Контрольнаробота
з дисципліни: «Аудит»
Особливості застосуваннястандартів аудиту в державному секторі
Комітетз державного сектору (КДС) Міжнародної федерації бухгалтерів розглядає норми,прийняті Комітетом з міжнародної практики аудиту, і користується ними, якщовони застосовні до державного сектору. Термін «державний сектор» означаєзагальнодержавні органи управління, регіональні органи управління (наприклад,штатів, провінцій, територій), місцеві органи управління (наприклад, міські,селищні) та відповідні державні установи (наприклад, агенції, правління,комісії та підприємства).
Незалежновід того, де проводиться завдання з надання впевненості (у приватному чидержавному секторі), основні принципи залишаються незмінними. Протезастосування принципів, можливо, треба вточнити або доповнити для того, щобвони відповідали умовам державного сектору та особливостям законодавства, чинногона тій чи іншій території. Характер питань, які потенційно потребують уточненняабо доповнення, визначено в «Особливостях застосування в державному секторі(ОЗДС)», що їх, за потреби, подано наприкінці кожного Міжнародного стандарту іззавдань з надання впевненості.
Якщонаприкінці Міжнародного стандарту не додано ОЗДС, то такий Міжнародний стандартзастосовується до завдань з надання впевненості в державному секторі в усіхсуттєвих аспектах.
Особливостізастосування стандартів аудиту в державному секторі економіки розглянемо вконтексті розгляду конкретних стандартів аудиту.
Міжнароднийстандарт аудиту «Завдання з надання впевненості».
Професійнібухгалтери, призначені виконувати завдання з надання впевненості в державномусекторі повинні враховувати конкретні вимоги відповідних положень, постанов івказівок міністерств, які впливають на повноваженні, а також особливі вимоги.Повноваження або вимоги можуть впливати на певні аспекти завдання з наданнявпевненості (наприклад, на обсяг власного судження професійного бухгалтера привизначенні суттєвості та виборі форми висновку). Зокрема, законодавство та нормативніакти часто містять конкретні вимоги до предмета перевірки та висновку з певнихзавдань з надання впевненості у державному секторі.
Оскількистандарти щодо завдань з надання високого рівня впевненості призначені лише дляпрофесійних бухгалтерів-практиків, то їх основні принципи можуть застосовуватиі професійні бухгалтери, які виконують такі завдання в державному секторі(наприклад, аудитори державного сектору).
Повноваженнята законодавчі вимоги, що впливають на професійних бухгалтерів, часто охоплюютьширокий спектр цілей та предметів перевірки. Наприклад, від професійнихбухгалтерів можуть вимагати висновку щодо відповідності показників діяльності, включенихдо річного звіту суб'єкта господарювання державного сектору, які характеризуютьрівень, продуктивності, якість та обсяг послуг, а також ступінь досягненняокремих цілей щодо надання послуг. Крім того, від професійних бухгалтерівможуть вимагати надання висновку про:
- відповідність законам або нормативним актам та вимогам відповіднихустанов;
- адекватність систем бухгалтерського обліку та внутрішньогоконтролю;
- економію, ефективність та результативність програм, проектів ідіяльності.
Виконуючиці завдання, професійний бухгалтер може підтвердити висновок або твердження стосовнопредмета перевірки або безпосередньо надати висновок про власну оцінку предметаперевірки. Від професійних бухгалтерів можуть вимагати висновок не лише щододостовірності звіту про результати діяльності урядової програми, а й щододоречності критеріїв виміру діяльності стосовно цілей програми.
Професійнібухгалтери часто виконують завдання зі складання безпосереднього висновку черезте, що відповідальна сторона могла не підготувати твердження в письмовій формі.
Завдякипевним повноваженням професійні бухгалтери можуть викладати у висновку випадкиневідповідності або випадки, коли управлінський персонал виконував своїобов'язки, не виявляючи достатньої економності, ефективності тарезультативності.
Органиуправління, державні підприємства та інші некомерційні суб'єкти господарюваннядержавного сектору готують фінансові звіти про свій фінансовий стан (або йогоаспекти), результати діяльності та грошові потоки, як правило, для повідомленнязаконодавчих органів, органів державного управління, зовнішніх інвесторів,працівників, позикодавців, громадськості та інших користувачів.Відповідальність за аудиторську перевірку таких фінансових звітів можепокладатися на Найвищу аудиторську установу (для України – це Аудиторськапалата України), на інші органи, визначені законом, або на аудиторів-практиків.
Якщотреба висловити аудиторську думку про фінансові звіти, то застосовуються тісамі принципи аудиту, незалежно від характеру суб'єкта господарювання, оскількикористувачі перевірених фінансових звітів мають право на однакову якістьпроведення аудиторської перевірки. Оскільки МСА визначають основні принципиаудиту та пов'язані з аудитом практичні методи та процедури, то МСА застосовуютьсядо аудиторських перевірок фінансових звітів органів управління та іншихсуб'єктів господарювання державного сектору. Проте застосування певних МСА,можливо, варто вточнити або доповнити, щоб вони відповідали умовам державногосектору та правовим особливостям тієї чи іншої території, зокрема, цестосується аудиту органів управління та інших некомерційних суб'єктівгосподарювання державного сектору.
Фінансовізвіти органів управління, державних підприємств та інших некомерційних суб'єктівгосподарювання державного сектору можуть включати інформацію, яка відрізняєтьсявід тієї, що міститься у фінансових звітах суб'єктів господарювання приватногосектору, або доданої до неї інформації (наприклад, порівняння витрат за періодз обмеженнями, встановленими законодавством). За таких обставин, можливо,будуть необхідні певні зміни щодо характеру, часу та обсягу аудиторськихпроцедур, а також аудиторського висновку.
Крімтого, від органів управління та некомерційних суб'єктів господарюваннядержавного сектору, а також: від деяких державних підприємств вимагаєтьсянадання послуг і досягнення фінансових цілей. Фінансові звіти таких суб'єктівгосподарювання самі по собі навряд чи адекватно відображають усі аспекти їхньоїдіяльності. Тому від цих суб'єктів господарювання державного сектору можутьвимагати включати у свій річний звіт інші показники діяльності, якіхарактеризують рівень продуктивності, якість та обсяг послуг, а також ступіньдосягнення окремих цілей щодо надання послуг. ОЗДС, включені до МСА, непризначені для застосування при аудиторських перевірках такої інформації.
Крімтого, від аудиторів суб'єктів господарювання державного сектору можуть вимагатинадавати висновки про:
а)відповідність законодавству або нормативним актам та вимогам відповіднихустанов;
б)адекватність систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;
в)економію, ефективність та результативність програм, проектів та діяльності.
ОЗДСне застосовуються до таких висновків.
МСА«Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів».
Незалежновід того, проводиться аудиторська перевірка у приватному чи в державномусекторі, основні принципи аудиту залишаються незмінними. Проте проведенняаудиторських перевірок у державному секторі може мати певні особливостістосовно мети й обсягу перевірки. Часто це пов'язане з аудиторськимиповноваженнями, вимогами законодавства або формами звітування (наприклад, відсуб'єктів господарювання державного сектору можуть вимагати підготовкидодаткових фінансових звітів).
Проводячиаудиторські перевірки суб'єктів господарювання державного сектору, аудиторповинен брати до уваги конкретні вимоги будь-яких інших положень, постанов абонаказів міністерств, що впливають на аудиторські повноваження, а також певнівимоги аудиту (зокрема, треба брати до уваги питання національної безпеки).Аудиторські повноваження можуть бути визначені конкретніше, ніж у приватномусекторі, й охоплювати ширший спектр завдань та обсяг аудиту, ніж: зазвичайзастосовуваний до аудиту фінансових звітів суб'єктів господарювання приватногосектору. Повноваження і вимоги можуть також впливати на ступінь свободи дійаудитора під час установлення суттєвості, виявлення фактів шахрайства іпомилок, а також на форму аудиторського висновку. Можуть існувати відмінності упідході та стилі аудиту. Проте ці відмінності не повинні стосуватись основнихпринципів і процедур аудиту.
МСА«Умови домовленостей про аудиторську перевірку».
Металиста-зобов'язання про проведення аудиторської перевірки полягає в інформуваннісуб'єкта, що підлягає аудиту, про характер завдання, а також у роз'ясненнівідповідальності сторонам, що беруть участь у перевірці. Як правило, аудиторівдержавного сектору призначають згідно з законами та нормативними актами, якірегулюють проведення аудиторських перевірок у державному секторі, томувикористання листів-зобов'язань про проведення аудиторської перевірки не єпоширеною практикою. Проте лист, у якому викладено характер завдання абовизнано завдання, не зазначене в законодавстві, може бути корисним для обохсторін. Аудиторам державного сектору слід ретельно розглянути необхідністьскладання листа-зобов'язання про проведення аудиторської перевірки.
Удержавному секторі можуть діяти особливі законодавчі вимоги, що регулюютьповноваження аудитора; наприклад, від аудитора можуть вимагати надати висновокбезпосередньо міністрові, законодавчому органу або громадськості у випадку,якщо управлінський персонал (в тому числі голова підрозділу) намагаєтьсяобмежити обсяг аудиторської перевірки.
МСА«Контроль якості аудиторської роботи».
ЦейМСА стосується роботи аудиторських фірм приватного сектору. В багатьох випадкахаудиторські перевірки урядових установ та інших суб'єктів господарювання державногосектору виконуються найвищими аудиторськими установами (НАУ), іншимиорганізаціями, призначеними в законодавчому порядку, або аудиторами-практиками.Загальні принципи цього МСА з контролю якості рівною мірою стосуються НАУ.Однак окремі процедури і політика можуть бути незастосовними (наприклад,прийняття та утримання клієнтів, НАУ, організовані на колегіальній основі). Додержавного сектору можуть застосовувати додаткову політику, призначену для аудиторівдержавного сектору.
Крімтого, у державному секторі деяких країн контроль якості взагалі має іншезначення, ніж прийняте в цьому МСА. Забезпечення якості – це термін, щовживається до внутрішніх процедур нагляду і перевірки, тоді як контроль якостіє терміном, що вживається до зовнішніх перевірок якості.
МСА«Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час аудиторськоїперевірки фінансових звітів».
Незалежновід того, чи виконується завдання з надання впевненості у приватному чи вдержавному секторі, основні принципи залишаються однаковими. Однак застосуванняцих принципів може потребувати пояснень або доповнень для пристосування дообставин державного сектору й особливостей конкретних юрисдикцій.
Нахарактер і обсяг аудиту в державному секторі можуть впливати законодавство,нормативні акти, постанови та накази міністерств щодо виявлення шахрайства іпомилок. Крім формально встановленої відповідальності щодо виявленняшахрайства, спостерігається тенденція жорсткішого контролю шахрайств усуспільних фондах, а отже, аудитори мають відповідати очікуванням громадськостістосовно виявлення шахрайства. Очікування громадськості стосовно використаннясуспільних фондів часто означає, що аудитор державного сектору повиненрозглянути, як діяти у випадку шахрайства, навіть якщо воно є несуттєвим дляфінансових звітів або несуттєво впливає на висновок аудитора про фінансовізвіти.
В державномусекторі аудитор може мати додаткову відповідальність через конкретні положенняаудиторського завдання або відповідні законодавчі чи нормативні акти. Прикладомтаких особливих умов може бути вимога доповідати про всі випадки використаннягромадських фондів не за призначенням.
Вдержавному секторі відповідальність аудитора, як правило, визначеназаконодавством і аудитор може не мати можливості відмовитися від завдання. Затаких обставин аудиторові треба розглянути вплив на аудиторський висновок та будь-яківимоги щодо інформування інших сторін, включаючи найвищий управлінськийперсонал. У державному секторі листування аудитора може зберігатися в державномуархіві, тому це листування може розповсюджуватися серед ширшого кола осіб, крімнайвищого управлінського персоналу суб'єкта господарювання.
Вдержавному секторі і призначення аудитора, і припинення завдання з аудитуможуть мати окремий законодавчий режим.
МСА«Шахрайство та помилки».
Нахарактер і обсяг аудиту в державному секторі можуть впливати законодавство,нормативні акти, постанови та накази міністерств стосовно виявлення шахрайстваі помилок. Крім формально встановленої, відповідальності щодо виявлення шахрайства,спостерігається тенденція жорсткішого контролю шахрайств у суспільних фондах, аотже, аудитори мають відповідати очікуванням громадськості стосовно виявленняшахрайства. Треба також визнати, що відповідальність щодо інформування можебути предметом конкретних положень аудиторського завдання або відповіднихзаконодавчих та нормативних актів.
МСА«Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансовихзвітів».
Аудиторможе прийняти рішення відмовитися від проведення аудиторської перевірки, якщосуб'єкт господарювання не вживає жодних заходів для усунення тих недоліків,усунення яких аудитор вважає потрібним за даних обставин, навіть якщоневідповідність не має суттєвого впливу на фінансові звіти. До числа факторів,які можуть вплинути на думку аудитора, входить підозра у причетності найвищогоуправлінського персоналу суб'єкта господарювання, що може поставити під сумнівдостовірність пояснень управлінського персоналу, а також призвести до відмовиаудитора від продовження співпраці з цим суб'єктом господарювання. Якщо аудиторсформував таку думку, йому треба звернутися по юридичну консультацію.
Якзазначено в «Кодексі етики професійних бухгалтерів», виданому Міжнародноюфедерацією бухгалтерів, після одержання запиту від запропонованого наступногоаудитора теперішньому аудитору слід повідомити його про те, чи є професійніпричини, через які запропонованому аудиторові слід відмовитися від завдання.
Виконаннябагатьох завдань з аудиторської перевірки в державному секторі передбачаєдодаткові обов'язки аудитора, пов'язані з урахуванням законів і нормативнихактів. Навіть якщо обов'язки аудитора не виходять за межі обов'язків аудитораприватного сектору, його обов'язки щодо надання висновку можуть бути іншими,оскільки аудитора державного сектору можуть зобов'язати повідомляти державниморганам про випадки невідповідності законодавству або зазначати їх ваудиторському висновку. Стосовно суб'єктів господарювання державного сектору,Комітет з державного сектору доповнив рекомендації, що їх включено в цей МСА,своїм Дослідженням 3 «Аудиторська перевірка відповідності вимогам органіввлади – Особливості застосування в державному секторі».
МСА«Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналові».
Хочосновні принципи, що містяться в цьому МСА, застосовуються до аудиту фінансовихзвітів у державному секторі, законодавчі акти, на підставі яких надаютьсяаудиторські повноваження, можуть установлювати характер, зміст і формуінформації, що повідомляється найвищому управлінському персоналові суб'єктагосподарювання.
Стосовноаудиторських перевірок у державному секторі спектр інформації, що можестановити інтерес для органу управління, може бути ширшим, ніж та інформація,яка обговорювалася в цьому МСА і яка безпосередньо стосується аудиторськоїперевірки фінансових звітів. Повноваження аудиторів у державному секторі можутьпередбачати, щоб аудитори повідомляли про інформацію, на яку вони звернулиувагу та яка стосується:
- відповідності законодавчим та нормативним вимогам і вимогамвідповідних органів;
- адекватності систем обліку та контролю;
- економічності, ефективності й дієвості програм, проектів ідіяльності.
Приаудиторських перевірках у державному секторі інформація, яка повідомляєтьсяаудиторами в письмовій формі, може бути оприлюднена. З цієї причини аудитордержавного сектору повинен ураховувати той факт, що письмова інформація, якувін повідомляє, може бути поширена серед широкої аудиторії, а не лише середнайвищого управлінського персоналу суб'єкта господарювання.
МСА«Суттєвість в аудиті».
Оцінюючидостовірність подання інформації у фінансових звітах, аудитор повинен оцінити,чи є суттєвою сукупність невиправлених викривлень, виявлених під час аудиту.
Сукупністьневиправлених викривлень охоплює:
а)конкретні викривлення, виявлені аудитором, у тому числі прямий впливневиправлених викривлень, виявлених під час аудиту в попередніх періодах;
б)найкращу можливу аудиторську оцінку інших викривлень, що їх не можна конкретновизначити (тобто прогнозованих помилок).
Аудиторповинен розглянути, чи є сукупність невиправлених викривлень суттєвою. Якщоаудитор дійде висновку про те, що викривлення можуть виявитися суттєвими, йомутреба розглянути питання про зменшення аудиторського ризику за допомогоюрозширення аудиторських процедур або внесення управлінським персоналом змін дофінансових звітів. У будь-якому випадку управлінський персонал може побажативнестизміниу фінансові звіти з урахуванням виявлених викривлень.
Якщо управлінськийперсонал відмовляється вносити виправлення до фінансових звітів, а результати розширенихаудиторських процедур не дають аудиторові змоги зробити висновок, що сукупністьневиправлених викривлень не є суттєвою, аудитор повинен розглянути питання провнесення відповідного пояснювального параграфа до аудиторського висновку згідноз МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність».
Якщосукупність невиправлених викривлень, виявлених аудитором, наближається до рівнясуттєвості, аудитор повинен визначити, чи є ймовірність того, що невиявленівикривлення, розглянуті разом із сукупними невиправленими викривленнями, можутьперевищити рівень суттєвості. Отже, в міру того, як сукупні невиправленівикривлення наближаються до рівня суттєвості, аудитор повинен розглянутипитання про зменшення ризику за допомогою проведення додаткових аудиторських процедурабо вимагати від управлінського персоналу внесення змін до фінансових звітів зурахуванням виявлених викривлень.
Оцінюючисуттєвість, крім застосування професійного судження, аудитор державного секторуповинен ураховувати будь-які закони або нормативні акти, що можуть вплинути нацю оцінку. У державному секторі суттєвість ґрунтується також на «контексті йхарактері» статті і включає, наприклад, поряд із вартістю, і чутливість.Чутливість охоплює багато питань, серед яких – відповідність вимогам органіввлади й законодавства чи інтересам громадськості.
МСА«Оцінка ризиків та внутрішній контроль».
Аудиторповинен усвідомлювати, що на цілі управління суб'єктів господарюваннядержавного сектору можуть впливати інтереси, які стосуються громадськоївідповідальності; крім того, можуть існувати цілі, джерелами яких єзаконодавство, нормативні акти1, постанови уряду й директиви міністерств. Оцінюючиефективність процедур внутрішнього контролю щодо цілей аудиторської перевірки, аудиторповинен розглянути джерело і характер цих цілей.
Приаудиторській перевірці фінансових звітів аудитор враховує лише ту політику іпроцедури в системах бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, якістосуються тверджень у фінансових звітах. Аудитори державного сектору частовиконують додаткові обов'язки стосовно заходів внутрішнього контролю, навіть щодоаудиторської перевірки фінансових звітів. Огляд заходів внутрішнього контролюможе бути ширшим і детальнішим, ніж при аудиторській перевірці фінансовихзвітів у приватному секторі.
Дляаудиторів державного сектору можуть передбачатися додаткові вимоги щодозвітності. Наприклад, можливо, треба буде звітувати перед законодавчим чиіншим урядовим органом про недоліки системи внутрішнього контролю,виявлені в фінансовому звіті та підчас інших аудиторських перевірок.
МСА«Аудиторські докази».
Припроведенні аудиторських перевірок суб'єктів господарювань, державного секторуаудитор повинен ураховувати законодавство, будь-які інші відповідні нормативніакти, накази та директиви міністерств, які впливають на зобов'язання аудитора,а також будь-які спеціальні вимоги до аудиту. Такі вимоги можуть вплинути,наприклад, на ступінь свободи дій аудитора при визначенні суттєвості увинесенні ним суджень щодо характеру й обсягу аудиторських процедур, якіздійснюватимуться.
МСА«Аналітичні процедури».
Взаємозв'язкиміж окремими статтями фінансового звіту, які традиційно розглядаються приаудиторській перевірці комерційних суб'єктів господарювання, не завжди доречніпри аудиторській перевірці державних установ і некомерційних суб'єктівгосподарювання державного сектору; наприклад, для багатьох суб'єктівгосподарювання державного сектору нерідко характерний слабкий прямий зв'язокміж доходами і витратами. До того ж, через те, що витрати на придбання активівчасто не капіталізуються, зв'язку між витратами може взагалі не існувати,наприклад, на запаси й основні засоби і вартістю таких активів, відображеною уфінансових звітах. Більше того, у державному секторі може не бути даних щодогалузі або статистичних даних для порівняння. Однак інші зв'язки можуть бутидоцільними, наприклад, відхилення у витратах на будівництво кілометра дорогиабо різниця між кількістю придбаних і списаних автотранспортних засобів. Якщоце доцільно, треба здійснити посилання на наявні галузеві або статистичні даніщодо приватного сектору. В деяких випадках аудиторові, можливо, доцільностворити внутрішню базу довідкової інформації.
МСА«Зв`язані сторони».
Застосовуючипринципи аудиту цього МСА, аудитори повинні робить посипання на вимоги законодавства,які стосуються суб'єктів господарювання державного сектору і працівниківстосовно операцій зв'язаними сторонами. Такі законодавчі акти можуть заборонятьсуб'єктам господарювання і працівникам здійснювати операції зв'язанимисторонами. Може існувати також: вимога, відповідно до як працівники державнихсуб'єктів господарювання повинні декларувати свою участь у капіталі суб'єктівгосподарювання, з якими вони здійснюють операції на професійній і/абокомерційній основі. Якщо такі законодавчі вимоги, аудиторські процедури требарозширити так, щоб можна було виявити випадки невідповідності цим вимогам.
Міжнароднадиректива державного сектору 1 «Фінансова звітність державних комерційнихпідприємств» вказує на те, що всі Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО)застосовуються до комерційних підприємств державного сектору, але МСБО 24 «Розкриттяінформації щодо зв'язаних сторін» не вимагає розкриття інформації про операціїміж підприємствами, які контролюються державою. Визначення зв'язаних сторін,включені до МСБО 24 і цього МСА, не враховують обставин, що стосуютьсясуб'єктів господарювання державного сектору. Наприклад, у цьому МСА – відносиниміж міністерствами відомствами, відомствами та законодавчими органами.
МСА«Безперервність».
Питанняпро відповідність використання припущення про безперервність діяльностіпідприємства при підготовці фінансових звітів, як правило, не виникає в разіпроведення аудиторської перевірки органів центрального уряду або тихпідприємств державного сектору, в яких є домовленості про фінансування з бокуцентрального уряду. Однак за відсутності таких домовленостей або у випадках,коли фінансування суб'єкта господарювання з боку центрального уряду можеприпинитися й саме існування такого суб'єкта господарювання може опинитися підризиком, то цей МСА може надати корисні рекомендації. При акціонуванні таприватизації державних підприємств питання стосовно припущення пробезперервність діяльності підприємства можуть дедалі більше стосуватися йдержавного сектору.
МСА«Використання роботи іншого аудитора».
Національнінормативні акти деяких країн дозволяють головному аудиторові формуватиаудиторську думку про фінансові звіти суб'єкта господарювання в цілому лише наоснові висновку іншого аудитора щодо одного або кількох компонентів. Якщоголовний аудитор діє так, йому слід у висновку чітко зазначити цей факт івказати на величину частини фінансових звітів, перевірених іншим аудитором.
Основніпринципи цього МСА застосовуються при аудиторській перевірці фінансових звітіву державному секторі, однак при використанні роботи іншого аудитора вдержавному секторі потрібні додаткові рекомендації й додаткові міркування.Наприклад, якщо головному аудиторові суб'єкта господарювання державного секторутреба забезпечити дотримання іншим аудитором конкретних стандартів аудиту. Дляпідприємств державного сектору Комітет з державного сектору видав рекомендацію,включену в цей МСА, у своєму Дослідженні 4 «Використання роботи іншихаудиторів: особливості застосування в державному секторі».
Претендентана сертифікат аудитора спіткала невдача. Йому не вдалося скласти іспит. Чи можевін скласти іспит повторно?
Перевірказнань аудитора в галузі бухгалтерського обліку в банках, Міжнародних стандартіваудиту і Кодексу етики професійних бухгалтерів та з інших предметів, якіКомітет може визначати обов'язковими, здійснюється шляхом складання аудиторамиіспиту, який проводиться в порядку, що затверджується Комітетом.
Комітетустановлює обов'язкові процедури подання заяви та проведення іспиту, включаючиспособи оцінювання та визначення оцінки, що потрібна для отримання сертифіката.
Аудиторимають продемонструвати, що вони:
- мають відповідні знання з конкретних предметів;
- здатні застосовувати знання практично;
- здатні застосовувати свої знання для розв'язання комплекснихзавдань з різних предметів;
- здатні брати до уваги наявність альтернативних рішень;
- можуть ефективно спілкуватись з користувачем аудиторських послуг;
- знають Кодекс етики професійних бухгалтерів.
РішенняКомітету про те, що аудитор не склав кваліфікаційного іспиту, може бутиоскаржене.
Аудитори,які не склали кваліфікаційного іспиту, мають право повторно скласти його нераніше ніж через рік.
Списоквикористаної літератури
1. Бухгалтерськийоблік. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладівспеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир:ЖІТІ, 2001. – 288 с
2. Ватуля,І. Д. Аудит [Текст]: практикум / І. Д. Ватуля, Н.А. Канцедал, О.Г. Пономаренко;Мін-во освіти і науки України, Полтавська держ. аграрна академія. – К.: ЦУЛ,2007. – 304 с.
3. Голов С.Ф.,Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами:приклади та коментарі. Практичний посібник.-К.: Лібра, 2001. – 840 с.
4. Гончарук,Я.А. Аудит [Текст]: навчальний посібник / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький.– 3‑те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 443 с.
5. Дорош,Н.І. Аудит: теорія і практика [Текст]: навчальний посібник / Н. І. Дорош. – К.:Знання, 2006. – 495 с.
6. Кулаковська Л.П.,Піча Ю.В. Основи аудиту: Навчальний посібник для студентів вищих закладівосвіти. – Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий Світ – 2000», 2002. –504 с.
7. Національнінормативи аудиту. Кодекс професійоної етики аудиторів України. – К.:Аудиторська палата України, Укркомункваліфонд; Основа, 1999. – 274 с
8. Немченко,В.В. Практичний курс внутрішнього аудиту [Текст]: підручник / В.В. Немченко,В.П. Хомутенко, А.В. Хомутенко; Одеська нац. академія харчовихтехнологій, Одеський держ. економ. ун‑т. – К.: ЦУЛ, 2008. – 240 с.
9. Організаціябухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності7.050106 «Облік і аудит» / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова;2-е вид., доп. і перероб. –Житомир: ЖІТІ, 2001. – 576 с.
10. Про внесення змін до Закону України «Про аудиторськудіяльність» [Текст]: закон України / Україна. Закон. – [Б. м.: б. и.], 2006. – Б.ц.
11. Пшенична, А.Ж. Аудит [Текст]:навчальний посібник / А.Ж. Пшенична; Мін-во освіти і науки України,Полтавський ун‑т споживчої кооперації України. – К.: ЦУЛ, 2008. – 320 с.
12. Савченко, В.Я. Аудит [Текст]:навчальний посібник / В.Я. Савченко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. –К.: КНЕУ, 2005. – 322 с.