Економічна сутність зобов'язань

ЗМІСТ
 
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.ЕКОНОМІЧНАСУТНІСТЬ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЯК ОБ'ЄКТУ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
1.1.    Поняття,класифікація, оцінка та нормативне закріплення обліку зобов'язань
1.2.    Міжнародністандарти з обліку зобов'язань
1.3.    Загальнатехніко-економічна характеристика підприємства ВАТ «СПМК- 33»
РОЗДІЛ 2.ОРГАНІЗАЦІЯБУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ 3 ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ОБЛІКОВІЙ СИСТЕМІ
2.1.    Організаціяобліку розрахункових операцій, форми безготівкових розрахунків в Україні
2.2.    Організаційно-технічніаспекти обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками
2.3.    Податковийоблік розрахунків з постачальниками та підрядниками
2.4.    Облік,аналіз та аудит розрахунків з постачальниками та підрядчиками в умовахфункціонування інформаційних систем
2.5.    Організаціяконтролю розрахунків з постачальниками та підрядниками Державною податковоюслужбою України
РОЗДІЛ 3.ОРГАНІЗАЦІЯАУДИТУ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ 3ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ
3.1.    Організаціяпроцесу аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками
3.2.    Організаціяаналізу складу та структури кредиторської заборгованості
3.3.    Аналізпоказників, що характеризують кредиторську заборгованість
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП
Актуальністьтеми дослідження полягає в тому, що в умовах до ринкової економіки,впровадження ринкових механізмів, зростаючого різноманіття форм власності,охоплення приватизації різних сфер економіки України, реформування економічнихвідносин потрібні радикальні зміни в системі бухгалтерського обліку розрахунківз постачальниками та підрядниками з умовою отримання достовірної інформації дляприйняття економічних обґрунтованих рішень та попередження ризику і фінансовоїдіяльності підприємства.
Ціобставини обумовили актуальність проблеми, її теоретичну та практичнузначимість, а також визначити вибір теми цієї роботи, її цілі та основнінапрямки. Для організації обліку того чи іншого процесу необхідно чітко уявитийого економічну сутність та характеристику, цілі та значення для управліннягосподарством, з'ясувати облікові задачі. В цьому зв'язку, актуальним стаєвивчення обліку розрахунків з постачальниками та клієнтами.
Метоютеперішньої роботи є розробка основних організаційних та методичних аспектівобліку та аналізу, методологічних принципів. Удосконалення організації облікута аналізу розрахунків з постачальниками проводиться з метою зниженнясобівартості продукції, підвищення рентабельності виробництва (робіт, послуг),виявлення та використання внутрігосподарчих резервів, попередження перевитратта зловживань.
Длядосягнення зазначеної цілі поставлені та вирішені наступні задачі:
·          дослідженомісце та роль розрахунків з постачальниками та підрядниками в управліннявиробництвом;
·          вивченіорганізаційні засади обліку, аудиту та аналізу щодо розрахунків зпостачальниками та підрядниками в ринкових умовах;
·          визначеніосновні направлення удосконалення бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу;
·          вивченаметодика аналізу та аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками.
Предметомдослідження дипломної роботи є методика та організація облікового тааналітичного процесу розрахунків з постачальниками та клієнтами в умовахринкових відносин.
Об'єктомдослідження вибрано ВАТ «СПМК — 33».
Теоретичноюта методологічною основою дипломної роботи є закони України, накази та вказівкипрезидента України, постанови НБУ та Міністерства фінансів України та іншізаконодавчі акти, регулюючі та регламентуючі діяльність підприємства,законопроекти, методика вітчизняного та зарубіжного обліку та аналізу .
Дипломнаробота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використанихджерел та додатків.
Увступі обумовлено актуальність теми дослідження, її основні цілі та задачі,розкриті предмет, об'єкт та структура дипломної роботи.
Упершому розділі «Економічна сутність зобов'язань як об'єкту обліку,аналізу та аудиту на підприємствах» висвітлені основні аспекти щодоорганізації обліку, аудиту та аналізу розрахунків з постачальниками тапідрядчиками в ринкових умовах.
Удругому розділі «Організація бухгалтерського обліку розрахунків зпостачальниками та підрядниками в національній обліковій системі» вивченаметодика обліку розрахункових операцій та форми безготівкових розрахунків,розкриті організаційно-технічні аспекти обліку, особливості обліку розрахунківз постачальниками в умовах функціонування АРМ бухгалтера, основні положення податкового обліку розрахунків зпостачальниками та підрядниками, а також організація контролю розрахунків зпостачальниками та підрядниками Державною податковою службою України.
Утретьому розділі «Організація аудиту та аналізу розрахунків в зпостачальниками» висвітлена організація процесу аудиту розрахунків з постачальникамита підрядниками, організація аналізу складу та структури кредиторськоїзаборгованості, а також аналіз показників, що характеризують кредиторськузаборгованість, методика проведення аналізу виконання угод майбутнього періодуз тим, щоб з'ясувати розширення або впровадження яких угод з постачальниками здатнапринести максимальну користь підприємству. Дана оцінка виконання угод заобсягом, ритмічністю поставок та якістю продукції. Визначені розміри втрат уразі несвоєчасного або неповного виконання зобов'язань за угодами.

РОЗДІЛ 1
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЯК ОБ'ЄКТУ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ НАПІДПРИЄМСТВАХ
 
1.1.    Поняття,класифікація, оцінка та нормативне закріплення обліку зобов'язань
Рольбухгалтерського обліку в ринковій економіці різко зросла. Загальновизнанадоцільність і необхідність задоволення потреб в інформації численнихкористувачів, забезпечити яку може тільки бухгалтерський облік.
Бухгалтерськийоблік являє собою систему, що здійснює збір, вимір, обробку, інтерпретацію іпередачу інформації про визначеного суб'єкта, що хазяйнує. Ця інформація даєможливість користувачам приймати обґрунтовані рішення при виборі альтернативнихваріантів використання господарських ресурсів підприємства. [1]
Бухгалтерськийоблік, відбиваючи весь процес виробництва засобів підприємства, дає можливістьпростежити за змінами, що перетерплюють майнові засоби. З огляду на сукупністьвитрат, підприємець визначає собівартість виробництва, мінімум того, що вінповинен виручити, якщо не бажає зазнавати збитків. Для чого постійно порівнюєсобівартість своєї продукції, робіт і послуг з ринковими цінами. У такий спосібпідприємець контролює продуктивність і прибутковість свого підприємства.
Обліковідокументи, формовані в системі фінансового обліку, повинні бути зрозумілі всімучасникам ринкової економіки. Фінансовий бухгалтерський облік поширюється вбільшій мірі не на окремі підрозділи підприємства, а в цілому на діяльністьпідприємства.
Отже,першим етапом облікового процесу розрахунків з постачальниками є первиннийоблік. Його зміст становлять первинне спостереження та сприйняттягосподарського факту (явища або процесу), вимірювання в натуральному тавартісному вираженні, фіксування в носіях облікової інформації документах.
Організаціяоблікових номенклатур включає два види робіт: вибір (або формування) таскладання переліку.
Фіксуванняоблікової номенклатури (даних) відбувається в будь-якому носії (документі), щопотребує попереднього їх добору.
Документиз огляду на їх велику кількість та різноманітність потрібно систематизуватисприйняття, вимірювання та фіксування господарських фактів розрахунків зпостачальниками та клієнтами здійснюється виконавцями в різні періоди. Тому,організовуючи первинний облік, заздалегідь визначають рух первинних документів.
Другиметапом облікового процесу розрахунків з постачальниками є поточний облік, якийу загальному плані являє собою процес реєстрації даних первинного обліку всистемі рахунків — в облікових реєстрах.
Підпоточним обліком розрахунків з постачальниками розуміють обробку, реєстрацію тазапис даних первинного обліку, тобто носіїв інформації, в облікові реєстри,групування та їх перегрупування з метою отримання потрібної результативноїінформації. [12]
Поточнийоблік, як частина облікового процесу зумовлює ті організаційні елементи,сукупність яких формує його як об'єкт організації. Цими об'єктами є обліковіноменклатури поточного обліку (дані, показники), носії облікових номенклатур(облікові реєстри і документи, що їх складають на цьому етапі обліковогопроцесу); документообіг та забезпечення облікового процесу.
Кожнийоб'єкт організації складається з різних видів робіт. Нового змісту набуваютьноменклатури поточного обліку розрахунків з постачальниками. Основними видаминосіїв інформації (номенклатури) є облікові реєстри.
Бухгалтерськийоблік не лише інформує про стан і зміни економічного суб'єкта, його елементи таздійснює контроль за наявністю, рухом, використанням об'єктів господарювання, ай виконує функцію оцінювання результативності роботи. Оцінювання відбуваєтьсяна підставі узагальнення даних на підсумковому етапі. Цей етап обліковогопроцесу розрахунків з постачальниками дає змогу діставати дані про результатироботи за місяць, квартал, півріччя, рік.
Підсумковийетап облікового процесу є заключним. Його можна охарактеризувати якупорядковану сукупність операцій з формування показників, що відображаютьрезультати виробничої та господарської діяльності підприємства за певнийперіод.
Організаціяпідсумкового етапу обліку розрахунків з постачальниками залежить від якостіорганізації первинного та поточного обліку.
Цейетап характеризується тим, що крім облікових даних, показників первинного тапоточного обліку необхідні дані планування, нормування, оперативного тастатистичного обліку, а також попередніх звітних періодів. Наявність цих данихі показників дає змогу не лише оцінити результати роботи суб'єктагосподарювання, а й виявити тенденцію розвитку.
Зобов'язання- це борги (заборгованість)підприємства, які виникають, головним чином, через придбання товарів та послугв кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.
Методологічнівимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітностіінформації про зобов'язання, а також принципи відображення зобов'язань уфінансовій звітності визначає П(С)БО 11 «Зобов'язання». [7]
Відповіднодо нього зобов'язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідокминулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе дозменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
Длявизнання зобов'язань повинні бути дотримані умови:
1) оцінка їх може бутидостовірно визначена;
2) існує ймовірність зменшення економічнихвигод внаслідок їх погашення.
Основнимизавданнями організації бухгалтерського обліку зобов'язань є:
— чітке документуваннярозрахунків;
— своєчасна та повна реєстраціяданих первинного обліку в регістрах;
— правдиве відображенняінформації щодо зобов'язань в звітності та примітках до неї.
Етапиорганізації бухгалтерського обліку тісно пов'язані між собою та повністюзалежать від якості первинних даних, відображених в документах.
Керівникивеликих підприємств в організації обліку зобов'язань покладаються нарозрахункові відділи бухгалтерії. Тут же повинен здійснюватися контроль задотриманням строків оплати рахунків постачальників, за своєчасністю розрахунківз бюджетом, органами соціального страхування, працівниками з оплати праці,погашенням позик та відсотків по них та з іншими кредиторами. Сукупністьоб'єктів бухгалтерського обігу визначається змістом господарської діяльностіконкретного господарства, вимогами управління; потребами в інформації, контроліта оцінюванні діяльності на підставі аналізу.
Прирозробці облікових номенклатур особливу увагу приділяють даним первинного,вторинного та кінцевого оформлення.
Зметою правильного ведення бухгалтерського обліку слід чітко розрізнятизобов'язання, групи яких виділені в П(С)БО 11 (таблиця 1.1.).[41]

Таблиця1.1
Класифікаціязобов'язань згідно з П(С)БО 11 зурахуванням П(С)БО 2 «Баланс» і новогоПлану рахунківДовгостроко­ві зобов'язання
Довгострокові
кредити банків
Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаю­ться на балансі за їх
справжньою вартістю, визначення якої
залежить від умов і виду зобов'язання рядок 440 ф. 1 П(С)БО 2
Рахунок 50,
субрахунки 501-504
Інші довгострокові
фінансові зобов'язання
рядок 450 ф. 1
П(С)БО 2
Рахунок 50,
субрахунки 505-506 Поточні зобо­в'язан­ня Короткострокові кредити банків
Поточні
зобов'язання
відображаються в
балансі за сумою
погашення рядок 500 ф. 1 П(С)БО 2 Рахунок 60, субрахунки 601-606 Поточна заборго­ваність за довго­строковими зобов'язаннями рядок 510 ф.1 П(С)БО 2 Рахунок 61, субрахунки 611-612 Короткострокові векселі видані рядок 520 ф.1 П(С)БО 2 Рахунок 62, субрахунки 621-622 Кредиторська забор­гованість за товари, роботи, послуги рядок 530 ф. 1 П(С)БО 2 Рахунок 63, субрахунки 631-632 Поточна заборгова­ність за рахунками: — за отриманими авансами рядок 540 ф. 1 П(С)БО 2 Рахунок 68, субрахунок 681 — з бюджетом рядок 550 ф. 1 П(С)БО 2 Рахунок 64, субра­хунки 641, 643, 644 — за позабюджетними платежами рядок 560 ф. 1 П(С)БО 2 Рахунок 64, субрахунок 642 — зі страхування рядок 570 ф. 1 П(С)БО 2 Рахунок 65, субрахунки 651-655 — з оплати праці рядок 580 ф. 1 П(С)БО 2 Рахунок 66, субрахунки 661-662 — з учасниками рядок 590 ф. 1 П(С)БО 2 Рахунок 67, субрахунки 671-672 — за внутрішніми розрахунками рядок 600 ф. 1 П(С)БО 2 Рахунок 68, субрахунки 682-684 Інші поточні зобов'язання рядок 610 ф.1 П(С)БО 2 Рахунок 68, субрахунок 685
Забезпе­чення для
відшко­дування майбут­ніх виплат Для виплати відпус­ток працівникам
Суми утворених
забезпечень
визнаються
витратами рядок 400 ф. 1 П(С)БО 2 Рахунок 47, субрахунок 471 На додаткове пен­сійне забезпечення рядок 410 ф.1 П(С)БО 2 Рахунок 47, субрахунок 472 На виконання дого­вірних зобов'язань Рахунок 47, субрахунок 473 На реструктуризацію Рахунок 47, субрахунок 474 На виконання зобо­в'язань за обтяж­ливими контрактами Рахунок 47, субрахунок 474 Непере­дбачені зобов'я­зання Класифікуються за видами діяльності
Враховуються на позабалансовому
обліку за обліковою оцінкою На балансі не відображаю­ться
Рахунок 042
«Непередбачені
зобов'язання» Доходи майбут­ніх періодів Класифікуються за видами діяльності Суми визнаються витратами рядок 270 ф. 1 П(С)БО 2 Рахунок 39
Поточнізобов'язання — це короткострокові фінансові зобов'язання, які мають бутипогашені протягом поточного операційного циклу підприємства чи протягом року здати складання бухгалтерського балансу (із двох термінів обирають довший). Цевизначення припускає, що поточні зобов'язання буде погашено за рахунок активів,які класифікуються як поточні у тому ж бухгалтерському балансі, що ізобов'язання. [7]
Допоточних активів належать грошові кошти та інші ресурси щодо яких можнавважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові ресурси чивикористані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягомнормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший).
Отжестатті включаються до поточних зобов'язань, якщо вони оплачуються на вимогукредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом одногороку.
Допоточних зобов'язань належать торговельні рахунки до отримання, короткостроковівекселі до сплати, нараховані витрати (заборгованість з заробітної плати,податки до сплати і проценти до сплати), дивіденди до сплати, поточна частинадовгострокової заборгованості та отримані авансові платежі (їх ще називаютьвідкладеними доходами, або доходами майбутніх періодів). [7]
Зобов'язаннявиникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) боргипідприємства чи щодо передачі певних активів чи надання послуг іншомупідприємству у майбутньому. Зобов'язання також іноді називають боргами абовласними фінансовими зобов'язаннями підприємства.
Напідприємстві також повинен бути організований поточний контроль, що полягає ущоденному перегляді виписок банку, об'яв банку про рахунки постачальників таінших документів, що надійшли до оплати, а також записів у регістрибухгалтерського обліку. Використовуючи їх, бухгалтер контролюєплатоспроможність підприємства на найближчий час (таблиця 1.2.). [31]
Таблиця1.2.
Планконтролю за здійсненням розрахункової дисципліниОб'єкт контролю Джерело контролю Виконавець Строк здійснення Своєчасність оплати рахунків постачальників Об'яви (повідомлення) банку про документи, що надійшли до оплати
Рахівник
Розрахункового відділу На вимогу управління Виконання фінансового плану по внесках і платежах до бюджету Фінансовий план і виписка з рахунків у банку Головний бухгалтер На вимогу управління Своєчасність погашення банківських кредитів Виписки із кредитних рахунків в банку і реєстр термінових зобов'язань по позичках Заступник головного бухгалтера На вимогу управління
Основнимиконтрагентами підприємств при закупівлі предметів та засобів праці єпостачальники та підрядники.
Багатопідприємств купують товари та послуги в кредит без складання формальноїкредитної угоди. Такі операції призводять до виникнення заборгованості, відомоїяк кредиторська заборгованість. В бухгалтерському балансі кредиторськазаборгованість відображається як рахунки до сплати.
Постачальники- це юридичні або фізичні особи, якіздійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів,палива, будівельних матеріалів, запасних частин, МТЇТП), що надають послуги(подачу електроенергії, газу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний ікапітальний ремонт основних засобів тощо).
Підрядники- спеціалізовані підприємства абофізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженніоб'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.
Організаціяобліку розрахунків з постачальниками та підрядниками повинна забезпечити:
— своєчасну перевіркурозрахунків з постачальниками та підрядниками;
— попередження прострочкикредиторської заборгованості. Схематично бухгалтерський облік розрахунковихоперацій зображено на рисунку. 1.1. [11]
/>
Рис.1.1. Схема бухгалтерськогообліку договірних зобов'язань
Порядокта форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються вгосподарських договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива основа виникненнязобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковійекономіці.
Обов'язковоюумовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язаньобох сторін.
Відповідальністьза своєчасну та якісну підготовку необхідних матеріалів та оформленнядоговірних відносин, а також облік, реєстрацію, зберігання договорів рекомендуєтьсяпокладати на службу, відповідальну за підготовку і оформлення договірнихвідносин відповідно до покладених на неї функцій (матеріально-технічногозабезпечення, збуту, комерційну, маркетингу, менеджменту, технічного контролю, реклами,капітального будівництва, фінансів, транспорту, інші служби відповідно до їхфункцій в порядку, визначеному на підприємстві) — як це показано на рисунку. 1.2. [16]
/>
Рис.1.2. Розподіл обов'язків між службамипідприємства щодо укладання договорів
Договірвважається оформленим після погодження з усіма відповідальними особами.
Якщоз часом сторони бажають змінити певні початкові умови договору, повинна бутипідписана додаткова угода.
Прореальність укладання договору поставки свідчить наявність таких документів:журнал обліку вантажів, що надійшли (М-1); акт про приймання матеріалів (М-7);акт про виявлені дефекти устаткування (М-17); накладні на відпуск ТМЦ; прибутковий ордер (М-4); товарно-транспортна накладна(1-ТН); податкова накладна; платіжні ірозрахункові документи.
Порядокпроходження документації, пов'язаної з укладанням договорів на підприємстві,повинен бути встановлений наказом або положенням, в залежності від кількостідоговорів.
Порушеннядоговірних зобов'язань тягне за собою значні економічні наслідки для обохучасників договору, що показані в таблиці 1.3.

Таблиця1.3
Можливіпричини порушення договірних зобов'язань та їх наслідкиПричина порушень Зміст завданої шкоди
Наслідки порушень договірних
зобов'язань Неритмічна поставка сировини у строки, передбачені договором Зменшення обсягу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) Недоодержання прибутку, збільшення умовних постійних витрат в собівартості продукції, сплата штрафних санкцій (пеня, неустойка)
Перебої з постачанням
електроенергії
Простої устаткування і
працівників Додаткові виплати заробітної плати та нарахування на неї (соціальне страхування, Пенсійний фонд тощо), сплата штрафних санкцій за недопоставку продукції
Поставка некондиційної сировини,
матеріалів і комплектуючих деталей
Зниження обсягів виробництва і якості продукції,
збільшення трудомісткості технологічних
процесів Перевитрати заробітної плати на технологічних процесах (разом з нарахуванням на неї), штрафні санкції за порушення асортименту та якості продукції
Виробничий брак
(внутрішній)
Виявлення виробничого
браку продукції (виконаних робіт, послуг)
Витрати заробітної плати з
нарахуванням на неї, матеріальні та
енергетичні витрати
Поставка сировини
і комплектуючих деталей, не передбачених
договором
Вантажно-розвантажувальні роботи і зберігання
на складах, відправлення матеріалів за розпорядженням власника
Витрати заробітної плати з
нарахуванням на неї, використання
складських приміщень, транспортні
витрати
Зовнішній Брак сировини,
Виявлений у процесі
виробництва
Невідповідність стандартам і технічним умовам вдержаної від постачальника сировини,
матеріалів, заготовок
(прихований заводський
брак), виявлений у процесі
виробництва продукції
(робіт, послуг) або при
використанні її
Собівартість браку, витрати на відшкодування втрат, завданих споживачу у
зв'язку з придбанням продукції (робіт, послуг), виготовлення продукції з використанням виробів з прихованим дефектом, витрат на демонтаж виробів, а також транспортні витрати, які з'явилися
внаслідок змін бракованої продукції, недоодержаний прибуток, витрати на сплату штрафних санкцій Причина порушень Зміст завданої шкоди Наслідки порушень договірних зобов'язань
Транспортування
Продукції повітряним
транспортом у зв'язку з
порушенням графіку поставок Додаткові витрати на контейнерну упаковку продукції, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування вантажів, завищення тарифів на транспортування продукції Вартість додаткових робіт для поставки продукції повітряним транспортом, подорожчання транспортних послуг, фактичних порівняно з передбаченим планом
Непоставка
сировини, деталей,
продукції за
договором
Придбання сировини,
деталей, продукції у іншого постачальника, консервація
технологічного процесу Збитки, пов'язані з придбанням сировини, деталей, продукції у іншого постачальника; витрати на консервацію або закриття виробництва, сплачені штрафні санкції
Розкрадання або
Пошкодження інструментів, господарського інвентарю Безгосподарність, незабезпечення внутрішньогосподарського контролю за збереженням цінностей Вартість інструментів, господарського інвентарю, сума уцінки пошкодженого майна, витрати на ремонт
Заміна асортименту
виготовленої
продукції (робіт,
послуг) на менш
рентабельну Перепрофілювання виробництва у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань по корпоративних поставках сировини або порушенням вимог до якості
Недоодержання прибутку, сплата
штрафних санкцій
 
1.2. Міжнародні стандарти з обліку зобов'язань
Визначенняпоточних активів та поточних зобов'язань традиційно вважалося корисноюінформацією, що допомагає користувачам фінансових звітів аналізувати фінансовийстан підприємства. Перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннямичасто називають «чистими поточними активами „або робочим капіталом“.
Дехтовважає, що класифікація активів і зобов'язань на „поточні“ та»непоточні" повинна давати приблизне визначення ліквідностіпідприємства, тобто його спроможності здійснювати повсякденну діяльність безфінансових труднощів. Інші вважають цю класифікацію як таку, що забезпечуєвизначення тих ресурсів та зобов'язань підприємства, які знаходяться в постійномуобороті.
Такіточки зору деякою мірою є несумісними. Це пояснюється тим, що при виміріліквідності критерієм класифікації активів та зобов'язань на поточні інепоточні є те, чи будуть вони реалізовані або ліквідовані в близькомумайбутньому. Критерієм визначення активів та зобов'язань як таких, щообертаються, є те, чи будуть вони спожиті чи погашені для забезпечення доходупротягом нормального операційного циклу підприємства. Операційним цикломпідприємства, як правило, називають середній проміжок часу між придбаннямматеріалів для виробництва та кінцевою реалізацією продукції за грошові кошти.Наприклад, незавершене будівництво буде виключено з поточних активів згідно зпершим критерієм, у той час як згідно з другим критерієм воно буде включено допоточних активів. [19]
Такісуперечливі точки зору призвели до прийняття в багатьох країнах положення проте, яким чином статті включаються до складу поточних активів, виходячи з того,чи очікується їх реалізація протягом одного року або протягом нормальногоопераційного циклу підприємства, залежно від того, який проміжок часу є більштривалим; статті включаються до складу поточних зобов'язань, якщо вонисплачуються на вимогу кредитора або очікується їх погашення протягом одногороку. Навіть якщо такий підхід застосовується як загальне правило, існуютьвипадки включення або виключення окремих статей відповідно до різних критеріїв.Отже, класифікація статей на поточні та непоточні на практиці базується, восновному, на домовленості, ніж на будь-якій одній концепції.
Кожнепідприємство повинне визначити, чи подавати поточні активи та поточнізобов'язання у вигляді окремих класифікацій у своїх фінансових звітах.
Колив фінансових звітах підприємства не зроблено розмежування на«поточні» та «непоточні», не потрібно наводити ніякихпроміжних сум активів та зобов'язань, які б означали, що таке розмежування булозроблено.
Вважається,що розмежування на «поточні» та «непоточні» дає можливістьвизначити відносну ліквідну частину сукупного капіталу, яка утворює маржу абобуфер для покриття зобов'язань протягом звичайного операційного циклупідприємства. Однак, оскільки підприємство є постійно діючим, воно повинне,наприклад, постійно замінювати запаси, які реалізує, новими запасами дляпродовження своєї діяльності. Також до складу поточних активів можуть бутивключені запаси, використання яких не очікується у близькому майбутньому. Зіншого боку, багато підприємств фінансує свою діяльність банківськими позиками,які повинні бути погашені на вимогу і тому класифікуються як поточнізобов'язання. Однак вимога платежу може насамперед бути формою захиступозикодавця; як позикодавець, так і отримувач позики очікують, що позиказалишиться несплаченою протягом деякого значного проміжку часу.
Багатохто вважає, що перевищення поточних активів гад поточними зобов'язаннями деякоюмірою вказує на фінансовий добробут підприємства, в той час як перевищенняпоточних зобов'язань над поточними активами розглядається як показникфінансових проблем. Робити такі висновки, не беручи до уваги характердіяльності підприємства та окремі компоненти його поточних активів та поточнихзобов'язань, не доречно. [29]
Розподілактивів та зобов'язань на поточні та непоточні загалом не вважається доречним уфінансових звітах тих підприємств, які мають тривалий операційні цикли або їхне можливо визначити.
Такимчином, у той час як дехто вважає визначення поточних активів та зобов'язанькорисним інструментом фінансового аналізу, інші вважають, що за багатьохобставин обмеження розмежування роблять його малокорисним або навіть оманливим.Введення загальної вимоги визначати поточні активи та зобов'язання в фінансовихзвітах може завадити подальшому розгляду цих питань.
Середстатей, що включаються до складу поточних зобов'язань, повинні бутизобов'язання, що підлягають сплаті на вимогу кредитора, а також ті частининаступних зобов'язань, які, як очікується, будуть ліквідовані протягом одного року, починаючи з дати балансу:
·                   позикибанків та інші позики. Якщо позика підлягає сплаті згідно з графіком сплати, щоузгоджений з кредитором, вона може бути класифікована відповідно до цьогографіка, незважаючи на право кредитора вимагати поточні виплати у поточному періоді;
·                   поточнучастину довгострокових зобов'язань, якщо вона не виключена;
·                   торгівельнізобов'язання та нараховані витрати;
·                   забезпеченняподатків, що підлягають сплаті;
·                   дивіденди,що підлягають сплаті;
·                   доходимайбутніх періодів та аванси від замовників;
·                   нарахуваннящодо не передбачуваних подій.
Поточначастина довгострокового зобов'язання може бути виключена з поточних зобов'язань,якщо підприємство має намір рефінанеувати зобов'язання на довгостроковій основіі впевнене в тому, що буде спроможне це зробити. Демонстрація цієї спроможностіпотребує:
а)або емісії акцій, або довгострокового зобов'язання після дати балансу;
б)або наявності невідмовної фінансової угоди, строк дії котрої не закінчуєтьсяпротягом одного року, починаючи з дати балансу, і позикодавець або інвестор маєфінансову спроможність сплатити її.
Частинадовгострокового зобов'язання, що підлягає сплаті протягом одного року, інколикласифікується як непоточна, якщо існуючі на дату балансу активи, з якихповинна бути зроблена сплата, були виключені з поточних активів.
Колипідприємство виключає зобов'язання із поточної класифікації, сума зобов'язаннята строки рефінансування повинні бути розкриті.
Загальнасума поточних активів та загальна сума поточних зобов'язань повинні бути розкритів фінансових звітах.
Сума,за якою відображено поточний актив або поточне зобов'язання, наводиться у фінансовихзвітах, не повинна зменшуватися шляхом вирахування іншого поточногозобов'язання або поточного активу, якщо не існує юридично наданого права назгортання і згортання виражає очікування щодо реалізації активу або сплатизобов'язання.
Усяця інформація міститься в Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку (МСБО) 13 «Подання поточних активів тазобов'язань», що був прийнятий Комітетом з міжнародних стандартівбухгалтерського обліку(КМСБО). Цю незалежну організацію було засновано у 1973році на підставі угоди, укладеної фаховими організаціями бухгалтерів Австралії,Великобританії, Ірландії, Канади, Німеччини, Мексики, СІЛА, Франції та Японії.[22]
КМСБОмає за мету досягнення єдності у принципах бухгалтерського обліку, що їхвикористовують підприємства та інші організації для укладання фінансовоїзвітності у різних країнах світу.
 
1.3.    Загальнатехніко-економічна характеристика підприємства ВАТ «СПМК- 33»
ВАТ«СПМК — 33» засновано відповідно доУставного рішення Регіонального відділення Фонду держмайна України похерсонській області від 19.03.1996 року шляхомперетворення державного орендного підприємства СПМК — 33 у ВАТ відповідно до Декрету Кабміну«Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від17.05. 1993р. № 51-93. Номер держреєстрації 01036336.
Повнаназва Товариства: ВАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона № 33». Місцезнаходження: Україна 73008 м. Херсон, Бериславське шосе 42.
Метадіяльності товариства:
·                   одержанняприбутку від майна, його повне та ефективне використання;
·                забезпеченнявисокого рівня у будівництві водогосподарських, промислових, протиерозійних іприродоохороних об'єктів житла, комунальних та інших об'єктівсільськогосподарського, соціально-культурного та загальнодержавногопризначення;
·                задоволенняпотреб народного господарства та громадян у виробництві будівельних матеріалів,конструкцій деталей, забезпечення високих споживчих властивостей товару примінімальних затратах на основі переобладнання галузей, введення нової технікита технології, розширення випуску товарів народного споживання, а такождотримання загальнодержавних інтересів.
Предмет діяльності ВАТ «СПМК — 33»:
·          виробництвобудівельних матеріалів, конструкцій та виробів;
·          виробництвоелектромонтажних виробів та заготовок;
·          електромонтажнівироби;
·          виробимонтажні різні;
·          виконаннябудівельно-монтажних робіт;
·          монтажметалевих конструкцій;
·          монтажщоглових та баштових споруд, об'єктів радіозв'язку, радіомовлення тателебачення;
·          монтаж сталевихконструкцій опор повітряних ліній електропередач та відкритого розподільногоустаткування підстанцій;
·          монтаж бетоннихта залізобетонних конструкцій опор ЛЕП контактної мережі електрофікованихзалізниць;
·          прокладкамереж газопостачання;
·          прокладкамереж електропостачання;
·          монтажелектроустановок, ЛЕП та кабельних ліній на напругу 6 -35- 110 -220 KB;
·          прокладкаліній зв'язку, радіо, телебачення;
·          улаштуваннязовнішнього електроосвітлення;
·          розподільнеустаткування і підстанції відкриті напругою 6 – 750KB, 35-750 KB;
·          прокладаннятрубопроводів із сталевих безшовних труб та газопостачання;
·          прокладаннятрубопроводів із сталевих труб для опалення та водопостачання;
·          прокладанняелектропроводки у квартирах житлових будинків;
·          прокладаннярозподільних мереж у підвалах, на горищах, сходових клітках;
·          монтажввідно-розподільного устаткування;
·          обладнаннявнутрішніх ліній зв'язку, радіо, телебачення;
·          обладнаннязагорож, огорож і малих форм;
·          монтажтехнічного обладнання;
·          монтажпідйомно-транспортного обладнання;
·          монтажобладнання підприємств агрокомплексу, в тому числі підприємств по переробцісільськогосподарської продукції і зберігання зерна;
·          монтажнасосно-силового обладнання меліоративних систем та об'єктів водопостачання;
·          монтаж електротехнічнихустановок, електрообладнання та автоматизованих систем управління;
·          монтаж електротехнічногообладнання, пристроїв, електричних машин, апаратів;
·          монтажавтоматизованих систем управління, апаратури пускорегулюючої та керуючої;
·          монтажобладнання зв'язку;
·          виконанняпусконалагоджувальних робіт;
·          пусконалагоджувальніроботи електротехнічного устаткування;
·          електроустановкижитлових та громадських будівель;
·          торгівельно-закупівельна,торгово-заготівельна та торгово-посередницька діяльність;
·          туристичнета екскурсійне обслуговування громадян України та інших держав;
·          надання транспортно-експедиційних,консультаційних,
·          посередницьких,брокерських, консигнаційних, облікових, дилерських, сервісних, навчальних таінших послуг, які не заборонено законодавством України, підприємствам,установам, юридичним та фізичним особам;
·          маркетинг,менеджмент, інженерінг, лізинг;
·          введеннята впровадження наукових розробок, науково-технічне обслуговування;
·          організаціякультурно-освітньої роботи;
·          переробкавторинних ресурсів;
·          торгівляпо ліцензії лікеро-горілчаними, тютюновими та ювелірними виробами;
·          створенняіндустрії та інфраструктур вітчизняного туризму;
·          випуск,продаж, покупка акцій, облігацій та інших цінних паперів згідно законодавстваУкраїни;
·          купівля,будівництво, обслуговування, управління будівлями, квартирами, готелями таіншим;
·          організаціята участь у формуванні нових ринкових інфраструктур, міжгалузевих та міжрегіональнихзв'язків на території України та за кордоном;
·          видидіяльності, які згідно з діючим законодавством здійснюються зі спеціальногодозволу, ВАТ «СПМК — 33» виконуєпісля отримання такого дозволу (ліцензії).
ВАТ«СПМК — 33» є юридичною особою з дня йогодержавної реєстрації. Товариство здійснює свою діяльність на основі та увідповідності з чинним законодавством України, а також відповідно до Статуту.
ВАТ«СПМК — 33» веде самостійний баланс, маєрозрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, а також фірмову марку ітоварний знак, які затверджуються правлінням товариства і реєструються вТоргово-промисловій палаті, печатку зі своїм найменуванням та зображеннямДержавного гербу України.

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТАПІДРЯДНИКАМИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ОБЛІКОВІЙ СИСТЕМІ
 
2.1.    Організаціяобліку розрахункових операцій, форми безготівкових розрахунків в Україні
Основнимиджерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціяхслужать первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками тапідрядниками. При купівлі товарів укладається договір купівлі-продажу.
Розрахункиз вітчизняними постачальниками та підрядниками проводяться на підставідокументів постачальника: накладних (додаток А), рахунків-фактур (додаток Б),рахунків, актів прийнятих робіт, послуг (додаток В), податкових накладних(додаток Д), товарно-транспортних накладних (додаток Е), якщо в розділі«Відомості про вантаж» неможливо перерахувати всі найменування товару.[16]
Розрахунковідокументи, які надає підприємство-постачальник покупцю на суму оплати заотриману продукцію, виконані роботи та надані послуги повинні бути акцептовані.
Акцептрозрахункових документів — надписуповноваженої особи (акцептант) на рахунку, який засвідчує, згоду прийнятирахунок до платежу. Після цього покупець надає своєму банку платіжне дорученняна оплату придбаного товару і отримує виписку уповноваженого банку про списаннягрошових коштів з поточного рахунку. Якщо оплата товару проводиться готівкоючерез підзвітну особу, то заповнюють ВКО на видачу готівки під звіт таавансовий звіт про використання виданої готівки (з квитанцією до прибутковогоордеру, чеком ЕККА, копією чеку з відміткою «сплачено»).
Підставоюдля оприбуткування та оплати придбаного товару також є документ, що підтверджуєйого якість.
Підставоюдля обліку імпортних товарів та їх руху є документи інофірми-постачальника, транспортно-експедиційнихкомпаній по навантажувально-розвантажувальних і транспортних послугах,документи на послуги по зберіганню товару, розрахункові документи про сплатумита, зборів і податків.
Оприбуткуванняімпортних товарів на складі покупця проводиться на підставі зовнішньоекономічногодоговору купівлі-продажу, вантажної митної декларації, приймального акту і актуекспертизи торговельно-промислової палати, комерційних документів(рахунків-фактур, invoice, що підтверджують митнувартість товару); транспортних накладних (CMR, залізничної накладної,авіанакладної, коносаменту, товарно-транспортної накладної, пакувальнихлистів). При купівлі товару за іноземну валюту обов'язково повинна складатисьдовідка бухгалтерії про наявність курсових різниць при перерахуваннізаборгованості. [39]
Привиявленні недостачі або дефекту товарів приймання не припиняється, а складаєтьсярекламаційний акт, в якому зазначаються наступні реквізити: особи, які берутьучасть у прийманні; дата, час початку і закінчення приймання, місце складанняакту; номер контракту, місця партії; найменування, адреса, країнапостачальника; найменування товару, номер коносамента, номер накладної та іншихдокументів; найменування покупця; кількість товару по кожній позиціїасортименту; невідповідність якості, комплектності та іншим даним супровіднихдокументів; стан тари, упаковки і маркування тари. [36]
Рекламаційніакти складаються окремо по кожному іноземному покупцю на кожну партію товару,що надійшла по одному транспортному документу.
Одержувачскладає рекламаційний акт в 10-денний строк з дня надходження товару, а по відношеннюдо товарів, на які іноземним постачальником надаються гарантії, протягом 5 днів з дня виявлення дефекту.
Рекламаційніакти та інші документи направляються іншій стороні відразу ж після оформленнярекомендованим листом в 4-хпримірникахрекламаційного акту (довантажити товари, виправити виявлені дефекти тощо).
Документи,що оформлюються при перерахуванні коштів, залежать від форми розрахунків:платіжне доручення, акредитив, інкасо, ВКО та інші платіжні документи.
Требавідмітити, що важливим аспектом щодо принципів формування в обліку інформаціїпро кредиторську заборгованість та вимог до розкриття її в фінансовій звітностіє прийняття Положення(стандарту): бухгалтерського обліку (П(С)БО) 11 «Зобов'язання» затвердженого наказомМіністерства фінансів України від 8 жовтня 1999р. №237. [7]
Згідноз Положенням Національного банка України «Про безготівкові розрахунки вгосподарському обігу України» банк на договірній основі здійснюєкасово-розрахункове обслуговування своїх клієнтів, списує грошові кошти зрахунків підприємств у черговості, яку визначає керівник підприємства. [4]
Підприємствосамостійно обирає форму розрахунків з іншими підприємствами, організаціями йустановами.
ВУкраїні безготівкові розрахунки можуть здійснюватися за такими формами:платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; чеки; акредитиви; векселя.
Підприємствосамостійно обирає форму розрахунків з іншими підприємствами, організаціями тазакладами.
Банкна договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїхклієнтів, перераховуючи грошові кошти з рахунків підприємств у послідовності,встановленій керівником підприємства згідно з Положенням «Про безготівковірозрахунки в господарському обороті України». [14]
Нинінайбільш поширеним видом розрахунків на ВАТ «СПМК — 33» є розрахунки за допомогою платіжнихдоручень (додаток Е).
Платіжнедоручення являє собою бланк встановленої форми, який підприємство подає дообслуговуючого банку для перерахування визначеної суми зі свого рахунку. Банкиприймають до виконання доручення протягом 10 календарних днів з дати його заповнення. Доручення приймаються довиконання тільки на суму, яка може бути сплачена готівкою з рахункупідприємства або за рахунок кредиту. Доручення на перерахування грошових коштіву дохід бюджету або позабюджетних фондів приймаються банками незалежно віднаявності грошових коштів на рахунку клієнта. У разі відсутності грошовихкоштів доручення обліковуються на забалансовому рахунку. [29]
Звикористанням платіжних доручень здійснюються також «розрахунки попланових платежах», які проводяться у разі, якщо між підприємствамиздійснюються постійні й рівномірні поставки продукції (робіт, послуг). У цьомуразі розрахунки здійснюються виходячи з планових поставок за обумовленийперіод. Але нині постійні зв'язки між підприємствами різко скорочено (тому обсягрозрахунків за допомогою планових платежів також значно зменшився).
Платіжнідоручення приймаються для здійснення попередньої оплати за товари (роботи,послуги), а також для завершення розрахунків на підставі актів звіреннявзаємної заборгованості суб'єктів господарювання. [18]
Перерахуваннясум за допомогою платіжних доручень супроводжується оформленням банкомкредитового авізо (письмове повідомлення, яке надсилає банк своєму клієнтовіабо іншому банку, про виконання операції), яким списується визначена сума зрахунку платника. При цьому здійснюються необхідні проводки у документаханалітичного й синтетичного обліків. Авізо може бути поштовим і телеграфним. Українах
СНДвикористання телеграфного авізо відмінено у зв'язку із зловживаннями у ційсфері.
Іншимплатіжним документом, який обслуговує безготівковий оборот, є платіжнавимога-доручення. Це комбінований документ: верхня частина -вимога постачальника (одержувачагрошових коштів) покупцеві (платникові) сплатити вартість поставленоїпродукції, виконаних робіт, наданих послуг, нижня — доручення платника своєму банковіперерахувати з його рахунку вказану суму. Зазначений документ разом з відвантаженимтоваром або після надання послуг надсилається постачальником покупцеві, котрийу порядку акцепту рахунку-фактури (погодження на його оплату) заповнює другучастину документу (доручення) власними реквізитами і здає до свого банку дляоплати, тобто доручає банкові списати визначену суму зі свого рахунку дляоплати і перерахувати її постачальникові. Подальший шлях проходженнярозрахункових документів такий же, як і при використанні платіжних доручень. [17]
Відповіднодо п. 19 Положення № 22005/116 платіжна вимога-доручення можевикористовуватися також, для здійснення попередньої оплати, яка у принципіпередбачає оплату за відвантажені товари, тобто має місце елементневизначеності відносно попередньої оплати. Для більшої гарантії ефективнішевикористовувати платіжні доручення.
Убезготівковому обігу широко використовуються також чеки.
Чек- це письмове розпорядження чекодавцябанку, який веде його рахунок, сплатити чекодавцю зазначену у чеку сумугрошових коштів. В Україні нині чеки використовують юридичні особи прирозрахунках між собою. Розрахунки чеками між фізичними особами не здійснюються.
Бланкичеків брошуруються в окремі чекові книжки, які банки видають своїм клієнтам заїх заявами.
Розрізняютьчекові книжки двох видів: лімітовані й не лімітовані. Основна різниця між нимиполягає в тому, що джерелом лімітованих чекових книжок є лімітований чековийрахунок, відкритий клієнтом у банку, на який зараховуються грошові кошти зрозрахункового (поточного) рахунку, відкритого у цьому ж банку клієнтом.Джерелом не лімітованих чекових книжок є позикові рахунки, на яких ведетьсяоблік виданих клієнтові кредитів. Але сьогодні використовуються лише лімітованічекові книжки, що регламентується зазначеним вище Положенням. На обкладинцітакої чекової книжки банк проставляє граничну суму-ліміт (цифрами прописом) ізасвідчує її підписом уповноваженої особи банку та печаткою. Крім загальноїсуми, банк може проставити на кожному: чеку граничну суму, на якувін може бути виписаний. Термін дії чекової книжки визначається установою банкуза узгодженням з підприємством. Гарантована оплата чека забезпечується шляхомдепонування чекодавцем грошових коштів з основного рахунку підприємства налімітований і наявністю грошових коштів на ньому. За тимчасової відсутностігрошових коштів на цьому рахунку банк може гарантувати оплату чека. Але до йоговипуску у платіжний обіг банк повинен надати кредит і оформити його кредитнимрозпорядженням під наявні обов'язки чекодавця. [31]
Терміндії виписаного чеку — 10робочих днів безурахування дня його заповнення. Чек виписує чекодавець і проставляє такіреквізити:
— суми — цифрами у спеціальній зоні правоїчастини чека і прописом — у центральнійчастині чека;
— мотив для перерахування надграфою «сума прописом»;
— найменування одержувачаплатежу в полі «кому»;
— дату, місце заповнення наспеціальних полях чека.
Виданічеки чекодавець реєструє на спеціально відведених сторінках наприкінці чековоїкнижки. Чекотримач здає до банку чеки з реєстром. Реєстр має містити такіреквізити:
— найменування банку платника(чекодавця), його номер, найменування і номер банку, де відкритокореспондентський рахунок банку платника, номер коррахунку;
— номер рахунку чекодавця
— сума чека;
— номер чека.
Реєстрпідписується і засвідчується печаткою чекотримача згідно з карткою зразків.
Приподанні виписаного для оплати чека банкові одержувача він має бути засвідченийпідписом посадових, осіб чекодавця та його печаткою, що підтверджує фактодержання товару або надання послуг.
Післязакінчення терміну дії чекової книжки невикористана сума ліміту повертається нарозрахунковий рахунок власника книжки. За його дорученням ліміт витрат покнижці може бути доповнений. На підприємствах чекові книжки мають зберігатисяяк бланки суворої звітності.
Чековікнижки поділяються на розрахункові і грошові. Розрахункові використовуютьсясуб'єктами підприємницької діяльності у розрахунках з контрагентами приздійсненні господарських операцій, тобто обслуговують безготівковий обіг.Грошовими чеками одержують готівкові кошти для своїх потреб, тобто ці документивикористовуються у готівковому обігу. [36]
Меншпоширеною в Україні, але загальноприйнятою у світовій практиці формоюрозрахунків, є акредитивна.
Акредитивявляє собою грошове зобов'язання банкові, що видається за дорученням клієнта накористь контрагента останнього, відповідно до якого банк-емітент (той, щовідкрив акредитив) може здійснювати платіж постачальнику або надавати ціповноваження іншому банкові. Акредитив відкривається або за рахунок власнихгрошових коштів, або за рахунок кредиту банку й супроводжується депонуваннямкоштів.
Акредитивибувають покриті (депоновані в банку постачальника) і непокриті (гарантовані).Покритим є акредитив для здійснення платежів, з якого завчасно відволікаютьсягрошові кошти у повній сумі на окремому рахунку. Такі акредитиви іммобілізуютьоборотні кошти платника, але вигідні тому банкові, у якому відкрито акредитив,і контрагентові платника. Оплата ж за непокритим (гарантованим) акредитивом забезпечуєтьсябланком за рахунок наданого їм кредитубез попереднього бронювання грошових коштів платника.
Акредитивиподіляють також на відзивні та без відзивні.
Відзивнийакредитив може бути змінений або анульований банком платника за його дорученнямбез погодження з постачальником, без відзивний — тільки за згодою постачальника, на користь якого йоговідкрито. Постачальник же може відмовитися від використання акредитиву, якщотака можливість обумовлена при його оформленні. Відзивний акредитив невигіднийпостачальникам і на практиці використовується рідко.
Розрізняютьакредитиви з оплатою документів за акцептом представника платника і безакцепту. Використання перших передбачає перевірку представником платникавідвантаження товарів для оплати останнім розрахункових документів, тобтозабезпечує необхідний контроль за діями постачальника. Недоліком є необхідністьдодаткових витрат з боку постачальника на здійснення розрахунків. Використанняакредитивів без акцепту дозволяє уникнути цього недоліку, але не забезпечуєплатникові можливість контролювати дії постачальника. [35]
Вумовах низької договірної і платіжної дисципліни суб'єктів господарюваннянайбільш надійними є покриті безвідривні акредитиви з акцептом документівпредставником платника.
Безвідзивний акредитив — це такий, що змінюється абоанулюється лише за погодженням постачальника.
Акредитиввідкривається для розрахунків тільки з одним покупцем. Термін дії і порядокрозрахунків акредитивами визначається договором між платником і постачальником.
Длявідкриття акредитиву платник подає обслуговуючому банку заявку, в якійзазначає:
— номер договору, за якимвідкривається акредитив;
— найменування постачальника і найменуваннябанка, що виконує акредитив;
— вид акредитиву, тобтозагальну назву товарів або послуг, що оплачуються за рахунок акредитиву;
— умови реалізації акредитиву(документи, види товарів тощо);
— суму акредитиву.
Дляодержання грошових коштів за акредитивом, депонованим у банку постачальника,постачальник, який відвантажив продукцію, надає реєстр розрахунків і необхіднідокументи, зумовлені акредитивом, обслуговуючому банку до закінчення термінудії акредитива. Не приймаються до оплати з акредитиву документи без датвідвантаження, номерів і дат прийомоздаточних документів, номерів квитанцій. [4]
Акредитивив банку постачальника закриваються у таких випадках:
— після закінчення зумовленоготерміну акредитиву;
— за заявою постачальника проприпинення дії відзивного акредитиву до закінчення його терміну.Недовикористана сума перераховується банкові платника на рахунок, з якогодепонувалися кошти;
— за заявою одержувача завідзивним акредитивом про відмову від акредитиву повністю або частково. Акредитивзакривається або зменшується в день одержання повідомлення від банку покупця.Акредитиви можуть використовуватися для оплати векселів у тих випадках, коли місцеоплати їх визначене за місцем знаходження векселедавця.
Відповіднодо Указу Президента «Про заходи з упорядкування розрахунків за договорами,що укладаються, суб'єктами підприємницької діяльності» № 566 від 4 жовтня 1994р. і постановиКабінету Міністрів України і Національного банку України «Про типовіплатіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типових формахзахисних пересторог до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передба­чаютьрозрахунки в іноземній валюті» № 444 від 21червня 1995 р. вітчизняним, суб'єктамзовнішньоекономічної діяльності пропонується здійснювати розрахунки зіноземними контрагентами тільки з використанням документарних акредитивів абоінкасо.
Висвітленняорганізаційно-технічних аспектів обліку розрахунків з постачальниками тапідрядниками забезпечує облікова політика підприємства. Згідно ст. 1 ЗаконуУкраїни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.3 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»:«облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, яківикористовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності».[1]
Такимчином під обліковою політикою слід розуміти сукупність способів веденнябухгалтерського обліку прийняту підприємством — первинного спостереження,вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарськогожиття.
Обліковаполітика ВАТ «СПМК — 33» згідно п.п.25.1 П(С)Б01 розкривається уПримітках до фінансової звітності, де підприємство висвітлює обрану обліковуполітику шляхом опису:
а)принципів оцінки статей звітності;
б)методів обліку за окремими статтями звітності.
Змістоблікової політики оформлюється спеціальним наказом про облікову політику, якийрозробляє головний бухгалтер підприємства і несе відповідальність за йогоформування. Керівник затверджує наказ про облікову політику; несевідповідальність за його зміст; саме його підпис робить наказ про обліковуполітику чинним. [34]
Способиведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні обліковоїполітики застосовуються всіма структурними підрозділами (включаючи виділені наокремий баланс), незалежно від місця їх розташування.
Приформуванні облікової політики підприємства щодо обліку розрахунків зпостачальниками та підрядниками слід орієнтуватися на діючи стандарти танормативні акти (зокрема П(С)БО 11 «Зобов'язання»).
Формабухгалтерського обліку, як визначена система реєстрів бухгалтерського обліку,порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них обираєтьсяпідприємством самостійно з дотриманням засад бухгалтерського обліку та зурахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
НаказомМіністерства фінансів України №356 від 29 грудня 2004р були затвердженіМетодичні рекомендації по застосуванню реєстрів бухгалтерського обліку, якіспрямовані на узагальнення в реєстрах бухгалтерського обліку методом подвійногозапису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов'язань та фактівфінансово-господарської діяльності підприємств, організації та інших юридичнихосіб (окрім банків; бюджетних установ), їх філіалів, відділень, представництвнезалежно від форми власності, організаційно-правових форм і видів діяльності,на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу тазобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів.
Обліковірегістри ВАТ «СГТМК — 33» (книги, відомості, журнали і тому подібне)призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення,групування та узагальнення інформації про господарські операції, що містяться впервинних документах. Вони складаються щомісячно та підписуються виконавцями іголовним бухгалтером чи особою, на яку покладено ведення бухгалтерського облікупідприємства.
Формуванняаналітичних даних здійснюється шляхом групування однакових за економічнимзмістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться увідповідні журнали. Деталізація аналітичної інформації в реєстрахбухгалтерського обліку може розширюватися, змінюватися. [21]
Аналітичнідані в облікових реєстрах повинні узгоджуватися з даними синтетичного обліку наостаннє число місяця.
Господарськіоперації відображаються в облікових реєстрах ВАТ «СПМК — 33» при надходження первинних документівабо підсумками за місяць, залежно від характеру та змісту операції. Підсумковізаписи в журналах звірюються з даними первинних документів, які були підставоюдля записів, та з відомостями.
Надокументах, дані яких включені до облікових регістрів, ставляться номеравідповідних облікових регістрів, а також порядкові номера записів в них (номерстроки). В облікових реєстрах, показники яких переносяться до Головної книгиабо в інші облікові регістри, роблять відповідну позначку про це у відповіднійстрочці реєстру.
Помилкив облікових реєстрах виправляються коректурним способом, тобто неправильнийтекст та/або цифри закреслюються та над закресленим наводиться правильний текстта/або цифри. Викреслювання здійснюється однією рискою так, щоб можна булопрочитати виправлене. Виправлення помилок повинно бути обґрунтовано надписом«виправлено» та підтверджено підписами осіб, які підписали цей реєстрз вказуванням дати виправлення. [36]
Головнакнига використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевіркиправильності записів по окремим рахункам та складання фінансової звітності. ДоГоловної книги заносяться підсумки обертів по кредиту рахунків із відповіднихжурналів.
ВГоловній книзі відображаються: сальдо на початок та кінець поточного місяця;оберти за поточний місяць по кредиту цього рахунка, які наводяться однієюсумою; оберти за поточний місяць по дебету рахунка, які наводяться сумою покореспондуючим рахункам із журналів.
Головнакнига ведеться протягом календарного року та на кожний синтетичний рахунок вній відводиться окрема сторінка. Перевірка правильності записів в Головнійкнизі здійснюється підрахунком суми обертів і сальдо по всім рахункам. Сумидебетових і кредитових обертів, а також сальдо по дебету і кредиту повиннівідповідно дорівнюватися.
Дляперевірки правильності складання облікових реєстрів ВАТ «СПМК — 33» використовує оборотну Відомість по рахункамбухгалтерського обліку, зокрема по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками», яка складаєтьсяз даних оборотів по рахункам бухгалтерського обліку Головної книги післязанесення в неї оборотів з усіх журналів.
Інформаціяпро господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік)із облікових реєстрів використовується для складання фінансової звітності.
Реєстрибухгалтерського обліку побудовані відповідно кореспонденції рахунківбухгалтерського обліку, що встановлена Інструкцією про використання Планурахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарськихоперацій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансівУкраїни від 30 листопада 1999р. №291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиціїУкраїни 21 грудня 1999р. за №893/4186.
Методичнимирекомендаціями по використанню реєстрів бухгалтерського обліку передбаченовикористання реєстрів бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками тапідрядчиками, наведених у табл. 2.1. [7]
Яквидно з табл. 2.1. облік розрахунків з постачальникамита підрядчиками, покупцями та замовниками, різними дебіторами та кредиторамиздійснюється в Журналі 3(додаток Ж) таВідомостях аналітичного обліку 3.1-3.6.
УЖурналі 3 відображаються обороти покредиту рахунків:
урозділі І -16,34,36,37,38,51,62,63,68;
урозділі II — 17,52,53,54,55,61,64,67,69.
Записиу цьому журналі здійснюються на підставі підсумкових даних відомостей 3.1-3.6 та первинних документів.
Відомостіаналітичного обліку ведуться в цілому за синтетичними рахунками. Облік векселівведеться у Відомості 3.4 з їх підрозділом на отримані й видані, короткостроковіта довгострокові, в національній та іноземній валюті (рахунки 16,34,51,62).

Таблиця2.1.
Реєстрибухгалтерського обліку розрахунків, довгострокових та поточних зобов'язаньНомера Назва та призначення реєстрів Формат бланка Журналів Відомостей 3 Розділ І журналу 3. Облік розрахунків за товари, На 1 сторінці роботи, послуги, інших розрахунків та резерву формат
сумнівних боргів (по кредиту рахунків
16,34,36,37,38,51,62,63,68)
Розділ II журналу 3. Облік розрахунків з бюджетом, А4х1,5 облік довгострокових і поточних зобов'язань (по кредиту рахунків 17,52,53,54,55,61,64,67,69) Теж 3.1. Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками А4 х 1,5 3.2. Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами Теж 3.3. Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками Теж 3.4. Відомість аналітичного обліку виданих та одержаних векселів Теж 3.5. Відомість аналітичного обліку розрахунків по іншим операціям Теж 3.6. Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом Теж
Відомостіаналітичного обліку 3.1,3.2, 3.3, 3.5 підприємстваможуть вести (заповнювати) для окремих субрахунків рахунків 36, 37, 63.
Якщоу поточному місяці операції за рахунком (субрахунком) не здійснювались, товідповідна відомість у поточному місяці не ведеться.
Відомість3.3 (додаток Є) призначена дляаналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками за отриманітоварно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, яківідображаються на рахунку 63 «Розрахункиз постачальниками та підрядниками». Протягом місяця записи в відомостіздійснюються по мірі признання зобов'язань по матеріальним цінностям,нематеріальним активам, роботам і послугам та здійснення розрахунків зпостачальниками та підрядниками на підприємстві первинних облікових документів(товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск товарно-матеріальнихцінностей, актів прийняття матеріалів, робіт, послуг, прибуткових і видатковихкасових ордерів, виписок банка та інших).
Закредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»відображається заборгованість за отримані від постачальників і підрядників товарно-матеріальніцінності, прийняті роботи, послуги, по дебету — її погашення, списання і такдалі. Сальдо на кінець місяця приводиться по кожному постачальнику і підрядникута переноситься в графу 6Відомості 3.3 на наступний місяць.
Уграфі 20 Відомості 3.3 відображається загальна сума щопідлягає сплаті постачальнику, підряднику за отриманні товарно-матеріальніцінності, нематеріальні активи, прийняті роботи та послуги.
Підсумкиграф 13-19 (строчка «Всього порахунку 63») цієї відомості переносяться вграфу 10 розділу І Журналу 3.
Урозділі II Журналу 3 відображаються відстрочені податковіактиви та відстрочені податкові зобов'язання, довгострокові зобов'язання,зобов'язання по податкам і платежам, дивідендам (по кредиту рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69).
Веденняоблікових реєстрів забезпечує апарат бухгалтерії, який може бути організованийв двох формах: централізованій і децентралізованій. Бухгалтерія ВАТ «СПМК- 33» являє собою децентралізовану форму організації побудови, тобточастина апарата в адміністративному відношенні знаходиться в підпорядкуваннікерівників структурних підрозділів, а у відношенні методології веденнябухгалтерського обліку та аналізу безпосередньо головного бухгалтера абоголовного економіста.
Структураапарата функціональних служб бухгалтерського обліку та аналізу відображає формуорганізації людей, виконавців, зайнятих безпосередньо бухгалтерським обліком іаналізом.
Надослідженому підприємстві—ВАТ «СИМК — 33» структура бухгалтерії складається зтаких відділів:
— виробничий відділ;
— матеріальний відділ;
— розрахунковий відділ;
— розрахунково-фінансовийвідділ;
— відділ по основним засобам таінвестиціям.
Їхвзаємозв'язок забезпечує безперервність та своєчасність подання інформації дляприйняття необхідних управлінських рішень.
УПоложенні про бухгалтерію підприємства говориться, що бухгалтерія — це самостійний структурний підрозділзаводоуправління, очолюваний головним бухгалтером.
Усвоїй практичній роботі бухгалтерія керується діючим законодавством,положеннями, інструкціями та вказівками керуючих органів, наказами тарозпорядженнями директора заводу, його статутом.
Структурута штати бухгалтерії затверджує директор підприємства. Призначення, переміщеннята звільнення робітників, зайнятих бухгалтерським обліком та звітністю, а такожматеріально-відповідальних осіб підлягають обов'язковому узгодженню з головнимбухгалтером заводу.
Положенняпро бухгалтерію ВАТ «СПМК — 33» визначає, що всі цехи, відділи,служби та господарства підприємства надають бухгалтерії, у встановленомупорядку, необхідні для бухгалтерського обліку і контролю документи, накази,постанови, розпорядження, а також договори, кошториси, нормативи та іншіматеріали.
Бухгалтеріяотримує від планово-економічного відділу показники затверджених річних, квартальнихі місячних планів, нормативні та планові калькуляції, інші планові і нормативніматеріали, які необхідні для
бухгалтерськогообліку та складання фінансової звітності.
Відділзбуту надає бухгалтерії заводу звіти про випуск готової продукції та необхіднудокументацію щодо її реалізації та зберігання.
Бухгалтеріяотримує від фінансового відділу:
— копії затверджених фінансовихпланів;
— розроблені виписки побанківським рахункам;
— касові звіти та іншіфінансово-розрахункові документи.
Всвою чергу фінансовому відділу надаються дані бухгалтерського обліку тазвітності, документація, яка необхідна для здійснення розрахунків та аналізуфінансово-господарської діяльності підприємства, зокрема для аналізурозрахункових відносин з постачальниками та клієнтами [22, с.278].
Щостосується технічних аспектів обліку розрахунків з постачальниками тапідрядчиками, то необхідно відзначити, що у ВАТ «СПМК — 33» рівень автоматизації цієї ділянкиобліку дуже високий, виходячи з того, що ділянка обліку є трудомісткою і потребуєзначного часу для обробки.
 
2.2.    Організаційно-технічніаспекти обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками
Згідноз постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми реформуваннясистеми бухгалтерського обліку з застосуванням міжнародних стандартів» від 28 жовтня 1998р. №1706 Федерацієюпрофесійних бухгалтерів і аудиторів України був розроблений, а наказомМіністерства фінансів України від ЗО листопада 1999р. №291 затверджений новийзагальнонаціональний План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій України ззастосуванням міжнародних стандартів по бухгалтерському обліку та фінансовійзвітності. [13]
ЗагальнонаціональнийПлан рахунків бухгалтерського обліку України є концептуально новим нормативнимдокументом по веденню бухгалтерського обліку та складанню фінансової звітностідля підприємств усіх галузей народного господарства та застосовується з 1 січня2004р.
НовимПланом рахунків передбачено наступний рахунок для обліку розрахунків зпостачальниками та підрядниками: 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».
Постачальникамивиступають юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачаннятоварно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельнихматеріалів, запасних частин), надають послуги (подачу електроенергії, газу,води, пари тощо), та виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основнихзасобів тощо). [18]
Підрядники- спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконуютьбудівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорівпідряду на капітальне будівництво.
Отже,на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»відображаються безготівкові розрахунки між підприємствами й організаціями запродукцію, товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги.
Задебетом цього рахунка відображаються суми сплачених рахунків, за кредитомобліковується сума акцептованих рахунків на матеріальні цінності, що надійшли,виконані роботи та послуги.
Рахунок63«Розрахунки з постачальниками та підрядниками» має такі субрахунки:
631 «Розрахунки з вітчизнянимипостачальниками».
632 «Розрахунки з іноземнимипостачальниками».
Аналітичнийоблік на ВАТ «СПМК — 33»ведуть заокремими рахунками постачальників та підрядників, фактами надходженняневідфактурованих поставок або оплати матеріальних цінностей, що не надійшли, врозрізі постачальників і підрядників.
Поімпортним операціям аналітичний облік можна здійснювати в розрізі країн, асередині їх — в розрізі постачальників абономерів контрактів. В будь-якому випадку повинен бути забезпечений чіткийконтроль своєчасності розрахунків по кожній поставці товарів. Аналітичний облікведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними) партіями, привизначенні ознак яких береться до уваги: характер товару, можливість зберіганняпартії в процесі перевезення, зберігання вантажу. Якщо з іноземнимипостачальниками є домовленість про пред'явлення рахунку на кожну транспортнупартію, то за облікову партію приймається партія, оформлена одним рахункомпостачальника.
Готовапродукція, товари і матеріали, роботи і послуги, відвантажені суб'єктамзовнішньоекономічної діяльності в порядку бартерного контракту на суму,розраховану шляхом перерахунку вартості бартерного контракту в іноземній валютіу грошову одиницю, що діє на території України, за курсом Національного банкуна дату виписки супроводжуючих документів, відображається записом:
Дебетрахунка 36 «Розрахунки з покупцями тазамовниками»
Кредитрахунка 70 «Доходи від реалізації»
Принадходженні матеріальних цінностей на підприємство за бартерним контрактомробиться наступний запис:
Дебет201 «Сировина і матеріали»
Дебет203 «Паливо»
Дебет207 «Запасні частини»
Дебет22 «Малоцінні та швидкозношуваніпредмети» (термін служби до одного року)
Кредит63 «Розрахунки з постачальниками тапідрядниками» — на суму, що дорівнює вартостівідвантаженої продукції, товарів, матеріалів, відображену у складі виручки відреалізації експорту та за бартером.
Водночассума заборгованості по експортній частині бартерного контракту відображається записом:
Дебет63 «Розрахунки з постачальниками тапідрядниками» Кредит 36 «Розрахунки з покупцями тазамовниками». Різницю між вартістю відвантаженої продукції і вартістю одержанихтоварів та інших матеріальних цінностей при перерахунку в грошову одиницю, щодіє в Україні, відносять на рахунок 71 «Інший операційний ДОХІД».
Розрахункиз постачальниками ведуть, як правило, після відвантаження товарно-матеріальнихцінностей, виконання робіт, надання послуг або одночасно з ними.
Торговельнірахунки до сплати виникають через придбання товарів для подальшого продажу іотримання послуг протягом нормальної операційної діяльності на підприємстві ВАТ«СПМК — 33». Термін «рахунки досплати» застосовуються в обліку саме у значенні «торговельні рахункидо сплати». Типові бухгалтерські проводки по рахунках до сплати маютьтакий вигляд (таблиця 2.2).
Таблиця2.2
Відображеннязаборгованості перед постачальниками№ оп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Дебет Кредит 1 Оприбуткування ТМЦ від постачальників 20«Виробничі запаси», 22«МШГГ, 28'Товари» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 2 Акцептовано рахунок постачальника за виконані роботи, надані послуги виробничого характеру 23 «Виробництво» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 3 Відображено суму ПДВ 64 «Розрахунки за податками й платежами» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
Вартістьотриманих ТМЦ, виконаних робіт, наданих послуг відображається на рахункахобліку ТМЦ або витрат без врахування суми ПДВ, вказаної в документахпостачальника.
Незалежновід методу оцінки ТМЦ, прийнятого на ВАТ «СПМК — 33», рахунок 63 кредитуєтьсязгідно з документами постачальника в межах суми акцепту. У випадку, коли рахунокпостачальника був акцептований і оплачений до надходження вантажу, а приприйманні ТМЦ виявилась їх недостача проти відфактураваної кількості,невідповідність цін та якісних показників, обумовлених в угоді, арифметичніпомилки тощо — Дт 374 «Розрахунки за претензіями»; Кт 63«Розрахунки з постачальниками та підрядниками».
Операціїпо оплаті рахунків постачальників відображаються по дебету рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками тапідрядниками» (таблиця 2.3).
Відображенняна рахунках бухгалтерського обліку операцій по невідфактурованих поставках івиробничих запасах, що знаходяться в дорозі має ряд особливостей.
Невідфактурованоювважається поставка матеріальних цінностей від постачальника до пред'явленнярозрахункового документу, на підставі якого здійснюється оплата.
Уцьому випадку матеріальні цінності оприбутковуються за купівельними (абообліковими) цінами — Д-т pax. 20 «Виробничі запаси», pax. 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; К-т pax. 63 «Розрахунки з постачальниками тапідрядниками».
СумиПДВ по цих матеріалах будуть обліковуватися в тому звітному періоді, в якомунадійдуть розрахункові документи — Д-т pax. 64 «Розрахунки за податками йплатежами»; К-т pax.63 «Розрахункиз постачальниками та підрядниками».
Принадходженні розрахункового документу постачальника раніше зроблений записвартості матеріальних цінностей за купівельними (обліковими) цінами сторнують іздійснюють додатковий запис на суму рахунку, що пред'явлений до оплати.

Таблиця2.3
Відображенняпогашення заборгованості перед постачальниками№ оп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Дебет Кредит 1 3 поточного або валютного рахунку 63«Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 311 «Поточні рахунки в національній валю­ті»; 312«Поточні ра­хунки в іноземній валюті» 2
Акредитивами або чеками
лімітованих чекових книжок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 313"Інші рахунки в банку в національній валюті" 314"Інші рахунки в банку в іно­земній валюті" 3
Виданими банком для цієї мети
короткостроковими позиками 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
60 «Короткострокові
позики» 4
Виданими банком для цієї мети
довгостроковими позиками 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 50 «Довгострокові позики» 5 Готівкою з каси 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 30 «Каса» 6 3 підзвітних сум 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
372 «Розрахунки з
підзвітними особами»
Невідфактурованіпоставки визначаються в кінці місяця на підставі даних про фактичні надходженняматеріальних цінностей і розрахункових документів, пред'явлених до оплати.Постачальника терміново повідомляють про таку поставку: йому висилають лист та акт про приймання матеріалів (форма № М-7).
Матеріальніцінності вважаються в дорозі, якщо вони оплачені, але до кінця місяця ненадійшли (або знаходяться на відповідальному зберіганні у постачальника).
Такіматеріальні цінності бухгалтерія ВАТ «СПМК — 33» оприбутковує умовно з метою відображення їх в балансіпідприємства в складі виробничих запасів — Д-т 20 «Виробничі запаси»,22 «Малоцінні та швидкозношуваніпредмети»; К-т 63 «Розрахунки зпостачальниками та підрядниками».
Внаступному місяці вказані матеріальні цінності відновлюються на рахунку 63 сторнуючим записом з такою жкореспонденцією. В міру надходження виробничих запасів, які вважаються вдорозі, їх оприбутковують в кількості, що фактично надійшла.
Увипадку закінчення строків позовної давності кредиторська заборгованість будевіднесена на доходи шляхом зменшення зобов'язань.
Розрахункиз постачальниками-нерезидентами, які здійснюються в іноземній валюті,перераховуються в еквіваленті грошової одиниці України (гривні) за курсом,встановленим НБУ для здійснення розрахунково платіжних операцій. Згідно зпереліком дат, на які здійснюється перерахування операції в іноземній валюті,затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.02.1996 р. №29,датами є:
— при імпорті сировини, матеріалів, обладнання, товарів, робіт послуг — датамитного оформлення сировини, матеріалів, обладнання та інших цінностей, щоімпортуються, дата підписання документів про фактичне виконання робіт, послуг;
— при банківських операціях навалютних рахунках — дата зарахування або списаннявалютних коштів за випискою банку.
Зміникурсу валюти в період між датою здійснення господарської операції і датоюрозрахунку по зобов'язаннях, що випливають з цієї операції, призводять довиникнення курсової різниці. Заборгованість в іноземній валюті переднерезидентом України повинна перераховуватись на кожне перше число наступного місяцяза курсом НБУ, що діє на останнє число звітного місяця.
Прирозрахунках ВАТ «СПМК — 33» ізпідрядниками, він виступає замовником. Якщо підрядні організації отримуютьаванси на закупівлю будівельних матеріалів, конструкцій, деталей, то під часпред'явлення замовнику рахунків за виконані роботи підрядні організаціївраховують аванси, а також вартість завезених на будмайданчик конструкцій ідеталей.
Яквідомо, крім грошової форми розрахунків, є ще й розрахунки у відмінній відгрошової форми. Ці розрахунки в обліку називаються бартерними. Вони мають своїособливості.
Розглянемона практичному прикладі. ВАТ «СПМК — 33» з будівельно-монтажною організацією «Одесапромбуд»розрахувалось будівельними матеріалами на суму 24 000 гривень. Матеріали були передані підприємству«Одесапромбуд» у рахунок майбутніх розрахунків за будівельно-монтажніроботи 1 жовтня 2006 року. Бухгалтерський облік заопераціями покажемо в таблиці 2.4.
Таблиця2.4
Бухгалтерськіпроводки по розрахункам ВАТ «СПМК — 33»з будівельно-монтажною організацією «Одесапромбуд»№ з/п Зміст операції Сума, грн. Кореспондую­чі рахунки дебет кредит 1 Відпущено матеріали підрядчику в рахунок оплати будівельно-монтажних робіт ( з ПДВ) 24 000 361 712 2 Нараховано податкове зобов'язання 4 000 712 641 3 Відображено чистий дохід 20 000 712 791 4 Списано собівартість відпущених матеріалів 20 000 943 205 5 Підписано акт виконаних робіт 20 000 15 631 6 Відображено податковий кредит 4 000 641 631 7 Робиться залік зобов'язань за бартерною операцією 24 000 631 361
Крімтого, замовник може передавати матеріали, обладнання, що підлягає монтажу,підрядчикові для виконання будівельно-монтажних робіт. Облік витрат на монтажцих цінностей здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва у підрядника.Вартість вище перелічених активів у договірну ціну будівельно-монтажних робітне включається. [20]
Приінвентаризації розрахунків:
а)всім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки про їхзаборгованість, які пред'являються інвентаризаційній комісії для підтвердженняреальності заборгованості. Підприємства-дебітори зобов'язані протягом десятиднів з дня отримання виписок підтвердити заборгованість або заявити своїзаперечення;
б)на суми заборгованості постачальників з невідфактурованих поставок після їхперевірки бухгалтерія повинна зажадати від постачальників розрахунково-платіжнідокументи. Постачальники зобов'язані подати покупцям такі документи абоповідомити причини щодо їх неподання чи про відсутність такої заборгованості;
в)на рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками, постачальниками іпідрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами повинні залишатися виключнопогоджені суми.
Вокремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені абозалишились не з'ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаютьсякожною стороною у своєму балансі в сумах, що випливають із записів убухгалтерському обліку і визнаються нею правильними. [25]
Зацікавленасторона зобов'язана передати матеріали про розбіжності на вирішення відповіднихорганів;
г)суми за розрахунками з установами банків, фінансовими і податковими органамиповинні бути погоджені з ними. Залишення в обліку неурегульованих сум за цимирозрахунками не допускається;
д)до акта інвентаризації розрахунків додається довідка про
дебіторськуі кредиторську заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, іззазначенням осіб, винних у минуванні терміну позовної давності дебіторськоїзаборгованості, а також назви і адреси дебіторів або кредиторів, суми, причини,дати і підстави виникнення заборгованості. При регулюванні інвентаризаційнихрізниць:
а)взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тількищодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожнійкількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той же період, щоперевіряється, та однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.
Органидержавного управління, до відання яких відносяться підприємства, можутьустановлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї ітієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до їїскладу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (привідпуску їх без розпаковки тари);
б)у разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей, щовиявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку,різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.
Якщоконкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаютьсяяк нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх нарезультати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями впротоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні поясненняпричин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Перевищеннявартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, щовиявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних облікувідповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарськоїдіяльності;
в)протокол інвентаризаційноїкомісії повинен бути у 5-денний термінрозглянутий і затверджений керівником підприємства;
г)затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському облікупідприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізнішегрудня місяця звітного року.
Упримітках до фінансової звітності наводяться відомості про результатипроведених у звітному році інвентаризацій.
2.3.    Податковийоблік розрахунків з постачальниками та підрядниками
Сумиподаткового кредиту з податку на додану вартість, на які підприємство має правозменшити податкове зобов'язання,
відображаютьсяпо дебету рахунка 64 «Розрахунки збюджетом» субрахунок «З податку на додану вартість», укореспонденції з рахунками:
63 «Розрахунки зпостачальниками і підрядчиками», 374 «Розрахунки за претензіями», 377 «Розрахунки з різними дебіторами» — у випадках одержання сировини,матеріалів, товарів, інших товарно-матеріальних цінностей, нематеріальнихактивів, виконання робіт, послуг до оплати їх вартості та у випадках одержаннязазначених товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) за бартернимконтрактом після відвантаження продукції, товарів, виконання робіт, послуг;
Якщопісля відвантаження основних засобів, сировини, матеріалів, готової продукції,товарів, передачі нематеріальних активів, виконання робіт, послуг зазначеніцінності покупець повернув продавцю, або борг покупця визнано безнадійним,продавець на суму надмірно нарахованого податку на додану вартість зменшує сумуподаткового зобов'язання з відображенням способом сторно по дебету рахунка 70 «Реалізація» і кредитурахунка 64 «Розрахунки збюджетом», субрахунок «З податку на додану вартість».
Покупець-ВАТ «СПМК — 33» умісяці, в якому придбані товарно-матеріальні цінності повернено продавцю абоборг визнано безнадійним, збільшення податкового зобов'язання на суму податкуна додану вартість відображає способом сторно по дебету рахунка 64 «Розрахунки з бюджетом»,субрахунок «З податку на додану вартість», і кредиту рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками іпідрядниками», 377 «Розрахунки з різнимидебіторами».
Сумаподатку на додану вартість, що сплачена ВАТ «СПМК — 33» у зв'язку з придбанням основнихзасобів і нематеріальних активів, що не підлягають амортизації, сировини,матеріалів, товарів, виконанням робіт, послуг, вартість яких не включається доскладу валових витрат виробництва та обігу, списується на рахунки облікувідповідних джерел фінансування (48 «Цільове фінансування і цільові надходження», 44 «Нерозподілений прибуток(непокриті збитки) „)у кореспонденціїз рахунками 63 “Розрахунки зпостачальниками та підрядчиками», 377 «Розрахунки з різними дебіторами».
Уразі коли ВАТ «СПМК — 33» здійснюєоперації, що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, сумиподатку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбаннямсировини, матеріалів, товарів, інших матеріальних цінностей, виконанням робіт,послуг, вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу),та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації,відображаються по дебету рахунків 12 «Нематеріальні активи», 15 «Капітальні вкладення», обліку виробничих запасів, товарів,витрат виробництва та обігу у кореспонденції з кредитом рахунків 31 «Розрахунковий рахунок», 33 "Інші рахунки в банках", 63 «Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками», 62 «Векселі видані», 377 «Розрахунки з різнимидебіторами» та включенням до валових витрат.
ВАТ«СПМК — 33» При одержанні за контрактами,договорами (крім бартерних) сировини, матеріалів, товарів, інших матеріальнихцінностей, виконання робіт, послуг, вартість яких включається до складу валовихвитрат виробництва (обігу), та основних фондів і нематеріальних активів, щопідлягають амортизації, вартість яких до одержання не сплачена, на суму податкуна додану вартість дебетується рахунок 64 «Податкові розрахунки», субрахунок 2 «З податкового кредиту» укореспонденції з кредитом рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 377 «Розрахунки з різнимидебіторами». Після оплати зазначених цінностей, робіт, послуг сумаподаткового кредиту відображається по дебету рахунка 64 «Розрахунки з бюджетом»,субрахунок «З податку на додану вартість» і кредиту рахунка 64, субрахунок 2 «З податкового кредиту».
Сумаподатку на додану вартість, що сплачена ВАТ «СПМК — 33» при придбанні товарів, призначених наекспорт, відображається по дебету рахунка 64 «Розрахунки з бюджетом», субрахунок 2 «З податкового кредиту».Після зарахування від покупця коштів на рахунок в установах банків в оплату завідвантажені на експорт товари, вказана сума податку на додану вартістьвідображається по дебету рахунка 64 «Розрахунки з бюджетом», субрахунок «З податку на доданувартість» і кредиту рахунка 64 субрахунок 2 «З податкового кредиту».
 
2.4.     Облік,аналіз та аудит розрахунків з постачальниками та підрядниками в умовахфункціонування інформаційних систем
Бухгалтерськийоблік у ВАТ «СПМК — 33» на сьогоднішній день ведеться із використанням засобівобчислювальної техніки на базі електронної версії «1С: Підприємство7.5.» під Windows.Це універсальна бухгалтерська програма.
Електронаверсія «1С: Підприємство 7.5.» орієнтована на звичайного бухгалтера,що володіє основами комп’ютерної грамоти. Програма настроюється на особливості бухгалтерського обліку напідприємстві, на зміни в законодавстві і формах звітності. Такі зміниможуть здійснюватися самим користувачем. [33]
Основніособливості електронної бухгалтерії «1: С»:
·          веденнясинтетичного і аналітичного обліку відповідно до потреб підприємства;
·          отриманнявсієї необхідної звітності та інших документів по синтетичному і аналітичномуобліку;
·          повнанастроюванність із можливістю змінювати та доповнювати план рахунків, системутипових проводок, систему аналітичного обліку, форми первинних документів;
·          можливістьдруку первинних документів при введенні проводок. Вихідними даними для програмиявляються проводки, що вносяться в журнал операцій. За допомогою електронноїбухгалтерії, разом із вводом проводок, формуються первинні документи. Програма даєможливість складати звітність і різноманітні допоміжні документи, зокрема:
·          оборотно-сальдовівідомості по рахункам та/або субрахункам;
·          аналізирахунків, що містять підсумки по кореспонденціям конкретних рахунків з усімарахунками;
·          зведеніпроводки — підсумки по усімвикористовуємим кореспонденціям;
·          аналізирахунків по датах — остатки, оборотиі кореспонденції з іншими рахунками на кожну дату звітного періоду;
·          журнали-ордери- виборка проводок із журналу операційпо відповідних рахунках, кореспонденціях та інших ознаках; карточки рахунків — всі проводки з даним рахунком;
·          звітивільної форми, що розроблені користувачем для детального вивчення господарськихпроцесів.
Організаціяаналітичного обліку дозволяє в електронній бухгалтерії «1С:», простежувати розрахунки зконкретними покупцями та постачальниками, враховуючи наявність та рухтоварно-матеріальних цінностей, виконання договорів, розрахунки по заробітнійплаті та з підзвітними особами тощо.
Сучаснийрівень розвитку характеризується комп'ютеризацією усіх сфер народногогосподарства.
Удосконаленнюорганізації бухгалтерського обліку в значній ступені сприяють утворені напідприємстві автоматизовані робочі місця бухгалтерів (АРМБ).
АРМБє масовим засобом автоматизації праці персоналу, зайнятого веденнямбухгалтерського обліку та являє собою функціональну спеціалізованулюдино-машинну систему, до складу якої входить програмно-технічний комплекс,інформаційні та додаткові інструктивно-методичні та організаційно-технологічнізабезпечення. Вона забезпечує обліковому працівникові автоматичне виконанняоперацій конкретної стадії облікового процесу при цьому зберігається суттєвийпідхід що до розподілення обов'язків між персоналом бухгалтерії зафункціональними ознаками. [22]
Системніфункції автоматизуючого каналу обробки інформації на основі АРМБ повиннізабезпечувати контролюючий вихід та вхід інформації, редактування вхідної тазберігаємої інформації, організацію зберігання облікової інформації назовнішніх носіях, обмін з іншими інформаційними об'єктами. В якості технічноїбази для побудови АРМБ можуть бути використані мікро ЕОМ різних мереж.Автоматизуючий канал повинен включати, крім мікро ЕОМ перефірійне устаткування — дисплей, накопичувачі на магнітнихстрічках, твердих та пластикових дисках, обладнання друку.
Можливовиділити слідуючи основні функціонуючі напрямки використання АРМБ прирозрахунках з постачальниками: обробка облікової інформації; інформаційне довіднеобслуговування; аналіз функціонування АРМБ для цього підрозділу облікового апарату.
Першийнапрямок припускає автоматизацію таких стадій облікового процесу, яквиготовлення, реєстрацію документів, контроль використання та обробкадокументів.
Другийнапрямок припускає створення локальних баз даних нормативно-довідковоїінформації, що використовується в діяльності облікового апарату розрахунків зпостачальниками.
Функціональнийнапрямок, пов'язаний з діяльністю облікового апарату, його аналізом на базіАРМБ, припускає вирішення ряду задач щодо визначення ефективності процесівобробки та загальної організації по обліку, планування та аналізу. Приділяєтьсяувага також питанням використання отриманої інформації про розрахунки зпостачальниками в умовах функціонування АРМБ для підготовки та отриманнявідповідних управлінських рішень. Отримана інформація диференціюється зарівнями її використання. [32]
Взагальному виді процес створення та обробки документів можливо пред'явити увиді послідовних фаз обробки, що здійснюються на різних ділянках обліку. В своючергу фази можуть складатися з одного або кількох каналів обробки робочих місцьспівробітників апарату бухгалтерського обліку.
Можливийуніверсальний режим праці, оскільки розподілена система може реалізувати якдецентралізовану обробку інформації про розрахунки з постачальниками, характернудля окремої обчислювальної машини, так і централізовану таким чином,обчислювальні машини працюють паралельно, вирішуючи свої задачі, а принеобхідності здійснюється обмін інформацією.
Новоюсистемою програм для автоматизації різних галузей економічної діяльності єпрограма «1С: Підприємство». Вконкретний програмний продукт, що входить в систему програм «1С: Підприємство»,включаються ті функції та можливості, які відповідають призначенню цьогопродукту.
Усіскладові системи програм «1С:Підприємство»можна поділити на технічну платформу та конфігурації. Технічна платформа являєсобою набір різноманітних механізмів діяльності та не залежать від конкретногозаконодавства та методології обліку. Конфігурації є власне прикладнимирішеннями. Кожна конфігурація орієнтована на автоматизацію визначеної сфериекономічної діяльності та відповідає діючому законодавству.
Технологічнаплатформа, окрім механізмів, що використовуються в усіх продуктах«1С: Підприємство», які використовують специфічні можливості компонент.
Компонента«Бухгалтерський облік» призначена для ведення обліку на підставібухгалтерських операцій. Вона забезпечує ведення планів рахунків, введенняпроводок, отримання бухгалтерських підсумків. Компонента використовується дляавтоматизації бухгалтерського обліку згідно з будь-яким законодавством таметодологією обліку.
Компонента«Розрахунок» призначена для виконання складних періодичнихрозрахунків. Вона може використовуватися для розрахунку заробітної платні,розрахунків по цінним паперам та інших видів розрахунків.
Компонента«Оперативний облік» призначена для обліку наявностей та руху коштів вбудь-яких розрізах в реальному часі. Вона використовується для обліку запасівтоварно-матеріальних цінностей, взаєморозрахунків з контрагентами та інше. Компонентадозволяє відображати в обліку операції господарського життя підприємствабезпосередньо в момент їх здійснення.
Вкомплект поставки програмних продуктів системи програм «1С: Підприємство» включаються типовіконфігурації. Вони являють собою універсальні прикладні рішення дляавтоматизації конкретної галузі економіки.
Конфігураціїпризначені для автоматизації окремих сфер діяльності підприємства, наприклад,бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками. Ті конфігурації,які використовують можливість декількох компонент забезпечують комплекснуавтоматизацію різних напрямків обліку в одній інформаційній базі.
Скориставшисьможливостями програми «1С:Підприємство»,ми автоматизували частину операцій щодо розрахунків з постачальниками таклієнтами та отримали підсумкові результати.
Особливістюданої системи є можливість зміни конфігурації самим користувачем абоорганізаціями, які спеціалізуються на впровадженні та підтримки програмнихпродуктів фірми 1С. Ця можливість дозволяєзабезпечити максимальну відповідність автоматизованої системи особливостямиобліку на конкретному підприємстві. [38]
Дляпрограмних продуктів «1С:Підприємства»існує широкий набір методичних матеріалів, навчаючих використанню програм,настройці конфігурацій, методології ведення обліку та інше. Частина методичнихматеріалів є періодичними та відображають останні зміни законодавства.
Дляспеціалістів, які здійснюють інтеграцію «1С: Підприємства» з різними програмними та апаратнимизасобами, впроваджуються складні нестандартні рішення на підставі системи «1С: Підприємство», існує«Технологія створення зовнішніх компонент». Вона дозволяє утворюватидодаткові програмні компоненти, що розширюють функціональні можливості«1С: Підприємства».
Напідприємстві також встановлена довідкова комп'ютерна система «КонсультантБухгалтер». Довідкова система «Консультант Бухгалтер — це потужний і в той же час зручнийзасіб для роботи з правовою інформацією. Довідкова система „КонсультантБухгалтер“ представляє собою зручний довідковий засіб для роботи зтекстовою інформацією.
ІнформаційнийБанк системи включає в себе нормативні акти, що регламентують бухгалтерськийоблік та оподаткування, а також консультації кваліфікованих спеціалістів понайбільш часто зустрічаючих у практиці бухгалтерів питанням оподаткування табухгалтерського обліку. Інформаційний Банк системи постійно доповнюється новиминормативними актами та консультаціями, що дозволяє користувачам ДовідковоїСистеми „Консультант Бухгалтер“ не займатися стомлюючою роботою позбиранню необхідної їм у роботі інформації. Увесь інформаційний Банк розбитийна дві незалежні бази. У першу (Нормативні документи) включені документи, щопредставляють собою нормативні акти різноманітних відомств, які регламентуютьбухгалтерський облік та оподаткування. В другу (Питання та відповіді) — матеріал, що містить відповіді кваліфікованих спеціалістів на питання, що частозустрічаються в бухгалтерській практиці.
ІнформаційнийБанк підтримується в актуалізованому вигляді, тобто у ньому показуються усізміни в нормативних актах (як безпосередньо їх текстів, так і реквізитів). Цедозволяє користувачеві при необхідності працювати тільки з останніми редакціямиусіх документів. Багаторівневий рубрикатор, що базується на загально правовому класифікаторі галузейзаконодавства, полегшує пошук документів в Інформаційному Банку. [29]
Режимгіпертексту чи перехресних посилань між документами допомагає простежувати їхюридичний взаємозв'язок. Папки документів дозволяють впродовж тривалого часузберігати сформовані підборки документів по декількох тематиках.
Використаннязасобів обчислювальної техніки на базі електронної бухгалтерії „1С:“ і довідкової системи»Консультант Бухгалтер" дозволяє досягнути в роботі бухгалтеріїсвоєчасного та якісного складання фінансової звітності підприємства; будуватироботу на актуалізованій правовій інформації і цим уникати серйозних помилок.При використані засобів обчислювальної техніки зекономлюється велика кількістьчасу, яка необхідна для рутинних операцій, і бухгалтер може більше часуприділяти аналітичній роботі.
Метаі галузь діяльності аудитора не змінюються, коли мова іде про перевіркусередовища електронної обробки даних (ЕОД). Однак, прикладна програма можепоставити аудитора перед необхідністю використання комп'ютера як засобуконтролю. Ці різноманітні варіанти використання комп'ютера відомі як«Методи Аудиту при Сприянні Комп'ютера (MACK)».
Необхідністьвикористання MACK виникає з тих обставин, коливідсутні вхідні документи і неможливо простежити повний хід операцій (контрольнийслід), а також тоді, коли ефективність аудиту можна значно поліпшити використаннямспеціальної комп'ютерної аудиторської програми.
Програмнезабезпечення контролю (ПЗК)
ПЗКскладається з комп'ютерних програм, які використовуються аудитором як частинапроцедур перевірки, котрі обробляють дані контрольних тестів системи облікуоб'єкту аудиту. ПЗК може являти собою пакет програм, або окремі програми іутиліти. Незалежно від джерела виникнення ПЗК, аудитор повинен довестиможливість їх використання для проведення перевірки. ПЗК може бути підготовленебезпосередньо аудитором, написане залученим до цієї роботи програмістом.Програми можуть використовуватися як високоефективний рахівний інструмент. Допрограм можна вносити зміни відповідно до вимог, які виникають з особливостейобліку клієнта. При плануванні аудиту необхідно розглянути можливістькомбінування ручного аналізу даних з обробкою на ПЗЦ. Утилітивикористовуються для того, щоб виконати загальні функції обробки даних,сортування, створення і виводу файлів на Друк.
Перевіркаметодом тестування даних використовується під час проведення процедур контролю,отриману вибірку даних вводять у комп'ютерну систему клієнта і порівнюють з їїрезультатами: дані тесту, які використовуються для перевірки специфічнихзасобів управління в комп'ютерних програмах щодо типу інтерактивного паролю ідоступу до даних; на шляху операцій тесту використовується«фіктивний» модуль (наприклад відділ або службова особа), дії цьогомодуля визначені, результати порівнюються з проходженням даних черезаналогічний модуль програми клієнта. У тому випадку, коли контрольні даніобробляються разом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим,що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилучені зреального розрахунку клієнта.
Колиаудитор починає аудит у середовищі ЕОД, він повинен мати необхідні навички ідосвід роботи з технікою, яка виконує підрахунки, або повинен залучити дороботи спеціаліста і делегувати йому частину своїх функцій. Аудитор повинензнати ЕОД, щоб спланувати, виконати і використовувати результати MACK. Рівень необхідних знань залежить відскладності і конфігурації конкретного методу аудиту і програмного забезпеченняконтролю, а також системи обліку клієнта. Аудитор мусить розуміти, що використанняMACK за конкретних обставин може вимагативід нього значно більшого рівня знань комп'ютера і навичок роботи на ньому.
Аудиторуслід проаналізувати відповідність MACK засобам обслуговування комп'ютера і необхідним автоматизованим системамбухгалтерського обліку, а також картотекам. Аудитор може планувати використанняінших засобів в обслуговуванні комп'ютера в тому разі, коли виконання роботи звикористанням MACK на комп'ютерній техніціклієнта буде неефективним, надто дорогим і непрактичним, наприклад, черезнесумісності з операційною системою.
Труднощіаналізу без використання комп'ютерів
Значнабільшість комп'ютеризованих систем бухгалтерського обліку виконує дії, котрінеможливо візуально прослідкувати, тобто документально засвідчити ці дії не маєможливості. Недоліки дослідження системи без використання комп'ютерівпроявляються, наприклад, у випадках, коли: не існує вхідного документу, тобтооперація здійснена в діалоговому режимі, крім того, розрахунок сум по сплатівідсотків може бути здійснений, виходячи з вимог алгоритму, без можливостіпобачити процедуру розрахунку; система не може показати контрольний слідоперацій, оброблених тільки на комп'ютері; перевірки кредитоспроможності клієнтаможуть бути зроблені тільки шляхом виключення, в такій ситуації не можезалишитися жодного свідчення, що всі операції були оброблені; вихіднаінформація може складатися тільки з підсумкової загальної кількості, в той часяк деталі зберігаються в пам'яті комп'ютера.
Ефективністьаналітичних процедур може бути поліпшена при використанні MACK з точки зору отримання і оцінкиконтрольного доказу, наприклад, деякі операції можуть бути перевірені більшдетально і ефективно, тому що при використанні комп'ютера можна охопити більшийрозмір вибірки, ніж при звичайному аналізі; під час аналітичних процедур можнапроаналізувати ефективніше, ніж ручним методом, результати операцій у звітах інезвичайні величини; використання MACK дає можливість більш ефективного проведення додаткових незалежнихпроцедур перевірки для отримання необхідної оцінки засобів управління іконтролю.
Ризиквиникнення помилки може існувати в кожному елементі системи обліку, томунеобхідно постійно забезпечувати повноту і своєчасність поновленнядокументації, адекватність системи обробки даних та виконання операцій.
Необхіднорозробити спеціальні процедури для перевірки і контролю автоматизованих засобівуправління і обліку. Такі процедури можуть бути у вигляді програм і тестів, якіпроводяться без використання комп'ютерної техніки.
Підчас оцінки ризику в системах, де використовується електронна обробка даних(ЕОД), аудиторам необхідно звертати увагу на методи управління, за якихпередбачається обмеження доступу до бази даних, наприклад, захист бази данихвід несанкціонованого втручання.
Вхіду систему може автоматично викликати дії по різних рахунках, тобто викликатипомилки в різноманітних вхідних даних, через те, що завданий шлях перетворенняоднієї суми або файлу (файлів) міг бути здійснений при використанні комп'ютераз іншою неспівставною базою даних.
Деякіоперації можуть здійснюватися системою ЕОД без вхідних документів, які можутьбути підставою для їх здійснення. Кажучи іншими словами, результат подібних дійне можна доказати вхідною документацією, і вони не можуть бути зареєстрованітак, як реєструються дії, які ініціюються ззовні системи ЕОД.
Вразливістьданих і носіїв даних програми залежить від виду матеріалу, з котроговиготовлені носії, і чутливості цих носіїв до загублення, навмисного, абовипадкового знищення.
Засобивнутрішнього контролю шляхом комп'ютерної обробки даних допомагають досягнутимети внутрішнього контролю підприємства і складаються як з процедур обробки безвикористання комп'ютерів, так і обробки з використанням спеціальнихкомп'ютерних програм, розроблених фахівцями в цій галузі.
Обробкаданих без використання комп'ютера і засоби комп'ютерного управління впливаютьна середовище ЕОД і засобів управління прикладними комп'ютерними програмами,такими як комп'ютерні програми бухгалтерського обліку.
Завданняосновних методів управління ЕОД полягає в тому, щоб встановити необхіднийконтроль за системою ЕОД і забезпечити впевненість у тому, що мета внутрішньогоконтролю і управління досягнута. Основні методи управління ЕОД складаються зфункцій управління; розробки систем прикладної програми і постійногосупроводження і обслуговування її розробником для підтримки в робочому стані; тестування,перетворення, реалізації і документального оформлення нових або переробленихсистем; обмеження доступу до програми третіх осіб; гарантій виконання системоюЕОД тільки тих операцій, які призначені для виконання конкретних завдань, атакож виявлення і виправлення помилок в них; обмеження доступу до операцій ідозвіл на роботу тільки уповноважених на це       співробітників; дублюванняданих і комп'ютерних програм; процедур оновлення інформації у випадку їїзагублення, навмисного або випадкового знищення; засобів аварійного завершеннядій у системі ЕОД на випадок надзвичайних обставин.
Метавнутрішніх засобів управління прикладною програмою полягає у встановленніпроцедур управління прикладними програмами, при цьому буде існувати можливістьвиконання тільки дозволених операцій і здійснення їх реєстрації, а також будезабезпечуватися своєчасність і повнота їх відображення. Внутрішні засобиуправління ЕОД складаються з засобів управління вхідними даними — це дає впевненість у тому, що:
a)зроблено відповідне розпорядження уповноваженої особи щодо операцій до початкуобробки інформації засобами комп'ютерної техніки; операція точно перетворена вформу, яка прочитується комп'ютерною програмою і зареєстрована в програмі;операції не пропущені і не змінені; виконання неправильних операцій непроводиться, при першій необхідності вносяться потрібні виправлення, після нихздійснюються правильні дії.
b)управління обробкою бази даних комп'ютера здійснюється для забезпеченнявпевненості в тому, що: в цілому операції правильно обробляються прикладноюкомп'ютерною програмою; жодна операція не пропущена, не добавлені помилковіоперації, не внесені несанкціоновані зміни в них; помилки ідентифіковані ісвоєчасно виправлені.
c)управління вихідними даними здійснюється для забезпечення впевненості в тому,що: отримано точний результат обробки; доступ до вхідної інформаціїдозволяється тільки уповноваженим на це співробітникам; вихідні дані можнапрочитати, зрозуміти; вони принадні для подальшого використання.
Аудиторповинен проаналізувати, яким чином основні засоби
управліннясередовищем ЕОД впливають на базу даних, оскільки це є важливим моментом дляаудиторської перевірки. Основні засоби управління середовищем ЕОД впливають наефективність її роботи.
Контрольза введенням, обробкою бази даних і виводом інформації на носії інформації можевиконуватися спеціальним персоналом, користувачами системи, окремою групоюпрацівників контролю, або може бути запрограмований у прикладному програмномузабезпеченні, котре аудитор повинен перевірити. Такий контроль може складатисяз:
а)здійснення користувачем методу управління без використання комп'ютерів. Якщотакий метод управління забезпечує впевненість, що вихід інформації з системи єповним, точним і виводиться тільки необхідна інформація, аудитор можеобмежитися дослідженням тільки цього методу.
б)засіб управління вихідними даними прикладної системи. Якщо, в доповнення дометодів управління вихідними даними без використання комп'ютерів, існуєможливість шляхом використання прикладної комп'ютерної програми проконтролюватирезультати обчислень, аудитор може перевірити результати, отримані безвикористання комп'ютерів, повторно здійснюючи такий вид контролю.
в)користування процедурами контролю, які передбачені комп'ютерною програмою. Вдеяких комп'ютерних системах аудитор може скористатися наявними в програмахпроцедурами контролю, а також методом контрольних даних, досліджуючинестандартні і незвичайні ситуації.
Загальнізасоби управління системою ЕОД можуть істотно впливати на процес обробкиоперацій у прикладних програмах. У разі, коли такі засоби управліннянеефективні, може підвищитися ризик виникнення помилки, існування і невиявленняпомилок у системі ЕОД. Таким чином, слабкі сторони основних засобів управлінняЕОД можуть бути представлені як наявністю слабкої системи контролю прикладноюкомп'ютерною програмою, так і використанням методів управління без використання комп'ютерів.
Розглянемона прикладі можливості 1С:Підприємство 7.5.
Ужурнал операцій 1С були занесені документи(додатки А, Б, В, Д, Е), на основі яких були сформульовані господарськіоперації (таблиця 2.4). Після їх проведення бувзроблений розрахунок кінцевого результату, і в результаті сформовані зведеніпроводки, як показано на рисунку 2.1.

Зведені проводки за грудень 2006 рокуДебет Кредит Сума Рахунок дебету Рахунок кредиту 152 631 20 000.00 Придбання (виготовлення) ОЗ Розрахунки з вітч.постачальник. 361 712 24 000.00 Розрахунки з вітч.покупцями Дохід від реалізації ін.обор.акт. 631 361 24 000.00 Розрахунки з вітч.постачальник Розрахунки з вітч.покупцями 641 631 4 000.00 Розрахунки за податками Розрахунки з вітч.постачальник 712 641 4 000.00 Дохід від реалізації інобор.акт. Розрахунки за податками 712 791 20 000.00 Дохід від реалізації інобор.акт. Результат осн. діяльності 943 205 20 000.00 С/в реалізованих вироб.запасів Будівельні матеріали
Рис.2.1. Зведені проводки за грудень 2006 року по ВАТ «СПМК — 33»
Оборотно-сальдовавідомість, що автоматично розраховується набуде вигляду, як показано на рисунку2.2.
 
Оборотно-сальдова відомість за грудень 2006 р.Рахунок Сальдо на початок періоду Обороти за період Сальдо на кінець періоду Код Назва Дебет Кредит Дебет Кредит Дебет Кредит 152 Придбання (вигод) ОЗ 20 000.00 20 000.00 205 Будівельні матеріали 20 000.00 20 000.00 361 Розрахунки з покупцями 24 000.00 24 000.00 631 Розрахунки з постачальниками 24 000.00 24 000.00 641 Розрахунки за податкам 4 000.00 4 000.00 712 Дохід від реалізації ін.о 24 000.00 24 000.00 719 Результат осн. діяльності 20 000.00 20 000.00 943 С/в реалізних вир. зап-в 20 000.00 20 000.00 Всього: 116000.00 116000.00 40 000.00 40 000.00
Рис.2.2.Оборотно-сальдова відомість по опереціям ВАТ «СПМК — 33»

Журнал-Ордерівідомість по рахунку: 631 Загрудень 2006р.Дата Операції Поч.зал. деб. Поч.зал. кр. 361 Деб. оборот 152 641 Кред. оборот Кін.зал деб. Кін.зал… кр 16.12.02 (№Ж:3) 20040.00 20040.00 20040.00 16.12.02 (№Ж:3) ВДВ 20040.00 4000.00 4000.00 24000.00 16.12.02 (ЖЖ:3) 24000.00 24000.00 24000.00 24000.00 24000.00 20040.00 4000.00 24000.00
Рис.2.3.Журнал-Ордер і відомість по рахунку 631 за грудень 2006р. по операціям ВАТ «СПМК — 33»
Такожми маємо можливість розглянути аналіз рахунку 631 (рис. 2.4).
 
Аналіз рахунку: 631 Загрудень 2006р.Рахунок Зкред. рахунків В дебет рахунків Зкред. рахунків В дебет рахунків В валюті В валюті Сальдо на початок періоду 152 361 641 24000.00 20040.00 4000.00. Обороти за період Сальдо накінець періода 24000.00 24000.00
Рис.2.4.Аналіз рахунку 631 за грудень 2006р. поопераціям ВАТ «СПМК — 33»
 
2.5.     Організаціяконтролю розрахунків з постачальниками та підрядниками Державною податковоюслужбою України
Завданнямиорганів державної податкової служби є:
·          здійсненняконтролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою ісвоєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів(обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установленихзаконодавством (далі -податки, інші платежі);
·          внесенняу встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
·          прийняттяу випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичнихрекомендацій з питань оподаткування;
·          формуваннята ведення Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку данихпро платників податків — юридичних осіб;
·          роз'ясненнязаконодавства з питань оподаткування серед платників податків;
·          запобіганнязлочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податковоїміліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах проадміністративні правопорушення.
Посадовіособи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції ізаконів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересівгромадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладенихна органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовуватинадані їм права.
Заневиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державноїподаткової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної,адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чиннимзаконодавством.
Збитки,завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби,підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.
Посадовіособи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати комерційноїта службової таємниці.
Дорозділу II «Податковий кредит» (рядкиз 10-го по 15-й декларації) включаються обсяги придбаних з податком на доданувартість або без податку на додану вартість на митній території України абоввезених (пересланих) із-за її меж товарів (робіт, послуг), основних фондів танематеріальних активів, які відносяться чи не відносяться до валових витратвиробництва (обігу) або підлягають чи не підлягають амортизації, окремо поцілях використання (для цілей здійснення операцій, які підлягаютьоподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).
Рядок12г може бути заповнений лише за умови сплати до бюджету податку на доданувартість за отримані від нерезидента роботи (послуги). Датою сплати податку добюджету в цьому разі вважається дата подання до податкової інспекції(адміністрації) податкової декларації, в якій сума податку на додану вартістьза отримані від нерезидента роботи (послуги) включена до податкових зобов'язань(рядок 7).
Коригуванняподаткового кредиту (рядок 16).
Призаповненні рядка 16 обов'язковим є поданнядодатка 2 до податкової декларації.
Коригування,які стосуються поставок товарів (робіт, послуг), мають місце і в частиніподаткового кредиту декларації платника податків -покупця цих товарів, робіт та послуг.
Доцього рядка не включається сума податку, яка збільшує або зменшує сумуподаткового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, щоміститься в раніше поданій податковій декларації.
ПДВ,який збільшує податковий кредит
Збільшеннябази оподаткування стосовно закупівлі товарів (робіт, послуг), по яких булонадано податковий кредит в попередніх звітних періодах. Платник-покупецьповинен сплатити додаткову вартість постачальнику, але в той же час матимеправо на збільшення податкового кредиту.
Приклад:
Товарибуло закуплено на суму 12004грн. (10000 грн. + 2004 грн. ПДВ). Покупець включає до податкового кредиту 2004 грн. податку на додану вартість.Збільшення вартості цих товарів з 10000 грн. до 20040 грн.означатиме, що покупець має сплатити постачальнику додаткову суму у розмірі 12004 грн. (додаткова вартість 10000 грн. + додатковий ПДВ 2004 грн.). Але покупець зможе додатково збільшити податковий кредит на 2004 грн. податку на додану вартість, якщоотримає від постачальника розрахунок коригувань до податкової накладної на суму12004 грн. (додаткова ціна 10000 грн. + додатковий ПДВ 2004 грн.). У цьому випадку додатковий кредит можна буде вказати у рядку 16 (коригування недорахованогоподаткового кредиту (+) за попередні звітні періоди).
КредитПДВ не було задекларовано під час закупівлі товарів (робіт, послуг) чи основні«нематеріальні фонди», які є об'єктами амортизації, використовуютьсяінтенсивніше для проведення операцій, які підлягають оподаткуванню.
Приклад:
Можназбільшити податковий кредит на 10%, якщов попередньому звітному періоді податковий кредит було застосовано до 50% операцій (частка операцій, якіпідлягають оподаткуванню від усіх операцій), а пізніше було задекларовано, щоця частка становить 60%.
ПДВ,який зменшує податковий кредит
Зменшеннябази оподаткування стосовно закупівлі товарів (робіт, послуг), податок на доданувартість по яких було включено до податкового кредиту попередніх звітнихперіодів. Платник-покупець буде мати право на відшкодування різниці в цінах(без ПДВ), але в той же час повинен обов'язково зменшити податковий кредит на сумуподатку,
визначенувиходячи із різниці цін.
Булозадекларовано більшу суму кредиту ПДВ на закупівлю товарів (робіт, послуг) чиосновні «нематеріальні фонди» недовикористовуються для проведенняоперацій, які підлягають оподаткуванню.
Приклад:
Потрібнозменшити податковий кредит на 10%, якщов попередньому звітному періоді податковий кредит було застосовано до 50% операцій (частка операцій, якіпідлягають оподаткуванню від всіх операцій), а пізніше було задекларовано, щоця частка становить 40%.
Упопередніх звітних періодах було задекларовано суму ПДВ, сплачену за товари,відвантажені в цьому звітному періоді на експорт за товарообмінним (бартерним)контрактом (договором), та сплачену за товари (роботи, послуги), що входять довалових витрат по виконанню такого контракту (договору).
Згідноз чинним законодавством органам державної податкової служби надано право:
Застосовуватидо підприємств, установ, організацій і громадян штрафні та фінансові санкції упорядку та розмірах, встановлених законодавством.
Відповіднодо пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядокпогашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державнимицільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства,крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремимзаконодавством, накладаються на платника податків у таких розмірах:
Уразі неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством,платник податків сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.
Уразі коли платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію іконтролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платникаподатків додатково до штрафу, платник податків сплачує штраф у розмірі десятивідсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяцьзатримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суминарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуванихмінімумів доходів громадян.
Уразі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платникаподатків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань,заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховуєсуму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податківзобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати закожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору(обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає таканедоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання такимплатником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але небільше двадцяти п'яти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуванихмінімумів доходів громадян.
Уразі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язанняпротягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податкузобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
·          призатримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строкусплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі десяти відсотків такої суми;
·          призатримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступнихза останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податковогозобов'язання, -у розмірі двадцяти відсотків такої суми;
·          призатримці, що є більшою 90календарнихднів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої сумиподаткового зобов'язання, — у розміріп'ятдесяти відсотків такої суми.
Уразі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі,відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отриманнятакої згоди є обов'язковим згідно з вимогами Закону України «Про порядокпогашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державнимицільовими фондами», платник податків додатково сплачує штраф у розмірі ставідсотків суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави.
Уразі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органомсамостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійнопогашає суму недоплати та штраф у розмірі десяти відсотків суми такоїнедоплати, штрафи не застосовуються. Ця норма не застосовується, якщо:
а)платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якоговідбулася недоплата податкового зобов'язання;
б)судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків абофізичною особою — платником податків щодоумисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
Уразі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетноговідшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на доданувартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання,прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетневідшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється відоподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.
Уразі коли на момент перевірки платника податку органом державної податковоїслужби суми податку на додану вартість, попередньо включені до складуподаткового кредиту, залишаються документально не підтвердженими, платникподатку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документально.
Фактипорушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державноїподаткової служби оформляє актом документальної перевірки, в якому чітковикладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актівта вказуються конкретні їх пункти і статті.
Керівникита посадові особи підприємств, установ, організацій та громадяни під часперевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язанідавати письмові пояснення з усіх питань, що виникають, підписати акт пропроведення перевірки і виконувати вимоги органів державної податкової службищодо усунення виявлених порушень законодавства про податки та інші обов'язковіплатежі до бюджетів і внески до державних цільових фондів.
Уразі відмови керівника чи головного бухгалтера підприємства (установи,організації) або громадянина-платника від підписання акта перевірки службовимиособами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, щозасвідчує факт такої відмови. При цьому в акті необхідно зазначити проознайомлення керівника і головного бухгалтера підприємства (установи,організації), громадянина із змістом акта перевірки, обов'язками, правами івідповідальністю платників податків, передбаченими статтями 9-11 Закону України «Про системуоподаткування», іншими законами України та порядком, визначеним Положеннямпро порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податковоїслужби, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 02.03.2005
Відповідальністьза повноту і своєчасність сплати донарахованих податків, інших платежів іфінансових санкцій несуть керівники підприємств, установ, організацій тагромадяни — платники податку.
Сплатасум інших штрафних та фінансових санкцій, застосування і стягнення яких чиннимзаконодавством віднесено до компетенції органів державної податкової служби,проводиться у терміни, зазначені безпосередньо в законодавчому акті. Якщозаконодавчим актом встановлено штрафні (фінансові) санкції і не визначеноконкретних термінів сплати в рішенні про застосування штрафних (фінансових)санкцій необхідно запропонувати платнику здійснити сплату у зазначений термін.
Оскарженнярішень органів державної податкової служби здійснюється у встановленомузаконодавством порядку.
Прискасуванні прийнятих рішень про застосування штрафних (фінансових) санкційстягнуті суми штрафних та фінансових санкцій підлягають поверненню з тихбюджетів та державних цільових фондів, до яких вони надійшли у строки та запорядком, визначеним законодавством.

РОЗДІЛ 3
ОРГАНІЗАЦІЯ УДИТУ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТАПІДРЯДНИКАМИ
 
3.1.    Організаціяпроцесу аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками
Метоюаудиту фінансової звітності є висловлення аудитором висновку про те, чивідповідає фінансова звітність, в усіх суттєвих аспектах, інструкціям, якірегламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів.
Незважаючина те, що аудиторський висновок служить основою довіри до фінансової звітності,для користувача це не може служити достатньою підставою для складення нимоцінки економічної стабільності підприємства в найближчому майбутньому абоефективності роботи його керівництва.
Підчас аудиту необхідно дотримуватися вимог «Кодексу професійної етикиаудиторів України», затвердженого Аудиторською палатою України.
Аудиторамнеобхідно дотримуватися наступних етичних
принципів:
— об'єктивності і незалежності,
— професіоналізму ікомпетентності;
— конфіденційності;
— контролю роботи, якавиконується особами, які залучаються до аудиторської перевірки;
— планування роботи.
Аудиторзобов'язаний надавати аудиторські послуги відповідно до вимог Закону України«Про аудиторську діяльність» та затверджених
Аудиторськоюпалатою України національних нормативів аудиту в Україні і всіх офіційнихроз'яснень Аудиторської палати України щодо окремих їх положень. [25]
Плануванняі надання аудиторських послуг аудитор має здійснювати з певною долеюпрофесійного скептицизму, враховуючи, що завжди можуть існувати обставини,котрі приводять до перекручень фінансової звітності по окремих важливихпараметрах. Наприклад, аудитор повинен шукати підтвердження заявам керівництва,припускаючи, що вони можуть бути неправильними (рис.3.1.).
Хочаудитор відповідає перед замовником аудиту за свій аудиторський висновок профінансову звітність підприємства, відповідальність за правильність підготовки іпредставлення фінансової звітності користувачам у відповідності з вимогамиукраїнського законодавства покладається на керівництво підприємства.
Проведенняаудиторської перевірки фінансової звітності підприємства не звільняє йогокерівництво від відповідальності за достовірність і повноту звітності.
Процедуризасвідчення бухгалтерської звітності підписом і печаткою аудитора (аудиторськоїфірми), які вимагаються Державною комісією з цінних паперів і фондового ринкута іншими державними установами, не означають солідарну відповідальністьаудитора за достовірність і повноту фінансової звітності підприємства зкерівництвом підприємства, що перевіряється. Процедури засвідчення фінансовоїзвітності означають підтвердження аудитором відповідності показників фінансовоїзвітності даним головної книги (оборотного балансу) та журналам ордерам, безздійснення ним процедур перевірки достовірності первинної бухгалтерськоїдокументації. [46]
Документальнеоформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації — робочої та підсумкової.
Аудиторзобов'язаний вести документацію зі справ, які стосуються прийнятих рішень порезультатах проведеної аудиторської перевірки і які в свою чергу будутьпокладені в основу аудиторського висновку.