Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту
Контрольна робота
з дисципліни:
“Бухгалтерський облік в бюджетних установах”
Суми-2008
Зміст
Завдання №10. Організація складського обліку запасів в установах.
Завдання №14. Облікспеціальних коштів
Практичнезавдання № 4
Списоквикористаної літератури
Завдання № 10
Організація складського облікузапасів в установах
Вузлові питання обліку запасів (визначення, оцінка,первинний і поточний облік) регламентуються відповідними нормативними актамиДержавного казначейства України. Так, згідно з “Інструкцією з обліку запасів”затвердженою ДКУ від 8.12.00 № 125, запаси – це оборотні активи в матеріальнійформі, які належать установі та забезпечують її функціонування (чи знаходятьсяв процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будутьвикористані, як очікується, на протязі одного року. Термін очікуваноїексплуатації запасів установи встановлюється центральним органом виконавчоївлади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документивідсутні) установою самостійно в момент придбання запасів.
Порівнюючи це визначення запасів з їх визначеннями,які приведені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” іМіжнародних стандартах бухгалтерського обліку для державного сектору, слідвідмітити відсутність в останніх такого параметру як термін корисноїексплуатації (на протязі одного року).
Є певні відмінності і в складі запасів. В бюджетнихустановах до них відносяться слідуючі активи:
- виробничі запаси;
- тварини на вирощуванні тавідгодівлі;
- матеріали і продуктихарчування;
- малоцінні ішвидкозношувані предмети;
- готова продукція;
- продукціясільськогосподарського виробництва.
Специфічними об’єктами в складі запасів бюджетнихустанов є продукти харчування, медикаменти, перев’язувальні засоби та виробимедичного призначення, спеціальне обладнання для науково-дослідних робіт задоговорами з замовниками, матеріали довгострокового використання тощо.
В бухгалтерському обліку запаси, в тому числі одержаніта передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку,оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первісну, справедливу тавідновлювану.
Балансова вартість – це вартість запасів, за якою вонивідображаються в балансі.
Первісна вартість – це вартість придбання, отримання,виготовлення запасів.
Справедлива вартість – це вартість запасів, отриманихустановою безкоштовно.
Відновлювальна вартість – це змінена первісна вартістьзапасів після їх переоцінки.
Сума податку на додану вартість щодо придбанихзапасів, а також видатки на транспортування вказаних предметів, заготівлю, митоне збільшують їх первісну вартість, а відносяться на фактичні видатки бюджетноїустанови за відповідними кодами економічної класифікації. Має особливості такожметодика визначення первісної вартості молодняка тварин, одержаних від приплодув своєму господарстві; продукції виробничих (навчальних) майстерень; продукціїпідсобних (навчальних) сільських господарств; тари.
Розуміння суті відновлювальної вартості пов’язане зпереоцінкою запасів, яка провадиться на виконання нормативно-правових актівУкраїни або за рішенням керівника установи (якщо запаси морально застаріли татривалий час перебували на збереженні в установі і первісна вартість цихзапасів значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше). Змінапервісної вартості запасів не є додатковим доходом бюджетної установи.
Запаси бюджетних установ обліковують за місцем їхвідповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерії. Складський облік запасівта його зв’язок із обліком у бухгалтерії здійснюють у регістрах (книзі чикартках складського обліку запасів форми № 3—9; 3—9а, книзі чи карткахкількісно-сумарною обліку форми № 3—6; 3—6а, 3—7) одним із методівсортового обліку запасів:
¾ кількісно-сумовим(паралельним) (рис. 1);
¾ оперативно-бухгалтерським(сальдовим) (рис. 2.);
¾ методом машинноїкартотеки.
/>
Рис. 1. Схемакількісно-сумарного (паралельного) методу обліку запасів
Кожен з них має переваги і недоліки, з якими требаознайомитися.
За умови застосування ПЕОМ трудомісткість обліковихробіт втрачає свою актуальність, а тому на машинах отримують машинограми —регістри аналітичного обліку, оборотні відомості в розрізі кожного первинногодокумента, зведені оборотні відомості в розрізі номенклатурних номерів. Є досвідвикористання ЕОМ, за яким уся інформація про складський і бухгалтерський облікзапасів зосереджується в пам’яті машин, а бухгалтерія і місця зберігання запасівобладнані термінальними пристроями, до яких мають доступ матеріальновідповідальні особи з індивідуальними ключами (паролями).
/>
Рис. 2. Схема оперативно-бухгалтерського (сальдового) облікузапасів
Для синтетичного обліку наявності та руху запасівпризначені активні рахунки та субрахунки класу 2 Плану рахунків;
- № 20 “Виробничі запаси”;
- № 21 “Тварини навирощуванні і відгодівлі”;
- № 22 “Малоцінні ташвидкозношувані предмети”;
- № 23 “Матеріали і продуктихарчування”;
- № 24 “Готова продукція”;
- № 25 “Продукціясільськогосподарського виробництва”.
Докладно номенклатуру субрахунків за приведенимисинтетичними рахунками наведено в Плані рахунків. Основні бухгалтерськіпроведення з руху запасів наведено в табл.1. Облік надходження запасів ведетьсяв меморіальних ордерах № 4, 6, 7, 8. Синтетичні показники обліку витрачаннязапасів фіксуються в меморіальному ордері № 13 «Накопичувальна відомість витрачанняматеріалів» ф.№39(бюджет).
Розглядаючи питання обліку запасів в умовах їхцентралізованого постачання, слід враховувати те, що централізоване постачаннязапасів здійснюється установою вищого рівня або окремо уповноваженим органом,створеним установою вищого рівня.
Таблиця 1. Основні бухгалтерські проведення з облікузапасів№ опер. Зміст операцій Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 1.
Отримано матеріалів (вартість без ПДВ):
— що сплачені шляхом попередньої оплати
— що сплачені після отримання матеріалів
Сума ПДВ з матеріалів, придбаних за рахунок коштів загального фонду
Сума ПДВ з матеріалів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду:
— якщо ПДВ включено до податкового кредиту
— якщо ПДВ не включено до податкового кредиту
231-239
231-239
801
641
811-813
361,362,364
675
361,362,364,675
361,362,364,675
361,362,364,675 2. Списано використані матеріали на підставі підтвердних документів
801,
811-813
231-236,
238,239 3. Отримано матеріали, що надійшли до установи в порядку гуманітарної допомоги 231-239 364 4. Оприбутковано тварини для відгодівлі, що надійшли від постачальника 212 364 5. Оприбутковано приріст і приплід молодняку 211 711, 822
Механізм придбання матеріальних цінностей шляхомцентралізованого постачання може здійснюватися за трьома варіантами:
- за рахунок кошторисуголовного розпорядника коштів;
- за рахунок кошторисуустанови, для якої здійснюються централізовані закупки (установи – замовника);
- за рахунок кошторисуустанови, що фактично здійснює централізовані закупки (установи-закупника).
Специфічним об’єктом в складі запасів бюджетнихустанов є продукти харчування, облік яких має ряд особливостей:
- розрахунки за продуктихарчування здійснюються, як правило, в порядку планових платежів;
- при надходженні продуктівхарчування враховуються не тільки кількісні, але й якісні їх параметри;
- зберігання продуктівхарчування потребує особливих умов (дотримання температурного режиму, термінівпридатності тощо);
- облік продуктів харчуванняведеться в коморах (на складах), харчоблоках і в бухгалтерії;
- окремо організується обліктари;
- ведеться контроль зазакладкою продуктів в процесі приготування їжі та виходом готових блюд згідно здіючими нормами;
- для відпуску продуктівхарчування застосовуються специфічні документи (меню-вимога, меню-розкладка);
- для синтетичного облікунаявності та руху продуктів харчування призначений субрахунок № 232 “Продуктихарчування”.
Мають особливості побудова і порядок веденнямеморіальні ордери №11 “Зведення накопичувальних відомостей пронадходження продуктів харчування ф. № 398 (бюджет) і № 12 “Зведеннянакопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування” ф. № 411(бюджет). Схема обліку продуктів харчування приведена на рис.3.
/>
запис звірка
Рис.3 Схема обліку продуктів харчування
Предметно-кількісний облік лікувальних засобівведеться в розрізі їх найменувань, фасування, лікувальних форм, дозування(рис.4). Забезпечується суворий контроль за зберіганням цих препаратів та їхвідпуском у відділення. Бухгалтерський облік лікувальних засобів ведеться наактивному субрахунку № 233 “Медикаменти і перев’язувальні засоби”. Основнібухгалтерські проведення з обліку лікувальних засобів наведено в табл.2. Схемаобліку лікувальних засобів наведена на рис.4.
/>
Рис. 2.20 Схема облікулікувальних засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку
/>
Рис.4. Схема обліку лікувальних засобів
Таблиця 2
Основні бухгалтерські проведення з обліку лікувальнихзасобів№ опер. Зміст операцій Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 1. Отримано лікувальні засоби від постачальників 233 361,364,675 2. Оприбутковано обмінну тару з лікувальними засобами 236 361,364,675 3. Повернено тару 361,364,675 236 4. Списано лікувальні засоби на основі виправдних документів 801,811,813 233
Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів(МШП), що не увійшли до складу необоротних активів, оскільки термін їх корисноговикористання становить менше одного року, передбачений рахунок № 22«Малоцінні та швидкозношувані предмети» з поділом на субрахунки:
221 “Малоцінні та швидкозношувані предмети, щознаходяться на складі та в експлуатації”;
222 “ Малоцінні та швидкозношувані предметиспеціального призначення”.
Субрахунок 211 поділяється на субрахунки другогорівня:
221/1 “ Малоцінні та швидкозношувані предмети наскладі”;
221/2 “Малоцінні та швидкозношувані предмети вексплуатації”.
На субрахунку 411 “Фонд в малоцінних ташвидкозношуваних предметах” обліковується вартість МШП, що знаходяться вбезпосередньому розпорядженні бюджетних установ.
Завдання№14 Облік спеціальних коштів
Бюджетні установив результаті своєї діяльності можуть мати не тільки бюджетні кошти, а й одержуватиз інших джерел кошти, які називаються позабюджетні. ЗУ «Про державний бюджет»передбачено, що з 2000 року всі позабюджетні кошти організацій і установ, щоутримуються за рахунок бюджету, включаються до спеціального фонду державногобюджету як власні надходження і відповідні спеціальні видатки.
Порядоквикористання і обліку цих позабюджетних коштів встановлюється інструкцією №63від 11.08.00 ГУДК.
Спеціальний фондскладається з власних надходжень (спеціальні кошти, кошти на виконання дорученьй інші власні надходження), субвенцій, одержаних з бюджетів іншого рівня, атакож інших доходів.
До складу власнихнадходжень належать:
1. спеціальнікошти – це доходи бюджетних установ, які вони одержують від надання власнихпослуг (виконання робіт, реалізація продукції, або іншої діяльності, щоздійснюється на підставі відповідних нормативно-правових актів) і використанняза цільовим призначенням згідно складеного кошторису доходів і видатків.
Порядок наданняплатних послуг регулюється положенням «Про ліцензування діяльності», а такожпереліком платних послуг, які можуть надаватися бюджетним установам кабінетомміністрів України.
Право матиспеціальні кошти надається бюджетним установам у тому випадку, якщо немаєможливості організувати надання послуг, виконання робіт, на засадахгосподарських розрахунків, а також якщо видатків пов’язані зі здійсненням цієїдіяльності покриваються одержаними доходами.
Спеціальні коштизберігаються в установах банку на окремому поточному рахунку. Для відкриттяцього рахунку необхідно подати документи на відкриття поточного рахунку +кошторис за спеціальними коштами + копію НПА, що надає дозвіл на здійсненнясвоєї діяльності.
Зарахуваннякоштів здійснюється шляхом безготівкових розрахунків, або шляхом внесеннякоштів готівкою, яку не дозволяється використовувати без попередньогозарахування на поточний рахунок.
Використаннякоштів відбувається у загально прийнятому порядку в межах залишку коштів нарахунку. На підставі платіжних доручень органи ДК здійснюють контроль заспеціальними коштами при оплаті різних витрат.
Для облікувикористовують рахунки 313 або 323. Для синтетичного обліку складаютьмеморіальний ордер №3, книга журнал-головна, баланс.
2. кошти задорученням – це суми, які бюджетні установи одержують від фізичних та юридичнихосіб, благодійних фондів, для виконання окремих доручень або для виконання зацільовим призначенням, що визначається стороною, яка надає ці кошти, а такожгранти, благодійні внески, дарунки і інше…
Безпосередньо доних відносять:
- кошти,одержані для проведення розрахунку з молодими спеціалістами;
- навиплату стипендій, матеріальних допоміг та доплат за рахунок коштів замовника;
- кошти напридбання путівок працівникам установ, на придбання літератури для студентів;
- кошти длястворення фондів преміювання;
- кошти,одержані як добровільні компенсації хворих за надані їм медичні послуги;
- кошти, щонадходять як благодійні та спонсорські внески;
- іншікошти, фіз і юр осіб на певні доручення.
Витрачання цихкоштів здійснюється на видатки зазначені у дорученні без складання кошторисудоходів і видатків.
Всі коштизберігаються на поточному рахунку, для відкриття якого потрібен дозвіл органуДК або відповідного фінансового органу. В ньому зазначають джерело надходженькоштів, цілі на які вони будуть використовуватись, а також № та дативідповідних рішень уряду, за якими ці кошти були одержані. Дозволи надаються напевний період, необхідний для виконання певних операцій, і діють протягомстроку вказаного в дозволі.
Для облікувикористовують 314 або 324 рахунки.
Аналітичний облікведеться за окремими видами сум у розрізі установ, від яких були одержанікошти.
Синтетичний облікведеться в меморіальному ордері №3.
3. депозитні суми– це кошти, які надходять у тимчасове розпорядження установи і з настаннямвідповідних умов підлягають поверненню.
Вони зберігаютьсяна окремих рахунках і не мають відношення до кошторису доходів і видатківустанови. Відповідальність за всі операції з ними покладена на керівника, їхзберігання обмежується строками, визначеними чинним законодавством, післязакінчення яких незатребувані суми підлягають перерахуванню в дохід того жбюджету, за рахунок якого утримується установа.
Для облікувикористовують 315 або 325 рахунки.
Аналітичний облікведеться в розрізі кожної суми.
4. інші власні надходження– це кошти, які не входять до складу спеціальних та коштів на доручення,і зметою чіткого розмежування відповідно до наказу мінфіна «про перелік власнихнадходжень» №146 від 29.06.00 їх поділено на групи за порядком планування івитрачання:
а) кошти,зарахування яких на поточний рахунок відображається як відновлення касовихвидатків за відповідними кодами економічної класифікації, а саме:
— платаза утримання дітей у дошкільних закладах;
— коштипрацівників за харчування, отримане за місцем роботи;
— платаза навчання дітей
Ці коштизберігаються на 311 і 321 рахунках.
б) кошти. Якізберігаються на рахунках 312 і 323, вони надійшли на харчування дітей в групахподовженого дня; кошти, з яких утворено фонд для надання допомогималозабезпеченим учням.
в) кошти, якізберігаються на окремих рахунках для обліку інших позабюджетних коштів. 316 або326 рахунки. До них відносять кошти, які надійшли в навчальні заклади зароботи, виконані учнями згідно законодавства; кошти, які надходять від штрафіві фінансових санкцій, які є результатом роботи контрольно – ревізійних установ;кошти, одержані від працівників за формений одяг.
Аналітичний облікведеться в розрізі одержаних сум.
Синтетичний вмеморіальному ордері №3, №15
Субвенції – цекошти. Виділені з бюджетів іншого рівня, органам державної влади за рахунокдержавного бюджету для виконання певних повноважень органами місцевогосамоврядування, або для інших визначених законодавством функцій. Для облікувикористовують 319 і 329 рахунки. Аналітичний облік ведеться у розрізіодержаних коштів.
Списоклітератури
1. Джога Р.Т.,Свірко С.В., Сінельник Л.М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах.Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 481 с.
2. Бухгалтерськийоблік у бюджетних установах Збройних сил України. Під ред. І.Ю. Марко. – К.:Знання України. – 507 с.
3. ЗаконУкраїни “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99// Все про бухгалтерський облік. – 2000. – № 311 (436) (спецвипуск 44). –С. 3-6.
4. Плансчетов бухгалтерского учета бюджетных учреждений // Бизнес. – 2000. – № 4.– С. 66-69.
5. МатвееваВ. Бюджетные организации: бухгалтерский учет и налогообложение. – Харьков:Фактор, 2001. – 566 с.
6. ТкаченкоТ.Т. Звітність бюджетних організацій.: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. –216 с.
7. СавченкоО. Неприбуткові організаціїї: податковий і бухгалтерський облік. – Харьков:Фактор, 2007. – 116 с.
8. Свірко С.В.Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах [Текст]: навчальнийпосібник / С.В. Свірко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ ім. ВадимаГетьмана. — К.: КНЕУ, 2006. — 380 с.