--PAGE_BREAK-- — витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
— інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена.
Не включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів витрати на сплату відсотків за користування кредитом (якщо основні засоби повністю або частково були придбані (створені) за рахунок позикового капіталу). Такі витрати на сплату відсотків відносяться на фінансові витрати того періоду, протягом якого вони сплачувалися.
У випадку, якщо об'єкт основних засобів придбано в результаті бартерного обміну (або обміну з частковою доплатою грошовими коштами), його оцінка залежить від того, відбувся обмін подібними чи неподібними активами.
Подібними вважаються об'єкти основних засобів, які виконують однакову функцію і мають однакову вартість.
Первинна вартість основних засобів, придбаних в результаті обміну на подібній об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Проте якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то такий об'єкт приймається на облік за його справедливою вартістю з включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.
При придбанні основних засобів у порядку обміну на неподібний об'єкт переданий об'єкт основних засобів приймається на облік за його справедливою вартістю, збільшеною (зменшеною) на суму доплати, яка була передана (одержана) під час обміну.
Первинною вартістю безоплатно отриманих основних засобів, а також отриманих у результаті об'єднання підприємств є їх справедлива вартість на дату отримання. При цьому під справедливою вартістю розуміють суму, через яку може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язань в результаті операцій між поінформованими, заінтересованими і незалежними сторонами.
Первинною вартістю об'єктів основних засобів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Зміна первинної вартості основних засобів допускається тільки у разі:
— реконструкції, добудови, дообладнання, технічного переозброєння;
— переоцінки балансової вартості основних засобів;
— часткової ліквідації відповідних об'єктів.
Первинна вартість основних засобів, за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації їх, називається залишковою вартістю. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату.
Під відновною вартістю основних засобів розуміють вартість відтворення їх (спорудження, виготовлення, придбання) в сучасних умовах при сучасному рівні цін, норм і розцінок. Інформація про відновну вартість основних засобів має велике значення для планування подальших капітальних інвестицій.
Під ліквідаційною вартістю основних засобів розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією). При цьому строк корисного використання визначається як очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), які підприємство очікує отримати від їх використання.
Якщо з будь-яких причин НМА не відповідає ознакам активу, то приймається рішення про його списання.
Необоротні матеріальні активи списуються з балансу підприємства в наступних випадках (рис. 1.2).
SHAPE \* MERGEFORMAT
Рис. 1.2. Напрямки вибуття основних засобів
Фінансовий результат від вибуття об’єктів НМА визначається вирахуванням з доходу від вибуття об’єктів НМА їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям НМА.
У разі часткової ліквідації об’єкта НМА його первісна (переоцінена[1]) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної вартості (переоціненої) та зносу ліквідованої частини об’єкта.
2. Документи та облік необоротних матеріальних активів 2.1 Документування господарських операцій з обліку основних засобів Документальне оформлення обліку основних засобів відбувається з використанням таких документів:
1. Типова форма № 03-1 «Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).
При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.
При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке передає основні засоби).
При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.
2. Типова форма № 03-2 «Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у двох примірниках (другий примірник передається підприємству, що здійснило ремонт основних засобів).
3. Типові форми № 03-3 «Акт на списання основних засобів» (додаток 2) і № 03-4 «Акт на списання автотранспортних засобів» застосовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації.
Акт складається у двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника підприємства (організації).
Витрати з ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель, демонтажу обладнання тощо відображають в акті у розділі «Розрахунок результатів списання об'єкта».
4. Типова форма № 03-5 «Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини» складається при установці, пуску і демонтажі будівельної машини, що взята напрокат. Підписується представником машинопрокатної бази та механіком будівельної дільниці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до її здачі у прокат та після повернення.
5. Типова форма № 03-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів" (додаток 1) застосовується для аналітичного обліку і узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику бухгалтерією, проте існує варіант відбудови обліку з веденням двох примірників цих форм: один бухгалтерії, другий — у місцях експлуатації основних засобів замість № 03-9 "Інвентарний список основних засобів".
6. Типова форма № 03-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів» застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.
7. Типова форма № 03-8 застосовується при ручній обробці облікової інформації для обліку руху основних засобів за класифікаційними групами. Відкривається в бухгалтерії в одному примірнику.
8. Типова форма № 03-9 "Інвентарний список основних засобів" застосовується в місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта за матеріально відповідальними особами. Дані, що містяться в цій формі, мають бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів.
9. Типові форми № 03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для промислових підприємств), № 03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для будівельних організацій), № 03-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту» використовуються для розрахунку амортизації основних засобів, ці реєстри є єдиними для розрахунку амортизації при будь-якій формі ведення бухгалтерського обліку в умовах ручної обробки інформації. Лише при застосуванні журнально-ордерної форми обліку замість зазначених форм для розрахунку амортизації можна застосовувати однойменну Розроблювальну таблицю № 6.
10. Документами, що підтверджують право на списування нарахованого зносу на витрати, є Акт введення в експлуатацію основних засобів (додаток 3).
2.2 Характеристика рахунків з обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів Характеристика рахунків з обліку основних засобів наведена у табл. 2.1.
Для відображення в обліку інформації щодо наявності та руху основних засобів Планом рахунків передбачено основний, інвентарний, активний рахунок 10 “Основні засоби”.
За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів.
За кредитом рахунку 10 «Основні засоби» відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.
Таблиця 2.1
Характеристика рахунків з обліку основних засобів
Назва та шифр
Призначення рахунку
По дебету відображається
По кредиту відображається
Обліковий регістр
Місце в звітності
1
2
3
4
5
6
10”Основні засоби”
Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об`єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів
Надходження основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю; сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об`єкту, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкту; сума дооцінки вартості об`єкту основних засобів
Вибуття основних засобів в наслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об`єкту основних засобів, сума уцінки основних засобів
Журнал-ордер №13
Баланс
(ф. №1)
р. 031
13 ”Знос необоротних активів”
Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації
Списання суми нарахованої амортизації
Нарахування амортизації та індексації зносу необоротних матеріальних активів
Журнал-ордер №10
Баланс
(ф. №1)
р. 032
15 “Капітальні інвестиції”
Для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів
Збільшення витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів
Введення в дію прийняття в експлуатацію придбаних або створених необоротних активів
Журнал-ордер №16
Баланс
(ф. №1)
р. 020
Субрахунки в Плані рахунків відповідають класифікації основних засобів, наведеній у П(С)БО 7 “Основні засоби” [5]. Кожній окремій групі об’єктів основних засобів відповідає один із 9 субрахунків до рахунку “Основні засоби”, такі як:
101 “Земельні ділянки”
102 “Капітальні витрати на поліпшення земель”
103 “Будинки та споруди”
104 “Машини та обладнання”
105 “Транспортні засоби”
106 “Інструменти, прилади та інвентар”
107 “Робоча і продуктивна худоба”
108 “Багаторічні насадження”
109 “Інші основні засоби”
Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" призначено для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, які не відображені у складі об'єктів обліку на рахунку 10 «Основні засоби».
За дебетом рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку 11 відображаються вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта та сума їх уцінки.
Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" має такі субрахунки:
111 «Бібліотечні фонди»
112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»
113 «Тимчасові (нетитульні) споруди»
114 «Природні ресурси»
115 "Інвентарна тара"
116 «Предмети прокату»
117 "Інші необоротні матеріальні активи"
Відповідно до Інструкції № 291 для обліку витрат, пов’язаних з придбанням або створенням різних видів основних засобів, передбачено відповідні субрахунки рахунку 15 «Капітальні інвестиції», призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» має такі субрахунки:
151 «Капітальне будівництво»;
152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»;
153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»;
154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;
155 «Формування основного стада».
За дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом — їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).
Субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» (крім об'єктів будівництва та основного стада).
Для обліку доходів i витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів, використовуються такі субрахунки:
972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» (обліковується собівартість реалізації (продажу) необоротних активів);
976 «Списання необоротних активів» (обліковуються залишкова вартість та інші витрати на об’єкти основних засобів, що безоплатно передаються або ліквідуються);
продолжение
--PAGE_BREAK--742 «Дохід від реалізації необоротних активів» (обліковуються доходи від продажу об’єктів основних засобів);
746 «Інші доходи від звичайної діяльності» (обліковуються доходи, що виникають при ліквідації основних засобів (при оприбуткуванні матеріальних цінностей, отриманих у результаті ліквідації об’єктів основних засобів)).
2.3 Облікове відображення операцій з руху основних засобів та інших необоротних матеріальних активів Розглянемо деякі приклади відображення в обліку операцій, пов’язаних з рухом основних засобів.
На організацію обліку капітальних інвестицій впливає спосіб виконання робіт: підрядним способом (тобто спеціалізованими організаціями на договірних засадах) чи господарським способом (тобто силами і засобами самого підприємства).
При підрядному способі виконання робіт облік матеріальних, трудових і фінансових витрат на виконувані роботи здійснює сам підрядчик. Підприємство-замовник, у даному випадку, здійснює тільки облік витрат на капітальні інвестиції і веде розрахунки з підрядчиком за виконані і прийняті по актах роботи. Виходячи з цього, підприємство-забудовник на вартість виконаних і прийнятих по актах будівельно-монтажних робіт у бухгалтерському обліку робить запис:
Д-т рах. 15 «Капітальні інвестиції» (відповідний субрахунок);
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
Таким же записом оформляється вартість придбаних об'єктів основних засобів, що не вимагають монтажу (транспортні засоби, вимірювальні прилади, виробничий і господарський інвентар і інше).
Устаткування, що вимагає монтажу, враховується в складі виробничих запасів на рахунку 205 «Будівельні матеріали». При придбанні такого устаткування в бухгалтерському обліку роблять запис:
Д-т рах. 205 «Будівельні матеріали»;
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
При передачі устаткування, що вимагає монтажу, на споруджувані об'єкти в бухгалтерському обліку роблять запис:
Д-т рах. 151 «Капітальне будівництво»;
К-т рах. 205 «Будівельні матеріали».
Сума податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання, визначена в податкових накладних підрядних організацій при виконанні капітальних робіт, постачальників при придбанні основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, відбивається записом:
Д-т рах. 641 «Розрахунки по податках»;
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт витрати на капітальні інвестиції підприємство-забудовник відбиває на дебеті рахунка 15 «Капітальні інвестиції» у кореспонденції з кредитом рахунків:
205 «Будівельні матеріали» (на вартість витрачених будівельних матеріалів і устаткування, переданого в монтаж на споруджувані об'єкти);
66 «Розрахунки по оплаті праці», 65 «Розрахунки по страхуванню» (на суму заробітної плати, нараховану робітником, зайнятим на будівельних роботах, і відрахувань на соціальні заходи) і інше.
Порядок відображення надходження основних засобів у бухгалтерському обліку залежить від того, яким чином і на яких умовах вони придбані (внесені до статутного фонду, придбані за плату, одержані безкоштовно чи в обмін на інші активи та ін.).
Зарахування на баланс введених в експлуатацію основних засобів по фактичній собівартості їхнього будівництва (виготовлення, придбання) у бухгалтерському обліку відбивається записом:
Д-т рах. 10 «Основні засоби»;
К-т рах. 15 «Капітальні інвестиції»
Оприбуткування на баланс об'єктів основних засобів, внесених засновниками (учасниками) у статутний капітал підприємства, по справедливій вартості, погодженій сторонами, відображається записом.
Д-т рах. 10 «Основні засоби»;
К-т рах. 40 «Статутний капітал».
Основні засоби, отримані в порядку безкоштовної передачі від інших юридичних осіб, у бухгалтерському обліку відбиваються записами:
1) на справедливу вартість прийнятих об'єктів:
Д-т рах. 10 «Основні засоби»,
К-т рах. 424 «Безкоштовно отримані необоротні активи»;
2) на суму витрат по доставці об'єктів:
Д-т рах. 15 «Капітальні інвестиції»,
К-т рах. 685 «Розрахунки з різними кредиторами» і інше;
3) на суму, визнану доходом (в міру нарахування амортизації), по безкоштовно отриманих об'єктах основних засобів.
Д-т рах. 424 «Безкоштовно отримані необоротні активи»,
К-т рах. 745 «Доход від безкоштовно отриманих активів».
Відображення у фінансовому обліку операцій з придбання основних засобів наведено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Кореспонденція рахунків за операціями щодо придбання основних засобів за кошти
Кореспонденція рахунків за операціями щодо безоплатного отримання основних засобів наведена в табл. 2.3.
Підприємство безоплатно отримало промисловий холодильник, справедлива вартість якого на дату отримання становила 1500 грн. Витрати підприємства на транспортування та монтаж отриманого промислового холодильника становлять 600 грн. (без ПДВ). Відповідно до п. 10 П(С)БО 7 первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7, а саме: це додатково понесені витрати на транспортування та підготовку об’єкта основних засобів до експлуатації.
Таблиця 2.3
Кореспонденція рахунків за операціями щодо безоплатного отримання основних засобів
Кореспонденція рахунків з отримання основних засобів у рахунок внесків до статутного капіталу наведена у табл. 2.4. При створенні підприємства одним із засновників як внесок до статутного капіталу було внесено офісні меблі справедливою вартістю 15000 грн., витрати на доставку i встановлення становили 1500 грн. (у т. ч. ПДВ — 250 грн.).
Таблиця 2.4
Кореспонденція рахунків за операціями щодо отримання основних засобів у рахунок внесків до статутного капіталу
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума, грн.
Дт
Кт
1
Оприбутковано об’єкт основних засобів, що надійшов від засновника
106
46
15000
2
Відображено витрати на транспортування та встановлення меблів
152
631
1250
3
Відображено суму ПДВ у складі витрат на транспортування та встановлення меблів
641
631
250
4
Оплачено витрати на транспортування та встановлення меблів
631
311
1500
5
Зараховано меблі до об’єкта основних засобів
106
152
1250
Кореспонденція рахунків зі створення об’єкта основних засобів господарським способом наведено у табл. 2.5.
Підприємство власними силами побудувало складське приміщення, первісна вартість якого становила 4200 грн. Первісна вартість основних засобів, створених господарським способом, визначається як сума витрат, безпосередньо пов’язаних із їх виготовленням.
Таблиця 2.5
Кореспонденція рахунків за операціями щодо створення господарським способом об’єкта основних засобів
Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з вибуття основних засобів. Одним із напрямів вибуття об'єкта основних засобів є їх списання з обліку внаслідок продажу. Наприклад, на балансі підприємства є споруда, первісна вартість якої — 103 тис. 800 грн., сума накопиченого зносу — 33 тис. 600 грн. Підприємство продає цей об'єкт основних засобів. Договірна ціна продажу — 108 тис. грн. Перша подія — передача (оформлення прав власності) об'єкта основних засобів.Відображення вибуття об'єкта основних засобів внаслідок його продажу наведено в табл. 2.6.
Таблиця 2.6
Порядок відображення в обліку вибуття об'єкта основних засобів внаслідок його продажу
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума, грн.
Дт
Кт
1
Відображення доходу від продажу споруди
377
742
108 000
2
Відображення суми податкового зобов'язання з ПДВ
742
641
18 000
3
Списання суми накопиченого зносу споруди
131
103
33 600
4
Списання залишкової вартості споруди
972
103
70 200
5
Отримання виручки від покупця
311
377
108 000
2.4 Облік зносу необоротних матеріальних активів Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.
Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання (погашення) вартості об’єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співставлення витрат з доходами [12, с. 82].
Знос основних засобів — сума амортизації об’єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання.
Строк корисної експлуатації основних засобів – це період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції.
Нарахування амортизації об'єктів необоротних активів здійснюється за одним з шести методів, встановлених п. 26 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 г. №92. Різниця цих методів полягає в такому розподіленні вартості об'єкта, що амортизується, протягом строку його корисного використання, яке максимально відповідало б характеру (інтенсивності) експлуатації такого необоротного активу. Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу та фіксується в наказі про облікову політику.
Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого, податкового.
За прямолінійним методом вартість об’єкта, що амортизується рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується. Річна сума амортизації визначається діленням вартості об’єкту, що амортизується на очікуємий строк використання об’єкту основних засобів (формула 2.1):
А = АВ / Т, (2.1)
де, А – сума амортизаційних відрахувань, грн.;
АВ – вартість об’єкту, що амортизується грн.;
Т — очікуємий строк використання об’єкту.
Наприклад, вартість верстата складає 6850 грн., очікуємий термін використання – 10 років. Амортизація верстата за рік це складає: 6850 / 10 = 685 грн.
Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об’єкта основних засобів, виходячи із залишкової вартості такого об’єкта на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації (формула 2.2):
А = ЗВ х На, (2.2)
де А – сума амортизаційних відрахувань;
ЗВ – залишкова вартість об’єкта основних засобів;
На – річна норма амортизації.
Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за наступною формулою 2.3:
, (2.3)
де н – строк корисного використання об’єкту основних засобів, років;
ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкту основних засобів, що визначається підприємством самостійно, грн.;
ПВ – первісна вартість об’єкту основних засобів, грн.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості виходить з того, що корисність і продуктивність основних засобів в перші періоди використання є значно вищими ніж в наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об’єкта на кінець попереднього періоду.
Кумулятивний метод визначається сумою років строку служби відповідного об’єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об’єкта (в зворотньому порядку), а в знаменнику – загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об’єкту, що амортизується, визначають суму амортизації [12 с. 186].
Виробничий метод амортизації заснований на припущенні, що функціональна корисність об’єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об’єкту. При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об’єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг), яку підприємство очікує виготовити за відповідні періоди протягом строку його корисної служби [12, с. 186].
Останнім абзацом п. 26 ПБО 7 установлено, що у бухгалтерському обліку підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством (ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції Закону від 22.05.1997 р. №283/97-ВР) [1].
Для обчислення амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на такі групи:
Група 1 — будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої;
Група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти,; інформаційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське обладнання, устаткування та приладдя;
Група 3 — інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2, а саме: робочі машини й устаткування, вимірювальні й регулюючі прилади.
продолжение
--PAGE_BREAK--