Вступ
Актуальністьдослідження. Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію прогосподарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результатитакої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнити у певній системіпоказників. Це досягається складанням звітності, яка є завершальним етапомбухгалтерського обліку.
Звітність- це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточногообліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітнийперіод.
Правовіоснови регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складанняфінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік іфінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996 XIV, а також прийнятимивідповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні.Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно дозаконодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і формвласності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності,які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітністьзгідно із законодавством.
Розв’язаннютеоретичних і методологічних питань формування, аналізу та прогнозуванняфінансової та статистичної звітності присвячена значна кількість дослідженьвітчизняних вчених (Бутинця Ф.Ф., Голова С.В., Дем’яненка М.Я., Кірейцева Г.Г.,Сопка В.В., Шевчука В.О., Хомина П.Я., Чижевської Л.В. та інших вчених).
Крімтого, проблеми фінансової та статистичної звітності, процедури її складання тааналізу в умовах ринкової економіки досить повно висвітлені в працях вченихкраїн близького і далекого зарубіжжя (Безруких П.С., Ковальова В.В., ЄфімовоїО.В., Кондракова Н.П., Соколова Я.В., Шеремета А.Д., Ван Бреди, КолдуелаД., Нідлза Б., Хендріксена Е.С. та інших).
Значнідосягнення названих вчених стали основою подальшого дослідження проблем таформування висновків і пропозицій щодо удосконалення бухгалтерської фінансовоїта статистичної звітності з необоротних активів та амортизації. Необхідновідмітити, що зарубіжний досвід складання і використання фінансової тастатистичної звітності з необоротних активів та амортизації представляє значнийінтерес у теоретичному і практичному плані, але його вивчення і використаннявітчизняними теоретиками і практиками повинно максимально враховуватиособливості розвитку і становлення економіки України на сучасному етапі.
Процесиреформування бухгалтерського обліку, як і практика використання Положень(стандартів) бухгалтерського обліку, засвідчили наявність багатьох недостатньовивчених і неузгоджених питань щодо формування та використання бухгалтерськоїфінансової звітності при обґрунтуванні та прийнятті управлінських рішень. Отже,виникає об’єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень іметодологічних розробок, спрямованих на удосконалення практики складання івикористання бухгалтерської фінансової та статистичної звітності з необоротнихактивів та амортизації та забезпечення адекватності її вимогам користувачів, щоі визначає актуальність обраної теми курсової роботи.
Об’єктдослідження — процедури складання, подання та використання фінансової та статистичної звітностіз необоротних активів та амортизації на підприємстві.
Суб’єктдослідження — ВАТ «Демітекс».
Предметдослідження — сукупність теоретичних, методологічних і практичних основ формування, аналізута прогнозування показників бухгалтерської фінансової та статистичної звітностіз необоротних активів та амортизації.
Метакурсової роботи полягає у методиці складання фінансової та статистичної звітностіз необоротних активів та амортизації на ВАТ «Демітекс».
Для досягнення поставленої мети, щовизначає зміст дослідження, у курсовій роботі було передбачено вирішити такіосновні задачі:
— визначити економічну сутність такласифікацію необоротних активів;
— дослідити інформаційне забезпеченнядля складання річної звітності;
— дати загальну характеристикупоказників фінансово-господарської діяльності ВАТ «Демітекс»;
— дослідити методику складанняфінансової звітності з необоротних активів;
— обґрунтувати порядок складаннястатистичної звітності на ВАТ «Демітекс»;
— запропонувати напрями вдосконаленнязвітності необоротних активів.
Укурсовій роботі були використані діалектичний, системний та історичний підходидо вивчення теоретичних і методологічних основ формування і використаннябухгалтерської фінансової звітності. У межах діалектичного підходу використанометоди індукції та дедукції.
Привирішенні поставлених задач в дослідженні використані загальнонаукові методи:аналізу і синтезу; порівняльних характеристик, а також методи групування,деталізації, вибірковий та власне спостереження.
У процесі дослідження буливикористані законодавчі і нормативні акти, що регламентують бухгалтерськийоблік, методичний та інструктивний матеріал з формування і аналізу звітнихпоказників, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з теорії іпрактики бухгалтерського обліку, матеріали статистичної та фінансової звітностіВАТ «Демітекс» за 2007-2009 рр.
Курсоваробота складається з вступу, шести розділів, висновків і пропозицій, спискувикористаних джерел та додатків.
1. Економічна сутність такласифікація необоротних активів
З набраннямчинності Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні» та запровадженням з 2000 р. національних Положень (стандартів)бухгалтерського обліку словниковий запас українських бухгалтерів значно поповнивсяновими термінами.
До останніхналежить широко всім відоме поняття необоротних активів. Під цим поняттямрозуміють, в основному, основні засоби та нематеріальні активи.
В українськомузаконодавстві відсутнє поняття «необоротні активи». Згідно зПоложенням (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»,«необоротні активи – всі активи, що не є оборотними». У цьому жПоложенні зазначено, що до оборотних активів належать «грошові кошти та їхеквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені дляреалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцятимісяців з дати балансу» [2, с. 56].
Таким чином, піднеоборотними активами треба розуміти активи, що використовуються підприємствому його діяльності протягом тривалого періоду часу (більше одного року) та відвикористання яких підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди; та їхвартість може бути достовірно визначена.
У бухгалтерськомуобліку до необоротних активів належать:
— основні засоби;
— інші необоротніматеріальні активи;
— нематеріальніактиви;
— довготерміновіфінансові інвестиції;
— довготерміновудебіторську заборгованість;
— відстроченіподаткові активи;
— довгостроковібіологічні активи;
— капітальніінвестиції;
— гудвіл [8, с.99].
До основнихзасобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метоювикористання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг,здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних абосоціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання(експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довшийза рік) [3, с. 102]. Такими матеріальними активами можуть бути будинки,споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби,інструменти, прилади, інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічнінасадження та інші основні засоби.
До іншихнеоборотних матеріальних активів належать такі матеріальні активи, якбібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, тимчасові (не титульні)споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату тощо.
Нематеріальнийактив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бутиідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягомперіоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищуєодин рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання воренду іншим особам [4, с. 45]. До нематеріальних активів належать:
— права наоб'єкти промислової власності;
— права накомерційні позначення;
— правакористування майном;
— правакористування природними ресурсами;
— авторські тасуміжні з ними права;
— іншінематеріальні активи [9, с. 72].
Довготерміновіфінансові інвестиції — це витрати підприємства на придбання цінних паперів,вкладення коштів у дочірні та інші підприємства на тривалий термін з метоюучасті в розподілі прибутку, отримання відсотків та дивідендів. Сюди належать довготерміновівкладення коштів у боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.
Довготерміновадебіторська заборгованість — сума заборгованості юридичних чи фізичних осіб,які заборгували підприємству певну суму грошових коштів чи інших активів, що невиникає під час операційного циклу і буде погашена не раніше, ніж через одинрік після дати балансу. Така заборгованість може виникнути в результатіоперацій фінансової оренди, надання позик іншим підприємствам чи фізичнимособам, за реалізовану продукцію, надані послуги, через надзвичайні події тощо.
Відстроченіподаткові активи виникають на підприємстві, якщо сума податку на прибутокпідприємства, визначена за даними бухгалтерського обліку є меншою від сумиподатку, визначеної за даними податкового обліку.
Така різницяпідлягає вирахуванню з належного до сплати у майбутніх періодах податку наприбуток підприємства.
Для правильноговизначення поняття «необоротні активи» та розкриття їх сутності слід в першучергу дослідити, що розуміють під цим терміном в різних науках економічної групи.В економічній теорії, фінансах, бухгалтерському обліку по різному розглядаютьїх, по різному трактують поняття, навіть зустрічаємо різну назву терміну, якийє об’єднуючим для засобів довгострокового користування.
Для правильногорозуміння поняття необоротних активів необхідно дослідити поняття активу.
Визначено, що активи– це сукупність матеріальних і нематеріальних ресурсів і прав, виражених угрошовій вартості, які контролюються підприємством і використовуються з певноюметою.
В своїх науковихпрацях з питань фінансового менеджменту І.О. Бланк [3, с. 153-157] під активами підприємства розумієконтрольовані ним економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в нихкапіталу, які характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю іздатністю генерувати дохід, постійний оборот яких в процесі використаннязв’язаний з факторами часу, ризику і ліквідності. Зокрема вчений виділяєдекілька класифікаційних ознак: за характером функціонування, за характеромучасті активів в різних видах діяльності підприємства, за характером фінансовихджерел формування активів тощо, а також за характером участі в господарськомупроцесі з позицій особливостей їх обороту, відповідно до якої виділяє оборотні(поточні) та необоротні активи. Саме ця класифікація активів призначена дляцілей бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Зарубіжнівчені-бухгалтери М.Р. Метьюс, М.Х.Б. Перера зазначають, що “поділ активів наосновні і оборотні прийшов у практику бухгалтерського обліку з економіки черезсудову сферу в кінці ХІХ або на початку ХХ століття”.
Варто наголоситина тому, що те, що в економіці та юриспруденції називають капіталом, вбухгалтерському обліку називають активами. Тому однією з теорій походженняподілу активів на оборотні та необоротні (основні) є класичний поділ капіталувизначним економістом Карлом Марксом на оборотний і основний.
На думкудослідника М.В. Півторака застосування у П(С)БО 2 “Баланс” терміну “необоротніактиви” є не досить коректним стосовно тих об’єктів, які він об’єднує [31, с. 6]. Автор зазначає, що єдиним активом,який не є оборотним, є земля. Виходячи з цього, він пропонує поділяти активи наосновні і оборотні, що відповідає класичному принципу поділу капіталу.
Отже, необоротніактиви, тобто основний капітал є складовою активу (майна) підприємства. Віноземній економічній та обліковій практиці поняття «необоротні активи»позначають різними термінами, що випливає з особливостей перекладу з різних мовсвіту. Наприклад, англійською мовою необоротні активи можуть називатися non-currentassets (необоротні активи), fixed assets (фіксовані активи), long-term assets(довгострокові активи) тощо.
Для правильноговизначення поняття «необоротні активи» та розкриття їх сутності необхіднопровести огляд економічної літератури. Насамперед нами проаналізовано визначеннятерміну у довідниковій літературі (додаток Г).
При цьому мизіткнулися з проблемою схожості термінів, тому досліджуємо визначення не тількинеоборотних активів, а й основного капіталу, основних засобів, основних фондів,довгострокових активів, тощо.
Розглядаючивизначення бачимо, що дійсно поняття необоротних активів є неоднозначним.Зокрема, в іноземній літературі часто немає об’єднуючого терміну, а відображаютьсяокремі складові довгострокових засобів – основні засоби, нематеріальні активитощо. У радянський період розвитку економіки нематеріальні активи як такі не існували,тому необоротні активи носили назву основних засобів чи основних фондів,особливістю яких була матеріально-речова форма. Велика кількість авторів називаютьнеоборотні активи основним капіталом, який включає матеріальні цінності,фінансові вкладення та нематеріальні активи.
Розглянувшивизначення необоротних активів, основного капіталу, довгострокових активів,можемо виділити декілька основних характеристик терміну, а саме майнові цінності,довгострокове використання, підлягають амортизації, призначені не дляперепродажу, беруть участь у виробництві, корисний ефект від використання тощо.
Отже, необоротні(довгострокові) активи – це сукупність майнових цінностей і нематеріальнихправ, які беруть участь у виробництві продукції та наданні послуг, призначеніне для перепродажу, корисний ефект від яких очікується отримувати тривалий час(більше одного року або операційного циклу).
При визначеннізмісту поняття необоротних активів російськомовні дослідники піднімаютьпроблему неправильної назви терміну, оскільки в російській мові вживається“внеоборотные активы”, тобто позаоборотні тіякі не беруть участівгосподарському обороті Ще Я.В. Соколов зазначав, що поділ активів на оборотніта необоротні є досить умовним, “з часів Л. фон Мізеса стало зрозуміло, що всізасоби, вкладені в господарство знаходяться в обороті,і вся різниця лише в часіобороту” [41, с. 491]. Саме тому деякі науковці пропонуютьперейменувати термін на “довгострокові активи” або ”основні активи” (Л.Л.Горецька, В.Є. Ванкевич, Л.Г. Ловінська, М.В. Півторак).
Проблемнимипитаннями необоротних активів займалися і займаються багато дослідників, якобліку, аналізу і контролю цього виду активів присвячують свої дисертації наздобуття наукового ступеню кандидата і доктора наук. Серед українськихнауковців можна назвати О.П. Гаценко, Л.Л. Горецьку, Н.М. Урбан та інших.Однак, незважаючи на теми досліджень пов’язаних з необоротними активами, вонине розглядали узагальнююче поняття “необоротні активи”, їхні дисертаціїспрямовані на окремі складові необоротних активів, такі як основні засоби чи нематеріальніактиви.
Що стосуєтьсяіноземних (російських та білоруських) досліджень, то в них вивчається проблематрактування і класифікації необоротних активів. Такі науковці як М.О.Барсукова, В.Є. Ванкевич, Н.М. Поташкова робили спроби вдосконалити визначення засобів довгостроковогокористування (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 Авторські визначення терміну“необоротні активи”Автори Визначення Барсукова М.О.
Необоротні активи – це майнові цінності, які придбаються для тривалого користування у виробничій діяльності
організації, які характеризуються продуктивністю, здатністю приносити дохід і можливістю контролю Ванкевич В.Є.
Необоротні активи – це довгострокові матеріальні і нематеріальні активи, більша частина яких
приймає участь в процесі виробництва продукції, робіт і послуг більше одного року і кругообігу
засобів організації, забезпечує приплив грошових засобів Поташкова Н.М.
Необоротним активом вважається актив, який виникає в результаті минулих подій, контролюється
організацією, приносить організації економічну вигоду, має надійну оцінку, і тривалий строк корисного
використання якого визначається його вкладом в дохід організації
Особливої увагипотребує такий об'єкт необоротних активів як гудвіл.
Окремі науковці,зокрема В.В. Сопко, Ф.Ф. Бутинець, відносять його до нематеріальних активів.Згідно із стандартом 19 «Об'єднання підприємств», гудвіл – це перевищеннявартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості ідентифікованихактивів та зобов'язань на дату придбання [5, с. 109]. Також виділяють від'ємний(негативний) гудвіл, який являє собою перевищення вартості частки покупця усправедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань надвартістю придбання на дату придбання. Тобто це перевищення балансової вартостіактивів та зобов'язань над розміром оплати за них.
Кожній складовійнеоборотних активів у бухгалтерському обліку планом рахунків визначено окремийрахунок, що призводить до «невикористання» у професійній діяльностібухгалтера терміну «необорний актив».
На відміну відбухгалтерського обліку, при проведенні економічного аналізу, в економічнійтеорії та споріднених наук більше оперують поняттям «необоротніактиви» ніж «основні засоби», «нематеріальні активи»,«гудвіл» тощо. Це пояснюється тим, що облік потребує більш детальноїінформації про окремі об'єкти, ніж цього вимагають інші економічні науки,зокрема такі як економічний аналіз та економіка. Ці науки переважновикористовують узагальнені дані, тільки у деяких випадках, наприклад припроведенні поглибленого аналізу основних засобів тощо, потребують деталізованихданих [12, с. 83].
Водночас, убухгалтерському обліку здійснюється постійне та неперервне відображення всіхгосподарських засобів, процесів та явищ у фінансово-господарській діяльностіпідприємства.
За результатамидослідження поняття необоротних активів можна зробити висновок, що ця категоріябухгалтерського обліку є однією з найважливіших у господарській діяльностібудь-якого суб’єкта господарювання, однак не можемо говорити про однозначністьі простоту цього поняття. При виборі назви терміну погоджуємося з такимиавторами як В.Є. Ванкевич та Л.Г. Ловінською, які пропонують змінити необоротніактиви на довгострокові активи (засоби). Нами було виділено декількахарактерних рис досліджуваного поняття. Виходячи з цього, удосконаленевизначення: довгострокові активи (засоби) – це сукупність матеріальних і нематеріальнихресурсів та прав, які належать суб’єкту господарювання, беруть участь увиробничому процесі, переносять свою вартість на продукцію частинами та економічнавигода від використання яких очікується отримувати протягом періоду, якийстановить більше одного року (або операційного циклу).
2.Інформаційне забезпечення для складання річної звітності щодо необоротнихактивів
Безпосередньофінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів, щодо:придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталіпідприємства; оцінки управління; оцінки здатності якості управління своєчасновиконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства;визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльностіпідприємства та інших рішень [9, с. 84].
Інформаційне забезпеченнядля складання річної звітності щодо необоротних активів підприємства: П(с)БО 1 «Загальні вимоги дофінансової звітності»– про принципи оцінки статей звітності та методівобліку щодо окремих статей звітності та інформація, що підлягає розкриттю,наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них; П(с)БО 2 «Баланс»– першому розділі активуБалансу «Необоротні активи» відображається вартість необоротних активів, а саме:нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва,довгострокових фінансових інвестицій, довгострокових біологічних активів,довгострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів таінших необоротних активів, П(с)БО 7 «Основнізасоби» – у примітках до фінансової звітності щодо кожної групи основнихзасобів наводиться така інформація: вартість за якою основні засоби відображенів балансі, методи амортизації, що застосовуюься підприємством, та діапазонстроків корисного викоритання, наявність та рух у звітному році, первіснавартість та сума зносу на початок та кінець звітного року, сума зміни первісноївартісті та суми зносу основних засобів у результаті переоцінки, суманарахованої амортизації та сума втрат від зменшення корисності і сума вигід відвідновлення корисності і т.д… П(с)БО 8 «Нематеріальні активи» – у примітках до фінансової звітностіщодо кожної групи нематеріальних активів наводиться така інформація: вартістьза якою відображені в балансі, методи амортизації, що застосовуюьсяпідприємством, та діапазон строків корисного викоритання, наявність та рух узвітному році, первісна вартість та сума зносу на початок та кінець звітногороку, сума зміни первісної вартісті та суми зносу нематеріальних активів урезультаті переоцінки, сума нарахованої амортизації та сума втрат від зменшеннякорисності і сума вигід від відновлення корисності. У примітках до фінансовоїзвітності наводиться така нформація: первісна вартість та сума накопиченїамортизації переданих у заставу нематеріальних активів, сума угод на придбанняу майбутньому нематеріальних активів, загальна сума втрат на дослідження тарозробки, включена до складу витрат звітного періоду. П(с)БО 14 «Оренда» – у примтках дофінансової звітності орендар наводить таку інформацію щодо необоротних активів:первісну вартість і знос орендованих активів за їх кваліфікаційними групами надату балансу, орендодавець первісну вартість і знос об’єктів операційної орендина дату балансу за кваліфікаційними групами.
П(с)БО 27 «Необоротні активи, утримуванідля продажу, та припинена діяльність» – у примтках до фінансової звітності наводиться такаінформація: опис необоротних активів, групи вибуття, опис обставин продажу,спосіб та час, збитки від зменшення корисності та їх подальше сторнуваня, сегмент,у якому необоротні активи, група вибуття подаються відповідно до П(С)БО29«Фінансова звітність за сегментами».
П(с)БО 30 «Біологічніактиви» – вартість біологічних активів у балансі наводиться окремими статтями,у примітках до фінансової звітності інформація наводиться за такими групами:довгострокові біологічні активи, робоча худоба, продуктивна худоба, багаторічнінасадження, інщі довгострокові біологічні активи, поточні біологічні активи,тварини вирощуванні на відгодівлі; у примітках до фінансової звітності:вартість кожної групи на кінець і початок звітного року, обсягсільськогосподарської продукції, придбання та реалізація біологічних активів іінше.Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів,Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків таінших статей балансу та інші, П(С)БО 14 «Примітки до річної фінансовоїзвітності», П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість».
3. Загальна характеристикапоказників фінансово-господарської діяльності ВАТ «Демітекс»
Суб’єктом дослідження у даномупитанні є: Відкрите акціонерне товариство «Демітекс» (далі – ВАТ«Демітекс»).
Місцезнаходження: Україна, Полтавськаобл., м.Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1.
Товариство є юридичною особоюз моменту його державної реєстрації.
Товариство має цивільні правата обов'язки та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства таСтатуту (додаток А), рішень органів Товариства та також внутрішніх наказів,розпоряджень, регламентів, правил процедури та інших локальних нормативнихактів. Товариство може бути відповідачем та позивачем у суді.
Метою створення товариства єоб’єднання матеріальних та фінансових ресурсів його акціонерів з метоюотримання прибутку.
Також метою діяльності ВАТ«Демітекс» є розробка, фінансування та реалізація комерційнихпроектів для отримання максимального економічного ефекту при мінімізації витратза допомогою об’єднання ресурсів та можливостей акціонерів.
Для реалізації зазначеноїмети Товариство здійснює наступні види діяльності:
— бавовняно прядильневиробництво;
— організація громадськогохарчування, у тому числі, організація кафе, барів, ресторанів з метою наданняпослуг за готівку та безготівковий розрахунок;
— роздрібна, оптова,комісійна та інші види торгівлі продуктами харчування, товарами народногоспоживання, промисловими виробами, у тому числі торгівля за готівковий табезготівковий розрахунки;
— виробництво, переробка тареалізація продуктів харчування та сільськогосподарської продукції, у томучислі вирощеної власними силами, товарів народного споживання, операції здавальницькою сировиною;
— закупівлясільськогосподарських товарів у фізичних та юридичних осіб за готівковий табезготівковий розрахунки, а також їх реалізація та переробка;
— експортно-імпортні операціїта закупка продукції виробничо-технічного призначення для забезпеченнядіяльності підприємств, установ та організацій різних форм власності;
— організація аптек з метоюреалізації лікувальних препаратів, формування лікувальних закладів,профілакторіїв, санаторіїв, пансіонатів;
— інші види діяльності, незаборонені чинним законодавством України.
Товариство має самостійнийбаланс, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знакдля товарів і послуг.
Майно Товариства формується зджерел, не заборонених чинним законоданством України.
Товариство є власником:майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність як вклад достатутного капіталу; продукції, виробленої Товариством у результатігосподарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого напідставах, що не заборонені законом.
Товариство має право у порядку,встановленому чинним законодавством та Статутом, продавати, передаватибезоплатно, обмінювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засобивиробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їхіншим шляхом, та здійснювати будь-які інші дії, які не суперечать чинномузаконодавству України та цьому Статуту. Від імені Товариства правління можевчиняти юридичні дії в межах компетенції, визначеної статутом.
Товариство має правовипускати акції, облігації та інші цінні папери. Умови випуску та порядокрозміщення акцій та облігацій визначаються у рішенні про їх випуск.
Товариство самостійновідповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.
Майно Товариства складається зосновних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість якихвідображена в балансі.
Прибуток утворюється з надходжень від господарськоїдіяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат наоплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбаченізаконодавством України податки та інші платежі до бюджету.
Чистий прибуток, одержаний післязазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.
ВАТ «Демітекс» здійснює оперативний,бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартамибухгалтерського обліку.
Джерелами формування майнапідприємства є:
- грошовіта матеріальні внески засновників;
- доходи,одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарськоїдіяльності;
- кредитибанків та інших кредиторів;
- капітальнівкладення і дотації з бюджетів;
- надходженнявід роздержавлення і приватизації власності;
- придбаннямайна іншого підприємства, організації.
Згідно статуту товариство, має правопродавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам,обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування або в позикуналежні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар,сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.
Відносини товариства з іншимисуб’єктами ринку, здійснюються на основі договорів. Підприємство самостійноздійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітальногобудівництва через систему прямих угод.
Джерелом формування фінансовихресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування.
Товариство має право відкриватирозрахункові (поточні) та інші рахунки для зберігання грошових коштів,здійснення всіх видів операцій у будь – яких банках України та інших держав засвоїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлений Національнимбанком України. Самостійно встановлювати черговість і напрями списання коштів звласних рахунків.
Товариство здійснює оперативний табухгалтерській облік своєї роботи, веде статистичну звітність. Ліквідація іреорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) проводитьсяз дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника,підприємство ліквідується у випадку визнання його банкротом.
Підприємствоздійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичнузвітність і представляє її органам державної статистики.
Відповідальністьза стан обліку та своєчасність подання звітності покладається на директора табухгалтера підприємства.
Відповідальність за організаціюбухгалтерського обліку на підприємстві несе керівництво підприємства ВАТ «Демітекс».
При формуванні облікової політикипередбачається майнова відокремленість і безперервність діяльностіпідприємства, послідовність облікової політики, а також тимчасова визначеністьфактів господарської діяльності. Облікова політика на підприємстві відповідаєвимогам повноти, обачності, принципам превалювання сутності над формою,послідовності, безперервності, періодичності та іншим принципам, передбаченимЗаконом України «Про бухгалтерський облік а фінансову звітність вУкраїні».
Наказ про облікову політику є одним зперших документів, які використовуються податковою інспекцією, аудиторськимифірмами та іншими відповідними службами при перевірці діяльності підприємства.
Наказ про облікову політику напідприємстві ВАТ«Демітекс» наведено у додатку С.
Безпосередню участь при формуванніоблікової політики, а також відповідальність за її формування у ВАТ «Демітекс» беруть на себе директор іголовний бухгалтер та інші служби підприємства, відповідальні за плануваннятаких важливих показників, як собівартість виробленої і реалізованої продукції,класифікації витрат, амортизації тощо, розробляють і вносять свої пропозиції зпитань формування облікової політики.
Щодо обов’язків керівника і головногобухгалтера стосовно організації та ведення бухгалтерського обліку, то керівникпідприємства створює необхідні умови для правильного ведення обліку таорганізовує контроль діяльності всіх бухгалтерських служб. З метою забезпечення веденнябухгалтерського обліку у ВАТ «Демітекс» створена бухгалтерська службана чолі з головним бухгалтером.
Головний бухгалтер ВАТ «Демітекс» забезпечує дотриманнявстановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання іподання у встановлені строки фінансової звітності, організовує контроль заповнотою і достовірністю відображення всіх господарських операцій на рахункахбухгалтерського обліку, організовує документооборот; розподіляє обов’язки міжпрацівниками бухгалтерії і здійснює контроль за їх виконанням, готує проектинаказу про облікову політику тощо.
У обов’язки головного бухгалтера таекономіста входить: установка нормативних даних для ведення обліку і списання, винятковіправа роботи в системі (відкриття закритих документів, коректування картокклієнтів), оперативний аналіз і контроль ведення обліку, подання податкової,фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чиннимзаконодавством, надання щорічного звіту в органи правління товариства.
У обов’язки бухгалтера входить: заповнення необхіднихдовідкових даних, контроль оформлення документів на реалізацію товарів іпослуг, контроль оформлення податкових накладних, завантаження банку, розноскаплатежів, формування перерахунку платежів, за наявності модуля обміну контрользавантаження даних.
Фінансовий стан підприємствахарактеризується системою показників, що відображають стан капіталу в процесійого кругообігу та здатність суб’єкта господарювання фінансувати своюдіяльність.
Фінансовий стан підприємства слідздійснювати за допомогою експрес-аналізу, що утворюється з вихідного балансу шляхомдоповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки активівпідприємства та джерел їх формування. Порівняльний аналіз балансу фактичновключає показники горизонтального і вертикального аналізу, активновикористовувані в практиці вітчизняних та зарубіжних фірм.
У ході горизонтального аналізувизначають абсолютні та відносні зміни величини різних статей балансу за певнийперіод. Метою вертикального аналізу є розрахунок деяких коефіцієнтів, щохарактеризують структуру активів підприємства та їх джерел. Горизонтальний івертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому, побудуємо аналітичнутаблицю, що характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так ідинамміку окремих її показників.
З даних табл. 3.1 бачимо, що капітал ВАТ«Демітекс» зріс при порівнянні 2009 року з 2007 р. на 659145тис.грн., або на 124%, при порівнянні 2009 і 2008 років на 488293 тис. грн. абона 69,5%.
При цьому, необоротні активи зрослипри порівнянні 2009 та 2007 років на 7599 тис. грн., або на 75,5%, а упорівнянні 2009 і 2008 років на 5433 тис. грн. або на 44,4%.
У структурі всього капіталу частканеоборотних активів знизилась при порівнянні 2009 і 2007 років на 0,4%, а припорівнянні 2009 і 2008 років на 0,03%.
Оборотні активи зросли при порівнянні2009 і 2007 років на 568337 тис. грн. або на 109,1%, а у порівнянні 2009 і 2008років — на 428587 тис. грн. або на 64,9%. У структурі всього капіталу часткаоборотних активів знизилась при порівнянні 2009 і 2007 років на 6,5%, а в 2009і 2008 років на 2,6%.
Щодо джерел формування капіталу, товідбувся ріст власного капіталу відповідно у порівнянні 2009 року до 2007 — на81358 тис. грн., або на 65,8%, а у порівнянні 2009 року до 2008 на 53113 тис.грн., або на 135%. У структурі всіх джерел формування капіталу частка власногокапіталу знизилась при порівнянні 2009 і 2007 років на 6%, а у порівнянні 2009і 2008 років на 4,4%.
Але одночасно відбулося зростаннядовгострокових і поточних зобов’язань. Довгострокові зобов’язання припорівнянні 2009 і 2007 років знизились на 21200 тис. грн., або на 71%, а з2008 роком – на 51377 тис.грн., або на 49,8% .
Поточні зобов’язання при порівнянні2009 і 2007 років збільшились на 597464 тис. грн., або на 178,3%, а в 2009і 2008 років на 485115 тис.грн. або на 108,4%.
У структурі джерел формуваннякапіталу частка довгострокових зобов’язань у порівнянні 2009 і 2007 роківзнизилась на 9,4 %, а у порівнянні 2009 року до 2008 – на 49,8%.
Частка поточних зобов’язань зросла упорівнянні 2009 і 2007 років на 15,3%, а у порівнянні 2009 і 2008 років на14,6%.
Динаміка джерел формування капіталу ВАТ «Демітекс» за 2007-2009 роки,представлена у вигляді рис. 3.2.
/>
Рис. 3.2. Динаміка джерел формування капіталу ВАТ «Демітекс» за 2007-2009 роки
Однією з найважливіших характеристикфінансового стану підприємства є забезпечення стабільності його діяльності зпозиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана із загальною структуроюбалансу, рівнем залежності суб’єкта господарювання від кредиторів таінвесторів.
Фінансову стійкість підприємства запершою ознакою визначають за системою узагальнюючих та часткових показників.
Узагальнюючим показником фінансовоїнезалежності є надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів,який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів.Вартість запасів порівнюють послідовно з наявністю власного оборотногокапіталу, довгостроковими зобов’язаннями, короткостроковими кредитами тапозиками. Відповідно до забезпеченості запасів, згаданими варіантамифінансування, розрізняють чтири типи фінансової стійкості: абсолютна, нормальнастійкість, передкризовий (критичний) фінансовий стан, кризовий фінансовий стан(табл. 3.2).
При оцінці фінансового стану потрібновраховувати, що:
1) якщо Е1, Е2, Е3 > 0, топідприємство має абсолютну фінансову стійкість;
2) якщо Е1 0, Е3 >0 – то підприємство має нерівномірну фінасову стійкість;
3) якщо Е1 0 – то підприємство має нестійке фінансове положення;
4) якщо Е1
Таблиця 3.2 Показники фінансовоїстійкості підприємства ВАТ «Демітекс» протягом 2007-2009 рр.(тис.грн.)Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік. Відхилення 2009 року (+,-) від: 2007 рік 2008 рік Наявність власного оборотного капіталу для формування запасів 113583,0 139743,0 188865,0 75282,0 49122,0 Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів 73000,0 103177,0 51800,0 -21200,0 -51377,0 Наявність оборотного капіталу, довгострокових., короткострокових кредитів та позик для формування запасів 80411,0 - 137097,0 56686,0 137097,0 Запаси 220108,0 289725,0 394763,0 174655,0 105038,0 Надлишок (+) нестача (-) власних обігових коштів для формування запасів – Е1 -106525,0 -149982,0 -205898,0 -99373,0 -55916,0 Надлишок (+) нестача (-) власних обігових та довгострокових позикових коштів для формування запасів – Е2 -147108,0 -186548,0 -342963,0 -195855,0 -156415,0 Надлишок (+) нестача (-) власних обігових, довгострокових і короткострокових позикових коштів для формування запасів – Е3 -139697,0 -289725,0 -257666,0 -117969,0 32059,0 Номер типу фінансової ситуації відповідно класифікації
Кризовий фінансо-
вий стан
Кризовий фінансо-
вий стан
Кризовий фінансо-
вий стан - -
Враховуючи показники фінансовоїстійкості, розраховані у табл. 3.2, фінансовий стан підприємства оцінюється яккризовий, протягом періоду, що аналізується він не змінився. У 2007-2009 рр.запаси перевищували нормальні джерела фінансування на 106525 тис.грн. – у 2007році, 149982 тис.грн. – у 2008 році та 205898 тис.грн. – у 2009 році.
Ліквідність поточних активів єголовним фактором, який визначає ступінь ризику вкладень у оборотні активи.ступінь ліквідності оборотних активів, і кожної їх групи, визначається яквідношення відповідної частки оборотних активів до поточних зобов’язань.
Аналіз ліквідності балансу полягає упорівнянні засобів (актив балансу), які згруповані за ступенем їх ліквідності ірозміщені у порядку убування (зменшення) їх ліквідності, із зобов’язаннями(пасив балансу), які згруповані за строками їх погашення та розміщені у порядкузростання термінів.
Залежно від рівня ліквідності активипідприємства поділяються на такі групи: найбільш ліквідні активи, середньоліквідні активи, низько ліквідні активи, важко ліквідні активи.
Пасиви балансу групуються залежно відтерміновості сплати зобов’язань наступним чином:
— поточні зобов’язання зарозрахунками;
— короткострокові кредити банків іпозики;
— довгострокові зобов’язання,постійні пасиви.
Аналіз ліквідності передбачаєскладання балансу ліквідності (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 Оцінка ліквідностібалансу підприємства ВАТ «Демітекс» на кінець 2008-2009 рр.Групи Види активів Роки Групи Види пасивів Роки Надлишок (+) або нестача -) платіжних засобів (А-П) 2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009 А1 Високоліквідні 3445,0 5171,0 7375,0 П1 Найбільш термінові 254655,0 447415,0 932530,0 -251210 -442244 -925155 А2 Середньо ліквідні 297915,0 365374,0 687466,0 П2 Короткотермінові 80411,0 - 137097,0 217504 365374 550369 А3 Низьколіквідні 220108,0 289725,0 394763,0 П3 Довгострокові 73000,0 103177,0 51800,0 147108 186548 342963 Разом 521468 660270 1089604 Разом 408066 550592 1121427 113402 109678 113402
Дані табл. 3.3 свідчать, що у 2008році нестача високоліквідних активів для покриття найбільш терміновихзобов’язань становила 251210 тис.грн., а у 2009 році ця сума нестачі зросла до925155 тис.грн. По середньоліквідних та довгострокових активах спостерігаєтьсянадлишок платіжних засобів з тенденцією до його збільшення.
Таким чином, за трьома групамиактивів надлишок платіжних засобів для покриття зобов’язань збільшився до113402 тис.грн. Отже, баланс не є абсолютно ліквідним у зв’язку з нестачеювисоко- та низько ліквідних активів, але динаміка ліквідності підприємствапозитивна.
Для об’єктивної оцінки фінансовоостану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показниківліквідності. Вони дають можливість оцінити рівень платоспроможностіпідприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайнихситуацій.
Таблиця 3.4 Показникиплатоспроможності ВАТ «Демітекс» на кінець 2007-2009 рр.Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік Відхилення 2009 року (+,-) від: 2009 рік у % до: 2007 року 2008 року 2007 року 2008 року Коефіцієнт миттєвої ліквідності 0,66 0,42 0,78 0,120 0,360 18,2 85,7 Коефіцієнт поточної ліквідності 1,87 1,75 1,49 -0,380 -0,260 -20,3 -14,9 Коефіцієнт загальної ліквідності 4,14 4,56 3,89 -0,250 -0,670 -6,0 -14,7 Коефіцієнт ліквідності запасів 0,532 0,838 0,367 -0,165 -0,471 -31,0 -56,2 Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках 0,828 1,596 1,417 0,589 -0,179 71,1 -11,2 Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості 0,789 0,539 0,586 -0,203 0,047 -25,7 8,7 Коефіцієнт мобільності активів 0,291 0,373 0,402 0,111 0,029 38,1 7,8 Коефіцієнт співвідношення активів 0,291 0,595 0,673 0,382 0,078 131,3 13,1
Аналіз показниківплатоспроможності підприємства вказує, що суб’єкт дослідження єплатоспроможним. Так, станом на кінець 2007 та 2008 років, підприємство моженегайно за рахунок наявних грошових коштів погасити відповідно лише 4,2% та7,8% найбільш термінових зобов’язань, що вище нормативних значень.
У той же час, принормативі 70-80% підприємство за рахунок наявних грошових коштів та очікуванихнадходжень від дебіторів може розраховуватися з боргами короткостроковогохарактеру лише на 8,7% у 2007 році, 7,5% у 2008 році та 7,8% — у 2009 році.
Значне відхиленнявід рекомендованих значень спостерігається щодо коефіцієнту загальноїліквідності. Отримані кошти від перетворень оборотних активів та готівку станомна кінець 2009 року дозволять перекрити кредиторську заборгованість товарногохарактеру та поточні зобов’язання за розрахунками лише на 38,9%, що у 6,7 разменше оптимального значення.
Отже,результатами дослідження виявлено, що підприємство вважати платоспроможнимпротягом останніх трьох років можна.
Коефіцієнтспіввідношення кредиторської та дебіторської заборгованості показує, що у 2009році підприємство на 1 грн. дебіторської заборгованості залучало 0,586 грн.кредиторської, у 2008 році – 0,539 грн., у 2007 році – 0,789 грн. Тобто, принедостатності власного капіталу підприємство використовувало у господарськомуобороті, як єдине джерело фінансування, кредиторську заборгованість. Коефіцієнтспіввідношення активів у 2009 році становить 67,3%, що що вище рекомендованогозначення.
Тобто, підводячизагальний підсумок за усіма розрахунками стверджуємо, що баланс підприємства єліквідним. Йому вистачає власних джерел фінансування для формування оборотнихактивів. Крім того, протягом 2007-2009 років підприємство є платоспроможним.
Аналіз фінансових результатів є одниміз найважливіших напрямів оцінки ефективності виробничо-фінансової діяльностіпідприємства. За результатами аналізу фінансових результатів підприємства (табл.3.5), для ВАТ «Демітекс».
Таблиця 3.5 Фінансові результати ВАТ«Демітекс» за 2007-2009 рр. (тис.грн.)Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік Відхилення (+,-) 2009 року від 2009 рік у % до: 2007 року 2008 року 2007 року 2008 року
сума,
тис. грн. у % до виручки
сума,
тис. грн. у % до виручки Доход (виручка) від реалізації 1115742,0 1726119,0 3132739,0 2016997,0 - 1406620,0 - 280,8 181,5 Продовження табл. 3.5 Податок на додану вартість 185957,0 287687,0 522123,0 336166,0 16,7 234436,0 16,7 280,8 181,5 Чистий доход від реалізації 906626,0 1400640,0 2537126,0 1630500,0 81,3 1136486,0 81,1 279,8 181,1
Собівартість реалі-
зованої продукції 786008,0 1202757,0 2032890,0 1246882,0 70,4 830133,0 69,7 258,6 169,0 Валовий прибуток (збиток) 120618,0 197883,0 504236,0 383618,0 10,8 306353,0 11,5 418,0 254,8 Інші операційні доходи 171,0 96,0 230,0 59,0 0,01 134,0 0,01 134,5 239,6 Адміністративні витрати 23148,0 36077,0 53313,0 30165,0 2,1 17236,0 2,1 230,3 147,8
Інші операційні вит-
рати 2790,0 2541,0 3647,0 857,0 0,3 1106,0 0,1 130,7 143,5
Фінансові резуль-
тати від операційної діяльності 42131,0 52839,0 8142,0 -33989,0 3,8 -44697,0 3,1 19,3 15,4
Фінансові результа-ти від звичайної діяльності до опо-
даткування 24507,0 31134,0 56875,0 32368,0 2,2 25741,0 1,8 232,1 182,7
Фінансові результа-
ти від звичайної діяльності 23498,0 29124,0 53490,0 29992,0 2,1 24366,0 1,7 227,6 183,7 Чистий прибуток (збиток) 23498,0 29124,0 53490,0 29992,0 2,1 24366,0 1,7 227,6 183,7
необоротний активстатистичний звітність
За результатами аналізу (табл. 3.5)бачимо, що у 2009 році підприємство формувало свої доходи лише процесіопераційної діяльності: 90% припадає на дохід від реалізації продукції; 3,8% — інші операційні доходи.
У 2008 році порівняно з 2007 рокомдохід від реалізації продукції збільшився на 2016997 тис.грн., а у 2009 році,порівняно з 2008 – на 1406620 тис.грн.
Порівняно з 2007 та 2008 рокамивідбулося збільшення сум за всіма видами витрат і відрахувань.
Але при цьому суттєво зросласобівартість реалізованої продукції – на 1246882 тис.грн. у 2008 роціпорівняно з 2007, а у порівнянні 2009 року з 2008 – на 830133 тис.грн. У ціломувитрати і відрахування підприємства протягом 2007-2009 рр. збільшились на 17236тис.рн.
Результати аналізу свідчать пропідвіщення економічної ефективності виробництва продукції на підприємстві,загалом протягом 2007-2009 рр. спостерігається тенденція покращення показниківефективності виробництва.
Зокрема, якщо у 2007 році коженпрацівник підприємства у середньому забезпечував своєю працею дохід у сумі4610,5 тис. грн., то у 2008 році виробіток одного працівника становив 7222,3тис. грн., а вже у 2009 році даний показник більш ніж у 3 рази піднявся дорівня 16148,1 тис. грн. При цьому загальна кількість персоналу у ВАТ«Демітекс» постійно зменшувалась.
Таблиця 3.6 Динаміка показників діяльності ВАТ«Демітекс» за 2007-2009 рр.Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік Відхилення (+,-) 2009 року від: 2009 рік у % до:
2007
року
2008
року
2007
року
2008
року Обсяг реалізації продукції, тис. грн. 1115742,0 1726119,0 3132739,0 2016997,0 1406620,0 180,8 81,5 Середньооблікова чисельність працівників, осіб 242 239 194 -48 -45 -19,8 18,8
Виробіток одно
го працівника, тис.грн./чол. 4610,5 7222,3 16148,1 11537,6 8925,9 250,2 123,6
За три роки загальна чисельністьперсоналу скоротилась на 45 осіб. Це явище ми можемо пояснити тим, що напідприємстві впроваджуються нові менш трудомісткі технології. Керівництвопідприємства в останні роки веде активну політику по автоматизації тамеханізації виробництва, що і призвело до скорочення кількості працівників напідприємстві.
За результами аналізу доходів тавитрат ВАТ «Демітекс».
Таблиця3.7 Динаміка складу та структуридоходів, витрат ВАТ «Демітекс» за 2007-2009 рр.Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік Відхилення (+,-) 2009 року від: 2009 рік у % до: 2007 року 2008 року сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. питома вага, % у сумі, тис. грн. у структурі, п.п. у сумі, тис. грн. у структурі, п.п. 2007 року 2008 року Доходи
Доход (ви
ручка) від реалізації 1115742,0 99,98 1726119,0 99,99 3132739,0 99,99 2016997,0 0,01 1406620,0 - 180,8 81,5 Інші операційні доходи 170,9 - 96,0 0,01 230,0 0,01 59,1 -0,01 134,0 - 34,6 139,6 Разом 1115912,9 100,0 1726215 100,0 3132969,0 100,0 2017056,1 - 1406754,0 - 180,8 81,5 Витрати і відрахування Податок на додану вартість 185957,0 18,6 287687,0 18,8 522123,0 20,0 336166,0 1,4 234436,0 1,2 180,8 81,5 Продовження табл. 3.7
Собіварті-сть реалізо
ваної про
дукції 786007,6 78,8 1202757,0 78,7 2032890,0 77,8 1246882,4 -0,9 830133,0 -0,8 158,6 69,0 Адміністративні витрати 23148,5 2,3 36077,0 2,4 53313,0 2,0 30164,5 -0,3 17236,0 -0,3 130,3 47,8 Інші операційні витрати 2790,0 0,3 2541,0 0,2 3647,0 0,1 857,0 -0,1 1106,0 - 30,7 43,5 Разом 997903,1 100,0 1529062,0 100,0 2611973,0 100,0 1614069,9 - 1082911,0 - 161,7 70,8
Фінансові результати від опера-
ційної діяльності 42131,1 х 52839,0 х 8142,0 х -33989,1 х -44697,0 х 80,7 -84,6
Розрахунки засвідчують, що протягом2007-2009 рр. доходи підприємства сформовані за рахунок доходів, отриманих урезультаті операційної діяльності, вони складають більшу частку (99,98% у 2007році, 99,99% у 2008 році та 99,99% у 2009 році) та інших операційні доходів, їхчастка не значна (0,01% та 0,01% відповідно).
Відмічаємо також тенденцію дозначного збільшення загальної суми доходів у 2009 році за рахунок підвищення, упершу чергу, обсягів виробничої діяльності та виручки від реалізації(рис. 3.4).
/>
Рис. 3.4. Динаміка доходів ВАТ«Демітекс» за 2007-2009 рр.
У загальній сумі витрат ВАТ«Демітекс» найбільшу питому вагу (77,8%) займає собівартістьреалізованої продукції. Негативним є суттєве збільшення суми питомої вагиадміністративних витрат у 2009 році. Це може бути наслідком підвищення оплатипраці адміністративно-управлінського персоналу, збільшення витрат на службовівідрядження, зв’язок тощо.
Інші операційні витрати у 2009 роцівідносно 2007 року зросли на 857 тис.грн., або на 30,7%, а у порівнянні з2008 — на 1106 тис.грн., або на 43,5%. Сума податку на додану вартістьзбільшилась у 2009 році, порівняно з 2007 роком на 336166,0 тис.грн., або на180,8%, що пов’язано з динамікою виручки від реалізації(рис. 3.5).
Протягом 2007-2009 років як доходи,так і витрати підприємства сформовані за рахунок операційної діяльності ВАТ«Демітекс». Тому, доцільним є аналіз структури операційних витратпідприємства ВАТ «Демітекс» за 2007-2009рр. (табл. 3.8) .
Таблиця 3.8 Структура операційних витрат ВАТ«Демітекс» за 2007-2009 рр.Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік Відхилення (+, -) 2009 року від: 2009 рік у % до:
2007
року
2008
року
2007
року
2008
року Операційні витрати (разом), тис. грн. 76376,8 145140,0 496324,0 419947,2 351184,0 549,8 242,0 Продовження табл. 3.8
у т. ч.:
Матеріальні затрати, сума, тис. грн. 15722,1 22759,0 33333,0 17610,9 10574,0 112,0 46,5 питома вага, % 20,6 15,7 6,7 -13,9 -9,0 67,4 -57,2 Витрати на оплату праці, сума, тис. грн. 10909,1 17285,0 29644,0 18734,9 12359,0 171,7 71,5 питома вага, % 14,3 11,9 6,0 -8,3 -5,9 -58,2 49,8 Відрахування на соціальні заходи, сума, тис. грн. 4064,4 6434,0 11063,0 6998,6 4629,0 172,2 71,9 питома вага, % 5,3 4,4 2,2 -3,1 -2,2 58,1 49,7 Амортизація, сума, тис. грн. 2338,9 3086,0 2916,0 577,1 -170,0 24,7 -5,5 питома вага, % 3,1 2,1 0,6 -2,5 -1,5 -80,8 -72,4 Інші операційні витрати, сума, тис. грн. 43342,3 95576,0 419368,0 376025,7 323792,0 867,6 338,8 питома вага, % 56,7 65,9 84,5 27,7 18,6 48,9 28,3
Основну частку у структуріопераційних витрат ВАТ «Демітекс» займають матеріальні витрати таінші операційні витрати.
Так, у 2009 році матеріальні витратискладають 6,7 % від загальної суми операційних витрати, а інші операційнівитрати 27,7 %. Матеріальні затрати займають найбільшу частку у загальнійструктурі операційних витрат, оскільки підприємство займається виробничоюдіяльністю.
Порівнюючи тенденцію зміни доходів тавитрат ВАТ«Демітекс» відмічаємо деяке перевищення темпів зростання доходів над темпамизростання витрат і відрахувань, що у подальшому може негативно позначитися надіяльності підприємства.
Отже, у ВАТ«Демітекс» спостерігається позитивна динаміка фінансових результатівдіяльності підприємства.
4. Методика складанняфінансової звітності з необоротних активів
Баланс є головнимджерелом інформації для оцінки фінансового стану підприємства і на цій підставіприйняття ефективних управлінських рішень.
Баланспідприємства — це таблиця встановленої форми, в якій ліворуч розміщуютьсяактиви підприємства, а праворуч — пасиви, які включають капітал і зобов'язання.З метою отримання узагальненої інформації за видами активів і пасивів, вони в балансіоб'єднуються в розділи за їх економічним змістом.
Баланспідприємства повинен містити загальні дані про назву підприємства, місцезнаходження (країну де зареєстроване підприємство), організаційно — правовуформу власності, та назву органу управління, у віданні якого перебуваєпідприємство, або назву материнської (холдингової) компанії, галузь та видекономічної діяльності за відповідними державними реєстрами, валюту Балансу таодиницю її виміру (тис. грн.), повну адресу підприємства та дату на якускладається Баланс.
При заповненніБалансу (графа 3) дані на початок звітного періоду заповнюється із попередньогозвіту, а дані на кінець звітного періоду (графа 4) заповнюється за сальдосинтетичних рахунків з Головної книги за журнальною формою обліку або зоборотної відомості за синтетичними рахунками при інших формах обліку.
При цьому слідпам'ятати, що при заповненні статей Балансу за формою № 1 за звітний рік,необхідно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (графа 3)організаційним змінам, що мали місце на підприємстві, наприклад, вибуття абоприєднання частки, структурних підрозділів, цілих підприємств, які відбулисястаном на 1 січня звітного року, а також врахувати виправлення виявлених узвітному році таких помилок за минулі роки, які впливають на величинунерозподіленого прибутку (непокритого збитку), тобто наводиться скоригованавеличина відповідної статті Балансу станом на 31 грудня попереднього року.
Заповнюючи Балансслід враховувати вимоги П(С)БО 2 «Баланс», який не допускає згортання статейактивів та зобов'язань, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО.
Так, згортаннясальдо допускається з внутрішньогосподарських розрахунків, а саме засубрахунком 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» при складанні загальногоБалансу підприємства яке є юридичною особою.
При складанніБаланса слід пам'ятати, що показники фінансової звітності філій, відділень таінших відокремлених підрозділів включаються до загального фінансового звітупідприємства — юридичної особи.
В Україні Балансипідприємства складають за методом — нетто, тобто валюта Балансу підраховуєтьсяза виключенням сум за регулюючими рахунками. До регулюючих рахунківвідносяться: знос необоротних активів (13);
— резервсумнівних боргів (38);
— вилученийкапітал (45);
— неоплаченийкапітал (46);
— часткаперестраховиків у страхових резервах (494-496).
Суми зарегулюючими рахунками наводяться в Балансі у дужках і при підрахуванніпідсумків віднімаються.
У першому розділіактиву Балансу «Необоротні активи» відображається вартість необоротних активів, а саме:нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва,довгострокових фінансових інвестицій, довгострокових біологічних активів,довгострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів таінших необоротних активів.
Необоротні активи— це усі активи, що не єоборотними тобто сюди включаються грошові кошти та їх еквіваленти, що обмеженіу використанні, інші активи, які призначені не для реалізації чи споживанняпротягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати Балансу (І розділ).
Зміст статей балансута методика складання розділу 1 «Необоротні активи» наведені у табл. 4.1.
Таблиця 4.1 Зміст статей балансу та методикаскладання розділу 1 «Необоротні активи»Назва статті та номер рахунка, субрахунка Код рядка Зміст статей та їх оцінка в Балансі Розділ І. Необоротні активи Нематеріальні активи: П( С) БО 8 «Нематеріальні активи» (Затв. Наказом Мінфіна України від 18.10.1999 р. № 242, Зареєст-
Залишкова вартість —
(р. 011 -р. 012)*
Первісна вартість (12)
Накопичена амортизація (133)
010*
011
(012) У цій статті наводиться окремо первісна (р. 011) та залишкова вартість нематеріальних активів (р. 010), а також нарахована в установленому порядку сума накопиченої амортизації (р. 012). Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації, яка наводиться у дужках.
В даній статті відображаються залишки за рахунком 12 «Нематеріальні активи» (р. 011) і за рахунком 13, субрахунок 3 «Накопичена амортизація» (р. 012)
Нематеріальний актив— це немонетарний актив, який немає матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам НМА поділяються на такі групи:
Первісна вартість придбаного НМА — складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків,
що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням (п. 11 П (С) БО 8).
Первісна вартість НМА, який придбано у результаті обміну на подібний об'єкт відображається за меншою з двох оцінок:
— або залишковою вартістю переданого НМА;
— або справедливою вартістю із включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.
Первісна вартість НМА, який придбано у результаті обміну на неподібний об'єкт — це справедлива вартість переданого об'єкта, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів чи їх
— права користування природними ресурсами;
— права користування майном;
— права на знаки для товарів і послуг;
— права на об'єкт промислової власності;
— авторські та суміжні з ним права;
— незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;
— інші нематеріальні активи
еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.
Первісна вартість безоплатно отриманих НМА — є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням втрат відповідно до п. 11 П(С)БО 8.
Первісна вартість НМА, що внесена до статутного капіталу — це погоджена засновниками (учасниками) справедлива їх вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 11 П(С)БО 8.
Первісна вартість НМА, отриманого внаслідок об'єднання підприємства, це справедлива вартість.
Первісна вартість НМА, створеного підприємством, включає прямі витрати безпосередньо пов'язані із створенням НМА та приведення його до стану придатності.
Первісна вартість НМА може збільшуватись на суму витрат, пов'язаних із удосконаленням НМА і підвищенням їх можливостей та строку використання, якщо це забезпечить збільшення очікуваних економічних вигод у майбутньому
Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату Балансу тих НМА, щодо яких існує активний ринок (ринок, якому притаманні такі умови: предмети, які продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними; в будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною).
Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизація НМА = відповідно первісній вартості або накопиченій амортизації х індекс переоцінки. Індекс переоцінки = справедлива вартість об'єкту / на залишкову вартість об'єкта, який переоцінюється.
Метод амортизації НМА обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод.
При визначенні строку корисного використання (але не більше 20 років) враховуються: строк корисного використання подібних активів; моральний знос, що передбачається і правові та інші обмеження щодо строків його використання та інші фактори. Ліквідаційна вартість, як правило, не визначається, крім окремих випадків (П(С)БО 8 п. 28).
Незавершене будівництво (15, 163,
377) — це незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а саме у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату Балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.
В даній статті відображається сальдо рахунків: 15 «Капітальні вкладення», 163 «Інша дебіторська заборгованість», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 020
Відображається вартість незавершених капітальних інвестицій, здійснених підприємством, у будівництво, створення, виготовлення, добудову, дообладнання, модифікацію, реконструкцію, придбання та доставку основних засобів, інших
необоротних матеріальних і нематеріальних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, та устаткування в запасі), у придбання і виготовлення устаткування, що потребує і не потребує в подальшому монтажу, а також аванси, перераховані забудовником підряднику.
Не визнаються і не додаються до балансової вартості незавершеного будівництва — наднормативні витрати, витрати на реалізацію, інші витрати, не пов'язані з веденням будівельних робіт. Такі витрати є витратами поточного періоду і відображаються у Звіті про фінансові результати.
Вартість незавершених капітальних інвестицій не є об'єктом амортизації.
На рахунку 15 «капітальні інвестиції» не відображаються вартість необоротних активів, внесених до статутного капіталу, одержаних безоплатно, та сума переоцінки необоротних активів (крім переоцінки і внеску до статутного капіталу об'єктів незавершеного будівництва).
Основні засоби: П(С) БО 7 «Основні засоби» (Затверджено Наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92, Зареєстровано в
Мін'юсті України 18.05.2000 р. за № 288/4509)
Залишкова вартість *
(p. 031-p. 032)
Первісна вартість (10,11)
Знос (131,132)
030*
031
(032)
Наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами).
У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів.
В цій статті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова вартість. Залишкова вартість (*) включається у валюту Балансу.
Вона визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату Балансу.
Первісна вартість об'єкта основних засобів включає суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без прямих податків), реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням чи отриманням прав на
Основні засоби — це матеріальні активи,
які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або
постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для
здійснення адміністративних і соціально-
культурних функцій, очікуваний строк
корисного використання (експлуатації)
яких більше одного року (або операційно-
го циклу, якщо він довший за рік). В даній
статті відображаються залишки за рахунками: 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи» (р. 031). А
також рахунку 13, субрахунку 1 «Знос основних засобів», субрахунку 2 «Знос інших необоротних матеріальних активів» (р. 032). об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на
До основних засобів відносяться:
земельні ділянки, капітальні витрати на
поліпшення земель (знос не нараховується), будинки, споруди та передавальні
пристрої машини та транспортні засоби,
інструменти, прилади, інвентар (меблі),
робоча і продуктивна худоба, багаторічні
насадження, інші основні засоби.
До інших необоротних матеріальних активів відносяться: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.
транспортування, установку, монтаж, налагодження основних
засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів
до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Переоцінена вартість основних засобів та сума зносу об'єкта визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкту на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.
Об'єктом амортизації не є вартість землі і незавершених капітальних інвестицій.
Методи амортизації основних засобів та порядок визначення строку корисного використання визначається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.
За П(С) БО 7 «Основні засоби» (п. 2 6—п. 30) підприємства можуть нараховувати амортизацію за такими методами:
— прямолінійного;
— зменшення залишкової вартості;
— прискореного зменшення залишкової вартості;
— кумулятивного;
— виробничого
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися за двома методами:
— 50 % у першому місяці використання та решта 50 % у місяці їх вилучення з активів;
— 100 % у першому місяці використання.__
Довгострокові біологічні активи: П(С)БО ЗО «Біологічні активи» (Затверджено наказом Мінфіну України від 18.11.2005 р.
№ 790. Зареєстровано в Мін'юсті України 05.12.2005 р. за № 1456/11736
Довгострокові біологічні активи:
— справедлива (залишкова) вартість*
(р. 036-р. 037)
— первісна вартість(16)
— накопичена амортизація (134)
Довгострокові біологічні активи — біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців.
035
036
037 Відображається вартість довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку ЗО «Біологічні активи». У цій статті наводяться справедлива (первісна, переоцінена) вартість, сума накопиченої амортизації (у дужках) і залишкова вартість довгострокових біологічних активів. До підсумку балансу включається справедлива або залишкова вартість, яка дорівнює різниці між первісною (переоціненою) вартістю і сумою накопиченої амортизації» Довгострокові фінансові інвестиції: П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» (Затверджено Наказом Мінфіну України від 26.04.2000 р. № 91 Зареєстровано в Мін'юсті України 17.05.2000 р. за № 284/4505)
Довгострокові фінансові інвестиції:
— які обліковують за методом участі в
капіталі інших підприємств (141)
— інші фінансові інвестиції (142, 143)
Фінансові інвестиції — це активи, які
утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів
тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
В даній статті показується сальдо рахунку
14 «Довгострокові фінансові інвестиції».
Довгострокові фінансові інвестиції— це інвестиції, які не можуть бути класифіковані як поточні.
040
045
У цій статті відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які обліковуються методом участі в капіталі (р. 040).
Метод участі в капіталі — це метод обліку інвестицій згідно з яким Балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестувань, тобто фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі
в капіталі відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням усіх змін у власному капіталі об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.
Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до
їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату Балансу відображаються за справедливою вартістю.
Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату Балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.
До довгострокових відносяться інвестиції
на строк більше року в доходні активи інших підприємств, а саме в цінні папери —
акції, облігації, сертифікати, казначейські
зобов'язання, процентні облігації внутрішніх державних і місцевих позик, а також
вклади до статутного капіталу інших підприємств і інші фінансові вкладення.
Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції.
Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення відображаються на дату Балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій Довгострокова дебіторська заборгованість: П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» (Затверджено Наказом Мінфіну України від 08.10.1999 р. № 237 Зареєстровано в Мін'юсті України 25.10.1999 р. за № 725/4018)
Довгострокова дебіторська заборгованість
(181,182,183) — це сума дебіторської забор-
гованості, яка не виникає в ході нормального
операційного циклу та буде погашена після
дванадцяти місяців з дати Балансу.
У даній статті показується сальдо рахунках 181, 182, 183 рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші
необоротні активи» 050
У цій статті показується сума довгострокової дебіторської заборгованості
фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати Балансу. Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості Продовження табл. 4.1
Відстрочені податкові активи (17) —
це сума податку на прибуток, що підлягає
відшкодуванню у наступних періодах
унаслідок виникнення тимчасової різниці
між обліковою та податковими базами
оцінки 060
Заповнюються із застосуванням норм П(С)БО 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 р.
№ 353, і здійсненням облікових записів на рахунках 17 і 54 на дату Балансу.
П(С)БО 17 має застосовуватися лише підприємствами, які є платниками податку на прибуток. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24 лютого 2001 р. № 101 П(С)БО 17 також не застосовується суб'єктами господарювання, які відповідають критеріям суб'єкта малого підприємництва, незалежно від того, що вони сплачують податок на прибуток. Однак платники податку на прибуток можуть на квартальну дату відстрочені податкові активи і податкові зобов'язання не обчислювати. В цьому разі такі підприємства у графі 4 «На кінець звітного кварталу» наводять таку саму суму відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань, що й у графі 3 «На початок звітного року».
Підприємство у балансі повинно наводити згорнутий залишок за рахунками 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «відстрочені податкові зобов'язання» або у рядку 060 І розділу активу Балансу, крім випадків, передбачених п. 17 П(С)БО 17, коли розгорнуте подання залишку є обов'язковим (наприклад, якщо адміністрування податку на прибуток відокремлених підрозділів підприємства здійснюється різними податковими органами, а також у зведеній та консолідованій фінансовій звітності) Інші необоротні активи (184)— це суми необоротних активів, які не можуть бути відображені у наведених раніше статтях І розділу активу Балансу 070 У цій статті наводиться сума фактичних витрат на придбання інших необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей першого розділу активу Балансу, крім гудвілу і гудвілу негативного, що виникають при придбанні. Усього за розділом І 080 Сума рядків (010 + 020 + 030 + 035 + 040 + 045 + 050 + 060 + 070)
Звіт профінансові результати є складовою частиною квартальної і річної фінансовоїзвітності підприємств. Зміст, структура і формат звіту регламентується длявеликих підприємств П(С)БО З «Звіт про фінансові результати» (ф. 2. код ДКУД1801003), та П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» ф. 2-М(код ДКУД 1801007) для суб'єктів малого підприємництва.
Звіт профінансові результати — це звітпро доходи, витрати і результати діяльності підприємства.
Метою складанняцього звіту єнадання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи,витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
Формуванняфінансових результатів у Звіті про фінансові результати підпорядковане видамдіяльності підприємства. Діяльність підприємства поділяється на звичайну, якавключає операційну (основну та іншу), фінансову та інвестиційну. Крім цього в Звітпро фінансові результати включаються результати від надзвичайних подій, тобтотих подій або операцій, які відрізняються від звичайної діяльності підприємствата очікується, що вони не повторюватимуться періодично або в кожному наступномузвітному періоді.
Інформація щодонеоборотних активів у ф.№2 «Звіт про фінансові результати» наводиться у рядку260 «Амортизація», що відображає суму нарахованої амортизації :
- основнихзасобів;
нематеріальнихактивів; інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, які прямовключаються до виробничої собівартості продукції(робіт, послуг), до затратдопоміжних виробництв, до виробничих накладних витрат, адміністративних тазбутових витрат. Цей рядок заповнюється за дебетовим оборотом рах. 83«Амортизація» або за кредитовим оборотом рах. 13 «Знос (амортизація)необоротних активів».
Звіт про рухгрошових коштів — це звіт, який відображає надходження і видаток грошовихкоштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.
Цей звіт входитьдо складу річної фінансової звітності підприємств. Він складається за звітнийперіод наростаючим підсумком з початку року в тис. гри. Для порівнянняінформації у Звіті наводяться дані за аналогічний попередній період.
Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про Рух грошових коштів» визначаєзміст, структуру і формат цього Звіту, який складають усі підприємства крімСМП. Звіт складається за формою № 3 (код ДКУД 1801004).
Мета складанняЗвіту про рух грошових коштів — надання користувачам фінансової звітності повної, правдивоїта неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємствата їх еквівалентах за звітний період.
Звіт про рухгрошових коштів (ф. № 3) складається із трьох розділів, а саме:
Розділ І. Рух коштіву результаті операційної діяльності (рядки 010—170).
Розділ II. Рухкоштів у результаті інвестиційної діяльності (рядки 180—300).
Розділ III. Рухкоштів у результаті фінансової діяльності (рядки 310—390).
У кожному з трьохрозділів у окремих рядках (р. 160, 290, 380) вказується чистий рух коштів віднадзвичайних подій за видами діяльності, а в р. 170, 300 і 390 вказуєтьсячистий рух грошових коштів за кожним видом діяльності.
Інформація щодонеоборотних активів відображається в І розділі рядок 020 «Амортизаціянеоборотних активів».У графі 3 «Надходження» відображається сума амортизації зматеріальних і нематеріальних необоротних активів, яка нарахована за звітнийперіод. Цей рядок заповнюється за даними ф. №2, розділ ІІ р.260 «Амортизація»або за кредитовим рах.13.
Сума амортизаціїдодається до показника прибутку тому, що незважаючи на те, що нарахуванняамортизації хоч і веде до зменшення прибутку, але не призводить до зміни сумгрошових коштів.
У ІІ розділі церядок 190 «Реалізація необоротних активів» у графі 3 «Надходження»відображаються суми грошових коштів від продажу основних засобів,нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів(крімфінансових інвестицій), рядок 250 «Придбання необоротних активів» у графі 4«Видаток» відображаються суми грошових коштів, сплачених при придбанні основнихзасобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротнихактивів(крім фінансових інвестицій).
Зміст, структура,форма і методика складання Звіту про власний капітал визначені П(С)БО 5 «Звітпро власний капітал». Цей звіт є складовим елементом річної фінансовоїзвітності підприємств. Він складається за формою №4 (код ДКУД 1801005) за звітнийперіод (календарний рік) за даними з початку року до кінця звітного періодуусіма підприємствами крім СМП.
Звіт про власнийкапітал — цезвіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягомзвітного періоду.
Метою складанняЗвіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталупідприємства протягом звітного періоду.
Власний капітал утворюєтьсяза рахунок двох джерел: внесення власниками (засновниками) грошей чи іншихактивів; накопичення суми прибутку, що залишається на підприємстві.У цьомузвіті стаття переоцінка активів за рядками 060, 070, 080, 090, 100, 110 наводяться дані, яківідображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінкиосновних засобів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів у порядку,передбаченому відповідними П(С) БО, (дооцінка (+), уцінка (-), за данимирах.423, 746, 975 ураховуючи зменшення корисності цих активів.
Міністерствофінансів України розробило уніфіковані таблиці Приміток до річної фінансовоїзвітності (ф. № 5, код за ДКУД 1801008, наказ Мінфіну України від 29.11.2000 №302).
Примітки дорічної фінансової звітності за формою № 5, є складовою річної звітностіпідприємств (крім суб'єктів малого підприємництва), яка складається з метоюнадання повної, правдивої, деталізованої інформації про окремі об'єктибухгалтерського обліку.
Примітки дорічної фінансової звітності включають тринадцять розділів, в яких наводитьсябільш детальна інформація про окремі види активів зобов'язань, доходів і витратпідприємства, яка забезпечує користувачів необхідною інформацією.
Для заповненняцієї форми звітності необхідно використати:
— Баланс;
— Звіт профінансові результати;
Дані синтетичногоі аналітичного обліку за окремими рахунками, субрахунками.
Розділ І «Нематеріальніактиви», заповнюєтьсяна підставі даних бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунку 12 «Нематеріальніактиви» і субрахунку 133 «Накопичена амортизація» і розкриває інформацію просклад і стан нематеріальних активів і зміни, які сталися за рік.
Із залишкунематеріальних активів на кінець року розшифровуються дані про вартістьнематеріальних активів, щодо яких існує обмеження права власності, вартістьоформлених у заставу нематеріальних активів, вартість самостійно створених тавартість отриманих за рахунок цільових асигнувань нематеріальних активів.
Із загальної суминакопиченої амортизації на кінець року, виділяється та її сума, яка відноситьсядо нематеріальних активів на які існують обмеження права власності.
Цей розділдеталізує інформацію, яка наведена в першому розділі активу Балансу за рядками011; 012 вої звітності (ф. № 5) за кодами рядків та граф з використанням рахунківобліку.
Розділ І. «Нематеріальніактиви» (включає рядки з 010 по 085).
Нематеріальнийактив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бутиідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством зметою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційногоциклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, Торгівлі, вадміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.
Рядки 081-083заповнюються на підставі даних аналітичного обліку, щодо нематеріальнихактивів, на які обмежені права власності, оформлені в заставу, створені самимпідприємством та в р. 084, отриманих за рахунок цільових асигнувань. В рядку 085 вказується сума накопиченоїамортизації щодо нематеріальних активів, на які існує обмеження права власності.
Зміст та джерелаінформації для складання приміток до річної фінансової звітності, розділ 1«Нематеріальні активи» (табл. 4.2).
Таблиця 4.2 Змістта джерела інформації для складання приміток до річної фінансової звітності,розділ 1 «Нематеріальні активи»
Код
рядка Графа Джерело інформації для заповнення 010-070 3. Залишок на початок року —первісна (переоцінена) вартість Залишок на початок періоду за pax. 12. «Нематеріальні активи» 4. Залишок на початок року —накопичена амортизація Залишок на початок періоду за субрах. 133 «Накопичена амортизація» 5. Надійшло за рік Оборот за дебетом pax. 12 «Нематеріальні активи», крім бухгалтерських проведень за: Д 12 К 133; Д12 К 423; Д 12 К 441 (у частині виправлення помилок минулих літ); Д 12 К 746; Д 12 К 154 6. Переоцінка первісної (переоціненої) вартості Оборот за Д 12 К 746 на суму перевищення попередніх уцінок над попередніми дооцінками та Д 12 К 423 — на всю іншу суму дооцінки; Д 423, 975 К 12 7. Переоцінка накопиченої амортизації Оборот за Д 423 К 13 — на суму дооціненої амортизації; оборот за Д 133 К 12 — на суму уціненої амортизації 8. Вибуло за рік — первісна (переоцінка) вартості Оборот за К 12 крім бухгалтерських проведень: Д 423 К 12; Д 975 К12; Д 13К 12; Д 441 К 12 — у частині виправлення помилок минулих років 9. Вибуло за рік— накопичена амортизація Оборот за Д 133, крім обороту Д 133 К 12 (уцінка зносу) 10. Нараховано амортизацію за рік Оборот за К 133 за винятком обороту за Д 423 К 133 11. Втрати від зменшення корисності за рік Оборот за Д 423 на суму перевищення попередніх дооцінок над попередніми уцінками та Д 975 К 133 — на всю іншу суму зменшення корисності нематеріальних активів 12. Інші зміни за р і к— первісної (переоціненої) вартості Оборот за Д 12 К 44 та оборот Д 44 К 12 — у частині виправлення помилок минулих років; Д 12 К 154 (у частині вдосконалення) 13. Інші зміни за рік — накопичена амортизація Оборот за Д 133 та К 746 на суму перевищення попередніх уцінок над попередніми дооцінками; Д 133 К 423 — на всю іншу суму відновлення корисності; Д 133 К 44 або Д 44 К 133 — у частині виправлення помилок минулих років; Д 423, 746 К 133 (відновлення корисності) 14. Залишок на кінець року — первісної (переоціненої) вартості
Залишок на кінець періоду за pax. 133 або розрахунковим порядком.
Сума гр. 3 + 5 + 6 + 8+12 р. 010 — 070, 120 — 250 ф. № 5 Залишок на кінець року — накопичена амортизація
Залишок на кінець періоду за pax. 133 або розрахунковим порядком.
Сума гр. 4 + 7 + 9+10+11 + 13 р. 010 — 070, 120 — 250 ф. № 5 3-15 Сума за графами: 010 + 020 + 030 + 040 + 050 + 060 + 070 ф. № 5
Розділ ІІ “Основні засоби”,заповнюється за даними бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунків 10“Основні засоби” і 11 “Інші необоротні матеріальні активи” та субрахунків 131“Знос основних засобів”, 132 “Знос інших необоротних активів”. Наводитьсяінформація про стан і склад основних засобів за їх видами і зміни, які сталисяза рік. Із залишку на кінець року розкривається інформація про первісну(переоцінену) вартість і знос основних засобів, одержаних у фінансову оренду іпереданих у оперативну оренду. Також у рядках 261-268 показується вартістьосновних засобів щодо яких існує обмеження прав власності тощо.
По земельних ділянках і капітальнихвитратах на поліпшення земель знос не нараховується.
Цей розділ деталізує інформацію, яканаведена в Балансі за рядками 031 і 032.
Розділ ІІІ “Капітальні інвестиції”заповнюється на підставі даних бухгалтерського обліку за субрахунками дорахунку 15 “Капітальні інвестиції”, де розкриваються склад капітальнихінвестицій, сума витрат за рік і незавершеного будівництва на кінець року. Цейрозділ деталізує інформацію, яка відображена в Балансі за рядком 020.
Розділі ІV “ Фінансові інвестиції”заповнюється за даними бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунку 14“Довгострокові фінансові інвестиції” та до субрахунку 352 “Інші поточніфінансові інвестиції” розкривається загальна сума цих інвестицій за їх видамита стан на кінець року (довгострокові, короткострокові). В довідці до цьогорозділу розшифровується залишок фінансових інвестицій на кінець року за видамиїх оцінок (собівартістю, справедливою вартістю, амортизованою собівартістю).
Цей розділ деталізує інформацію, якавідображена в Балансі за рядками 040, 045, 220. Розділ ХІІІ “Використанняамортизаційних відрахувань” надає інформацію про суми нарахованої амортизаціїта її використання. Даний розділ деталізує інформацію наведену у рядку 260Звіту про фінансові результати і заповнюється за даними балансового рахунку 13“Знос необоротних активів” та позабалансового рахунку 09 “Амортизаційнівідрахування”.
5. Порядок складаннястатистичної звітності на підприємстві
Статистичні даніповинні бути достовірними і подаватися у повному обсязі, у встановлені строкита за визначеними адресами.
Джереламистатистичних даних про господарську діяльність є статистична звітність іспеціально організовані спостереження.
Звітність — цетака форма збору статистичних даних, за якої кожен суб'єкт діяльності регулярноподає відомості до державних органів статистики у вигляді документів (звітів)спеціально затвердженої форми. Звіти складаються на підставі даних оперативногота бухгалтерського обліку.
Враховуючизначний обсяг форм статистичної звітності розглянемо порядок складання тількиокремих форм з різних галузей народного господарства. Статистична звітність підприємства попродукції складається з форм № 1п “Терміновийзвіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами” — помісячна, квартальна і річна. Подають промислові підприємства всіх формвласності 15 числа після звітного періоду, а за рік 20 січня. Звіт складаєтьсяу тисячах гривен з одним десятковим знаком. Він включає два розділи: економічні показники та виробництво видівпромислової продукції.
Розділ І.Економічні показники — обсяг продукції (робіт, послуг) в оптових цінахпідприємств без податку на додану вартість і акцизного збору у діючих цінахзвітного року за звітний місяць і наростаючим підсумком з початку року.
Крім того,наводяться обсяги продукції в розрізі місяців (гр. 3-14)
Розділ IIВиробництво видів промислової продукції— наводяться дані про обсяги виробленоїпродукції за видами продукції за звітний період всього та у тому числі здавальницької сировини. У графі 2 відображаються дані про виробництво завідповідальний період попереднього року.
У графах «1» і «2»дані наводяться у діючих оптових цінах підприємств відповідного року без ПДВ таакцизного збору.
У випадкувиробництва підприємством продукції на давальницьких засадах у графі «10»наводяться дані «у тому числі» з давальницької сировини. У графі «З» наводятьсядані про вартість фактично випущеної продукції за звітний рік, призначеної длязбуту, тобто вартість товарного випуску у діючих оптових цінах підприємств безурахування вартості давальницької сировини (за виключенням ПДВ та акцизу).
У звітінаводяться дані абсолютно по всіх видах виробленої промислової продукції, атакож вартість виконаних робіт промислового характеру, які класифікуються засекціями «С», «D», «Е», КВЕД. Якщо на підприємстві є виробництво продукції, якане передбачена номенклатурою, її назва вписується у вільних рядках розділу.
2. Звіт пронаявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) (Форма № 11-03)— є підсумком державногостатистичного спостереження .
Статистичний звіт по формі №11-ОЗ«Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)» подаєтьсяпідприємствами, організаціями, установами всіх форм власності та видівекономічної діяльності до органу державної статистики за місцезнаходженням одинраз на рік до 20 лютого після звітного періоду. Адресна частина бланку заповнюється утакому порядку:
— сітка кодів заповнюється органомдержавної статистики;
— реквізити «Міністерство(відомство), головне управління (управління), МДО, концерн, асоціація та іншеоб'єднання підприємств» — вказується повне найменування відомства, якомупідпорядковане підприємство (організація), що звітує;
— реквізит «Об'єднання,підприємство» — вказується повне найменування підприємства (організації),що звітує (згідно з установчими документами);
— реквізит «Адреса» — вказується його повна поштова адреса;
— реквізит «Формавласності» — вказується форма власності згідно з класифікатором формвласності (КФВ);
— реквізит «Вид діяльності(основний)» — вказується повне найменування виду діяльності (галузі), доякого органом державної статистики згідно з діючим класифікатором галузейнародного господарства віднесене підприємство чи організація.
Звіт надсилається на адреси та встроки, які вказані в адресній частині.
/>1. Заповнення I розділу«Наявність та рух основних фондів».
Заповнення форми проводиться напідставі даних первинного бухгалтерського обліку та звітності (інвентарнихкарток або книг обліку основних фондів, актів на списання основних фондів,таблиць розрахунку амортизаційних відрахувань та інших первинних документівобліку основних фондів). Ці дані повинні бути пов'язані з відповіднимипоказниками форми N 3 «Звіт про фінансово-майновий станпідприємства».
У звіті відображаються всі основніфонди, які враховуються на балансі основної діяльності підприємства,організації, включаючи і основні фонди здані в оперативну оренду, безкоштовнонадані чи недіючі (які знаходяться на консервації, в резерві тощо).
До галузей сфери матеріальноговиробництва, тобто виробничих галузей, слід відносити:
а) промисловість;
б) сільське господарство;
в) лісове господарство;
г) рибне господарство;
д) транспорт всіх видів (включаючиміський електротранспорт і метрополітен);
е) зв'язок;
є) будівництво;
ж) торгівлю та громадське харчування;
з) матеріально-технічне постачання тазбут;
і) заготівлі;
ї) інформаційно-обчислювальнеобслуговування;
к) операції з нерухомим майном;
л) загальнокомерційну діяльність позабезпеченню функціонування ринку;
м) геологію і розвідку надр,геодезичну та гідрометеорологічну служби;
н) виробничі види побутовогообслуговування (за ЗКГНГ шифр 86000);
о) інші виробничі галузі (редакції,видавництва, заготконтори по збору металобрухту та утилю).
До галузей сфери нематеріального виробництва,тобто невиробничих галузей відносяться:
а) житлове господарство;
б) комунальне господарство, включаючизовнішній благоустрій;
в) невиробничі види побутовогообслуговування населення (шифр 90300);
г) охорона здоров'я, фізкультура ісоціальне забезпечення;
д) освіта;
е) наука і наукове обслуговування;
є) культура і мистецтво;
ж) інші невиробничі галузі (фінанси,кредит, страхування, пенсійне забезпечення (за ЗКГНГ шифр 96000), управління(шифр 97000), об'єднання громадян (шифр 98000).
По рядку 010 «Всього основнихфондів» включаються дані про вартість основних фондів всіх структурнихпідрозділів підприємства (організації). Дані рядка 010 по кожній графі повиннідорівнювати сумі даних рядків 020, 050, 150 і 160.
По рядку 020 (і відповідно по рядках101-118 розділу II) враховують наявність та рух (склад) виробничих основнихфондів основної галузі підприємства, які відносяться до виробничої сфери (пункт2.1).
Слід мати на увазі, що по виробничихгалузях в розділі I при складанні звітів не повинні заповнюватись рядки, назваяких відповідає назві основної галузі. Так, по промисловості не заповнюєтьсярядок 060, по торгівлі відповідно рядок 090, по заготівлях — рядок 100 і т.інш.
Транспортні підприємства таорганізації по рядку 110 повинні показувати транспортні засоби інших видівтранспорту, які не віднесені до основної галузі.
Якщо основною галуззю підприємства чиорганізації є сільське господарство, то вартість основних фондів в худобі порядку 020 не включається, а проходить по рядку 150. Те ж саме стосується ірядка 080.
Порядку 030 із загального підсумкурядка 020 виділяється наявність основних фондів по охороні навколишньогосередовища, водних ресурсів, атмосфери, надр.
По рядку 040 — дані про наявністьмашин та обладнання на кінець року повинні дорівнювати даним рядка 105 розділуII «Склад основних фондів».
По рядку 050 підприємства таорганізації відображають наявність та рух основних фондів інших виробничихгалузей, котрі по своєму призначенню безпосередньо не пов'язані з основноюгалуззю. Їх розшифровка в розрізі галузей показується по рядках 060 — 140.
Підприємства підгалузі«Лісозаготівля» основні виробничі фонди непромислового призначенняпоказують у вільному рядку 130, позначивши їх «Лісове господарство».
Підприємства, які відносяться догалузей «Будівництво» і «Транспорт» і мають на своємубалансі фонди в дорогах показують їх вартість у вільному рядку 140.
В разі заповнення у звітах рядків130, 140 підприємство чи організація (крім вищеназваних) повинні надатиобгрунтоване роз'яснення органу державної статистики.
Сума рядків 060 — 140 повиннадорівнювати даним рядка 050.
По рядку 150 проставляється вартістьробочої і продуктивної худоби.
По рядку 160 показується наявність тарух основних фондів невиробничого призначення в цілому, а по рядках 170 — 240 — в розрізі галузей, що в сумі повинно дорівнювати даним рядка 160.
Підприємства та організації, яківідносяться до галузей сфери нематеріального виробництва (пункт 2.1), основніфонди основної галузі показують в одному з рядків з 170 по 240, назва якоговідповідає назві галузі. Так, підприємства комунального господарства основніфонди основної галузі показують по рядку 180, освіти відповідно по рядку 200,науки і наукового обслуговування — по рядку 230 і т. інш.
Рядок 020 по цих підприємствах не заповнюєтьсяі розділ II не розшифровується.
У тому випадку, коли підприємства чиорганізації невиробничої сфери мають на своєму балансі виробничі основні фонди,то їх необхідно проводити по рядку 050, з розшифровкою відповідних виробничихгалузей (рядки 060 — 140), а основні фонди невиробничих галузей показувати порядках 160 — 230.
Рядок 240 форми N 11-оф заповнюютьтільки організації, що відносяться до фінансової системи (за ЗКГНГ шифр 96000),управління (шифр 97000), об'єднання громадян (шифр 98000).
Основні фонди організацій, що закласифікатором належать до господарського управління галузей, повинні бутивіднесені до основної галузі і по рядку 240 не показуються.
Дані форми N 11-оф по всіх графах,крім 1, повинні бути наведені в цінах, що склалися у 1996 році.
У зв'язку з Указом Президента Українивід 25 серпня 1996 року N 762/96 «Про грошову реформу в Україні» всірозрахунки по формі N 11-оф у звітному році проводяться у тис.гривень (100000крб. = 1 гривні).
Дані графи 1 по рядках 010 — 240повинні бути співставлені з даними графи 7 «Наявність на кінець року»форми N 11-оф за 1995 рік, у разі розходжень необхідно дати пояснення до звіту.
По графі 2 показується балансовавартість основних фондів на початок року з урахуванням індексації станом на 1квітня 1996 року, яка проведена згідно з постановою Кабінету Міністрів Українивід 16 травня 1996 року N 523 «Про проведення індексації балансовоївартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань наповне їх відновлення у 1996-1997 роках».
Для заповнення графи 2 необхіднопровести такий розрахунок:
а) проіндексувати вартість основнихфондів, які вибули до початку індексації 1996 року на індекси, щозастосовувались до аналогічних груп фондів при проведенні індексації станом на1 квітня 1996 року;
б) до проіндексованої вартостіосновних фондів на 1 квітня 1996 року додати проіндексовану вартість основнихфондів, які вибули до початку індексації і відняти вартість основних фондів,введених в звітному році до початку індексації.
Даний розрахунок необхідно провестияк в цілому по всіх основних фондах підприємства чи організації (рядок 010),так і по окремих галузях (по рядках 020 — 240).
Згідно з постановою КабінетуМіністрів України від 31 серпня 1996 року N 1024 «Про порядок індексаціївартості житлового фонду» необхідно провести індексацію балансовоївартості об'єктів житлового фонду станом на 1 січня 1996 року і одержані даніпоказати в рядку 170 «Житлове господарство».
Індексація балансової вартостіоб'єктів житлового фонду в 1997 році та наступних роках проводиться до 15лютого кожного року за станом на 1 січня відповідно до індексів, якізатверджуються Державним комітетом у справах містобудування та архітектури запогодженням з Державним комітетом по житлово-комунальному господарству,Міністерством статистики та Міністерством економіки.
У графі 3 відображене загальненадходження основних фондів у звітному році по всіх джерелах, включаючи:дооцінку, раніше необліковані, придбані за плату, перехід з оборотних фондів восновні, безвідплатне надходження від інших підприємств та організацій.
По графі 4 із даних графи 3виділяються введені в дію у звітному році основні фонди, створені за рахуноквсіх джерел фінансування, а також всі витрати, які відносяться до введених вдію основних фондів.
У графі 5 показується загальневибуття основних фондів у звітному році, включаючи: уцінку, продані за плату упорядку реалізації зайвого невикористаного майна, перехід з основних фондів воборотні у разі невірного віднесення їх до основних фондів, безвідплатнопередані іншим підприємствам та організаціям.
По графі 6 із даних графи 5відображається повна вартість (без відрахування зносу) основних фондів,ліквідованих у звітному році внаслідок старіння і зносу, стихійних лих тааварій, у зв'язку з реконструкцією і новим будівництвом та з інших причин.Основні фонди, продані за плату, а також вибраковка та падіж худоби в цю графуне входять, а показуються тільки по графі 5.
Для заповнення гр. 5 і гр. 6необхідно:
— розподілити фонди, які вибули зарік, на дві групи:
а) до початку індексації;
б) після індексації;
— до вартості основних фондів, яківибули після індексації, додати проіндексовану (як для гр. 2) вартість фондів, яківибули до початку індексації.
Дані графи 7 по кожному рядку повиннідорівнювати даним графи 2 плюс дані графи 3 мінус дані графи 5 і дорівнюватиданим бухгалтерського звіту про наявність основних фондів на кінець року.
По графах 8 і 9 проставляють залишковувартість основних фондів відповідно на початок та кінець звітного року зурахуванням індексації.
По графі 10 і 11 показують відповідносуми амортизації (зносу) на повне відновлення і на капітальний ремонт фактичнонараховані організаціями за звітний рік. Амортизаційні відрахування проводятьсявиходячи з проіндексованої вартості основних фондів в порядку, визначеному улисті Міністерства фінансів УРСР і Державного комітету УРСР по економіці від 25січня 1991 року N 04-503-3/21-31/3 «Про нарахування амортизації», упункті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 року N 523«Про проведення індексації балансової вартості основних фондів тавизначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у1996-1997 роках» та у листі Міністерства фінансів України від 5 липня 1996року N 18-489 «Про амортизаційні відрахування».
По рядку 150 «Крім того робоча іпродуктивна худоба» амортизаційні відрахування нараховуються тільки наробочу худобу.
По графі 12 розраховуютьсередньорічну вартість тільки основних виробничих фондів, яка визначається якчастка від ділення на 12 суми, одержаної від складання половини вартості на 1січня звітного року, половини вартості на 1 січня наступного за звітним рокомта вартості основних фондів на перше число всіх місяців звітного року.
Вартість основних фондів з 1 січня по1 вересня 1996 року перераховується в гривні.
У тих випадках, коли підприємствобуло введено в дію не з початку року, середньорічна вартість основнихвиробничих фондів визначається в такому порядку:
— якщо підприємство введено в дію зпочатку будь-якого місяця, крім січня (1 лютого, 1 березня і т. д.),середньорічна вартість основних фондів визначається як частка від ділення на 12суми, що отримана від складання половини вартості основних фондів на 1-е числомісяця введення в дію (1 лютого, 1 березня і т. д.), половини вартості на 1січня наступного за звітним роком і вартості основних фондів на 1-е число всіхмісяців звітного року, що залишились;
— якщо підприємство введено в дію впершій половині місяця, то при визначенні середньорічної вартості основнихфондів місяць приймається за повний;
— якщо підприємство введено в дію удругій половині місяця, то середньорічні основні фонди розраховуються починаючиз 1-го числа місяця, наступного за місяцем введення в дію.
При цьому необхідно врахуватиіндексацію, для чого потрібно провести дорахунок наявності основних фондів наперше число кожного місяця з січня (або з моменту введення в дію підприємства)і до початку індексації 1996 року аналогічно розрахунку вартості фондів напочаток року (або з моменту введення в дію підприємства) по гр. 2, наведеному упункті 2.11 даної інструкції.
По невиробничих основних фондахсередньорічна вартість не розраховується і рядок 010 графи 12 не заповнюється.
Дані розділу III «Ремонтосновних фондів», повинні бути пов'язані з даними бухгалтерського звіту поформі N 3 «Звіт про фінансово-майновий стан підприємства», рядок«Затрати на ремонт основних засобів».
Графа 13 «Контрольна сума»і відповідні графи розділу II «Склад основних фондів», розділу III«Ремонт основних фондів» та «Довідково» заповнюютьсястатистичним органом.
6. Напрями вдосконаленнязвітності необоротних активів
Програмоюреформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнароднихстандартів передбачено:
— створеннясистеми національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і звітності,яка забезпечить потрібною інформацією користувачів, передусім інвесторів;
— забезпеченнязв’язку реформування бухгалтерського обліку з основними тенденціямигармонізації стандартів на міжнародному рівні та станом економічно-правового середовищаі ринкових відносин в Україні [3, с.10].
Отже, з цихзавдань випливає необхідність поступового систематичного удосконалення системиобліку і звітності з метою гармонізації стандартів на міжнародному рівні та вумовах ринкових відносин в Україні.
Першим і значнимкроком у цьому напрямі було створення і введення в практичну діяльність,починаючи з січня 2000 р., національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку,Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань ігосподарських операцій підприємств і організацій, а також прийняття ЗаконуУкраїни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [3].
Стабільністьрозвитку системи бухгалтерського обліку і створення належних умов дляпослідовного та раціонального здійснення нею притаманних їй функцій, особливо вумовах ринкових економічних відносин, постійно потребує додаткової інформації(чи то нової, чи просто більш систематизованої, згрупованої тощо). Такуінформацію містить бухгалтерський облік і звітність. Тому потрібно постійновдосконалювати (переглядати) чинні положення (стандарти) бухгалтерськогообліку, розробляти нові, а також вносити зміни до відповідних форм звітності.
Зупинимось нанайважливіших з цих змін. У балансі введено статті: «Довгострокові біологічніактиви» та «Поточні біологічні активи». Для регулювання їх обліку та відображенняу звітності Міністерство фінансів України (далі — МФУ) затвердило Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» та Методичнірекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів. Рекомендації призначенідля застосування підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіхформ власності (крім банків та бюджетних установ), які здійснюють сільськогосподарськудіяльність.
У рядку балансу055 наводяться справедлива вартість інвестиційної нерухомості, яка обліковуєтьсяза справедливою вартістю, та залишкова вартість інвестиційної нерухомості, якаобліковується за первісною вартістю, що дорівнює різниці між первісною вартістюі сумою зносу. Показник цього рядка вноситься до балансу.
У вписуваномурядку балансу 065 відображається гудвіл, який раніше входив до статті 070 «Іншінеоборотні активи». Гудвіл – це перевищення вартості придбання над часткоюпокупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язаньна дату придбання (П(с)БО 19 «Об’єднання підприємств») [6].
Первісна(балансова) вартість гудвілу зменшується щомісячним рівномірним нарахуваннямамортизації протягом строку корисного його використання, але не більше 20 років.
Якщо гудвіл накінець року не відповідає ознакам активу, то він списується з
внесеннямзалишкової вартості до витрат. Наказом МФУ від 07.11.2003 р. № 617 булозатверджено П(с)БО 27 «Діяльність, що припиняється». Згідно з наказом МФУ від03.10.2007 р. № 1100 назву П(с)БО 27 змінено на «Необоротні активи, утримуванідля продажу, та припинена діяльність» [7].
Наказом МФУ від05.03.2008 р. № 353 [10] внесено зміни до деяких нормативно-правових актів МФУз бухгалтерського обліку, а саме до: П(с)БО 2 «Баланс»; П(с)БО 3 «Звіт профінансові результати»; П(с)БО 7 «Основні засоби»; П(с)БО 8 «Нематеріальніактиви»; П(с)БО 11 «Зобов’язання»; П(с)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малогопідприємництва» [3]; П(с)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, таприпинена діяльність» [7]; Положення про порядок бухгалтерського обліку окремихактивів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки ігосподарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктамидержавної, комунальної власності; Плану рахунків бухгалтерського облікуактивів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій[4] та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського облікуактивів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств іорганізацій [1].
Щодо балансу [5],то цим нормативно-правовим актом в активі балансу передбачено четвертий розділ,який подано як вписуваний рядок 275. У цьому вписуваному рядку 275 «ІV. Необоротніактиви та групи вибуття» відображається вартість необоротних активів та групп вибуття,утримуваних для продажу, що визначається відповідно до П(с)БО 27 «Необоротні активи,утримувані для продажу, та припинена діяльність» [7].
Згідно ж П(с)БО27 група вибуття – це сукупність активів, які плануються до продажу абовідчуження в інший спосіб однією операцією, та зобов’язання, які прямо пов’язаніз такими активами, що будуть передані (погашені) внаслідок такої операції.
Необоротний активта група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:
— економічнівигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
— вони готові допродажу в їх теперішньому стані;
— їх продаж, якочікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, щоутримуються для продажу;
— умови їхпродажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
— здійснення їхпродажу має високу ймовірність, зокрема, якщо керівництвом підприємствапідготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюєтьсяїх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.
Період завершенняпродажу може бути продовжено на строк більше одного року в разі, якщо цеобумовлено обставинами, які перебувають поза контролем підприємства, яке продовжуєвиконувати план продажу.
Якщо необоротніактиви, група вибуття визнаються утримуваними для продажу після дати балансу,то таке визнання здійснюється на наступну дату балансу.
Якщо такевизнання відбувається після дати балансу, але до затвердження фінансової звітності,то інформація про необоротні активи, групу вибуття, утримувані для продажу, розкриваєтьсяв примітках до фінансової звітності.
Необоротніактиви, група вибуття, які визнані утримуваними для продажу, припиняютьвизнаватися у складі необоротних активів.
На необоротніактиви, утримувані для продажу, у т.ч. необоротні активи, що входять до групивибуття, амортизація не нараховується.
Необоротні активита група вибуття, утримувані для продажу, відображаються в бухгалтерськомуобліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величин — балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.
У разі відмовивід реалізації необоротного активу, групи вибуття підприємство оцінюєнеоборотний актив, який більше не визнається як утримуваний для продажу або вилучаєтьсяз групи вибуття, утримуваної для продажу, за нижчою з оцінок:
а) балансовоювартістю необоротного активу або групи вибуття на момент їх визнання якутримуваних для продажу, скоригованою на суми амортизації та переоцінки, які булоб визнано за період його утримання для продажу;
б) вищою зоцінок: чистою вартістю реалізації необоротного активу або вартістю використання.
Сума коригуваннявноситься до інших витрат (доходів) звітного періоду.
У пасиві балансувведено вписуваний рядок 605, на якому відображаються зобов’язання, пов’язані знеоборотними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу, щовизначаються відповідно до П(с)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу,та припинена діяльність».
Таким чином,зробимо висновок, що розвиток фінансово-господарської діяльності в умовах ринкових економічнихвідносин викликає систематичні зміни в обліку і фінансовій звітності суб’єктів господарювання.
Для забезпеченняправомірності та ідентичного відображення цих змін у різних галузяхгосподарства та форм власності виникає необхідність розробки нових та внесення зміні доповнень у чинні нормативно-правові акти щодо обліку і звітності. Такірозробки, зміни і доповнення МФУ здійснює постійно.
Обґрунтованізміни та доповнення в обліку і звітності підприємств дозволяють більш детальнопроводити аналіз господарської діяльності, виявляти можливість збільшення економічнихвигод від використання активів та уникнення ризику зменшення економічних вигод.
Однак дляприйняття обґрунтованих управлінських рішень, підвищення ефективності роботипідприємств і організацій необхідно чітко дотримуватись чиннихнормативно-правових актів щодо бухгалтерського обліку і фінансової звітності, атакож своєчасно виявляти і втілювати в практику діяльності зміни і доповненнядо них.
Зміни в обліку іфінансовій звітності суб’єктів господарювання, зумовлені розвитком фінансово-господарськоїдіяльності, потребують подальших досліджень і аналізу.
Висновки тапропозиції
1. Піднеоборотними активами треба розуміти активи, що використовуються підприємствому його діяльності протягом тривалого періоду часу (більше одного року) та відвикористання яких підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди; та їхвартість може бути достовірно визначена.
У бухгалтерськомуобліку до необоротних активів належать: основні засоби; інші необоротніматеріальні активи; нематеріальні активи; довготермінові фінансові інвестиції; довготерміновудебіторську заборгованість; відстрочені податкові активи; гудвіл.
За результатамидослідження поняття необоротних активів можна зробити висновок, що ця категоріябухгалтерського обліку є однією з найважливіших у господарській діяльностібудь-якого суб’єкта господарювання, однак не можемо говорити про однозначністьі простоту цього поняття. При виборі назви терміну погоджуємося з такимиавторами як В.Є. Ванкевич та Л.Г. Ловінською, які пропонують змінити необоротніактиви на довгострокові активи (засоби). Нами було виділено декількахарактерних рис досліджуваного поняття. Виходячи з цього, пропонуємо наступнеудосконалене визначення: довгострокові активи (засоби) – це сукупність матеріальнихі нематеріальних ресурсів та прав, які належать суб’єкту господарювання, берутьучасть у виробничому процесі, переносять свою вартість на продукцію частинамита корисний ефект від використання яких очікується отримувати протягом періоду,який становить більше одного року (або операційного циклу).
2. Метою складання фінансовоїзвітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформаціїпро фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства, яку вонипотребують для прийняття рішень.
3. Безпосередню участь при формуванніоблікової політики, а також відповідальність за її формування у ВАТ «Демітекс» беруть на себе директор іголовний бухгалтер та інші служби підприємства, відповідальні за плануваннятаких важливих показників, як собівартість виробленої і реалізованої продукції,класифікації витрат, амортизації тощо, розробляють і вносять свої пропозиції зпитань формування облікової політики.
За трьома групами активів надлишокплатіжних засобів для покриття зобов’язань збільшився до 113402 тис.грн. Отже,баланс не є абсолютно ліквідним у зв’язку з нестачею високо- та низьколіквідних активів, але динаміка ліквідності підприємства позитивна.
4. У 2009 році підприємство формувалосвої доходи лише процесі операційної діяльності: 90% припадає на дохід відреалізації продукції; 3,8% — інші операційні доходи.
5. Необоротні активи відображаються убалансі та примітках річної звітності
6. Зміни фінансово-господарськоїдіяльності в умовах ринкових економічних відносин викликає систематичні зміни вобліку і фінансовій звітності суб’єктів господарювання.
Для забезпеченняправомірності та ідентичного відображення цих змін у різних галузяхгосподарства та форм власності виникає необхідність розробки нових та внесеннязмін і доповнень у чинні нормативно-правові акти щодо обліку і звітності. Такірозробки, зміни і доповнення МФУ здійснює постійно.
Обґрунтованізміни та доповнення в обліку і звітності підприємств дозволяють більш детальнопроводити аналіз господарської діяльності, виявляти можливість збільшенняекономічних вигод від використання активів та уникнення ризику зменшенняекономічних вигод.
Однак дляприйняття обґрунтованих управлінських рішень, підвищення ефективності роботипідприємств і організацій необхідно чітко дотримуватись чиннихнормативно-правових актів щодо бухгалтерського обліку і фінансової звітності, атакож своєчасно виявляти і втілювати в практику діяльності зміни і доповненнядо них.
Зміни в обліку іфінансовій звітності суб’єктів господарювання, зумовлені розвиткомфінансово-господарської діяльності, потребують подальших досліджень і аналізу.
Список використаних джерел
1. Бухгалтерськийоблік: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Л. Ф.Ларікова, Л. І. Белоусова, І. О. Гавриленко — Луганськ: Вид- во Східноукр. нац.ін-ту ім. В. Даля. — 2004. — 384 с.
2. Бухгалтерськийоблік в Україні. Навч. посібник. За редакцією Р. Л. Хом'яка. — 3-те вид., доп.і перероб. — Львів: Національний університет Львівська політехніка «Інтелект —Захід», — 2004. — 912 с.
3. Бухгалтерськийоблік за Національними стандартами. Практичний посібник. 2-ге видання доповненеі перероблене / Укладачі Я. Д. Крупка, 3. В. Задорожний, Б. М. Литвин, Р. О.Мельник. — Тернопіль. — Економічна думка, 2006. — 288 с.
4. Бухгалтерськийоблік і фінансова звітність — об'єкти фінансового контролю. Методичнийпосібник. — К.: Атіка, Ельга — Н .- 2003. — 304 с
5. Бухгалтерськийоблік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред.С. Ф. Голова. — Дніпропетровськ ТОВ «Баланс Клуб», 2008, — 768 с
6. Верига Ю.А. Фінансовазвітність підприємств України: сучасний стан і шляхи удосконалення //Регіональні перспективи. — 2001. — №2—3. —С 22.
7. Верига Ю.А. Волошин А. М. Бухгалтерськафінансова звітність підприємства. Навчальний посібник. — К.: ННЦ «Укоопосвіта»,2002. — 320
8. Верига Ю.А., Губачова О. М., Ночовна Ю. О., Астахов М. М. Звітність підприємства: Навчальнийпосібник з дисциплін. — Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2006. — 47 с.
9. ГерасимП. М., Журавель Г. П., ХоминП. Я. Податковийоблік і звітність на підприємствах: Підручник. — К.: ВД «Професіонал»,2004. —448 с
10. Голов С.Ф., Костюченко Б. М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: Приклади та коментарі.Практичний посібник. К.: Лібра, 2005. —840 с.
11. ГольцоваС. М., Плікус І. Й. Звітність підприємств (фінансова, статистична, консолідована та до фондівсоціального та пенсійного страхування): Навчальний посібник. — Київ: «Центрнавчальної літератури» 2004. — 292с.
12. ГончароваН. М. Аналізпідходів до обліку і відображення у фінансовій звітності операцій і подійвідповідно до міжнародних і національних стандартів // Регіональні перспективи.- 2008. — № 5 (12). -С 105-106.
13. Господарськийкодекс України; Офіційний текст/ Україна. Верховна Рада. — X.: Одісей, 2002. — 256 с
14. ДобровськийВ. М. Звітністьпідприємств: Навчально-методичний посібник — К.: КНЕУ. — 2007. — 195 с.
15. Інструкціяпро застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,зобов'язань і господарських, операцій підприємств і організацій: Затвердженанаказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291. – К.,1999.
16. Звітністьпідприємств. Навчальний посібник / За ред. профессора Вериги Ю.А. — Київ:Центр навчальної літератури, 2005. — 656 с.
17. КоцупатрийМ. Організація,складання, затвердження і подання річної бухгалтерської звітності // Світбухгалтерського обліку. — 2008. — № 1. – С. 20-32.
18. КузьмінськийА. М., Кузьмінський Ю. А. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. К.: «Все пробухгалтерський облік», 2009. — 288 с.
19. Методичнірекомендації з перевірки порівняності показників фінансової звітностіпідприємства. Лист Міністерства фінансів України від 31.12.2003 р. № 31 — 04200- 20-5 / 8622 // Бухгалтерський облік і аудит, № 1, 2004. – 15-18
20. Науково-практичнийкоментар до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні». — К.: Основи, 2000. -61с.
21. Новабухгалтерія. Документи. Том 1. // спеціальний додаток до тижневика“Дебет-кредит” від 21 серпня 2008 р. – К., 2008.
22. ПанасюкВ. М, Ковальчук Е. К., Бобрівець СВ. Податковийоблік: організація, нормативне забезпечення, податкові розрахунки, звітність.Навчальний посібник. — Тернопіль: Астон, 2003. — 304 с.
23. Пробухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України від 16.07.1999 №996-XIV: Зі змінами і доповненнями внесеними Законами України від 11.05.2000 р.№ 1707-ІІІ; від 8.06.2000 № 1829-ІП // Все про бухгалтерський облік. — 2000. — № 86. — С 3-6.
24. Планрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарськихоперацій підприємств і організацій: Затверджений наказом Міністерства фінансівУкраїни від 30 листопада 1999 р. №291.
25. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»: Затверджене наказом Міністерствафінансів України від 31 березня 1999 р. №87. – К., 1999.
26. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 19 “Об'єднання підприємств”: Затверджененаказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 р. №163, із змінами ідоповненнями. – К., 1999.
27. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 27 “Необоротні активи, утримувані дляпродажу, та припинена діяльність”: Затверджене наказом Міністерства фінансівУкраїни від 3 жовтня 2007 р. №1100. К., 2007.
28. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 30 “Біологічні активи”: Затверджене наказомМіністерства фінансів України від 18 листопада 2005 р. №790. К., 2005.
29. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 32 ”Інвестиційна нерухомість”: Затверджененаказом Міністерства фінансів України від 2 липня 2007 р. №779. – К., 2007.
30. Прозатвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансівУкраїни з бухгалтерського обліку: Наказ Міністерства фінансів України від 5березня 2008 р. №353. – К., 2008.
31. Положення(Стандарти) бухгалтерського обліку № 1-25 зі змінами і доповненнями //«Бухгалтер», № 47—8 (191—92), грудень (III-ІУ) 2002. — С 1—96.
32. СотниковаЛ. Т., Меланич Т. А., Солодовник О. О. Бухгалтерський облік і фінансова звітність напідприємстві. Навчально-методичний посібник. — Харків: ВД «Інжен», 2006. — 327с
33. УманецьТ. В., Пігарев Ю. Б. Статистика. Навчальний посібник. — Київ: Вікар, 2003. — 623 с
34. Фінансовазвітність по-українськи // Збірник систематизованого законодавства. — Випуск12. — Бліцінформ, грудень 2007 року.
35. Фінансовийменеджмент: Навчальний посібник: / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. — Київ:ЦУЛ, 2002. — 496 с.
36. ЧижевсъкаЛ. В., Пархоменко В. М., Кривошей М. М. Звітність підприємства: Навчальний посібник длястудентів вищих навчальних закладів 7.050106 «Облік і аудит». За редакцією Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ЖІТІ. — 2003. — 436 с.
37. Цал-ЦалкоЮ. С. Фінансовазвітність підприємства та її аналіз: Навчальний посібник. — 2-ге вид.перероблене і доповнено. — К.: ЦУЛ, 2008. — 360 с.