--PAGE_BREAK--Таблиця 2.1.1 Можливі порушення і їх вплив на вірогідність інформації
РОЗДІЛ 2. Організація, здійснення та узагальнення результатів аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії» в межах перевірки достовірності фінансової звітності
2.1 Характеристика ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»
Розглянемо основні зміни в діяльності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» шляхом визначення абсолютного відхилення основних показників, що стосуються аудиту довгострокових кредитів банків (див. табл. 2.1.1.)
Таблиця 2.1.1
Динаміка основних показників, що стосуються довгострокових кредитів банків
Відповідно до установчих документів (а саме Статуту підприємства) статутний капітал на момент його створення складав 120,0 тис. грн., станом на момент здійснення аудиторської перевірки – 120,0 грн. На цей момент статутний капітал сформовано в сумі 120,0 тис. грн.., або на 100 відсотків, заборгованість засновників по внесках у статутний капітал становить 0 тис. грн., зокрема: учасником ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» є фізична особа Колєснік Павло Володимирович, ідентифікаційний номер 2200000000. Його частина у статутному капіталі складає 100 %, що відповідає 120,0 тис. грн. суми внеску згідно з установчими документами. На момент перевірки було фактично внесено 120,0 тис. грн… Форма внеску – кошти.
У періоді, за який проводиться аудиторська перевірка, ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» не володів корпоративними правами.
ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» не має філій, дочірніх підприємств, відокремлених структурних підрозділів.
За період, що перевірявся, підприємство мало право здійснювати наступні види діяльності: надання послуг, пов’язаних з добування нафти і газу, ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів, монтаж електродвигунів, генераторів і трансформаторів, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, оптова торгівля паливом. Фактично підприємство за перевіряє мий період здійснювало наступні види діяльності: ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів; оптова торгівля паливом. Дані види діяльності не підлягають ліцензуванню і патентуванню, то ж ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» не отримувало жодних ліцензій, патентів та дозволів.
Загальна чисельність працюючих станом на 31.12.2009 р. складала 40 осіб, у тому числі за сумісництвом – 10 осіб.
У періоді, що перевірявся, підприємство не застосовувало пільги зі сплати окремих податків, зборів, обов’язкових платежів.
Перевіркою встановлено використання в господарській діяльності цінних паперів (іменних інвестиційних сертифікатів), довгострокових кредитів банку, укладання договорів комісії, договорів страхування. Перевіркою не встановлено використання суб’єктом підприємницької діяльності товарних кредитів.
Згідно даних, наведених у фінансовій звітності підприємства за останні 2 роки, ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» є прибутковим. Треба відмітити високий рівень комп’ютеризації на підприємстві. Бухгалтерський облік ведеться в програмі «1С: Предприятие – «Бухгалтерия + Торговля + Склад + Зарплата + Кадры», також працівники адміністративного відділу в своїй роботі користуються Системою «Ліга: Закон», InternetExplorer, програмами MicrosoftOffice(в т.ч. MicrosoftOutlook, що надає можливість оперативного обміну інформацією з контрагентами).
Нажаль, відсутній наказ про облікову політику підприємства, що є досить типовим порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підприємствах. Відсутня і система внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту).
2.2 Організація перевірки довгострокових кредитів банків на ТзОВ«Західно-Українська» енергетична компанія»
Здійснення підприємницької діяльності суб’єктом господарювання залежно від окреслених цілей може потребувати кредитування. В якості об’єкту обліку у даній роботі було обрано підприємство ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія».
Організація аудиторської перевірки ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» включає оформлення договору на здійснення аудиту (Додаток А), заповнення анкети нового клієнта (Додаток Б), складання плану аудиту фінансової звітності підприємства (Додаток В), та плану аудиту довгострокових кредитів банку (Додаток Д), визначення аудиторського ризику та рівня суттєвості (Додаток М).
Аудиторський ризик– це небезпека того, що аудитор зробить неправильний висновок щодо фінансової звітності після виконання ним аудиторських процедур, тобто за неправильно складеною фінансовою звітністю буде представлений аудиторський висновок без застережень, і навпаки. Аудитор має поставити перед собою завдання, які полягають у визначенні і використанні процедур аудиторської перевірки, які дають змогу звести до мінімуму ризик аудиторської перевірки.
Ризик аудиту має три складових:
• властивий ризик;
• ризик, пов'язаний із невідповідністю функціонування внутрішнього контролю;
• ризик невиявлення помилок та перекручень.
З математичної точки зору аудиторський ризик дорівнює добутку трьох вищезгаданих компонентів:
АР=ВР*РК*РН
Властивий ризик є показником вразливості залишку за певним бухгалтерським рахунком або певною категорією операцій стосовно перекручень, які можуть бути суттєвими, або вразливість цих залишків щодо перекручень у загальній сукупності з перекрученнями за іншими рахунками чи операціями, з припущенням, що заходи внутрішнього контролю підприємства на них не поширювалися.
При визначенні стратегії проведення аудиту аудитору слід вивчити властивий ризик на рівні фінансової звітності підприємства. При детальнішому плануванні цю оцінку необхідно пов'язувати з залишками на рахунках і класом операцій.
Аудитор може зробити припущення, що існує значний розмір властивого ризику на рівні залишку за рахунком і класом операцій. Незважаючи на це, визначаючи загальну аудиторську стратегію, йому необхідно отримати від клієнта роз'яснення щодо фактів існування ризику на рівні окремих позицій фінансової звітності.
Для того, щоб зробити оцінку властивого ризику, аудитору слід використати свої професійні знання з метою врахування й оцінки численних факторів потенційних ризиків.
Приклади факторів потенційних :
• рівень цілісності управління;
• досвід, знання і зміни в управлінському апараті за певний період: малий досвід управлінського персоналу може вплинути на якість підготовки фінансової звітності підприємства; тиск на керівництво підприємства, наприклад, обставини, які можуть наштовхнути керівництво на перекручення фінансової звітності (це відбувається тоді, коли підприємство здійснює діяльність у галузі, в якій існує досвід великої кількості підприємницьких невдач, або підприємство має дефіцит власного капіталу, що не дає йому змоги продовжувати операції);
• діяльність підприємства, наприклад, його товари і послуги, структура капіталу, споріднені сторони, виробництво і розміщення, розподіл і компенсаційні методи;
• фактори, що впливають на галузь, у якій здійснює діяльність підприємство, наприклад, економічні умови і умови конкуренції, зміни в технології виробництва та послуг, загальній обліковій практиці, а також у фінансових тенденціях і показниках;
• бухгалтерські рахунки, які дають уявлення про фінансовий стан підприємства, і які, поза сумнівом, вимагають виправлення, наприклад, рахунок фінансових результатів, за яким треба було зробити коригування у попередньому періоді;
• складні основні операції, що можуть вимагати залучення спеціаліста іншої професії, ніж аудиторська;
• здатність активів до анулювання або неправильного представлення;
• терміни завершення незвичайних і складних угод, особливо в останні дні року.
Для здійснення аудиту фінансової звітності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» необхідно провести аудит системи бухгалтерського обліку, основних засобів та нематеріальних активів, виробничих запасів та готової продукції, виробничих запасів та готової продукції, фінансових інвестицій, касових операцій, безготівкових операцій, власного капіталу, кредиторської заборгованості, доходів, витрат. Тільки після проведення цієї підготовчої роботи можна буде кваліфіковано і фахово провести аудит фінансової звітності.
Джерелами інформації для аудиторської перевіркидовгострокових кредитів є:
1. Облікова політики підприємства
2. Первинні документи по підрозділу обліку(договір з банком, протоколи узгодження відсотків, платіжні доручення і банківські виписки)
3. Реєстри синтетичного обліку по підрозділу обліку.
4. Реєстри аналітичного обліку по підрозділу обліку.
5. Бухгалтерська звітність (оборотно-сальдова відомість, фінансова звітність підприємства).
В обліковій політиці підприємства надається опис альтернативних облікових рішень, вибір яких наданий економічному суб'єкту.
Завдання на виконання аудиторської роботи було оформлено окремо (Додаток К). В цьому завдання обов’язково зазначається дата і місце його складання, призначається виконавець, вказується замовлення на проведення аудиторської роботи, найменування замовника. Також цим завданням встановлюється кількість годин, що виділена для виконання завдання, період його виконання, спосіб оформлення виконання (зазвичай це акт приймання-здачі аудиторської роботи).
Для чіткої і організованої роботи аудиторської фірми, а також для вчасного закінчення завдання на виконання аудиторської роботи від «03» січня 2009, узгодженого з клієнтом (ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія») було складено загальний план аудиту (Додаток В). В цьому плані, наданому у вигляді таблиці, викладено перелік розділів аудиту в порядку його проведення, період проведення, призначено виконавця.
Окремо була оформлена програма аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ ««Західно-Українська енергетична компанія» (Додаток Д). Вона включала в себе наступні етапи:
- Здійснення інвентаризації довгострокових кредитів банків,
- Перевірку наявності первинної документації зі всіма господарськими операціями щодо довгострокових кредитів банків,
- Перевірку документального оформлення та відображення в обліку інвентаризації довгострокових кредитів банків,
- Перевірку відповідності довгострокових кредитів банків критеріям визнання згідно П(С)БО 11 «Зобов’язання»,
- Перевірку цільовості використання довгострокових кредитів банку,
- Документальне оформлення знайдених порушень при дослідженні документів, операцій і записів.
Була розроблена методика проведення аудиту довгострокових кредитів банку на ТзОВ ««Західно-Українська енергетична компанія», перелік методичних прийомів та аудиторських процедур, що здійснювалися на кожному етапі перевірки, було систематизовано і згруповано в таблицю.
Таблиця 2.2.1
Перелік рахунків, на яких обліковуються довгострокові зобов’язання
2.3 Здійснення аудиту довгострокових кредитів банківна ТзОВ«Західно-Українська» енергетична компанія»
Аудит довгострокових кредитів банківна ТзОВ«Західно-Українська» енергетична компанія» здійснювався шляхом опитування посадових осіб підприємства. Опитування здійснювалося у вигляді набору питань. Це особливо зручна така форма ознайомлення з системою бухгалтерського обліку та організацій внутрішнього контролю обліку кредитів та позик у випадку, коли планується вибіркова перевірка.
Згідно з методикою проведення аудиту довгострокових кредитів банку була здійснена перевірка обґрунтованості включення відсотків за кредит в собівартість продукції, роботі послуг, в залежності від джерела отримання кредиту; обґрунтованості включення в собівартість суми відсотків за кредит; фактичної сплати відсотків за кредит; правильності відображення в обліку відсотків по простроченим кредитам; фактичного контролю за цільовим призначенням кредиту; відповідності бухгалтерських записів цільовому призначенню кредиту; правильності включення відсотків за кредит в інвентарну вартість об'єктів основних засобів; правильності включення відсотків за кредит в розмірах встановлених норм в собівартість майна. В роботі використовувалися первинні документи (наприклад, протоколи нарахування відсотків, договори, укладені з банком), розрахункові документи ( про сплату відсотків за кредит), реєстри бухгалтерського обліку тощо.
В ході аудиторської перевірки довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» було виявлено наступні порушення:
1. В платіжному дорученні від 10 грудня 2010 року при сплаті відсотків згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року в графі призначення платежу була вказана сума ПДВ 20% (2166,67 грн.). Згідно ЗУ «Про ПДВ» сплата відсотків не є об’єктом оподаткування. Правильне призначення платежу: сплата відсотків згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року без ПДВ (Додаток Р)
2. В бухгалтерській довідці за 10 грудня 2008 року (Додаток Т) відображені некоректні проведення. Не було відображено перекладу у поточну заборгованість по довгострокових зобов’язаннях згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року.
3. У Журналі-ордері і Відомості по рахунку 501 «Довгострокові кредити банків в національній валюті» за 2008 рік (проведеня зроблене в програмі «1С: Предприятие») не відображено переклад у поточну заборгованість по довгострокових зобов’язаннях згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року (Додаток С).
4. В бухгалтерській довідці за 10 грудня 2008 року (Додаток Х) відображені некоректні проведення. Нарахування відсотків за кредитом було помилково зроблено по дебету 941 «Витрати на дослідження і розробки». Проведення необхідно виправити згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання»: Дт 951 «Відсотки за кредит» Кт 6841 «Розрахунки за нарахованими відсотками в національній валюті».
5. У Журналі-ордері і Відомості по рахунку 6841 «Розрахунки за наразхованими відсотками в національній валюті» за 2008 рік (проведеня зроблене в програмі «1С: Предприятие») не вірно відображено нарахування відсотків за кредитом. Замість 951 «Відсотки за кредит» був помилково використаний 941 «Витрати на дослідження і розробки» (Додаток Ф).
Був проведений тест ефективності внутрішнього контролю довгострокових кредитів банку. За результатами цього тесту було складено звідну таблицю, що наведена в Додатку Л.
Також за допомогою анкети оцінювання властивого ризику (Додаток М) було визначено аудиторський ризик.
2.4 Здійснення перевірки взаємоузгодження даних форм звітності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»
Згідно П(С)БО 1 «загальні вимоги до фінансової звітностіі», 2 «Баланс», 3 «Звіт про фінансові результати», 4 «звіт про рух грошових коштів», 5 «Звіт про власний капітал», Наказу від 29 листопада 2000 р. №302 «Про примітки до річної фінансової звітності» деякі показники фінансової звітності мають бути взаємоузгоджені, а інформація, подана у звітності, має бути достовірною, дохідливою і розрахованою на однозначне тлумачення. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди, містити дані про підприємство, дату звітності та звітний період . Валюту звітності та одиницю її вимру, відповідну інформаціцю щодо звітного та попереднього періоду.
Щодо необхідної інформації про підприємство, наведеної у фінансовій звітності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» за 2007. 2008 та 2009 роки, треба зазначити, що вона наведена повністю. Вказана назва, організаційнр-правова форма та місцезнаходження підприємства, надано короткий опис основної діяльності підприємства, середня чисельність персоналу підприємства протягом звітних періодів. Звіти містять дати, станом на які наведені їх показники, вказана валюта, в якіймтвідображено елементи звітності. Та одиниця її виміру. Згідно вимог Українського Законодавства показники фінансової звітності наводяться підприємствами в тис. грн., що має місце у фінансовій звітності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія».
Треба зазначити, що при складанні фінансової звітності підприємство дотримувалося основних принципів підготовки фінансової звітності, а саме: автономності підпрбезперервності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартості, повного, обачності, превалювання змісту над формою, єдиного грошового вимірника. При порівнянні статей Балансу на кінець минулого звітного періоду та на початок наступного розбіжностей не виявлено. При проведенні перевірки взаємо узгодженості даних форм звітності одного звітного періоду розбіжностей не виявлено. Так, наприклад, показник чистого прибутку, розрахований в Формі №2 «звіт про фінансові результати» співпадає з показником р. Чистий прибуток (збиток) за звітний період Форми №4 «Звіт про власний капітал»і є математичною різницею показників розділу «Пасив» Форми №1 «баланс» «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» на кінець звітного періоду та на початок звітного періоду.
У розділі ІІ «Елементи операційних витрат» форми № 2 «Звіт про фінансові результати» відображена амортизація. Її показник співпадає з розрахунковою різницею зносу основних засобів та нематеріальних активів на кінець звітного періоду та на початок звітного періоду розділу «Актив» форми № 1 Балансу.
Також повністю узгоджені дані, відображені в формі №4 «Звіт про власний капітал», з даними, наведеними в розділі «Пасив» форми №1 «Баланс». В цих формах співпадають показники залишку статутного капіталу, нерозподіленого прибутку, неоплаченого капіталу, разом як на початок, так і на кінець звітного року. Також показник р. 130 «Звіту про власний капітал» «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» співпадає з показником чистий прибуток (збиток) (р. 220 або 225) Форми №2 «Звіт про фінансові результати2 відповідного періоду.
2.5 Здійснення аудиту фінансового стану ТзОВ«Західно-Українська» енергетична компанія»
продолжение
--PAGE_BREAK--Аудитор повинен проаналізувати числові значення, записані в четвертому стовпці. У тому випадку, якщо які-небудь значення досить суттєво відхиляються у більшу або меншу сторону від інших, він може відкинути такі значення. На базі показників, що залишилися, розраховується середня величина, яку можна для зручності подальшої роботи округлити, але так, щоб після округлення її значення змінилося б не більше ніж на 20% у ту або іншу сторону від середнього значення. Дана величина і є єдиним показником рівня суттєвості, яку може використовувати аудитор у своїй роботі. Здійснюючи фінансовий аналіз звітності підприємства аудитор, насамперед, досліджує показники балансу, його актив і пасив, тобто їхні статті. На підставі даних балансу і звіту про фінансові результати аудитор розраховує коефіцієнти платоспроможності (ліквідності) і рентабельності активів і пасивів. Вивчення структури балансу допомагає встановити, як розподіляються активи підприємства, зокрема запаси і дебіторська заборгованість, з одного боку, і як розподілені джерела цих активів між довгостроковими, поточними зобов'язаннями і власним капіталом, з іншого. Для цього спочатку визначаємо динаміку оборотності запасів і дебіторської заборгованості шляхом використання даних балансу і звіту про фінансові результати та розрахування двох відносних показників: коефіцієнта оборотності запасів і коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості. 1. Коефіцієнт оборотності запасів дає можливість встановити швидкість обороту запасів для забезпечення виконання завдання з продажу (реалізації) готової продукції (товарів, робіт, послуг).Такий показник розраховується за формулою [40, с. 130].Коефіцієнт оборотності запасів = Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. №2) / Собівартість реалізованої продукції, (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. № 2). Чим більше значення цього коефіцієнта, тим вищий рівень оборотності запасів, що позитивно відображається на забезпеченні обсягу реалізації продукції. 2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків. Такий показник розраховується як відношення загального обсягу реалізації продукції до середнього розміру дебіторської заборгованості Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості = Виручка (дохід) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 010 ф. № 2) / (Дебіторська заборгованість на початок періоду (ряд. 160 — ряд. 210 гр. З ф. № 1) + дебіторська заборгованість на кінець періоду (ряд. 160 — ряд. 210 гр. 4 ф. № 1)): 2 У даному випадку чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство отримує кошти від своїх боржників (дебіторів). 3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення собівартості до середнього розміру кредиторської заборгованості Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості = Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. № 2) / (Кредиторська заборгованість на початок періоду (ряд. 620 гр. З ф. № 1) + Кредиторська заборгованість на кінець періоду (ряд. 620 гр. 4 ф. № 1)): 2
4. Платоспроможність (ліквідність) визначається здатністю підприємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов'язань за платежами. Для здійснення таких операцій необхідні кошти, які підприємство може отримати, перевівши у гроші найбільш ліквідну частину своїх мобільних запасів або маючи достатній запас грошей у банку й у касі. Оцінювання платоспроможності проводиться за даними балансу на підставі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для переведення їх у грошову масу. Є три рівня ліквідності. Найбільш мобільною частиною оборотних засобів є грошові кошти і короткотермінові цінні папери. Збільшення частки грошових коштів і цінних паперів у загальній сумі оборотних засобів сприяє зростанню платоспроможності.
Ліквідність — це здатність швидко перетворити актив на гроші без втрат його ринкової вартості. Під час оцінювання ліквідності підприємства аналізу підлягає достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань, тобто короткострокової кредиторської заборгованості.Оцінюючи ліквідність, розраховують три коефіцієнти:
* коефіцієнт покриття;
* коефіцієнт швидкої ліквідності;
* коефіцієнт абсолютної ліквідності.
5. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (або коефіцієнт автономії чи незалежності) визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів.
Коефіцієнт концентрації власного капіталу = Власний капітал (ряд. 380 ф. №1) / (Активи підприємства (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 ф. М1))
Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкіше та стабільніше і менш залежне від кредиторів підприємство. Якщо його значення дорівнює 1 (тобто 100 %), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.
Згідно з Методикою № 81 і Методикою № 22 підприємство вважається фінансово стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів підприємства становить не менше 50 %.
6. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнта — їх сума дорівнює 1 (або 100 %).
Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства.Коефіцієнт концентрації позикового капіталу = Позиковий капітал (ряд. 430 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630 ф. № 1) / Активи підприємства (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 ф. №1)
7. Співвідношення позикового капіталу і власного. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства.
Співвідношення позикового капіталу і власного = Позиковий капітал (ряд. 430 + ряд. 480 + ряд 620 + ряд.630 ф. №1) / Власний капітал (ряд. 380 ф. № 1)
8. Коефіцієнт оборотності активів показує, наскільки ефективно використовуються активи з погляду обсягу реалізації, тому що показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства; іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулися у процесі реалізації продукції. Чим вищий оборот, тим ефективніше використовуються активи.
Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів.
Коефіцієнт оборотності активів = Чистий дохід (виручка) від реалізації, продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 035 ф. №2) / (Активи на початок періоду (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 гр. 3. ф. № 1) + Активи на кінець періоду (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 гр. 4 ф. № 1)): 2
9. Оцінка рентабельності. Розраховуючи рентабельність, слід визначити відношення прибутку до таких показників: рівня продажу, активів, власного капіталу. Для розрахунку цих показників використовують:
* чистий прибуток, який визначається як балансовий прибуток за вирахуванням платежів до бюджету (ряд. 220 ф. № 2);
* чисту реалізацію, яка визначається як виручка від реалізації без урахування ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (ряд. 035 ф. № 2).
Ці показники фінансового стану ТзОВ «західно-Українська енергетична компанія» систематизовано і викладено в аудиторському висновку.
2.6 Узагальнення результатів аудиторської перевірки фінансової звітності
ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»
Здійснено вибіркову перевірка, яка є репрезентативною, проте існує ризик неефективної вибірки, суттєвість якої є невисокою. У зв'язку з рівнем суттєвості перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які істотні помилки могли залишиться незнайденими.
У відповідності до п.5 національного нормативу №4 відповідальність за початкові залишки несе замовник.
При проведенні перевірки аудитор діяв на підставі законодавства України у сфері господарської діяльності та оподаткування, встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності.
Відповідальність за звітність ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія» несе керівництво товариства. В обов'язки аудитора входить підготовка висновку за даними цієї звітності.
В цілому при перевірці не виявлено суттєвих порушень щодо відображення фінансового стану підприємства в поданій фінансовій звітності. Звітність подавалася вчасно, дані фінансової звітності базуються на первинних документах, зведених реєстрах та поданих розрахунках. В обчислених результатах, наведених у фінансовій звітності ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія», суттєвих відхилень, що вплавають на висвітлення фінансово-господарського стану підприємства, не виявлено.
РОЗДІЛ 3. Формування рекомендацій щодо виправлення порушень таких помилок, які виявлені при аудиті ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії»
3.1 Наявні і потенційні наслідки порушень та помилок, що виявлені при аудиті довгострокових кредитів банківнаТзОВ«Західно-Українська» енергетична компанія»
При проведення аудиту наданих довгострокових кредитів банківна ТзОВ«Західно-Українська» енергетична компанія» (зведена таблиця)» було виявлено наступні помилки .
1. Було допущено помилку при оплаті відсотків згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року, а саме неправильно оформлено платіжне доручення № 92 від 10 грудня 2010 року. В графі призначення платежу була вказана сума ПДВ 20% (2166,67 грн.). Згідно ЗУ «Про ПДВ» сплата відсотків не є об’єктом оподаткування.
2. При обліку довгострокових кредитів банку ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» зовсім не використовувало кореспонденцію з рахунком 60 «Короткострокові позики». Тобто не було відображено частину довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгострокові зобов'язаннями. Це призводить до невірного розподілення показників розділу 2 «Пасив» форми № 1 «Баланс», хоча і не впливає на загальний показник валюти Балансу. Так, в бухгалтерській довідці за 10 грудня 2008 року (Додаток Т) відображені некоректні проведення. Не було відображено перекладу у поточну заборгованість по довгострокових зобов’язаннях згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року.
3. У Журналі-ордері і Відомості по рахунку 501 «Довгострокові кредити банків в національній валюті» за 2008 рік (проведеня зроблене в програмі «1С: Предприятие») не відображено переклад у поточну заборгованість по довгострокових зобов’язаннях згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року (Додаток С).
4. В бухгалтерській довідці за 10 грудня 2008 року (Додаток Х) нарахування відсотків за кредитом було помилково зроблено по дебету 941 «Витрати на дослідження і розробки».
5. У Журналі-ордері і Відомості по рахунку 6841 «Розрахунки за наразхованими відсотками в національній валюті» за 2008 рік (проведеня зроблене в програмі «1С: Предприятие») не вірно відображено нарахування відсотків за кредитом. Замість 951 «Відсотки за кредит» був помилково використаний 941 «Витрати на дослідження і розробки» (Додаток Ф).
Відповідно до законів України на керівників та інших посадових осіб підприємств у зв'язку з допущеними методологічними помилками або арифметичними описками ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності застосовуються адміністративні штрафи.
Згідно статті 1642 «Порушення законодавства з фінансових питань» Кодексу «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 № 8074-Х відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності тягнуть за собою накладання штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з таких правопорушень, — тягнуть за собою накладання штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3.2 Рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків на ТзОВ«Західно-Українська» енергетична компанія»
Порушення, виявлені при проведенні аудиту довгострокових кредитів банку на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія», є несуттєвими, не впливають на показники валюти Балансу та на показник фінансового результату. Згідно статті 1642 «Порушення законодавства з фінансових питань» Кодексу «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 № 8074-Х можуть призвести до застосування адміністративних штрафів, тому згідно з методологічними рекомендаціями потребують виправлення, Це дасть можливість користувачам фінансової звітності підприємства отримувати достовірні дані для прийняття правильних управлінських рішень.
Тому рекомендовано наступне.
1. В платіжному дорученні № 92 від 10 грудня 2010 року виправити призначення платежу на наступне: «Сплата відсотків згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року. Без ПДВ». Уточнення здійснюється шляхом подання до банку листа про зміну призначення платежу.
2. Виправити проведення щодо відображеннячастинидовгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями, тобто зробити наступне проведення:
3. Згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання» необхідно виправити помилковий запис Дт 941 «Витрати на дослідження і розробки» Кт 6841 «Розрахунки за нарахованими відсотками в національній валюті» на наступну проводку: Дт 951 «Відсотки за кредит» Кт 6841 «Розрахунки за нарахованими відсотками в національній валюті».
Також виправити відповідні показники в Формі №1 «Баланс», а саме в Розділі ІІІ «Довгострокові зобов’язання» зменшити показник на суму
частини довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгострокові зобов'язаннями, а відобразити її в р. 510 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» Розділу IV«Поточні зобов’язання». Загальні показники Розділів ІІІ «Довгострокові зобов’язання» і IV«Поточні зобов’язання» зміняться, але валюта Балансу (р. 640 Пасиву) залишиться незмінним.
3. Некоректним проведення (Дт 951 Кт 311) треба замінити двома наступними:
3.3 Рекомендації щодо формування наТзОВ«Західно-Українська» енергетична компанія» механізму внутрішнього аудиту довгострокових кредитів банків для запобігання порушенням
Після проведення аудиторської перевірки ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» було надано рекомендації щодо формування механізму внутрішнього аудиту для запобігання порушенням. Мета внутрішнього аудиту — удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання.
Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.
Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.
На наш погляд, доцільно в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асигнування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості й збільшення прибутків.
Для аудиту адміністрації індивідуальних компаній наймають внутрішньогосподарських аудиторів.
Внутрішньогосподарські аудитори можуть проводити звичайні перевірки на відповідність (визначати, чи дотримано в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які приписані персоналу вищим керівництвом (адміністрацією), або займатися операційним аудитом (перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінювання продуктивності й ефективності). Після закінчення операційного аудиту менеджеру видають рекомендації для удосконалення операцій. Крім того, внутрішньогосподарські аудитори в останні роки набули високої кваліфікації щодо оцінювання комп'ютерних систем.
Внутрішньогосподарський аудитор забезпечує адміністрацію цінною інформацією для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування бізнесу. Він не залежить від функціонального управління, але не може не залежати від реальної ситуації. Користувачі зовні навряд чи захочуть покластися на інформацію, що перевірена внутрішнім аудитором, через відсутність у нього незалежності — це найголовніша відмінність між результатами роботи внутрішніх аудиторів і аудиторських фірм (зовнішніх аудиторів). Деякі види діяльності внутрішніх аудиторів називаються операційним аудитом. Операційний аудит (аудит результатів, або управлінський аудит) — це вивчення аудиторами операцій компаній з метою формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнення цілей. Мета операційного аудиту — допомогти керівникам у виконанні їхніх обов'язків. Результатом цього може бути збільшення рентабельності компанії. Таким чином, внутрішні аудитори розглядають операційний аудит як складову внутрішнього аудиту.
Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому можливість звернути увагу керівництва на відповідну проблему. Щоб досягти намічених цілей, звіт не варто розтягувати і перевантажувати зайвими подробицями. Він має бути чітким, точним, зрозумілим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів немає і, ймовірно, ніколи не буде через багатогранність об'єктів перевірки, відмінності у здібностях та інтересах керівників.
У звіті внутрішнього аудитора, що надсилається аудиторському комітету, слід вказати, які рекомендації виконано, а які вважаються неефективними через надмірні витрати. Тільки після отрмання письмового звіту внутрішня аудиторська перевірка вважається закінченою.
Іншою процедурою, характерною для подання звітності внутрішніх аудиторів, є спільний з керівниками аналіз критикованих моментів і внесених рекомендацій до їх включення у кінцевий звіт внутрішнього аудитора.
Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті господарські операції, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.
Отже, внутрішній аудит контролює раціональне витрачення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи порушень.
Внутрішній аудит передбачає попередній контроль на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів. У такому разі внутрішній аудит претендує на роль профілактичного заходу.
Поточний контроль здійснюється під час реєстрації господарських операцій та інвентаризації.
Наступний контроль проводиться на стадії узагальнення й аналізу облікової і звітної інформації.
Таким чином, внутрішній аудит є системним і строго документальним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом.
Орієнтовні основні методологічні положення щодо організації внутрішнього аудиту полягають у тому, що насамперед слід укомплектувати штат внутрішніх аудиторів, відтак оптимально розподілити контрольні функції, виробити методичні вказівки з питань внутрішнього аудиту.
На підприємстві мають складатися графіки здавання звітів матеріально відповідальними особами, а також графіки передачі документів на автоматизовану обробку.
Не менш важливо розробити проекти планів проведення інвентаризацій грошових коштів, матеріальних цінностей, розрахунків. При цьому пріоритетне значення надається розробці проекту плану проведення річної інвентаризації всіх статей балансу (як правило, станом на 1 жовтня відповідного року).
Роль і функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом підприємства і метою його розвитку.
Функції внутрішнього аудиту змінюються залежно від вимог керівництва підприємства.
Ефективна діяльність служби внутрішнього аудиту дає змогу зовнішньому аудитору змінювати характер і термін виконання та скорочувати обсяги аудиторських процедур, але не може зумовити повне невиконання ним раніше запланованих процедур перевірки.
Внутрішній аудит проводять особи, які мають відповідний рівень професійної освіти, досвіду і компетенції, а робота помічників належним чином контролюється, аналізується і документально оформлюється.
Основними об'єктами внутрішнього аудиту є:
ü стан і ведення бухгалтерського фінансового обліку;
ü фінансова звітність, її вірогідність;
ü стан необоротних активів і запасів;
ü забезпеченість підприємства власними обіговими коштами;
ü платоспроможність і фінансова стійкість;
ü система управління підприємством;
ü робота економічних і технічних служб підприємства;
ü оподаткування: правильність визначення доходу, що підлягає оподаткуванню, своєчасність і повнота сплати податків;
ü планування, нормування і стимулювання;
ü внутрішньогосподарський контроль;
ü виробничо-господарська діяльність;
ü достовірність проектно-кошторисної документації тощо.
ü Основними процедурами внутрішнього аудиту є:
· вивчення засновницьких документів;
· дослідження первинної документації, регістрів бухгалтерського фінансового (управлінського) обліку, фінансової звітності;
· зустрічна перевірка документів і господарських операцій, порівняння даних синтетичного і аналітичного обліку тощо.
продолжение
--PAGE_BREAK--