ЗМІСТ
Вступ
1. Теоретичні основи облікурозрахунків по податку на додану вартість
1.1 Нормативне регулювання облікуподатку на додану вартість
1.2 Сутність податку на доданувартість, об’єкт оподаткування та платники
1.3 Ставки податку на додану вартістьта пільги щодо оподаткування
1.4 Порядок складання, прийняття та перевіркидекларації з податку на додану вартість
2. Організація обліку розрахунків збюджетом по податку на додану вартість в державному комунальному підприємстві“Шляхрембуд”
2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства.
2.2 Документальне оформленнярозрахунків з бюджетом в податковому і фінансовому обліку
2.3 Аналітичний та синтетичний облікподатку на додану вартість
2.4 Організація аудиту облікуподатків та платежів на підприємстві
3. Визначення проблемних питань ташляхи вдосконалення організації обліку розрахунків по податку на доданувартість
3.1 Вдосконалення документальногооформлення розрахунків по податку на додану вартість та вирішення питання увідповідності до чинного законодавства.
3.2 Аналіз доцільності введення ПДВ –рахунків.
3.3 Переваги та недоліки податку надодану вартість
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Навколо теорії оподаткування точаться дискусії щодоефективності податків на доходи й споживання на етапі становлення адекватноїподаткової системи. У структурі податкових систем розвинутих країн питома вагаподатків на споживання протягом тривалого періоду постійно зменшувалася звідповідним розширенням податкової бази для прибуткового податку з громадян.Але країнам, що розвиваються, притаманна протилежна тенденція: за низькогорівня матеріальної забезпеченості населення неможливо за допомогою податків надоходи формувати необхідні фінансові ресурси.
Бюджет Українипотребує стабільних надходжень, обсяг яких має відповідати потребам сучасногоетапу становлення державності, проведення ґрунтовної соціально-економічної тазовнішньої політики, реформування держави, виконання обов'язків, покладених надержаву Конституцією України. Нині в умовах перехідного періоду з огляду нанизький рівень доходів переважної більшості громадян, а також значну часткуотримуваних деякою категорією населення доходів із тіньового сектору економіки,які не підлягають прямому оподаткуванню, виникає беззаперечна необхідністьвикористання податків на споживання. Значне та вагоме місце серед податків наспоживання посідає податок на додану вартість — найвища форма генезисууніверсальних акцизів. Він є важливою складовою податкових систем 57 країнсвіту (в тому числі 17 європейських), основним каналом надходження доходів добюджету.
Зазначимо, що позитивна роль податку на доданувартість полягає у його фіскальній функції, тобто мобілізації величезнихфінансових ресурсів до державного бюджету України.
Головною хибою ПДВ є його безпосередній вплив назагальний рівень цін і регресивний характер особливо щодо малозабезпеченихверств населення. Та, враховуючи соціально-економічний стан України, вадиподатку нівелюються його позитивним значенням.
Аналізуючифункціонування ПДВ у країні, важко не помітити тих дискусійних, проблемнихмоментів, що супроводжують його адміністрування.
Не можнапогодитися з точкою зору, що податки виконують самостійну стимулюючу функцію.Оподаткування — це стягнення окремих платежів. Виникає запитання. Чи можнастимулювати, стягуючи певні платежі?
Виходячи зактуальності питання, була обрана тема дипломної роботи.
Метою написанняданої роботи стало вивчення та засвоєння специфіки організації технологіїоблікового процесу, методів, принципів організації операцій по оподаткуваннюподатком на додану вартість. Мета роботи – систематизувати, узагальнити,розширити і закріпити теоретичну підготовку, поглибити і узагальнити економічнізнання і підготувати рекомендації щодо вдосконалення організації оподаткування.
Для досягнення поставленої мети поставленінаступнізавдання:
- датизагальну характеристику теоретичних основ обліку розрахунків з бюджетом поподатку на додану вартість;
- проаналізуватизаконодавчі акти та вимоги до організації обліку розрахунків з бюджетом поподатку на додану вартість;
- датиоцінку стану організації бухгалтерського обліку розрахунків з бюджетом поподатку на додану вартість на підприємстві – ДКП “Шляхрембуд”, яке було обранооб’єктом дослідження;
- відобразитисинтетичний і аналітичний облік, навести основні проводки, які йогозабезпечують;
- на основіаналізу нормативних документів висвітлити проблеми організації обліку розрахунківз бюджетом по податку на додану вартість, розробити та запропонувати шляхивдосконалення організації обліку розрахунків з бюджетом по податку на доданувартість.
1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ПО ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
1.1 Нормативнерегулювання обліку податку на додану вартість
Вбагатовіковій історії людства податок на додану вартість – порівняно новий видподатку. Вперше він був введений у Франції в 1954 р. економістом М. Лоре. ПотімПДВ набув широкого поширення – спочатку в інших країнах Європи (кінець 60-х –початок 70-х рр.) і дещо пізніше – в країнах Азії, Африки і Латинської Америки.Нині податок на додану вартість стягується майже у 80-ти країнах, серед якихпрактично всі промислово-розвинуті країни. Поряд з цим слід також зазначити, щоданий податок й досі не запроваджений в таких країнах як Австрія, Швейцарія,США. У кінці 80-х – на початку 90-х рр. ПДВ було введено в країнах СхідноїЄвропи (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія), а також вдеяких країнах СНД (Білорусь, Казахстан). В Україні і Росії ПДВ введено в 2002р.
Ставкиподатків і зборів (обов’язкових платежів) встановлюються Верховною РадоюУкраїни, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними,міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюютьсяпротягом бюджетного року за винятком випадків, пов'язаних із застосуваннямантидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законівУкраїни.
Згідно ізЗаконом України «Про систему оподаткування», затвердженим ПостановоюВерховної Ради України, всі господарюючі суб'єкти, є платниками податків таінших обов'язкових платежів і зборів до бюджету й позабюджетних фондів.
Українськезаконодавство про ПДВ характеризується надто великою рухливістю та мінливістю…Зокрема, ставки ПДВ змінювалися тричі. З часу прийняття першого Закону України«Про податок на добавлену вартість» від 20.12.2001 р. видано щевелика кількість законодавчих актів, якими вносились зміни та доповнення доЗакону. Спочатку було встановлено ставку ПДВ у розмірі 28%, а вже через рікоднойменним урядовим декретом ставку було знижено до 20%. Зважаючи на значнийдефіцит бюджету, з 18.05.2003 року вона знову піднялася до рівня 28 %, алечерез масове ухилення від сплати податку позитивного результату це не дало.Тому спочатку постановою від 31.05.2005 року, а потім законом від 03.04.2007року Верховна Рада України знизила ставку ПДВ знову до 20%. Така часта змінаподаткової політики не додала авторитету державі. Та все ж податок на додану вартістьвідбувся як ефективна форма ринкових фінансових взаємовідносин держави і їїсуб'єктів
Насьогоднішній день податок на додану вартість в Україні регулюється ЗакономУкраїни «Про податок на додану вартість», прийнятим Верховною Радою3.04.2007 р., зміненим і доповненим більш як 70 разів.
ДанийЗакон містить 11 статей, якими визначено категорії платників ПДВ, об'єкти, базута ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених відоподаткування експортних та імпортних операцій, порядок спеціальної реєстраціїплатників ПДВ, визначення податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» визначаєметодологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації провитрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття уфінансовій звітності. Положення (стандарт) 17 застосовується підприємствами,організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно відформ власності, які згідно з чинним законодавством є платниками податку наприбуток (крім бюджетних установ).
1.2 Сутністьподатку на додану вартість, об’єкт оподаткування та платники
Відповідно доданих дохідної частини Державного бюджету України на найбільшу частку узагальному обсязі бюджетних надходжень складає податок на додаткову вартість(ПДВ). ПДВ представляє собою форму вилучення в бюджет частини добавленоївартості, створюваної на всіх стадіях виробництва і обігу й обумовлений якрізниця між вартістю реалізованої продукції (товарів), робіт, послуг, івартістю матеріальних витрат, віднесений на витрати виробництва і обігу.
Податок на доданувартість (ПДВ) – це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, якаутворюється на кожному етапі виробництва або обігу, його сума входить допродажної ціни на товари (роботи, послуги) і сплачується кінцевим споживачем.
Якщо розумітибуквально, то ПДВ – це податок на додану вартість, створену на даномуконкретному етапі руху товару, в результаті чого відбувається ліквідаціякумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування.
По суті, доданавартість наближається за своїм обсягом до заново створеної вартості (частининаціонального доходу), виробленої в даній господарській структурі (ланці).Визначення доданої вартості дає змогу обчислити всі ті податки, котрі данагосподарська ланка заплатила при закупівлі товарів (робіт, послуг). Якщовиходити з того, що додана вартість – це створений прибуток чи вартість чистоїпродукції, то в цьому випадку додана вартість визначається шляхом додавання їїскладових елементів – заробітної плати, відсотків, ренти і прибутку.
Устатистичному підрахунку показник доданої вартості можна визначити як різницюміж вартістю реалізованої продукції і затратами на її виробництво й реалізацію,між загальною сумою продажу і загальною сумою закупівель від усіх іншихгосподарюючих суб'єктів.
Наочнішестворення доданої вартості й нарахування ПДВ показано на рис. 1. і в табл.1.2.1.Лісник Виробник Друкар Продавець Покупець
/>
деревина
40 грн.,
крім того
ПДВ – 8 грн.
папір
60 грн.,
крім того
ПДВ – 12 грн.
книга
80 грн.,
крім того
ПДВ – 16 грн.
обслуговування
100 грн.,
крім того
ПДВ – 20 грн. /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />/>/>/>/>/>
ДВ=72-12-40-8=12 грн. ДВ=96-16-60-12=8 грн. ДВ=120-20-80-16=4 грн. де ДВ – додана вартість Рис. 1.1. Створення доданоївартості як об'єкту оподаткування
Під часкожного акта купівлі-продажу податок нараховується за стандартною ставкою, афактично виплачується в сумі, зменшеній на величину ПДВ, сплачену на попереднійстадії (ці величини вказані в табл. 1.1.1, в графі 8). Кінцевий споживачоплачує товар за ціною, збільшеною на всю суму платежів ПДВ, авансованих напопередніх стадіях виробництва і руху товару.Таблиця1.2.1Створення доданої вартості як об'єкту оподаткуванняПідприємство
Вартість товару
(з ПДВ) В т.ч. відноситься на собівартість Додана вартість Вартість реалізованої продукції
ПДВ
20% Рахунок покупцю Раніше сплачений податок
Сплачується
в бюджет
(гр.6 -гр.8) Лісник - - 40* 40 8 48 - 8 Виробник 48 40 12 60 12 72 8 4 Друкар 72 60 8 80 16 96 12 4 Продавець 96 80 4 100 20 120 16 4 Покупець 120 - - - - - - 20**
* Без врахуваннязатрат лісника.
** Сума податкусплачується покупцем в ціні товару.
Як бачимо,в платника податку (юридичної особи) додана вартість вимірюється різницею міжзагальною сумою продажу і загальною сумою закупівель від усіх іншихгосподарських одиниць, котрі являються платниками ПДВ.
Об'єктоподаткування – додана вартість – створюється всіма незалежними учасникамивиробничо-комерційного процесу. Якщо уявити собі компанію як єдине ціле іззакінченим виробничо-торгівельним циклом (від власної сировини і виготовленнявиробничого обладнання до реалізації готової продукції), то повна вартістьпродукції, що реалізується, стала б результатом власної діяльності такоїкомпанії, а базою податку на додану вартість вважалася б величина чистої сумипродажу. В нашому прикладі через процес послідовних стадій виробництва йреалізації продукції загальна додана вартість дорівнює вартості остаточногопродажу кінцевому споживачеві без податку на додану вартість.
У підприємціввиникають значні труднощі при нарахуванні, що підлягають сплаті, особливо привизначенні оподатковуваного обороту. Це може привести до значних недоплат, заякі податкова інспекція стягує значні штрафи.
ПлатникамиПДВ є як суб'єкти, так і не суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні тафізичні особи) за умови, якщо обсяг їхніх оподатковуваних операцій з продажутоварів (робіт, послуг) протягом будь-якого періоду за останні дванадцятькалендарних місяців перевищував 1200 неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян. Сплачують податок також особи, які ввозять (пересилають) товари намитну територію України, в тому числі фізичні особи – на підакцизні товари, вобсягах вартістю понад 200 євро, та які здійснюють підприємницьку діяльність зторгівлі за готівку (крім фізичних осіб за умови сплати ринкового збору).Категорію платників податку на додану вартість поповнюють особи, які на митнійтериторії України надають послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажівчерез митну територію України; особи, відповідальні за внесення податку добюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначені упорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; особи, які надають послугизв'язку і здійснюють консолідований облік доходів та витрат, пов'язаних знаданням таких послуг та отриманих (понесених) іншими особами, що знаходяться впідпорядкуванні перших.
Відповіднодо міжнародних норм справляння ПДВ та необхідності створення єдиної бази данихпро платників податку останні проходять спеціальну реєстрацію у державнійподатковій адміністрації за місцем їх знаходження з метою отримання Свідоцтвапро реєстрацію платника ПДВ та індивідуального податкового номера платника ПДВ.
Індивідуальнийподатковий номер платника податку на додану вартість має 12-значний код.Оригінал свідоцтва видається у єдиному примірнику і зберігається напідприємстві як документ суворої звітності. Крім цього, можна одержати інеобхідну кількість копій для своїх філій, торгівельних точок тощо. Це може бутизвичайна ксерокопія, але обов'язково засвідчена у відповідній податковійадміністрації. Необхідною умовою реєстрації в якості платника ПДВ є такожнаявність у бухгалтера і директора особового ідентифікаційного номерагромадянина — податкоплатника.
Після проходженнявищезгаданої процедури реєстрації платники отримують право на нарахуванняподатку та складання податкової накладної при продажу товарів (робіт, послуг).Податкова накладна надається продавцем покупцеві за умови їхньої реєстрації якплатників ПДВ та є документом, який дає право:
- продавцюна визначення податкових зобов'язань (ПЗ);
- покупцюна зменшення податкових зобов'язань протягом звітного періоду на суму ПДВ,сплаченого у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складувалових витрат (податковий кредит – ПК).
Об'єктомоподаткування податком на додану вартість є операції із:
- продажутоварів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі з оплативартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції зпередачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) дляпогашення кредиторської заборгованості заставодавця;
- ввезення(пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг),які надаються нерезидентами для їх використання чи споживання в межах України,в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди(лізингу), застави та іпотеки;
- вивезення(пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг(виконання робіт) для їх споживання за межами України.До операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, належатьзокрема операції із:
- випуску,розміщення та продажу за кошти цінних паперів, які випущені в обіг суб'єктамипідприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансівУкраїни, Державним казначейством та органами місцевого самоврядування;
- передачімайна орендодавця (лізингодавця) у користування орендарю (лізингоотримувачу) заумови його повернення орендодавцю (лізингодавцю);
- наданняпослуг зі страхування, перестрахування, соціального та пенсійного страхування;
- обігувалютних цінностей, у тому числі національної та іноземної валют, лотерейнихбілетів (з дозволу Міністерства фінансів України); бланки з непогашенимипоштовими марками (крім колекційних);
- наданняпослуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщеннята повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування таінших;
- оплативартості державних платних послуг, обов'язковість отримання яких обумовленазаконодавством;
- виплатизаробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій за рахунок бюджетів та державнихцільових фондів;
- передачіосновних фондів у якості внеску до статутних фондів юридичних осіб в обмін наїхні корпоративні права;
- оплативартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних робіт, що здійснюєтьсяза рахунок державного бюджету України.
Важливоюскладовою для обчислення ПДВ є база оподаткування. Вона визначається зурахуванням певних умов здійснення операцій. Зокрема:
- припродажу товарів (робіт, послуг) – з огляду на їхню договірну (контрактну)вартість, визначену за вільними або регульованими цінами з урахуваннямакцизного збору, ввізного мита та інших обов'язкових платежів без ПДВ;
- припродажу товарів (робіт, послуг) без оплати (із частковою оплатою), здійсненнінатуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, передачі товарів умежах балансу платника податку для невиробничого використання (витрати, які невідносяться до валових і не підлягають амортизації) чи суб'єкта підприємницькоїдіяльності (не платнику ПДВ) база оподаткування дорівнює фактичній цініоперації, але не менша за звичайну;
- приввезенні товарів на митну територію України базою оподаткування є договірна(контрактна) вартість цих товарів, але не менша за митну вартість, яказазначена у ввізній митній декларації. Визначена вартість перераховується угривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на момент виникненняподаткових зобов'язань. Договірна (контрактна) вартість складається з митноївартості та обов'язкових платежів. До складу митної вартості належать: цінатовару, витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаженнята страхування до пункту перетину митного кордону України, сплата брокерських,комісійних, агентських та інших винагород, плата за використання об'єктівінтелектуальної власності. До обов'язкових платежів належать: ввізне мито,акцизний збір, інші податки та збори (за винятком ПДВ);
- привиготовленні готової продукції в Україні з давальницької сировини нерезидентата у разі її продажу на митній території України базою оподаткування єдоговірна (контрактна) вартість, яка визначається аналогічно операціям зпродажу товарів. При цьому ПДВ до бюджету сплачує покупець, а відповідальністьза сплату цього податку несе вітчизняний переробник продукції.
Слідзауважити, що при визначенні бази оподаткування треба враховувати:
- змінусуми компенсацій за продаж товарів (повернення проданих товарів, визнання боргупокупця безнадійним);
- вартістьзворотної тари за договором (контрактом), яка не долучається до базиоподаткування;
- комісійнувинагороду, яка є базою оподаткування з продажу товарів, що були у вжитку(комісійна торгівля).
1.3 Ставкиподатку на додану вартість та пільги щодо оподаткування
Для обчисленняцього податку законом передбачено дві ставки – нульова та 20%. При цьомуплатники податку здійснюють окремий облік операцій з продажу та придбання, якіпідлягають оподаткуванню за ставкою 20%, та звільнених від оподаткування, атакож операцій, вартість яких не належить до складу валових витрат виробництва(обігу), імпортних та експортних операцій.
Важливимелементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань іправа платника на податковий кредит.
Датою виникненняподаткових зобов'язань:
1) з продажутоварів (робіт, послуг) – є дата, яка припадає на податковий період, протягомякого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або датазарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника ПДВяк оплата товарів (при готівковому продажу – дата оприбуткування в касі);
- або датавідвантаження товарів (дата оформлення документа – для робіт (послуг).
Припродажу товарів з використанням кредитних або дебетових карток, чеків датоювиникнення податкових зобов'язань є дата оформлення податкової накладної абодата виписки рахунка (товарного чека).
2) приздійсненні бартерних (товарообмінних) операцій:
- або датавідвантаження платником податку товару;
- або датаоприбуткування товару платником податку.
Приздійсненні цих операцій з нерезидентами – дата оформлення вивізної або ввізноїмитної декларації.
При здійсненнібартерних операцій на території України податок справляється за повною ставкою.
3) припродажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів – датоювиникнення податкових зобов'язань є дата надходження таких коштів на поточнийрахунок платника податку або отримання відповідної компенсації.Датою виникнення права платника на податковий кредит є:
1) датаздійснення першої з подій при використанні кредитних чи дебетових карток,чеків: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплатутоварів або видачі рахунка (чека) або дата оформлення податкової накладної;
2) дляоперацій із ввезення товарів (робіт, послуг) – дата сплати податку заподатковими зобов'язаннями при оформленні ввізної митної декларації;
3) длябартерних (товарообмінних) операцій – дата здійснення заключної (балансової)операції, яка відбулася після першої з подій – дати відвантаження товарів абоїхнього оприбуткування.
Суми ПДВ заставкою 20%, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,визначаються у такому порядку:
1. Враховуючигосподарську діяльність платника, визначаємо базу оподаткування (БО):БО = СВ + П + ВМ + АЗ, де (1)
СВ – собівартість; П – прибуток; ВМ – ввізне мито; АЗ– акцизний збір.
2. Обчислюємосуму ПДВ (податкові зобов'язання — ПЗ) за товарами, які підлягають продажу:ПЗПДВ = (БО ´ 20%): 100 (2)
3. Формуємовільну або регульовану ціну:В(Р)Ц = БО + ПДВ (3)
4. Визначаємосуму податкового кредиту (ПК) протягом звітного періоду:
ПК = ПДВтмц+ ПДВоф + ПДВнма, де (4)
ПДВтмц– сума податків, сплачених платником в зв'язку з придбанням товарно-матеріальнихцінностей, у тому числі імпортних; ПДВоф – сума податків, сплачениху зв'язку з придбанням основних фондів; ПДВнма – сума податків,сплачених у зв'язку з придбанням нематеріальних активів.
5. Визначаємосуму ПДВ для сплати до бюджету (відшкодування з бюджету):ПДВ = ПЗ – ПК (5)
Приобчисленні суми ПДВ для сплати до бюджету важливо правильно врахувати умовивизначення сум податкових зобов'язань і податкового кредиту та віднести сумиподатку на валові витрати або на прибутки (збитки) (рис. 2.).
При від'ємномузначенні суми податку на додану вартість вона підлягає відшкодуванню здержавного бюджету.
За нульовоюставкою податок обчислюється у разі продажу товарів, що були експортованіплатником податку за межі митної території України; робіт (послуг), якіпризначені для використання та споживання за межами митної території України;товарів у зонах митного контролю підприємствами роздрібної торгівлі Українитощо.Низку особливостей має механізм справляння ПДВ за товари,які ввозяться (пересилаються) на митну територію України. Сплачується податокособами, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України. абоотримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживанняна митній території України, за винятком фізичних осіб, що не зареєстровані якплатники податку, в разі, якщо вони ввозять (пересилають) товари в обсягах, щоне підлягають оподаткуванню одночасно із сплатою мита та митних зборів.