Луганськ

Міністерство аграрної політикиУкраїни
Державний агроекологічний університет
Курсова робота
на тему: «Луганськ»
Виконавстудент курсу
екологічногофакультету
Перевіриввикладач

Зміст
Загальна характеристика області та їїмісце в господарському комплексі України
Аналіз і оцінка природно-ресурсногота соціально-економічного потенціалу
Темпи, пропорції і структурагосподарського комплексу
Аналіз розвитку і розміщення основнихгалузей господарського комплексу
Аналіз розвитку і розміщеннясоціальної сфери. Життєвий рівень
Територіальна організація розвиткупродуктивних сил
Зовнішньоекономічна діяльність
Екологічна ситуація
Основні напрямисоціально-економічного розвитку області

Загальна характеристика області та її місце в господарсь­комукомплексі України
Луганськаобласть утворена 3 червня 1938 р. як Ворошиловградська область у складіУкраїнської РСР і носила цю назву до 1958 p., а також з 1970 по 1990 pp.Розташована вона в басейні середньої течії річки Сіверський Донець на сходіУкраїни. Має державний кордон з Російською Федерацією: на півночі зБєлгородською і Воронезькою, на сході і південному сході — з Воронезькою іРостовською областями. На північному заході межує з Харківською, на південномузаході та заході — з Донецькою областями. Ґрунтові і агрокліматичні умови вцілому є сприятливими для сільськогосподарського виробництва.
ПлощаЛуганщини — 26,7 тис. км* (10 місце в Україні). За цим показником вона займаєдесяте, а за кількістю населення п'яте місце в державі. Область має вигіднегеографічне положення, яке обумовило специфіку формування її продуктивних сил.У ній розгалужена мережа залізничних і автомобільних шляхів загальнодержавногота міжнародного значення, зокрема Харків — Ростов — Баку. Через областьпроходить низка транзитних нафто- і газопроводів. Аеропорти Луганська іСіверськодонецька мають міжнародний статус. Луганщина володіє потенційнимиможливостями для створення промислових економічних зон, завоювання власної нішів міжнародній торгівлі та входження в систему міжнародних транспортнихкоридорів. В господарському комплексі України область виділяється, перш за все,потужною промисловістю, виробляючи понад 6,7% її продукції в країні, зокремавидобувною і металургійною галузями, машинобудівним комплексом. Сільськегосподарство розвинуте недостатньо, оскільки тут виробляється лише 2,7%продукції галузі в Україні й область залежить від її ввезення (табл. 1,2).

Аналіз і оцінка природно-ресурсного та соціально-економічногопотенціалу
Природно-ресурснийпотенціал. Луганська область знаходиться в степовій природно-географічній зоніна півдні Східноєвропейської рівнини на території двох геоморфологічнихрегіонів: північ — на Середньоруській височині, південь — на Донецькому кряжі,рельєф якого часто ускладнюється структурно-денудаційними формами, що створюєпевні труднощі для господарської діяльності. На Луганщині характерними єстепові розчленовані ландшафти, які представлені сильно розчленованимивисочинами та річковими долинами. Перепад висот складає понад 300 м. Уландшафті присутні різноманітні могили, серед яких є найвища точка ЛівобережноїУкраїни — гора Могила-Мечетна (367 м над рівнем моря). Долина головної водноїартерії регіону — Сіверського Дінця має асиметричну будову, обумовлену крутимскелястим правим схилом та пологим лівим берегом, і ширину від 4 до 24 км.
Таблиця1
Основніпоказники соціально-економічного розвитку Луганської областіПоказник 1990 1995 2000 2000 в % до | 1990 1995
Територія, тис. км2 26,7 26,7
26;7 100 100 Кількість наявного населення, тис. осіб 2871,1 2788,5 2607,0 90,8
93:5 Питома вага міського населення, % 87,0 86,0 ... — — Трудові ресурси, зайняті в усіх сферах економічної діяльності (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), тис. осіб 1250,0 1259,5 999,2 79,9 79,3 Питома вага їх в загальній кількості населення, % 43,5 45,2 38,3 — __ Валова додана вартість, у цінах 1 999 p… млн. грн. — 6023 5010* — 83,2* Валова додана вартість на душу населення, грн., у порівняльних цінах 1996 p., грн. — 2294 1885* — 82,2* Капітальні вкладення на душу населення, у порівняльних цінах, грн. 1083,4 323,3 209,0 19,2 64,6 Продукція промисловості у цінах 1999 p., млн. грн. 14102, 1 9272,7 7770,2 55,0 83,8 Продукція сільського господарства у порівняльних цінах 1996 р., млн. грн. 1603 933 690 43,0 74,0 Виробництво товарів народного споживання у цінах 1999 p., всього млн. грн. 2736,7 840,4 789,6 28,9 94,0 У тому числі: продовольчі 990,7 513,5 599,3 60,5 116,7 непродовольчі 1428,6 273,1 112,7 7,9 413 Експорт товарів, млн. дол. США — 573,6 680,7 — 118,7 Споживання палива: автобензину, тис. тонн — 181,1 112,6 68,0 вугілля та вугільної продукції, тис.тонн — 8896,3 5968Д 71,6
газу природного, млн. м3 — 5712,3 5240,1 90.5 паливного мазуту, тис. тонн — 227,7 76,9 332 дизельного пального, тис. тонн — 280,8 194.7 713
*— дані за 1999 рік
Таблиця2
Основніпоказники соціально-економічного розвитку області (у% до України)Показник 1990 1995 2000 Територія 4,4 4,4 4,4 Кількість населення 5,5 5,4 5,3 Населення, зайняте в усіх сферах економічної діяльності 5,7 5,3 4,7 Основні фонди 5,3 5,5 5,3 Валова додана вартість – 5,0 4,8* Капітальні вкладення 6,0 5,6 3,9 Продукція промисловості (у фактичних цінах) Продукція сільського господарства (у порівняльних цінах 1996р.) 8,3 8,4 6,7 3,3 2 9 2,7 Виробництво товарів народного споживання у фактичних цінах, всього 4,6 3,2 2,7 У тому числі: продовольчі 4,1 2,8 3,6 непродовольчі 4,7 4,1 1,6 Споживання електроенергії 8,0 Споживання палива: автобензину 4,6 4,2 вугілля і вугільної продукції 10,4 10,2 газу природного 6,5 7,6 паливного мазуту 3,2 6,2 дизельного пального — 3,4 4,1
*дані за 1999 p.
Областьмає значну кількість освоєних та потенційних запасів корисних копалин, середяких головне має кам'яне вугілля Донецького кам'яновугільного басейну. Запасийого складають близько 30% від загальнодержавного рівня, а видобуток — понад35%. Нарощення обсягів видобутку вугілля ускладнене, оскільки експлуатаціябасейну пов'язана з розробкою надглибоких і малопотужних пластів, а також череззначно вищу собівартість вугілля області, порівняно із світовим ринком.Природний газ і газовий конденсат представлені родовищами місцевого значення.Останнім часом в області виявлені запаси поліметалічних руд, але вони ще незакільцьовані й не розробляються.
Луганщинамає родовища різноманітних будівельних матеріалів, зокрема: мергелю, крейди,флюсового вапняку (Перевальський і Попаснянський райони), пісковиків, пісків,глин. Відкрито джерела мінеральних вод, з певним бальнеологічним значенням.Підземними водами область забезпечена недостатньо: маючи їх лише 10,3% відзагальнодержавних запасів, споживає 23,5%. Лімітуючим чинником розробкикорисних копалин регіону є вимушене виведення з експлуатації родючих ґрунтів.
Луганщинавідноситься до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони та Донецькогонедостатньо вологого, дуже теплого агрокліматичного району. Кліматхарактеризується спекотним і сухим літом з посухами, сильними східними тапівденно-східними вітрами. Зима холодна і малосніжна з частими відлигами,туманами, ожеледдю на півдні. Континентальність клімату зростає з південногозаходу на північний схід. Пересічна температура січня становить мінус 7-8, алипня +21-22 °С, сума активних температур — 2880-3037 °С. Тривалістьбезморозного періоду — 150-170 днів. Опадів випадає 400-550 мм на рік:найбільше — у межах Донецького кряжу, який має найвищу зво­ложеність в області,найменше — на північному сході, в Старобільському степу. Близько 70% опадіввипадає в теплу пору року. Сніговий покрив висотою 16-19 см встановлюється угрудні, а руйнується у березні. Серед несприятливих кліматичних явищ, якінегативно впливають на господарський розвиток області, спостерігаються суховії,заморозки, ожеледиця, пилові бурі.
Воднимиресурсами Луганщина забезпечена вкрай недо­статньо. Тут протікає близько 120річок, довжина яких перевищує 1000 км. Головною водною артерією є річкаСіверський Донець, яка в межах області має довжину 265 км. Основними їїпритоками є: Айдар, Деркул, Красна, Лугань, Велика Кам'янка. На півдні областізнаходиться верхів'я річки Кальміус. Річки регіону сполучені каналами з Дніпромі Доном. Живлення їх змішане: 65-75% — сніговими, 25% — дощовими і 10% —підземними водами. Пе­ресічна густота річкової сітки становить 0,22 км2.Влітку багато річок пересихає і водопостачання здійснюється більше як на 80% зарахунок водосховищ, яких в області понад 60. На її території нараховуєтьсятакож більше, ніж 60 озер, 298 ставків і водойм.
Особливостірельєфу та кліматичних умов Луганщини сприяли формуванню специфічногоґрунтового покриву, де переважають чорноземи, які займають 81% територіїобласті. У північній її частині поширені чорноземи звичайні, середньо- тамалогумусні. Еродованість ґрунтів становить 60-80%. На півдні поширенічорноземи звичайні серєдньо та малогумусні, дернові щебенюваті ґрунти,еродованість яких складає 50-80%. У долині Сіверського Дінця переважаютьчорноземні, дернові піщані ґрунти з еродованістю близько 55%. Значна кількістьґрунтів області зайнята відвалами від видобутку корисних копалин та потребуєзволоження. Нераціональне проведення меліоративних робіт і хімізації призводятьдо їх засоленості та ерозії.
Людськийпотенціал. Розселення населення. Специфічні особливості сучасногодемографічного потенціалу Луганської області значною мірою обумовленіекстенсивним характером господарювання, наслідками соціально-економічної кризи,а також високою урбанізованістю території. Це спричинило неухильне скороченнякількості населення, яке, починаючи з 1990 p., зменшилося на 9,2%. Незважаючина це, область концентрує значну частину населення країни — 5,3%, оскількизаймає 4,4% її території. Зменшення населення Луганщини відбувається як зарахунок міграції, особливо з депресивних шахтарських регіонів, так і черезвід'ємний природний приріст. Останній є вищим від середнього в державі більшеяк на третину і в 2000 р. становив мінус 11,4 проміле. Переважання смертностінад народжуваністю обумовлене зниженням життєвого рівня населення та зростаннямкількості осіб похилого віку. Кризове становище промисловості регіону призвелодо припинення зростання міського населення, хоча його частка залишаєтьсянабагато вищою від середньої в державі — 86,3% у 2000 р. Більше як 50% міськогонаселення області сконцентровано у великих міських агломераціях —Лисичансько-Сіверськодонецько-Рубежанській, Луганській, Стаханово-Алчевській.Луганщина характеризується наявністю великої кількості малих міст (25), а також108 селищ міського типу, тобто 12,0% від їх загальної кількості в державі. Крімназваних агломерацій, в області виділяють також Краснодонську, Краснолуцьку,Ровеньківську та Свердловську локальні системи розселення.
Луганськаобласть має значний трудоресурсний потенціал, але використовується він далеконе в повному обсязі. Починаючи з 1990 р., в регіоні постійно відбуваєтьсяскорочення зайнятих в усіх сферах матеріального виробництва, особливо впромисловості, і зростання кількості безробітних. В області ці процесивідбуваються більш інтенсивні, ніж в цілому в Україні. Так, якщо в 1990р.частка Луганщини в загальнодержавній кількості зайнятих в усіх сферах економікистановила 6,4%, а населення — 5,5%, то в 2000 р. — відповідно 5,2 і 5,3%.Частка трудових ресурсів від загаль­ної кількості населення регіону є нижчою,ніж у середньому в Україні. Зменшення кількості зайнятих та стрімке зростаннябезробіття відбувається під впливом загальнодержавної економічної кризи, якаспричинила зменшення обсягів виробництва, та структурною перебудовою економіки.Рівень безробіття на Луганщині с дещо нижчим порівняно із середнім у державі11,2% у 2000 р. Значних обсягів набуло також приховане безробіття (примусовінеоплачувані відпустки, неповний робочий день, тиждень), особливо в галузяхматеріального виробництва. І хоча у 2000 році скорочення випуску продукціїприпинилося практично в усіх галузях економіки області, це відбулося за рахунокпідвищення продуктивності праці й повнішого використання основних фондів.Специфічною проблемою Луганщини є вивільнення працюючих з паливно-енергетичногокомплексу, у зв'язку із закриттям шахт і зменшенням виробництва електроенергії.Це призводить до значної сезонної міграції робітників у переважній більшості нашахти сусідньої Ростовської області та в інші регіони Російської Федерації.Проблеми з припиненням оновлення основних фондів призводять до викори­станняробочої сили на небезпечних і шкідливих виробництвах, що призводить дозростання виробничого травматизму.
Науково-технічнийпотенціал. Наявність значного виробничого потенціалу Луганщини обумовиларозвиток науково-технічного потенціалу: великої кількості науково-технічнихпрацівників, вузів, науково-дослідних установ та проектно-конструкторськихорганізацій. В області у 2000 р. функціонувало сім вищих навчальних закладівIII і IV рівня акредитації, які розмі­щені в Луганську, Лисичанську, Рубіжному,Сіверськодонецьку. Науково-дослідні установи області мають як галузеве, так іакадемічне підпорядкування. Всього на Луганщині функціонує 48 науково-досліднихустанов. Серед основних напрямів наукових досліджень — проблеми функціонуваннявугільної галузі, проектування і вдосконалення гірничодобувного обладнання,вуглехімія тощо. На початок 2000 року дослідна база наукових установ областіпредставлена 12 дослідними виробництвами. Всього в економіці регіону зайнято155 докторів та 1534 кандидати наук.
Виробничийпотенціал. Особливості виробничого потенціалу Луганської області визначаютьсяспецифікою його природно-ресурсного потенціалу, яка і обумовила спеціалізаціюгосподарського комплексу. Загальною тенденцією в галузях матеріальноговиробництва є моральне і фізичне старіння основних фондів, їх оновленняспостерігається лише на окремих виробництвах регіону. Значна кількість основнихфондів області, які перебували на балансі підприємств, практично невикористовувалася. Це при­звело до однієї з найнижчих у державі фондовіддачі,яка не перевищує 0,3 гривні. Понад 2/3 виробничого потенціалу регіонустановлять виробничі основні фонди, частка яких в усіх основних фондах областіє найвищою в державі — 72,3%, в основних фондах країни по повній балансовійвартості їх частка становить 5,4%. Аналіз структури виробничих фондів регіонупоказує, що понад 2/3 їх припадає на промисловість. Питома вага сільськогогосподарства, транспорту і зв'язку, будівництва та інших галузей, які надаютьпослуги матеріального характеру, в основних фондах регіону, більш як у два разименша від аналогічних показників загалом у державі. Таким чином, Луганськаобласть характеризується надмірною концентрацією промислово-виробничих основнихфондів, які використовуються вкрай неефективно.
Темпи, пропорції і структура господарського комплексу
Аналіздинаміки виробництва ВДВ в Луганській області за 1991-1998 pp. свідчить проперехід до зростання суспільного ви­робництва, але темпи цього зростання нижчі,ніж у цілому в країні. У регіоні виробництво ВДВ на душу населення є також нижчимвід загальнодержавного рівня за всі досліджувані роки. Структура господарськогокомплексу Луганської області порів­няно з Україною характеризується значнобільшою часткою (47,6) промисловості у валовій доданій вартості, сільськогогосподарства (11,2), транспорту і зв'язку (12,5). Частка всіх інших галузей уВДВ області не перевищує 10%. При збалансуванні територіально-господарськихпропорцій розвитку регіону пріоритетами мають стати технологічне оновленняпромисловості, сільськогосподарський комплекс, частка якого у ВДВ області вжепочала зростати, а також транспорт і зв'язок, оскільки через регіон про­ходятьважливі транспортні магістралі, окремі ділянки яких включені до системиміжнародних транспортних коридорів (табл. 3).
Таблиця3
Галузеваструктура валової доданої вартості в цінах відповідних років, відсотків відекономікиРегіон Промисловість Сільське господарство Будівництво Інші галузі, що виробляють товари Транспорт і зв’язок Галузі сфери обігу Житлово-комунальне господарство Охорона здоров’я, фізична культура та соціальне забезпечення Інші галузі, що надають послуги 1996 Україна 48,0 8,0 6,3 0,5 11,5 6,2 6,9 3,9 8,1 Луганська область 50,4 50 67 0,7 13 3 78 40 3,3 8,5 1999 Україна 34,2 14,1 5,2 1,6 14,8 9,9 5,5 8,3 6,4 Луганська область 47,6 11,2 4,6 0,7 12,5 5,6 6,7 7,5 3,6
Аналіз розвитку і розміщення основних галузей госпо­дарськогокомплексу
Промисловість.Серед інших регіонів держави Луганська область виділяється значним розвиткомпромислового виробництва, особливо його важких галузей, що обумовлене впливомспецифічних природних умов і ресурсів регіону. В 2000 р. питома вага паливноїпромисловості і чорної металургії в загальнообласному промисловому виробництвімайже у два рази перевищувала відповідні показники загалом у державі. Таким чином,основну вартість продукції промисловості виробляють сировинні її галузі.Починаючи з 1995 p., зростають обсяги виробництва продукції чорної і кольоровоїметалургії як у вартісних, так і кількісних вимірах (табл. 4, 5). Чорнаметалургія області розвивається на базі коксохімічної промисловості (Стаханов,Алчевськ) та привізній збагаченій залізній руді. Частка паливної промисловостіу випуску промислової продукції галузі, починаючи з 1995 p., постійноскорочується, на що впливає зменшення обсягів видобутку вугілля. Географіявугільної промисловості має свої особливості. Так, коксівне вугілля добуваютьпереважно в Лисичанську, Слов'яносербському та Лугутинському районах, шахти ізбагачувальні фабрики енергетичного палива (здебільшого антрацитів інапівантрацитів) зосереджені у Свердловському й Антрацитівському районах.
Узагальнодержавному поділі праці Луганська області також виділяється потужниммашинобудівним комплексом. Але обсяги випуску продукції з кожним рокомскорочуються, що позначається на зменшенні питомої ваги машинобудування упромисловому виробництві. Серед машинобудівних підгалузей вагому питому вагу взагальному обсязі виробництва мають транспортне машинобудування (Луганський тепловозний,Стаханівський вагонобудівний заводи) і важке машинобудування (виробництвомостових кранів, сталеплавильних установок, устаткування для збагачувальнихфабрик, шахтного обладнання тощо). Основні центри галузі — Луганськ, Стаханов,Кіровськ, Червоний промінь. Енергетичне машинобудування представленеелектромеханічним заводом у Первомайську, електроапаратним у Луганську, заводом«Елекутрохімремонт» в Сіверськодонецьку. Великі верстатобудівніпідприємства сконцентровані в Луганську, Краснодоні, Алчевську,Краснорічинську.

Таблиця4
Галузеваструктура промисловості області (без малих підприємств) за обсягом продукції вдіючих цінах підприємств, відсотківГалузь 1999 2000 Вся промисловість 100,0 100,0 Електроенергетика 2,1 5,9 Паливна промисловість 47,9 30,7 Чорна і кольорова металурги 10,5 28,6 Кольорова металургія 0,0 4,2 Хімічна і нафтохімічна промисловість 12,8 9,7 Машинобудування і металообробка 24,2 7,0 Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість 0,8* 2,2 Промисловість будівельних матеріалів 1,8 0,3 Легка промисловість 7,6 0,7 Харчова промисловість (включаючи борошномельно- круп'яну) 8,7 5,9 Інші галузі 7,8 4.7
*включаючи лісову
Незважаючина зростання обсягів виробництва мінеральних добрив, коксу, соди кальцинованої,мастка хімічної і нафтохімічної промисловості у загальному промисловомувиробництві області скорочується, перш за все, через неефективну роботуЛисичанського нафтопереробного заводу. Проте по десятках найменувань продукції,що випускається, хімічна промисловість регіону є монополістом в Україні.Основні хімічні виробництва розташовані на північному заході області.
Недивлячись на те, що відносні показники виробництва продукції харчовоїпромисловості області порівняно з 1990 р. збільшилися майже в три рази, випускусіх продуктів харчування, на відміну від інших регіонів держави, продовжуєскорочуватися. Позитивним явищем є хоча і незначне, але зростання питомої вагилегкої промисловості в загальному обсязі промислової продукції області.

Таблиця5
Динамікавиробництва основних видів промислової продукції в областіВид продукції 1990 1995 2000 2000, % до 1990 1995 Виробництво сталі, тис. тонн 3867,9 1621,3 2902,8 51,8 123,5 Виробництво готового прокату, млн. тонн 2,8 1,2 2,3 82,1 191,7 Виробництво сталевих труб. тис. тонн 278,6 93,0 61,1 21,9 65,7 Виробництво коксу, тис. тонн 3941,9 1290,3 2126,1 53,9 164,8 Виплавка чавуну, млн. тонн 4,2 1,6 2,1 50,0 131,3 Видобуток звичайного вугілля, тис. тонн 51620 23744 21611 41,9 91,0 Виробництво мінеральних добрив, тис. тонн 515,8 258,1 383,8 74,4 148,7 Кальцинована сода, тис. тонн 451,9 123,0 59,9 13,3 48,7 Металорізальні верстати, штук 5337 1139 176,0 3,4 15,5
Виробництво будівельного скла. млн. м2 32,1 16,7 15.4 48,0 922 Картон, тис. тонн ... 44,8 78,8 —
175:7 Виробництво сірчаної кислоти у моногідраті, тонн 114,9
48,7 55,1 47,9 113,1
Поліпшеннягалузевої структури промислового виробництва Луганщини необхідно здійснювати унапрямі зростання в його питомій вазі, перш за все, легкої, хімічної танафтохімічної галузей, промисловості будівельних матеріалів, машинобудування іметалообробки. Для цього необхідно зберегти позитивні тенденції нарощуванняпромислового виробництва, насамперед, за рахунок ефективного менеджменту тамаркетингу продукції, науково обґрунтованої приватизації, а якщо необхіднореприватизації, реструктуризації та диверсифікації, розроблення бізнес-планузалучення іноземних інвестицій у промисловість, особливо в регіони, які входятьу зони спеціальної інвестиційної діяльності. Агропромисловий комплекс.Луганська область неспроможна повністю забезпечити потреби її населення впродуктах харчування власним виробництвом. У той же час потенціал АПК регіонудостатньо великий. У його структурі виділяється сільське господарство,переробна промисловість, виробнича і соціальна інфраструктура. Виробництво засобіввиробництва для АПК в області практично відсутнє і представлене лише випускоммінеральних добрив та засобів захисту рослин.
Підвпливом природно-кліматичних умов сільське господарство Луганщиниспеціалізується на вирощуванні зернових (озима і ярова пшениця, кукурудза назерно), а також технічних (соняшник) культур. У переважній більшості навколовеликих міст розвинуте овочівництво, виноградарство і садівництво. Тваринництвопредставлене молочно-м'ясним скотарством, свинарством, вівчарством і птахівництвом.Луганська область характеризується високою питомою вагою сільськогосподарськихугідь в площі регіону — майже 80%, що значно вище, ніж у середньому в Україні,але розораність їх є меншою від загальнодержавного показника через значні площіпасовищ. У північне-східних районах області досить поширеним є зрошуванеземлеробство. Зменшення обсягів виробництва продукції сільського господарстваЛуганщини порівняно з іншими регіонами України відбувалося швидше, хоча в 2000р. цей процес, на відміну від інших областей, призупинився, і господарствавиробили сільськогосподарської продукції лише 43% від рівня 1990 р. Цепов'язане з високою собівартістю і низькою ефективністю її випуску вгосподарствах суспільного сектора, які володіють більше як 2/3 площі сільськогосподарськихугідь, значними, хоча морально та фізично застарілими фондами і низькоюфондоозброєністю. Порівняно високим є лише рівень вирощування соняшнику таотримання яєць, але перший вирощується на значних площах при низькійврожайності, що призводить до виснаження ґрунту і порушення сівозмін.Здебільшого соняшник експортується. Так, якщо виробництво його в 2000 р.становило 101,7% від рівня 1990 р., то олії — лише 50,4% (табл. 6).

Таблиця6
Виробництвоосновних видів продукції рослинництва і тваринництва в областіВид продукції 1990 1995 1999 2000 2000, % до 1990 1995 Зерно, тис. тонн 1877 1021 519,7 442 23,5 43,3 Цукрові буряки, тис. тонн — — 66,0 ... — — Соняшник, тис. тонн 234,1 257,8 209,4 238 101,7 92,3 Овочі, тис. тонн 288 246 206,4 249 86,6 101,2 М'ясо в забійній вазі, тис. тонн 167 74 58 51 30,5 68,9 Молоко, тис. тонн 887 506 354 318 35,9 62,8 Яйце, млн. штук 706 419 496 380 53,8 90,7 Вовна, тонн 366 82 107 — — ––
Уструктурі виробництва продукції переробної промисловості області провідне місцезаймають борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, м'ясо-молочна, олійно-жирова іплодоовочекон-сервна галузі. Але ситуація з випуском окремих видів продуктівхарчування просто катастрофічна. У 2000 р. їх виробництво по жодному виду, крімолії, не досягало і половини рівня 1990 p., а випуск продукції з незбираногомолока складав лише 3,2%, сирів жирних — 9,6%, м'яса і м'ясопродуктів — 12,6%.Показники ж споживання основних продуктів харчування залишаються доситьвисокими відносно їх виробництва (табл. 7, 9). Це свідчить про низькуконкурентоспроможність переробної ланки АПК області в ринкових умовах і значнузалежність регіону від імпорту та поставок з інших регіонів державипродовольчої продукції.
Вобласті сформувалися м'ясо-, молочно-, зерно-промисловий, плодоовочеконсервнийта олійно-жировий агропромислові спеціалізовані комплекси. Відродженняаграрного виробництва в Луганській області може настати лише після поліпшеннязагальної соціально-економічної ситуації в країні, безумовного виконання УказуПрезидента України від 3 грудня 1999 р. «Про прискорення реформуваннясільського господарства», а також через прогнозоване зростання трудовихресурсів на селі, у зв'язку із закриттям шахт.
Транспорті зв'язок. Вигідне географічне положення області, розміщення на перетинітранспортних потоків із Закавказзя, Середньої Азії, Росії в Європу, значнепромислове освоєння сприяли розвитку розгалуженої транспортної мережі.
Таблиця7
Динамікавиробництва основних продуктів харчування в областіВид продукції 1990 1995 1991' 2000 2000, % до 1990 1995 Олія, тис. тонн 110,6 36,3 36,0 55,7 50,4 153,4 Консерви, мли. ум. банок 63,4 13.3 24,5 3 3,9 15,8 М'ясо, у тому числі продукти І категорії, тис. тонн 103,5 36,1 15,7 13 12,6 36,0 Продукція з незбираного молока, тис. тонн 400.3 66,9 15,0 13 3,2 19,4 Сири жирні, тис. тонн 5,2 1,3 0,6 0,5 9,6 38,4 Тваринне масло, тис. тонн 16,1 6,4 3,5 5,9 36,6 92,2 Борошно, тис. тонн 372 228 173 145 38,9 63,6 Хліб та хлібобулочні вироби, тис. тонн 334 262 149 148 44.3 56,5
Областьмає одну з найгустіших мереж залізниць в Україні. Довжина їх загальногокористування 1192 км, густота — 44,6 км на 1000 км2. Найважливішимизалізницями, що проходять через її територію, є: Луганськ — Київ; Луганськ —Москва, Харків — Волгоград, Куп'янськ — Дебальцеве, Ровеньки — Ли­ха;Дебальцеве — Луганськ, Мілерово — Луганськ. Найбільши­ми залізничними вузламиє: Попасна, Рудакове, Кіндрашівська, Сімейкіне. Довжина автомобільних шляхівстановить 5,6 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 5,4 тис. км, густотаїх — 209,7 км на 1000 км2. На території області проходятьавтомобільні шляхи міжнародного значення: Москва — Ростов-на-Дону — Баку,Луганськ — Ростов-на-Дону; загальнодержавного значення: Луганськ — Лисичанськ —Куп'янськ, Луганськ — Старобільськ — Валуйки, Луганськ — Мілерово, Куп'янськ —Сватово — Старобільськ — Мілове. Аеропорти Луганська і Сіверськодонецька маютьміжнародне значення. На Луганщині проходять магістральні газопроводи:Ставрополь — Москва, «Союз»; нафтопроводи: Самара — Слов'янськ,Грозний — Лисичанськ, продуктопроводи: Лисичанськ — Луганськ, Лисичанськ —Трудова — Донецьк. Головними регіональними проблемами розвитку транспортноїсистеми Луганщини є: оновлення і раціоналізація рухомого складу згідно іззмінами вантажо- і пасажиро-потоків, диверсифікація та реструктуризаціяпідприємств галузі, газифікація і дизелізація автомобільного парку,реконструкція залізниць та автошляхів міжнародного значення для збільшення їхпропускної спроможності.
Значнакількість міських поселень і мала людність північних районів області вимагаєшвидкого розвитку всіх видів зв'язку. На жаль, нині монополістом у наданніпослуг зв'язку є Державна акціонерна компанія «Укртелеком», яка маєпорівняно застаріле обладнання і потребує значних інвестиційних коштів. Тому назагальнодержавному рівні необхідно прискорити процес її приватизації. Дляполіпшення надання послуг зв'язку в області потрібно також розвиватиоптиковолоконний, мобільний та стільниковий зв'язок, проводити модернізаціюрадіотрансляційної мережі.
Капітальнівкладення і капітальне будівництво. Динаміка розвитку капітальних вкладень зусіх джерел фінансування в Луганській області за 1990-2000 pp. свідчить про їхнеухильне скорочення і відставання від загальнодержавних показників. У 2000 р.в економіку регіону було інвестовано коштів на душу населення лише 55% відрівня 1990 р. Це спричинює значний фізичний та моральний знос більшостіосновних фондів економіки, особливо у фондоемких галузях: вугільнійпромисловості, елект­роенергетиці, чорній і кольоровій металургії, важкомумашинобудуванні та інших, що визначають спеціалізацію області, маютьзагальнодержавне значення та можливості значних валютних надходжень добюджетів.
Регіонмає потужний комплекс будівельних матеріалів, зокрема у 2000 р. тут випускалосьскла будівельного понад 85% від загальнодержавного рівня. Скляні заводизнаходяться в Лисичанську та Попасній. Виробництво цегли здійснюється на 65 підприємствах,найбільшими серед яких є Рубіжанський, Лисичанський та Первомайський цегельнізаводи. На 23 підприємствах виробляються збірні залізобетонні конструкції,найпотужнішими з них є цемент, цегла, керамічна плитка, залізобетонніконструкції, шифер на основі місцевої сировини, які є базою для капітальногобудівництва в цілому для Донецького регіону, їх виробництво нині знаходиться нарівні 30-40% від 1990 p., що пов'язане з значним скороченням житлового тапромислового будівництва.
Аналіз розвитку і розміщення соціальної сфери. Життєвийрівень
Рівеньрозвитку соціальної сфери Луганської області невисокий. Але через те, що значначастина населення зайнята в паливній промисловості, чорній металургії,електроенергетиці, середня зарплата в регіоні є вищою, ніж середня в Україні.Однак це не свідчить про високий життєвий рівень населення, оскількипрацівникам цих галузей необхідно досить багато поживних речовин длявідновлення функціональних можливостей організму, порівняно з іншими. Обсягивиробництва товарів народного споживання в області по відношенню дозагальнодержавного рівня постійно знижуються і в 2000 р. становили лише 2,7%.Випуск їх на душу населення майже в 1,5 рази менший, ніж загалом в Україні.Основну їх масу складають продовольчі товари, частка непродовольчих товарів уїх загальному виробництві в державі порівняно з 1990 р. скоротилася на 90%, впершу чергу через практичне призупинення діяльності легкої промисловостіобласті. Відбувається скорочення надання населенню платних послуг, забезпеченнястаціонарними торговими площами, лікарняними ліжками. Практично згорнута масовакіномережа. Спостерігається зростання кількості театрів і музеїв (табл. 8).
Споживанняпродуктів харчування усіх видів не досягає рівня 1990 p., а по таких продуктах,як м'ясо і молоко становить менше, ніж 40% (табл. 9). Скрутна ситуація вгалузях економіки області призвела до більшого, ніж загалом в Україніскорочення випуску кваліфікованих робітників професійно-технічними навчальнимизакладами, а також кількості студентів у вищих навчальних закладах І та IIрівня акредитації. Мережа вищих навчальних закладів III і IV рівня акредитаціїта кількість студентів у них зросли, що пояснюється прагненням молодих людейздобути віщу освіту та недостатньою кількістю висококваліфікованихспеціалістів, здатних працювати в ринкових умовах.
Нажаль, в області згортається мережа будинків відпочинку, в першу чергу, черезнеможливість їх утримання на балансі підприємств та низьку платоспроможністьосновної маси населення. Порівняно з 1990 р. на Луганщині в 1999 р. була більшакількість місць в санаторіях і пансіонатах, хоча відносно 1995 р. вона такожскоротилася.
Територіальна організація розвитку продуктивних сил
Територіальнаорганізація розвитку продуктивних сил Луганської області зумовила формуваннядвох господарських підрайонів: Південно-Східного промислового і Старобільськогоагропромислового. Сформувалися також багатогалузеві промислові вузли:Луганський, який спеціалізується на машинобудівній, легкій і харчовійпромисловості; Стаханово-Алчевський, галузями спеціалізації якого є вугільна іметалургійна промисловість, а також машинобудування;Лисичансько-Рубіжансько-Сіверськодонецький, що спеціалізується переважно нанафтохімії і точному машинобудуванні. Свердловсько-Ровеньківській іКраснодонський — спеціалізуються в основному на вугільній промисловості.

Таблиця8
Основніпоказники розвитку соціальної сфери областіПоказник 1990 1995 1999 2000 2000, % до
  1990 1995
  1 2 3 4 5 6 7
  Роздрібний товарооборот у цінах 1999 р., млн. грн. 4409 561,3 845,8 1021,1 23,2 181,9
  Роздрібний товарооборот на душу населення, грн. 1537 200 320 389 25,3 194,5
  Кількість підприємств роздрібної торгівлі, тисяч одиниць 7,4 6,0 4,7 4,2 56,8 70,0
  Підприємства ресторанного господарства, тис. одиниць 3,3 1,9 1,4 1,3 39,4 68,4
 
Торгова площа магазинів, тис. м 2 641 595 411 315 49,1 52,9
  Кількість місць на об'єктах ресторанного господарства, тисяч 244 149 100 87 35,7 58,4
  Платні послуги у цінах 1 999 p., млн. грн. 664,6 146 424 449,6 67,6 61,1
  Платні послуги на душу населення у порівняльних цінах, грн. 232 52 154 171,0 73,7 У 3,3 рази
  Кількість лікарів, осіб 11,0 11,2 10,8 10,7 97,3 95,5
  Кількість лікарів на тисяч населення, осіб 38,4 40,3 40,9 41,2 107,3 102,2
  Кількість лікарняних ліжок, одиниць 40,8 35,8 26,2 25.8 63,2 72.1
  Кількість лікарняних ліжок на 10 тисяч осіб, одиниць 142,5 128,7 99,4 99,1 69,5 77,0
  Кількість вищих навчальних закладів всіх рівнів акредитації, одиниць 45 50 37 37 82,2 74,0
  Кількість студентів у вищих учбових закладах освіти всіх рівнів акредитації, тис. осіб 72,6 63,4 70,5 70,5 97,1 111,2
  Кількість середніх навчальних закладів, одиниць 833 851 847 847 101,2 99,1
  Кількість учнів в середніх закладах освіти, тис. осіб 377 376 339 339 86,2 86,4
  Підготовка кваліфікованих робітників у професійно-навчальних виховних закладах, тис. осіб 25,3 17,9 17,8 18,7 73,9 104,5 Заклади культури клубного типу. одиниць 749 865 611 600 80,1 69,4 Кількість театрів, одиниць 3 3 4 4 133,3 133,3 Кількість музеїв, одиниць 5 13 14 14 280,0 107,5 Кількість бібліотек, одиниць 919 811 771 701 76,3 86,4 Кількість кінотеатрів, одиниць 1001 420 96 27 2,7 6,4 Кількість місць у санаторіях та пансіонатах, тисяч 1552 2157 17(4 1207 77,8 55,9 Кількість місць у будинках відпочинку, тисяч 3312 527 100 60 1,8 11,3 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Таблиця9
Динамікарівня споживання основних видів продовольчої продукції в областіВиди продукції 1990 1995 2000 2000 в% до 1990 1995 Молоко та молокопродукти.(в перерахунку на молоко), кг 381,6 297,3 121,1 31,7 40,7 М'ясо і м'ясопродукти, кг 79,3 34,4 22,8 28,8 83,7 Цукор, кг 48,8 28,9 38,5 79,0 133,2 Яйця, штук 236 149 130 55,1 87,2 Олія-кг 13,5 10,3 10,5 77,8 101,9 Фрукти, ягоди та виноград, кг 37,5 24,3 23,4 62,4 92,3 Хлібні продукти, кг 124,9 114,8 111,3 89,1 96,6 Риба та рибні продукти, кг 15,6 3,6 7,6 48,7 211,1
Значнівідмінності в природнокліматичних ресурсах, промисловому виробництві тарозселенні населення зумовили зональну спеціалізацію сільськогосподарського,виробництва та виділення трьох агропромислових районів: Північного, якийспеціалізується на м'ясо-молочному скотарстві, свинарстві, зерновомугосподарстві та вирощування соняшнику; Центрально-приміського, щоспеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві, птахівництві, овочівництві,садівництві та виноградарстві, та Південного, де розвинуте молочно-м'яснескотарство, птахівництво, вирощування зернових культур і соняшнику.
Зовнішньоекономічна діяльність
Потужнийвиробничий потенціал області, її прикордонне розміщення сприяю 11, розвитковінайрізноманітніших форм зовнішньоекономічної діяльності. З кожним роком відбуваєтьсязростання експорту з області. Так, якщо в 1999 р. він становив 508,3 млн. дол.США, то в 2000 — 680,7 або 4,6% від загальнодержавного рівня. Це свідчить проте, що економіка регіону в основному працює на ринок України. Головну вартістьекспорту Луганщини складає продукція металургії, хімії та нафтохімії,машинобудування. На жаль, область постійно має від'ємне сальдо зовнішньоїторгівлі, що пов'язане із значними обсягами ввезення сирої нафти, природногогазу та інших сировинних матеріалів. Основним зовнішньоекономічним партнеромобласті традиційно залишається Росія. У 2000 р. Луганщина отримала 28,3 млн.дол. США прямих іноземних інвестицій, 70% з яких направлено в спільніпідприємства. Інвестиції з області в інші країни світу більше як у 10 разів меншіі переважно направлялися також у спільні підприємства.
Екологічна ситуація
Луганськоїобласті обумовлена значним антропогенним навантаженням та специфікою природно-кліматичнихумов і ресурсного потенціалу регіону. Однією з найбільших екологічних проблем єдефіцит чистої питної води у зв'язку з екстенсивним водокористуваннямпромисловістю, сільським господарством та великими її потребами для кому­нально-побутовогогосподарства. Замкнене коло водокористування мають не всі екологічно небезпечнівиробництва області, очисні споруди і каналізаційна мережа в переважнійбільшості створювалися кілька десятків років тому і є морально та фізичнозастарілими. Досить часто відбуваються викиди шкідливих стоків у річки іводоймища, що призводить до спалаху інфекційних захворювань, закриття місць відпочинку.Забруднені стічні також попадають у підземні води, що призводить до виведення зексплуатації підземних водозаборів.
Значніділянки родючих земель регіону зайняті відвалами від видобутку кориснихкопалин, діяльності металургійної промисловості та сміттєполігонами. Вонизаймають площу по декілька гектарів, а шахтні терикони ще й мають висоту від 10до 50 м. Видобуток будівельних матеріалів відкритим способом призвів доутворення в ландшафті області кар'єрів. Потужні зрошувальні системи регіонупрактично не використовуються і знаходяться в занедбаному стані через скрутнефінансове становище сільськогосподарських виробників. Це спричиняє до засоленнята запіщанення сільськогосподарських угідь, особливо в північно-східній частиніобласті Подорожчання палива та низька купівельна спроможність населення,затримка початку опалювального сезону змушує населення здійснюватинеконтрольовані рубки незначних лісових насаджень області, які особливошкідливими є в річкових заплавах, на вододілах та в полезахисних смугах. Цепризводить до збільшення кількості посух і суховіїв, вивітрювання родючого шаруґрунту. Таким чином, Луганщина має одну з найбільших у державі площу земель, щопотребують рекультивації.
Спеціалізаціярегіону на гірничодобувній, паливно-енергетичній, металургійній, хімічній інафтохімічній галузях обумовлює значні викиди шкідливих речовин в атмосферу.Вони хоч і скоротилися після зменшення обсягів виробництва порівняно з 1990 p.,але в останні роки воно призупинилося і викиди в атмосферу знову зросли.Збільшенню шкідливих викидів в атмосферу сприяє зростання кількостімікроавтобусів для перевезення пасажирів як міськими, так і приміськимимаршрутами, скорочення використання для цих цілей електротранспорту, збільшенняприватного автотранспорту в населення, який переважно має великий термінексплуатації.
Отже,екологічна ситуація в Луганській області є однією з найнапруженіших в Україніта потребує комплексного моніторингу. Для її поліпшення необхідно на державномурівні запровадити екологічний податок, який існує в більшості економічнорозвинутих країн, кошти від стягнення якого направляють на вирішенняекологічних проблем. До речі, він передбачений в Проекті податкового кодексу,який знаходиться на завершальній стадії розгляду у Верховній Раді України.
Основні напрями соціально-економічного розвитку області
Аналізсучасного соціально-економічного стану регіону дає підстави виділити шляхиподальшого розвитку регіону. Це, перш за все, поліпшення демографічної ситуаціїта підвищення ефективності використання трудоресурсного потенціалу. Дляреалізації цього напряму необхідно всіляко стимулювати народжуваність,зменшивши для регіону критерій віднесення до багатодітної сім'ї (включати доцієї категорії родини, які мають двох дітей) з наданням їм широкого колаподаткових та соціальних пільг. Потрібно широко застосовувати довготерміновекредитування зведення і отримання житла не тільки для молодих сімей.
Дляполіпшення ситуації на ринку праці та збільшення обсягів виробництва доцільношвидкими темпами проводити реструктуризацію господарської діяльності в напрямкустворення нових робочих місць в галузях сфери обслуговування. У шахтарськихселищах необхідно пропагувати розвиток приватних господарств по виробництвусільськогосподарської продукції.
Зметою ліквідації галузевих диспропорцій у розвитку промисловості потрібнонарощувати потужності легкої та харчової промисловості.
Дляполіпшення екологічної ситуації в регіоні слід проводити перепрофілюванняпідприємств, впроваджувати екологічно безпечні технології, здійснюватирекультивацію земель, ліквідацію териконів, відстійників, шлакосховищ, а такожбільш ефективно використовувати вторинні ресурси, відходи виробництва,переводити підприємства на оборотне водопостачання.
Наявністьв області джерел мінеральних вод, річок, лісових насаджень у річкових заплавахробить її привабливою для розвитку рекреації. В цілому для ефективного.функціонування господарського комплексу області необхідно залучати значніінвестиції в усі його галузі, що нині проблематично через обмеженість вільнихкоштів у вітчизняних підприємств і несприятливий інвестиційний клімат дляіноземних інвестицій.