--PAGE_BREAK--Під час здійснення процедур трансформації обліку за іншими обліковими стандартами бухгалтер залучається до проведення бухгалтерських послуг, що на відміну від аудиторських пов’язане з такими речами, як збереження, класифікація і підсумок фінансової інформації. Як правило, така робота складається зі скороченого обсягу деталізації даних і закінчується створенням сприятливих у використанні зрозумілих таблиць та фінансової звітності. В цьому випадку не вимагається отримання аудиторських доказів стосовно цієї інформації. Однак, користувачі трансформованої фінансової звітності отримують певну вигоду від участі фахівців-бухгалтерів, оскільки такі послуги виконуються з належними професійними навичками і старанністю.
Крім того, надання інших послуг аудиторами може мати місце у таких формах, як:
— представництво інтересів клієнта (замовника) перед іншими особами за його дорученням з питань економіко-правового забезпечення діяльності клієнта (замовника) відповідно до положень Цивільного кодексу України.
Представництво інтересів клієнта (замовника) в суді здійснюється відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України;
— видавництво та розповсюдження (на договірній основі через третіх осіб) методичної (інформаційної) літератури з питань теорії та практики обліку, оподаткування, аудиту, аналізу, фінансів, правового забезпечення господарської діяльності в Україні (здійснюється після вивчення питання та отримання відповідного дозволу Аудиторської палати України);
— проведення навчальних семінарів та курсів з питань обліку, аудиту, оподаткування, аналізу та економіко-правового забезпечення господарської діяльності в Україні (здійснюється без видачі кваліфікаційних сертифікатів після узгодження з Аудиторською палатою України, затвердження програми);
— оцінка майна (за умови наявності відповідної кваліфікації оцінювача);
— розробка, впровадження, супровід бухгалтерських продуктів в електронних системах обробки даних;
— ведення за інших юридичних та фізичних осіб бухгалтерського та податкового обліку, складання фінансової (бухгалтерської) звітності та декларацій про доходи.
Аудиторські перевірки можуть бути класифіковані за різними критеріями: в залежності від підстав проведення аудиту, від суб’єктів проведення аудиту, від виду діяльності суб’єкта господарювання, щодо якого проводиться аудит тощо.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 363 Господарського кодексу України та ч. 5 ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб’єктів (його можна назвати ініціативним аудитом), а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов’язковий аудит).
Ініціативний аудит проводиться у будь-який час і в тих обсягах, що будуть визначені рішенням органу управління суб’єкта господарювання-юридичної особи, або рішенням громадянина-підприємця.
Обов’язковий аудит відповідно до ст. 8 Закону «Про аудиторську діяльність» проводиться:
— по-перше для підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств – емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету.
— по-друге, для перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдінгових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
— по-третє, для емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законами України.
Під терміном «зовнішній аудит» розуміється власне аудит, що здійснюється аудитором (аудиторською фірмою).
Внутрішній аудит – це організована суб’єктом господарювання в інтересах його власників і врегульована його локальними актами система контролю за дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності.
Такий контроль здійснюється аудиторською службою суб’єкта господарювання або іншим незалежним внутрішнім підрозділом зазначеного суб’єкта і включає, зокрема нагляд і перевірку:
— дотримання вимог законодавства;
— точності і повноти документації бухгалтерського обліку;
— своєчасності підготовки бухгалтерської документації;
— забезпечення збереження майна тощо.
В залежності від виду діяльності чи особливостей правового статусу суб’єкта господарювання, щодо якого здійснюється аудиторська перевірка, можна виділити такі спеціальні види аудиту:
— аудит підприємства, що приватизується;
— аудит відкритих акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій;
— аудит банків;
— аудит страхових компаній;
— аудит інвестиційних фондів та інвестиційних компаній тощо.
Отже, згідно з ч. 1 ст. 362 Господарського кодексу України аудиторською діяльністю визнається діяльність громадян та організацій, предметом якої є здійснення аудиту та надання інших аудиторських послуг.
Аудиторська діяльність регулюється Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про аудиторську діяльність», іншими законодавчими і нормативними актами України.
Відповідно до ст. 3 Закону «Про аудиторську діяльність» аудиторські послуги можуть надаватись у формі:
а) аудиторських перевірок (аудиту);
б) пов’язаних з ними експертиз;
в) консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності;
г) інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
Аудиторські перевірки можуть бути класифіковані за різними критеріями: в залежності від підстав проведення аудиту (обов’язковий та ініціативний), від суб’єктів проведення аудиту (внутрішній та зовнішній), від виду діяльності суб’єкта господарювання щодо якого проводиться аудит, тощо.
2. Нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності в Україні
2.1. Суб’єкти аудиторської діяльності
Як зазначено в ч. 2 ст. 363 Господарського кодексу України та в ч. 2 ст. 4 Закону «Про аудиторську діяльність», аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення.
Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторської діяльністю на території України (ч. 1 ст. 4 Закону «Про аудиторську діяльність»).
Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об’єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог законів України. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен на підставі чинного сертифікату отримати ліцензію.
Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від корпоративних прав.
Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.
Аудиторська фірма – це організація, яка займається виключно наданням аудиторських послуг.
Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності.
Загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30 відсотків.
Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор.
Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.
Суб’єкти аудиторської діяльності вносяться до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності, ведення якого за Законом «Про аудиторську діяльність» покладено на Аудиторську палату України.
Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності – це офіційний загальнодержавний реєстр аудиторських фірм і аудиторів-суб’єктів підприємницької діяльності, які зареєстрували свою аудиторську діяльність згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність».
До Реєстру можуть бути включені:
1) аудиторські фірми – юридичні особи, які створені згідно з чинним законодавством та відповідають вимогам ст. 5 Закону України “Про аудиторську діяльність”, а саме:
а) установчими документами передбачено виключно аудиторську діяльність;
б) загальний розмір частки засновників (учасників), які не є аудиторами, у статутному капіталі не перевищує 30 відсотків;
в) керівником є аудитор.
2) аудитори, які зареєстровані відповідно до законодавства як фізичні особи-підприємці.
Про суб’єктів аудиторської діяльності до Реєстру заносяться такі дані:
— найменування аудиторської фірми (ПІБ аудитора – фізичної особи-підприємця);
— ідентифікаційний код / номер заявника;
— дата початку аудиторської діяльності (дата отримання першої ліцензії або Свідоцтва);
— адреса фактичного місцезнаходження, номери контактних телефонів, факсу, електронної пошти;
— інформація про державну реєстрацію;
— інформація про засновників (для аудиторів – ПІБ, номери сертифікатів та дати їх отримання, ідентифікаційний номер, адреса; для юридичних осіб – найменування, ідентифікаційний код, частка в статутному капіталі);
— посада та ПІБ керівника аудиторської фірми, номер та дата видачі сертифіката;
— кількість працівників, у тому числі перелік сертифікованих аудиторів з зазначенням серії та номерів сертифікатів;
— наявність та місцезнаходження філій, представництв або відділень, кількість.
Зведені дані реєстру є відкритими для користувачів. Перелік аудиторських фірм та аудиторів, які включені до Реєстру, публікується Аудиторською палатою України у кінці кожного року в засобах масової інформації, а також регулярно оновлюється на веб-сайті Аудиторської палати України.
Дата прийняття контрольно-реєстраційною комісією Аудиторської палати України позитивного рішення про внесення до Реєстру є фактичною датою занесення суб’єкта аудиторської діяльності до Реєстру з одночасною видачею йому відповідного свідоцтва.
Свідоцтво про включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності в Україні видається терміном на п’ять років. Підписи голови та завідувача секретаріату на свідоцтві скріплюються печаткою Аудиторської палати України.
Як зазначається в ч. 3 ст. 12 Закону «Про аудиторську діяльність», сертифікація (визнання професійної придатності кандидатів) здійснюється Аудиторською палатою України.
Право на отримання сертифікату мають фізичні особи, які здобули вищу економічну або юридичну освіту, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права та досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста. Наявність певних знань з питань аудиту визначається шляхом проведення відповідного іспиту (ч. ч. 3-4 ст. 10 Закону «Про аудиторську діяльність»).
Термін чинності сертифікату не може перевищувати п’яти років (ч. 5 ст. 10 Закону «Про аудиторську діяльність»).
Порядок сертифікації аудиторів в Україні встановлений Положенням про сертифікацію аудиторів, затвердженим рішенням Аудиторської палати України від 31.05.2007 №178/6 (зі змінами).
Для отримання сертифікату кандидат подає до Аудиторської палати України в одному примірнику такі документи:
— заяву за встановленою формою;
— копію диплома, засвідчену нотаріально або за місцем роботи;
— копію трудової книжки, засвідчену нотаріально або за місцем роботи;
— документ про оплату сертифікації;
— копію першої сторінки паспорта.
Для отримання сертифіката кандидати повинні успішно скласти кваліфікаційний іспит двох рівнів.
Іспити проводяться в два етапи: перший – письмове тестування (або тестування на ПЕОМ) за переліком запитань, затверджених Аудиторською палатою України; другий – письмове розв’язання ситуаційного завдання. До другого етапу допускаються кандидати, які набрали не менше як 70 балів правильних відповідей за результатами тестування.
Перший етап іспитів можуть проводити Аудиторська палата України або її регіональні відділення, а другий етап – тільки Аудиторська палата України.
Кандидати, екзаменаційні роботи другого етапу яких оцінені:
в 60 і більше балів – здобули право на отримання сертифікату аудитора;
в 59 і менше балів – є такими, що не склали кваліфікаційний іспит.
Кандидати, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право складати його вдруге на загальних умовах. Результат успішно складеного першого етапу кваліфікаційного іспиту дійсний упродовж одного року.
За результатами складання іспитів Аудиторська палата України затверджує протоколи Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та Комісій з сертифікації аудиторів її регіональних відділень та приймає рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката.
Сертифікат – офіційний документ, який засвідчує право громадянина України на здійснення аудиту підприємств та господарських товариств (серія «А»), банків (серія «Б») на території України.
Бланк сертифікату є бланком суворої звітності, з зазначенням номеру та серії.
Сертифікат містить такі реквізити:
— серію та номер сертифікату;
— прізвище, ім’я та по батькові аудитора;
— дату, номер рішення Аудиторської палати України про видачу сертифіката із зазначенням терміну його чинності;
— дату, номер рішення Аудиторської палати України про продовження дії сертифікату.
Сертифікат підписують голова Аудиторської палати України та завідувач Секретаріату Аудиторської палати України. Сертифікат засвідчується печаткою Аудиторської палати України.
На підставі повноважень, передбачених статтею 22 Закону України «Про аудиторську діяльність» за неналежне виконання своїх професійних обов’язків до аудитора Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифікату на строк до одного року або анулювання сертифікату, виключення з Реєстру.
Припинення чинності сертифікату на аудиторську діяльність здійснюється на підставі рішення Аудиторської палати України у випадках:
1) встановлення неодноразових фактів низької якості аудиторських перевірок;
2) систематичного чи грубого порушення чинного законодавства України, встановлених норм та стандартів аудиту.
Порядок припинення чинності сертифікату на аудиторську діяльність визначається Аудиторською палатою України.
Рішення Аудиторської палати України щодо припинення чинності сертифікату можуть бути оскаржені до суду.
Аудиторська палата України – самоврядний орган, що здійснює сертифікацію суб’єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та аудиторів (ч. 1 ст. 365 Господарського кодексу України).
Повноваження Аудиторської палати України визначаються Законом України «Про аудиторську діяльність» та Статутом Аудиторської палати України, який підлягає затвердженню двома третинами голосів від загальної кількості членів палати.
Функції Аудиторської палати визначені ч. 3 ст. 12 Закону «Про аудиторську діяльність», відповідно до якої Аудиторська палата України:
— здійснює сертифікацію суб’єктів, що мають намір займатися аудиторською діяльністю;
— затверджує стандарти аудиту;
— затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюють аудит банків;
— веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги;
— здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;
— регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення.
Затвердження стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. Затверджені Аудиторською палатою України стандарти аудиту є обов’язковими для дотримання підприємствами, установами та організаціями.
Аудиторська палата України створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування.
Аудиторська палата України є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність.
Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи від дня реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та Статуту, затвердженого в порядку, передбаченому законодавством. Плата за реєстрацію не справляється.
продолжение
--PAGE_BREAK--