Міністерствоосвіти і науки України
Національнийуніверситет харчових технологій
Кафедра охоронипраці та цивільної оборони
Контрольна робота
з дисципліни:“Цивільна оборона”
Рятувальні роботи
Виконав:
студент 6 курсу
(з.ф.н.) спеціальністьМЗЕД
Меркулов Олександр
Перевірив:
Викладач
Заєць Віра Анатоліївна
Київ – 2009
Зміст
Теоретичне питання.Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
Розрахункова робота № 1«Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058)
Розрахункова робота № 2«Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидомрадіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391)
Список використаноїлітератури
Теоретичнепитання. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
Організація ліквідації наслідків НС.
Для ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих утворюютьсяДержавні комісії з надзвичайних ситуацій – ДКНС. ДКНС діють при КабінетіМіністрів країни, в областях, містах, регіонах як на постійній основі, так і увипадку виникнення НС. До їх функцій входить забезпечення постійної готовностіаварійно-рятівних служб, контроль за розробкою та реалізацією заходів із попередженняможливих аварій і катастроф. Усі завдання з ліквідації НС виконуються по черзіу максимально короткі строки.
Насамперед вирішуються завдання щодо термінового захистунаселення, запобігання розвитку чи зменшення впливу НС і завдання з підготовкита виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.
З цією метою виконуються:
• сповіщення населення про небезпеку чи загрозу небезпеки;
• евакуація людей та тварин із небезпечних зон, використаннязасобів профілактики захворювань, травматизму, надання медичної та іншоїдопомоги;
• локалізація аварій, зупинка чи зміна технологічного процесу,попередження й гасіння пожеж;
• приведення в готовність органів управління, сил і засобів длярятувальних робіт, ведення розвідки в осередках ураження, оцінка ситуації, щосклалася.
Рятувальні та інші невідкладні роботи починаються одразу ж у міруготовності сил та засобів для їх проведення, ведуться безперервно з необхідноюзаміною рятівників і ліквідаторів при дотриманні техніки безпеки та заходівперестороги. У районах, що постраждали внаслідок аварії, катастрофи чистихійного лиха, проводиться відновлення зруйнованого житла, спорудження тимчасовихбудівель намети, землянки, навіси тощо), відновлення енерго- та водозабезпечення,ліній зв’язку, об’єктів комунального обслуговування. Також здійснюєтьсясанітарне очищення осередку ураження, забезпечення людей продуктами харчування,предметами першої необхідності та ін. Одночасно розпочинаються роботи з відновленняфункціонування уражених об’єктів.
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
Внаслідок НС виникають руйнування будинків, споруд, шляхівсполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами,затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених,підтоплених або палаючих будинках, інших не передбачуваних ситуаціях. У зв'язкуз цим необхідні заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалізаціїаварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що восередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальніроботи, а й деякі невідкладні, не пов'язані з рятуванням людей.
Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метоюпорятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усуненняпошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. Припроведенні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як своєчаснестворення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР; своєчасневедення розвідки; швидкий рух і введення сил в осередок ураження; безперервнепроведення РіНР до їх повного завершення; тверде й оперативне управліннясилами, що залучаються до проведення РіНР; всебічне забезпечення їх діяльності.
Рятувальні роботи включають:
* розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;
* локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянкахробіт;
* пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючихбудинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;
* розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд тарятування людей, які там знаходяться;
* подання повітря в завалені споруди з пошкодженоюфільтровентиляційною системою;
* надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх долікарських установ;
* виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечнірайони;
* санітарну обробку людей, ветеринарну обробкусільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобівзахисту, одягу, продовольства, води, фуражу.
Інші невідкладні роботи включають:
* прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) узавалах та в зонах ураження;
* локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метоюзабезпечення умов для проведення рятувальних робіт;
* укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, якізагрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальнихробіт;
* ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв'язку такомунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та іншихневідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадкуповторних НС;
* пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися,та інших вибухонебезпечних предметів.
Рятувально-відновлювальні роботи проводяться безпосередньо восередках ураження за будь-якої погоди до повного їх завершення.
Розрахунковаробота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою №6058) ВАРІАНТ № 8
Вихіднідані та значення
Часаварії, год, хв. = 13
Часдоби = День
Хмарність= Суцільна
Швидкістьвітру на висоті 10 м, м/с = 4,8
Напрямоксереднього вітру азимут, град = 210
Часвимірювання рівня радіації (потужність дози) = 15,5
Вимірянийрівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Рад/годину = 45
Часпочатку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 15,5
Часвиконання робіт Т, годин = 2
Установленадоза (задана) радіації Д уст, рад = 17
ТипРеактора = ВВЕР — 1000
Часткавикиду РР в атмосферу, % = 10
Затаблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:
Хмарність= Суцільна
Часдоби = День
Швидкістьвітру на висоті 10 м, м/с = 4,8
Цебуде ізотермія.
Затаблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширеннярадіоактивної хмари при:
Швидкістьвітру на висоті 10 м, м/с = 4,8
Вонабуде 5 м/с приблизно.
Заданими таблиці 2 для :
ТипРеактора = ВВЕР — 1000
Часткавикиду РР в атмосферу, % = 10
Швидкістьвітру середня, м/с = 5 м/с визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:
ЗонаМ:
Довжина= 155 км
Ширина= 0,78 км
Площа= 1070 кв км
ЗонаА:
Довжина= 29,5 км
Ширина= 1,16 км
Площа= 26,8 кв км
Визначаємо:
а)час, що сплинув після аварії до кінця роботи:
Т к =Т п + Т
Т к — час кінця роботи
Т п — час початку роботи
Т — час роботи
Т к =15,5 — 13 + 2 = 4,5
б)рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:
Д 1 =Д 2,5 / К 2,5
К 2,5= 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1
Д 2,5= 45 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
Д 1 =45/0,7= 64,28571 рад/год
в)рівень радіації після закінчення роботи:
Д 4,5= Д 1 * К 7,5
К 4,5= 0,545 для 7,5 годин після аварії за табл 1
Д 1 =64,28571 рад/год
Д 4,5= 64,28571*0,545= 35,03571 рад/год
г)дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за годин роботи узонах забруднення:
Д =1,7 * (Д 4,5 * t 47,5 — Д 2,5 * t 2,5)
t4,5= 4,5 години
t 2,5= 2,5 години
Д =1,7*(4,5*35,03571-2,5*45) = 76,77321 рад
Визначаємодопустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості.
Знаходимоспіввідношення:
А =(Д 2,5 / Д зад) * К осл * К 2,5
К осл= 1 робота на відкритій місцевості
Д зад= 17 Установлена доза (задана) радіації Д уст,
К 2,5= 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1
Д 2,5= 45 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
А = 45*1*0,7/17=3,781513
Затаблицею 9 при:
А =3,781513
Т п =2,5
Т доп= 0,85 години приблизно.
Визначимодопустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.
Співвідношення:
А =(Д1 / Д зад) * К осл
А =64,28571*1/17= 3,781513
Затаблицею 9 при:
А =3,781513
Т = 2Час виконання робіт Т, годин
К поч= 0,75 години приблизно.
Знаходимовідвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:
Д від= 1,7 * (Д 360* t 360 — Д 2,5 * t 2,5)
t 360= 360 годин
t 2,5= 2,5 години
Д 2,5= 45 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
Д 360= Д 1 * К 360
К 360= 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1
Д 1 =64,28571 рад/год
Д 360= 64,28571*0,09 = 5,785714
Д від= 1,7 *(360*5,785714-2,5*45) = 3349,607 рад
Д від= 3349,607 рад або 33496,07 мЗв
Заданими таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи. Оскільки Д від = 33496,07мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежитиперебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.
Висновкита пропозиції
Отже,особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні надзвичайнонебезпечного зараження. За 2 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозуопромінення 76,77321 що перевищує Д зад = 17 рад. Щоб не отримати дозуопромінення більше 17 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп= 0,85 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту.Роботу можна почати через К поч = 0,75 години після аварії.
Розрахунковаробота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС звикидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391) ВАРІАНТ 8
ТипСДОР = Аміак рідкий
КількістьСДОР, тонн = 50
Метеорологічніумови = Напівясно, день, 40 град
Швидкістьвітру, м/с = 1
Відстаньвід ХНО до ОНГ, км = 3
Видсховища = Необваловані
Вистотапіддону, м = 0
Часвід початку аварії, год = 4
АзимутОНГ, град = 290
Азимутвітру, град = 135
Показникта Результат прогнозування
Джерелозабруднення = ХНО
ТипСДОР = Аміак рідкий
КількістьСДОР, тонн = 50
Глибиназараження, км = 1,553893
Площазони зараження, кв км = 3,790897
Площаосередку ураження, кв км = Територія ОНГ
Тривалістьуражаючої дії СДОР, хв. = 58,37143
Втративід СДОР, чол.
ПУНКТ1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким,що дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто 50 тонн.
Визначимоеквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою:
Q(e1)= K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)
K1 =0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку
K3 =0,04 із додатку 3 для аміаку
K5 =0,23 для ізотермії, сторінка 7
K7 =1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
Q (o)= 50
Визначенняступеня вертикальної стійкості атмосфери:
Метеорологічніумови = Напівясно, день, 40 град
Швидкістьвітру, м/с = 1
Це — ізотермія за таблицею 1 на сторінці 5.
Q(e1)= 0,18*0,04*0,23*1,4*50= 0,11592 (тонн)
ПУНКТ2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою:
Q(e2) = (1 — K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d
K1 =0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку
K2 =0,025 із додатку 3 для аміаку
K3 =0,04 із додатку 3 для аміаку
K4 =1 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1
K5 =0,23 для ізотермія (сторінка 7)
K6 =3,03 із додатку 5, час від початку аварії, год = 4
K7 =1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
d =0,681 тонн/кубометр — це густина СДОР (додаток 3)
h =0,05 для необвалованого сховища
h — це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.
Якщорозлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H — 0,2 м, де Н — висотапіддону чи обваловки, м.
Q(e2) = (1-0,18)*0,025*0,04*1*0,23*3,03*1*50/(0,05*0,681)= 0,016783 (тонн)
ПУНКТ3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює
приQ(e1) = 0,11592 (тонн)
приШвидкість вітру, м/с = 1
Г 1 =1,449 (кілометрів)
ПУНКТ4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює
при Q(e2) = 0,016783 (тонн)
приШвидкість вітру, м/с = 1
запропорцією:
0,1(тонн) — 1,25 (кілометрів)
0,016783(тонн) — х (кілометрів)
х =0,016783*1,25/0,1= 0,209786 (кілометрів)
Г 2 =0,209786 (кілометрів)
ПУНКТ5. Повна глибина зони зараження:
Г = Г2 + 0,5*Г 1
Г 2 =МАКСИМУМ (Г2; Г1) = 1,449
Г 1 =МІНІМУМ (Г2; Г1) = 0,209786
Г =1,553893 (кілометрів)
Порівнюємозначення Г з даними додатку 2.
ПриШвидкість вітру, м/с = 1
Це — 24 (кілометрів)
Це — граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостяхвітру. Вибираємо найменше поміж табличним 24 км та розрахованим 1,553893(кілометрів)
Мінімум(1,553893;24) = 1,553893
ПУНКТ6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:
Tнадходження = x / V
х =Відстань від ХНО до ОНГ, км =3
Задодатком 6 при ізотермія
приШвидкість вітру, м/с = 1
V = 6км/год
Tнадходження = 3/6= 0,5 (години)
Tнадходження = 3*60/6= 30 (хвилин)
ПУНКТ7. Визначимо площу зони хімічного ураження:
S = П* Г * Г / n
П =3,14 — число «Пі», нескінченний дріб
П =3,14
Г =1,553893 (кілометрів)
n приШвидкість вітру, м/с = 1
n = 2(сторінка 7)
S =3,14*1,553893*1,553893/2= 3,790897 (кв км)
ПУНКТ8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку. Тривалість уражаючої дії СДОРзалежить від часу її випаровування із площі розливу.
T =(h * d) / (K2 * K4 * K7)
h =0,05 для необвалованого сховища
d =0,681 тонн/кубометр — це густина СДОР (додаток 3)
K2 =0,025 із додатку 3 для аміаку
K4 =1 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1
K7 =1,4 із додатку 3 для аміаку і температури 40
Т =(0,05*0,681)/(0,025*1*1,4)= 0,972857 (години)
Т =(0,05*0,681*60)/(0,025*1*1,4)= 58,37143 (хвилин)
Такяк повна глибина зони зараження 1,553893 км менша за відстань
відХНО до ОНГ 3 км, то ОНГ (об’єкт народного господарства) не попав у зонууражаючої дії СДОР і відповідно втрат персоналу ОНГ немає.
Списоквикористаної літератури
1) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконаннярозрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки післяаварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної формнавчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.
2) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконаннярозрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форминавчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.