Зміст
ВСТУП… 2
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АУДИТОРСЬКОЇДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ… 4
1.1 Організаційнаструктура і становлення аудиту в Україні 4
1.2 Правовезабезпечення аудиторської діяльності в Україні 7
1.3. Сертифікація аудиторів і реєстраудиторських фірм та аудиторів. 10
РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ АУДИТОРСЬКИХ РОБІТ. 18
2.1 Основніелементи визначення аудиторської діяльності 18
2.2 Проведенняобов’язкового аудиту. 19
2.3 Взаємодіяаудиторських фірм з користувачами. 19
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ В КОМП’ЮТОРНОМУСЕРЕДОВИЩІ 23
3.1 Програмнезабезпечення для аудитора. 23
3.2 Методикапроведення аудиту в умовах комп’юторногозабезпечення. 24
ВИСНОВКИ… 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ… 29
ВСТУП
В умовах формування ринкових відносин тарізноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функційуправління процесом виробництва, що викликало потребу створеннягоспрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту. Аудит єобов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожноїкраїни. Для вирішення непорозумінь між податковими органами і керівнимиструктурами, що представляють інтереси власників щодо підвищення ефективностівиробництва, державного контролю уже було недостатньо, адже він захищав лишеінтереси держави.
Метою дослідження є визначення ролі тафункцій аудиту в організації господарської діяльності суб’єктів господарювання.Об’єктом дослідження є процедури та методики проведення аудиту та взаємодіїаудиторів з клієнтами. Переметом дослідження є взаємовідносини між суб’єктамиаудиторської діяльності в процесі надання аудиторських послуг.
Для реалізації поставленої метинеобхідно визначити наступні завдання:
· розглянути поняття «аудит» та«аудиторська діяльність»;
· визначити основні нормативно-правовідокументи, що регулюють аудиторську діяльність;
· визначити головні аспекти взаємодії суб’єктіваудиторської діяльності;
· розглянути процедуру сертифікаціїаудиторів;
· вивчити основні елементи визначенняаудиторської діяльності;
· розглянути методику проведення аудиту вумовах комп’ютерного забезпечення.
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правовідокументи та праці науковців та практиків в галузі організації та методикипроведення аудиту.
РОЗДІЛ1. ПОНЯТТЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1.1 Організаційнаструктура і становлення аудиту в Україні
Аудит є незалежною експертизоюфінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами(аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податковихорганів і власників. Іншими словами, аудит — це надання практичної допомогикерівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управлінняйого фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового іуправлінського обліку, надання різних консультацій. Аудит також дає змогу датиоцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних формвласності.
Аудит, крім того, охоплює такимиосновними питаннями: перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльностісуб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складанняі реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання нимичинного законодавства. За визначенням Роя Доджа, «аудит — це захоплюючийпредмет; шкода тільки, що великий обсяг офіційних публікацій АРС настільки йогоускладнив. Аудитор не повинен бути детективом або заздалегідь бути упевненим,що щось неправильно. Він не відповідає за недбалість відповідального керівника,який передав йому інформацію за відсутності підозрілих обставин».
Видатний американський вчений і практикРоберт Монтгомері одним із перших усвідомив необхідність видання практичнихпосібників і підручників з аудиту. У 1912 р. він опублікував першу в США книгуз теорії і практики аудиту, яка витримала одинадцять видань.
Перша згадка про аудиторів належить до1299 р. З 1844 р. у Великобританії видано серію законів про компанії,відповідно до яких останні були зобов'язані один раз протягом року запрошуватинезалежного бухгалтера (аудитора) для перевірки і підтвердження звітності тазвіту перед акціонерами. Аналогічні рішення щодо обов'язкового незалежногоаудиту було ухвалено у Франції (1867 p.), США (1887 p.), Німеччині (1931 p.).
Аудиторські послуги широковикористовують уряди, діловий світ і неприбуткові організації. Тепер у СШАпрацюють понад 45 тис. аудиторських фірм. Кількість зайнятих у фірмі людейколивається від одного до декількох тисяч чоловік. При цьому аудиторські фірмиможна згрупувати в 4 категорії: Велика шістка, інші національні фірми, великімісцеві та регіональні фірми, малі місцеві фірми. Шість найкрупнішихамериканських аудиторських фірм часто називають Великою шісткою, кожна з нихмає офіси в усіх великих містах США і в багатьох містах світу, дохід, щоперевищує 500 млн. дол. США і значно більший в інших країнах. Нью-йоркськийперсонал однієї з цих фірм нараховує понад тисячу спеціалістів.
Фірми ведуть між собою конкурентнуборотьбу. Кожна з них має зв'язок із фірмами в інших країнах, а тому маєміжнародний потенціал.
До організаційної ієрархії в типовій аудиторській фірмі належать партнери,менеджери, контролери, старші або відповідальні аудитори і помічники. Новийпрацівник (службовець) звичайно починає як помічник і працює впродовждвох-трьох років на кожному ступені, доки не одержить статусу партнера. Розпочинаючиперевірку на підприємстві, незалежний аудитор отримує від його керівництвафінансові та інші звіти, які містять прогноз керівництва про економічні події.Аудитор розпочинає свою роботу з аналізу цих прогнозів.
Розвиток аудиту в Україні почався післяприйняття Закону «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р.Відповідно до цього Закону, аудит — це перевірка публічної бухгалтерськоїзвітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарськудіяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньоїзвітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству йустановленим нормативам. Однак, на жаль, аудит в Україні ще не набув широкоговпровадження. Тому в період становлення ринкових відносин слід старанноаналізувати зарубіжний досвід і застосовувати його на практиці з урахуваннямконкретних національних інтересів. Вивченню цієї проблеми має допомогти якзарубіжна, так і вітчизняна література, яка акумулює такий досвід західних івітчизняних аудиторських фірм [6, 120].
Обов'язковий аудит в Україні булопроведено за 1994, 1995 pp. всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Цепевною мірою позитивно вплинуло на вирішення проблеми адаптації аудиторства вУкраїні. Однак, починаючи з 1996 p., проведення обов'язкового аудиту булоскасовано на більшості суб'єктів господарювання. Це стосується насампередпідприємств, що приватизуються, а також корпоратизації, експертної оцінки майнасуб'єктів підприємницької діяльності, перевірок фінансового стану суб'єктівгосподарювання, що переходять на емісію цінних паперів або беруть банківськікредити тощо. Відповідно до прийнятого у 1995 р. Закону України «Пронаукову та науково-технічну експертизу» аудитори повинні дати науковообґрунтовану оцінку результатів аудиторського дослідження та науково-технічноїекспертизи.
До проблемних питань аудиту слідвіднести:
· недостатню кількість методичних розробокз аудиторського контролю;
· брак достатнього досвіду аудиторськоїдіяльності;
· недостатню кількість кваліфікованихаудиторських кадрів, а звідси — і неосвоєний ринок аудиторських послуг;
· відсутність типових форм документів заудиту;
· відсутність методичних рекомендацій зпитань комп'ютеризації аудиту тощо.
Разом із тим впровадження аудиту в сферупідприємницької діяльності має в цілому для держави істотні переваги порівняноз іншими формами фінансово-господарського контролю, зокрема:
· значна економія державних коштів, яківитрачаються на утримання контрольно-ревізійного апарату;
· надходження додаткових коштів до бюджетуза рахунок сплати аудиторськими фірмами (аудиторами-підприємцями) податків;
· незалежність, конкурентна боротьба,професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок;
· можливість вибору аудитора замовникомтощо.
Аудит покликаний надавати допомогупредставникам страхових компаній, бірж, акціонерних товариств, спільнихпідприємств, комерційних банків, різних іноземних фірм. Мета аудиту — сприянняефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових іфінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимальногоприбутку [5, 87].
Основними завданнями аудиту є:
· перевірка фінансової звітності,розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності йвідповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинномузаконодавству;
· виявлення і попередження (профілактика)порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;
· реальність визначення фінансовихрезультатів;
· оцінка ефективності внутрішньогоконтролю;
· надання консультаційних послуг з питаньобліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.
1.2 Правове забезпечення аудиторськоїдіяльності в Україні
Завдання, принципи організації й основипроведення внутрішнього аудиту визначені такими нормативно-правовими актами:Законами України «Про аудиторську діяльність» [1], «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Указами ПрезидентаУкраїни, постановами Верховної Ради, Кабінету Міністрів з питань обліку іконтролю, Положенням (стандартами) бухгалтерського обліку, Планом рахунківбухгалтерського обліку та Інструкцією щодо його застосування, Інструкцією пропорядок проведення інвентаризації [2], Положенням про ведення касових операційтощо. Якщо про внутрішній аудит в Україні ведуться розмови тільки втеоретичному аспекті, то зовнішній набуває широкого впровадження. Зовнішнійаудит переважно проводиться аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) задоговором із підприємством-замовником про виконання незалежної експертизигосподарсько-фінансової діяльності й розробку пропозицій щодо фінансовоїстратегії та підвищення ефективності господарювання [3, 65]. Можливістьвикористати результати внутрішнього аудиту сприяє зменшенню обсягу роботизовнішнього аудитора з таких питань:
· перевірка документації й оцінка роботисистеми обліку та контролю;
· перевірка відповідності данихпідприємства-замовника і незалежного контролю.
Якщо внутрішньому аудиту виявленодовіру, то слід визначити, якою мірою можна на нього покластися, беручи доуваги:
· рівень внутрішнього ризику аудиту щодотестованих позицій;
· необхідний рівень висновку;
· кваліфікацію аудиторського персоналуфірми, яку перевіряють. Зовнішній аудитор повинен переконатися, що робочідокументи внутрішнього аудиту, дані якого він використовує, ведуться заприйнятною формою.
ЗаконамиУкраїни «Про аудиторську діяльність» визначає правові засадиздійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системинезалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачівфінансової та іншої економічної інформації. Положення цього Закону діють натериторії України і поширюються на усіх суб’єктів господарювання незалежно відформ власності та видів діяльності. Дія цього Закону не поширюється нааудиторську діяльність державних органів, їх підрозділів та посадових осіб,уповноважених законами України на здійснення державного фінансового контролю. Особливостіпроведення інших видів аудиторської діяльності регулюються спеціальнимзаконодавством.
Аудитори(аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов’язані з їхпрофесійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерськогообліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансовоїзвітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності таінших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб’єктівгосподарювання. Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторськіфірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартіваудиту.
Аудиторомможе бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційнупридатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитормає право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа — підприємецьабо у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правовихактів. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізичнаособа — підприємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірмта аудиторів. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видамипідприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди відакцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, якамає судимість за корисливі злочини.
Аудиторськафірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснюєвиключно аудиторську діяльність. Право на здійснення аудиторської діяльностімають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Загальнийрозмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами,у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків. Керівникомаудиторської фірми може бути тільки аудитор.
Приздійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовуютьвідповідні стандарти аудиту. Стандарти аудиту приймаються на основі стандартіваудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог цьогоЗакону та інших нормативно-правових актів. Затвердження стандартів аудиту євиключним правом Аудиторської палати України. У випадках, передбачених законом,стандарти аудиту погоджуються з іншими суб’єктами. Стандарти аудиту єобов’язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб’єктамигосподарювання.
Аудиторськийвисновок — документ, що складений відповідно до стандартів аудиту тапередбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансовоїзвітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалисяпри її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та іншінормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку,внутрішні вимоги та положення суб’єктів господарювання, інші джерела. Аудиторськіпослуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово зоформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги увигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом. Результатинадання інших аудиторських послуг оформляються відповідно до стандартів аудиту.Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданніустанові, організації або суб’єкту господарювання України підлягаєпідтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договоромУкраїни.
1.3.Сертифікація аудиторів і реєстр аудиторських фірм та аудиторів
Сертифікація(визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю)аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України. Порядок сертифікаціїаудиторів, які здійснюватимуть аудит банків, затверджується Аудиторськоюпалатою України за погодженням з Національним банком України. Право наотримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу економічну абоюридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхіднізнання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвідроботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста,фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора. Наявність необхідногообсягу знань для отримання сертифіката визначається шляхом проведенняписьмового кваліфікаційного іспиту за програмою, затвердженою Аудиторськоюпалатою України. Термін чинності сертифіката не може перевищувати п’яти років.
Продовженнятерміну чинності сертифіката здійснюється через п’ять років за підсумкамиконтрольного тестування за фахом у порядку, встановленому Аудиторською палатоюУкраїни. За проведення сертифікації справляється плата в розмірі, встановленомуАудиторською палатою України, виходячи з кошторису витрат на утриманняАудиторської палати України.
Реєстраудиторських фірм та аудиторів — база даних, що містить інформацію проаудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністюіндивідуально як фізичні особи — підприємці. Порядок ведення Реєструвизначається та забезпечується Аудиторською палатою України. Реєстр не рідшеодного разу на рік публікується у фаховому виданні Аудиторської палати України.Аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи —підприємці, мають право на здійснення аудиторської діяльності лише післявключення їх до Реєстру. Включеним до Реєстру аудиторським фірмам та аудиторам,зазначеним у частині четвертій цієї статті, видається свідоцтво відповідногозразка. За включення до Реєстру справляється плата в розмірі, встановленомуАудиторською палатою України.
Правона отримання сертифіката мають кандидати, які здобули повну вищу освіту (ненижче освітнього рівня спеціаліста чи магістра), мають певні знання з аудиту ідосвід практичної роботи не менш як три роки поспіль та успішно склаликваліфікаційний іспит.
Структуразнань, якими має володіти кандидат, встановлюється Аудиторською палатою Україниі складається з аудиту і суміжних з аудитом галузей знань. Для отриманнясертифіката кандидати повинні успішно скласти кваліфікаційний іспит двох рівнівіз зазначених дисциплін. Для отримання допуску до сертифікації кандидат подаєдо Аудиторської палати України (в одному примірнику) або до Регіональноговідділення Аудиторської палати України (в двох примірниках) такі документи:
· заяву за встановленою формою;
· копію диплома, завіреного вустановленому порядку;
· копію трудової книжки, завірену вустановленому порядку;
· документ про оплату сертифікації.
Уразі відсутності хоча б одного з документів чи неналежного їх оформлення заявудо розгляду не приймають. Подані документи реєструє Секретаріат Аудиторськоїпалати України або секретар Регіонального відділення Аудиторської палатиУкраїни у спеціальному журналі. Відповідальність за достовірність поданихдокументів покладено на заявника.
Аудиторськапалата України та її регіональні відділення несуть відповідальність за збереженняконфіденційної інформації про кандидата відповідно до вимог чинногозаконодавства України.
Розгляддокументів, поданих кандидатами для підтвердження освіти та досвіду практичноїроботи, а також отримання дозволу на участь у кваліфікаційних іспитах, здійснюєКомісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України такомісії з сертифікації аудиторів регіональних відділень Аудиторської палатиУкраїни. Документи, подані кандидатами, розглядаються протягом двадцяти робочихднів з дня їх надходження. Повідомлення про рішення за наслідками розглядудокументів кандидата із зазначенням дати іспиту (у разі надання дозволу научасть у іспиті) вручається кандидату особисто або надсилається листом.
Уразі відсутності зауважень щодо поданих документів Комісія з сертифікації таосвіти аудиторів Аудиторської палати України та Комісії з сертифікаціїаудиторів регіональних відділень Аудиторської палати України приймають рішенняпро надання дозволу кандидату на участь в іспиті, що оформлюють протоколом засіданняКомісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України абокомісій з сертифікації аудиторів її регіональних відділень [7,87].
Відмовавід надання дозволу на участь у кваліфікаційному іспиті може бути виданакандидату в разі невідповідності його освіти або досвіду практичної роботивимогам Закону України “Про аудиторську діяльність”, а також не наданнядокумента про оплату сертифікації. Секретаріат Аудиторської палати України абосекретар Регіонального відділення Аудиторської палати України на підставіпротокольних рішень комісій з сертифікації готують допуски, які засвідчуютьдозвіл на складання іспиту та формують групи з числа кандидатів для складаннякваліфікаційного іспиту.
Кваліфікаційнийіспит має охоплювати коло знань і навиків, якими повинні володіти кандидати,щоб досягти такого професійного рівня, який дав би їм змогу здійснюватиаудиторську практику в Україні відповідно до чинного законодавства таСтандартів аудиту та етики, прийнятих в якості Національних. Аудиторська палатаУкраїни періодично вносить зміни до переліку питань кваліфікаційного іспиту,щоб своєчасно враховувати зміни, які відбуваються в аудиторській практиці.
Завдання,які використовуються для проведення іспитів, повинні включати:
· тести у вигляді питань, що дають змогувибрати правильну відповідь з чотирьох тверджень;
· завдання з вирішення ситуаційнихаудиторських проблем.
Конкретнийнабір запитань у завданнях для проведення кваліфікаційного іспиту визначаєКомісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України зурахуванням того, що на запитання першого етапу набагато легше дати абсолютноправильні відповіді, ніж при аналізі конкретних ситуацій, які потребують сутопрофесійних суджень. Розробку екзаменаційних завдань здійснює спеціальна група укладачів,яка готує запитання до конкретного іспиту. Аудиторська палата України не меншяк за три місяці до початку кваліфікаційного іспиту укладає угоду з укладачамиекзаменаційних завдань, умови якої повинні передбачати оригінальність текстівзавдань і дотримання конфіденційності. Укладачі екзаменаційних завданьпередають права власності на тексти завдань, що підтверджується актомприймання-передачі між укладачами і Аудиторською палатою України. Ця процедурапідтверджує оригінальний характер екзаменаційних завдань і права власності наних Аудиторської палати України. Укладачі екзаменаційних завдань можуть братиучасть у перевірці виконаних кандидатами завдань, але не в проведеннікваліфікаційного іспиту [8, 142].
Повноваженняз добору укладачів покладено на Комісію з сертифікації та освіти аудиторів таКомісію з стандартів та практики аудиту Аудиторської палати України. Добірукладачів здійснюють за різноманітними критеріями, але у будь-якому разі доосновних вимог мають входити професійна та технічна компетентність, уміннячітко, лаконічно висловлювати думку, оволодіння матеріалом, по якому готуютьсязапитання, та вміння формулювати оригінальні запитання. Укладачі повиннірозуміти специфіку іспиту, знати відмітні ознаки гарних питань для тестування іупевнено відчувати себе в екзаменаційному процесі, а також подавати матеріали увстановлені терміни. Комісії Аудиторської палати України, на які покладенодобір укладачів, можуть провадити семінари для тих, хто виявив бажання статиукладачем, а також розробляти інструкції з переліком критеріїв прийнятностіпитань [14, 78].
Аудиторськапалата України провадить ротацію укладачів екзаменаційних завдань для того, щобекзаменаційні запитання не можна було передбачити. Кожен із укладачів не можебрати участь у підготовці екзаменаційних завдань більш як три роки поспіль.Завдання кваліфікаційного іспиту затверджує Комісія з сертифікації та освітиаудиторів Аудиторської палати України на підставі оцінки того, наскількизапропоноване завдання дає змогу визначити рівень знань і навиків, необхіднийдля здійснення аудиторської практики.
Забезпеченняконфіденційності є невід’ємною умовою проведення кваліфікаційного іспиту.Порушення правил конфіденційності екзаменаційного процесу розглядаєтьсяАудиторською палатою України як подія, що може тягнути за собою викривленняуявлення про чесність іспиту і, більше того, самої професії аудитора.
Доконфіденційної інформації щодо кваліфікаційного іспиту належать:
· зміст запитань, включених в завданнякваліфікаційного іспиту, та відповіді на них протягом усього строку до передачіекзаменаційних робіт на перевірку;
· порядок і зміст проведеного кодуванняекзаменаційних робіт до їх повної перевірки та внесення результатів іспиту допротоколу перевірки;
· персональні результати проведеного іспиту(повідомляються персонально кожному кандидату).
Комісіяз сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та інші учасникикваліфікаційного іспиту повинні довести до усіх учасників процесу сертифікаціїважливість і необхідність забезпечення конфіденційності інформації щодозазначених запитань кваліфікаційного іспиту. Випадки порушення учасникамикваліфікаційного іспиту правил проведення іспиту та конфіденційності зазначеноїінформації (передача іншим особам, спроба отримання або використання не запризначенням конфіденційної інформації кваліфікаційного іспиту) розглядаютьсяДисциплінарною комісією Аудиторської палати України і можуть бути підставою длявиключення із складу учасників кваліфікаційного іспиту та дисциплінарногостягнення у вигляді попередження, призупинення дії або анулювання сертифікатааудитора. Виконана кандидатом екзаменаційна робота є власністю Аудиторськоїпалати України. Роботи кандидатам не повертаються, а зберігаються протягомодного року в Аудиторській палаті України [13,341]. Після закінчення зазначеного терміну роботи ліквідуються.
Зарезультатами складання іспитів Аудиторська палата України затверджує протоколиКомісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України таКомісій з сертифікації аудиторів її регіональних відділень та приймає рішенняпро видачу або відмову у видачі сертифіката. Протоколи про результати складанняпершого етапу іспитів оформлює Комісія з сертифікації та освіти аудиторівАудиторської палати України (в одному примірнику) або Комісія з сертифікаціїаудиторів регіонального відділення Аудиторської палати України (у двохпримірниках, один з яких разом з другим примірником документів кандидатів,перелічених у пункті 3.3 цього Положення, передається до Аудиторської палатиУкраїни не пізніше п’яти днів після складання іспиту). Підсумки складаннядругого етапу кваліфікаційного іспиту оформлюють протоколом, який готує і подаєна засідання Аудиторської палати України Комісія з сертифікації та освітиаудиторів Аудиторської палати України. Протокол підписують члени цієї Комісії,які несуть відповідальність перед Аудиторською палатою України за достовірністьданих, зазначених у протоколі.
Результатипершого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють кандидатам протягом двохтижнів. Одночасно особам, що успішно склали іспит, повідомляють час і місцепроведення другого етапу кваліфікаційного іспиту. Результати другого етапукваліфікаційного іспиту повідомляють упродовж одного місяця. Кандидати, які несклали кваліфікаційний іспит, мають право складати його вдруге на загальнихумовах згідно з цим Положенням. Складений успішно перший етап іспитузараховується кандидату при складанні кваліфікаційного іспиту вдруге, якщопісля успішного складання першого етапу іспиту минуло не більше ніж 1,5 року.Після затвердження Аудиторською палатою України результатів іспиту СекретаріатАудиторської палати України здійснює видачу сертифікатів [3,34].
Сертифікатпідписує голова Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палатиУкраїни та завідуючий Секретаріатом Аудиторської палати України. Вінскріплюється печаткою Аудиторської палати України. Сертифікат реєструється укнизі обліку сертифікатів Аудиторської палати України та заноситься у базуданих. Отримання сертифіката аудитор засвідчує підписом у книзі обліку післяпроголошення (підписання) присяги аудитора. Датою видачі сертифіката вважаєтьсядата прийняття Аудиторською палатою України відповідного рішення. Термінчинності сертифіката — п’ять років. У разі втрати (значного пошкодження) аудиторомсертифіката, термін чинності якого не закінчився, Аудиторською палатою Українина підставі клопотання аудитора може бути виданий дублікат. За видачу дублікатастягується плата в розмірі 50 відсотків від оплати, встановленої за проведеннясертифікації.
РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯАУДИТОРСЬКИХ РОБІТ
2.1 Основні елементи визначення аудиторськоїдіяльності
Аудиторськадіяльність — підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне іметодичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок(аудит) та надання інших аудиторських послуг.
Аудит —перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітностісуб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про їїдостовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законівУкраїни, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил(внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення можевплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансовихзвітів.
Аудитздійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, якіуповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудит можепроводитися з ініціативи суб’єктів господарювання, а також у випадках,передбачених законом (обов’язковий аудит).
Аудитори(аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов’язані з їхпрофесійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерськогообліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансовоїзвітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності таінших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб’єктівгосподарювання.
Перелікпослуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначаєтьсяАудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.
2.2 Проведення обов’язкового аудиту
Проведенняаудиту є обов’язковим для:
1)підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності таконсолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств,підприємств — емітентів облігацій, професійних учасників ринку ціннихпаперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність якихвідповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, завинятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державногобюджету;
2)перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземнимиінвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових іхолдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств таінших фінансових посередників;
3)емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійноїдіяльності на ринку цінних паперів.
Проведенняаудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законами України. Органиуправління суб’єкта господарювання зобов’язані створити аудитору (аудиторськійфірмі) належні умови для якісного виконання аудиту. Органи управління суб’єктагосподарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів таіншої інформації, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведенняаудиту чи надання інших аудиторських послуг [4,32].
Фінансовазвітність суб’єкта господарювання, яка відповідно до закону підлягаєобов’язковій аудиторській перевірці, повинна бути перевірена аудитором іоприлюднена відповідно до вимог законів України.
2.3 Взаємодія аудиторських фірм зкористувачами
Проведенняаудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюється аудиторами,аудиторськими фірмами, які набули права на здійснення аудиторської діяльності.Загальні умови проведення аудиту та інших аудиторських послуг визначаютьсястандартами аудиту, затвердженими Аудиторською палатою України. Аудитпроводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) тазамовником. Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору,письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).
Замовникмає право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми). У договорі напроведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет ітермін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати,відповідальність сторін. Аудитори України мають право об’єднуватися вгромадські організації за професійними ознаками. Професійні організаціїаудиторів України сприяють підвищенню професійного рівня аудиторів, захищаютьсоціальні та професійні права аудиторів, вносять пропозиції щодо подальшоговдосконалення аудиторської діяльності, виконують інші повноваження, передбаченіїх статутами та положеннями.
Аудиториі аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності мають право:
1)самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання іншихаудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту таумов договору із замовником;
2)отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки ізнаходяться як у замовника, так і у третіх осіб.
Третіособи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки,зобов’язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимогаповинна бути офіційно засвідчена замовником;
3)отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва тапрацівників замовника;
4)перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництвасуб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконанихробіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевіркадокументів;
5)залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Аудиториі аудиторські фірми зобов’язані:
1)в аудиторській діяльності дотримуватися вимог та інших нормативно-правовихактів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішеньАудиторської палати України;
2)належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;
3)повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під часпроведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складанняфінансової звітності;
4)зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанніінших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предметкомерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересахтретіх осіб;
5)відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договорута закону;
6)обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт,які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у форміконсультацій, перевірок або експертиз;
7)своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторськудіяльність.
Забороняєтьсяпроведення аудиту:
1)аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управліннясуб’єкта господарювання, що перевіряється;
2)аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб’єкта господарювання, що перевіряється;
3)аудитором — членом органів управління, засновником або власником суб’єктагосподарювання, що перевіряється;
4)аудитором — працівником суб’єкта господарювання, що перевіряється;
5)аудитором — працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чипредставництва суб’єкта господарювання, що перевіряється;
6)якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідногодля якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійноїкваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;
7)аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо йогонезалежності.
Заненалежне виконання своїх зобов’язань аудитор (аудиторська фірма) несе майновута іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не можеперевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини. Усі спори стосовноневиконання умов договору, а також спори майнового характеру між аудитором(аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому законом порядку[9,25].
Заненалежне виконання професійних обов’язків до аудитора (аудиторської фірми)можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у виглядіпопередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року абоанулювання сертифіката, виключення з Реєстру. Порядок застосування до аудиторів(аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України. РішенняАудиторської палати України щодо застосування до аудиторів (аудиторських фірм)стягнень можуть бути оскаржені до суду. До аудиторів можуть бути застосованіінші види відповідальності відповідно до закону.
РОЗДІЛ3. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ В КОМП’ЮТЕРНОМУСЕРЕДОВИЩІ
3.1 Програмне забезпечення для аудитора
Інтенсивний розвиток комп'ютерноїтехніки дав відповідний поштовх започаткуванню, а відтак і удосконаленнюметодів аудиту в комп'ютерному середовищі. Значний вплив на аудит у розвинутихкраїнах світу мають електронно-обчислювальна техніка і технології, елементамияких є комп'ютери. Початком застосування сучасних технологій вважають 50-тіроки XX ст., коли в США були створені перші моделі електронної машини длябухгалтерських розрахунків. Поступово застосування комп'ютерів охопило різнісфери економіки.
Запровадження комп'ютерної техніки ітехнології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок.З'явилася можливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгостроковоїплатоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі.Причому облікові системи, які використовують комп'ютери, сприяють здійсненнюаудиторських перевірок із використанням комп'ютерної мережі клієнта. Цей прийомвідомий як методика аудиту з використанням комп'ютерів [10, 67].
Існують дві основних складові CAATs, яківикористовує внутрішній аудитор:
· програмне забезпечення аудиту:комп'ютерні програми, що використовуються для перевірки змісту файлів клієнта;
· контрольні дані: дані, щовикористовуються аудитором для комп'ютерної обробки з метою перевіркифункціонування комп'ютерних програм клієнта.
Аудитор повинен або оволодіти технічнимизнаннями і навичками роботи на комп'ютері, або одержати практичну допомогу відекспертів, необхідну для того, щоб зробити компетентні висновки. Можнавикористати аналітичну перевірку як сферу застосування аудиторськогопрограмного забезпечення, коли записи клієнта збираються у файлах комп'ютера.
3.2 Методикапроведення аудиту в умовах комп’юторного
забезпечення
Аудитор може використати такожпрограмований метод контролю, який свідчить про повноту, правильність ізаконність записів у облікових регістрах. Загальний контроль відрізняється відприкладного тим, що належить до середовища, в якому система розробляється,підтримується і функціонує, тобто має найбільш широке застосування [11, 89].
Під терміном аналітична перевірка слідрозуміти набір таких процедур:
· аналіз співвідношень різних фінансовихданих (наприклад, виторгу і затрат або заробітної плати і чисельностіперсоналу);
· порівняння фактичних даних ізпрогнозними, з аналогічними показниками минулих періодів, із показникамианалогічних підприємств, із середньо галузевими даними.
Причому, процедури можуть варіюватисявід простих зіставлень до широких комп'ютерних програм, які реалізуютьнайновіші статистичні розробки (наприклад, множинний регресивний аналіз).
Багато вчених-економістів вважають, щоаудитор може широко використовувати комп'ютер для здійснення низки аналітичних,розрахункових та інших аудиторських процедур. Особливо важливо використатикомп'ютер на дослідній стадії аудиторського процесу, коли збирається максимумдоказів. Поділяємо думку професора B.C. Рудницького в тому, що «дужеважливо ряд аналітичних процедур здійснювати на початковій стадії аудиту,оскільки це допомагає впровадити дедуктивний метод оцінювання показниківГоловної книги і фінансової звітності, правильно спланувати різні аспектимайбутньої роботи, виявити факти ризику тощо». Комп'ютерну техніку аудиторвикористовує, коли облік ведуть за допомогою спеціальних програм, а інформаціюзберігають у файлах даних.
Починаючи з 80-х років XX ст. вітчизняніаудитори широко використовують комп'ютерну техніку і спеціальні програмнізасоби для виконання аналітичних процедур. Мета і галузь діяльності аудитора незмінюються, коли йдеться про перевірку середовища електронної обробки даних(ЕОД).
Однак прикладна програма може поставитиаудитора перед необхідністю використання комп'ютера як засобу контролю. Цірізноманітні варіанти використання комп'ютера відомі як Метод аудиту присприянні комп'ютера (MACK). Метою цього нормативу є забезпечення використаннякерівництвом MACK. Ці методи можна використовувати із залученням всіх відомихтипів конфігурацій комп'ютерів. Причому необхідність використання MACK виникаєтоді, коли нема вхідних документів і немає можливості повністю простежити хідоперацій, і тоді, коли ефективність аудиту можна покращити за допомогоювикористання спеціальної комп'ютерної аудиторської програми. Норматив № 30«Використання комп'ютерів в аудиті» характеризує два методи:
· програмне забезпечення контролю;
· дані тесту.
Програмне забезпечення контролю (ПЗК)складається з комп'ютерних програм, що використовуються аудитором як частинапроцедур перевірки, які обробляють дані контрольних тестів системи облікупідприємства. Під час планування аудитору слід з'ясувати можливістькомбінування ручного аналізу даних з обробкою на ПЗК.
Перевірку методом тестування данихвикористовують під час проведення процедур контролю, отриману вибірку данихвводять у комп'ютерну систему клієнта і порівнюють її з результатами:
· даних тесту, які використовуються дляперевірки специфічних засобів управління в комп'ютерних програмах щодо типупароля і доступу до даних;
· на шляху операцій тесту використовується«фіктивний» модуль (наприклад, відділ або службова особа), дії цьогомодуля визначені, результати порівнюються з проходженням даних черезаналогічний модуль програми клієнта.
Коли контрольні дані обробляються разомз реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершеннятестування всі контрольні записи будуть вилучені з реального розрахункуклієнта.
Коли аудитор починає аудит у середовищі ЕОД, він повинен мати необхідні навичкиі досвід роботи з технікою або залучити спеціаліста [12, 251].
Аудитору слід проаналізувативідповідність MACK засобам обслуговування комп'ютера і автоматизованим системамбухгалтерського обліку та картотекам. Ефективність аналітичних процедур можебути поліпшена при використанні MACK з погляду отримання й оцінюванняконтрольного доказу. Деякі комп'ютерні файли зберігаються протягом короткогочасу і не можуть бути доступні за необхідності. Тому аудитор повинен вжитизаходів для збереження в пам'яті комп'ютера даних, які йому знадобляться в майбутньому.Аудитор повинен керувати процесом використання програми MACK. Під часуправління програмою MACK присутність аудитора бажана, оскільки у разінеобхідності він може змінити дані помилкового прикладу, виправити неправильнийвхідний файл.
Стандарти робочих документів і процедурдля MACK мають відповідати документам і процедурам аудиторської перевірки вцілому. Технічну документацію MACK необхідно тримати окремо від інших робочихдокументів аудитора. При невеликих обсягах даних ефективнішими можуть бутиметоди обробки даних без використання комп'ютера.
ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження можнасформулювати наступні висновки:
Аудитє незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємствуповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження їїдостовірності для державних податкових органів і власників.
Аудитори(аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов’язані з їхпрофесійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерськогообліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансовоїзвітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності таінших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб’єктівгосподарювання.
Аудиторськафірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснюєвиключно аудиторську діяльність. Право на здійснення аудиторської діяльностімають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не єаудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.
Сертифікація(визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю)аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України. Порядок сертифікаціїаудиторів, які здійснюватимуть аудит банків, затверджується Аудиторськоюпалатою України за погодженням з Національним банком України. Право наотримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу економічну абоюридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхіднізнання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвідроботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста,фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора.
Аудиторськадіяльність — підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне іметодичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок(аудит) та надання інших аудиторських послуг.
Запровадженнякомп'ютерної техніки і технології вплинуло і на ефективність аудиту, особливовнутрішніх перевірок. З'явилася можливість точного розрахунку ліквідностіпідприємств, довгострокової платоспро-можності, оцінки рентабельності активів,капіталу і фондовіддачі.
Аудитор може використати такожпрограмований метод контролю, який свідчить про повноту, правильність ізаконність записів у облікових регістрах. Загальний контроль відрізняється відприкладного тим, що належить до середовища, в якому система розробляється,підтримується і функціонує, тобто має найбільш широке застосування.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996.
2. Наказ Міністерства фінансів України «ПроІнструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків»від 26.08.1994 року № 202/412.
3. Аудит та аудиторська діяльність/ Л.С.Шатковська, В.М. Жук, В.К. Савчук та ін.; за ред. Л.С. Шатковської. – К.:Урожай, 1996. – 256 с.
4. Аудит и ревизия: Справочноепособие /А. Бавдей, И. Белый, Н. Дробышевский и др. Ред. И. Белый. — Минск: ООО«Мисанта», 1994. — 220 с.
5. Аудит: Конспект лекцій /О.А. Петрик (укл.): Міжнар. наук.-техн. ун-т.-К., 1995.-164 с.
6. Аудит: Практ. пособие / А.Кузьминский, Н. Кужельний, Е. Петрик, В. Савченко и др.; Под ред. А.Кузьминского. — К.: Учетинформ, 1996. — 283 с.
7. Аудит: Практ. пособие дляподготовки аудиторов / Е.А. Петрик, А.Н. Кузьминский, Н.А. Кужельний и др.;А.Н. Кузьминский (ред.) — К.: Учетинформ, 1996. — 283 с.
8. Аудит. Учеб. пособие /Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. — М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 1999. — 544с.
9. Аудит: Учебник для вузов / В.И.Подольский, Г.Б Поляк, А.А. Савин и др.; Под ред. проф. В.И. Подольского. — 2-еизд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ: ДАНА, 2000. — 655 с./>
10. Аудит в Україні: Збірник нормативнихдокументів//Бюлетень законодавства і юридичної практики України (укр.).- 2006.-№ 4.
11. Барышников Н.П. Организацияи методика проведения общего аудита. — М.: Информ.-изд. дом «Филинь»,1995. — 448 с./>
12. Богомолов А.М. Внутренний аудит:Словарь-справочник: Навчальне видання.- М.: Приор, 2002.- 336 c./>
13. Давидов Г.М. Аудит: Підручник.- К.:Знання, 2004.- 511 c./>
14. Савченко В.Я. Аудит: Навчальнийпосібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2005.- 322 c./>