“Радіологічна оцінка технології переробки молока на ВАТ Овруцький молочно – консервний комбінат”

ЗМІСТ РЕФЕРАТ 3 АНОТАЦІЯ 4 ВСТУП 5 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС 1.1 Наслідки аварії в Житомирській області 1.2 Еколого-біологічні наслідки чорнобильської катастрофи 1.2 Фактори, що впливають на перехід радіонуклідів у молоко та молочну продукцію. 3. Заходи щодо зниження надходження радіонуклідів в продукцію тваринництва 17 1.3.1

Технологічні заходи зниження надходження радіонуклідів при випасанні тварин та їх утриманні 17 1.3.2 Зміна режиму годівлі і складу раціону тварин для зменшення вмісту радіонуклідів в продукції тваринництва 3.3 Технологічна переробка продукції тваринництва як захід зниження вмісту у ній радіонуклідів 19 РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 21 РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ 3.1 Питома активність 137Cs та 90Sr в молоці, що надходить до Овруцького молочноконсервного комбінату 2. Аналіз молочної продукції на виході технологічних ліній 26 ВИСНОВКИ 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33 РЕФЕРАТ Робота присвячена вивченню впливу технологічної переробки молока на концентрацію радіонуклідів в молочній продукції Овруцького молочно-консервного комбінату. У першому розділі розглядаються наслідки чорнобильської аварії

в Житомирській області, зокрема в північних районах. Перехід радіонуклідів у ланцюзі грунт – рослина – тварина – продукція, що вказує на важливість врахування даних закономірностей при розробці раціону тварин. Також розглянуто особливості ведення с-г в зоні радіоактивного забруднення, обґрунтовано заходи спрямовані на зниження забруднення сільськогосподарсь-кої продукції.

В другому розділі роботи описана методика та умови проведення дослідження, основою якої служила концепція екологічного моніторингу, сис-темний підхід, наукові положення сільськогосподарської радіоекології. Об’єктами спостережень було молоко та молочні продукти, що виробляються на комбінаті. В третьому розділі викладені результати власних досліджень з аналізу радіоактивного забруднення молока, яке надходить до Овруцького молочно-консервного комбінату та впливу технологічної переробки його на

забруднення молочної продукції. Кваліфікаційна робота на тему: “Радіологічна оцінка технології переробки молока на ВАТ Овруцький молочно – консервний комбінат” викладена на 35 сторінках машинописного тексту, містить 5 таблиць, 4 схеми і включає 30 посилань на літературу. АНОТАЦІЯ В роботі приведено аналіз впливу технологічної переробки молока на концентрацію радіонуклідів в молочній продукції на Овруцькому молочно - консервному комбінаті.

АННОТАЦИЯ В работе приведён анализ воздействия технологической переработки мо-лока на концентрацию радионуклидов в молочной продукции на Овруцком мо-лочно - консервном комбинате. SUMMАRY At the thesis is given the analysis of particularities of ethnological processing of milk with high - level radionuclides contents in condition of Ovruch milk plant. ВСТУП Актуальність роботи. Аварія на

Чорнобильській атомній електростанції (квітень 1986р.) за своїми наслідками є найбільшою екологічною катастрофою ХХ століття, нашим національним лихом, яке охопило долі сотень тисяч людей, що потрапили в місця радіоактивного забруднення території. Наслідки катастрофи створили в поліському регіоні України надзвичайно складну екологічну обстановку, яка сприймається як пряма загроза здоров’ю

і життю теперішнього і майбутніх поколінь. Зокрема в Житомирській області значно загострилася виробнича і соціально-економічна ситуація, що призвело до суттєвого переміщення населення і вплинуло на всі інші процеси життєдіяльності людей. Особливо великої шкоди спричинено сільському і лісовому господарствам.

В зоні радіоактивного забруднення станом на 1 січня 2001 року знаходилося 703 населених пункти, в яких проживало понад 400 тисяч чоловік, або 27,3% від загальної кількості населення Житомирської області і майже 17% населення, що проживає на всій забрудненій території України. З території радіоактивного забруднення області (1,3 млн. гектарів) відселено понад 50 тис. чоловік. Скорочення трудових ресурсів негативно вплинуло на рівень виробництва в основних народногосподарських

галузях і особливо в сільському господарстві. Так, середньорічна кількість працівників сільськогосподарських підприємств зони зменшилась більше як на 30 тис. чоловік, або майже на 40 відсотків. Все це, разом з явищами економічної і енергетичної кризи, призвело до різкого спаду виробництва рослинницької і тваринницької продукції. Таким чином, враховуючи соціально-економічну і екологічну ситуацію, що склалася в області, зокрема структуру виробничого потенціалу

і проблеми охорони довкілля та оздоровлення населення, виникла життєва необхідність глибоких змін в усіх народногосподарських галузях і, зокрема, в агропромисловому і лісогосподарському комплексах на всебічно обґрунтованій науковій основі. Мета досліджень: Основною метою наших досліджень є аналіз екологічних особливостей технологічної переробки молока з підвищеним вмістом 137Cs і 90 Sr. Задачі роботи: - радіологічний аналіз забруднення молока,

що надходить до Овруцького молочно-консервного комбінату; - аналіз забруднення молока та молочної продукції на виході технологічних ліній; - визначення коефіцієнтів переходу 137 Cs і 90 Sr в молочні продукти . Зв’язок із спеціальністю: відповідно до освітньо - кваліфікаційної характеристики професійного спрямування "Екологія та охорона навколишнього середовища" бакалавр - радіоеколог повинен аналізувати сучасний стан Овруцького молочноконсервного комбінату, його екологічно - санітарний

стан. А також володіти методами оцінки та обробки екологічної інформації на ЕОМ. Основами математичного моделювання екологічних процесів. Практичне значення одержаних результатів: одержані результати мають як теоретичне, так і практичне значення і можуть бути використані в сільськогосподарському виробництві в умовах радіоактивного забруднення. Апробація результатів роботи: за результатами роботи зроблено доповідь на студентській

науково-практичній конференції екологічного факультету. РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1 Наслідки аварії в житомирській області 26 квітня 1986 року на четвертому блоці Чорнобильської АЕС з-за порушення ряду встановлених нормативів відбулася серія вибухів, що призвели до часткового руйнування активної зони реактора, тривалого горіння графіту і викиду величезної кількості радіоактивних речовин у довкілля.

Надходження в атмосферу газоподібних, летких і аерозольних форм радіоактивних елементів продовжувалося протягом декількох тижнів. Наслідки, спричинені аварією на четвертому блоці Чорнобильської АЕС, дали підстави вважати цю подію катастрофою планетарного масштабу. Із 192 тонн палива, що знаходилось в реакторі, близько 4 % було викинуто в повітря протягом 10 днів. В основному це були радіоактивний йод, цезій, стронцій, плутоній та деякі

ізотопи. З урахуванням розпаду сумарний випад радіоактивних речовин становив 50 мільйонів Кюрі. Гарячий струмінь від реактора піднявся на висоту понад кілометр. Хмара, яка виникла над ЧАЕС, під дією вітру просунулась на північ, накривши собою Українське Полісся, зокрема Житомирське, деякі регіони Білорусії й Росії. Незабаром після катастрофи радіоактивні випади були виявлені на території

Швеції та Фінляндії, а згодом Польщі, Німеччини, Франції та інших країн. На Житомирщині 9 північних районів, зокрема, Народицький, Овруцький, Коростенський, Лугинський, Олевський, Ємільчинський, Малинський, Володарсько-Волинський, Новоград-Волинський повністю або частково опинилися в зоні радіоактивного забруднення.

Обстеження, проведені в 1986 – 1993 роках, показали, що 977 тис. гектарів території Житомирської області опинились в зоні забруднення радіоцезієм, який є основною складовою радіоактивного забруднення: від 1 до 5 Кікм2 – 767 тис.га, від 5 до 15 Кі/км2 – 152 тис.га, понад 15 Кі/км2 – 58 тис.га. Найвищі рівні забруднення радіоцезієм виявлені в

Народицькому – 217 Кі/кв.км (с. Звіздаль), Олевському – 89 Кі/км2 (Діброва, завод), Коростенському – 46,5 Кі/км2 (с. Чигирі), Овруцькому – 33,9 Кі/км2 (с. Виступовичі) районах та у м. Коростені –102,65 Кі/км2. Площа забруднення понад 1 Кі/км2 в 703 населених пунктах становить майже 77 тис.га, у тому числі від 1 до 5

Кі/км2 – 63,7, від 5 до 15 Кі/км2 – 11,7 тис.га, понад 15 Кі/км2 – 1,3 тис.гектарів. Загальна площа забруднення понад 1 Кі/км2 сільгоспугідь та міжгосподарських лісів становила 472,8 тис.га. Радіоактивне забруднення характеризується значною плямистістю: території з низькими рівнями забруднення перемежовуються з ділянками із "піковими" показниками забруднення.

Спостереженнями за станом ґрунтів, проведеними лабораторією держуправління екологічної безпеки в Житомирській області (1998 р.), виявлено 80 випадків із 283 проб перевищення ГДК (гранично допустима концентрація) за вмістом не лише радіоактивних елементів, а й міді, цинку, нікелю, хрому, кобальту та нафтопродуктів. В Житомирській області внаслідок Чорнобильської катастрофи зазнали радіоактивного впливу та мають статус

постраждалих близько 530 000 чоловік, у тому числі 180 000 дітей. В забрудненій зоні знаходилось 753 населених пунктів, із них: 7 - у зоні відчуження; 63 - у зоні безумовного (обов’язкового) відселення; 302 - у зоні гарантованого добровільного відселення; 363 - у зоні посиленого радіаційного контролю. В цілому радіаційного забруднення зазнала територія

в 13 тис.км2, це майже половина Житомирської області (Екологічна ситуація Житомирщини, 1998). 1.1.2 Еколого-біологічні наслідки чорнобильської катастрофи Найбільшу небезпеку з точки зору радіотоксикології мають 90Sr, і 137Cs. Ці радіонукліди відрізняються високою біологічною рухливістю і відносяться до довго живучих, період напіврозпаду (Т ½) складає, відповідно,

28,6 і 30 років. (Аненков Б.Н Юдинцева Е.В 1991, Кабатников Г.І. та ін 1993). Міграція радіоцезію в ланцюзі грунт – рослина – тварина – продукція. Більша частина радіонуклідів в північних областях України представлена цезієм-137. В біологічному відношенні цей радіоізотоп являє собою велику небезпеку. 137Cs в ґрунтах знаходиться в основному в міцно фіксованій формі, частка якої з 1988 по 1992 рік збільшилась

з 43 до 68 %. З 1987 по 1992 рік частка обмінної і рухливої форми 137Cs знизилась відповідно в 1,2; 1,4; 2 рази. Найбільша біологічна доступність 137Cs в зоні аварії на ЧАЕС виявлена у 1988 році. Біологічна доступність 137Cs у 1989 - 1991 рр. складала 48 – 96 % (Бондар П.Ф. і ін. 1991). Радіоактивний цезій концентрується в ґрунті і залишається основним джерелом надходження в рослини,

м’ясо, молоко, організм людини. Сорбційні процеси радіонуклідів у ґрунтах впливають на перерозподіл їх форм, особливо при довготривалому перебуванні, тобто з часом змінюються їх фізико-хімічні форми, радіонукліди стають більш доступними для рослин. Полісся України характеризується дерново-підзолистими ґрунтами з малим відсотком глинистих мінералів, які фіксують цезій, з низьким вмістом форм калію

і нерідко високою вологістю. Це створює сприятливі умови для міграції радіонуклідів по ґрунтовому профілю та накопиченню їх в продукції рослинництва (Смоляр В.І 1992). Основна частина радіонуклідів зараз знаходиться у верхньому шарі ґрунту, внаслідок чого вони всмоктуються кореневою системою кормових культур. Так, на цілинних ґрунтах та дерново-підзолистому ґрунті в шарі 0 -

2 см знаходиться 67 - 73% цезію, 2 - 3 см – 14 - 27%, 3 - 4 см –3 - 12%, 4 - 5 см – 2 - 5%. На природному сінокосі та болотному торф’яному ґрунті в шарі 0 - 2 см – 32%, 2 - 3 см – 18%, 3 - 4 см – 18%, 4 - 5 см – 10%. Після обробітку ґрунту на сінокосі сіяних трав цезій розподіляється по всьому орному шарі. На величину переходу радіонуклідів із ґрунту в рослини впливає ряд факторів

і перш за все вид та властивості ґрунту, вид рослин та їх біологічні особливості, природно - кліматичні умови та ін. Так, надходження 137Cs із ґрунту в рослини в середньому в 5 - 10 разів менше, ніж 90Sr, однак для окремих районів коефіцієнт переходу (Кп) 137Cs досягає до 4,5%. До таких районів і відноситься територія Українського

Полісся. Коефіцієнт накопичення (Кн) стронцію-90 рослинністю за 10 років перебування його в ґрунті знизився в три рази, а цезію-137 – в 10 разів. За період 1987 - 1990 рр. КН радіоцезію знизився в 1,5 - 3 рази, що пов’язано з процесами міграції по вертикальному профілю ґрунту та його фіксація органо-мінеральною системою

ґрунту. За даними Б.С. Прістера та ін. (1992), А.С.Балашова та ін.(1993) при використанні рослин на корм, що ростуть на природних угіддях, необхідно враховувати той факт, що на перезволожених пасовищах накопичення радіоцезію в кормових видах культур проходить в 3 - 8 разів інтенсивніше, ніж на суходільних. Слід також відмітити, що концентрація радіоцезію в фітомасі рослин сильно змінюється в залежності від фенофази, причому динаміка концентрації радіоцезію в кормових

видах культур є видоспецифічною. Дослідження переходу радіонуклідів у ланцюзі грунт – рослина –тварина - продукція вказують на важливість врахування даних закономірностей при розробці структури раціону тварин. Адже величина Кн радіоцезію різними рослинами змінюється у широких межах і тим самим впливає на загальне надходження радіоцезію в організм тварин (Бондар П.Ф. та ін 1991). Радіоактивні ізотопи можуть надходити в організм сільськогосподарських тварин пероральним,

інгаляційним та перкутанним шляхами ( Алексахін Р.М 1991). Проте, потенційний вклад кожного із вказаних шляхів неоднаковий. Якщо в період радіоактивних викидів тварини знаходилися на пасовищі, то надходження радіонуклідів може складати (у відносних одиницях), пероральним шляхом - 1000, інгаляційним – 1, перкутанним - 0,0001. Тому в умовах радіоактивного забруднення основну увагу

необхідно звертати на зниження надходження радіонуклідів в організм сільськогосподарських тварин через шлунково-кишковий тракт (Анненков Б.Н Юденцева Е.В 1991). Поведінка радіонуклідів при надходженні в шлунково-кишковому тракті тварин визначається хімічними властивостями радіонуклідів, видовими, віковими та фізіологічними особливостями організму, балансом основних еле-ментів живлення в раціоні та іншими факторами (Алексахін Р.

М 1991). Загальновідомо, що основним шляхом виведення радіонуклідів із організму тварин є нирки та ШКТ (Анненков Б.Н 1980; Моісеєв А.А 1985.). З сечею виділяються радіонукліди, які всмокталися в кров, а також радіонукліди, що екскретувалися в порожнину кишечнику з організму. Екскреція цезію-137 нирками відбувається за рахунок фільтраційно - реабсорбційних та секреторно-дифузних

механізмів. При тривалому надходженні радіоцезію в організм тварин відбувається поступове насичення тканин та органів радіонуклідом. Відображенням цього процесу може бути зростання активності сечі та калу. Показник питомої активності екскретів може служити маркером насиченості організму радіоактивними речовинами. Період накопичення цезію-137 в організмі ВРХ за спостереженнями різних авторів триває від 30 до 150 діб (Корнєєв

Н.А Сироткін А.Н 1969.). Цей період змінюється станом рівноваги. При годівлі тварин раціонами з високим рівнем забрудненості (від 3 до 15 кБк/кг) стан рівноваги досягається за коротший період – на 8 день. Дослідженнями Л.А.Булдакова, І.Я.Панченка і І.А.Сарапульцева (1966) було показано, що з одним літром сечі, наприклад у овець, виводиться 9,16 %, а з 1 кг калу – 11,04 % від щодобового надходження радіонуклідів.

На основі отриманих результатів автори роблять висновки, що майже весь цезій-137, який виводиться через ШКТ, має ендогенне походження (1991). Таким чином, ефективність екскреції цезію-137 залежить від виду, віку, ваги, продуктивності та інших фізіологічних факторів великої рогатої худоби. Крім того виведення цього радіонукліда залежить також від форми радіоізотопу. В багатьох роботах визначали екскрецію цезію-137 організмом

ВРХ в залежності від фізико-хімічної характеристики радіонукліда. Відмінності в біохімічних та фізіологічних функціях, наявність в організмі різних форм радіонуклідів визначають різну шкідливість їх виведення після переходу на годівлю “чистими” кормами (Прістер Б.С. та ін 1991). За даними Р.М.Алексахіної, Н.А.Корнєєвої, виведення цезію-137 з організму ВРХ відбувається з ефективними періодами напіввиведення (Т1 -

Т2 - 46 діб). Кількість цезію-137, яка виводиться протягом першого періоду, складає 45%, а протягом другого – 55 %. Надходження радіонуклідів з продуктами харчування є основним джерелом внутрішнього опромінення в організмі людини (Прістер Б.С. та ін 1991; Смоляр В.І 1992; Асташева Н.М 1991). А оскільки продукти тваринництва – важливий інгредієнт харчування, то вони відносяться до основних

джерел надходження радіонуклідів в організм людини. За даними В.І.Смоляра (1992), в післячорнобильський період молоко і молочні продукти були одним із основних “критичних” продуктів, які визначали вміст 137Cs в раціонах харчування населення. Вміст 137Cs в молоці особливо збільшився в північно-західних та центральних районах республіки - до 113,2 і 301,9 Бк/кг відповідно. У 1987 р. з молоком в організм людини надходило 62,1

%, в 1988 – 30,9 %, в 1989 р. – 29,0 % радіонукліда, в той час як з іншими продуктами харчування його поступало значно менше: з м’ясними продуктами – 10,5 - 13,4 %, з рибою – 4 - 12,5 %, грибами – 8,4 - 39,7 %. В 1986 р. в середньому по країні забрудненість молочних продуктів 137Cs підвищилась в 1440 разів у порівнянні з 1985 роком. В наступні роки пройшло зниження активності 137Cs в молоці

і молочних продуктах. В 1990 році активність його в молочних продуктах складала в середньому 6,12 Бк/кг, однак в 33 рази перевищувала доаварійний рівень (Смоляр В.І 1992). Високим рівнем забрудненості після аварії характеризуються й інші харчові продукти. 1.2 Фактори, що впливають на перехід радіонуклідів у молоко та молочну продукцію. Перехід радіонуклідів у продукцію тваринництва залежить, перш за все, від рівня

і поцінності годівлі тварин, їх віку, фізіологічного стану, продуктивності та інших факторів. Для прогнозування початкової концентрації радіонуклідів в організмі тварин використовують такі параметри: коефіцієнт концентрації (КК), коефіцієнт накопичення (КН) та кратність накопичення (F). КК являє собою концентра-в органі в процентах від надходження радіонукліду з добовим раціоном; КН відношення концентрації радіонукліду в органі і раціоні;

F - відношення вмісту радіонукліду в органі, тканині чи організмі в цілому до вмісту у добовому раціоні, його можна визначити за формулою: F=CxM:Q, де С - концентрація радіонукліду, Бк/кг, М - маса органу, кг; Q - активність радіонукліду, що надходить за добу, Бк. У високопродуктивних тварин коефіцієнт переходу радіоцезію з кормів в організм, як правило, нижчий, ніж у низькопродуктивних. Істотний вплив на величину коефіцієнта переходу чинить збалансування раціонів

годівлі тварин за основними і, особливо, мінеральними елементами. Цезій-137 інтенсивніше переходить із кормів в молоко і м'ясо порівняно з стронцієм-90. Таблиця 1.1 Середні дані про перехід радіонуклідів із добового раціону в продукцію тваринництва (% від вмісту в раціоні на 1 кг продукту) Вид продукції Радіонуклід нукліди цезій-137 стронцій-90

Молоко коров'яче - стійловий період 0,7 0,14 - пасовищний період 0,9 0,14 Яловичина 4 0,04 Свинина 15 0,10 Баранина 15 0,10 М'ясо куряче 450 0,20 Яйця 3,5 3,20 Встановлено певний зв'язок між вмістом клітковини у забрудненому раціоні корів при стійловому утриманні і переходом цезію-137 у молоко. Так, із збільшенням вмісту клітковини в раціоні з 1,3-1,8 до 3,1 кг/добу відмічається зменшення коефіцієнта концентрації цезію-137 від 0,9 до 0,6.

Як свідчать експерименти, коефіцієнти переходу цезію-137 в молоко з раціону з різними рівнями забруднення кормів при стійловому утриманні і випасанні корів на культурному пасовищі мало відрізнялись ( від 0,48 до 0,74). Проте за утримання корів на малопродуктивному природному пасовищі з рідким травостоєм відміча¬ється багаторазове підвищення концентрації цезію-137 у молоці. Це пояснюється низькою якістю трави на природному пасовищі

і поїданням тваринами верхнього шару дернини з високою концентрацією радіоцезію. У середньому, для стійлового періоду прийнятий коефіцієнт концентрації цезію-137 з раціону в молоко 0,7, а для пасовищного - 0,9 %. При контролі вмісту радіонуклідів у раціоні ВРХ враховується наявність їх в окремих кормах, що входять до складу раціону, і коефіцієнта концентрації (КК) з раціону в продукцію.

Прогноз вмісту радіонуклідів у продуктах тваринництва (А прод) розраховують за формулою: А прод = А рац х КК/100, (1.1) де :А рац - активність радіонуклідів добового раціону, Бк; КК - коефіцієнт концентрації вміст цезію-137 у раціоні корів. Для забезпечення виробництва молока і м'яса згідно з діючими нормативами встановлюють межі допустимого вмісту 137Cs і 90Sr в раціонах ВРХ різного віку і рівня продуктивності, граничне допустимі рівні (ГДР)

радіоактивного забруднення різних кормів, ГДР забруднення грунтів, де можливе виробництво кормових культур. Границя допустимого вмісту радіонукліду в раціоні визначається за співвідношенням: ГДВ = ДР х 100/КК, (1.2) де: ГДВ = гранично допустимий вміст радіонукліду в раціоні ВРХ, Бк; ДР - допустимий рівень вмісту радіонукліду в харчовому продукті (молоко, м'ясо), Бк/л (кг); Радіонукліди, що надходять в організм з кормами, всмоктуються в кров у відповідних відділах

шлунково-кишкового тракту. За час, що вимірюється хвилинами, вони розподіляються по судинній системі і виводяться з крові з сечею, потом, калом, молоком та внаслідок фізичного розпаду. Частина радіонуклідів відкладається в тканинах, звідки надходить у кров і знову втягується в процес виведення. Процес виведення з тканин та органів звичайно повільніший, ніж процес накопи¬чення. Швидкість транспортування вмісту шлунково-кишкового тракту впливає на параметри

метаболізму радіонуклідів. Згідно з вимогами ДР-97 вміст цезію-137 у молоці і молочній продукції для харчових потреб не повинен перевищувати 100 Бк/л, стронцію-90 - 20 Бк/л. Для одержання такого молока при низькій якості кормів (коли перехід радіоцезію може досягти 1 % добового вживання з кормами) і відповідній продуктивності стада з надоєм 7-8 кг молока за добу в раціоні дійної корови повинно бути не більше 10 кБк цезію-137.

Гранично допустимий вміст стронцію-90 в добовому раціоні дійних корів становить 20 кБк. При прогнозуванні вмісту радіоцезію в молоці на основі радіометрії проб трави в пасовищний період необхідно враховувати можливе надходження в організм корів радіоцезію з частинками ґрунту при випасанні. Важливо запобігти випасанню корів на зріджених посівах озимого жита або пасовищах з слабкою дерниною і низьким (менше 10 см) травостоєм, де концентрація радіоцезію за потрапляння

ґрунту з кормом в організм тварин може зростати до 4 разів. Мінімальна активність радіонуклідів надходить в організм при випасанні на культурних пасовищах з добрим травостоєм або при стійловій годівлі корів скошеною травою. Для видалення частинок ґрунту необхідно мити коренеплоди і картоплю. Ефективним способом зниження забруднення радіоцезієм продуктів тваринництва

є використання в раціонах кормових добавок, що вибірково зв'язують радіонукліди в шлунково-кишковому тракті тварин, зокрема, фероціанідних препаратів. Використання їх в складі болюсів, солі-лизунця і комбікормів для лактуючих корів і молодняка ВРХ на заключній стадії відгодівлі дає змогу знизити концентрацію цезію-137 у молоці від 3 до 10 разів, в м'ясі - від 2 до 5 разів залежно від рівня радіоактивного забруднення раціонів в умовах

пасовищного і стійлового утримання. 1.3. Заходи щодо зниження надходження радіонуклідів в продукцію тваринництва Заходи щодо зниження концентрації радіонуклідів у продуктах тваринництва можна умовно поділити на такі основні групи: 1) технологічні - при випасанні тварин і їх утриманні; 2) зміна режиму годівлі і складу раціонів тварин; 3) технологічна переробка продуктів тваринництва; 4) зміна спеціалізації галузей тваринництва (перепрофілювання).

1.3.1 Технологічні заходи зниження надходження радіонуклідів при випасанні тварин та їх утриманні У багатьох радіологічних ситуаціях в суміші випавших радіонуклідів важливу роль відіграють короткоживучі компоненти. В цих випадках ефектив-ним заходом зниження надходження радіонуклідів в тваринницьку продукцію може стати тимчасове припинення випасання, тобто переведення тварин на стійлове утримання з годівлею чистими кормами (організація зеленого конвеє-ра).

Цей захід дуже ефективний насамперед щодо йоду-131. В цьому випадку виключається можливість надходження радіоактивних речовин з дерниною, на якій знаходиться значна частина радіонуклідів. Крім того, контрольоване над-ходження радіонуклідів із зеленим кормом дає змогу отримати продукцію тва-ринництва з відомим рівнем радіоактивного забруднення. При стійловому утриманні великої рогатої худоби порівняно з пасовищним зменшується надходження стронцію-90,

йоду-131 і цезію-137 в раціон тварин та продукцію тваринництва (молоко) у 3-10 разів. Траву, забруднену короткоживучими радіонуклідами, можна використовувати для виробництва сіна, гранул або силосу, які перед згодовуванням підлягають зберіганню; протягом якого зменшується концентрація радіонуклідів за рахунок розпаду коротко - живучих компонентів. Зменшення надходження радіонуклідів в організм тварин і продукти тваринництва можна досягти шляхом докорінного поліпшення сіножатей

і пасовищ. Крім того, потрібно враховувати, що при випасанні на пасовищах тварин у їх організм потрапляє значна кількість ґрунту, особливо при використанні низькопродуктив¬них пасовищ. Шляхом докорінного поліпшення сіножатей і пасовищ можна зменшити надходження стронцію-90 і цезію-137 в раціон продуктивних тварин, а отже, в молоко і м'ясо в 10 — 20 разів (Р. М. Алексахін та ін 1992).

1.3.2 Зміна режиму годівлі і складу раціону тварин для зменшення вмісту радіонуклідів в продукції тваринництва Зміна режиму годівлі і складу раціону сільськогосподарських тварин для зменшення вмісту радіонуклідів у тваринницькій продукції пов'язана з проведенням трьох груп заходів: 1) вилучення з раціону забруднених радіонуклідами кормів (тобто перехід на годівлю «чистими» кормами; 2) організація підбору кормів-інгредієнтів раціону так, щоб обмежити загальне надходження радіоактивних

речовин в організм тварин; 3) збагачення раціонів добавками, які використовуються в нормальній практиці годівлі і сприяють поліпшенню обмінних процесів в організмі, а також введення в раціон спеціальних добавок, які прискорюють декорпорацію радіонуклідів з організму тварин, гальмують процес абсорбції і накопичення радіонуклідів в організмі. Припинення годівлі тварин забрудненими кормами є найпростішим і найефективнішим способом зменшення вмісту радіоактивних речовин в організмі тварин

і продуктах тваринництва. Для зниження вмісту радіонуклідів в організмі сільськогосподарських тварин і тваринницькій продукції важливе значення має оптимізація живлення, зокрема мінерального. При цьому ефективним може бути застосування як окремих мінеральних елементів, так і комплексних добавок, що містять основні мікро-і макроелементи, біологічні активні речовини, премікси, сорбенти. Класичним прикладом обмеження акумуляції радіостронцію

і радіоцезію у тварин або зниження його виділення з молоком є збагачення раціону тварин на кальцій, який є неізотопним носієм радіостронцію, та калієм, що є неізотопним носієм радіоцезію. Так, збагачення раціонів корів на кальцій дає змогу знизити вміст радіоактивного стронцію в молоці і м'ясі приблизно в 2 - 4 рази, а за даними М. А. Корнєєва та А. М. Сироткіна (1987) - у 8-12.

Слід підкреслити винятково важливе значення калію в запобіганні переходу радіоцезію в продукцію тваринництва. Калій відіграє важливу роль у функціональній діяльності багатьох фізико - біохімічних систем тварин, зокрема вуглеводного обміну, ферментів, гормонів, клітинних мембран. Тому збагачен-ня раціонів добавками, які містять калій, сприяє зменшенню накопичення радіо цезію. 1.3.3 Технологічна переробка продукції тваринництва як захід зниження вмісту у ній радіонуклідів

Технологічна переробка продукції тваринництва (тобто її очищення та дезактивація) для зменшення вмісту радіонуклідів, як правило, значно складніша й економічно менш вигідна, ніж використання прийомів обмеження накопичення їх у молоці, м'ясі, яйцях та інших продуктах тваринництва, і має допоміжне значення. Однак технологічна переробка молока

є ефективним засобом його деактивації. Так, згідно з узагальненими даними М. А. Корнєєва та А. М. Сироткіна (1987), після сепарування незбираного коров'ячого молока лише 8 - 16 % стронцію-90, йоду-131 та цезію-137 залишається в вершках, а решта переходить у молочні відвійки. Дво- або триразове промивання вершків теплою водою і знежиреним молоком зменшує вміст у них стронцію-90 ще в 50 -

100 разів. При переробці вершків на вершкове масло значна частина радіонуклідів переходить у відвійки і промивні води. Концентрація стронцію-90, йоду-131 та цезію-137 у вершковому маслі при цьому зменшується відповідно на 36, 76 та 49 % порівняно з їх концентрацією у вершках. Перетоплення вершкового масла дає змогу практично повністю видалити з нього стронцій-90 та цезій-137 і 10 % йоду-131 (М. М. Городній та ін 1993). При переробці молока на сир вміст стронцію-90 та цезію-137

знижується на 90 %, а йоду-131 на 70 %. Існують також прийоми очищення молока від радіоактивних речовин без істотної зміни його хімічного складу та властивостей. Так, застосування пірофосфату, який зв'язує стронцій, дає змогу протягом однієї доби вилучити з молока до 83 % стронцію-90. За допомогою іонообмінних смол можна швидко і досить ефективно очистити молоко і від інших радіоактивних речовин.

Так, один об'єм аніоніту Дауекс 2 дає змогу вилучити більш ніж 95 % йоду-131 з 230 об'ємів молока та 50 % стронцію-90. Одним об'ємом катіоніту можна вилучити близько 70 % цезію-137 з 30 об'ємів молока. Електродіалізний метод очищення молока дає змогу вилучити до 90 % стронцію-90 та 99 % цезію-137, а на електродіалізній установці з аніонообмінними і мембранами - 70 - 90 % йоду-131. РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ

ДОСЛІДЖЕНЬ Основою методології наших досліджень служила концепція екологічного моніторингу, системний підхід, наукові положення сільськогосподарської радіоекології та концепція ведення агропромислового виробництва на забруднених територіях та їх комплексної реабілітації за період 2000 - 2010 рр. Овруцький молочно - консервний комбінат знаходиться на території м. Овруч. Початкова потужність Овруцького молочно – консервного комбінату складала 5 000 туб.

Згущеного молока з цукром за рік. В 1989 році потужність комбінату досягла 57 338 туб. за рік, 1997 році – 11147 туб 1998 році -12542 туб 1999 році – 14042 туб. Комбінат має 6 основних цехів: - консервний; - незбирономолочної продукції; - маслоробний; - цех сухого молока; - жестянобаночний; - тарний; - готової продукції. Овруцький МКК розташований на радіаційно забрудненій території

і відноситься до третьої зони, тому молочна продукція, яка надходить до комбінату і випускається ним проходить обов'язковий радіаційний контроль. Основною метою наших досліджень було проведення аналізу технологічного процесу переробки молока з підвищеним рівнем вмісту радіонуклідів на Овруцькому молочно-консервному комбінаті. В завдання досліджень входило: - аналіз радіаційного забруднення молока, що надходить до

Овруцького молочно-консервного комбінату; - аналіз забруднення молока та молочної продукції на виході технологічних ліній; - визначення коефіцієнтів переходу 137Cs і 90Sr в молочні продукти Для реалізації мети та завдань досліджень нами було проведено радіаційний аналіз молока та молочних продуктів на Овруцькому молочно-консервному комбінаті Житомирської області за такою схемою: Рис. 1 Технологічна схема переробки молока на

ОМКК. Об’єктами спостережень були: 1 Забрудненість молока цезієм –137 та стронцієм –90 , що надходить від населених пунктів зони радіоактивного забруднення. 2 Питома активність 137 Cs та 90Sr в молоці та молочних продуктів, що виробляються на комбінаті. Дані по забрудненості молока цезієм – 137 та стронцієм – 90 , що надходить від населених пунктів зони радіоактивного забруднення та питомій активності 137Cs та 90Sr в молоці та молочних продуктів, що виробляються

на комбінаті нами взято з даних лабораторії молочно - консервного комбінату та радіологічних служб району. Для більш об’єктивного аналізу забруднення молока, що надходить до комбінату нами були проведенні власні дослідження вмісту 137Cs та 90 Sr . З цією метою відбір проб молока проводили з кожної партії, яка надходила з окремого населеного пункту, величина середньої проби складала 1 л. Відбір проб молока та молочних продуктів проводили на молочних пунктах, молочноконсервному комбінаті.

Проби рідких продуктів (молоко, сметана), які знаходяться в невеликих ємностях (бідони, фляги та ін.) відбирали після перемішування. З великих ємностей (цистерн, чанів) проби відбирали з різної глибини ємкості чашкою з продовженою ручкою або спеціальним пробовідбирачем (циліндрична трубка діаметром 9-10 мм). Для дослідження можна використовувати як незбиране молоко, так

і відсепароване. Точкові проби зливали в одну ємність, перемішували і відбирали середню пробу величиною для молока 1 –2 л, сметани - 0;2-1 л, яка залежить від величини всієї партії продукції. Проби розфасованих продуктів (молоко, кефір та ін.). відбирали від партії в кількості до 1 л, сметани - до 0,5 кг, сиру та масло -0,3 кг, згущене та сухе молоко -0,3 кг.

Кожний відібраний зразок був окремо упакований і мав відповідну етикетку, на яку наносилась повна інформація про місце та умови відбору та був відправлений в лабораторію молочного комбінату. Всі відібрані зразки підлягали гамма спектрометрії на приладі „РИБГ” РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ 3.1 Питома активність 137Cs та 90Sr в молоці, що надходить до

Овруцького молочно-консервного комбінату. Як уже відмічалось вище молоко і молочні продукти були, є і будуть основними “критичними” продуктами тваринництва щодо формування внутрішньої дози опромінення населення, що проживає на забруднених територіях. Виходячи з цього, наші дослідження були направлення перш за все на вивчення забрудненості молока, що надходить з окремих населених пунктів до молочноконсервного комбінату.

Основним постачальником молока для молочноконсервного комбінату являються колективні сільхозпідприємства, та приватний сектор, які розташовані в радіусі 140 км. До сировинної зони комбінату входить п’ять районів: Овруцький, Лугинський, Народицький, Олевський, Малинський. Результати аналізу забрудненості радіоцезієм молока наведено в (табл.

3.1.) Таблиця 3.1 Забруднення молока 137 Cs , що надходить до Овруцького молочно-консервного комбінату за 2005 р. Райони Вміст 137 Cs в молоці , Бк/кг Норма min max середнє Овруцький 18 42 30 100 Народницький 32 58 44 100 Лугінський 28 50 37 100 Олевський 24 47 38 100 З даних таблиці 3.1. видно, що найбільш забруднене молоко надходить

із Народицького району. Так, в середньому за рік з Народицького району надходить молоко з питомою активністю в межах 32 - 58 Бк/кг, середнє значення складає 44 Бк/кг. З Овруцького району – 18 - 42 Бк/кг, середнє значення становить 30 Бк/кг, з Лугинського району – 28 – 50 Бк/кг, середнє -30 Бк/кг, з Олевського району – 24 – 47

Бк/кг, середнє -38 Бк/кг. Результати аналізу забрудненості молока стронцієм наведено в (табл. 3.2.) Таблиця 3.2 Забруднення молока радіостронцієм, що надходить до Овруцького молочно консервного комбінату за 2005 р. Райони Вміст 90Sr Бк/кг Норма min max середнє Овруцький 0,22 0,52 0,34 20 Народницький 0,47 0,72 0,57 20 Лугінський 0,34 0,58 0,43 20

Олевський 0,37 0,56 0,44 20 З даних таблиці 3.2 видно, що найбільш забруднене молоко 90Sr надходить із Народицького району. Так, в середньому за рік з Народицького району надходить молоко з питомою активністю в межах 0.47 – 0.72 Бк/кг, середнє значення складає 0.57 Бк/кг. З Овруцького району – 0,22 – 0,52 Бк/кг середнє значення становить 0,34 Бк/кг, з Лугінського району – 0,34 – 0,58

Бк/кг середнє 0,43 Бк/кг, з Олевського району – 0,37 – 0,56 Бк/кг, середнє 0,44 Бк/кг. Проте, слід відмітити що все молоко, що надходило з районів до молочноконсервного комбінату за 2005 рік було забруднене в допустимих ме-жах ДР - 97. 3.2. Аналіз молочної продукції на виході технологічних ліній При проведенні радіологічної оцінки якості молока і молочних продуктів як по 137Cs так

і по 90 Sr коливалося в широких межах. Тому ми в своїх дослідженнях аналізували забруднення продукції, одержаної від молока забрудненого мінімально і від молока, яке забруднено максимально. Мінімальна питома активність 137Cs та 90Sr в молочній продукції на виході технологічних ліній наведена на схемі 3.1. Схема 3.1. Питома активність 137Cs та 90Sr в молочній продукції на виході технологічних ліній (min),Бк/кг З даних схеми 3.1 видно, що питома активність

Cs137 та Sr 90 в молоці і молочних продуктів при його переробці змінюється в залежності від виду продукції. Так, при технологічній переробці молока з наведених мінімальних значень найбільш забрудненим продуктом є молоко сухе. Найменш забрудне-ним продуктом є масло. Максимальна питома активність Cs137 та Sr 90 в молочній продукції на виході технологічних ліній наведена на схемі 3.2. Схема 3.2. Питома активність 137 Cs та 90Sr в молочній продукції на виході технологічних

ліній (мах), Бк/кг Аналогічна ситуація спостерігається з наведених максимальних значень (схема 3.2). Так, на виході технологічних ліній найбільша питома активність спостерігається в молоці сухому. Найменша питома активність відмічається в маслі. Середні значення питомої активність 137Cs та 90 Sr в молочній продукції на виході технологічних ліній наведені на схемі 3.3. Схема 3.3. Питома активність Cs137 та Sr 90 в молочній продукції на виході технологічних ліній (середні),

Бк/кг З даних середніх значень схеми 3.3 видно, що питома активність Cs137 та Sr 90 молоці і молочних продуктів при його переробці змінюється в залежності від виду продукції. Так, при технологічній переробці молока з наведених середніх значень найбільш забрудненим продуктом є молоко сухе. Найменш забрудненим продуктом є масло. Для більш повної картини переходу радіонуклідів в молочну продукцію при переробці забрудненого молока

нами було проведено розрахунки коефіцієнтів переходу 137Cs та 90 Sr в різні молочні продукти (Табл 3.3, Табл. 3.4) Таблиця 3.3 Коефіцієнти переходу 137Cs із молока в продукти його переробки Продукти min max середні фактичні довідкові фактичні довідкові фактичні довідкові Вершки з масовою часткою жиру 30% 1,5 0,72 0,92 0,72 1,14 0,72

Сметана з масовою часткою жиру 20 % 1,1 0,85 0,64 0,85 0,85 0,85 Масло вершкове 0,9 0,18 0,5 0,18 0,7 0,18 Молоко збиране 1,3 0,97 0,95 0,97 1,1 0,97 Молоко сухе незбиране 4 8 2,74 8 3,4 8 Молоко згущене незбиране 1,66 3,28 1,3 2,38 1,3 2,38 Іриска 1,83 10,5 1,12 10,5 1,4 10,5 Із даних таблиці 3.3 видно, що під час технологічної переробки молока у вершки з масовою часткою жиру 30 % коефіцієнт переходу 137Cs становить 1,14, для сметани з масовою

часткою жиру, 20 % - 0,85, масло вершкове – 0,7, молоко збиране – 1,1, молоко сухе незбиране – 3,4, молоко згущене незбиране – 1,3, іриска – 1,4. При порівнянні фактичних та довідкових даних видно, що фактичні коефіцієнти переходу суттєво відрізняються від коефіцієнтів переходу довідкових. Так, фактичні КП 137Cs у вершки були майже в два рази вищими, в масло вершкове - у 2,5 ризи менший, сир - 1,5 рази вищий, молоко сухе незбиране - у 2,3 рази менший, молоко згущене незбиране - у 2 рази

менший, іриска - у 7,5 разів менший. Коефіцієнти переходу фактичні та довідкові майже співпали по таких продуктам як: сметана та молоко збиране. Результати з визначення КП стронцію-90 у молочні продукти наведені в таблиці 3.4. Із даних таблиці видно, що під час технологічної переробки у вершки з масовою часткою жиру, 30 % коефіцієнт переходу 90Sr становить 2,28, для сметани з масовою часткою жиру,

20 % 0,93, у масло вершкове – 0,3, молоко збиране – 1,06, сир м’який кисло – молочний з масовою часткою жиру, 9 % - 3,25, молоко сухе незбиране – 10,9, молоко згущене незбиране – 2,4, іриска – 11,2. При порівнянні фактичних та довідкових даних з наведеної таблиці 3.4 видно, що коефіцієнт переходу 90Sr фактичні і коефіцієнти переходу 90Sr довідкові значно відрізняються. Так, фактичні КП 90Sr у вершках були майже в 3,3 рази вищими, у масло вершкове

КП у 3,5 ризи менший, молоко збиране КП у 1,5 рази вищий, сир КП 1,5 рази меншим, у молоко сухе незбиране КП у 1,3 рази вищий, іриска КП у 1,1 рази вищий. Так, отримані нами фактичні дані співпали тільки з довідковими по таких продуктах як: молоко згущене незбиране та сметана з масовою часткою жиру, 20 %. Таблиця 3.4 Коефіцієнти переходу 90Sr із молока в продукти його переробки

Продукти min max середні фактичні довідкові фактичні довідкові фактичні довідкові Вершки з масовою часткою жиру 30% 2,9 0,69 1,5 0,69 2,28 0,69 Сметана з масовою часткою жиру 20 % 1,25 0,77 0,61 0,77 0,93 0,77 Масло вершкове 0,4 0,11 0,12 0,11 0,3 0,11 Молоко збиране 1,16 0,65 1,03 0,65 1,06 0,65 Молоко сухе незбиране 12,8 8 6,96 8 10,9 8 Молоко згущене незбиране 2,95 2,38 1,43 2,38 2,4 2,38

Іриска 13,3 10,5 6,96 10,5 11,2 10,5 ВИСНОВКИ 1. В результаті проведення інформаційного пошуку встановлено, що молоко і молочні продукти були, є і будуть основними “критичними” продук-тами тваринництва щодо формування внутрішньої дози опромінення населення, що проживає на забруднених територіях. 2. Аналіз питомої активності Cs137 молока, яке надходило до

Овруцького МКК показав, що найбільш високий її рівень спостерігався в молоці із Народицького району. Так, в середньому за рік з Народицького району надходить молоко з питомою активністю за Cs137 в межах 32 - 58 Бк/кг. Проте, слід відмітити що все молоко, що надходило з районів до молочноконсервного комбінату за 2003 рік було забруднене в допустимих межах

ДР - 97. 3. При технологічній переробці молока з наведених середніх значень найбільш забрудненим молочним продуктом є молоко сухе (питома активність 137Cs та 90 Sr , відповідно - Cs –92 Sr – 3,5 Бккг. Найменш забрудненим продуктом є масло вершкове - Cs – 19 Sr – 0,09 Бккг 4. Розрахунки Кп 137Cs та 90 Sr з молока в молочні продукти показали , що вони були різними

і не завжди відповідали довідковим. Так, фактичні КП 90Sr у вершках були майже в 3,3 рази вищими, а у масло вершкове - у 3,5 ризи меншими. Отримані нами Кп співпали тільки з довідковими по таких продуктах як: молоко згущене незбиране та сметана з масовою часткою жиру, 20 %. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Алексахин Р.М. Авария на Чернобыльской АЭС и с х. производство //Вестн. с х. науки. – 1990. – №10. –

С.167 – 170. 2. Алексахин Р.М Нарышкин М.А. Миграция радионуклидов в лесных биогеоценозах. – М.: Наука, 1977. – 144 с. 3. Алексина М.Ю. Радиобиологические эффекты в различных органах и тканях животных в зоне радионуклидного загрязнения в результате аварии на ЧАЭС. – К 1994. 4. Анненков Б.Н. Миграция Sr-90, Cs-137 и І-131 по цепи корм – сель-скохозяйственные животные – продукты животноводства. –

М.: Наука, 1980. – С.131 – 144. 5. Анненков Б.Н Юдинцева Е.В. Основы сельскохозяйственной радио-биологии. – М.: Агропромиздат, 1991. – 287 с. 6. Асташева Н.П. Проблемы животноводства на территории Украины, подвергшейся радиоактивному загрязнению в результате аварии на ЧАЭС //Пробл. с х. – К 1991. – С.22. 7. Балашова

А.С. Масштабы катастрофы. Социально-экономические последствия катастрофы // Чернобыльская катастрофа/Под ред. В.Г.Барьяхтара. – К.: Наук. думка, 1995 . – С.19 – 43. 8. Белова Е.М Антропова З.Г. Оценка размеров поступления долгожи-вущих радиоизотопов в растительности в различных экологических условиях //Радиоактивные изотопы в почвенных и пресноводных системах. –

Свердловск, 1981. – С. 3 – 8. 9. Болдарев А.В Дутов А.И. Проблемы сельскохозяйственной радио-логии //Сб. науч. тр. – К 1991. – Вып.2. – С.121 – 122. 10. Болдарев А.В Коновалова М.Е. Влияние удобрений на накопление стронция–90 и цезия–137 в урожае основных сельскохозяйственных культур Средней Азии //Вторая Всесоюз. конф. по с х. радиологии:

Тез. докл. – Об-нинск, 1984. – Т.1. – С. 2. 11. Бондарь П.Ф. Оценка влияния некоторых природных факторов на по-ступление стронция–90 и цезия–137 в растения и прогнозирование накопления этих радионуклидов в урожае //Вторая Всесоюз. конф. по с х. радиологии: Тез. докл. – Обнинск, 1984. – С.100. 12. Булавик И.М. Содержание цезия-137 в почве и древесной раститель-ности при различной

плотности загрязнения территории радионуклидами //Экол. и соц. пробл. лесн. хоз-ва Белоруссии. – Минск, 1991. – С.89 – 99. 13. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва //За ред. д-ра с г. наук Є.Г. Дегодюка. – К.: Урожай, 1992. – 314 с. 14. Гофман Дж. Чернобыльская авария: Радиационные последствия для настоящего и будущих поколений. – Минск: Высш. шк 1994. – 576 с. 15. Гудков І.М Ткаченко

Г.М. Основи сільськогосподарської радіобіології і радіоекології. Підручник. – К.: Вища шк 1993. – 216с. 16. Екологічна ситуація Житомирщини: Стат. зб. – Житомир: К 1998. – С. 47 – 49. 17. Корнеев Н.А Сироткин А.Н Корнеева И.В. Снижение радиоактивности в растениях и продуктах животноводства. – М.: Атомиздат, 1977. – 208 с. 18. Машкін. М.І. Молоко

і молочні продукти. – К.: Урожай, 1996.– 333с. 19. Медичні аспекти тривалої дії малих доз радіації внаслідок Чорнобильської катастрофи /Парамонов З.М Шатило В.Й Толстанов О.К. та ін. //Пробл. і перспективи розвитку охорони здоров’я в Житомирській області: Матеріали наук практ. конф. –

Житомир, 1995. – С. 149 – 152. 20. Моисеев А.А Рамзаев П.В. Цезий-137 в биосфере. – М.: Агропромиздат, 1975. – С.3 – 50. 21. Основы сельскохозяйственной радиологии /Б.С. Пристер, Н.А. Лощилов, О.Ф. Немец, В.А. Поярков. – 2-е изд перераб. и доп. – К.: Урожай, 1991. – 471 с. 22. Пристер Б.С Лощилов

Н.А Немец О.Ф. Основы сельскохозяйственной радиологии. – К.: Урожай, 1998. – 256 с. 23. Пристер Б.С Омельяненко Н.П Перепелятникова Л.В. Миграция радионуклидов в почве и переход их в растения в зоне аварии на ЧАЭС //Почвоведение. – 1992. – №10. – С.51 - 60. 24. Романчук Л.Д. Радіоекологічна оцінка раціонів з різним рівнем мікроелементів як засобу зниження надходження

цезію - 137 в організм жуй-них: Дис канд. с г. наук: 06.00.32, 06.00.16. – Житомир, 1996. – С.153. 25. Савченко Ю.И Глущенко Л.Н Смовдырь И.С. Содержание цезия–137 и стронция–90 в молоке и мясе при скармливании трепела // Пробл. с х. радиоэкологии – 10 лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС: Тез. докл. 2-ой Междунар. конф. –

Житомир, 1996. – С.54 -56. 27. Сельскохозяйственная радиоэкология /Под ред. Р.М. Алексахина, Н.А. Корнеева. – М.: Экология, 1991. – С.102-103. 28. Сельскохозяйственная радиоекология/Р.М. Алексахина, А.В.Васильев, В.Г. Дикарев и др.; Под ред. Р.М. Алексахина, Н.А.Корнеева. – М.: Экология, 1992. – 400с.

29. Смоляр В.И. Ионизующая радиация и питание. – К.: Здоровье, 1992. – 176 с. 30. Юдинцева Е.В. Снижение содержания радиоактивных веществ в продукции растениеводства. – М.: Агропромиздат, 1989. – 38с.