/>/>Вступ
Вусіх галузях народного господарства йде технічне оснащення, ростуть основніфонди. Найбільш раціональне їхнє використання має винятково важливе значеннядля виконання виробничих програм по виробництву продукції (виконанню робіт,послуг).
Основніфонди знаходяться в постійному русі: надходять нові, вибувають зношені,піддаються капітальному ремонту, модернізації. Їхній рух і завантаження вимагаєрегулювання і контролю. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішеньнеобхідний економічний аналіз у цій області. У процесі його повинна вивчатисясистема показників про обсяг, склад і структуру основних фондів, їхнійдинаміці, русі і технічному рівні, ефективності функціонування.
Прицьому повинна бути виявлена забезпеченість підприємства і його структурнихпідрозділів фондами у відповідності виробничими програмами, вивчений ступіньвикористання основних засобів по узагальнюючим і приватне показникам, визначеневиляння окремих факторів на рівень цих показників, визначається вплив фондів наобсяг продукції й інші показники; установлюється ступінь використаннявиробничої потужності й устаткування, вишукуються резерви підвищенняефективності основних засобів.
Намалюнку 1 запропонована схема аналізу діяльності даної сторони суб'єктагосподарювання, відповідно до якої і буде вироблятися аналіз основних засобів уданій курсовій роботі.
Слідзазначити, що такий аналіз особливо важливий для підприємств тих галузейпромисловості, у собівартості продукції (робіт, послуг) яким питома вагавитрат, зв'язаних зі змістом і експлуатацією основних фондів (таких якамортизація і т.д.), досить висока, тобто для фондоємких галузей промисловості.
Належнийконтроль і своєчасний аналіз цієї статті витрат може істотно вплинути назниження рівня витрат. А в умовах становлення ринкових відносин, жорсткостіконкуренції ця проблема стає усе більш актуальною.
/>/>/>1.Поняття основних засобів підприємства і задачі аналізу їхнього використання
Основнізасоби — це сукупність матеріально-речовинних цінностей, що діють у натуральнійформі протягом тривалого періоду часу як у сфері матеріального виробництва, такі в нематеріальній сфері. В даний момент до складу основних засобівзараховуються засоби праці вартістю понад 500 грн. і терміном служби більш 1року. Вони в процесі виробництва діють у незмінній натуральній формі і своїйвартості на вироблену продукцію переносять вроздріб у виді амортизаційнихвідрахувань.
Існуєкілька класифікацій основних фондів.
Основніфонду визначають економічний потенціал підприємства: від їхньої величини,якості й ефективності використання залежать масштаби і темпи зростання прибуткупідприємства, підвищення матеріального рівня життя працюючих і в поліпшенніїхніх умов праці, побуту і відпочинку.
Основнимифондами є створені суспільною працею матеріальні цінності, функціонуванняпротягом тривалого періоду часу. Основні фонди — це вартісна категорія, щовідбиває вартість фіксуючу в засобах праці.
Основнізасоби являють собою грошову категорію, що включає вартість основних фондів, щознаходяться в грошовій, продуктивній і товарній формах, що діють як увиробничої, так і в невиробничій сфері. До складу основних фондів зараховуютьсяпридбані предмети вартістю понад 500 грн. за ціною придбання і терміну службибільш одного року. Зміни в бухгалтерському обліку основних фондів, зарахованихна баланс підприємства до зміни граничного рівня вартості не здійснюються.Гранична вартість предметів, може змінюватися Міністерством фінансів.
Вартістьосновних фондів дорівнює вартості основних засобів тільки на початку їхньогофункціонування. Потім у процесі роботи основні фонди в міру їхнього зносузменшуються.
Єкілька видів оцінки основних фондів;
Ø по первісній вартості;
Ø по первісній вартості за виняткомзносу;
Ø по відбудовній вартості;
Ø по відбудовній вартості завинятком зносу.
Первіснавартість — це фактична вартість об'єкта основних фондів за ціною придбання,включаючи витрати по його доставці, монтажу й установці. Первісна вартістьосновних фондів не підлягає зміні за винятком:
Ø переустаткування об'єкта(розширення, добудування, дообладнування, модернізація, реконструкція),виробничого в порядку капітальних вкладень,
Ø переоцінка по постановах ірозпорядженням уряду.
Первіснавартість на відрахуванням зносу являє собою різницю між повною первісноювартістю і сумою зносу. Іноді вона називається залишковою вартістю основнихфондів, і відбиває вартість, ще не перенесену основними фондами на виробленупродукцію, чи неамортизовану вартість основних фондів.
Відбудовнавартість відбиває вартість відтворення даного об'єкта основних фондів усучасних цінах і умовах виробництва Методи визначення відбудовної вартості,різноманітні в залежності від видів основних фондів. Наприклад, будинки іспорудження можуть оцінюватися по вартості укрупненого вимірника — 1м3 будинку,1м2 жилою площі, 1м довжини трубопроводу, 1м3автомобільної чи залізниці. Таким чином, відбудовна вартість об'єкта в ціломубуде складатися, із загального чи обсягу довжини об'єкта, помноженого навартість укрупненого вимірника. Повна відбудовна вартість машин і механізмівскладається з діючої оптової ціни промисловості і витрат по доставці, установціі монтажу.
Відбудовнавартість за винятком зносу відбиває реальну, ще не перенесену на продукцію вартістьосновних фондів на визначену дату в їхній сучасній оцінці. При переоцінціосновних фондів величину зносу визначають виходячи з технічного стану об'єкта вцілому чи його найважливіших конструктивних елементів (частин, вузлів) або пофактичному терміну служби інвентарного об'єкта (у порівнянних з нормативнимтерміном)
Узалежності від характеру участь основних фондів у сфері матеріальноговиробництва вони підрозділяються на:
Ø виробничі основні фондифункціонують у процесі виробництва, постійно беруть участь у ньому, зношуютьсяпоступово, переносячи свою вартість на готовий продукт, поповнюються вони зарахунок капітальних вкладень,
Ø невиробничі основні фондипризначені для обслуговування процесу виробництва, і тому в ньому безпосередньоне беруть участь, і не переносять своєї вартості на продукт, тому що він невиробляється; відтворюються вони за рахунок національного доходу.
Незважаючина те, що невиробничі основні фонди не роблять якого — або безпосередньоговпливу на обсяг виробництва, ріст продуктивності праці, постійне збільшення цихфондів зв'язано з поліпшенням добробуту працівників підприємства, підвищеннямматеріального і культурного рівня їхнього життя, що в кінцевому рахункупозначається на результаті діяльності підприємства.
Основніфонди — найважливіша і переважна частина усіх фондів у промисловості (маютьсяна увазі основні й оборотні фонди, а також фонди звертання). Вони визначають виробничуміць підприємств, характеризують їхню технічну оснащеність, безпосередньозв'язані з продуктивністю праці, механізацією, автоматизацією виробництва,собівартістю продукції, прибутком і рівнем рентабельності.
Відповіднодо прийнятої класифікації основні фонди в залежності від цільового призначенняі виконуваних функцій у процесі виробництва підрозділяються на наступні види(групи, підгрупи):
Ø Будинку.
Ø Спорудження.
Ø Передатні пристрої.
Ø Машини й устаткування, у томучислі: 1) силові машини й устаткування; 2) робочі машини й устаткування; 3)вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої і лабораторне устаткування; 4)обчислювальна техніка; 5) інші машини й устаткування, у тому числі — автоматичні машини й устаткування.
Ø Транспортні засоби.
Ø Інструменти.
Ø Виробничий інвентар іприналежності.
Ø Господарський інвентар.
Ø Робітник і продуктивна худоба.
Ø Багаторічні насадження.
Ø Інші основні фонди.
Відповіднодо прийнятого нового Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР у редакції від 22.05.2005р. організація обліку основних засобів напідприємствах багато в чому координально змінилася. На базі зазначеного законубула розроблена Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів,затверджена Міністерством фінансів України № 159 від 24.07.2005р.
Відповіднодо даної інструкції, а також вищевказаному Закону основні засоби класифікуютьсяпо чотирьох групах:
Ø група 1: Будинку, спорудження,передатні пристрої;
Ø група 2: Транспортні засоби, меблі,побутові електронні, механічні прилади й інструменти, у тому числі ЕОМ,телефони, рації й інше офісне устаткування;
Ø група 3: Приватизований жилоюфонд;
Ø група 4: Це будь-які основніфонди, не включені в групи 1 і 2.
Такакласифікація основних засобів була викликана насамперед необхідністюнарахування амортизаційних відрахувань.
Давшизагальне поняття основних засобів, перейде безпосередньо до задач аналізуїхнього використання.
Основнимизадачами аналізу використання основних засобів на підприємствах є:
Ø вивчення складу і динамікиосновних фондів, технічного стану і темпів відновлення активної їхньої частини(робітників машин, устаткування, приладів, транспортних засобів), технічногопереозброєння і реконструкції підприємства, упровадження нової техніки,модернізації і заміни морально застарілого устаткування;
Ø визначення показниківвикористання виробничої потужності й основних виробничих фондів — фондовіддачіі фондоємкості, а також факторів, що впливають на них;
Ø виявлення впливу використаннязасобів праці на обсяг виробництва, собівартість продукції й інші показники;
Ø установлення ступеня ефективностізастосування засобів праці, характеристика екстенсивності й інтенсивностіроботи найважливіших груп устаткування.
Принциповасхема формування й аналізу вартісних показників використання засобів праціпредставлена на малюнку 2.
Економічнаефективність використання (споживання) засобів праці характеризується часткоюамортизації у вартості продукції. Але, аналізуючи цей показник, треба мати наувазі особливості його формування. З ростом і удосконалюванням техніки сумащорічної амортизації також зростає, збільшується її частка в собівартостіпродукції. Але оскільки збільшується і випуск продукції, виготовленої на більшпродуктивному устаткуванні, то сума амортизації у вартості одиниці виробузвичайно зменшується. Економія на амортизації особливо відчутна приперевиконанні планів випуску продукції при постійній величині основнихвиробничих фондів. У період бурхливого технічного прогресу частка амортизації всобівартості продукції росте, але цей ріст відбувається при зниженнісобівартості в цілому, тобто економічний ефект від упровадження нової технікивиявляється через інші елементи витрат на виробництво, в основному черезвитрати праці./>1.1 Аналізскладу, руху і стану основних засобів
Аналізскладу і руху основних фондів здійснюється на підставі річного звіту (форма №11 «Про наявність і рух основних засобів (фондів) і амортизаційного фонду»). Упершому і другому розділах цього звіту містяться дані, що характеризуютьнаявність, склад і рух основних засобів по їх первісній вартості.
Складі рух основних засобів аналізують порівнянням звітних даних, що показують їхнявартість на початок і кінець звітного періоду, а також за попередні звітніперіоди.
Характеристикуруху основних фондів дають коефіцієнти їхнього відновлення, вибуття, приросту,відтворення. Варто враховувати, що обсяг виробленої продукції залежить відчастки нових, більш зроблених засобів праці. У зв'язку з цим для характеристикинадходження основних фондів розраховують коефіцієнт їхнього відновлення. Вінхарактеризує його інтенсивність, обчислюється відношенням вартості зновувведених у дію основних фондів за розглянутий період (Фп) довартості на кінець того ж періоду (Фк), тобто
До = Фп / Фк.
Одночаснообчислюють і коефіцієнт відновлення найбільш активної, найважливішої частиниосновних засобів, що включає робочі машини, двигуни, транспортні засоби і т.п.
Основніфонди вибувають по різних причинах (фізичний і моральний знос, безоплатнапередача, продаж), що вказують у первинній документації, оформлюваної на вибуттяосновних фондів, в актах ліквідації, актах прийому-передачі й ін. Аналізповинний розкрити причини, що викликали вибуття основних фондів як по всьомускладі, так і по окремих чи видах об'єктам. Коефіцієнт вибуття (Кв)характеризує ступінь інтенсивності вибуття основних засобів зі сферивиробництва. Він расчтитывается відношенням вартості фондів, що вибули завизначений період (Фв), до вартості на початок того ж періоду (Фн),тобто
Кв = Фв/ Фн.
Коефіцієнтприросту (Кп) характеризує рівень приросту чи фондів їхніх окремихгруп за визначений період. Знаходиться співвідношенням абсолютної суми приросту(Фа) до їхньої вартості на початок періоду
Кп = Фа / Фн.
Коефіцієнтвідтворення фондів являє собою відношення капітальних вкладень до вартості щовводяться.
Узагальнюючимпоказником технічного стану основних фондів служать коефіцієнти зносу іпридатності. Чим більше відсоток зносу, тим гірше якісний стан основних фондів,що свідчить про те, що вони недостатньо обновляються Коефіцієнт зношеності (Ки)визначається відношенням суми зносу (И) до первісної вартості (Ф):
Ки = И / Ф.
Цейпоказник можна обчислити на початок і кінець звітного періоду за данимибалансу. При цьому не можна обмежуватися середнім показником зношеності по всіхосновних фондах, а варто обчислювати показники по їхніх окремих групах і видам,оскільки вони можуть мати різний ступінь зносу.
Коефіцієнтпридатності (Кг) основних фондів характеризує питома вага незношеноїчастини основних фондів у загальній їхній вартості; розраховується відношеннямїх залишкової (балансової) вартості (Фо) до первісного (Фп):
Кг = Фо / Фп.
Післязагальної оцінки стану і руху основних фондів аналізують структуру їх поокремих видах у динаміку за ряд періодів, що дозволяє установити зміни, щовідбулися в складі основних фондів і насамперед у їхній активній частині(машини й устаткування). Необхідно мати у виді, що кількісний і якісний ріствиробничого потенціалу є найважливішим чинником збільшення випуску промисловоїпродукції.
Слідзазначити, що на технічний стан основних засобів впливає організація системипланово-попереджувальних ремонтів. Своєчасний і якісний ремонт, правильнаексплуатація і технічне обслуговування забезпечує їхню схоронність і підтримкатехніко-економічних параметрів.
Підраціональним і найбільш повним використанням основних виробничих фондів варторозуміти той максимальний економічний ефект, що одержує суспільство за той чиінший період часу у виді визначеного обсягу і якості продукції.
Економічнаефективність фондів обчислюється відношенням економічного ефекту, отриманого затой чи інший період, до витрат, необхідним для створення (розробки, придбання)цих фондів. Як економічний ефект приймається вартість річного випускупродукції. Як витрати береться середньорічна вартість цих основних фондів.
Дляповної характеристики ефективності основних фондів необхідна системапоказників, які можна підрозділити на 2 групи: узагальнюючі і частки.Узагальнюючі показники застосовуються на всіх рівнях господарювання (цефондовіддача, рентабельність, фондоємкість, відносна економія фондів,коефіцієнт освоєння виробничих потужностей); частки — для характеристикивикористання окремих видів устаткування (наприклад, середній обсяг продукції зодиниці устаткування, шт/зміна, кг/зміна) і ін.
Длябільш повної характеристики технічного стану основних фондів необхіднопроаналізувати і їхній віковий склад (по термінах експлуатації відповідно доугруповання, прийнятої в статистику). Такий аналіз дає можливість судити пропрацездатність основних фондів і необхідності їхньої заміни. Оцінкаустаткування по термінах експлуатації допомагає добору об'єктів, що підлягаютьпершочерговій чи заміні модернізації. />/>1.2 Аналіз забезпеченості основними фондами
Аналізфактичної забезпеченості підприємства основними фондами здійснюєтьсяпорівнянням наявності з потребою в них як у цілому, так і по їхніх основнихвидах. При цьому необхідно установити не тільки забезпеченість основнимифондами, але і наявність запасного невстановленого устаткування, визначаєтьсядійсна потреба в ньому. У даному випадку розраховуються такі показники яккоефіцієнт використання наявного устаткування як відношення діючогоустаткування до його наявності, і коефіцієнт повноти використання встановленогоустаткування як відношення кількості діючого устаткування до встановленого
Дляхарактеристики забезпеченості підприємства основними фондами вартовикористовувати також такі загальні показники, як технічна озброєність, фондо-і енергооснащеність праці, а також наявність технологічного устаткування.
Найбільшузагальнюючим показником є фондовооруженность праці, обчислювальна по формулі:
Кфв = ОФд / Ч р.н.,
деКфв — коефіцієнт фондовооруженности;
ОФд — середньорічна вартість діючих основних виробничих фондів;
Чр.н. — чисельність робітників у найбільшу зміну.
Технічнаозброєність визначається як відношення вартості активної частини основнихвиробничих фондів на кінець року ОФо до чисельності робітників у найбільшузміну:
Кт.в. = ОФо / Ч р.н.
Зпоказниками фондо- і технічної озброєності праці тісно зв'язаний показникенергооснащеності. На практиці розрізняють потенційну і фактичнуенергооснащеність (електровооруженность).
Коефіцієнтпотенційної енергооснащеності відбиває потужність двигунів і електроапаратів Мо,кВт, установлених на підприємстві в розрахунку на один робітника:
Кп.е. = Мо / Ч р.н.
Коефіцієнтфактичної енергооснащеності виражає фактична кількість енергії, використаної навиробничі цілі, Эпр, кВт, у розрахунку на одну відпрацьованулюдино-годинуtотр:
Кф.е. = Эпр / tотр.
/>/>/>1.3 Аналіз використання основних засобів
Найважливішимипоказниками використання основних виробничих фондів є фондовіддача іфондоємкість. Вони розраховуються зіставленням вартості основних фондів звартістю випущеної чи реалізованої продукції.
Показникфондовіддачі є синтетичним, що характеризує головної сторони діяльності підприємства,вплив на виробничий процес змін у техніку, спеціалізації й організаціївиробництва, у його структурі, рівні кооперації і т.п.
Назмінення рівня фондовіддачі впливають різні фактори, які можна розділити надвох груп: 1) не залежні і 2) залежні від ступеня використання основних фондівпідприємства.
Допершої групи факторів відносяться наступні:
Ø розвиток кооперованих зв'язків іматеріалоємності продукції;
Ø зміна цін на сировину, матеріалиі готову продукцію;
Ø зміна вартості основних фондів узв'язку з їхньою переоцінкою.
Ціфактори впливають на рівень фондовіддачі незалежно від змін обсягу виробництва.Друга група факторів включає:
Ø підвищення питомої вагиустаткування в складі основних виробничих чи фондів структурні зрушення восновних фондах;
Ø зміна рівня екстенсивноговикористання основних фондів, підвищення режимів змінності роботи устаткуванняі внутрізмінного його використання;
Ø інтенсифікація виробництва,підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів, збільшенняпотужності і продуктивності устаткування;
Ø підвищення рівня спеціалізаціївиробництва;
Ø комплексне введення і ступіньосвоєння проектних потужностей і ін.
Кількісневизначення цих факторів дає можливість виявити тенденції зміни фондовіддачі,установити причини її зниження і наявні резерви росту.
Фондовіддачавизначається відношенням вартості річного обсягу продукції (товарної чиреалізований) до середньорічної вартості основних виробничих фондів.Фондоємкість — показник, зворотний фондовіддачі.
Проефективність використання основних виробничих фондів у галузях матеріальноговиробництва судять за такими показниками, як динаміка фондовіддачі(фондоємкість), відносна економія основних виробничих фондів.
Фондовіддачавизначається по формулах:
Кфо = ТП / ОФср;
Кфо = РП / ОФср,
деТП, РП — вартість товарної і реалізованої продукції;
ОФср — середньорічна вартість промислово-виробничих фондів.
Показникифондовіддачі, розраховані на базі реалізації і товарного випуску продукції,дозволяють судити про більш точну ефективність використання основних фондів напідприємстві.
Нарозмір чи фондовіддачі фондоемкости впливають різні фактори. Загальнафондовіддача на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондівзалежить від виходу продукції на 1 руб. середньорічної вартості машин іустаткування (як найбільш активної частини основних фондів), а також відпитомої ваги машин і устаткування в загальній вартості основних виробничихфондів. Вихід продукції на 1 грн. вартості машин і устаткування характеризуєефективність використання знарядь праці. При аналізі з'ясовується вплив на цейпоказник виходу продукції на 1 руб., вартості діючого устаткування ікоефіцієнта використання наявного устаткування (у свою чергу, що залежить відрозміру не встановленого устаткування і встановленого, але бездіяльного).Резерви підвищення виходу продукції на 1 руб. вартості діючого устаткуванняаналізують по двох напрямках — підвищенню продуктивності роботи устаткування іполіпшенню використання часу діючого устаткування.
Прирозрахунку показника фондовіддачі можна виходити не тільки з вартостіпродукції, але і із суми прибутку, отриманої підприємством.
Напоказник фондовіддачі впливає зміна питомої ваги активної частини виробничихфондів, що розраховується по формулі:
DФО= ФОа * />,
деDФО — показник приросту(скорочення) фондовіддачі за рахунок зміни структури основних фондів;
Фоа — фондовіддача активної частинивиробничих фондів у базисному році;
У1, У2 — питома вага активної частини основних виробничихфондів відповідно в базисному і звітному роках.
Впливзміни фондовіддачі активної частини основних фондів на показник загальноїфондовіддачі розраховується по формулі:
ФОа = (У1 — У0) *У1/ 100,
деВ1, У0 — випуск продукції на 1 грн. вартостівиробничого устаткування (фондовіддача активної частини) відповідно в базисномуі звітному роках.
Аналізузагальнюючих показників ефективності використання основних фондів повиннийвключати і визначення показника їхньої рентабельності, що розраховується яквідношення прибутку підприємства за звітний рік до середньорічної вартостіосновних виробничих фондів:
Кфо = Про / ОФср
деПро — прибуток підприємства за звітний рік.
Зворотнимпоказником фондовіддачі виступає фондоємкість, що розраховується відношеннямвартості основних фондів до вартості товарної чи реалізованої продукції:
ФЕ= />
Найбільшоб'єктивну оцінку фондовіддачі можна одержати, якщо розглядати показникифондовіддачі у взаємозв'язку з показниками продуктивності праці іфондовооруженністю. Зокрема, взаємозв'язок фондовіддачі з продуктивністю праціі його фондовооруженністю може бути представлена наступною формулою:
Кфо = />=/>= />,
деПр — продуктивність праці одного працюючого;
Чр- чисельність працюючих.
Зприведеної формули видно, що фондовіддача знаходиться в прямої залежності відпродуктивності праці й у зворотної — від фондовооруженности. Це значить, щозбільшення фондовіддачі буде мати місце тільки в тому випадку, коли рістпродуктивності праці випереджає ріст фондовооруженности.
Узагальнюючухарактеристику використання основних фондів дають і такі показники, яккоефіцієнт використання виробничої потужності і показник випуску продукції наодиницю виробничого устаткування:
Км = ТП / Мп.с.;
Кп.о. = ТП / nт.про,
деТП — виробнича програма у вартісному вираженні;
Мп.з — виробнича потужність увартісному вираженні;
nт.об — кількість одиницьтехнологічного устаткування.
Важливуроль при аналізі узагальнюючих показників використання основних фондів граєрозрахунок показника оборотності основних виробничих фондів:
Коб = Ас / ОФ порівн,
деАс — сума амортизаційних відрахувань, що входять у вартість реалізованоїпродукції, обчислена розрахунковим шляхом по формулі:
Ас = Ср * Уа
деСр — собівартість реалізованої за рік продукції;
Уа — питома вага амортизації врічних витратах на виробництво.
Показникоборотності характеризує швидкість, з яким вартість наявних основних фондіввідшкодовується в процесі реалізації продукції. Аналіз цього показника дозволяєекономічно оцінити використання основних фондів з урахуванням фактора часу.
Такожслід зазначити, що ефективність використання основних фондів підприємствабагато в чому залежить від організації і проведення їхніхпланово-попереджувальних ремонтів, що включають повсякденний відхід, що течутьі капітальні ремонти. При аналізі необхідно установити відсоток виконання планупо усіх видах ремонту./>/>/>1.4 Нарахування зносу в міжнароднійпрактиці і розмір прибутку
Поняттяамортизації зобов'язане своїм виникненням прагнення бухгалтерів розподілитичастина витрат на устаткування, у результаті експлуатації якого фірма одержуєдоход, на витрати по поточній діяльності. Оскільки відчутні активи, крім землі,згодом зношуються і зрештою руйнуються, перед бухгалтером устає потребуючанегайного рішення проблема: як визначити прийнятний період, протягом якоговартість активів буде поступово списуватися у витрату. Більш того, бухгалтерповинний вирішити, який з методів нарахування зносу, тобто нарахування зносурівними, зменшуваними згодом чи перемінними частками, доцільно було бвикористовувати. Ще одне питання: як визначити ліквідаційну вартість, чи тусуму, яку можна одержати за активи по закінченні терміну їхньої експлуатації — адже знос нараховується тільки на суму різниці між первісною і ліквідаційноювартістю.
Аналогічніміркування застосовні і стосовно нематеріальних активів, таким, як патенти іліцензії, амортизаційні відрахування з первісної вартості яких включають увитрати за період у кілька років, і навіть стосовно таких специфічних активів,як родовища корисних копалин і лісу, призначені для вирубки.
Основнийкапітал представляє ті активи, що використовуються тривалий період (верстати,машини, устаткування і т.п.) і переносять свою вартість частинами — амортизаційними відрахуваннями.
Знососновних засобів включається до складу накладних витрат і зменшує торбувартості основних засобів. Таким чином, згодом первісна вартість активів, щовказується в балансі, падає в результаті періодично здійснюваних списань з їїна поточні накладні витрати. Для оцінки ефективності діяльності важливо, кудинадходять амортизаційні відрахування і, отже, яке вплив роблять амортизаційнівідрахування на величини статей звіту про прибутки і збитки. Велике значення зпогляду керування фондами і грошовими потоками має вплив амортизації наподатки. Звичайно амортизаційні відрахування звільняються від податку,незважаючи на те, що вони являють собою усього лише бухгалтерський прийомрозподілу в часі прямих і непрямих витрат. Менеджери швидше за все установлятьсаму високу ставку відрахувань на амортизацію, що тільки дозволена законом, щобмінімізувати відтік коштів на сплату податку за поточний період, якщо тількиприбутки від виробничої діяльності (з урахуванням коректувань, що дозволяютьманіпулювати термінами, до яких можна відносити накладні витрати) досить, щобскористатися всіма перевагами існуючих податкових пільг.
Вибірметоду нарахування зносу полегшується податковим законодавством, що дозволяєвикористовувати один метод для ведення внутрішнього бухгалтерського обліку ідля складання звітності й іншої — для розрахунку податку на прибуток. Такимчином, компанія може використовувати переваги обох методів: більш повільноготемпу нарахування зносу, щоб показати більш високий прибуток у звіті, іприскореного темпу амортизації для того, щоб зменшити суму податків, щосплачуються.
Різницяміж дійсно сплаченими податками і тією сумою, которую потрібно було б сплатити,якби податок повинний був бути сплачений із суми балансового прибутку, нескоректованої на величину амортизації, накопичується в статті балансу«Заборгованість перед бюджетом» Ця величина буде стабільнозбільшуватися, якщо компанія постійно нарощує активи, на які нараховуєтьсязнос, і використовує більш короткий термін амортизації для складання податковоїдекларації. Якщо ж компанія припиняє ріст вартості чи активів змінює своюполітику в області амортизації, реальні податкові платежі в майбутньомузбільшаться і різниця зменшить суму відстрочених податків.
Якіж найбільше широко використовувані методи нарахування зносу? По історичносформованій традиції в бухгалтерській практиці перевагу віддають методупрямолінійного (рівномірного) нарахування зносу. Кожен внесок визначаєтьсярозподілом первісної вартості активів за винятком їхньої ліквідаційної вартостіна термін їхньої служби. Наприклад, знос активів первісною вартістю 10000 грн.і ліквідаційною вартістю 400 грн. із терміном служби 6 років буденараховуватися в розмірі 1600 грн. у рік (1/6 чи 16,67% від 9600 грн.). Ще одинваріант цього методу — нарахування зносу по випуску. При застосуванні йоговитрати розподіляються на основі загального обсягу продукції, що плануєтьсязробити за весь термін служби устаткування, а суму зносу, що щорічнонараховується, розраховують виходячи з кількості одиниць продукції, зробленоїза рік.
Оскількибагато видів активів, такі, як автомобілі, утрачають велику частину своєївартості в перші роки служби, а також тому, що можливість зменшення термінуамортизації дуже приваблива для тих, хто хотів би знизити суму поточнихподатків на прибуток, згодом було розроблено кілька методів прискореноїамортизації. Розглянемо два найбільш розповсюджених з них.
Привикористанні методу 200%-ного зменшуваного залишку сума нарахованого зносурозраховується шляхом застосування подвоєної ставки амортизації звичайногометоду рівномірного нарахування зносу (33,33% для активів терміном служби 6років), що збільшується на залишкову балансову вартість активів у перший рікїхньої експлуатації. Отримана сума віднімається з балансової вартості. Такупроцедуру повторюють протягом кожного наступного року./>
/>/>2.Облік основних фондів />і шляхи поліпшення їхнього використання
Первиннимидокументами для обліку основних засобів є: акт приймання передачі основнихзасобів; накладна на внутрішнє переміщення основного засобу; акт прийманняпередачі ремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів; акт проліквідацію основного засобу; інвентарна картка обліку основних засобів длябудинку і споруджень; інвентарна картка обліку основних засобів для машин,устаткування, інструмента, господарського і виробничого інвентарю; інвентарнакартка групового обліку основних засобів; опис інвентарних карток по облікуосновних засобів; інвентарна книга обліку основних засобів; книга руху основнихзасобів; інвентарний список основних засобів за місцем їх перебування.
Актприймання — передачі основного засобу (форма №ОС «1») застосовується длязарахування до складу основних засобів, окремих об'єктів і для оформленняїхньої передачі стороннім організаціям.
Актна приймання складається в одному екземплярі, на передачу — у двох — поекземплярі кожній стороні.
ОблікОС здійснюється по інвентарних об'єктах, тобто по окремих предметах ікомплексам, де кожному об'єкту привласнюється інвентарний номер на постійно повидах ОС.
Длясинтетичного обліку використовують рахунка:
Ø 01 «Основні засоби» — активний,інвентарний, по дебету відображається балансова вартість об'єктів ОС вексплуатації, переданих в оренду і законсервованих, по кредиту — балансовавартість вибулих ОС.
Ø 02 «Знос основних засобів» — пасивний, по кредиту відображається сума нарахованого зносу (амортизація) навитрати виробництва;
Ø 03 «Ремонт основних засобів»активний, на ньому збираються фактичні витрати на ремонт ОС;
Ø 33 «Капітальні вкладення»активний, відбиваються витрати по капітальних вкладеннях, визначається первіснавартість ОС, що вводяться в експлуатацію;
Ø 86 «Амортизаційний фонд» — пасивний відбиває рух амортизаційних відрахувань на повне відновлення ОС.
Поліпшитивикористання основних фондів можна насамперед шляхом модернізації машин іустаткування. Модернізація означає удосконалення діючих машин і устаткуваннятак, щоб вони відповідали сучасному рівню і були найбільш економічні. З цієюметою збільшують потужність верстатів, машин, поліпшують режими виробничихпроцесів, застосовують пристосування, що дозволяють робити одночасну обробкудекількох виробів; механізують допоміжні і транспортні операції; оснащуютьверстати, агрегати засобами автоматичного керування і контролю, копіювальнимипристроями і т.д.
Щобполіпшити використання основних фондів треба також збільшувати час роботиустаткування в зміну, добу, місяць. А для цього необхідно ліквідувати простої,аварії, шляхом ретельного відходу за верстатами й устаткуванням, своєчасного іякісного ремонту їх; скорочувати витрати часу на допоміжні операції,підвищувати змінність роботи; упроваджувати графік ритмічності завантаженняустаткування.
Важливимзасобом поліпшення використання основних фондів служить підвищенняінтенсивності їхньої роботи, тобто збільшення випуску продукції в одиницю часу(годину, зміну, добу) на одиницю чи устаткування на одиницю виробничої площі.
Цедосягається за рахунок організації потокового виробництва, удосконалюваннятехнології, збільшення швидкості обробки матеріалів і т.д.
Таксамо основними напрямками підвищення рівня завантаження основних фондів є:
Ø збільшення кількості діючогоустаткування;
Ø підвищення кваліфікаціїслужбовців;
Ø підвищення коефіцієнта змінності;
Ø раціональне використання пасивноїчастини основних фондів за рахунок більш раціонального розміщення верстатів іустаткування, за рахунок надземних і підземних транспортних засобів, за рахунокліквідації човникових схем руху і т.д.;
Ø ліквідація шлюбу, підвищеннявиходу придатного;
Ø удосконалювання системи структурикерування;
Ø прискорення реалізації продукціїза рахунок грамотних, великих маркетингових досліджень, вивчення потреб, зарахунок підвищення якості продукції, за рахунок удосконалювання системиціноутворення, за рахунок диверсифікованості ринку;
Ø матеріальне стимулювання повноти використанняосновних фондів;
Ø удосконалювання оперативногопланування і поліпшення організації робочого місця;
Ø підвищення трудової дисципліни;
Ø раціональне використаннятранспортних засобів;
Ø поліпшення побуту робітників;
Ø поліпшення умов праці і дотриманнятехніки безпеки;
Ø удосконалювання нормування;
Ø перехід на безвідхіднітехнології, комплексне використання сировини;
Ø удосконалювання підготовкисировини і матеріалів до виробничого процесу;
Ø удосконалювання обліку й аналізувикористання основних фондів;
Ø упровадження наукової організаціїпраці;
Ø ріст частки активної частиниосновних фондів.
Такіосновні положення теоретичної частини питання, що стосуються, аналізу івикористання основних фондів на підприємстві. У наступному розділі застосуємовищесказане на практиці.
/>/>/>3. Практична частина
основний фонд знос облік
Ступіньвикористання основних фондів впливає не тільки на обсяг виробництва, але і нарівень продуктивності праці, собівартості продукції і, в остаточному підсумкуна ефективність виробництва. Приведений вище теоретичний матеріал представимона базі вихідних даних про використання основних фондів на підприємстві./>3.1 Аналіз складуі руху основних фондів
Таблиця1 — Аналіз складу і руху основних фондівПоказники Усього, тис. грн. У тому числі Промислові основні фонди Непромислові основні фонді Тис. грн % Тис. грн % 1. ОФ на початок року 28366 18920 66.7 9446 33.3 2. Надійшло і введено в експлуатацію 1893 668.5 35.3 1224.6 64.7 3. Коефіцієнт вибуття 0.1 0.16 - 0.1 - 4. Вибуло в звітному періоді 220 108.5 49.3 111.5 50.7 5. Коефіцієнт основних фондів на кінець року 1.05 1.02 - 1.11 - 6. Наявність основних фондів на кінець року 30039 19480 64.8 10559 35.2 Зміни за рік 1673 560 33.5 1113 66.5 />3.2 Аналізструктури і технічного стану основних фондів
Таблиця2 — Аналіз структури і технічного стану основних фондів№ Склад ОФ Наявність на Зміна за рік Початок року Кінець року п/п Тис. грн % Тис. грн % Тис. грн % 1 Будівлі 6630 34.9 6740.5 34.6 110.5 20.7 2 Спорудження 1040.5 5.5 1052 5.4 11.5 2.1 3 Передавальні пристрої 548.5 2.9 565 2.9 16.5 3.2 4 Машини й устаткування 10255 54.2 10636 54.6 381 71.5 5 Транспортні засоби 227 1.2 233.5 1.2 6.5 1.2 6 Інструменти й інші ОФ 246 1.3 253 1.3 7 1.3 7 Усього 18947 100 19480 100 533 100 8 Знос 5184 Х 5473.5 Х 289.5 Х 9 Коефіцієнт зносу Х 0.27 Х 0.28 Х 0.55 />3.3 Аналізвикористання виробничих потужностей
Таблиця 3 — Аналіз використання виробничих потужностейВиробу Потужності Випуск продукції Коефіцієнти Проектна Планова План Факт Освоєння потужностей Використання потужностей План Факт А 1860 1410 1075 1290 0.76 0.76 0.9 Б 3755 2890 2574 2515.5 0.77 0.9 0.9 В 1490 1205 1060 1060 0.8 0.9 0.99 Г 670 530 450 375.5 0.8 0.85 0.7 Усього 7775 6035 5159 5241 0.78 0.85 0.87
Висновок
Колиговориш про основні фонди й оборотні кошти, обов'язково встає питання проефективність їхнього використання і застосування. Підвищення ефективності основнихфондів здійснюється за рахунок більш швидкого освоєння нових потужностей, підвищеннязмінності роботи машин і устаткування, удосконалювання організаціїматеріально-технічної бази, ремонтної служби, підвищення кваліфікаціїробітників, технічного переозброєння підприємств, модернізації і проведенняорганізаційно-технічних заходів. У системі заходів щодо підвищення ефективностісуспільного виробництва важливе місце займають питання раціональноговикористання оборотних коштів у всіх сферах діяльності людини, особливо впромисловості. Основні виробничі фонди, що складаються з будинків, споруджень,машин, устаткування й інших засобів праці, що беруть участь у процесівиробництва, є самою головною основою діяльності фірми. Без їхньої наявностінавряд чи могло що — або здійснитися.
Маючиясне представлення про кожен елемент основних фондів у виробничому процесі, проїх фізичний і моральний знос, про фактори, що впливають на використанняосновних фондів, можна виявити методи, за допомогою яких підвищуєтьсяефективність використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства,що забезпечує зниження витрат виробництва і, звичайно, ріст продуктивностіпраці.
Підвищенняефективності використання основних фондів рівносильно розширенню виробництвабез додаткових витрат на чи створення придбання основних засобів. Поліпшеннявикористання основних фондів означає економію трудозатрат, матеріальних витрат,що сприяє росту продуктивності праці. Зменшення витрат на одиницю продукції врезультаті більш ефективного використання основних фондів забезпечує зниженнясобівартості продукції і підвищення рентабельності. />
Перелік використаних джерел
1. ЛопатниковЛ.И. Популярный экономико-математический словарь, М, 2000.
2. «Основыпредпринимательского дела» Под. рук. д.э.н… профессора Осипова Ю.М., М, 2001.
3. ”Экономикапредприятия” Под. ред. проф. В.Я. Горфинкеля, М., 2004.
4. ЗаконУкраины «О налогообложении прибыли предприятий» № 283/97-ВР от 22.05.2005 г.
5. Инструкцияпо бухгалтерскому учету основных средств, утвержденная Министерством финансовУкраины № 159 от 24.07.2005 г.
6. ДеркачД.И. Анализ производственно-хозяйственной деятельности промышленныхпредприятий. — М., Статистика, 1985.
7. Теорияанализа хозяйственной деятельности / В.В. Осмоловский, В. И. Стражев и др. — Минск, 2000.
8. Справочникэкономиста / под. ред. Каменицера и др. – М., 1984.
9. Годовойотчет ОАО «Днепроэнерго» за 2008г. — Запорожье. — 90 с.
10. Звітністьакціонерних компаній ОАО «Днепроэнерго», ОАО «Центрэнерго»,ОАО «Западэнерго». — К. — 2008 р.
11. Хелферт.Техника финансового анализа. — М, 2005.
12. БакановМ.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. — М., 2001.
13. КаракозИ.И., Самбарский В.А. Теория экономического анализа. — К., 2000.
14. ЖитнаІ.П., Нескреба А.І. Економічний аналіз господарської діяльності. — К, 2008.