Міністерствоосвіти і науки України
Національнийуніверситет харчових технологій
Кафедра охоронипраці та цивільної оборони
Контрольна робота
з дисципліни:“Цивільна оборона”
Стихійні лиха
Виконала:
студентка 6 курсу
(з.ф.н.) спеціальністьМЗЕД
Казакова Ірина
Перевірив:
Викладач
Заєць Віра Анатоліївна
Київ – 2009
Зміст
Теоретичне питання: Стихійні лиха
Розрахункова робота № 1 «Оцінкарадіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058), варіант 4
Розрахункова робота № 2 «Прогнозування іоцінка радіаційної обстановки
після аварії на АЕС з викидомрадіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391), варіант 4
Список використаної літератури
Теоретичнепитання: Стихійні лиха
Стихійне лихо (рос. Стихийное бедствие, англ. Naturalcatastrophe) — це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівноюсилою, завдає значної шкоди району, в якому відбувається, порушує нормальнужиттєдіяльність населення, знищує матеріальні цінності.
Стихійне лихо — екстремальне явище природи катастрофічногохарактеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей. Уряді випадків стихійне лихо супроводиться загибеллю матеріальних цінностей іжертвами серед населення. Стихійне лихо оцінюється по кількості жертв іруйнування, в ненаселених місцях — по мірі порушення природного середовища:рельєфу, рослинності, тваринного світу, а також по площі обхвату.
До стихійного лиха належать: виверження вулканів,землетрусу, цунамі, обвали, селі, лавини, повені, урагани, тайфуни, смерчі,зміг, град, блискавки, лісові пожежі і інш. Злива, снігопад, заморозок,ожеледиця і інші явища, що постійно спостерігаються можуть мати характерстихійного лиха при раптовому різкому настанні або при незвичайно високійінтенсивності. Найбільш небезпечним стихійним лихом вважаються циклони,тайфуни, засуха і перетворення місцевості у пустелю./>Основні види
· Пожежі — це стихійне поширення вогню, що вийшов з-під контролюлюдини. Пожежі трапляються у лісах і на торф'яниках, у житлових і виробничихприміщеннях, в енергетичних мережах і на транспорті. Пожежі завдають величезнихматеріальних збитків і нерідко призводять до загибелі людей.
· Повені — значні затоплення суходолу, коли вода у річкахпіднімається вище звичайного рівня внаслідок рясних опадів, швидкого таненняснігів, утворення льодових заторів або коли вітер жене воду з боку моря в гирларічок.
· Землетруси — явища, що проходять у певних ділянках земної кори. Цеодне із жахливих стихійних лих. Воно виникає зненацька. І хоча тривалістьосновного поштовху не перевищує кількох секунд, його наслідки сягаютьвеличезних масштабів. Попередити землетрус, зупинити його чи уникнутинеможливо. Люди не вміють точно передбачити його початок. На земній кулі щорокувідбувається понад 100 тис землетрусів; більшість з них призводять до загибелітисяч людей і до різноманітних руйнувань.
· Селеві потоки — це стрімкий рух з гір селю — суміші води, каміння,щебеню, піску і глини; вони затоплюють, знищують усе на своєму шляху.
· Зсуви відбуваються частіше по берегах річок і водоймищ. Основноюпричиною їх виникнення є надлишкове насичення підземними водами глинистих поріддо текучого стану, внаслідок чого вниз по схилах зсовуються величезні масиґрунту, а разом з ним — усі споруди.
· Снігові замети утворюються взимку під час снігопадів і можуть бутинастільки великими, що набувають характеру стихійного лиха.
· Ураган — це посилення вітру до 35 м/с і більше (12 балів за шкалоюБофорта).
· Шквал — різке короткочасне посилення вітру (від кількох хвилин докількох десятків хвилин), іноді до 30-70 м/с зі зміною його напрямку, частішепід час грози. Ширина шквалу 2-3 км.
Поже́жа— неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке призводить до матеріальноїшкоди. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушенняправил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90%пожеж виникає з вини людини.
· Блискавка
· Іскріння/>Види пожеж
· лісова пожежа
· пожежа нафтопродуктів
· побутова пожежа/>Класи пожежі
A — горіння твердих речовин; B — горіння рідких речовин; C — горіння газоподібних речовин (побутовий газ, водень, пропан); D — горінняметалів; E — горіння електрообладнання./>Захист від пожеж
· Обвалування (на відкритих об'єктах)
· Вогнезахисні екрани; застосування неспалимих або важкоспалимихконтрукцій з регламентованою межею вогнестійкості./>Показники пожежовибухонебезпеки речовин іматеріалів
Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів — це сукупністьвластивостей, які характеризують їх схильність до виникнення й поширеннягоріння, особливості горіння і здатність піддаватись гасінню загорянь. За цимипоказниками виділяють три групи горючості матеріалів і речовин: негорючі,важкогорючі та горючі.
Негорючі (неспалимі) — речовини та матеріали, нездатні до горіннячи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Цематеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали — червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата,азбестовий цемент та інші матеріали, а також більшість металів. При цьомунегорючі речовини можуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, щовиділяють горючі продукти при взаємодії з водою.
Важкогорючі (важко спалимі) — речовини та матеріали, що здатніспалахувати, тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, аленездатні самостійно горіти чи обвуглюватись після його видалення (матеріали, щомістять спалимі та неспалимі компоненти, наприклад, деревина при глибокомупросочуванні антипіренами, фіброліт і т. ін.);
Горючі (спалимі) — речовини та матеріали, що здатні самозайматися,а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання тасамостійно горіти після його видалення. У свою чергу, у групі горючих речовинта матеріалів виділяють легкозаймисті речовини та матеріали — це речовини таматеріали, що здатні займатися від короткочасної (до ЗО с) дії джерелазапалювання низької енергії./>Локалізація пожеж
Локалізація й гасіння пожеж проводяться з метою збереженняматеріальних цінностей держави й окремих громадян та організацій протипожежнимиформуваннями ЗС, ЦО, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з надзвичайнихситуацій, Міністерства охорони навколишнього середовища із залученням до цихробіт робітників, службовців і населення, що проживає поблизу осередкунадзвичайної ситуації.
Для локалізації пожежі створюються протипожежні смуги одночасно накількох ділянках шириною 6—8 м. При наявності часу протипожежні смугипоширюються до 20—40 м перед фронтом і до 8—10 м на флангах і в тилу пожежі.Для гасіння пожежі можуть бути застосовані вибухові речовини.
Повінь (в гідрології повідь) — природне лихо, що виникає коли водавиходить за межі звичайного для неї басейну водойми. Повені на річкахтрапляються коли вода переповнює річище і розливається по річковій долині.Часом повені також трапляються на озерах чи водосховищах.
Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річкахце трапляється внаслідок збільшення притоку води внаслідок танення снігів,дощів тощо. На озерах чи водосховищах внаслідок перевищення притоку води надвитоком. Часом причиною повені може стати вітер який «наганяє» воду. Ще однієюпричиною підйому води може стати утруднення витоку внаслідок технічнихнесправностей на штучних водоймах чи природних гребель що часом утворюються нагірських річках внаслідок зсувів (зазвичай після землетрусів).
Ще однією причиною повені може стати прорив води на рівнину рівеньякої розташований нижче рівня води. Подібні повені зазвичай стаються внаслідокпрориву дамб або ж зміни річкового русла.
Землетрус(рос. землетрясение, англ. earthquake, earth shock, нім. Erdbebenn, unterirdische Stöß m) — короткотривалі, раптові струси земноїкори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі, чомусприяє порушення розтяжності осередка гірських порід і виникнення сейсмічниххвиль; під час сильних землетрусів, на поверхні Землі часто виникають щілини,скиди, зсуви, цунамі; часом землетруси спричинюють великі руйнування(наприклад, 1988 року у Вірменії).
Середусіх стихійних лих, за даними ЮНЕСКО, землетруси займають перше місце в світіза заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.Класифікація
Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на:
· Тектонічні
· Вулканічні
· Обвальні
Обвальнийземлетрус (рос. обвальное землетрясение, англ. collapse earthquake,нім. Einsturzbeben n) – землетрус, викликаний обвалом склепіння впідземній природній порожнині у розчинних гірських породах (вапняках, доломітах)або в порожнині, яка утворилася внаслідок виконаного вибуху. Як правило,обвальний землетрус має обмежену дію.
· Моретруси/>Виникнення землетрусу
Виникнення землетрусу пов'язують головним чином з тектонічнимипроцесами. Протягом року на Землі фіксується бл. 1 млн землетрусів. Виділяютьгіпоцентр та епіцентр землетрусу. Від них у всі сторони розходяться сейсмічніхвилі. Осередки землетрусів перебувають на глибині 30-60 км, а інколи — наглибині до 700 км.
/>Найсильніші землетруси з початку 20 століттяМісце Дата землетрусу Сила землетрусу Координати 1.Чилі 22 травня 1960 9,5 -38,24/-73,05 2.Протока Принця Вільяма, Аляска, США 28 березня 1964 9,2 61,02/-147,65 3.Біля західних берегів Півд.Суматри 26 грудня 2004 9,1 3,30/95,78 4.Камчатка 4 листопада 1952 9,0 52,76/160,06 5.Біля узбережжя Еквадору 31 січня 1906 8,8 1,0/-81,5 6. Рет острови, Аляска, США 13 жовтня 1963 8,7 51,21/178,50 7. Південна Суматра, Індонезія 28 березня 2005 8,6 2,08/97,01 8.Андреанові острови, Аляска, США 4 лютого 1965 8,6 51,56/-175,39 9.Ассам, Тибет 15 серпня 1950 8,6 28,5/96,5 10.Курильські острови 13 жовтня 1963 8,5 44,9/149,6 11.Банда море, Індонезія 1 лютого 1938 8,5 -5,05/131,62 12.Камчатка 03 лютого 1923 8,5 54,0/161,0 Поширеннята історія
Землетруси захоплюють великі території і характеризуються:руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди; виникненняммасових пожеж і виробничих аварій; затопленням населених пунктів і цілихрайонів; отруєнням газами при вулканічних виверженнях; ураженням людей іруйнуванням будівель уламками вулканічних гірських порід; ураженням людей івиникненням осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави; проваломнаселених пунктів при обвальних землетрусах; руйнуванням і змиванням населенихпунктів хвилями цунамі; негативною психологічною дією.
За історичний період 3. не раз викликали руйнування і жертви.Напр., у 1290р. в районі затоки Бохайвань (Китай) загинуло бл. 100.000 чол., у1556 р. в провінції Шаньсі — 830.000 чол., у 1737р. у Калькутті (Індія) — 300.000, у 1908 р. в Мессіні (Італія) -120.000, у 1923 р. в Токіо — 143.000, у1976 р. в Тяньшані (Китай) — бл. 240.000 чол., в 1999 р. в Туреччині — бл.40.000 чол., в 2001 р. в Індії – бл. 30 000 чол./>Прогноз
У зв'язку з цим одним з актуальних завдань є прогнозування місця ісили землетрусу, основане на спостереженнях за флуктуаціями полів Землі. Більшфундаментальне завдання – прогноз не тільки місця і сили, але і часу 3.,вирішене тільки в декількох випадках. З. можуть викликатися штучно (напр.,ядерними вибухами).
Попередити землетруси точно поки що неможливо, хоча є ряд факторівпередбачення (напр., біофізичних)/>Оцінка сили землетрусу
Сейсмограф
Оцінка дії З. з 2-ї половини ХІХ ст. здійснюється за допомогоюспеціальних сейсмічних шкал. Найбільш поширена з них — 12-бальна шкала,варіанти якої прийняті в Європі, США. В деяких країнах, зокрема, Лат. Америки,прийнята 10-бальна шкала, в Японії — 7-бальна. В Україні прийнято 12-бальнушкалу (МСК-64) визначення сили землетрусу. Вивчає землетруси сейсмологія,спостереження за ними здійснює спеціальна сейсмічна служба./>Сейсмоактивність території України
Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні.Ці зони: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.Жертв та значних руйнувань не зареєстровано. У сейсмічному плані найбільшнебезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська,Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим. У 1998 році в Україністалося 2 землетруси — в Криму та Закарпатті. На теренах Закарпаттявідзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою МСК-64)у зонах Тячів-Сигет, Мукачево-Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зонахарактеризується проявом землетрусів, що відбуваються у верхній частині земноїкори на глибинах -12 км з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів, що швидко затухаєна близькій відстані. Шестибальні землетруси зафіксовані також у Прикарпатті (Буковина).Прикарпаття відчуває вплив району Вранча (Румунія). У 1974-76 роках тут малимісце землетруси інтенсивністю від 3 до 5 балів./>ЗонаВранча і її вплив на Україну
Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча,розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських)Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, атакож у верхній мантії на глибинах 80-160 км. Найбільшу небезпеку становлятьтакі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії, Молдові. Глибокофокусність землетрусівзони Вранча обумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому що більша частинаУкраїни перебуває в 4-6-бальній ділянці впливу цієї зони. У ХХ ст. в зоніВранча сталося 30 землетрусів з магнітудою 6,5 балів. Катастрофічні землетрусиу 1940 та 1977 роках мали магнітуду 7. Південно-західна частина України, щопідпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати такожБуковину, де в 1950-1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.
Сейсмічна небезпека Одеської області зумовлена осередкамиземлетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів.Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливаннявідчувалися на площі 2 млн. км. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинаєз півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникаютьна глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя зінтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дужесейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділеназовсім недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними данимивстановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністюблизько одного разу на 1000 років. У платформній частині України виділено рядпотенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. На територіїКримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічнийземлетрус 1927 року мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічнимиоцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, і узв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови невідповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.
Буря — це погодне явище, вітер зі швидкістю 20 м/с і більше, що супроводжуєтьсязначним хвилюванням на морі та руйнуванням на суходолі.
На суходолі бувають чорні, жовті, червоні та білі бурі. Чорні буріпоширені в степу і характеризуються видуванням та перенесенням чорнозему. Жовтіта червоні бурі виникають в пустелях і напівпустелях і переносять пил та пісок.Білі бурі формуються на солончаках, над самосадними озерами та лагунами іхарактеризуються перенесенням великої кількості найдрібніших уламків солей (гіпсу,галіту).
Шквал — різке посилення вітру протягом короткого проміжку часу.
Швидкість вітру може перевищувати 30 м/с, тривалість — декількахвилин.
Розрахунковаробота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою №6058), варіант 4
Вихіднідані та Значення
Часаварії, год, хв. = 9
Часдоби = Ніч
Хмарність= Суцільна
Швидкістьвітру на висоті 10 м, м/с = 2,3
Напрямоксереднього вітру азимут, град = 45
Часвимірювання рівня радіації (потужність дози) = 11
Вимірянийрівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Рад/годину = 25
Часпочатку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 11
Час виконанняробіт Т, годин = 4
Установленадоза (задана) радіації Д уст, рад = 13
ТипРеактора = ВВЕР — 1000
Часткавикиду РР в атмосферу, % = 3
Затаблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:
Хмарність= Суцільна
Часдоби = Ніч
Швидкістьвітру на висоті 10 м, м/с = 2,3
Цебуде інверсія.
Затаблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширення
радіоактивноїхмари при:
Швидкістьвітру на висоті 10 м, м/с = 2,3
Вонабуде = 5 м/с приблизно.
Заданими таблиці 4 для :
ТипРеактора = ВВЕР — 1000
Часткавикиду РР в атмосферу, % = 3
Швидкістьвітру середня, м/с = 5 м/с
Визначаєморозміри прогнозованих зон забруднення:
ЗонаМ:
Довжина= 17,00 км
Ширина= 0,61 км
Площа= 8,24 кв км
Визначаємо:
а)час, що сплинув після аварії до кінця роботи:
Т к =Т п + Т
Т к — час кінця роботи
Т п — час початку роботи
Т — час роботи
Т к =11 — 9 + 4 = 6
б)рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:
Д 1 =Д 2 / К 2
К 2 =0,76 для 2 годин після аварії за табл 1
Д 2 =25 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
Д 1 =25/0,76 = 32,89474 рад/год
в)рівень радіації після закінчення роботи:
Д 6 =Д 1 * К 6
К 6 =0,49 для 6 годин після аварії за табл 1
Д 1 =32,89474 рад/год
Д 6 =32,89474*0,49= 16,11842 рад/год
г)дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за 4 годин роботи узонах забруднення:
Д =1,7 * (Д 6 * t 6 — Д 2 * t 2)
t 6 =6 години
t 2 =2 години
Д =1,7*(6*16,11842-2*25) = 79,40789 рад
Визначаємодопустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості.
Знаходимоспіввідношення:
А =(Д 2 / Д зад) * К осл * К 2,5
К осл= 1 робота на відкритій місцевості
Д зад= 13 Установлена доза (задана) радіації Д уст,
К 2 =0,76 для 2 годин після аварії за табл 1
Д 2 =25 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
А =25*1*0,76/13= 2,530364
Затаблицею 9 при:
А =2,530364
Т п =2
Т доп= 0,75 години приблизно.
Визначимодопустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.
Співвідношення:
А =(Д1 / Д зад) * К осл
А =28,57143*1/12= 2,530364
Затаблицею 9 при:
А =2,530364
Т = 4
Часвиконання робіт Т, годин
К поч= 0,9 години приблизно.
Знаходимовідвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:
Д від= 1,7 * (Д 360* t 360 — Д 2 * t 2)
t 360= 360 годин
t 2 =2 години
Д 2 =25 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
Д 360= Д 1 * К 360
К 360= 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1
Д 1 =32,89474 рад/год
Д 360= 32,89474*0,09 = 2,960526
Д від= 1,7 *(2,960526*360-25*2) = 1726,842 рад
Д від= 1726,842 рад або 17268,42 мЗв.
Заданими таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи.
ОскількиД від = 17268,42 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йоднупрофілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.
Висновкита пропозиції.
Отже,особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні
надзвичайнонебезпечного зараження. За 4 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозуопромінення 79,40789 що перевищує Д зад = 13 рад. Щоб не отримати дозуопромінення більше 13 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп= 0,75 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту.Роботу можна почати через К поч = 0,9 години після аварії.
Розрахунковаробота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС звикидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391), варіант 4
ТипСДОР = Аміак рідкий
КількістьСДОР, тонн = 10
Метеорологічніумови = Ясно, ніч, 40 град
Швидкістьвітру, м/с = 1
Відстаньвід ХНО до ОНГ, км = 3
Видсховища = Необваловані
Вистотапіддону, м = 0
Часвід початку аварії, год = 2
АзимутОНГ, град = 90
Азимутвітру, град = 270
Показникта Результат прогнозування
Джерелозабруднення = ХНО
ТипСДОР = Аміак рідкий
КількістьСДОР, тонн = 10
Глибиназараження, км = 1,501685
Площазони зараження, кв км = 3,540441
Площаосередку ураження, кв км = Територія ОНГ
Тривалістьуражаючої дії СДОР, хв. = 61,44361
Втративід СДОР, чол.
ПУНКТ1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким,що дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто 10 тонн.
Визначимоеквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою:
Q(e1)= K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)
K1 =0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку
K3 =0,04 із додатку 3 для аміаку
K5 =1 для інверсії (сторінка 7)
K7 =1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
Q (o)= 10
Визначенняступеня вертикальної стійкості атмосфери:
Метеорологічніумови = Ясно, ніч, 40 град
Швидкістьвітру, м/с = 1
Це –інверсія за таблицею 1 на сторінці 5.
Q(e1)= 0,18*0,04*1*1,4*10 = 0,1008 (тонн)
ПУНКТ2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою:
Q(e2) = (1 — K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d
K1 =0,01 із додатку 3 для аміаку
K2 =0,025 із додатку 3 для аміаку
K3 =0,04 із додатку 3 для аміаку
K4 =1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1
K5 =1 для інверсія (сторінка 7)
K6 =1 із додатку 5, час від початку аварії, год = 2
K7 =1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
d =0,681 тонн/кубометр — це густина СДОР (додаток 3)
h =0,05 для необвалованого сховища
h — це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.
Якщорозлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H — 0,2 м, де Н — висотапіддону чи обваловки, м.
Q(e2) = (1-0,01)*0,025*0,04*1,33*1*1*1*10/(0,05*0,681= 0,03867 (тонн)
ПУНКТ3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює при Q(e1)= 0,1008 (тонн) при Швидкість вітру, м/с = 1
Г 1 =1,26 (кілометрів)
ПУНКТ4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює
при Q(e2) = 0,03867 (тонн)
приШвидкість вітру, м/с = 1
запропорцією:
0,1(тонн) — 1,25 (кілометрів)
0,03867(тонн) — х (кілометрів)
х =0,03867*1,25/0,1= 0,48337 (кілометрів)
Г 2 =0,48337 (кілометрів)
ПУНКТ5. Повна глибина зони зараження:
Г = Г2 + 0,5*Г 1
Г 2 =МАКСИМУМ (Г2; Г1) = 1,26
Г 1 =МІНІМУМ (Г2; Г1) = 0,48337
Г =1,501685 (кілометрів)
Порівнюємозначення Г з даними додатку 2.
Приінверсія
ПриШвидкість вітру, м/с = 1
Це — 20 (кілометрів)
Це — граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостяхвітру. Вибираємо найменше поміж табличним 20 км та розрахованим 1,501685(кілометрів)
Мінімум(1,501685;20) = 1,501685
ПУНКТ6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:
Tнадходження = x / V
х =Відстань від ХНО до ОНГ, км = 3
Задодатком 6 при інверсія при Швидкість вітру, м/с = 1
V =10 км/год
Tнадходження = 3/10= 0,3 (години)
Tнадходження = 3/10*60 = 18 (хвилин)
ПУНКТ7. Визначимо площу зони хімічного ураження:
S = П* Г * Г / n
П =3,14 — число «Пі», нескінченний дріб
П =3,14
Г =1,501685 (кілометрів) n при Швидкість вітру, м/с = 1, n = 2 (сторінка 7)
S =3,14*1,501685*1,501685/2= 3,540441 (кв км)
ПУНКТ8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку.
Тривалістьуражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.
T =(h * d) / (K2 * K4 * K7)
h =0,05 для необвалованого сховища
d =0,681 тонн/кубометр — це густина СДОР (додаток 3)
K2 =0,025 із додатку 3 для аміаку
K4 =1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1
K7 =1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
Т =(0,05*0,681)/(0,025*1,33*1)= 1,02406 (години)
Т =(0,05*0,681*60)/(0,025*1,33*1)= 61,44361 (хвилин)
Такяк повна глибина зони зараження 1,5016851 км менша за відстань від ХНО до ОНГ 3км, то ОНГ (обєкт народного господарства) не попав у зону уражаючої дії СДОР івідповідно втрат персоналу ОНГ немає.
Списоквикористаної літератури
1) Цивільна оборона:Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінкарадіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностейденної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.:НУХТ, 2002. – 20 с.
2) Цивільна оборона:Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіхспеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. –20 с.
uk.wikipedia.org/