Кафедра міжнародної економікиКонтрольна робота
з дисципліни: «Облік в зарубіжних країнах»
Змістконтрольної роботи
1.Cутьнематеріальних активів, їх класифікація та оцінка.
2.Практичнезавдання
Список літератури
1.Cуть нематеріальних активів. їхкласифікація та оцінка.(№33)
Облікнематеріальних активів та розкриття їх у фінансових звітах визначаються МСБО 38«Нематеріальні активи». Його було видано 1998 р. Цей стандарт набравчинності з 1 липня 1999 р. Одночасно, починаючи із зазначеного строку, втративчинність МСБО 9 «Витрати на дослідження та розробки», а положенняМСБО 4 «Облік амортизації» не поширюються на нематеріальні активи.
МСБО 38стосується всіх нематеріальних активів підприємства за винятком:
— нематеріальних активів, щообліковуються згідно з іншими МСБО (табл. 1),
— прав на корисні копалини тавитрат на розвідування (або розроблення) та видобування невідновлюванихприродних ресурсів (корисних копалин, нафти, газу тощо);
— нематеріальних активівстрахових компаній, які виникають внаслідок угод з власниками страховихполісів.
Таблиця 1. Нематеріальні активи, на якіпоширюються положення інших МСБО№ Вид активу Стандарт, що встановлює порядок обліку активу 1 Нематеріальні активи, які утримуються підприємством для продажу у процесі звичайної діяльності МСБО 2 «Запаси» або МСБО 11 «Будівельні контракти» 2 Відстрочені податкові активи МСБО 12 «Податки на прибуток» 3 Нематеріальні активи, передані або отримані підприємством на умовах фінансової оренди (крім патентів, кінофільмів, відеозаписів, вистав, рукописів та авторських прав) МСБО 17 «Оренда» 4 Активи, що виникають внаслідок виплат працівникам МСБО 19 «Виплати працівникам» 5 Гудвіл, що виникає в результаті об'єднання підприємств МСБО 22 «Об'єднання підприємств» 6 Фінансові активи МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання», МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»
Об'єкт може бутивключений до складу нематеріальних активів, якщо він відповідає визначеннюнематеріального активу та критеріям його визнання, встановленим МСБО 38.
Згідно з МСБО 38нематеріальним активом є немонетарний актив, який:
— не має фізичної субстанції;
— може бути ідентифікований;
— утримується підприємством длявиробництва або постачання товарів (послуг), для передавання в оренду іншимособам або для адміністративних цілей.
Це визначенняпотребує пояснення, оскільки є доволі складним. По-перше, слід з'ясувати, щотаке немонетарний актив.
Монетарнимиактивами є грошові кошти, а також інші активи, які мають бути отримані уфіксованій або визначеній сумі грошей.
Усі інші активи єнемонетарними. До них належать запаси, устаткування, меблі тощо, але вони не єнематеріальними активами, оскільки мають певну фізичну субстанцію.
Особливістюнематеріальних активів є відсутність такої субстанції.
Типовимиприкладами таких активів є ліцензії, товарні знаки, патенти, комп'ютернепрограмне забезпечення, авторські права тощо.
Більша частинанематеріальних активів має певний матеріальний носій. Наприклад, дискета єматеріальним носієм програмного комп'ютерного забезпечення, а на паперіміститься угода про авторські права. Проте фізична субстанція в цьому разі євторинною щодо нематеріального компоненту — інформації.
У разі, колипервинним є матеріальний елемент, об'єкт слід обліковувати у складі основнихзасобів.
Наприклад,програмне забезпечення верстата, яким керує комп'ютер, є невід'ємною частиноюпов'язаного з ним апаратного забезпечення та обліковується у складі основнихзасобів.
Можливістьідентифікації завжди існує, якщо актив є відокремлюваним. Згідно з МСБО 38відокремлюваним є актив, який підприємство може орендувати, продати, обмінятичи розподілити конкретні майбутні економічні вигоди, пов'язані з активом, безвтрати майбутніх економічних вигод, що надходять від інших активів,використовуваних у тій самій діяльності, яка приносить дохід.
Протевідокремлюваність не є обов'язковою умовою ідентифікації активу, оскількиіснують інші способи ідентифікації.
Зокрема наявністьюридичного права може допомогти підприємству ідентифікувати актив, придбанийабо створений разом з іншими активами.
Нарешті активможна ідентифікувати, якщо підприємство має можливість виділити майбутніекономічні вигоди, отримувані від активу, серед загальних економічних вигод, щогенерує цей актив разом з іншими активами.
Отже,ідентифікований нематеріальний актив відрізняється від гудвілу, який виникає врезультаті об'єднання підприємств.
Гудвіл відображаєплатіж, який здійснив покупець підприємства в очікуванні майбутніх економічнихвигод від його діяльності. Проте гудвіл на відміну від інших активів не можнапродати, обміняти або здати в оренду. Також не можна окремо виділити майбутніекономічні вигоди, які підприємство очікує отримати від гудвілу.
Таким чином, МСБО38 стосується лише ідентифікованих нематеріальних активів. Нематеріальний активвідображають у балансі за таких умов:
а) існуєймовірність отримання підприємством майбутніх економ-мічних вигод від цьогоактиву;
б) можнадостовірно визначити собівартість активу.
Майбутніекономічні вигоди від використання нематеріального активу можуть бути отриманіу вигляді доходу від реалізації продукції (послуг), економії витрат або в іншийспосіб. Наприклад, придбана ліцензія на використання нової технології можезабезпечити економію витрат.
Ймовірністьекономічних вигод та можливість їх контролю оцінює керівництво підприємства наоснові свідчень, які є в його розпорядженні на момент визнання активу.
Ймовірністьмайбутніх економічних вигод слід оцінювати виходячи з припущень, щовідображають найкращу оцінку керівництвом сукупності економічних умов, якііснуватимуть протягом строку корисного використання активу.
Підприємствозвичайно здатне контролювати майбутні економічні вигоди, якщо має відповідніюридичні права (авторські права, патент тощо), які можна довести в судовомупорядку. Поряд з тим відсутність юридичних прав хоча й ускладнює можливістьдемонстрації контролю над нематеріальним активом з боку підприємства, але неспростовує можливості забезпечення контролю в інший спосіб.
У деяких випадкаху момент здійснення витрат з метою отримання майбутніх економічних вигодпідприємство не отримує (не купує або не створює) нематеріального або іншогоактиву. Такі витрати включають до складу витрат того звітного періоду, в якомувони були понесені.
Прикладомзазначених витрат є такі:
— пов'язані із заснуваннямпідприємства (організаційні витрати) або запуском нової продукції (процесів); •на навчання персоналу;
— на рекламу та (або)просування продукції на ринку;
— на переміщення тареорганізацію підприємства або його частини.
Витрати, невизнані нематеріальними активами та списані на витрати в попередніх звітнихперіодах (у тому числі проміжних), не слід сторнувати та включати дособівартості нематеріальних активів у наступних звітних періодах.
Первісною оцінкоюнематеріальних активів є їхня собівартість, яку визначають з урахуваннямспособу отримання активу підприємством (рис1).
Собівартістьнематеріального активу, окремо придбаного підприємством в обмін на платежі абозобов'язання сплатити грошові кошти, включає ціну придбання (в тому числіввізне мито та безповоротні податки) та всі витрати, прямо пов'язані з приведеннямактиву в стан використання за призначенням (гонорари за юридичні послуги, платаза реєстрацію тощо).
/>
Рис.1. Шляхинадходження нематеріальних активів
Торговельнізнижки не включають до собівартості придбаного активу.
У разі, якщооплату придбаного нематеріального активу відкладають на період, що перевищуєнормальний строк кредиту, його собівартість дорівнює грошовому еквівалентуціни. При цьому різницю, між собівартістю придбаного нематеріального активу тафактично сплаченою сумою відображають у складі фінансових витрат абокапіталізують згідно з МСБО 23 «Витрати на позики».
Нематеріальніактиви, придбані в обмін на випущені інструменти власного капіталу (акції,опціони тощо), оцінюють за справедливою вартістю зазначених інструментів.
У разі придбаннянематеріального активу шляхом обміну на подібний (за призначенням тасправедливою вартістю) нематеріальний актив собівартість придбаного активудорівнює балансовій вартості відданого активу.
Нематеріальніактиви, отримані безоплатно або за символічну плату, у вигляді державнихгрантів (ліцензії на імпорт або експортні квоти, ліцензії на певні видидіяльності тощо) згідно з МСБО 20 «Облік державних грантів і розкриттяінформації про державну допомогу» оцінюють за справедливою або номінальноювартістю (плюс усі витрати, прямо пов'язані з приведенням активу в робочийстан).
Нематеріальніактиви можуть бути придбані в комплексі з іншими нематеріальними активами.Наприклад, ліцензія на моделі одягу відомого модельєра може бути придбана разомз товарним знаком у вигляді факсиміле модельєра.
Придбанийкомплекс нематеріальних активів оцінюють аналогічно оцінці окремих активів.Однак у цьому разі може виникнути проблема розподілу загальної собівартості міжокремими активами. У практиці такий розподіл звичайно здійснюють пропорційносправедливій вартості придбаних нематеріальних активів.
Нематеріальніактиви можуть бути отримані також у результаті придбання іншого підприємства.При цьому згідно з МСБО 22 «Об'єднання підприємств» придбанінематеріальні активи оцінюють за справедливою вартістю, якою є ринкова цінаактиву. Якщо для цього об'єкту немає активного ринку, його справедливоювартістю є сума, яка має бути сплачена за цей об'єкт в операції міжнезалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами на дату придбання іншогопідприємства. Для визначення цієї суми підприємству доцільно врахуватипопередній досвід здійснення операцій з подібними активами.
Після первісноговизнання нематеріальний актив відображують у балансі:
— за його собівартістю завирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшеннякорисності;
— за переоціненою сумою(справедливою вартістю) за вирахуванням подальшої накопиченої амортизації таподальших накопичених збитків від зменшення корисності.
У разі переоцінкинематеріальних активів їх справедливу вартість визначають на дату переоцінкипосиланням на ціни активного ринку.
Активним вважаютьринок, на якому існують усі наведені умови:
— об'єкти, що продаються такупуються на цьому ринку, є однорідними;
— у будь-який час можна знайтизацікавлених продавців і покупців;
— інформація про ринкові ціни єзагальнодоступною.
Отже, об'єктомпереоцінки можуть бути лише ті Нематеріальні активи, для яких існує активнийринок. На практиці коло таких активів є дуже обмеженим. Прикладом подібнихактивів можуть бути біржові квоти та ліцензії на таксі в країнах, де вонивільно передаються шляхом купівлі-продажу.
Водночас немаєактивного ринку для авторських прав, торговельних марок та аналогічнихунікальних нематеріальних активів. Безумовно, такі активи також продаються такупуються, але операції з ними здійснюються не регулярно, а ціни в кожномуконкретному випадку враховують індивідуальні характеристики об'єкта.
У разі обліку нематеріальнихактивів за переоціненою сумою їх переоцінку слід проводити регулярно, для тогощоб балансова вартість суттєво не відрізнялася від справедливої вартості цихактивів на дату балансу.
При переоцінціокремого нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи (крім тих,для яких немає активного ринку) класу, до якого він належить.
Класнематеріальних активів — це група нематеріальних активів, подібних захарактером і використанням у діяльності підприємства.
Прикладами класівнематеріальних активів є такі:
— торговельні марки;
— заголовки та назви видань;
— комп'ютерне програмнезабезпечення;
— ліцензії та привілеї;
— авторські права, патенти таінші права щодо промислової власності;
— ноу-хау;
— нематеріальні активи впроцесі розробки.
2. Практичнезавдання
Складанняпроміжного звіту про прибутки та збитки без проведення інвентаризації.
Президенту ЕТCompany наприкінці березня 2006 року були представлені наведеш нижче фінансовізвіти. Представлені в них дані неповні.
Компаніязастосовує періодичну систему оцінки вартості товарно-матеріальних запасів тасобівартості проданих товарів. Місячні фінансові звіти хоча і складаються, алеінвентаризація товарних запасів не проводиться щомісяця. Щоб оцінити, приблизнокінцеве сальдо рахунку товарно-матеріальних запасів та собівартість проданихтоварів, компанія використовує метод нормативу валового доходу. Звіти про прибутки та збитки Січень Лютий Березень Перший квартал Виручка від продажу товарів, дол. 100000 106000 90000 296000 Собівартість проданнх товарів, дол. 61000 59360 ? ? Валовий доход з продажу, дол. 39000 46640 ? ? Витрата, дол. 32000 33500 32000 97000 Балансовий прибуток, дол. 7000 13140 ? ? Норма валового доходу, дол. 0,39 0,44 0,42 (приблизно) Кінцеве сольдо рахунку товарно-матеріальних запасів, дол. 14000 16000 ? ?
Необхідно:
1. Заповнишпропуски у наведеній нижче таблиці (підсумки операцій за березень 2006 року):