Звіт про фінансові результати сутність методика і техніка його складання

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність і значення фінансової звітності та вимоги до складання звіту про фінансові результати
1.2 Нормативно-правова база, що регулює складання звіту про фінансові результати
РОЗДІЛ 2. ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ: СУТНІСТЬ, МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ЙОГО СКЛАДАННЯ
2.1 Документування операцій з обліку фінансових результатів
2.2 Порядок обчислення та облік фінансових результатів
2.3 Методика складання звіту про фінансовий результат
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ВИМОГ П(С)БО ТА МСБО, ЩОДО ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ І СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
П(С)БО – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку.
МСФЗ – Міжнародні стандарти фінансової звітності.
МСБО – Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
Дт – дебіт.
Кт – кредит.
Субрах. — субрахунок.
Рах. – рахунок.
ПДВ- податок на додану вартість.
АЗ – акцизний збір.
ВСТУП
Актуальність гармонізації у сфері бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності зростає у зв’язку з розширенням Європейського Союзу, яке відкриває нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва.
Аналіз публікацій вітчизняних авторів свідчить про те, що питання узгодження фінансової звітності українських підприємств з вимогами ЄС не достовірно досліджені і на даний час. Серед праць учених України немає єдиного підходу до формування та відображення у звітності облікової інформації. Одні автори схильні до побудови звітності на засадах, які застосовуються в англомовних країнах. Зокрема з цього приводу Голов С.В. зазначає, що доцільно враховувати досвід ЄС, зберегти лише загальну структуру фінансових звітів та мінімальні вимоги до розкриття інформації. Слід також відмовитися від жорсткої регламентації бухгалтерського обліку, передусім системи обліку витрат [25, с. 18].
З цих позицій звітна інформація одного підприємства ще більше відрізнятиметься від даних іншого, даний факт ставить під сумнів доцільність зведення фінансової звітності органами статистики через неспівставність даних. Але деякі автори схиляються до думки, про необхідність уніфікованої фінансової звітності.
Важливим питанням подальшого розвитку бухгалтерського обліку та звітності в Україні є визначення вимог до обсягу та якості інформації, яка надається зовнішнім користувачам у вигляді фінансової звітності підприємства. Зокрема, слід визначити сферу застосування МСФЗ в Україні.
Метою курсової роботи є дослідження методики і техніки складання Звіту про фінансові результати та сутності основних категорій фінансової звітності.
Правильне складання та подання фінансової звітності надає можливість вчасно і в правильному напрямку зорієнтуватися підприємцям для пошуку резервів подальшого, успішного розвитку та вдосконалення діяльності підприємства. Подальша диференціація вимог до фінансової звітності сприятиме вдосконалення звітності в Україні, спрощенню обліку та звітності некорпоративних суб’єктів господарювання.
Об’єктом дослідження є фінансові результати підприємства.
Предметом дослідження є порядок обчислення фінансових результатів, методика і техніка складання Звіту про фінансові результати.
Методи дослідження:
Спостереження. Наукове дослідження процесу складання звіту про фінансові результати, документальне оформлення всіх даних та результатів діяльності підприємства за звітній період.
Опис. В роботі описані всі вимоги та стандарти, яким повинна відповідати фінансова звітність.
Аналіз. Виявлення тенденцій протікання різних видів діяльності підприємства, отримання прибутків та понесення збитків, а також аналіз процесів, що впливають на ці показники. Виявлення закономірностей, що виникають та постають у процесі складання фінансової звітності перед кожним підприємством.
Узагальнення. Узагальнення всіх економічних показників ефективної діяльності підприємства та відображення їх у Звіті про фінансові результати.
Систематизація даних по підприємству для єдиної цілі, а саме подання звітності зовнішнім користувачам.
Інформаційною базою написання курсової роботи є законодавчі та нормативні документи України, праці вітчизняних і закордонних вчених з питань обліку фінансових результатів та складання фінансової звітності, спеціалізовані періодичні видання, первинні документи, облікові регістри та форми звітності досліджуваного підприємства.
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА
Сутність і значення фінансової звітності та вимоги до складання звіту про фінансові результати
Для прийняття економічно обґрунтованих рішень суб’єктам господарської діяльності необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни в структурі господарських засобів і їхніх джерел. Зазначені інформаційні потреби зумовлюють необхідність складання всіма підприємствами фінансової статистичної, зовнішньої та внутрішньої періодичної річної звітності. Виходячи з цих умов, раціональна організація бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в системі управління підприємством, зокрема організація складання звітності, є передумовою вчасного, повного та вичерпного надання інформації користувачам і, як наслідок, — організації ефективного управління господарською діяльністю підприємства.
Фінансовий облік виконує одну з найважливіших функцій, пов’язаних із розкриттям інформації. Термін «розкриття» означає надання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності, а термін «суттєвість» інформації – що її відсутність може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Для забезпечення якісних параметрів звітності необхідно стандартизувати вимоги щодо методології облікового процесу.
Для забезпечення єдиного підходу до складання фінансової звітності розроблено положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який затверджено наказом міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87. Цим стандартом визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Положення (стандарту) треба застосовувати до фінансової звітності підприємства, організацій та інших юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім банків І бюджетних установ) і консолідованої фінансової звітності.
Таким чином, фінансова звітність – це сукупність регістрів генералізованих (зведених, згрупованих, узагальнених) показників за звітній період, що характеризують статику і динаміку об’єктів бухгалтерського обліку. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік фінансову звітність в Україні» фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Показники відображають у грошовому вимірнику реальні явища і процеси господарської діяльності, які використовуються для виявлення тенденцій розвитку підприємства і прийняття управлінських рішень.
Раніше мета обліку зводилася до контролю за наявністю ресурсів, збереження соціалістичної власності й організацією господарського розрахунку, то зараз метою обліку визнається забезпечення складання фінансової звітності для користувачів та прийняття рішень на основі повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства.
Користувачі фінансової звітності — це фізичні або юридичні особи, яким необхідна інформація про діяльність підприємства для прийняття рішень. Для вищих організацій звітність є базою вивчення роботи підвідомчих підприємств, основою для координації діяльності підвідомчих установ, планування виробництва на майбутній період. Фінансово-кредитні органи використовують звітні дані для контролю за дотриманням підприємствами фінансово-кредитної дисципліни, правильністю нарахування сум, що підлягають сплаті до бюджету, та аналізу ефективності використання отриманих кредитів і коштів цільового фінансування. Керівникам підприємств і виробничих підрозділів дані звітності дозволяють проаналізувати результати господарської діяльності та вжити необхідні заходи з їх покращання.
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів із питань, які є для них важливими:--PAGE_BREAK--
придбання, продаж цінних паперів та володіння ними;
участь у капіталі підприємства;
оцінка якості управління підприємством;
оцінка спроможності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
забезпеченість зобов'язань підприємства;
визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
регулювання діяльності підприємства;
інші рішення.
Фінансова звітність призначена лише для задоволення потреб тих користувачів, які не можуть вимагати звітів для задоволення їх конкретних інформаційних потреб, а тому вони можуть використовувати лише офіційну відкриту інформацію звітів, передбачених стандартами.
У фінансових звітах наводяться статті, які відповідають таким критеріям:
Існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею.
Оцінка статті може бути достовірно визначена.
Звітнім періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, хоча окремі підприємства для своїх потреб можуть використовувати інший звітній період (місяць. квартал), що сприятиме ефективному аналізу фінансового стану підприємства і моніторингу раніше прийнятих управлінських рішень.
Фінансова звітність повинна бути достовірною, що означає відсутність помилок та перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів. Звітність повинна давати користувачам можливість порівнювати результати діяльності підприємства за ріні періоди, що забезпечується наведенням у звітах відповідних даних попередніх періодів, розкриття інформації про облікову політику та її зміни.
Фінансова звітність підприємства формується з дотримання принципів бухгалтерського облік:
автономність підприємства (юридична особа відокремлена від власників);
безперервність діяльності (передбачається, що підприємство буде існувати надалі);
періодичність діяльності (поділ діяльності на окремі періоди);
історичної (фактичної) собівартості (оцінка активів здійснюється виходячи з витрат на виробництво і придбання);
нарахування (порівнянність доходів та витрат одного періоду);
повне висвітлення (операції і події повинні враховуватись повність, що впливає на прийняття рішень);
послідовність (постійне дотримання обраної облікової політики);
обачність (запобігати зниженню оцінки зобов’язань і витрат, і завищенню оцінки активів і доходів підприємства);
превалювання змісту над формою (операції відображаються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми);
єдиний грошовий вимірник.
З метою забезпечення зрозумілості фінансової звітності для користувачів у ній обов’язково наводяться такі дані:
назва, адреса, банківські реквізити підприємства;
дата звітності й звітній період;
валюта звітності й одиниця її виміру;
інформація щодо звіт нього і минулого періоду;
облікова політика підприємства та її зміни;
консолідація фінансових звітів;
припинення (ліквідація) окремих видів діяльності;
обмеження щодо володіння активами;
участь у спільних підприємствах;
виявлення помилок в минулих періодах та їх коригування;
переоцінка статей фінансових звітів;
інша інформація, розкриття якої передбачене стандартами обліку.
Інформація у фінансовій звітності, яка стосується підприємства, включає:
назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країна, місце реєстрації, адреса);
короткий опис основної діяльності;
назву органу управління, у виданні якого перебуває підприємство, або назву материнської компанії;
середню чисельність персоналу протягом звітного періоду.
Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису принципів статей звітності та методів обліку щодо окремих статей звітності.
Облікова політика відображає сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Знову ж таки метою облікової політики є забезпечення складання звітності.
Облікова політика ґрунтується на таких якісних характеристиках обліку та звітності:
зрозумілість наведених показників;
однозначність тлумачення інформації користувачам за умови, що вони мають достатній рівень знань і зацікавлені у сприйманні цієї інформації;
достовірність, відсутність помилок, які здатні вплинути на прийняття рішень;
порівнянність інформації за різні періоди та різними підприємствами.
Особливої уваги заслуговує висвітлення облікової політики, яка розкривається шляхом опису принципів оцінки статей звітності, інформації, що підлягає розкриттю безпосередньо у фінансових звітах або примітках до них.
У примітках до фінансових звітів розкривається:
облікова політика підприємства;
інформація, яка безпосередньо не наведена у звітах, але є обов’язковою за відповідними статтями;
інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідної для розуміння доречності наведених даних.
Додаткова інформація має важливе значення для юридичних та фізичних осіб, які повинні отримати максимум інформації про умови та ведення бізнесу. Це стосується не лише кількісних даних, а й якісних характеристик: іміджу підприємства, його історії, методів управляння, динаміки розвитку тощо.
Фінансова звітність складається з таких форм:
балансу;
звіту про фінансові результати;
звіт про рух грошових коштів;
звіту про власний капітал;
приміток до річної фінансової звітності.
У сукупності ці звіти достатньо характеризують господарську діяльність, фінансові результати й фінансовий стан підприємства, а при ретельному аналізі показників користувачі можуть виявити позитивні чи негативні тенденції явищ і процесів, що відбуваються на підприємстві. В той же час показники собівартості продукції, рентабельності, витрат у розрізі окремих видів продукції у звітах не наводяться, оскільки становлять комерційну таємницею, тому користувачеві доводиться приймати рішення в умовах певного рівня ентропії (невизначеності), що посилює ризик з вкладання капіталу в інвестиції. Користувачі збирають додаткову інформацію про підприємство, яке їх приваблює, з різних джерел (приміток до фінансової звітності, публікацій у пресі, відгуків конкурентів, даних рейтингів серед споріднених підприємств, додатків до звітів тощо). Додаткова інформація якоюсь мірою зменшує рівень ентропії та ризику.
Стандартна фінансова звітність розробляється таким чином, щоби задовольнити всіх користувачів необхідною інформацією, але це завдання нереальне з огляду на різні інтереси кожного з них. Доводиться йти на компроміс і розкривати у звітах найсуттєвішу інформацію про діяльність підприємства, а кожний користувач вибирає для себе ті показники, які його цікавлять.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Інформація у звітах відбиралася протягом тривалого часу, пройшла перевірку практикою у розвинутих країнах світу й відображає рівень розвитку економіки і суспільства.
Форми звітності доводяться до зацікавлених осіб через опублікування в пресі, а тому звітність можна вважати одним із інститутів суспільства, який забезпечує функціонування економіки країни. Фінансовий облік стає атрибутом і показником рівня розвитку суспільства і людства загалом. Про це свідчить те, що з 1973 року формується модель обліку міжнародного рівня, розробляються міжнародні стандарти обліку, які знаходять визнання переважної більшості країн світу.
Фінансова звітність у ринковій економіці служить засобом регулювання ринку цінних паперів, переливу капіталів і менш привабливих сфер діяльності більш привабливі, що сприяє оздоровленню економіки через розподіл фінансових ресурсів. Сьогодні фінансова звітність стає настільки значущою, що без неї не може функціонувати економіка інформатизованого суспільства, яке приходить на зміну індустріальному.
П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» передбачено, що фінансова звітність складається з: Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до річної фінансової звітності.
Суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» повинні надавати:
річну фінансову звітність: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності;
квартальну фінансову звітність: Баланс, Звіт про фінансові результати. Суб'єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності складають лише спрощену форму річної звітності — Баланс і Звіт про фінансові результати.
Строки подання фінансової звітності (квартальної і річної) для всіх підприємств встановлені Кабінетом Міністрів України у Порядку подання фінансової звітності. Відповідно до цього документу квартальна звітність подається не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Річна — не пізніше 20-го лютого наступного за звітним року. Фінансова звітність (квартальна та річна) подається:
до державних органів статистики;
в органи, до сфери управління яких належить підприємство;
до інших державних органів (за наявності асигнувань з бюджету).
трудовим колективам за їх вимогою;
власникам (засновникам) відповідно до установчих документів.
При підготовці річного звіту керівництво підприємства повинно усвідомлювати відповідальність за складений звіт. Якісно складений та своєчасно оприлюднений звіт — це один зі способів залучення інвесторів, постачальників і клієнтів. Керівництво повинно розглядати цей звіт не як чергову звітність перед ще одним контролюючим державним органом, а передусім, як звіт про результати діяльності перед власниками підприємства.
Інакше кажучи, фінансова звітність відображає результати управління та вміння керівництва ефективно використовувати наявні ресурси господарюючого суб’єкта. При підготовці фінансової звітності велике значення має дотримання вимог значимості та суттєвості інформації.
Необхідно також забезпечити дотримання таких якісних характеристик:
1. Дохідливість та однозначне тлумачення інформації (зрозумілість).
Доступність звітності для розуміння користувачами, які мають достатні знання зі сфери ділового та економічного життя, бухгалтерського обліку. Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про: підприємство; дату складання звітності та звітний період; валюту звітності та одиниці її виміру; облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження прав володіння активами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки минулих років і пов'язані з ними коригування; переоцінку статей форм фінансової звітності; іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.
2. Доречність. Звітність містить ту інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати оцінки, зроблені в минулому.
3. Достовірність. Інформація у звітності не містить помилок і перекручень, здатних вплинути на економічні рішення користувачів. Достовірність, і одночасно, надійність, забезпечують дотримання наступних принципів і вимог ведення бухгалтерського обліку: правдиве відображення операцій і подій; необхідність відображення операцій і подій відповідно до їх
економічної сутності та реальності; відображення інформації у звітності без мети здійснення впливу на рішення користувачів для досягнення бажаного результату; обачність (обережність у процесі формування суджень, здійснення розрахунків); повнота (інформація не повинна містити пропусків).
4. Зіставність. Наявність можливості у користувачів порівнювати фінансові звіти за різні періоди, різних підприємств
Крім того, фінансова звітність повинна складатися із дотриманням вимог національних або міжнародних стандартів фінансової звітності, встановлених принципів організації обліку та звітності на підприємствах.
Всі звіти обов’язково підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства.
1.2 Нормативно-правова база, що регулює складання звіту про фінансові результати
Основними нормативно-правовими документами, що регулюють бухгалтерський облік та складання фінансової звітності є:
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 № 996-XIV.
Закон України Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вiд 11.05.2000 № 1707-III.
Закон України Про внесення зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вiд 22.06.2000 № 1829-III.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності»
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс» .
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові результати».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 «Звіт про рух грошових коштів».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов’язання».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 20 «Консолідована фінансова звітність».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 29 "Фінансова звітність за сегментами".
Закон України «Про бухгалтерський облікта фінансову звітність в Україні»визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:
створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок подання фінансової звітності .
2. Надати Міністерству фінансів, Державному казначейству та їх територіальним органам право у разі неподання міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади фінансової звітності припиняти перерахування коштів з бюджетів та (або) оплату рахунків з повідомленням керівників зазначених органів.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком .    продолжение
--PAGE_BREAK--
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Положення (стандарту) слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ) і консолідованої фінансової звітності.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс» визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства у тисячах гривень без десяткових знаків. Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами). Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові результати» визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ)… Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Звіт складається у тисячах гривень без десяткових знаків, окрім розділу III, грошові показники якого наводяться в гривнях з копійками.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 4 «Звіт про рух грошових коштів». Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до звіту про рух грошових коштів не включаються. Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Негрошові операції не включаються до звіту про рух грошових коштів.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 5 «Звіт про власний капітал» визначається зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» Цим Положенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ). Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація. Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї ж самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки. Наслідки зміни облікових оцінок слід включати до звіту про фінансові результати в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 11 «Зобов’язання» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 20 «Консолідована фінансова звітність» визначає порядок складання консолідованої фінансової звітності та загальні вимоги до розкриття інформації щодо складання консолідованої фінансової звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються групою підприємств, організацій та інших юридичних осіб, яка складається з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств. Консолідовану фінансову звітність подає материнське підприємство. Материнське підприємство, яке є дочірнім підприємством іншого підприємства, не подає консолідовану фінансову звітність за наявності однієї з таких умов: а) якщо воно повністю належить іншому підприємству; б) згоди власників частки меншості. До консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової звітності всіх дочірніх підприємств. Показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включаються до консолідованої фінансової звітності, якщо:
а) контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом короткострокового періоду;
б) дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти материнському підприємству. Активи таких дочірніх підприємств відображаються як фінансові інвестиції відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції».
Фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату балансу. Консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це повідомляється у примітках до консолідованої фінансової звітності.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» установлює зміст і форму Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу і Звіту про фінансові результати та порядок заповнення його статей. Показники цього звіту наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком. Норми цього Положення застосовуються суб’єктами малого підприємництва, які визнані такими відповідно до чинного законодавства, і представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 29 «Фінансова звітність за сегментами» визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов'язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності. Норми Положення (стандарту) 29 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім малих підприємств, неприбуткових організацій, банків і бюджетних установ), якщо підприємство зобов’язано оприлюднювати річну фінансову звітність або підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг), або якщо щодо продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін. Формування звітних сегментів здійснюється на основі виділених господарських і географічних сегментів та шляхом об’єднання кількох подібних сегментів одного виду в окремий звітний сегмент. Подібними визнають сегменти, які мають протягом кількох звітних періодів однакові (наближені) значення прибутку та відповідають більшості критеріїв визначення господарського і географічного сегментів.
При об’єднанні господарських сегментів аналізуються особливості та призначення продукції (товарів, робіт, послуг), характер виробничого процесу, категорія покупців, способи отримання доходу (способи розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг) тощо. При об’єднанні географічних сегментів враховуються особливості регіональних економічних і геополітичних умов.
Отже, основними нормативно-правовими документами, що регулюють фінансову звітність в Україні є Закон України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-Іvвід 16.07.99 ( зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України №1707-ІІІ від 11.05.2000 р., №1807-ІІІ від 08.06.2000 р., №1829-ІІІ від 22.06.2000 р.) та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку. Згідно П(С)БО 1 фінансова звітність – це сукупність форм звітності, складених на основі даних обліку, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітній період з метою одержання користувачем узагальненої інформації. Інформація, яка надається в фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна мати лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні і майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірно. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручена, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
Складають фінансову звітність підприємства, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства України, для яких національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність. Фінансова звітність підприємства не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.
РОЗДІЛ 2. ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ: СУТНІСТЬ, МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ЙОГО СКЛАДАННЯ
2.1 Документування операцій з обліку фінансових результатів
Для розрахунку фінансових результатів діяльності підприємства за звітній період використовують такі первинні документи:
Накладна.
Податкова накладна.
Журнал №6.
Журнал №5.
Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства призначено рахунок №79 «Фінансові результати».
Документальне оформлення операцій з реалізації продукції здійснюється за товарно-транспортними накладними або накладними – залежно від того, яким покупцям вона реалізовується: підприємствам чи фізичним особам.
Накладна – це обліково-фінансовий документ про приймання, видачу чи відправлення матеріальних цінностей, або це обліковий документ, який дає право на отримання, відправлення вантажів чи матеріальних цінностей.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Накладна— в комерційній практиці супроводний документ, що надається прордавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і зведення про відправника і одержувача. Виписка накладної свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється по передоплаті), у покупця з’являється обов’язок оплати товару відповідно до вказаних умов.
Накладна є трафаретизованим документом і містить такі реквізити:
назва установи, яка видає накладну (зверху ліворуч);
гриф затвердження керівником установи (зверху праворуч) – підпис, печатка;
назва виду документа, номер, дата (посередині великими літерами: НАКЛАДНА №____ від дата);
підстава, на основі якої видано накладну;
кому видано (назва установи або прізвище, ім’я, по батькові приватної особи);
від кого (назва установи або штамп установи, її адреса, телефон, поточний рахунок);
трафаретизований текст: позначення кожної графи таблиці;
підпис матеріально відповідальної особи, яка передала матеріальні цінності (відправника);
підпис матеріально відповідальної особи, яка прийняла матеріальні цінності (одержувача);
замість грифу затвердження можуть бути підписи керівника і головного бухгалтера в кінці накладної.
Приклад заповненої накладної наведено в Додатку А.
Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Під час виконання договорів про спільну (сумісну) діяльність податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.
Порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру реєстру отриманих та виданих податкових накладних.
Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов’язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
Податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (послуг) на його вимогу. Зазначений документ зберігається покупцем разом із розрахунковими, платіжними документами з придбання товарів (послуг) у поряду і протягом терміну, визначеного для зберігання облікових податкових документів та зобов’язань із сплати податків. Копія податкової накладної залишається у продавця товарів (послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань із сплати податку.
До розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг), а саме:
Графа 2 – дата виникнення податкового зобов’язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше;
Графа 3 — номенклатура поставки товарів (послуг);
Графа 4 — одиниця виміру товарів (послуг) — грн., шт., кг, м, см, куб.м, куб.см, л тощо;
Графа 5 — кількість (об’єм, обсяг) поставки товарів, послуг;
Графа 6 — ціна поставки одиниці продукції без урахування податку на додану вартість;
Графа 7 — база оподаткування товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20%;
Графа 8 — база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з поставки товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою.
Графа 9 — база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою ;
Графа 10 — база оподаткування товарів (послуг), які звільнені від оподаткування;
Графа 11 — загальна сума коштів, що підлягає оплаті.
До розділу ІІ податкової накладної вносяться по товаротранспортних витратах продавця згідно з договором, які не входять до договірної (контрактної) вартості товарів.
До розділу ІІІ податкової накладної вносяться дані по зворотній (заставній) тарі. Вартість тари визначається в контракті, як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі 11 як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.
Усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку – продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою. Приклад заповнення податкової накладної наведено у Додатку Б.
Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної, фінансової, надзвичайної діяльності підприємства (за кредитом рахунків №70, №71, №72, №73, №74, №75, №76) та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності й надзвичайних подій (за кредитом рахунку №79) призначено Журнал 6. У розділі ІІ Журналу 6 накопичуються аналітичні дані про окремі складові доходів підприємства.
На підставі первинних документів дані про доходи та фінансові результати діяльності відображаються в облікових регістрах, які потім використовуються для заповнення Головної книги та фінансової звітності (рис.2.1).
Записи для заповнення Журналу 6 здійснюються на підставі первинних документів і зведених відомостей про доходи та фінансові результати діяльності. Інформація, що наведена в Журналі 6, використовується для складання Звіту про фінансові результати, тому цей обліковий регістр є своєрідним інформаційним носієм, правильне розуміння якого дозволяє приймати бухгалтерського обліку.
Рис. 2.1 Порядок відображення доходів у журнальній формі веденняефективні управлінські рішення (рис.2.2).
/>
Рис. 2.2 Використання даних Журналу 6 для заповнення звіту про фінансові результати



Для узагальнення інформації за окремими статтями загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат, а також інших витрат операційної діяльності (витрат на дослідження і розробки, собівартість реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів, списання сумнівних і безнадійних боргів, втрат від операційної курсової різниці, від знецінення виробничих запасів, нестач та витрат від псування цінностей, визнанних пені, штрафів, неустойок та інших витрат), призначено Журнал 5. Крім цього, він містить дані про надзвичайні витрати (збитки від стихійного лиха, збитки від техногенних катастроф і аварій та інші подібні збитки).
У Журналі 5 відображаються дані за дебетом рахунку 23 «Виробництво» та всіх рахунків дев’ятого класу (90, 91, 92, 93, 94 та 99) у кореспонденції з кредитом рахунків, які формують собівартість продукції (прямі та загальновиробничі витрати), а також тих, які переносяться з інших Журналів.
У випадках, коли підприємство веде облік витрат за елементами, необхідно використовувати для узагальнення витрат Журнал 5А. Цей журнал відрізняється від Журналу 5 тим, що в ньому в розділі ІІІ Б відображаються витрати за елементами, які після цього переносяться в розділ ІІІ А – витрати діяльності.
Для складання Журналів 5 і 5А використовуються дані первинних документів, накопичувальних відомостей, аркушів-розшифровок, інших журналів тощо.
На підставі первинних документів дані про витрати діяльності відображаються в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та фінансової звітності (рис 2.3).
Дані Журналів 5 (5А) використовуються для складання Звіту про фінансові результати (рис. 2.4).
Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» деталізації за елементами витрат підлягають не тільки витрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг), але й всі операційні витрати.






Рис. 2.3 Порядок відображення витрат діяльності при журнальній формі обліку
Приклад заповненого Журналу 5 наведено в Додатку Г.
Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено рахунок №79 «Фінансові результати».
Рахунок №79 «Фінансові результати» має такі субрахунки:
№791 «Результати операційної діяльності»;    продолжение
--PAGE_BREAK--
№ 792 «Результат фінансових інвестицій»;
№ 793 «результат іншої звичайної діяльності»;
№ 794 «Результат надзвичайних подій».
На дебеті рахунка №79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток, на кредиті – суми в порядку закриття рахунків обліку доходів.
Кредитове сальдо на рахунку №79 при його закритті списується на рахунок №44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
/>
Рис. 2.4 Використання даних Журналу 5 (5А) для заповнення Звіту про фінансові результати



На рахунку № 791 «Результати операційної діяльності» визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. На дебеті субрахунку №791 «Результати операційної діяльності» відображається сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості і реалізованої готової продукції, товарів, робіт, послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (№ 90 «Собівартість реалізації», №92 «Адміністративних витрати», №93 «Витрати на збут», №94 "Інші витрати операційної діяльності" ), на кредиті – сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки №70 «Доходи від реалізації», №71 "Інший операційний дохід") (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Типові бухгалтерські записи за субрахунком 791 «Результати операційної діяльності»
Дт Субрахунок № 791 Кт
Кредит рахунків (в порядку закриття рахунків)
№90 «Собівартість реалізації»( готової продукції, товарів, робіт, послуг)
№92«Адміністративних витрати» за видами витрат: загальні кооперативні витрати, на службові відрядження та утримання апарату управління тощо.
№93 «Витрати на збут», пов’язані з реалізацією (збутом) продукції, товарів, робіт, послуг)
№94 "Інші витрати операційної діяльності" (витрати на дослідження та розробки, собівартість іноземної реалізованої валюти та ін.)
№98 «Податок на прибуток» (від звичайної діяльності)
№70 «Доходи від реалізації» (готової продукції, товарів, робіт, послуг)
№71"Інший операційний дохід" (дохід від реалізації іноземної валюти, від реалізації інших оборотних активів та ін.)
Сальдо — Збиток
Сальдо — Прибуток
На субрахунку №792 «Фінансові результати від фінансових операцій» визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. На дебеті субрахунку №792 «Фінансові результати від фінансових операцій» відображається списання фінансових витрат з рахунків № 95 «Фінансові витрати» та №96 «Втрати від участі в капіталі», на кредиті субрахунку – списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 Типові бухгалтерські записи за субрахунком 792 «Результати операційної діяльності»
Дт Субрахунок № 792 Кт
Кредит рахунків (в порядку закриття
рахунків)
№ 72 «Дохід від участі в капіталі» (від інвестицій в ассоційовані підприємства, від
№ 95 «Фінансові витрати»
№ 96 «Втрати від участі в капіталі»
спільної діяльності, від інвестицій в дочірні підприємства)
№73 "Інші фінансові доходи" (дивіденди одержані, відсотки одержані, інші доходи від фінансових операцій)
Сальдо — Збиток
Сальдо — Прибуток
На субрахунку №793 «Фінансові результати від іншої звичайної діяльності» визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. На дебеті субрахунку №793 «Фінансові результати від іншої звичайної діяльності» відображається списання витрат з рахунку №97 "Інші витрати", на кредиті – списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 Типові бухгалтерські записи за субрахунком 793 «Результати операційної діяльності»
Дт Субрахунок № 793 Кт
Кредит рахунків (в порядку закриття рахунків)
№97 "Інші витрати" (витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом, або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг, а також витрати страхової діяльності. До таких витрат відносять: собівартість реалізованих фінансових інвестицій; собівартість реалізованих необоротних активів; собівартість реалізованих майнових комплексів; втрати від не операційних курсових різниць, суми уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій, витрати на ліквідацію необоротних активів, залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів, інші витрати звичайної діяльності.
№741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій»
№742 «Дохід від реалізації необоротних активів»
№743 «Дохід від реалізації майнових комплексів»
№744 «Дохід від не операційної курсової різниці»
№745 «Дохід від безоплатно одержаних активів»
№ 746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
Сальдо — Збиток
Сальдо — Прибуток
За субрахунком №794 «Фінансові результати від надзвичайних подій» визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій.
За дебетом субрахунку №794 «Фінансові результати від надзвичайних подій» відображається списання витрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахунку №99 «Надзвичайні витрати», за кредитом – списання доходів, одержаних від надзвичайних подій (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 Типові бухгалтерські записи за субрахунком 794 «Результати операційної діяльності»
Дт Субрахунок № 794 Кт
Кредит рахунків (в порядку закриття рахунків)
№99 «Надзвичайні витрати» (втрати від стихійного лиха, від техногенних катастроф і аварій, втрати від інших надзвичайних витрат)
№98 «Податок на прибуток» (від надзвичайних доходів)
№75 «Надзвичайні доходи» (відшкодування збитків від надзвичайних подій, інші надзвичайні доходи)
Сальдо — Збиток
Сальдо — Прибуток
2.2 Порядок обчислення та облік фінансових результатів    продолжение
--PAGE_BREAK--
Звіт про фінансові результати призначений для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі Звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути визначений за такою послідовністю:
Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
Розрахунок валового прибутку (збитку);
Визначення фінансового результату – прибутку (збитку) від операційної діяльності;
Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;
Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності;
Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
Як економічна категорія, дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманим від продажу продукції, товарів, робіт, послуг [16, с.570].
Чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) розраховують як різниця між отриманим доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і сумою податків (ПДВ + Акцизний збір + Інші вирахування з доходу) (табл.2.5).
Таблиця 2.5 Господарські операції з обліку реалізації продукції
№ з/п
Назва господарської операції
Обороти
Сума, грн
Джерело інформації




Дт
Кт




1.
Відображено у складі доходу виручку від реалізації продукції
361
701
2112
Накладна,
Додаток А
2.
Нарахування ПДВ за рахунок доходу
701
641
352
Податкова накладна,
Додаток Б
3.
Віднесено суму доходу (виручки) від реалізації продукції на збільшення фінансового результату від основної діяльності
701
791
1760
Журнал 6 с.-г.,
Додаток В
Прибуток є рушійною силою ринкової економіки, джерелом економічного і соціального розвитку підприємства й держави, критерієм ефективності діяльності. Як економічна категорія прибуток відображає кінцеву грошову оцінку господарської діяльності та є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур. У загальному вигляді, прибуток – це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на її здійснення. Отже, прибуток – це позитивна форма фінансових результатів, яка є рушійною силою, метою підприємницької діяльності та показником її ефективності. Збитки – це перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати [16, с. 622].
Валовий прибуток (збиток) розраховують як різницю між отриманим чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (табл.2.6).
Таблиця 2.6 Господарські операції з списання собівартості продукції
№ з/п
Назва господарської операції
Обороти
Сума, грн
Джерело інформації




Дт
Кт




1
Списано собівартість готової продукції
901
26
900
Журнал № 5 Г с.-г.,
Додаток Г
1
Списано собівартість реалізації продукції на зменшення фінансового результату від основної діяльності
791
901
900
Журнал № 5 Г с.-г.,
Додаток Г
У собівартості продукції як синтетичному показнику відображаються всі аспекти діяльності підприємства. Від її рівня при інших не змінних умовах залежить рівень прибутку. Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси у процесі виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг, тобто чим меншою є собівартість, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшим буде прибуток і рівень рентабельності продукції.
Собівартість готової продукції, виробленої за звітній період, розраховують таким методом: до залишку незавершеного виробництва на початок періоду додають витрати на виробництво звітного періоду і віднімають залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду.
Собівартість реалізованої продукції визначають: до залишку готової продукції на початок звітного періоду додають собівартість продукції, виробленої за звітній період і віднімають залишок готової продукції на кінець звітного періоду.
Фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток) розраховують як суму валового прибутку від операційної діяльності та інших операційних доходів від операційної діяльності за мінусом адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Фінансовий результат від операційної діяльності (збиток) розраховують як суму валового збитку, отриманого від операційної діяльності та адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток) розраховують як суму фінансового результату операційної діяльності та доходу від участі в капіталі, інших фінансових доходів, інших доходів за мінусом фінансових витрат, втрат від участі в капіталі та інших витрат.
Фінансовий результат від звичайної діяльності (збиток) розраховують як суму збитку, одержаного від операційної діяльності та фінансових витрат, втрат від участі в капіталі та інших втрат.
Прибуток від звичайної діяльності розраховують як різницю між одержаним прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та податком на прибуток. Збиток від звичайної діяльності – це сума одержаного збитку за звітній період (табл. 2.7).
Розрахунок податку на прибуток:
(Дохід від реалізації – ПДВ – Акцизний збір – Собівартість – Знос )* Ставку податку. (2112 – 352 – 900)* 25% = 215 (грн.)
Таблиця 2.7 Господарські операції з обліку податку на прибуток
№ з/п
Назва господарської операції    продолжение
--PAGE_BREAK--
Обороти
Сума, грн
Джерело інформації




Дт
Кт




1.
Нараховано податок на прибуток
98
641
215
Журнал 5(5А)
Додаток
2
Списано податок на прибуток на фінансовий результат
79
981
215
Накладна,
Додаток А
Чистий прибуток звітного періоду визначають сумою одержаного прибутку від звичайної діяльності (фінансовий результат) і доходу від надзвичайної діяльності за мінусом податку на прибуток від надзвичайної діяльності, витрат від надзвичайної діяльності з урахуванням зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності.
Збиток звітного періоду визначають сумою одержаного збитку від звичайної діяльності та витрат від надзвичайної діяльності з урахуванням зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності.
Діяльність звітного періоду у Формі 2 «Звіт про фінансові результати» підрозділяється на звичайну і надзвичайну за відповідними кодами рядків:
/>
Алгоритм обчислення фінансового результату наведено в Додатку Д.
2.3. Методика складання звіту про фінансові результати
Зміст і форма Звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», який є аналогом Звіту про прибутки та збитки за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку МСБО 1. Це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Вимоги цього Звіту стосуються підприємств, організацій, установ та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Складання консолідованого Звіту про фінансові результати визначається окремим П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність». Звіт про фінансові результати за спрощеною формою складають малі підприємства, згідно П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємства».
Звіт про фінансові результати (форма № 2) складається із трьох розділів:
Фінансові результати.
Елементи операційних витрат.
Розрахунок показників прибутковості акцій.
Розділ 1 «Фінансові результати» побудований згідно з класифікацією доходів і витрат за видами діяльності та функціонуваннями, що забезпечує послідовне зіставляння доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду (табл. 2.8).
У «Звіті про фінансові результати» діяльність підприємства, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталів, наведені статті, пов’язані з цими видами діяльності:
Дохід від участі в капіталі (код 110);
Інші фінансові доходи (код 120);
Інші доходи (код 130);
Фінансові витрати (код 140);
Витрати від участі в капіталі (код 150);
Інші витрати (160).
Таблиця 2.8 Класифікація видів діяльності підприємства
Відповідність доходів і витрат для Звіту про фінансові результати (Додаток Д).
Розділ 1 «Фінансові результати». За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язання, які призводить до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).
За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
Витрати слід негайно відображати у Звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства.
Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Доходи і витрати наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила).
У статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (код рядка 010) відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
У статті «Податок на додану вартість» (код рядка 015) відображається сума податку на додану вартість, яка включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
У статті «Акцизний збір» (код рядка 020) підприємства платники акцизного збору відображають суму, яка врахована у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Підприємства, які сплачують інші податки та збори або податки з обороту, показують їх суму у вільному рядку Звіту про фінансові результати.
У статті "Інші вирахування з доходу" (код рядка 030) підприємства показують їх суму у вільному рядку Звіту про фінансові результати. Підприємства, які відповідно до законодавства є страхувальниками, у цьому рядку наводять виплати страхових сум та страхових відшкодувань. Підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведенню лотерей на території України, у цьому рядку відображають відрахування на створення (на формування) за звітній період призового фонду та резерву, що покриває розмір джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї.
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (код рядка 035) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.
У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» (код рядка 040) показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послу) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
Валовий прибуток (збиток) (код рядка 045,050)розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
У статті "Інші операційні доходи" (код рядка 060) відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) та ін.
У статті «Адміністративні витрати» (код рядка 070) відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.
У статті «Витрати на збут» (код рядка 080) відображаються витрати, пов’язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.
У статті "Інші операційні витрати" (код рядка 090) відображаються собівартість реалізованих виробничих запасів, відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», витрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (окрім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Прибуток (збиток) від операційної діяльності (код рядків 100, 105) визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
У статті «Дохід від участі в капіталі № (код рядка 110) відображається дохід отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.
У статті „Інші фінансові доходи“ (код рядка 120) показуються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються методом участі в капіталі).
У статті „Інші доходи“ (код рядка 130) показується дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.
У статті „Фінансові витрати“ (код рядка 140) показуються витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.
У статті „Втрати від участі в капіталі“ (код рядка 150) відображається збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства облік яких провадиться методом участі в капіталі.
У статті » Інші витрати" (код рядка 160) відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від поопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (код рядків 170, 175) визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).
У статті «Податки на прибуток» (код рядка 180) показується сума податків на прибуток від звичайної діяльності визначена згідно з Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».
Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та суми податків на прибуток.
У статтях «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні витрати» (код рядків 200, 205) відображаються відповідно: невідшкодовані збитки від звичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; прибутки або збитки від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному у цьому Положенні (стандарті). Збитки від звичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності в наслідок цих збитків. Зміст і вартісну оцінку доходів або витрат від кожної надзвичайної події слід окремо розкривати в примітках до фінансових звітів.
У статті «Податки з надзвичайного прибутку» (код рядка 210) відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.
Чистий прибуток (збиток) розраховується (коди рядків 220, 225) як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.
У розділі 2 «Елементи операційних витрат» Звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управлянні та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти у цьому розділі не наводиться.
Розділ 3 «Розрахунок показників прибутковості акцій» Звіту про фінансові результати заповнюють (коди рядків 230-270) акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій. У проміжній (квартальній) фінансовій звітності наводяться показники, передбачені статтями «Чистий прибуток (збиток), що припадає на одну просту акцію» і «Скоригований чистий прибуток (збиток), що припадає на одну просту акцію» .
У статті «Середньорічна кількість простих акцій» (код рядка 300) наводиться середньозважена кількість простих акцій, які перебували в обігу протягом звітного періоду.
У статті «Скорегована середньорічна кількість простих акцій» (код рядка 310) наводиться середньорічна кількість простих акцій в обігу, скорегована на середньорічну кількість потенційних простих акцій, що можуть бути випущені в обігу згідно з укладеними угодами (опціон, ф’ючерсний контракт тощо).
У статті «Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію» (код рядка 320) наводиться показник, що розраховується діленням різниці між сумою чистого прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну кількість потенційних простих акцій.
У статті «Скорегований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію» (код рядка 330) відображається показник, який розраховується діленням скорегованої суми чистого прибутку (збитку) на скореговану середньорічну кількість простих акцій в обігу.
Розрахунок середньорічної кількості акцій, чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію та їх корегування здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 24 «Прибуток на акцію».
У статті «Дивіденди на одну просту акцію» (код рядка 340) відображається показник, який розраховується шляхом діленням суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.
Приклад заповнення Звіту про фінансові результати наведено у Додатку Е.
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ВИМОГ П(С)БО І МСБО ЩОДО ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ І СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Незважаючи на подібність вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку України та Міжнародних стандартів фінансової звітності щодо складання та подання фінансової звітності, існують відмінності у їх положеннях.
Методологічні засади формування і відображення інформації про фінансові результати у звітності визначає в Україні П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». У міжнародній практиці окремого стандарту немає. Звітна форма, встановлена МСФЗ 1 «Подання фінансової звітності», має іншу назву Звіт про прибутки і збитки.
Мінімальна інформація, яку подають у звіті про прибутки та збитки:
дохід;
фінансові витрати;
частину прибутку і збитку асоційованих та спільних підприємств, обліковану з використанням методу участі в капіталі;
податкові витрати;
прибутки або збитки до оподаткування;
витрати з податку на прибуток;
чистий прибуток або збиток за період.
Для складання Звіту про фінансові результати використовуються обороти за рахунками витрат і доходів. Фінансові результати в Звіті визначаються та відображаються у розрізі звичайної та надзвичайної діяльності. В свою чергу доходи, витрати та фінансові результати від звичайної діяльності складаються на підставі цих показників від основної діяльності та інших доходів і витрат, податку на прибуток. Як правило, згортання доходів та витрат підприємства у звіті не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).
У звіті про прибутки та збитки слід розкривати такі статті у вигляді розподілів прибутку або збитку за період:
прибуток або збиток, що відноситься до частки меншості;
прибуток або збиток, що відноситься до акціонерів материнського підприємства.
Якщо статті доходу та витрат є суттєвими, інформацію про їх характер та суму слід розкривати окремо. Несуттєві статті об’єднуються, або не наводяться.
МСБО 1 розглядає дві форми формату складання звітності про прибутки і збитки (рис. 3.1).
П(С)БО 3
МСБО 1
Функціональний формат
Формат за економічним змістом
Функціональний формат
Рис.3.1 Порівняння структури Звіту про прибути та збитки
Перший формат заснований на методі аналізу характеру витрат. Витрати об’єднують у звіті про прибутки та збитки згідно з їх характером (наприклад, амортизація, придбання матеріалів, транспортні витрати, виплати працівникам, витрати на рекламу) та не перерозподіляють згідно з їхніми різноманітними функціями в межах суб’єкта господарювання. Цей метод може бути простим у застосуванні, оскільки немає потреби розподіляти операційні витрати відповідно до класифікації функцій.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Мінімальна інформація за економічним змістом (методом характеру витрат), рис. 3.2:
Другий формат заснований на методі аналізу функції витрат або «собівартості реалізації», згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини «собівартості продаж», наприклад, витрати на збут або адміністративну діяльність. Як мінімум, згідно з цим методом суб’єкт господарювання розкриває інформацію про собівартість реалізації окремо від інших витрат.
Рис. 3.2 Форма звіту про прибутки і збитки, складена із застосуванням методу характеру витрат
Цей метод може надавати доречнішу інформацію користувачам, ніж класифікація витрат за характером, але розподіл витрат на функції може вимагати довільного розподілу та значного судження. Мінімальна інформація за функціональним змістом (методом функції витрат), рис. 3.3:
Рис. 3.3 Форма звіту про прибутки і збитки, складена із застосуванням методу функції витрат.
Суб’єктам господарювання, які класифікують витрати за функцією, слід розкривати додаткову інформацію про характер витрат, в тому числі витати на амортизацію та витрати на виплати працівникам у примітках.
Вибір між методом витрат за функцією та методом витрат за характером залежить від історичних і галузевих чинників, а також від характеру суб’єкта господарювання. Обидва методи вказують на ті витрати, які можуть змінитися (прямо чи непрямо), якщо зміниться рівень реалізації або виробництва суб’єкта господарювання. Оскільки кожний метод подання має переваги для різних типів суб’єкти господарювання, цей Стандарт вимагає від управлінського персоналу вибирати найдоречніше та достовірне подання.
Проте, оскільки інформація про характер витрат є корисною для прогнозування майбутніх грошових потоків, розкриття додаткової інформації у примітах вимагається тоді, коли застосовується класифікація витрат за функцією.
Незалежно від формату звіту розкривається інформація про дивіденди на акцію, що об’явлені або запропоновані за період, зі який складено фінансові звіти.
Мінімальний перелік статей звіту про прибутки і збитки в т.ч. включають: єдину суму, що складається з підсумку 1) прибутку або збитку від припинених видів діяльності після сплати податків та 2) прибутку або збитку після сплати податків, визнаного після оцінки до справедливої вартості мінус витрати на продаж або після вибуття активів чи вибуття ліквідаційної групи (груп), що становить припинену діяльність.
ВИСНОВКИ
Фінансова звітність – це сукупність регістрів генералізованих (зведених, згрупованих, узагальнених) показників за звітній період, що характеризують статику і динаміку об’єктів бухгалтерського обліку. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік фінансову звітність в Україні» фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Фінансова звітність підприємства формується з дотримання принципів бухгалтерського облік:
автономність підприємства (юридична особа відокремлена від власників);
безперервність діяльності (передбачається, що підприємство буде існувати надалі);
періодичність діяльності (поділ діяльності на окремі періоди);
історичної (фактичної) собівартості (оцінка активів здійснюється виходячи з витрат на виробництво і придбання);
нарахування (порівнянність доходів та витрат одного періоду);
повне висвітлення (операції і події повинні враховуватись повність, що впливає на прийняття рішень);
послідовність (постійне дотримання обраної облікової політики);
обачність (запобігати зниженню оцінки зобов’язань і витрат, і завищенню оцінки активів і доходів підприємства);
превалювання змісту над формою (операції відображаються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми);
єдиний грошовий вимірник.
Основними нормативно-правовими документами, що регулюють бухгалтерський облік та складання фінансової звітності є:
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 № 996-XIV з внесеними змінами; Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності»; П(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»; П(С)БО № 2 «Баланс»; № 3 «Звіт про фінансові результати»; П(С)БО № 4 «Звіт про рух грошових коштів»; П(С)БО №5 «Звіт про власний капітал»; П(С)БО № 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»; П(С)БО №15 «Дохід»; П(С)БО № 16 «Витрати»; П(С)БО № 20 «Консолідована фінансова звітність»; П(С)БО № 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва"; П(С)БО № 29 "Фінансова звітність за сегментами".
Для розрахунку фінансових результатів діяльності підприємства за звітній період використовують такі первинні документи:
Накладна.
Податкова накладна.
Журнал №6.
Журнал №5.
Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено рахунок №79 «Фінансові результати».
Накладна — в комерційній практиці супровідний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і зведення про відправника і одержувача. Виписка накладної свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється по передоплаті), у покупця з’являється обов’язок оплати товару відповідно до вказаних умов.
Під час виконання договорів про спільну (сумісну) діяльність податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.
Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної, фінансової, надзвичайної діяльності підприємства (за кредитом рахунків №70, №71, №72, №73, №74, №75, №76) та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності й надзвичайних подій (за кредитом рахунку №79) призначено Журнал 6.
Записи для заповнення Журналу 6 здійснюються на підставі первинних документів і зведених відомостей про доходи та фінансові результати діяльності. Інформація, що наведена в Журналі 6, використовується для складання Звіту про фінансові результати, тому цей обліковий регістр є своєрідним інформаційним носієм, правильне розуміння якого дозволяє приймати бухгалтерського обліку.
Для узагальнення інформації за окремими статтями загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат, а також інших витрат операційної діяльності (витрат на дослідження і розробки, собівартість реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів, списання сумнівних і безнадійних боргів, втрат від операційної курсової різниці, від знецінення виробничих запасів, нестач та витрат від псування цінностей, визнанних пені, штрафів, неустойок та інших витрат), призначено Журнал 5. Крім цього, він містить дані про надзвичайні витрати (збитки від стихійного лиха, збитки від техногенних катастроф і аварій та інші подібні збитки).
У Журналі 5 відображаються дані за дебетом рахунку 23 «Виробництво» та всіх рахунків дев’ятого класу (90, 91, 92, 93, 94 та 99) у кореспонденції з кредитом рахунків, які формують собівартість продукції (прямі та загальновиробничі витрати), а також тих, які переносяться з інших Журналів.
На дебеті рахунка №79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток, на кредиті – суми в порядку закриття рахунків обліку доходів.
Кредитове сальдо на рахунку №79 при його закритті списується на рахунок №44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
Фінансовий результат — це виражений у грошовій формі економічний результат діяльності підприємства за певний звітній період в цілому та за окремими видами діяльності.
Процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути визначений за такою послідовністю:
1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
2. Розрахунок валового прибутку (збитку);
3. Визначення фінансового результату – прибутку (збитку) від операційної діяльності;
4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;
5. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності;
6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Методологічні засади формування і відображення інформації про фінансові результати у звітності визначає в Україні П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». У міжнародній практиці окремого стандарту немає. Звітна форма, встановлена МСФЗ 1 «Подання фінансової звітності», має іншу назву Звіт про прибутки і збитки.
Мінімальна інформація, яку подають у звіті про прибутки та збитки: дохід; фінансові витрати; частину прибутку і збитку асоційованих та спільних підприємств, обліковану з використанням методу участі в капіталі; податкові витрати; прибути або збити до оподаткування; витрати з податку на прибуток чистий прибуток або збиток за період.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІV зі змінами і доповненнями.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності»
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові результати».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід»
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати»
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 20 «Консолідована фінансова звітність».
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 25 "Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва".
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 29 "Фінансова звітність за сегментами".
Інструкція «Про використання плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій», затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291.
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів»
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 18 «Дохід»
Міжнародний стандарт фінансової звітності 1 «Перше подання фінансової звітності»
Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За редакцією проф. Ф.Ф.Бутинця. – 5-е вид. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2003. – 726с.
Бухгелтерський фінансовий облік [текст]: підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів [Ф. Ф. Бутинець та ін.]; під заг. ред. [і з передм.] Ф. Ф. Бутинця. – 8-ме вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2009. – 912с. – 1000примю – ISBN 978-966-8162-49-7
Герсим П.М., Журавель Г.П., Хомин. Фінансовий, управлінський та податковий облік у господарських товариствах.Тернопіль,2003. – 522с.
Герасим П. И., Кізима А.Я., Забчук В. Д., Кушніри І. П., Хомин П.Я. Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей: Навчальний посібник./ За ред. П. Я. Хомина. – Тернопіль: Астон, 2000. – 288с.
Гольцова С.М., Плікус І.Й. Звітність підприємств (фінансова, статистична, консолідована та до фондів соціального та пенсійного страхування): Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 292с.
Давидюк Т. В., Панченко І. А., Свідерська О.О. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностейвищих навчальних закладів / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця, проф. Т. Б. Трифонова, А. Марчевої. – Жтомир: ЖДТУ, 2005. – 204с.
Звітність підприємства: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностейвищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця таН.А. Остап’юк. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 428 с.
КоблянськаО.І. Фінансовий облік: Навч. посіб. – к.: Знання. 2004. – 473с.
Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник. Київ: Вид-во «Центр навчальної літератури», 2004. — 528с.
Малюга Н.М. Наукові дослідження в бухгалтерському обліку: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностейвищих навчальних закладів./ за режд. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП «Рута», 2003. – 476с.
Массаковський В.В. Концепція побудови бухгалтерського обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007.- №10. — C.18-25.
Пархоменко В. Річна фінансова звітність // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007.- №1. – C. 3-20.
Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-блант. 2002. – 628с.
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування та звітність: Підручник. – К.: Алерта, 2006. – 1080с.
Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування та звітність: Підручник. – 3-те вид. допов. і перероб. – К.: Алерта, 2008. – 926с.
Чебанова Н. В., Василенко Ю. А. Бухгелтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 672с.
Додаток А
НАКЛАДНА № 988
«12»лютого 2008 р.
Відпущено: ___ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»_________
Одержано: ____ВАТ «Ашинский металлургический завод»________
Через: _____________________________________________________
Довіреність: Серія 345 № 2347865 від «12» лютого 2008 р.
№
Найменування
Один.
Кількість
Ціна без ПДВ
Сума без ПДВ
1
Листя сталі
Шт.
1200
800
960
2
Листя чавуну
Шт.
100
500
600
3
Троси
Шт.
250
460
552
Всього без ПДВ
ПДВ ( 20%)
Загальна сума з ПДВ
1760


2112
Всього відпущено ______3 __________________________ найменувань
на суму ____дві тисячі сто дванадцять___________________________
_____________ грн. __00__ коп., в т.ч. ПДВ = _352______________ грн.
_____________________________________________________________
Відпустив _________________ Одержав ________________
Додаток Б    продолжение
--PAGE_BREAK--



/>



Роз-
діл
Дата відвантаження (виконання, поставка(оплати*) товарів (послуг)
Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця
Одиниця виміру товару
Кількість (об’єм, обсяг)
Ціна поставки одиниці продукції без урахування ПДВ
Обсяги поставки (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками:
Загальна сума коштів, що підлягає оплаті












20 %
0 % (реалізація на митній території України)
0 % (експорт)
Звільнення від ПДВ


I
17.02.2007
Феросплави
т
3
8900
1780






32040




Кокс
т
1,5
7060
1412






12708


Усього по розділу I














44748
II
Товаротранспортні витрати
















III
Зворотна (заставна) тара
X
X
X
X
X
X
X


IV
Надано покупцю:
надбавка (+)




















знижка (-)
















V
Усього по розділах I + II + — IV














37290
VI
Податок на додану вартість














7458
VII
Загальна сума з ПДВ














44748
Додаток В



/>
ЖУРНАЛ-ОРДЕР № 6 с.-г.
по кредиту рахунків: 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 70 «Доходи від реалізації», 71 "Інший операційний дохід", 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 "Інші фінансові доходи", 74 "Інші доходи", 75 «Надзвичайні доходи», 79 «Фінансові результати» за ________________ 20__ р.
N пор.
Дебет рахунків
Кредит рахунків
Усього    продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
600
24
Інші доходи (оборот за Кт рах. №74(без ПДВ))
130
55260
21491
Фінансові витрати (оборот за Дт рах. №95; при застосуванні рах. Кл. 8 Дт рах. №85)
140
( 143615 )
( 109811 )
Втрати від участі в капіталі (оборот за Дт рах. №96; по Кл. 8 Дт рах. №85)
150
( 0 )
( 0 )
Інші витрати (оборот за Дт рах. №97; по Кл. 8 Дт рах. №85)
160
( 726334 )
( 2906 )
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:




прибуток (рядок 100 + 110 + 120 + 130 – 140 – 150 – 160 або рядок 110 + 120 + 130 – 105 – 140 – 150 – 160)
170
38237
збиток (рядок 105 – 110 – 120 – 130 + 140 + 150 + 160 або рядок 140 + 150 + 160 – 100 – 110 – 120 — 130)
175
( 1441464 )
( 0 )
Податок на прибуток від звичайної діяльності (оборот за Дт субрах. №981)
180
( 0 )
( 35207 )
Фінансові результати від звичайної діяльності:




прибуток (рядок 170 — 180)
190




збиток (рядок 175 + 180)
195
( )
( )
Надзвичайні:




доходи (оборот за Кт рах. №75; Дт №75 Кт №794)
200
витрати (обороти за Дт рах №99)
205
( 0 )
( 0 )
Податки з надзвичайного прибутку (оборот за Дт субрах. №982; Коресп. Дт №791 Кт №98)
210
( 0 )
( 0 )
Чистий:




прибуток (рядок 195 + 210 – 200 або рядок 195 + 205)
220
3030
збиток (рядок 195 + 210 – 200 або рядок 195 + 205))
225
( 1268788 )
( 0 )
Матеріальні затрати (оборот за Дт рах. №80.При застосуванні Кл. 9: Дт рах. №23, рах. №91, 92, 93, 94)
230
6589161
3932437
Витрати на оплату праці (оборот за Дт рах. №81.При застосуванні Кл. 9: Дт рах. №23, рах. №91, 92, 93, 94)
240
222690
202352
Відрахування на соціальні заходи (оборот за Дт рах. №82.При застосуванні Кл. 9: Дт рах. №23, рах. №91, 92, 93, 94)
250
98714
81173
Амортизація (оборот за Дт рах. №83.При застосуванні Кл. 9: Дт рах. №23, рах. №91, 92, 93, 94)
260
51425
40337
Інші операційні витрати (оборот за Дт рах. №84.При застосуванні Кл. 9: Дт рах. №23, рах. №91, 92, 93, 94)
270
132162
104829
Разом (рядок 230 + 240 + 250 + 260 + 270)
280
7094152
4361128
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Назва статті
Код рядка
За звітний період
За попередній період
Середньорічна кількість простих акцій
300
1387417432
303537980
Скоригована середньорічна кількість простих акцій
310
1387417432
303537980
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію
320
0,91
0,01
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію
330
0,91
0,01
Дивіденди на одну просту акцію
340
Керівник Куцін Володимир Семенович
Головний бухгалтер Пономаренко Руслан Валерійович