Вступ
Облікє найважливішою функцією управління. Відображаючи реальні процеси виробництва,обігу, розподілу та споживання, облік характеризує фінансово-економічний стангосподарювання і є основою для планування його майбутньої діяльності.
Інтеграціяекономіки України до світової системи неможлива без застосування в системіобліку міжнародних стандартів, які стають природною складовою національногобухгалтерського обліку. Процес реформування бухгалтерського обліку проходитьскладно, з урахуванням національних особливостей та набутого досвіду розвиткуколишньої облікової системи.
Основним джерелом інформації про фінансовудіяльність ділового партнера є бухгалтерська звітність, яка базується наузагальненні даних фінансового бухгалтерського обліку і є єдиним інформаційнимджерелом, що пов'язує підприємство з суспільством та діловими партнерами.
Бухгалтерський облік — це не сукупність регістрів ізвітних форм, це, передусім, стиль мислення — менталітет бухгалтерів та діловихлюдей, на професійні уявлення яких безумовно впливають національні особливості.Можливостіпідприємств у визначенні правил ведення бухгалтерського обліку значнорозширилися, оскільки нова система обліку надає право підприємствам розроблятисвою облікову політику, самостійно визначати конкретні методики, форми, технікуі технологію ведення та організації бухгалтерського обліку, виходячи зконкретних умов господарювання. Підприємства самі обирають методи оцінкивиробничих запасів при їх віднесенні на витрати виробництва, методи і способиобчислення собівартості продукції (робіт, послуг) тощо.
Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність вУкраїні» до національної теорії і практики бухгалтерського облікупередбачено декілька форм бухгалтерського обліку
Такимчином проблема раціональної організації обліку, контролю і аналізу напідприємстві і її місце в структурі управління підприємством є дуже актуальноюна сьогодні.
Безрекомендацій щодо досконалого обліку, контролю та аналізу діяльностіпідприємства без пошуку найбільш раціональних методів та прийомів обліку такалькулювання, без вивчення досвіду і прогресивних думок з цих найважливіших питань,практично неможливо організувати ефективну діяльність підприємства.
Встановлення облікової політики підприємства,як і ведення бухгалтерського обліку, перш за все необхідні власникупідприємства. І це не лише вимоги Закону про бухгалтерський облік, а і вимогачасу. Зазначеним Законом встановлено,що підприємство самостійно визначає облікову політику та обирає формубухгалтерського обліку, на основі даних якого складається фінансова звітність.
Звичайно, що якщо власником підприємства, йогодиректором та головним бухгалтером, а також основним робітником є одна фізичнаособа, то і ведення бухгалтерського обліку, і облікова політика, як основа дляскладання фінансової звітності, не потребують особливої деталізації, так яккористувачів фінансової звітності також буде не так багато.
Інша справа, коли підприємство — велике,належить кільком власникам, є інвестиційно привабливим та планує залучатиінвестиції, а тим більше, якщо підприємство зобов'язане офіційно оприлюднюватифінансову звітність. Питання облікової політики на таких підприємствах маютьрозглядатися в іншому аспекті.
Тому в даній роботі ми розглянемо порядок формування облікової політикипідприємства. Для цього ми використаємо фактичні дані про організаціюбухгалтерського обліку на ТОВ “Омега”
1. Загальніоснови організації бухгалтерського обліку та облікової політики1.1Характеристика форм бухгалтерського обліку
Поєднання хронологічного та систематичного обліку, певні форми зв'язкуміж обліковими регістрами, спосіб і техніка облікових записів — все це визначаєформу ведення бухгалтерського обліку. Причому форми регістрів, порядок тапослідовність записів у них, а також технічні засоби обліку дуже різноманітні.
Під формою бухгалтерського обліку розуміють сукупність обліковихрегістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для веденняобліку, застосовуючи принцип подвійного запису.
Форму ведення бухгалтерського обліку визначають:
· спосіб і техніка облікових записів;
· поєднання хронологічного та систематичного обліку;
· певні форми зв'язку між обліковими регістрами.
Форми ведення бухгалтерського обліку розрізняються за наступнимиознаками:
кількістюоблікових регістрів, які застосовуються, їх призначенням, змістом, формою тазовнішнім виглядом;
послідовністю та способами записів в облікових регістрах;
зв'язком регістрів хронологічного та систематичного, синтетичного тааналітичного обліку.
Перерахованіознаки відрізняють одну форму обліку від іншої в умовах ручного веденнябухгалтерського обліку.
Для багатьох форм обліку характерно широке використання принципунакопичення і систематизації облікових даних в розрізі, необхідному дляаналітичного та синтетичного обліку, складання звітності у спеціальнихрегістрах (журналах-ордерах, допоміжних до них відомостях, у вигляді роздруківок,які виконуються на обчислювальних машинах, а також на магнітних стрічках,дисках, дискетах та інших машинних носіях) у єдиній системі запису. В деякихбухгалтерських регістрах за один робочий прийом здійснюється хронологічний ісистематичний запис операцій.
До сучасних форм обліку висувається ряд вимог.
забезпечувати повноту і реальність відображення в облікових регістрахвсього кругообороту засобів, оперативний і поточний контроль за виконанням завдань,зберіганням власності, ефективним використанням матеріальних, трудових ігрошових ресурсів на кожному конкретному підприємстві;
бути економічними. Витрати праці на збір, обробку та передачу інформаціїдосить великі, що примушує шукати шляхи, способи і засоби максимального їхзниження, одночасно підвищуючи оперативність та якість обліку;
максимально відповідати потребам звітної інформації. В регістрахнеобхідно мати таке групування записів, яке б дозволяло одержати всі звітніпоказники, не застосовуючи вибірку та не звертаючись безпосередньо до первиннихдокументів;
забезпечувати правильне поєднання синтетичного та аналітичного обліку. Ворганізації аналітичного обліку є великі можливості для подальшогоудосконалення форм обліку та спрощення бухгалтерського обліку взагалі;
забезпечувати своєчасне відображення в обліку господарських операцій(ажур) та складання звітності, що підвищує корисність бухгалтерського обліку,дозволяє своєчасно повідомляти про хід виконання поточних планів та покращуєуправління підприємством; Теорія бухгалтерського обліку
найбільш повно задовольняти вимоги економічного аналізу господарськоїдіяльності підприємства. Важливим джерелом аналізу є дані бухгалтерськогообліку. Форми обліку повинні будуватися таким чином, щоб в процесі поточногообліку можна було групувати і систематизувати матеріал відповідно до потребаналізу. Недосконалість облікової інформації ускладнює глибоке вивченняекономіки підприємств.
Підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку, під якою вданому випадку розуміється склад, структура і порядок формування обліковихрегістрів, що визначається характером і масштабом діяльності, потребамиуправління, обсягом інформації, що обробляється, наявними коштами, що дозволилиб автоматизувати облік тощо. Можна не тільки використовувати рекомендованіформи, але й розробляти власні, оригінальні, включаючи форми обліковихрегістрів, програми реєстрації та обробки інформації. Разом з тим, сліддотримуватись загальних методологічних принципів, які встановлені в централізованомупорядку, а також технології обробки облікових даних.
Раціонально організована форма обліку повинна забезпечувати:
а) одержання необхідної інформації про господарські процеси;
б) групування та реєстрацію первинних документів;
в) підвищення продуктивності праці обліковців в процесі підготовкипервинних даних, їх обробки та запису в облікові регістри;
г) зменшення кількості помилок при реєстрації та узагальненні обліковихданих;
д) зберігання інформаційного фонду, який сприяє прийняттю ефективнихуправлінських рішень.
Обираючи певнуформу бухгалтерського обліку, підприємство повинне дотримуватись її протягомвизначеного часу (але не менше року). Про можливу зміну прийнятої формибухгалтерського обліку в наступному обліковому періоді необхідно вказати вНаказі про облікову політику або Примітках до фінансової звітності.
Меморіально-ордернаформа обліку одержала назву від меморіального ордера, яким завершується обробкапервинних документів. Вона виникла в результаті переробки нової італійської формибухгалтерського обліку. Ця форма передбачає складання проводок на кожнийпервинний документ окремою довідкою в меморіальних ордерах. Для операцій зоднаковою кореспонденцією рахунків відкриваються окремі відомості, по яких вкінці місяця підбиваються підсумки і складаються підсумкові меморіальні ордери.Приклад форми меморіального ордера подано нижче .
Меморіально-ордернаформа надає широкі можливості для поділу бухгалтерської праці, але вимагаєбагаторазового переписування даних з регістру в регістр.
На підприємствахі в організаціях, що мають невелику кількість синтетичних рахунків, може застосовуватисьодин із спрощених варіантів меморіально-ордерної форми обліку який прийнятоназивати формою «Журнал-Головна» При цьому варіанті хронологічнареєстрація меморіальних ордерів поєднується з записами по синтетичних рахункахв одній книзі, що має назву «Журнал-Головна».
У цьому випадку більшість операцій протягоммісяця групуються у допоміжних накопичувальних відомостях. Потім за цимивідомостями раз в місяць складаються меморіальні ордери.
Сьогодні навеликих підприємствах широко застосовується журнально-ордерна форма обліку.Вона ґрунтується на застосуванні журналів-ордерів, де збираються ісистематизуються дані первинних документів, необхідні для синтетичного іаналітичного обліку. Для кожного рахунку у відповідному журналі-ордерізазначаються суми всіх господарський операцій, що проходять по кредиту цьогорахунку, а також номери рахунків, дебет яких змінюється в результаті цієїоперації. Всі господарські операції записуються в хронологічному порядку напідставі первинних документів. Однак при великій кількості документів, яківідображають однорідні операції, ведуться накопичувальні (допоміжні) відомості,а в кінці місяця їх підсумкові дані переносять до журналів-ордерів. В кожномужурналі-ордері відображаються господарські операції по одному або по декількохвзаємопов'язаних синтетичних рахунках. Підсумки журналів-ордерів переносяться вГоловну книгу, в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідніпри складанні нового балансу за звітний період.
Аналітичний облікведеться за допомогою книг аналітичного обліку або карток.
Відповідно до статті 11 Закону України «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та статті 5 ЗаконуУкраїни «Про державну підтримку малого підприємництва суб'єкти малого бізнесуможуть застосовувати спрощену форму бухгалтерського обліку, порядок веденняякої встановлено Вказівками про склад та порядок заповнення облікових регістрівмалими підприємствами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від31 травня 1996 року N 112
Спрощенаформа бухгалтерського обліку може застосовуватися за:
простою формою (безвикористання регістрів обліку майна малого підприємства);
формоюбухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малогопідприємства.
Маліпідприємства, які здійснюють за місяць не більше 100 господарських операцій, немають виробництва продукції і робіт, пов'язаних з великими матеріальнимизатратами, застосовують просту форму бухгалтерського обліку.
Якщо суб'єкти малогобізнесу обрали просту форму бухгалтерського обліку, то, за наявності у нихосновних засобів, матеріальних цінностей, готової продукції і товарів,рекомендується для ведення аналітичного обліку такого майна використовувати (вести)
При простій форміобліку реєстрація первинних облікових документів, відображення операцій на рахунках,визначення собівартості продукції і фінансового результату ведеться в одномубухгалтерському регістрі — Книзі обліку господарських операцій за формою N К-1.Поряд з Книгою обліку господарських операцій для обліку розрахунків по оплаті праціз працівниками та бюджетом по прибутковому податку, мале підприємство веде Відомістьобліку заробітної плати за формою N В-8
Малі підприємства,на балансі яких обліковуються власні основні засоби, виробничі запаси, товари іготова продукція та які здійснюють за місяць понад 100 господарських операцій,ведуть бухгалтерський облік з використанням таких облікових регістрів:
Відомості підписуютьсяособами, що проводили записи. Зміна оборотів у поточному місяці по операціях, яківідносяться до минулих періодів, відображається у регістрах звітного місяцядодатковим записом (зменшення оборотів – способом сторно). 1.2 Формування обліковоїполітики підприємства
Слід зазначити, що встановлення облікової політики повинно бутинаправлене на максимально можливе використання даних бухгалтерського обліку нелише для складання звітності, але також і для забезпечення використання цихданих для цілей управління. Тобто облікова політика і організаціябухгалтерського обліку повинні стати відправною точкою не лише для складанняфінансової звітності, але і для використання даних при плануванні діяльності, ідля контролю діяльності підприємства в періодах між складанням фінансовоїзвітності, і для аналізу діяльності підприємства.
Звичайно, що всіположення облікової політики повинні розроблятися і прийматися у відповідностіз вимогами діючого законодавства.
П(С)БО 1встановлено, що підприємство повинно висвітлювати вибрану облікову політикушляхом описання принципів оцінки статей звітності та методів обліку відносноокремих статей звітності та розкривати облікову політику у примітках дофінансових звітів.
Рекомендації щодовстановлення облікової політики підприємств викладено у Листі Мінфіну №31-34000,в якому, зокрема, зазначено, що. прийнята облікова політика підприємстваповинна бути оформлена розпорядчим документом, який розробляється виконавчиморганом управління підприємством та погоджується з власником чи затверджуєтьсяним. Таким розпорядчим документом може бути наказ, розпорядження, положеннятощо.
Обов'язковогощорічного прийняття такого документу не встановлюється, так як до обліковоїполітики застосовується принцип послідовності, тобто незмінність її на протязідіяльності підприємства. При необхідності розпорядчий документ доповнюєтьсянеобхідними положенням чи до нього вносяться зміни, щоб підтримувати йогоактуальність.
Можна виділити основніправила, яких має дотримуватись підприємство при її формуванні.
1. Обліковаполітика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуютьсяпідприємством для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 ЗаконуУкраїни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від16.07.99р. N 996-XIV і П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
Згідно зпринципом послідовності підприємства мають постійно (із року в рік)застосовувати обрану облікову політику. Аналогічну за змістом норму закріпленоі в п. 11 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», згідно зякою облікова політика застосовується до подій та операцій з моменту нихвиникнення.
Облікова політикапідприємств державного, комунального секторів економіки визначається уприписувальному документі, що приймається підприємством та погоджується зорганом, до сфери управління якого воно належить, або уповноваженим органомзгідно із засновницькими документами (див. Положення про порядокбухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного,комунального секторів економіки та господарських організацій, які володіютьта/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затверджененаказом МФУ від 19.12.2006 р. N 1213).
2. Обліковаполітика може змінюватися лише тоді, коли:
— змінюютьсястатутні вимоги;
— змінюютьсявимоги органу, що затверджує П(С)БО;
— якщо змінизабезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітностіпідприємства (п. 9 П(С)БО 6).
3. Формудокумента, що регламентує облікову політику підприємства, нормативно невстановлено, тому, як правило, таким документом є наказ, складений тазатверджений відповідно до загальноприйнятих вимог діловодства.
4. Зважаючи наобставини, перелічені вище (пп. 1 і 2), стає зрозуміло, що наказ про обліковуполітику не потрібно перевидавати щороку. Можна видати безстроковий наказ і, запотреби, уносити до нього зміни і доповнення.
Разом із тим нідене заборонено видавати наказ про облікову політику щороку — на підтвердження їїнезмінності. Яким шляхом піти — вирішувати адміністрації підприємства.
5. В обліковійполітиці не слід відображати заходи щодо організації бухгалтерського обліку, асаме: правила організації документообігу на підприємстві, застосування чинезастосування рахунків класу 8 «Витрати за елементами», запровадженнядодаткових субрахунків, порядок проведення інвентаризації активів підприємстватощо. Усе це, як правило, оформляють окремим документом — наказом щодоорганізації бухгалтерського обліку на підприємстві з дотриманням установленихнорм чинного законодавства.
6. В обліковійполітиці підприємства відображають методи, принципи та процедури обліку, правовибору яких запропоновано нормами бухстандартів. Якщо методи оцінки, механізмирозрахунків чітко прописано в П(С)БО (права вибору немає), то й відображати їхв обліковій політиці немає потреби. Так, у наказі про облікову політику немаєсенсу зазначати, що запаси в обліку відображаються за первісною вартістю. Цяімперативна норма встановлена п. 8 П(С)БО 9 «Запаси» і в будь-якому випадку маєдотримуватися підприємством. Водночас П(С)БО 9 дає право вибрати метод оцінкивибуття запасів. Саме цей вибір і потрібно зробити в наказі про обліковуполітику.
Кожнепідприємство вибирає елементи облікової політики виходячи з особливостей своєїдіяльності. Так, торговельному підприємству немає сенсу визначати в наказі прооблікову політику методи оцінки ступеня завершеності робіт за будівельнимконтрактом.
На нашу думку, врозпорядчому документі про облікову політику перед безпосереднім висвітленнямоблікової політики підприємства повинні бути зазначені основні положення зорганізації бухгалтерського обліку, а саме:
— обрана формаорганізації обліку;
— обрана формабухгалтерського обліку та технологія обробки облікової інформації;
— права працівниківна підпис документів (список працівників наводиться у додатку до розпорядчогодокументу);
— затвердженняправил документообігу і технології обробки облікової інформації,відповідальність працівників за порушення даних правил (правила наводяться удодатку до розпорядчого документу, витяги з правил та графіки надаютьсябезпосередньо виконавцям);
— система і формивнутрішньогосподарського обліку, затвердження розроблених власних формвнутрішніх та первинних документів (затверджені форми наводяться у додатку дорозпорядчого документу);
— наявністьфілій, представництв, відокремлених підрозділів, (затверджені Положення, наоснові яких діють такі підрозділи);
— порядокпроведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства (складінвентаризаційних комісій наводиться у додатку до розпорядчого документу чи уокремому наказі);
— детальнийробочий план рахунків (наводиться у додатку до розпорядчого документу);
— встановлюєтьсяперелік пов'язаних сторін, операції з якими повинні підлягати особливомувласному контролю, та інформацію про які потрібно відображати в примітках дофінансової звітності (перелік пов'язаних сторін, а також характер відносин зними, наводиться у додатку).
В розпорядчомудокументі недоречно застосовувати формулювання рекомендаційного характеру(наприклад, підприємство може застосовувати, йому дозволяється розробляти, ітому подібні). За необхідності розроблені та затверджені форми документів чинові положення вводяться до застосування одночасно з внесенням доповнення дорозпорядчого документу.
Наприклад, урозпорядчому документі повинно бути визначено, який із варіантів застосовуєтьсяпідприємством за наступними показниками:
1) необоротніактиви:
1.1) встановленнястроку корисного використання (експлуатації) об'єктів:
1.2) застосуванняметодів амортизації необоротних активів з деталізацією застосування методів доокремих груп, наприклад:
1.3)періодичність проведення переоцінки однорідних груп основних засобів танематеріальних активів після того, як була хоч один раз була проведена переоцінка;
1.3) застосуваннявартісних ознак предметів, що входять до малоцінних необоротних матеріальнихактивів.
2) відображеннявідстрочених податкових активів та зобов'язань:
3) облік запасів:
3.1) відкриттяокремих субрахунків обліку транспортно-заготівельних витрат з кожного видузапасів з подальшим розподілом витрат після використання запасів кожного виду;
3.2) безвідкриття окремих субрахунків обліку транспортно-заготівельних витрат звключенням їх до вартості запасів з подальшим списанням одночасно з використаннявідповідних запасів;
3.3) застосуванняокремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат товарів з подальшимрозподілом витрат після використання товарів;
3.4) застосуванняодного з методів оцінки вибуття запасів для кожного з окремих видів запасів,які мають одне призначення та однакові умови використання:
3.5) призастосуванні методу середньозваженої собівартості:
4) обчисленнярезерву сумнівних боргів.
5) фінансовіактиви, придбані в результаті систематичних операцій:
— визнання активуна дату укладення контракту;
— визнання активуна дату виконання контракту.
6) визначеннябази розподілу витрат за кількома операціями з інструментами власного капіталу:
— в залежностівід кількості акцій по операціям;
— в залежностівід суми операцій, та інші.
7) Створюванізабезпечення майбутніх витрат і платежів:
— наводитьсяповний перелік, цільове призначення та орієнтовний термін використання;
— порядоксторнування сум створених забезпечень в разі відсутності вірогідності вибуттяактивів (наприклад, закінчення строку гарантійних зобов'язань).
8) застосуваннявизначеного порядку оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг:
— вивченнявиконаної роботи;
— визначенняпитомої ваги об'єму послуг, наданих на звітну дату в загальному об'ємі послуг,які повинні бути надані;
— визначенняпитомої ваги витрат, понесених підприємством в зв'язку з наданням послуг назвітну дату в очікуваній сумі таких витрат.
9) застосуванняметоду визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом:
— вимір та оцінкавиконаної роботи;
— визначенняспіввідношення об'єму завершеної частини робіт та їх загального об'єму забудівельним контрактом в натуральному вимірюванні;
— співвідношенняфактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу таочікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за договором.
10) формуваннясобівартості продукції:
— наводитьсяповний перелік та склад статей калькулювання продукції, робіт, послуг.
11)загальновиробничі витрати:
— наводитьсяповний перелік та склад змінних та постійних витрат;
— вказуєтьсязастосування бази розподілу витрат за об'єктами: години праці; заробітна плата;об'єми діяльності; прямі матеріальні витрати тощо.
12) визначенняпорогу суттєвості щодо окремих об'єктів обліку відбувається з урахуваннямрекомендацій, які надано в Листі N 04230:
— порігсуттєвості визначається у відносних величинах;
— порігсуттєвості визначається у розрахованих абсолютних величинах.
13) визначеннясегментів та принципів ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках:
— переліксформованих сегментів;
— об'єднаннясегментів для визначення звітних сегментів:
— географічніпромислові сегменти;
— географічнізбутові сегменти;
— господарськісегменти;
— визначенняпріоритетного сегменту;
— розкриттяпринципів ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках:
— ринкова ціна — для товарів (робіт, послуг) на які є активний ринок;
— ціна на основівитрат (перемінних, повних, повних плюс націнка тощо);
14) відображенняв обліку специфічних господарських операцій підприємства, які потребуютьрозробки та застосування методики, відмінної від загальновизначеного порядку.
2.Організація бухгалтерського обліку на ТОВ “Омега”2.1Загальна характеристика діяльності ТОВ “Омега”
Об’єктом вивчення даної роботи є ТОВ “Омега”,яке було створене в липні 1995 року і зареєстровано 29.07.95 р. Новозаводськимрайвиконкомом м. Чернігова, реєстраційний номер 108 – 29/95.
ТОВ “Омега” – це юридична особа, яка створена зметою здійснення посередницької, маркетингової та торговельної діяльності,експортно-імпортних операцій для отримання Товариством та його учасникамиприбутку.
Предметомдіяльності є:
1) Оптоваторгівля
2) Маркетингринку товарів
3) Веденнязовнішньоекономічної діяльності
4) Переробкана давальних умовах сировини в ГП.
Товариство займається продажем молочнихпродуктів харчування, які отримує на умовах закупівлі сировини у населення тапереробки її на давальницьких умовах. За допомогою маркетингових дослідженьпроводиться пошук споживачів даної продукції на території держави. Іноді деякийасортимент реалізується на зовнішній ринок (Росія). Товариство постачає своюпродукцію роздрібній торгівлі на умовах договорів купівлі-продажу.
Забезпечення максимальної відповідальностіорганізаційного менеджменту підприємства цілям його конкретної діяльності йумовам взаємодії з ринковим середовищем досягається використанням типовихструктур управління: лінійної, функціональної та лінійно-функціональної.
ТОВ “Омега” маєлінійну структуру управління. За лінійного типу кожний керівник одноособовоочолює доручену ділянку роботи і самостійно приймає усі управлінські рішення,повністю відповідаючи за результати господарської діяльності. За такоїорганізації управління працівники підпорядковані лише своєму безпосерердньомукерівникові. Лінійні структури управління зорієнтовані на вирішення порівнянопростих і стабільних завдань. Такі структури є ефективними внаслідок простотиорганізаційної побудови, конкретності завдань і повноважень керівників різнихрівнів.
Товариствозаймається переробкою сировини на давальницьких умовах в готову продукцію.Закупка сировини проводиться в населення або в колективнихсільськогосподарських підприємствах.
Основні покупціта постачальники представлені на рисунках 2.1 та 2.2.
/>
Сировини Готового продукту /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Сільськогосподарського товариства Населення Чернігівський
молокозавод
Рис. 2.1 — Основніпостачальники ТОВ “Омега”/> /> /> /> /> /> /> /> /> Покупці /> /> /> /> /> /> />
Гастроном
“Нивки” Універмаг
“Троєщина”
М-н №29 “Холодторг”
Універ. магазин
“Молочні вироби”
Рис. 2.2 — Основні покупці ТОВ “Омега”
Попередня оцінкаосновних показників здійснюється в декілька етапів, таких як оглядузагальнюючих показників і аналіз ефективності використання основних ресурсівпідприємства.
Таблиця 2.1 — Основні показники діяльностіпідприємства
Показники
2005
2006
Абсолютне відхилення
Темп росту Об’єм товарної продукції 864,10 739,20 -124,90 0,86 Об’єм реалізованої продукції 757,20 683,20 -74,00 0,90 Ресурси підприємства Середньорічна вартість обігових засобів 124,85 190,30 65,45 1,52 Показники 1999 2000 Абсолютне відхилення Темп росту Чисельність 6 6 - - Ефективність використання Оборотність обігових засобів: — Кількість обертів 6,06 3,59 -2,47 0,59 — Тривалість обертів (дні) 59 100 41 1,69 Продуктивність праці одного працівника 144,02 123,20 -20,82 0,86
За попередньою оцінкою зробимо висновки.
Об’єм реалізованої продукції зменшився на 74,00тис. грн., або 10% у зв’язку із зниженням об’єму товарної продукції майже в1,17 разів.
Аналізуючи наявні ресурси підприємствоспостерігає підвищення вартості обігових засобів на 52% так як знизились об’ємиреалізації.
Кількість обертів зменшилась у 2,47 разів узв’язку з підвищенням тривалості оберту на 41 день.
Продуктивність одного працівника знижується на14% або 20,82 тис. грн. Тільки з причини зниження об’єму товарної продукції,чисельність не змінилася.
2.2Система бухгалтерського обліку підприємства
Підприємство “Омега” здійснює бухгалтерськийоблік із застосуванням регістрів обліку майна малого підприємства.
Сума за будь-якою операцією відображається увідомості обліку за рахунком, що кредитується, у графі рахунку, що дебетується,та одночасно (за сумою операції або загальним підсумком оборотів за місяць) увідомості обліку за рахунком, що дебетується, із зазначенням кореспондуючогорахунку.
Залишки коштів за відомостями повинні бути співставленніз відповідними даними первинних та зведених документів, на підставі яких булизроблені записи (звіт касира, банківські виписки тощо).
У відомостях вказується місяць, за який вонискладаються.
Систематизація інформації про наявність і рухготівки, грошових коштів на рахунках у банках, еквівалентів грошових коштів,грошових коштів у дорозі та грошових документів здійснюється у Відомості 1-м.
У розділі I Відомості 1-м здійснюються записиза операціями з готівкою і грошовими документами за дебетом і кредитом рахунку30 „Каса“.
У розділі II здійснюються записи за операціямина рахунках у банках, в дорозі, еквівалентів грошових коштів за дебетом ікредитом рахунку 31 „Рахунки в банках“.
Сальдо відповідних рахунків бухгалтерськогообліку у Відомості 1-м на кінець поточного місяця визначається додаванням досальдо на початок місяця суми дебетових оборотів за місяць і вирахуванням сумикредитових оборотів за місяць. Сальдо звіряється з відповідними документами, щопідтверджують останню господарську операцію місяця (звітами касира, випискамибанку тощо).
Систематизація інформації про наявність і рухсировини й матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів,палива, тари й тарних матеріалів, будівельних матеріалів та матеріалів,переданих в переробку, запасних частин, матеріалів сільськогосподарськогопризначення, інших матеріалів, тварин на вирощуванні і відгодівлі, малоціннихта швидкозношуваних предметів, готової продукції і товарів здійснюється уВідомості 2-м, записи до якої продовжуються у вкладних аркушах.
Відомість 2-м використовується для відображенняоборотів за дебетом і кредитом рахунків 20 „Виробничі запаси“ і 26»Готова продукція". У графі 4 до початку записів зазначається код іназва відповідного рахунку бухгалтерського обліку, щодо якого вносяться даніпро залишок і господарські операції.
Записи у Відомості 2-м проводяться на підставіпервинних документів та/або накопичувальних відомостей, звітів,аркушів-розшифровок, у яких узагальнюється надходження запасів та їхвикористання і вибуття за звітний місяць.
Систематизація господарських операцій порозрахунках з постачальниками та підрядниками, покупцями і замовниками, зпідзвітними особами, різними дебіторами і кредиторами, з учасниками, заподатками й платежами, за відрахуванням на пенсійне забезпечення, соціальнестрахування, страхування на випадок безробіття, індивідуальне страхування істрахування майна, по розрахунках з оплати праці, доходів майбутніх періодів ірезерву сумнівних боргів здійснюється у Відомості 3-м.
У Відомості 3-м відображаються обороти задебетом і кредитом рахунків:
у розділі I — 37 «Розрахунки з різнимидебіторами», 55 "Інші довгострокові зобов'язання", 64«Розрахунки за податками й платежами», 68 «Розрахунки за іншимиопераціями», 69 «Доходи майбутніх періодів»;
у розділі II — 66 «Розрахунки з оплатипраці».
У розділі I Відомості 3-м записи групуються зазазначеними у ньому рахунками шляхом вписування перед початком записів у графі3 коду і назви відповідного рахунку бухгалтерського обліку, щодо якого даліздійснюються записи.
Для заповнення граф 7 і 8 використовуються даніВідомостей 1-м, 3-м, 4-м і 5-м.
Записи здійснюються протягом місяця на підставіприйнятих до обліку первинних документів за господарськими операціями, щодояких кореспондуються зазначені у Відомості рахунки бухгалтерського обліку. Якщопервинні документи прикладені до інших регістрів як такі, що використані длязаписів в цих регістрах (наприклад, документи з погашення дебіторськоїзаборгованості для ведення записів у Відомості 1-м), то відповідні сумигосподарських операцій заносяться до Відомості 3-м за даними відповідногорегістру і використаних для ведення записів у ньому первинних документів.
Доходи майбутніх періодів відображаються урозділі I Відомості 3-м за видами доходів.
У розділі II Відомості 3-м відображаютьсярозрахунки з оплати праці. За кредитом рахунку 66 відображаються операції,пов'язані з нарахуванням працівникам основної і додаткової заробітної плати,премії, допомоги за тимчасовою непрацездатністю тощо. За дебетом рахункувідображаються усі вирахування із заробітної плати працівників (прибутковогоподатку, до Пенсійного фонду, до фондів страхування, сума виплачених авансів ізаробітної плати, аліменти, утримання за виконавчими листами тощо).
Невиплачені працівникам суми з оплати працівідображаються у графі 20, які переносяться за кожним працівником (позиційнимспособом) у графу 4 Відомості 3-м наступного місяця.
Нестримана у встановлений для виплати термінсума з оплати праці відображається у Відомості 3-м у наступних місяцях якзаборгованість з поміткою «Депон.» у графі 3 із зазначенням дати їїдепонування.
Для систематизації інформації про наявність,рух і знос необоротних активів (основних засобів, інших необоротнихматеріальних активів, нематеріальних активів), про капітальні і фінансовіінвестиції та інші необоротні активи ведеться Відомість 4-м.
У Відомості 4-м відображаються обороти задебетом і кредитом рахунків:
у розділі I — 10 «Основні засоби» і13 «Знос необоротних активів»;
у розділі II — 14 «Довгострокові фінансовіінвестиції», 15 «Капітальні інвестиції», 18 "Інші необоротніактиви", 35 «Поточні фінансові інвестиції».
Записи у розділі I Відомості 4-м ведуться напідставі первинних і зведених облікових документів (актів приймання-передачі(внутрішнього переміщення) основних засобів, актів списання, розрахункуамортизації тощо).
Залишок на кінець місяця на рахунку 10«Основні засоби» (графа 18) визначається додаванням до сальдо напочаток місяця (графа 5) дебетового обороту за місяць (графа 9) і вирахуваннямкредитового обороту за місяць (графа 16).
Залишок на кінець місяця за рахунком 13 (графа27) визначається додаванням до сальдо на початок місяця (графа 19) кредитовогообороту за місяць (графа 24) і вирахуванням дебетового обороту за місяць (графа26).
У розділі II Відомості 4-м ведетьсябухгалтерський облік капітальних і фінансових інвестицій, інших необоротнихактивів. Записи у розділі II групуються за рахунками 14, 15, 18 і 35 шляхомвписування перед початком записів у графі 2 коду і назви відповідного рахункубухгалтерського обліку, щодо якого далі здійснюються записи. Аналітичний облікфінансових інвестицій ведеться у розрізі видів, строків та об'єктівінвестування. Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться в розрізіоб'єктів інвестування і виду витрат капітального характеру (будівельні,монтажні, проектні роботи, вартість придбаного устаткування, що потребує і непотребує монтажу, затрати на придбання, виготовлення і спорудження іншихнеоборотних матеріальних активів) і витрат на придбання (створення)нематеріальних активів та об'єктів фінансової оренди.
Сума податкового кредиту, що визнана у зв'язкуз попередньою оплатою (авансом) вартості необоротних активів,будівельно-монтажних робіт та інших робіт капітального характеру, у ційВідомості наводиться окремо від решти суми авансу.
Після одержання в рахунок авансу з необоротнихактивів і прийняття будівельно-монтажних та інших робіт капітального характерусума податкового кредиту способом сторно відображається за дебетом рахунку 15«Капітальні інвестиції» і кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податкамий платежами».
Сальдо на кінець поточного місяця відповідногорахунку у розділі II Відомості 4-м визначається додаванням до сальдо на початокмісяця (графа 3) дебетового обороту за місяць (графа 5) і вирахуваннямкредитового обороту (графа 14).
Відомість 5-м призначена для систематизаціїінформації про доходи від реалізації, інші операційні, інші звичайні інадзвичайні доходи, вирахування з доходу, про витрати операційної діяльності заелементами (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування насоціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати), про витрати майбутніхперіодів, про фінансові результати, про нерозподілені прибутки (непокритізбитки) та використання прибутку. В ній також систематизується інформація провласний (статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений, вилучений)капітал, створення і використання забезпечень майбутніх витрат і платежів.
У Відомості 5-м відображаються обороти задебетом і кредитом рахунків:
у розділі I — 84 «Витрати операційноїдіяльності» і 85 "Інші затрати";
у розділі II — 23 «Виробництво»;
у розділі III — 44 «Нерозподілені прибутки(непокриті збитки)», 70 «Доходи», 79 «Фінансовірезультати»;
у розділі IV — 39 «Витрати майбутніхперіодів», 40 «Власний капітал», 47 «Забезпечення майбутніхвитрат і платежів».
У статтях рядків 1 — 6 за дебетом рахунку 84«Витрати операційної діяльності» розділу I на підставі первиннихоблікових документів (та/або аркушів-розшифровок) на витрачання (абопередавання у місця витрачання) виробничих запасів, нарахування заробітної плати,відрахувань на соціальні заходи відображаються витрати, пов'язані звиробництвом і реалізацією продукції, із здійсненням діяльності з виконанняробіт, надання послуг і продажу товарів (графи 3 — 14).
Собівартість реалізованих виробничих запасів,товарів і іноземної валюти з кредиту рахунків обліку відповідних активівсписується в дебет рахунку 84 «Витрати операційної діяльності» (рядки5.3 — 5.6), з якого списується в дебет рахунку 79 «Фінансовірезультати».
З кредиту рахунку 84 «Витрати операційної діяльності»(графи 16 — 18 розділу I) витрати списуються в дебет рахунків:
23 «Виробництво» — малимипідприємствами, які здійснюють виробництво готової продукції (робіт, послуг), всумі витрат, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16«Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31грудня 1999 р. N 318 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня2000 р. за N 27/4248, включаються до виробничої собівартості продукції;
79 «Фінансові результати» — в суміінших операційних витрат (адміністративні, збутові).
Списання всієї суми витрат операційноїдіяльності малі підприємства, які здійснюють виробництво готової продукції(робіт, послуг), з кредиту рахунку 84 можуть проводити у кореспонденції зрахунком 79 «Фінансові результати».
Дані графи 15 розділу I Відомості 5-м в частинівитрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг),переносяться до графи 16 розділу I і до графи 4 розділу II, а в частині іншихопераційних витрат — до графи 17 розділу I і до графи 5 розділу III, або всівитрати операційної діяльності переносяться до графи 1 розділу I і графи 5розділу III.
Витрати малого підприємства, яке здійснюєторговельну діяльність, з кредиту рахунку 84 списуються у дебет рахунку 79 (графа5 розділу III).
У графі 20 розділу I накопичуються дані заскладовими елементів операційних витрат і статтями інших затрат за період зпочатку звітного року, включаючи звітний (поточний) місяць.
Списання собівартості реалізованої готовоїпродукції щомісяця з кредиту рахунку 26 «Готова продукція» (уВідомості 2-м) може здійснюватися в дебет рахунку 79 «Фінансовірезультати» на суму, що визначено з урахуванням вартості залишкунереалізованої готової продукції, або на всю суму без поділу на собівартість залишківготової продукції. При цьому у всіх випадках у Відомості 2-м забезпечуєтьсяведення кількісного обліку залишку, надходження і вибуття готової продукції запервинними документами на їх виготовлення і вибуття (реалізацію тощо).
За результатами інвентаризації вартістьвиявленого у виробничих приміщеннях (ділянках) малих підприємств залишку непідданих обробці (використанню) сировини й матеріалів, не закінчених обробкоюсировини, матеріалів, деталей, не закінченої складанням і комплектуваннямготової продукції (за прямими витратами) відображається за дебетом рахунку 20«Виробничі запаси» і 23 «Виробництво» та кредитом рахунку79 «Фінансові результати» (Відомість 2-м і розділ II Відомості 5-м).Одночасно на вартість виявленого у виробничих приміщеннях (ділянках) непідданих обробці і використанню сировини і матеріалів способом сторновідображається зменшення оборотів за рахунком 84 «Витрати операційноїдіяльності» (графа 18 розділу I Відомості 5-м).
Розділ III Відомості 5-м призначено длясистематизації інформації про доходи від операційної, інвестиційної іфінансової діяльності, про фінансові результати від звичайної діяльності танадзвичайних подій, про нерозподілені прибутки (непокриті збитки).
Записи у графах 11 — 15 цього розділуздійснюються: з кредиту рахунку 70 — у рядках 1 — 5; з кредиту рахунку 79 — урядку 6; з кредиту рахунку 44 — у рядку 7.
Систематизація інформації про витрати майбутніхперіодів, про власний (статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений івилучений) капітал, про забезпечення майбутніх витрат і платежів, про цільовефінансування і цільові надходження здійснюється у розділі IV Відомості 5-м. Уграфі 2 до початку записів зазначається код і назва відповідного рахункубухгалтерського обліку, щодо якого вносяться дані про залишок і господарськіоперації.
Підсумкові записи з відомостей переносяться доОборотно-сальдової відомості, яка використовується для узагальнення данихрегістрів бухгалтерського обліку за кожним рахунком бухгалтерського обліку.
Оборотно-сальдова відомість складаєтьсящомісяця і використовується для записів даних за дебетом і кредитом кожногорахунку окремо. Оборотно-сальдова відомість заповнюється перенесеннямкредитових оборотів із регістрів бухгалтерського обліку у дебет відповіднихрахунків.
Дебетові обороти Оборотно-сальдової відомостіза кожним рахунком бухгалтерського обліку мають дорівнювати дебетовому оборотуза відповідним рахунком бухгалтерського обліку у регістрі (відомості)бухгалтерського обліку. Загальна сума дебетових оборотів (сума даних рядківграфи 29) Оборотно-сальдової відомості має дорівнювати загальній сумікредитових оборотів (сума даних за графами 4 — 28 рядка «Усього оборотівза кредитом рахунків») Оборотно-сальдової відомості.
3.Завершення облікового циклу3.1 Узагальненняданих фінансового обліку
Інформація про господарську діяльність узагальнюється в регістрахбухгалтерського обліку на підставі первинних документів методом подвійногозапису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань.
Облікові регістри (книги, відомості, журнали тощо) призначені дляхронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальненняінформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первиннихдокументах.
Облікові регістри на підприємстві складаються щомісяця. Вони підписуютьсявиконавцями та головним бухгалтером.
Ведення облікових регістрів та контирування документів первинного облікуздійснюються із застосуванням, що найменше, коду класу рахунків й кодусинтетичного рахунку.
Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічнимзмістом даних первинних документів у відомості.
У випадках, коли потрібну аналітичну деталізацію показників за об'єктамиобліку на окремих рахунках (запасів, витрат, доходів тощо) безпосередньо у журналахзабезпечити неможливо, то попередньо дані первинних документів у потрібномуаналітичному розрізі групуються (накопичуються) у допоміжних відомостях, зяких підсумки записуються до журналів.
Аналітичні дані в облікових регістрах мають узгоджуватися з данимисинтетичного обліку на останнє число місяця.
В облікових регістрах, показники яких переносять в Головну книгу або вінші облікові регістри, роблять відповідну позначку про це у відповідному рядкурегістру.
В облікових регістрах підчистки і необумовлені виправлення тексту тацифрових даних не допускаються.
Дебетові такредитові обороти по кожному рахунку переносяться в оборотну відомість, в якійвиводиться сальдо по кожному рахунку за станом на перше число наступного зазвітним місяця.
Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємноїперевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності.До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів з кредиту рахунків.
У Головній книзі підприємства відображаються: сальдо на початок і кінецьпоточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунку, якінаводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунку, якінаводяться сумою за кореспондуючими рахунками із відомостей.
Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахуноку Головній книзі відводять окрему сторінку.
Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють підрахункомсуми оборотів і сальдо за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитовихоборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повинні бути відповідно рівні.3.2 Порядокскладання балансу
Форма № 1«Баланс» — це звіт про фінансовий стан підприємства. У нійвідображаються активи, зобов'язання і власний капітал на кінець звітногоперіоду. Зміст і форма БАЛАНСУ, а також загальні вимоги до розкриття йогостатей регламентовані Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»
БАЛАНС схематично можна подати у вигляді такої формули:
АКТИВ = ВЛАСНИЙКАПІТАЛ + ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Розглянемо кожну з її складових.
АКТИВ включає в себе всі ресурси, які контролюються підприємством урезультаті минулих подій і використання яких, як очікується, призведе доодержання економічних вигід у майбутньому.
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ являє собою частину в активах підприємства, яказалишилася після вирахування його зобов'язань.
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ — це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідокминулих подій і погашення якої у майбутньому, як очікується, призведе дозменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Структурною одиницею кожного розділу БАЛАНСУ є стаття. Деякі статтіБАЛАНСУ складаються з декількох рядків, у кожному з яких наводиться детальнаінформація про складові етапі.
Для того щоб підприємство могло визнати той чи інший елемент статейБАЛАНСУ, повинні виконуватися умови: активи та зобов'язання відображаються уБАЛАНСІ тільки у тому випадку, коли їх оцінка може бути достовірно визначена іпідприємство очікує відповідно збільшення або зменшення економічних вигод умайбутньому. Власний капітал відображається у БАЛАНСІ І одночасно з активамиабо зобов'язаннями, які призводять до його зміни.
Основою для складання БАЛАНСУ служать записи про залишки (на датуБАЛАНСУ) на рахунках бухгалтерського обліку, де систематизовано інформацію прогосподарські операції підприємства.
При складанні БАЛАНСУ підприємствавикористовують дані, які на кінець звітного періоду узагальнені на рахункахкласів 1-6 Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язаньі господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого наказомМіністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291. Сальдо саме цих рахунківмістить всю необхідну інформацію про активи, зобов'язання і власний капіталпідприємства, яка відображається у відповідних сталях БАЛАНСУ.
ТОВ “Омега” в І розділ Активу Балансу «Необоротні активи показуєнаступні показники:
У статті „Основні засоби“ наводиться вартість власних та отриманихна умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майновихкомплексів, які віднесені до складу Основних засобів згідно з відповіднимиПоложеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість іншихнеоборотних матеріальних активів. Окремо у цій статті наводяться первісна(переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість.До підсумку Балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різницяміж первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на датуБалансу.
У статті „Інші необоротні активи“ наводяться суми необоротнихактивів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розподілу»Необоротні активи".
В II розділі Активу Балансу «Оборотні активи» товариствовідображає.
У статті «Товари» показується вартість товарів, придбанихпідприємствами для наступного продажу.
У статті «Дебіторська заборгованість за товари,
роботи, послуги» відображається заборгованість покупців абозамовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крімзаборгованості, яка забезпечена векселем). До підсумку Балансу включаєтьсячиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторськоїзаборгованості резерву сумнівних боргів.
У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками»:
— з бюджетом — показується дебіторська заборгованість
фінансових і податкових органів, а також переплата по податках, зборах таінших платежах до бюджету;
— за виданими авансами — показується сума авансів, наданих іншимпідприємствам у рахунок наступних платежів;
— з нарахованих доходів — показується сума нарахованих дивідендів,процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню;
— із внутрішніх розрахунків — показується заборгованість пов'язанихсторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.(Пов'язані сторони — це підприємства, стосунки між якими зумовлюють можливістьоднієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняттяфінансових і оперативних рішень іншою стороною).
У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" показуєтьсязаборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статейдебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.
У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображаються коштив касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані дляПоточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремонаводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можнавикористати для операцій протягом одного року починаючи з дати Балансу абопротягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складуоборотних активів та відображати як необоротні активи.
У статті "Інші оборотні активи" відображаються суми оборотнихактивів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу«Оборотні активи».
В III розділі Активу Балансу «Витрати майбутніх періодів» відображаютьсявитрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, аленалежать до наступних звітних періодів.
Пасив Балансу
У І розділі Пасиву Балансу «Власний капітал» споживчетовариство у статті «Статутним капітал» наводить зафіксовану вустановчих документах загальну вартість активів, які є внеском учасників докапіталу підприємства.
У статті «Пайовий капітал» наводиться сума пайових внесківчленів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами
У статті "Інший додатковий капітал" відображаються сумадооцінки необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від іншихюридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.
У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»відображається або сума прибутку, реінвестована у підприємство, або суманепокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховуєтьсяпри визначенні підсумку власного капіталу.
У II розділі Пасиву Балансу «Забезпечення наступних витрат іплатежів» заповнюється лише стаття «Цільове фінансування» девідображаються залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень,отримані з бюджету та інших джерел.
У IV розділі Пасиву Балансу «Поточні зобов'язання» товариствопоказує:
У статті «Короткострокові кредити банків» відображається сумапоточних зобов'язань підприємства перед банками по отриманих від них позиках.
У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи,послуги» показується сума заборгованості постачальникам і підрядчикам заматеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості,забезпеченої векселями).
У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом»показується заборгованість підприємства по всіх видах платежів до бюджету,включаючи податки з працівників підприємства.
У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з позабюджетнихплатежів» показується заборгованість по внесках до позабюджетних фондів,передбачених чинним законодавством.
У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування»відображається сума заборгованості по відрахуваннях до Пенсійного фонду, насоціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальнестрахування його працівників. .
У статті «Поточні зобов'язання з оплати праці» відображаєтьсясума заборгованості підприємства по оплаті праці працівникам свого підприємства(на дату складання Балансу).
У статті "Інші поточні зобов'язання" відображаються сумизобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей, наведених у IVрозділі «Поточні зобов'язання».
Висновки
Робота над даною даламожливість поглибити теоретичні та практичні знання, ознайомитись з чиннимзаконодавством в області бухгалтерського обліку та застосувати ці законив,вказівки, методичні рекомендації практично при виконанні роботи.
Курсова роботатакож дала нам можливість більш чітко зрозуміти організацію способіввідображення носіїв облікової інформації.
Кожнепідприємство самостійно вибирає форму ведення бухгалтерського обліку. ЗокремаВАТ “Омега” використовує спрощену форму обліку з використанням обліковихрегістрів малого підприємства. Це дозволяє підприємству ефективновикористовувати час для облікової роботи, та правильно та точно відображатирезультати діяльності в звітності, як вимагає чинне законодавство.
Використанняданої форми обліку передбачає декілька етапів обліку
Тобто, на першомуетапі бухгалтерського обліку кожний господарський факт повинен бутизафіксований як доказ – первинним документом. Перелік документів, які є основоюдля записів у бухгалтерські облікові реєстри, передбачені положенням Продокументи і документооборот у бухгалтерському обліку.
На другому етапібухгалтерського обліку господарські факти із первинних документів підлягаютьобов’язковому запису (реєстрації) і накопиченню в облікових реєстрах.
І вже на третьомуетапі бухгалтерського обліку підсумкові данні переносяться із обліковихреєстрів у звітні форми, які стають носіями облікової (підсумкової, звітної)інформації.
Отже, характерніособливості бухгалтерського обліку як технологічного процесу визначають тривиди способів відображення облікової інформації: первинні документи, обліковіреєстри, звітні форми.
Підсумковий етапоблікового процесу є балансовим узагальненням (звітністю), який можнаохарактеризувати як упорядковану сукупність операцій з формування показників,що відображають результати виробничої й господарської діяльності підприємстваза певний період.
Організаціяпідсумкового обліку залежить від якості організації первинного та поточногообліку.
Також робота надкурсовою роботою дала можливість ознайомитись з думками провідних економістів,бухгалтерів-практиків з проблемами та пропозиціями по вдосконаленню шляхівобліку фінансових результатів та відображення їх у звітності.
Списоквикористаних джерел
1. Закон України “Про ПДВ” від 03.04. 1997р. №168/97- ВР (зі змінами та доповненнями).
2. Закон України “Прооподаткування прибутку підприємств ” від 22.05.1997р.№283/97-ВР(зі змінами тадоповненнями).
3. ЗаконУкраїни “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від16.07.1999р. № 996(зі змінами та доповненнями).
4. Закон України “Про порядокпогашення зобов‘язань податківців перед бюджетами та державними цільовимифондами” від 21.12.2000p. № 2181-ІІІ(зі змінами та доповненнями).
5. Наказ МФУ ”Положення продокументальне забезпечення бухгалтерського обліку” від 24.05.1995p. №88(зізмінами та доповненнями).
6. Наказ МФУ 10.“Положення(стандарт)бухгалтерського обліку №1 ”Загальні вимоги до фінансової звітності”від 31.03.1999p. №87(зі змінами та доповненнями
7. Наказ МФУ“Положення(стандарт) бухгалтерського обліку №2 ”Баланс” від 31.03.1999р. №87(зізмінами та доповненнями).
8. Наказ МФУ“Положення(стандарт)бухгалтерського обліку № 3 ”Звіт про фінансові результати”від31.03.1999р. №87(зі змінами та доповненнями).
9. 13.Наказ МФУ“Положення(стандарт)бухгалтерського обліку № 4 ”Звіт про рух грошових коштів ”від31.03.1999р. №87(зі змінами та доповненнями). статей.
10. Наказ МФУ ”Про затвердження Планурахунків бухгалтерського обліку “ від 30.11.1999p. № 291(зі змінами тадоповненнями).
11. Наказ МФУ“Положення(стандарт)бухгалтерського обліку № 7 ”Основні засоби” від27.04.2000p. №92(зі змінами та доповненнями).
12. Наказ МФУ“Положення(стандарт)бухгалтерського обліку № 9 ”Запаси” від 20.10.1999p. №246(зі змінами та доповненнями).
13. Наказ МФУ“Положення(стандарт)бухгалтерського обліку № 15 Дохід” від 29.11.1999p. №290(зізмінами та доповненнями).
14. Наказ МФУ“Положення(стандарт)бухгалтерського обліку № 16 ”Витрати” від 31.12.1999p.№318(зі змінами та доповненнями). звітності.
15. Наказ МФУ від 29.12.2000p. № 356“Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку ”.
16. Наказ Міністерства статистики України“Про затвердження типових форм первинного обліку” від 29.12.1995p. № 352(зізмінами та доповненнями).
17. Інструкція ”Про застосування Планурахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов‘язань і господарськихоперацій підприємств і організацій” від 30.11.1999 p. № 291(зі змінами тадоповненнями).
18. Бутинець Ф.Ф.Теорія бухгалтерськогообліку: підручник.-Ж.: ЖІТІ,2000.- 416с.
19. Бухгалтерський облік і фінансовазвітність в Україні: навчально-практичний посібник за ред.С.Ф.Голова –Дніпропетровськ ТОВ «Баланс-Клуб», 2000р. – 768 с.
20. Бойчик І.М., Харів П.С., ХопчанМ.І., Піча Ю.В.Економіка підприємства: навч. Посібник для студентів економічнихспеціальностей вищих навчальних закладів.Друге видання-К.:”Каравела”; Львів:“Новий світ-2000”, 2001.
21. Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт,контроль и аудит в сиситеме управления предприятием. Ваклер: ДИ — КСИ, 2001.
Додаток
ТОВ «Омега»
НАКАЗ N 53
Про обліковуполітику підприємства
м. Чернігів 29грудня 2006 року
Керуючись ЗакономУкраїни від 16.07.99 р. N 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансовузвітність в Україні», Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, з метоюдотримання єдиних методів оцінки, обліку і процедур, що використовуютьсяпідприємством для складання та подання фінансової звітності,
НАКАЗУЮ:
1. Визначити порігістотності для відображення інформації у статтях фінансової звітності — 100грн.
2. Облік основнихзасобів (ОЗ) та нематеріальних активів (НА) вести таким чином:
2.1. Визнаватиосновними засобами матеріальні активи, очікуваний строк корисного використанняяких більше одного року та вартість більш 1000 грн.
2.2. Необоротніматеріальні активи, вартість яких не перевищує 1 000 грн., відносити домалоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА).
2.3. Длявстановлення строків корисного використання та ліквідаційної вартості, яківизначаються в момент введення в експлуатацію об'єкта 03, МНМА, НА, створити постійнодіючу комісію (перелік посад).
Ліквідаційнувартість об'єкта 03 недоцільно встановлювати для всіх об'єктів 03 рівною нулю,тому що кожний об'єкт у силу своєї матеріальності має ліквідаційну вартість.
У випадках колизалишкова вартість об'єкта 03 дорівнює нулю, але об'єкт продовжуєвикористовуватися, при проведенні переоцінки обов'язково визначається йоголіквідаційна вартість (п. 17 П(С)БО 7).
2.4. Установити такіметоди амортизації:
• для МНМА — нараховувати амортизацію у розмірі 100 % вартості в першому місяцівикористання;
• для основнихзасобів:
— груп «Будівлі,споруди, передавальні пристрої», «Транспортні засоби», «Інструменти, прилади,інвентар (меблі)» — прямолінійний метод;
— групи «Машини таобладнання» — виробничий метод;
— групи «Іншіосновні засоби» — метод податкової амортизації;
— для іншихнеоборотних матеріальних активів (крім МНМА) — прямолінійний метод;
— для нематеріальнихактивів — прямолінійний метод.
2.5. Переоцінкуоб'єктів 03 та НА здійснювати в разі, якщо залишкова вартість окремого об'єктабільш ніж на 10 % відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.
2.6. Перевищення сумпопередніх дооцінок об'єкта 03 і НА над сумою попередніх уцінок залишковоївартості такого об'єкта щокварталу в сумі, пропорційній нарахуваннюамортизації, включати до нерозподіленого прибутку з одночасним зменшеннямдодаткового капіталу.
3. В обліку запасів:
3.1. Одиницеюбухобліку запасів вважати їх найменування (номенклатурна назва).
3.2. Оцінку запасівпри вибутті здійснювати за такими методами:
• при відпуску длявиробництва — за середньозваженою собівартістю;
• для реалізаціїтоварів у роздрібній торгівлі — за цінами продажу;
• при іншому вибутті- за методом ФІФО.
3.3. Оцінку вибуттязапасів за середньозваженою собівартістю проводити на кожну дату операціїшляхом ділення сумарної вартості таких запасів на сумарну кількість такихзапасів за станом на цю дату.
3.4.Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) відносити на вартість тих запасів, узв'язку з придбанням яких вони понесені. Якщо ТЗВ неможливо персоніфікувати,облік ТЗВ вести на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати».
4. Здійснюватиоцінку вартості фінансових інвестицій на дату балансу відповідно до груп:
• довгостроковіфінансові інвестиції у статутний капітал дочірніх підприємств — за методомучасті в капіталі;
• фінансовіінвестиції, що утримуються до їх погашення — за амортизованою собівартістю;
• інші фінансовіінвестиції — за справедливою вартістю. У разі неможливості її визначення — засобівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.
5. В обліку власногокапіталу:
5.1. Розподілятивитрати, пов'язані з кількома операціями з інструментами власного капіталу,пропорційно кількості акцій.
5.2. Формувати фондрозвитку до досягнення розміру 30 % статутного капіталу підприємства. Щорічнівідрахування встановити в розмірі 5 % чистого прибутку звітного року (остаточнасума затверджується протоколом загальних зборів учасників).
Кошти фондувикористовувати на оновлення необоротних активів при недостатностіамортизаційних відрахувань.
5.3 Формуватирезервний капітал підприємства у розмірі 25 % статутного капіталу. Щорічнівідрахування встановити в розмірі 5 % чистого прибутку звітного року.
6. Стосовностворення забезпечень та резервів:
6.1. Визначативеличину резерву сумнівних боргів (РСБ) за дебіторською заборгованістю,пов'язаною з реалізацією продукції та товарів, виходячи з питомої вагибезнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг), що здійснена на умовах наступної оплати.
6.2. За дебіторськоюзаборгованістю, не пов'язаною з реалізацією продукції та товарів, РСБ нестворювати.
6.3. Визначатищомісячно резерв на забезпечення оплати відпусток у розмірі 9 % від фактичнонарахованої зарплати працівникам за місяць. Отриману суму збільшувати на сумувідрахувань до фондів соціального страхування від суми забезпечення оплативідпусток.
7. В обліку доходів:
7.1. Визнаватидоходи від виконання будівельних контрактів з урахуванням ступеня завершеностіробіт за методом вимірювання та оцінки виконаної роботи на підставі актів ф. NКБ-2в, ф. N КБ-3.
7.2. Доходи віднадання послуг визнавати виходячи із ступеня завершеності операції з наданняпослуг за методом визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату,у загальному обсязі послуг, які мають бути надані. Визнання доходів оформлюватиактом наданих послуг.
7.3. Дохід відреалізації продукції (товарів) визнавати доходом, якщо право власності напродукцію (товар) переходить до покупця та підприємство надалі не здійснюєконтроль за реалізованою продукцією (товарами) згідно з умовами договору.Визнання доходу оформлюється накладною на відпуск продукції (товарів) покупцю.
8. В обліку витрат:
8.1. Застосовувати вобліку витрат рахунки класів 8 та 9 Плану рахунків.
8.2. Перелік і складстатей калькулювання виробничої собівартості продукції установити згідно здодатком 1до цього наказу.
8.3. Установитиперелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат згідно здодатком 2 до цього наказу.
За базу розподілузмінних загальновиробничих витрат на кожен об'єкт витрат прийняти нарахованузаробітну плату працівників основного виробництва.
8.4. Капіталізаціюфінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційних активів, непроводити, а визнавати їх витратами того звітного періоду, у якому вони булинараховані.
9. Стосовновиділення сегментів:
9.1. Визначитипріоритетним господарський вид сегменту.
9.2. Визначитизвітними такі господарські сегменти:
• виробництвоспецодягу;
• роздрібна торгівляспецодягом;
• будівництво,
• послугиперевезень.
9.3. Затвердити такіпринципи ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках між структурнимипідрозділами підприємства, виділеними як сегменти:
• для основнихзасобів — за залишковою вартістю;
• виробничихзапасів, МШП — за первісною вартістю придбання або виготовлення;
• товарів — закупівельною вартістю;
• готової продукції- за фактичною виробничою собівартістю.
10. Відстроченіподаткові активи та відстрочені податкові зобов'язання визначати станом на 31грудня звітного року. У проміжній фінансовій звітності ВПА і ВПЗ наводити вбалансі в сумі зазначених активів і зобов'язань, що визначені на 31 грудняпопереднього року, без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності.
Зміни до цьогонаказу вносяться тільки, якщо:
• змінюютьсястатутні вимоги;
• змінюються вимогиоргану, який здійснює функції з держрегулювання методології бухобліку тафінансової звітності;
• зміни обліковоїполітики забезпечать більш достовірне відображення подій.
Цей наказ набираєчинність з 01.01.07 р. та діє до набрання чинності нового наказу про обліковуполітику.
Керівник Новіков І.С.
ПІБ