МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНОГО
УПРАВЛІННЯ ТА ЄКОНОМІКИ
ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ФІЛІЯ
Факультет: економічний
Спеціальність: облік і аудит
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З дисципліни
«особливості аудиту в галузях»
Студента 3го курсу заочного відділення
Ємєліна Сергія Івановича
Дата відправлення: _________________
Дата прийому: ______________________
2007
1. Аудит обліку виготовлення готовоїпродукції на підприємствах громадського харчування.
Діяльністьпідприємств громадського харчування на сьогодні майже не відрізняється відбуднів інших суб'єктів господарювання — спроба вирішення проблем зоподаткуванням, відсутність реального прибутку, залежність від платоспроможногопопиту та інше. Проте певною особливістю громадського харчування є величезна (упорівнянні з «чистою» торгівлею) витратомісткість, яка практичноколивається на рівні виробничих промислових підприємств (мається на увазіодиниця продукції). Ця особливість ще й обтяжена пострадянською системоюуправління, коли один фахівець планує, бухгалтер — обліковує, контролюючіоргани — перевіряють, а менеджер — або регулює план, або «виробляє стимули»для об’єкта управління.
Розбудовадержави привела до відповідного краху цієї жорстко детермінованої системи. Томуперсонал управління підприємством громадського харчування залишився передвибором, чим конкретно слід займатися і кому. Відповідно контрольна функціяуправління як кажуть, «зависла у повітрі». Це не дивно, бо безлічсуб'єктів перевірки насамперед цікавляться податковим обліком (бо там значніекономічні санкції).
Якщодослідити предмет перевірок, то, відкинувши технічний контроль, встановимо, що90% часу займає контроль фінансовий, а в ньому — до 75 % — перевірка витратобігу, виробництва, обслуговування та валових витрат.
Безперечно,вплив та місце витрат як об'єкта (предмета) контролю важко переоцінити. Дляподатківців — це найсуттєвішій чинник зменшення розміру об'єкта оподаткування,фактор легалізації видатків. Для системи управління — найперший танайголовніший фактор собівартості і, опосередковано, — ціни реалізаціїпродукції та послуг підприємства громадського харчування. Та й з, точки зору,так би мовити, «кримінальної», витрати у громадському харчуванні єодним із надійніших шляхів приховування і зловживань, (завищення витрат готівкиз каси при закупівлі сировини на ринку; збільшення видатків сировини тапродукції понад потреби з нагоди свят та при замовленні банкетів; маніпулюваннякартками калькуляції з метою приховування реальних цін на продукціюгромадського харчування, просто приховування виторгу у касі та інше). Так чиінакше витрати (разом з обсягом обороту) посідають одне з головних місць уконтрольному полі (за нашими дослідженнями — від 65 до 85 %) у діяльностіпідприємств громадського харчування.
Якіж завдання аудиту взагалі та внутрішнього аудиту конкретно відносно витратстоять на сьогодні у ряду найактуальніших? Якщо підходити до аудиту в цілому,то витрати підприємства можуть потенційно бути предметом аудиту лише приоглядовій чи операційній перевірці. З методологічної точки зору Національнінормативи аудиту, на жаль, нічого практикам обліку та контролю не дають, окрімзагальних фраз про професіоналізм або достатність свідчень чи компетентністьперевіряючих.
Лишенорматив №12 «Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику,пов'язаного з ефективністю її функціонування», певною мірою дає визначеннясамого внутрішнього контролю та його середовища.
ВСНД серед теоретиків та практиків так і не склалася єдина думка стосовновнутрішнього аудиту (навіть за посиланнями на зарубіжних фахівців). Так,Р.Адамс, Дж.К.Робертсон, В.Подольский, Г.Поляк, А.Савін та Л.Сотнікова вважають,що внутрішній аудит — це незалежна перевірка, спрямована на запобігання тавиявлення помилок і порушень у процедурі управлінської діяльності, включаючи(особливо) функції обліку та регулювання. Інші автори (Я.Соколов, М.Білуха,Р.Алборов) у внутрішньому аудиті вбачають лише одну з форм внутрігосподарськогоконтролю.
Чіткевизначення поняття внутрішнього аудиту ще чекає свого вирішення, томуНаціональний норматив № 12 є певним кроком в перед для практиків аудитузовнішнього, які повинні тестувати внутрішній аудит на його ефективність. Разомз тим в нормативі №12, не говориться про витрати, лише про залишки на рахункахта про готівку і документооборот. Також мовчить про аудит витрат і класик цієїпрофесії Р.Монтгомері (Montgomery's AUDITING, 11-Edition, New York, 1990). Вйого відомому підручнику серед переліку циклів виробництва (як об'єктіваудиту), витрат немає. І цьому є певне логічне пояснення, бо практично усіперекладені підручники орієнтовані на зовнішній аудит звітності, де внутрішнійаудит є лише елементом (об'єктом) перевірки (тести на відповідність).
Чиє проблемою внутрішній аудит витрат? Безумовно. Свідчень тому безліч.
По-перше,- податковий облік, за правилами якого не легалізовані або неправомірні видаткине зараховуються до валових витрат і не зменшують об'єкт оподаткування.Порушення цього правила тягне за собою карну відповідальність. Найбільшсуттєвими з цієї точки зору об'єктами в громадському харчуванні є касовіготівкові операції; операції з підзвітними особами; витрати на маркетинг таінформаційно-консультаційні послуги; операції з сировиною та купівельнимитоварами; реалізація, особливо послуг та купівельних товарів; виробництвопродукції власного виробництва.
По-друге,- витрати на забезпечення процесу виробництва, а саме — розмір та реальністькомунальних платежів та витрат на енергоносії, транспортні витрати; товарнівтрати (норми природних втрат).
Потретє, — дії та оплата праці персоналу (її ефективність). По-четверте, — проблеми калькулювання, (особливо прогнозного калькулювання) через розробкумайбутнього меню як бази для подальших витрат з наступним моніторингом їхздійснення, тощо. Особливою проблемою внутрішнього аудиту витрат є визначеннята організація функціонування системи контролю за витратами саме в системіуправління підприємством. У радянських системах управління традиційноконтрольні функції покладалися на головного бухгалтера. Певною гарантієюздійснення контролю була система матеріальної відповідальності посадових осіб.Сьогодні ці чинники практично не спрацьовують, бо на більшості підприємствахбухгалтер є одночасно касиром і уособлює всю бухгалтерію. До того ж керівництвоконтролює передусім виторг (особливо — готівку) або валові доходи та рухматеріальних активів (за винятком основних засобів). Сучасна практика бартеризаціїпідприємництва певною мірою нівелює витрати, але підвищує ціну бухгалтерськоїпомилки з оподаткуванням, особливо з ПДВ. Наявність «тіньового»обороту тягне за собою «лівий» готівковий виторг. Тому керівництвопідприємства громадського харчування вирішує питання управління в міру їхвиникнення, що практично не дає змоги встановити дійову систему внутрішньогоаудиту з його упереджувальною та запобіжною функціями. Окремим«острівцем» спокою в громадському харчуванні є так звана «закритамережа» з її постійним контингентом споживачів.
Проведеніавтором обстеження підприємств саме цієї мережі показали, що типовими об'єктамивнутрішнього контролю (аудиту) в підприємствах громадського харчування закритоїмережі на сьогодні є:
1.Наявністьсировини ( матеріальне забезпечення виробничої програми), обсяг виторгу -35%;
2.Наявністькоштів для розрахунків з постачальниками та іншими контрагентами — 25%;
3.Станрозрахунків з бюджетом з податків, платежів і зборів -12%;
4.Наявністьвиробничого персоналу певної кваліфікації — 6%;
5.Собівартістьта ціна продукції та послуг -3%;
6.Стосункиз суб'єктами контролю — 10%;
7.Вирішення виробничих проблем та виконання завдань (дисципліна виконання) — 9%.
Такимчином витрати контролюються лише опосередковано, як фактори, що впливають наінші показники, та складають близько 15 % контрольного поля підприємства.Головні центри відповідальності у громадському харчуванні сконцентровані накухні та в торговому залі, коморі, у роздрібній лотковій торгівлі(матеріально-відповідальні особи), бухгалтерії. При цьому бухгалтерія частовідокремлена від інших центрів відповідальності й здійснює лише ретроспективнийдокументальний контроль. Слід зважити і на те, що в разі реального переходуУкраїни до практики обліку за міжнародними стандартами перед якимось із центрівконтролю (насамперед за все перед бухгалтером) постане проблема визначення таінтерпретації витрат. Концептуальні основи МСБО, наприклад принципвідповідності (matching concept), базується на правилі, за яким витрати, щопризводять до майбутніх економічних зисків, визнаються як активи; витрати, якіприводять до поточних зисків визнаються як видатки, а витрати, які не дають ніяких зисків — це збитки. Вказаний принцип тісно пов'язаний з елементамифінансової звітності і, таким чином, витрати стають об'єктом і зовнішньогоаудиту фінансової звітності.
2. Порядок проведення аудиторськоїперевірки на підприємствах торгівлі.
Ринковаекономіка висуває нові завдання у сфері контролю від правильного рішення якихзалежать його подальший розвиток і удосконалення.
Зметою адаптації фінансового контролю до ринкової економіки в Україні прийнятодва Закони: Закон «Про державну контрольно-ревізійну службу вУкраїні» від 26 січня 1993 р і Закон «Про аудиторськудіяльність» від 22 квітня 1993 р. з наступними змінами і доповненнями доних. Відповідно до вимог цих законів передбачено особливий підхід до метрологіїй організації фінансового контролю суб єктів підприємницької діяльності. Середрізних видів фінансового контролю чільне місце займає аудиторський незалежнийконтроль, який здійснює на договірних засадах перевірку достовірності звітнихданих, балансів, законності господарських операцій, аналіз фінансового стану, іводночас надає консультаційні послуги з економіки, права, фінансів, обліку тощо
Послідовністьаудиторської перевірки діяльності підприємства складається з цілого ряду дій:
*збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності бухгалтерськогофінансового обліку та фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності;
*визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за установчимидокументами, за статутом, характером і змістом його роботі;
*шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статутною встановленняневідповідності між ними, про що необхідно поставити до відома керівництвофірми і порекомендувати йому внести зміни чи доповнення до статуту і здійснитиперереєстрацію підприємства у відповідних державних органах;
*планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;
*оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;
*аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;
*перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансові результати, звітупро рух грошових коштів, звіту про власний капітал;
*контроль відповідності даних фінансової звітності записам в обліковихрегістрах;
*перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і фінансовоїзвітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової політики;
*попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших формфінансової звітності.
Одниміз важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевіркаїх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо прицьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремихсумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первиннихдокументів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первиннихдокументів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів уоблікових регістрах і первинній документації, їх реальність.
Наоснові аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство аудиторвисловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку ізвітності та їх відповідність реальній дійсності.
Приплануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріаліваудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтами вимог законодавчих танормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансовоїзвітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльностіклієнта. Однак згідно з національним нормативом аудиту № 8 «Перевіркадотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актівУкраїни» виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих танормативно-правових актів України не є метою й обов'язком аудитора.
Встановленняфактів невиконання вимог нормативних актів, незалежно від їхнього значення,вимагає висунення й обговорення питання про чесність керівництва і робочогоперсоналу клієнта, а також про вплив такого невиконання на інші напрямкиаудиту.
Фактипорушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів підлягаютьспеціальній юридичній експертизі та є поза професійною компетенцією і знаннямиаудитора. Рівень професійної підготовки аудитора, його досвід і знаннягосподарської галузі діяльності клієнта й організації виробництва можуть датийому змогу зробити висновок тільки про те, що окремі факти діяльностіпідприємства, ймовірно, не відповідають вимогам законодавчих танормативно-правових актів України. Отже, аудитор не відповідає за невиконаннякерівництвом клієнта вимог законодавчих та нормативно-правових актів.
Проведенняхоча б однієї аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства можедопомогти службовим особам підприємства уникати надалі суттєвих порушень вимогнормативних актів.
Однакаудитору слід врахувати, що під час проведення аудиторських перевірок завждиіснує ризик невиявлення помилок, навіть якщо перевірка добре спланована іпроведена відповідно до вимог Національних нормативів аудиту. Зазначенаймовірність зростає внаслідок впливу таких факторів:
*наявність значної кількості нормативних актів;
*неминуча відносна обмеженість систем обліку і внутрішнього контролю, які неможуть висвітити всю фактичну діяльність клієнта, а також відноснасуб'єктивність, що супроводжує таку аудиторську процедуру, як тестування;
*визнання того, що значна кількість аудиторських доказів, отриманих аудитором,мають не доказовий, а інформативний характер.
Підчас підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має ретельновивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких можеспричинити перекручення фінансової звітності підприємства.
Згідноз міжнародним операційним стандартом, «аудитор повинен провести такийогляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки профінансову звітність у цілому».
Безумовно,звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах.Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора — впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.
3. Практичне завдання: заповнити документиз обліку характерні для торгівлі підприємств. Провести аудиторську перевірку тарозробити висновки.
Довідковідані:
Практичнезавдання розроблено на прикладі ВАТ “Світлана”, яке виробляє господарськітовари. Ідентифікаційний код підприємства 14036258. Директор підприємстваШевченко Володимир Іванович, головний бухгалтер Савченко Галина Андріївна,касир Стець Валентина Павлівна.
Підприємствомає розрахунковий рахунок 26007301680400 в Тернопільському відділенні АКБ“Укрсоцбанку”. МФО банку 338017.
Напідприємстві один цех основного виробництва, два склади: склад матеріалів № 1(завідуючий складом Козак Петро Степанович), склад готової продукції № 2(завідуюча складом Грищенко Ольга Іванівна).
Взвітному періоді на підприємстві виробляли два види продукції: А-25, Р-20.
Головнимпостачальником матеріалів є ВАТ “Київсталепром”, ідентифікаційний код якого14036872, поточний рахунок 26007301680528 в Промінвестбанку, м. Київ, МФО338000.
Головнимпокупцем продукції підприємства є центральний універмаг м. Тернополя,ідентифікаційний код 14036212, поточний рахунок 26007301681263 вТернопільському відділенні АКБ Укрсоцбанку, МФО 338017.
Увідповідності із обраною на підприємстві обліковою політикою врахуватинаступне:
Вибуттявиробничих запасів оцінювати за середньозваженою собівартістю. Обліктранспортно-заготівельних витрат вести на окремому аналітичному рахунку посинтетичному рахунку 20 “Виробничі запаси”, розподіляючи між вибувши мизапасами і їх залишком на кінець звітного періоду за середнім відсотком (%).
Амортизаціюосновних засобів нарахувати пооб'єктно за методами, наведеними в пункті 2. Зметою спрощення розрахунків, по окремих видах однорідних об’єктів амортизаціюпередбачається розрахувати в цілому по групі.
Аналітичнийоблік загальновиробничих вести за такими статтями:
а)змінні:
витратина поточний ремонт основних засобів
витратина електроенергію
вартістьМШП
витратиматеріалів для експлуатації обслуговування обладнання
заробітнаплата робітників, які обслуговують обладнання й відрахування на соціальнізаходи;
інші.
б)постійні:
амортизаціябудівель, обладнання і інших основних засобів загально виробничого призначення(крім інструментів);
заробітнаплата службовців цеху, відрахування на соціальні заходи;
матеріали,використані для загально виробничих потреб;
інші.
Забазу розподілу загальновиробничих витрат прийняти заробітну плату.Загальновиробничі витрати за нормальною потужністю становлять 30600 грн., а зних змінні – 18360, постійні – 12240 грн.
Вихіднідані:
І.Відомість залишків по рахунках на 1.03.200__ р.Шифр рахунку Назва рахунку Грн. Д-т К-т 10 Основні засоби 800000 /> 131 Знос основних засобів /> 372500 20 Виробничі запаси (в т.ч. транспортно-заготівельні витрати)
50000
5000 /> 22 Малоцінні та швидкозношувальні предмети 15000 /> 23 Виробництво 40000 /> 26 Готова продукція 90000 /> 30 Каса 1200 /> 311 Поточні рахунки в національній валюті 150000 /> 313 Інші рахунки в банку в національній валюті 5000 /> 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями 32000 /> 40 Статутний капітал /> 516000 44 Нерозподілені прибутки /> 48000 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками /> 79200 64 Розрахунки за податками й платежами /> 50000 65 Розрахунки за страхуванням /> 24000 66 Розрахунки з оплати праці /> 40000 79 Фінансові результати /> 70000 46 Неоплачений капітал 16500 />
ІІ.Зведені дані для розрахунку амортизації основних засобів, зроблені на основіінвентарних картокШифррахунку Назви аналітичного рахунк Первісна вартість, грн. Строк орисного використання Дата введення в дію Метод нарахування амортизації Ліквідаційна вартість, грн. Загальний обсяг продукції, який планується виробити, шт. Залишкова вартість на 1.03.200_ р. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Будівля офісу 150000 25 01.05.95 Прямолінійний 200 - /> /> Будівля цеху 100000 25 04.06.95 -//- 1800 - /> /> Будівля складу матеріалі 40000 25 09.03.98 -//- 1000 - /> /> Будівля складу готової продукції 50000 25 10.07.99 -//- 1000 - /> 104 Токарні верстати 170000 10 2.01.95 Кумулятивний 15000 - /> /> Фрезерні верстати 220000 10 20.06.95 -//- 12000 - /> 106 Інструменти, які використовуються при виробництві продукції Р-20 48000 2 11.08.99 Виробничий - 2400 /> /> Вимірювальні пристрої 16000 2 18.04.99 Зменшен. залишкової вартості 1600 /> 10450 /> Меблі офісу 6000 5 02.05.98 Прискорен. зменш. залишк. вартості /> /> 2745
ІІІ.Виписка із відомості залишків матеріалів на 1.03.200__ р.Номенклатурний номер Найменування матеріалів Одиниця виміру Кількість Ціна, грн. (без ПДВ) 201101 Лист стальний 0,55 мм Т 2,5 6000
IV.Виписка із журналу-ордеру № 6 за лютий м-ць 200___ р.
Закредитом рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” (сальдозаборгованості на 1.03)№ запису № рахунку Постачальник № прибуткового документу Вартість матеріальних цінностей, що надійшли за обліковими цінами З кредита рахунка рах. 63 в дебет. рахун. Сума акцепту за рахунками 201 207 64 16 1215 МП “Рост” 6263 42000 50000 16000 13200 79200 Всього: /> 42000 50000 16000 13200 79200
V.Розшифровка залишків незавершеного виробництва№ п/п Назва статті витрат На 1.03 На 1.04 1. Сировина і основні матеріали 24000 16000 2. Основна заробітна плата 16000 8000 /> Разом: 30000 24000
VI.Залишки по рахунку “Готова продукція” на 1.03.200 __ р.
зафактичною собівартістю 90000 грн.
зацінами реалізації (без ПДВ) 120000 грн.
VIII.Господарські операції за березень місяць 200__ р.
№ п/п
Зміст господарської операції
Сума по варіантах, грн.
І
ІІ
ІІІ
IV
V 1 Одержано гроші в касу з поточного рахунку в банку для виплати заробітної плати і на господарські потреби (прибутковий касовий ордер № 15 від 2.03.200__ р.)
30
42000
31
43000 41500 44000 41000 2. Виплачена з каси заробітна плата за лютий місяць (видатковий касовий ордер № 19 від 2.03.200__ р.)
66
40000
30
40000 40000 40000 40000 3.
Перераховано з поточного рахунку в погашення заборгованості
А/ Пенсійному фонду
Б/ фонду соціального страхування
В/ фінансовим органам
651
652
64
31
31
31
22400
1600
50000
22400
1600
50000
22400
1600
50000 4. Безоплатно одержано ксерокс
5000
10
5900
42 6000 5500 5250 5 Видано гроші під звіт Марчуку С.І. для доставки ксерокса (видатковий касовий ордер № 20 від 2.03.200__ р.)
2000
372
3000
30 1500 4000 1000 6.
Прийнято і затверджено авансовий звіт Марчука С.І. в сумі виданого авансу
Витрати по авансовому звіту віднесені на збільшення первинної вартості ксерокса
15
10
372
15 /> /> /> 7.
Надійшли гроші на поточний рахунок підприємства за платіжним дорученням № 165 від 4.03.200__ р.
Рахунок № 101 від 10.02. від магазину “1000 дрібниць” за реалізовану продукцію
31
32000
36
32000 32000 32000 32000 8. Одержано короткотермінову позику банку, яку зараховано на поточний рахунок
31
80000
60
90000 60000 66000 75000 9.
Оприбутковано на склад лист стальний 0,55 мм по прибутковому ордеру № 80, одержано від ВАТ “Київметалопром” згідно рахунку № 368, в якому значиться:
Кількість, т
Ціна (без ПДВ за 1 т), грн.
Сума
ПДВ
ТЗВ
ПДВ
Всього до оплати:
10
5500
201
64
201
64
11
5400
63
63
63
63
12
5300
5200
15
5800
5100
14
5600
4900 10. Перераховано з поточного рахунку МП “Рост” за одержані матеріали
63
79200
31
79200 79200 79200 79200 11.
Відпущено зі складу матеріали (табл.1)
а) лист стальний 0,55 мм, т на виготовлення виробу
А-25
Р-20
б) інші матеріали, грн.:
— на обслуговування обладнання
— на господарські потреби цеху
— на потреби заводоуправління
— на упакування готової продукції
23
23
4000
91
2000
91
1000
92
200
93
201
201
3000
201
5000
201
840
201
300
201
3,08
1,83
3200
6000
860
4000
2,96
1,67
3600
4000
1040
250
3,0
1,5
4200
4800
1020
280 12.
Передані зі складу в експлуатацію МШП
а) інструменти
б) інвентар загальновиробничого призначення
в) інвентар загальногосподарського призначення
23
550
91
92
22
600
22
22
1020
540
600
1050
510
800
1030
300
550 13. Придбано автомобіль ГАЗ-24 за ціною (в т.ч. ПДВ) ПДВ
18000
15
64
19000
63
63 20000 17500 25000 14. Нараховано і сплачено збір за реєстрацію автомобіля в МРЕВ
210
15
220
685 230 250 240 15. На основі акту придбаний автомобіль зараховано до складу основних засобів 10 15 /> /> /> 16.
Прийнято до оплати рахунок № 8 від МП “Каскад” за роботи по капітальному ремонту офісу, які прийняті за актом № 12 від 14.03.
Вартість робіт (без ПДВ)
Всього до оплати:
15
10
25000
64
63
15
28000
63 22000 20000 30000 17.
Оприбутковано на склад лист стальний 0,55 мм за прибутковим ордером № 81 одержаний від ВАТ “Втормет” згідно рахунку № 25, в якому значиться:
Кількість, т
Ціна (без ПДВ), грн.
Сума
ПДВ
Разом:
201
6200
64
4
6500
63
4,25
6100
4,5
5900
5,2
5800 18.
Прийнято до оплати рахунок АТП – 1016 за послуги по доставці листа стального (без ПДВ)
ПДВ
Всього до оплати
Оплата проведена чеком із ламінованої чекової книжки
201
1500
64
685
685
1800
685
313 1600 2000 2200 19.
Перераховано гроші з поточного рахунку:
а) за платіжним дорученням № 34 від 22.03.200 __ р. ВАТ “Київметалопром” за одержані матеріали:
б) за платіжним дорученням № 35 від 22.03 МП “Каскад” за проведений ремонт:
в) за платіжним дорученням № 36 від 22.03. ВАТ “ВАТРА” за підписку по акціях:
63
63
6000
31
31
7000 8000 9000 10000 20. Отримано акції ВАТ “ВАТРА” 6000 7000 8000 9000 10000 21.
Оприбутковано на склад лист стальний 0,55 мм за прибутковим ордером № 82, одержаний від заводу “Дніпрометалург”, згідно рахунку № 125, в якому значиться:
Кількість, т
Ціна (без ПДВ), грн.
Сума
ПДВ
6
3500
201
64
7
3400
63
63
5
3600
4
3700
5,5
3200 22.
Прийнято до оплати рахунок АТП-1016 за послуги по доставці листа стального (без ПДВ)
ПДВ
Всього до оплати:
201
7000
64
685
5200
685 4000 5000 6000 23. Видано заводу “Дніпрометалург” короткотерміновий вексель за одержаний матеріал (опер. 21) 63 62 /> /> /> 24. Відпущені зі складу запасні частини дляпоточного ремонту обладнання
91
7500
207
7000 4200 4100 3000 25.
Прийнято до оплати рахунок енергозбуту за електроенергію використану на:
а) обслуговування обладнання
б) господарські потреби цеху
в) на потреби заводоуправління
Всього без ПДВ
ПДВ
Всього до оплати:
91
91
92
64
63
63
63
63
2400
1400
3800
1500
2000
1200 26.
Одержано від МП “Роксолана” за накладною № 23 від 26.03, за рахунок № 75 від 26.03. комп’ютер в обмін на готову продукцію (вироби А-25)
Вартість продукції по цінах реалізації, включаючи ПДВ
Фактична собівартість продукції (табл. 7)
10
36
70
6000
90
70
70
64
8000
26 7000 7600 6400 27. Одержано легковий автомобіль, як внесок до статутного капіталу
10
15000
46
12000 14000 13000 16000 28.
Відпущено зі складу лист, стальний 0,55 мм на виробництво
виробу А-25, т
виробу Р-20, т
В сумі грн. на виробництво (табл. 1)
виробу А-25
виробу Р-20
2,5
1,8
23
23
2,0
1,9
20
20
2,4
1,7
2,3
2,0
2,3
2,1 29.
Реалізовано токарний верстат за договірною ціною (без ПДВ)
ПДВ
Всього до оплати
Первісна вартість верстата
Сума зносу
36
36
15000
7000
742
64
16000
6000
14000
17000
8000
18000
14000
5000
20000
13000
4000 30. Списані витрати і доходи від операції по реалізації верстату
742
79
79
972 /> /> /> 31. Сплачені відсотки за банківський кредит
951
3200
31
3500 2000 2200 3000 32. Одержано на поточний рахунок пеню від постачальника за недотримання умов договору
31
1500
715
1400 1800 1200 900 33.
Нарахована заробітна плата працівника підприємства (табл. 2)
а) робітникам за виробництво
виробу А
виробу Р-20
б) робітникам, що обслуговують обладнання
в) службовцям цеху
г) працівникам заводоуправління, в т.ч.
Іванчуку Р.П. (сума заробітної плати дорівнює числу, яке складається з трьох останніх цифр номера залікової книжки)
д) працівникам за операції по збуту готової продукції
ж) допомога по тимчасовій непрацездатності
Всього:
23
23
6000
91
91
8000
92
93
65
66
66
7000
66
66
10000
66
66
66
41000
36000
5400
3500
9000
550
250
3800030000
5500
3600
9500
600
310
40000
35000
6200
5000
11000
590
180 34.
Проведені нарахування на заробітну плату за діючими тарифами (табл. 2)
а) робітників за виробництво
виробу А-25
виробу Р-20
б) робітників, що обслуговують обладнання
в) службовців цеху
г) працівників заводоуправління
д) працівників відділу збуту продукції
Всього:
23
23
91
91
92
93
65
65
65
65
65
65 /> /> /> * — умовно приймаємо, що заробітна плата кожного працівника не перевищує 150 грн. 2. Випущено з виробництва за місяць 263000 183214,38 Х Х Всього: 383000 273214,38 Х Х 3. Середній % відношення фактичної собівартості продукції до вартості за відпускними цінами 71-34% /> Х Х
4. Відвантажено, відпущено в порядку реалізації
А)
Б)
138000
75000
99168,80
53505,00
Х
Х
Х
Х Всього відпущено в порядку реалізації на 1.04. /> /> Х Х Всього: 207000 147673,80 Х Х
Таблиця1.
Розподілзагально виробничих витрат (оп. 38)Показники Всього Загально виробничі витрати, списані на рахунок 23 Загально виробничі витрати, віднесені на рах. 90 1. Постійні загально виробничі витрати при нормальній потужності 12240 Х Х
2. Фактичні загально виробничі витрати за звітний місяць, в т.ч.
змінні
постійні /> Х Х 3. Списані змінні витрати /> /> Х 4. Списані змінні витрати, в т.ч.: /> /> Х
а) розподілені постійні загальновиробничі витрати при нормальній потужності, але не більше фактичної величини
б) нерозподілені постійні витрати /> /> Х
Таблиця2.
Розрахунокфактичної собівартості реалізованої продукції (до оп. 26, 44, 45)Показники Вартість продукції за відпускними цінами Фактична собівартість
Нерозподілені постійні витрати
(табл. 5) Фактична собівартість реалізованої продукції 1. Залишок готової продукції на 1.03 120000 90000 Х Х
Висновок
Вумовах нових форм організації праці, діяльності суб’єктів господарювання зрізною формою власності значно зросла роль контролю використання основнихзасобів та збереження власності.
Зогляду на те, що основні засоби займають значну частину в загальному фондімайна на більшості підприємств, на сучасному етапі розвитку важливого значеннянабувають питання їх ефективного використання та збереження. Цьому значноюмірою сприяє здійснення дієвого контролю за станом та використанням цихоб’єктів.
Дослідженнятеоретичних положень та діючої практики організації обліку основних засобів вумовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартівдозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управління виробництвомта знижують ефективність використання основних засобів. До таких проблемналежать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їхвідображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутності сталоївизначеності складу основних засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності таметодики обліку основних засобів особливої актуальності набувають дослідженняпроблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації,уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролюефективності використання основних засобів у виробничому процесі.
Необхідністьаудиторської перевірки зумовлюється тим, що найбільш достовірним джереломінформації про господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерськогообліку і звітності. Аудит основних засобів є частиною загального аудитупідприємства.
Такимчином, перед аудитом стоять наступні задачі:
зміцненнязаконності та правопорядку, державної та фінансової дисципліни;
забезпеченнязбереження власності, яка належить підприємству;
досягненняцільового, економного та раціонального використання всіх засобів, якізнаходяться у розпорядженні підприємства;
виявленнята використання резервів росту та підвищення ефективності виробництва;
виявленняшляхів удосконалення роботи суб’єктів господарювання,
таінші.
Аудитфінансово-господарської діяльності активно впливає на виявлення негативних явищу діяльності підприємств, встановлення їх причинних взаємозв’язків, сприяють профілактицізбитків, нестач, втрат у господарській діяльності. Аудитосновних засобів дозволяє встановити стан основних засобів на підприємстві, їхправильний облік, нарахування амортизації.
Можназробити висновок, що аудит основних засобів дуже складний процес, а з огляду напостійні зміни в нормативних актах стосовно їх амортизації, класифікації тощоце ще й дуже важлива частина в загальному аудиті підприємства, так як можезначно впливати на його кінцеві результати.