортну мережу, володіє значними природно-рекреаційними таісторико-культурними ресурсами, населена працелюбним і гостинним народом.Забезпечити належну віддачу від цього потужного потенціалу, використати його вінтересах активного відпочинку та оздоровлення можна лише за умови чіткої організаціїтуристичної діяльності, зміцнення існуючої та створення новоїматеріально-технічної бази, залучення досвідчених і кваліфікованих кадрів,тобто за умови правильної організації та ефективного управління туризмом.
Рекреаційнадіяльність — невід'ємна частина сучасного способу життя. Залучаючи у сферу цієїдіяльності природні об'єкти, культурні комплекси, технічні системи та іншіскладові рекреаційного потенціалу, людина знаходить або формує, а суспільстворозвиває особливі територіальні рекреаційні системи.
ХарактеризуючиКарпатський регіон можна зробити висновок, що природно-ресурсний таісторико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічнимположенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку системисанаторно-курортного лікування, туризму і відпочинку, орієнтованої як навнутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземних туристів.
Карпатськийрегіон належить до найбагатших на Україні територій на пам'ятки історії такультури, найстаріші з яких розташовані в районі Дністра та Закарпаття.
Таким чиномоцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісніпараметри в поєднанні з географічними і економічними факторами є важливимиоб'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатськогорегіону. Рекреаційно-туристичний потенціал будь-якої території характеризуєтьсянаявністю рекреаційних ресурсів, їх кількістю та різноманітністю.
ЩодоПричорноморського рекреаційного району, то тут слід відзначити, щокурортно-рекреаційне господарство є одною з найперспективніших ланок економікиПричорномор'я. Сприятливі кліматичні умови причорноморської частини території,численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типіввизначають його державне та міжнародне значення. Найбільше значення маютькурорти Південного Берега Криму і бальнеологічні курорти Одеси.
Причорноморськийекономічний район — — один з найбільших центрів туризму міжнародного значення.Численні пам'ятки історії, архітектури, археології, екзотичні природні об'єкти,м'який клімат зумовлюють розвиток пішохідного, автомобільного, водного,гірського та інших видів.
Говорячи проперспективи розвитку туристичної індустрії в Україні на наступні десять років,перш за все, необхідно підкреслити, що сучасний туризм — це та сфера економікиі життєдіяльності суспільства в цілому, яка в тій чи іншій мірі інтегруєпрактично всі галузі. Саме це і визначає одне з перших місць, яке займає туризму світовій економіці. Саме цей фактор повинен стати головним у формуваннінового державного підходу до туризму, як тієї галузі, пріоритетний розвитокякої може позитивно вплинути на економічний і соціальний стан країни в цілому,стимулювати ряд важливих галузей економіки, сприяти зміцненню новогопозитивного іміджу України на світовій арені.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ
1. Гаврилишин І.П. Туризм України:проблеми і перспективи, К.,2004.
2. Долішній М.І., Кравців В.С.Карпатський регіон у контексті державної економічної політики: оцінка станустратегія розвитку, Економіка України, №8,2005.
3. Євдокименко В.К. Регіональнаполітика розвитку туризму, Чернівці, “Прут”,2006.
4. Євдокименко В.К., Садова У.Я.,Шевчук Л.Т. Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: пошуки перспективрозвитку, Чернівці, ”Прут”, 2008.
5. Іванух І., Данилишин Б.Природно-ресурсний потенціал України і шляхи підвищення його використання \\Економіка України, № 11,2008.
6. Жук В.М., Кравців В.С.Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах,Економіка України,№12,2003.
7. Качан Є.П. РПС—К.: Вища школа,2008.
8. Матеш В.А. Україна запрошує навідпочинок, Вісті з України, №4,2009.
9. Рекреація: соціально-економічніаспекти.—К.: Наук. думка, 2006.
10. Прейгер Д.Л., Малярчук І.Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнароднихтранспортних коридорів, Економіка України, №6, 2001.
11. Програма розвитку туризму вУкраїні до 2005 року, К.,1997.
12. Статистичний щорічник України за2002 рік /Держкомстат України.—К.: Техніка,2003.
13. Стеченко Д.М. РПС і регіоналістика:Навчальний посібник—К.: Вікар,2001.
14. Цибух В.І. Стан і перспективирозвитку туризму в Україні, Туристично-краєзнавчі дослідження, в.2, К.,2009.
15. Школа І.М., Григорків В.С.,Киф”як В.Ф. Розвиток міжнародного туризму в Україні, Чернівці, 2007.
Додаток1
/>Таблиця 1.1.
Основні статистичні показникирозвитку туристичної галузі
в 2004-2008 pp.Показники 2004 2005 2006 2007 2008 Кількість туристів, які в'їхали в Україну, млн.осіб 7,6 6,2 4,2 4,4 5,8 Кількість туристів, які виїхали з України, млн.осіб 10,5 8,6 7,4 8,7 9,4 Кількість внутрішніх туристів, млн. осіб 5,7 5,7 6,4 6,6 6,9 Загальний обсяг туристичних потоків, млн. осіб 23,8 20,5 18,0 19,7 22,1 Приріст до попереднього року,% 10,19 -13,9 -12,2 9,44 12,18
Додаток2
/>Таблиця 1.2.
Обсяг наданих в Українітуристичних та суміжних послуг, розрахований за методикою ВТОПоказники 2004 2005 2006 2007 2008 Млрд.грн. 8,0 8,4 16,0 18,5 20,9 Млрд. дол. США 3,7 3,8 3,2 3,4 3,9 Довідкові показники Всього іноземців в'їхало в Україну, млн.чол. 14,7 12,0 11,0 11,7 11,9 Всього громадян України виїхало за кордон, млн.чол. 14,7 12,6 12,3 14,2 15,6 Зовнішньоторговельний обіг України, млрд.дол.США 37,5 32,5 28,1 33,2 36,7 Приріст до попереднього року у % -1,06 -13,33 -13,54 18,15 10,5
Додаток3
/>Таблиця 1.3.
Природно-рекреаційні ресурсиЧернівецької області Види ресурсів Одиниці виміру Кількість Ємність, тис.люд.-доз 1 Мінеральні води Джерел 64 220,2 2 Лікувальні грязі Родовищ 7 1700,0 3 Річкові пляжі км 127 7012,5 4 Рекреаційні ліси тис. га 28 2164,4