--PAGE_BREAK-- — об’єднання на договірних засадах коштів сільського бюджету для виконання спільних проектів або для спільного фінансування підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад;
— здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов’язань щодо платежів до сільського бюджету на підприємствах в організаціях незалежно від форм власності;
— затвердження сільського бюджету, внесення змін до нього;
— затвердження звіту про виконання сільського бюджету;
— прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;
— затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.
Підсумувавши вище наведене варто відзначити, що сільські селищні бюджети є надзвичайно важливою ланкою бюджетної системи, оскільки близько 60% населення держави проживає саме в сільській місцевості. Відповідно держава через саме бюджети територіальних громад прагне реалізувати свої функції, на практиці це досягається шляхом надання вищестоящими бюджетами сум відрахувань від загальнодержавних податків і доходів.
1.2 Особливості обліку та виконання сільського бюджету
Слід мати на увазі, що система бухгалтерського обліку у бюджетній сфері має ряд особливостей. Якщо фінансові операції суб'єктів господарювання спрямовані на отримання прибутку, то у фінансових операціях, здійснюваних державою, домінує ідея надання державних послуг. З таких позицій:
- сума доходів важлива лише тією мірою, якою вона є джерелом покриття видатків;
— видатки здійснюються в загальнодержавних інтересах і, в основному, не оцінюються з точки зору фінансової рентабельності.
Бюджетні операції здійснюються у межах бюджетних призначень, встановлених законодавством України, тому їх виконання віддзеркалюється у бухгалтерському обліку відповідно до щорічного Закону про Державний бюджет України.
Бухгалтерський облік з виконання бюджетів відзначається також певною складністю, що пояснюється великою кількістю учасників бюджетного процесу, різноманітністю операцій, великою кількістю зв'язків. Він обробляє масові результати (отримання податків та здійснення платежів), одночасно забезпечуючи принцип касової єдності та консолідації бюджетних рахунків.
Бухгалтерський облік операцій з виконання бюджету передбачає їх зв'язок через єдину бюджетну класифікацію з аналогічними операціями, які реєструються розпорядниками бюджетних коштів шляхом застосування єдиних аналітичних бухгалтерських регістрів.
Система бухгалтерського обліку організована таким чином, щоб описувати бюджетні операції в узагальненому вигляді — у синтетичному обліку і деталізовано в розвиток синтетичного — в аналітичному. При цьому бухгалтерський облік повинен відповідати загальним вимогам, що ставляться до його організації:
1. Облік повинен бути чітко документований;
2. Облік здійснених операцій здійснюється у певній послідовності на підставі документів;
3. Записи здійснених операцій відображаються по облікових рахунках бухгалтерського обліку;
4. Облік повинен бути суцільним за охопленням операцій і безперервним у часі.
Основними завданнями системи бухгалтерського обліку виконання сільського бюджету є:
1. Додержання принципів обліку і звітності;
2. Своєчасне, повне і достовірне відображення в обліку за відповідними рахунками і параметрами операцій по виконанню бюджетів, які здійснюються на підставі первинних документів клієнтів, органів, які мають право безспірного списання коштів тощо;
3. Щоденне завершення та звірку всіх облікових процесів, регістрів та документів;
4. Складання щоденного балансу та автоматизовану перевірку відповідності даних аналітичного обліку даним балансу;
5. Достовірне відображення в обліку і звітності руху використання фінансових та інших ресурсів бюджетів, надання об'єктивної і порівняльної інформації про стан зобов'язань, активів, результатів виконання бюджетів з метою аналізу та управління бюджетними коштами.
Бюджетний облік, як і бухгалтерський облік загалом, здійснюється на підставі первинних документів, якими оформляються операції з виконання бюджету, схем їх документообороту, облікових реєстрів, у яких відображаються ті чи інші операції.
Усі операції з виконання бюджету оформляються документально. Документи, в яких відображаються відомості про ці операції та підтверджується їх здійснення, називаються первинними, оскільки вони є основою для ведення обліку. Головним первинним документом у процесі виконання бюджету є платіжне доручення. Ознаки і показники операції, зафіксовані у первинному документі, називаються реквізитами документа.
Схеми документооборотупоказують, хто і на якій підставі виписує цей документ, кому він надсилається, де і як використовується. Під час здійснення однієї операції з виконання бюджету виписується один або кілька документів, які перебувають в обігу між різними організаціями. Документооборотом називається рух документів з моменту їх виникнення до здачі в архів.
Загальну схему документообороту можна подати наступним чином. На основі первинних документів здійснюються записи в меморіальні ордери і в облікові реєстри. Далі записи в облікових реєстрах ведуться в основному з меморіальних ордерів. Вони мають форму документів, які призначаються для скорочення записів в облікові реєстри з первинних документів. Наприклад, протягом дня надійшло кілька первинних документів, якими оформляється надходження доходів. Усі вони відображаються в одному меморіальному ордері. У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим, фінансовим та позабалансовим рахунками, а також за рахунками управлінського обліку з проміжним підсумком за рахунками другого та третього порядків. У ньому відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками. Правильність складання щоденного балансу оборотів і залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом.
Характерною особливістю обліку видатків бюджетних установ є їх поділ на касові та фактичні. Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чи реєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства для їх використання (витрачання) згідно з кошторисом. При цьому касовими видатками вважають як кошти, отримані готівкою в касу установи, так і суми, перераховані шляхом безготівкової оплати рахунків. Звідси зрозуміло, що касові видатки не можна от ототожнювати (плутати) з касовими операціями. Касові видатки — це не видача грошей з каси установи, а касове виконання бюджету (видача грошей з бюджетних рахунків). Прикладом касових видатків може бути отримання готівки в касу на видачу зарплати, перерахування коштів за матеріали, продукти харчування, обладнання, у фонди на соціальні заходи тощо.
Облік касових видатків ведеться за кодами економічної класифікації, тому в первинних документах на списання грошей з бюджетних (реєстраційних) рахунків обов'язково необхідно вказувати цільове призначення (код) видатків,
Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні видатки установи для виконання кошторису, що підтверджені відповідними первинними документами. Прикладом фактичних видатків можуть бути операції нарахування заробітної плати працівникам, списання витрачених медикаментів та продуктів харчування, списання витрат на відрядження за поданим авансовим звітом, нарахування внесків до спеціальних фондів на соціальні заходи тощо.
Такий розподіл видатків в обліку визначаться необхідністю контролю з боку держави за використанням коштів. Облік касових видатків забезпечує інформацію про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату. Облік фактичних видатків дає можливість контролювати хід фактичного виконання кошторису видатків установи в цілому та дотримання встановлених норм за окремими статтями і структурними підрозділами. Облік фактичних видатків, як і касових, ведеться за кодами економічної класифікації видатків бюджету.
Касові та фактичні видатки на практиці найчастіше не збігаються у часі, оскільки в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій: для касових видатків —- це касовий метод, при якому запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів, незалежно від періоду, до якого вони належать; для фактичних видатків —це метод нарахувань, за яким запис операцій здійснюються в момент їх визначення (нарахування), а не в момент фактичного витрачання (виплати) коштів, Так, наприклад, фактичні видатки за кодами 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», 1120 «Нарахування на заробітну плату» та деякі інші у часовому вимірі випереджають касові, тобто нарахування заробітної плати та внесків на соціальні заходи відбувається раніше, ніж отримання грошей в касу на виплату зарплати або перерахування коштів у відповідні фонди. За іншими кодами, як правило, касові видатки випереджають фактичні. Наприклад, спочатку перерахування коштів за продукти харчування (касові видатки за кодом 1133), а потім списання витрачених продуктів після їх отримання та використання (фактичні видатки за тим же кодом 1133).
Фінансова звітність, яку складають бюджетні установи містить:
1. “Баланс” (форма №1);
2. “Звіт про надходження та використання коштів загального фонду” (форма №2д, №2м); “Звіт про надходження та використання коштів загального фонду” (форма №2д, №2м);
3. “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами” (форма №4-1д, №4-1м);
4. “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ” (форма №4-2д, №4-2м);
5. “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду” (форма №4-3д, №4-3м);
6. “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)” (форма №4-3д.1, №4-3м.1);
7. “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів” (форма №4-4д);
8. “Звіт про рух необоротних активів” (форма №5);
9. “Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування” (форма №6);
10. “Звіт про заборгованість за окремими програмами” (форма №7д.1, №7м.1);
11. “Звіт про результати фінансової діяльності” (форма №9);
12. “Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах” (форма №15);
13. Пояснювальну записку до річного звіту, що включає текст та додатки.
Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” функцію встановлення правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з виконання кошторисів бюджетних установ закріплено за Державним казначейством України.
План рахунків – це систематизований перелік рахунків поточного обліку, призначених для відображення господарських операцій. В основу нового Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ покладено Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, а також План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій з урахуванням особливостей виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ. План рахунків налічує 8 класів балансових рахунків і один клас позабалансових рахунків.
Клас 1 “Необоротні активи” об’єднує рахунки, які призначені для обліку матеріальних та нематеріальних активів, що отримані для тривалого використання і не призначені для реалізації або витрачання протягом одного року. На рахунках цього класу обліковуються основні засоби бюджетних установ, інші необоротні матеріальні активи і нематеріальні активи, а також знос необоротних активів.
Клас 2 “Запаси” об’єднує групу рахунків для обліку оборотних матеріальних активів, що належать бюджетним установам, реалізація або використання яких передбачається протягом одного бюджетного року.
Клас 3 “Кошти, розрахунки та інші активи” містить рахунки, призначені для відображення поточних фінансових активів: грошових коштів у касі, на рахунках в установах банків або органах Державного казначейства України, в розрахунках з дебіторами.
Клас 4 “Власний капітал” об’єднує рахунки, призначені для обліку вкладень до фондів бюджетних установ і визначення результатів виконання кошторисів бюджетної установи, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів за поточний рік.
Клас 5 “Довгострокові зобов’язання” призначений для обліку довгострокових зобов’язань, що не є характерними для діяльності цієї бюджетної установи, не пов’язаних з використанням бюджетних коштів, і погашення яких здійснюватиметься у наступні бюджетні роки.
Клас 6 “Поточні зобов’язання” об’єднує рахунки, призначені для обліку зобов’язань установи, що виникають у процесі її діяльності, і погашення яких очікується протягом одного бюджетного року.
Клас 7 “Доходи” призначений для обліку надходжень грошових коштів (доходів), отримуваних установами за рахунок загального і спеціального фондів, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів. Загальний фонд кошторису розпорядників бюджетних коштів об’єднує доходи установи (асигнування), що надходять до фонду із загальних ресурсів бюджету, які не мають при надходженні до бюджету певної мети. До складу спеціального фонду входять позабюджетні кошти установи – спеціальні кошти, суми за дорученнями, інші позабюджетні кошти під назвою “власні надходження установи”, доходи, що мають цільову спрямованість.
Клас 8 “Витрати” об’єднує групи субрахунків для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ, а також касових видатків сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів, що здійснюються протягом бюджетного року.
На позабалансових рахунках обліковуються матеріальні цінності, інші активи та зобов’язання, що не належать установі або перебувають у тимчасовому її розпорядженні.
Отже, теоретико-метологічні засади бухгалтерського обліку виконання сільського бюджету насамперед мають бути підкріплені відповідальністю місцевих органів влади за регулювання частки суспільних справ у інтересах територіальної громади сіл та селищ через здійснення певних бюджетних процедур.
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛІКУ ТА ВИКОНАННЯ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ В ПАШКОВЕЦЬКІЙ СІЛЬСЬКІЙ РАДІ ЗА 2006-2008 РОКИ
продолжение
--PAGE_BREAK--2.1 Бухгалтерський облік по виконанню сільського бюджету
Пашковецька сільська рада як орган місцевого самоврядування заснований 21 листопада 1997 року за №04416890 у ЄДРПОУ, форма власності комунальна, виконавчий орган обласної ради. Із бюджету сільської ради тобто із сільського бюджету фінансуються:
1. Апарат органі місцевого самоврядування (КФК 010116);
2. Дитячий дошкільний заклад (070101);
3. Амбулаторія загальної практики та медицини (КФК 080300);
4. Сільський будинок культури (КФК 110204).
Поміж тих установ, які фінансуються із сільського бюджету на території сільської ради розташовані Пашковецька ЗОШ І-ІІ ступенів та сільська бібліотека. На території сільської ради здійснюють свою діяльність чотири підприємці та сільськогосподарське підприємство.
В Пашковецькій сільській раді ведеться меморіально-ордерна форма обліку, вона одержала назву від меморіального ордера, складанням якого завершується обробка документів.
Основними принципами меморіально-ордерної форми обліку є:
1. Оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами;
2. Розподіл синтетичного обліку на хронологічний та систематичний;
3. Ведення аналітичного обліку на картках.
Особлива будова Головної книги, яка розкриває кореспонденцію рахунків, що підвищує можливості аналізу та контролю за правильністю записів. З метою забезпечення єдності бухгалтерського обліку наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 року № 68 затверджено Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання [5]. При меморіально-ордерній формі обліку перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами проведення операцій і оформляються меморіальними ордерами – накопичувальними відомостями, яким присвоюються такі постійні номери:
1. Меморіальний ордер 1 – накопичувальна відомість щодо касових операцій (ф. 380);
2. Меморіальний ордер 2 – накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 381);
3. Меморіальний ордер 3 – накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 382);
4. Меморіальний ордер 4 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими дебіторами (ф. 408);
5. Меморіальний ордер 5 – зведення розрахункових відомостей щодо заробітної плати та стипендій (ф. 405);
6. Меморіальний ордер 6 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими кредиторами (ф. 409);
7. Меморіальний ордер 7 – накопичувальна відомість щодо розрахунків у порядку планових платежів (ф. 410);
8. Меморіальний ордер 8 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з підзвітними особами (ф. 386);
9. Меморіальний ордер 9 – накопичувальна відомість щодо переміщення і вибуття необоротних активів (ф. 438);
10. Меморіальний ордер 10 – накопичувальна відомість щодо вибуття і переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. 439);
11. Меморіальний ордер 11 – зведення накопичувальних відомостей щодо надходження продуктів харчування (ф. 398); еморіальний ордер 12 – зведення накопичувальних відомостей щодо витрачання продуктів харчування (ф. 411);
12. Меморіальний ордер 13 – накопичувальна відомість витрачання матеріалів (ф. 396);
13. Меморіальний ордер 14 – накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ (ф. 409);
14. Меморіальний ордер 15 – зведення відомостей щодо розрахунків з батьками за утримання дітей (ф. 406).
Для відображення операцій бухгалтерського обліку в Пашковецькій сільській раді, які не фіксуються в меморіальних ордерах з 1 по 15, а також для операцій, щодо яких не має необхідності складати накопичувальні відомості і зведення, використовується меморіальний ордер ф. № 274.
Записи в меморіальному ордері ф. № 274 здійснюються як на підставі окремих первинних документів, так і за групами однорідних документів. Кореспонденція субрахунків у цьому меморіальному ордері записується залежно від характеру операції таким чином: по дебету одного субрахунка і по кредиту іншого субрахунка або дебету одного субрахунка і по кредиту декількох субрахунків або, навпаки, по кредиту одного субрахунка і по дебету декількох субрахунків.
Меморіальні ордери підписуються виконавцем, особою, що перевірила записи в меморіальному ордері, та головним бухгалтером сільської ради. Усі меморіальні ордери реєструються в книзі “Журнал-головна” ф. 308. Облік у книзі “Журнал-головна” ведеться по субрахунках. Книга “Журнал-головна” відкривається щороку записами сум залишків на рахунках на початок року відповідно до балансу і залишками на рахунках за минулий рік. Записи в ній здійснюються у міру їх складання, але не пізніше наступного дня, а при складанні меморіальних ордерів – накопичувальних відомостей – один раз на місяць. Сума з меморіального ордера переноситься спочатку до графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”, а потім – до дебету і кредиту відповідних кореспондуючих рахунків.
Наприкінці місяця перевіряється правильність записів по рахунках синтетичного обліку в книзі “Журнал-головна”. Для цього підраховуються обороти по кожному субрахунку і виводяться залишки на кінець місяця в рядку “Усього”. При цьому сума оборотів за місяць по всіх субрахунках як по дебету, так і по кредиту має дорівнювати підсумку графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”.
Аналітичний облік ведеться головним бухгалтером в облікових реєстрах (у книгах, картках, накопичувальних відомостях та ін.).
Для контролю за правильністю бухгалтерських записів по рахунках синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості форм 44, 285, 326 по кожній групі аналітичних рахунків, що об’єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів і залишки по кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів і залишками цих субрахунків книги “Журнал-головна” ф. 308.
З кожного коду функціональної класифікації видатків, із загального і спеціального фондів, з кожного виду грошових коштів спеціального фонду щомісяця складаються окремі картки аналітичного обліку касових видатків. Заповнюються вони бухгалтером щоденно на підставі виписок органу ДКУ (установи банку). Використовуються для оперативного контролю виконання кошторису і складання звітності про касові видатки.
Планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунків № 31 «Рахунки в банках» і № 32 «Рахунки в казначействі». За кредитом цих рахунків відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Основні бухгалтерські проведення з обліку касових видатків подано в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Основні бухгалтерські проведення з обліку касових видатків Пашковецькій сільській раді
Зміст операції
Кореспонденція рахунків
Код статті
видатків
Дебет
Кредит
Надійшли кошти на реєстраційний рахунок для здійснення касових видатків
321
320
1140
Перераховано з реєстраційного рахунку суму утримань із заробітної плати
661
321
1111
Перераховано в дохід бюджету податок з доходів фізичних осіб, утриманий із заробітної плати працівників
641
321
1111
Перераховано суми внесків за розрахунками із страхування та Пенсійним фондом
651,652653, 654
321
1120
Перераховано суми постачальнику згідно з пред’явленими рахунками за придбані матеріальні цінності у порядку планових платежів
361
321
1132,1133
Перераховано суми оплати за комунальні послуги та енергоносії
675
321
1161-1166
Бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків робляться на підставі виписок із поточних чи реєстраційних рахунків і доданих до них документів у накопичувальних відомостях – меморіальних ордерах. Синтетичний облік касових видатків ведеться в тих самих регістрах, що й синтетичний облік руху грошових коштів на поточних чи реєстраційних рахунках. Аналітичний облік касових видатків ведеться за кожним поточним чи реєстраційним рахунком за кодами економічної класифікації. Регістрами аналітичного обліку є картка аналітичного обліку касових видатків.
За кожним кодом функціональної класифікації видатків (КФК) за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У сільській раді для установ, що обслуговуються складають окремі картки за кожною установою згідно з зазначеними параметрами та загальну картку за всіма обслуговуючими установами.
Таблиця 2.2
Основні бухгалтерські проведення з обліку фактичних видатків Пашковецькій сільській раді
Зміст операції
Кореспонденція рахунків
Код статті
видатків
Дебет
Кредит
Нараховано заробітну плату працівникам сільської ради
802
661
1111
Нараховано внески до Пенсійного фонду і фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування
802
651, 652, 653
1120
Затверджені авансові звіти підзвітних осіб
802
362
1140
Списані матеріали на утримання установи
802
231, 234, 249
1130
Придбано основні засоби за рахунок коштів загального фонду
802
401
2110
Нараховане плату за комунальні послуги та енергоносії
802
675
1161-1166
Аналітичний облік фактичних видатків ведеться на картках аналітичного обліку фактичних видатків. Картка ведеться щомісячно за кодами економічної класифікації, в розрізі кожної установи, що перебуває на балансі сільської ради, за загальним і спеціальним фондами відкривається окрема картка.
Проаналізувавши вище зазначене варто відмітити, що для голови сільської ради та головного бухгалтера є необхідним оперувати достовірною та вичерпною інформацією про загальний обсяг використання, джерела утворення, стан та розміщення коштів. Такі дані отримують за допомогою одного з елементів методу бухгалтерського обліку – бухгалтерського балансу. Бухгалтерський баланс сільської ради – це метод відображення та групування на визначену дату, як правило на перше число, засобів бюджетної установи за видами, розміщенням, використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці. Засоби бюджетної установи та джерела їх утворення в балансі показуються за статтями.
Проведемо аналіз балансу (форма №1) Пашковецької сільської ради в 2006-2008 роках. Аналіз балансу виконання кошторису видатків Пашковецької сільської ради показав, що валюта балансу в період 2006-2007 років мала негативну тенденцію щодо зменшення. В 2006 році валюта балансу зменшилася на 6459 грн. або 1,5% і становила 437437 грн., а в 2007 відповідно на 49470 грн. або 11,4%. За 2008 рік валюта балансу становила 1099663 грн. завдяки збільшенню валюти балансу на 712849 грн. або 284,3%. Таке різке збільшення пояснюється переданням із районного бюджету на баланс сільської ради сільського будинку культури.
2.2 Аналіз виконання сільського бюджету
Одна з основних функцій органів місцевого самоврядування – діяльність щодо задоволення суспільних потреб. Насамперед, це діяльність, що пов’язана з впровадженням в життя соціальної програми держави, до якої, зокрема входить соціальний захист населення, організація освіти, охорони здоров’я населення, розвиток культури, спорту, молодіжні програми, а також діяльність, що пов’язана з наданням послуг та забезпеченням ефективного функціонування тих господарських одиниць, які надають комунальні, житлові, транспортні та інші послуги.
Реалізація значної частини цих завдань потребує залучення суспільних фондів. Основним джерелом фінансування таких завдань є бюджети сіл та селищ, поряд з якими можуть використовуватися також і ресурси фондів цільового призначення. Велику роль у цій сфері відіграє правильна система збалансування місцевих бюджетів, яка забезпечує місцевим радам народних депутатів право вільного використання власних фінансових ресурсів.
Бюджет сільської громади – це не тільки фінансовий план, у якому особлива увага приділяється механізмам платежів, обліку й звітності, він одне з основних знарядь економічної стабілізації та економічного зростання. Це зумовлює необхідність проведення комплексу заходів щодо забезпечення повного і своєчасного надходження до бюджету доходів і здійснення витрат, постійного аналізу доходів і витрат бюджету в плані їх впливу на економічний стан села.
Виконання бюджету – це здійснення комплексу заходів із забезпечення повного і своєчасного виконання плану доходів і витрат. При цьому виконання дохідної частини бюджету означає надходження не тільки загальної суми передбачених коштів, а й по кожному джерелу. Виконання плану по видатках означає фінансування усіх запланованих заходів і установ, економне й ефективне використання бюджетних ресурсів.
До бюджету с. Пашківці за 2008 рік надійшло доходів в сумі 497489 грн. і по видатках в сумі 497113 грн. з перевищенням доходів над видатками в сумі 376 грн. та спеціального фонду по доходах в сумі 50560 грн. і видатках в сумі 47402 грн. або 104,3 відсотків уточненого плану на рік. Надходження доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів у звітному періоді склали – 18469,0 грн. або 100,5% до уточнених показників.
В порівнянні з відповідним періодом 2007 року надходження загального фонду зменшилися на 2997 грн. або 14,0%.
Проаналізуємо доходи і видатки затверджені рішеням Пашковецької сільської ради за 2006-2008 роки.
Таблиця 2.3
Склад та структура доходів бюджету Пашковецької сільської ради за 2006-2008 роки грн.
Доходи
2006 рік
2007 рік
2008 рік
Код
Найменування доходів згідно із бюджетною класифікацією
Заг. фонд
Спец.
фонд
Разом
Питома вага надходжень
%
Заг. фонд
Спец.
фонд
Разом
Питома вага надходжень
Заг. фонд
Спец.
фонд
Разом
Питома вага надходжень
%
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
10000000
Податкові надходження
21014
767
21781
11,2
29870
2135
32005
10,1
38833
3615
42448
7,8
20000000
Неподаткові надходження
2715
14003
16718
8,6
3777
47320
51097
16,0
6955
47606
54561
9,9
9001010
Разом доходів
23729
14925
38654
19,8
33647
49455
83102
26,1
45788
51921
97709
17,7
40000000
Офіційні трансферти
155800
—
155800
80,2
234800
—
234800
73,9
451700
—
451700
82,3
Всього доходів
179529
14925
194454
100,0
268447
49455
317902
100,0
497488
51921
549409
100,0
продолжение
--PAGE_BREAK--Як видно із табл. 2.3, найбільшу питому вагу серед доходів за звітні роки займають офіційні трансферти – 155800 грн. в 2006 році; 234800 грн. в 2007р., та 451700 грн в 2008 році, що складає відповідно 80,2%, 73,2% та 82,3% від загальної структури доходів, в тому числі доходи загального фонду в 2008 році склали 497488 грн., спеціальний фонд – 51921 грн. Тому можна зробити висновок, що бюджет Пашковецької сільської ради є дотаційним і власних доходів йому не вистачає. Частка офіційних трансфертів (дотацій та субвенцій) є досить високою в 2008 році становила 82,3%. Даний момент повинен насторожувати і є негативним, оскільки призводить до збільшення фінансової залежності територіальної громади. Однак слід відмітити, що даний показник є в деякій мірі викривлений, оскільки в 2008 році мали місце надходження на ліквідацію наслідків стихійного лиха, зокрема надходження із резервного фонду державного бюджету на проведення робіт пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом, утриманням автомобільних доріг, що не носять постійного характеру.
Дещо меншу суму становлять податкові надходження – 42448 грн., тобто 7,8 % від загальної суми надходжень. Досить мало становлять неподаткові надходження, а саме 54561 грн. тобто 9,9%. Графічне відображення складу доходів сільського бюджету відображено на рисунку 2.1.
Рис. 2.1. Динаміка доходів бюджету Пашковецької сільської ради за 2006-2008 роки
Далі проаналізуємо структуру податкових надходжень загального фонду сільського бюджету за звітні роки (табл. 2.4). Як видно із даної таблиці, план по формуванню дохідної частини бюджету було виконано в повному обсязі за 2006-2008 рр. В 2006 році варто відмітити перевиконання сільського бюджету на 99,8% це пояснюється перевищенням фактичних надходжень над плановими по таких статтях доходів: єдий податок, місцеві податки і збори та штрафи.
Порівняно з 2007 роком у звітному році виконання дохідної частини бюджету знизилось на 1,2%. Бюджетні призначення 2006 року були повністю виконані, окрім фіксованого сільськогосподарського податку – 68%, відсоток виконання плану по державному миту становив 36 %. Водночас слід відзначити що в 2008 році фактичне виконання надходжень по державному миту склало тільки 36,0%.
Таблиця 2.4
Динаміка процесу виконання податкових надходжень загального фонду бюджету Пашковецької сільської ради за 2006-2008 роки грн.
Доходи
2006 рік
2007 рік
2008 рік
План
Факт
Відсоток
виконання
План
Факт
Відсоток
виконання
План
Факт
Відсоток
виконання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Всього
192150
383989
199,8
264750
268393
101,4
484800
485869
100,2
І. Доходи, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (кошик 1):
9350
30518
326,4
17900
21466
119,9
17550
18469
105,2
Податок з доходів фізичних осіб
7200
8798
122,2
12000
13309
110,9
17550
18469
105,2
Плата за торговий патент
0
0
—
300
1398
466,0
900
900
100,0
Єдиний податок
1050
19879
1893,2
3200
3663
114,5
1050
1994
189,9
Державне мито
100
36
36,0
50
56
112,0
100
36
36,0
Надходження штрафів
1000
1805
180,5
2350
3040
129,4
1000
1804
180,4
ІІ. Доходи, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (кошик 2)
182800
353471
193,4
246850
246927
100,0
467250
467400
100,0
Плата за землю (60%)
7800
7471
95,8
8150
8526
104,6
10400
10380
99,8
Місцеві податки і збори
1000
1366
136,6
1700
1440
84,7
1750
1723
98,5
Фіксований сільськогосподарський податок
2000
1359
68,0
1400
1480
105,7
3200
3389
105,9
Інші надходження
800
875
109,4
800
681
85,1
200
208
104,0
Офіційні трансферти
171200
171200
100,0
234800
234800
100,0
451700
451700
100,0
Як можна побачити вище на протязі 2006-2008 років спостерігається чітка тенденція щодо перевиконання сільського бюджету, яке відповідно становило 199,8%, 101,4% та 100,2%. Головними факторами, які вплинули на перевиконання плану даних бюджетних надходжень є: збільшення суб’єктів підприємницької діяльності, які функціонують на території сільської ради, ціновий фактор та передання на баланс Пашковецької сільської ради будинку культури.
Поведемо аналіз видаткової частини бюджету Пашковецької сільської ради. Результати приведемо у вигляді таблиці.
Таблиця 2.5
Структура видаткової частини бюджету бюджету Пашковецької сільської ради за 2006-2008 роки грн.
Видатки
2006 рік
2007 рік
2008 рік
Фактична
cума
Питома вага в загальній сумі видатків
Фактична
сума
Питома вага в загальній сумі видатків
Фактична
сума
Питома вага в загальній сумі видатків
Соціальний захист та соціальне забезпечення
—
—
2500
0,9
—
—
Освіта
67842
35,3
81820
30,3
133043
26,1
Культура і мистецтво
—
—
14030
5,2
27075
5,3
Охорона здоров’я
31066
16,2
60087
22,2
76441
15,0
Державне управління
77586
40,4
111887
41,4
109009
21,4
Інші видатки
15560
8,1
—
—
163900
32,2
Всього видатків
192054
100,0
270324
100,0
509468
100,0
Таким чином, здійснивши аналіз видаткової частини бюджету Пашковецької сільської ради, можна зробити висновок, що що значну питому вагу у видатках 2006 року займають видатки на утримання органів влади тобто апарату органу місцевого самоврядування – 77586 грн. (40,4%) та видатки на освіту, які представлені сільському бюджеті видатками на дитячий навчальний заклад — 67842 грн. (35,3%). Відповідно також присутні видатки на охорону здоров’я (утримання фельдшерсько-акушерського пункту) – 8,1% та інші видатки, основну частину яких формують видатки на проведення виборів у місцевих радах. В 2007 році як бачимо з’явилися видатки по культурі та мистецтву, які представлені КФК 110204 «Будинок культури», який був переданий із районного бюджету на баланс сільської ради, також наявні видатки по соціальному захисту, які представлені соціальною допомогою.
Рис. 2.2. Динаміка видаткової частини бюджету Пашковецької сільської ради за 2006-2008 роки
Найбільшу абсолютну та відносну величину в 2008 році формують знову ж таки видатки на державне управління, освіту та охорону здоров’я. В 2008 році спостерігається значне збільшення видатків на 239114 грн. або на 88,5 %. Дане зростання насамперед пов’язане із збільшенням інших видатків, які включають в себе видатки на ліквідацію наслідків стихійного лиха та ремонт доріг, внаслідок повені в липні-серпні 2008 року. Для ліквідації збитків було використано 163900 грн. Інші видатки становили найбільшу питому вагу 32,2%, видатки на освіту та державне управління відповідно 26,1% та 21,4%. Також слід відзначити про суттєве збільшення видатків на охорону здоров’я 76441 грн. в 2008 році проти 31066 грн. в 2006 році, це пояснюється тим, що на базі фельдшерсько-акушерського пункту було утворено амбулаторію сімейної практики та медицини. Отже, як наслідок і збільшилося фінансування.
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ПО ВИКОНАННЮ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ
3.1 Зарубіжний досвід ведення бухгалтерського обліку по виконанню сільського бюджету
Досвід європейських країн свідчить про існування різних поглядів на процес обліку та виконання сільських, селищних бюджетів, проте всі вони мають єдиний напрямок та ідеологічні принципи. Оскільки головною метою діяльності органів самоврядування є підвищення рівня добробуту людей за рахунок забезпечення доступності та поліпшення надання соціальних та адміністративних послуг, створення умов для сталого розвитку територій. На жаль, вітчизняні вчені та науковці, які займаються дослідженням проблематики місцевих фінансів, в тому числі сільських бюджетів, приділяють незначну увагу даному процесу. Аналіз здійснюють переважно в межах проектів технічної допомоги, урядових експертних груп.
У нинішніх умовах можна виокремити два основні напрямки, які потрібно вивчати для провадження реформ у фінансовій сфері органів місцевого самоврядування. Насамперед це політика зміцнення дохідної бази бюджетів місцевого самоврядування та політика здійснення заходів з оптимізації видаткових повноважень, які мають провадити з відповідного рівня бюджету.
Для країн європейської спільноти, куди ми прагнемо ввійти не бідними родичами, а повноправними партнерами, досконалість управління, чіткий розподіл повноважень і фінансів між центром і територіями, баланс взаємоповаги і взаємоконтролю між структурами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування – це аксіоми, на яких тримається держава і добробут її населення.
Одна з докорінних проблем вітчизняної конституційної реформи – пошук найоптимальнішої моделі територіальної організації влади, а відтак – і утвердження нової ролі місцевого самоврядування – особливої форми управління, в якій органічно поєднуються інтереси держави і громади [17].
Будь-які законодавчі зміни ми зустрічаємо критикою, часто не замислюючись над причинами небажання щось змінювати. Водночас заздримо сусідам, – полякам, угорцям, прибалтійцям, які рішуче взялись до переоблаштування своєї системи управління і вже мають відчутні дивіденди від цього: європейські стандарти життя. Україна є сусідкою країн Європейського Союзу, який дає їй численні приклади демократичного й ефективного управління державою. Наразі Україні необхідно підвищувати відповідність своєї законодавчої бази законодавчій базі ЄС, принципам верховенства права, а також будувати життєздатну демократичну державу. Є досвід Польщі, скандинавських країн, які мають позитивні досягнення в плані адміністративно-територіального устрою, становлення дієздатного місцевого самоврядування. Інтеграція України в європейську спільноту можлива лише через розвиток в нашій державі самодостатніх, сильних територіальних утворень на засадах Європейської хартії місцевого самоврядування [10].
Парламентом України, крім Хартії, було також ратифіковано інші важливі інструменти Ради Європи у галузі місцевого та регіонального розвитку, зокрема Мадридську Конвенцію щодо транскордонного співробітництва та її додаткові протоколи, Європейську хартію регіональних мов та мов національних меншин та ін. Разом з тим, доповідачі Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи наголошують у своєму моніторинговому звіті на проблемах практичної імплементації положень Європейської хартії місцевого самоврядування в українську практику, а також необізнаності більшості службовців та громадян України з принципами Хартії, яка вже понад десять років є невід’ємною частиною українського законодавства.
Безумовно, подальша реалізація політики децентралізації в Україні має розглядатися саме в контексті європейського вибору України. Досвід децентралізації та регіоналізації у Франції, Німеччині та Польщі пропонує цілу низку відповідних прикладів для вивчення і пристосування їх для потреб українського сьогодення. Ключовим моментом, який виділяють багато експертів, є те, що територіальна реформа та децентралізація мають здійснюватись у демократичному руслі, спираючись на принципи Європейської хартії місцевого самоврядування та проекту Хартії про регіональне самоврядування.
Щодо розширення прав сільських та селищних рад, то це – європейський стандарт. При цьому права повинні підкріплюватися фінансово: за бюджетним забезпеченням на душу населення Україна посідає одне з останніх місць на континенті. Так, рівень бюджетного забезпечення місцевого самоврядування (у євро на душу населення на рік) становить у Швеції – 2500, у Чехії та Польщі – близько 1600, в Україні – трохи більше 100. Причому, коли в столичному Києві ця цифра сягає майже 400 євро, то, наприклад, в обласних центрах 10-50, а в районних – ледь дотягує до десяти.
Подрібнюючи загальний ресурс на 900 селищних бюджетів, а також понад 10 тис. сільських бюджетів, ми ніколи не досягнемо тієї необхідної бюджетної забезпеченості, яка дасть підстави назавжди покінчити з ганебною для нашого народу бідністю. Якщо вдатися до європейського досвіду, то побачимо, що місцеве самоврядування там реалізується, як правило, у поселеннях чи групах поселень, у яких проживає 8-10 тисяч населення. Тому, щоб адміністративні послуги надавалися з ефективним витрачанням кожної гривні бюджету, громада має включати певну кількість населення.
Якщо за приклад взяти Польщу – найбільшу з нових країн-членів ЄС, то, найвірогідніше, Україні варто повчитися у неї проведенню інституційних та економічних реформ, а також відновленню економіки. Нині Польща поділена на 16 воєводств, які схожі на наші області. В кожному – 15 повітів, чотири міста зі статусом повіту. З огляду на це і в Україні кількість районів, наприклад, в області, може бути меншою. Синонімами міст-повітів у нинішній українській ситуації є міста обласного значення. Але серед міст обласного значення у нас існує неймовірний дисбаланс. Є міста обласного значення, де проживає близько 900 тисяч людей, а є інші міста, де маємо шість-вісім тисяч жителів. Так само і по районах: є райони від 20 тисяч до 180 тисяч жителів. Маємо дисбаланс і по областях. В одних нараховується майже шість мільйонів населення, а в інших менше одного мільйона. За останнє десятиріччя Польща провела глибоку адміністративно-територіальну реформу, на яку її надихнув досвід Франції. Польща проводила структурну адміністративну децентралізацію паралельно з реформами місцевого самоврядування. Угорщина, як і Польща, пройшла також через труднощі поліпшення координації дій між центральними і місцевими органами влади і подолання збігу їх функцій. Крім того, обидві країни змушені були займатися виправленням значних вад організації субнаціональних органів влади: застарілих управлінських механізмів, недостатнього і низькокваліфікованого апарату, низької податкоспроможності.
Скажімо, реформи у Франції певною мірою відбувалися за схожою схемою. Вони стосувалися розширення субнаціональної автономії, скорочення функцій центрального уряду, ослаблення ролі префектів та створення автономного регіонального рівня. Найбільш централізована в минулому держава Франція, кількість самоврядних одиниць (комун) якої сягає нині 36 тис., за економічним потенціалом посідає четверте місце в світі. У 2002 році Франція прийняла закон, відповідно до якого створюються так звані агломерації, тобто об’єднання населених пунктів, об’єднання комун. З одного боку, це сприяє вирішенню проблем, які цікавлять жителів сусідніх громад, а з іншого – дозволяє економити державний ресурс і створює умови для того, щоб територія сама заробляла кошти, тобто – умови для саморозвитку. Схожі проблеми перехідного етапу стоять і перед Україною. Дієздатність територіальних громад вимагає реальної спроможності територіальних громад самостійно і в повному обсязі вирішувати питання місцевого та регіонального значення, віднесені до їх відання, на підставі власної і достатньої матеріально-фінансової та ресурсної бази на рівні гарантованих державою соціальних стандартів.
продолжение
--PAGE_BREAK--