--PAGE_BREAK--Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що містяться у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, прогнозованого виникнення локальних збройних конфліктів у 50кілометровій прикордонній смузі, в районах виникнення стихійного лиха, великих аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров’ю людини).
У мирний час практичні заходи евакуації населення, як організованого його вивезення та виведення із районів можливого впливу наслідків НС (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров’ю людини), плануються на випадок: загальної аварії на АЕС; всіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин, внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров’ю людей, що проживають у зоні можливого ураження; загрози катастрофічного затоплення місцевості; масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, що загрожують населеним пунктам.
Основним документом, який визначає об’єм, зміст, строки проведення та порядок виконання евакозаходів, є план цивільної оборони (план дій у НС), який розробляється органами управління з питань НС та ЦЗН усіх рівнів на основі досягнутого економічного рівня з врахуванням річних та перспективних планів розвитку територій, суб’єктів господарської діяльності і особливостей, які властиві кожній території чи об’єкту, і який щорічно корегується.
Основними вихідними даними для планування евакозаходів є:
· характеристика міста, району, території, суб’єктів господарської діяльності;
· характеристика можливих надзвичайних ситуацій та їх наслідків;
· можливості міста, району, суб’єктів господарської діяльності щодо розміщення еваконаселення;
· можливості транспорту, що залучається до виконання евакозаходів;
· дорожня мережа, її стан і пропускні можливості за еваконапрямками;
· можливості інженерного та технічного забезпечення виконання евакозаходів;
· можливості системи охорони громадського порядку під час проведення евакозаходів;
· засоби зв’язку та системи управління і оповіщення населення про початок проведення евакозаходів;
· можливості системи охорони здоров’я, що залучається для забезпечення евакозаходів;
· місцеві умови та сезонні кліматичні умови, які впливають на проведення евакозаходів.
· Евакуаційні заходи здійснюються за рішенням місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів Рад, уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відповідних рівнів.
Безпосередньо проведенням евакуаційних заходів (відселенням або евакуацією працівників, службовців та населення) займаються начальники і штаби ЦО та з НС суб’єктів господарської діяльності (підприємств, установ та організацій) під керівництвом районної (міської) евакуаційної комісії.
Евакооргани створюються: у районах (містах обласного підпорядкування) рішенням районної державної адміністрації (виконкому міської Ради); у сільських (селищних) Радах – рішенням виконкому сільської (селищної) Ради; у суб’єктів господарської діяльності наказом керівника підприємства, установи або організації. До евакоорганів відносяться: евакокомісії (районні, міські, селищні, сільські і суб’єктів господарської діяльності); приймальні та збірні евакуаційні пункти.
Головою евакокомісії району (міста, села, селища), як правило, призначається заступник голови райдержадміністрації (виконкому міської, селищної або сільської Ради), а головою евакокомісії суб’єкта господарської діяльності – один із заступників керівника об’єкту. До складу евакокомісії входять представники адміністрації (від відділів: організаційного, загального, кадрів, соціального захисту населення, народної освіти та інших), служб ЦО (зв’язку і оповіщення, медичної, матеріальнотехнічної, охорони громадського порядку та транспорту).
Особовий склад районної (міської) евакокомісії може мінятися у залежності від особливостей району (міста).
Евакооргани створюються у всіх населених пунктах району, на підприємствах, в установах і організаціях. Чисельний склад евакоорганів залежить від обсягів завдань, які покладені на них.
Для особового складу усіх евакоорганів розробляються формалізовані документи, завдання, функціональні обов’язки посадових осіб, списки обліку особового складу, розрахунки транспортних засобів, планирозрахунки проведення евакозаходів та інші документи.
Евакуаційна комісія суб’єкта господарської діяльності є робочим органом начальника цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій підприємства, установи або організації, який забезпечує проведення у життя комплексу заходів щодо організованого вивозу (виводу) працівників, службовців та населення, яке мешкає у відомчому житловому фонді, із районів можливого впливу наслідків НС, якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіянню шкоди здоров’ю людини.
Евакокомісія створюється за наказом керівника суб’єкта господарської діяльності, підзвітна і підконтрольна йому.
Евакокомісія у своїй роботі керується законодавчими і нормативними актами України, рішеннями і розпорядженнями районної державної адміністрації (виконкому міської Ради), наказами і розпорядженнями НЦО району (міста обласного підпорядкування), відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, голови районної (міської) евакокомісії, рішеннями та розпорядженнями місцевого органу самоврядування, наказами та розпорядженнями керівника суб’єкту господарської діяльності, прийнятими в межах їх компетенції.
Основними завданнями евакокомісії суб’єкта господарської діяльності є:
· розроблення планів евакуації (відселення) працівників, службовців та населення, яке мешкає у відомчому житловому секторі, на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціальнополітичного та воєнного характеру;
· організація та проведення у НС (відселення) працівників, службовців та населення, яке мешкає у відомчому житловому секторі та забезпечення їх життєдіяльності;
· координація в межах її діяльності структурних підрозділів підприємства, установи чи організації щодо забезпечення проведення евакозаходів та організація життєзабезпечення евакуйованого (відселеного) населення;
· визначення основних напрямів роботи щодо проведення евакозаходів та соціальному захисту працівників, службовців та населення, яке мешкає у відомчому житловому секторі, які постраждали внаслідок НС;
· підготовка і перепідготовка особового складу евакокомісії суб’єкта господарської діяльності до дій в умовах НС.
Евакокомісія, відповідно до покладених на неї завдань:
· організує розроблення і здійснення евакозаходів на випадок виникнення НС та соціальним захистом працівників, службовців та населення, які постраждали від них;
· керує проведенням евакозаходів на підприємстві, в установі чи організації і забезпечує готовність евакоорганів до дій за призначенням;
· бере участь у розгляді та опрацюванні пропозицій щодо матеріально-технічного забезпечення проведення евакозаходів суб’єктом господарської діяльності;
· контролює виконання завдань щодо створення для евакуйованого (відселеного) населення необхідних соціально-побутових умов та забезпечення його продуктами харчування і предметами першої необхідності;
· організовує в установленому порядку надання допомоги працівникам, службовцям та населенню, які потерпіли внаслідок НС;
· бере участь в організації фінансового, матеріального, технічного та інфор-маційного забезпечення проведення евакозаходів суб’єктом господарської діяльності;
· забезпечує розроблення плану дій евакокомісії суб’єкта господарської діяльності (підприємства, установи чи організації) щодо організації, матеріально-технічному та іншим видам забезпечення евакозаходів;
· організовує взаємодію з іншими органами управління і силами цивільної оборони щодо організації і проведення евакозаходів суб’єктом господарської діяльності;
· здійснює інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.
Евакокомісія має право:
· одержувати від адміністрації суб’єкта господарської діяльності інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;
· заслуховувати керівників структурних підрозділів суб’єкту господарської діяльності про хід виконання завдань щодо підготовки, проведення і забезпечення евакуаційних заходів;
· залучати для проведення евакозаходів органи управління, сили і засоби суб’єкта господарської діяльності (підприємства, установи чи організації);
· проводити комплексні перевірки стану готовності структурних підрозділів суб’єкта господарської діяльності до дій за призначенням та інших служб забезпечення щодо проведення евакозаходів.
Евакокомісія у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодієз іншими структурними підрозділами суб’єкта господарської діяльності, евакокомісіями населеного пункту та району (міста), відділами з питань НС та цивільного захисту населення.
План проведення евакозаходів в надзвичайних ситуаціях суб’єкту господарської діяльності складається з пояснювальної записки і плану у вигляді таблиці. Він розробляється по видам надзвичайних ситуацій і включає:
найменування надзвичайних ситуацій, які можуть бути на території суб’єкту господарської діяльності та у які осередки ураження попадає об’єкт при стихійних лихах і аваріях (катастрофах) на сусідніх техногенно небезпечних об’єктах, що загрожують життю і здоров’ю персоналу і населення, що мешкає у відомчому житловому фонді;
чисельність населення (персоналу), що підлягає евакуації або відселенню;
терміни виконання евакозаходів;
транспорт, що залучається для проведення евакозаходів;
матеріальнотехнічне та інші види забезпечення евакуаційних заходів;
порядок приведення в готовність евакоорганів суб’єкта господарської діяльності.
Для кожного суб’єкта господарської діяльності робиться виписка із районного (міста обласного підпорядкування) плану проведення евакозаходів по видам НС.
Плани проведення евакозаходів на території суб’єкта господарської діяльності розробляються евакокомісією разом з штабом ЦО та з НС об’єкту з урахуванням наявних сил і засобів і затверджуються НЦО (керівником підприємства, установи, організації) об’єкту і погоджується з вищестоящою евакокомісією.
Нижче наведено загальну характеристику двох найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин.
Хлор
Ступінь токсичності 2. Основні властивості : зеленувато – жовтий газ з характерним запахом, важче повітря, мало розчиняється у воді, при виході в атмосферу димить. Накопичується в низьких ділянках поверхні, підвалах, тонелях і т. п.
Вибухо – і пожежонебезпечність: негорюч. Ємкості можуть вибухати при нагріванні.
Небезпечність для людини: можливий летальний випадок при вдиханні. Пари впливають на слизову оболонку та шкіру, викликаючи опіки слизової дихальних шляхів, шкіри та очей.
При враженні проявляються різкий загрудний біль, сухий кашель, віддишка, різь в очах.
Засобизахисту : ізолюючий протигаз, фільтруючий протигаз марки В, захистний одяг.
Дегазація : Місце розливу залити водою, вапняковим молоком, розчином соди або каустіка.
Для запобігання глибини розповсюдження використовують постановку водяних завіс за допомогою пожежних машин, мотопомп і т. п.
Міри першої допомоги :
а) Долікарська: винести на свіже повітря, дати кисень зволожений. При відсутності дихання зробити штучне дихання за методом “рот в рот”. Слизову та шкіру промити 2 % розчином соди не менш ніж 15 хвилин.
б) Лікарська: в очі преднізолонову мазь; при кашелі – внутрь кодеїн 0,015 або дикопін 0,02; при віддишці: п/ш 0,1% — ий розчин атропіна 1 мл., 1 % — ий розчин дімедрола 1 мл., знеболюючі засоби. Сечегонні засоби в/в 2 % — ий розчин лазікса 2 – 4 мл.
Госпіталізація.
Аміак Ступінь токсичності 4. Основні властивості : безцвітний газ з різким запахом. Легше повітря, розчинний у воді. При виході у атмосферу димить.
Вибухо – і пожежонебезпечність : Горючий газ. Горить при існуванні відкритого джерела вогню. Ємкості можуть вибухати при нагріванні. Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші.
Небезпечність для людини : Небезпечний при вдиханні, при високих концентраціях можливий летальний випадок. Викликає сильний кашель та задуха. Пари діють дуже подразливо на слизові оболонки та шкіряний покрів, дотик викликає обмороження шкіри.
При враженні проявляються серцебиття, порушення частоти пульса, “приливи”, насморк, кашель, затруднення дихання, почервоніння та зуд шкіри, різь в очах.
Засоби захисту : ізолюючий протигаз, фільтруючий протигаз марки КД, респіратор РПГ – 67 – КД, захистний одяг(гумові чоботи, перчатки).
Дегазація : Знешкодити джерело відкритого вогня. Для запобігання глибини розповсюдження використовують постановку водяних завіс за допомогою пожежних машин, мотопомп і т. п. Пошкоджені балони опрокинути в ємність з водою.
Міри першої допомоги :
а) Долікарська: винести на свіже повітря. Забеспечити тепло та спокій. Дати зволожений кисень. Шкіру, слизові та очі промити водою або 2 % -им розчином борной кислоти не менш ніж 15 хвилин.
б) Лікарська: при затрудненому диханні – п/ш 0,1 % ий розчин сіркокислого атропіна 1 мл., 1 % ий розчин дімедрола 1 мл. На шкіру примочки 2 % розчину уксусної кислоти.
продолжение
--PAGE_BREAK--