Зміст
4. Види аудиторських послуг та аудиту
29. Перевірка своєчасності і повноти оприбуткування запасів
54. Перевірка достовірності інформації про обсягинезавершеного виробництва
103. задача
ЛІТЕРАТУРА
4. Види аудиторськихпослуг та аудиту
Упроцесі фінансово-господарської діяльності кожне підприємство вступає в певніекономічні взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання (підприємствами,установами, організаціями, державними органами, фізичними особами та ін.). Урезультаті цього відбуваються господарські операції, основними наслідками якихє виникнення зобов'язань, дебіторської заборгованості, проведення розрахунківпо них та інші зміни в активах і капіталі.
Аудит- це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документівта іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктівгосподарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, йогоповноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам [10,с. 24]. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськимифірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудитможе проводитись з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках,передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).
Згідноіз Законом України «Про аудиторську діяльність», поняття«аудиторська діяльність» містить в собі організаційне і методичнезабезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) танадання інших аудиторських послуг [1, ст. 3]. Аудиторські послуги можуть надаватисяу формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ним експертиз,консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізуфінансово-господарської діяльності та інших видів економічно-правовогозабезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
Разомз цими видами послуг аудиторські підприємства в Україні проводять роботи зприватизації майна державних підприємств, комерціалізації торгівлі,акціонування підприємств, готують матеріали для розгляду справ клієнтів варбітражних судах. Завдяки аудитові здійснюються посередницькі контакти.
Укінцевому підсумку аудит являє собою досить високу форму організації іреалізації економічних ідей.
Розрізняютьаудит добровільний і обов'язковий. Добровільний (ініціативний) аудитздійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбаченов установленому порядку.
Обов'язковийаудит проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язанезапрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. ЗаЗаконом України «Про аудиторську діяльність» і доповненнями до ньоговстановлено обсяг і порядок здійснення обов'язкового аудиту, а також визначеноперелік підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці. Обов'язковийаудит спрямований на захист інтересів підприємств і держави від навмисногоперекручення показників бухгалтерського балансу і фінансової звітностісуб'єктів підприємницької діяльності.
Обов'язковийаудит можна назвати регламентованим, бо його проведення обумовленезаконодавчими і нормативними актами, в яких визначено категорії підприємств, щопідлягають обов'язковій аудиторській перевірці (за даними річного звіту профінансово-господарську діяльність перед поданням аудиторського висновку доподаткової адміністрації, при отриманні банківського кредиту; перед емісієюцінних паперів емітент, згідно з правилами Національного банку України, подаєаудиторський висновок про свій фінансовий стан тощо).
Аудитподіляється на внутрішній і зовнішній.
Внутрішнійаудит — незалежна оцінка діяльності підприємства, визначення йогоплатоспроможності та запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідаєсаме підприємство або один з його відділів, тобто контрольний органпідприємства. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор)підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснюєаудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.
Будучина повному утриманні підприємства, цей контрольний орган (чи сам внутрішнійаудитор) повинен довести необхідність свого існування, для чого він покликанийсприяти підвищенню ефективності роботи підприємства, забезпеченню йогорентабельності й зміцненню фінансового стану. Мета внутрішнього аудиту — удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізаціярезервів його зростання.
Внутрішніаудитори надають своєму підприємству результати аналізу, рекомендації, поради.Вони працюють як у державному, так і в приватному секторі.
Внутрішнійаудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічноїабо фінансової угоди у процесі її проходження і після завершення. Він даєекспертну науково обґгрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.
Внутрішніаудитори здійснюють перевірку внутрішньої звітності так само, як зовнішніаудитори перевіряють зовнішні фінансові звіти. Тому в проведенні внутрішніхперевірок немає істотних відмінностей.
Деяківиди діяльності внутрішніх аудиторів називаються операційним аудитом.Операційний аудит (аудит результатів, або управлінський аудит) — це вивченняаудиторами операцій компанії з метою сформулювати рекомендації щодоекономічного використання ресурсів, ефективного досягнення цілей.
Метаопераційного аудиту — допомогти керівникам у виконанні їхніх обов'язків.Результатом цього може бути збільшення рентабельності компанії.
Такимчином, внутрішні аудитори розглядають операційний аудит як складовувнутрішнього аудиту. Зовнішні аудитори визначають його як вид консультацій зпитань управління, наданих недержавними бухгалтерськими фірмами.
Внутрішньомуаудитору доцільно забезпечити співпрацю з юрисконсультом з питань дотриманнязаконів, положень, інструкцій та інших нормативних актів, які регламентуютьдіяльність підприємства.
Завдання,принципи організації й основи проведення внутрішнього аудиту визначені такиминормативно-правовими актами: Законами України «Про аудиторськудіяльність», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні», Указами Президента України, постановами Верховної Ради, КабінетуМіністрів з питань обліку і контролю, Положенням (стандартами) бухгалтерськогообліку, Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією щодо йогозастосування, рішенням Аудиторської палати України про затвердженняНаціональних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики аудиторів України,Інструкцією про порядок проведення інвентаризації, Положенням про веденнякасових операцій тощо.
Міжнароднийнорматив аудиту констатує, що функція внутрішнього аудиту є частиною системиуправління підприємством і не може відповідати критерію незалежності, який єосновним [5, с. 55].29. Перевіркасвоєчасності і повноти оприбуткування запасів
Особливостямипроведення аудиту матеріальних засобів є перевірка повноти відображення вобліку надходження ресурсів за різними каналами окремо. Каналами надходженняматеріальних засобів на підприємство є:
придбанняматеріальних засобів у постачальників на підставі угод;
придбаннясільськогосподарської сировини у населення;
надходженняматеріалів від ліквідації основних засобів та малоцінних необоротних активів;
придбанняпредметів праці в торговельній мережі;
оприбуткуваннялишків, виявлених під час інвентаризації;
надходженняматеріальних засобів внаслідок товарообмінних операцій.
Під часпроведення аудиту повноти, своєчасності та правильності оприбуткуванняматеріальних засобів необхідно вивчити такі питання:
чи дотримуютьсяна підприємстві порядку приймання і оформлення документів, що підтверджуютьфакт надходження матеріалів;
правильністьобліку та оцінки матеріалів, що надійшли від постачальників;
повнотуоприбуткування матеріалів, товарів у відповідності з документами постачальниказ метою установити, чи не мали місця випадки неповного оприбуткування абоповного неоприбуткування матеріальних засобів;
чи відповідає якістьодержаних матеріальних засобів характеристикам, що вказані в прибутковихдокументах, сертифікатах якості, лабораторних аналізах;
перевіряєтьсяправильність оформлення актів на приймання матеріальних засобів у випадку, колиякісні або кількісні характеристики матеріалів, що надійшли, не відповідаютьтим, що вказані в супроводжувальних документах;
чи правильновказана ціна матеріальних засобів, фактична та залікова масасільськогосподарської сировини, яка була придбана у населення. При цьомунеобхідно звернути увагу на визначення вологості, сортності та якості сировини,що оприбутковується;
перевіряєтьсяправильність, повнота та своєчасність оприбуткування на складі матеріальнихзасобів, які придбані підзвітними особами у роздрібній торгівлі;
чи повністю,своєчасно і правильно оприбутковані матеріали від ліквідації основних засобівта малоцінних необоротних активів;
перевіряєтьсяправильність проведення розрахунків ТЗВ;
чи проводитьсяпризначення особи, відповідальної за розвантаження вагонів та інших видівтранспорту та отримання вантажу;
чи проводитьсяконтрольне зважування автомашин, вагонів, що перевозять матеріальні засоби.
У випадках, колиперевірка документів з надходження матеріальних засобів викликає підозру уаудитора, а саме: при виявленні виправлень, підчисток, перекручень,невідповідностей або безтоварності окремих документів, аудитор повинен провестиїх зустрічну перевірку. Для виявлення повноти і своєчасності оприбуткуванняурожаю застосовується зустрічне звіряння документів з оприбуткування здокументами щодо нарахування оплати праці за збирання урожаю.
Ефективнимприйомом контролю повноти оприбуткування урожаю є опитування працівниківпідприємства, котрі пов’язані зі збиранням та оприбуткуванням продукції.
Аудит надходженняпродукції тваринництва, як правило, має включати, крім документальногоконтролю, і прийоми інвентаризації, контрольних замірів денних надоїв молока,контрольного зважування.
У разінадходження матеріальних запасів аудитору необхідно звернути особливу увагу надодержання податкового законодавства, зокрема щодо порядку нарахування і сплатиПДВ.
Основнимидокументами, згідно з якими необхідно проводити аудит надходження матеріальнихресурсів, є:
1. ЗакониУкраїни: «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на доданувартість», «Про акцизний збір».
2. П(С)БО 9«Запаси».
3. П(С)БО 16«Витрати».
4. Первиннідокументи з надходження матеріальних запасів: М-1 журнал обліку вантажів, щонадійшли, М-3 журнал реєстрації довіреностей, М-2а акт списання бланківдовіреностей, М-8-9, Ф-117, 117а лімітно-забірні картки, М-11 накладна вимогана відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, М-14 відомість обліку залишківматеріалів на складі, М-21 інвентаризаційний опис товарно-матеріальнихцінностей, МШ-2 картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів,накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі матеріальнихцінностей тощо.
5. Журнал 6,журнал 10/1, журнал-ордер 7, журнал 8, журнал 2, Головна книга, баланспідприємства тощо.54. Перевірка достовірностіінформації про обсяги незавершеного виробництва
В умовах ринковоїекономіки одним із важливих завдань аудиторської експертизи є оцінкаефективності інвестиційних проектів оновлення і технічного переоснащеннявиробництва з метою одержання під ці проекти коштів. Такі кошти можна отриматиу формі кредитів у комерційних банках, інвестиційних фондах, від продажу ціннихпаперів, відрахувань від позабюджетних фондів або міжнародних фондів підтримки.Для обґрунтування ефективності фінансування необхідно скласти інвестиційнупрограму, де чітко визначити мету і розмір фінансування, фактори, які сприяютьзростанню прибутку, і строк окупності позичкових коштів.
Аудиторськаперевірка торкається перевірки достовірності показників “незавершеного виробництва”.Аудитор може скласти аудиторську програму для незавершеного виробництва, якапередбачає можливість вибору процедур. Реалізація цієї програми дозволитьотримати об`єктивні дані про ефективність контролю та достовірність обліковихзаписів.
Важливезначення має перевірка організації та стану обліку незавершеного виробництва таруху деталей по всім статтям обробки. В ході аудиту також слід перевіритисвоєчасність та правильність інвентаризації незавершеного виробництва таоцінки, безпомилковість відображення результатів інвентаризації в обліку.
Першза все аудитору потрібно проаналізувати періодичність та порядок проведенняінвентаризацій незавершеного виробництва, вивчити представлені інвентаризаційніта порівняльні відомості. Якщо в представлених документах не виявленівідхилення, то можна зробити висновок чи про формальний характерінвентаризації, чи про гарну організацію оперативного та бухгалтерського облікунапівфабрикатів власного виробництва.
Дляпідтвердження одного з припущень аудитор може провести вибіркову інвентаризаціюнезавершеного виробництва. Однак використання такої процедури контролю можливо,якщо на підприємстві застосовується напівфабрикатний варіант зведеного облікувитрат на виробництво. Тільки в межах цього варіанту обліку формуютьсяпоказники, котрі відображають рух незавершеного виробництва на всіх етапахвиготовлення продукції. Номенклатура напівфабрикатів, що перевіряються,визначається з обліком технологічних особливостей підприємства. Як правило,перевіряються найбільш дорогоцінні напівфабрикати.
Якщов ході вибіркової перевірки виявлені значні відхилення (наприклад більше 10%від перевіряємої номенклатури), то можна зробити висновок про формальнийхарактер інвентаризацій, які проводяться. Для зниження ризику слід провестисуцільну інвентаризацію незавершеного виробництва. Якщо ж вибірковаінвентаризація незавершеного виробництва не виявить відхилень, топідтверджуються обсяги незавершеного виробництва, вказані в даних оперативногообліку руху напівфабрикатів власного виробництва чи аналітичного обліку.
Підтверджуючидостовірність оцінки незавершеного виробництва, аудитор перевіряє правильністьзастосовуваних норм (якщо такі встановлені на підприємстві) і здійснюєарифметичний контроль розрахованих показників. При цьому слід враховувати, щона підприємствах з індивідуальним та дрібносерійним виробництвом, якізастосовують позамовний метод обліку витрат, вартість незавершеного виробництвавизначається витратами на незакінчені замовлення. У крупносерійних та масовихвиробництвах вартість незавершеного виробництва складається з суми прямихвитрат (матеріали та основна заробітна плата), розраховуємих за нормами покожному калькуляційному об`єкту (виробу, деталі і т.д.), та суми інших(непрямих витрат), які визначаються у відсотках до прямих витрат.
Всівиявлені відхилення фіксуються в робочих паперах аудитора.
Оцінкаправильності розрахунку с/в продукції виконується шляхом арифметичного контролюданих відомості зведеного обліку витрат. Причому при нормативному методі облікувитрат собівартість продукції визначається як алгебраїчна сума нормативноїсобівартості, врахованих змін норм та врахованих відхилень від норм. Приненормативних методах собівартість розраховується як сума залишку незавершеноговиробництва на початок місяця та витрат за місяць мінус залишок незавершеноговиробництва на кінець місяця.
Інформаціяпро виявленні в процесі перевірки відхилення аналізується аудитором припідтвердженні звітності.103. задача
З валютногорахунку підприємства «Омега» 22 січня поточного року отримані кошти вкасу для видачі авансу на службове відрядження за кордон у сумі 100 $ (курс НБУ5,2 грн. за 1 $) і видано під звіт менеджеру В.П.Іванову Авансовий звіт булозатверджено 1 лютого поточного року в межах норм 95 $ (курс НБУ 5,4 грн. за 1$), Залишок виданого авансу повернуто в касу. Надати консультацію клієнту зіскладання кореспонденції рахунків.
Відповідь
При оформленніпідтвердних документів рекомендується використовувати:
1) запрошення сторони, щоприймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку;
2) укладений договір (контракт);
3) документи, які встановлюютьабо засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини (наприкладпротоколи про наміри);
4) довідки або протоколи чи іншідокументи про участь у переговорах, конференціях або симпозіумах, якіпроводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю.
Посвідчення провідрядження оформлюється та відмічається у двох випадках:
1) коли працівник скеровується увідрядження у межах України;
2) коли працівник скеровуєтьсяу відрядження до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордоннийконтроль.
Так, фактичнийчас перебування у відрядженні у межах України та за кордон визначається завідмітками сторони, яка вiдряджає, та сторони, яка приймає, у посвідченні провідрядження.
При перевірціслужбою внутрішнього аудиту перед складанням фінансової звітності виявлено, щофактичне перебування працівника у відрядженні підтверджене відмітками сторони,що приймає, у посвідченні про відрядження.
Повернення сумвідображається у бухгалтерському та податковому обліку так, як показано утаблиці 1.
Таблиця 1
Відображення вобліку повернення працівником коштів, виданих на відрядження№ з/п Зміст операції Бухгалтерський облік Сума, грн Податковий облік Д-т К-т ВД ВВ 1.
Виплата авансу на відрядження
5,2 х 100 = 520 372 301 520 - - 2.
Затверджено авансовий звіт
5,4 х 95 = 513 94 372 513 - 513 3. Повернуто підзвітною особою до каси кошти 301 372 7 - - ЛІТЕРАТУРА
1. ЗаконУкраїни „Про аудиторську діяльність” — Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, №23, ст.243
2. ЗаконУкраїни „Про внесення змін до Закону України „Про аудиторську діяльність”. — ВідомостіВерховної Ради України (ВВР), 2006, № 44, ст.432
3. Постанова№663 — Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. №663 «Про нормивідшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».
4. Інструкція№59 — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон,затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. №59.
5. Международныенормативы аудита: Сб. с коммент. — Вып. 5. — М.: Аудит-трейнинг, 1992.
6. АудитУкраїни:Становлення. Розвиток. Звершення / Вадим Володимирович.В. Болгов(авт.-упоряд.). — К.: ТОВ «Болгов медіа центр», 2005. — 160с.
7. Аудит.Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Навч. посібник / Укоопспілка;Львівська комерційна академія / Сергій Павлович Лозовицький (уклад.). — Л.:Видавництво Львівської комерційної академії, 2006. — 129с.
8. Аудит:Застосування міжнародних стандартів аудиту в аудиторській практиці України: Навч. посібник /Аудиторська палата України; Спілка аудиторів України; Державна академіястатистики, обліку та аудиту Держкомстату України / Іван Ісакович Пилипенко(заг.ред.). — К.: ТОВ "ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2005. — 172с.
9. Белуха Н.Т. Аудит: Учебник для студ. экон. спец. вузов. — К.: Знання, 2000. — 770с.
10. Усач Б.Ф.Аудит: Навч. посібник. — 3.вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2004. — 232с.