Контрольная работа
по дисципліни: "Історія бухгалтерського обліку"
Зміст контрольної роботи
1. Зародження української держави і обліку на її території
2. Українська школа бухгалтерського обліку
Список використаної літератури
1. Зародження української держави іобліку на її території
Територію України у дослав`янський період населяли різні народи і племена. Найвідомішою інайдавнішою визнається трипільська культура, яка існувала в період з 2500 р. до2000 р. до н. е.
Починаючи з VIII ст. до н.е. на територіїЧорноморського узбережжя сучасної України почали створюватися грецькі поселення.Греки вели торгівлю з народами, що тут проживали, заснували ряд міст-колоній. Обліку грецьких колоніях був організований за тими ж принципами, що і в самій Греції.
Відомо, що в V-VII ст. н. е., за часів життянаших пращурів, зокрема, таких слов'янських племен як анти, на територіїУкраїни в обігу з'явились іранські монети.
У VII-IX століттях утворився союз племен підназвою «Руська земля» з центром у м. Київ.
Систематизація облікової літератури та іншихджерел дозволили розглянути історичний розвиток України та визначити в ньомуетапи виникнення облікової культури, які будуть розглянуті нижче.
Зародження обліку в період княжої і литовсько-польськоїдоби.
Київська Україна-Русь, як держава, виникла вIX столітті, у 882 р. На території цієї держави близько півтора століттявикористовувались примітивні прийоми обліку, пов'язані зі збором данини таобліком торгових оборотів. У період, коли київські князі тільки завойовували таоб`єднували слов`янські племена,населення відбувало так зване «полюддя» — данину шкірами, воском,медом. Пізніше все населення було зобов`язане сплачуватиданину від «диму», тобто землі, на якій проживали («двору»),або «рала» — від землі, яку обробляли. Встановлювались і окреміспеціальні податки, такі як «ловчий» (утримання княжого двору під часполювання), повіз від перевезень, мито від торгів у місті тощо.
Недоторканість приватної земельної власностізакріпив збірник законів України-Русі «Руська правда» Я. Мудрого (серединаXI ст). Власність князя і держави ототожнювались, розмір данини та податків нерегламентувались, тобто все було в руках князя. Таке юридично закріпленегосподарювання певним чином впливало на формування обліку в майбутньому, аджедіяв принцип: держава є власником всього (або майже всього) майна, якезнаходилось в країні, що і зумовило необхідність створення єдиного органу, якийби регламентував порядок ведення облікових записів, підпорядкувавши їхвертикальним правовим відносинам. Народ віддавав все державі в особі князя. Томунайвищу урядову посаду при княжому дворі займав дворецький. Основним йогозавданням був догляд за княжим двором і всім княжим майном.
Ведення обліку в ті часи, в тому числі іоблікової роботи, знаходилось безпосередньо в підпорядкуванні печатника. Вінбув начальником княжої канцелярії (канцелярем) та укладав княжі грамоти, мав назбереженні княжу печатку.
Поштовхом у розвитку культури, освіти іоблікової науки в Київській державі стало християнство: створювались школи,видавались книги, розвивалась наука, зокрема, математика — як основа обліку.
Так, ідеї української бухгалтерії зародились вмонастирях під впливом візантійської наукової думки. Відповідна підготовкалюдей, які займались обліком та іншою писарською роботою, здійснювалась в монастирях/>КиївськоїРусі, а пізніше і Галицько-Волинського князівства. Там була сконцентрована всянаукова думка, відкривались школи, де учні мали змогу навчатись веденню облікуі записів.
Облік в монастирях був організований запринципом камеральної форми. Об`єктами обліку булаготівка, доходи, видатки, а також дебіторська і кредиторська заборгованість. Сумидебіторської заборгованості клієнтів відображались по дебету, а по кредиту — їхвнески. В окремих касових журналах реєструвались прибуткові та видатковіоперації. Але облік не був систематичним. У цей період в Україні переважалапроста бухгалтерія, хоча вже почали з`являтись паросткизастосування подвійного запису.
В обліку тих часів застосовувався такийпринцип: за кожен майновий об'єкт повинна відповідати певна особа або групаосіб.
Комірниками при княжому дворі були стольник іключник. Перший займався наглядом за княжим столом, контролював зберігання,оприбуткування та видачу харчів, другий зберігав ключі від комор і магазинів.
Комірники несли матеріальну і кримінальнувідповідальність за збереження довірених їм цінностей. Винних били, «каралина горло», садили на «дибу» за кожну виявлену недостачу. Пропонувалосянавіть, щоб у приміщенні складів до стін прибивати шкіру покараних за значнунедостачу комірників як попередження для новоприйнятих.
У монастирях був свій порядок розподілуоблікових обов`язків: управителем був келійник, йомупідпорядковувались казначей і старці. Казначей відповідав за зберігання грошей,вів їх облік. Старці несли адміністративну та матеріальну відповідальність заведення разових робіт і виданих їм під звіт матеріальних цінностей. В деякихмонастирях були ще й прикажчики, які виконували обов`язкикомірників, а також будівничі, на яких покладались функції ревізорів.
Роль матеріально відповідальних осібвиконували виборні цілувальники. У Статутній грамоті часів І. Мазепи є доситьцікавий матеріал про особливості обліку при будівництві Троїцької надбрамноїцеркви Києво-Печерського монастиря: інвентаризація і утримання недостач зпопереднього будівничого; солідарна матеріальна відповідальність за всіматеріальні цінності разом з казначеєм; казначей зберігав ключі від комор, абудівничий опечатував комори; грошові надходження обліковувались в спеціальнійкнизі, яку вели казначей та будівничий, при цьому зазначалась кожна стаття,вказувалась дата і джерело надходження; аналогічна книга відкривалась длявидачі і виплати грошових коштів; облік борошна, одягу та іншого інвентарявівся в двох окремих книгах, в одній по надходженню, в другій — по витрачанню.
Висока відповідальність при княжому дворі та вмонастирському господарстві призвела до створення певної техніки веденняобліку, яка поділяла облікові регістри, призначені для відображення в нихнадходження і відпуску грошових та матеріальних цінностей, послідовногопроведення інвентаризації'.
Свої корективи в економічні відносини тогочасу, і, відповідно, в облік вніс період татаро-монгольської навали, якийпризвів до занепаду Київської держави і перенесення центру східнослов'янськоїкультури до Галицько-Волинського князівства. Татари нав'язали свої обліковіправила, докорінно змінили податкову політику, запровадили подушнеоподаткування. У 1257 р. китайські чиновники-баскаки провели перепис населення,під яким розуміли не статистичний облік населення, а бухгалтерськуінвентаризацію людей, покладену в систему подушного оподаткування.
В цей період в державі формувався принцип: кожналюдина — об'єкт обліку, вона є підзвітною владі. В умовах України-Русі подушнийподаток довго не протримався і був замінений «сохою». Нова системаоподаткування була заснована на принципі кругової поруки: платіж бувгромадським, а недоїмка будь-кого з членів громади погашалась іншими членами.
Важливими центрами торгівлі на той час булиміста Київ, Львів, Кам'янець-Подільський, Луцьк. В створюваних купецьких куріяхзапроваджувалась оригінальна система обліку касових операцій. Вже в той часкасову книгу складали з двох половин: у першій відображали надходження, а вдругій — витрачання грошей. Надходження мало такі реквізити: дату, сумупрописом і цифрами, від кого надійшли гроші, підставу платежу. Видатковачастина містила: дату, посилання на розпорядчий документ, відомості проодержувача грошей, суму прописом і цифрами, цільове призначення платежу, спосібоплати. Книги на надходження або витрачання коштів з каси велися в двохпримірниках, один з яких знаходився у купця або касира, другий — в особи, якавела облік. Вільного місця між записами залишати не дозволялось. Особа, якавела облік грошей в касовій книзі, повинна була складати присягу. Длявиправлення запису слід було мати спеціальну постанову. При перерахунку грошейрізницю записували на витрачання або надходження, неправильний записзакреслювати не дозволялось, його підкреслювали і над ним писали правильний. Виправленняв книгах мав виконувати лише один спеціальний нотаріус.
Необхідно зазначити, що комерційний обліккупців, який поєднував облікову реєстрацію господарських явищ з сімейнимирозповідями, даними про війни та епідемії, був значно відсталішим від обліку,який вели при князівському дворі, в поміщицькому і монастирському господарствах.
В кінці XIV ст. торговельні міста, зокрема,Львів, отримали значні пільги від польського короля. Король Казимир у 1460 р. надавльвівським купцям пільги по сплаті мита на території Польського королівства, аЛьвову — виняткове право оптової торгівлі та дорожнього примусу. Всіх купців,шлях яких проходив через Львів, «складське» право зобов`язувалопротягом двох тижнів торгувати в місті своїми товарами, за винятком солі. Міськенаселення у той же час сплачувало податок із всього майна — як рухомого, так інерухомого — в розмірі 4% від його вартості. Оподатковувалися копальні, млини,корчми. В середині XV ст. був введений непрямий податок — акциз, якимоподатковувались тільки алкогольні напої. Складна податкова система того часу,торгівля, банки, ремесла — все це вимагало подальшого розвитку та удосконаленнярахунковедення, яке в ті часи було повністю зорієнтоване на Західну Європу.
2. Українська школа бухгалтерськогообліку
Формування в Україні національноїбухгалтерської школи відбувалось в невідривному зв'язку з російською, і лише знабуттям Україною незалежності розвиток її наукової школи став на самостійнийшлях.
В радянський період українська бухгалтерськашкола формувалась і розвивалась поряд з московською та ленінградськоюбухгалтерськими науковими школами. Спеціалізовані вищі навчальні закладирозташовувались в Києві, Харкові, Одесі, а згодом і у Тернополі.
Багато провідних вчених-бухгалтерів колишньогоРадянського Союзу були вихідцями з України: проф. MX. Жебрак, проф. В.Б. Івашкевич,проф. А.І. Лозінський, проф. А.Ш. Маргуліс, проф. І.І. Поклад та ін.
В 40-60 роках XX ст. в українських закладахнауки було захищено 20 кандидатських дисертацій з обліково-економічної тематики:в Київському інституті народного господарства — П.С. Балицька, Ю.Я. Литвин; вКиївському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка — І.Г. Ковтун; вХарківському інженерно-технологічному інституті — В.Ф. Бєсєдін, А.І. Дворніков,Г.М. Макаров, І.К. Невлер, Л.У. Олійник, B. C. Філонич; Харківськийсільськогосподарський інститут ім.В. В. Докучаєва — М.М. Голобородько, К.Е. Канський,Ф.М. Резніков; в Харківському державному університеті ім.О.М. Горького — Ю.Г. Красницький,В.П. Кутін, І.І. Лєвін; в Інституті чорної металургії Академії наук УкраїнськоїРСР — С.Л. Вольмир; в Українській сільськогосподарській академії — Л.А. Коробієвський,В.І. Медведко; в Інституті економіки Академії наук Української РСР — Н.Д. Нечипоренко;в Одеському сільськогосподарському інституті — Д.М. Рахлін. В інших республікахСоюзу було захищено лише 11 дисертацій: Латвійська РСР — 2, Узбекська РСР — З,Грузинська РСР — 4, Білоруська РСР — 1, Казахська РСР — І.
Багато робіт українських вчених булоприсвячено науковим дослідженням в сфері бухгалтерського обліку. Серед них — монографіявідомого науковця І.В. Малишева «Теория двойственности отраженияхозяйственных актов в бухгалтерском учете» (1971). В своїй роботі професордослідив проблему подвійного відображення господарських операцій вбухгалтерському обліку, дав теоретичне обгрунтування принципу подвійності,довів, що цей принцип є адекватним відображенням об'єктивно існуючоїподвійності господарських операцій в умовах товарно-грошових відносин.
І.В. Малишев — один з найвідоміших науковихпрацівників в сфері обліку, який не лише багато зробив для удосконалення теоріїбухгалтерського обліку, а й надав неоціненний поштовх до розвитку наукових поглядівйого учнів — сучасних українських вчених.
За короткий період часу в радянській Українісформувалась національна бухгалтерська школа, яку започаткував в свій часпрофесор П.П. Німчинов. Найяскравішими представниками цієї школи були проф. І.В.Малишев, проф. Ю.Я. Литвин, проф. І.І. Каракоз, проф. A.M. Кузьмінський, проф.В.І.Самборський. Сьогодні на шляху незалежності цю роботу продовжують визнанікорифеї бухгалтерської справи: академіки М.Я. Дем`яненко, П.Т. Саблук, М.Г. Чумаченко,професори О.С. Бородкін, A.M. Герасимович, В.Г. Горєлкін, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний,В.Г. Линник, Ю.І. Осадчий, Л.К. Сук, В.Г. Швець.
Окрім названих, сьогодні українськунаціональну бухгалтерську школу представляють багато інших видатних вчених.
В наш час в багатьох вищих навчальних закладахУкраїни випускають друковані видання з питань бухгалтерського обліку,розраховані переважно на студентів. Так, в Харківському державному аграрномууніверситеті виходить щомісячна науково-практична газета «Бухгалтерськийта податковий облік», (головний редактор — проф. М.Ф. Огійчук), вЖитомирському інженерно-технологічному інституті — газета «Актив» (головнийредактор — проф. Ф.Ф. Бутинець,відповідальний секретар — М.О. Козлова).
Сьогодні українська наукова бухгалтерськадумка представлена регіональними науковими школами.
Київська (столична) школа. Її започаткуваввідомий в Україні та за її межами проф. П.П. Німчинов. З цієї школи вийшли: акад.М.Г. Чумаченко, професори: М.Т. Барановський М.Т. Білуха, О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець,П.І. Гайдуцький, A.M. Герасимович, акад. М.Я. Дем`яненко, В.І. Єфіменко, І.П. Житна,В.П. Завгородній, І.І. Каракоз, Г.Г. Кірейцев, Б.С. Кругляк, MB. Кужельний, A.M.Кузьмінський, А.С. Лісецький, В.Г. Линник, Ю.Я. Литвин,І.В. Малишев, Ю.І. Осадчий,акад. П.Т. Саблук, В.І. Самборський, В.В. Сопко, Л.К. Сук, B.C. Труш, В.Г. Швець,В.О. Шевчук та багато інших.
Своїми науковими здобутками, підготовкоювисококваліфікованих кадрів з бухгалтерського обліку Київська школа відома вусьому світі. Тут працюють кращі наукові сили держави, а її вчені допомагаютьрозвитку регіональних наукових шкіл.
Основний напрям школи — розвитоктеоретико-методологічних аспектів обліку і контролю, аналізу та аудиту.
Житомирська школа. Створена на початку 1970 р.доц.Ф. Ф. Бутинцем за активної підтримки його вчителів — проф. П.П. Німчиновата проф. І.В. Малишева. Напрям школи — розробка проблем теорії та методологіїгосподарського контролю. З цієї проблематики доц. Ф.Ф. Бутинець свого часуопублікував у московських виданнях більше 40 наукових праць, видав великукількість навчально-методичної літератури, а пізніше захистив докторськудисертацію.
До розпаду СРСР велику допомогу та підтримкуЖитомирській школі надавали професори К.Я. Анджан (м. Рига), М.Г. Бєлов (м. Москва),Е.О. Вознесенський (м. Ленінград (нині — м. Санкт-Петербург)), М.В. Дембінський(м. Мінськ), І.О. Ламикін (м. Москва), С. Наринський (м. Ленінград), М.З. Пізенгольц(м. Воронеж), С.Г. Овсянніков (м. Мінськ), Я.В. Соколов (м. Ленінград), М.Я. Штейнман(м. Москва) та багато інших відомих вчених.
Як і будь-яка наукова школа, вона мала періодизлетів і періоди, коли лідер школи зазнавав переслідувань. Це, хоча на деякийчас і гальмувало плідну роботу, проте не забирало наснаги та бажання служитинауці. На початку 90-х років XX ст. проф. Ф.Ф. Бутинець очолив новостворенукафедру в Житомирському інженерно-технологічному інституті (тоді це булаЖитомирська філія Київського політехнічного інституту) і школа поновила своюдіяльність. За активної підтримки керівництва інституту (проф. Б.Б. Самотокіна,проф. І.Г. Грабара, доц. П.П. Мельничука) школа розвивається швидкими темпами. В1997 р. відбувся перший випуск фахівців з обліку і аудиту, а на кінець 2001 р. сімїї випускників (С.В. Бардаш, Т.А. Бутинець, Н.Г. Виговська, С.В. Івахненков, Н.М.Малюга, О.М. Петрук, Л.В. Чижевська) захистили кандидатські дисертації. За цейперіод викладачами кафедри опубліковано 6 монографій: С.В. Бардаш "Інвентаризація:теорія, практика, комп'ютеризація"; Бутинець Т.А. «Документуваннягосподарських операцій: теорія, практика»; Виговська Н.Г. «Удосконаленняобліку амортизації: стан, проблеми, перспективи»; Малюга Н.М. «Шляхиудосконалення оцінки в бухгалтерському обліку: теорія, практика, перспективи»;Петрук О.М. «Облік та аналіз договірних відносин: проблеми теорії тапрактики»; Чижевська Л.В. «Бухгалтерський баланс: проблеми теорії іпрактики».
Кафедра видала 6 підручників та більше 20-тинавчальних посібників з облікових дисциплін. Серед них: Теорія бухгалтерськогообліку (підручник), Організація бухгалтерського обліку (навчальний посібник),Облік в галузях економічної діяльності: автотранспорт і будівництво (навчальнийпосібник), Облік і аналіз ЗЕД (навчальний посібник), Аудит і ревізіяпідприємницької діяльності (навчальний посібник), Бухгалтерський облік узарубіжних країнах (навчальний посібник), Бухгалтерський фінансовий облік (підручник),Бухгалтерський управлінський облік (навчальний посібник), Контроль і ревізія (підручник),Бухгалтерський облік в торгівлі (підручник), Інформаційні системи бухгалтерськогообліку (підручник). З 1996 p. кафедра веде підготовку спеціалістів тільки завласними навчальними посібниками та методичними розробками.
Кафедра обрана базовою для проведенняВсеукраїнської студентської олімпіади з обліку і аудиту.
Луганська школа. Створена проф. І.П. Житною. Основнимнапрямом школи є дослідження проблем економічного аналізу та актуальнихекономічних проблем використання виробничого потенціалу.
Львівська школа. Школу очолює проф. Є.В. Мних.В ній активно працюють проф. Я.А. Гончарук, проф. І.М. Павлюк, проф. B. C. Рудницький,проф. Б.Ф. Усач, доц. В.О. Озеран. Основний напрям школи — розробка проблемтеорії, методології та практики економічного аналізу, удосконалення обліку тааудиту в Україні.
Одеська школа. Школу свого часу започаткувавпроф. В.Ф. Палій, який на початку 70-х років XX ст. переїхав до Москви, депрацює і сьогодні. Зараз школу очолює проф. Б.І. Валуєв. В ній активно працюютьпроф. Л.М. Крамаровський, доц. И.О. Лоханова. Представником цієї школи єКругляк Б.С. (нар.22 листопада 1939 р), який закінчив обліково-економічнийфакультет Одеського кредитно-економічного інституту (нині Одеський державнийекономічний університет). А після навчання (1965-1967) в аспірантурі приДніпропетровському інституті був направлений на роботу в Одеськийсільгоспінститут, де і захистив кандидатську дисертацію.
Основні наукові дослідження спрямовані навивчення проблем обліку, аналізу, аудиту інвестицій і основних фондів у АПК. Зарезультатам досліджень видані рекомендації щодо вдосконалення обліку таконтролю, які були направлені в міністерства сільського господарства СРСР таУРСР.
З 1988 р. Б.С. Кругляк працює у Хмельницькомутехнологічному інституті (тепер — Технологічний університет Поділля) завідувачемкафедри бухгалтерського обліку, ревізії та контролю.
Тернопільська школа. Започаткував її колишнійвихованець Київської школи проф. Ю.Я. Литвин. Сьогодні школа посідає провіднемісце в Україні в сфері наукових досліджень проблем обліку, аналізу та аудиту,підготовки висококваліфікованих наукових кадрів. Багатством школи є їїпрофесори: З.В. Гуцайлюк, Г.П. Журавель, Б.М. Литвин, В.М. Олійник, М.С. Пушкар,І.Д. Фаріон, СІ. Шкарабан. Свого часу тут працював проф. І.О. Белебеха. Активнопрацюють в школі доц. Я.Д. Крупка, доц. З.В. Задорожний, доц.В.А. Дерій, доц. Хоминта багато інших вчених.
Харківська школа. Її зародження пов'язане зім'ям Миколи Федоровича фон Дітмара — ініціатора створення Харківськогокомерційного інституту. Він випускав і фінансував провінційний журнал «Счетоводствои хозяйство» (1912-1914), орган Харківського відділення російськоготехнічного товариства. Його справу у формуванні Харківської школи продовжилипроф. С.Д. Бутко та проф. О.Ф. Галкін, а також к. е. н. Г.І. Бойчук.
Степан Данилович Бутко (1894-1968) з 1929 р. завідуваввідділом в Наркомземі УРСР у м. Харкові. У 1933 р. перейшов на роботу доХарківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва, де працювавстаршим викладачем кафедри економіки і організації сільського господарства, апізніше — завідувачем кафедри соціалістичного обліку. У 1940 р. захистивдисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук. В роки війниСтепан Данилович пішов добровольцем на фронт, а з 1944 р. повернувся доінституту на посаду доцента кафедри економіки і організації сільськогогосподарства. З 1949 по 1962 роки С.Д. Бутко завідував кафедроюсільськогосподарської статистики і обліку. В 1961 р. йому присвоєно вченезвання професора.
Олександр Федорович Галкін закінчив у 1957 р. Харківськийдержавний університет ім. О.М. Горького, а згодом — аспірантуру Харківськогосільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва. Усе подальше життя вченогобуло пов'язане з цим вищим навчальним закладом.
В 1961 р. О.Ф. Галкін захистив кандидатськудисертацію на тему: «Облік, аналіз і відтворення фондів усільськогосподарських підприємствах». На кафедрі бухгалтерського обліку істатистики під його керівництвом працювали курси підвищення кваліфікаціївикладачів інститутів і технікумів з усього колишнього Радянського Союзу збухгалтерсько-фінансових дисциплін. Вчений опублікував 85 науково-методичнихробіт. С.Д. Бутко опублікував понад 50 науково-методичних праць, навчальнихпосібників і статей.
Григорій Іванович Бойчук почав працювати уХарківському державному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва з 1965 р. Зсерпня 1997 р. — завідувач кафедри фінансів і аудиту цього ж університету,успішно працював заступником декана, деканом економічного факультету. Вчений єспівавтором, зокрема, Плану бухгалтерських рахунків, Регістрів журнально-ордерноїформи обліку та методичних вказівок по їх застосуванню, програм збухгалтерського обліку в сільському господарстві, а також перших підручниківдля студентів сільського-господарських вузів, що вивчають бухгалтерський облік.
За радянських часів підручниками з теоріїбухгалтерського обліку цієї школи користувалися студенти всіхсільськогосподарських вищих навчальних закладів колишнього СРСР. ЗаразХарківська школа здійснює дослідження за напрямами: облік та контроль в АПК,який очолює проф. М.Ф. Огійчук; облік в торгівлі та громадському харчуванні,представниками якого є проф. Л.М. Янчева, доц. А.П. Гринько, доц. Л.М. Котенкота ін.
Список використаної літератури
1. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков донаших дней: Учебное пособие: Навчальне видання: — М.: АудитC. — 2007
2. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку:В 2 ч. Ч. І: Навчальний посібник — 2-е вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП „Рута", 2001. — 512с.
3. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2 ч.Ч. ІІ: Навчальний посібник — 2-е вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП „Рута",2001. — 640с.
4. Пушкар М.С., Гавришко Н.В., Романів Р.В. Історія обліку таконтролю господарської діяльності: Навч. посібник. Навчальне видання. — Тернопіль:Карт-бланш, 2007. — 223 с.