Відкритий міжнародний університет розвитку людини«Україна»
Контрольна робота
з дисципліни
"Аудит"
Виконала студентка3-ого курсу
групи ЗМЗЕД-41
спеціальності
”менеджмент ЗЕД"
Викладач: ПоповаА.В.
Київ 2007
Джерела аудиторських доказів
Об’єктивна істина повинна бути підтвердженадоказами. Юридична література трактує поняття доказів як фактичні дані (свідчення)про обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення.
Докази — цесвідчення, які констатують будь-який факт і є незаперечними.
Аудиторські докази — це документально підтверджена інформація, зібрана аудитором під часперевірки, яка підтверджує висновки аудитора щодо будь-якої дії чи подіїгосподарюючого суб’єкта. Доказ може стати підтвердженням або спростуванняміснування тієї чи іншої дії чи події.
Джерела доказів
Джерелами аудиторських доказів можуть бути: обліковасистема, підтверджуюча документація, матеріальні активи, адміністрація іперсонал підприємства, клієнти, постачальники, а також треті особи.
Ступінь достовірності аудиторських доказівзалежить перед усім від джерела їх отримання. Враховуючи це, у всіх випадкахпри оцінці достовірності аудиторських доказів слід керуватись наступнимитвердженнями:
зовнішній доказ (наприклад, отриманепідтвердження від третьої сторони) є більш достовірним ніж внутрішній;
внутрішній доказ є більш достовірним, колисупутній вид внутрішнього контролю задовільний;
доказ отриманий самим аудитором є більшдостовірним, ніж отриманий від підприємства;
доказ, отриманий у формі документів іписьмових свідчень є більш достовірним ніж усні свідчення.
Аудиторські докази можна отримати шляхомзастосування методів наведених нижче:
Методи отримання аудиторських доказів
фізичний огляд
пряме підтвердження
аналіз документів від третіх осіб
аналіз документів від підприємства
арифметичний контроль аудитором
аналіз та оцінка факторів аудитором
аналітичне дослідження — порівняння з даними:
минулих років
майбутніх років
подібних підприємств
усна інформація
Докази в аудиті можна класифікувати відповіднодо правил подачі інформації, передбачених чинним законодавством, на прямі танепрямі.
Прямі — це докази,які підтверджуються первинними документами та обліковими регістрами. Наприклад,факт нестачі матеріалів, підтверджений інвентаризаційним описами.
Непрямі — це свідчення,що не мають безпосереднього відношення до фактів з даного питання. Наприклад,надійність системи внутрішнього контролю може виступати непрямим доказомвідсутності значних помилок у фінансовій звітності.
В залежності від джерела отримання інформації аудиторськідокази внутрішніми, зовнішніми та змішаними (комбінованими).
Внутрішні — інформація одержана від клієнта;
зовнішні — інформація одержана від третіх осіб;
змішані (комбіновані) — це докази отримані від клієнта і підтверджені зовнішніми джерелами.
Аудитор маючи відповідну інформація має бутиповністю переконаний у тому, що його думка абсолютно правильна і справедлива. Дляцього він повинен вирішити, чи є його докази достатньо переконливими тарелевантними.
Релевантні — цедокази, які мають цінність для вирішення поставленої проблеми. Наприклад доказтого, що на підприємстві перекручена звітність із собівартості продукції, не єцінним при вирішенні питання щодо підтвердження наявності основних засобів.
На переконливість впливають три основніфактори: достовірність, достатність та своєчасність.
Достовірність характеризує докази з бокудовіри до них та правдивості. Достовірність операції визначається повнотою іправильністю її оформлення у відповідності до діючих правил бухгалтерськогообліку. Під достовірністю операції можна розуміти ступінь адекватноговідображення нею об'єктивно здійснених явищ, подій чи процесів. При наявності воперації неточностей, які перекручують дійсні факти (показники), або привідсутності тих чи інших факторів (показників) інформація називаєтьсянедостовірною.
Для характеристики достовірності багатоавторів використовують також термін надійності доказів. Наприклад, якщо аудиторособисто перевірив основні засоби на наявність, то одержаний результат будебільш надійним, ніж той який він отримає з аналізу інвентаризаційних описів.
Достовірні докази повинні доречними і мативідношення до предмету аудиту. Наприклад, аудитор перевіряє своєчасність оплатиза відвантажену продукцію і методом тестування встановив, що в окремих випадкахдо продажу віднесені суми, по яких бухгалтер зробив некоректні бухгалтерськіпроводки. Цей доказ свідчить про недостовірність показника звітності Ф. №2“Звіт про фінансові результати” “Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг) ", проте ніяк не характеризує своєчасність розрахунків. Томутакі свідчення не будуть мати будь-якого відношення до мети аудиту. Сутністьдоречності визначається метою аудиту. Стосовно однієї мети докази можуть бутидоречними, а стосовно іншої — ні.
Аудит операцій на рахунках у банку
Розпочинаючи аудит обліку грошових коштів напоточному та інших рахунках у банку, слід розробити детальну програмуаудиторської перевірки, яка повинна включати такі питання: установленнякількості поточних, валютних розрахункових та інших рахунків в установах банку,відповідності господарських операцій, які відображаються на вказаних рахунках,чинному законодавству; перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошовихкоштів, що надійшли на рахунки підприємства, своєчасності перерахуванняподатків до бюджету й обов'язкових платежів; перевірка правильностікореспонденції рахунків за банківськими операціями.
Джерелами даних для аудиту операцій нарахунках у банку є виписки банку з особових рахунків і прикладені до нихвиправдовувальні документи, а також записи в облікових регістрах за рахунком 31“Розрахунки в банках". Насамперед, треба звірити залишки коштів,відображені у виписках за відповідними рахунками, із залишками коштів, щозначаться за обліковими даними. Однак рівність залишків не гарантує тотожностіоборотів за виписками банку і за балансовим рахунком, оскільки про обробцівиписок може бути допущене навмисне зменшення оборотів за дебетом і кредитомрахунка на однакову суму з метою приховати зловживання. Тому слід перевіритивідповідність оборотів за дебетом і кредитом за виписками банку за кожниймісяць даними оборотів за обліковими реєстрами. Важливо також перевіритиповноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів. Повнотубанківських виписок встановлюють за їх нумерацією за сторінками і перенесеннямзалишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінець періоду в попереднійвиписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштів на початок періоду внаступній виписці. Правильність виписки визначають шляхом перевірки всіх їїреквізитів. Якщо у виписці буде встановлено не обумовлені виправлення абопідчищення, закреслення, то необхідно провести зустрічну перевірку данихвиписки із записами в першому примірнику особового рахунку, що знаходиться вустанові банку. У випадку відсутності окремих виписок слід також звернутися доустанови банку.
Крім того, слід впевнитися, що всі здійсненічерез банк операції є реальними і підтверджені відповідними справжніми (автентичними)документами. Бувають випадки, коли їх підробляють або прикладають не повністю,що дає можливість, застосовуючи не правильну кореспонденцію рахунків,приховувати в обліку зловживання на значні суми. У разі виникнення сумнівів усправжності документів (відсутність банківського штампа, виправленняперерахованих сум, найменування одержувача грошей і дати здійснення операції) слідпровести зустрічну перевірку платіжних документів, які зберігаються у справахпідприємства, із платіжними документами в банку або у контрагента операції. Одночасноз’ясувати правильність кореспонденції рахунків і записів у облікових регістрах,бо деколи зловживання можуть бути приховані шляхом складання неправильнихбухгалтерських записів (проводок), не підтверджених документами, а такожсторнувальних записів без документальних підтверджень і без дійсної потреби абонеправильним підрахунком чи перенесенням підсумків з однієї сторінки регіструна іншу.
Ураховуючи, що банківські установи Україниперейшли на комп'ютерну систему обліку і банківські виписки видаються клієнтамза кожен день, необхідно звірити вихідні і вхідні залишки не лише за виписками,а й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищенібанківські виписки за конкретний день.
Під час проведення аудиту звертається увага наможливі випадки відкриття рахунку в банку тільки за наявності документа, щозасвідчує їх реєстрацію, як платежів соціальних внесків, та інших рахунківвключаючи валютні, позикові, депозитні, — у разі пред'явлення документа проповідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків пронамір відкрити відповідні рахунки, а також довідки про внесення підприємства доЄдиного державного реєстру підприємств і організацій України. При чому копіїцих документів мають бути засвідчені нотаріально або органом, що їх видав,фізичні особи — довідку про ідентифікаційний номер.
Звертається увага на правильністьоприбуткування в касу грошей, отриманих з банку за чеком. Мають місце випадки,коли окремі бухгалтери в змові з касиром забирали гроші отримані за чеками, аледля того, щоб обороти по виписці банку збігалися з відповідними журналами, сумуотриманих грошей списували в кредит рахунку “Розрахунки з іншими кредиторами",на якому відображали кредиторську заборгованість, особливо з закінченимстроками позовної давності. Необхідно звірити обороти за дебетом і кредитомвідповідних рахунків оскільки залишок може змінюватись, якщо зменшити оборотина однакову суму. Необхідно також установити, чи відповідають номери і сумивикористаних чеків і корінцям книжок, а в разі виявлення анульованих абозіпсованих чеків з'ясувати чи є відмітка про це в корінцях.
Перевіряючи грошові кошти, що надійшли нарахунок слід установити правильність їх обліку і повноту зарахування. Дляобліку банківських операцій використовується рахунок ”Рахунки в банках”.
Перераховану покупцями виручку звіряють ззаписами в облікових регістрах за рахунками обліку розрахунків з покупцями ізамовниками: “Розрахунки з покупцями і замовниками", “Розрахунки заавансами одержаними” і за розрахунками обліку доходів.
Обов’язком аудитора є також перевіркаправильності та обґрунтованості перерахування коштів за товарно-матеріальніцінності, для чого повірюють суми, вказані в платіжних документах, із данимивиписки банку і записами на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками” або на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. Тут заприбутковими документами перевіряють повноту і правильність оприбуткуваннятоварно-матеріальних цінностей. Якщо є сумніви в справжності документів чидостовірності операції, слід провести зустрічну перевірку їх у постачальниківпродукції.
Перевіряючи видаткові банківські документи,необхідно групувати в окремі відомості всі оплачені штрафи, неустойки та іншіплатежі, пов’язані з порушенням договірних умов, що дасть змогу потім перевіритиповноту відображення їх на відповідних рахунках, і вжиті підприємством заходищодо відшкодування за рахунок винних осіб суми заподіяної шкоди.
Надходження грошових коштів від іншихдебіторів (за договорами оренди, штрафних санкцій тощо) перевіряють за данимивиписок і доданих до них документів, а в разі необхідності — й обліковихзаписів в організаціях контрагентів (зустрічна перевірка). З'ясовується такожправильність кореспонденції рахунків із зарахуванням грошових коштів на рахункив банках, своєчасність виділення ПДВ за оприбуткованими сумами виручки, авансівтощо. Суму, що не підтверджені документально, повинні враховуватись на рахунку“Розрахунки за претензіями”.
Аналогічно здійснюється контроль операцій щодосписання грошових коштів з поточного рахунку та інших банківських рахунків. Особливаувага приділяється своєчасності і повноті оприбуткування в касу отриманих збанку готівкових грошей, законність перерахування коштів на рахункипостачальників та інших кредиторів. Такі операції мають бути підтвердженідокументально (договорами, актами здавання-приймання виконаних робіт,накладними на матеріальні цінності тощо). Якщо підприємство переказує сумизаробітної плати, утримання за виконавчими листами тощо, то їх обґрунтованістьзабезпечується як наявністю первинних облікових документів, так і реальністювказаних у них адрес отримувачів коштів.
Правильність кореспонденції рахунків щодосписання грошових коштів з рахунків та зарахування на них коштів перевіряютьсяза даними облікових регістрів на рахунку “Рахунки в банках” (табл.1)
Таблиця 1. Відомості перевірки грошовихкоштів на поточному рахунку, тис. грн.Дані по рахунку Код Червень Залишок: - на початок місяця - - за даними обліку 80 000 - за виписками банку 80 000 Оборот за кредитом - - за даними обліку 70 000 - за виписками банку 70 000 Оборот за кредитом - - за даними обліку 60 000 - за виписками банку 60 000
Аудитор ___________________
(підпис)
Необхідно детально перевірити чи невідображались в обліку витрати як платежі за послуги (паливо, освітлення,транспортні витрати), а насправді гроші перераховувались за матеріальніцінності, що не надходили і не оприбутковувались. З цією метою проводятьзустрічні перевірки в банках і відповідних організаціях.
Перевіряючи видаткові банківські документи,необхідно групувати в окремі відомості всі сплачені штрафи, неустойки та іншіплатежі, пов’язані з порушенням умов контракту. Це дасть змогу надалі виявитиповноту відображення їх на відповідних рахунках і проаналізувати заходи, якіздійснили підприємства щодо стягнення з винних осіб сум завданого збитку.
Перевіркою сутності банківських встановлюютьчи не допускалось неправильне перерахування авансів і платежів за безтоварнимрозрахунком або оплата рахунків іншими організаціями, які не мають відношеннядо підприємства, що перевіряється.
Як відомо, підприємство може відкрити в банкуакредитив. Перевіряючи розрахунки за акредитивами, доцільно зіставити залишкисум і оборотів за виписками банку з записами в реєстрах бухгалтерського обліку.Одночасно необхідно встановити причини, які сприяли використанню акредитивноїформи розрахунків, тобто з’ясувати чи передбачена ця форма розрахунків умовамиконтракту, чи використовується постачальниками як санкція за несвоєчасніплатежі. Потім перевіряється повнота і своєчасність використання і поверненнязалишку акредитива, а також повнота оприбуткування матеріальних цінностей, якінадійшли постачальнику.
Операції з лімітовими та нелімітовими чековимикнижками аналізуються з погляду їх правильності, характеру і повноти оплати. З’ясовують,чи не проводилась оплата лімітовими чеками видатків, які не включаються вавансові звіти підзвітних осіб як здійснені готівкою (розрахунки з лімітовимичековими книжками ведуться лише в межах області).
Після встановлення подібних фактів слідвизначити розмір завдано підприємству збитку і винних осіб. Слід такожперевірити чи збігається залишок за книжкою лімітових чеків, відображений накорінці останнього використаного чека, із залишком на дату перевірки за рахунком313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”, а також із залишком завипискою банку. Залишок грошей на кінець місяця за випискою банку деколи незбігається із залишком ліміту за лімітною книгою. Це пояснюється тим, що виданіз лімітованих книжок чеки не були до кінця місяця пред’явлені одержувачами вбанк до сплати.
Об’єктом контролю аудитора можуть бутиоперації з переказами грошей з рахунка в банку та рахунок в Ощадбанку, тому щовони можуть бути пов’язані передачею грошей підставним особам, з крадіжкамикоштів.
Здійснюючи перевірку операцій на рахунку 312«Поточні рахунки в іноземній валюті», слід встановити, чивідповідають залишки коштів, відображені у виписці банку, залишку коштів якийзначиться за обліком; повноту і достовірність банківських виписок і прикладенихдо них документів; правильність операцій і справжність банківських виписок іпервинних документів, правильність кореспонденції рахунків за операціями напоточних рахунках в іноземній валюті й записів в облікових регістрах. Особливуувагу звертають на повноту зарахування на транзитні валютні рахунки валютноївиручки, що надійшла на адресу підприємства.
Ретельно вивчають обгрунтованість списаннягрошей з рахунків підприємства в банках у дебет рахунків витрат, прибутків ізбитків тощо.
Під час перевірки операцій за поточнимирахунками в іноземній валюті слід враховувати, що суб'єкти господарюванняможуть здійснювати скупку, продаж, обмін валют за ліцензією Національного банкуУкраїни в установленому законом порядку.
Одним з найважливіших завдань аудиту грошовихкоштів є перевірка відповідності кореспонденції рахунків за операціями нарахунках у банках чинними нормативними положеннями щодо ведення бухгалтерськогообліку. Суцільним способом перевіряють обґрунтованість списання грошей з рахунківпідприємства в банках у дебет рахунків:
“Основне виробництво”;
“Брак у виробництві”;
“Витрати діяльності”;
“Витрати за елементами”;
“Фінансові результати”;
інші витрати.
Кожен випадок порушення типової кореспонденціїрахунків бухгалтерського обліку перевіряється за певними документами, які даютьзмогу виявити, чи не здійснено навмисне перекручення облікових і звітних данихта інші зловживання.
Список використаної літератури
1. Давидов Г.М. Аудит: навчальний посібник. — К. “Знання"2001.
2. Загородній А.Г., Корягін М.В., Єлісеєв А.В., ПоляковаЛ.М. Аудит: теорія і практика. — Львів. Видавництво національного університету“Львівська політехніка" 2004.
3. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальнийпосібник. — К. «Каравела» 2002.
4. Савченко В.Я. Аудит: навчальний посібник. — К. 2002.
5. Усач Б.Ф. Аудит: навчальний посібник. — К. “Знання"2004.